Проектний аналіз

· ігнорувати попередні витрати, оскільки аналітик оцінює тільки додаткові витрати і прибуток, отримані від проекту, а покриття попередніх витрат не береться до уваги у процесі визначення фінансової спроможності проекту;

· вартість ресурсів проекту розраховувати на основі витрат втрачених можливостей, якщо ці ресурси можуть бути використані будь-яким іншим, відмінним від проектного, способом. Наприклад, коли компанія розглядає можливість використання будівлі, що на цей час не експлуатується, але яку можна продати за 10 тис. грн. Вартість цієї будівлі слід оцінити як величину першочергових витрат за проектом.

При прогнозуванні звіту про прибутки та чистого потоку грошових коштів слід враховувати такі фактори, які впливають на їх величину:
метод нарахування амортизації;

· вплив ліквідаційної вартості;

· потребу в оборотному капіталі та його облік;

· використання номінальних і постійних цін.

У процесі розрахунку чистого потоку грошових коштів у результаті прийняття проекту ключовою складовою є амортизація та величина податкової економії, яка виникає при зменшенні оподатковуваного прибутку на суму амортизації. Тому метод нарахування амортизації може значною мірою вплинути на величину грошового потоку. У випадку, коли період амортизації менше за строк експлуатації активів проекту, податкове прикриття діє тільки при нарахуванні амортизації, після чого повна сума грошових накопичень підлягає оподаткуванню. Це явище позитивно впливає на поточну вартість грошових потоків і робить цей метод більш привабливим порівняно з методом рівномірної амортизації.

Профіль грошового потоку зміниться на краще, якщо активи мають ліквідаційну вартість в кінці строку експлуатації проекту. Оскільки до того часу об'єкт буде повністю замортизований, дохід від реалізації підлягає оподаткуванню за звичайною ставкою. Ліквідаційна вартість збільшує потік грошових коштів та підвищує привабливість проекту.

Крім інвестицій в основний капітал, необхідно мати у розпорядженні додаткові грошові кошти для формування оборотного капіталу. Інвестування в оборотний капітал відбувається, як правило, у нульовий рік проекту, а його відшкодування -- після його реалізації. Через різницю у часі витрати на оборотний капітал зменшують величину дисконтованого грошового потоку (наприклад, 20 тис. грн., вкладені в оборотні кошти в перший рік проекту, не тотожні 20 тис. грн. після відшкодування на 10-му році реалізації проекту).
Між проектними аналітиками не припиняється дискусія з приводу того, в яких цінах прогнозувати грошові потоки: постійних чи номінальних. Постійні ціни дозволяють ігнорувати інфляцію при визначенні умов оплати, а номінальні враховують інфляційні очікування учасників проекту. Аргументація на користь використання постійних (чи дійсних) цін базується на твердженнях, що зміни в рівні цін не впливають на вартість, тому існує можливість ігнорування інфляції, оскільки всі показники проекту можна оцінити за дійсною вартістю. Такий підхід дозволяє зберегти рівень валюти проекту протягом усього періоду функціонування, що значно полегшує кореспондування потоків грошових коштів по роках проекту.
Разом з тим існує ряд ситуацій, коли використання постійних цін у проекті може призвести до серйозних ускладнень. Це пов'язано передусім з умовами фінансування проектів. Як правило, кредитне фінансування передбачає встановлення процента виплат боргу в номінальному обчисленні, що може призвести до неузгодження планової величини відшкодування боргу (якщо проект розраховано у постійних цінах) і дійсної суми його покриття кредиторам (визначеної за номінальною ставкою). Найбільш поширеною ситуацією, пов'язаною зі зміною рівня цін, є необхідність збільшення витрат при здійсненні проектних закупівель. Це може позначитися на перевитраті бюджету, появі необхідності пошуку додаткових фінансових ресурсів.
Очікувані зміни рівня цін не впливають на амортизаційні відрахування по існуючих активах. Їх обсяг визначається при придбанні активів і є величиною, що не підлягає інфляції. Тому грошовий потік, що включає податкову економію за рахунок амортизації, завжди відповідає номінальній величині, встановленій у початковому періоді. У випадку, коли всі інші припливи та відтоки коштів розраховуються у постійних цінах, їх підсумок з амортизаційними відрахуваннями може призвести до серйозних огріхів.
При використанні постійних цін передбачається, що їх зміна на сировину та матеріали буде аналогічною зростанню цін на готову продукцію і відповідною рівню інфляції. Однак, як свідчить практика, ціни на ресурси (газ, електроенергію, капітал, розмір заробітної плати) контролюються державою і підвищуються значно повільніше, ніж ціни на товари і послуги, та не відповідають рівню інфляції. Такі інфляційні сценарії призводять до того, що грошові припливи збільшуються за рахунок зростання цін і відбувається це значно швидше, ніж грошові відтоки.
Проектний аналітик завжди обмежений у часі, який йому необхідно присвятити оцінці проекту. Досвід підготовки проектів показує, що найбільш ретельно аналітики працюють над визначенням величини витрат -- як першочергових, так і поточних -- і практично не залишають часу на детальне обґрунтування прогнозу майбутніх прибутків.

Прогноз річного прибутку -- дуже важлива частина фінансового аналізу, оскільки прибуток є найбільш суттєвою статтею припливу грошових коштів і має серйозний вплив на вартість проекту. Головна мета цієї частини прогнозу -- визначення величини доходу, який компанія одержить, а потім утримає у виробництві для реінвестування протягом планового періоду. Процедури розрахунків планового прибутку, грошового потоку, бухгалтерського балансу були детально розглянуті у першій частині книги.

6.3 Фінансування проекту

Одним з центральних моментів підготовки проекту є визначення умов фінансування, вибір та раціоналізація джерел фінансування та розробка плану узгодження припливу і відтоку грошових коштів від проекту.
Фінансування -- забезпечення проекту ресурсами, до складу яких входять не лише грошові кошти, але й виражені в грошовому еквіваленті інші інвестиції, в тому числі основні та обігові кошти, майнові права і нематеріальні активи тощо.

Фінансування проектів спрямоване на вирішення таких завдань:

· забезпечення потоку інвестицій, необхідного для планомірного виконання проекту;

· зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок раціональної структури інвестицій і отримання податкових пільг;

· забезпечення балансу між обсягом залучених фінансових ресурсів і величиною отриманого прибутку.

До основних принципів фінансування слід віднести:

· необхідність повернення фінансових коштів, що сприяє підтриманню постійної платоспроможності компанії;

· забезпечення підвищених темпів зростання доходу та капіталу, що дозволяє забезпечити високу дохідність проекту та ефективну діяльність компанії у довгостроковій перспективі (стратегічна мета);

· мінімізацію інвестиційних ризиків, яка сприяє зменшенню загального рівня ризиків по інвестиційному проекту та забезпечує над ними контроль.

Пошук джерел фінансування проектів є, мабуть, найважливішою проблемою, яка постає перед будь-яким підприємством.
Усі джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на три основні групи:

· власні;

· залучені;

· позичкові.

Власні інвестиційні ресурси. До них належать чистий нерозподілений прибуток, спрямований на виробничий розвиток, амортизаційні відрахування, іммобілізована в інвестиції частина обігових коштів, реінвестована шляхом продажу частина основних фондів, страхова сума відшкодування збитків, спричинених втратою майна, тощо. Вони характеризуються простотою залучення, високим рівнем прибутковості інвестованого капіталу, зменшенням ризику неплатоспроможності і банкрутства під час їх використання, але в той же час мають обмеженість обсягу залучених коштів та відсутній зовнішній контроль.
Залучені інвестиційні ресурси характеризуються високими обсягами їх можливого залучення, зовнішнім контролем за використанням, певною складністю залучення, частковою втратою управління компанією (у разі емісії акцій). Існують певні особливості формування залучених інвестиційних ресурсів для підприємств різних організаційно-правових форм власності. Залученими інвестиційними ресурсами фінансуються в основному досить ризиковані та прибуткові проекти.

Серед залучених джерел фінансування інвестицій в першу чергу розглядається можливість запозичення акціонерного капіталу. Це джерело може бути використано компаніями, які створюються в формі акціонерних товариств. Для інвестиційних компаній та інвестиційних фондів аналогічною формою залучення є емісія інвестиційних сертифікатів. Для підприємств інших організаційно-правових форм основним способом додаткового залучення капіталу є розширення статутного фонду за рахунок додаткових внесків. Як показує досвід, у світовій практиці найбільш істотну роль серед зовнішніх джерел відіграє додаткова емісія акцій, яка є основною формою фінансування інвестиційних проектів.

Позичкові інвестиційні ресурси. За сучасних умов позичкові інвестиційні ресурси стали основним джерелом фінансування. Вони в основному використовуються для кредитування проектів з низьким рівнем ризику та чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.
Позичкові ресурси можна поділити на:

· довгострокові кредити банків та інших кредитних установ, які використовуються для фінансування довгострокових і великомасштабних проектів. Через тривалість строку позички кредитори висувають жорсткі вимоги до перевірки кредитної переваги та надійності проекту. Процентна ставка встановлюється лише на частину цього строку, щоб у майбутньому мати можливість переглянути її та пристосувати до умов ринку;

· емісія облігацій компанії (набула поширення у світовій практиці). Даний вид ресурсів в Україні поки що не дістав популярності через нерозвиненість фондового ринку, неплатоспроможність попиту та невисокі розміри статутного фонду більшості компаній;

· цільовий державний кредит, спрямований на конкретний вид інвестування. У світовій практиці даний вид кредиту надається лише під державні програми;

· податковий інвестиційний кредит, суть якого полягає в тому, що підприємство звільняється від сплати податків на ту суму, яку воно зобов'язується інвестувати у виробництво. Через певний період часу (переважно 5 років) підприємство повертає державі початкову суму. Тобто підприємство отримує безпроцентний кредит. Даний вид інвестиційних ресурсів досить широко застосовується в багатьох країнах світу;

· інвестиційний лізинг, який надається в натуральній формі, а погашається в розстрочку. Гострий дефіцит інвестиційних ресурсів, з одного боку, і значна кількість вільних виробничих об'єктів та устаткування, з іншого, можуть створити сприятливі передумови для широкого застосування інвестиційного лізингу. Підприємства більшості країн світу вже давно оновлюють виробничі потужності за рахунок лізингу.

При виборі варіанта фінансування слід пам'ятати, що раціоналізація структури фінансування є одним з етапів стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії.

На першій стадії формування інвестиційних ресурсів прогнозуються потреби в загальному обсязі інвестиційних ресурсів, на другій вивчається можливість формування інвестиційних ресурсів за рахунок різних джерел, на третій визначаються методи фінансування з урахуванням специфіки бізнесу, розміру проекту та юридичної форми власності. І, нарешті, заключним етапом розробки стратегії формування є раціоналізація структури джерел формування інвестиційних ресурсів. Головними критеріями раціоналізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності є необхідність забезпечення високої фінансової стійкості компанії та максимізація суми прибутку від інвестиційної діяльності, який знаходиться в розпорядженні засновників компанії при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Залучення того чи іншого джерела фінансування пов'язане з певними витратами: акціонерам треба виплачувати дивіденди, банкам -- проценти за надані кредити і т. ін. Загальна сума коштів, яку необхідно сплатити за використання певного обсягу фінансування, називається ціною капіталу. У ринковій економіці поняття капіталу як фактора виробництва означає певну суму грошей або цінностей, активів фірми.

При фінансовому проектуванні передбачається, що поточні витрати фінансуються за рахунок поточних, а капітальні -- за рахунок довгострокових активів. Завдяки цьому оптимізується загальна сума витрат щодо залученого капіталу.

Величина і частка в загальній сумі коштів джерел фінансування, а також їх ціна можуть бути різними.

Ціна власного капіталу розраховується у вигляді ставки дивідендів, якщо капітал акціонерний, або норми прибутку, яку необхідно сплатити учасникам господарського товариства, якщо його створено у відмінній від акціонерної формі.

Ціна акціонерного капіталу (ЦАК) розраховується за такими формулами: для простих акцій

, (6.1)

де Дп -- прогнозне значення дивіденду на певний період;

Цза -- ринкова ціна простої акції;

п -- прогнозований темп приросту дивідендів;

для привілейованих акцій

,

де Д -- фіксований дивіденд у грошовому виразі;

Цпа -- ринкова ціна привілейованої акції.

Ціна позичкового капіталу залежить від його різновидів.

Ціна кредитів банків дорівнює процентам за кредит.

Ціна облігацій підприємств (ЦОБ) розраховується за формулою

, (6.3)

де Сн -- номінальна вартість облігацій;

р -- процент по облігаціях (частках одиниць);

Ср -- поворотна (реалізаційна) вартість облігацій;

t -- термін обігу облігацій (в роках);

Н -- ставка податку на прибуток (у частках одиниць, якщо проценти по облігаціях оподатковуються).

Ціна кредиторської заборгованості (постачальникам, податковій адміністрації, з оплати і т. п.) залежить від її виду. Якщо ця заборгованість нормальна, тобто пов'язана з дозволеним часовим лагом, вона дорівнює нулю. Якщо вона перевищує встановлений термін, то ціна кредиторської заборгованості дорівнює штрафним санкціям за її непогашення.

Ціна державних субсидій звичайно дорівнює нулю, але держава може брати плату за надання субсидій.

Таким чином, вартість капіталу являє собою той прибуток, який потрібний, щоб задовольнити власників капіталу. Оскільки в більшості випадків залучати капітал доводиться не з одного джерела, а з кількох, то для оцінки вартості капіталу може застосовуватися модель оцінки середньозваженої вартості капіталу.

Середньозважена вартість капіталу (Weighted average cost of capital -- WACC) може бути визначена як той рівень дохідності, який має приносити інвестиційний проект, щоб можна було забезпечити отримання всіма категоріями інвесторів доходу, аналогічного тому, який вони могли б отримати від альтернативного вкладення коштів з тим же рівнем ризику.
Вартість капіталу для фінансування проекту -- це середньозважена вартість капіталу по кожному джерелу фінансування (WACC). Загальна формула для визначення середньозваженої вартості капіталу має такий вигляд:

,

де Wi -- частка капіталу (інвестиційного ресурсу), отриманого з джерела і;

Кі -- дохідність (норма прибутку) за капіталом, отриманим з джерела і;

WACC = WdKd + WpKp + WsKs + WeKe, (6.5)

де Kd -- проценти за кредит;

Kp -- необхідна дохідність по привілейованих акціях;

Ks -- необхідна дохідність по простих акціях;

Ke -- необхідна дохідність по альтернативних інвестиціях;
WdWpWsWe -- частка відповідного джерела в усьому обсязі інвестицій.
Вартість капіталу водночас відображає якість інвестиційних рішень і, через вплив на NPV, -- доцільність інвестицій у даний проект. Таким чином, розрахунок середньозваженої вартості капіталу пов'язаний з розрахунком дисконтної ставки для оцінки проекту з урахуванням рівня ризику.
Раціоналізація формування інвестиційних ресурсів проекту базується на такому принципі: середньозважена вартість капіталу повинна бути меншою, ніж внутрішня норма рентабельності проекту (WACC < IRR), оскільки розрахунок середньозваженої вартості капіталу пов'язаний з розрахунком дисконтної ставки для оцінки проекту з урахуванням рівня ризику.
Вартість капіталу відображає якість інвестиційних рішень, тому що безпосередньо впливає на величину чистої теперішньої вартості, яка є одним з основних критеріїв ефективності та доцільності інвестицій у даний проект.
Останнім кроком етапу фінансування проекту є узгодження в часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довгострокові та короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість) та їх відтоку (витрати, пов'язані з інвестиціями та експлуатацією підприємства). Якщо ця стадія проектування не буде добре розробленою, реалізація проекту може наштовхнутися на несподівану нестачу коштів і проблему ліквідності. При неякісному плануванні може виникнути ситуація, коли керівникам проекту необхідно буде брати в борг кошти на короткий час. Це, безперечно, супроводжуватиметься більш високими витратами по обслуговуванню боргу, що піддасть проект загрозі нерентабельності, а також затримкою виконання робіт з будівництва та здійснення проекту. При накопиченні фінансових залишків, які виникають внаслідок перевищення припливів над відтоками грошових коштів, проект супрово-джується проблемою необхідності сплати процентів за кошти, які не працюють у даний момент.

Фінансове планування повинно гарантувати наявність фінансування інвестиційних та експлуатаційних витрат, фінансових зобов'язань, податків та дивідендів та синхронізацію фінансових припливів і відтоків коштів.

6.4 Проведення фінансових розрахунків на прикладі конкретного проекту

Розглянемо особливості підготовки фінансового обґрунтування проекту на умовному прикладі. Слід відзначити, що деякі процедурні розрахунки спрощені з метою демонстрації ключових моментів, які є принциповими для фінансової оцінки проекту. Передбачається, що подана у прикладі вхідна інформація є проміжним підсумком роботи аналітика. Зібрана з різних джерел, вона відображає проведену діагностику ринку, техніко-технологічну оцінку проекту, вивчення правової бази, а також фінансового стану компанії. Наведені дані гіпотетичні, тому можуть не відображати структуру ціни у даному секторі промисловості. Вартісні показники проекту подані в умовних грошових одиницях МАН.
Компанія «Тера» розглядає можливість реалізації проекту купівлі обладнання для помелу пшениці та виробництва борошна. Проект передбачає купівлю та установку в нульовому році млина вартістю 5000 тис. дол. та очисної машини вартістю 2000 тис. дол., строк служби яких становить 10 років при рівномірному методі списання амортизації. Планується, що нарощування потужності здійснюватиметься поетапно: в перший рік -- 50 % запланованої потужності (10 000 тонн), у другий -- 80 % (16 000 тонн), а починаючи з третього року компанія виходить на проектну потужність (20 000 тонн). Для реалізації проекту необхідні щорічні витрати прямої праці в розмірі 21 600 МАН на тонну. Вартість сировини, води, електроенергії становить 65,988 МАН на тонну. Ціна продажу однієї тонни борошна -- 131,976 МАН, оплата здійснюється при доставці. Операційні витрати (які включають прямі та накладні витрати) оцінюються в 164,970 МАН на рік і починаються з першого року реалізації проекту. Для забезпечення роботи компанії їй необхідний робочий капітал у розмірі 175,968 МАН у перший рік, по 219,960 МАН -- у другий і третій роки реалізації проекту.
Передбачається, що через чотири роки придбане устаткування буде продане за балансовою вартістю, а вартість робочого капіталу відшкодована повністю. Податок на прибуток становить 25 %. Обмінний курс МАН/$ дорівнює 220. Купівля устаткування фінансується порівну (по 50 %) за рахунок власних коштів (акціонерний капітал) та довгострокових кредитних ресурсів. Борг по довгострокових зобов'язаннях виплачується за три роки щорічними платежами, починаючи з першого року реалізації проекту. Загальна сума щорічних платежів становить 309,569 МАН. Вона включає суму боргу, на яку нараховані процентні платежі. По роках проекту величина процентних платежів буде розподілена таким чином: 1 рік -- 76,986 МАН, 2 рік -- 53,731 МАН, 3 рік -- 28,143 МАН. Процентна ставка по довгостроковому запозиченню дорівнює 10 %, очікувана дохідність акціонерного капіталу -- 15 %. Робочий капітал повністю фінансується короткостроковими кредитами, процентна ставка по яких -- 15 %. Припущення..Припускається, що всі вартісні показники залишаються незмінними протягом усього періоду, що розглядається. Рівень інфляції в проектний період наближається до нуля. Ринкові умови незмінні, тому обсяги продажу та ціни залишаються на рівні проектних.

Розрахунки базуються на таких рівняннях:

Загальні операційні витрати	=	прямі витрати на матеріали, працю, електроенергію	+	накладні витра- ти, у т.ч. адмі- ністративні
Загальні проектні витрати	=	загальні операційні витрати	+	зміни у робочому капіталі	+	витрати капіталу
Річний операційний грошовий потік	=	загальний річний дохід за проектом	-	загальні річні операційні витра- ти за проектом
Прибуток до оподаткування	=	операційний грошовий потік	-	амортизаційні відрахування
Припливи грошових коштів	=	річні доходи за проектом	+	ліквідаційна вартість
Відтоки грошових коштів	=	загальні проектні витрати	+	податки на прибуток

Обґрунтування можливості реалізації проекту побудуємо на розрахунку грошового потоку, що утворюється завдяки проекту, а також на підставі прогнозного звіту про прибутки і збитки.
Розробник, готуючи розрахунки грошового потоку, може представити їх у двох форматах: з бухгалтерської точки зору (де враховуються зміни у робочому капіталі) і з точки зору фінансового аналітика, який оцінює грошовий потік за проектом, не розглядаючи змін у робочому капіталі. Останній підхід більш популярний серед проектних аналітиків.
Розрахункові дані табл. 8, що відображає прогноз чистого грошового потоку за проектом, свідчать про життєздатність проекту, що дозволяє почати розгляд використання запропонованої схеми фінансування. Слід зауважити, що в табл. 8 відсутнє приведення грошових потоків до поточної вартості, оскільки була прийнята умовна оцінка показників у порівняльній чи реальній вартості, тобто виключаючи інфляційні очікування. Водночас проектування грошового потоку передбачає фінансове обґрунтування в поточних цінах, зважаючи на очікувану зміну їх рівня. Для цього необхідно спроектувати грошовий потік з урахуванням зміни цінових категорій, складових проекту.

Таблиця 8 РОЗРАХУНОК ГРОШОВОГО ПОТОКУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ АКЦІОНЕРНОЇ КОМПАНІЇ «ТЕРА» (без урахування інфляційних очікувань, МАН)

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Капітальні витрати
Витрати на придбання млина очисника	1 100 000 440 000
Всього	1 540 000	0	0	0	0
Всього нарощено акціонерного капіталу	1 540 000	1 540 000	1 540 000	1 540 000	1 540 000
Зміна в оборотному капіталі	0	176 000	44 000	0	(220 000)
Загальна сума оборотного капіталу	0	176 000	220 000	220 000	0
Середньозважена вартість капіталу, %		12,2	12,2	12,2
Обсяг виробництва
Річна потужність, тонн	20 000	20 000	20 000	20 000	20 000
Рівень використання потужності, %	0,0	50,0	80,0	100,0	0,0
Обсяг продукції, тонн	0	10 000	16 000	20 000	0
Операційні витрати
Прямі витрати
Витрати на матеріали, воду, електроенергію	0	660 000	1 056 000	1 320 000	0
Витрати на оплату праці	0	264 000	264 000	264 000	0
Всього	0	924 000	1 320 000	1 584 000	0
Адміністративні витрати	0	165 000	165 000	165 000	0
Всього операційних витрат	0	1 089 000	1 485 000	1 749 000	0
Всього витрат за проектом	1 540 000	1 265 000	1 529 000	1 749 000	(220 000)
Річні доходи
Ціна за тонну	0	132 000	132 000	132 000	0
Обсяг продажу, метричних тонн	0	10 000	16 000	20 000	0
Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Загальні річні доходи за проектом	0	1 320 000	2 112 000	2 640 000	0
Податок і ліквідаційна вартість
Операційні грошові потоки	0	231 000	627 000	891 000	0
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	0
Прибуток до оподаткування	0	77 000	473 000	737 000	0
Податок на прибуток (25 %)	0	19 250	118 250	184 250	0
Ліквідаційна вартість					1 078 000
Припливи грошових коштів	0	1 320 000	1 112 000	2 640 000	1 078 000
Відтоки грошових коштів	1 540 000	1 284 250	1 647 250	1 933 250	(220 000)
Чистий грошовий потік за проектом	1 540 000	37 750	464 750	706 750	1 298 000

Проілюструємо зміну руху грошових коштів при очікуванні зростання рівня інфляції (табл. 9). Припустимо, що ціна продажу тонни борошна буде зростати на 3 % щорічно, а ціна на робочу силу та адміністративні витрати збільшуватися на 5 % на рік. Ціни на матеріальні ресурси та енергію не зміняться протягом 3 років. Зростання цін вимагатиме щорічного збільшення робочого капіталу на 3 %.

У табл. 9 представлений алгоритм розрахунку чистого грошового потоку за проектом при зміні цін на продукцію, яка випускається, сировину, а також інші статті витрат на виробництво. Як можна помітити, значення перелічених вище показників змінюється порівняно з попереднім періодом на процент зміни цінового рівня.

Таблиця 9 РОЗРАХУНОК ГРОШОВОГО ПОТОКУ ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОЕКТУ (без урахування інфляційних очікувань, МАН)

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Капітальні витрати
Витрати на придбання млина очисника	1 100 000 440 000
Всього	1 540 000	0	0	0	0
Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Робочий капітал
Зміна в оборотному капіталі	0	184 000	48 510	7 646	(240 956)
Загальна сума оборотного капіталу	0	184 000	233 310	240 956	0
Обсяг виробництва
Річна потужність, тонн	20 000	20 000	20 000	20 000	20 000
Рівень використання потужності, %	0,0	500	80,0	100,0	0,0
Обсяг продукції, тонн	0	10000	16 000	20 000	0
Операційні витрати
Прямі витрати
Витрати на матеріали, воду, електроенергію	0	660 000	1 056 000	1 320 000	0
Витрати на оплату праці	0	277 200	291 060	305 613	0
Всього прямі витрати	0	937 200	1 347 060	1 625 613	0
Адміністративні витрати	0	173 250	181 913	191 008	0
Всього операційних витрат	0	1 110 450	1 528 973	1 816 621	0
Всього витрат за проектом	1 540 000	1 295 250	1 577 483	1 824 268	(240 956)
Річні доходи
Ціна за тонну	0	135 960	140 039	144 240	0
Обсяг продажу, метричних тонн	0	10 000	16 000	20 000	0
Загальні річні доходи за проектом	0	1 359 600	2 240 621	2 884 799	0
Податок і ліквідаційна вартість
Операційні грошові потоки	0	249 150	711 648	1 068 178	0
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	0
Прибуток до оподаткування	0	95 150	557 648	914 178	0
Податок на прибуток (25 %)	0	23 788	139 412	228 545	0
Ліквідаційна вартість					1 078 000
Припливи грошових коштів	0	1 359 600	2 240 621	2 884 799	1 078 000
Відтоки грошових коштів	1 540 000	1 284 250	1 647 250	1 933 250	(240 956)
Чистий грошовий потік за проектом	(1 540 000)	40 563	523 726	831 987	1 318 956

Наступним кроком підготовки проектної фінансової документації є план прибутку, в якому відображаються всі витрати та вигоди за проектом. Цей план може бути представлений у поточних та фіксованих вартісних показниках. Вихідною інформацією для підготовки його є розрахунок грошових потоків, а також дані про умови фінансування проекту. Табл. 10 відображає трансформацію прибутку у грошовий потік шляхом його коригування на процентні виплати, амортизацію, ліквідаційну вартість, зміни у робочому капіталі та величину капітальних витрат в умовах зміни рівня цін. Проведені перетворення дозволяють визначити чистий грошовий потік з урахуванням інфляційних очікувань, тому підсумкові значення табл. 9 і 10 по роках проекту співпадають.

Таблиця 10 ПЛАН ПРИБУТКУ ЗА ПРОЕКТОМ КОМПАНІЇ «ТЕРА»
І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЙОГО У ЧИСТИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК ЗА ПРОЕКТОМ (в умовах інфляції, МАН)

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Річні доходи	0	1 359 600	2 240 621	2 884 799	0
Собівартість продукції
Витрати на оплату праці	0	277 200	291 060	305 613	0
Витрати на матеріали, воду, електроенергію	0	660 000	1 056 000	1 320 000	0
Разом	0	937 200	1 347 060	1 625 613	0
Валовий прибуток	0	422 400	893 561	1 259 186	0
Приріст прибутку, %	0,0	31,1	39,9	43,6
Операційні витрати
Адміністративні витрати	0	173 250	181 913	191 008	0
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	0
Всього операційних витрат	0	327 250	335 913	345 008	0
Операційна знижка	0	95 150	557 648	914 178	0
		7,0 %	24,9 %	31,7 %
Інші витрати
Процентні платежі	0	77 000	72 217	32 999	765
Прибуток до оподаткування	0	18 150	485 431	881 179	(765)
Податок на прибуток	0	4 538	121 358	220 295	0
Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Чистий прибуток	0	13 613	364 073	660 884	(765)
Рентабельність, %		1,0	16,2	22,9
Трансформація чистого прибутку
Чистий прибуток	0	13 613	364 073	660 884	(765)
Плюс: процентні витрати (після збереження від оподаткування)	0	57 750	54 163	24 749	765
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	0
Ліквідаційна вартість	0	0	0	0	1 078 000
Мінус: зміна в робочому капіталі	0	184 800	48 510	7 646	(240 956)
Капітальні витрати	1 540 000	0	0	0	0
Чистий грошовий потік за проектом	(1 540 000)	40 563	523 726	831 987	1 318 956

Табл. 11 будується на основі потоку грошових коштів за схемою всього капіталу без урахування інфляційних очікувань. Аналітику необхідно вивчити вплив інфляційних очікувань на величину грошового потоку та оцінити можливість його реалізації при різних інфляційних сценаріях.

Таблиця 11 ПЛАН ПРИБУТКУ ЗА ПРОЕКТОМ КОМПАНІЇ «ТЕРА» І ТРАНСФОРМАЦІЯ ЙОГО У ЧИСТИЙ ГРОШОВИЙ ПОТІК ЗА ПРОЕКТОМ (без урахування інфляційних очікувань, МАН)

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Річні доходи	0	1 320 600	2 112 621	2 640 000	0
Собівартість продукції
Витрати на оплату праці	0	264 000	264 000	264 000	0
Витрати на матеріали, воду, електроенергію	0	660 000	1 056 000	1 320 000	0
Разом	0	924 00	1 320 000	1 584 000	0
Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Валовий прибуток	0	396 000	792 000	1 056 000	0
	0,0%	30,0%	37,5%	40,0%
Операційні витрати
Адміністративні витрати	0	165 000	165 000	165 000	0
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	0
Всього	0	319 000	319 000	319 000	0
Операційна знижка	0	77 000	473 000	737 000	0
		5,8%	22,4%	27,9%
Інші витрати
Процентні платежі	0	77 000	71 337	32 548	0
Прибуток до оподаткування	0	0	401 663	704 452	0
Податок на прибуток	0	0	100 416	176 113	0
Чистий прибуток	0	0	301 247	528 339
Рентабельність, %		0,0	14,3	20,0
Трансформація чистого прибутку
Чистий прибуток	0	0	301 247	528 339
Плюс: процентні витрати (після збереження від оподаткування)	0	77 000	53 503	24 411	0
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	0
Ліквідаційна вартість	0	0	0	0	1 078 000
Мінус: зміна в оборотному капіталі	0	176 000	44 000	0	(220 000)
Капітальні витрати	1 540 000	0	0	0	0
Чистий грошовий потік за проектом	(1 540 000)	55 000	464 750	706 750	1 298 000

Табл. 12 і 13 відображають умови фінансування проекту: половина постійних активів фінансується за рахунок довгострокового кредиту, а весь робочий капітал -- за рахунок короткострокових кредитів (1 рік); період боргу обмежений 3 роками. Передбачається, що загальні короткострокові зобов'язання включають поточну частину довгострокового кредиту і залишок несплаченого короткострокового кредиту.

Таблиця 12 РОЗРАХУНОК ПОТРЕБИ В ІНВЕСТИЦІЙНИХ РЕСУРСАХ ПО РОКАХ ПРОЕКТУ

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Довгострокові активи	1 540 000	0	0	0	(1 078 000)
Оборотний капітал	0	184 800	48 510	7 646	(240 956)
Операційні витрати	0	0	0	0	(765)
Загальні вимоги	1 540 000	184 800	48 510	7 646	(1 319 721)
Довгострокові позички	770 000	0	0	0	0
Короткострокові позички	0	184 800	48 510	7 646	0
Сплачений капітал	770 000	0	0	0	0
Всього	1 540 000	184 800	48 510	7 646	0

Таблиця 13 СТРУКТУРА ФІНАНСУВАННЯ ТА СЕРЕДНЬОЗВАЖЕНА ВАРТІСТЬ КАПІТАЛУ, %

Вартість довгострокової позички	10,0
Вартість короткострокової позики	10,0
Очікувана віддача на власний капітал	15,0
Фінансування боргу в процентах	50,0
Фінансування витрат на постійні активи за рахунок акціонерного капіталу	50,0
Середньозважена вартість капіталу	12,5

Табл. 14 і 15 ілюструють можливість використання двох типів позичок: перша передбачає порядок погашення кредиту з поступовою виплатою боргу рівномірними внесками; друга базується на виплаті суми боргу за схемою нарахування проценту на суму непогашеного боргу.

Таблиця 14 ГРАФІК ОБСЛУГОВУВАННЯ ПОЗИЧОК

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Довгострокова позичка 10 % Річні позички	770 000	0	0	0	0
1-а схема фінансування Нарощені позички	770 000	770 000	770 000	770 000	770 000
Річна плата, з якої:		309 628	309 628	309 628	0
виплата процентів		77 000	53 737	28 148	0
повернення основної суми		232 628	255 891	281 480	0
Сума нарощених повернень	0	232 628	488 520	770 000	770 000
2-а схема фінансування Несплачена частина позички	770 000	537 372	281 480	0	0
Короткострокова позичка 10 % 1-а схема фінансування Річні позички	0	184 800	48 510	7 646	0
Нарощені позички	0	184 800	233 310	240 956	240 956
Річна плата, з якої:	0	0	203 280	53 361	8 411
виплата процентів		0	18 480	4 851	765
повернення основної суми		0	184 800	48 510	7 646
2-а схема фінансування Загальна сплата основної суми	0	232 628	440 691	329 990	7 646
Загальна сплата процентів	0	77 000	72 217	32 999	765
Загальна сума довгострокових зобов'язань	537 372	281 480	0	0	0
Загальна сума короткострокових зобов'язань	232 628	440 691	329 990	7 646	0

Визначення структури фінансування та можливості покриття потреб інвестиційного проекту власними, залученими і позичковими ресурсами розглядається у табл. 15. Виходячи зі зробленого припущення, що оборотний капітал компанії «Тера» не має запасів та дебіторської заборгованості, ототожнюємо його з грошовими коштами компанії. Побудова табл. 15 дозволяє відстежити, як проводиться розподіл фінансових ресурсів проекту та як цей розподіл впливає на зміни в акціонерному капіталі.

Таблиця 15 СТРУКТУРА ДЖЕРЕЛ ФІНАНСУВАННЯ ПРОЕКТУ ТА ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Оборотний капітал (початкові грошові кошти)	0	0	184 800	233 310	240 956
Джерела фінансування проекту
Власні
Прибуток	0	13 613	364 073	660 884	(765)
Амортизаційні відрахування	0	154 000	154 000	154 000	(462 000)
Всього власних коштів	0	167 613	518 073	814 884	(462 765)
Залучені та позичкові кошти
Емісія акцій	770 000	0	0	0	0
Короткострокова позичка	0	184 800	48 510	7 646	0
Довгострокова позичка	770 000	0	0	0	0
Всього залучених і позичкових ресурсів	1 540 000	184 800	48 510	7 646	0
Всього джерел фінансування проекту	1 540 000	352 413	566 583	822 531	(462 765)
Використання інвестиційних ресурсів
Купівля довгострокових активів	1 540 000	0	0	0	(1 540 000)
Виплата короткострокової позички	0	0	184 800	48 510	7 646
Виплата довгострокової позички	0	232 628	255 891	281 480	0
Всього інвестиційних відтоків	1 540 000	232 628	440 691	329 990	(1 532 354)
Зростання (дефіцит) грошових коштів	0	119 784	125 892	492 540	1 069 589
Зміна грошових коштів	0	119 784	310 692	725 850	1 310 545
Показники	Роки проекту
	0	1	2	3	4
Додатковий сплачений капітал	0	65 016	0	0	0
Наявний капітал акціонерів	0	0	77 382	484 894	1 310 545
Узгодження з балансом
Акціонерний капітал, початок року	0	770 000	848 628	1 135 320	1 311 310
Чистий прибуток	0	13 613	364 073	660 884	(765)
Інвестування акціонерного капіталу	770 000	65 016	0	0	0
Виплата дивідендів	0	0	77 382	484 894	1 310 545
Акціонерний капітал, кінець року	770 000	848 628	1 135 320	1 311 310	(0)

Усі дані табл. 15 кореспондуються з вищенаведеними таблицями плану про прибутки, прогнозу грошового потоку. Припускається, що загальна сума оборотного капіталу дорівнює робочому капіталу попереднього періоду. Зміни в грошових коштах (покриття фінансовими ресурсами інвестиційних потреб) базується на сумі початкових грошових коштів, яка зростає на суму приросту грошових коштів. У випадку, коли обігові кошти перевищують величину робочого капіталу, необхідного у цьому періоді, зміна грошових коштів залишається у розпорядженні акціонерів, а додатково сплачений капітал дорівнює нулю. Якщо навпаки, величина робочого капіталу перевищує зростання грошових коштів, різниця дорівнює додатково сплаченому капіталу. Табл. 15 ілюструє рух грошових коштів у напрямі до власників капіталу. Таким чином, власники акціонерного капіталу у своєму розпорядженні, крім акцій, матимуть ще додатково сплачений капітал.
Грошові потоки, отримані від фінансової діяльності, дозволяють оцінити інвесторам життєздатність проекту. Спроектований баланс компанії «Тера», який наведено у табл. 16, поєднує дані з початкової робочої таблиці грошового потоку всього майна, таблиці фінансування та джерел інвестування. На відміну від таблиць прогнозу грошових коштів, прибутків, які прогнозують діяльність по кожному періоду, прогноз балансу відображає дані у форматі накопичення.

Таблиця 16 ПРОГНОЗ БАЛАНСУ КОМПАНІЇ «ТЕРА»

Показники	Роки
	0	1	2	3
Активи
Поточні активи
Всього поточних активів	0	184 800	233 310	240 956
Капітальні активи
Вартість споруд, машин та обладнання	1 540 000	1 154 000	1 154 000	1 154 000
Нарахована сума амортизації	0	154 000	308 000	462 000
Чисті довгострокові активи	1 540 000	1 386 000	1 232 000	1 078 000
Всього активів	1 540 000	1 570 800	1 465 310	1 318 956
Зобов'язання та акціонерний капітал
Поточні зобов'язання	770 000	0	0	0
Видані векселі	0	184 800	48 510	7 646
Поточні зобов'язання	232 628	255 891	281 480	0
Всього поточних зобов'язань	232 628	440 691	329 990	7 646
Довгострокові зобов'язання
Довгострокова позичка	537 372	281 480	0	0
Акціонерний капітал
Проплачені акції	770 000	770 000	770 000	770 000
Додаткова плата	0	65 016	65 016	65 016
Реінвестований прибуток	0	13 613	300 304	476 294
Всього акціонерний капітал	770 000	848 628	1 135 320	1 311 310
Всього зобов'язань та акціонерного капіталу	1 540 000	1 570 800	1 465 310	1 318 956

Як бачимо, фінансові розрахунки за проектом показали, що величина чистого грошового потоку позитивна, схема фінансування, обрана для проекту, дозволяє його здійснити з вигодою для власників компанії.

Фінансовий аналіз проекту здійснюється з метою визначення фінансової життєздатності проекту для прийняття рішення про доцільність його інвестування та фінансування.

Аналітична робота з оцінки фінансових аспектів проекту потребує встановлення найбільш привабливих з можливих альтернатив проекту в умовах невизначеності, а також розробки стратегії управління чи контролю за критичними параметрами проекту.

Фінансовий аналітик, розробляючи проект, керується методологією, в основі якої лежать концепції проектних витрат, зміни вартості грошей у часі, альтернативної вартості, грошового потоку.

Підготовка прогнозних балансу і звіту про прибутки необхідна для оцінки рівня прибутковості проекту, величини витрат з виплати податків та погашення зобов'язань. Ці дані дозволяють акціонерам, інвесторам і фінансовим організаціям отримати необхідні відомості для прийняття рішення про участь у проекті.

Прогноз звіту про прибутки (план прибутків проекту) базується на прогнозах продажу та розрахунку витрат за проектом. Відповідно до основних правил визначення витрат за проектом при підготовці його фінансового обґрунтування необхідно ігнорувати попередні витрати, а вартість ресурсів проекту розраховувати на основі витрат втрачених можливостей.

Після прогнозу звіту про прибутки проектується грошовий потік від проекту, який він генерує. Головними завданнями прогнозу грошових потоків є узагальнення попередніх розрахунків фінансового плану (обсягів продажу, витрат, податків, залучення капіталу), забезпечення необхідних сум коштів в обороті на певні дати, уточнення структури капіталу проекту, підготовка основних показників ефективності проекту.

При прогнозуванні грошового потоку слід застосовувати метод нарахування амортизації, вплив ліквідаційної вартості, потребу в оборотному капіталі, використання номінальних і постійних цін.
Дуже важливою часткою фінансового обґрунтування проекту є прогнозування балансового звіту документа, в якому відображені накопичені активи компанії та джерела їх фінансування, що базується на оцінці руху грошових коштів та інших активів і зміни пасивів. Прогноз балансового звіту відображає припустимий розвиток накопичуваних активів і джерела їх формування.

Підготовка фінансового аналізу проекту обов'язково містить у собі блок з визначення умов фінансування, вибору та раціоналізації джерел фінансування та розробки плану узгодження фінансових надходжень. Фінансування проектів спрямоване на забезпечення потоку інвестицій, необхідного для планомірного виконання проекту; зниження капітальних витрат і ризику проекту за рахунок раціональної структури інвестицій і отримання податкових пільг; забезпечення балансу між обсягом залучених фінансових ресурсів і величиною отриманого прибутку.

Усі джерела формування інвестиційних ресурсів поділяються на три основні групи:

· власні, які характеризуються простотою залучення, високим рівнем прибутковості інвестованого капіталу, зменшенням ризику неплатоспроможності і банкрутства під час їх використання, але в той же час мають обмежений обсяг залучених коштів і відсутній зовнішній контроль;

· залучені, що відзначаються високими обсягами їх можливого залучення, зовнішнім контролем за використанням ресурсів, певною складністю залучення, частковою втратою управління компанією (при емісії акцій);

· позичкові, які за сучасних умов стали основним джерелом фінансування проектів. Вони в основному використовуються для кредитування проектів з низьким рівнем ризику та чітко визначеними шляхами успішної реалізації проекту.

Раціоналізація структури фінансування є одним з етапів стратегії формування інвестиційних ресурсів компанії. Головними критеріями оптимізації співвідношення внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування інвестиційної діяльності є необхідність забезпечення високої фінансової стійкості компанії та максимізація суми прибутку від інвестиційної діяльності, який знаходиться в розпорядженні засновників компанії при різних співвідношеннях внутрішніх і зовнішніх джерел фінансування.

Раціоналізація формування інвестиційних ресурсів проекту базується за принципом: середньозважена вартість капіталу повинна бути меншою, ніж внутрішня норма рентабельності проекту, оскільки розрахунок середньозваженої вартості капіталу пов'язаний з розрахунком дисконтної ставки для оцінки проекту з урахуванням рівня ризику.
Останнім кроком етапу фінансування проекту є узгодження у часі припливу коштів (оплачений акціонерний капітал, довгострокові та короткострокові позички, надходження від реалізації продукції, кредиторська заборгованість) та їх відтоку (витрати, пов'язані з інвестиціями та експлуатацією підприємства).

1. Суть фінансового аналізу та його зв'язок з іншими розділами аналізу проектів.

2. Основні методологічні підходи та інструментарій проведення фінансового аналізу проектів.

3. Інформаційний інтерес учасників проекту до фінансового аналізу.

4. Етапи проведення фінансового аналізу проектів.

5. Охарактеризуйте зміст основних документів, які повинні підготувати фінансові аналітики проекту.

6. Припущення та правила прогнозування грошового потоку за проектом.

7. Мета і суть проектування бухгалтерського балансу.

8. У чому вбачається різниця між фінансовим аналізом діяльності підприємства та аналізом проекту?

9. На підставі якої інформації фінансового аналізу приймається рішення про вибір проекту?

10. Назвіть причини необхідності попереднього аналізу фінансової життєздатності проекту без урахування фінансування проектів.

11. Види інвестиційних ресурсів, їх характеристика, вартість і можливість використання для різних проектів.

12. Критерії раціоналізації фінансових ресурсів проекту.

7. Економічний аналіз

7.1 Мета і завдання економічного аналізу

Сучасна вітчизняна практика відбору та оцінки проектів обмежується визначенням ступеня впливу проекту на добробут його власників або інвесторів, що відображається у фінансовому аналізі проекту.
Здійснюючи фінансовий аналіз, проект вивчають з погляду фінансової і комерційної привабливості для інвестора та організацій, які його реалізують. Тому всі витрати й доходи, одержані в результаті здійснення проекту, мають явний характер і фінансову відчутність. Критеріями відбору проектів за результатами фінансового аналізу є додаткові грошові потоки, що виникають при реалізації, його рентабельність та окупність вкладеного капіталу. Проект аналізується в тому чи іншому діловому оточенні, нормативно-правовому полі, в якому він здійснюватиметься. Його оцінка заснована на узгодженості цілей проекту з корпоративними цілями розвитку, які не завжди збігаються з національними інтересами.

Серйозною помилкою є ототожнення фінансових та економічних аспектів проекту, ігнорування інвесторами оцінки значення проекту для суспільства.

Аналіз економічних аспектів покликаний визначити, чи сприяє даний проект здійсненню цілей розвитку національної економіки, а також чи існують альтернативні шляхи досягнення тих самих економічних вигід меншими витратами. Економічний аналіз має на меті оцінити відповідність проекту його економічному середовищу, що регламентує розподіл доходів, обмеження або стимулювання виробництва й торгівлі тощо, і безпосередньо впливає на фінансову здійснюваність проекту.

Цілі економічного аналізу вимагають абсолютно іншого аналітичного підходу. Базовою концепцією економічного аналізу є концепція альтернативної вартості, яка засвідчує, що, оскільки всі ресурси суспільства обмежені і можуть мати різне застосування, їх вартість повинна вимірюватися з погляду втраченої можливості займатися найкращим з доступних альтернативних видів діяльності, які вимагають використання тих самих ресурсів.

Метою економічного аналізу проекту є встановлення його національної привабливості, оцінка його економічної ефективності на підставі альтернативної вартості ресурсів, які використовуються у проекті, і продукції проекту та визначення можливості сприяння проекту національному добробуту країни.

Проілюструємо відмінність фінансового та економічного підходів до оцінки проекту на конкретному прикладі. Фермер планує вирощувати соняшник, використовуючи насіння, добрива, пестициди, паливо та інші матеріали і закуповуючи їх на внутрішньому ринку. Всі роботи по посіву, вирощуванню та збиранню соняшнику виконуватимуть фермер та члени його родини. Він планує продати вирощений врожай соняшнику по закупівельних цінах, встановлених державою. Фінансист оцінює цей проект з огляду на грошові потоки, сформовані відповідно до цін внутрішнього ринку на ресурси проекту та його готову продукцію. Однак ціни на насіння, добрива, паливо та соняшник в Україні, використані для аналізу, не відображають реальної вартості даних товарів, оскільки їх ринки не є конкурентними. Аналітик, розглядаючи цей проект, оцінює реальну вартість вирощування соняшнику. У своєму аналізі він використовує не субсидовані ціни, а ціни вільного ринку на сировину й матеріали, беручи їх значення на рівні світових. Оцінка праці членів родини здійснюється не за реальними доходами, які вони фактично одержують в результаті роботи у фермерському господарстві, а за величиною можливої винагороди, яку вони могли б заробити, маючи вільний вибір місця докладання своєї праці. І, нарешті, він оцінює дохід від вирощування соняшнику на основі цін, які б держава заплатила при закупівлі його на світовому ринку, а не тих закупівельних цін, які вона заплатила фермерові.

Рис. 22. Фактори, які впливають на економічну цінність проекту

Наведений приклад демонструє зовсім інший підхід економіста до оцінки вартості використовуваних матеріалів, праці та продукції, що виробляється. Цей підхід визначає цінність проекту на основі очікуваних вигід і витрат, які має одержати суспільство у разі його реалізації
Визначення економічної цінності проекту засноване на:

· оцінці впливу результатів проекту на розвиток національної економіки (економічної привабливості);

· оцінці використовуваних ресурсів і результатів проекту за цінами, що відображають їх справжню цінність для національної економіки (тіньове ціноутворення);

· встановленні безпосередніх впливів проекту на економіку країни (зміна попиту і пропозиції на окремі товари, зайнятості, платіжного балансу, економічної ситуації і т. п.), а також опосередкованого впливу результатів проекту (розвиток нових галузей, залучення до виробництва недовикористаних потужностей). Вони відображаються в економічній оцінці відчутних і невідчутних вигід та витрат проекту.

Оцінюючи альтернативи та вибираючи проект, аналітику необхідно знати відповіді на такі запитання:

· Яким буде чистий економічний дохід проекту?

· Хто скористається одержаним доходом?

· Яким буде доступ користувачів проекту до цього доходу?

7.2 Оцінка економічної привабливості та ефективності проекту

Економічний аналіз оцінює проект з погляду відповідності результатів даного проекту стратегії розвитку та економічним цілям країни. Наприклад, проекти, пов'язані з масштабними інвестиціями в автоматизацію виробничих процесів, можуть суперечити таким національним економічним цілям, як скорочення витрат по імпорту (оскільки автоматизація здійснюється за рахунок поставок технологічних ліній з-за кордону) та створення нових робочих місць. Здійсненню національної політики підвищення рівня життя населення, зайнятого в сільському господарстві, сприятимуть проекти створення соціальної інфраструктури районів, будівництва нових транспортних магістралей, у тому числі автомобільних шляхів.
Визначення економічних цілей країни є прерогативою її керівництва, уряду. Водночас при кредитуванні деяких програм фінансові інститути (наприклад, Світовий банк) можуть брати участь у розробці цілей соціального розвитку країн і регіонів.