Методи зниження витрат виробництва й збуту продукції підприємства "філія "Харківський Агрегатний завод" ДП "Завод ім. В.О. Малишева"

2.2 Характеристика зовнішнього середовища підприємства

На території України ринок дизельних двигунів представлений, в основному, продукцією західних і російських підприємств. Незначна кількість українських двигунів не здатна конкурувати з імпортними. Не дивлячись на те, що Агрегатний завод має великий досвід і налагоджене виробництво, з якихось причин імпортна продукція перебуває практично поза конкуренцією. Це можна було б пояснити великою ціною на двигуни харківського виробництва, однак основну частку в структурі виробничих витрат (собівартості продукції) підприємства займають загальновиробничі витрати (від 15 до 45 % від всієї суми собівартості по виробах і близько 20 - 25% по філії в цілому), величина яких прямо залежить від обсягу випуску, а значить й від обсягу замовлень. Якість продукції також відповідає всім вимогам, до того ж вона постійно модернізується на КБ ім. Морозова, з яким у підприємства стійкі зв'язки, що залишилися з тих часів, коли КБ входило в структуру «Заводу ім. В. О. Малишева».

Темпи росту ринку вже не такі більші, як були 10-20 років тому, що обумовлено наявністю великої кількості товарів-субститутів, таких як електродвигуни, двигуни на сонячній енергії й т.д..

Можна припустити, що стандартні бензинові двигуни незабаром підуть із ринку, а їхнє місце займуть вказані вище види двигунів або двигуни, наприклад, на рапсовому маслі, які робить і Агрегатний завод.

Конкурентами підприємства на українському ринку є такі компанії, як німецький «Mercedes», французький «Renault», російський «ЯМЗ», (це на продукцію «мирного» характеру, тому що в нас немає даних щодо виробників танкових двигунів у світі). Перші два підприємства є світовими лідерами, а «ЯМЗ» представляє, як і наше підприємство, пострадянський простір.

Можна сказати, що український ринок дизельних двигунів є дуже ємним і об'ємним і Агрегатний завод може потіснити деякі компанії з нього при грамотній діяльності всього персоналу підприємства.

Технології, які застосовуються в галузі, є передовими й вони постійно змінюються й модернізуються. При цьому, Агрегатний завод не відстає у цьому компоненті від конкурентів із Західної Європи.

У цілому, треба зазначити, що дана галузь є привабливою для даного підприємства.

Взагалі, аналіз зовнішнього середовища підприємства являє собою процес, за допомогою якого розроблювачі стратегічного плану контролюють зовнішні стосовно організації фактори, щоб визначити можливості й загрози для підприємства. Для полегшення визначення впливу зовнішніх факторів на підприємство їх розділяють на 2 групи [63]:

1. Фактори безпосереднього (прямого) впливу на підприємство;

2. Фактори опосередкованого (непрямого) впливу на підприємство.

Фактори безпосереднього впливу прямо впливають на підприємство й відчувають на собі вплив підприємства: постачальники, споживачі, конкуренти. До основних факторів непрямого впливу відносяться: економічні, політичні, технологічні, демографічні, географічні, екологічні й соціальні фактори.

Почнемо аналіз із факторів безпосереднього впливу:

1. Постачальники. Постачальниками металів для підприємства є підприємства, що працюють у Придніпровському та Донбаському регіонах України. Обладнання, в основному, закуповується за рубежем, тому що харківські підприємства після подій початку 90-х років XX століття перестали бути конкурентноздатними. Але останній раз обладнання закуповувалося у середині 90-х років XX століття. Дані постачальники поки встановлюють цілком прийнятну ціну на ресурси, але при можливому підвищенні цін на ресурси наше підприємство може опинитися перед дилемою, де купувати сировину, тому що вже зараз ціни на українському ринку дуже близькі до світових.

2. Споживачі. У зв'язку зі специфікою продукції, споживачами є підприємства або організації, а також держави. Надалі же вони розподіляють продукцію між фізичними особами (наприклад, комбайни, що виробляються головним підприємством з використанням дизельних двигунів Агрегатного заводу, які держава потім продавала за спеціальними цінами фермерським господарствам). Тиск на ціни з боку споживачів не спостерігається.

3. Прямі конкуренти. Основні конкуренти перераховані вище. Що стосується танкової продукції, то тут можна назвати американський «Abrahms», французький «Leclerc».

4. Товари-субститути. Як уже говорилося, до товарів-субститутів відносять двигуни на електроенергії, сонячній енергії й інших екологічно чистих видах енергії. На території України дані двигуни робить тільки Агрегатний завод (на рапсовому маслі), а на світовому ринку є підприємства, що переводять також водневі двигуни й т. і. На даному етапі екологічно чисті види двигунів є досить дорогими, але в майбутньому підприємству, що є базою дослідження, необхідно переглянути асортименти й випускати більше таких чистих двигунів, тому що, за прогнозами експертів, вони будуть кращі за старі моделі з ринку вже через 15-20 років.

Тепер проаналізуємо фактори опосередкованого впливу:

1. Економічні фактори. Їхній вплив виражався особливо яскраво на початку 90-х рр. XX ст. Тоді в країні мала місце гіперінфляція, невизначеність у податковій політиці держави, відповідно, була на низькому рівні платоспроможність підприємств і інших потенційних замовників на внутрішньому ринку, а на зовнішній ринок підприємство ще не виходило. Мала місце відсутність замовлень та дуже велика (більше року) заборгованість з виплати заробітної плати.

2. Політичні фактори. Також впливають на діяльність підприємства, тому що дане підприємство перебуває в 100% власності держави і його поки не торкнулася проведена політика роздержавлення й приватизації. При цьому дуже сильний існує державний контроль. Особливо він відчувався в середині 90-х рр., коли головне підприємство виконувало Пакистанський контракт. Держава робила тоді усе, щоб цей контракт був виконаний вчасно.

3. Технологічні фактори. На даному підприємстві його вплив особливо помітно у зв'язку з тим, що практично все встаткування морально й фізично застаріло. При цьому технології й рівень якості продукції на досить високому за світовими мірками рівні. Обладнання вже не обновлялося близько десяти років (за виключенням деяких невеличких закупівель).

4. Демографічні фактори. Ці фактори практично не впливають на дане підприємство, тому що якість робочої сили залишається завжди на відносно високому рівні. Іде поступовий процес омолодження кадрів із залученням фахівців і робітників, що проходили навчання за спеціальності вже в незалежній Україні. Число потенційних споживачів так само не залежить від цих факторів у зв'язку зі специфікою продукції. Є лише проблема, що зв'язана з оплатою праці, бо існує дуже велика заборгованість перед робітниками по заробітній платі.

5. Соціальні фактори. Мають найменший вплив на підприємство серед всіх факторів непрямого впливу. Це пов'язане з тим, що продукція підприємства є не соціального характеру, а носить специфічний технічний характер і замовниками виступають не конкретні особистості, а підприємства або держава (хоча споживачами можуть бути й конкретні фізичні особи).

6. Екологічні фактори. Вони зв'язані, у першу чергу, з дефіцитом деяких джерел сировини й з постійним подорожчанням енергоносіїв, а також із забрудненням навколишнього середовища відходами.

2.3 Опис технологічного процесу виробництва продукції

Підприємство «Філія «Харківський Агрегатний завод» ДП «Завод ім. В. О. Малишева»» є підприємством з багатою історією випуску різної продукції від дизельних двигунів до різних запчастин та агрегатів.

Режим роботи даного підприємства на даний момент однозмінний, що пов'язане з незначною кількістю замовлень та малим фінансуванням підприємства. Тривалість зміни 8 годин. Нормативна тривалість робочого тижня 5 днів, тобто 40 годин, але зараз вона знижена через відсутність замовлень (працівники беруть «за свій рахунок» декілька днів на місяць).

Як вже було сказано у попередніх підрозділах, метод організації виробничого процесу на даному підприємстві - за замовленням, дрібносерійний. Це пов'язане, у першу чергу, з характером продукції. Були деякі періоди, коли якусь продукцію народного споживання випускали масово, однак зараз у підприємства немає на це коштів.

Вид руху деталей залежить від виду операцій. На деяких операціях він послідовний, на деяких рівнобіжний, а на деяких послідовно-рівнобіжний.

Інструмент, що використовується на підприємстві, здебільшого, власного виробництва, бо існують 2 інструментальні цехи (№№ 371 та 374), а також цех нестандартного обладнання (№ 372).

Що стосується переміщення деталей від одного робочого місця до іншого, то воно здійснюється здебільшого вручну, за допомогою візка, але на деяких ділянках є мостовий кран 3ТМ, що допомагає прискорити процес виробництва на особливо важливих ділянках виробничого процесу.

Планова річна програма підприємства на 2006 рік у нормо-годинах виглядала наступним чином (табл. 2.2).

Отже, на 2006 рік було заплановано 13 видів замовлень. Їх загальна трудомісткість склала 4468455,35 нормо-годин. Тому що є дуже великий вибір виготовляємої продукції, норми часу на різні види обробки заготовок та деталей подивимося за одним замовленням підприємства, а саме за замовленням 7520.

Таблиця 2.2

Планова річна програма випуску підприємства на 2006 рік

№	Найменування замовлення	Од. виміру	Річна програма	Норма на одиницю, нормо-г.	Норма на обсяг, нормо-г.
1	6511. Дизельні з/ч	Тис. грн.	6000	40,20	241200,00
2	7527. Двигун 6ТД	Од.	10	4568,80	45688,00
3	7981. З/ч на Аль-Халід	Тис. грн.	590	4804,49	2834648,30
4	7981. З/ч на СУАТ	Од.	169	519,05	87720,05
5	7954. Двигун 10Д100М	Од.	58	615,01	35670,39
6	7520. З/ч на «Обрій»	Од.	30	1251,57	37547,10
7	7981. З/ч на Аль-Халід	Од.	74	5958,14	440902,14
8	8086. Двигун 2ДТ АВ	Од.	45	389,30	17518,50
9	7537. Двигун 1Д80Б	Од.	2	3081,35	6162,70
10	7500. З/ч	Тис. грн.	1576,3	342,24	539472,91
11	7538. Двигун 4Д80Б	Од.	1	2585,26	2585,26
12	Ініціативні договори	Тис. грн.	3300	49,00	161700,00
13	Інші	Тис. грн.	360	49,00	17640,00
	РАЗОМ	-	-	-	4468455,35

У табл. 2.3 представлені норми часу на обробку деталей та виконання однієї одиниці замовлення 7520 за видами обробки.

Таблиця 2.3

Норми часу на обробку 1 одиниці замовлення 7520, годин

№	Вид обробки	Значення
1	Механічна	811,41
2	Термічна	94,31
3	Складально-зварювальна	20,20
4	Слюсарно-складальна	165,84
5	Лакокрасочна	44,10
6	Гальванічна	80,85
7	Інша	34,86
	РАЗОМ	1251,57

Як бачимо, основну частку у процесі виготовлення цього замовлення має механічна обробка. Тому її треба подивитися більш детально у табл. 2.4.

Таблиця 2.4

Норми часу на механічну обробку 1 одиниці замовлення 7520, годин

№	Вид обробки	Значення
1	Токарна	299,47
2	Фрезерна	133,61
3	Шліфувальна	98,35
4	Свердлувальна	63,43
5	Розточна	47,70
6	Відрізна	20,00
7	Інша	148,85
	РАЗОМ	811,41

Серед механічної обробки найбільшу вагу має токарна обробка. Вона включає у себе власне токарну, токарно-карусельну, револьверну обробку, обробку на токарних напівавтоматах та автоматах.

Фрезерна обробка - це горизонтально-фрезерна, вертикально-фрезерна, продольно-фрезерна, різьбофрезерна, зубофрезерна обробка.

Шліфувальна обробка включає: зубошліфувальну, круглошліфувальну, внутрішньо шліфувальну, плоскошліфувальну види обробок деталей.

Свердлувальна обробка - це власне свердлувальна та радіально-свердлувальна обробки.

Інша обробка - це комбінована, стругальна, доводочна, протяжна, спеціальна та ін. види обробки.

Для більш детального ознайомлення з технологічним процесом, що має місце на підприємстві буде розглянута деталь, що має заводський код 478ДУ.60.009 (Гайка, що її використовують для закріплення різних деталей та агрегатів (на двигунах та інших агрегатах)). Її виготовляють у цеху № 420.

Технологічний процес виробництва цієї деталі представимо у табл. 2.5.

Зараз розпишемо ці операції (табл. 2.5) більш детально:

1. транспортування заготовок (пруток ДШГНП 17ЛС59-1) до місця контролю та заготівельної операції.

2. контроль прутка на розміри та рівень кривизни на контрольній плиті.

3. заготовча операція. Пруток установлюють за допомоги мостового крану 3ТМ та захвату, а потім за допомоги пресу ЭР-100 та лінійки розрубають на заготовки.

4. за допомогою візка заготовку переміщують від одного робочого місця до іншого.

5. заготовку ставлять на верстат для зняття фасок, та за допомогою різця та шаблонів врізають кути, після чого треба протерти заготовку та клеймити номер деталі та марку матеріалу на бірці за допомогою комплектів букв та цифр. Надалі треба окрасити заготовку у торця та покласти її на стелаж.

Таблиця 2.5

Технологічний процес виготовлення деталі 478ДУ.60.009

№	Код	Найменування операції	Тип і модель верстата	Застосовувані пристрої, різальний інструмент, контрольно-вимірювальні засоби	Норма часу на 1 деталь, хв.
1	2	3	4	5	6
1	0005	Транспортування	-	Кран мостовий 3ТМ, рукавиці	0,25
2	0010	Контроль	-	Захват, плита контрольна	0,15
3	0015	Заготовча	-	Кран мостовий 3ТМ, захват, прес ЭР-100, лінійка, рукавиці	0,10
4	0020	Транспортування 7 місць)	-	Візок, рукавиці	0,25
5	0025	Токарна	Верстат для зняття фасок	Різець, шаблон 1.5х300, шаблон 2.5х300, угари ниточні, комплект для клеймування, емаль біла, емаль жовта, посуд для красок, кість малярна, бензин-розчинник	0,45
6	0030	Токарно-револьверна	Токарно-револьверний 1341	Окуляри, цанга затискаюча, цанга, що подає 17, кільце направляюче 21, кулачки затискачі 17, різець Т15К6 16х16х75, державка 16х16х30, втулка 30хКМ1, свердло 12, свердло 9, пробка 8.95+0.20, зеньковка 16х900, шаблон 9.5х900, шаблон 10.6х900, різець 16х15х80, шаблон 1.5х300, різець Т15КБ6 16х16х80, державка 4х18х30, різець Р18 4х18х100, скоба 8.5h14, тара	3,07
7	0035	Вертикально-свердлувальна	Вертикально-свердлувальний НС-12	Окуляри, втулка КМ1хКМ3, зеньковка 16х900, шаблон 9.5х900, шаблон 10.6х900, тара	0,70
8	0040	Вертикально-свердлувальна	Вертикально-свердлувальний SE	Окуляри, патрон КМ2, втулка 30хКМ2, мітчик М10х1, пробка М10х1, пробка 8.918+0.236, лоток, тара	1,61
9	0045	Токарно-гвинторізна	Токарно-гвинторізний С1Е611ПП	Окуляри, оправка, різець Т15К6 20х20х125, скоба 8h14, тара	0,54
10	0050	Вертикально-свердлувальна	Вертикально-свердлувальний Ауэрбах ВЕ-8	Окуляри, кондуктор, патрон 6-В10, свердло 2.6, пробка 2.5Н14, тара	0,70
11	0055	Вертикально-свердлувальна	Вертикально-свердлувальний Ауэрбах ВЕ-8	Окуляри, кондуктор, патрон 6-В10, свердло 1.6, пробка 1.5Н14, тара	1,10
12	0060	Вертикально-	Вертикально-	Окуляри, патрон 6-В10, свердло 3.5,	0,50
		свердлувальна	свердлувальний Ауэрбах ВЕ-8	тара
13	0065	Промивання	-	Машина для мийки, розчин для мийки, окуляри, рукав, сопло обдувочне, шафа продувочна, тара	0,50
14	0070	Контроль	-	Плита контрольна, зразки шорсткості, пробка М10х1, шаблон 1.5х300, пробка 1.5Н14, скоба 8h14, бірка, тара	1,00
15	0075	Транспортування	-	Візок, рукавиці	0,25
16	1000	Покриття (хімічне пасирування)	-	-	3,20
РАЗОМ норма часу	15,87

6. заготовку встановлюють на токарно-револьверному верстаті 1341 за допомоги цанги затискаючої та цанги, що подає 17, кільця направляючого 21, кулачків затискачих 17, та підрізають торець різцем Т15К6 16х16х75 за допомоги державки 16х16х30, після чого центрують торець за допомоги втулки 30хКМ1 та свердла 12, та свердлять центральний отвір гайки (застосовуються свердло 9, пробка 8.95^+0.20). Надалі треба зенькувати фаску та обточувати її (зеньковка 16х90⁰, шаблон 9.5х90⁰, шаблон 10.6х90⁰, різець 16х15х80, шаблон 1.5х30⁰). Залишається на цій операції ще відрізати деталь від заготовки (державка 4х18х30, різець Р18 4х18х100, скоба 8.5h14) та скласти у тару.

7. заготовку закріплюють на вертикально-свердлувальному верстаті НС-12, зенкують фаски (застосовуються втулка КМ1хКМ3, зеньковка 16х90⁰, шаблон 9.5х90⁰, шаблон 10.6х90⁰) та складають заготовку до тари.

8. заготовку закріплюють на вертикально-свердлувальному верстаті SE та нарізають різьбу за допомоги патрону КМ2, втулки 30хКМ2, мітчика М10х1, пробки М10х1, пробки 8.918^+0.236, лотка. Далі знов треба скласти деталь у тару.

9. заготовку встановлюють на токарно-гвинторізному верстаті С1Е611ПП за допомоги оправки та підрізають торець (різець Т15К6 20х20х125, скоба 8h14). Далі знову заготовку складають до тари.

10. на вертикально-свердлувальний верстат Ауэрбах ВЕ-8 закріпляють деталь за допомоги кондуктора, свердлити 2 отвіра (патрон 6-В10, свердло 2.6, пробка 2.5Н14) та покласти знов деталь до тари.

11. на вертикально-свердлувальному верстаті Ауэрбах ВЕ-8 свердлять 2 отвіра та покласти знов деталь до тари. Від попередньої операції її відрізняє діаметр свердла (1.6) та пробка (1.5Н14).

12. на вертикально-свердлувальному верстаті Ауэрбах ВЕ-8 притупити гострі кромки з двох сторін (свердло 3.5 патрон 6-В10). Знову покласти деталь у тару.

13. встановити тару з деталями до рами машини для мийки, подати раму до зони мийки, промити деталі за допомогою розчину та продути зжатим повітрям.

14. контроль відбувається шляхом перевірки зовнішнім оглядом відсутності гострих кромок, наявності фасок та радіусів, відповідності шорсткості поверхонь. Деталі, що пройшли контроль та признані гідними, клеймити на бірці з покажчиком № деталі, кількості та дати приймання. Знову покласти їх до тари.

15. транспортувати годні деталі на збирання.

16. перед збиранням провести хімічне пасування деталей (інший технологічний процес).

Ще слід зазначити, що на протязі всього технологічного процесу існує контроль робітника - 100 % та контроль відділу контролю першої деталі.

Процес відбувається згідно ДСТ 2060-90, 12.4.010-75, 10905-86, 10197-86, 12.4.013-85, 427-75, 14923-78, 10597-80, 3134-78, 166-89, 166-80, 8522-79, 9378-75.

Загальний нормований час виготовлення 1 деталі 15 хвилин та 52 секунди.

Даний технологічний процес є дещо недосконалим з точки зору технологій та верстатів, що застосовуються, тому у третьому розділі праці буде запропоновано проект технологічних заходів для поліпшення виробництва цієї деталі та зниження її собівартості.

2.4 Аналіз випуску продукції підприємства

Господарська діяльність - це основна діяльність виробничого підприємства з випуску продукції та надання послуг промислового характеру.

Для аналізу господарської діяльності використаємо Звіти про виробничо-господарську діяльність філії за грудень 2005 та 2006 рр. (Додатки Г, Д), а також Звіти філії про виконання плану за товарною продукцією за грудень 2005 та 2006 рр. Аналіз приведемо у табл. 2.6.

Таблиця 2.6

Аналіз випуску товарної продукції підприємством, тис. грн.

Рік	Найменування	План	Факт	Абсолютне відхилення, (+ -)	Виконання плану, %
2005	Поставки заводу	80489,15	69246,00	-11243,15	86,03
	Поставки підрозділам ДП	4255,66	5170,32	+914,66	121,49
	РАЗОМ	84744,81	74416,32	-10328,49	87,81
2006	Поставки заводу	62536,05	59948,55	-2587,50	95,86
	Поставки підрозділам ДП	2307,88	3641,16	+1333,28	157,77
	РАЗОМ	64843,93	63589,71	-1254,22	98,07

За результатами аналізу даних табл. 2.6 можна зробити висновок, що обсяг товарної продукції, що випускається на підприємстві, по роках коливається та складно зробити прогноз обсягу випуску на перспективу. це пояснюється тим, що підприємство працює під замовлення. Невиконання плану в ці роки пояснюється відсутністю корегування планових показників протягом поточного періоду, тобто у випадку скасування замовлення замовником сума товарної продукції за замовленням залишається в плані. Це, звичайно, варто визнати недоліком системи планування на підприємстві.

При цьому поставки іншим підрозділам ДП виконуються у ще більших розмірах, ніж за планом (на 121,49 та 157,77 % по роках відповідно), але вони є настільки нечисленні, що майже не змінюють загальну картину з недовиконаними планами.

У 2005 році була недовироблена продукція зовнішнім замовникам на 11243,15 тис. грн. або на 13,97 %, а у 2006 - на 2587,5 тис. грн. або на 4,14 %.

Треба, при цьому відмітити, що відсоток виконання плану поступово підвищується, але це стає можливим лише тому що знижується плановий випуск продукції.

2.5 Оцінка ефективності використання трудових ресурсів і основних фондів підприємства

Основні виробничі фонди (ОВФ) являють собою засоби виробництва, які беруть участь у декількох виробничих циклах і переносять свою вартість на готову продукцію поступово у вигляді амортизаційних відрахувань [18].

Розрахуємо показники використання ОВФ підприємства за 2005 та 2006 рр. Для цього ми повинні довідатися про середньорічну вартість ОВФ підприємства на основі пояснювальних записок до річного звіту філії «Харківський Агрегатний завод» за ці періоди:

Вихідні дані ми зведемо до табл. 2.7.

Таблиця 2.7

Дані для розрахунку середньорічної вартості ОВФ підприємства

ОВФПР, тис. грн.	2005	2006
2005	2006	Місяць введення (+) або виведення (-) ОВФ	Вартість введених / виведених ОВФ, тис. грн.	Місяць введення (+) або виведення (-) ОВФ	Вартість введених / виведених ОВФ, тис. грн.
201005,1	200836,6	+ лютий	134,30	+ серпень	452,20
		- вересень	117,90	- липень	126,90
		- червень	99,2	-	-
		- серпень	60,8	-	-
		- листопад	24,9	-	-

За результатами розрахунків отримані наступні значення ОВФ_СР:

ОПФ_СР2005 = 201015,6 тис. грн. ОПФ_СР2006= 200934,46 тис. грн.

До показників ефективності використання ОВФ відносять фондовіддачу, фондоємність та фондоозброєність. Дані для розрахунків візьмемо зі Звітів про виробничо-господарську діяльність за грудень 2005 та 2006 рр. (Додатки Г, Д), а також зі Звітів про працю за ті ж періоди (Додатки Е, Ж). Приведемо усі дані, що необхідні з результатами, в табл. 2.8.

Таблиця 2.8

Аналіз фондовіддачі, фондоємності, фондоозброєності

Показники	Од. виміру	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
Обсяг випущеної продукції	Тис. грн.	74416,32	63589,71	- 10826,61	- 14,55
Середньорічна вартість ОВФ	Тис. грн.	201015,60	200934,46	- 81,14	- 0,04
Середня чисельність робітників	Чол.	1119	1044	- 75	- 6,70
Фондовіддача	Грн. / грн.	0,37	0,32	- 0,05	- 13,51
Фондоємність	Грн. / грн.	2,70	3,16	+ 0,46	+ 17,04
Фондоозброєність	Тис. грн. / чол.	179,64	192,47	+ 12,83	+ 7,14

На основі розрахунків, зроблених у табл. 2.8, можна зробити висновок про неефективне використання ОВФ у зв'язку з тим, що на 1 грн. ОВФ виробляється всього 0,37 грн. товарної продукції в 2005 і 0,32 грн. в 2006 році. Цей показник не дозволяє називати рівень виробництва на підприємстві оптимальним. Скоріше, він далекий від оптимального. Це пов'язане з дуже маленьким обсягом випуску продукції й наявністю на балансі підприємства великої кількості ОВФ. При цьому збільшується показник фондоємності, тому що він є зворотній до фондовіддачі.

Фондоозброєність дещо збільшилася у 2006 році у порівнянні до 2005 року, але це пов'язано, насамперед, з вивільненням робітників, тому що при зменшенні кількості працівників показник фондоозброєності збільшується.

Далі розрахуємо показники руху ОВФ. До них відносять коефіцієнт відновлення, коефіцієнт вибуття, коефіцієнт приросту ОВФ.

Дані для розрахунку та значення, що отримані у результаті розрахунку, приведемо у табл. 2.9.

Як ми бачимо (табл. 2.9), дуже мала кількість ОВФ обновляється на підприємстві за рік (0,07 та 0,22 % устаткування відповідно). В 2005 році практично не надходить нове обладнання на підприємство, а тільки вибуває старе, в основному, за рахунок ліквідації й реалізації. Це пов'язане з тим, що підприємство практично не фінансується з бюджетів усіх рівнів. В 2006 році знову є позитивний коефіцієнт приросту (0,16 %), але всі ці коефіцієнти дуже малі. У 2006 році коефіцієнт відновлення на 214,29 % більше, ніж у 2005 році.

Таблиця 2.9

Аналіз показників руху ОВФ у 2005 та 2006 рр., тис. грн.

Показники	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
ОВФПР	201005,10	200836,60	-168,5	- 0,08
ОВФКР	200836,60	201161,90	+ 325,3	+ 0,16
ОВФВВ	134,30	452,20	+ 317,9	+ 236,71
ОПФВИВ	302,80	126,90	- 175,9	- 58,09
КВІД	0,0007	0,0022	+ 0,0015	+ 214,29
КВИБ	0,0015	0,0006	- 0,0009	- 60,00
КПРИР	-0,0008	0,0016	+ 0,0024	+ 300,00

Одержуваних від держави коштів вистачає тільки для підтримки підприємства в робочому стані. Масове відновлення ОВФ (більше 5 млн. грн. на рік на придбання устаткування) не проводилося вже кілька років із часів Пакистанського контракту (середина 90-х рр. XX століття). Слід зазначити, що велика частина устаткування (біля 30 %) взагалі не використовується або використовується не більше ніж на 25-30 % виробничих потужностей.

Можна сказати, що у 2006 році ситуація з ОВФ дещо краще, ніж у 2005 році, тобто можлива тенденція до збільшення вартості ОВФ, однак це ще не свідчить, що всі ОВФ використовуються на пристойному рівні.

Персонал - це сукупність постійних працівників підприємства маючих певну професійну підготовку або досвід практичної діяльності.

Продуктивність праці - це показник, що характеризує міру ефективності праці окремого працівника в середньому по підприємству. Визначається відношенням обсягу виробництва продукції до середньої чисельності робітників [18].

Використовуючи Додатки Г, Д, Е, Ж, розрахуємо продуктивність праці в цілому по філії за аналізовані роки та зведемо її до табл. 2.10:

Таблиця 2.10

Вихідні дані та розрахунок продуктивності праці на підприємстві

Показники	Од. виміру	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
Планові
Обсяг виробництва	Тис. грн.	84744,81	64843,93	- 19900,88	- 23,48
Середня чисельність робітників	Чол.	1220	1097	- 123	- 10,08
Продуктивність праці, тис. грн. / чол.	Тис. грн. / чол.	69,46	59,11	- 10,35	- 14,90
Фактичні
Обсяг виробництва	Тис. грн.	74416,32	63589,71	- 10826,61	- 14,55
Середня чисельність робітників	Чол.	1119	1044	- 75	- 6,70
Продуктивність праці	Тис. грн. / чол.	66,50	60,91	- 5,59	- 8,41
Виконання плану	%	95,74	103,05	-	-

На основі розрахунків, наведених у табл. 2.10, можна зробити висновок, що, продуктивність праці дещо зменшилася у 2006 р. у порівнянні з 2005 р. (на 5,59 тис. грн. / чол. або 8,41 %), хоч і був перевиконаний план з продуктивності праці на 3,05 %. Це, насамперед, пов'язане зі зменшенням обсягу виробництва товарної продукції більшими темпами ніж зниження чисельності промислового персоналу підприємства. План у 2006 році був перевиконаний також за рахунок невеликого зниження обсягу товарної продукції та великого зниження кількості працівників.

Далі розрахуємо зміну структури працівників підприємства за ці періоди (2005 та 2006 рр.). Цей аналіз приведемо у табл. 2.11. Для аналізу використаємо Додатки Е та Ж.

Таблиця 2.11

Аналіз структури працівників підприємства по роках

Робітники	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
	Чол.	%	Чол.	%
1	2	3	4	5	6	7
Виробничі робітники	458	27,88	433	28,25	- 25	- 5,46
Допоміжні робітники	658	40,05	608	39,66	- 50	- 7,60
Учні	3	0,18	3	0,20	-	-
РАЗОМ робітники	1119	68,11	1044	68,11	- 75	- 6,70
Керівники	233	14,18	197	12,85	- 36	- 15,45
Фахівці	270	16,43	276	18,00	+ 6	+ 2,22
Інші	21	1,28	16	1,04	- 5	- 23,81
РАЗОМ службовці	524	31,89	489	31,89	- 35	- 6,68
ВСЬОГО	1643	100	1533	100	- 110	- 6,70

Проаналізуємо табл. 2.11. Бачимо, що найбільший відсоток на підприємстві займають допоміжні робітники (близько 40 %), виробничі робітники мають близько 28-29 % обсягу трудових ресурсів, керівники - 12-14 %, а фахівці - 16-18 %. У динаміці бачимо поступове збільшення частки виробничих робітників при зменшенні їх чисельності, фахівців та зниження частки допоміжних робітників та керівників у загальній структурі робітників. Це пов'язане з тим, що вивільняються з підприємства дуже багато керівників через незадовільну ситуацію з виплатою заробітної плати. Необхідність у допоміжних робітниках зменшується у зв'язку зі зменшенням обсягу випуску продукції. Фонд оплати праці (ФОП) - це сума усіх грошей підприємства, що призначені на виплату заробітної плати [18].

Подивимось структуру ФОП за категоріями робітників (табл. 2.12).

Таблиця 2.12

Аналіз структури ФОП по роках

Категорії робітників	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Виробничі робітники	4765,5	37,79	4814,2	34,68	+ 48,7	+ 1,02
Допоміжні робітники	4488,7	35,59	4887,7	35,21	+ 399,0	+ 8,89
Учні	60,0	0,47	37,4	0,27	- 22,6	- 37,67
РАЗОМ робітники.	9314,2	73,85	9739,3	70,16	+ 425,1	+ 4,56
Керівники	1753,7	13,91	2062,8	14,86	+ 309,1	+ 17,63
Фахівці	1472,3	11,67	2005,2	14,44	+ 532,9	+ 36,20
Інші	71,4	0,57	74,3	0,54	+ 2,9	+ 4,06
РАЗОМ службовці	3297,4	26,15	4142,3	29,84	+ 844,9	+ 25,62
ВСЬОГО	12611,6	100	13881,6	100	+ 1270,0	+ 10,07

На основі даних табл. 2.12 з використанням даних табл. 2.11 зробимо висновки: притім, що виробничих робітників у структурі близько 28-29 % на них доводиться близько 35-36 % усього фонду оплати праці. На допоміжних робітників (близько 40 % у структурі) доводиться також близько 35 % фонду. У керівників існує приблизна рівність між їхньою часткою в структурі працівників і в структурі ФОТ. ФОТ фахівців менше (в % відношенні), ніж їхня частка в структурі. Такий дисбаланс є можливим за рахунок різних рівнів середньої заробітної плати для різних категорій робітників (Додатки Е та Ж).

Збільшується ФОП виробничих та допоміжних робітників, а також керівників та фахівців за рахунок збільшення мінімальної та середньої заробітної плати.

Загалом можна сказати, що на підприємстві доволі непоганий рівень середньої заробітної плати, як для підприємства з настільки поганим фінансуванням, але існує заборгованість по виплаті її у декілька місяців. Це спонукає працівників шукати собі інше місце роботи та сприяє зменшенню чисельності персоналу підприємства, оскільки немає заміщення вакантних посад на підприємстві.

2.6 Аналіз собівартості продукції підприємства

Для розрахунку собівартості продукції використовують групування витрат за калькуляційними статтями. Воно забезпечує облік витрат за місцями їх виникнення, забезпечує можливість здійснення контролю витрат за їх цільовим призначенням й зв'язком з технологічним процесом.

Зазначимо, що на аналізованому підприємстві існують деякі розбіжності у статтях калькуляції з тими статтями, що були розписані у розділі 1.2. На підприємстві виділяють окремо статті «Транспортно-заготівельні витрати», «Резерв відпусток», «Напівфабрикати інших філій», «Амортизація», «Конструкторське супроводження». При тому відсутні 2 статті: «Витрати на утримання і експлуатацію устаткування» та «Супутня продукція». Це пов'язане з тим, що підприємство закуповує напівфабрикати у інших філій структури ДП, окремо розраховується та облічується амортизація, існує конструкторське супроводження виробів (технологічні процеси та ін.). на підприємстві відсутня супутня продукція, а також витрати на утримання та експлуатацію устаткування належать до загальновиробничих витрат.

Проаналізуємо структуру собівартості товарної продукції підприємства у аналізованому періоді (2005 та 2006 роки). Цей аналіз зробимо на основі «Виконання плану з собівартості» (форма 2048-55). Цей документ складається помісячно за кожним замовленням та в цілому по підприємству, тому ми можемо просумувати зведені дані за усі місяці 2005 та 2006 років та звести їх до табл. 2.13.

Таблиця 2.13

Аналіз собівартості товарної продукції у 2005 и 2006 рр.

Найменування витрат	2005	2006
	Грн.	%	Грн.	%
Сировина та матеріали	2642059,04	5,81	3514052,80	8,79
Покупні напівфабрикати та комплектуючі	4226259,17	9,29	5609841,87	14,03
Паливо, паливо та енергія на технологічні цілі	371679,97	0,82	976277,89	2,44
Зворотні відходи	- 26509,02	-0,06	- 48824,79	- 0,12
Транспортно-заготівельні витрати	385888,76	0,85	357633,36	0,89
Основна заробітна плата виробничих робітників	3035935,41	6,67	3420774,36	8,56
Додаткова заробітна плата виробничих робітників	2283313,15	5,02	2137441,59	5,35
Відрахування на соціальні заходи	2031951,11	4,47	2127795,31	5,32
Резерв відпусток	- 13528,77	- 0,03	30363,44	0,08
Напівфабрикати інших філій	6647629,75	14,61	6778449,98	16,96
Загальновиробничі витрати	10127878,37	22,26	8692925,76	21,75
Втрати від браку	396663,23	0,87	487389,33	1,22
Амортизація	1371618,73	3,01	1240975,78	3,10
Інші	8123204,22	17,86	1603136,46	4,01
Конструкторське супроводження	3890766,10	8,55	3042840,60	7,61
Виробнича собівартість	45494809,22	100	39971073,74	100

Проаналізуємо табл. 2.13: в 2005 році найбільша питома вага у структурі собівартості продукції була у загальновиробничих витрат (близько 22 %), інших витрат (майже 18 %) і напівфабрикатів інших філій (близько 15 %). Найменшу питому вагу мали витрати на паливо й енергію, а також транспортно-заготівельні витрати й втрати від браку (всі вони близько 0,8-0,9 %). В 2006 році збільшилися витрати на покупні напівфабрикати й зменшилися інші витрати в порівнянні з

2005 роком. Також помітний приріст у структурі витрат на сировину, паливо й заробітну плату. Помітний також ріст, як у долях, так і грошовому вираженні, втрат від браку. Звичайно, високі загальновиробничі витрати (в % від всіх витрат) не можуть ніяк сприяти зниженню собівартості продукції, тому що при їхньому розподілі на одиницю продукції виходить сильне збільшення собівартості.

Саме на зниження загальновиробничих витрат на одиницю товарної продукції повинні бути спрямовані всі зусилля, у першу чергу, працівників, відповідальних за збут продукції. Якби вдалося підприємству збільшити обсяг випуску в натуральному вираженні, то знизилися б загальновиробничі витрати на одиницю.

Далі проаналізуємо заводську собівартість випуску за III і IV квартал 2006 р. для порівняльного аналізу. Ми розглянемо виконання плану по витратах у табл. 2.14 та 2.15, куди зведемо дані зі звітів форми 2048-55, а також з Техпромфінпланів за ці періоди. Техпромфінплан - це документ внутрішнього обороту, в якому прописується за кварталами планова виробнича програма, витрати, чисельність персоналу та ще деяка інформація стосовно діяльності підприємства.

Таблиця 2.14

Виконання плану з собівартості за III квартал 2006 року

Найменування витрат	За планом, тис. грн.	За фактом, тис. грн.	Виконання плану
		В план. вартості	В факт. вартості	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
1	2	3	4	5	6
Сировина та матеріали	1156,03	1107,24	1102,38	-53,65	95,36
Покупні напівфабрикати та комплектуючі	1751,91	1942,96	1875,25	+123,34	107,04
Паливо, паливо та енергія на технологічні цілі	298,77	391,45	216,51	-82,26	72,47
Зворотні відходи	-	-	-10,53	-10,53	-
Транспортно-заготівельні витрати	143,36	168,56	118,19	-25,17	82,44
Основна заробітна плата виробничих робітників	1655,96	723,88	847,96	-808,00	51,21
Додаткова заробітна плата виробничих робітників	374,39	458,98	561,49	+187,10	149,97
Відрахування на соціальні заходи	777,43	447,60	543,95	-233,48	69,97
Резерв відпусток	63,04	-	130,64	+67,60	207,23
Напівфабрикати інших філій	2019,69	2148,50	2108,19	+88,50	104,38
Загальновиробничі витрати	3716,99	3542,99	1870,55	-1846,44	50,32
Втрати від браку	-	-	77,67	+77,67	-
Амортизація	288,63	204,39	303,35	+14,72	105,10
Інші	-	39,07	368,70	+368,70	-
Конструкторське супроводження	1030,93	1070,59	1070,59	+39,66	103,85
Виробнича собівартість	13277,13	12246,21	11184,89	-2092,24	80,77

Як ми бачимо згідно табл. 2.14, спостерігається така картина: сильно збільшені в порівнянні із планом витрати на покупні напівфабрикати, додаткову заробітну плату, резерв відпусток. При цьому, дуже маленький відсоток виконання плану по паливу, транспортно-заготівельним витратам і основній заробітній платі, відрахуванням на соціальні заходи, загальновиробничим витратам. Це привело до того, що план за собівартістю виконаний менше ніж на 81 %. Основна причина криється у тому, що не були виконані усі заплановані замовлення (деякі замовники відмовилися від своїх замовлень продукції), а також серед причин слід відзначити неефективне планування, відсутність коректування планів протягом звітного періоду.

У IV кварталі ситуація була наступною (табл. 2.15).

В IV кварталі 2006 року ситуація по деяких статтях калькуляції кардинально відрізняється від ситуації в III кварталі. Так, витрати на сировину й матеріали хоч і були менше, ніж в III кварталі, але при цьому план був перевиконаний на 36,53 %. Також значно перевиконаний план по напівфабрикатах (особливо інших філій). Але виробнича програма була набагато менше, ніж в III кварталі, тому й сума витрат менше. Відповідно до законів економіки, зі зменшенням виробничої програми збільшуються загальновиробничі витрати. Знову не виконаний план по основній заробітній платі, хоч і її сума збільшилася, тому що збільшилася мінімальна заробітна плата.

Таблиця 2.15

Виконання плану з собівартості за IV квартал 2006 року

Найменування витрат	За планом, тис. грн.	За фактом, тис. грн.	Виконання плану
		В план. вартості	В факт. вартості	Абсолютне, тис. грн.	Відносне, %
Сировина та матеріали	793,78	1074,19	1083,78	+290	136,53
Покупні напівфабрикати та комплектуючі	698,83	1164,93	1330,15	+631,32	190,34
Паливо, паливо та енергія на технологічні цілі	117,70	378,39	377,54	+259,84	320,76
Зворотні відходи	-	-	-18,48	-18,48	-
Транспортно-заготівельні витрати	62,23	122,20	84,02	+21,79	135,02
Основна заробітна плата виробничих робітників	1730,30	753,00	1032,17	-698,13	59,65
Додаткова заробітна плата виробничих робітників	498,00	495,26	544,22	+46,22	109,28
Відрахування на соціальні заходи	853,24	477,14	599,33	-253,91	70,24
Резерв відпусток	64,58	-	-42,18	-106,76	-
Напівфабрикати інших філій	1115,63	1956,23	1912,57	+796,94	171,43
Загальновиробничі витрати	4414,30	4551,71	2224,87	-2189,43	50,4
Втрати від браку	-	-	229,35	+229,35	-
Амортизація	287,91	219,27	334,24	+46,33	116,09
Інші	-	147,06	768,24	+768,24	-
Конструкторське супроводження	396,51	544,81	544,81	+148,3	137,40
Виробнича собівартість	11033,01	11887,19	11004,63	-28,38	99,74

У цілому, ситуація, звичайно, така, що необхідно виробляти більше продукції. Це призведе до зниження постійних витрат на одиницю, а отже й до деякого зниження собівартості продукції.

Для того, щоб у третьому розділі праці вірно провести розрахунок ефективності запропонованих у праці заходів, необхідно представити існуючу калькуляцію собівартості гайки 478ДУ.60.009, технологічний процес виробництва якої представлений у розділі 2.3. Ця калькуляція наведена у табл. 2.16.

Таблиця 2.16

Калькуляція собівартості гайки 478ДУ.60.009, грн.

Найменування витрат	Витрати на одиницю
Сировина та матеріали	0,15
Покупні напівфабрикати та комплектуючі	-
Паливо, паливо та енергія на технологічні цілі	0,01
Зворотні відходи	-
Транспортно-заготівельні витрати	0,01
Основна заробітна плата виробничих робітників	0,86
Додаткова заробітна плата виробничих робітників	0,53
Відрахування на соціальні заходи	0,53
Резерв відпусток	0,21
Напівфабрикати інших філій	-
Загальновиробничі витрати	4,95
Втрати від браку	-
Амортизація	0,17
Інші	-
Конструкторське супроводження	-
Виробнича собівартість	7,42

Основна заробітна плата виробничих робітників розраховувалася наступним чином (2.1):

ОЗП = ? ТС * Т_ОП, (2.1)

де ОЗП - основна заробітна плата виробничих робітників, грн.;

ТС - тарифна ставка робітника на операції в залежності від розряду, грн. / хв.;

Т_ОП - час операції, хв.

Таким чином, основна заробітна плата:

ОЗП = 4,27 * 0,25 + 5,82 * 0,15 + 4,27 * 0,1 + 6,58 * 0,45 + 7,75 * 3,07 + 5,82 * 0,7 + 5,23 * 1,61 + 6,58 * 0,54 + 5,23 * 0,7 + 5,23 * 1,1 + 5,23 * 0,5 + 4,27 * 0,5 + 5,82 * 1 + 6,58 * 3,2 = 86,21 або 86 коп.

Додаткова заробітна плата складає 62 % від основної, тобто 53 коп. Відрахування у фонди складають 38,2 % від суми основної та додаткової заробітної плати, тобто 53 коп. Загальновиробничі витрати складають 575 % від основної заробітної плати, тобто 495 коп.

За табл. 2.18 бачимо, що собівартість виготовлення однієї такої гайки складає 7,42 грн. тому далі буде запропоновано захід для зниження собівартості. Ще слід зазначити, що зараз ці гайки роблять у малий кількості (під замовлені агрегати, де гайки використовуються). У 2006 році їх було виготовлено 9980 одиниць.

2.7 Аналіз витрат головного підприємства по елементах

Групування витрат за економічними елементами є єдиним для усіх галузей промисловості, дозволяє розрахувати матеріалоємність продукції, дозволяє визначити потребу підприємства в економічно однорідних видах ресурсів.

На основі Звіту ДП про фінансові результати за 2006 рр. (Додаток В) подивимось витрати за економічними елементами у 2005 та 2006 роках та їхню структуру (табл. 2.17).

Таблиця 2.17

Структура елементів операційних витрат по ДП «Завод ім. В. О. Малишева» в 2005 та 2006 рр.

Елемент	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
Матеріальні витрати	104891,8	35,39	109653,9	37,51	+ 4762,1	+ 4,54
Витрати на оплату праці	66064,9	22,29	65485,9	22,40	- 579,0	- 0,88
Відрахування на соціальні заходи	24469,7	8,25	25007,7	8,56	+ 538,0	+ 2,20
Амортизація	27554,5	9,30	27414,1	9,38	- 140,4	- 0,51
Інші операційні витрати	73440,0	24,77	64760,5	22,15	- 8679,5	- 11,82
ВСЬОГО	296420,9	100	292322,1	100	- 4098,8	- 1,38

Як ми бачимо згідно табл. 2.17, спостерігається така картина: сильно збільшені в порівнянні із планом витрати на покупні напівфабрикати, додаткову заробітну плату, резерв відпусток. При цьому, дуже маленький відсоток виконання плану по паливу, транспортно-заготівельним витратам і основній заробітній платі, відрахуванням на соціальні заходи, загальновиробничим витратам. Це привело до того, що план за собівартістю виконаний менше ніж на 81 %. Основна причина криється у тому, що не були виконані усі заплановані замовлення (деякі замовники відмовилися від своїх замовлень продукції), а також серед причин слід відзначити неефективне планування, відсутність коректування планів протягом звітного періоду.

У відносному виразі матеріальні витрати зросли на 4,54 %, відрахування на соціальні заходи на 2,2 %, а інші види витрат зменшилися на 0,88 % (оплата праці), 0,51 % (амортизація), 11,82 % (інші витрати).

Ці зміни можна пояснити змінами у обсязі виробництва, у структурі та кількості робітників, у структурі та розмірах фондів головного підприємства.

Все перераховане вище дозволяє зробити висновок, що дане підприємство не може відповідати сучасним правилам економіки, по яких матеріальні витрати поступово віддають своє перше місце в структурі витрат іншим витратам (на оплату праці, амортизацію).

2.8 Оцінка фінансових результатів головного підприємства

До фінансових результатів діяльності відноситься прибуток або збиток, отримані підприємством у результаті діяльності.

Структура фінансового результату досить складна. Існує кілька видів фінансових результатів залежно від виду діяльності підприємства (звичайна й надзвичайна діяльність).

Структура фінансового результату [18]:

1. доход від реалізації продукції = загальний доход від основної операційної діяльності (виторг від реалізації);

2. чистий доход = доход від реалізації продукції - непрямі податки;

3. валовий прибуток (прибуток від основної операційної діяльності) = чистий доход - собівартість реалізованої продукції;

4. прибуток від операційної діяльності = валовий прибуток + інші операційні доходи - адміністративні витрати - витрати на збут - інші операційні витрати;

5. прибуток від звичайної діяльності до оподатковування = прибуток від операційної діяльності + доходи від фінансової діяльності + доходи від інвестиційної діяльності + інші доходи - витрати від фінансової діяльності - витрати від інвестиційної діяльності - інші витрати;

6. прибуток від звичайної діяльності після оподатковування = прибуток від звичайної діяльності до оподатковування - податок на прибуток;

7. чистий прибуток = прибуток від звичайної діяльності після оподатковування + доходи від надзвичайної діяльності - витрати від надзвичайної діяльності - податки з доходів від надзвичайної діяльності.

Для відбиття фінансових результатів використається Звіт про фінансові результати (форма № 2). В зв'язку з тим, що Агрегатний завод не веде власної основної звітності (баланс, звіт про фінансові результати й ін.), то скористаємося консолідованою фінансовою звітністю ДП «Завод ім. В. О. Малишева», а конкретніше Звітом про фінансові результати за 2006 рік, у якому відображені фінансові результати за 2005 і 2006 р. (Додаток В). Ми розрахуємо результати діяльності по всьому підприємству.

Приведемо у табл. 2.18 основні види прибутків підприємства за 2 роки для порівняння.

Доход від реалізації в 2006 році перевищив показник 2005 року на 640,8 тис. грн. або 0,21 %, але за рахунок більшого значення ПДВ чистий доход в 2006 році менше, ніж був зафіксований в 2005 році на 373,7 тис. грн. або 0,13 %.

Собівартість реалізованої продукції в 2006 році більше показника 2005 року, що спричинило ще більший розрив між показниками двох років (між валовими прибутками різниця склала 6851,2 тис. грн. або 8,29 %).

Таблиця 2.18

Аналіз прибутку ДП «Завод ім.. В. О. Малишева» у 2005 та 2006 рр., тис. грн.

Стаття прибутку	2005	2006	Абсолютне відхилення, (+ -)	Відносне відхилення, %
Доход від реалізації продукції	303222,2	303863,0	+ 640,8	+ 0,21
Чистий доход	291778,7	291405,0	- 373,7	- 0,13
Валовий прибуток	82668,7	75817,5	- 6851,2	- 8,29
Прибуток від операційної діяльності	-34576,8	-28893,5	+ 5683,3	+ 19,67
Прибуток від звичайної діяльності до оподаткування	-51190,2	-49208,9	+ 1981,3	+ 4,03
Прибуток від звичайної діяльності після оподаткування	-52786,3	-46403,5	+ 6382,8	+ 13,75
Чистий прибуток	-52786,3	-46403,5	+ 6382,8	+ 13,75

При приблизній рівності адміністративних витрат і витрат на збут у ці 2 періоди ми бачимо, що інші операційні доходи й витрати в 2006 році більше показників 2005 року. Ми бачимо, що вже з'являється не прибуток, а збиток за рахунок різних витрат (у першу чергу - інших операційних). Але за рахунок менших витрат в 2006 році, збиток від операційної діяльності менше, ніж в 2005 році на 5683,3 тис. грн. або 19,67 %. Це можна пояснити більшим числом замовлень, модернізацією виробництва.

В 2006 році ми бачимо досить жалюгідну ситуацію у фінансовій сфері й в інвестиційній сфері. У зв'язку з більшими збитками в цих сферах діяльності підприємства одержуємо приблизне вирівнювання результатів від звичайної діяльності до оподатковування. При цьому воно відбувається у бік збільшення збитків.

В 2005 році підприємство втратило ще 1,5 тис. грн. на податку на прибуток, а в 2006 році йому відшкодували 2,8 тис. грн.

Різниця між чистими збитками підприємства у 2006 та 2005 році склала 6382,8 тис. грн. або 13,75 %.

ДП «Завод ім. В. О. Малишева» в 2005 і в 2006 рр. було збитковим. Це пояснюється практично повною відсутністю замовлень, наявністю застарілого обладнання й деяких технологічних процесів. У підприємства утворилися борги по заробітній платі, борги перед бюджетом.

Агрегатний завод має трохи кращі підсумки діяльності, ніж підприємство в цілому, тому що йому надходять замовлення на продукцію (двигуни й запасні частини). Але аж ніяк не можна сказати, що він працює без збитків.

Ефективність діяльності підприємств - це те, що практично було відсутнє на Україні в період перебудови наприкінці ХХ століття. Підприємства втратили зв'язок із джерелами сировини й ринками збуту, тому що основна частина й тих і інших була на території СРСР. Це супроводжувала криза в економіці, що викликала заморожування виробництв, невиплачені заробітні плати, заборгованість по яких навіть досягала декількох сотень мільйонів гривень. Все це унеможливлювало ефективне виробництво.

Тільки наприкінці 90-х рр. ХХ століття поступово почала відновлюватися промисловість, як галузь народного господарства.

Як відзначалося раніше, Агрегатний завод зумів за рахунок переходу на випуск нової продукції вижити в ті складні часи.

Зараз розглянемо ефективність діяльності підприємства.

Ефективність діяльності підприємства виражається через його рентабельність.

Рентабельність в економіці підприємства - це прибуток, отриманий підприємством на кожну гривню витрат. Може виражатися у відсотках і в грошовому вираженні.

Якщо отриманий результат менше 100, то підприємство нерентабельне, тобто отриманий прибуток не покриває всі витрати на виробництво.

Якщо отриманий результат більше 100, то підприємство рентабельно, тобто отриманий прибуток покриває всі витрати на виробництво.

Рівень рентабельності являє собою число, що вийде, якщо від R відняти 100 при R > 100.

Якщо отриманий результат менше 1, то підприємство нерентабельне.

Якщо отриманий результат більше 1, то підприємство рентабельне.

У грошовому вираженні визначається не рівень рентабельності, а прибуток, отриманий на 1 грн. витрат, тобто при вирахуванні з R 1 ми одержуємо або число більше 1, тобто чистий прибуток (не на покриття витрат), або число менше 1, тобто яку суму з кожної гривні витрат підприємство не покрило прибутком (відповідно, R - покриті витрати). Рентабельність діяльності підприємства «Завод ім. В. О. Малишева» за 2005 і 2006 рік на основі Звіту про фінансові результати за 2006 р. (Додаток В) подивимось у табл. 2.19.

Таблиця 2.19

Аналіз показників рентабельності підприємства

Показник	Алгоритм розрахунків	2005	2006	Відносне відхилення, %
Рентабельність продукції		0,395	0,352	- 10,89
Рентабельність активів за валовим прибутком		0,097	0,100	+ 3,09
Рентабельність інвестицій		0,537	0,590	+ 9,87
Рентабельність основної діяльності		0,497	0,914	+ 83,90

Найкраща ситуація на підприємстві з рентабельністю продукції оскільки вона є позитивна та більше 1. Хоч і має місце зниження цього показника на 3,08 %. Рентабельність активів менше одиниці. Має місце тенденція щодо підвищення цього показника, але це підвищення відбувається дуже малими темпами. Рентабельність інвестицій в 2005 році мала значення 0,537, а у 2006 році підвищилася на 9,87 %. Найбільше зростання на протязі аналізованого періоду мала рентабельність основної діяльності.

Тільки 50 копійок витрат основної діяльності покривалися доходом у 2005 році, а в 2006 році вже 91 копійка. Все це свідчить про негативне фінансове становище підприємства та можливість процедури санації та банкрутства у разі не поліпшення ситуації в майбутньому.

2.9 Аналіз фінансового стану головного підприємства

Аналіз фінансового стану підприємства передбачає аналіз ліквідності й фінансової стійкості підприємства.

Ліквідність підприємства - це можливість підприємства швидко оплачувати свої поточні зобов'язання.

Аналіз ліквідності підприємства здійснюється шляхом розрахунку чистого оборотного капіталу, коефіцієнту покриття, коефіцієнту швидкої ліквідності, коефіцієнту абсолютної ліквідності на основі балансу підприємства на 31 грудня 2006 року (Додаток Б).

Візьмемо баланс ДП за 2006 рік для розрахунку ліквідності в 2005 і 2006 р. і розрахуємо показники ліквідності в табл. 2.20.

Таблиця 2.20

Аналіз показників ліквідності підприємства

Показники	Алгоритм розрахунків	2005	2006	Відхилення, %
Коефіцієнт покриття		1,31	1,20	-8,4
Коефіцієнт швидкої ліквідності		0,40	0,45	+12,5
Коефіцієнт абсолютної ліквідності		0,01	0,02	+100
Чистий оборотний капітал, тис. грн.		80017,2	53147	-33,58

Дані табл. 2.20 показують, що підприємство поступово втрачає можливість оплачувати свої поточні зобов'язання й розширювати подальшу діяльність, тому що чистий оборотний капітал зменшується. Коефіцієнт покриття хоч і значно перевищує 1, що свідчить про достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань, але його величина зменшилася на 8,4 %. Коефіцієнт швидкої ліквідності нижче нормативного значення (0,6-0,8), але збільшився на 12,5 %, що свідчить про позитивну тенденцію в платіжних можливостях підприємства відносно сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт абсолютної ліквідності збільшився в 2 рази. Але це збільшення при невеликому значенні коефіцієнта не дає підприємству ніяких позитивних якостей. Таке маленьке значення даного коефіцієнта говорить, що лише маленька частка боргів підприємства може бути погашена негайно.