Підвищення конкурентоспроможності ВАТ "ІнГЗК" шляхом підвищення якості концентрату

РОЗДІЛ 3. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ПРОЕКТНОГО РІШЕННЯ З ПІДВИЩЕННЯМ КОНКУРЕНТОСПРОМОЖНОСТІ НА ВАТ „ІНГЗК”

3.1 Розробка виробничої програми і обґрунтування інвестиційних витрат за проектним рішенням

Основним видом готової продукції підприємства ВАТ “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат” є концентрат. Сировиною для виробництва залізорудного концентрату є сира руда власного видобутку.

Проектом будівництва Інгулецького ГЗК передбачено відкритий спосіб видобування залізистих кварцитів з використанням транспортно - поглиблювальної системи розробки. Розробка ведеться уступами висотою 1Ом по наносах, 12м по скельних породах до горизонту (+,- 0) м і 15м нижче горизонту (+,- О)м.

Горні роботи в кар'єрі ведуться у відповідності з річною виробничою програмою на 26 горизонтах, в тому числі 5 - розкриття, 21 - добичи.

Загальний фронт гірничих робіт станом на 01.01.03 становив по руді - 28,1 км, по розкриттю - 30,3 км.

Загальні запаси руди у кар'єрі на 01.01.03 становили:

Розкриті 196750,0 тис. т

Підготовлені 25427,0 тис. т.

Готові до виїмки 7850,0 тис. грн.

Скельні породи розробляються з застосуванням буро-вибухових робіт. Буріння вибухових свердловин здійснюється верстатами ВБШ-250 з діаметром буріння свердловин 244,5 мм та середньою глибиною 17,5-18,5 м. За рік пробурено 458090 м. Масові вибухи виконує ВАТ “Кривбасвибухпром”. Розмір руди на даній стадії + 0-1200 мм. На навантажуванні гірничої маси застосовуються екскаватори ЕКГ -12.5; ЕКГ -8І; ЕКГ -10; САТ -5130; САТ -992. Вміст заліза загального в руді становить близько 32%, заліза магнітного - 23,3%.

Руда перевозиться автоскидачами БелАЗ - 7512, БелАЗ - 7522, БелАЗ - 7523 та тяговими агрегатами ОПЕ - 1А від забоїв на горизонт (-60м) та (120) до дробарок ККД-150/180ГРЦ. Тут здійснюється грубе дроблення до стадії +0-400мм.

Вся дробарна руда конвеєрними трактами “Західний” та “Східний” подається на подальшу переробку.

Через тракт “Західний” руда надходить на ІІІ - ІV стадії дроблення.

Основні показники виробництва по рудозбагачувальній фабриці № 2 представлені у таблиці 3.1.

Дробарна фабрика працює за двома технологічними схемами в відповідності з прийнятими схемами дроблення.

Руда доводиться до розміру +0-30мм, а потім надходить на рудозбагачувальну фабрику № 1.

Рудозбагачувальна фабрика № 1 включає десять технологічних секцій. Технологічна схема кожної секції включає в себе операцію передзбагачення (суха магнітна сепарація), три стадії подрібнення, три стадії класифікації, п'ять стадій магнітної сепарації, два прийоми знешламлювання та два прийоми зневожування.

На операцію передзбагачення надходить руда після чотирьох стадій дроблення. Операція передзбагачення дробленої руди здійснюється методом сухої магнітної сепарації на сепараторах типа ВПБС 90/120 (два на секцію). Магнітні сепаратори розташовані безпосередньо у схемі перед млинами першої стадії подрібнення.

Таблиця 3.1 - Основні показники виробництва по рудозбагачувальній фабриці № 2

№ піп	Назва показника	2005 р.
1	Виробництво концентрату, тис. т.	6955,24
	січень	579,6
	лютий	579,0
	березень	580,2
	квітень	570,6
	травень	588,6
	червень	580,0
	липень	579,2
	серпень	579,0
	вересень	580,2
	Жовтень	579,6
	Листопад	577,0
	грудень	582,2
2	Переробка руди, тис. т	15730,97
3	Вміст заліза в руді
	Загальний, %	33,67
	Магнітний, %	25,05
4	Вміст заліза в виробленому концентраті, %	63,68
5	Вихід концентрату, %	39,90
6	Вилучення заліза в концентраті, %
	Загальне, %	75,47
	Магнітне, %	95,30
7	Вміст Н2О в концентраті, %	11,01

Прогнозні показники виробничої програми стосовно обсягу випуску продукції та вмісту заліза наведено у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2

Період	Випуск продукції, тис. т, ВП	Сума доходу, тис. грн.,
2004	10303,2	1059168,96
2005	10803,2	1123532,8
2006	11303,2	1189096,64
2007	11803,2	1255860,48
2008	12303,2	1323824,32
2009	12803,2	1392988,16
Сума

Магнітний продукт сепаратора надходить в млин першої стадії. Хвости через проміжний бункер системою конвеєрів передаються на склади.

Враховуючи що на збагачувальну фабрику може подаватися руда з різним утриманням заліза магнетитового (від 20% до 24%), умовно передбачено три режими роботи сухої магнітної сепарації по утриманню заліза магнетитового до 21,5%, від 21,5% до 23,5%, вище 23,5%.

На першу стадія подрібнення надходить магнітний продукт сухої магнітної сепарації

В першій стадії подрібнення установлені кульові млини МШР 36х50 по два на секцію та кульові млини МШЩ 40х55 на другій та третій стадіях. На всіх стадіях подрібнення застосовується замкнутий цикл. Для класифікації подрібненого продукту застосовуються класифікатори 2КСН-24х134 (І стадія) ігідроциклони ф710мм (ІІ та ІІІ стадії).

Збагачення ведеться на магнітних сепараторах ПБМ 90/250П (1 прийом І стадія магнітної сепарації), ПБМ 90/250ПП (ІІ прийом І стадії магнітної сепарації, ІІІ та V стадії магнітної сепарації) та ПБМ-120/300 (ІІ та ІV стадії магнітної сепарації).

Перед ІІІ і ІV стадіями збагачення та перед фільтрацією застосовується операція знешламлювання в дешламаторах МД-9. В результаті дешлації виділяється проміжний продукт (піски) та відвальні хвости.

Процес зневожування включає в себе операції згущення та фільтрації. На згущення надходить магнітний продукт V стадії сепарації. Згущення здійснюється в дешламаторах типа МД - 5 (по два на кожну секцію). В результаті згущення отримують згущений продукт (піски), що надходить на фільтрацію та злив, який повертається в процес.

Для зневожування концентрату встановлено по 4 - вакуум - фільтри типа Д-100 на кожній секції (на секціях 1,2,3,4,5,7).

Прийнята схема забезпечує кінцеву величину подрібнювання 95-97% класу-0,05мм, утримання концентратів з масовим вмістом заліза - 64%, питома вага вологи в концентраті - не більше 10,2%.

“Східний” тракт забезпечує рудою рудозбагачувальну фабрику № 2.

В склад рудозбагачувальну фабрику № 2 входять дві дільниці.

Технологічна схема секцій ІІ-І8 включає (1 дільниця) дві стадії подрібнення, два прийоми знешламлювання, дві стадії магнітної сепарації (першу та третю) і одну стадію зневожування.

І стадія подрібнення здійснюється в безкульових млинах ММС 70х23 по два на секцію. Млини працюють в замкнутому циклі з односпіральними класифікаторами ІКСН-24х134.

ІІ стадія подрібнювання здійснюється в рудо - галевих млинах МШР 40х75, працюючих в замкнутому циклі з гідроциклонами ф710мм.

Збагачування подрібнених продуктів ведеться на магнітних сепараторах ПБМ 90/250-П, ПБМ 90/250-ПП - І стадія (два прийоми) та ПБМ120/300 - ІІІ стадія (чотири прийоми). Перед першим та третім прийомами ІІІ стадії магнітної сепарації здійснюється знешламлювання в дешламаторах МД-9.

Магнітний продукт ІV прийому третьої стадії магнітної сепарації зневожується в дискових вакуум-фільтрах Д-100.

Технологічна схема 19 та 24 секцій (2 дільниця) включає в себе дві стадії подрібнення, три стадії магнітної сепарації, одну стадію дешламації та одну стадію зневожування.

Технологічна схема 21-23 секцій (2 дільниця) включає в себе дві стадії подрібнення, три стадії магнітної сепарації та одну стадію зневожування.

20 секція (2 дільниця) -технологічна схема доробки гальки скрапа включає в себе дві стадії подрібнення, три стадії магнітної сепарації, одну стадію дешламації та дві стадії зневожування.

Прийнята схема подрібнення забезпечує розмір помолу 97-98% класу 0.05 мм, та одержання концентрату з вмістом заліза 63,5-64,0%.

Більш докладніше стадії та роботи технологічного процесу розглянуто у таблиці 3.3.

Таблиця 3.3 - Стадії та роботи технологічного процесу

Стадія, робота
РЗФ-1	РЗФ-2
Гірничі роботи
Вибухові роботи
Грубе дроблення
Передзбагачення (суха магнітна сепарація)
3 стадії подрібнення	2 стадії подрібнення
3 стадії класифікації
5 стадій магнітної сепарації	2 стадії магнітної сепарації
2 прийоми знешламлення	2 прийоми знешламлення
2 прийоми зневоження	1 прийом зневоження

З метою підвищення конкурентоспроможності товарного концентрату протягом 2002 року підприємством здійснено ряд заходів:

- завершено реконструкцію збагачувальної фабрики №1 по застосуванню ресурсозберігаючої технології сухої магнітної сепарації,

- проведено роботи по підготовці комплексу магнітно-флотаційної доводки концентрату. Використання технології магнітно-флотаційної доводки концентрату дозволить отримати концентрат з утриманням заліза 69% і, тим самим, закріпити позиції комбінату на ринку залізорудної продукції,

- у відповідності з напрямками розвитку вибухових робіт до 2010 року, затвердженим Кабінетом Міністрів, розпочато будівництво заводу по виробництву емульсійних вибухових речовин типу “украініт ПМ”, використання якого дозволить підвищити екологічну безпечність вибухових робіт, знизити витрати на їх проведення,

- продовжилась реконструкція транспортної технологічної схеми глибоких горизонтів кар'єрів з метою зменшення затрат на транспортування гірничої маси.

Для підтримання виробничих потужностей продовжувались роботи по нарощуванню дамби діючого шламосховища та по підготовці території до будівництва нового шламосховища.

Свідоцтвом №76 від 08.02.02 зареєстровано інноваційний проект “Розробка та впровадження енергоефективної і ресурсоощадної технології попереднього збагачення дрібнодробленої руди методом сухої магнітної сепарації та технології магнітно-флотаційного доведення концентрату з метою постачання на внутрішній та зовнішній ринки металургійної сировини з вмістом заліза 69-70%. Організація дослідно-промислових дільниць та випуск дослідних партій продукції.”

Термін виконання 2002-2006 роки.

Заявник проекту: “Технологічний парк ”Інститут електрозварювання ім. Є.О. Патона”

Виконавці: Відкрите акціонерне товариство “Інгулецький гірничо-збагачувальний комбінат”(м. Кривий Ріг, 00190905), Науково-технічний комплекс ”ІЕЗ ім. Є.О. Патона” (м. Київ, 30179417), Державне впроваджувальне підприємство “Екотехнологія” (м. Київ, 14288312)

Концентрати, які пропонуються в рамках інноваційного проекту, за своїми якісними та енергоефективними і ресурсоощадними показниками не мають аналогів в Україні для подібної рудної сировини та будуть відповідати світовому рівню.

Загальна вартість проекту складає 109,4 млн. грн., в тому числі:

власні кошти 17,6 млн. грн.,

кошти спецрахунку 91,8 млн. грн.(формується додаткове джерело фінансування за рахунок наданих пільг)

Обсяги виробництва:

За 5 років дії спеціального режиму інноваційної діяльності - 3095,3 млн.грн., у тому числі експорт 257,5 млн.грн.

За 5 років після закінчення терміну спеціального режиму - 4013,6 млн.грн., в тому числі експорт - 336,3 млн.грн.

3.2 Організаційний план виробництва, обґрунтування потреби в персоналі і витрат на оплату праці

ВАТ ”Інгулецький ГЗК” складається з 33 структурних підрозділів -цехів. Виробництвом та забезпеченням виробництва основної продукції займається 21 цех, у тому числі - кар'єр, дробарна фабрика, рудозбагачувальна фабрика № 1 і № 2, цех технологічного автотранспорту, залізничний цех, ЖКВ, РБУ, ВКБ. Решта цехів займається соціально-побутовим забезпеченням працівників комбінату і їх сімей, що складають значну частину міста Інгулець.

Цехи комбінату організаційно розділені на виробничі дільниці по видам діяльності. Загальне керівництво здійснюється правлінням ВАТ “Інгулецький ГЗК”, яке об'єднує керівників і спеціалістів всіх напрямків організації та забезпечення виробничої діяльності.

Чисельність промислово-виробничого персоналу ВАТ “Інгулецький ГЗК” складає 10 014 чол. Організаційна структура відображена у додатку К.

Таким чином,

1. ЖКВ є допоміжним цехом ВАТ “Інгулецький ГЗК” і у своїй діяльності керується Статутом ВАТ “Інгулецький ГЗК”, посадовими інструкціями, положеннями, наказами і розпорядженнями по ВАТ “Інгулецький ГЗК”. Основною ціллю ЖКВ є надання населенню можливості користуватися житловими приміщеннями та комунальними послугами. Джерелом доходів ЖКВ є плата населення за квартири, збір з орендаторів на покриття експлуатаційних витрат, збір з суб'єктів підприємницької діяльності за утримання придомової території, відшкодування по технічному обслуговуванню та поточного ремонту внутрідомових мереж та обладнання.

ЖКВ має структурні підрозділи:

7 житлово-експлуатаційних управлінь;

сантехслужба;

енергослужба;

ділянка ліфтового господарства;

2 гуртожитки;

готель;

профілакторій;

турбаза;

профдезинфекція;

мехслужба;

капітальні ремонти;

ремгрупа;

пральня;

3 котельних.

Нарахування амортизаційних нарахувань по основним засобам обліковуються у центральній бухгалтерії ВАТ “Інгулецький ГЗК”. Матеріали, паливо, швидкозношувані предмети поступають на ЖКВ через центральні склади комбінату.

Податок на додану вартість по витраченим матеріалам нараховується в бухгалтерії ЖКВ і в кінці кожного місяця передається у центральну бухгалтерію комбінату авізо.

Кожна ділянка ЖКВ витрати матеріалів, палива, запчастин, швидкозношуваних предметів списує по актам згідно норм витрат, затверджених економістом, бухгалтером та начальником ЖКВ.

2. Торговий дім “ Піріт” є складовою частиною ВАТ “Інгулецький ГЗК” і у своїй діяльності керується Статутом ВАТ “Інгулецький ГЗК”, посадовими інструкціями, положеннями, наказами і розпорядженнями по ВАТ “Інгулецький ГЗК”.

Основною ціллю виробничої діяльності торгового дому є торгівельно-закупівельна діяльність з ціллю забезпечення продуктами харчування працівників ВАТ “Інгулецький ГЗК”. Торговий дім “Піріт” знаходиться на балансі ВАТ Інгулецький ГЗК. Бухгалтерський облік ведеться згідно положення про ведення бухгалтерського обліку, та на підставі нормативних документів. Баланс форма 2 складається самостійно. Звітність подається в бухгалтерію ВАТ “Інгулецький ГЗК”.

Продукти харчування та матеріали надходять на торговий дім “Піріт” через центральні склади комбінату.

3. Цех виробництва товарів є допоміжним цехом ВАТ “Інгулецький ГЗК” і у своїй діяльності керується Статутом ВАТ “Інгулецький ГЗК”, посадовими інструкціями, положеннями, наказами і розпорядженнями по ВАТ “Інгулецький ГЗК”.

Основною ціллю виробничої діяльності цеху є виробництво товарів народного споживання, а також надання послуг основним виробничим цехам. Номенклатура випускаємих виробів широка - більш 100 найменувань.

На продукцію цеху інженером-технологом виробництва, разом із начальником ділянки, складаються акти про витрату основних і допоміжних матеріалів на одиницю продукції. На їхній підставі інженером по нормуванню матеріальних цінностей техвідділу комбінату розробляються норми витрат матеріалів на виробляєму продукцію і затверджуються технічним директором ВАТ “Інгулецький ГЗК”. Технічні умови на дані види продукції розробляються бюро стандартизації ЦЗЛ ВАТ “Інгулецький ГЗК”.

На продукцію, що стикається з харчовими продуктами в обласній, міській СЭС видаються сертифікати якості.

Матеріальні цінності, отримані з центральних складів, завозяться на склади ЦВТ, відповідно до нормативу запасу оборотних коштів і поданих заявок у відділ постачання комбінату по накладним. У ЦВТ в наявності три склади №188, 203, 205.

По накладним комірник заповнює картки складського обліку у графі “ прихід”.

Прихід товарно-матеріальних цінностей на склади здійснюється також із виробництва в міру виготовлення виробничими ділянками товарної продукції, інших матеріалів і некондицій. Графа “прихід” картки складського обліку є відбитком надходжень на склади цеху готової, прийнятої ВТК або цеховим контролером, продукції і матеріалів.

Витрата матеріалів із складу ЦВТ здійснюється через лімітні-забірні карти (на виробництво) і по накладним і вимогах на внутрішні переміщення (у рамках ВАТ “Інгулецький ГЗК”. При цьому ТМЦ відпускаються без складських витрат, прибутку і ПДВ по сформованій собівартості).

Витрата товарної продукції й інших матеріалів із складів цеху на сторону робиться по накладним на сторону на підставі листа або договору, підписаного директором і головним бухгалтером ВАТ “Інгулецький ГЗК”, із пред'явленням доручення на одержання ТМЦ від організації - одержувача.

Комірник у картках складського обліку в графі “витрата” відбиває витрату матеріалів і товарів із складу.

Відпускні ціни стороннім організаціям обумовлюються в договорі або листі або розраховуються і затверджуються в ПЭВ, виходячи з фактичної собівартості і планових процентних ставок.

Ведучий бухгалтер весь рух товарно-матеріальної маси по кожній матеріально - відповідальній особі контролює через сальдову-оборотну відомість, що видається інформаційно-розрахунковим центром (ІРЦ) ВАТ “Інгулецький ГЗК” 1 раз на місяць, наступний за звітним, і дублює усі видаткові і прибуткові документи за період із 1 по 31 число звітного місяця. Кількість і сума витрачених на протязі місяця матеріалів по кожному складі відбивається в матеріальному звіті, що здається в матеріальний сектор бухгалтерії комбінату (реалізація на сторону приймається окремо з додатком доручень і листів, що дозволяють відпустку ТМЦ).

Бухгалтерією ЦВТ здаються в управління комбінату наступні звіти:

звіт про витрату матеріалів;

звіт про виробництво товарів і витратах на виробництво.

Податковий облік у ЦВТ не ведеться.

Реалізація готової продукції проводиться через матеріальну бухгалтерію комбінату.

Планування потреб в персоналі - частина загального процесу планування в організації. Успішне кадрове планування основується на:

- скільки робітників, якої кваліфікації, коли і де потребується; яким чином можна залучити необхідний і скоротити або оптимізувати використання надлишкового персоналу;

як краще використати персонал у відповідності з його здібностями, вміннями і внутрішньою мотивацією;

яким чином забезпечити умови для розвитку персоналу;

яких витрат потребують заплановані заходи.

Оцінка потреб організації в персоналі може носити кількісний і якісний характер.

Загальна потреба підприємства в кадрах А визначається як сума:

А = Ч + ДП,(3.1)

де Ч - базова потреба в кадрах, яка визначається обсягом виробництва;

ДП - додаткова потреба в кадрах.

Базова потреба підприємства в кадрах Ч визначається по формулі:

Ч = ОП / В(3.2)

де ОП - обсяг виробництва;

В - виробітку на одного працюючого.

Більш конкретні розрахунки, як правило, виробляються окремо по наступним категоріям [33, с.201]:

робочі по договору (з урахуванням трудомісткості продукції, фонду робочого часу, рівня виконання норм);

робочі-почасовики (з урахуванням закріплених зон і трудомісткості нормованих завдань, фонду робочого часу);

учні (з урахуванням потреб в підготовці нових робочих і планових строків навчання);

обслуговуючий персонал (орієнтуючись на типові норми і штатний розклад);

керуючий персонал (визначається виходячи з норм управляємості).

Додаткова потреба в кадрах ДП - це різниця між загальною потребою і наявним персоналом на початок розрахункового періоду.

При розрахунку додаткової потреби враховується [33, с.201]:

- розвиток підприємства (науково обґрунтоване визначення приросту посад у зв'язку із зростанням виробництва)

ДП = Апл - Аб(3.3)

де Апл і Аб - загальна потреба в спеціалістах в плануємий і базовий періоди;

- часткова заміна практиків, які тимчасово займали посади спеціалістів;

ДП = Апл * Кв,(3.4)

де Кв - коефіцієнт вибуття спеціалістів (практика показує, що це 2-4 % від загальної чисельності в рік);

відшкодування природного вибуття робітників, які займали посади спеціалістів і керівників (оцінка демографічних показників кадрового складу, облік смертності);

вакантні посади, які виходять із затверджених штатів, очикуємого вибуття робітників.

Довгострокова потреба в спеціалістах - цей розрахунок здійснюється при глибині планування на період більше 3-х років.

При визначенні потреби в спеціалістах на перспективу і відсутність детальних планів розвитку галузі і виробництва застосовують метод розрахунку виходячи із коефіцієнту насиченості спеціалістами, який розраховується відношенням числа спеціалістів до обсягу виробництва. З урахуванням цього показника А (потреба в спеціалістах) буде виглядати таким чином:

А = Чр * Кн,(3.5)

де Чр - сердньосписочна чисельність працюючих;

Кн - нормативний коефіцієнт насиченості спеціалістами [33, c. 202].

Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці та заробітної плати представлено у таблиці 3.4.

Дільниця МФД - це структурний підрозділ РЗФ№1 ВАТ „ІнГЗК” - створений в серпні 2003р. для підвищення якості виробляє мого концентрату.

Головною задачею МФД - є виробництво високоякісного концентрату з вмістом залізу 69%.

Безпосередньо керівництво дільницею МФД здійснює начальник дільниці, який підпорядковується головному інженеру РЗФ№1. Йому підпорядковується технолог, енергетик, інженер по роботі з персоналом, бухгалтер - економіст.

Дільницю МФД створили після реконструкції 5, 6, 7, 8, 9 дільниць РЗФ№1.

Умови праці на дільниці МФД прирівняні до шкідливих та важких.

Таблиця 3.4 - Аналіз співвідношення темпів росту продуктивності праці та заробітної плати

№ п/п	Показники	Після впровадження	До впровадження	Відх., %
1.	Обсяг товарної продукції (робіт, послуг) в діючих цінах, тис.грн.	1070383,5	832868,1	128,5
2.	Фонд оплати праці штатних працівників, тис. грн.	129749,8	95105,9	136,4
3.	Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу,чол.	12233	11613	105,3
4.	Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу	10014	9497	517
5.	Продуктивність праці одного працівника гр.1/гр.4	106,9	87,7	121,9
6.	Середня заробітна, грн.	1178,5	910,0	129,5
7.	Коефіцієнт випередження темпів зростання продуктивності праці над темпами зростання середньої ЗП п.5/п.6	х	х	0,94

Таблиця 3.5 - Кваліфікаційна таблиця основних робітників

Професія робітника	Облікова чисельність за роками,чол	Бали за кваліфікацію
Флотаторщик	4	4	4	4	4	4
Розчинувая реагентів	4	4	4	4	5	4
Машиніст конвеєру	4	4	3	4	4	4
Збагачувальник	2	2	2	2	3	2,7
Електрослюсар	1	1	1	1	1	1,6 - 2,4
Всього:	15	15	14	15	17

Таблиця 3.6 - Річний баланс робочого часу одного робітника на п'ять років

п/п	Склад робочого часу	одиниці виміру	за планом на 2005рік	за планом на 2006рік	за планом на 2007 рік	за планом на 2008 рік	за планом на 2009 рік
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Календарний фонд часу	дні	365	365	365	365	365
2	Вихідні і святкові дні	дні	114	114	114	114	114
3	Номінальний фонд робочого часу (п. 1 -п.2)	дні	251	251	251	251	251
4	Невиходи на роботу, Усього Ут.ч.:	дні	29,7	27	26,8	24,5	21Д
	чергові та додаткові відпустки	дні	25,4	24	24,9	23	21
	відпустуи через пологи у зв'язку з хворобою виконання державних обов'язків	дні дні дні	2,7	2,5	1,6	1,2	0
	неявки з дозволу адміністрації	дні	1	0,5	0,3	0,3	0,1
	цілодобові простої	дні	0,6	0	0	0	0
5	Явочний фонд робочого часу	дні	221,3	224	224,2	226,5	229,9
6	Втрати через скорочення тривалості робочого дня, усього Ут.ч.: для зайнятих на важких і шкідливих роботах для годуючих матерів	год. год. год.	0,12	0,09	0,05;	0	0

3.3 Обґрунтування поточних витрат і собівартості виробництва концентрату

Основна діяльність підприємства - видобуток, збагачення залізної руди та виробництво з неї концентрату. Сировинна база виробництва концентрату - це видобування руди власними силами комбінату.

Обсяги видобутку залізної руди після впровадженя складають 26032,8 тис. т, що більше, ніж в аналогічному періоді минулого року на 270,6 тис. грн., або на 1,1 % (до впровадження видобуток залізної руди складав 25762,2 тис. т. (таблиця 3.5.,3.6.,3.7)

План доходів та видатків після впровадження магнито-флотаційного методу збагачення руди на ВАТ „ІнГЗК” більш докладно розглянуто у таблицях 3.8 - 3.13.

Таблиця 3.7 - Обсяги видобутку залізної руди

№ з/п	Назва показника	До впровадженя	Після впровадженя	Зростання (+), зниження (-) до впровадження ; після впровадженя
				(+,-)	%
11	Видобуток руди з кар'єра, тис. т	26032,8	25762,2	270,6	101,1
22	Вміст заліза в добутій руді, %	32,43	32,14	0,29	х
33	Вміст Н2О в руді, %	1,45	1,5	-0,05	х

Таблиця 3.8 - Основні показники виробництва по рудозбагачувальній фабриці № 1

№ п/п	Назва показника	До впровадженя	Після впровадженя	Зростання (+), зниження (-) до впровадженя; після впровадженя
				(+,-)
1	Виробництво концентрату, тис. т.	5400,4	5449,0	-48,6	99,1
2	Переробка руди, тис. т	14592,1	14696,5	-104,4	99,3
3	Вміст заліза в руді
	Загальний, %	31,07	31,11	х	-0,04
	Магнітний, %	21,65	21,73	х	-0,08
4	Вміст заліза в виробленому концентраті, %	63,87	63,87	х	0
5	Вихід концентрату, %	33,77	33,87	х	-0,10
6	Вилучення заліза в концентрат, %
	Загальне, %	69,4	69,55	х	-0,12
	Магнітне, %	93,39	93,43	х	-0,04
7	Вміст Н2О в концентраті, %	10,12	10,02	х	+0,10

Як видно з наведених даних, виробництво концентрату після впровадження поточного року в порівнянні з відповідним періодом минулого року по РЗФ № 1 зменшилося на 48,6 тис. т, або на 0,9 %, по РЗФ №2 - збільшилось на 454,5 тис. т, або на 9,5 %. Якісні показники концентрату по РЗФ № 1 погіршилися, а по РЗФ № 2 покращилися.

Таблиця 3.9 - Основні показники виробництва по рудозбагачувальній фабриці № 2

№ піп	Назва показника	До впровадженя	Після впровадженя	Зростання (+), зниження (-) до впровадження; після впровадження
				(+,-)
1	Виробництво концентрату, тис. т.	5229,5	4775,0	454,5	109,5
2	Переробка руди, тис. т	11827,8	11031,7	796,1	107,2
3	Вміст заліза в руді
	Загальний, %	33,67	33,34	х	+0,33
	Магнітний, %	25,05	24,74	х	+0,31
4	Вміст заліза в виробленому концентраті,%	63,68	63,76	х	-0,08
5	Вихід концентрату, %	39,90	39,13	х	+0,77
6	Вилучення заліза в концентраті, %
	Загальне, %	75,47	74,84	х	+0,63
	Магнітне, %	95,30	95,13	х	+0,63
7	Вміст Н2О в концентраті, %	11,01	10,99	х	+0,02

Після впровадження підприємством випущено товарної продукції у діючих цінах на суму 1070383,5 тис. грн. В порівнянні з відповідним періодом 2003р. (випуск товарної продукції в діючих цінах - 832868,1 тис. грн.) обсяг виробництва товарної продукції збільшився на 237515,4 тис. грн., або на 28,5%.

Випуск товарної продукції в порівняних цінах після впровадження склав 913460,4 тис. грн., що на 30733,1 тис. грн, або на 3,5% більше, до впровадження (882727,3тис.грн.).

Таблиця 3.10 - Динаміка виробництва та реалізації продукції, тис. грн

№ з/п	Назва показника	До впровадженя	Після впровадженя	Зростання (+), зниження (-) до впровадження ; після впровадження
				(+,-)	%
1	2	3	4	5	6
1	Обсяг виробництва товарної продукції: - в діючих цінах порівняних цінах	1070383,5 913460,4	832868,1 882727,3	237515,4 30733,1	128,5 103,5
2	Обсяг реалізації товарної продукції (без ПДВ та без акцизного збору) в тому числі: - грошовими коштами і векселями - на бартерних умовах	1101136,7 1101115,8 20,9	835374,3 835160,4 213,9	265762,4 265955,4 -193,0	131,8 131,8 9,8
3	Виробництво продукції в натуральному виразі товарний концентрат, тис. т.	10330,9	10224,0	106,9	101,0

Виробництво концентрату в натуральному виразі збільшилося з 10224,0 тис. т. до 10330,9 тис. т., тобто на 106,9 тис. т., або на 1,0 %.

Із загального обсягу концентрату вироблено концентрату ММС - 8151,4 тис. т, концентрату МФО - 2179,5 тис. т.

Обсяги реалізації товарної продукції в грошовому виразі збільшились з 835374,3 тис. грн. до 1101136,7 тис. грн, тобто на 265762,4 тис. грн., або на 31,8 %.

В структурі реалізації основну частку займають розрахунки в грошовій формі та вексельні розрахунки, незначну питому вагу займають бартерні операції (до впровадження. -0,002 %, після впровадження - 0,03 %)

Витрати на виробництво. Планування собівартості продукції. Калькуляція собівартості (склад витрат) продукції.

Загальні витрати на виробництво після впровадження (включаючи витрати на утримання підприємств соціальної сфери, Ф-2) становлять 1004432,0 тис. грн. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року витрати на виробництво збільшились на 197349 тис. грн.

Цей період характеризується для підприємства зростанням обсягу виробленої продукції на 30,9 при зростанні елементів операційних витрат на 24,5 %, а також зниженням витрат на 1 грн. виробленої продукції на 4,5 %.

Збільшення витрат відбулося по всім елементам операційних витрат.

Найбільшу питому вагу в витратах на виробництво займають матеріальні витрати - 70,6 %. Але їх частка в структурі витрат станом на 01.10.2004 р. в порівнянні з аналогічним періодом минулого року зменшилась на 1,5 %. (до впровадження. - 72,1 %).

Собівартість товарної продукції (концентрат) після впровадження склала 924354,1 тис. грн., що в порівнянні з аналогічним періодом минулого року більше на 178639,3 тис. грн. або на 24,0 % до впровадження собівартість товарної продукції складала 745714,8 тис. грн.).

Збільшення собівартості в першу чергу обумовлено збільшенням матеріальних витрат та енергоресурсів на 72531,0 тис. грн., в тому числі за рахунок росту цін (+) 52144,4 тис. грн., за рахунок збільшення обсягів виробництва товарної продукції у звітному періоді (+)8096,0 тис. грн., норм використання матеріалів (+) 12290,5 тис. грн.

Таблиця 3.11 - Аналіз витрат на виробництво, тис. грн.

№ п/п	Найменування показників	Фактично	Відхилення	Питома вага у витратах на виробництво
		Після впровадження	До впровадження.	(+/-),гр.3 - гр.4	%, гр.3/гр.4	Після впровадження	До впровадження
1	2	3	4	5	6	7	8
1.	Обсяг виробленої продукції (робіт, послуг) без ПДВ	1183041,6	903547,9	279493,7	130,9	х	х
2.	Елементи операційних витрат всього, у тому числі:	1004432	807083	197349,0	124,5	100	100
	- матеріальні затрати	709271,0	581683,0	127588,0	121,9	70,6	72,1
	- витрати на оплату праці	104218,0	84281,0	19937,0	123,7	10,4	10,4
	- відрахування на соціальні заходи	39956,0	31760,0	8196,0	125,8	4,0	3,9
	- Амортизація	102414,0	65068,0	37346,0	157,4	10,2	8,1
	- інші операційні витрати	48573,0	44291,0	4282,0	109,7	4,8	5,5
3.	Витрати на 1 грн. виробленої продукції	0,85	0,89	-0,04	95,5	х	х

На збільшенням витрат за рахунок збільшення цін на матеріальні ресурси в сумі 52144,4 тис. грн., вплинуло:

зростання ціни 1 кВат/год електроенергії з 13,2 коп./кВтг до 14,47 коп./кВтг, в результаті чого приріст собівартості склав 19767,8 тис. грн.;

зростання ціни 1 т дизельного палива з 1619,5 грн. до 2198,0 грн. Приріст собівартості склав 9801,3 тис. грн.;

зростанням ціни на вибухові матеріали на 14,4 %. Приріст собівартості склав 8881,3 тис. грн.;

зростанням ціни 1 т футеровочної сталі з 4,732 тис. грн. до 6,216 тис. грн. Приріст собівартості склав 12627,7 тис. грн.;

зростанням ціни 1 куль з 2,002 тис. грн. до 2,128 тис. грн., в результаті чого приріст собівартості склав 2851,1 тис. грн.;

Збільшення витрат на виробництво концентрату пов'язане також із:

Збільшенням витрат по фонду оплати праці з нарахуваннями в сумі 24183,4 тис. грн. внаслідок зростання чисельності виробничо-промислового персоналу на 517 чоловік та середньої заробітної плати (з 1025,6 грн. до 1316,3 грн. в еквіваленті повної зайнятості);

Збільшенням витрат, пов'язаних з виробництвом флотаційного концентрату на 19936,0 тис. грн.;

Збільшення амортизаційних відрахувань на 32368,0 тис. грн. внаслідок збільшення балансової вартості основних виробничих фондів в результаті реалізації програми вводу та оновлення основних виробничих фондів, а також застосування крім податкового методу нарахування амортизації - методу прискореного зменшення залишкової вартості;

Збільшенням витрат на збут на 7584,9 тис. грн. внаслідок зростання витрат на сплату залізничного тарифу в результаті змін умов поставок концентрату на експорт, збільшення ставок залізничного тарифу, а також собівартості перевозок на 7,32 коп. за 1 ткм.(вартість 1 ткм за 9 місяців 2003 р. - 15,34 коп., за 9 місяців 2004 р. - 22,66коп.);

Збільшенням витрат на 17272,5 тис. грн., пов'язаних з підтриманням основних виробничих фондів в робочому стані

Витрати на 1 грн. товарної продукції після впровадження зменшились на 0,04 грн. та складають 0,86 грн.до впровадження - 0,90 грн.).

3.4 Визначення фінансових результатів від операційної діяльності підприємства, пов'язаних з проектним рішенням

Ціни на основні види товарної продукції по ВАТ “Інгулецький ГЗК” формуються з урахуванням кон'юнктури ринку, діючого законодавства та рівня якісних показників самої товарної продукції.

На залізорудний концентрат у 2004 році встановлювалися договірні ціни з урахуванням вищевказаного.

Таблиця 3.12 - Зміни в ціні основних видів товарної продукції мають наступний вигляд

	Після впровадження	До впровадження.	Відхилення
			+,-	%
Концентрат, грн. в	102,80	81,06	21,74	126,8
у тому числі
Металургійні комбінати України	100,95	80,59	20,36	125,3
Експорт	124,39	95,52	28,87	130,2

При постачанні продукції на експорт рівень цін визначається виходячи із попиту та пропозиції ринку за межами України.

Таблиця 3.13 - Доход від реалізації товарної продукції

	доход від реалізації концентрату	доход від реалізації продукції Технопарка (суха магнітна сепарація)_	доход від реалізації продукції МФД	доход від продажу ТНС	Разом
2005	713 577 290,16	423817821,12	315665002,93	7624991,95	1460685106,16
в тому числі
січень	57 953 541,20	34 777 158,22	27 390 673,39	808 567,36	120 929 940,17
лютий	58 941 833,85	33 903 154,53	28 085 246,76	721 778,61	121 652 013,75
березень	60 595 912,62	33 578 866,48	37 440 848,48	922 707,38	132 538 334,96
квітень	54 887 878,36	35 512 643,28	26 789 166,17	838 983,44	118 028 671,25
травень	56 302 834,67	51 946 304,96	27 054 552,80	785 661,19	136 089 353,62
червень	58 051 091,45	42 094 471,43	28 586 858,51	697 080,96	129 429 502,35
липень	65 295 877,81	36 551 908,73	37 567 247,74	645 938,56	140 060 972,84
серпень	60 825 193,61	38 041 134,85	25 411 177,95	828 445,31	125 105 951,72
вересень	64 783 782,59	42 901 863,64	24 320 777,13	864 907,14	132 871 330,50
Жовтень	55 555 231,0	23 151150,0	15 222 652,0	155 124,0	94 084 157,0
Листопад	61 259 461,0	24 123 526,0	17 231 566,0	175 233,0	102 789 786,0
грудень	59 124 652,0	27 235 639,0	20 564 236,0	180 565,0	107105092,0

Таблиця 3.14 - Прогнозний рівень даних показників становитиме

Період	Доходи виробництва	Витрати виробництва
2006р	1 460 785 106,16	1 425 242 000
2007р.	1 460 975 105,00	1 431 242 000
2008р.	1 461 012 105,00	1 421 115 000
2009р.	1 462 093 113,00	1 446 243 000
20010р.	1 494 154 125,00	1 456 243 000

Таблиця 3.15 - Витрати виробництва у 2005 р. становили

	Витрати виробництва
2005	1 339 242 000
в тому числі
січень	111602500
лютий	111604500
березень	111600000
квітень	111607000
травень	112602500
червень	111604500
липень	114603500
серпень	108603500
вересень	111600500
Жовтень	111606500
Листопад	110600000
грудень	113607000

Відвантаження продукції на експорт проводиться за цінами, які в середньому перевищують оптові ціни внутрішнього ринку. Так, при середній оптовій ціні концентрату за після впровадження 102,80 грн. за тону середня ціна експорту складає 124,39 грн. за тону. В порівнянні з аналогічним періодом минулого року середня ціна концентрату на експорт збільшилась на 30,2 %, на внутрішньому ринку - на 25,3%.

Сьогодні для умов гірничо-збагачувальних комбінатів розроблені технології збагачення залозистих кварцитів, що дозволяють підвищити зміст заліза в концентраті до 69 % і знизити зміст кремнезему в цьому продукті до 3,5-4 %. Такий концентрат має високу конкурентноздатність не тільки на внутрішньому, але і на зовнішньому ринку. Для одержання залізорудного концентрату з вказаними параметрами в технологічну схему збагачення введена операція флотації. Застосування флотації передбачається здійснити на Інгулецкому, Полтавському, а також на знову споруджуваному в Кривбассе Долинському ГЗК.

Необхідно відзначити, що підвищити ефективність доменного переділу можна, насамперед, за рахунок поліпшення якості агломерату, маючи на увазі більш раціональне співвідношення рудних і флюсових компонентів. Це дозволить знизити витрати коксу при виплавці чавуна, підвищити продуктивність доменного й агломераційного виробництв.

Якість концентрату впливає і на витрати, пов'язані навантажувально-транспортними операціями: чим вище вміст заліза в концентраті, тим менша кількість пустих порід знаходиться в грузопотоці і тим нижче вихід переплаву в металургійні шлаки. Споживана кількість флюсів також знижується з підвищенням якості вихідного концентрату, а ефективність перевезень при такому співвідношенні компонентів вихідної сировини значно зростає.

На ВАТ “Інгулецький ГЗК” в теперішній час здійснюється реконструкція збагачувального комплексу, що передбачає включення у його структуру секцій флотації, що дозволить за проектними розрахунками отримати концентрат, який міститиме 69 % заліза. Техніко-економічне обґрунтування доцільності виробництва концентрату такої якості в умовах ВАТ “Інгулецький ГЗК” виконали, користаючись методикою, вплив основних технологічних факторів на питому вагу коксу та продуктивність доменних печей при поліпшенні якості концентрату визначено на підставі практичних даних. Основні техніко-економічні показники агломераційного і металургійного переділів одержали шляхом комплексного моделювання експлуатаційних витрат

В результаті розрахунку показників, що характеризують переваги використання високоякісного концентрату в доменному виробництві визначають ріст змісту заліза в концентраті з 64,24 до 69 %, що призводить до підвищення вмісту заліза в агломераті з 51,37 до 62,66 %, що, у свою чергу, при металургійному переділі дозволяє знизити витрату коксу на 12,42 % і збільшити продуктивність доменної печі на 19,19 %.

Витрати, пов'язані зі збільшенням змісту заліза в концентраті, підвищуються в собівартості 1 т чавуна до 21,16 дол. США. Витрати на транспортування концентрату до споживача при зміні змісту заліза знизяться до 2,45 дол. США на 1 т чавуна. Витрати на агломераційний металургійний переділи, віднесені на 1 т чавуна, також залежать від якості концентрату, що, у свою чергу, визначає витрати коксу і продуктивність доменної печі.

Таким чином, підвищення вмісту заліза в концентраті з 64,24 до 69 % приводить до зниження сумарних витрат на 1 т чавуна з 87,57 до 69,3 дол. США. Зважаючи на це, при питомій витраті концентрату (що містить 69 % заліза), рівному 1,593 т/т, витрати на 1 т чавуна знизяться на 2,41 дол. США на кожний відсоток підвищення вмісту заліза в концентраті. Крім того, ріст якості концентрату у вказаних межах дасть можливість знизити витрата флюсів з 221,6 до 102,1 кг на 1 т чавуна.

В даний час надбавка за кожний відсоток збільшення вмісту заліза в концентраті складає всього 0,23 дол. США на 1 т, що лише компенсує додаткові витрати комбінату, але не стимулює випуск товарної продукції підвищеної якості.

Крім того необхідно відзначити, що дотепер відсутня єдина науково обґрунтована методика розподілу.

Техніко економічні показником агломераційного та доменного переділів ВАТ «ІнГЗК» наведено у таблиці 3.16

Для отримання загальної оцінки фінансового стану в звітному періоді проводиться порівняльний аналіз зміни підсумку балансу зі зміною фінансових результатів фінансової діяльності (таблиця 3.15), а саме: зі зміною виручки від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг).

Співставлення проводиться шляхом порівняння коефіцієнтів Кn і Кв, де Кn є показником, що засвідчує приріст виручки від реалізації продукції, Кв -приріст середнього значення підсумку балансу.

Таблиця 3.16

Вміст заліза, %	Витрата компонентів вологою 10 % на 1 т агломерата, кг	Зниження витрат кокса, %	Відносна продуктивність доменної печі,%	Собівартість І т концентрату долл. США	Витрата концентрата на 1 т чугуна, т
в концентрате	В агломерате	руда	флюсы
64,24 66,62 69,0	51,37 57,30 62,66	889,5 955,6 1009,0 1	221,6 155,6 102,1	5,9 12,42	100,0 110,03 119,19	12,24 12,76 13,21	1,711 1,650 1,593

Таблиця 3.17

№ п/п	Назва показників	Після впровадження	До впровадження	%
1.	Чистий доход виручка від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)	1065141,0	835374,0	127,5
2.	Середній підсумок балансу	1528646,0	1441907,5	106,5
3.	Різниця у значеннях коефіцієнтів	х	х	21,0

Оскільки Кn > Кв, це свідчить про те, що після впровадження використання фінансових ресурсів підприємства було більш ефективним, ніж в аналогічному періоді 2003 року.

Середньооблікова чисельність після впровадження склала 12233 чоловік, у тому числі промислово-виробничого персоналу 10014 осіб. В порівнянні з відповідним періодом минулого року чисельність працівників комбінату збільшилась на 620 чоловік, або на 5,3%, в тому числі промислово-виробничого персоналу на 517 чоловік, або на 2,1 %.

Збільшення обсягів виробництва в діючих цінах на 28,5% дозволило підвищити продуктивність праці одного працівника ПВП на 21,9 %.

Слід відзначити, що після впровадження в порівнянні з відповідним періодом минулого року темпи росту продуктивності праці дещо відстають від темпів зростання середньої заробітної плати.

Прогноз виробничої діяльності підприємства ВАТ “Інгулецький ГЗК” з врахування введення магнітно-флотаційної доводки

Для того, щоб оцінити щільність зв'язку між залежною величиною (прибутком підприємства) і незалежними (ціна та обсяг виробництва) скористаємось критерієм, який має кількісно оцінити цей вплив. Критерієм, який дає кількісну оцінку зв'язку між двома показниками, є коефіцієнт кореляції. Він розраховується за такою формулою:

,

де cov (x.y) - коефіцієнт коваріації між залежною та незалежними змінними; var (x); var (y)-дисперсія відповідно змінної x та y.

Як бачимо з виразу, коефіцієнт кореляції дорівнює відношенню коефіцієнта коваріації до кореня з добутку двох дисперсій. Коефіцієнт кореляції, на відміну від коефіцієнта коваріації, є вже не абсолютною, а відносною мірою зв'язку між двома факторами. Тому значення коефіцієнта кореляції завжди розташовані між -1 та +1. Позитивне значення коефіцієнта кореляції свідчить про прямий зв'язок між показника, а негативне - про зворотній зв'язок. Коли коефіцієнт кореляції прямує за абсолютною величиною до 1, це свідчить про наявність сильного зв'язку, у протилежному випадку, коли коефіцієнт кореляції прямує до нуля, зв'язку немає.

Дослідимо залежність результатів фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ “Інгулецький ГЗК” в залежності від ціни концентрату за 1 тону, тобто від вмісту заліза в 1 тоні концентрату та обсягами виробництва. Розрахунок наведено у додатку.

Виходячи з того, що заплановано підвищення вмісту заліза в концентраті з 64,24 до 69 %, а приплата за кожний відсоток вмісту заліза становить 0,23 дол. США (чи приблизно 1,2 грн.), то припустимо що на кожний наступний рік вміст заліза збільшуватиметься на 1%, а ціна відповідно на 1,2 грн.

Також при дослідженні залежностей припустимо, що обсяг виробництва концентрату щорічно зростатиме на 500тис.т.

Провівши розрахунки коефіцієнтів кореляцій цих двох залежностей можна зробити наступні висновки: коефіцієнт кореляції в обох випадках дорівнює 0,9999. Це свідчить про прямий зв'язок між показниками та наявність дуже високої щільності зв'язку.

Поряд з коефіцієнтом кореляції використовується ще один критерій, за допомогою якого також вимірюється щільність зв'язку між двома або більше показниками та перевіряється адекватність (відповідність) побудованої моделі реальній дійсності. Тобто дається відповідь на запитання, чи зміна значення y (доходу від реалізації) лінійно залежить саме від зміни значення х (ціни та випуску продукції), а не відбувається під впливом різних випадкових факторів. Таким критерієм є коефіцієнт детермінації.

R²=

R²= 1.

Тобто, ми бачимо, що на дохід від реалізації концентрату дуже високий вплив мають ціна та обсяг випуску продукції.

3.5 Аналіз і оцінка ризиків, пов'язаних з реалізацією проектного рішення, та засобів їх запобігання

Ризик проекту - це міра невпевненості в одержанні очікуваного рівня доходу при реалізації проекту.

Найбільш доступною як для підприємця, так і для його партнера є відносна оцінка ризику. Аналіз фінансових даних дозволяє оцінити стійкість господарюючого суб'єкту, яка і є критерієм оцінки ступеню ризику. Як тільки підприємство стає фінансово нестійким, виникає ризик банкрутства.

Критеріями оцінки ступеню ризику є основні показники діяльності, одним з них є обсяг продажу. Так як обсяг продажу з кожним роком зростає, тобто зростає сума активів і внаслідок цього власність підприємства, діяльність підрозділу можна оцінити як безризикову.

Показник, що характеризує стан активів - ліквідність, і чим більше на балансі підприємства найбільш ліквідних активів (грошові кошти та їх еквіваленти) та менш ліквідних (кінцева готова продукція, незавершене виробництво, сировина та матеріали), тим вища його фінансова стійкість і нижчий рівень ризику.

Платоспроможністю (ліквідністю) підприємства є його спроможність здійснювати платежі наявними коштами або такими, які безперервно поповнюються за рахунок його діяльності.

До показників, що характеризують платоспроможність (ліквідність) підприємства, його життєздатність та стійкість відносяться:

Коефіцієнт покриття кредитів та позик - відношення величини поточних активів до поточних зобов'язань.

Це означає, що на кожну грошову одиницю короткострокових зобов'язань приходиться 0,66 одиниці оборотних засобів. Оскільки значення коефіцієнта менше одиниці, це свідчить про те, що підприємство не має достатньо оборотних засобів для покриття короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності - відношення величини грошових коштів, короткострокових фінансових вкладень до величини короткострокових зобов'язань.

Коефіцієнт загальної ліквідності менше одиниці, тобто у підприємства практично немає можливості погашення короткострокових зобов'язань. Керування ліквідністю дозволяє уникнути тимчасової, а іноді постійної неплатоспроможності і потребує гнучкого та оперативного планування та координації виплат по борговим зобов'язанням з грошовими надходженнями на рахунки підприємства.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності - відношення величини грошових коштів до величини поточних зобов'язань. Коефіцієнт абсолютної ліквідності станом на 01.10.2004 р. дорівнює 0,032. Це свідчить про те, що підприємство має грошові кошти для негайного погашення 3,2 % короткострокових зобов'язань, тобто на дійсний час підприємство не має можливості негайно виплатити короткострокові зобов'язання. Оптимальне значення Кал має рамки 0,25 < Кал < 0,3

Величина власних обігових коштів - власний капітал без врахування необоротних активів.

Частка оборотних засобів в активах - відношення поточних активів до суми господарських засобів. Частка виробничих запасів в поточних активах - відношення величини запасів та витрат до величини поточних активів.

Коефіцієнт фінансової залежності - відношення величини загальної суми господарських засобів до величини власного капіталу.

Коефіцієнт фінансової автономії - відношення величини власного капіталу до величини загальної суми господарських засобів.

Мінімально допустимим значенням цього коефіцієнта вважається 0,5. Дійсне значення коефіцієнту фінансової автономії свідчить, що фінансування за рахунок одержаних засобів здійснюється в межах граничних норм.

Коефіцієнт оборотності обігових активів - відношення виручки від реалізації продукції до середнього розміру суми оборотних засобів підприємства.

Значення показника на 01.10.04 р. свідчить про те, що для забезпечення нормальних умов діяльності, підприємство повинно здійснювати кожні 148 днів поповнення оборотних коштів. Проаналізувавши коефіцієнт оборотності в динаміці, можна зробити висновок щодо уповільнення оборотності обігових коштів.

Дані показники свідчать про фінансову стійкість і низький рівень ризику, тобто проект потрапляє в зону прибутковості і ризик втрат цього прибутку є незначним.

3.6 Оцінка економічної стійкості виробництва та ефективність запроваджуємих рішень

Для дослідження безризикової відсоткової ставки за користування кредитом проаналізуємо використання кредитних коштів (таб.3.19):

Таблиця 3.18 - Використання короткострокових кредитів

	На поповнення розрахункового рахунку	Сплата процентів за кредит	Розрахунки з постачальниками	Розрахунки з дебіторами та кредиторами	Інше	Разом
До впров.	306496427,69	4457600,36	79408033,48	5850483,99	134941232,03	531153777,55
Після впр.	65000000,00	4079611,31	3000000,00	1250000,00	459,24	87074332,54

Ведення господарської діяльності ВАТ “Інгулецький ГЗК” характеризується залученням обігових коштів шляхом відкриття кредитних ліній. Рівень відсоткової ставки коливається від 20% до 28% річних у гривні.

Для дослідження ризику ситуації використаємо аналіз рівня рентабельності (3.20):

Рентабельність реалізованої продукції, майна, власного капіталу та рентабельність основної діяльності за 9 місяців 2004 року в порівнянні аналогічним періодом минулого року зросла. Період окупності власного капіталу у 2003 році зменшився з, що свідчить про прискорення окупності та позитивно впливає на діяльність підприємства.

Таблиця 3.20 - Аналіз рівня рентабельності підприємства

№ з/п	Найменування показників	До впровадження	Після впровадження
1	2	3	4
1	Чистий прибуток, збиток, тис. грн.	6727	39808
2	Рентабельність реалізованої продукції Ф2.стр220/ф.2.стр.035*100	0,8	4,8
3	Рентабельність майна Ф2.стр220/ф.1.стр.280*100	0,4	2,7
4	Рентабельність власного капіталу Ф2.стр220/ф.1.стр.380*100	0,9	4,8
5	Рентабельність основної діяльності Ф2.стр220/ф.2.стр.040*100	0,9	4,6
6	Період окупності власного капіталу Ф1.стр380/ф.2.стр.220	113,9	21,0

Розрахунок коефіцієнта співвідношення власних та залучених засобів,

коефіцієнта маневреності власних оборотних засобів та індексу постійного активу (таблиця 3.21)

Таблиця 3.21

№ п/п	Показники, тис. грн.	Джерело інформації (ф.1)	На 01.10.03р	На 01.01.04р	На 01.10.04
1	2	3	4	5	6
1	Залучені засоби	[стр.480 + стр.620]	820762	706759	576344
2	Власні оборотні засоби	Стр.(380+430+480)-80 (ф.1)	-145056	-200781	-173448
3	Основні засоби та інші позаоборотні активи	[стр.080]	1012687	1047335	1102948
4	Джерела власних засобів	[стр.380]	766270	808604	837834
5	Коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів (Кв/з)	[1] / [4]	1,07	0,87	0,69
6	Коефіцієнт маневреності власних оборотних засобів (Км.воз)	[2] / [4]	-0,18	-0,25	-0,21
7	Індекс постійного активу (Iпа)	[3] / [4]	1,32	1,30	1,32

Аналіз наведених розрахунків свідчить, що коефіцієнт співвідношення власних та залучених засобів в аналізуємому періоді має тенденцію до зменшення з 1,07 за 9 місяців 2003 року до 0,87 у 2003 році та 0,69 за 9 місяців 2004 року за рахунок зменшення власних оборотних засобів.

Наведений розрахунок свідчить про те, що підприємство нездатне своїми активами, без залучення коштів зі сторони, сплатити власні поточні борги. У нього відсутні фінансові ресурси для розширення діяльності та інвестування виробництва. Визначені коефіцієнти свідчать про дуже низьку платоспроможність підприємства, його фінансову нестабільність і залежність від залученого капіталу. Коефіцієнт маневреності має від'ємне значення у зв'язку з дефіцитом оборотних засобів. Але індекс постійного активу підприємства за 9 місяців поточного року збільшився на 0,0,2 одиниці та склав 1,32.

Для ефективного управління проектними ризиками можна застосовувати такі методи, як уникнення, прийняття.

Попередження та зниження ризику, Знизити ризик можна за допомогою створення резервів (запасів) на покриття непередбачених витрат у майбутньому, що дозволяє оперативно реагувати на ускладнення виробничої та фінансової діяльності. В цьому випадку резервуються власні грошові кошти та береться кредит у банку. Також є можливість застрахувати ризик, що дає гарантію відшкодування збитків, які можуть виникнути. Можна застосовувати хетжерування, тобто застрахувати ризики можливих збитків шляхом переносу ризику зміни цін на іншу особу. Можна уникати тих видів операцій, які містять ризик, але це може призвести до отримання низьких прибутків.