Удосконалення функції митних органів щодо попередження, припинення та боротьби з контрабандою та порушенням митних правил (на прикладі Київської регіональної митниці)

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТРАНСПОРТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Факультет «Транспортні та інформаційні технології»

Кафедра «Транспортні технології»

РОЗРАХУНКОВО-ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

ДО МАГІСТЕРСЬКОЇ КВАЛІФІКАЦІЙНОЇ РОБОТИ

НА ТЕМУ:

«Удосконалення функції митних органів щодо попередження, припинення та боротьби з контрабандою та порушенням митних правил(на прикладі Київської регіональної митниці)»

Студент гр.МК-5-1:____________

Супрун В. О.

Керівник доцент: ___________

Козлов А. К.

Допущений до захисту

”___” ______________2011 р.

Зав. кафедрою

«Транспортні технології»

д.т.н., професор ________ Р.Г. Мнацаканов

Київ - 2011р.

РЕФЕРАТ

Мета магістерської кваліфікаційної роботи - удосконалення функції митних органів щодо попередження, припинення та боротьби з контрабандою та порушенням митних правил.

Об'єкт дослідження - процес здійснення митного контролю щодо виявлення контрабанди і порушень митних правил.

Предметом дослідження є технологія здійснення митного контролю та боротьби з контрабандою і порушенням митних правил.

Задачі, що вирішуються в дипломному проекті:

1. Оцінка ефективності діяльності Київської регіональної митниці з питань протидії контрабанді і порушенням митних правил.

2. Визначення перспективних напрямків по вдосконаленню боротьби з контрабандою.

3. Виявлення нових шляхів і способів розв'язання проблеми поширення контрабанди та порушення митних правил.

4. Розрахунок витрат на виконання міжнародного оборотного рейсу за маршрутом м.Київ (Україна) - м.Бірмінгем(Великобританія).

5. Обґрунтування вибору сучасного ТЗМК для впровадження на пункті пропуску з метою виявлення ПМП.

6. Визначення економічної ефективності проектних рішень.

Розрахунково-пояснювальна записка містить- 92 сторінки, 20 таблиць, 13 рисунків, 54 формули та список використаної літератури із 32 джерел.

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Загальна характеристика об'єкту дослідження

1.1 Історія розвитку Київської регіональної митниці

1.2 Структурні підрозділи Київської регіональної митниці

1.3 Дослідження діяльності Київської регіональної митниці

1.4 Стан протидії контрабанді,боротьби з порушенням митних правил на Київській регіональній митниці

1.4.1 Результати роботи з протидії контрабанді в зоні діяльності митниці

1.4.2 Результати боротьби з порушеннями митних правил

1.4.3 Результати провадження у справах про порушення митних правил

1.5 Проблеми виконання митного контролю і шляхи їх вирішення

1.6 Висновки до розділу 1

Розділ 2. Розкриття проблеми контрабанди і порушення митних правил в розрізі визначення шляхів боротьби з ними

2.1. Порушення митних правил

2.2 Контрабанда

2.2.1 Визначення контрабанди

2.2.2 Історія явища

2.2.3 Зміст контрабанди в законодавчих системах різних держав

2.2.4 Типологія контрабанди

2.3 Основні чинники,що призводять до поширення контрабанди

2.4 Організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

2.5 Основні способи провезення контрабанди

2.6 Перспективні напрямки по вдосконаленню боротьби з контрабандою

2.7 Шляхи і способи розв'язання проблеми поширення контрабанди та порушення митних правил

2.8 Висновки до розділу 2

Розділ 3. Розробка раціональних заходів щодо попередження припинення та боротьби з контрабандою і порушенням митних правил

3.1 Вибір ефективного за першочерговим критерієм надійності перевізника

3.2 Визначення витрат та часу доставки вантажу автомобілем з одним водієм

3.3 Визначення витрат та часу доставки вантажу автомобілем з двома водіями

3.4 Висновки до розділу 3

Розділ 4. Економічна ефективність проектних рішень

4.1 Розрахунок фінансових показників роботи міжнародного автопоїзда на маршруті з одним водієм

4.2 Розрахунок фінансових показників роботи міжнародного автопоїзда на маршруті з двома водіями

4.3 Обгрунтування вибору сучасного ТЗМК для впровадження на пункті пропуску

4.4 Прогноз руху грошових коштів від впровадження технічних засобів митного контролю

4.5 Висновки до розділу 4

Розділ 5. Охорона праці

Розділ 6. Цивільна оборона

Висновки

Список використаної літератури



ВСТУП

Система митних органів в незалежній Україні була утворена майже два десятки років тому насамперед для здійснення функцій, пов'язаних із примусовим забезпеченням дотримання суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності правил переміщення предметів через митний кордон нашої держави. Загальновідомо, що в умовах проведення економічної реформи діяльність органів управління, орієнтованих на застосування тільки примусових заходів, визнається недоцільною, такою, що не відповідає вимогам часу й не задовольняє у повній мірі потреби громадян.

Нині посилюється вплив міжнародних організацій на діяльність митних органів нашої держави (зокрема, у сферах міжнародної торгівлі і митної справи). Це обумовлене тим, що Україна офіційно стала членом Світової організації торгівлі (СОТ), а до того набула членства у Всесвітній митній організації (ВМО). Такий намір, є виправданим, оскільки його реалізація дозволить, по-перше, вирішити суттєві проблеми, які постають перед Україною як державою, що орієнтована на здійснення експортних операції, та, по-друге, у найкоротші строки удосконалити національне законодавство з питань митної справи шляхом приведення його у відповідність із міжнародними стандартами.

Вивчення проблеми контрабанди є дуже актуальним на даний момент, коли наша країна здійснює активну інтеграцію у світове економічне і митне співтовариство.

У даній роботі я широко висвітлила проблеми боротьби з контрабандою, та запропонувала шляхи ії попередження і припинення.

РОЗДІЛ 1

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ'ЄКТУ ДОСЛІДЖЕННЯ

1.1 Історія розвитку Київської регіональної митниці

Історія Київської митниці сягає глибини століть. Давній Київ був не тільки „матір'ю городів руських”, але й колискою зародження митної справи східних слов'ян. Одна із стародавніх пам'яток писемності Київської Русі, датована 911р. - торговий договір Київського князя Олега з візантійським оператором, де обумовлювалися питання мита та митних стосунків між двома країнами. За цим договором за Руссю визнавалося право безмитної торгівлі з Візантією. Київська Русь вже тоді мала свою митну систему, стягувала і за домовленістю із суміжними країнами, платила митні податки. У збірнику норм давньоруського права ХІ - ХІІ ст. „Руська правда” Ярослава Мудрого застосовується слово „мито”, котре здавна вживалося в торговій практиці. На підступах до міст Київського князівства будувалися застави -фортеці, де уповноважені князем збирачі стягували митні податки за перевезення товарів та перегін худоби.

Відомо, що за часів Ярослава Мудрого (1019-1054 рр.) основним центром збирання митних податків у Києві стали Золоті ворота ( як головні в'їздні ворота до „гори” - міста Ярослава).

У 1288 році було прийнято Острог омський митний статут, у якому йшлося про купців з різних країн: Русі, Баварії, Польщі, Чехії... Можна сказати, що київські митники з давніх часів керувалися у своїй роботі європейськими правилами, діяли в єдиному правовому полі зі своїми західними сусідами.

Досить складний порядок митних стосунків існував у Київському регіоні за часів Литовсько - Польської держави. Мали місце найрізноманітніші торгові податки: державні, суспільні (світські та церковні), приватні, та прикордонне мито, що мало назву цло, пов'язане із закордонним торгом. У 1499 році в Києві, поряд із воєводою і каштеляном, було введено посаду осьминника - митника, податківця і правника, який мав великі повноваження. Прикордонне мито держава стягувала безпосередньо через своїх представників (зокрема митників) або віддаючи митні комори в оренду великим підприємцям.

Більш функціональна митна система почала діяти за часів гетьманської держави ХІІ -ХVІІІ століть. Починаючи від Богдана Хмельницького, прикордонне мито - „індуку” (увізне) та „евекту” (вивізне) стягували безпосередньо через військового екзекутора або через відкупників-орендаторів.

Питання ж про дату народження київської митниці мусимо розглядати окремо. Тут слід враховувати, що, так би мовити, „автономна”, митна служба в Києві то виникала, то знову зникала, і діялося це не тільки за сивої давнини, але і в ХХ столітті. Ще за часів Богдана Хмельницького та царя Олексія Михайловича починається розмова про заснування київської митниці, але з документів ми маємо лише „жаловану” грамоту про право мати „склад всяких купецких проезжих товаров” від травня - червня 1654 року.

Нарешті, у тексті „Таможенного Устава по Европейской торговле ” 1819 року ми читаємо: „Именной указ, данный Сенату. Утвердив представленный Нам при заключении Государственного Сонета проэкт Устава Таможенного и штатов Таможень, повелеваем: 1) Означенный таможенный устав и штаты Таможень привести в действие с 1 Генваря 1820 года.”

Отже, дату 1 січня 1820 р. І є доцільним вважати днем народження Київської митниці, тобто як дату її юридичного затвердження, незважаючи на всілякі перешкоди на шляху її становлення.

1.2 Структурні підрозділи Київської регіональної митниці

Сьогодні повноваження з здійснення митної справи суб'єктів ЗЕД м. Києва покладені на Київську регіональну митницю. У сфері впливу якої знаходиться 68 митних ліцензійних складів, 67 складів тимчасового зберігання, 8 відділів митного оформлення, відділ поштового відправлення, митні пости „Жуляни” та „Столичний”, „Правобережний”, „Спеціалізований”, відділ митного оформлення дипломатичних представництв та виставок, відділ митного оформлення міжнародних експрес-відправлень, відділ оформлення транспортних засобів. Загальна чисельність працюючих КРМ становить понад 900 фахівців з митної справи.

Структура КРМ налічує одного начальника, помічника та першого заступника, 3 заступників і 28 відділів та служб.

– Начальник митниці;

– Перший заступник начальника митниці;

– Заступник начальника митниці - начальник служби боротьби з контрабандою та порушення митних правил;

– Заступник начальника митниці - начальник митного поста «Правобережний»;

– Заступник начальника митниці - начальник митного поста «Столичний»;

– Помічник начальника митниці;

– Головний інспектор із захисту державної таємниці та спеціального документального зв'язку;

– Головний інспектор з охорони праці;

– Відділ оперативних чергових;

– Відділ організаційного та документального забезпечення;

– Відділ кадрового забезпечення та з питань запобігання корупції;

– Відділ контрольно-перевірочної роботи;

– Служба фінансів, бухгалтерського обліку та звітності;

– Відділ фінансового планування, штатного регулювання та оплати праці;

– Відділ ведення розрахунків та обліку матеріальних цінностей на балансових та позабланкових рахунках;

– Відділ по контролю за майном, що перейшло у власність держави;

– Відділ інформаційної роботи та митної статистики;

– Відділ технічних засобів митного контролю;

– Відділ інформаційної підтримки ;

– Відділ адміністрування митних платежів;

– Відділ контролю за переміщенням товарів;

– Відділ контролю митної вартості та класифікації товарів;

– Сектор аналізу цінової кон'юктури товарів;

– Відділ аналізу і контролю зовнішньоекономічних операцій;

– Відділ організації митного контролю та роботи митних посередників;

– Відділ правового забезпечення;

– Господарсько- експлуатаційний відділ;

– Відділ експлуатації автотранспортних засобів;

– Служба боротьби з контрабандою та порушення митних правил

– Відділ організаційно - контрольної роботи;

– Відділ дізнання то провадження у справах про порушення митних правил;

– Оперативний відділ;

– Відділ аналітичної роботи;

– Відділ взаємодії з митними органами іноземних держав;

– Сектор оперативних чергових;

– Відділ митної варти;

– Митний пост «Правобережний»;

– Митний пост «Столичний»;

– Митний пост «Спеціалізований»;

– Митний пост «Жуляни».



1.3 Дослідження діяльності Київської регіональної митниці

Київська регіональна митниця (КРМ) - найважливіша та найпотужніша митниця держави. Зоною її діяльності є столиця України, де перехрещуються автомобільні, залізничні та повітряні шляхи сполучення, що з'єднують нашу країну зі світом. Тут зосереджено головні бази постачання ринку країни.

Регіональна митниця є митним органом, який на території закріпленого за ним регіону в межах своєї компетенції здійснює митну справу та забезпечує комплексний контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, керівництво і координацію діяльності підпорядкованих йому митниць та спеціалізованих митних установ і організацій.

Регіональна митниця є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до законодавства України та положення, яке затверджується наказом спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Створення, реорганізація та ліквідація регіональних митниць здійснюється спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи. Керівник регіональної митниці призначається на посаду та звільняється з посади керівником спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади в галузі митної справи. Регіональна митниця у своїй діяльності керується Конституцією України, митним кодексом, іншими законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, рішеннями колегії та наказами Держмитслужби України.

Діяльність Київської регіональної митниці за звітний період(2010 р.) була зосереджена на виконанні законів України, актів і доручень Президента України, Кабінету Міністрів України, Державної митної служби України щодо забезпечення повноти справляння податків і зборів до Державного бюджету, протидії контрабанді та митним правопорушенням, дотримання законності під час митного оформлення, ведення та вдосконалення нормативно-правового регулювання митної справи, організаційно-управлінської діяльності, кадрового забезпечення, розбудови митної інфраструктури.

Основні зусилля КРМ у 2010 році були спрямовані на виконання таких завдань, як контроль та забезпечення виконання законодавства України про митну справу, забезпечення повноти нарахування та справляння у повному обсязі мита, інших податків і зборів та своєчасне перерахування коштів до Держбюджету України, боротьба з контрабандою та порушеннями митних правил.

Динаміка обсягів роботи Київської регіональної митниці

Протягом 2010 року загальний зовнішньоторговельний обіг склав 17 311, 2 млн. грн. (експорт - 12 789,04 млн.грн., імпорт - 4 272,57 млн.грн)

Рис.1.1 Відношення експорту до імпорту у загальному зовнішньоторговельному обсязі

Зовнішньоекономічні операції здійснювали 449 учасників ЗЕД. Оформлено 38 180 вантажних митних декларацій, що на 3 % більше, ніж за відповідний період минулого року.

Для забезпечення повноти стягнення платежів до бюджету проводилась організаційна робота по збільшенню бази оподаткування шляхом посилення контролю за використанням податкових пільг, вексельних форм розрахунків. Здійснювався щоденний моніторинг нарахування платежів митницею, стану всіх видів розрахунків по платежам та руху цих коштів.

Так, за 2010 рік митницею забезпечено надходження податків та зборів до Державного бюджету України в сумі 482,1 млн. грн., що,як ми бачимо на діаграмі становить 107,0 % від завдання на рік, та на 31,5 млн. грн. більше, ніж за минулий рік.

Рис.1.2 Податки і збори до Державного бюджету України(2009/2010 рр)

Прямі додаткові надходження від перевірки достовірності заявленої митної вартості імпортних товарів склали 8 868,88 тис. грн.; від прийняття рішень по класифікації товарів - 560,93 тис. грн.; у результаті контролю за правильністю визначення країни походження товарів - 100,00 тис. грн.

Сума ПДВ, сплачена із застосуванням вексельної форми розрахунку, становить 262,5 млн. грн. У порівнянні з відповідним періодом 2009 року ця сума зменшилась на 4,3% ( на 11,8 млн. грн.)

Основні імпортовані товари, що оформлюються митницею, - легкові автомобілі, лікарські препарати, засоби мобільного зв'язку, технологічне устаткування, косметичні препарати і засоби гігієни, на експорт же переважно прямують папір, картон, лікарські засоби, сталь нержавіюча, літальні апарати й пиво. На рис1.3 ми бачимо структуру експорту по країнах призначення



Рис1.3.Структура експорту по країнах призначення за 2010р.

1.4 Стан протидії контрабанді,боротьби з порушенням митних правил на Київській регіональній митниці

У відповідності до завдань, поставлених Президентом України та Урядом України перед митними органами, одним з найбільш пріоритетних напрямів у діяльності митної служби виступає якість та ефективність правоохоронної роботи.

Упродовж 2010 року митницею вживалась низка заходів, направлених на підвищення якості роботи з виявлення і припинення фактів контрабанди та порушень митних правил.

Реалізуючи положення Концепції реформування діяльності митної служби України «Обличчям до людей», при організації правоохоронної роботи митниця в першу чергу ставила за мету усунення перешкод та сприяння у здійсненні зовнішньоекономічної діяльності фізичним і юридичним особам, які суворо дотримуються вимог митного законодавства. В той же час, шляхом підвищення рівня аналітичної складової правоохоронного напряму роботи митницею вживалися заходи щодо створення ефективної системи аналізу ризиків, яка має дозволити на максимальному рівні виявляти ймовірність порушень законодавства при переміщенні товарів через митний кордон України.

1.4.1 Результати роботи з протидії контрабанді в зоні діяльності митниці

У 2010 році Київською регіональною митницею порушено 11 кримінальних справ на загальну суму 3 млн. 991 тис.грн. (у 2009 році - порушено 17 кримінальних справ на суму 19 млн. 092 тис. грн.).

Таблиця 1.1

Стан боротьби з контрабандою (2010 р. у порівнянні з 2009 р.)

Показники	2010 р.	2009 р.	Різниця
1. Порушено справ	11	17	-6
на суму (грн.)	3990555	19091959	-15101404
1.1 У т. ч. справ, за якими реально вилуч. предм. злочину	11	13	-2
на суму (грн.)	1870242	3890523	-2020281
2. Порушено справ іншими правоохоронними органами за фактами виявленими митницею	1	-	1
на суму (грн.)	1260000		1260000

Типовими предметами контрабанди у 2010 році можна назвати промислові товари та наркотичні засоби, виявлені випадки спроб незаконного переміщення через митний кордон України зброї та культурних цінностей.

1.4.2 Результати боротьби з порушеннями митних правил

У 2010 році митницею заведено 912 справ про порушення митних правил на суму 57 млн. 479 тис.грн.

Для порівняння, за аналогічний період 2009 року митницею було заведено 603 справи про порушення митних правил на загальну суму 147 млн. 577 тис.грн.

Загалом результати правоохоронної роботи митниці з початку 2010 року станом на 01.01.11 у порівнянні з аналогічним періодом минулого року характеризувались показниками наведеними в табл.1.2

Таблиця 1.2

Стан боротьби з порушеннями митних правил (2010 р. у порівнянні з 2009 р.)

Показники	2010	2009	Різниця
1. Заведено справ	912	603	309
на суму (грн.)	57 478670	147577423	-90078753
1.1. У т. ч. справ, за якими реально вилуч. предм. правопоруш.	713	491	222
на суму (грн.)	49603338	47766399	1836939
1.2. У т. ч. справ окремої категорії	231	119	112
на суму (грн.)	46518242	50803472	-4285230
2. Передано справ до суду	623	472	151
на суму (грн.)	50205031	43893199	6311832
2.1. У т.ч. справ, за якими реально вилучені предм правопоруш.	605	468	137
на суму (грн.)	48439356	43871616	4567740
3. Передано справ до правоохор. органів	3	3	-
на суму (грн.)	1422532	92977124	-1011473

Безпосередньо службою боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил у 2010 рік заведено 355 справ (39 % від загальної кількості протоколів) на суму 27 млн. 468 тис. грн. (48 % від загальної вартості предметів правопорушення).

Довідково: відповідно до штатного розпису введеного в дію з 08.10.10. в службі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил передбачено 55 штатних одиниць. В службі функціонує 4 структурні підрозділи: оперативний відділ, відділ боротьби з незаконним переміщенням наркотиків і зброї, відділ дізнання та провадження у справах про порушення митних правил, відділ організаційно-контрольної роботи.

Виходячи з наведених результатів слід зазначити, що у порівняні з 2009 роком у 2010 році на 51 % збільшилась кількість виявлених фактів порушень митних правил та на 45 % збільшилась кількість справ, за якими вилучалися предмети правопорушення, а кількість справ окремої категорії збільшилась майже удвічі(рис1.4)

Рис1.4 Динаміка зростання кількості заведених справ(2009/2010)

Провівши більш детальний аналіз справ про порушення митних правил заведених у 2009-2010 рр., можна зробити висновок, що якісні показники правоохоронного напряму роботи митниці у 2010 році в цілому дещо поліпшились. Про це свідчить, наприклад, зростання таких показників ефективності роботи як кількість і відносна частка справ заведених за ознаками правопорушень відповідно до статей Митного кодексу України, санкція яких передбачає конфіскацію товарів (у 2010 році в порівнянні з 2009 роком до суду було передано на 32 % більше справ):

Таблиця 1.3

Справи про ПМП, заведені у 2009-2010 у розрізі статей МКУ

2010 рік	2009 рік
ст. МКУ	К-сть справ	% від к-ті	Вартість, тис.грн.	% від в-ті	К-сть справ	% від к-ті	Вартість тис.грн.	% від в-ті
329	15	1,6	-	-	15	2,5	-	-
330	33	3,6	-	-	46	7,6	-	-
331	2	0,2	-	-	4	0,7	-	-
332	26	2,9	-	-	3	0,5	-	-
336	6	0,7	12 761	22,2	4	0,7	30 503	20,1
337	2	0,2	-	-	-		-	-
338	11	1,2	-	-	13	2,1	-	-
339	612	67,1	23 226	40,4	410	68	8 537	5,2
340	79	8,7	3 592	6	44	7,2	1 471	0,8
345	1	0,1	5	0,001	1	0,2	-	-
346	3	0,3	-	-	2	0,3	-	-
348	9	1	11 269	20	6	1	783	5,2
351	2	0,2	20		1	0,2	-	-
352	39	4,3	6 474	11,2	32	5,3	106 117	68,6
353	5	0,6	132	0,2	1	0,2	167	0,1
355	67	7,3	-	-	21	3,5	-	-
Всього	912	100	57 479	100	603	100	147 578	100

Зазначену інформацію можна представити у наступному графічному вигляді:

Рис.1.5 Справи про ПМП, заведені у 2009-2010 у розрізі статей МКУ

Стаття 339-Порушення порядку проходження митного контролю в зонах (коридорах) спрощеного митного контролю.

Стаття 340-Недекларування товарів, транспортних засобів.

Стаття 355-Дії, спрямовані на неправомірне звільнення від сплати податків і зборів або зменшення їх розміру.

Стаття 330-Неподання митному органу документів,необхідних для здійснення митного контролю.

Стаття 352-Дії, спрямовані на переміщення товарів через митний кордон України з приховуванням від митного контролю.

Стаття 332-Нелоставлення до митного органу товарів, транспортних засобів, документів.

Стаття 329-Порушення режиму зони митного контролю.

Стаття 338-Пошкодження або втрата митного забезпечення.

Стаття 348-Порушення зобов`язання про зворотне вивезення чи зворотне ввезення товарів.

Основним видами порушень митних правил у 2010 році були порушення порядку проходження митного контролю в зоні спрощеного митного контролю (ст. 339 Митного кодексу України). Тобто, переважна більшість справ заводиться у відношенні фізичних осіб, які переміщували через митний кордон України товари та валюту з порушеннями митного законодавства. Цей вид правопорушення склав 67 % від всіх виявлених порушень. Значна кількість протоколів у 2010 році була складена також за ознаками правопорушень, передбачених ст.ст. 340 та 355 МКУ.

В сфері пасажирських перевезень можна виділити структуру предметів правопорушень наступним чином:

при ввезенні:

– промислові товари

– одяг

– ювелірні вироби

– наркотичні та психотропні речовини

при вивезенні:

– тютюнові вироби

– історично-культурні цінності

– валюта

Також, працівниками митниці (відділ митної варти) проведено 4 переогляди (один з яких проведено спільно з ВБКОЗ УСБ України в Київській області) товарів і транспортних засобів які знаходяться під митним контролем або випущених у вільний обіг, в результаті чого складено протокол про ПМП за ст. ст. 340, 355 на загальну суму 227 тис. грн., сума недоборів податків і зборів склала 57 тис. грн.

Крім того, працівниками митниці (відділ митної варти) проведено 59 заходів з охорони та супроводження товарів і транспортних засобів. Також, укладено 2 договори на охорону та супроводження товарів, в результаті чого до Державного бюджету перераховано 8 тис. грн.

1.4.3 Результати провадження у справах про порушення митних правил.

У 2010 році митницею направлено на розгляд до суду 623 справи на суму 50 млн. 205 тис.грн. (2009 р. - 472 справи на суму 43 млн. 893 тис. грн.).

У 2010 році судом розглянуто 369 справ на суму 26 млн. 209 тис.грн. (у 2009 році - 393 справи на суму 45 млн. 290 тис. грн.), у яких:

– застосовано конфіскацію у 265 справах (тобто у 72 % випадках приймалося рішення про конфіскацію товарів) на суму 6 млн. 781 тис. грн., (2009 р. -279 справ на суму 6 млн. 573 тис. грн.);

– не застосовано конфіскацію у 95 справах на суму 18 млн. 423 тис. грн. - судом накладено штрафи на суму понад 290 тис. грн. (2009 р. - у 90 справах судом накладено штрафи на суму 230 тис. грн.);

– судами у 2010 році припинено 9 справ на суму 929 тис. грн., тобто 2 % від загальної кількості розглянутих справ та 4 % від загальної суми вартості розглянутих справ (у 2009 році - у 19 справах (6 %) на суму 3 млн. 516 тис. грн. (8 %).

Таблиця 1.4

Результати розгляду справ порушених митницею судами (2010 р. у порівняні з 2009 р.)

Показники	2010	З них справи 2009 року	2009	Різниця
1. Розглянуто справ	369	9	393	-24
на суму (грн.)	26208788	300597	45289808	-19081020
1.1. У т.ч. справ, за якими реально вилуч. предм. правопоруш.	366	9	391	-25
на суму (грн.)	26129513	300597	45255590	-19126077
Застосовано:
2.1. конфіскацію, у т.ч. частково	265	7	279	-14
на суму (грн.)	6781473	213577	6572741	208732
2.2. накладено штрафів	95	1	90	5
на суму (грн.)	290305	8500	230350	59955
2.2.1. Вартість предметів ПМП в справах, по яким застосовано стягнення у вигляді штрафу	18423154	49820	35142801	-16719647
3. Припинено справ судами	9	1	24	-10
на суму (грн.)	929023	37200	3574266	-2586619

Виходячи з вищенаведених даних, варто відзначити, що у більшості випадків при розгляді судом справ, приймалося рішення про конфіскацію предметів правопорушення:

Рис1.6 Результати розгляду справ, порушених митницею в судах(2010 р.)

У 2010 році митницею розглянуто 170 справ про порушення митних правил (у 2009 році митницею розглянуто 132 справи).

За результатами розгляду митницею 2010 році справ про порушення митних правил винесено постанов про накладення стягнень у вигляді штрафів на загальну суму 642 тис.грн. (у 2009 році митницею накладено штрафів на суму 249 тис. грн.).

Таблиця 1.5

Результати розгляду справ митницею (2010 р. у порівнянні з 2009 р.)

Показники	2010	З них справи 2009 року	2009	Різниця
1. Розглянуто справ	170	3	132	38
1.1. у зв. з порушенням кримінальної справи	17	3	19	-2
1.2. Припинено справ	6*	-	2	4
1.3. Застосовано попереджень	-	-	1	-1
1.4. Накладено адміністративних стягнень у вигляді штрафу	147	-	110	28
1.4.1. Сума накладених штрафів (грн.)	641937	-	248608	393329
1.4.2. Сума стягнутих штрафів (грн.)	478477	10200	193528	284949

Наведена вище інформація дає підстави робити висновки, що завдяки збільшенню кількості виявлених фактів порушень митних правил, підвищивсяпевноюміроюіекономічнийефектправоохоронногонапрямуроботимитниці:

Рис1.7 Результати розгляду справ митницею(2010 р. у порівнянні з 2009 р.)

Підводячи підсумки роботи митниці у 2010 році в напрямі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, варто відмітити деякі позитивні зрушення, які спостерігалися впродовж минулого року. Закріплення результатів правоохоронної роботи митниці у 2010 році дає можливість і перспективи підвищення якості та ефективності роботи і в наступних періодах.

1.5 Проблеми виконання митного контролю і шляхи їх вирішення

1.Відсутність можливості вільного вибору місця митного оформлення

Пропозиції: Відповідно до стандартного правила Конвенції про спрощення і гармонізацію митних процедур, митна служба дозволяє подачу декларації на товари в будь-якому уповноваженому митному органі. Необхідно скасувати вимогу щодо письмового погодження між митними органами місця здійснення митного оформлення.

2.Необхідність особистої присутності представника суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності при реєстрації підприємства у митному органі.

Пропозиції: Реєстрація суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності із використанням відомчого Веб-сайту Держмитслужби України в мережі Інтернет.

Засобами електронного зв'язку до митного органу в зоні діяльності, якого розташований суб'єкт ЗЕД, надсилається заповнена облікова картка суб'єкта ЗЕД та скан-копії документів, необхідних для поставлення на облік.

Можливий варіант розміщення на Веб-сайті Держмитслужби України форми облікової картки та її заповнення безпосередньо на сайті з присвоєнням номеру з урахуванням митного органу за місцезнаходженням суб'єкта (механізм формування номеру повинен бути близьким до механізму формування коду EORI, який присвоюється в Євросоюзі)

3.Можливість відмови у прийнятті митним органом митної декларації для митного оформлення без оформлення карток відмови.

Пропозиції: Виключити положення Митного кодексу щодо розбіжностей між «поданням» декларації митному органу та її «прийняттям». Встановлення положень відносно того, що ВМД вважається прийнятою митним органом одночасно з поданням митному органу ВМД та її електронної копії.

4.Декларування значної кількості найменувань товарів, які надійшли в одній партії.

Пропозиції: За бажанням суб'єкта ЗЕД (декларанта) дозволити декларувати товари різних найменувань, які надійшли в одній партії товарів, з зазначенням одного класифікаційного коду згідно з УКТЗЕД за умови, що цьому класифікаційному коду відповідає найбільша ставка мита. При цьому, якщо товарам відповідає декілька класифікаційних кодів згідно з УКТЗЕД з однаковими ставками мита, вказується той код УКТЗЕД товару, якому відповідає найбільша ставка акцизу, а при однакових ставках акцизу - найбільша ставка податку на додану вартість. Інформація стосовно найменування та кількості всіх товарів, які надійшли в одній партії товарів, надаються декларантом шляхом подання переліку товарів, в т.ч. це може бути відвантажувальна специфікація, пакувальні аркуші тощо. При цьому, до ВМД повинен бути обов'язково наданий перелік товарів. Якщо до окремих товарів, які входять до цієї партії товарів, застосовуються обмеження відповідно до митного законодавства, декларування цих товарів за одним класифікаційним кодом згідно з УКТЗЕД не звільняє декларанта від додержання вказаних обмежень. З метою перевірки додержання зазначеного вище правила митний орган має право вимагати більш детальну інформацію щодо окремих товарів, які декларуються.

5.Недосконалість законодавства в частині переміщення товарів через митні ліцензійні склади призводить до втрати Україною транзитних вантажопотоків та переорієнтування їх на країни-сусіди (Польща, Угорщина, Російська Федерація, Молдова). Так, в Україні процедура розміщення товарів на МЛС, їх зберігання та подальшого випуску товарів значно ускладнена великою кількістю необхідних документів та відомостей, які необхідно надати митниці для вчинення процедур. Крім цього, будь-які транзитні підакцизні товари заборонені для розміщення на МЛС.

Пропозиції: Запровадити порядок застосування митного режиму митний склад, в якому спростити митні процедури, пов'язані із переміщенням товарів через МЛС.

Однією із умов повинно бути надання митним органам звіту про переміщення товарів через МЛС виключно в електронному вигляді.

Створити однакові умови для розміщення підакцизних товарів, які ввозяться в Україну і переміщуються транзитом.

1.6 Висновки до розділу

Київська регіональна митниця (КРМ) - найважливіша та найпотужніша митниця держави. Зоною її діяльності є столиця України, де перехрещуються автомобільні, залізничні та повітряні шляхи сполучення, що з'єднують нашу країну зі світом. Тут зосереджено головні бази постачання ринку країни.

Структура КРМ налічує одного начальника, помічника та першого заступника, 3 заступників і 28 відділів та служб.

За 2010 рік митницею забезпечено надходження податків та зборів до Державного бюджету України в сумі 482,1 млн. грн., що становить 107,0 % від завдання на рік, та на 31,5 млн. грн. більше, ніж за минулий рік.

У 2010 році Київською регіональною митницею порушено 11 кримінальних справ на загальну суму 3 млн. 991 тис. грн. (у 2009 році - порушено 17 кримінальних справ на суму 19 млн. 092 тис. грн.).У 2010 році митницею заведено 912 справ про порушення митних правил на суму 57 млн. 479 тис. грн.

Підводячи підсумки роботи митниці у 2010 році в напрямі боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил, варто відмітити деякі позитивні зрушення, які спостерігалися впродовж минулого року. Закріплення результатів правоохоронної роботи митниці у 2010 році дає можливість і перспективи підвищення якості та ефективності роботи і в наступних періодах.

Саме тому темою моєї дипломної роботи була обрана тема: «Удосконалення функцій митних органів, щодо попередження, припинення і боротьби з контрабандою і порушенням митних правил на прикладі КРМ».



РОЗДІЛ 2

РОЗКРИТЯ ПРОБЛЕМИ КОНТРАБАНДИ І ПОРУШЕННЯ МИТНИХ ПРАВИЛ В РОЗРІЗІ ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ БОРОТЬБИ З НИМИ

2.1 Порушення митних правил

Порушення митних правил є різновидом у більшій мірі адміністративного правопорушення -- винного діяння (дії чи бездіяльності), що посягає на встановлений порядок перетинання митного кордону та переміщення через нього товарів, транспортних засобів і предметів. Разом із тим МК України поряд із Кримінальним кодексом України містить один склад злочину -- контрабанду. Митні правопорушення, як й інші порушення, характеризуються такими ознаками, як суспільна небезпечність, заподіяння шкоди, винність та караність. Суспільна небезпека проявляється у тому, що порушеннями митних правил створюється загроза митній справі. В результаті такого правопорушення порушується порядок переміщення товарів, транспортних засобів і предметів через митний кордон. До ознак правопорушення також належить те, що вони завдають шкоди, а особи, які їх скоїли, підлягають покаранню.

Як і будь-яке інше правопорушення, порушення митних правил має спій склад; об'єкт, об'єктивну сторону, суб'єкт та суб'єктивну сторону. Лише за їх наявності винні особи притягуються у встановленому законом порядку до відповідальності. Більшість порушень митного законодавства є адміністративними. Але за контрабанду встановлено кримінальну відповідальність. На посадових осіб митних органів можуть накладатися дисциплінарні стягнення. В разі заподіяння матеріальних збитків та моральної шкоди не виключено застосування цивільно-правової відповідальності.

Митні правопорушення передбачені розділом XVIII МК України.

Порушенням митних правил слід вважати протиправні дії осіб, яка посягають на встановлений порядок переміщення товарів, предметів і транспортних засобів через митний кордон України, їх контроль і митне оформлення та стягування мита й інших платежів, за які митним законодавством встановлена відповідальність.

Відповідно до ст. 319 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, які посягають на встановлений законодавством України порядок переміщення товарів і транспортних засобів через митний кордон України і за які цим Кодексом передбачена адміністративна відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені МК України, настає у разі, якщо ці правопорушення не тягнуть за собою кримінальної відповідальності. Відповідальність за порушення митних правил встановлюється виключно МК України.

Загальновизнано, що підставою для притягнення до адміністративної відповідальності є наявність у діянні особи складу правопорушення (corpus delicti): об'єкт, об'єктивна сторона, суб'єкт, суб'єктивна сторона.

Варто підкреслити, що притягнення до відповідальності за порушення митних правил не звільняє зазначених осіб від обов'язку сплати мита та інших податків і зборів.

2.2 Контрабанда

2.2.1 Визначення контрабанди

Під контрабандою (італ. contro -- проти, bando -- урядова постанова) згідно зі ст. 201 Карного Кодексу визнається переміщення товарів через митний кордон України поза митним контролем з прихованням від митного контролю, вчинене у великих розмірах, а також незаконне переміщення історичних та культурних цінностей, отруйних, сильнодіючих, радіоактивних або вибухових речовин, зброї та боєприпасів (крім гладкоствольної мисливської зброї та боєприпасів до неї), а так само контрабанда стратегічно важливих сировинних товарів, щодо яких законодавством встановлені відповідні правила вивезення за межі України. Карний Кодекс містить також ст. 305, яка встановлює відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Контрабанда товарів вважається вчиненою у великих розмірах, якщо їх вартість у тисячу і більше разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян.

Одночасно слід звернути увагу, що незаконне переміщення товарів через митний кордон України вчинене у невеликих розмірах підпадає не під кримінальний кодекс, а під адміністративну відповідальність встановлену митним кодексом України, - штраф (до 17 000 грн), конфіскація.

Об'єктом контрабанди майже завжди є економічні інтереси держави, до якої незаконно ввозяться ті чи інші товари/предмети.

2.2.2 Історія явища

Вважається, що контрабанда виникла разом з митною системою і державою як такою.

Протягом історії контрабанда мала особливий розвиток в країнах, де або запроваджувались високі митні тарифи на імпорт деяких груп товарів, як напр., у Британії наприкінці XVIII ст. були встановлені високі мита на алкоголь та предмети розкоші, що сприяло їх незаконному завезенню з материка, або в тих країнах, де за умов дефіциту якихось груп товарів, встановлені штучні, санкціоновані державою обмеження на їх імпорт, як протоягом майже всієї історії існування після Другої світової війни СРСР.

Найчастішими передумовами для виникнення контрабанди є різниця (іноді дуже значна) цін на окремі товари всередині держави, та поза її межами. Так, з причини єдиної тарифної і цінової політики у країнах ЄС, ціни на більшість товарів споживання в Україні у порівнянні з цінами у сусідніх державах-членах ЄС (Польща, Словаччина, Угорщина тощо) є набагато нижчими, що породжує значні передумови для контрабанди; те саме стосується ситуації з бензином у Тунісі, внутрішня ціна на який є в декілька разів вищою, ніж в сусідніх Алжирі та Лівії, що зумовлює значне ввезення до Тунісу більш дешевого палива контрабандою.

У державах, проти яких запроваджено торгівельне ембарго або діють інші санкції (зазвичай політичні санкції тісно пов'язані з економічними -- обмеження або заборона на здійснення комерційних і банківських операцій) також набирає обертів контрабанда та інші негативні економічні явища, як скажімо «чорний ринок». Напр., після запровадження мжінародного ембарго проти Куби імпорт багатьох товарів до цією держави став контрабандним, те саме сталося у 1990-і роки після введення санкцій щодо Сербії -- тільки завдяки контрабанді палива і товарів ширвжитку економіка Сербії не зазнала повного краху. У таких умовах нерідко сама держава у особі своїх вищих чиновників «покриває» здійснення контрабанди. Ну і вже справжніми «розсадниками» контрабанди є невизнані (сепаратистські) державні формування, як напр., Придністровська Молдавська Республіка або Південна Осетія, а також нестабільні слабкі держави, у яких правова система, митний контроль є несталими, або ті, що переживають значні внутрішні потрясіння (напр., Сомалі).

Переміщення деяких предметів завдає не лише економічної шкоди окремим державам, а й нерідко несе загрозу життю і здоров'ю громадян -- це стосується контрабанди зброї, наркотичних речовин, вибухівки тощо. Більшість з таких злочинів є міжнародними і нерідко кваліфікується не як контрабанда, а як міжнародний тероризм. Ці злочини набули особливого поширення у 2-й пол. ХХ ст. з процесами глобалізації і утворення міжнародної злочинності та мережі міжнародних терористичних організацій.

2.2.3 Зміст контрабанди в законодавчих системах різних держав

У більшості національних законодавств світу контрабанда є злочином, за здійснення якого передбачене відповідне покарання.

У Росії та Білорусі, на відміну від України контрабанда може бути кваліфікованим злочином. Сучасне українське кримінальне право здебільшого кваліфікує контрабанду як окремий вид злочину, тоді як у більшості законодавств світу «окремі» контрабанди виступають різними злочинами.

В англо-американському праві термін контрабанда має відповідник англ. Smuggling (синонім англ. Trafficking «переміщення»), який є набагато ширшим за поняття «контрабанда» в українському кримінальному праві і охоплює взагалі незаконне переміщення як предметів, так і осіб. Тобто «покриває» велике число інших злочинів за українським кримінальним законодавством -- незаконна торгівля людьми, незаконна імміграція, «незаконні фінансові переміщення», тобто відмивання грошей, напр. з метою уникнення оподаткування та деякі інші.

2.2.4 Типологія контрабанди (див.рис.2.1)

Розподіл на типи контрабанди здійснюють:

– в залежності від виду контрабандного товару -- напр., контрабанда золота, контрабанда сигарет тощо;

– в залежності від способу контрабанди;

– в залежності від вартості контрабандних товарів;

– в залежності від розмірів контрабандних товарів -- товари, що можуть бути переміщені одним індивідом, наприклад, дорогоцінне каміння, художні цінності тощо, а великогабаритні товари, -- наприклад, готова продукція промислового призначення;

– в залежності від рівня соціальної організації -- розподіляється на велику контрабанду і дрібну контрабанду товарів ;

Контрабанда велика і дрібна:

– велика контрабанда товарів (англ. commercіal smugglіng) -- означає переміщення великих кількостей товарів, що надалі будуть продані за кордоном з метою одержання прибутку;

– дрібна контрабанда товарів (англ. petty smugglіng) -- термін застосовується до окремих індивідів, що перетинають кордон з метою продати товар по більш високій ціні.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2.1 Види контрабанди

2.3 Основні чинники,що призводять до поширення контрабанди

До основних чинників, що призводять до поширення контрабанди, належать:

– недостатнє співробітництво правоохоронних та контролюючих органів України з відповідними органами суміжних з Україною держав щодо обміну інформацією про боротьбу з переміщенням товарів поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю;

– сприяння посадових осіб органів державної влади, зокрема правоохоронних та контролюючих, юридичним чи фізичним особам у переміщенні через митний кордон України поза митним контролем або з приховуванням від митного контролю товарів, транспортних засобів, історичних та культурних цінностей тощо;

– недосконалість нормативно-правового регулювання імпорту товарів та відсутність дієвого контролю за реалізацією імпортних товарів на внутрішньому ринку;

– недосконале, суперечливе регулювання діяльності щодо боротьби з контрабандою та порушенням митних правил;

– наявність значної різниці між цінами на окремі групи товарів на світовому та внутрішньому ринках;

– безробіття серед мешканців прикордонних районів.

2.4 Організація боротьби з контрабандою та порушеннями митних правил

Організація боротьби з контрабандою та ПМП об'єднує врегульовані законодавством України різні правові відносини і тому є комплексною.

Виходячи з цього, її можна поділити на такі складові частини:

– правове регулювання зазначених питань, яке визначає поняття контрабанди та ПМП;

– визначення кола правоохоронних органів, уповноважених боротись із контрабандою та ПМП;

– розроблення структури спеціальних підрозділів митних органів, на які покладається боротьба з контрабандою та ПМП;

– розроблення та застосування спеціальних методик та застосування технічних засобів виявлення контрабанди та ПМП.

Перелік основних завдань організації боротьби з контрабандою випливає із законодавчих актів, що регулюють боротьбу зі злочинністю, у тому числі в організованих її формах.

До них відносяться:

1. Створення загальних засад у сфері боротьби з контрабандою.

2. Сприяння попередженню та ліквідації контрабанди.

3. Визначення системи органів, що ведуть боротьбу з контрабандою, та їх взаємовідносин.

4. Установлення повноважень спеціальних державних органів по боротьбі з контрабандою.

5. Установлення спеціальних заходів, які здійснюються уповноваженими органами у боротьбі з контрабандою.

6. Правове забезпечення фінансових умов, необхідних для боротьби з контрабандою.

7. Правове забезпечення матеріально-технічних умов, необхідних для боротьби з контрабандою.

8. Правове забезпечення інших умов, необхідних для боротьби з контрабандою (науково-дослідних, кадрових тощо).

9. Забезпечення гарантій прав юридичних осіб під час здійснення заходів боротьби з контрабандою.

Взагалі, успішним вирішенням завдань організації боротьби з контрабандою забезпечується стратегічна мета даного виду діяльності -- боротьба зі злочинністю у митній сфері.

2.5 Основні способи провезення контрабанди

Основні способи, які використовуються під час здійснення контрабандних дій, тобто нелегального провезення товарів через кордон, розподіляються на 2 великі групи:

Фізичні методи:

– приховання -- приховання контрабандного товару в іншому товарі (чи спроба разом із задекларованим товаром провезти незадекларований, що є доволі частою практикою) або ж спроба взагалі сховати товар від митного огляду;

– погроза співробітникам митниці з метою отримання дозволу на ввезення/вивезення контрабандного товару;

– велика кількість товару сама по собі може бути одним із фізичних методів здійснення контрабанди -- якщо контрабандним чином провозиться дуже велика кількість товару, то логічним є припустити, що деяку його частину таки вдасться провезти.

Економічні методи:

– хабарництво -- надання хабара співробітникам митниці за дозвіл на ввезення/вивезення контрабандного товару;

– використання дипломатичного захисту -- товар ввозиться/вивозиться як дипломатичний багаж, який звільняється від митного огляду;

– заниження митної вартості товару, що переміщується через митний кордон.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис 2.2 Основні способи провезення контрабанди

Як і будь-який серйозний бізнес, кожен вид контрабанди має свої профілі. У приватних розмовах співробітники служби боротьби з контрабандою та митної варти Західної регіональної митниці розповіли, що за різними міжнародними пунктами пропуску через кордон ще з бандитських часів залишилася певна спеціалізація.

Через пункт пропуску "Шегині" (Мостиська митниця) в країну здебільшого ввозять контрабандою промислову продукцію. Через "Смільницю" (Мостиська митниця) - як промислові, так і продуктові товари (залежить від того, яка зміна чергує). Той же профіль зберігається за "Краковцем" (Яворівська митниця). Через "Раву-Руську" нелегально ввозять продукти харчування. Причому без жодної фіксації, застосовуючи метод перевантаження в інші транспортні засоби.

Останніми роками контрабандисти почали застосувати нову схему ввезення в Україну так званої "сірої" контрабанди. Вона полягає в тому, що під час ввезення товарів у країну якусь частину (залежно від вартості це може бути 20-30, а то й 50 відсотків) обкладають митом у повному обсязі, решту вантажу у супровідних документах не згадують. Перевізник не боїться, що дорогою його зупинять правоохоронці, адже має на частину вантажу (хто буде посеред дороги перевіряти його реальну кількість) правдиві документи. Задоволені й митники, бо завдяки такій контрабанді набивають не лише власні кишені, а й виконують план з надходження сплати у держбюджет. Наживаються на цій схемі й фірми-посередники, які всього за 500 доларів після ввезення контрабанди на територію Львівщини надають документи про те, що у Львові у бус перевізника саме вони довантажили продукцію. Після цього контрабанда остаточно легалізується і може рухатися вглиб країни.

Ще одна схема "сірої" контрабанди - вказування у супровідних документах набагато дешевшого товару від того, що дійсно завозиться в Україну.

Контрабанда при здійсненні імпортних операцій.

Предметом контрабандних операцій, здійснюваних юридичним особами,значною мірою є товари, що підлягають оподаткуванню акцизами і митами. До них відносяться в основному споживчі товари імпортного виробництва - алкогольні напої, тютюнові вироби,автомобілі, меблі, побутова техніка, одяг. Особливо багато правопорушень виявляється при ввезенні таких товарів як алкоголь і тютюнові вироби.

До основних методів незаконного імпорту підакцизних товарів юридичними особами відносяться:

– обхід митних постів.

– приховування від митного огляду.

– використання підроблених документів.

– ввезення товарів під виглядом транзиту з подальшою його реалізацією всередині країни;

– переміщення немаркованих товарів під прикриттям частини маркованих;

– використання фальшивих акцизних і спеціальних марок;

– незаконне використання пільг, наданих окремим категоріям осіб при ввезенні автомобілів.

2.6 Перспективні напрямки по вдосконаленню боротьби з контрабандою

Попри відсутність статусу правоохоронного органу і права на здійснення оперативно-розшукової діяльності і досудового слідства, митні органи мають значні здобутки в напрямку протидії контрабанді.

Внаслідок відсутності права на здійснення оперативно-розшукової діяльності митні органи об'єктивно не в змозі встановити особу, що вчинила злочин.

Відтак, митні органи змушені порушувати кримінальні справи по факту вчинення злочину, а не відносно особи.

Такі справи зазвичай є безперспективні (з 98 справ по товарній контрабанді, порушених у 2010 році, до суду доведено лише 3 справи на 5,3 млн. грн.).

Розслідування розтягується на довгі місяці, за які товари втрачають свою ринкову вартість, втрачається доказова база, й таким чином результативність роботи митних та інших органів зводиться нанівець.

Натомість, декриміналізація незаконного переміщення товарів має забезпечити швидке і невідворотне притягнення до адміністративної відповідальності.

Митниця фіксуватиме адміністративне правопорушення, вилучатиме незаконно переміщувані товари, й у максимально короткий строк (до 10 днів) передаватиме справу про порушення митних правил до суду.

У свою чергу суддя (правосуддя в нашій державі має здійснюватися у суворій відповідності до закону - ми до цього маємо прийти) повинен прийняти законне й обґрунтоване рішення на користь держави, тобто конфіскувати вилучені товари.

Таким чином, у 10-денний термін держава має отримати ці товари і реалізувати їх, отримавши додаткові суттєві надходження до бюджету.

Аналіз практики розгляду справ судами свідчить про те, що у переважній більшості випадків рішення про конфіскацію приймається у справах, де вартість предметів правопорушення є порівняно невеликою (до 8 тис. грн.).