Історія руйнації художньо-історичних пам'яток Києва в 1936 році. Загибель собору Михайлівського монастиря, Трьохсвятительської церкви та інших будівель, що були видатними шедеврами українського мистецтва. Заснування "Комісії Зодчеської Відбудови".

Песимістичність світової літератури початку і середини XX ст. Трагедія зіткнення людини і нерозумного світу у французькій екзистенціалістській драмі. Авангардистський живопис: драматизм входження нового в культурний процес. Функціоналізм в архітектурі.

Библиотека как учреждение культуры, организующее сбор, хранение и общественное пользование произведениями печати и другими документами. Задачи библиотечного дела: общедоступность, приоритет читательских интересов, государственно-общественный характер.

Кинематографическая мизансцена как основное выражение режиссерской мысли. Театральная мизансцена и кинематографический аппарат – родители киномизансцены. Работа режиссера с художниками. Роль Станиславского в установлении новых функций мизансцены.

Классификация и функциональное применение античных замков. Устройство Лакедемонского замка-желудя. Принцип действия Лаконского замка как прототипа римского. Схема работы ключа-серпа с поворотным и сдвижным засовом, использующиеся в бронзовом веке.

Деление мира на восток и запад. Эпоха нового времени. Экстравертивный и интровертивный тип культуры. Тенденция к различному мировосприятию и к определению места человека в системе бытия. Идея реинкарнации. Бытие личности. Экономическое мышление.

Понятие постсекулярности в культурологии и философии. Изменение секулярных и религиозных ценностных ориентаций в постсоветской и современной западной культуре. Обострение проблемы свободы совести в условиях мультикультурного постсекулярного мира.

Социально-экономические и культурные реалии в Европе XIX века: столкновение противоположных тенденций, борьба основных классов — буржуазии и пролетариата. Социо-культурная ситуация XX века и художественная культура: реализм, модернизм, постмодернизм.

Изучение особенностей развития западноевропейской культуры в конце XIX-начале XX вв. Новации в науке и философии. Формирование интеллигенции, как благоприятный фактор для культуры. Становление индустриальной цивилизации и начало постиндустриальной.

Главные ценности эпохи Просвещения, характерные признаки эпохи. Западноевропейская культура эпохи Просвещения. Основные черты Английского и Шотландского Просвещения. Особенности Французского и Германского Просвещения. Развитие просветительства в России.

Картина мира в средневековой Европе. Христианство как духовный стержень европейской культуры. Научная культура в средние века. Романский и готический стили в архитектуре. Клерикальная и рыцарская культура. Средневековая литература, театр и музыка.

Рассмотрение основных черт западноевропейской культуры XVIII века. Торжество идей просвещения. Классическая немецкая, английская и французская философия. Развитие науки и техники. Возрастание значения литературы и музыки как ведущих видов искусства.

Главные ценности эпохи Просвещения, ее особенности в странах Европы (Англии, Шотландии, Франции, Германии и России), основоположники культа природы. Основные направления европейского искусства: живописи и скульптуры, театра, литературы и музыки.

Зарождение и развитие европейской цивилизации. Становления феодализма в районах Западной Европы. Соотношение церковной и светской власти. Структура средневекового общества. Европа на пороге Нового времени. Идеи Реформации и культура Возрождения.

Концепции игровой культуры западноевропейских ученых (Хейзинга, Ортега-и-Гассета). Связь социокультурного процесса с особенностями получения и передачи информации в учении М. Маклюэна. Теория "третьей волны" (сверхиндустриальной цивилизации) О. Тоффлера.

Специфика культуры и ее аксиологического ряда в аспекте властных отношений. Идея "договора" как доминанта культурного сознания и ее религиозно-догматическая легитимация. Власть, договор и дар в контексте "энергииного символизма" русской культуры.

Примеры ранней иконографии Крылова в контексте традиции репрезентации знаменитых писателей, рожденной эпохой Просвещения и продолженной XIX ст. Репрезентации Крылова и сцены с его участием как свидетельства сложения в России литературной корпорации.

Театр как особая форма культуры и способ удовлетворения духовных потребностей; зрелища как фаза культурной жизни в период Высокого Средневековья. Возникновение развитых театральных форм в Европе: литургическая драма, миракль, зрелища, светские пьесы.

Основные представители французского реалистического пейзажа XIX века (Якоб Ван Рейсдаль, Руссо), импрессионизма (Э. Мане, К. Писсарро, А. Сислей), постимпрессионизма (П. Сезанн, Винсент Ван Гог, П. Гоген), фовизма (А. Матисс) и кубизма (П. Пикассо).

Возможности использования запаха и вкуса в пространстве синтетической музейно-театральной формы. Воссоздание вкуса и запаха как элементов культурного наследия в туристической индустрии, что способствует изучению культурных традиций современной России.

Новые возможности современных музеев, которые в состоянии создавать полноценные иммерсионные среды в качестве основания для сложных культурно-исторических образов. Использование запаха и вкуса в пространстве синтетической музейно-театральной формы.

Звукорежисер як важлива ланка ланцюга передачі авторського задуму. Розгляд основних видів робот сучасного звукорежисера кіно і телебачення. Історія виникнення телесеріалу. Види телесеріалів: мильні опери, теленовели. Особливості запису чистового звуку.

Вплив запровадження християнства та розвиток культури Київської Русі. Кирило та Мефодій - просвітники слов'ян. Володимир Великий, Ярослав Мудрий і культурний розвиток Київської Русі. Найвизначніші пам'ятки, характерні особливості забудови Києва.

Визначення характеру і способу виникнення танцювально-балетної практики в Одесі на початку ХІХ століття. Аналіз та особливості репертуару Одеського оперного театру і форм взаємодії місцевих хореографів із театральними трупами, що гастролювали в Одесі.

Розгляд історії розвитку музичної культури України у XIV - XVI ст. Характеристика інструментального ансамбля XVII століття (репертуар народних оркестрів цехових братчиків). Музика в українському театрі XVII - XVIII ст. (народний ярмарковий театр).

Історія становлення та розвитку музейництва в бессарабському регіоні у досліджуваний період. Відкриття перших музейних закладів в краї, зміст колекцій, діяльність засновників та утримувачів музеїв. Аналіз відвідуваності музеїв, музейних експонатів.

Історія розвитку мюзиклу як окремого жанру театрального мистецтва. Музичні комедії продюсера Джорджа Едвардса. "Вестландська історія" Леонарда Бернстайна. Англо-американська монополія мюзиклів. Аналіз жанрової та естетичної специфіки російського мюзиклу.

Аналіз джерел, у яких досліджується процес зародження та розвитку хореографічної культури Прикарпатського регіону. Особливості танцювального канону регіону, який формувався в результаті взаємовпливів регіональних культур та культур сусідніх народів.

Загальний розвиток хореографічного мистецтва в ХХ ст. Виникнення стилю танцю модерн. Особливості розвитку танцю в німецькій, американській, французькій хореографічних школах та в Україні. Місце стилю модерн серед інших стильових напрямів сучасного танцю.

Генеративное искусство как совокупность художественных практик создания творчества посредством автономных систем. Проблема зарождения отечественного генеративного искусства. Его анализ в контексте экспериментов советских кибернетиков в 1960-1980-е гг.