Відтворення віртуального простору у дизайні обкладинок друкованих видань

Размещено на http://www.allbest.ru/

Харківської державної академії дизайну і мистецтв

Відтворення віртуального простору у дизайні обкладинок друкованих видань

Виноградова Марія Костянтинівна

аспірантка 3-го року навчання

Науковий керівник - канд. мист., професор Сбітнєва Н.Ф.

Сьогодні графічні дизайнери все частіше залучають технології віртуального світу в дизайні візуальної комунікації. Відтворення простору, притаманного суто екранній формі, у дизайні друкованих носіїв з одного боку підвищує рівень майстерності графічного дизайнера до мультидисциплінарного, з іншого - вказує на адаптивність та гнучкість цифрового світу до будь-якої фізичної форми. Об'єкти віртуального простору є універсальними для сприйняття в незалежності від країни перебування дизайнера.

Діджитальний світ змінив теперішнє уявлення про сприйняття зображення, до того ж технології спонукають дизайнера до пошуку нових візуальних рішень: недостатньо мати статичне повідомлення, взаємодія з дизайн-об'єктом, створення умов для діалогу у теперішньому часі - мета дизайнера. Окрім того, застосування навичок користувача у фізичному світі розширює межі впливу візуального повідомлення й додатково збагачує його шляхом отримання емоційного досвіду.

Мистецтвознавчиня, Р. Овчиннікова [5] у роботі «Графический дизайн в контексте визуальной культуры и новых технологий» виявляє закономірність у появі специфічної форми відносин дизайнера зі споживачами інформації внаслідок впровадження елементів «занурення», що є підґрунтям для побудови комп'ютерних ігор і симуляторів. Докторка філософії Е. Шапінська [2] надає характеристику явищу репрезентації у візуальній комунікації - заміна медіаобразами картини реального світу.

Досвід імітації фізичного світу у віртуальний викладено у роботах професорки of Interactive Digital Media J. Griffey [3] та дослідниці Strauven W. [5]. Окремо слід вказати доробки дизайнерів Neil Leonard, Andrew Way, Frederique Santune [4] з побудови віртуального простору (веб, UI/UX дизайну), в яких описані принципи й функціональне значення форм та елементів цифрового середовища, які стають об'єктами запозичення у друкованих медіа.

Слід вказати про емоційну цінність плакату та обкладинок. Графічні дизайнери на рівні з метафорами використовують досвід взаємодії з цифровим світом, імітуючи його у фізичному світі без змін кольору або форми (Рис. 1-3). Такий інструмент візуальної комунікації враховує минулий досвід глядача в цифровому просторі, включно з певними рефлексами та стереотипами поведінки при взаємодії з інтерактивним середовищем. Йдеться про використання графічного зображення синьої теки (Рис. 1), що є піктограмою сховища файлів у цифровому просторі й концептуально підходить до ідеї плакату - презентації колекції сезонного одягу.

Рис. 1. Арт-директор Oscar Germade. Обкладинка «Vogue». Іспанія. 2018.

Рис. 2. Автор Paul Sahre. Обкладинка «New York magazine». США. 2018.

Рис 3. Автор Tracy Ma.

Обкладинка «Bloomberg

Businessweek». США. 2017.

Іншим прикладом є використання індикатору завантаження на обкладинці економічного щотижневого друкованого журналу, як символу вимоги суспільства до перезавантаження політики (Рис. 3). Зрозумілі аудиторії об'єкти з віртуального середовища прискорюють сприйняття закладеної дизайнерами ідеї у друкованому носії.

Використання елементів віртуального світу підвищує рівень толерантності аудиторії до діджиталізації інформації. За такої умови друкована форма не втрачає актуальності та стає дзеркалом життя суспільства. Графічні функціональні елементи віртуального середовища, що підтримують роботу інтерактивного простору, постають у друкованому носії без змін, створюючи завершений образ, що однозначно сприймається у фізичному світі. Це доводить актуальність питання імітації віртуального простору у друкованих медіа та, як наслідок, - збагачення візуальної мови графічного дизайну. візуальний комунікація графічний дизайнер

Список використаних джерел

1. Овчинникова Р. Ю. Графический дизайн в контексте визуальной культуры и нових технологий. Грамота. 2019. № 5. С. 188-192. веб-сайт.

2. Шапинская Е. Н. Образы реальности в пространстве репрезентации: анализ литературных и экранных текстов . Культура и искусство. 2011. № 1. С. 42-53.

3. Griffey J. Introduction to Interactive Digital Media: Concept and Practice. 2019. 204 p. веб-сайт.

4. Leonard N., Way A., Santune F. Web and Digital for Graphic Designers. Bloomsbury Publishing. 2020. 216 p.

5. Strauven W. (2016). The screenic image: between verticality and horizontality, viewing and touching, displaying and playing title: screens. in screens. Amsterdam University Press. вебсайт.

Размещено на Allbest.ru