Управління будівельним виробництвом

При організації робочих місць, оснащених ПЕОМ особлива увага приділяється освітленню.

Приміщення для експлуатації ПЕОМ повинні мати природне і штучне освітлення, що відповідає вимогам діючої нормативної документації.

Робочі столи варто розміщати таким чином, щоб відеомонітори були орієнтовані бічною стороною до світлових прорізів, щоб природне світло падало переважно ліворуч. Віконні прорізи повинні бути обладнані регульованими пристроями типу зовнішніх козирків, жалюзі й т.д.

Штучне освітлення в приміщеннях для експлуатації ПЕОМ повинне здійснюватися системою загального рівномірного освітлення. У виробничих й адміністративно-суспільних приміщеннях, у випадках переважної роботи з документами, варто застосовувати системи комбінованого освітлення ( додатково встановлюються світильники місцевого освітлення, призначені для освітлення зони розташування документів).

Яскравість світильників загального освітлення у зоні кутів випромінювання від 50 до 90 градусів з вертикаллю в поздовжній і поперечній площинах повинна становити не більше 200 кд/м², захисний кут світильників повинен бути не менш 40 градусів.

Як джерела світла при штучному освітленні варто застосовувати переважно люмінесцентні лампи типу ЛБ і компактні люмінесцентні лампи (КЛЛ).

Для освітлення приміщень із ПЕОМ варто застосовувати світильники із дзеркальними параболічними ґратами, укомплектованими електронними пуско-регулюючими апаратами (ЕПРА).

5.3.2. Оздоровлення повітряного середовища.

Санітарними нормами проектування промислових підприємств передбачаються гранично допустимі концентрації (ПДК) шкідливих речовин в повітрі робочої зони.

Важливим чинником створення оптимальних метеорологічних умов у виробничих приміщеннях є оздоровлення повітряного середовища засобами вентиляції виробничих приміщень. У приміщенні, . де встановлена ЕОМ, системи вентиляції, опалювання і кондиціонування повітря, виконані відповідно до СніП 2.04.05-86.

Згодне ГОСТ 12.1.005-88, робота оператора ЕОМ відноситься до категорії 1, підрозряд «б» - легка робота. Оптимальні умови, визначувані ГОСТ для такої роботи: від 21С в холодний час років 24С в теплу пору року при вогкості 40-60% і швидкості руху повітря не більш 0,7 м/с. Допустимі умови - від 20С до 28С при вогкості до 75%. Це досягається установкою огрівальних приладів і кондиціонерів. При нормальній роботі персональної ЕОМ в атмосферу не виділяється ніяких шкідливих речовин, а мікроклімат не порушується.

Запорошена повітря не повинна перевищувати вимог, висловлених в пункті 4.13 СН 512-78: загальна кількість колоній в 1м^З повітря в приміщеннях з ЕОМ не повинні перевищувати 1000 колоній; патогенної флори бути не повинно.

Згідно тимчасовим СніП 4559-88, при кубатурі приміщення більше 40м^З на одного працюючого, за наявності вікон і відсутності виділень шкідливих речовин, допускається природна вентиляція приміщення.

Об'єм приміщення, де експлуатуватиметься ЕОМ комплексу, всього 96м^З, максимальне число працюючих одночасне - 2 оператори. Параметри мікроклімату нормальні. Звідси можна зробити висновок, що в даному приміщенніне обов'язкова установка систем кондиціонування або вентилювання повітря.

Система вентиляції складається з: загальнообмінної або приточування-витяжної вентиляції (здійснюється за рахунок кондиціонерів і з урахуванням повітряного потоку); вентиляція ЕОМ місцева вентиляція з метою охолоджування (здійснюється декількома вбудованими вентиляторами).

Система опалювання складається з: генератора теплоти і трубопроводу; нагрівальних елементів.

5.3.3. Захист від шуму і вібрації.

Виробничий шум виникає унаслідок вібрації працюючого устаткування і механізмів. Шум є несприятливим чинником, що робить шкідливий вплив на організм. Тривала дія шуму може привести до розладу і захворювань органів слуху, серцево-судинної і нервової системи.

Загальна класифікація засобів і методів захисту від шуму і вібрації приведені в ГОСТ 12.1.029-80 (СТ СЕВ 1928-79) ССБТ. Засоби і методи захисту від шуму. Класифікація» і ГОСТ 12.1.014-78 (СТ СЕВ 1932-79 і СТ СЕВ 1602-80) ССБТ. Вібрація. Загальні вимоги безпеки» відповідно.

Згідно з ГОСТ 12.1.003-83нормованою шумовою характеристикою робочого місця при постійному шумі є рівні звукового тиску в децибелах в октавних смугах.

Еквівалентний рівень звуку для приміщень, де знаходиться персонал, не повинен перевищувати 50дБ. Реальний рівень звуку в цих приміщеннях не перевищує допустимого значення, тому немає необхідності в проведенні заходів щодо зниження рівня шуму.

Вібрація надає несприятливу дію на організм людини, викликаючи нейротрофічне і гемодинамічне порушення. Тривала систематична дія вібрації може стати причиною виникнення вібраційної хвороби. Найбільш небезпечними є коливання з частотами 4-10 Гц унаслідок резонансних явищ у внутрішніх органах людини. Небезпечними є і коливання з частотами до 100 Гц.

Радикальним напрямом боротьби, як з вібрацією, так і з шумом є виключення галасливих і вібронебезпечних технологічних процесів. Рівень вібрації в приміщенні, де експлуатуватиметься ЕОМ, не перевищує нормованих значень приведених параметрів, тому немає необхідності в проведенні заходів щодо зниження рівнів шуму і вібрації.

5.4. Пожежна безпека

Під системою пожежного захисту і вибухозахисту розуміються комплекси організаційних заходів і технічних засобів, направлених на запобігання дії на людей небезпечних чинників пожежі і вибуху, а також обмеження матеріального збитку.

Згідно СніП П-90-81, приміщення, де функціонує ЕОМ, відноситься до категорії виробництва Д. Це пожежонебезпечне приміщення, в яких є речовини, що не згорають, і матеріали в холодному стані. Будівельні матеріали, з яких побудовано будівлю - що не згорають.

Проте ЕОМ як електроприлад є джерелом пожежної небезпеки, тому там, де вони встановлені, необхідно передбачити засоби пожежогасінні. У практиці гасіння пожеж найбільше поширення набули наступні способи припинення горіння:

ізоляція вогнища горіння від повітря або зниження концентрації кисню в повітрі до значення, при якому горіння не може відбуватися;

охолоджування вогнища горіння нижче певних температур;

інтенсивне гальмування (інгибірування) швидкості хімічних реакцій в полум'ї;

механічно зрив полум'я в результаті дії на нього сильного струменя інертного газу або води;

створення умов вогнепереперешкоди, тобто таких умов, при яких полум'я розповсюджуватися не може.

Для гасіння електроустановок, що знаходяться під напругою, необхідно передбачити вогнегасники вуглекислотного (ОУ-2, ОУ-5, ОУ-8) або порошкового (ОП-1, ОП-10А, ОП-250) типа, виконані по ГОСТ 12.4.009-75. Для локалізації пожежі дверей приміщення повинні бути оббиті сталевими листами із зовнішньої і внутрішньої сторони.

ВИСНОВКИ І ПРОПОЗИЦІЇ

В даній роботі досліджено та змодельовано процес управління будівельним виробництвом. на сьогоднішній день це актуальна розробка, адже автоматизація роботи, а тим паче, пов'язаної з обслуговуванням та виробництвом одночасно.

Аналіз даних показавє, що найбільший прибуток досягається в тон випадку, коли виробнича фірма має чотири цехи, а середній час роботи з виробом однаково для всім цехів. В цьому випадку виробнича лінія переходить до виконання чергового замовлення відразу після того, як закінчаться роботи з виробом, в першому цеху, тобто в середньому через кожні 3 дні.

Найменший прибуток буде отриманий тоді, коли всі виробничі потужності цеху зосереджені в одному цеху. В цьому випадку чергове замовлення може бути прийняте тільки після того, як буде повністю виготовлено попередній виріб, тобто середньому через 12 днів.

Таким чином ми змоделювали процес управління будівництвом на реальному прикладі, що дозволяє зробити висновок про те, що дану модель можна прийняти до використання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. В. Бойко и др. Проектирование баз даных информационных систем. -М.: Финансы и статистика, 1989.

2. В. Глушков. АСУ сегодня и завтра. -М.: Мысль, 1976.

3. С. Кондрашова. Информационные технологии в управлении. -К.: МАУП, 1998.

4. В. Ситник та інші. Основи інформаційних систем. -К.: КНЕУ, 1997.

5. Методичні вказівки №№ 100-29, 100-32.

6. Ашманов С.А. Линейное программирование. -- М.: Наука, 1981.

7. Гольдштейн Е.Г. Теория двойственности в математическом программировании и ее приложения. -- М.: Наука, 1971.

8. Гольдштейн Е.Г., Юдин Д.Б. Линейное программирование: Теория, методы и приложения.-- М.: Наука, 1969.

9. Моделирование рисковых ситуаций в экономике и бизнесе: Учеб. пособие /А.М.Дубров, Б.А.Лагоша, Е.Ю.Хрусталев, Т.П.Барановская; Под ред. Б.А.Лагоши. - 2-е изд., пере раб. и доп. - М.: Финансы и статистика, 2001.

10. Ненашев Е.В. Анализ финансов предприятия в условиях рынка. - М.: Высш.шк., 2002.

11. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности. - М.: Финансы и статистика, 2002.

12. Ковалев В.В. Сборник задач по финансовому анализу. - М.: Финансы и статистика, 2002.

13. Гелбрэйт Джон К. Экономические теории и цели общества. - К.: Прогресс, 2002. - 406 с.

14. Основи інвестиційно-інноваційної діяльності: Навч. посіб. / За науковою редакцією В.Г.Федоренко. - К.: Алеута, 2002. - 431 с. - Бібліогр.: с. 422 - 431.

15. Григорьев А.Н. Алексеев А.В., Меркурьев Г.В. и др. Обработка нечеткой информации в системах принятия решений. - М.: Наука, 2002. - 303 с.

16. Макаров М.М. и др. Теория выбора и принятия решений. - К.: Просвіта, 2001. - 415 с.

17. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч.посібник за ред. Вітлінського В.В. - К.: КНЕУ, 2002. - 446 с.

18. Экономика строительства. Учебное пособие. - М.: «Мысль», 1993.

19. Экономика строительства и эксплуатации автомобильных дорог / М.М.Макаренко, В.П.Ночвинов, О.А.Славуцкий и др.; под общ.ред. Липского Г.Е.

20. Бажал Ю.М. Економічна теорія технологічних змін: Навч. посібн. -- К.: Заповіт, 1996.

21. Балабанов И.Т. Инновационный менеджмент. -- СПб.: Питер, 2000.

22. Баумол У. Предпринимательство, инновации и рост: симбиоз Давида и Голиафа // Проблемы теории и практики управления. -- 2005. -- № 2.

23. Беренс В., Хавранек П. М. Руководство по оценке эффективности инвестиций. -- М., 1995.

24. Бирман Г., Шмидт С. Экономический анализ инвестиционных проектов. -- М.: Банки и биржи, 1997.

25. Бочарова Н.М. К вопросу об оценке эффективности инновационной деятельности предприятия // Научный вестник СпУИК-2001--№3.

26. Возняк Г.В., Кузнєцова А. Я. Розрахунок мінімального значення рентабельності інноваційної продукції // Вісник Української академії банківської справи. - Вип. № І (14). - Суми, 2003. -С. 87-90.

27. Войнаренко М. П., Радецька Л. П., Філінюк В. Р. Проблеми формування економіки України. -- К.: Логос, 1999.

28. Воркут Т.А. Проектний аналіз: Навч. посіб. -- К.: Укр. центр духовної культури, 2000.

29. Гальчинський А., Геєць В., Кінах А., Семиноженко В. Інноваційна стратегія українських реформ. -- К.: Знання України, 2002.

30. Гончарова Н. П., Перерва П. Г. Маркетинг инновационного процесса: Учебн. пособ. / Отв. ред. А. Н. Алымов. -- К.: ВИРА-Р, 1998.

31. Закон України «Про інноваційну діяльність» № 40-IV від 4.07.02.

32. Закон України «Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні» 6433-IV від 16.01.2003 р. // Відомості Верховної Ради. - №345. - 17 січня 2003 року.

33. ГОСТ 12.1.013-78. ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования.

34. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электротехнические.

35. ГОСТ 12.2.005-80.ССБТ. Оборудование техническое для текстильной промышленности. Общие требования безопасности.

36. ГОСТ 12.2.009-80. ССБТ. Станки металлорежущие. Общие требования безопасности.

37. ГОСТ 12.2.072-32. ССБТ. Роботы промышленные, роботизированные технологические комплексы и участки. Общие требования безопасности.

38. ГОСТ 12.1.005-76. ССБТ. Воздух рабочей зоны. Общие санитарные гигиенические требования.

39. ГОСТ 12.1.003-83. ССБТ. Шум. Общие требования безопасности.

40. ГОСТ 12.1.012-78. ССБТ. Вибрация. Общие требования безопасности.

41. ГОСТ 12.2.004-81. ССБТ. Органы управления производственным оборудованием. Общие требования безопасности.

42. ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ. Изделия электрические. Общие требования безопасности.

43. ГОСТ 23000-78. Система «человек-машина». Пульты управления.

44. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности.

45. СНіП П-4-79. Нормы проектирования. Естественное и искусственное освещение. -М.: Стройиздат, 1980. - с. 48.

46. СНіП П-90-81. Производственные здания промышленных предприятий. Нормы проектирования. -М.: Стройиздат, 1982. - с. 16.

ДОДАТКИ

ДОДАТОК А

ТЕКСТ ПРОГРАМИ

Private Sub Command1_Click()

Lz = Val(Text1): P = Val(Text2): С = Val(Text3)

TD = Val(Text4): STotn = Val(Text5): Nr = Val(Text6)

MTobs(1) = Val(Text7): MTobs(2) = Val(Text8): MTobs(3) = Val(Text9): MTobs(4) = Val(Text10)

Call Model4

End Sub

Private Sub Command2_Click()

Text11 = "": Text12 = ""

End Sub

Private Sub Command3_Click()

End

End Sub

Public MTobs(4), TH(4), TK(4) As Double

Public Mprof As Double, Cprof As Double, Sum2 As Double

Public SNM As Double, SigProf As Double

Public Lz, P, C, TD, STotn, Nr

Private Ir, Nz, TzO, Nobs, i, j, z, Tz, N, Tobs, Sz, Min

Public Max, SMT, Fact

Const К = 4

Public Sub Model4()

Randomize

Mprof = 0

Sum2 = 0

For r = 1 To Nr

Nz = 0: TzO = 0: Nobs = О

For j = 1 To K: TK(j) = 0: Next j

Do

z = Rnd

Tz = TzO - Log(z) / Lz

TzO = Tz

If Tz > TD Then Exit Do

Nz = Nz + 1

For j = 1 To K

If Tz > TKG Then TH(j) = Tz Else THG = TKG

N = NORM

Tobs = MTobsG * (1 + N * STotn)

TK(j) = TH(j) + Tobs

If TKG > TD Then Exit Do

Tz = TKG

Next j

Nobs = Nobs + 1

Loop

Prof = P * Nobs - С

Mprof = Mprof + Prof

Sum2 = Sum2 + Prof * Prof

Next r

Cprof = Mprof / Nr

Disp = (Sum2 - Nr * Cprof * Cprof) / (Nr - 1)

If Disp > 0 Then SigProf = Sqr(Disp) Else SigProf = 0

Gprof = Cprof - 1.28 * SigProf

Call Factor

Form1.Text11 = Format$(Fact, "0.000")

Form1.Text12 = Format$(Gprof, "#####")

End Sub

Function NORM()

Sz = 0

For i = 1 To 12

z = Rnd: Sz = Sz + z

Next i

NORM = Sz - б

End Function

Public Sub Factor()

'процедура расчета числового фактора

Min = MTobs(l): Max = MTobs(l): SMT = 0

For f = 1 To К

SMT = SMT + MTobs(f)

If MTobs(f) > Max Then Max = MTobs(f)

If MTobs(f) < Min Then Min = MTobs(f)

Next

Fact = (Max - Min) / SMT

End Sub