Управління будівельним виробництвом

Сучасний стан і проблеми будівельного виробництва в Україні та специфіка управління будівництвом за допомогою інформаційних технологій. Побудова і розрахунок оптимізованої сітьової моделі та моделювання будівництва. Виробнича санітарія та гігієна труда.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 27.05.2009
Размер файла 322,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Підприємство самостійно визначає загальну чисельність працівників, їх професійний рівень, затверджує штати, має право привертати на договірній основі для вирішення завдань виробництва будь-яких фахівців народного господарства.

Підприємство має право самостійно встановлювати ціни послуги, що надаються, і товари, що реалізовуються, виходячи з приведених витрат планованого прибутку і попиту.

Підприємство у встановленому законодавством порядку несе відповідальність за своєчасне виконання своїх зобов'язань перед бюджетом, банками, постачальниками і споживачами та іншими контрагентами (юридичними і фізичними особами).

Для вирішення соціальних питань Підприємство має право витрачати кошти на:

1. Оплату навчання Учасників і своїх працівників;

2. Придбання і будівництво на відшкодувальній і безвідплатній основі житла, надання позик і кредитів на будівництво житла, дач, садових будиночків, гаражів і інші цілі Учасників і працівників Товариства, що відрізнилися в праці;

3. Придбання ліків і оплату лікування в лікувальних установах, витрат на протезування, оплату оздоровчих і лікувальних путівок для працівників і Учасників Підприємство, а так само членів їх сімей;

4. Організацію харчування працівників Підприємство;

5. Інші заходи соціального характеру.

Трудові відносини працівників Підприємство регулюються законодавством про працю, сьогоденням, Статутом, іншими нормативними документами, прийнятими органами управління Підприємство.

3.2. Аналіз виробничої програми та використання трудових ресурсів

Виробнича структура будівельної організації являє собою схему виробничої організації, що включає її розчленовування на ділянці різного рівня та інші виробничі підрозділи, якщо є необхідність.

Зазвичай будівельна організація має 5 рівнів управління. Це рівень майстра, виконроба, начальника ділянки, начальника будуправління і керівника тресту /фірми, об'єднання/. На кожному рівні існує норма керованості, тобто норма підпорядкування керівникові певного рівня певного числа працівників. Для майстра це 10-35 чоловік, для виконроба - 2-3 майстри, для начальника ділянки /старшого прораба/ - 2 - 3 виконроби, начальника будуправління - 4 - 5 ділянок, керівника тресту - 5 -7 будуправлінь. Мінімальний склад бригади на загальнобудівельних роботах - 10 чоловік, а максимальний - 35 чоловік. На спецроботах мінімальний склад бригади - 6 чоловік, а максимальний - 20 чоловік.

Таким чином, знаючи норми керованості можна визначити виробничу структуру будорганізації.

Наприклад, маючи чисельність робочих в загальнобудівельних бригадах - 35 чоловік і норм керованості: майстри - 35 чоловік, виконроба - 3 людини, старшого виконроба - 3 людини і начальник будуправління 4 людини, будівельне управління матиме чисельність:

35 х 3 х 3 х 4 = 1260 чоловік. Число лінійних працівників в такому управлінні дорівнює 3х3х4= 36 чоловік, не рахуючи начальника управління. Якщо прийняти потужність будівельної організації 20000 тис. гривень на рік і середнє вироблення на однієї неї робочого 21000 гривень на рік, то будівельне управління здатне за рік зробити СМР на 1260 х 21000 = 26460000 гривень в рік. Таким чином, будівельна організація для досягнення заданої потужності повинна розташовувати 21000 : 26460 = 0,794 будівельних управлінь або з округленням 1 будуправління. В цьому випадку треба переходити на 4 - х рівневу систему управління, збільшивши норми керованості на всіх рівнях.

Для забезпечення заданої потужності в 20500 тис. гривень на рік і при заданому виробленні 21000 гривень на рік всього потрібний майже 20500 : 21 = 976 чоловік робочих. При нормі керованості майстра 22 чоловік всього потрібно майже 45 майстрів, 45 : 3 = 15 виконробів, при підвищенні норми керованості до 3 для старших виконробів буде потрібно 4 старших прорабів з підпорядкуванням по 3 виконроби /4 х 3 = 12 прорабів/. На рівні будівельної організації норма керованості 5 ділянок.

Для орієнтовних розрахунків приймають наступні норми: робочі - 85%, ІТР і службовці - 12%, МОП і пожежний-сторожова охорона - 3%. Таким чином, загальна чисельність такої будорганізації складе 976 : 0,85 = 1148 людини. Це число працівників необхідно уточнити після проектування організаційної структури.

Для проектування матеріально-технічної бази будівництва необхідно скористатися укрупненими нормами потреби в матеріальних ресурсах і, виходячи з них, запроектувати склад цієї бази. Проте, в даний час власна матеріально-технічна база - це велика розкіш, що вимагає крупних інвестицій, якими, як правило, будорганізація не розташовує. Сьогодні матеріали, конструкції, деталі і напівфабрикати будорганізація отримує у міру потреби у інших виробничих організацій, що діють. Будівельні машини, транспортні засоби також легко узяти в оренду або найняти на короткий час. Тому в нашому проекті підрозділу матеріально-технічної бази у виробничу структуру можна не включати.

3.3. Аналіз динаміки основних показників виробничої діяльності підприємства

До показників виробничої діяльності підприємства відносять ефективність використання основних фондів. Проаналізуємо цей показник стосовно ПП «Алмаз».

Для аналізу основних фондів розрахуємо показники за таблицею 3.2.

Найголовнішим показником аналізу основних засобів підприємства є фондовіддача, що відображає, скільки гривень випуску продукції приходиться на 1 гривню основних фондів. Отриманий показник важко назвати задовільним - скоріше він свідчить про недовикористання основних фондів, тобто більшість залежується на складі.

Таблиця 3.1

Вихідні дані для аналізу основних фондів підприємства Дані фінансової звітності підприємства

Показник

Значення

2006

1. Ціна одиниці продукції, грн.

94,00

2. Собівартість послуг, грн.

23400

3. Початкова вартість основних засобів на початок року, тис. грн.

17504,3

4. Залишкова вартість основних засобів, тис. грн.

12

5. Введено основних фондів, тис. грн.

14022,5

6. Виведено основних фондів, тис. грн.

9045,8

7. Число календарних днів у році

365

8. Число вихідних і святкових днів

113

9. Коефіцієнт змінності за планом

2

10. Тривалість зміни в годинах

8

11. Фактично відпрацьовано устаткуванням змін за добу в середньому

900

12. Число днів, фактично відпрацьованих

252

13. Середньорічна кількість установленого обладнання

500

14. Простій обладнання, годин

350

15. Середня норма продуктивності устаткування (од/чол)

10,4

16. Середньорічна чисельність працюючих, чол.

70

Таблиця 3.2

Аналіз основних фондів

Показник

Методика розрахунку

Значення

1.

Вартість основних фондів на кінець року

22481

Коефіцієнт вибуття

0,52

Коефіцієнт приросту основних фондів

0,22

Фондовіддача, грн.

0,54

Фондоозброєність праці, грн.

4496,2

Чималу важливість представляє і показник фондоозброєності праці, який характеризує, скільки гривень основних фондів приходиться на 1 особу складу робітників. Показник відмінний, а це свідчить про успішність роботи підприємства.

Розглянемо також схему формування оборотних коштів підприємства, адже цей фактор також здійснює вплив на формування основних фондів.

Рис. 3.1. Склад і розміщення оборотних коштів

3.4. Результати господарської діяльності підприємства

Основними документами, що характеризують господарську діяльність підприємства, є Баланс та звіт про фінансові результати.

Таблиця 3.3

Баланс за 2006 р.

Актив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Необоротні активи

 

 

 

Незавершене будівництво

020

Основні засоби:

 

залишкова вартість

030

7,5

145,6

первісна вартість

031

121,3

211,3

знос

032

Довгострокові фінансові інвестиції:

 

які обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств

040

інші фінансові інвестиції

045

Довгострокова дебіторська заборгованість

050

Відстрочені податкові активи

060

Інші необоротні активи

070

Усього за розділом I

080

7,5

145,6

II. Оборотні активи

 

Запаси:

 

виробничі запаси

100

0,5

0,2

готова продукція

130

Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги:

 

чиста реалізаційна вартість

160

3,3

5,8

первісна вартість

161

3,3

5,8

Дебіторська заборгованість за розрахунками:

 

з бюджетом

170

Інша поточна дебіторська заборгованість

210

Поточні фінансові інвестиції

220

Грошові кошти та їх еквіваленти:

 

в національній валюті

230

0,2

в іноземній валюті

240

Інші оборотні активи

250

Усього за розділом II

260

3,8

6,2

III. Витрати майбутніх періодів

270

Баланс

280

11,3

151,8

Пасив

Код рядка

На початок звітного періоду

На кінець звітного періоду

1

2

3

4

I. Власний капітал

 

Статутний капітал

300

1,2

1,2

Додатковий вкладений капітал

320

163,9

Резервний капітал

340

Нерозподілений прибуток (непокритий збиток)

350

-0,9

-41,8

Неоплачений капітал

360

Усього за розділом I

380

0,3

123,3

II. Забезпечення наступних витрат і платежів

 430

III. Довгострокові зобов'язання

 

Усього за розділом III

480

IV. Поточні зобов'язання

 

Короткострокові кредити банків

500

Поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями

510

Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги

530

9,7

28,5

Поточні зобов'язання за розрахунками:

 

з бюджетом

550

0,3

зі страхування

570

0,3

з оплати праці

580

0,7

Інші поточні зобов'язання

610

Усього за розділом IV

620

11,0

28,5

V. Доходи майбутніх періодів

630

Баланс

640

11,3

151,8

Розглянемо звіт про фінансові результати за 2006 рік.

Таблиця 3.4

Звіт про фінансові результати за 2006 р.

Стаття

Код рядка

За звітний
період

За попередній
період

Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

010

36,4

46,6

Непрямі податки та інші відрахування з доходу

020

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг

030

36,4

46,6

Інші операційні доходи

040

Інші звичайні доходи

050

Надзвичайні доходи

060

Разом чисті доходи

070

36,4

46,6

Збільшення (зменшення) залишків незавершеного виробництва і готової продукції

080

Матеріальні затрати

090

21,6

9,1

Витрати на оплату праці

100

11,6

10,2

Відрахування на соціальні заходи

110

2,5

1,9

Амортизація

120

23,3

19,9

Інші операційні витрати

130

18,3

4,9

у тому числі єдиний податок

131

2,1

4,3

140

Інші звичайні витрати

150

Надзвичайні витрати

160

Податок на прибуток

170

Разом витрати

180

77,3

46,0

Чистий прибуток

190

-40,9

0,6

Маючи вказані дані, можна сказати, що підприємство працює стабільно, іноді втрачаючи прибутки, але стабільність є основою розвитку, а на основі наведеної документації бачимо, що протягом періоду підприємство вирівнює свій стан.

Можна виділити три основні типи моделей, що застосовуються в фінансовому аналізі: дискриптивні, нормативні та предикативні.

Дискриптивні моделі застосовуються для оцінки фінансового стану фірми. До них відносяться: побудова системи звітніх балансів,подання фінансової звітності в різних аналітичних розрізах, аналіз звітності, система аналітичних коефіцієнтів тощо. Всі ці моделі засновані на використанні інформації бухгалтерської звітності.

Нормативні моделі дають змогу порівняти фактичні результати діяльності фірм з очікуваними, розрахованими за бюджетом. Ці моделі використовуються здебільшого у фінансовому менеджменті.

У проектному аналізі, що має справу не тільки з теперішнім, але і з передбачуваним майбутнім, використовуються предикативні моделі, які мають передбачуваний, прогностичний характер і дозволяють спрогнозувати майбутні грошові потоки, фінансовий стан і результати.

Існує кілька принципових схем аналізу фінансового стану і результатів підприємства.

Показники ліквідності.

Ліквідність - це здатність підприємства вчасно розрахуватися по боргових зобов'язаннях шляхом перетворення всіх активів у грошові кошти.

Чисті оборотні активи = поточні активи - поточні пасиви (3.1)

Ліквідність характеризує можливість підприємства сплатити свої поточні пасиви.

Його еквівалентом є:

(3.2)

Найкраще коли поточний коефіцієнт покриття вищий 2, але він не повинен бути нижчий 1. Нормальним вважається значення коефіцієнта більше 1,5.

Ліквідні активи = поточні активи - товарно-матеріальні запаси (3.3)

Коефіцієнт показує, яка частина оборотних активів може бути негайно перетворена в грошову форму і використана для погашення короткострокових зобов'язань.

Його еквівалентом є “кислотний тест”:

(3.4)

Цей коефіцієнт повинен бути не нижчий 1, інакше фінансовий стан підприємства оцінюється як незадовільний.

Для оцінки ліквідності використовують також показник номінальної вартості власного капіталу.

(3.5)

Якщо нематеріальні активи дорівнюють нулю, то номінальна вартість власного капіталу дорівнюватиме чистій номінальній вартості активів.

(3.6)

Пoкaзник нoмiнaльнoї вapтocтi влacнoгo кaпiтaлy iнoдi викopиcтoвyєтьcя пpи poзpaxyнкax peнтaбeльнocтi зaмicть пoкaзникa влacнoгo кaпiтaлy.

Пoкaзники рентабельності.

Пpи плaнyвaннi викopиcтoвyєтьcя кiлькa пoкaзникiв peнтaбeльнocтi:

(3.7)

Peнтaбeльнicть влacнoгo кaпiтaлy пoкaзyє, якa вiддaчa (нopмa пpибyткy) нa вклaдeний влacний кaпiтaл.

(3.8)

Peнтaбeльнicть aктивiв пoкaзyє, нacкiльки eфeктивнo викopиcтoвyютьcя aктиви пiдпpиємcтвa.

(3.9)

Peнтaбeльнicть пpoдaжiв пoкaзyє, якy чacткy cтaнoвить чиcтий пpибyтoк y виpyчцi peaлiзaцiї. Hopмaльнoю ввaжaєтьcя peн-тaбeльнicть нe мeншa 30%, в yмoвax виcoкoгo пoдaткoвoгo тиcкy - 15%

. (3.10)

Цeй пoкaзник xapaктepизyє eфeктивнicть викopиcтaння нe тiльки влacнoгo кaпiтaлy, a й дoвгocтpoкoвиx кpeдитiв тa пoзик.

Використовуючи вихідні дані у вигляді Балансу та Звіту про фінансові результати, розрахуємо показники фінансового стану за вказаними формулами. Результати подамо у вигляді таблиці.

Таблиця 3.5

Показники фінансового стану роботи підприємства

Показник

Значення

Примітки

Чисті оборотні активи

-22,3

незадовільно

Поточний коефіцієнт покриття

0,22

Нижчий за нормативне значення

Ліквідні активи

6

задовільно

Коефіцієнт кислотного тесту

0,21

Нижчий за нормативне значення

Номінальна вартість капіталу

-22,4

незадовільно

Рентабельність власного капіталу

0,49

незадовільно

Рентабельність продажів

0,04

незадовільно

Рентабельність інвесторного капіталу

0,005

незадовільно

Виходячи з даних розрахунків, можна зробити висновок про незадовільний фінансовий стан підприємства, адже як мінімум два важливих показника не відповідають нормі, причому нижчі за неї набагато. Це спричинено дуже малим значенням чистого прибутку. Але існує думка, що при збільшенні величини чистого прибутку (а така тенденція спостерігається) стан підприємства вирівняється і набуде статусу задовільного вже в наступному періоді. Про це свідчить і високий показник фондоозброєності праці, розрахований у попередньому розділі.

РОЗДІЛ 4

УПРАВЛІННЯ ПРОЦЕСОМ БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТУ

4.1. Управління якістю будівельної продукції

Управління якістю будівельної продукції доцільніше за все здійснювати за допомогою засобів автоматизації. Це забезпечить швидке прийняття рішень, уникнення суто «людських» помилок при проектуванні тощо. Розглянемо систему управління якістю будівельної продукції засобами автоматизованих систем.

Галузеве рішення для автоматизації фінансово-господарської діяльності будівельних компаній розроблене на базі Microsoft Dynamics NAV і Documentum. Рішення враховує специфіку бізнес-процесів, пов'язаних з будівництвом об'єктів нерухомості, і дозволяє в повному обсязі використовувати можливості Microsoft Dynamics NAV.

Бізнес-процеси будівельної компанії, що автоматизує система

- Управління закупівлями, планування потреби в матеріалах

- Управління складськими запасами, мультисклади

- Управління собівартістю будівельних об'єктів

- Фінансовий і бухгалтерський облік

- Управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM)

- Укладання інвестиційних угод з клієнтами на будівництво житла

- Завантаження банківських виписок із системи «клієнт-банк», рознесення оплат за розрізами аналітичного обліку

- Відстеження сум оплат за договорами виконання, графіків оплат за договорами, нарахування штрафних санкцій за договором у випадку затримки оплати

- Планування потреби в ТМЦ за об'єктами будівництва

- Формування і виконання заявок на придбання ТМЦ у розрізі об'єктів будівництва

- Облік руху і залишків ТМЦ у розрізі складів, матеріально-відповідальних осіб і об'єктів будівництва

- Автоматичне списання ТМЦ, використаних у процесі будівництва, за допомогою завантаження даних форми М29 із програмного комплексу АВК-3

- Облік виданих і закритих доручень на одержання ТМЦ

- Рознесення доходів і витрат за об'єктами будівництва

- Класифікація видів витрат

- Розрахунок карт собівартості об'єктів будівництва

- Складання та аналіз виконання бюджетів

Основні можливості та задачі, що вирішує система

- Ефективне управління закупівлями, планування потреби в матеріалах

- Оперативне управління складськими запасами, мультисклади

- Управління собівартістю будівельних об'єктів

- Фінансовий і бухгалтерський облік з розширеною аналітикою

- Управління будівельними проектами

- Управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM) [25]

Ефективне управління закупівлями, планування потреби в матеріалах

Управління закупівлями реалізовано на базі стандартного функціонала Microsoft Dynamics NAV. Функції автоматичного планування постачань відповідно до попередньо настроєних параметрів логістики підтримують модулі «Закупівлі і Постачальники» та «Управління виробництвом». Microsoft Dynamics NAV дозволяє автоматично, на підставі розрахованого і затвердженого плану виробництва, поточних запасів та інформації про матеріали, що знаходяться в дорозі, формувати планову потребу з обліком усіх необхідних параметрів (таких, як термін постачання, стандартна партія постачання, незнижуваний запас на складі і т.п.) При плануванні потреби в матеріалах, враховується наявність продукції на складах, а також потреби (резерви) попередніх виробничих замовлень.

Оперативне управління складськими запасами, мультисклади.

Microsoft Dynamics NAV повністю автоматизує управління складом. За рахунок гнучких функцій планування і контролю, Microsoft Dynamics NAV дозволяє скоротити складські запаси, а фінансові ресурси, що вивільнилися, перерозподілити на інші ділянки виробництва. Система надає можливості ведення довідкової інформації про товарно-матеріальні цінності з поділом їх за показниками (сировина і матеріали, будматеріали, пальне, товари тощо) з можливістю ведення залишків по різних складах і переміщення між складами. Засоби управління складом, реалізовані в Microsoft Dynamics NAV, допомагають співробітникам компанії бути поінформованими про поточні закупівлі та стан запасів.

Управління собівартістю будівельних об'єктів.

Управління собівартістю на базі модуля «Фінанси» системи Microsoft Dynamics NAV дозволяє побудувати потужний інструмент прогнозування і планування, нормування витрат, обліку і калькуляції, аналізу та контролю за собівартістю будівельних об'єктів.

Основними задачами обліку витрат на виробництво готової будівельної продукції є:

- Повне, своєчасне і точне віднесення фактичних витрат за об'єктами будівництва

- Контроль за виконанням завдання із зниження собівартості будівельно-монтажних робіт

- Виявлення резервів зниження собівартості та контроль за виконанням організаційно-технічних заходів, спрямованих на зниження собівартості будівництва

- Контроль за раціональним використанням і розподілом між об'єктами матеріальних, трудових і грошових ресурсів у процесі будівництва об'єктів

- Аналітичний облік доходів і витрат по кожному об'єкту та по всіх видах витрат з можливістю аналізу собівартості об'єкта за допомогою звітів

Впровадження Microsoft Dynamics NAV сприяє вирішенню цих задач, забезпечує документальну обґрунтованість господарських операцій і своєчасність їхнього відображення.

Фінансовий і бухгалтерський облік з розширеною аналітикою

Будучи комплексним рішенням для управління бізнесом, Microsoft Dynamics NAV має багатий набір функціональних засобів і можливостей. Система служить не тільки єдиним джерелом оперативної інформації для різних підрозділів компанії, але і гнучким інструментом її акумулювання, узагальнення, аналізу та контролю для керівництва.

Основні характеристики фінансового модуля системи:

- Можливість підтримки різних моделей обліку: бухгалтерського, податкового, управлінського, обліку за міжнародними стандартами

- Необмежене число довільних аналітичних вимірів

- Багатобічний фінансовий аналіз, у т.ч. з використанням аналітичних вимірів

- Мультифірмовий і мультивалютний облік

- Бюджетування та фінансове планування

- Контроль і моніторинг виконання бюджетів

- Контроль дебіторської і кредиторської заборгованості, аналіз простроченої заборгованості

- Підготовка аналітичних довідок і фінансових звітів у термінах предметної області

- Вбудований генератор фінансової звітності

- Повний аудит операцій

- Інтеграція із складським і виробничим контуром

- Ведення бухгалтерського обліку

- Підготовка бухгалтерської і податкової звітності

- Ведення податкового обліку і формування декларації по податку на прибуток

- Повна інтеграція з додатками Microsoft Word, Excel, Outlook

У системі Microsoft Dynamics NAV реалізований широкий спектр фінансової, управлінської та аналітичної звітності. Одержати оперативні відомості про стан підприємства можна, як формуючи звичні друковані форми звітності, так і використовуючи спеціальні електронні форми надання інформації.

Система дозволяє настроїти будь-яку кількість аналітичних вимірів, необхідних для аналізу діяльності підприємства. Виміри в Microsoft Dynamics NAV дають можливість відображати будь-які аналітичні ознаки операцій, будувати ієрархії аналітик. У системі реалізоване настроювання припустимих комбінацій аналітики та пріоритети їхнього використання в операціях. На базі аналітичних вимірів можуть бути побудовані звіти, що дозволяють у режимі реального часу здійснювати багатомірний аналіз фінансового стану підприємства, виявляти відхилення від виконання бюджету. Використання аналітичних звітів дозволяє не тільки проаналізувати поточні фінансові результати, а й легко доходити до первинного документа-джерела.

Управління будівельними проектами

При управлінні будівельними проектами необхідно враховувати всю складність сучасного будівельного виробництва і за допомогою корпоративної інформаційної системи охоплювати такі області, як ведення договірних відносин, перспективне і поточне планування, матеріально-технічне забезпечення і склади, оперативний контроль будівництва, бухгалтерський облік, фінансова звітність.

Застосування Microsoft Dynamics NAV при управлінні будівельними проектами дозволяє:

- Всім учасникам управління проектами компанії одночасно користуватися інформацією з єдиної бази даних з урахуванням прав доступу кожного користувача

- Автоматично розраховувати критичний шлях, визначати завантаження ресурсів і допомагати усувати ресурсні конфлікти як всередині одного проекту, так і з урахуванням усіх проектів, що ведуться компанією

- Скорочувати час, затрачуваний на планування і перепланування, у тому числі завдяки використанню бази знань компанії, у якій зберігаються раніше виконані типові проекти і фрагменти проектів

- Автоматизовано вводити фактичні дані в графіки робіт проекту, що дає можливість оцінювати реальний стан справ на майданчику і порівнювати його зі звітністю підрядчиків (наприклад, актами виконаних робіт, формою М-29)

- Прогнозувати розвиток проектів і вибирати варіант проекту, найбільш відповідним цілям компанії

Управління взаємовідносинами з клієнтами (CRM).

Всяка успішна угода чи маркетингова акція має на меті ухвалення вірного рішення в потрібний момент. Для того, щоб прийняти оптимальне рішення, необхідно тримати ситуацію під контролем і відслідковувати всі маркетингові і комерційні акції.

Модуль Управління взаємовідносинами дозволяє одержати вичерпний огляд даних, який дозволив би вам сфокусуватися на взаємодіях з виділеним ринковим сегментом і цільовою групою контактів. Перед користувачами системи відкриваються широкі можливості:

- Підвищити віддачу від маркетингових акцій, кампаній, заходів і т.д.

- Підсилити свої конкурентні переваги

- Розвити і розширити сферу бізнесу

Співробітники можуть мати доступ до важливої інформації стосовно попередніх продажів, маркетингових кампаній і майбутніх можливостей. Буквально в лічені миті ви отримаєте відповідь на такі питання, як “Коли я востаннє зв'язувався з Клієнтом A?” чи “Коли Компанія B розмістила своє замовлення?”

Коли ви маєте актуальну і точну інформацію про всі контакти, ви можете приймати більш зважені і продумані рішення. Ви знаєте, кому з клієнтів потрібно негайно приділити увагу, а хто може почекати. Завдяки наявності вичерпних відомостей, класифікація клієнтів може здійснюватися відразу за декількома критеріями і параметрами. Дані про контакти і фінансові взаємини з ними завжди точні, і ви можете приймати вірні стратегічні рішення.

Послуги по створенню систем автоматизації фінансово-господарської діяльності будівельних компаній

- Консультації з оптимізації фінансово-господарської діяльності:
- обстеження компанії

- надання рекомендацій з вибору системи

- Підготовка технічного завдання на створення системи

- Впровадження рішень, адаптованих під конкретні задачі замовника:
- проектування системи, інсталяція і настроювання програмних продуктів
- розробка додатків для забезпечення специфічних бізнес-вимог замовника

- Створення "пілотних" проектів

- Навчання IТ-спеціалістів замовника та кінцевих користувачів навичкам роботи з системою

- Створення повних пакетів документації на систему

Продукти, на яки базується рішення: Microsoft Dynamics NAV -- інтегрована система управління підприємством

Microsoft Business Solutions є підрозділом корпорації Microsoft і пропонує широкий спектр бізнес-додатків для компаній малого і середнього бізнесу. Рішення Microsoft Dynamics NAV дозволяють українським компаніям оптимізувати і більш ефективно розвивати свої відносини з клієнтами, партнерами, постачальниками і співробітниками. За допомогою рішень Microsoft Business Solutions можна автоматизувати наскрізні бізнес-процеси в галузі фінансів, дистрибуції, електронній комерції, обслуговування і підтримки клієнтів, управління проектами, персоналом, виробництвом, ланцюжками постачань, продажами і маркетингом.

4.2. Побудова і розрахунок сітьової моделі управління процесом будівництва

Побудуємо сітьову модель управління процесом будівництва. Для цього сформулюємо постановку задачі моделювання.

Підприємець збирається вкласти засоби в створення виробничої фірми, яка проводитиме вироби по замовленнях споживачів. Кількість замовлень, звичайно, наперед невідома. Можна тільки імовірно вказати середнє число замовлень в одиницю часу (наприклад, в день).

У такому разі слід прийняти допущення про те, що потік замовлень є простим, а це означає, що час між сусідніми замовленнями є випадковою величиною з показовим розподілом.

Він припускає, що в технологічному процесі виробництва братиме участь декілька цехів. Кожний з них виконуватиме певну частину операцій по виготовленню виробу, а з останнього цеху випускатиметься готовий виріб. Скільки буде цехів і яку частину часу виробу знаходитимуться в кожному з них - поки невідомо. Бажано, щоб структура підприємства була оптимальною в сенсі забезпечення найбільшого прибутку. Поки можна лише вказати середній час на виготовлення одного виробу. Воно складається з середнього часу роботи з виробом в різних цехах. Можна також орієнтування вказати величину максимального розкиду часу виготовлення виробу у відсотках від його середнього значення.

У цих умовах доцільно прийняти допущення про те, що час виготовлення виробу в кожному цеху є випадковим величиною з нормальним розподілом. Середній час роботи з виробом для кожного цеху повинен бути заданий. Розкид часу виготовлення виробів можна характеризувати відносним значенням середнього квадратичного відхилення часу роботи з виробом, постійним для всіх цехів.

Як показник ефективності передбачається використовувати величину середнього прибутку. Її можна визначити як твір середнього числа виготовлених виробів на ціну одного виробу за вирахуванням загальних витрат на організацію виробництва.

Можна орієнтуватися на середній прибуток, але переважно вибрати мінімальний гарантований прибуток із заданим рівнем гарантії, яка враховує розкид можливих величин прибули щодо її середнього значення.

Все ж таки найбільш невизначеною представляється структура майбутнього підприємства. Існує безліч варіантів розподілу ресурсів по цехах. Чи можна сформувати такий числовий параметр, який відображав би зміни в структурі підприємства?

Потрібно вибрати таку змінну, яка була б чутлива до зміни структури виробництва і була б безперервною величиною, змінною в деякому діапазоні (наприклад, в інтервалі (0,1)). Для цього доведеться зробити додаткові допущення.

Перш за все, рахуватимемо сумарний середній час роботи всіх цехів по виготовленню одного виробу величиною постійною і заданою. Для кожного варіанту структури підприємства вважатимемо, що середні часи роботи в цехах утворюють убуваючий ряд чисел. Тоді середній час роботи в першому цеху буде максимальним, а в останньому цеху - мінімальним. Якщо розділити різницю між максимальним і мінімальним часом на загальний середній час роботи з виробом, то отримаємо безрозмірний параметр, що приймає значення в інтервалі (0,1). Цей параметр можна назвати числовим чинником.

Рівність числового чинника нулю фізично означає, що час роботи з виробом у всіх цехах однаково. Це реалізація конвейєрного способу виробництва.

Рівність числового чинника одиниці означає, що середній час роботи в першому цеху (максимальний середній час роботи) чисельно рівний загальному середньому часу роботи підприємства по виготовленню одного виробу. Це випадок, коли виробничий процес зосереджений в одному цеху.

Решта всіх можливих варіантів є проміжними, їм відповідають значення числового чинника Fact, що задовольняють нерівності: 0 < Fact < 1. Так скільки ж вхідних змінних матиме модель виробничої фірми? Це залежатиме від числа цехів. Якщо обмежити число цехів чотирма, то можна налічити 7 вхідних змінних:

1) інтенсивність потоку замовлень;

2) середній час роботи з виробом в кожному цеху (для чотирьох цехів)

3) відносна величина середнього квадратичного відхилення часу роботи з виробом в будь-якому цеху;

4) ціна одного виробу;

5) загальна вартість витрат на організацію виробництва;

6) тривалість періоду функціонування виробничої фірми;

7) число випадкових реалізацій модельованого процесу [18].

Числовий чинник не є незалежній вхідній змінній, Числовий чинник визначається після вибору значень середнього часу роботи з виробом в кожному цеху. Він є в моделі вихідний змінної разом з середнім числом виготовлених виробів, середнім прибутком і середнім квадратичним відхиленням прибули.

Створювана модель є моделлю одноканальної, багатофазної системи масового обслуговування з однорідними заявками і необмеженим очікуванням.

4.3. Система СПУ як метод управління будівельним процесом

Сформулюємо постановку задачі моделювання системи.

Є виробнича фірма, яка здійснює випуск складних виробів по замовленнях споживачів. Саме таким є ПП «Алмаз». Технологічний процес передбачає виготовлення окремих вузлів і агрегатів за допомогою різного устаткування, яке може розмішатися в декількох цехах. Кількість цехів Nц - величина змінна, що змінюється від 1 до 4.

Потік замовлень - простий (пуассоновській) з відомим середнім числом замовлень в день - Lz.

Випадкова величина часу виготовлення одного виробу складається з випадкових величин часу виготовлення агрегатів в кожному цеху, що мають нормальний розподіл. Середнє значення часу роботи (часу «обслуговування» виробу) в j-м цеху Тобто j для кожного варіанту структури підприємства вважається заданим. Сумарний середній час виготовлення виробу Тs є постійним. Розкид часу роботи в кожному цеху характеризується відносним середнім квадратичним відхиленням, постійним для всіх цехів.

На випуск продукції робить вплив структура підприємства, тобто кількість цехів і розподіл ресурсів по цехах. Число можливих варіантів структури нескінченне. Тому для дослідження впливу структури фірми на ефективність виробничого процесу необхідно вибрати параметр або числовий чинник, який звів би кількість розрахункових варіантів до осяжного числа.

Як такий числовий чинник пропонується ввести наступний вираз:

Fact = { MAX(Tоб.j) - MIN(Tоб.j)}/ Ts ( j= 1,2,3,4), (4.1)

де MAX(Tоб.j) - максимальний середній час роботи для різних цехів;

MIN(Tоб.j ) - мінімальний середній час роботи для різних цехів;

ts - сумарний середній час виготовлення виробу.

Чистий прибуток, що отримується в результаті виготовлення одного виробу, доіврнює Р. Дополнительные витрати фірми на забезпечення виробництва за період TD днів рівні C, тому випадковий прибуток визначається по формулі:

Prof = Nвир.*P - C (4.2)

де Nвир. - кількість випущених виробів для однієї випадкової реалізації модельованого процесу.

Як показник ефективності досліджуваної системи прийнятий мінімальний гарантований прибуток, визначуваний по формулі:

Gprof = Mprof - Kб* уprof, (4.3)

де Mprof - математичне очікування прибутку;

уprof - середнє квадратичне відхилення прибутку;

Ка - квантиль нормального розподілу, що відповідає заданому рівню надійності б (Ка = 1,28 при б = 0,9).

Параметрами моделі, що управляють (варійованими), є

1)масив середнього часу «обслуговування» виробів в цехах, використовуваний для розрахунку

значення числового чинника;

2)відносна величина розкиду часу роботи в кожному цеху.

Як критерій ефективності прийнятий максимум мінімального гарантованого прибутку K(Fact*): MAX{Gprof(Fact)}, де Fact* - оптимальне значення числового чинника.

4.4. Оптимізація сітьової моделі

Як мова програмування для розробки комп'ютерної моделі даного процесу вибраний Visual Basic 5.0.

Загальний вид (макет) стартової форми показаний на мал. 1. Вона включає наступні об'єкти управління: текстові поля для зміни початкових даних, виведення значення числового чинника і показника ефективності, командні кнопки «Розрахунок», «Очищення» і «Вихід».

Укрупнена схема алгоритму моделі показана на мал. 4.2.

Після натиснення на панелі інструментів кнопки «Start» активізується стартова форма. З цієї миті програма нахо¬дится в режимі очікування дій користувача.

Цифрою 1 позначена дія, що полягає в коректуванні початкових даних. Необхідні зміни вносяться до відповідних текстових полів.

Цифрою 2 позначена дія, що полягає в натисненні (за допомогою миші) кнопки «Розрахунок». У процедурі, пов'язаній з цією кнопкою, оператор 3 здійснює переклад початкових даних з символьної форми в числову.

Потім оператор 4 звертається до модуля загального призначення «Model4». Після закінчення роботи модуля і видачі на екран результатів моделювання робота процедури, пов'язаної з кнопкою «Розрахунок», закінчується. Програма знов переходить в режим очікування дії користувача.

Цифрою 5 на схемі позначена дія користувача, що полягає в натисненні кнопки «Очищення». У процедурі, пов'язаній з нею, проводиться очищення текстових полів для виведення показника ефективності і значення числового чинника. Зятем може бути проведена зміна початкових даних і проведені нові розрахунки з використанням кнопки «Розрахунок».

Рис.4.1. Макет стартової форми

1

2 5

73Click6Click

Click 4

Рис.4.2. Схема алгоритма моделі

Цифрою 7 на схемі позначена дія користувача, що полягає в натисненні кнопки «Вихід». В результаті робота програми припиняється

До складу базового комплекту початкових даних входять:

LZ - середнє число замовлень в день;

j (j=l, 2, 3, 4) - середній час роботи з виробом в j-м цеху для вибраного варіанту структури підприємства (днів);

Р - прибуток від виготовлення одного виробу (у грн.);

З - витрати виробництва за період функціонування фірми (у грн.);

TD - період функціонування фірми (днів);

у - відносна величина розкиду часу роботи в кожному цеху;

Np - число випадкових реалізацій модельованого процесу.

Оператор 1 на рис.4.3 служить для обнулення глобальних змінних, до яких відносяться:

Мprof - сумарна величина прибули для всіх випадкових реалізацій;

Sum2- сума квадратів прибули для всіх випадкових реалізацій.

Оператор 2 є початком циклу випадкових реалізацій. Оператор 3 служить для обнулення локальних змінних, до яких належать:

Nz - число замовлень для поточної реалізації;

Nобс - число виконаних замовлень для поточної реалізації;

Тjk (j=1, 2, 3, 4) - час закінчення роботи з черговим виробом в j-м цеху;

Тz0 - час надходження попереднього замовлення.

Оператор 4 є початком циклічного перебору поступаючих замовлень. Оператор 5 звертається до датчика випадкових чисел з рівномірним розподілом в інтервалі (0,1). Оператор 6 служить для визначення можливого значення випадкової величини часу надходження замовлення за умови, що час між сусідніми замовленнями має показовий розподіл. Оператор 7 фіксує нове значення змінної Тz0.

Умовний оператор 8 перевіряє умову припинення функ¬ционирования виробничої фірми. Якщо ця умова не виконується, оператор 9 збільшує на одиницю лічильник числа замовлень, що поступили. Інакше розрахунок даної випадкової реалізації закінчується і управління передається операторові 13.

Оператори 10 і 11 описують циклічний процес роботи цехів підприємства по обслуговуванню чергової заявки.

Після того, як виріб покине останній цех, оператор 12 підраховує число виготовлених виробів. Після закінчення періоду функціонування підприємства оператор 13 проводить розрахунки по формулах:

Pprof= Nобс* P - C; (4.4)

Mprof = Mprof + Prof; (4.5)

Sum2 = Sum2 + Prof * Prof (4.6)

65

Рис.4.3. Схема алгоритма модуля «Model 4»

Після закінчення циклу випадкових реалізацій оператор 14 проводить розрахунки показника ефективності.

Процес, що відбувається в кожному з цехів (блок 11 на мал. 4.3), детально розглядається на схемі блоку обслуговування заявки (мал. 4.4).

Оператор 11.1 перевіряє, чи вільне устаткування j-гo цеху для початку роботи над черговим замовленням. Якщо час отримання замовлення цехом перевищує час закінчення робіт над попереднім замовленням, то в операторові 11.2 час почала роботи Тнj прирівнюється часу надходження замовлення Тz. Інакше в операторові 11.3 воно прирівнюється часу звільнення устаткування цеху від роботи над попереднім замовленням Tkj.

Оператор 11.4 звертається до процедури «Norm»- датчику випадкових чисел з нормальним розподілом, а оператор 11,5 визначає можливе значення випадкової величини часу роботи з виробом в j-м цеху.

Оператор 11.6 перевіряє умову закінчення процесу функціонування підприємства. Оператор 11.7 привласнює часу надходження замовлення в наступний цех значення часу закінчення робіт в попередньому цеху. З цієї миті починається імітація процесу роботи з виробом в наступному цеху.

Відзначимо, що на відміну від алгоритму моделі бензоколонки в алгоритмі, моделі виробничої фірми формується не потік заявок, а чергова одиночна заявка (замовлення), після чого відразу розглядається процес її обслуговування способом послідовної проводки.

65

Рис. 4.4. Схема алгоритма блоку обслуговування заявки

4.5. Моделювання як інструмент управління

Приймемо наступні початкові дані:

- середнє число замовлень в день LZ =3;

- прибуток від виготовлення одного виробу Р = 300 грн.;

- витрати виробництва за період функціонування фірми З = 800 грн.;

- період функціонування фірми TD = 90 днів;

- число випадкових реалізацій модельованого процесу Np = 2000;

- відносна величина розкиду часу роботи в кожному цеху = 0.25.

-середній час роботи з виробом в j-м цеху для вибраного варіанту структури підприємства (днів) j (j=1, 2, 3, 4 ).

Дані варіанти структури підприємства наведено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Варіанти структури виробничої фірми

№ варианту

Кількість цехів

Середній час роботи по цехах, дні

Сумарний середній час, дні

Числовий фактор

1

2

3

4

fact

1

1

12

0

0

0

12

1,000

2

3

8

3

1

0

12

0,667

3

4

6

4

1,5

0,5

12

0,458

4

4

4,8

3,6

2,4

1,2

12

0,300

5

4

4

3,5

2,5

2

12

0,167

6

4

3

3

3

3

12

0,000

Варіант № 1 припускає, що робота по виготовленню виробів проводиться тільки в одному цеху. При цьому значення числового чинника рівне одиниці

У варіанті № 2 використовуються три цехи. Середній час виконання операцій по виготовленню виробу в цехах розподілений нерівномірно, і при цьому числовий чинник має значення 0,667, Для варіантів № 4, 5 і 6 використовуються чотири цехи. Розподіл часу роботи вказаний в табл. 4.1. Для останнього варіанту час розподілений рівномірно, і при цьому числовий чинник приймає нульове значення. Результати моделювання представлені в табл. 4.2.

Таблиця 4.2

Результати розв'язання задачі

№ варианту

уоботн

Середній час роботи, дні

Числовий фактор

Gprof., грн

1-й цех

2-й цех

3-й цех

4-й цех

1

0.25

12

0

0

0

1.000

1021

2

0.25

8

3

1

0

0.667

1918

3

0.25

6

4

1.5

0.5

0.458

2871

4

0.25

4.8

3.6

2.4

1.2

0.300

3784

5

0.25

4

3.5

2.5

2

0.167

6001

6

0.25

3

3

3

3

0.000

6001

7

0,05

12

0

0

0

1,000

745

8

0,50

8

3

1

0

0,667

1676

9

0,50

6

4

1,5

0,5

0,458

2441

10

0,50

3

3,6

2,4

1.2

0,300

1399

11

0,05

4

1,5

2,5

2

0,167

4I31

12

0,50

3

3

3

1

0,000

4954

13

1,00

I2

0

0

0

1,000

108

14

1,00

8

3

1

0

0,667

1035

15

1,00

6

4

1.5

0,5

0.458

1763

16

1,00

4.8

3,6

2.4

1,2

0,100

2436

17

1,00

4

3.5

2,5

2

0,167

2980

I8

1,00

3

1

3

1

0.000

3487

Аналіз даних, приведених в табл. 4.2, показує, що найбільший прибуток досягається в тон випадку, коли виробнича фірма має чотири цехи, а середній час роботи з виробом однаково для всім цехів. В цьому випадку виробнича лінія переходить до виконання чергового замовлення відразу після того, як закінчаться роботи з виробом, в першому цеху, тобто в середньому через кожні 3 дні.

Найменший прибуток буде отриманий тоді, коли всі виробничі потужності цеху зосереджені в одному цеху. В цьому випадку чергове замовлення може бути прийняте тільки після того, як буде повністю виготовлено попередній виріб, тобто середньому через 12 днів.

Таким чином ми змоделювали процес управління будівництвом на реальному прикладі, що дозволяє зробити висновок про те, що дану модель можна прийняти до використання. Текст програми знаходиться в Додатку А.

РОЗДІЛ 5

ОХОРОНА ПРАЦІ ТА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

5.1. Аналіз умов праці

Обладнання автоматизації, програма якої розроблюється в даному дипломному проекті, буде встановлено у приміщенні економічного відділу ПП «Алмаз».

Приміщення повністю пристосовано до роботи персональних комп'ютерів та іншого інформаційно-обчислювального устаткування, а саме: принтерів, плоттерів, сканерів, факсів.

Всі комп'ютери у приміщенні (а їх чотири) знаходяться на безпечній відстані один від одного (1,5 - 2 м) [64]. Площа приміщення 24 м2, тому є можливість розташувати обладнання за потребою у будь-якому порядку. У приміщенні також функціонують освітлювальні прилади (лампи денного світла та настільні лампи). У зимній час протягом робочого дня працює 1 (один) електрообігрівач. Кабелі комп'ютерів та локальної мережі проведені безпечно для співробітників попід плінтусом та на території, де зазвичай не знаходяться.

Горючі та вибухонебезпечні речовини не застосовуються.

Технічне обслуговування комп'ютерів проходить за розкладом та, якщо є необхідність, за потребою робітниками відділу.

На організм працівників шкідливого впливу обладнання відділу не виявлено. Для запобігання шкідливого впливу у приміщення регулярно проводиться провітрювання та розставлені кадки з квітами для поглинання комп'ютерного випромінювання.

5.2. Техніка безпеки

Для системи автоматизації розробимо конкретні засоби та організаційні заходи, що попереджують вплив на працівників шкідливих виробничих факторів.

Система автоматизації, що проектується в даному дипломному проекті, підвищує безпеку праці і прискорює механізм розрахунків під час роботи. З точки зору безпеки система, що проектується, необхідна у відділі, адже вона значно прискорює роботу відділу, а, отже, дозволяє працівникові, що зайнятий у роботі з системою, зменшити витрати свого робочого часу на виконання роботи, а також дана система дозволяє уникнути механічних («людських») помилок, а це запобігає виправленню цих самих помилок.

5.2.1. Електробезпека. Широке застосування у промисловості електродвигунів, обігрівальних приладів, електричних систем управління, що працюють на різних умовах оточуючого середовища, потребують підвищеної уваги із забезпечення електробезпеки, до розробки заходів і засобів, що забезпечують захист людей від впливу електричного струму.

Визначимо клас виробничого приміщення, в якому буде встановлено обладнання, за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом, вкажемо, наявність яких факторів обумовлює віднесення приміщення до цього класу.

Приміщення, в якому буде встановлено обладнання, за ступенем небезпеки ураження людей електричним струмом відноситься до класу приміщень без підвищеної небезпеки. Це пояснюється сухістю, безпильністю приміщення, нормальною температурою повітря та ізолюючою підлогою, тобто в приміщенні відсутні умови, властиві приміщення із підвищеною небезпекою та особливо небезпечним.

За способом захисту людини від ураження електричним струмом згідно ГОСТ 12.2.007.0-75. ССБТ система проектування відноситься до Класу I, тобто пристрій має робочу ізоляцію та елемент для заземлення. Також пристрій має провід для з'єднання до джерела живлення і має жилку, що заземлена, із заземлюючим контактом.

В мережі (напруга близько 1000 В) для захисту від небезпеки переходу вищої напруги в бік нижчої один із виводів або середню точку обмотки нижчої напруги заземлюють або занулюють.

В якості системи захисту від небезпеки переходу напруги наконструктивні частини обладнання у випадку пробою ізоляції і замкнення фази на корпус використовують захисне відключення.

5.2.2. Розрахунок захисного заземлення. Відповідно до Держстандарту 12.1.030-81 захисне заземлення повинне забезпечити захист людей від поразки електричним струмом при дотику до металевих неструмоведучих частин, які можуть виявитися під напругою. Заземленням називається навмисне з'єднання електроустановок із заземлюючим пристроєм, Заземлювачем називається провідник, що перебуває в зіткненні із землею або її еквівалентом. Заземлюючим провідником називається провідник, що з'єднує заземлені частини із заземлювачем. Сукупність з'єднуючих провідників і заземлювачів називається заземлюючим пристроєм. Для установок потужністю не більше 100 кВт опір заземлюючого пристрою не повинне перевищувати 10 Ом, для установок потужністю більше 100 кВт - 4 Ом.

Здійснімо розрахунок захисного заземлення у наступному порядку.

Оберемо тип пристрою заземлення (у нас воно виносне).

Визначимо конструктивні елементи пристрою заземлення. В якості вертикальних штучних заземлювачів застосовують сталеві труби діаметром 30 - 50 мм, вуглеву сталь розміром від 40*40 до 60*60 мм, довжиною 2,5 - 3 м. Останнім часом знаходять застосування сталеві прутки діаметром 10 - 14 мм, довжиною 5м і більше. Для зв'язку вертикальних заземлювачів використовують смугову сталь січенням не менш за 4*12 мм або сталь круглого січення діаметром не менш за 6 мм.

В якості заземлюючих провідників застосовують смугову або круглу сталь, прокладку яких здійснюють відкрито по конструкціях будівель на спеціальних опорах. Заземлююче обладнання приєднується до магістралі заземлення паралельно окремим провідникам.

Визначимо розрахунковий граничний опір ґрунту &.. Для розрахунків повинні використовуватись значення питомих опорів ґрунтів, отриманих вимірами, з урахуванням коефіцієнту сезонності [68]:

, (5.1)

де - питомий опір ґрунту, , отриманий в результаті вимірів;

- коефіцієнт сезонності.

Визначимо опір розтіканню току одиночного заземлення, Ом [53]:

, (5.2)

де - розрахунковий питомий опір ґрунту, ;

l - довжина заземлювача, м;

d - діаметр заземлювача, м;

t - довжина закладення половини заземлювача, м.

(5.3)

де - відстань від поверхні землі до верхнього кінця заземлювача, м.

Визначимо кількість заземлювачів, шт. [53]:

, (5.4)

де - найбільший припустимий опір заземлюючого пристрою, Ом;

- коефіцієнт використання вертикальних заземлювачів без урахування впливу з'єднальної смуги.

шт.

Визначимо опір розтіканню струму горизонтальної з'єднувальної смуги, Ом [15]:

, (5.5)

де - довжина з'єднувальної смуги, м

, (5.6)

де - відстань між вертикальними заземлювачами, м

- глибина закладання смуги, м;

- ширина смуги.

(Ом)

Визначимо опір розтіканню струму заземлюючого пристрою, Ом:

, (5.7)

де - коефіцієнт використання горизонтального смугового заземлювача, що з'єднує вертикальні заземлювачі;

- не повинен перевищувати припустимого опору захисного заземлення ().

(Ом) (5.8)

Таким чином Ro < R3 (6,64 < 10) - розраховано вірно.

Відповідно до вимог Правил пристрою електроустановок (ППЕ) найбільш припустимий опір захисних заземлюючих пристроїв (R3) в електроустановках напругою до 1000В.

5.2.1. Інструктивні вказівки по безпечній експлуатації.

Для забезпечення безпечної експлуатації персональної ЕОМ, що входить до складу комплексу, повинне бути організоване навчання працюючих безпеки праці, як це викладено в Держстандарт 12.0.004-79.

Із цією метою на підприємстві проводиться інструктаж з техніки безпеки, що по характері й часу проведення підрозділяється на вступний, первинний на робочому місці, повторний, позаплановий і поточний.

На підприємствах й організаціях всіх галузей народного господарства широке поширення одержав адміністративно-суспільний триступінчастий контроль за станом охорони праці. На 1-ій щаблині контроль здійснюється майстром, механіком і суспільним інспектором по охороні праці, які щодня на початку роботи перевіряють справність машин, наявність і справність захисних засобів. Проводиться п'ятихвилинний інструктаж з техніки безпеки. Щотижня начальник цеху разом із представником комісії з охорони праці здійснюють ІІ-у щаблину контролю охорони праці на своїх ділянках. На Ш-ій щаблині контролю інженер по охороні праці, голова комісії охорони праці, головний механік один раз на місяць перевіряють стан техніки безпеки й виробничої санітарії. Остання щаблина контролю закінчується розширеною нарадою й виданням наказу по підприємству (організації).

Основні правила безпеки експлуатації ЕОМ:

1) Перед початком роботи переконайтеся, що ЕОМ надійно заземлено.

2) Переконайтеся, що ЕОМ закрито кожухом і виключається контакт із токовиводячими частинами.

3) У випадку припинення подачі електроенергії необхідно виключити ЕОМ з мережі.

4) При виникненні несправності довести до відома фахівця.

5.3. Виробнича санітарія та гігієна труда

5.3.1. Освітленість робочого місця.

Поширення персональних комп'ютерів (ПЕОМ) привело до того, що у користувачів виникає цілий ряд скарг на здоров'я.

Найбільше стомлення для очей виникає при роботі в діалоговому режимі. Найменше навантаження виникає при зчитуванні інформації, найбільша - при її введенні.


Подобные документы

  • Методи оцінювання економічної ефективності діяльності підприємства, її показники та критерії управління. Управління охороною праці в економічній структурі. Формування будівельного ринку в Україні. Аналіз сучасної динаміки будівництва в Україні.

    курсовая работа [606,1 K], добавлен 16.01.2014

  • Дослідження еволюції, сучасного стану та можливих напрямів розвитку ресурсної стратегії діяльності будівельних підприємств під впливом сучасних концепцій цілісної реалізації проекту (Integrated Project Delivery). Інформаційне моделювання у будівництві.

    статья [106,8 K], добавлен 13.11.2017

  • Методи організації будівельно-монтажних робіт. Вибір методів виконання робіт та визначення обсягів будівельно-монтажних робіт. Складання сітьової моделі будівництва теплотраси. Проектування будівельного генерального плану та основні вимоги до нього.

    контрольная работа [96,8 K], добавлен 01.10.2013

  • Загальна характеристика будівельного комплексу, його матеріально-технічна база. Планування організації постачання будівництва, складське господарство та розрахунок кількості матеріалів. Класифікація і структура підприємств виробничої бази будівництва.

    реферат [39,6 K], добавлен 21.12.2010

  • Принципові організаційні схеми будівництва нової залізниці. Планування будівельного виробництва. Види робіт підготовчого періоду. Побудова графіку руху робочої сили. Охорона навколишнього середовища. Техніка безпеки на будівництві нової залізничної лінії.

    курсовая работа [65,6 K], добавлен 05.05.2011

  • Радикальні зміни в економіці будівельного комплексу та оновлення матеріально-технічної бази. Суть терміну "капітальне будівництво". Структура будівельної галузі та будівельного комплексу. Кон'юнктура ринку будівництва та показники розвитку галузі.

    реферат [25,6 K], добавлен 04.07.2009

  • Проект будівництва сталевих газопроводів на сільських вулицях. Вибір методу виконання робіт, форма і габарити траншеї. Розрахунок затрат праці. Підбір будівельних машин і механізмів, матеріалів. Опис будівельного генерального плану, контроль якості.

    контрольная работа [277,6 K], добавлен 24.02.2012

  • Виробництво залізобетонних кілець з використанням конвеєрного способу виробництва. Проектування цеху, розрахунок вартості його будівництва. Організаційний план та розрахунок виробничих витрат. Розрахунок фонду оплати праці. Інвестиційний план виробництва.

    курсовая работа [53,3 K], добавлен 25.05.2014

  • Проект будівництва секційних житлових будинків у м. Полтава. Календарний план розподілу капіталовкладень, розрахунок потреби у підсобно-допоміжних та обслуговуючих спорудах. Технічна характеристика баштового крану. Організація будівництва, будгенплан.

    дипломная работа [753,7 K], добавлен 11.01.2012

  • Архітектурні форми будівель на залізниці. Проектування генерального плану будівництва та земляного насипу під’їзної колії. Вихідні дані, опис конструкції. Технологія виконання робіт. Локальний кошторис будівництва. Організація будівельного майданчика.

    дипломная работа [2,3 M], добавлен 06.07.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.