Библейская история о сотворении мира. Теория Большого Взрыва. Теория эволюции и соотношение этой теории с религией. Многообразие форм и различные виды проявления материи. Что такое страх. Стремление к абсолютному знанию. Что есть Рай. Стремление к Богу.

Критерии отграничения научного знания. Виды средств и методов науки. Характеристика основных методов науки. Структура и уровни научного знания, их соотношение. Наука как социальный институт. Идеалы и ценности науки. Ученый, научное сообщество и общество.

Наука как компонент духовной культуры. Проблема культур в науке: от конфронтации к сотрудничеству. Глобальные проблемы человечества, понятие и классификация. Стратегия развития энергетики. Атомная энергетика сегодня и завтра. Энергетика будущего.

Анализ научных взглядов Вернадского, который рассматривал науку, как геологическую и историческую силу, изменяющую биосферу и жизнь человечества. Научное творчество человека - сила, изменяющая биосферу. Переход биосферы в ноосферу: прогноз и реальность.

Особенности науки как элемента культуры и ее всесторонняя оценка. История становления и процесс ее развития, взаимодействие с другими составляющими культурной сферы. Основные черты современной науки, условия и компоненты познавательной деятельности.

Развитие науки в Древнем Китае. Научные достижения китайского народа. Становление систем образования и медицины. Изучение истории четырех великих изобретений Китая: бумаги, компаса, пороха и книгопечатания (как ксилографии, так и наборного шрифта).

Микробиология - наука, занимающаяся изучением микроорганизмов, не видимых невооруженным глазом. Изучение микробиологических основ процессов брожения и гниения. Морфология и размеры микроорганизмов. Клеточная стенка грамотрицательных бактериальных клеток.

Исследование вопросов расширения воды при охлаждении. Объяснение загадок воды Кораном. Тёмная материя в современной астрономии. Вода - природный аккумулятор энергии. Роль воды в организме человека, процентное соотношение в тканях, норма потребления.

Мышца как орган, ее биомеханика. Строение скелетной мышцы из пучков исчерченных мышечных волокон. Биомеханическая мышечная работа. Классификация мышц П.Ф. Лесгафта: сильные, быстрые, ловкие и др. Антагонистические, синергические и фиксаторные мышцы.

Цели исследования явлений и закономерностей природы. Перечень естественных наук. Общая характеристика и тенденции в развитии естествознания. Этапы натурфилософии, схоластики и механистического представления о мироздании. Современное состояние науки.

Возникновение и развитие цитологии - раздела биологии, изучающего живые клетки, их органоиды, их строение, функционирование, процессы клеточного размножения, старения и смерти. Понятие клеток организмов, их виды: эукариотические и прокариотические.

Определение понятия и описание эмбрионального развития человека. Изучение процессов прогенеза и эмбриогенеза: оплодотворения, дробления и имплантация. Анализ повреждающих воздействий на плод. Характеристика потенциально опасных и венерических болезней.

Понятие и функции науки. Эмпирический и теоретический уровни научного познания. Деятельность человека по выработке, систематизации и проверке знаний. Достижение нового знания, осуществляемая научным сообществом в конкретных социокультурных условиях.

Философско-теоретические аспекты происхождения науки. Первые научные программы античности. Естественнонаучные знания Древнего Востока. Роль науки в жизни общества. Влияние научно-технического прогресса на возрастание уровня знаний человечества в целом.

Роль науки в развитии страны. Гобальный демографический переход. Алгоритмы развития человечеств. Оценка коридора возможностей развития человечества. Концепция пределов науки Е. Вигнера. Кризис научного познания. Формирование научного мировоззрения.

Вклад И.П. Павлова в развитие науки о высшей нервной деятельности. Исследование условных и безусловных рефлексов. Учение биолога о двух сигнальных системах действительности. Классификация типов и возрастные особенности высшей нервной деятельности.

Определение человека как биосоциального существа. Раскрытие сходств и различий человека и животных. Ознакомление с предметом и задачами анатомии, физиологии, психологии и гигиены человека, методами изучения человека. Систематическое положение человека.

Огляд тематики та здобутків наукової школи "Біоорганічна хімія" за 2017-2019 роки. Основний пошук біологічно активних речовин синтетичного та рослинного походження. Вивчення їхніх фізико-хімічних властивостей. Активність фахівців у грантовій діяльності.

Дослідження чинників формування наукового світогляду С.Г. Навашина, основних етапів його життя та наукової діяльності. Аналіз наукового внеску в галузі ботаніки, мікології, бріології, ембріології та цитології. Науково-організаційна діяльність вченого.

Дослідження внеску відомого ботаніка А. Гродзинського в становлення та розвиток хімічної взаємодії рослин (алелопатії). Основні досягнення та праці ученого з даної проблеми. Трансформація алелопатії як оригінального напряму біології в наукову дисципліну.

Характеристика представників класу Oligochaeta: Lumbricus terrestris, його різновидів та гібридів. Висвітлення останніх досліджень відносно ролі та використання малощетинкових, їх значення для забезпечення можливих потреб людини та збереження довкілля.

Микола Іванович Вавилов - російський і радянський вчений-генетик, ботанік, академік. Ідентифікація центрів походження культурних рослин. Вивчення і удосконалення сортів пшениці, зернових та інших хлібних культур, які годують населення всього світу.

Формулювання об’єктно-предметної сфери синантропної флористики як окремої наукової дисципліни. Висвітлення міждисциплінарних зв’язків синантропної флористики з іншими галузями природничих наук. Комплексний розгляд існуючих класифікацій видів рослин.

Висвітлення науково-практичної діяльності у галузі фізіології членів природничих товариств Київщини та Харківщини на основі аналізу законодавчих документів, архівних матеріалів, медичної періодики. Важливі теоретико-практичні аспекти фізіології рослин.

Аналіз еволюції вчення про породотворення у тваринництві. Академік М.В. Зубець - один із фундаторів системної концепції породи. Обґрунтування принципово нової гіпотези генезису порід. Метод селекційно-генетичного вдосконалення генофонду вітчизняних порід.

Гербарні екземпляри зібрані у іменний гербарій М.І. Клокова. Науково-дослідна діяльність вченого в період його становлення як науковця у складі працівників Харківського державного університету. Роки навчання М.В. Клокова та робота у науковій установі.

Ставлення С.М. Московця до підлеглих, співробітників, керівництва Академії наук Української РСР. Вивчення хвороб не тільки сільськогосподарських рослин, а й вірусів водоростей і грибів. Дослідження діяльності учених, визначення історичної спадщини країни.

Особенности формирования индивидуального опыта без использования зрения. Анализ поведенческих особенностей научения инструментальному пищедобывательному поведению и его реализации при исключении зрительного контакта с интактной зрительной системой.

Научение у животных как процесс приобретения субъектом нового опыта, в результате которого субъект изменяет отношение к всем стимулам и изменяет свои ответные реакции на них. Облигатное и факультативное научения. Методы выработки навыков у животных.

Основные закономерности передачи наследственных признаков от родителей к потомкам, установленные Г. Менделем, его научные изыскания. Закономерности наследования признаков. Три закона Менделя, основанные на анализе результатов моногибридного скрещивания.