Діяльність ВАТ КБ "Промекономбанк"

Результати дослідження знайшли відображення у 3 монографіях, 5 наукових доповідях, 2 доповідних та 7 науково-аналітичних записках, 20 статтях, 13 тезах доповідей на конференціях (Л.О. Збаразська, Є.В. Куліш, Л.С. Вінарик, О.М. Щедрін, Н.В. Васильєва, В.М. Дегтярьова, М.А. Солод, А.В. Кучеров).

3.13.06 "Розвиток механізму фінансового регулювання виробничого потенціалу". Розроблено й обґрунтовано низку положень і рекомендацій щодо удосконалення механізму фінансового регулювання розвитку і використання виробничого потенціалу України, реалізація яких має стати одним із важливих чинників сталого економічного зростання: розвинуто та поглиблено теоретичні й методичні засади формування механізму фінансування технічного розвитку виробничого потенціалу. Уточнено поняття механізму фінансування технічного розвитку виробничого потенціалу як сукупності економічних, організаційних та правових форм, важелів і методів процесу накопичення й використання фінансових ресурсів з метою забезпечення технічного оновлення виробництва. Визначено склад, структуру та вимоги щодо механізму фінансування технічного розвитку виробничого потенціалу; досліджено американську та європейську (фондову і кредитну) моделі механізмів фінансування технічного розвитку виробництва та визначено, що в Україні на даний час розвивається кредитна модель. Обґрунтовано напрями удосконалення механізму банківського кредитування розвитку виробництва; розроблено пропозиції щодо активізації фінансування технічного розвитку виробничого потенціалу за рахунок амортизаційних відрахувань; досліджено інституціональні умови ефективного використання виробничого потенціалу; проаналізовано особливості різних типів фінансових систем; обґрунтовано напрями удосконалення діяльності банків у сфері реального інвестування; узагальнено зарубіжний досвід довгострокового банківського кредитування промислових інвестицій; досліджено використання власниками капіталу в Україні та Донецькому регіоні різних фінансових методів його формування й ефективного використання; проаналізовано розміщення і структуру капіталу; виконано оцінку ефективності використання власного капіталу та впливу факторів на ефективність сукупного капіталу; розроблено організаційно-економічні пропозиції щодо застосування фінансово-кредитних методів підвищення ефективності капіталу; досліджено теоретичні аспекти проблеми оподаткування фінансових посередників, основним джерелом прибутків яких є процентні доходи. Виконано аналіз системи оподаткування комерційних банків в Україні та державах-членах ОЕСР; досліджено особливості механізму ухилення від податків за допомогою "конвертаційних центрів", їх інституційні особливості. Установлено правила внутрішньої організації "конвертаційних центрів", взаємодії з клієнтами і властями, що забезпечують їх стійкість і отримання стабільних доходів від незаконної діяльності; розроблено рекомендації боротьби з цим інститутом і ухиленням від податків в Україні.

Результати роботи викладено у монографії, навчальному посібнику, 3 наукових доповідях, 17 доповідних записках та інших публікаціях (чл.-кор. НАН України М.І. Іванов, В.П. Вишневський, Л.Т. Хижняк, Н.В. Шем'якіна, О.В. Матюшин, О.В. Левіна, В.О. Михалська, А.С. Вєткін, І.О. Александров, М.М. Лепа, О.В. Бреславцев).

3.13.09 «Механізм переходу старопромислових регіонів на інноваційну модель розвитку».

Досліджено особливості системи регулюючих механізмів інноваційної діяльності з урахуванням досвіду країн ЄС, подано пропозиції щодо їх удосконалення на рівні держави і регіонів. Висвітлено проблеми законодавчого забезпечення сучасної економічної політики та питання її реалізації як на макро -, так і на мікрорівнях. Показано результати інноваційної діяльності по регіонах України, виявлено основні тенденції та надано пропозиції щодо її активізації. На основі узагальнення сучасної ролі кластерів в активізації інноваційної діяльності подано пропозиції щодо їх використання. Надано пропозиції зі створення системи інтеграції науки й освіти стосовно умов, що склалися у незалежній Україні. Виявлено основні стадії та етапи формування організаційно-економічного механізму венчурного фінансування.

Результати роботи викладено у 2 монографіях, 5 наукових доповідях, 16 доповідних записках, 12 статтях та інших публікаціях (С.М. Кацура, А.І. Землянкін, Ю.В. Макогон, Л.І. Тараш, Г.О. Ільїна, Л.М. Саломатіна).

3.1.3.10 "Державне регулювання розвитку виробничої сфери в регіоні". Обґрунтовано пріоритетність підтримки виробничої сфери у подальшому реформуванні економіки і розвитку ринкових структур, що склалися.

Результати роботи викладено у монографії, 2 навчальних посібниках, 4 наукових доповідях, 13 доповідних записках, 15 статтях, 2 концепціях та інших публікаціях (акад. НАН України М.Г. Чумаченко, Л.Г. Червова, Л.М. Кузьменко, В.І. Ляшенко, Г.В. Моїсеєв, Л.П. Метлова).

3.13.12 "Розробка механізму господарювання підприємств у трансформаційній економіці".

Наукова практика проходила в інституті економіки промисловості НАН України у відділі проблем економіки підприємств, завідувачем якої є Булєєв Іван Петрович. Відділ виконує наукові дослідження з теми: „Розробка механізму господарювання підприємств в трансформаційній економіці”. Керівники теми - доктор економічних наук Булєєв І.П., доктор економічних наук Прокопенко М.Д.

Досліджено деякі особливості управління параметрами поліваріантних функцій при прогнозуванні виробничо-економічних показників; сформульовано пропозиції щодо вдосконалення нормування й організації товарних і грошових потоків в умовах моновиробництва.

Проаналізовано проблеми створення вартісних зв'язків підприємств із фінансовими інституціями, визначено напрями формування і розвитку фінансової інфраструктури. Досліджено проблеми управління комунальними ресурсами у великому промисловому місті, визначено напрями їх подолання за рахунок використання елементів системи корпоративного реінжинірингу. Проаналізовано проблеми інвестування і фінансування реалізації інвестиційних проектів у складних економічних системах, господарських комплексах, запропоновано методи й інструменти обґрунтування інвестиційних і фінансових рішень із використанням доданої вартості й оцінки цілісних майнових комплексів, що дозволяють прогнозувати наслідки рішень, що приймаються.

Робочий план Інституту економіки промисловості НАН України з даної теми складається з підтем та етапів.

Підтема „а”: „Наукові основи механізму господарювання підприємств періоду трансформації та розвитку національного ринку товарів і капіталів”:

1) аналіз і оцінка особливостей побудови господарського механізму корпоративних мережених систем;

2) дослідження і розвиток методології еволюційної теорії відносно сучасних шляхів розвитку підприємств;

3) підготовка заключного звіту і монографії.

Результатом виконання підтеми є розділи монографії, аналітичні записки, дисертації, пропозиції та рекомендації, наукові статті, доповіді на наукових конференціях та семінарах, розділи в колективну монографію, доповідна записка „Механізм функціонування корпоративних мережених систем”, наукова доповідь „Компаративний аналіз інституціональної і еволюційної теорії підприємств”.

Підтема „б”: „Розробка економіко-математичних моделей галузевого функціонування промислових підприємств та виробничих комплексів регіону”:

1) формування узагальненої концепції структурного аналізу промислового виробництва;

2) обґрунтування основних напрямків ефективного розвитку у виробничій сфері;

3) узагальнення основних принципів та напрямків державного регулювання економічної діяльності об'єктів господарювання;

4) розробка прикладної моделі ефективного функціонування підприємств та об'єднань регіону у сучасних умовах.

Результатом виконання підтеми стали наукові доповіді, монографія „Планирование, прогнозирование и оптимизация параметров промышленного производства (методологический аспект)”, доповідна записка „Про основні напрями ефективного розвитку виробничої сфери”, статті до збірнику відділу.

Підтема „в”: „Обґрунтування підходів до формування моделі ефективної взаємодії елементів економічного механізму господарських комплексів”:

1) обґрунтування вибору моделі взаємодії елементів механізму управління господарським комплексом;

2) дослідження взаємодії підприємств та фінансових установ на фінансовому та фондовому ринку;

3) розробка пропозицій по використанню моделі взаємодії елементів механізму управління господарським комплексом з урахуванням ступеню його складності.

Результатом виконання підтеми є розділи у монографії, наукові доповіді, доповідні та аналітичні записки, методологічні положення та рекомендації, статті та збірники наукових праць.

Підтема „г”: „Науково-методичне обґрунтування економічного механізму функціонування вугільної промисловості в контексті формування економічної стратегії розвитку ПЕК”:

1) розробка методичних рекомендацій по стратегічному плануванню на рівні шахти;

2) розробка внутрішніх форм документації для структурних підрозділів шахт для здійснення стратегічного планування;

3) розробка пропозицій по порядку упровадження методів стратегічного планування в господарській діяльності вугледобувних підприємств.

Результатом виконання підтеми стали наукові доповіді, науково-методичні та практичні рекомендації для органів управління, розділи у колективну монографію, методологічні рекомендації по стратегічному плануванню на рівні шахти, підготовка наукових статей до збірника інституту, наукова доповідь „Пропозиції по упровадженню методів стратегічного планування у вугільній промисловості”, апробація методичних положень по стратегічному плануванню на конкретній шахті.

Підтема „д”: „Обґрунтування сучасних форм управління промисловим капіталом в трансформаційний період та розробка пропозицій з їх вдосконалення”:

1) дослідження проблемних питань діяльності холдингових утворювань;

2) підготовка пропозицій щодо рішення економіко-правових проблем регулювання корпоративних відносин у холдингових утвореннях;

3) розробка пропозицій щодо підвищення ефективності управління структурою капіталу.

Результати дослідження знайшли відображення у 4 монографіях, 5 наукових доповідях, 14 доповідних записках, 3 методичних матеріалах, 55 статтях та інших публікаціях (І.П. Булєєв, М.Д. Прокопенко, Н.Ю. Брюховецька, Є.Т. Іванов, М.В. Мельникова, С.В. Богачов, Л.М. Рассуждай, И.О. Пономаренко).

2.4 Наукова новизна та основні напрями наукових досліджень

У 2006р. інститутом економіки промисловості Національної академії наук України було видано такі монографії:

Економіка, Амоша А.І., Іванов Е.Т., Іванов СЕ. и ін. Канони ринка і закони економіки. Кн. 7: Процес еволюції економіки, виробництва і суспільства. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 620 с. (36,0 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3326-4.

Досліджуються теоретичні та прикладні аспекти еволюції суспільного виробництва і соціально-економічних систем. Подається опис і класифікація основних понять і визначень щодо розвитку соціально-економічних відносин, які виникають у процесі виробництва, обігу та розподілу суспільного продукту.

Економіка, Амоша А.І., Іванов Е.Т., Іванов СЕ., Прокопенко Н.Д. и ін. Канони ринка і закони економіки. Кн. 8: Економічне проектування. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 548 с. (31,9 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3613-1.

У монографії викладаються методологічні питання економічного проектування та подається опис методики вирішення широкого кола задач виробничо-економічного і соціально-економічного змісту. Розглядаються на конкретних прикладах численні способи та методи формування розрахункових моделей для аналізу і прогнозування розвитку окремих підприємств та галузей виробництва регіональної та національної економіки.

Економіка, Амоша А.І., Кабанов А.І., Нейенбург В.Е. и ін. Методологія оцінки ефективності інновацій в вугільному виробництві. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 250 с. (14,5 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3519-4.

Проаналізовано теоретичні підходи щодо оцінки економічної ефективності інноваційного й інвестиційного процесів, а також заходів НТП у вугільній промисловості. Розглянуто фактори, що впливають на обґрунтованість і вірогідність розрахунків. Розроблено нові методологічні підходи до оцінки економічної ефективності заходів НТП на вугільних підприємствах.

Економіка, Збаразская Л.А., Дегтярева В.М., Винарик Л.С. і ін. Актуальні проблеми трансформації і розвитку промисловості України. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 364 с. (20,7 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3765-0.

Розглядається ряд актуальних організаційно-економічних проблем відновлення промислового виробництва України на етапі посткризового відродження економіки. Як пріоритетні напрями досягнення нової якості промислового зростання, його стійкої динаміки виділено: розвиток внутрішнього ринку, забезпечення ефективного конкурентного середовища, активізацію використання електронних інформаційних ресурсів в управлінських і господарських процесах, формування системи венчурного фінансування технологічних інновацій.

Економіка. Амоша О.І., Новікова О.Ф., Антонюк В.П. та ін. Якість трудового потенціалу та управління трудовою сферою в Україні: соціальна експертиза. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 252 с. (14,6 ум.друк.арк.). - Тираж 350 арк. - ISBN 966-02-3826-6.

Монографія містить результати експертного опитування фахівців України із проблем управління праці та соціальної політики, проведеного у жовтні 2004 - січні 2005 року. За його результатами оцінено системи управління трудовою сферою на державному, регіональному та виробничому рівнях.

Економіка. Амоша О.І., Макогон Ю.В., Збаразська Л.О. Структурні зміни у промисловості України: стан та пріоритетні напрямки. - Донецьк: ІЕП ПАН України. - 180 с. (10,1 ум.друк.арк.). - Тираж 350 арк. - ISBN 966-02-3827-4.

Здійснено комплексний аналіз структурних зрушень та інноваційних процесів у промисловому секторі України протягом трансформаційного періоду; розглянуто проблеми державного регулювання процесів структурного оновлення; запропоновано пріоритетні напрями дій у короткостроковій перспективі.

Економіка. Булеев И.П. Підприємство в системі суспільних відношень: інституціональний аспект - Донецьк: ІЕЕ НАН України. - 431 с. (24,8 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3750-2.

Використовуючи сучасні економічні теорії, досліджуються структури, форми, зміст суспільних, економічних, виробничих відносин, місце підприємств у цих складних системах. Досліджуються відповідно до підприємств, підприємництва, бізнесу питання їх класифікації, конкуренції, монополізму, інтеграції, диверсифікації, ефективності виробництва.

Економіка. Богачев С.В. Капиталотворческая функція промислових корпорацій. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 236 с. (13,1 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3614-Х.

Розглянуто теоретичні проблеми нагромадження капіталу промисловими корпораціями та визначено можливості реалізації ними капіталотворчої функції на фондовому ринку шляхом удосконалення податкового законодавства, забезпечення публічності звітності; проаналізовано концепції впливу дивідендної політики в контексті забезпечення приросту капіталу; обґрунтовано формування моделі, яка забезпечує вибір раціональної дивідендної політики українськими промисловими корпораціями.

Економіка. Шаульська Л.В. Стратегія розвитку трудового потенціалу України. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 502 с. (29,2 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3748-0.

Досліджено теоретичні, науково-методичні, правові питання, пов'язані із забезпеченням розвитку трудового потенціалу, умов його використання, систематизовано ризики руйнування, визначено гостроту проблем збереження і відтворення трудового потенціалу.

Економіка, Амоша О.І., Іванов М.І., Хижняк Л.Т. та ін. Підвищеная ефективності використання виробничого потенціалу у промисловості. - Донецьк: ШП НАН України. - 396 с. (29,4 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3767-7.

Викладено результати теоретичних і практичних досліджень щодо забезпечення підвищення ефективності виробничого потенціалу промисловості. Досліджено можливості нарощування виробничого потенціалу, шляхи і методи його ринкової трансформації, економічні та правові аспекти функціонування різноманітних форм власності, формування і розвиток інвестиційної діяльності.

Економіка. Лук'янченко Н.Д., Антони к В.П., Шаульська Л.В., Шамільова Л.Л. та ін. Регіональні проблеми формування трудового потенціалу і шляхи їх вирішення. - Донецьк. ГЕП НАН України. - 340 с. (19,8 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-639-200-3.

Монографія містить концептуальні, науково-методичні розробки з визначення структури попиту і пропозиції робочої сили на регіональному ринку праці та обґрунтування напрямів регулювання професійної структури трудового потенціалу для забезпечення відповідності потребам економіки регіону.

Економіка. Еськов АЛ. Мотиваційний механізм в системі виробничого менеджменту: проблеми і рішення. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 390 с. (22,7 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3710-3.

Викладено концептуальні основи та нові методичні підходи до формування мотиваційного механізму в системі управління великим машинобудівним підприємством у контексті стратегії інноваційного розвитку, гуманізації виробництва і праці. Досліджено організаційно-економічні передумови підвищення трудової активності робітників, мотивації їх зацікавленості у зростанні продуктивності праці, підтримці інноваційних перетворень у виробництві.

Економіка. Тумакова С.В. Соціально-економічні проблеми ринку робочої сили: теорія, практика. - К.: Наукова думка. - 436 с. (25,3 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3653-0.

Запропонована монографія - результат комплексного дослідження проблем формування і розвитку ринку робочої сили як соціально-економічної форми реалізації трудових відносин в умовах ринкової організації господарської діяльності людей.

Економіка. Деиисов В.Т., Грищенко О.В. Процесне управління машинобудівним підприємством: методологічні положення і практика. - Донецьк: ГЕП НАН України. - 188 с. (11,0ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3612-3.

Розглянуто питання методології та практики використання процесних систем управління великим промисловим підприємством в умовах нестабільності та втрати стійкості їх розвитку, виникнення конкретних недоліків і втрати ринків. Основна увага приділяється аналізу використовуваних систем управління, їх класифікації та оцінці ефективності, концептуальним основам розвитку процесних систем управління, підготовці персоналу і його мотивації до їх практичного застосування.

Економіка. Петенко І.В., Недодаєва Н.Л. Екологічний фактор у формуванні стратегії розвитку вугільної промне ловості-Донецьк: ІЕП НАН України.-188 с. (11,0 ум.друк.арк.) - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-1170-8.

Подано аналіз стану вугільної промисловості і перспективи її розвитку з точки зору потреби економіки України у вугіллі. Обґрунтовано внесок вугільної промисловості в техногенне забруднення навколишнього середовища, наведено якісно-кількісну взаємодію вугільного виробництва і техногенного забруднення.

Також видано тези доповідей і повідомлень всеукраїнської науково-практичної конференції "Економічні проблеми промислового розвитку в Україні". - Донецьк: ГЕП НАН України. - 268 с. (21,4 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-3620-4.

У звітному році планом видань тематичних збірників передбачалося підготувати до видання 5 збірників наукових праць. Усі збірники підготовлено і видано:

Економіка. Управління економікою перехідного періоду.-260с. (15,5ум. друк. арк). - Тираж350 прим. - ISSN 1562-8663.

Розглядаються актуальні проблеми національної економіки регіону і підприємств. Акцентується увага на проблемах управління і регулювання.

Економіка. Економіка промисловості. - 448 с. (26,0 ум.друк.арк). - Тираж 350 прим. - ISBN 966-02-2926-7 (серія). - ISBN 966-02-3766-9.

Подано результати досліджень, проведених в ІЕП НАН України та інших академічних інститутах, а також у вузах з актуальних проблем економіки й організації сучасного промислового виробництва в Україні. Розглянуто питання формування пріоритетів розвитку і нової структури промисловості, функціонування товарних ринків в умовах СОТ, регулювання монополій, становлення "нової економіки", використання інформаційних ресурсів, механізми інноваційної та інвестиційної діяльності, проблеми управління на підприємствах, підвищення конкурентоспроможності продукції та галузі, податкового регулювання виробництва.

Економіка. Соціально-економічні аспекти промислової політики- Донецьк: ІЕП НАН України. - 492 с. (28,7 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ІSSN 1562-8671.

Розглядаються концептуальні, науково-методичні, прикладні проблеми управління людськими ресурсами на рівні держави; пропонуються напрями підвищення ефективності соціальної політики сучасної України, що орієнтовані на розвиток людського потенціалу.

Економіка. Економічні проблеми і перспективи стабілізації економіки України. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 500 с. (24,8 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ІSSN 1562-868Х.

Проаналізовано зарубіжний досвід і сучасні особливості регіонального розвитку в Україні й розроблено деякі пропозиції щодо подальшого розвитку діяльності держави і місцевих органів влади. Розглянуто питання запобігання шкоди від загроз національній, економічній, соціальній і екологічній безпеці. Подано теоретичне обґрунтування необхідності вдосконалення податкової системи в Україні. Аналіз цих та інших актуальних економічних проблем, вироблення пропозицій та рекомендації дозволять визначити перспективи і знайти шляхи стабілізації економіки України.

Економіка. Проблеми підвищення ефективності функціонування підприємств різних форм власності. - Донецьк: ІЕП НАН України. - 428 с. (24,9 ум.друк.арк.). - Тираж 350 прим. - ІSSN 1562 - 8698.

Викладено сучасні підходи вчених, практичних працівників різних регіонів України до проблем теорії та практики вдосконалення роботи підприємств і нових економічних структур. Обґрунтовано закономірності з підвищення ефективності роботи інвесторів перехідної економіки за напрямами: стан і перспективи розвитку вітчизняних підприємств; підприємства в системі інституціональних змін і стратегічного маркетингу; функціонування і розвиток великих компаній, промислово - фінансових груп; фінансовий механізм управління сучасними підприємствами; інформаційне забезпечення і логістика.

Крім того, видано наукові доповіді:

Економіка. Амоша А.И., Землянкин А.И., Моисеев Г.В. Проблемі совершенствования взаимодействия науки и образования.-Донецк: ІЕП НАН України.-1,6 ум.друк.арк.

Економіка. Амоша О.І., Кабанов А.І., Стариченко Л.Л. Перспективи розвитку та реформування вітчизняної вугільної промисловості на фоні світових тенденцій.-Донецк: ІЕП НАН України.-2,1 ум.друк.арк.

Економіка. Мартякова Е.В., Иванов А.В., Навка П.И. Формирование рыночных отношений в отрасли физической культуры и спорта.-Донецк: ІЕП НАН України.-6,1 ум.друк.арк.

Економіка. Амоша О.І., Кацура С.М., Ляшенко В.І. та ін. Про реалізацію потенціалу порівняльної конкурентоспроможності промисловості регіонів України .-Донецк: ІЕП НАН України.-1,8 ум.друк.арк.

Економіка. ВінарікЛ.С., Щедрін О.М., Васильєва Н.Ф. та ін. Базові технології онлайнового електронного бізнесу.-Донецк: ІЕП НАН України.-2,1 ум.друк.арк.

Також видано аналітичну записку Вінарик Л.С., Щедрін О.М., Васильева Н.Ф. та ін. Розвиток онлайнового електронного бізнесу вУкраїні..-Донецк: ІЕП НАН України.-1,7 ум.друк.арк.

Підготовлено та видано 4 номери журналу “Економіка промисловості” (51,4 ум.друк.арк.). Для внутрішнього розповсюдження і практичного використання інститутом видано 162 найменування дрібно-друкованих та інших інформаційних матеріалів загальним обсягом 370,0 ум.друк.арк. До таких видань належать бібліографічні покажчики літератури, що надходять до фонду бібліотеки інституту, автореферати дисертацій, документація з конференцій і семінарів, які проводяться інститутом.

Інститут є співзасновником журналів “Регіональна економіка”, „Економічний вісник Національного гірничого університету”.

3. Обчислювальна практика

3.1 Інформаційні системи у банківській діяльності

Основна діяльність будь-якого економічного об'єкта є визначальною як при створенні структури об'єкта управління, формуванні управлінського апарату, так і при розробці автоматизованої інформаційної системи (АІС) об'єкта.

Від цієї діяльності залежать зрештою перелік розв'язуваних задач, методи й способи їх розв'язування, обсяги та потоки інформації, методи збору, зберігання, обробки та передавання даних. Тому аналіз основ та особливостей діяльності банківських установ і з'ясування специфіки їх роботи -- неодмінні умови створення відповідних АІС.

Банки мають різну структуру, яка істотно впливає на структуру їх АІС і технологію обробки даних.

Вся інформація про роботу самого банку та його клієнтів зосереджена практично в одному місці. Відповідна банківська автоматизована інформаційна система (БАІС) сукупністю кількох інформаційно взаємозв'язаних функціональних і забезпечувальних АРМ, на яких базується автоматизація головних видів діяльності банку внутрішньобанківських розрахункових, кредитних і депозитних операцій, бухгалтерської та оперативної звітності, операцій із міжбанківських розрахунків і т. ін.

Автоматизовані робочі місця можуть бути об'єднані в локальну обчислювальну мережу або працювати автономно, але неодмінно мають бути інформаційно узгоджені між собою.

Отже, технічний комплекс таких систем може являти собою або персональні комп'ютери, об'єднані в мережу, або автономні персональні ЕОМ, інформаційний зв'язок між якими здійснюється за допомогою машинних носіїв.

За багаторівневої структури КБ зі створенням АІС виникають додаткові проблеми. Насамперед це проблема передавання даних на великі відстані й забезпечення при цьому їх безпеки, достовірності й конфіденційності; проблеми оцінювання фінансового стану банку як сукупності елементів; управління територіально-регіональним розподілом фінансів, формування статистичної та оперативної звітності по банку в цілому та ін.

Оскільки робота з клієнтами ведеться на всіх рівнях, то можливі різні системи її організації, а отже, і застосування різних моделей і методів розв'язування одних і тих самих завдань у різних елементах. Наприклад, залежно від суми або терміну кредиту можливі різні способи організації кредитування клієнтів: через центральне чи регіональне управління КБ або через філії.

За складної структури банку зв'язок між його елементами, а відповідно і їх АІС може реалізуватися або у процесі використання послуг електронної пошти НБУ та інших систем електронного передавання даних, або створенням власних систем передавання даних.

Особливості БАІС істотно залежать і від виду діяльності та характеру виконуваних банком операцій. Відомо, що за характером таких операцій банки поділяються на емісійні та кредитні.

У коленій країні операції з емісії грошей покладаються, як правило, на центральний банк, роль якого в нас виконує НБУ. В АІС центрального банку вирішуються специфічні завдання, що стосуються організації емісії грошей. Зрозуміло, що такі завдання на БАІС не покладаються, хоча завдання щодо емісії цінних паперів виконуються.

Говорячи про БАІС, здебільшого мають на увазі автоматизацію традиційних послуг, тобто фактично автоматизацію виконання завдань (функцій, операцій) основного виробництва. Але мають місце ще й функції управління, які також можуть бути ефективно автоматизовані; скажімо, максимізація кредитів (оскільки прибуток банку тим вищий, чим вища частка кредитів) і мінімізація залишків. Водночас банки мають забезпечувати повернення грошових коштів за депозитними вкладами, на вимогу клієнтів, нараховувати та видавати проценти, а також, проводити платіжні операції своїх клієнтів. Для цього їм потрібні грошові кошти, і тут постає завдання забезпечення ліквідності банку, тобто його достатньої здатності виконувати свої зобов'язання перед клієнтами.

Коли банк має у своїй структурі філії чи відділення, тобто є сукупністю банківських установ, які працюють за "лімітом", постають проблеми відстежування використання лімітів, їх розрахунку та розподілу між елементами системи протягом того чи іншого періоду, зокрема протягом дня.

Водночас кожний банк є ризиковим підприємством, котре має зводити цей ризик до мінімуму, дбаючи про те, щоб він не впливав на прибуток його клієнтів. Звідси випливають завдання оцінювання платоспроможності позичальників та розміру ризику; визначення сумарних обсягів повернення грошових коштів за виданими й узятими позиками, за депозитними вкладами, за вимогами клієнтів; оперативного обліку наявності грошових коштів та можливості їх використання протягом певного періоду і т. ін.

Управляти ресурсами банку не менш складно, ніж виробництвом на підприємстві. Адже існують численні джерела надходження і використання коштів, причому потужність цих джерел різна та змінювана в часі, здебільшого стохастично. Відповідна математична задача не має прямого аналітичного розв'язання, тому доводиться застосовувати методи імітаційного моделювання, експертні системи тощо.

Загалом БАІС забезпечують:

– автоматизацію внутрішньобанківської діяльності, і насамперед операцій з обробки платіжних та інших документів у тих підрозділах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами;

– автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків та інших зовнішньобанківських операцій;

– автоматизацію фінансових операцій у рамках міжнародного банківського бізнесу.

Створюючи АІС чи будь-яку іншу систему, спираються на певні принципи - загальні вимоги, правила чи норми, яких слід у цьому разі додержувати. Так, згідно з нормативними документами під час створення автоматизованих систем необхідно керуватися принципами системності, розвитку, сумісності, стандартизації та ефективності.

Окрім цього можна додатково визначити ще деякі принципи створення й функціонування АІС фінансово-кредитних установ: принцип нових завдань, принцип надійності, принцип єдиної інформаційної бази.

Автоматизація діяльності банку починається з найбільш трудомістких операцій з обслуговування клієнтів. Тому в операційних відділах створюють АРМ бухгалтера, економіста, контролера, операціоніста і т. ін., які далі об'єднуються в локальну мережу.

Система електронних платежів складається (СЕП):

– з прикладного програмного забезпечення;

– телекомунікаційного середовища;

– засобів захисту інформації.

Електронні платіжні документи, що приймаються у СЕП, готуються в ОДБ банківської установи. ОДБ має забезпечувати коректне формування і захист електронних розрахункових документів та службових повідомлень СЕП відповідно до вимог Національного банку.

Операційний відділ під час своєї роботи створює автоматизовану базу даних (БД), що є основою для контролю, аналізу, статистичної звітності, комерційної та управлінської діяльності.

Далі автоматизуються міжбанківські розрахунки та міжфілійний обіг, організовується обмін інформацією між відділеннями банків тощо.

3.2 Структура автоматизованої системи ВАТ КБ „Промекономбанк”

Банківська інформаційна система, яка більше відома під назвою автоматизована банківська система (АБС), - це система, яка функціонує на основі ЕОМ та інших технічних засобів, що забезпечують процеси збору, реєстрації, передачі, обробки, збереження та актуалізації даних для вирішення задач управління банківською діяльністю.

Автоматизована банківська система повинна бути інтегрованою. Інтегрована - це така система, що побудована на загальносистемних принципах і охоплює не фрагментарне сукупність банківських задач, а вирішує питання автоматизації комплексно з урахуванням інформаційних і функціональних зв'язків. Як будь-яка система, АБС може бути представлена у вигляді певної сукупності підсистем. До складу АБС входять забезпечуючі та функціональні підсистеми.

Банки України, повіривши в ідеї банківської інформації, очолили дослідницькі роботи з автоматизації банківської справи із використанням потенціалу наукових закладів, що мали досвід розробки та впровадження формалізованих комп'ютеризованих систем. Однак поряд із цими позитивними змінами в банківській сфері України, ще слабо розвинуте математичне й програмне забезпечення щодо прийняття банківських рішень із важливих операцій, а саме: кредитування, інвестування, лізингу, факторингу та інші. Не виняток становить і „Промекономбанк”, хоча останнім часом він проводить грандіозну модернізацію робочих місць своїх працівників, як в плані технічного забезпечення, так і в плані програмного забезпечення. Відповідно до затвердженої Програми інтеграції інформаційних технологій та інженерної інфраструктури банком виконано значний обсяг робіт по інтеграції інформаційних технологій та інженерної інфраструктури банку, їх розвитку і забезпеченню якісного та надійного функціонування розгорнутих систем, мереж, засобів і обладнання.

З метою автоматизації процесів підготовки і прийняття управлінських рішень виконуються роботи по розвитку автоматизованої системи управління банком.

У „Промекономбанку” створено власну багатофункціональну систему технічного захисту інформації. Завершено роботу із сертифікацією системи захисту банку в цілому у Державному комітеті України з питань державних секторів та технічного захисту інформації.

Забезпечуючі підсистеми об'єднують в собі всі види ресурсів, які необхідні для функціонування системи. До їх складу відносяться такі підсистеми: інформаційного, програмного, математичного, технічного, лінгвістичного та організаційно-правового забезпечення.

Функціональні підсистеми об'єднують блоки, комплекси та окремі задачі, які реалізують певні банківські функції. Перелік функцій, які реалізуються банківською системою, можна розділити на дві частини: обов'язкові та допоміжні. До перших слід віднести ті функції, які мають місце у будь-якому комерційному банку, набір допоміжних функцій залежить від спеціалізації банку.

Функціональні підсистеми виділяються виходячи із якихось ознак управління. Враховуючи багатоаспектність банківських задач виникає проблема декомпозиції АБС на функціональні підсистеми. Функціональна підсистема - це деяка частина загальної системи управління, яка виділена у відповідності зі спільністю функціональних ознак управління. Основою для функціональної декомпозиції можуть бути характеристики: функція, період і об'єкт управління.

Автоматизована банківська система забезпечує:

– автоматизацію внутрібанківської діяльності і в першу чергу внутрібанківських операцій по обробці платіжних і інших документів у тих підрозділах банківської установи, які працюють безпосередньо з клієнтами;

– автоматизацію виконання міжбанківських розрахунків і інших
зовнішньобанківських операцій;

– автоматизацію фінансових операцій в рамках міжнародного
банківського бізнесу.

Зрозуміло, що автоматизація цих процесів повинна доповнювати одна одну і бути взаємозв'язаними і, що автоматизація кожного з них має свою специфіку та особливості і є доволі складною проблемою з високим рівнем автономності.

Зосередимо увагу на автоматизації внутрібанківської діяльності на рівні комерційного банку, а саме ВАТ КБ „Промекономбанк”. Огляд АБС показав, що вони відрізняються одна від одної як за структурою, так і за набором функціональних задач. Зараз не має типової структури АБС, якою б керувались банки при розробці своїх систем, практично відсутні елементи стандартизації та уніфікації банківських технологій.

Вивчення структур різних банківських систем та проведене певне їх узагальнення, дозволяє виділити такі основні функціональні підсистеми АБС: операційний день банку (ОДБ), управління кредитними ресурсами (Кредити), управління валютними операціями (Валютні операції), управління депозитами (Депозити), управління цінними паперами (Цінні папери), управління касою (Каса), внутрібанківський облік (Внутрішній облік), управління розрахунками з використанням пластикових карток (Карткові операції), звітність, аналіз діяльності банку (Аналіз).

АБС - це технологічна система, яка забезпечує функціонування банківського закладу. Ядром АБС є підсистема ОДБ, яка інформаційно зв'язана з іншими функціональними підсистемами.

Крім внутрішніх інформаційних зв'язків АБС характеризується великим спектром інформаційних зв'язків з зовнішнім середовищем, в якості якого виступають клієнти банку, інші банки, фінансові та державні органи. Характеризуємо коротко кожну із перерахованих підсистем.

Підсистема «Операційний день банку». Базовою підсистемою, що має обов'язково функціонувати в кожному комерційному банку є «Операційний день банку» (ОДБ). Основні функції цієї підсистеми такі: Увід та обробка клієнтських платіжних документів; створення та ведення особових рахунків клієнтів та масивів нормативно-довідкової інформації; робота з картотеками; обробка особових та балансових рахунків; ведення аналітичного і синтетичного обліку, формування балансу за кожен банківський день та відповідних вихідних форм.

Сервісні функції: відкриття, закриття та протоколювання банківського дня, встановлення лімітів, бізнес-правил для філій банку і т. ін.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами банку». В рамках підсистеми «Управління кредитними ресурсами банку» працівники кредитного відділу банку мають можливість виконувати такі основні функції:

– аналіз фінансового стану позичальника, визначення його кредитоспроможності та оцінка ризику при кредитуванні;

– формування та облік кредитних договорів;

– ведення та коригування розпоряджень на оплату кредитів;

– ведення та коригування строкових зобов'язань на погашення кредиту;

– ведення та коригування процентних ставок та графіків оплати процентів по кредитному договору;

– нарахування процентів по кредиту та облік їх сплати;

– облік та контроль погашення кредитної заборгованості;

– аналіз кредитного портфеля, класифікація кредитів та визначення розміру резервування.

Підсистема «Управління кредитними ресурсами» має бути інтегрована з іншими функціональними підсистемами банку, зокрема з ОДБ, в якій виконують бухгалтерські проведення при наданні кредиту та при погашенні суми основного боргу і відсотків по ньому.

Підсистема «Управління валютними операціями». У комерційних банках, що отримали дозвіл на виконання операцій з іноземною валютою має функціонувати підсистема «Управління валютними операціями». У рамках цієї підсистеми обов'язково має функціонувати комплекс задач «Валютний операційний день», що забезпечуватиме увід та обробку валютних платіжних документів, відкриття та закриття валютних рахунків, конвертацію валют, ведення рахунків покриття, формування балансу та інші операції з іноземною валютою.

Підсистема «Управління депозитами». Ця підсистема забезпечує автоматизацію робіт по обслуговуванню фізичних та юридичних осіб, що відкрили депозитні (вкладні) рахунки в „Промекономбанку”.

В підсистемі ведуться депозитні (вкладні) рахунки клієнтів банку. Основними задачами підсистеми є : облік операцій з готівкою, облік безготівкових операцій, облік цінних бланків, нарахування відсотків за депозитними рахунками, а також формування звітних форм для роботи з депозитними вкладами.

Підсистема «Управління цінними паперами». ВАТ КБ „Промекономбанк” може виконувати наступні операції з цінними паперами:

– випускати і продавати власні акції;

– купувати, продавати і зберігати цінні папери (акції, облігації, векселі тощо) ;

– проводити операції з цінними паперами за дорученням клієнтів.

Підсистема «Управління касою». Підсистема необхідна для обліку готівки та організації роботи обмінних пунктів. Ця підсистема являє собою міні-банк, що має свій баланс, рахунки і документацію, в якій відображаються готівкові кошти. В підсистемі виконуються такі основні функції: ведення довідника касових символів; увід та обробка прибуткових касових документів; увід та обробка видаткових касових документів; формування та ведення касових журналів; формування звітних форм з обліку роботи каси.

Підсистема може працювати в одній локальній мережі з підсистемою «Операційний день банку» або може бути територіальне віддаленою і взаємодіяти з банком за допомогою електронної пошти.

Підсистема «Внутрібанківський облік». Підсистема «Внутрібанківський облік» включає до свого складу задачі, що пов'язані з обліком у самому банку. До цієї підсистеми відносяться такі основні задачі: облік праці і нарахування заробітної плати працівникам банку, облік власних основних засобів банку, облік нематеріальних активів, облік амортизації основних засобів та нематеріальних активів, облік господарських і експлуатаційних витрат.

Підсистема «Звітність банку». В підсистемі «Звітність банку» формується бухгалтерська, фінансова та статистична звітність про діяльність комерційного банку. Джерелом інформації для даної підсистеми є база даних, сформована в ОДБ. У ВАТ КБ „Промекономбанк” також встановлено АРМ-Статзвітність, який є програмним продуктом НБУ. За допомогою нього формується вся статистична звітність КБ „Промекономбанк” у вигляді окремих файлів показників і передається в репозитарій статистичної звітності в НБУ, де ці показники обробляються і формуються необхідні звітні форми.

Підсистема «Управління розрахунками з використанням пластикових карток». Метою функціонування цієї підсистеми є автоматизація безготівкових розрахунків з фізичними особами з використанням пластикових карток. Основними напрямками робіт в підсистемі є наступні: обслуговування локальних платіжних карткових систем; обслуговування міжнародних платіжних карткових систем; обслуговування національних платіжних карткових систем.

Підсистема «Аналіз діяльності банку». До основних аналітичних задач підсистеми можна віднести: аналіз балансу (агрегованого та в розрізі класів, розділів, груп і балансових рахунків); аналіз пасивів банку (структура пасивів, структура власних коштів, структура залучених коштів); аналіз активів банку (структура активів, структура кредитного портфеля); аналіз нормативів банку (ліквідність, платоспроможність, достатність капіталу та інші); аналіз доходів та видатків і прибутку банку (нарахування і фактично отримані доходи, рентабельність, доходи від банківських послуг, прибутковість банку); аналіз виконання фінансового плану доходів та витрат; аналіз та контроль формування і використання фондів банку.

3.3 Організація операційного дня ВАТ КБ „Промекономбанк”. Системи „Клієнт-банк”

Операційний день банку (ОДБ) - технологічний процес, необхідний для підтримки актуального стану клієнтів, а також залишків на рахунках аналітичного і синтетичного обліків.

Функції ОДБ: "Реєстрація клієнтів і рахунків"; "Історія зміни базових процентних ставок"; "Нарахування процентів"; "Введення документів складне"; "Введення ордерів і платіжних доручень"; "Проглядання всіх документів"; "Проглядання документів; "Візування операцій"; "Неоплачені документи"; "Прийом документів з локальних завдань"; "Відкрити банківський день"; "Закрити банківський день"; "Перекриття сальдо рахунка"; "Підрахунок контрольного розряду особового рахунка"; "Проглядання рахунків"; "Переоцінка валюти"; "Друк звітів".

Вся робота управління автоматизації направлена на підвищення ефективності роботи „Промекономбанку” в якості обслуговування клієнтів, розширення переліку послуг, що надаються банком. Клієнти комерційних банків не є безпосередніми учасниками системи електронних платежів. Клієнти виконують свої платежі лише через комерційні банки, які їх обслуговують і які є абонентами СЕП найнижчого рівня.

Початок банківського дня у РРП (регіональна розрахункова палата) вважається "нульовим" сеансом. Під час нього виконуються: розсилка банкам регіону "нічних" файлів В; розсилка банкам регіону файлів К із розширенням "ООО", в яких подається значення коррахунка банку за станом на початок дня; розсилка іншим РРП "нічних" файлів С; надання звітної інформації щодо складу банків регіону - учасників СЕП, значень їх коррахунків, значень їх "нічних" рахунків (за аналізом складу "нічних" файлів).

Початок дня в банку складається з підготовчих робіт в ОДБ та з отримання файла К.000 від РРП. Після отримання файла К.000 банк-учасник може розпочинати обмін пакетами платіжних документів з СЕП.

Протягом робочого дня виконується обмін пакетами платіжних документів, квитанціями та контрольною інформацією між банками та РРП. РРП обмінюються між собою пакетами міжрегіональних платежів та квитанціями на них.

Комерційний банк готує початкові платіжні документи одним із способів: 1) операціоніст банку отримує паперові документи від клієнтів і створює на їх основі електронні документи за допомогою програми "Операційний день банку"; 2) банк отримує електронні платіжні документи від філій засобами внутрішньобанківської платіжної системи; 3) банк отримує електронні документи засобами системи "клієнт - банк" від клієнта-відправника.

Усі ці способи передбачають проходження платіжних документів через ОДБ банку - учасника СЕП. ОДБ банківських установ - єдине джерело надходження електронних розрахункових документів у СЕП.

Початкові платіжні документи для передачі у СЕП оформляються в ОДБ у вигляді файла типу А - пакета початкових платіжних документів.

На кожний банк регіону збираються всі платіжні документи, адресовані на нього і прийняті в цьому сеансі, і формуються у вигляді файла В - пакета відповідних платіжних документів. Файли В відправляються банкам регіону. Платежі, призначені для банків, що обслуговуються в інших РРП, формуються у вигляді файлів С - пакетів міжрегіональних платіжних документів.

Обробка пакетів електронних платіжних документів та файлів-квитанцій відбувається в порядку черговості надходження до системи. Переданий і прийнятий до системи електронний розрахунковий документ не підлягає відміні (відкликанню) засобами системи жодним з користувачів.

Кожна квитанція завжди відповідає одному, і лише одному, пакету платіжних документів. Вона надсилається відправнику цього пакета. Якщо квитанція підтверджує успішне прийняття пакета платіжних документів, то кажуть, що вона "квитує", або підтверджує цей пакет. Результати приймання пакета можуть бути такими:

1. Пакет прийнятий успішно. Код помилки в квитанції дорівнює 0.

Пакет відхилений у цілому.

Знайдено помилки в окремих платіжних документах пакета

"Червоне" сальдо -- ситуація, коли банк має від'ємний залишок коштів на коррахунку.

5. "Жовте" сальдо виникає, коли банк спробував надіслати у СЕП файл початкових платежів А на суму, що перевищує на явний залишок коштів на технічному рахунку.

З моменту, коли платіжний документ прийнятий від банку в СЕП, відповідальність за доставку документа одержувачу несе СЕП.

Тільки після здійснення успішного квитування всіх пакетів міжрегіональних платежів дається дозвіл РРП на перехід до другого етапу - власне закриття банківського дня. На цьому етапі:

– припиняють обмін інформацією з банками;

– підсумовуються результати денного обміну платіжними документами і формується для ОДБ керівна інформація для відображення результатів денних розрахунків на реальних коррахунках банків;

– архівація всіх результатів роботи за день на кожному з АРМ СЕП. Отримані архіви зберігаються у РРП протягом часу, визначеного діючим законодавством, і можуть використовуватися для вирішення спірних питань, арбітражу, а також довідкових потреб.

Підрозділами „Промекономбанку” активізувалася робота по впровадженню системи «Клієнт-Банк», у 2000 році було проведено сертифікацію цього програмного забезпечення в НБУ. До системи вже підключено велику кількість клієнтів. Практика застосування систем "клієнт - банк" показала їх високу ефективність. Залежно від реалізації системи "клієнт -банк" можуть вирішувати різні завдання - від організації обміну інформацією типу "платіжне доручення - виписка з рахунка" до повної автоматизації всього документообігу між клієнтом і банком. Щоб бути ефективною, система "клієнт -банк" не повинна обмежуватися тільки наданням можливості обміну простим набором документів типу платіжних доручень і виписок з рахунків, має пропускати через себе переважну більшість документів клієнта.

Відповідь на питання, чи варто впроваджувати систему, банк може одержати, розглянувши переваги й недоліки такого впровадження для себе і своїх клієнтів (табл. 3.1, 3.2).

Таблиця 3.1 Переваги й недоліки впровадження системи "клієнт -- банк" для банку

Переваги	Недоліки
1	2
Економить час операціоністів на приймання і обробку документів клієнтів	Вимагає витрат на придбання або створення системи, її впровадження і навчання співробітників
Дає змогу уніфікувати роботу з документами клієнтів і забезпечення їх різноманітною довідковою інформацією	Вимагає витрат на обслуговування (у тому числі й каналів зв'язку з високою пропускною спроможністю при обслуговуванні великого числа клієнтів)
Виступає могутнім чинником в конкурентній боротьбі за клієнтів
Дозволяє одержувати додаткові кошти у вигляді плати за використовування системи клієнтами

Таблиця 3.2 Переваги і недоліки впровадження системи "клієнт -- банк" для клієнта

Переваги	Недоліки
Дає змогу працювати із своїми рахунками, не виходячи з офісу	Іноді потребує додаткового устаткування і вищої кваліфікації користувачів комп'ютера
Забезпечує повніший захист інформації про рахунки, ніж факсом або по телефону	Часто вимагає деякого часу, щоб перекваліфікувати співробітників для роботи з електронними документами
Дозволяє одержувати різноманітну довідкову інформацію з банку в єдиному зв'язаному вигляді	Як правило, банки стягують платню за користування такою системою
Дозволяє клієнту вибирати банк, не звертаючи особливої уваги на територіальну близькість

Залежно від конкретної реалізації системи наведені вище "плюси" і "мінуси" можуть бути як доповнені, так і скорочені, і очевидно, що саме від реалізації залежить, чи виправдає система первинні витрати.

Система "клієнт-банк" втілює сучасні методи і засоби інформаційної технології на основі баз даних і телекомунікації і має ряд технологічних особливостей реалізації автоматизованого проведення електронних документів.

У системі "клієнт-банк" можуть використовуватися й інші електронні документи, а також електронні повідомлення, якими обмінюються клієнт і банк. Для забезпечення безпеки і конфіденційності розрахунків використовуються спеціальні процедури, що включають: шифрування електронних документів, що забезпечує їх захист від несанкціонованого читання; систему паролів для обмеження доступу, що забезпечує захист електронних документів засобами електронного підпису від несанкціонованої модифікації або знищення.

У функціональному відношенні система "клієнт-банк" є глобальною мережею з централізованим управлінням і з фіксованим розподілом завдань її елементів. Відповідно до цього вона включає такі функціональні підсистеми: