Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство аграрної політики України

Білоцерківський державний аграрний університет

Факультет заочної освіти

Кафедра: менеджменту

Магістерська робота

Біла Церква

2008

Зміст

Вступ

Розділ 1. Науково теоретичні основи формування Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

1.1 Суть і призначення Фонду

1.2 Джерела коштів Фонду та їх використання

1.3 Порядок обчислення розміру страхових внесків та їх облік

Розділ 2. Характеристика Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

2.1 Умови створення Фонду та його структура

2.2 Функції Фонду

2.3 Організація реєстрації та перереєстрації безробітних

Розділ 3. Особливості функціонування Білоцерківського МРЦЗ на регіональному ринку праці

3.1 Аналіз стану рівня безробіття та заходів по його зниженню по м. Біла Церква та Білоцерківському району

3.2 Динаміка коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по м. Біла Церква та Білоцерківському району

3.3 Програма зайнятості Білоцерківського МРЦЗ на 2008 рік

Розділ 4. Стан охорони праці в Білоцерківському МРЦЗ

Висновки і пропозиції

Список використаної літератури

Вступ

Поняття зайнятості є настільки звичним, що його зміст не потребує особливого дослідження, головним чином тому, що інтереси виробництва довгі роки у нас домінували над інтересами людини. Серйозного вивчення проблематики соціальних аспектів зайнятості до початку 90-х років практично не проводилося. В цьому і не бачили великої необхідності, бо людський фактор був у ролі ресурсу і перетворювався із вищої цінності і цілі суспільного розвитку в засоби для вирішення тих чи інших економічних і політичних задач.

Безперечно економіка, що розвивалася, вимагала постійного збільшення чисельності робітників і спеціалістів. При цьому збільшення робочих місць здебільшого з низьким технічним рівнем характеризувалася тим, що попит на робочу силу випереджав приріст трудових ресурсів.

Функція зайнятості людини в історичному плані перетерпіла складну еволюцію від елементарних пошуків прожиття і ведення примітивного господарства до багатопрофільної виробничо-економічної, соціальної та інтелектуально-духовної творчої діяльності.

В процесі розвитку людини сформувався, як навчальний так і перетворюючий суб'єкт і його діяльність направлена не тільки на задоволення життєво-необхідних потреб і виживання як біологічного виду, але і на задоволення інтелектуальних і духовних потреб.

В правових державах, які добивалися найбільшого прогресу в соціально-політичному розвитку, ринкове господарство базується на самостійній відповідальності та свободі економічних дій господарських суб'єктів, і держава, як правило, не вмішується в їх виробничо-економічну діяльність.

Разом з тим, зайнятість, не зводиться лише до виробничо-економічної або службової діяльності людини, а може виражатися і в інших формах.

Соціально-економічна криза в Україні призвела до суттєвого зниження життєвого рівня переважної більшості населення, зростання безробіття і неповної зайнятості, перерозподілу трудових ресурсів з легального сектора економіки у "тіньовий", поглиблення популяризації суспільства за життєвим рівнем. Об'єктивні процеси соціально-економічних перетворень позначаються на всіх категоріях людства, що потребує постійного врахування змін умов життєдіяльності і своєчасного формування програми соціального захисту.

Відповідно до Конституції України та Основ законодавства України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, розроблено Закон України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» із змінами внесеними згідно із Законом № 3483-IV (3483-15) від 23.02.2006, ВВР, 2006, №32 ст. 271, який визначає правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття та відповідно до цього Закону створено Фонд загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, який є правонаступником державного фонду сприяння зайнятості населення.

Метою роботи є визначення стану і перспектив розвитку Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

При написанні випускної роботи були поставлені та вирішені такі завдання:

Дослідити стан і перспективи розвитку Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Визначити місце і роль страхових внесків Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Дати характеристику джерел надходження коштів до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Проаналізувати структуру Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Показати заходи на які передбачається використання коштів.

Розглянути порядок обчислення розміру страхових внесків з роботодавців та застрахованих осіб.

Розглянути облік та звітність платників страхових внесків.

Проаналізувати стан рівня безробіття та намітити заходи щодо його зниження.

Намітити шляхи вдосконалення роботи центру зайнятості по зменшенню рівня безробітних в сільській та міській місцевостях.

Об'єктом дослідження був Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості.

При написанні магістерської роботи було використано законодавчі, нормативні, інструктивні матеріали, дані статистичної, бухгалтерської звітності, монографічна та періодична література.

Робота складається з вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури та додатків.

В першому розділі «Науково-теоретичні основи формування та використання Фонду» розглянуто питання суті і призначення Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, джерела надходження коштів та порядок обчислення розміру страхових внесків.

У другому розділі «Характеристика Фонду» викладені такі питання: умови створення Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, функції державної служби зайнятості, умови надання допомоги безробітним.

В третьому розділі "Зареєстрований ринок праці, стан та регулювання сільської та міської зайнятості по Білоцерківському МРЦЗ" розкриті основні напрямки удосконалення загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Зроблено аналіз діяльності Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості та намічені заходи щодо покращення ситуації на ринку праці Білоцерківського регіону.

Розділ 1. Науково теоретичні основи формування Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття

1.1 Суть і призначення Фонду

Ринок праці представляє собою складну систему відношень обміну індивідуальних здібностей до праці на фонд життєвих засобів необхідних для відтворення робочої сили і розміщення робітників в системі суспільного розподілу праці по законах товарного виробництва і обороту. В економічному житті він проявляється в постійній зміні відношень попиту на робочу силу з боку роботодавців та людей які готові працювати.

Ринок праці являється інструментом зв'язку економічних інтересів суб'єктів трудових відношень, складовою частиною механізму формування і зміни структур суспільного виробництва. Цей механізм забезпечує пропорційний розподіл робочої сили в співвідношенні з структурними суспільними потребами та розвитком техніки та технологій [43].

Економічне безробіття носить постійний характер, обумовлений зміною ринкової кон'юнктури, невдачею частини товаровиробника в конкурентній боротьбі. Ліквідувати цю форму безробіття неможливо.

Технологічне безробіття пов'язане з переходом до нових поколінь техніки і технологій, механізацією і автоматизацією ручної праці. Цю проблему можливо вирішити здебільшого в рамках даного колективу і за його рахунок.

Структурне безробіття пов'язане з закриттям застарілих підприємств і виробництв, скороченням випуску продукції, з соціальною переорієнтацією економіки, скорочення індустріального будівництва, зменшенням числа зайнятих в апараті управління.

Конверсійне безробіття споріднене структурному, причиною його являється скорочення чисельності в збройних силах України і зайнятих в галузях воєнної економіки.

Молодіжне безробіття виникає на двох етапах в життєвому циклі людини: після закінчення середньої школи та після отримання професійної освіти.

Застійне (хронічне) безробіття виникає в період кризи перевиробництва і характеризується нерегулярністю зайнятості значної кількості громадян, включаючи тих, які не хочуть, а з часом і не можуть працювати.

Скрите безробіття найбільш розповсюджене в сільському господарстві а також скрізь, де робітників більше, чим це передбачено технологією для випуску кінцевої продукції [44].

Враховуючи особливості формуючих факторів та змісту виконуючих функцій, можна кваліфікувати наступні три основні види зайнятості:

1. Господарсько-економічна зайнятість, яка проводиться або самостійно, або під впливом роботи по найму, включаючи виробничу діяльність, технічне і сировинне обслуговування.

2. Службова зайнятість, пов'язана з обранням, призначенням на посаду в державні заклади і діяльність, пов'язана з службою в Збройних Силах і інших формуваннях, які виконують функції по захисту безпеки і охороні правопорядку.

3. Зайнятість пов'язана з виконанням функцій здебільшого соціального характеру. Це передусім особиста творча, інтелектуальна та духовна діяльність. Сюди також необхідно віднести навчання і професійну підготовку з відривом від виробництва.

Досвід економічно розвинутих країн показує, що по мірі розвитку ринкових відносин і формування ринку праці все більш необхідною становиться необхідність державного регулювання зайнятості населення, прийняття мір по боротьбі з безробіттям та забезпеченню раціонального використання трудових ресурсів [42].

Важливим напрямом соціального захисту населення є розвиток страхування на випадок безробіття. У країнах, де використовуються системи допомоги у зв'язку з безробіттям, можна виділити три підходи до вирішення цих проблем:

1. Обов'язкове страхування від безробіття, яке охоплює певні групи працівників.

2. Добровільне страхування.

3. Соціальну допомогу у зв'язку з безробіттям (фінансується із суспільних фондів чи бюджету, що залежить від наявності відповідних коштів, рівня доходів тих, хто звертається за допомогою).

Верховною Радою України був прийнятий Закон від 02.03.2000 року "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття", та створено Фонд загальнообов'язкового державного страхування України на випадок безробіття [4].

Соціальне страхування є найважливішим елементом системи соціального захисту, практично її організаційно - фінансовою основою в більшості країн світу. Вичерпне визначення цього поняття з огляду на різницю його трактування в національних законодавствах навряд чи можливо надати. Загалом же, це організаційно-фінансова система, чия діяльність спрямована на захист від соціальних ризиків втрати доходу або необхідності оплати певних послуг чи інших видатків, пов'язаних із втратою здоров'я, працездатності або настанням безробіття за рахунок спеціальних фондів, які формуються шляхом сплати внесків працюючими, роботодавцями та державою [29].

В країнах ЄС системи соціального страхування складались історично, шляхом розвитку товариств взаємного страхування, і лише згодом отримали законодавчий статус загальнонаціональних систем. Загальнонаціональна система соціального страхування в США виникла значно пізніше за ініціативою державної влади і, на відміну від більшості країн Європейського Союзу, організовується і управляється федеральним урядом та урядами штатів. Спектр особливостей окремих національних систем досить широкий, проте загалом можна провести таку типологію [41]:

1. За механізмами фінансування соціальних видатків можна визначити:

Північноєвропейський варіант (Ірландія, Великобританія та Скандинавські країни), де за рахунок соціального страхування покривається до половини соціальних видатків загальна сума відрахувань до фондів в межах 15 % ВВП. При цьому, для цих країн може значно коливатись як співвідношення між страховими та бюджетними виплатами, так і загальна частка соціальних виплат у ВВП. Так, у Данії та Швеції загальна частка соціальних видатків становить майже 40% ВВП, водночас соціальне страхування покриває лише чверть цих витрат у Данії та близько половини - у Швеції. В Ірландії ж ці показники становлять 20 % та 33 %.

Континентальний - найбільш типовими представниками є Франція, ФРН, Бельгія та Нідерланди, де частка соціальних виплат становить приблизно 30 %, дві третини з них покриваються за рахунок систем соціального страхування. Систему соціального страхування США навряд чи можна класифікувати за типологією ЄС, хоча можна зазначити, що пропорції видатків між бюджетним та страховим фінансуванням належить до другого типу, водночас частка соціальних видатків у ВВП значно нижча.

Загалом можна зауважити, що практично для всіх згаданих сторін існує тенденція до зростання частки систем соціального страхування у фінансуванні соціальних видатків.

2. За соціальним спрямуванням можна відмітити принципову різницю між США, де метою соціального страхування є підтримання соціального життєвого рівня, та країнами ЄС, де воно спрямоване на забезпечення основних життєвих проблем та недопущення суттєвого зниження доходів внаслідок дії факторів соціального ризику.

Страхові системи (фонди) управляються соціальними партнерами (працівниками та роботодавцями) через спеціальних представників, зазвичай на партнерських засадах. Певна тенденція до паритетності спостерігається і при сплаті внесків соціального страхування. У більшості країн основний тягар виплат внесків припадає на роботодавців (наприклад, в Італії та Іспанії приблизно 4\5). Винятком, як і в багатьох інших випадках, є Нідерланди, де працівники сплачують дві третини загальної суми внесків. Розмір внесків по відношенню до заробітної плати коливається від 15 % в Ірландії до 45 % у Франції, Греції та Нідерландах.

В Нідерландах страхування від безробіття здійснюється відповідно до закону про страхування від безробіття. Відповідно до нього до загального фонду страхування від безробіття 3,65 % заробітку перераховується роботодавцем та 5,25 % - працівником. Крім цього, роботодавець перераховує 1,5 % внесок до іншого агентства - Кесішісіапсу Раутепі Рипсі (КРР). За рахунок цього виду страхування сплачуються 3 види допомоги:

- короткотермінова - для осіб, що не мають належного страхового стажу;

- компенсація заробітку - 70 % заробітної плати на термін, що визначається залежно від загального страхового стажу;

- follow-up benefit - аналог соціальної допомоги, що виплачується протягом до двох років після закінчення терміну виплати компенсації заробітку.

Для всіх видів страхування існують обмеження розміру доходу, з якого сплачуються внески - 70 % мінімальної оплати праці.

Агентами, що забезпечують здійснення соціального страхування для національної системи є Банк соціального страхування, для системи найманих працівників - Агентство соціального захисту, медичне страхування в обох системах забезпечують фонди страхування здоров'я.

Законодавчою базою програми соціального страхування США став Закон про соціальне забезпечення, який був прийнятий Конгресом у 1935 році.

Одним з видів соціального страхування США є страхування на випадок безробіття. Воно охоплює 90 % всіх працюючих осіб і має за мету виплату працівникам допомоги в період вимушеного безробіття.

На відміну від національної програми соціального забезпечення страхування від безробіття фінансується і здійснюється на рівні окремих штатів. Федеральний уряд здійснює загальний контроль і забезпечує пільги зі сплати федеральних податків.

Внески сплачуються роботодавцями в розмірі, що визначаються конкретною економічною ситуацією та фінансовими можливостями. Через це умови соціального страхування: тарифи, розміри допомоги і тривалість права на її отримання суттєво відмінні в різних штатах. Як і в Україні, умовою надання допомоги по безробіттю є принципова згода безробітного працевлаштуватися за направленням на "підходящу" роботу. Всі штати повинні мати розроблені й функціонуючі програми забезпечення роботою, а також консультаційні центри із працевлаштування. В 1995 році щомісяця допомогу по безробіттю загальною річною вартістю 22 мільярди $ отримувало 2.7 мільйони осіб. В період економічного спаду федеральні органи законодавчої та виконавчої влади подовжують тривалість отримання допомоги по безробіттю і виділяють додаткові кошти потреб. На рівні штатів допомогу у страхуванні від втрати доходу також забезпечують так звані компенсаційні програми для працівників, які крім компенсації за втрату роботи забезпечують також і оплату медичного обслуговування.

Таким чином можна сказати, що система США передусім орієнтована на створення рівних можливостей для їх учасників, ЄС - забезпечення соціальних гарантій.

Реформа соціального страхування в Україні здійснюється досить активно, її зразком стала система соціального страхування континентального типу, передовсім ФРН [49].

Головні засади реформування були визначені Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування (1997р.). Ними передбачено формування 5 видів соціального страхування, при цьому єдиною суттєвою відмінністю від зразків СРСР страхування на випадок тимчасової непрацездатності. Соціальне страхування мають здійснювати недержавні некомерційні організації, які керуються соціальними партнерами. Нині запроваджено вже 3 види загальнообов'язкового державного соціального страхування:

- від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що спричинили втрату працездатності;

- на випадок безробіття та у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності;

- і витратами, зумовленими народженням та похованням. Оскільки організаційно фінансові системи страхування від безробіття і від тимчасової непрацездатності в Україні практично вже існували, поки що принциповим моментом реформи було формування соціального страхування від нещасних випадків на виробництві [ 42].

1.2 Джерела коштів Фонду та їх використання

Основними джерелами фінансування загальнообов'язкового державного соціального страхування є страхові внески страхувальників - роботодавців та застрахованих осіб. З переходом до ринкових відносин дедалі очевидною стає необхідність безпосередньої участі працівників у фінансуванні фондів соціального страхування, що дає їм можливість самим впливати на рівень свого соціального захисту в разі настання страхових випадків [11].

Перехід від фінансування загальнообов'язкового соціального страхування через систему податків до системи внесків має принципове значення, оскільки поняття "соціальний податок" та "страхові внески" різняться як за соціально-економічною природою, так і за роллю і призначенням у соціальному захисті. Страхові внески - це форма резервування заробітної плати, яка забезпечує матеріальні виплати та надання соціальних послуг працівникам в разі настання страхового випадку.

Підміна страхових внесків єдиним соціальним податком лишає їх цільового призначення.

Фінансові механізми соціального страхування в такому випадку знову трансформуються в систему соціальної допомоги, що призводить до втрати взаємозв'язку індивідуального вкладу застрахованої особи та його роботодавця з розміром соціальних виплат, а також зменшенню надходжень до фондів.

Світовий досвід розвитку соціального страхування навпаки передбачає пропорційну сплату внесків до соціальних фондів як роботодавцями так і найманими працівниками.

Джерелами формування коштів Фонду загальнообов'язкового соціального страхування на випадок безробіття є:

- страхові внески страхувальників - роботодавців, застрахованих осіб;

- асигнування державного бюджету;

- суми фінансових санкцій, застосованих до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб за порушення встановленого порядку сплати страхових внесків та використання коштів Фонду, недотримання законодавства про зайнятість, а також суми адміністративних стягнень, накладених відповідно до законодавства на посадових осіб та громадян за такі порушення;

- прибуток, одержаний від тимчасово вільних коштів Фонду, у тому числі резервів коштів Фонду, на депозитному рахунку;

- благодійні внески підприємств, установ, організацій та фізичних осіб;

- інші надходження відповідно до законодавства України.

Кошти Фонду використовуються на такі заходи:

- виплату, забезпечення та надання соціальних послуг безробітним в період перебування на обліку в службі зайнятості.

- відшкодування Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних із достроковим виходом на пенсію осіб, які достроково вийшли на пенсію відповідно до Закону України «Про зайнятість населення».

- фінансування витрат на утримання та забезпечення діяльності виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, управління Фондом, розвиток його матеріальної та інформаційної бази;

- створення резерву коштів Фонду [4].

Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України.

Фонд не може використовувати свої кошти на цілі, не пов'язані з його діяльністю.

Кошти Фонду зараховуються на єдиний централізований рахунок Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, відкритий центральним органом виконавчої дирекції в уповноваженому банку, визначеному на конкурсній основі.

Фінансування страхової діяльності та інших видатків, передбачених бюджетом, здійснюється з єдиного централізованого рахунку Фонду через поточні рахунки органів виконавчої дирекції, відкриті в установах уповноваженого банку.

Для забезпечення фінансової стабільності Фонду утворюється резерв коштів Фонду. Резерв формується шляхом щомісячного відрахування до нього 1/12 частини коштів, передбачених в бюджеті Фонду на виплату допомоги по безробіттю в поточному місяці. В цілому резерв не може перевищувати суму, необхідну для виплати допомоги по безробіттю з розрахунку в середньому на місяць. У разі надходжень коштів до Фонду на рівні його фактичних видатків, відрахування до резерву на цей період не здійснюється.

Резерв використовується за цільовим призначенням за рішенням правління Фонду.

Резерв коштів Фронду використовується у разі нестачі коштів в такій послідовності:

- допомога по безробіттю;

- матеріальна допомога у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації безробітного;

- одноразова матеріальна для відкриття підприємницької діяльності;

- допомога на поховання у разі смерті безробітного або особи, яка перебувала на його утриманні.

На інші цілі резерв коштів Фонду не використовується.

Резерв коштів Фонду зберігається на спеціальному рахунку, в уповноваженому банку України [4].

Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи здійснюють бухгалтерський, оперативний облік та ведуть бухгалтерську та статистичну звітність згідно із законодавством.

Одними з пасивних форм сприяння зайнятості відноситься виплата допомоги по безробіттю, одноразової допомоги на організацію підприємницької діяльності.

Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності затверджено наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20.11.2000 року № 307 [19].

Допомога по безробіттю, надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Допомога по безробіттю призначається центрами зайнятості на які покладено функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі центри зайнятості), за місцем перебування безробітного на обліку і виплачується в установленому порядку через банківські установи [19].

Застрахованим особам, які втратили роботу з незалежних від них обставин і визнані в установленому порядку безробітними та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного, або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, допомога по безробіттю визначається у відсотках до її середньої заробітної плати (доходу) залежно від страхового стажу [4]:

До 2 років-50%;

Від 2 до 6 років - 55 %;

Від 6 до 10 років - 60 %;

Понад 10 років-70%.

Залежно від тривалості безробіття допомога по безробіттю зменшується й виплачується у відсотках до визначеного розміру [4]:

- перші 90 календарних днів - 100 %;

- протягом наступних 90 календарних днів - 80 %;

- надалі - 70 %.

Втратою роботи з незалежних від застрахованих осіб обставин вважається припинення трудового договору відповідно до статті 36 (п. 1, 2, 3) статті 38 (у разі неможливості продовження роботи, а також невиконання власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, умов колективного договору чи трудового договору), статті 39, статті 40 (п. 1, 2, 5, 6) Кодексу законів про працю України [ 2].

Допомога по безробіттю особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів, а також особам які бажають відновити трудову діяльність після тривалої перерви, визначається розмір допомоги по безробіттю після закінчення перерви страхового стажу, що сталася з поважних причин, якщо особа протягом місяця після закінчення цієї перерви зареєструвалася в установленому порядку в Державній службі зайнятості як безробітна.

Поважними причинами є [4]:

- навчання у ПТУ та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

- здійснення догляду непрацюючою працездатною особою (мати, батько, опікун) за трьома та більше дітьми до 16 років;

- здійснення догляду непрацюючою працездатною особою за інвалідом 1 групи або дитиною інвалідом до 16 років, за пенсіонером, який за експертним медичним висновком потребує постійного стороннього догляду, а також за пристарілим, який досяг 80 - річного віку;

- строкова військова служба;

- період проживання разом із чоловіком (дружиною) військовослужбовцем, крім військовослужбовців строкової служби, у місцевостях, де не було можливості працевлаштування за спеціальністю, але не більше 10 років;

- інші поважні причини, передбачені законодавством України.

Допомога по безробіттю особам, які звільнилися з останнього місця роботи за власним бажанням без поважних причин, призначається відповідно, як застрахованим особам з урахуванням страхового стажу так і застрахованим особам без урахування страхового стажу, і її виплата починається з 91-го календарного дня.

Визначається та виплачується допомога по безробіттю особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займались підприємницькою діяльністю не менше 26 календарних тижнів і сплачували страхові внески до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі Фонд), а саме:

- громадянам України, іноземцям, особам без громадянства, які постійно проживають в Україні, що працювали за межами України й не були застраховані в системі соціального страхування на випадок безробіття країни, в якій вони перебували, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

- особам, які забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності, особам, які виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.

Середня заробітна плата (доход) визначається відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

У середньомісячну заробітну плату для обчислення допомоги по безробіттю враховуються всі види виплат, на які нараховуються страхові внески. Допомога по безробіттю не може бути вищою за середню заробітну плату, що склалася в галузях національної економіки відповідної області за минулий місяць, і нижчою за прожитковий мінімум встановлений законом.

Без урахування страхового стажу в розмірі, установленому законодавством, визначається допомога по безробіттю для таких категорій безробітних [ 3].[4.]:

- Особам, звільненим з останнього місця роботи з підстав, передбачених статтею 37, п. 3,4,7,8. статті 40, статтями 41 та 45 КЗпП України, - виплата їм починається з 91 календарного дня;

- Особам, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали менше 26 календарних тижнів;

- Особам, які бажають відновити трудову діяльність після тривалої (більше 6 місяців) перерви;

- Особам, які брали участь у загальнообов'язковому державному соціальному страхуванні України на випадок безробіття на добровільних засадах та протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали або займалися підприємницькою діяльністю і сплачували страхові внески до Фонду менше 26 календарних тижнів;

- Категоріям осіб, визначеним у пункті 2.5 Порядку, які працювали або займались підприємницькою діяльністю і не сплачували страхові внески до Фонду, але мали раніше добутий трудовий, що прирівнюється до страхового, або страховий стаж.

Загальна тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 360 календарних днів протягом 2 -х років із дня призначення допомоги по безробіттю.

Для осіб перед пенсійного віку ( за 2 роки до настання права на пенсію) тривалість виплати допомоги по безробіттю не може перевищувати 720 календарних днів.

Для зазначених осіб передпенсійний вік визначається на день їх реєстрації, як безробітних державної служби зайнятості.

Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

До страхового стажу включаються:

1. Період роботи за трудовим договором (контрактом) на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) у тому числі час проходження альтернативної невійськової служби.

2. Період участі безробітного в оплачуваних громадських роботах.

3. Період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків за Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", а саме:

- період відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею 6 річного віку за медичним висновком;

- період отримання допомоги по частковому безробіттю.

4. Періоди, коли застрахована особа отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності) - страхові виплати втраченого заробітку у зв'язку з втратою працездатності;

- відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням":

- допомогу по тимчасовій непрацездатності (включаючи догляд за хворою дитиною);

- допомогу по вагітності та пологах.

5. Періоди, за які сплачені страхові внески до Фонду на добровільних засадах під час:

- роботи за межами України, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України;

- коли особи забезпечували себе роботою самостійно (члени творчих спілок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок), фізичним особам, які були суб'єктами підприємницької діяльності, особам, які виконували роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими угодами.

До страхового стажу прирівнюються:

а) трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту) на підприємствах, в установах, організаціях та кооперативах, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах до набрання чинності Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття";

б) строк проходження військової служби, крім строкової у Збройних Силах України, Прикордонних військах України, внутрішніх військах, військах цивільної оборони та інших військових формуваннях, утворених відповідно до Законів України, Службі безпеки України, органах внутрішніх справ України;

в) період проходження державної служби в підрозділах міліції;

г) заняття підприємницькою діяльністю за сплатою збору на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття"[4].

До страхового стажу та трудового стажу, що прирівнюється до страхового та набутого до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", не включаються періоди:

а) навчання у ПТУ та вищих навчальних закладах, клінічній ординатурі, аспірантурі, докторантурі з денною формою навчання;

б) строкової військової служби;

в) періоди одержання допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги в період професійного навчання, матеріальної допомоги по безробіттю відповідно до Закону України " Про зайнятість населення та матеріального забезпечення відповідно Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття".

Страховий стаж обчислюється як сума періодів, протягом яких особа підлягала страхуванню на випадок безробіття та сплачувала страхові внески особисто або через рахунки роботодавця та роботодавцем.

Період, протягом якого застрахована особа була звільнена від сплати страхових внесків, або отримувала виплати за окремими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, крім пенсій усіх видів ( за винятком пенсій по інвалідності, державної соціальної допомоги, яка призначається інвалідам замість пенсії) включається до страхового стажу.

До страхового стажу прирівнюється трудовий стаж, набутий працівником за час роботи на умовах трудового договору (контракту).

Страховий та прирівняний до страхового стаж обчислюється центром зайнятості.

Військовослужбовцям, звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію за умови їх, реєстрації в установленому порядку в державній службі зайнятості протягом місяця з дня взяття на облік у військовому комісаріаті, та військовослужбовцям, звільненим з військової служби за станом здоров'я, виплата допомоги по безробіттю здійснюється, як застрахованим особам з урахуванням страхового незалежно від тривалості військової служби протягом 12 місяців, що передували початку безробіття.

У розмірі, встановленому законодавством, тривалістю не більше 180 календарних днів протягом двох років із дня її призначення допомога по безробіттю надається:

- військовослужбовцям звільненим з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію, звільненим за станом здоров'я, які порушили встановлений строк реєстрації у державній службі зайнятості;

- військовослужбовцям звільненим із військової служби з інших, причин;

- особам, які шукають роботу вперше, у тому числі випускникам ЗОШ, а також особам, які закінчили навчання у ПТУ та вищих навчальних закладах або звільнені зі стокової служби й не мали страхового стажу;

- іншим незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Особам, у яких немає професії, спеціальності, та відсутній трудовий стаж та тим, хто працювали або займались підприємницькою діяльністю, не сплачували страхові внески до Фонду та не мають раніше набутого, що прирівнюється до страхового, або страхового стажу, допомога по безробіттю не призначається.

Допомога по безробіттю призначається та виплачується з 8 дня після реєстрації особи в установленому порядку в державній службі зайнятості [3].

Рішення про призначення допомоги по безробіттю, її розмір і строки виплати, відкладення, скорочення та припинення виплати оформляється наказом центру зайнятості, № і дата якого заносяться до картки персонального обліку безробітного. З цим наказом безробітній повинен бути ознайомлений під особистий підпис у картці обліку прийнятих рішень керівника центру зайнятості.

Для визначення розміру та тривалості виплати допомоги по безробіттю центр зайнятості керується відомостями персоніфікованого обліку застрахованих осіб, що накопичуються в органах Пенсійного Фонду України.

В зв'язку з цим постановою Кабінету Міністрів України № 357 від 20.03.2006 р. затверджено Порядок розслідування страхових випадків та обґрунтування виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття»(1533-14) [17].

Розслідування згідно з цим Порядком здійснюється шляхом проведення перевірки достовірності даних, які є підставою для надання особі статусу безробітної та виплати її матеріального забезпечення, що зазначені в документах, поданих особою до державної служби зайнятості під час її реєстрації та протягом періоду її перебування на обліку як безробітної.

Перевірка проводиться центрами зайнятості, на які покладено виконання функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, у разі коли:

- Подані застрахованою особою документи дають їй право на одержання допомоги по безробіттю, як застрахованій особі з урахуванням страхового стажу, а її розмір, перевищує розмір прожиткового мінімуму, встановленого законодавством для працездатних осіб;

- Особа, яка одержує допомогу по безробіттю та не може бути працевлаштована у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, виявила бажання отримати залишок належної їй допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності;

- Центром зайнятості розглядається питання про направлення особи, яка має вищу освіту і перебуває на обліку як безробітна, на перепідготовку з отриманням другої вищої освіти за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття [17].

- Під час перебування на обліку особи як безробітної до центру зайнятості надійшла інформація від державних органів, підприємств, установ, організацій чи громадян про обставини, що впливають на умови виплати матеріального забезпечення та надання соціальних послуг безробітній особі, яка відрізняється від поданих нею відомостей, або така інформація розміщена в засобах масової інформації.

Рішення щодо перевірки приймається керівником відповідного центру зайнятості.

Військовослужбовці, звільнені з військової служби у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров'я, подають довідку з військового комісаріату або військової частини про строки проходження військової служби, які прирівнюються до страхового стажу, а також розмір і строки виплати грошового забезпечення відповідно до порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим соціальним страхуванням.

Відповідні довідки подають також особи, які проходили державну службу в підрозділах міліції та звільнені у зв'язку із скороченням чисельності або штату без права на пенсію або звільнені за станом здоров'я [9].

Якщо в день призначення допомогою по безробіттю відсутні відомості, що впливають на розмір допомоги по безробіттю, то вона призначається у розмірі, установленому законодавством, до отримання необхідних відомостей, але не більше шести місяців із дня призначення цієї допомоги. Після її отримання здійснюється перерахунок допомоги по безробіттю. Якщо зазначені відомості отримані пізніше шести місяців із вини безробітного, то перерахунок допомоги по безробіттю не здійснюється.

Допомога по безробіттю сплачується два рази на місяць, а за згодою безробітного - один раз на місяць через банківську установу в установленому порядку.

Виплата допомоги по безробіттю в межах її загальної тривалості здійснюється також у разі:

- хвороби безробітного - на основі довідки лікувального закладу за підписом головного лікаря, скріпленим печаткою. За дорученням безробітного, який хворіє, оформленим в установленому порядку, за наявності вищевказаної довідки допомога по безробіттю може бути отримана іншою особою;

- надання права безробітного за його заявою залишити місце постійного проживання строком не більше одного місяця протягом календарного року для оздоровлення та літнього відпочинку дітей віком до 14 років;

- сесії чи захисту дипломної роботи в разі навчання безробітного за заочною чи вечірньою формою навчання у навчальних закладах не за направленням державної служби зайнятості - за наявності довідки - виклику на сесію, та заяви безробітного про невідвідування центру зайнятості протягом цього періоду;

- призову на навчальні та спеціальні збори у Збройні Сили України згідно із Законом України "Про загальнообов'язковий обов'язок і військову службу"[9].

Якщо виплата допомоги по безробіттю припинялась у зв'язку зі строковою військовою службою, вступом до навчального закладу на навчання з відривом від виробництва, відпусткою по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного або шестирічного віку ( за медичним висновком), переїздом на постійне проживання в іншу місцевість, відмовою від послуг державної служби зайнятості з поважних причин та після закінчення цього періоду особа зареєструвалась в державній службі зайнятості як безробітна на протязі 30 календарних днів, то їй з дня звернення продовжується виплата допомоги по безробіттю, призначена за попередньою реєстрацією особи як безробітної [19].

Періоди, в які допомога по безробіттю не виплачувалась із зазначених причин, не включається у дворічний період, протягом якого ця допомога надається.

Якщо виплата допомоги по безробіттю припинилась у зв'язку з професійною підготовкою, перепідготовкою або підвищенням кваліфікації за направленням державної служби зайнятості, то після закінчення навчання виплачується її залишок за умови збереження права на її отримання.

У разі перереєстрації безробітного у межах 2-х років, якому виплата допомоги по безробіттю припинилась у зв'язку зі зняттям з обліку за невідвідування без поважних причин державної служби зайнятості 30 і більше календарних днів, йому виплачується залишок допомоги по безробіттю за умови збереження права на її одержання. При цьому тривалість виплати скорочується на строк не менше ніж 30 календарних днів.

Про одержання допомоги по безробіттю особою, яка припинила відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку і була зареєстрована в установленому порядку як безробітна, центр зайнятості письмово повідомляє місцеві органи соціального захисту населення.

У разі чергового визнання в установленому порядку особи безробітною, якій виплата допомоги по безробіттю припинялась з інших причин, у межах двох років із дня призначення допомоги по безробіттю за попередньою реєстрацією тривалість її виплати враховується сумарно.

У разі визнання в установленому порядку особи безробітною за межами дворічного періоду після її працевлаштування допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття" [4].

Якщо особа не була працевлаштована, то допомога по безробіттю їй не призначається.

Якщо під час одержання допомоги по безробіттю безробітній своєчасно не подав відомості про обставини, що впливають на умови її виплати, із безробітного стягується суми виплаченої допомоги по безробіттю з моменту виникнення цих обставин.

Якщо безробітній відмовився добровільно повернути зазначені кошти, то питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку.

У трудовій книжці безробітного посадова особа центру зайнятості робить запис про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю відповідно до підпункту «е» пункту 2.18 Інструкції про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженої наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту від 29 липня 1993 р. № 68 і зареєстрованої у Мін'юсті 17 серпня 1993 р. за № 110 [34].

Усі записи про початок, відкладення, скорочення та припинення виплати допомоги по безробіттю вносяться після видання наказу, але не пізніше тижневого строку.

У разі зняття безробітного з обліку усі записи, внесені центром зайнятості до трудової книжки за час перебування його на обліку, засвідчуються особистим підписом посадової особи центру зайнятості та печаткою центру зайнятості [34].

Важливим напрямом політики зайнятості є сприяння безробітним громадянам у започаткуванні власної справи, а також підтримка діючих підприємців. Спеціальні заходи для вирішення цього завдання включають перш за все реформування системи кредитування самозайнятості та мікропідприємництва.

Система кредитування має бути спрямована на створення стартового капіталу. Діючі механізми регулювання - надання безвідсоткових кредитів, авансові виплати допомоги по безробіттю - неспроможні вирішити ці питання, оскільки затверджені максимальні обсяги як авансової допомоги, так і кредиту не відповідають необхідній кількості грошових коштів для становлення власного бізнесу.

Доцільно, по перше, розглянути можливість надання безвідсоткових кредитів для безробітних, які пройшли профвідбір, без застави майна, по друге, створити систему пільгових кредитів для осіб, які досягли певних успіхів у сфері самозайнятості, по третє, законодавчо розширити можливості лізингової системи [19].

Створенню стартового капіталу, та відповідно, розширенню зайнятості, можуть сприяти такі механізми, як запровадження пільгової системи кредитування, зокрема: зменшення податків протягом стартового періоду. Пріоритетними учасниками програм самозайнятості слід визначити осіб схильних до підприємницької діяльності, зокрема молодь, а також осіб, вивільнених у зв'язку з масштабними реорганізаціями виробництва.

Відповідно до Закону "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" безробітним, які бажають започаткувати власну справу надається одноразова виплата допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності.

Безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані у зв'язку з відсутність на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації підприємницької діяльності.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю не здійснюється безробітним, яким допомога по безробіттю скорочується з підстав, передбачених підпунктом 2 пункту 5.3. та пунктом 5.4. або припинилась відповідно до підпункту 8 пункту 5.5. Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності.

Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному.

Якщо безробітний уже отримав частину призначеної допомоги по безробіттю, то виплачується її залишок.

Допомога по безробіттю в цьому випадку не підлягає корегуванню у зв'язку із зміною розміру середньої заробітної плати, що склалася в галузях національної економіки відповідної області, протягом періоду, за який допомога по безробіттю була виплачена.

Для розгляду питання щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості такі документи:

- заяву про надання допомоги;

- бізнес - план.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності. Прийняте рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю оформляється наказом, із яким безробітний повинен бути ознайомлений під особистий підпис.

Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається протягом 10 календарних днів із дня подання всіх необхідних документів для її призначення.

Одноразової виплати допомоги по безробіттю здійснюється через установи банку у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію його як суб'єкта підприємницької діяльності, а в разі створення юридичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності - також копій установчих документів.

У трудовій книжці безробітного працівник державної служби зайнятості робить запис про одноразову виплату допомоги по безробіттю та зазначає період, за який вона була нарахована [34].

Особам, яким допомога по безробіттю виплачена одноразово, у разі їх повторної реєстрації в державній службі зайнятості як безробітних у період двох років, у межах якого вона мала сплачуватись, допомога по безробіттю не призначається. У разі визнання таких осіб безробітними за межами зазначеного періоду, допомога по безробіттю визначається відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття".

Виплата допомоги по безробіттю здійснюється за рахунок коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Якщо законодавством України передбачено підвищені розміри допомоги по безробіттю порівняно із Законом України "Про загальнообов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття", то підвищення цих виплати здійснюються за рахунок передбачених на ці цілі джерел фінансування.

Покриття витрат, пов'язаних із виплатою окремим категоріям безробітних підвищених розмірів допомоги по безробіттю, здійснюється в порядку, визначеному спільним рішенням правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття та центрального органу виконавчої влади, у сферу діяльності якого входить галузь економіки, для працівників якої встановлені зазначені гарантії.

Сьогодні вкрай важливим є визначення тих пріоритетних виробництв в структурі економіки України, які можуть бути найбільш інвестиційно привабливими і розвиток яких позитивно впливатиме на конкурентоспроможність економіки, зайнятість населення і зменшення його бідності.

Процесам створення робочих місць для забезпечення ефективного використання робочої сили: уповільнення темпів структурної перебудови економіки, яка є визначальним орієнтиром політики створення робочих місць; інвестиційна криза, що не дозволяє створювати робочі місця за відсутністю необхідних капітальних вкладень; невпорядкованість організаційних зв'язків, неефективність процесів реорганізації виробництва, що також діє у напрямі зменшення кількості робочих місць, часом їх невиправданого руйнування [20].