Загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття

- Співпрацю, на договірних засадах, із підприємствами, установами та організаціями, у тому числі науковими та науково-дослідницькими, в Україні та в зарубіжних країнах в інтересах Фонду;

- Вжиття заходів щодо удосконалення своєї діяльності [4], [10].

Фонд має право:

* здійснювати перевірки діяльності суб'єктів підприємницької діяльності і фізичних осіб, які використовують найману працю, з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття;

* застосовувати фінансові та адміністративні санкції відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" у разі порушення порядку сплати страхувальниками страхових внесків. Не сплачені в строк страхові внески, пеня і штрафи стягуються із страхувальника в доход Фонду у судовому порядку;

* стягувати з посадових осіб та страхувальників передбачені законодавством штрафи та застосовувати інші фінансові санкції за недотримання законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття;

* одержувати безкоштовно від центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів самоврядування, суб'єктів господарської діяльності та фізичних осіб, які використовують найману працю, необхідні статистичні дані, інформацію, матеріали та відомості з питань загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;

* надавати пояснення з питань застосування Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", затверджувати проекти нормативно - правових актів щодо застосування цього Закону, зміни та доповнення до них;

* вносити пропозиції при розробленні та реалізації програм зайнятості населення всіх рівнів.

Фонд несе відповідальність відповідно законодавства України за шкоду, заподіяну особам внаслідок неповного та несвоєчасного надання забезпечення, передбаченого Законом України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття".

Державна служба зайнятості на яку покладено функції виконавчої дирекції безпосередньо займається реєстрацією, перереєстрацією тих, хто шукає роботу, займається їх перепідготовкою, підготовкою та підвищенням кваліфікації, організовує та проводить громадські роботи, організовує створення додаткових робочих місць за рахунок надання дотацій роботодавцям, проводить моніторинг та вивчення ринку праці, готує статистичну та аналітичну звітність, приймає участь в розробці районної та міської програми зайнятості, інформує населення через засоби масової інформації про стан ринку праці, вільні робочі місця, надає юридичні консультації всім верстам населення що до правових норм які стосуються проблем зайнятості, проводить профорієнтаційну роботу з населенням регіону, проводить перевірки підприємств на предмет дотримання норм законодавства.

2.3 Організація реєстрації та перереєстрації безробітних

Населення - головний суб'єкт регіонального розвитку. Його чисельність структура, розселення по території, рівень життя та інші якісні та кількісні показники є сутнісними характеристиками соціального та економічного розвитку регіону. У свою чергу, характер розвитку населення істотно впливає на формування і розвиток виробництва, і сфери обслуговування. Від характеристик населення району залежать обсяги невиробничого споживання, потужність і види виробництв, що розміщуються і реконструюються, склад об'єктів соціальної інфраструктури, обсяги витрачання природних та енергетичних ресурсів, платоспроможний попит, який в свою чергу, визначає ємність ринку товарів.

У сучасних умовах населення набуває ролі головної продуктивної сили регіону. Це проявляється в соціалізації економіки, зростанні ролі регіональних і місцевих бюджетів у розвитку населення й соціальної сфери, у демократизації управління.

Найважливішою закономірністю, що визначає сучасний розвиток світового співтовариства, є спрямованість до людини, зростання її ролі в суспільстві і людського капіталу в економіці. Через це теорія людського капіталу посідає важливе місце у світовій економічній науці. Її використання особливо перспективне під час розв'язання проблем зайнятості [15], [38].

Залучення працездатного населення до продуктивної зайнятості є важливим завданням, що потребує вдосконалення мотиваційного механізму. Слід підкреслити, що ця проблема й досі залишається поза увагою науковців. Учені, спеціалісти з економіки, психології, перепідготовки - розглядають проблему трудової мотивації, як правило аналізуючи мотиваційні чинники ефективної праці, щодо людини, яка вже працює.

Поведінка людини на ринку праці характеризується не тільки зміною зовнішніх умов, а багато в чому і більш інертними внутрішніми настановами, цінностями й мотивами окремих громадян і цілих соціальних груп.

Значні можливості щодо посилення мотивації до трудової діяльності мають програми професійного навчання безробітних, де застосовуються новітні навчальні технології [50].

Таким чином, удосконалення механізму мотивації до зайнятості потребує:

- удосконалення системи оплати праці, зменшення податкового тиску;

- формування у свідомості наших співвітчизників цінності чесної, сумлінної праці, високих потреб;

- удосконалення інституційних чинників активізації безробітних, навчання їх навичкам пошуку роботи.

Усе це не можливо без створення системи постійного і довгострокового впливу на людину. В цю систему мають входити, професійно-технічні і вищі навчальні заклади, відповідні підрозділи збройних сил і безперечно центри зайнятості [22].

Порядок реєстрації перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу, і безробітних здійснюється відповідно «Порядку реєстрації перереєстрації та ведення обліку громадян, які шукають роботу і безробітних», який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 14 лютого 2007 р. за № 219.

Громадяни мають право на безкоштовне сприяння державної служби зайнятості у працевлаштуванні.

До державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні можуть звертатися усі незайняті громадяни, які бажають працювати, а також зайняті громадяни, які бажають змінити місце роботи, працевлаштуватися за сумісництвом чи у вільний від навчання час.

Незайняті громадяни (в тому числі особи, які доглядають за інвалідом 1 групи або дитиною - інвалідом віком до 16 років, а також за пенсіонером, який за висновком медичного закладу потребує постійного стороннього догляду), які звернулися до служби зайнятості, підлягають реєстрації. Під час реєстрації кожна особа пише заяву та заповнює картку персонального обліку із застосуванням автоматизованої системи за допомогою працівника служби зайнятості і особистим підписом підтверджує достовірність внесених до неї даних та ознайомлюється з пам'яткою "Ваші права та Ваші обов'язки" [44].

Зайняті громадяни, які бажають змінити професію або місце роботи, влаштуватися на роботу за сумісництвом чи у вільний від навчання час і звернулись до державної служби зайнятості, підлягають обліку.

Реєстрація та облік громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні, здійснюється за місцем проживання (постійної або тимчасової реєстрації) за умови подання паспорта і трудової книжки, а у разі потреби військового квитка, документа про освіту або документів, які їх заміняють. Іноземці та особи без громадянства, що постійно проживають в Україні, подають посвідку на постійне проживання [25], [16].

У разі відсутності у громадянина паспорта його може замінити довідка, яка видається житлово-експлуатаційною конторою або місцевим органом внутрішніх справ із зазначенням місця постійного проживання, а також свідоцтво про народження (для осіб, які не досягли 16 років).

У разі відсутності трудової книжки громадянин, який вперше шукає роботу, повинен пред'явити паспорт, диплом або інший документ про освіту чи професійну підготовку, а військовослужбовці, звільнені з військової служби, також військовий квиток.

Для реєстрації у державній службі зайнятості громадяни подають копії документів (трудової книжки, диплома або іншого документа про освіту), які зберігаються в особовій справі.

Випускники вищих навчальних закладів, що навчалися за державним замовленням і яким відмовлено у прийнятті на роботу за місцем призначення, - направлення на роботу і скріплена печаткою замовника довідка про відмову у працевлаштуванні або довідка про надання можливості самостійного. У разі відсутності такої довідки їм на протязі календарного року з дня закінчення навчання надаються консультаційні послуги.

Випускники професійно - технічних навчальних закладів - довідку про надання можливості вільного працевлаштування.

Громадяни, які втратили роботу в колективних сільськогосподарських підприємствах, - довідку про вихід із складу сільськогосподарського підприємства, сільськогосподарського кооперативу, сільськогосподарського акціонерного товариства, видану підприємством, кооперативом , товариством.

Громадяни, які отримують пенсію відповідно до законодавства, - пенсійне посвідчення.

Інваліди - посвідчення інваліда, довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії та індивідуальна програма реабілітації [14].

Для громадян, зареєстрованих у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, протягом семи календарних днів з моменту реєстрації підбирається підходяща робота.

Якщо громадянин у період пошуку роботи не відвідував центр зайнятості у визначені дні через хворобу або з інших поважних причин, що підтверджується відповідними документами, строк пошуку підходящої роботи продовжується. У такому разі громадянин повинен звернутися до державної служби зайнятості у день, що настає після видужання чи закінчення дії обставин, зумовлених іншою поважною причиною.

У разі коли громадянин, зареєстрований у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу, двічі відмовився в період пошуку від підходящої роботи, він не може бути визнаний безробітним. Такий громадянин знімається з обліку і протягом шести місяців йому можуть надаватися лише консультаційні послуги. Після закінчення шести місяців з дня зняття з обліку громадянин може зареєструватися повторно у державній службі зайнятості як такий, що шукає роботу.

Дитина, яка досягла 15 років і звернулася до державної служби зайнятості за сприянням у працевлаштуванні, як виняток, може бути зареєстрована як така, що шукає роботу, за згодою одного з батьків або осіб, що їх замінюють.

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, зобов'язані виконувати всі рекомендації працівників центру зайнятості та відвідувати його в установлений строк.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про зайнятість населення" безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу [3].

Державна служба зайнятості здійснює підбір підходящої роботи для громадян відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про зайнятість населення".

За відсутності підходящої роботи рішення про надання громадянам статусу безробітних приймається державною службою зайнятості за їх особистою заявою з восьмого дня після реєстрації у центрі зайнятості за місцем проживання як таких, що шукають роботу, і оформляється наказом центру зайнятості, номер і дата якого зазначаються у картці. З наказом про надання чи ненадання статусу безробітного, визначення розміру і строку виплати допомоги по безробіттю чи припинення виплати такої допомоги громадянин повинний ознайомитися під розписку в картці обліку прийнятих рішень центру зайнятості.

Для одержання статусу безробітного громадянин особисто подає у день, що настає після закінчення встановленого строку пошуку підходящої роботи, до центру зайнятості відповідну заяву та письмову інформацію про те, що він не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів і не зареєстрований як фізична особа - підприємець, а також копію довідки про присвоєння ідентифікаційного номера.

Громадяни, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, і безробітні, повинні відповідно до письмових рекомендацій працівників державної служби зайнятості відвідувати центр зайнятості у визначений і погоджений з ними час, брати участь у семінарах, інших масових заходах, що проводяться державною службою зайнятості з метою надання допомоги громадянам у пошуку підходящої роботи і роботодавцям у доборі працівників. При цьому періодичність відвідування центру зайнятості зазначеними особами визначається з урахуванням ситуації на ринку праці, наявності підходящої роботи та місця проживання громадянина, але не рідше ніж один раз на 30 календарних днів. Працівник центру зайнятості ознайомлює громадянина з письмовими рекомендаціями з працевлаштування, після чого громадянин ставить свій підпис у картці. У разі відмови поставити підпис в установленому порядку складається відповідний акт.

Допомога по безробіттю виплачується два рази на місяць, а за згодою - один раз на місяць у порядку, встановленому установами банків [ 16].

Зняття з обліку безробітних здійснюється з таких причин:

- у працевлаштування безробітного;

- поновлення безробітного на роботі за рішенням суду;

- вступ до навчального закладу на очну форму навчання;

- призову на строкову військову службу;

- набрання законної сили вироком суду про позбавлення волі, або направлення на лікування до ЛТП;

- отримання права на пенсію;

- переїзду на постійне місце проживання;

- смерті безробітного;

- подання письмової заяви про відмову від послуг;

- подання письмової заяви до центру зайнятості про бажання здійснювати догляд за дитиною до досягнення нею трирічного, або шестирічного віку;

- відмови громадянина, зареєстрованого як такого, що шукає роботу вперше і не має професії, в тому числі випускників загальноосвітніх навчальних закладів, від професійної підготовки, або влаштування на оплачувану роботу;

- відмови громадянина від двох пропозицій підходящої роботи;

- неявка безробітного в зазначений день без поважних причин;

- невідвідування безробітним більше місяця служби зайнятості;

- одержання допомоги по безробіттю обманним шляхом.

Громадяни, які були зареєстровані у службі зайнятості і були зняті з обліку в зв'язку іншими причинами, крім працевлаштування, при повторному зверненні підлягають перереєстрації. До трудової книжки безробітного вноситься період виплати допомоги по безробіттю, матеріальної допомоги у період професійної підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації та разової матеріальної допомоги для організації безробітним підприємницької діяльності і цей період зараховується до загального стажу роботи.

Законодавство про зайнятість населення і захисту від безробіття в Україні формувалося в основному на першому етапі ринкових реформ на початку 90-х років так би мовити, з чистого аркушу. Тому багато його норм, положень і вимог не відповідає сучасному етапові розвитку ринку праці. До того ж, 16- річний досвід застосування Закону України "Про зайнятість населення", відповідних підзаконних актів, показав недоліки, протиріччя, висвітлив білі плями і правові колізії. Саме це обумовлює необхідність удосконалення нині діючої нормативно-правової бази регулювання зайнятості населення [2], [16].

Потребує перегляду і процедура реєстрації особи безробітного в центрі зайнятості. Має бути встановлено порядок, загально визначений у більшості країн, при якому людина визнається безробітною в центрі зайнятості, якщо вона відповідає вказаним ознакам і умовам, з першого дня звернення, а допомога по безробіттю призначається після певного періоду.

Не менш важливе значення для активізації безробітних в пошуку роботи має порядок їх перереєстрації в службі зайнятості. Прогалиною чинного законодавства є те, що він зовсім не передбачає даної процедури її змінює суто технічний акт - так зване "відвідування за відміткою".

Особа, яка зареєстрована безробітною, має регулярно проходити перереєстрацію - інформувати спеціалістів служби зайнятості про засоби і методи пошуку роботи, одержувати консультативну допомогу щодо їх нього удосконалення, підтверджувати відповідність критеріям і ознакам безробітного. До речі подібний підхід застосовується у міжнародній практиці, причому критерієм виявлення активності особи є її звернення до роботодавця, намагання організувати власну справу, навчатися або підвищувати кваліфікацію.

З набуттям незалежності в Україні розроблена і схвалена Верховною Радою Концепція реформування соціального забезпечення населення України, яка врахувала перехід держави до ринкової економіки, оскільки механізм існуючої до цього часу системи соціального захисту вичерпали себе і обумовили негативні тенденції: зростання заборгованості по виплатах; випадки нецільового використання коштів; невідповідність форм управління фондами в існуючій системі формування цих фондів.

Мета цієї реформи - створення стійкої фінансової системи для економічного захисту людини у разі настання безробіття, тимчасової непрацездатності та інших випадках передбачених законодавством, за рахунок страхових внесків; створення ефективної системи управління соціальним страхуванням за участю представників трьох сторін соціального партнерства; удосконалення системи виплат; встановлення дієвого контролю за цільовим використанням коштів цільових фондів.

Таким чином в Україні було створено чітку систему загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, яка базується на вимогах Європейського кодексу соціального забезпечення та Рекомендаціях Міжнародної Організації Праці.

У своїй діяльності Фонд керується Конституцією України, Основами законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття", Законом України "Про зайнятість населення" та Статутом, який затверджується правлінням Фонду.

Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов'язки на громадських засадах.

Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості, систему яких складають:

Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України, центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.

Центральним органом виконавчої дирекції в системі робочих органів виконавчої дирекції Фонду є Державний центр зайнятості Міністерства праці та соціальної політики України.

Центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості є робочими органами виконавчої дирекції Фонду.

Основними напрямами діяльності Фонду є:

- управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття;

- збір і акумуляція страхових внесків;

- контроль за надходженням страхових внесків;

- контроль за використанням страхових коштів;

- виплата матеріального забезпечення та надання соціальних послуг.

Фонд не може проводити будь-яку діяльність, крім передбаченої Законом України " Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування України на випадок безробіття" та Статутом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

Розділ 3. Особливості функціонування Білоцерківського МРЦЗ на регіональному ринку праці

3.1 Аналіз стану рівня безробіття та заходів по його зниженню по м. Біла Церква та Білоцерківському району

Білоцерківський міськрайонний центр зайнятості є місцевим органом державної служби зайнятості і підпорядковується Київському обласному центру зайнятості та місцевим органам державної виконавчої влади.

Центр утворюється Київським обласним центром зайнятості та забезпечує комплексне вирішення питань регулювання зайнятості населення професійної орієнтації, професійного навчання та перенавчання, працевлаштування та соціальної підтримки тимчасово непрацюючих громадян на підвідомчій території. Центр у своїй діяльності керується Конституцією України, Законами України, постановами, розпорядженнями Кабінету Міністрів України, наказами, розпорядженнями Київського обласного центру зайнятості, рішеннями голови місцевої та районної державної адміністрації та місцевої та районної Ради, прийнятими у межах їх повноважень, Положенням про державну службу.

Білоцерківський регіон є аграрно-промисловим регіоном з населенням 257 тисяч чоловік. Працездатного населення у працездатному віці - 144 тисяч чоловік, з них 20% сільське населення [31].[32].

Тож, основна робоча сила проживає у місті.

Трудова проблематика галузі сільського господарства, очевидно, найскладніша. За рівнем оплати праці сільгосппідприємства займають останнє місце. Заробітна плата тут удвічі менша за середню по всій економіці України. Галузь не має достатніх внутрішніх джерел для такої оплати, яка б дозволяла закріпити кваліфіковані кадри і при раціональній організації створювала дієвий механізм стимулювання ефективної праці.

В умовах несприятливої економічної ситуації швидко наростає сільське безробіття, зумовлене скороченням обсягів виробництва. Справжні масштаби цього явища належно не усвідомлюються, оскільки незайнятість маскується на вкрай малопродуктивну ручну працю, деіндустріалізацію виробництва.

Управління ситуацією вимагає її безпосереднього відстеження моніторингу з розрахунками можливих змін у видимій перспективі.

Трудомісткість у рослинництві суттєво залежить від урожайності, особливо у мало механізованих галузях, оскільки найбільше праці вимагає збиральний комплекс робіт. Важкий фінансовий стан господарств і зношеність техніки не дозволяють розраховувати на значне зменшення потреби в праці. Застосування ж сучасних технологій реальне поки що тільки для не багатьох сільгосппідприємств.

У тваринництві також немає підстав для прогнозування суттєвих змін, і відставання цієї галузі (де продуктивність праці особливо низька) не зменшуватиметься. Можна очікувати, що внаслідок різкого скорочення тваринництва почнеться вивільнення зайвих працівників із фермерських колективів, що призведе до сільської незайнятості [52].

Вирішальне значення в найближчі роки належить зміні обсягів виробництва і його структури. Передбачаємо поступове скорочення посівних площ, зумовлене як надмірною розораністю територій, так і неспроможністю робити належні затрати в рільництво, досягти на великих площах більш-менш прийнятного рівня врожайності. У фермерському секторі порівняно з сільгосппідприємствами структура посівів інтенсивніша, а трудомісткість виробництва дещо вища.

Робота в особистих господарствах населення має характер вторинної зайнятості, що є причиною недоврахування її в офіційній статистиці. Розширення сфери вторинної зайнятості зумовлено низькими заробітками за основним місцем роботи, в цьому випадку в сільськогосподарській підприємствах - переважна кількість власників особистих господарств є їхніми працівниками. Одночасна зайнятість у виробництві двох секторів, природно завдає шкоди сільгосппідприємствам.

Стосовно робочих місць у власне сільськогосподарському виробництві, то це поняття тут має особистий зміст. Воно може розглядатись і в загальноприйнятому значенні, як зона трудової діяльності, оснащена відповідними засобами праці, і як специфічний засіб - земельна ділянка, яка є головним джерелом доходу від сільськогосподарської продукції.

Таким чином, земельні реформування, що проводяться з підвищеною активністю мають безпосередній вплив на проблему зайнятості. Від того на чию користь вирішаються суперечки щодо власності на сільськогосподарські землі, залежить чи будуть робочі місця на селі загальнодоступними чи їхня наявність і кількість жорстко регулюватимуться певними особами і фірмами, чітко зорієнтованими на прибуток. Народні, національні інтереси будуть захищені в тому разі, коли прийнятність і ефективність ти чи інших земельних відносин оцінюватимуться чіткими соціально-економічними критеріями: виробництво рослинницької та тваринницької продукції, кількість робочих місць, фонд оплати праці - все це на одиницю землі певної якості. Як видно з попереднього аналізу, у найближчі роки є можливість забезпечити роботою наявних працівників сільгосппідприємств, не вдаючись до примусового їх вивільнення.

Станом на 1 січня 2008 року у Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості зареєстровано 6459 підприємств, установ, організацій та суб'єктів підприємницької діяльності платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в тому числі роботодавців - 6455 (241- с/г галузі), з них юридичних осіб - 3596 ( 206 - с/г галузі), фізичних осіб -2859 (с/г галузі - 35), осіб, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах - 4 ч.

Показники про реєстрацію платників, доходи в розрізі джерел надходжень та здійснення контролю за сплатою страхових внесків показано в таблиці 3.1

Як бачимо із загальної кількості підприємств, установ, організацій та суб'єктів підприємницької діяльності сплачують страхові внески 3885 (с/г галузі), в тому числі 3881 - роботодавці, із них 2088-юридичні особи, 1793 - фізичні особи, особи які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах - 4 ч [52].

За 2007 рік до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування надійшло 16306746 грн.

Такий стан зі сплатою внесків роботодавцям пояснюється, зокрема, неплатоспроможністю підприємств в умовах значної дебіторської заборгованості, несвоєчасністю і неповнотою внесення суб'єктами оподаткування платежів, заборгованістю із виплати заробітної плати, а також виплати заробітної плати у натуральній формі. Також на відсоток сплати страхових внесків наявність таких роботодавців, які не сплачують страхові внески у зв'язку з відсутністю господарської діяльності, визнані банкрутами чи, знаходяться у розшуку, проте не виключені з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

Що стосується платників, які беруть участь у страхуванні на випадок безробіття на добровільних засадах, то низький відсоток сплати пояснюється тим, що страхові внески цієї категорії платників сплачуються одночасно зі сплатою прибуткового податку, і у тих платників, які сплачують внески раз нарік, строк сплати станом на 1 січня поточного року не настав.

За 2007 рік працівниками державної служби зайнятості проведено 280 перевірок правильності і своєчасності нарахування та перерахування страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, в результаті яких накладено фінансових та штрафних санкцій у сумі 42764 грн., в тому числі повернуто сум страхових внесків на 174 грн., усього сплачено за фінансовими та штрафними санкціями 5632 грн. Відсутність коштів на рахунках платників страхових внесків не забезпечує певне перерахування сум накладених фінансових та штрафних санкцій.

Видатки становили 14683172 грн. з них:

- на утримання Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості -2102775 грн.;

- допомоги по безробіттю -8982020 грн.;

- одноразової допомоги по безробіттю для зайняття підприємницькою діяльністю - 628300 грн.;

- на професійне навчання - 375806 грн.

- на працевлаштування безробітних шляхом надання дотацій - 1234800 грн.;

- на громадські роботи - 149367 грн.;

- та інші виплати - 1210104 грн.

Видатки бюджету Фонду щодо забезпечення виплати допомоги по безробіттю є захищеними і їх фінансування проводиться у першочерговому порядку. Заборгованості із соціальних виплат немає.

Зареєстрований ринок праці - це незайняті громадяни, які звернулися за сприянням у працевлаштуванні до центру зайнятості, та вакансії і вільні робочі місця, інформацію про які підприємства, установи та організації подали до центру зайнятості [31], [32].

На початок 2007 року на обліку в Білоцерківському міськрайонному центрі зайнятості перебувало 3060 чоловік. На протязі 12 місяців 2007 року за сприянням у наданні соціальних послуг звернулося - 6957 чоловік в тому числі:

- особи, звільнені у зв'язку із змінами в організації виробництва - 299 чол.;

- особи, звільнені з причин плинності кадрів - 1528 чол.;

- випускники вищих учбових закладів - 166 чол.;

- випускники ПТУ - 39 чол.;

- випускники ЗОШ - 31 чол.;

- особи, які звільнились зі строкової військової служби - 43 чол.

В загалом на протязі 2007 року було надано соціальних послуг - 10017 чоловікам. З них, отримали статус безробітного - 7198 чоловік. Було працевлаштоване центром зайнятості - 4968 осіб, що становить - 49,6% від тих, хто перебував на обліку на протязі 12 місяців, знято з обліку з інших причин - 1884. Станом на 01.01.2007 року на обліку в ЦЗ перебувало - 3060 чол., з них 2942 - осіб, які мали статус безробітного [52].

В загальній чисельності тих, хто перебував на обліку протягом року:

- жінок-63,6%;

- молоді до 35 років - 55,4 %;

- осіб які мають робітничі професії - 45,8 %;

- службовців - 38,2 %;

- без професії -- 16,0 %.

Станом на 01.01.2008 р. - допомогу по безробіттю отримували - 6067 безробітних, що становить - 60,6 % від тих, хто перебував на обліку.

Центром зайнятості було створено 142 робочих місця шляхом надання дотацій роботодавцям та надано 164 одноразові допомоги безробітним для організації підприємницької діяльності.

За направленням центру зайнятості було направлено на навчання, перенавчання та підвищення кваліфікації - 1169 чоловік, всього на протязі року цим заходом було охоплено - 999 безробітних. З числа тих, хто закінчив навчання - 538 чоловіки були працевлаштовані ЦЗ та 40 чоловік працевлаштувалися самостійно.

У громадських роботах за 2007 рік взяло участь 1565 чоловік, ними було відпрацьовано - 5873 людино - дні.

На початок 2008 року передбачається, що чисельність незайнятих громадян, які перебуватимуть на обліку в ЦЗ буде становити 3165 чоловік. На протязі року за наданням соціальних послуг звернеться - 6380 чоловік.

На протязі 2007 року передбачається працевлаштувати за сприянням ЦЗ -5100 чол., на кінець 2008 року передбачається, що на обліку ЦЗ буде перебувати - 2700 чол. На заброньовані робочі місця передбачається працевлаштувати - 180 чол., на додаткові робочі місця, які створені за рахунок дотацій роботодавцям -140 чол., шляхом виплати одноразової допомоги по безробіттю для організації безробітними підприємницької діяльності - 110 чол. Планується, що професійну підготовку, перепідготовку та підвищення кваліфікації будуть проходити - 1130 безробітних. Буде надано профорієнтаційних послуг - 8748 чол. До громадських робіт планується залучити - 1500 чол.

Значно зросла кількість безробітних, які отримували матеріальні виплати і станом на 01.01.08 їх кількість становила - 2256 чоловік.

Протягом 2007 року на обліку Білоцерківського МРЦЗ перебувало - 10017 громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, це на 1864 чол. менше ніж у 2006 році, та на 3662 чол. менше ніж у 2005 році.

Показники обліку зареєстрованого ринку праці на протязі 2005-2007 років показано в таблиці 3.2

Таблиця 3.2 Облік громадян не зайнятих трудовою діяльністю на зареєстрованому ринку праці Білоцерківського МРЦЗ за 2005 - 2007 роки

Показники	Роки
	2005 рік (чол.)	2006 рік (чол.)	2007 рік (чол.)	% 2007 до 2005
Перебувало на обліку на початок року	4985	4302	3060	61,4
Зареєстровано на протязі року	8694	7579	6957	80,0
Усього перебувало на обліку	13679	11881	10017	73,2
Працевлаштовані службою зайнятості	4765	4803	4968	104,3
Знято з обліку з інших причин	4612	4018	1884	40,8
Перебувало на обліку на кінець року	4302	3060	3165	73,6
в. т. ч. безробітні	4144	2942	3056	73,7

З показників, які наведено в таблиці, бачимо, рівень безробіття з кожним роком зменшується, рівень працевлаштування збільшується, що є позитивним показником роботи служби зайнятості.

Підтвердженням вище викладеного є наведений малюнок № 1 (структура зареєстрованого ринку праці).



Мал. 1 Структура зареєстрованого ринку праці

Основною роботою центру зайнятості є активні форми роботи з безробітними Білоцерківського регіону. В ході технологічного циклу обслуговування незайнятих громадян їм надається систематизована інформація, спрямована на допомогу в усвідомленій ситуації, яка склалася на місцевому ринку праці, та виходячи з цього, обрання реальних шляхів щодо можливостей власного працевлаштування або самозайнятості. Тобто кожний клієнт центру зайнятості може одержати послугу з професійної інформації. Семінари з техніки пошуку роботи є найважливішим елементом концепції самодопомоги, спрямованої на активізацію власних зусиль клієнта та посилення його відповідальності щодо влаштування свого життя. Вони є невід'ємною частиною роботи фахівців центру зайнятості з незайнятим населенням щодо пошуку та підбору роботи. Мета проведення семінару полягає в тому, щоб допомогти кожному учаснику оволодіти ефективними прийомами пошуку підходящої для нього роботи в найкоротші строки.

Також до таких заходів відносяться - працевлаштування, професійне навчання, громадські роботи.

Динаміка надання цих послуг висвітлена в таблиці 3.3. та малюнку № 2.

Таблиця 3.3 Активні заходи сприяння зайнятості по Білоцерківському МРЦЗ

Показники	Рік
	2005 рік	2006 рік	2007 рік	% 2007 до 2005
Працевлаштування	4765	4803	4968	104,3
Профорієнтаційні послуги	13679	10987	14364	105,0
Професійне навчання	1017	1130	1169	114,9
Громадські роботи	1507	1539	1565	103,8

Одним із пріоритетних напрямів роботи служби зайнятості є професійне навчання безробітних громадян. Цей вид соціальних послуг дозволяє підняти соціальну захищеність та конкурентоспроможність на ринку праці і реалізувати кінцеву мету - працевлаштування. Ефективність проведеного навчання Громадські роботи, які організовує служба зайнятості, спільно з органами місцевого самоврядування, є відчутною моральною і матеріальною підтримкою безробітних. Актуальними громадські роботи стають, як для безробітних які отримують допомогу по безробіттю так і для тих, у кого скінчився термін виплати допомоги по безробіттю [19].

Мал. 2 Динаміка надання соціальних послуг службою зайнятості

3.2 Динаміка коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття по м. Біла Церква та Білоцерківському району

Створення цивілізованого ринку праці і забезпечення ефективної політики зайнятості є одним з основних питань які необхідно розглядати в соціально-економічному розвитку Білоцерківського регіону.

Завдяки активній позиції та діяльності Білоцерківського МРЦЗ робиться багато для формування і збереження трудового потенціалу Білоцерківщини, становлення та розвитку цивілізованого ринку праці.

Не дивлячись на сповільнення темпів росту безробіття, зростання надходжень коштів для виконання запланованих "Програмою зайнятості" показників зростає.

Надходження коштів та фактичні видатки їх за період 2005 -2007 років наведено в таблиці 3.4 (використання кошторису по Білоцерківському МРЦЗ).

Аналіз даних таблиці показує, що за 3 роки значно зросла сума наданих Фондом коштів на матеріальне забезпечення та соціальні послуги.

Це обумовлено на ряду із збільшенням рівня підвищенням мінімальної допомоги по безробіттю, та підвищенням середньої заробітної плати що склалася в галузях економіки Київської області.

Таблиця 3.4 Використання кошторису Білоцерківським МРЦЗ

Найменування статей	Надійшло за період (грн..)	Касові видатки (грн.)	Фактичні видатки (грн.)
	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2005 рік	2006 рік	2007 рік
1. Матеріальне забезпечення та соціальні послуги, всього	8485324	9499682	11433791	8485324	9499682	11433791	8474616	9497831	11470408
1.1. Виплата допомоги в зв'язку з безробіттям	6030493	7466100	8982020	6030493	7466100	8982020	6014661	7462407	8982020
1.2. Матеріальна допомога на поховання	--	4430	3260	__	4430	3260	--	4426	3260
1.3. Послуги банків	36890	16592	30144	36890	16592	30144	36740	16585	30144
1.4. Професійна підготовка	251948	250380	375806	251948	250380	375806	251548	250380	375806
1.5. організація громадських робіт	209460	133700	149367	209460	133700	149367	209460	133700	149333
1.6. Надання дотацій роботодавцям	958670	950070	1234800	957970	950070	1234800	926762	948870	1234951
1.7. Інформаційні та консультаційні послуги	28250	38270	30094	28250	38270	30094	64344	41689	66594
1.8. Одноразова допомога для відкриття підприємницької діяльності	970313	640140	628300	970313	640140	628300	970101	639774	628300

Дещо змінилась тенденція надання коштів для професійної підготовки та перепідготовки незайнятого населення. Якщо в 2005 році ця сума склала 251948 грн. то в 2006 році 250380 грн. а в 2007 році - 375806 грн. Це пояснюється тим, що за останні роки значно збільшилася частка тих безробітних, які проходять навчання на місцевій базі в Навчальному центрі підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації; Коледжі сервісу та дизайну; Вищому професійному училищі будівництва та сервісу та у Білоцерківському Державному аграрному університеті. А навчання в цих навчальних закладах дещо дешевше для центру зайнятості.

Значно зросли кошти на організацію інформаційних та консультаційних послуг, це пояснюється тим, що більше уваги працівники центру зайнятості стали приділяти проведенню таких заходів як " Ярмарка вакансій", семінари з техніки самостійного пошуку роботи та інше. Це дає змогу незайнятим громадянам знайти роботу ще в пошуковий період, а відповідно це призводить до зниження обсягів безробіття [20].

Систематично проводиться профорієнтаційна робота з учнями шкіл міста та району. Проводяться «Уроки реального життя», «Крок в майбутнє, «Ярмарки професій». Проводиться робота з вивільнювальними працівниками з метою надання детальної інформації про потреби ринку праці регіону, послуг служби зайнятості, можливості працевлаштування за наявною професією. Фінансування громадських робіт для безробітних здійснюється відповідно до територіальних програм зайнятості в межах коштів Фонду, передбачених на цю мету бюджетом Фонду та кошторисами центрів зайнятості. Перелік видів оплачуваних громадських робіт для безробітних які можуть фінансуватися за рахунок коштів Фонду, визначається його правлінням.

Підтвердженням вище викладеного є наведений малюнок 3(структура касових видатків по Білоцерківському МРЦЗ ).

Підтвердженням вище викладеного є наведений малюнок 3(структура касових видатків по Білоцерківському МРЦЗ )

9000000

8000000 допомога по безробіттю

7000000 мат. доп. на поховання

6000000 послуги банків

1000000 професійна підготовка

900000 організація громадських робіт

800000 надання дотацій

700000 інформаційні та консультаційні

600000 послуги

500000 одноразова допомога для

100000 відкриття підприємницької діяльності

50000

10000

5000

2005 2006 2007

Мал. 3. Структура касових видатків по Білоцерківському МРЦЗ

Так як громадські роботи в 2007 році здійснювались за рахунок підприємств, то в зв'язку з цим зменшилися витрати на організацію громадських робіт порівняно з 2005 роком.

Аналіз даних показав, що фактичні витрати перевищують рівень касових видатків в цілому на 1,1 % в 2006 році, до 1,4.% в 2007 році. Сума касових видатків зросла в 25% при збільшенні росту виплати допомоги по безробіттю та видатків на професійне навчання та скорочені видатків на громадські роботи.

Фактичні видатки по останніх напрямках повністю фінансуються за рахунок касових видатків і відповідають запланованим сумам надходжень до кошторису Білоцерківського МРЦЗ.

Так, за цими даними просліджується чітка тенденція збільшення касових видатків при практично стабільному рівні сум сплачених до Фонду страхових внесків по Білоцерківському МРЦЗ.

Різниця між ними виплачується за рахунок дотації від Київського обласного центру зайнятості, за рахунок значних сум збору страхових внесків іншими центрами зайнятості Київської області.

Характерною ознакою тенденції збільшення видатків є підвищення заробітної плати згідно законодавства України з 165 грн.. в 2006 році до 210 в 2007 році. Відповідно це викликало збільшення виплат на які нараховуються страхові внески [52].

Кошти до Фонду надходять двома каналами:

- за рахунок коштів сплачених роботодавцями;

- за рахунок коштів застрахованих осіб.

Оскільки впродовж періоду спостереження відбувається також зміна чисельності економічно-активного населення працездатного віку та збільшується кількість робочих місць, суттєвих змін від впливу підвищення відрахувань роботодавців не спостерігається.

Роботодавець починає сплачувати страхові внески з дня його реєстрації, як платника страхових внесків до Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.

Фізичні особи набувають статусу застрахованих осіб з дня укладення договору з роботодавцем і з цього дня починає сплачувати страхові внески.

Обчислення страхових внесків роботодавців та застрахованих осіб проводиться щомісяця.

Роботодавець зобов'язаний вести одлік нарахувань та сплати внесків до Фонду в том}'' числі сплачувати страхові внески від застрахованих осіб.

Роботодавець щоквартально складає у двох примірниках розрахункову відомість про нарахування і перерахування страхових внесків до Фонду, один екземпляр якої подається до ЦЗ за місцем реєстрації, а інший зберігається в бухгалтерії.

Згідно розрахункової відомості за досліджуваний період обчислено суми нарахувань внесків до Фонду по Білоцерківському регіону в таблицях 3,5 та 3.6

Таблиця 3.5 Надходження коштів до Фонду по Білоцерківському регіону

	Роки.
	2005 рік	2006 рік	2007 рік
Заборгованість на початок року за платниками	2956738	2884545	2635670
Нараховано з початку року	4383363	4772481	14961062
Нараховано за актами за рік	184522	-	43965
Списано заборгованості	43443	-	564022
Списано пені	-	-	49273
Усього до сплати	7481180	7657026	17027402

Таблиця 3.6 Динаміка перерахувань та заборгованості сум страхових внесків з початку року по Білоцерківському регіону

Платники	Роки	% 2007 до 2005
	2005 рік (гри)	2006 рік (гри)	2007 рік (гри)
Роботодавці.	9208944	9023812	11335072	123,1
Застраховані особи	2368907	2952511	3864485	163,1
Всього.	11577851	11976323	15199557	131,3
Залишок заборгованості на кінець року
Всього.	2884545	2635670	1843819	63,9
Сума страхових внесків, строк яких ще не настав
Всього.	1563760	1242350	950545	60,8

Наведені розрахунки свідчать про збільшення нарахувань застрахованими особами на 74,9 % пропорційно обсягу сум виплат на які нараховуються страхові внески.

Збільшення нарахувань роботодавцями обумовлено також підвищенням ставки страхового внеску з 1,5% до 1,8 %.

У перехідний до ринку період виявляються негативні тенденції до постійної невиплати заробітної плати. При цьому відповідно зростала заборгованість роботодавців та застрахованих осіб перед Фондом.

Виникли диспропорції між нарахованими сумами та перерахуванням коштів, що спричинило зниження можливості центрам зайнятості виплачувати своєчасно допомогу по безробіттю.

Наочно це відображено в даних таблиці 4 . Аналіз даних свідчить, що прийняття законів про відповідальність керівників за несвоєчасну виплату заробітної плати, призвело до різкого скорочення заборгованості надходжень коштів на початок року за платежами з 3010,7 тис. грн. в 2005 році до 137,8 тис. грн.. в 2006 або на 56 %.

Враховуючи збільшення нарахувань за 3 роки в 2,2 рази загальний темп росту нарахованих сум склав 109%.

Темпи росту перерахованих коштів в цілому складали 258,4 % з більш прискореними темпами перераховували кошти роботодавці порівняно з застрахованими особами.

Це обумовило в свою чергу співвідношення темпів росту залишку заборгованості на кінець року за платниками по Білоцерківському регіону в тому числі суми страхових внесків строк сплати яких не настав.

Проведені дослідження свідчать про те, що завдяки впровадженню певного регулюючого фінансового та адміністративного механізму темпи росту безробіття дещо стабілізуються і сповільняються, при забезпеченні Фондом коштів не тільки на виплату безпосередньо допомоги по безробіттю, а і фінансування інших активних форм зайнятості, створення нових робочих місць.

3.3 Програма зайнятості Білоцерківського МРЦЗ на 2008 рік

Програма зайнятості населення Білоцерківського міськрайонного центру зайнятості на 2008 рік (далі - Програма) розроблена відповідно до положень Законів України “ Про зайнятість населення ” (із наступними змінами), “ Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття ” (із наступними змінами), “ Про місцеві державні адміністрації ” (із наступними змінами), Указу Президента України від 11.07.2005 № 1073 “ Про вдосконалення державного регулювання у сфері зайнятості населення та ринку праці в Україні ”, постанови Кабінету Міністрів України від 05.07.2006 № 922 “Про затвердження Основних напрямів проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року ”, розпорядження Кабінету Міністрів України від 13.04.2007 № 156-р “ Про затвердження плану дій щодо реалізації в 2007-2008 роках Основних напрямків проведення державної політики зайнятості на період до 2009 року ”, наказу Міністерства праці та соціальної політики України від 17.05.2007 № 231 „ Про розроблення та узгодження проектів територіальних (регіональних) програм зайнятості населення на 2008-2009 роки ”, розпорядження голови Київської обласної державної адміністрації від 31.07.2007 № 635 “ Про поліпшення ситуації у сфері зайнятості населення ” [31].[32].

В основу Програми покладені матеріали, надані відділом статистики, аналіз виконання Програми соціально-економічного та культурного розвитку міста Біла Церква та Білоцерківського району на 2007 рік, Програми зайнятості населення на 2006-2007 роки за підсумками роботи за 9 місяців 2007 року, тенденції розвитку економіки і ринку праці протягом 2006-2007 років та пропозиції управлінь, відділів та інших структурних підрозділів міської та районної ради, організацій та установ, об'єднань роботодавців і профспілок щодо підвищення рівня продуктивної зайнятості населення та зниження безробіття, створення нових робочих місць.

Головною метою Програми є створення необхідних економічних, організаційних та соціальних умов для забезпечення продуктивної зайнятості населення міста та району, раціонального використання його трудового потенціалу, залучення незайнятої частини громадян працездатного віку, у тому числі громадян з обмеженими фізичними можливостями, до економічно активної діяльності.

Забезпечення виконання завдань, визначених програмою зайнятості населення на 2006-2007 роки відбулося за рахунок нарощування обсягів промислового виробництва, інвестиційного потенціалу, розвитку малого підприємництва, створення нових робочих місць та підвищення рівня зайнятості населення і зниження рівня безробіття.

Протягом січня - вересня 2007 року розширено сферу застосування праці за рахунок створення нових робочих місць. Основна частина нових робочих місць створена в малому бізнесі.

Характерною рисою економічного розвитку регіону є утвердження тенденції переходу до переважно якісних показників, що відповідним чином позначилось на ринку праці. Зменшилась кількість незайнятого населення, яке звернулося до служби зайнятості за отриманням соціальних послуг. На протязі 2007 року в центрі зайнятості зареєструвалось 6957 осіб, що на 622 особи менше ніж у 2006 році. Зберігається тенденція, щодо збільшення чисельності економічно активного населення віком 15- 70 років. Із початку року зросла середньооблікова чисельність штатних працівників у ринко утворюючих галузях.

Темп приросту обсягів промислового виробництва за 2007 рік по колу підприємств міста до 2006 року склав 0,5 %.

Найбільшу питому вагу в загальному обсязі виробництва промислової продукції займає хімічна і нафтохімічна промисловість. З найбільшими темпами зростання працювали великі та середні промислові підприємства.

Одним з пріоритетних напрямків розвитку Білоцерківщини є розвиток продуктивних сил у сільській місцевості шляхом проведення цілеспрямованої аграрної політики щодо впровадження ринкових механізмів та докорінної перебудови виробничих відносин на основі приватної власності.

Аграрна політика в районі спрямована на створення умов для стабілізації та збільшення обсягів виробництва і реалізації конкурентоспроможної продукції та продовольчих товарів.

До агропромислового комплексу району входить 39 підприємств, а саме: товариства з обмеженою відповідальністю -23; приватно-орендних підприємств -4; акціонерних товариств -4; державних підприємств -3; сільськогосподарських виробничих кооперативів -5.

Крім того : фермерських господарств -70; інших агроформувань - 83; переробних та обслуговуючих підприємств -12. Всього -204.

В районі продовжують здійснюватися заходи щодо реформування аграрного сектора економіки. Кількість громадян, які набули права на земельну частку (пай) становить 20611 осіб, всього оформлено 17881 державний акт [31], [32].

Дані таблиці 3.7 відображають основні показники соціально-економічного розвитку Білоцерківського регіону.

Таблиця 3.7 Основні показники соціально-економічного розвитку регіону

Найменування показника	2005 рік звітні дані	2006 рік звітні дані	2007 рік Звітні дані	2008 рік Прогнозні дані
1. Валовий дохід району , млн. грн.	1663,1	1864,8	2272,0	2407,3
2. Темп росту, зниження (-) валового доходу регіону до попереднього року, %	114,2	112,2	121,8	106,0
3. Обсяг інвестицій в основний капітал у фактичних цінах на одну особу, грн.	974,25	1385,6	1551,75	1634,8
4. Приріст, зниження інвестицій в основний капітал (у порівняних цінах) до попереднього року, %	*	142,2	112,0	105,4
5. Кількість зареєстрованих підприємств - юридичних осіб; в т.ч. малих підприємств	3295 1020	3500 1070	3660 1190	3820 1240
6. середньооблікова чисельність штатних працівників	43818	45108	44460	45261
7. Грошові доходи в розрахунку	*	*	*	*
8. 8.Середньомісячна заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки, грн. усього	684,8	889,4	1010,94	1190,0
9. Середньомісячна заробітна плата працівників сільського господарства, грн.

Подобные документы

• Сучасне соціальне страхування та процес його встановлення

  Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасних випадків та на випадок безробіття. Аналіз фонду соціального страхування України з тимчасової втрати працездатності. Методика формування консолідованого страхового внеску.
  
  курсовая работа [55,2 K], добавлен 02.11.2014
  

• Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування в Україні

  Історія розвитку соціального страхування, його сутність і види. Формування бюджетів фондів загальнообов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасних випадків. Удосконалення страхування в Україні.
  
  курсовая работа [3,1 M], добавлен 13.05.2011
  

• Загальнообов'язкове державне соціальне страхування та методи його обліку

  Основні документи, які регламентують розрахунки за страхуванням. Порядок нарахування, сплата та облік зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування. Звітність перед органами соціального страхування. Стягнення заборгованості.
  
  курсовая работа [45,7 K], добавлен 04.10.2002
  

• Теоретичні засади забезпечення соціального страхового захисту працівників підприємств

  Страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності. Обов’язкове державне пенсійне страхування. Механізм визначення суми витрат на соціальні заходи. Страхування на випадок безробіття.
  
  курсовая работа [128,5 K], добавлен 10.05.2015
  

• Аналіз порядку та організації внесків на пенсійне страхування на ДП "ХЄМЗ" Московського району м. Харкова

  Економічне призначення пенсійного страхування та видів пенсій. Структура системи пенсійного страхування в Україні. Платники внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. Організація сплати страхових внесків до Пенсійного фонду України.
  
  дипломная работа [142,5 K], добавлен 05.02.2012
  

• Особливості справляння внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування

  Особливості внесків до обов’язкового державного пенсійного страхування. Визначення платників, порядок нарахування та сплати внесків до обов’язкового пенсійного страхування. ТОВ "Альянс Ойл Україна" та порядок справляння внесків до Пенсійного фонду.
  
  курсовая работа [95,2 K], добавлен 18.12.2010
  

• Формування бюджетів фондів соціального страхування України

  Структура фондів соціального страхування України. Формування бюджету фонду обов’язкового соціального страхування від тимчасової непрацездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві. Практичні розрахунки податкових форм звітності.
  
  курсовая работа [2,6 M], добавлен 13.07.2010
  

• Соціальне страхування

  Соціальне страхування з тимчасової втрати прецездатності, на випадок безробіття, від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань. Щомісячна страхова виплата. Єдиний соціальний внесок. Оплата лікарняного листка тимчасової непрацездатності.
  
  практическая работа [15,1 K], добавлен 17.11.2011
  

• Загальнообов’язкове державне соцiальне страхування вiд нещасного випадку на виробництвi та професiйного захворювання

  Завдання страхування вiд нещасного випадку, гарантiї забезпечення прав застрахованим у страхуваннi вiд нещасного випадку. Основні причини, суб'єкти та об'єкти страхування вiд нещасного випадку. Страховий ризик, страховий випадок, професiйне захворювання.
  
  курс лекций [50,1 K], добавлен 29.04.2010
  

• Фінансові проблеми загальнообов'язкового пенсійного страхування

  Сутність та організація загальнообов’язкового Пенсійного страхування в Україні. Аналіз формування та використання фінансових ресурсів пенсійного фонду, шляхи удосконалення. Динаміка зростання рівня пенсій та обсягів загальнодержавних пенсійних виплат.
  
  дипломная работа [3,0 M], добавлен 03.07.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам