Банківське кредитування

27)номер виконавця (вручну)

28 вартість кредиту (вручну)

29) забезпеченість кредиту (вручну)

Додаткові параметри:

- забезпечення (номер, дата, сума, валюта, вид забезпечення, вид договору забезпечення, одиниці виміру, кількість одиниць, сума застави, наявність застави, місцезнаходження застави, відповідальна особа, акт перевірки застави тощо.)

- страхування (вид страхування, страхова компанія, номер договору страхування, дата договору, термін дії, страхова сума, вид об'єкта страхування, валюта, тариф, сума страхового платежу, періодичність сплати)

- графік погашення (вводиться перша дата погашення і сума, наступна - розраховується автоматично)

Також в АРМ можна побачити параметри надання кредиту, параметри погашення кредиту, відсотки, комісії, штрафи, реструктуризацію боргу, призупинення нарахувань, розрахунок ефективної ставки відсотка, побудова графіка грошових потоків для амортизації дисконту /премії.

4. Супровід наданих кредитів та здійснення банківського контролю в процесі кредитування

4.1 Контроль за виконанням позичальником умов кредитного договору

Контроль за виконанням позичальником умов кредитної угоди проводиться працівниками Банку з метою виявлення джерел кредитного ризику та оперативного вжиття заходів, спрямованих на недопущення можливих втрат Банку, протягом усього строку кредитування до повного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором. Кредитний працівник забезпечує повноту кредитної справи у складі обов'язкових документів та відповідає за її збереження.

Якщо кредитним працівником, працівником служби ризик-менеджменту, працівниками юридичної служби та служби банківської безпеки виявлене порушення будь-яких умов, передбачених в кредитному договорі, філією Банку застосовуються санкції, передбачені в договорі.

Кредитний працівник повинен постійно відслідковувати виконання позичальником умов кредитного договору для мінімізації можливих ризиків, які негативно впливають на погашення клієнтом основної суми боргу за кредитом та відсотками за користування ним, що веде до збитків банку. Зокрема працівник має стежити за своєчасністю погашення кредиту, дотримання графіку, строками і розмірами сплачених відсотків відповідно до кожного пункту кредитної угоди.

У разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань, коли права і законні інтереси банку порушено згідно умов кредитного договору, він (банк) має право відмовитись від своїх зобов'язань, наприклад щодо подальшого кредитування, що зазначено у Господарському Кодексі України.

Основними з варіантів задоволення банком своїх вимог за кредитним договором при невиконанні позичальником своїх зобов'язань є:

- стягнення заборгованості за кредитною операцією (на підставі рішення суду);

- звернення стягнення на предмет застави або іпотеки.

4.2 Контроль за фінансовим станом позичальника

Для уникнення можливих труднощів при погашення кредиту, відсотків та інших зобов'язань за кредитним договором працівник банку повинен відслідковувати та фіксувати зміни фінансового стану позичальника шляхом:

1. Проведення аналізу фінансової та бухгалтерської звітності та оцінки класу позичальника (не раніше, ніж раз на три місяці, а також на дату винесення заборгованості за кредитом на рахунки простроченої заборгованості або визнання її безнадійної).

2. Відслідковування грошових потоків на рахунках позичальника, зокрема шляхом аналізу притоку і відтоку грошових потоків, вивчення динаміки надходжень та динаміки перерахувань по банківських рахунках.

3. Контролю за нарахуванням відсотків, їх сплатою та виконанням позичальником інших зобов'язань за кредитним договором.

З метою своєчасного виявлення ознак зростання рівня кредитного ризику, кредитний працівник повинен відслідковувати виникнення негативних сигналів щодо можливості погашення кредиту, зокрема:

1. Порушення графіку погашення кредиту;

2. Несвоєчасна сплата відсотків та комісійних платежів;

3. Погіршення фінансових розрахункових коефіцієнтів, стану розрахунку позичальника з його контрагентом та зменшення питомої ваги власних обігових коштів позичальника;

4. Виконання умов кредитних договорів в частині підвищення концентрації коштів позичальника та його партнерів в системі Банку;

5. Зменшення рівня концентрації власних та кредитних коштів позичальника та/або його структурних підрозділів на власних рахунках та рахунках партнерів в банку;

6. Надання недостовірної або не своєчасне надання інформації щодо фінансового стану позичальника;

7. Наявність негативної інформації стосовно стану справ у клієнта, отриманої від служби банківської безпеки, із засобів мас-медіа чи від інших осіб або безпосередньо від клієнта.

Якщо з'явилися ознаки, зазначені вище, кредитний працівник повинен проінформувати керівництво банку для прийняття рішень щодо напрямків та перспектив подальшої співпраці з таким позичальником, та виконання ним умов кредитного договору, в тому числі щодо своєчасного виконання його зобов'язань перед банком.

Мною була проведена оцінка фінансового стану ТОВ «Добро» за «Методикою оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника».

4.3 Перевірка цільового використання кредиту

Контроль за цільовим використанням кредитних коштів здійснюється на двох етапах:

1. на етапі надання кредиту (перевіряється відповідність платіжних документів, наданих позичальником для сплати за рахунок кредитних коштів, зазначеним в кредитному договорі цілям, шляхом візування кредитним працівником даного платіжного документу).

У випадку з виданим кредитом позичальнику ТОВ «Добро» він після його отримання надав для підтвердження цільового використання кредитних коштів платіжне доручення, в якому були зазначена закупівля сировини та матеріалів для потреб виробництва, копії договорів поставки сировини та матеріалів, витратні накладні на відвантажену продукцію. Була проведена документальна перевірка цільового використання кредиту, виїзна перевірка не проводилася.

2. після видачі (здійснюється як з виїздом на місце, так і без виїзду). В термін не більше одного місяця з дня надання або не пізніше визначених договорами термінів поставки, кредитний працівник проводить виїзну перевірку наявності прокредитованих товарно-матеріальних цінностей, в ході якої на підставі даних бухгалтерського обліку позичальника перевіряє факт отримання прокредитованих цінностей та фактичне їх місцезнаходження.

За результатами такої перевірки складають «акт перевірки цільового використання кредитних коштів, що підписується представником банку, а з боку позичальника - керівником та його головним бухгалтером, та надається керівництву банку для ознайомлення, після чого додається до кредитної справи позичальника.

4.4 Контроль за перевіркою наявності, стану та вартості предмета застави

Кредитний працівник в разі необхідності спільно з працівником банківської безпеки та/або юридичної служби проводить перевірку предмета застави.

Перевірка наявності, стану та вартості майна, переданого в заставу, проводиться з періодичністю:

- для нерухомості, транспортних засобів, обладнання, сільськогосподарської техніки, ВРХ та іншої худоби, прийнятого в заставу за подвійними складськими свідоцтвами зерна - не рідше одного раку на три місяці;

- для товарів в обороті, майнових прав на надходження коштів за контрактами (договорами), майбутнього врожаю - не рідше одного разу на місяць;

- для майнових прав за договором банківського вкладу (депозиту), укладеного з Банком, - на дату оформлення договору застави, надалі не рідше одного разу на три місяці та за 15 днів до кінцевого терміну погашення кредиту;

- для майнових прав на нерухомість, будівництво якої не завершене - не рідше одного разу на три місяці;

- для закладу (за умови зберігання предмету застави у заставодавця під замком та печаткою заставодержателя) - не рідше одного разу на три місяці;

- для закладу (за умови передачі предмету застави на зберігання заставодержателю) - не рідше одного разу на три місяці;

- для цінних паперів (незалежно від наявності активного ринку) - не рідше одного разу на місяць;

- в разі наявності простроченої заборгованості за кредитом або процентами - не рідше одного разу на місяць (за всіма видами застави).

За результатами такої перевірки складається «акт перевірки наявності та стану майна, що пропонується в забезпечення зобов'язань по кредиту», який після підпису представниками сторін (банку та заставодавця) надається керівництву банку для ознайомлення (факт ознайомлення засвідчується підписом), після чого долучається в кредитну справу позичальника.

В акті перевірки рухомого майна обов'язково вказуються його родові ознаки, кількість та вартість згідно з договором застави, вартість за експертною оцінкою, інформація щодо фактичної наявності застави (в тому числі кількість, вартість, місце зберігання/знаходження), підтвердження наявності майна (зокрема, дані складського обліку тощо).

Якщо в забезпечення кредиту оформлені майнові права на надходження коштів за контрактами (договорами) - в акті вказується сума коштів, що надійшла за контрактом, сума коштів, що підлягає сплаті за контрактом та є реальною до отримання у випадку невиконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, вартість відвантаженої продукції (наданих послуг, виконаних робіт) за цим контрактом на дату перевірки.

В разі застави майнових прав на грошові кошти за договором банківського вкладу (депозиту) акт перевірки засвідчується підписами працівника кредитного підрозділу та керівника підрозділу вкладних операцій філії Банку, в якій розміщений вклад (депозит). До акту додається виписка з вкладного рахунку (долучається в кредитну справу).

Порядок проведення оцінки (переоцінки) забезпечення експертами Банку

Оцінка (переоцінка) заставного майна відбувається експертами Банка в наступній послідовності:

1. Документальне вивчення об'єкта оцінки

а) Вивчення об'єкта і ціль оцінки

б) Обґрунтування бази оцінки

в) Збір та обробка пакету документів від замовника оцінки

г) Уточнення і надання замовнику оцінки пропозиції

2. Ознайомлення з об'єктом оцінки

а) Натурне обстеження об'єкта оцінки

б) Збір та обробка додаткових документів

3. Ідентифікація об'єкта оцінки

4. Вибір необхідних методичних підходів, методів і оціночних процедур

5. Узгодження результатів оцінки

6. Складання експертом Банка Висновку

4.5 Контроль за грошовими потоками позичальника та управління ними при кредитуванні

Банк повинен постійно контролювати грошові потоки позичальника, оскільки це передбачається кредитною угодою.

Аналіз грошових потоків необхідний для забезпечення постійних надходжень в систему Банку, дотримання клієнтом графіку погашення кредиту і контролю за виконанням умов пункту кредитного договору «Грошові потоки позичальника». У випадку з кредитною справою з ТОВ «Добро» відповідно до цього пункту позичальник зобов'язується проводити через рахунки Банку власні кошти (забезпечувати надходження і залишки) у обсягах, пропорційних долі отриманих в системі Банку кредитів, яка розраховується як співвідношення заборгованості за кредитами, отриманими в Банку до загальної суми кредитів позичальника. Також згідно цього пункту умови кредитної угоди можуть змінюватись: якщо позичальник буде зосереджувати в системі банку певний відсоток своїх грошових надходжень, то процентна ставка за кредитом може дещо зменшуватись і навпаки.

У даному пункті зазначається частка надходжень, які повинен позичальник направляти до банку. Розрахунок частки надходжень здійснюється щоквартально на основі статистичних даних позичальника та банківських даних щодо надходжень на поточні рахунки клієнта. При спостереженні відхилень працівник банку повинен вимагати від позичальника певного коригування у запланованих показниках. Якщо ж позичальник порушує умови кредитного договору банк має право вимагати розірвання кредитної угоди та дострокового погашення кредиту.

На етапі надання кредиту кредитним працівником з метою зниження кредитного ризику здійснюється аналіз грошових потоків позичальника шляхом збільшення концентрації його власних та кредитних коштів на рахунках його партнерів в Банку. Для здійснення аналізу визначаються комерційні банки, в яких позичальник, його структурні підрозділи та дочірні підприємства відкрили поточні рахунки і відволікають через них грошові потоки, обсяги відволікань.

Кредитний працівник проводить оцінку концентрації грошових потоків позичальника в системі Банку, а саме визначає:

· в яких філіях Банку позичальник має відкриті рахунки;

· суму грошових надходжень на поточні рахунки в філії Банку;

· рівень перерахувань позичальником власних коштів в національній валюті на рахунки партнерів в інші банки;

· відповідність частки кредитів, отриманих в Банку, в загальній сумі кредитів та частки коштів на рахунках в Банку в загальній сумі коштів позичальника;

· середньоденні залишки на рахунках в обслуговуючій філії Банку;

· середньоденні надходження в обслуговуючій філії Банку;

· обсяги перерахувань власних коштів з поточних рахунків в Банку на свої рахунки в інших комерційних банках;

З кожним позичальником повинна проводитися робота по підвищенню концентрації його коштів в системі банку, відпрацьовуватися оптимальні схеми руху кредитів.

За умов кредитного договору позичальник повинен дотримуватись наступної рівності:

- заборгованість за кредитом в системі ПІБ / загальна заборгованість за балансом (довгострокові кредити + короткострокові кредити + поточна заборгованість) = надходження на рахунки в ПІБ / чиста виручка(дохід) від реалізації робіт.

Для аналізу грошових потоків позичальника також використовують інформацію про діючі контракти на збут продукції, дебіторів та кредиторів, що займають найбільшу частку в загальному обсязі, яка є необхідною для розрахунку доходу від реалізації робіт та послуг.

4.6 Порядок погашення кредиту та закриття кредитної справи

При настанні терміну повернення кредиту, вказаного в кредитному договорі, кредит має бути погашений в безготівковій або готівковій формі.

Погашення кредиту, процентів та виконання інших зобов'язань позичальника за кредитним договором може здійснюватися шляхом надання позичальником доручення банку на здійснення договірного списання коштів з поточного рахунку позичальника. Такий порядок погашення кредиту та надання доручення має бути передбачений умовами кредитного договору та договору банківського рахунку.

Не пізніше наступного робочого дня з дати повного погашення заборгованості за кредитом, процентами та іншими зобов'язаннями за кредитним договором (за рахунок погашення його позичальником, гарантом, поручителем, шляхом отримання коштів від реалізації застави) працівник:

- перевіряє своєчасність та правильність повернення заборгованості по кредиту та процентам/комісії;

- готує розпорядження на закриття позичкового рахунку та усіх додаткових до нього рахунків (в т.ч. рахунки для обліку нарахованих доходів, забезпечення, кредитної документації тощо);

- вилучає із сховища філії оригінали кредитної документації (кредитні договори, договори забезпечення тощо) та підшиває в кредитну справу копію видаткового позабалансового ордеру (про списання оригіналів договорів з позабалансового обліку);

- підшиває в кредитну справу копію виписки з позичкового рахунку з «нульовим» залишком з відміткою щодо повної сплати процентних та комісійних доходів за цим кредитом.

Після виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором, забезпечених заставою (іпотекою), відповідальним працівником кредитної адміністрації філії готується службова записка юридичному підрозділу філії про необхідність підготовки та надання письмового повідомлення органам, що здійснюють реєстрацію заставного майна, про закінчення дії договору застави (іпотеки) та виключення відповідного запису з відповідного Державного реєстру. В день вилучення і сховища оригінали кредитної документації (кредитні договори, договори забезпечення тощо), що обліковуються на рахунку №9819 «Інші цінності та документи», списуються з позабалансового обліку. Копія видаткового позабалансового ордеру (про списання оригіналів договорів з позабалансового обліку) підшивається в кредитну справу. Кредитна справа вважається закритою (в день закриття кредитної справи на підставі розпорядження кредитного підрозділу філії банку, підписаного керівником філії, повинні бути закриті позичковий рахунок та усі додаткові до нього рахунки (в т.ч. рахунки для обліку нарахованих доходів, забезпечення, кредитної документації тощо).

Якщо кредит списується як безнадійний за рахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями, кредитна справа не вважається закритою до списання заборгованості за кредитом з позабалансового рахунку.

В день закриття кредитної справи працівник кредитної адміністрації записує на внутрішній стороні її обкладинки кількість аркушів (на момент закриття справи) та продовжує зберігати справу в металевій шафі до здачі її в архів. Строк зберігання кредитної справи в банку після її закриття не повинен бути меншим за строк позовної давності. Відповідальність за організацію належного зберігання кредитних справ протягом встановленого строку покладається на начальника управління кредитної адміністрації філії.

Після закриття кредитної справи відповідальний працівник кредитної адміністрації філії інформує підрозділ по роботі з корпоративними клієнтами про повне виконання позичальником своїх кредитних зобов'язань.

5. Формування резервів на відшкодування можливих втрати за кредитними операціями банку та під прострочені і сумнівні кредити

Порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків встановлено Національним Банком України, відповідно до Постанови НБУ №279 від 6.07.2000р. «Положення про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків».

Формування резерву є одним із методів управління кредитним ризиком, який полягає в акумуляції частини коштів на спеціальному рахунку для компенсації неповернених кредитів з метою захисту вкладників, акціонерів та кредиторів банку. З метою розрахунку резерву банком здійснюється кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залежно від фінансового стану позичальника (клас позичальника: А, Б, В, Г, Д - визначається установою Банку на підставі даних бухгалтерської і статистичної звітності відповідно до "Методики оцінки фінансового стану та визначення класу позичальника" , стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості і з врахуванням рівня забезпечення кредитної операції. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається категорія кожної кредитної операції: "стандартна", "під контролем", "субстандартна", "сумнівна", "безнадійна", що відображено в таблиці 2.

Таблиця 2:

Загальна заборгованість за кредитом становить валовий кредитний ризик для кредитора. Чистий кредитний ризик розраховується шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенем ризику, на вартість прийнятого забезпечення.

Банк зобов'язаний формувати резерв на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зважений на відповідний коефіцієнт резервування за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземній валюті. За результатом класифікації кредиту визначається категорія кредитної операції, та відповідно до неї визначається відсоток резервування (Таблиця 3)

Таблиця 3:

Класифікація кредитних операцій затверджується рішенням Кредитного комітету установи Банку щомісячно станом на перше число місяця.

Резерв формується в тій валюті в якій враховується заборгованість , і використовується на погашення безнадійної заборгованості за основним боргом за умови виконання вимог ст.12 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» після винесення відповідного рішення Правлінням Банку.

Формування резерву здійснюється за такими операціями:

- строкові депозити, які розміщені в інших банках і сумнівна заборгованість за ними;

кредити, надані іншим банкам і сумнівна заборгованість за ними;

- факторингові операції, врахування векселів, кредити суб'єктам господарювання у поточну/інвестиційну діяльність, іпотечні кредити, кредити надані органам державної влади, місцевого самоврядування, кредити у формі овердрафт, кредити, видані фізичним особам, прострочена і сумнівна заборгованість за ними;

- гарантії, авалі, акцепти, що надані банками тощо.

Не здійснюється формування резерву:

- за бюджетними кредитами;

- за кредитними операціями в системі одного банку;

- за операціями фінансового лізингу (якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно);

- за зобов'язаннями з кредитування, за якими банк ризику не несе (відкличні зобов'язання).

Резерв використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю, стягнення якої є неможливим (безнадійна кредитна заборгованість.)

Філії Банку зобов'язані продовжувати роботу з клієнтами щодо повернення ними боргу, списаного за рахунок резервів, протягом строку позовної давності. Якщо Банку не вдалося протягом строку позовної давності погасити безнадійну кредитну заборгованість, то вона вважається повністю безнадійною і списується з позабалансових рахунків.

Філії Банку зобов'язані формувати резерви під заборгованість за нарахованими доходами за кредитними операціями. Для цілей формування резервів заборгованість за нарахованими доходами за кредитними операціями вважається сумнівною, якщо виконується одна з умов:

- прострочення позичальником платежу за нарахованими доходами - понад 60 днів від дати, передбаченої договором;

- основний борг за кредитом прострочений понад 180 днів;

- основний борг за кредитом згідно ст.12 ЗУ «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідає ознакам безнадійної заборгованості.

Під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами, а також за простроченими понад 31 день банки формують резерв у повному обсязі.

Списання безнадійної заборгованості за нарахованими доходами за рахунок сформованих резервів здійснюється виключно за рішенням Правління Банку.

Щодо розглянутої мною кредитної справи, то формувати резерв по даній кредитній операції не потрібно в зв'язку з тим, що вартість застави значно перевищує суму заборгованості. Але для відображення цього питання на практиці я все ж здійснив розрахунок суми резерву (згідно з Постановою НБУ № 279 від 06.07.2000 р.) за кредитом, виданим позичальнику ТОВ «Добро» за такими даними:

Сума заборгованості (станом на 1.04.2011 року) - 4 млн. грн. 00 коп.

Вартість нерухомого майна (адміністративне приміщення), наданого в забезпечення (ВЗ) - 1млн. 600 тис. грн. 00 коп.

Клас позичальника - «Б» (станом на 1.04.2011 року), стан обслуговування боргу - добрий, тому категорія кредитної операції - під контролем.

Відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за проведеною кредитною операцією (%З) - 50 %.

Коефіцієнт резервування за кредитом, наданим позичальнику в гривні, з врахуванням категорії кредитної операції (Кр) - 5 %.

Розрахунок:

1) Валовий кредитний ризик (Вкр) відповідає загальній заборгованості за кредитом, тобто він становить 8 млн. грн. 00 коп.

2) Чистий кредитний ризик ( Чкр)= Вкр - ВЗ* %З, тобто:

Чкр = 4000000 - 9000000 * 0,5 = -500000 грн.

3) Розраховуємо суму резерву ( з врахуванням повного розміру чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування):

Сума резерву = Чкр * Кр = -500000 * 0,05 = -25000 грн.

Отриманий результат ще раз підтверджує, що формування резерву за проведеною кредитною операцією не потрібне.

6. Бухгалтерський облік за кредитними операціями

6.1 Надання, погашення, несвоєчасне погашення кредиту

Видача кредиту здійснюється лише шляхом зачислення коштів на поточний рахунок клієнта. В день видачі кредиту кредитна адміністрація передає операційному підрозділу розпорядження на видачу кредиту і графік грошових потоків, розрахунок балансової вартості і доходів (амортизації) по формі, передбаченій Порядком відображення в бухгалтерському обліку процентних та комісійних доходів і витрат в ПАТ Банку.

При наданні кредиту в виді кредитної лінії розпорядження надається при її відкритті, а також під кожний транш кредитної линии.

В день видачі кредиту сума зобов'язань по кредитуванню списується в автоматичному режимі з рахунка 9129.

В день виникнення в банку зобов'язань з кредитування суми зобов'язань відображаються на позабалансовому рахунку 9129 „Інші зобов'язання з кредитування, що надані клієнтам ”:

Дт 9129 - Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам.

Кт 9901 - контр.рахунок для рахунків розділу 91.

Якщо на дату операції кредит надається в повній сумі, то зобов'язання з кредитування за позабалансовими рахунками не відображаються.

При настанні терміну погашення кредиту, вказаного в кредитному договорі, кредит має бути погашений: Дт 2600,2620; Кт 2062,2202.

Погашення може відбуватись частково або повністю. А також в безготівковій формі - з поточного рахунку гаранта/поручителя, з поточного рахунку покупця заставленого майна або державного виконавця. Перерахунок здійснюється на підставі платіжного доручення. Фізичні особи можуть вносити готівку в касу для погашення кредиту.

Дт 2600,2620,1001

Кт 2062,2202

Якщо кредит не погашається у визначений кредитним договором строк, заборгованість наступного робочого дня переноситься з рахунку, на якому вона обліковується, на рахунок прострочених кредитів. На підставі розпорядження кредитного працівника виконується проводка:

Дт 2067, 2207

Кт 2062, 2202

При порушенні умов договору або при накладенні арешти на грошові кошти позичальника та при здійсненні примусового стягнення коштів, ліміт овердрафту по поточному рахунку позичальника скасовується, дебетовий залишок переноситься на рахунок 2062:

Дт - 2062 Інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності.

Кт - Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності.

На суму заборогованості за овердрафтом.

При непогашенні суми кредиту за овердрафтом у строки, визначені кредитним договором:

Дт - 2067 “Прострочена заборгованість за іншими кредитами в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності”.

Кт - 2600 “Поточні рахунки суб'єктів господарської діяльності”

2062 “Інші короткострокові кредити в поточну діяльність, які надані суб'єктам господарської діяльності”. У разі прийняття банком рішення про визнання заборгованості за кредитною операцією сумнівною виконується проводка: Дт 2096, 2097, 2290; Кт 2062, 2202

У разі несвоєчасного погашення заборгованості позичальника (в т.ч. невиконання графіку погашення) непогашена у встановлені строки сума наступного робочого дня після настання дати погашення, визначеної кредитним договором, переноситься на рахунки для обліку простроченої заборгованості:

Дт - Рахунки для обліку простроченої заборгованості за кредитами

Кт - Рахунки для обліку наданих кредитів (строкової заборгованості) на суму основного боргу, що не сплачений вчасно.

Операція пролонгації, або подовження терміну кредитування, може здійснюватися філіями на умовах заключення з позичальником договору про зміни, який є невід'ємним додатком до основного кредитного договору.

Облік пролонгованої заборгованості здійснюється таким же чином, як і облік строкової заборгованості за наданими кредитами, тобто на рахунках 2010, 2062, 2063, 2072, 2073, 2074, 2083, 2084, 2102, 2103, 2112, 2113, 2122, 2123, 2132, 2133, 2600, 2605, 2650.

В день здійснення пролонгації заборгованості кредитний працівник вносить в ОДБ зміни щодо продовження терміну погашення кредиту за рахунками, які вже були відкриті за укладеним кредитним договором.

6.2 Операції з надання банківської гарантії

Порядок ведення бухгалтерського обліку операцій з надання банківських гарантій визначено в „Бухгалтерській моделі обліку кредитів, наданих суб'єктам господарювання”.

Відображення гарантії в бухгалтерському обліку після первісного визнання, як зобов'язання за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі отриманих банком-гарантом комісій (винагород).

Відображення здійснюється за двома напрямами:

а) як сума коштів, необхідних для погашення зобов'язань на звітну дату балансу, - на позабалансовому рахунку;

б) як сума отриманої банком-гарантом комісії - на балансовому рахунку обліку кредиторської заборгованості з наступною амортизацією прямолінійним методом.

За станом на звітну дату, якщо банк упевнений у тому, що змушений буде платити за гарантією, банк визначає потрібну суму для сплати. На визначену суму за вирахуванням суми отриманої винагороди ( з урахуванням накопиченої амортизації) формується резерв за рахунок витрат. Виконання банком зобов'язань за наданими гарантіями, авалями відображаються у сплаченій сумі як погашення кредиторської заборгованості. Відшкодування боржником або третьою особою виплаченої банком суми за гарантією відображається в обліку як дебіторська заборгованість та зменшення витрат на формування резерву.

В бухгалтерському обліку операція з обліку суми зобов'язання за гарантією відображається наступним чином:

Дт рахунки для обліку грошових коштів і банківських металів, рахунки клієнтів (1001, 1002, 2600 тощо).

Кт рахунку 3648 «Кредиторська заборгованість за фінансові послуги, що отримані банком».

Одночасно сума наданої гарантії повинна обліковуватися за позабалансовими рахунками груп 900 "Гарантії, поручительства, акредитиви та акцепти, що надані банкам" або 902 "Гарантії, що надані клієнтам" залежно від контрагентів та виду гарантії до дати її виконання або закінчення строку дії. При цьому контрагентом уважається той, за кого надана гарантія. Гарантії, які надані іншим банкам як забезпечення сум, отриманих клієнтами - позичальниками кредитів, обліковуються як гарантії, що надані клієнтам.

В бухгалтерському обліку облік гарантій відображається наступним чином:

Дт Рахунки для обліку наданих гарантій;

Кт Контррахунок.

Облік отриманих гарантій, пов'язаних з гарантіями наданими іншому контрагенту, відображається за рахунками 9015 "Контргарантії, що отримані від банків", 9036 "Контргарантії, що отримані від клієнтів". У цьому разі за позабалансовими рахунками здійснюється така бухгалтерська проводка:

Дт Контррахунок;

Кт Рахунки для обліку отриманих контргарантій.

Необхідно забезпечити взаємозв'язок наданої гарантії та контрагрантії.

Відображення гарантії в бухгалтерському обліку після первісного визнання здійснюється за двома напрямками:

а) як сума коштів, необхідних для погашення зобов'язання на звітну дату балансу - на позабалансовому рахунку;

б) як сума отриманої банком-гарантом комісії - на балансовому рахунку з обліку кредиторської заборгованості з подальшою амортизацією за прямолінійним методом. Якщо за наданою гарантією у банка виникає вірогідність оплати за гарантією ( погіршується фінансове становище клієнта, погіршується його платоспроможність по іншим контрактам) вартість гарантії з метою обережності збільшується. При цьому в бухгалтерському обліку виконуються наступні проводки: