Управління банківськими ресурсами на прикладі Ощадбанку

Додатні значення GAP- розривів у кожному з наступних періодів, на які поділено часовий горизонт, показують, що обсяги чутливих до процентної ставки активів перевищують обсяги таких зобов'язань. Такі розриви є чуттєвими до активів. Отже, банк може недоотримати прибуток внаслідок зниження ринкових процентних ставок. Але у разі їх підвищення банк може отримати додатковий прибуток, оскільки процентні доходи за вкладами зростуть більшою мірою, аніж витрати на залучені ресурси.

Теорією кредиту передбачено пряму залежність між строками використання та ціною ресурсів, оскільки разом із термінами зростають ризики, посилюється невизначеність щодо майбутньої інфляції тощо.

Строкова структура процентних ставок Ощадбанку станом на 31.12.2002р.представлена у вигляді таблиці 3.1 .

Таблиця 3.1 - Строкова структура процентних ставок, %річних

Процентні ставки :	Термін погашення,дні
	1 - 7	8 - 31	32 - 92	93 - 183	184 - 365	> 365
- за активами	11,7	12,3	13,5	15,2	16,5	17,3
- за пасивами	4,2	4,7	5,4	6,1	6,8	7,3

Доповнивши розрахунки GAP-розривів розрахунками процентних надходжень за активами та процентних витрат за залученими пасивами, отримаємо змістовнішу інформацію щодо чистого процентного доходу (ЧПД) в межах певного часового проміжку (Додаток Ц).

Чистий процентний дохід у кожному з періодів розраховуємо як різницю між процентним доходом та процентними витратами .

Процентні доходи отримуємо, помножуючи чутливі до процента активи на ставку процента за активами для кожного з часових періодів. Аналогічно розраховуємо і процентні витати.

Отже, проведений аналіз показує, що у межах часового проміжку від 1 до 7 днів процентні витрати банку перевищують процентні надходження, і чистий процентний дохід має від'ємне значення.

Кожні наступні часові проміжки мають додатне значення чистого процентного доходу (процентні доходи перевищують процентні витрати). Причому його значення зростають відповідно до збільшення термінів, що лишається до погашення чутливих до процентних ставок активів та зобов'язань. У підсумку банк за аналізований період (тобто за 2002 рік) має позитивний чистий процентний дохід, який складає 200429 тис. грн., і як фінансовий результат діяльності має чистий прибуток у розмірі 22520 тис. грн.

З цього можна зробити висновок щодо пріоритетних напрямків прибуткового розміщення Ощадбанком залучених ресурсів на такий термін та за такою ціною, які б давали змогу отримувати достатні надходження готівкових коштів і в такий спосіб уникнути будь-яких проблем з ліквідністю (тобто збільшувати суми розміщених коштів у тих межах часового проміжку, де чистий процентний дохід вищий).

Тепер розглянемо, як зміниться прибуток та які можуть виникнути проблеми у майбутньому, якщо ринкові процентні ставки зміняться внаслідок зміни облікової ставки НБУ.

Залежність між прибутком і зміною ринкових ставок можна визначити за допомогою моделі кумулятивного гепу:

Р_r = k GAP х ( r_p - r ) (3.1)

де Р_r - прибуток (збиток), одержаний у результаті зміни облікової ставки;

kGAP - кумулятивний геп, що обчислюється як алгебраїчна сума

(з урахуванням знаку) гепів у кожному з періодів, на які

поділено аналізований часовий горизонт;

r_p , r - відповідно прогнозована та поточна облікова ставка.

Аналіз динаміки облікової ставки НБУ та процентних ставок за кредитами і депозитами у національній валюті за період з січня 2000 року по січень 2003 року (рис. 3.1) показує, що:

- облікова ставка НБУ за аналізований період постійно зменшувалась ;

- також відбувалося зменшення процентних ставок банків за кредитами і депозитами.

Рис. 3.1 -Динаміка зміни процентних ставок за період 2000 - 2003рр.

(станом на січень)

Отже, якщо припустити, що у 2003 році очікується подальше зниження облікової ставки (наприклад, до значення 5%), то на проміжку "від 1 до 7 днів" (де значення GAP- розриву від'ємне - 1488394,5 тис. грн.) надходження за активами з таким терміном погашення будуть вищими, аніж витрати за залученням відповідних коштів; чистий процентний дохід зросте і банк може отримати додатковий прибуток

Додатні значення GAP - розриву у кожному з наступних періодів, на які поділено аналізований часовий горизонт, вказують на те, що чистий дохід банку може зменшитися, оскільки процентні витрати зростуть більшою мірою, ніж процентні доходи.

Розрахуємо значення кумулятивного гепу:

kGAP = (- 1488 394) + 61131 + 56985 + 9614 + 557724,5 +

+ 271029 ) = - 531911 тис. грн.

Від'ємне значення кумулятивного гепу вказує на те, що левова частка чутливих до відсоткової ставки активів та відповідних зобов'язань належить до часового проміжку погашення "до 7 днів", що має найбільше від'ємне значення; у разі зменшення облікової ставки банк може отримати додатковий прибуток у розмірі :

Р_r = ( - 531 911) * ( 5 - 7 ) / 100% = +10 638,2 тис. грн.

Якщо ж припустити, що очікується підвищення облікової ставки у до 9%, то банк у даній ситуації може недоотримати прибуток у тому ж розмірі 10 638,2 тис. грн. :

Р_r = ( - 531 911) * ( 9 - 7 ) / 100% = - 10 638,2тис. грн.

Отже, можна зробити такі висновки і рекомендації:

- якщо очікується зниження відсоткових ставок, то банку потрібно скоротити терміни залучених коштів, збільшити частку й терміни кредитів та інвестицій з фіксованими ставками;

- якщо очікується, що найближчим часом облікова ставка досягне мінімального значення, банку потрібно збільшувати терміни залучених коштів; скоротити строки інвестицій, збільшити частку кредитів з плаваючою ставкою, скоротити інвестиції у цінні папери ;

- якщо очікується зростання процентних ставок, банку треба збільшити терміни залучених коштів; скоротити кредити, закрити кредитні лінії; скоротити терміни портфеля інвестицій тощо.[9,66,73]

4 ОХОРОНА ПРАЦІ

4.1 Характеристика примiщення

Об'єктом дослiдження стану охорони працi є примiщення фiнансово-економiчного вiддiлу Сумського обласного управлiння ВАТ "Державний ощадний банк України" - мiсце проходження переддипломної практики. Фiнансово-економiчний вiддiл займається розробкою пропозицiй щодо проектiв основних направлень грошово-кредитної полiтики, планiв економiчного i соцiального розвитку, бюджетiв, балансу грошових доходiв та витрат, здiйснює економiчний аналiз активiв i пасивiв балансу, виконання показникiв бюджетiв, собiвартостi операцiй, рентабельностi установи банку. Фiнансово-економiчний вiддiл проводить також органiзацiю i аналiз ефективностi та конкурентоспроможностi банкiвських операцiй, прогнозування ринку банкiвських послуг.

В цьому вiддiлi були отриманi всi матерiали, необхiднi для розробки дипломного проекту.

Дослiджуване примiщення розташоване на другому поверсi трьохповерхової будiвлi обласного управлiння ВАТ "Державний ощадний банк України". Площа будiвлi складає 511,79. Площа дослiджуваного примiщення вiддiлу складає 13,53м (висота-3,0м, ширина- 4,1м, довжина-3,3м). Об'єм примiщення - 40,6м. У даному примiщеннi знаходиться чотири робочих мiсця. Площа примiщення, що припадає на одного працiвника складає 3,38м. Це значення не вiдповiдає вимогам СНиП 2.09.04-87 [ 80 ], в якому встановлено, що на кожного працiвника в управлiнських примiщеннях повинно припадати не менш нiж 4м² робочої площi. Проте, в цiлому, на одного працiвника припадає 211,4м площi будiвлi.

В дослiджуваному примiщеннi вiддiлу розмiщено чотири столи з крiслами, шафа (для зберігання документації та верхнього одягу співробітників та клієнтів) та холодильник. Кожне робоче мiсце обладнано новими комп'ютерами, принтерами i телефонами. Джерелом живлення є електрична мережа з напругою 220V.

За ступенем небезпеки ураження електричним струмом вiддiл вiдноситься до категорiї "без пiдвищеної небезпеки" (сухе примiщення, без пилу, з нормальною температурою повiтря, дерев'яною пiдлогою, тобто вiдсутнi умови, характернi для примiщень з пiдвищеною небезпекою i особливо небезпечним). [41]

Основними захисними пристроями i приладами, якi використовуються для попередження загрози ураження працiвника електричним струмом i впливу електромагнiтних i iонiзуючих випромiнень, є :

1) забезпечення недосяжностi струмопровiдних частин обладнання, що знаходяться пiд напругою;

2) таблички над розетками з надписом 220V;

3) захиснi екрани на ЕОМ.

В дослiджуваному примiщеннi встановлена сигналiзацiя для попе-редження про небезпеку : свiтлова i звукова.[78]

Адмiнiстрацiя банку проводить органiзацiйну роботу по забезпеченню безпечних умов працi (планування i фiнансування заходiв стосовно охорони працi, проведення iнструктажу спiвробiтникiв банку по технiцi безпеки i виробничої - санiтарiї).[22]

За минулий рiк нещасних випадкiв не зафiксовано.

План дослiджуваного примiщення зображено на рис 4.1.

4.2 Аналiз санiтарно - гiгiєнiчних умов

4.2.1 Достатнiсть природного освiтлення

Достатнiсть природного освiтлення в примiщеннi регламентується

СНиП II-4-79.[ 81 ]

Примiщення фiнансово-економiчного вiддiлу вiдноситься до IV розряду зорових робiт (середньої точностi).

Природнє освiтлення - бокове (через два вiкна 2*1,4м). Вiкна розмiщенi в однiй стiнi i орiєнтованi на пiвдень ( рис.4.2.).

Нормоване значення коефiцiєнта пироднього освiтлення (КПО) для четвертого свiтлового поясу, в якому розташована Україна (е^IVн), визначається у вiдсотках за формулою :

е^IV н = е ^III н х m х с , (4.1)

де е^IIIн - нормоване значення КПО для свiтлового поясу, яке визначається за СНиП II-4-79. Для бiльшостi адмiнiстративно-управлiнських примiщень, у яких виконуються роботи середної точностi для бокового освiтлення е ^III н = 1,5;

m - коефiцiєнт свiтлового клiмату (для України - m = 0,9 ) ;

с -коефiцiєнт сонячностi, що залежить вiд орiєнтацiї будiвлi вiдносно сторiн свiту (для м. Суми с=0,75).

Таким чином :

е^IV н = 1,5 х 0,9 х 0,75 = 1,0125 % .

Фактичне значення коефiцiєнта природного освiтлення для дослiд-жуваного примiщення можна визначитиза за формулою:

100 х So х фо х r1

е ф = ---------------------- , (4.2)

Sп х зо х Кз х Кзд

де So - площа всiх вiкон в примiщеннi,м ( So = 1,4 х 2 х 2 = 5,6 м² );

Sп - площа пiдлоги в примiщеннi,

м ( Sп = 4,1 х 3,3 = 13,53 м ² ) ;

фо - загальний коефiцiєнт свiтлопроникностi вiконного прорiзу. Для вiконних прорiзiв адмiнiстративно-управлiнських будiвель, якi не обладнанi сонцезахисними пристроями фо = 0,5 ;

Кз - коефiцiєнт запасу, приймається у межах Кз = 1,3 ;

Кзд - коефiцiєнт, що враховує затемнення вiкон iншими будинками. Так як будинки вiдсутнi, то Кзд = 1;

r1 - коефiцiєнт, який враховує вiдбиття свiтла вiд внутрiшнiх поверхонь примiщення. Його значення залежить вiд розмiрiв примiщення (довжини i ширини), глибини примiщення (вiдстанi вiд вiкна до протилежно йому стiни), висоти вiд верху вiкна до рiвня робочої поверхнi, вiдстанi розрахункової точки вiд вiкна, середньозваженого коефiцiєнта вiдбиття свiтла вiд стелi, стiн, пiдлоги, (сса ) .

Так як примiщення вiддiлу свiтле (бiлi обої, стеля, свiтлi меблi), то орiєнтовано (сса ) можна прийняти рiвним 0,5.

Значення r1 розраховується :

* вiдношення глибини примiщення до висоти вiд рiвня умовної робочої поверхнi до верху вiкна:

4,1 / 2 = 2,05 ;

вiдношення вiдстанi розрахункової точки вiд зовнiшньої стiни до глибини примiщення:

 3,6 / 4,1 = 0,88 ;

*вiдношення довжини примiщення до його глибини:

3,3 / 4,1 = 0,80 ;

Таким чином, r1 = 2,84 .[26]

зо - свiтлова характеристика вiкна, розраховується :

зо = 16,1.[26]

100 х 5,6 х 0,5 х 2,84

е ф = -------------------------- = 2,81%.

13,53х 16,1 х 1,3 х 1

Фактичний коефiцiєнт природної освiтленостi складає 2,81% при нормованому значеннi 1,01% , що повнiстю вiдповiдає вимогам.

4.2.2 Достатнiсть штучного освiтлення

У примiщеннi фiнансово-економiчного вiддiлу штучне освiтлення забезпечується за допомогою люмiнесцентних ламп в кiлькостi 2 свiтильникiв (по 4 лампи в кожному) (рис.4.3.).

Нормоване значення штучного освiтлення для робочого примiщення згiдно зі СНиП II-4-79 для люмiнесцентних ламп повинно складати 300лк (вiдхилення можливе в рамках -10%, +20%).

Фактичне значення штучного освiтлення (еф,лк) дослiджуваного примiщення визначається за формулою:

Fл х зи х N х n

е ф = ---------------------- , (4.3)

Sп х Кз х Z

де Fл - свiтловий потiк лампи, лм. Для лапм типу ЛД30 свiтловий потiк складає 1640лм; [ 41 ]

зи - коефiцiєнт використання свiтлового потоку, зи = 0,5 ;

N - кiлькiсть свiтильникiв, шт. N = 2;

n - кiлькiсть ламп у свiтильнику, шт. n = 4 ;

Sп - площа примiщення, Sп = 13,53 м² ;

Кз - коефiцiєнт запасу, Кз = 1,5 ;

Z - коефiцiєнт нерiвномiрностi освiтлення, Z = 1,1 (для люмiнесцентних ламп).

1640 х 0,5 х 2 х 4

е ф = ---------------------- = 293,85 лк .

13,53 х 1,5 х 1,1

Свiтильники розмiщенi вздовж довжини примiщення вiддiлу.

Вiдстань мiж свiтильниками (L, м) визначається за формулою:

L = 1,4 х Нр , (4.4)

де Нр - висота пiдвiсу свiтильника, м (Нр = 3,0 - 0,8 = 2,2 м).

Тоді: L = 1,4 х 2,2 = 3,08 м .

Фактичне значення штучного освiтлення майже спiвпадає з нормативним (при можливому вiдхиленнi - 10%).

4.2.3 Достатнiсть вентиляцiї

Вiдповiдно до СНиП 2.09.04-87 [80] об'єм виробничого примiщення, що припадає на кожного працюючого, повинен складати не менше 40м³. У противному разi для нормальної роботи у примiщеннi необхiдно забезпечити постiйний повiтрообмiн за допомогою вентиляцi не менше нiж 30 м ³/час на кожного працюючого.

Отже, необхiдний повiтрообмiн (Lн, м ³/час), розраховується за формулою:

Lн = Lґ х n , (4.5)

де Lн - найбiльш можлива кiлькiсть працюючих у примiщеннi.

Необхiдний об'єм примiщення для 9 чоловiк при вiдсутностi вентиляцi у вiддiлi складає : 9 чел. х 40 м ³ /чел. = 360 м ³ .

Фактичний об'єм примiщення фiнансово-економiчного вiддiлу складає:

4,1 х 3,3 х 3,0 = 40,6 м ³ ,

тобто на одного працюючого пипадає 4,5 м³ робочого примiщення. Тому необхiдно застосувати вентиляцiю в розмiрi :

Lн = 30 м ³ / час х 9 чел = 270 м ³ /час.

Фактичний повiтрообмiн у вiддiлi здiйснюється за допомогою вентиляцiї неорганiзовано (через рiзнi нещiльностi у вiконних i дверних прорiзах) i органiзовано (через кватирку у вiконному прорiзi).

Фактичний повiтрообмiн (Lф, м³ /час) можна розрахувати за формулою:

 Lф = м х F х V х 3600 , (4.6)

де м -коефiцiєнт витрати повiтря, що набуває значення у межах 0,3-0,8 (у розрахунках можна прийняти середнє значення м =0,55);

F - площа кватирки або вихiдного отвору каналу, через який буде виходити повiтря, м;

V - швидкiсть виходу повiтря через кватирку, м/с. Розраховується за формулою:

2 х g х ?H2

V = v --------------- (4.7)

гвн

де g - прискорення вiльного падiння, g =9,8 ;

?H2 - тепловий напiр, пiд дiєю якого буде здiйснюватися вихiд повiтря з кватирки, кгс / м ² ;

Його, у свою чергу, можна розрахувати за формулою:

?H2 = h2 х ( гн - гвн ) , (4.8)

де h2 - висота вiд площини однакових тискiв до центра кватирки, м;

гн , гвн - вiдповiдно об'ємна вага повiтря ззовнi та зсередини його, кгс/м ³;

Об'ємна вага повiтря визначається за формулою:

Рб

г = 0,465 х --------- , (4.9)

де Рб - барометричний тиск, мм.рт.ст., можна прийняти

Рб = 750мм.р.ст;

Т - температура повiтря в К.

Для управлiнських примiщень, де виконуються легкi роботи, вiдповiдно до ГОСТ 12.1.005-88 [24] для теплого перiоду року температура не повинна перевищувати 28 ? С, або 301? К, для холодного перiоду року вiдповiдно 17? С, або 290? К. Для повiтря ззовнi примiщення температуру

визначаємо за СНиП 2.04.05-91: [ 79 ]

-для лiта - 24? С, 297? К;

-для зими - 11? С, 262? К.

1. Фактичний повiтробмiн для холодного перiоду року:

а) внутрiшнiй и зовнiшнiй тиск повiтря:

750

гн = 0,465 х --------- = 1,3311 кгс /м ³ ;

262

750

гвн = 0,465 х --------- = 1,2026 кгс / м ³;

290

б) висота вiд площини однакових тискiв до центру кватирки:

Вiдстань вiд пощин однакових тискiв до центрiв верхнього i нижнього прорiзiв обернено пропорцiйна квадратам площ цих прорiзiв:

h1 S²_ф

--------- = --------- , ( 4.10.)

h2 S²_д

*висота кватирки 0,5м;

*площа кватирки - Sф = 0,5 х 0,5 = 0,25 м ² ,

*площа дверей - Sд = 2 х 0,8 =1,6 м ² ;

h = 3,0 - 1 - 0,25 - 0,2 = 1,55 м ,

h1 х Sд = h2 х Sф , (4.11)

( h - h2 ) х Sд = h2 х Sф , (4.12)

отсюда ( 1,55 - h2 ) х 2,56 = h2 х 0,0625 ,

h2 = 1,51 м ( рис 4.4.)

в) тепловий напiр складе:

?H2 = 1,51 х ( 1,3311 - 1,2026 ) = 0,194 кгс /м ² .

г) швидкiсть повiтря, що виходить iз верхнього прорiзу:

2 х 9,8 х 0,194

V = v ----------------- = 1,78 м /с .

1,2026

Фактичний повiтрообмiн:

Lф = 0,55 х 0,25 х 1,78 х 3600 = 881,1 м ³ / час.

2. Фактичний повiтрообмiн для теплого перiоду року:

а) внутрiшнiй i зовнiшнiй тиск повiтря:

750

гн = 0,465 х --------- = 1,1742 кгс /м ³ ;

297

750

гвн = 0,465 х --------- = 1,1586 кгс / м ³ ;

301

б) тепловий напiр складе:

?H2 = 1,51 х ( 1,1742 - 1,1586 ) = 0,0236 кгс /м ² .

в) швидкiсть повiтря, що виходить iз верхнього прорiзу:

2 х 9,8 х 0,0236

V = v ----------------- = 0,63 м /с .

1,1586

Фактичний повiтрообмiн:

Lф = 0,55 х 0,25 х 0,63 х 3600 = 312,48 м ³ / час.

Фактичний повiтрообмiн перевищує необхiдний в 3,3 рази для холодного перiоду року, а в теплий перiод - вiдповiдає нормативним вимогам.

4.2.4 Аналiз пожежної безпеки

По ступеню пожежної небезпеки примiщення фiнансово-економiчного вiддiлу вiдноситься до категорiї "В" - пожежонебезпечне, згiдно з ОНТП 24-86, [56] так як у вiддiлi використовуються i зберiгаються згораючi матерiали (дерев'янi меблi, папери). Iнших пожежо- i вибухонебезпечних речовин та матерiалiв немає .

Головними причинами виникнення пожежi можуть бути: залишенi без нагляду ввiмкненi електроприлади, несправнiсть електропроводки i електрообладнання (попадання iскри на згораючi матерiали), порушення правил зберiгання пожежонебезпечних матерiалiв, палiння в незазначених мiсцях тощо.

Всi електропристрої експлуатуються згiдно письмового дозволу вiддiлу банкiвської безпеки на їх використання.

Для палiння на кожному поверсi обладнано спецiальнi мiсця. Щорiчно всi спiвробiтники (в тому числi i практиканти) проходять протипожежний iнструктаж пiд пiдпис.

Плани евакуацiї на випадок пожежi знаходяться на кожному поверсi будiвлi (рис. 4.5).

На поверхах виходи iз кабiнетiв ведуть в коридори. Iз коридорiв виходи ведуть на схiдцi. Ширина дверей у кабiнетах - 0,8м, ширина коридорiв i проходiв - 1,4м, ширина драбинних клiтин i площадок - 1,5м i 2,0м.

Безпечна евакуацiя людей в разi пожежi здiйснюється найкоротшими вiдстанями вiд мiсця їх знаходження до виходу назовнi. Вiдстань вiд самого вiддаленого мiсця примiщень поверху до виходу не перевищує 20м.

Будiвля забезпечена протипожежним обладнанням, на кожному поверсi знаходяться засоби пожежогасiння, пожежна сигналiзацiя i телефонний зв'язок (вогнегасники ОП-6, ОУ-5, гiдранти, система автоматичного пожежогасiння ГАМА-САТ).

Всi перерахованi засоби пожежогасiння i зв'язку справнi i контролюються вiддiлом банкiвської безпеки.

4.3 Розробка заходів щодо поліпшення умов праці

Таблиця 4.1 - Підсумкова таблиця санитарно - гігієнічних умов праці

Параметр	Значення параметра	Нормативний документ
	фактичне	нормативне
Штучна освітленість (загальна ), лк	293,85	300	СНиП II - 4 - 79
Значення КПО, %	2,81	1,0125	СНиП II - 4 - 79
Температура повітря : - взимку - літом, ? С	18 -21 22 -27	21 -25 22 - 28	ГОСТ 12.1.005 - 88
Відносна вологість,%	55	75	ГОСТ12.1.005-88
Швидкість руху повітря, м/с	0,1	0,1	ГОСТ 12. 1. 005 - 88
Рівень шуму, дБА	50	60	ГОСТ 12.1. 003 - 83

Проведений аналiз примiщення фiнансово-економiчного вiддiлу дає можливiсть зробити висновок, що умови працi в основному вiдповiдають нормативним вимогам.

Фактичне значення штучного освiтлення менше нормованого (293,85лк < 300лк), але в межах можливого вiдхилення (-10%), що вiдповiдає вимогам СНiП II-4-79. В разi необхiдностi можна обладнати кожне робоче мiсце настiльною лампою.

Фактичне значення КПО вiдповiдає нормованому (2,81%) . Для захисту робiтникiв вiддiлу вiд яскравого сонячного свiтла, проникаючого в примiщення, вiкна необхiдно обладнати сонцезахисними пристроями (жалюзi, штори).

При аналiзi вентиляцiї з'ясувалось, що повiтрообмiн в холодний перiод року перевищує норму в 3,3 рази. Це може призвести до зниження температури повiтря нижче допустимого рiвня i до пiдвищення швидкостi руху повiтря вище допустимого рiвня. Щоб запобiгти цього необхiдно зменшити час провiтрювання до:

881,1 м ³ / час -- 3600сек (або 60 хв)

270 м ³ / час -- х сек

отже, х = 1103,17 ? 1103 сек (або 18 хв).

Таким чином, якщо зменшити час провiтрювання (18хв), фактичний повiтрообмiн в примiщеннi буде вiдповiдати нормативним вимогам (270м ³/час):

Lф = 0,55 х 0,25 х 0,63 х 1103 = 269,96 м ³ / час.

Додатковою мiрою для покращання умов працi є застосування нагрiваючих пристроїв при пониженiй температурi повiтря в примiщеннi в холодний перiод року (при умовi обов'язкового дотримання технiки безпеки їх експлуатацiї ).

В дослiджуваному примiщеннi наявнiсть джерел шуму, надмiрного тепла, електромагнiтного та iонiзуючого випромiнення не виявлено.

В усiх примiщеннях будiвлi щоденно проводиться вологе прибирання з дезинфiкуючими засобами, що перешкоджає появi пилу i хвороботворних мiкробiв.

ВИСНОВКИ

Необхідною умовою будь-якої банківської діяльності є наявність достатнього обсягу грошових ресурсів. В економічній літературі ресурсний потенціал суб'єкта господарювання, у тому числі й такого специфічного підприємства, як комерційний банк, характеризується " як складна система ресурсів, що знаходяться у взаємозв'язку та взаємозалежності".

В структурі ресурсного потенціалу першорядну роль відведено фінансовим ресурсам, оскільки від наявності чи відсутності їх залежить можливість здійснення діяльності комерційного банку в повному обсязі.

Глибшому усвідомленню поняття "банківські ресурси" сприяє його класифікація. Найпоширенішою є класифікація ресурсів банку за джерелом утворення . Розрізняють залучені, запозичені та власні кошти банку.

Спільним для залучених та запозичених коштів є те , що це чужі для комерційного банку кошти й зобов'язання перед вкладниками і кредиторами.

Банківські ресурси комерційного банку - це сукупність власних, залучених та цільових фінансових коштів банку, що перебувають у безпосередньому його розпорядженні і використовуються на його розсуд для здійснення повномасштабної банковської діяльності.

Під терміном "ресурсний потенціал комерційного комерційного банку" пропонується розуміти сукупність усіх фінансових коштів банку, що перебувають у його безпосередньому розпорядженні, і коштів, які може бути потенційно залучено банком унаслідок проведення ефективної повномасштабної банковської діяльності або прирощено чи втрачено в разі проведення активних операцій.

Деякою мірою близьким до терміна "ресурсний потенціал комерційного банку" є поняття банківського портфеля ресурсів, яке розглядає активи і зобов'язання банку в сукупності.

Осонвним завданням пасивних операцій є залучення ресурсів для забезпечення активних операцій. Здійснення активних банківських операцій має суттєве значення для фінансового забезпечення нормального економічного розвитку. Збалансоване зростання обсягу активів і поліпшення їхньої якості є необхідною умовою досягнення і підтримання стабільного функціонування й розвитку комерційних банків, їхнього позитивного впливу на розвиток економіки України.

В економічній літературі єдиного підходу щодо визначення активів комерційного банку немає. Існують розбіжності у визначеннях зарубіжних та вітчизняних науковців. Отже, активи банку - це певні напрямки розміщення ресурсів комерційного банку ; також активи - це ресурси, що у майбутньому дадуть економічну вигоду. Детальніше вивчити сутність активів допомагає їх класифікація. Є чимало негативних тенденцій, які впливають на здійснення активних операцій комерційних банків.

Наведена структура фінансових ресурсів системи комерційних банків України за даними балансів банків, котрі офіційно оприлюднили свої фінансові звіти, показує, що негативну роль у діяльності банків відіграє високий рівень проблемних кредитів, незадовільний економічний стан позичальників, подеколи відсутність нелбхідної інформаційної бази про своїх клієнтів, нерозвиненість фондового ринку тощо.

Позитивними тенденціями є збільшення банківських активів, переважно за рахунок зростання кредитного портфеля, що сприяє економічному розвитку країни.

Актуальною залишається проблема максимально ефективного використання банківських ресурсів. Необхідна швидша переорієнтація комерційних банків з операцій на фінансовому і валютному ринках на кредитування економіки, яке має бути одним із найважливіших завдань подальшого розвитку банківської системи. Хоч останніми роками спостерігалися позитивні зрушення у цьому напрямку, вони були надто повільними. Високі ризики вкладень і рівень інфляції не стимулювали банки до активної інвестиційної діяльності. Щоб своєчасно виконувати свої зобов'язання, банкам потрібно подбати також про ефективне управління ліквідністю, підтримувати її на достатньому рівні, забезпечувати оптимальне співвідношення між власними та залученими коштами.

Прибутковість банківської установи залежить від багатьох чинників як внутрішнього, так і зовнішнього характеру.

Найважливішими внутрішніми факторами є обсяг і масштаби діяль-ності банку, стан та ефективність використання його ресурсів, рівень і співвідношення доходів та витрат. Крім того, слід враховувати, що прагнення збільшити прибуток та необхідність вести конкурентну боротьбу в галузі фінансових послуг в умовах перехідної економіки веде до зростання ризику (ризику ліквідності, зміни процентних ставок, кредитний , валютний тощо).

Прибутковість банку залежить також від екзогенних факторів що виходять за межі його впливу. Це насамперед загальноекономічна й політична ситуація у країні, стан фінансового ринку, надійність партнерів, податкова політика держави, політика НБУ.

Необхідний рівень прибутковості досягається шляхом максимізації маржі між процентом за розміщення коштів і процентом за залученими коштами та збільшенням суми розміщених коштів там , де ця маржа вища.

Перед комерційними банками стоїть завдання не лише залучити максимально допустимий обсяг ресурсів, а й розмістити їх у максимально дохідні активи, за необхідного рівня ліквідності та граничного рівня ризику.

Таким чином, взаємозв'язок між управлінням активними та пасивними операціями має вагоме значення для прибутковості комерційного банку.

У банківській справі сьогодення управління активами й пасивами є одним із фундаментальних понять банківського менеджменту і становить складну багатопланову, до кінця ще не досліджену проблему.

Прийнято розглядати три підходи до управління ресурсами банку: через активи, через пасиви, через управління активами і пасивами.

Управління через активи не може забезпечити максимального прибутку, оскільки, з одного боку, банк відмовляється від управління залученими коштами і, отже, від впливу на їх вартість, а з іншого - значна частина банківських активів має знаходитися у високоліквідній формі для підтримання достатнього рівня ліквідності, що врешті призводить до зниження доходів.

Але деякі вітчизняні банки використовують насамперед такий управлінський підхід, оскільки він є доволі простим у практичному застосу-ванні, зрозумілим і звичним.

Відповідно до методу управління через пасиви керівництво банку розглядає конкретні джерела, за рахунок яких залучаються ресурси. Головним недоліком даного підходу є те, що кошти залучаються без урахування ефективності різних напрямів їх розміщення.

Практичний зміст методу управління активами й пасивами полягає у підтриманні ліквідності комерційного банку через обов'язкове закріплення певних груп залучених пасивів за конкретними активами.

Практика роботи деяких українських банків яскраво відображає недоліки автономного підходу до управління активами і пасивами.

У міжнародній практиці скоординоване (інтегроване) управління активами і пасивами визнане найефективнішим підходом до управління банківськими фінансами, завдяки якому банк може вижити у висикоконкурентному ринковому середовищі. Сутність концепції інтегрованого управління активами та пасивами полягає у скоординованому керуванні фінансовими потоками банку, в процесі якого шляхом узгодження управлінських рішень та забезпечення певних пропрцій між активними і пасивними операціями досягається кілька цілей, тобто йдеться про внутрішю єдність усіх аспектів фінансової діяльності банку, коли жодна фінансова операція не може реалізуватися ізольовано, оскільки є елементом інтегрованої системи управління. Аналізуючи структуру перелічених моделей, зауважуємо, що в кожній із них присутній чинник невизначеності, пов'язаний із прогнозованими значеннями параметрів ринку.

У нестабільній економічній ситуації, коли ціни на залучення й розміщення ресурсів швидко змінюються, для управління ресурсами банків і видами діяльності, в процесі яких ці ресурси використовуються, банкам у своїй діяльності в найближчій перспективі необхідно перейти на наукові методи управління, в основу яких покладено економіко - математичні моделі. Важливо також поєднувати різні методи, використовуючи при цьому їхні позитивні сторони ( елементи ).

Слід визнати, що у вітчизняній науці комплексних наукових досліджень цієї складної проблеми з урахуванням особливостей внутрішнього фінансового ринку практично немає. Докладніше прикладні аспекти управління фінансовими потоками банку висвітлені в працях зарубіжних авторів, але й там теоретичні положення не завжди доведено до якості робочого методичного інструментарію, формалізованого на математичній основі.

Метою діяльності Ощадбанку є залучення коштів від фізичних та юридичних осіб і розміщення їх на комерційних засадах в інтересах вкладників Ощадбанку і розвитку народного господарства; здійснення кредитно-розрахункового обслуговування громадян і підприємств, а також інші банківські операції.

Ощадбанк відіграє важливу роль у банківській системі України. Проведений аналіз кон'юнктури депозитного ринку вказує, що окрім Ощадного банку України з фізичними особами в Україні так активно не працює жодний із комерційних банків. І тому, зрозуміло, кошти населення відіграють дуже важливу роль у формуванні ресурсної бази Ощадного банку України.

Вищезазначені ресурси використовуються установами Ощадбанку на кредитування фізичних та юридичних осіб, придбання облігацій внутрішньої державної позики та інших цінних паперів, забезпечення своїх поточних потреб. Значні темпи приросту залучених коштів свідчать про високий ступінь довіри до банку з боку його клієнтів.

Загалом стратегія здійснення активних операцій будувалася за принципом „консервативної ефективності”, яка вимагає розподілу ресурсів у найбільш дохідних проектах за умови дотримання безпеки і ліквідності вкладень. Проведений аналіз визначення пріоритетних напрямків прибуткового розміщення коштів Ощадбанку за допомогою моделі GAP-менеджменту показує, щобанку необхідно збільшувати суми розміщених коштів у тих межах часового проміжку, де чистий процентний дохід вищий.

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Алексєєнко М.Д. Структура капіталу комерційного банку // Фінанси України. - 2001. - №4. - 123 -131.

Алєксєєв А., Колесніченко Н. Оптимізація операцій комерційного банку // Банківська справа. - 2001. - №6. - с.26-28.

Бакун П. Визначення та класифікація активів комерційного банку // Економіка. Фінанси. Право. - 1999. - №7. - с. 18-20.

Бакун П.В. Врахування ризиків при розміщенні ресурсів комерційного банку // Економічний вісник Дніпропетровського державного фінансово-економічного інституту, т.1. - Дніпропетровськ: ДДФЕІ, 2000. - 464с.

Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, О.М. Маркова и др.; Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи,ЮНИТИ, 1997. - 471с.

Банки и банковское дело / Под ред. проф. И.Т.Балабанова. - СПб: Издательство "Питер", 2000. - 256с.Под ред. И.Т. Балабанова. - СПб : Питер,2001. - 304с.

Банківська система Ураїни в 2002 році: проблеми, тенденції, перспективи. // Вісник НБУ. - №3. - с.11-19.

Банківські операції / Мороз А.М., Славук М.І., Пуховкіна М.Ф. та ін.; За ред. д.е.н. , проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384с.

Банковский портфель - 2 (Книга банковского менеджера. Книга банковского финансиста. Книга банковского юриста.) / отв. ред. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. - М.: "Соминтэк", 1994. - 752с.

Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. - 428с.

Банковское дело: Учебник. - 4-е изд., перераб. и доп. / Под ред. проф. В.И. Колесникова, проф. Л.П. Кроливецкой. - М.: Финансы и статистика, 2000,

464с.

Бицька Н. Проблеми формування та використання банківських ресурсів // Банківська справа. - 2000. - №5. - с. 50-52.

Бицька Н.З., Чайковський Я.І. Робота ощадного банку із залучення коштів // Фінанси України. - 1999. - №12. - С.68 - 72.

Васильченко З.М. Визначення вартості ресурсів комерційного банку // Фінанси України. - 2002. - №12. - с.95-101.

Васюренко О., Федосік І. Ресурсний потенціал комерційного банку // Банківська справа. - 2002. - №1. - с.58 - 64.

Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Посібник. - К.: Академія. 2001. - 320с.

Васюренко О.В. Банківські операції: Навч.посіб. - 2-ге вид., випр. і доп. - К.: Т-во "Знання",КОО,2001. - 255с.

Вожжов А., Попова Н., Інвестиційне кредитування комерційних банків: зміст і вимоги до формування ресурсної бази // Банківська справа. - 2003. - №1. - с. 73-79.

Вожжов А.П., Клименко А.И. Сущность и функции капитала банка. Проблемы банковского капитала на Украине // Економіка.Фінанси.Право. - 2001. - №3. - с.18-26.

Волошин І., Волошина Я. Рішення дилеми "ліквідність - дохід" для банківських ресурсів з логнормальним розподілом // Банківська справа. - 2002. - №6. - с. 39-43.

Галицька Е., Висоцька Л. Удосконалення системи показників ліквідності комерційних банків // Банківська справа. - 2002. - №2. - с. 19-25.

ГОСТ 12.0.003-74 ССБТ Опасные и вредные производственные факторы. Классификация.

ГОСТ 12.1.003-83 ССБТ Шум. Общие требования безопасности.

ГОСТ 12.1.005-88 ССБТ Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны.

Данильченко К.М., Раєвська Т.О. Ліквідність та активи банків // Вісник НБУ. - 1996. - №5. - с. 56-59.

Денисенко А.Ф. Методические указания к дипломному проектированию по разделу «Охрана труда» для студентов экономических специальностей.- Сумы.: СумГУ, 2001.

Дзюблюк О.В. Оптимізація управління активами і пасивами комерційного банку // Фінанси України. - 2002. - №5. - с. 129- 137.

Динаміка фінансового стану банків України на 1 січня 2003 року // Вісник НБУ. - 2003. - №2. - с. 20- 21.

Дмитренко М. Управління фінансами банку // Вісник НБУ. - 2000. - №11. - с. 28-29.

Дмитренко М.Г. Управління фінансами комерційних банків: Навч. посібник. - Черкаси; Брама - ІСУЕП, 2000, 184с.

Довгань Ж.М. Оптимізація ресурсної бази комерційного ьанку // Фінанси україни. - 2001. - №6. - с.128-135.

Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 01.01.2001р. //Урядовий кур'єр. - №8.

Закон України „Про Національній банк України ” // Галицькі контракти. - 1999р. - №25.

Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках: Навч. пос. - К.: Знання, 1994, 172с.

Заруцька О. Деякі тенденції ринку депозитів // Вісник НБУ. - 2001. - №10. - с. 7-10.

Заруцька О. Особливості управління процентними банківськими операціями // Вісник НБУ.-2003. -№2. - с.16-19.

Ильясов С.М. Управление активами и пассивами банков // Деньги и кредит. - 2000. -№5. - с. 20-26.

Інструкція Про порядок регулювання та аналіз діяльності комерційних банків в Україні №368 від 28.08.2001р. // Нормативно - правові акти Національ-ного банку України. - 2001р. - №10.

Кириченко О., Гіленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент. - К.: Основи, 1999. - 671с.

Кігель В. Про визначення оптимального кредитного портфеля банку в умовах ризику неповернення коштів позичальниками // Вісник НБУ. - 2003. - №1. - с.15-17.

Кобевник В.Ф. Охрана труда.- К.: «Вища школа»,1990Охрана труда в машиностроении: Уч. для вузов/ Под ред. Е.Я. Юдина.- М.: Машиностроение,1976

Конюховский П.В. Микроэкономическое моделирование банковской деятельности. - СПб: Питер, 2001. - 224с.

Корнієнко Т. Оцінка збалансованості процентних операцій при аналізі прибутковості комерційного банку // Вісник НБУ. - 2000. - №11. - с.24.

Корнієнко Т. Стратегічне управління активами і пасивами комерційного банку в умовах перехідної економіки // Вісник НБУ. - 2001. - №10. - с.14-15.

Косован К.С. Управление ресурсами в коммерческом банке // Денги и кредит. - 2001. - №6. - с. 32-36.

Лаптєв С.М. Фінансове планування у банку // Фінанси України. - 2001. - №8. - с. 102- 108.

Ледомська Л., Науменко О. Вплив кредитного та інших ризиків на розміщення економічного капіталу // Банківська справа. - 2000. - №4. - с. 57-60.

Лобанова А.Л. Аналіз активних операцій комерційних банків // Фінанси України. - 2002. - №6. - с.99 -104.

Максутов Ю.Г., Дигайлов М.Ю. Некоторые проблемы внутреннего перераспределения доходов и расходов коммерческого банка // Деньги и кредит. - 2000. - №12. - с. 64-69.

Мартинюк Ж. Ресурсна база комерційних банків // Фінанси України. - 1998. - №11. - с. 112-115.

Набок Р. Аналіз впливу недохідних активів на прибуток // Вісник НБУ. - 2002. - №12. - с.28-31.

Набок Р. Недохідні активи комерційного банку: методологічний аспект // Вісник НБУ. - 2002. - №4. - с.56-59.

Олійник Д. Ресурсна база українських комерційних банків як джерело ліквідності // Банківська справа. - 2000. - №1.- с. 21-24.

Олійник Д. Ресурсна база українських комерційних банків як джерело ліквідності // Банківська справа. - 2000. - №2.- с. 42-44.

Олійник Д. Управління ліквідністю комерційного банку та оптимізація фінансового результату // Вісник НБУ. - 2001. - №8. - с. 28-29.

ОНТП 24-86 Указания по определению категорий, помещений и зданий по врывопожарной и пожарной опасности

Опарін В. Фінансові ресурси та суспільний капітал // Вісник НБУ. - 2001. - №7. - с. 26 28.

Опарін В. Фінансові ресурси: проблеми визначення та розміщення // Вісник НБУ. - 2000. - №5. -с. 10-11.

Операції комерційних банків / Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук та ін. - 2-ге вид. доп. - Львів: ЛБІ НБУ, 2001. - 516с.

Осташ С. Деякі аспекти прибутковості та фінансової стійкості комерційного банку // Вісник НБУ. - 2001. - №2. - с. 47-49.

Ощадна справа та Ощадний банк України: історія і сьогодення // Вісник НБУ. - 2000. - №8. - с.28-29.

Ощадний банк України та його операції / С.П.Мишта, М.С. Рудь - К. : "Екопрод" , 1999. - 240с

Парасій-Вергуненко І. Методичні аспекти стратегічного аналізу фінансових результатів комерційного банку // Вісник НБУ. - 1999. - №11. - с. 49-51.

Положення про комерційний розрахунок в установах Ощадбанку України. м.Київ - 1998.

Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела. - М.: Инфра-М, 1996. - 624с.

Примостка Л. Управління активами і пасивами комерційного банку // Вісник НБУ. - 2001. - № 2. - с.39- 43.

Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999, - 280с.

Прокопчук Т. Формування і використання власного капіталу комерційних банків // Фінанси України. - 1999. - №9. - с. 41-43.

Пруський С. Проблеми планування портфеля активних банківських операцій // Банківська справа. - 2002. - №2. - с.16-19.

Рассказов Е.А. Управление свободными ресурсами банка. - М.: Финансы и статистика, 1996, - 96с.

Рацюк О. Резерви банку: зобов'язання чи капітал // Вісник НБУ. -2001. - №10. - с.46.

Рибай О.Й., Табачук Г.П. Операції Ощадбанку Ураїни: Навч. посібник. - 2-ге вид. переробл. і доп. - К.: Знання, 1998. - 153с.

Романенко О. Управління активами та пасивами у процесі керівництва комерційним банком // Вісник НБУ. - 2000. - №8. - с. 26-28.

Романенко О. Управління процентним ризиком грошових потоків банку // Вісник НБУ. - 2002. - №3. - с.21-26.

Роуз П.С. Банковский менеджмент / Пер. с англ. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 768с.

Селезньов Ю. Розробка стратегічних і фінансових планів для банківських філій // Банківська справа. - 2001. -№1. - с. 28-33.

Синки Дж. Ф. Управление фінансами в коммерческих банках: Пер. с англ. 4-го пере раб. изд./Под ред. Р.В.Левиты, В.С.Пинскера. - М.: Catallaxy, 1994. - 756с.

СНиП 2.01.02-85 Противопожарные нормы.

СНиП 2.04.05-91Отопление, вентиляция и кондицонирование.

СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания и сооружения.

СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение.

Соколовський С. Методика оцінки основних операцій комерційного банку за допомогою системи трансфертного ціноутворення // Вісник НБУ. - 2000. - №8. - с.32.

Фролов С.М., Деркач М.А. Банківська справа: Навч. посібник. - Суми: Видавництво Сумського державного університету, 2001. - 206с.

Черкасов В.Е. Банковские операции: финансовый анализ. - М.: Консалтбанкир, 2001, 288с.



	Додаток А
Класифікація видів власного капіталу комерційного банку
	Класифікаційні ознаки видів власного капіталу
				Акціонерний власний капітал
	Організаційно-правова форма діяльності банку
				Пайовий власний капітал
				Власний капітал у матеріально-речовій формі
	Форма інвестування			Власний капітал у формі фінансових активів
				Власний капітал у грошовій формі
				Приватний власний капітал
	Форма власності
				Колективний власний капітал
				Державний власний капітал
				Національний власний капітал
	Резидентність
				Іноземний власний капітал
				Власний капітал, що нагромаджується
	Характер використання власниками
				Власний капітал, що споживається
				Робочий власний капітал
	Характер використання у банківській діяльності
				Неробочий власний капітал
				Балансовий власний капітал
	Спосіб розрахунку
				Нормативний власний капітал
				Статутний капітал
	Порядок і джерела формування
				Резервний капітал
				Нерозподілений прибуток



	Додаток Б
Класифікація активів комерційного банку з метою управління
	Активи комерційного банку
		Готівка (банкноти, монети, банківські метали, дорожні чеки) Кошти у центральному банку Кошти в інших банках
	Первинні резерви
		Високоліквідні цінні папери Міжбанківські позички Вимоги з певним терміном погашення
	Вторинні резерви
	Позички
	Інші цінні папери
	Будинки та обладнання

Додаток В

Узагальнююча класифікація активів з метою управління

	Активи комерційного банку
		Готівка		Національна валюта
Первинні резерви
			Кошти у банках		Іноземна валюта
	Центральний банк		Інші банки
		Інші первинні резерви
		Цінні папери на продаж
Вторинні резерви
		Вимоги банку строком до 1 місяця		Держава
			Короткострокові кредити
							Банки
Кредити та фінансовий лізинг		Середньострокові кредити (цінні папери)
				Інші емітенти (дебітори)
		Довгострокові кредити (цінні папери)
Цінні папери та інвестиції
Вкладення в дочірні та асоційовані компанії (інвестиції капіталу)
			Основні фонди
Матеріальні та нематеріальні активи
		Нематеріальні активи

Додаток Г

Структура балансового капіталу банків України станом на 01.01.2003р.

Додаток Д

Структура зобов'язань банків України станом на 01.01.2003р.

Додаток Ж

Структура активів банків України станом на 01.01.2003р.

Додаток К

Структура кредитного портфеля за напрямами кредитування

станом на 01.01.2003р.

Додаток Л

Рис. Л.1 - Графік додатної кривої доходності

Рис. Л.2 - Графік від ємної кривої доходності



Рис. Л.3 - Графік кривої дохідності "дзвоник"

Додаток М

Схема моделі об'єднання джерел ресурсів

Джерела коштів		Розміщення коштів
		Первинні резерви
Вклади до запитання
		Вторинні резерви
Ощадні вклади
		Загальний фонд коштів		Позички
Строкові вклади
		Цінні папери
Акціонерний капітал і резерви
		Основні засоби та нематеріальні активи

Додаток Н

Схема моделі розподілу активів
		Первинні резерви
Вклади до вимоги
		Вторинні резерви
Ощадні вклади
		Позички
Строкові вклади
		Цінні папери
Акціонерний капітал і резерви
		Споруди і нематеріальні активи

Додаток П

Схема управління активами комерційного банку відповідно до

попиту клієнтів на ліквідні кошти

	Управління активами комерційного банку
Фактори попиту		Напрями забезпечення
Вилучення коштів клієнтів із поточних рахун-ків і частково зі строкових де-позитів				Постійна наявність в активах певної суми безпосередньо у ліквідній формі
		Первинні резерви
					Короткострокові вкладення в інші банки і ліквідні цінні папери, здатні приносити дохід
			Вторинні резерви
Попит на отримання кредитів для задоволення виробничих і споживчих потреб
		Зовнішні джерела		Можливості залучення коштів на міжбанківському ринку і в центральному банку

Додаток Р

Аналіз структури та динаміки балансу ВАТ "Державний ощадний банк України"

Найменування статті	2001 рік	2002 рік	Відхилення
АКТИВИ	тис. грн	тис. грн	%
Кошти та залишки в НБУ	249 527	378 982	51,9%
Казначейські та інші цінні папери , що рефінансуються НБУ, та цінні папери , емітовані НБУ	318 592	394 067	23,7%
Кошти в інших банках	191 383	201 947	5,5%
Цінні папери на продаж	64 412	72 721	12,9%
Кредити та заборгованість клієнтів	795 910	1 308 874	64,5%
Інвестиційні цінні папери	40 888	42 196	3,2%
Довгострокові вкладення до асоційованих та дочірніх компаній	22 542	23 816	5,7%
Основні засоби та нематеріальні активи	276 903	365 789	32,1%
Нараховані доходи до отримання	37 693	38 986	3,4%
Інші активи	146 116	174 170	19,2%
Усього активів	2 143 966	3 001 548	40%
ЗОБОВ' ЯЗАННЯ
Кошти банків	63 231	77 142	22%
Кошти клієнтів	1 818 258	2 629 241	44,6%
Інші депозити	3 513	3 935	12%
Боргові цінні папери, емітовані банком	5 847	6 519	11,5%
Нараховані витрати до сплати	36 167	41 809	15,6%
Інші зобов' язання	3 490	4 544	30,2%
Усього зобов' язань	1 930 506	2 763 190	43%
ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Статутний капітал	95 000	100 000	5,3%
Капіталізовані дивіденди		-	-
Акції, викуплені в акціонерів		-	-
Емісійні різниці		-	-
Резерви	83 330	96 329	15,6%
Переоцінка основних засобів та нематеріальних активів	29 906	33 285	11,3%
Нерозподілений прибуток	5 224	8 744	67,9%
Усього власного капіталу	213 460	238 358	11,7%
Усього пасивів	2 143 966	3 001 548	40%

Додаток С

Структура зобов'язань Ощадбанку станом на 01.01.2003р.

Додаток Т

Структура активів Ощадбанку станом на 01.01.2003р.

Додаток У

Класифікація кредитного портфеля Ощадбанку за ступенем

ризику (якість портфеля кредитів)

Додаток Ф

Звіт про фінансові результати ВАТ “Державний Ощадний банк України” за 2002 рік ( тис. грн.)

Ряд.	Найменування статті	2002рік
1.1.	Процентний дохід	331 342
1.2.	Процентні витрати	- 130 913
1.	Чистий процентний дохід	200 429
2.1.	Комісійний дохід	213 161
2.2.	Комісійні витрати	- 10 522
2.	Чистий комісійний дохід	202 639
3.	Дивідендний дохід	0
4.	Чистий торговельний дохід	22 306
5.	Прибуток / збиток від інвестиційних цінних паперів	19
6.	Прибуток від довгострокових інвестицій в асоційовані компанії і дочірні установи та від інших інвестицій	4
7.	Інший операційний дохід	6 689
8.	Операційний дохід	432 086
9.	Загальноадмінистративні витрати	- 171 289
10.	Витрати на персонал	- 172 198
11.	Прибуток від операцій	88 599
12.	Витрати на безнадійні та сумнівні борги	- 76 428
13.	Прибуток до оподаткування	12 171
14.	Податок на прибуток	-3 651
15.	Прибуток після оподаткування	8 520
16.	Непередбачені доходи / витрати	0
17.	Чистий прибуток / збиток банку	8 520