Міністерство освіти і науки України

Національний гірничий університет

Інститут економіки

Фінансово-економічний факультет

Кафедра економічної кібернетики та інформаційних

технологій

ДИПЛОМНА РОБОТА

Пояснювальна записка

спеціальність “Економічна кібернетика”

на тему:

«Формування резервів відшкодування можливих втрат на підставі аналізу кредитного портфеля в умовах АКБ «Кредит-Дніпро»

Виконавець: Кривко В.В.

Керівники роботи:Логачов Є.М.

Рецензент: Логачов Є.М.

Дніпропетровськ 2009



Реферат

Пояснювальна записка: 91 с., 15 рисунків, 19 таблиць, 4 додаткa, 38 джерел.

Об'єкт розроблення - Планування банківської діяльності з обліком розроблених моделей та формування резервів.

Мета дипломного проекту - Формування резервів відшкодування можливих втрат на підставі аналізу кредитного портфелю в умовах АКБ «Кредит-Дніпро».

Метод дослідження та апаратура. Для дослідження даної предметної області використовується аналітичний метод на основі вивчення оптимізаційних моделей, інформаційної системи, фінансового відділу.

У першому розділі представлені основи проведення кредитних операцій та формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

У другому розділі представлена інформаційно-аналітична частина. Оцінка структури динаміки кредитного портфеля та сформованого резерву за кредитними операціями комерційного банку АКБ «Кредит-Дніпро».

Третій розділ являє собою проектну частину диплома. У даному розділі проаналізовані оптимізаційні моделі для АКБ «Кредит-Дніпро».

Четвертий розділ присвячений розробці автоматизованій інформаційній системі визначення суми оптимального резерву та прогноз портфеля на наступний період.

Новизна проектних рішень складається в скороченні тривалості виконуваних операцій, забезпечення більш ефективної роботи банку, зменшення суми резерву, а також рекомендації з упровадження системи.

П'ятий розділ - це розділ охорони праці, де представлені заходи до створення безпеки та здорових умов праці у банку.

Практичне значення дипломної роботи складається в удосконаленні ефективності роботи АКБ «Кредит-Дніпро». за рахунок спрогнозованих моделей оптимального об'єму та складу кредитного портфеля.

акціонерний комерційний банк (АКБ), автоматизована інформаційна система (АІС), інформаційна система (ІС).



Зміст

Вступ

1. Основи проведення кредитних операцій та формування резервів

1.1 Кредитні операції - головне джерело доходів комерційного банку

1.2 Формування страхового резерву - знижує кредитний ризик

1.2.1 Групи кредитних операцій за станом обслуговування боргу

1.2.2 Визначення фінансового стану позичальника

1.2.3 Класифікація кредитного портфеля

1.2.4 Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

2. Оцінка структури та динаміки кредитного портфеля і сформованого резерву

2.1 Загальна характеристика і аналіз основних показників діяльності

2.2 Аналіз структури та динаміки активів, пасивів і капіталу

2.3 Аналіз кредитного портфеля та резерву

3. Управління формуванням резервів

3.1 Алгоритм розрахунку резерву за кредитними операціями

3.2 Формування схеми розрахунку резерву

3.3 Формування суми застави для оптимізації кредитного ризику

3.4 Формування суми резерву за допомогою вартості забезпечення

3.5 Розрахунок резерву за допомогою прогнозу і оптимізації кредитного портфеля

4. Інформаційна система АКБ «Кредит-Дніпро»

4.1 Загальні зведення про інформаційні системи

4.2 VBA зручний для створення АІС

4.3 Інформаційна система АКБ «Кредит-Дніпро»

4.4 Перелік і докладний опис окремих підсистем, їхнє призначення

4.5 Опис й обґрунтування вибраного типу інтерфейсу користувача

4.6 Інструкція користувача інформаційної системи та її опис

5. Інструкція з охорони праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин

Висновок

Література



Вступ

Планування банківської діяльності є актуальним питанням на сьогоднішній день - дана дипломна робота присвячена формуванню резервів відшкодування можливих втрат на підставі аналізу кредитного портфелю в умовах АКБ «Кредит-Дніпро».

Визначення даної задачі є важливою умовою для подальшого прибуткового функціонування об'єкту дослідження:

- розкриття задачі управління кредитними ризиками;

- вибрати практичні пропозиції що до оцінки банківських ризиків;

- отримання прибутку за рахунок «визволених» грошових засобів.

У дипломній роботі будуть докладно оглядатися наступні питання.

У першому розділі будуть розглянуті основи проведення кредитних операцій та формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків, визначення групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальником боргу за ними, визначення фінансового стану позичальника, класифікація кредитного портфеля, порядок розрахунку резерву під кредитні ризики.

У другому розділі буде представлена інформаційно-аналітична частина. Де буде проведена оцінка структури та динаміки кредитного портфеля та сформованого резерву, загальна характеристика комерційного банку та аналіз основних показників діяльності, аналіз структури та динаміки активів, пасивів та капіталу, аналіз кредитного портфеля та резерву комерційного банку АКБ «Кредит-Дніпро».

Третій розділ буде являти собою проектну частину диплома. У даному розділі будуть проаналізовані оптимізаційні моделі для АКБ «Кредит-Дніпро». Це буде зроблено за допомогою надбудови “пошук рішення” та функцій прогнозування в Excel. “Пошук рішення” заснований на аналізі інтервалів обмежень та виявленню оптимальних значень для складу кредитного портфеля та зменшення резерву. Функція “ПРЕДСКАЗ” прогнозує суму кредитного портфеля завдяки показникам за попередні періоди, тобто 2005-2008 роки.

Четвертий розділ буде присвячений розробці автоматизованій інформаційній системі визначення фінансового стану позичальника, прогнозу кредитного портфеля та розрахунку резерву. Впровадження даної АІС дасть можливість значно скоротити час виконуваних операцій, визволити час для проведення подальшого фінансового аналізу, плануванню, прогнозуванню, формуванню резервів. У даному розділі будуть докладно проаналізовані: мета впровадження АІС, проектування і розробка інформаційної системи, загальна характеристика інформаційного забезпечення системи, технічне забезпечення, програмне забезпечення, керівництво для користувача.

П'ятий розділ - присвячений охороні праці. Умови праці працівників підприємства, заходи по створенню безпеки та здорових умов праці, характеристика приміщення, що до використання комп'ютерної техніки.



1. ОСНОВИ ПРОВЕДЕННЯ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦІЙ ТА ФОРМУВАННЯ РЕЗЕРВІВ

1.1 Кредитні операції - головне джерело доходів комерційного банку

Кредитні операції сама прибуткова стаття банківського бізнесу. В середньому доход від кредитних операцій становить від 60% до 80% доходів комерційних банків. За рахунок цього джерела формується основна частка чистого прибутку, що відраховується в резервні фонди і що йде на виплату дивідендів акціонерам банку.

Банки надають кредити різним юридичним і фізичним особам з власних і позикових ресурсів. Кошти банку формуються за рахунок клієнтських грошей на розрахункових, поточних і інших рахунках; міжбанківського кредиту; коштів, мобілізованих банком у тимчасове користування шляхом випуску боргових цінних паперів і т.д.

Найбільш важливими напрямами розміщення коштів банку є позики і інвестиції. Видача позик - один з основних і традиційних видів банківських операцій. Комерційні кредити (або кредити підприємствам будь-якої форми власності) надаються позичальникам при дотриманні принципів цільового використання: забезпеченості, терміновості, платності, поворотності. Основні напрями кредитної політики банку визначаються Правлінням банку відповідно до законодавства України, нормативними документами НБУ. Координацію кредитної роботи і прийняття рішень про видачу кредитів (або їх пролонгації) здійснює кредитний комітет - постійний робочий орган банку, діючий відповідно до Положення про кредитний комітет

Надання банком кредитів засновується на обліку необхідних потреб позичальників в позикових коштах, наявності достатніх гарантій для своєчасного їх повернення. Банк надає кредити в межах власного капіталу і залучених коштів, забезпечуючи збалансованість ресурсів, що залучаються і що розміщуються по термінах і об'ємах.

Суть і функції кредиту

Кредит - надання грошей або товарів в борг, як правило, зі сплатою процентів; вартісна економічна категорія, невід'ємний елемент товарно-грошових відносин. Виникнення кредиту пов'язано безпосередньо зі сферою обміну, де власники товарів протистоять один одному як власники, готові вступити у економічні відносини.

Можливість виникнення і розвитку кредиту пов'язані з оборотом капіталу. У процесі рушення основного і оборотного капіталу відбувається вивільнення ресурсів. Засоби труда використовуються в процесі виробництва тривалий час, їх вартість переноситься на вартість готової продукції частинами. Поступове відновлення вартості основного капіталу в грошовій формі приводить до того, що грошові кошти, що вивільняються, осідають на рахунках підприємств. Разом з тим на іншому полюсі виникає потреба в заміні зношених засобів труда і досить великих одноразових витратах. Аналогічні по своєму характеру процеси відбуваються і в рушенні оборотного капіталу. Більш того коливання в кругообігу і обороті тут виявляють себе більш різноманітно. Так, внаслідок сезонності виробництва, нерівномірного постачання і іншого відбувається неспівпадання часу виробництва та реалізації продукції. У одних суб'єктів з'являється тимчасовий надлишок коштів, у інших - їх нестача. Це створює можливість виникнення кредитних відносин, тобто кредит дозволяє відносну суперечність між тимчасовим осіданням коштів і необхідністю їх використання в господарстві.

Місце і роль кредиту в економічній системі суспільства визначаються, передусім, функціями, що виконуються ним, як загального, так і селективного характеру:

1. Перерозподільна функція.

2. Економія витрат обігу.

3. Прискорення концентрації капіталу.

4. Обслуговування товарообороту.

5. Прискорення науково-технічного прогресу.

Принципи кредитування

Банківське кредитування здійснюється при суворому дотриманні принципів кредитування, які надають собою вимоги до організації кредитного процесу.

До принципів кредитування відносяться:

а) терміновість;

б) платність;

в) поверненність;

крім цього можна також віднести:

г) забезпеченість банківських позик.

д) цільовий характер кредиту;

Розглянемо детальніше кожний з принципів.

Поверненість є тією особливістю, яка відрізняє кредит як економічну категорію від інших економічних категорій товарно-грошових відносин. Без поворотності кредит не може існувати, тому поворотність є невід'ємною частиною кредиту, його атрибутом.

Поворотність і терміновість кредитування зумовлена тим, що банки мобілізують для кредитування тимчасово вільні грошові кошти підприємств, установ і населення. Ці кошти не належать банкам, і, в кінцевому результаті, вони, прийшовши в банк з різних сегментів ринку, в них і йдуть (споживче, комерційне кредитування і т.д.). Головна особливість таких коштів полягає в тому, що вони підлягають поверненню власникам, що вклали їх в банк на умовах строкових депозитів. Тому "золоте" банківське правило свідчить, що величина і терміни фінансових вимог банку повинні відповідати розмірам і термінам його зобов'язань. Порушення цього основоположного принципу і приводить до банкрутства банку.

Терміновість кредитування являє собою необхідну форму досягнення поворотності кредиту. Принцип терміновості означає, що кредит повинен бути не просто повернений, а повернений в суворо певний термін, тобто в ньому знаходить конкретне вираження чинник часу. І, отже, терміновість є тимчасова визначеність поворотності кредиту. Термін кредитування є граничним часом знаходження позичених коштів в господарстві позичальника і виступає тією мірою, за межами якої кількісні зміни у часі переходять в якісні. Якщо порушується термін користування позикою, то спотворюється суть кредиту, він втрачає своє справжнє призначення.

Забезпеченість кредиту закриває один з основних кредитних ризиків - ризик непогашення позики. Якби не брався до уваги цей принцип, то банківська справа перетворилася б в спекулятивне заняття, де високий ризик ведення операцій привів би до різкого зростання процентних ставок.

Розміри і види забезпечення залежать від фінансового положення позичальника умов позики, відносин з позичальником.

Чинне законодавство передбачає, що однією з способів забезпечення банківських позик є застава. Право на застави кредитор (банк) має у разі невиконання боржником забезпеченого заставою зобов'язання отримати задоволення з вартості закладеного майна переважно перед іншими кредиторами. Задоволення вимог комерційного банку з вартості закладеного майна проводиться по виконавчому напису, рішенню суду або арбітражу (господарського суду).

У забезпечення позики банки можуть приймати від позичальників в заставу будь-яке майно позичальника, в тому числі будівлі, споруди, товарно-матеріальні цінності, дорогоцінні і банківські метали, товаророзпорядчі документи, векселі і інші боргові зобов'язання, цінні папери (акції, облігації, казначейські зобов'язання та інше), іноземну валюту.

У заставу приймається тільки майно, вільне від застави, яке знаходиться у власності позичальника або належить йому на праві повного господарського ведення. Товари, що Приймаються банком в заставу повинні бути застраховані за рахунок позичальника.

Платність банківських позик означає внесення одержувачами кредиту певної плати за тимчасове користування для своїх потреб грошовими коштами. Реалізація цього принципу на практиці здійснюється через механізм банківського процента. Ставка банківського процента це свого роду «ціна» кредиту.

Банку платність кредиту забезпечує покриття його витрат, пов'язаних з сплатою процентів за залучені в депозити чужих коштів, витрат за змістом свого апарату, а також забезпечує отримання прибутку для збільшення ресурсних фондів кредитування (резервного, статутного) і використання їх на власні потреби.

При розгляді питання розміру плати за кредит, банки повинні враховувати наступні чинники:

ставка рефінансування НБУ;

середня процентна ставка залучення (ставка залучення міжбанківських кредитів або ставки, що сплачується банком по депозитах різного вигляду);

структура кредитних ресурсів (чим вище частка залучених коштів, тим дорожче повинен бути кредит);

попит на кредит з боку потенційних позичальників (чим менше попит, тим дешевше кредит);

термін, на який запозичується кредит, вигляд кредиту, а точніше міра його ризику для банку в залежності від забезпечення;

стабільність грошового обігу в країні (чим вище темп інфляції, тим дорожче повинна бути плата за кредит, так як у банку підвищується ризик втратити свої ресурси через знецінення грошей).

Процентні ставки за кредит можуть бути фіксованими і плаваючими, що передбачається в кредитному договорі. Фіксовані процентні ставки залишаються незмінними протягом всього терміну позики.

Плаваючі ставки коливаються в залежності від умов грошового ринку, зміни розміру процентів по депозитах, попиту, що складається і пропозиції на кредитні ресурси, а також стану економіки і фінансів позичальника і можуть переглядатися банком протягом терміну кредитування з обов'язковим повідомленням позичальника.

Сукупне застосування на практиці всіх принципів банківського кредитування дозволяє додержати як макроекономічні інтереси, так і інтереси на мікро- рівні обох суб'єктів кредитної операції - банку і позичальника

Отже можемо підвести підсумок - кредитні операції - найбільш прибуткові але й найбільш ризиковані операції банку. Тому кредитна політика орієнтується на надійність заздалегідь перевірених позичальників, з якими банк протягом тривалого часу працює і знає їх фінансове становище.

Також потрібно зауважити, що кредитні ризики компенсуються спеціальним резервом для відшкодування можливих втрати по позиках - це резерв, необхідність якого зумовлена кредитними ризиками в діяльності банків. Вказаний резерв забезпечує створення банкам більш стабільних умов фінансової діяльності і дозволяє уникати коливань величини прибутку банків в зв'язку зі списанням втрат по позиках.

Розглянемо процес формування цього резерву.

1.2 Формування страхового резерву - знижує кредитний ризик

З метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України (далі - Національний банк) установлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків (далі - резерв під кредитні ризики) є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності.

Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Бухгалтерський облік формування та використання резервів здійснюється відповідно до Правил бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 N 268 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2001 за N 634/5825. Податковий облік регулюється Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та змінами до нього. (Абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001 ). Положення НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” за № 279 від 06.07.2001 року, в якому наведена класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану.

1.2.1 Групи кредитних операцій за станом обслуговування боргу

Оцінку стану обслуговування боргу банки зобов'язані здійснювати щомісяця.

За станом погашення позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом (у т.ч. за строковими депозитами та операціями репо) та відсотків за ним на підставі кредитної історії позичальників та їх взаємовідносин з банком обслуговування боргу вважається:

"добрим":

якщо заборгованість за кредитом і відсотки (комісії та інші платежі з обслуговування боргу) за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано без пониження класу позичальника та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника до 90 днів та відсотки за ним сплачуються в установлені строки або з максимальною затримкою до семи календарних днів;

"слабким":

якщо заборгованість за кредитом прострочена від 8 до 90 днів та відсотки за ним сплачуються з максимальною затримкою від 8 до 30 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника на строк від 91 до 180 днів, але відсотки сплачуються в строк або з максимальною затримкою до 30 днів;

"незадовільним":

якщо заборгованість за кредитом прострочена понад 90 днів;

або кредит пролонговано з пониженням класу позичальника понад 180 днів.

Якщо одна з вимог кожного підпункту, що характеризує групу кредитної операції, не виконується, то така операція відноситься до групи на один рівень нижчий.

Обслуговування боргу не може вважатися "добрим", якщо заборгованість за кредитною операцією включає залишок рефінансованої заборгованості, тобто якщо відбувається погашення старої заборгованості за рахунок видачі нового кредиту.

При визначенні групи кредитної операції також мають ураховуватися зміни початкових умов кредитної угоди щодо сум і строків погашення основного боргу і відсотків за ним (якщо такі зміни відбулися з погіршенням умов для кредитора).

Якщо позичальник має заборгованість одночасно за кількома кредитами, то оцінка обслуговування позичальником боргу ґрунтується на кредитній заборгованості, що віднесена до нижчої групи.

Зобов'язання за наданими гарантіями, поруками та авалями за станом обслуговування боргу вважається "добрим" до часу їх виконання.

1.2.2 Визначення фінансового стану позичальника

Відповідно до перелічених у попередніх главах критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції таким чином:

Для здійснення оцінки фінансового стану позичальника - юридичної особи банк має враховувати такі основні економічні показники його діяльності:

- платоспроможність (коефіцієнти миттєвої, поточної та загальної ліквідності);

- фінансова стійкість (коефіцієнти маневреності власних коштів, співвідношення залучених і власних коштів);

- обсяг реалізації;

- обороти за рахунками (співвідношення надходжень на рахунки позичальника і суми кредиту, наявність рахунків в інших банках; наявність картотеки неплатежів - у динаміці);

- склад та динаміка дебіторсько-кредиторської заборгованості (за останній звітний та поточний роки);

- собівартість продукції (у динаміці);

- прибутки та збитки (у динаміці);

рентабельність (у динаміці);

кредитна історія (погашення кредитної заборгованості в минулому, наявність діючих кредитів).

Платоспроможність позичальника визначається за такими показниками:

коефіцієнт миттєвої ліквідності (КЛ1), що характеризує те, як швидко короткострокові зобов'язання можуть бути погашені високоліквідними активами:

КЛ1 = Ав / Зп,



де Ав - високоліквідні активи, до яких належать грошові кошти, їх еквіваленти та поточні фінансові інвестиції,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ1 - не менше ніж 0,2;

коефіцієнт поточної ліквідності (КЛ2), що характеризує можливість погашення короткострокових зобов'язань у встановлені строки:

КЛ2 = Ал / Зп,

де Ал - ліквідні активи, що складаються з високоліквідних активів, дебіторської заборгованості, векселів одержаних,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КЛ2 - не менше ніж 0,5;

коефіцієнт загальної ліквідності (КП), що характеризує те, наскільки обсяг короткострокових зобов'язань і розрахунків можна погасити за рахунок усіх ліквідних активів:

КП = Ао / Зп,

де Ао - оборотні активи,

Зп - поточні (короткострокові) зобов'язання, що складаються з короткострокових кредитів і розрахунків з кредиторами.

Оптимальне теоретичне значення показника КП - не менше ніж 2,0.

Фінансова стійкість позичальника визначається за такими показниками:

коефіцієнт маневреності власних коштів (КМ), що характеризує ступінь мобільності використання власних коштів:



КМ = Вк - АН / Вк,

де Вк - власний капітал підприємства,

Ан - необоротні активи.

Оптимальне теоретичне значення показника КМ - не менше ніж 0,5;

коефіцієнт незалежності (КН), що характеризує ступінь фінансового ризику:

КН = Зк / Вк,

де Зк - залучені кошти (довгострокові та поточні зобов'язання),

Вк - власний капітал.

Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більше ніж 1,0.

Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:

рентабельність активів:

Р = Пч / А,

де Пч - чистий прибуток,

А - активи;

рентабельність продажу:

Р = Пч / Ор,

де Пч - чистий прибуток,

Ор - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів):

К = (Нсм х n) - (Зм х n) - Зі / Ск,

де Нсм - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом трьох останніх місяців (за винятком кредитних коштів),

Ск - сума кредиту та відсотки за ним,

n - кількість місяців дії кредитної угоди,

Зм - щомісячні умовно-постійні зобов'язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо),

Зі - податкові платежі та сума інших зобов'язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов'язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Для суб'єктів господарської діяльності, діяльність яких пов'язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за 12 місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше ніж 1,5.

Також можуть бути враховані суб'єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:

- ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

- наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;

- ефективність управління позичальника;

- професіоналізм керівництва та його ділова репутація;

- інша інформація.

Оцінка фінансового стану позичальника-банку здійснюється не рідше ніж один раз на місяць з використанням методів, що використовуються у вітчизняній та світовій банківській практиці, у тому числі з урахуванням:

- інформації позичальника-банку про дотримання економічних нормативів і нормативу обов'язкового резервування коштів;

- аналізу якості активів і пасивів;

- аналізу прибутків і збитків;

- інформації про виконання банком зобов'язань у минулому;

- інформації про надані та одержані міжбанківські кредити;

- щорічного аудиторського висновку.

1.2.3 Класифікація кредитного портфеля

Щоб довести про взаємозв'язок якості кредитного портфеля банка та фінансового стану позичальника маємо запропонувати наступну функцію:

F = f (Nt1; t2; t3; t4; t5),

де N - кількість позичальників;

t1; t2; t3; t4; t5 - система показників визначення класу позичальника,

де

t1 - показник щодо характеристики фінансової діяльності підприємства;

t2 - показник щодо дотримання норм значень економічних показників;

t3 - показник, що характеризує ділову репутацію позичальника;

t4 - показник, що характеризує кредитну історію позичальника;

t5 - показник якості застави.

Ця функція відповідає положенню НБУ № 279 “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків”, в якому наведена класифікація позичальників за результатами оцінки їх фінансового стану здійснюється з урахуванням рівня забезпечення за кредитними операціями.

Клас “А” - фінансова діяльність дуже добра (прибуткова та рівень рентабельності вищий ніж середньогалузевий, якщо такий визначається), що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах установлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна.

Забезпечення за кредитною операцією має бути першокласним. Немає жодних свідчень можливих затримок з поверненням основної суми боргу та/або зі сплатою відсотків. Одночасно можна зробити висновок, що фінансова діяльність і надалі проводитиметься на такому ж високому рівні.

Клас “Б” - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А" (тобто фінансова діяльність добра або дуже добра, рентабельність на середньогалузевому рівні, якщо такий визначається, окремі економічні показники погіршились або мають незначні відхилення від мінімально прийнятних значень), але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), які віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності.

Забезпечення кредитної операції не має викликати жодних сумнівів (щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення кредитних операцій тощо).

Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може вказувати на негативні тенденції в діяльності позичальника.

Недоліки в діяльності позичальників, які віднесені до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити.

Клас “В” - фінансова діяльність задовільна (рентабельність нижча, ніж середньогалузевий рівень, якщо такий визначається, деякі економічні показники не відповідають мінімально прийнятним значенням) і потребує більш детального контролю.

Надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитними операціями, необхідної документації, що свідчить про наявність і ліквідність застави, тощо. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращення фінансового стану позичальника.

Клас “Г” - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою.

При проведенні наступної класифікації, якщо немає безсумнівних підтверджень покращити протягом одного місяця фінансовий стан позичальника або рівень забезпечення за кредитною операцією, позичальника потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д").

Позичальника, якому видано кредит під сумнівне забезпечення або без забезпечення та якого віднесено до цього класу на підставі оцінки його фінансового стану, потрібно класифікувати на клас нижче (клас "Д").

Клас “Д” - фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники не відповідають установленим значенням, імовірність виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку практично відсутня.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник відноситься до відповідного класу. Якщо рівень забезпечення за окремою кредитною операцією не відповідає умовам визначеного класу, то позичальника слід віднести на клас нижче, а якщо забезпечення є першокласним, то клас позичальника можна підвищити.

За допомогою вище наведеної класифікації позичальників маємо запропонувати алгоритм визначення класу позичальника за такими факторами, як фінансова діяльність позичальника, стан економічних показників, ділова репутація, кредитна історія, застава (Додаток 1). Наведений алгоритм був розроблений у відповідності до нормативних документів відносно визначення кредитоспроможності позичальника.

За результатами оцінки фінансового стану позичальник відноситься до відповідного класу. Якщо рівень забезпечення за окремою кредитною операцією не відповідає умовам визначеного класу, то позичальника слід віднести на клас нижче, а якщо якість забезпечення відповідає вимогам попереднього класу, то клас позичальника підвищується на одну позицію.

Відповідно до перелічених критеріїв здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції наступним чином:

Табл. 1.2.3.1- Класифікація кредитного портфеля

Фінансовий стан позичальника	Обслуговування боргу позичальником
(клас)	"добре"	"слабке"	"незадовільне"
А	Стандартна	під контролем	Субстандартна
Б	Під контролем	Субстандартна	Сумнівна
В	Субстандартна	Сумнівна	Безнадійна
Г	Сумнівна	Безнадійна	Безнадійна
Д	Безнадійна	Безнадійна	Безнадійна

До категорій "стандартних" та "під контролем" кредитних операцій не можуть відноситися пільгові кредити.

Пільговими кредитами вважаються кредити, що надані позичальникам на більш сприятливих умовах, ніж це встановлено внутрішніми документами банку, що визначають його кредитну та облікову політику.

При класифікації операцій за врахованими векселями враховується строк погашення боржником заборгованості, а саме:

"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений векселем, ще не настав;

"сумнівна" - заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення не більше ніж 30 днів;

"безнадійна" - заборгованість за простроченими векселями зі строком прострочення більше ніж 30 днів.

При визначенні розміру резерву за врахованими векселями сума, що підлягає резервуванню, визначається, виходячи з врахованої вартості векселя (суми фактично наданих кредитних ресурсів за врахованими векселями) незалежно від його виду (дисконтний або процентний).

Заборгованість за виданим кредитом може бути оформлена (погашена) векселями в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Вексель, отриманий на погашення кредиту, зараховується до портфеля цінних паперів (на продаж чи на інвестиції) на підставі рішення повноважного органу банку про погашення кредитної заборгованості векселем (підтвердженого відповідною випискою із протоколу засідання цього органу) та додаткової угоди з позичальником про заміну кредитної заборгованості вексельним зобов'язанням.

При класифікації кредитних операцій за ступенями ризику і віднесенні їх до груп, за якими розраховується резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантіями та поруками, враховується строк погашення заборгованості, а саме:

"стандартна" - заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання (у т.ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;

Якщо за наданими гарантіями і поруками за оцінкою фінансового стану позичальника віднесено до класу "Б" і нижче, то категорія операції визначається відповідно до класу позичальника

"сумнівна" - заборгованість за факторинговими операціями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантіями і поруками (у т.ч. авалем) становить до 90 днів з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договірними умовами (векселем);

Якщо на час виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та поруками таке зобов'язання було класифіковане з урахуванням оцінки фінансового стану контрагента як "безнадійне", то після виконання банком зобов'язання за наданими гарантіями та поруками така кредитна заборгованість класифікується також як "безнадійна", якщо фінансова діяльність такого контрагента не покращилась або забезпечення не є першокласним.

"безнадійна" - заборгованість за факторинговими операціями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантіями і поруками (у т.ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клієнт не виконав своїх зобов'язань із строком більше ніж 90 днів після настання строку платежу, передбаченого договірними умовами (векселем).

1.2.4 Порядок розрахунку резерву під кредитні ризики

На підставі класифікації валового кредитного ризику та врахування прийнятного забезпечення банк визначає чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцією і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування:

Табл. 1.2.4.1 - Визначення відсотку резервування

Категорія кредитної операції	Коефіцієнт резервування
"Стандартна"	2%
"Під контролем"	5%
"Субстандартна"	20%
"Сумнівна"	50%
"Безнадійна"	100%

Для врахування ризику країни при розрахунку резерву за коштами, що містяться на кореспондентських рахунках, які відкриті в інших банках, депозитами до запитання в інших банках і сумнівною заборгованістю за цими коштами використовується встановлений міжнародними рейтинговими агентствами рейтинг, який підтверджено в бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Moody's, Standard & Poors тощо).

Розмір резерву визначається шляхом зваження суми коштів, що обліковується на кореспондентському рахунку окремого банку, на відповідний коефіцієнт резервування:

Таблиця 1.2.4.2

Визначення відсотку резервування по кореспондентським рахункам

N групи	Коефіцієнт резервування (%)
1	0
2	2
3	10
4	20
5	30
6	40
7	50
8	100

До групи 8 відносяться банки (резиденти і нерезиденти), що визнані банкрутами або ліквідовуються за рішенням уповноважених органів, а також банки, що зареєстровані в офшорних зонах.

Ризики за коштами, що розміщені на кореспондентських рахунках, відкритих в інших банках, які віднесені до груп 1-2, вважаються "стандартними", а віднесені до груп 3-8 - "нестандартними".

Резерв під кредитні ризики розраховується та формується головним банком і його філіями, а відповідальність за повноту формування резервів несе головний банк.



2. ОЦІНКА СТРУКТУРИ ТА ДІНАМІКИ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ І З ФОРМОВАНОГО РЕЗЕРВУ

2.1 Загальна характеристика і аналіз основних показників діяльності

Результати діяльності Банку в 2006 році були слідством якісного і фінансового зростання банку:

· зростання валюти балансу в 1,7 рази, яка склала на початок 2008 року більше за 450 мільйонів гривень

· збільшення кредитно-інвестиційного портфеля в 2,4 рази

· зростання залишків на поточних рахунках клієнтів в 1,5 рази

· зростання залишків по кореспондентських рахунках в 2 рази

Стратегія зростання банку визначила вибір напрямів розвитку, основними задачами яких були:

· Збільшення кількості банківських продуктів, підвищення якості і прибутковості банківських операцій

· Суворе дотримання обов'язкових нормативів НБУ

· Розвиток інфраструктури і посилення ролі банку в регіонах діяльності

· Нарощування клієнтської бази

· Інтенсифікація внутрішньобанківських управлінських і бізнесу-процесів

· Інтеграція в європейську і світову фінансову спільноту

Діяльність на ринку цінних паперів

У 2007 р., діючи на основі дозволу Міністерства Фінансів України, банк здійснював активну брокерську і інвестиційну діяльність на фондовому ринку. Інвестиційний портфель банку за станом на 01.01.2007 р. оцінювався в 21,73 млн. грн.

Об'єм зобов'язань авальованих за клієнтів банку, в тому числі по податкових векселях клієнтів, склав 7,203 млн. грн.

Організація кореспондентських відносин

Результатами ретельно продуманої політики формування мережі кореспондентських відносин банку і зваженого підходу до мінливості кон'юнктури, з'явилися комплексні заходи, направлені на оптимізацію сформованої внутрішньої і міжнародної кореспондентської мережі. За станом на 01.01.2008 р. були встановлені кореспондентські відносини з 13 українськими і майже з 50 ведучими зарубіжними банками. Активність операцій зумовлена наявністю 61 рахунка «ЛОРО» і 72 рахунків «НОСТРО».

Валютно-фінансові операції

Протягом року Управлінням міжбанківського розрахунку було проведено операцій по взаємному кредитуванню у національній валюті, загальний об'єм по яких перевищив 6,7 млрд. грн. Показники об'ємів міжбанківського кредитування у іноземній валюті склали: в доларах США понад 311,63 млн. доларів США; в рублях РФ понад 476,89 млн. рублів РФ, в Євро більше за 34 млн. грн.

Відділом конверсійних операцій оброблено клієнтських заявок на суми еквівалентні наступним об'ємам валютних операцій банку: 327,63 млн. доларів США; 4,43 млрд. рублів РФ; 8,53 млн. євро; 7,56 млн. німецьких марок. Об'єми міжбанківських операцій: 264,4 млн. доларів США; 10,67 млрд. рублів РФ; 1,139 млн. євро; 1,538 млн. німецьких марок.

Фінансування міжнародних торгових контрактів

По документарних операціях «Банк» активно співпрацює з банками наступних країн і регіонів: Німеччина, Австрія, Великобританія, Данія, Фінляндія, Нідерланди, Швеція, Італія, Іспанія, Франція, Швейцарія, Болгарія, Польща, Румунія, Угорщина, Естонія, Латвія, Литва, Кіпр, Туреччина, Ізраїль, Іран, ОАЕ, Сирія, Ліван, Єгипет, Індія, Шрі-Ланка, Бангладеш, В'єтнам, Куба, Індонезія, Білорусь, Росія, Грузія, Азербайджан, Туркменістан, Узбекистан, Казахстан, США, Уругвай, Аргентина.

АКБ «Кредит-Дніпро» виконує всі види документарних операцій по розрахунковому обслуговуванню експортно-імпортних контрактів клієнтів банку з іноземними контрагентами, в суворій відповідності зі стандартами, прийнятими в міжнародній банківській практиці. Забезпечення зладженої роботи банку багато в чому визначається обширно мережею контактів з банками більш ніж 50 держав світу.

Фахівцями банку проведені розрахункові операції загальним об'ємом: 21,6 млн. доларів США по експортних акредитивах, 2,43 млн. американських доларів по імпортних акредитивах, авізованої і видано банківських гарантій на суму 3,24 млн. доларів США. Якісне зростання документального бізнесу супроводжується неухильним збільшенням кількісних показників, про що свідчить збільшення в 2007 р. кількості клієнтів в 2 рази.

Пластикові картки

Одним з самих прогресивних напрямів діяльності банку в 2007 р. стала реалізація комплексної програми по впровадженню передових процесингових технологій, ведучих до інтеграції в європейську міжнародну карткову платіжну систему Europay International і вдосконалення власної локальної платіжної системи.

Кількість Клієнтів-держателів платіжних карт, емітованих банком, зросла більш ніж в 2 рази. За період 01.01.2007 р. - 01.01.2008р., банком емітовано більше за 7000 міжнародних пластикових карт. Клієнтські залишки на карткових рахунках на 01.01.2008 р. становили 1,63 млн. грн. і більше за 1,3 млн. доларів США.

Річний готівковий обіг по картковим рахункам склав більше за 10,0 млн. грн.

В цей час, АКБ «Кредит-Дніпро». пропонує своїм клієнтам дебетні і кредитні картки міжнародної платіжної системи “Еuropay International": Eurocard/Mastercard (MASS(Standard), Business, Gold, Cirrus/Maestro).

Діяльність Реєстратора АКБ «Кредит-Дніпро». Здійснення депозитарної діяльності охоронця цінних паперів

Стратегія АКБ «Кредит-Дніпро» на фондовому ринку була направлена на максимальне урахування інтересів не тільки великих емітентів і держателів ЦП, а і середніх і малих клієнтів.

Ведення 19 реєстрів акціонерних товариств регламентоване Дозволом ДКЦП і ФР на право здійснення реєстраторської діяльності. По вказаних реєстрах банк обслуговує 29527 рахунків акціонерів, що зобов'язує фахівців систематично проводити масштабні спеціалізовані консультації з питань оформлення і випуску сертифікатів акцій, розрахунку і виплати дивідендів, проведення корпоративних операцій, по підготовці і проведенню зборів акціонерів.

Надання послуг фізичним особам

Одним з основних напрямів, якому Правління банку приділяє особливу увагу, є надання послуг фізичним особам. З 2000 року АКБ «Кредит-Дніпро» є членом Фонду гарантування внесків фізичних осіб.

Збільшення в 2006 році з приватними внесками з 57 млн. грн. до 62 млн. грн. і, передусім збільшення об'єму строкових внесків з 35 млн. грн. до 63 млн. грн.; стабільне обслуговування розрахунків чеками «Thomas Cook», «American Express», пластиковими картками “Viza Travel Money" і впровадження приватних міжнародних переказів «MONEYGRAMM».

За звітний період мережею ТВБВ оброблено платежів на користь юридичних осіб на 22,420 млн. грн., платежів по виплаті дивідендів 327,818 тис. грн.

Операції з банківськими і дорогоцінними металами

АКБ «Кредит-Дніпро» є першим банком в Дніпропетровську, що отримав ліцензію на право роботи з банківськими металами на внутрішньому МВР України. Основними послугами, нарівні з діяльністю пункту скупки дорогоцінних металів у населення, є послуги що завоювали популярність у фізичних і юридичних осіб:

прийом депозитних внесків в банківському золоті;

продаж ощадних сертифікатів, забезпечених банківським золотом.



2.2 Аналіз структури та динаміки активів, пасивів і капіталу

Розглянемо структуру активів та пасивів банку, що наведена в зведених консолідованих балансах за три останні роки.

Консолідований зведений баланс АКБ “Кредит-Днiпро” станом на 01.01.2006 р.
АКТИВ
Найменування	Сума в нац. Валюті
Каса и кор. рахунок в НБУ	19 761 522.86
Кор. Рахунки в інших банках	116 113 932.71
МБК (за вирахуванням резервів)	31 394 875.61
з них короткострокові	21 351 386.55
Довгострокові	0.00
Кредити (за вирахуванням резервів)	43 298 745.43
юр. особам	48 887 820.28
з них короткострокові	37 831 280.41
Довгострокові	0.00
фіз. особам	2 259 662.74
з них короткострокові	2 080 685.00
Довгострокові	6 410.00
Цінні папери, паї, акції	15 686 783.59
Основні засоби (за вирахуванням зносу	2 721 163.05
Дебітори (за вирахуванням резервів)	5 344 966.88
Інші активи	26 081 966.88
Усього по активу	260 403 956.81

Отже ми бачимо, що майже 45 % активів банку - це кошти, які знаходяться на кореспондентських рахунках в інших банках, майже 19 % активів - це кредити юр. особам, 11,5% активів банку - це МБК за вирахуванням резервів, майже 7,5 % активів - це кошти в касі банку та кореспондентському рахунку НБУ, трохи більше ніж 6 % активів - це цінні папери, паї, акції; 11 % - інші активи.



ПАСИВ
Найменування	Сума в нац. Валюті
Кор. Рахунки інших банків	107 044 192.40
МБК	22 361 939.68
з них короткострокові	21 086 775.50
Довгострокові	0.00
Розрахункові та пот. рахунки клієнтів	29 820 460.34
з них юр. Осіб	27 084 150.59
фіз. Осіб	2 736 309.75
Депозити	33 248 874.78
з них юр. Осіб	15 079 944.69
з них короткострокові	15 079 572.69
Довгострокові	372.00
фіз. Осіб	18 168 930.09
з них короткострокові	18 168 305.09
Довгострокові	625.00
Цінні папери	7 816 807.84
Кредитори	1 032 696.80
Інші пасиви	22 328 036.75
Статутний фонд	26 640 000.00
Інші фонди (за вирахуванням збитків )	6 185 940.16
Результат діяльності поточного року	2 700 055.04
Резерви	1 224 953.02
Усього по пасиву	260 403 956.81

Ми бачимо, що левову долю пасивів - більше ніж 41 % складають кошти на кореспондентських рахунках інших банків, майже 13 % пасивів становлять депозити, з них 7 % - це депозити фізичних осіб, 6 % - депозити юридичних осіб, майже 11,5 % це кошти на поточних рахунках клієнтів, трохи більше 10 % пасивів складає статутний фонд, 8,5 % пасивів банку складають МБК, 15 % - інші пасиви банку, результат діяльності поточного року склав 1%.

Тепер розглянемо, як змінилася структура активів та пасивів Банку на наступну звітною дату, проаналізуємо консолідований зведений баланс Банку станом на 01.01.2007р



Консолідований зведений баланс АКБ “Кредит-Днiпро” станом на 01.01.2007 р.
АКТИВ
Найменування	Сума в нац. валюті
Каса и кор. рахунок в НБУ

Подобные документы

• Вплив ризиків кредитного портфеля на формування резервів банку

  Сутність кредитного ризику та способи його мінімізації в банку, принципи та етапи формування резерву. Нормативне регулювання та міжнародні стандарти щодо формування та використання резерву на відшкодування можливих збитків від кредитних операцій в банку.
  
  курсовая работа [1000,0 K], добавлен 27.03.2012
  

• Управління вартістю кредитного портфеля банку

  Поняття, характеристика кредитного портфеля банку. Фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на вартість кредитного портфеля банку. Особливості управління вартістю кредитного портфеля в умовах кризи. Оцінка вартості кредитного портфеля ПАТ КБ "Хрещатик".
  
  дипломная работа [3,9 M], добавлен 12.08.2010
  

• Аналіз і оцінка якості кредитного портфеля ЛФ АТ "Імексбанк" відповідно до вимог Національного Банку України

  Дослідження кредитного портфеля банку. Проблемні зони управління кредитним портфелем банку. Вимоги до фахівців у контексті запропонованих способів удосконалення управління кредитним портфелем банку. Визначення ступеня й типу ризику кредитного портфеля.
  
  курсовая работа [164,6 K], добавлен 31.01.2014
  

• Формування резервів на покриття кредитних ризиків

  Сутність, особливості прояву кредитного ризику, критерії та методи його оцінювання. Формування резервів як спосіб мінімізації втрат. Аналіз якості кредитних операцій та формування банком резервів. Оцінка ефективності управління кредитними ризиками.
  
  магистерская работа [3,9 M], добавлен 02.07.2010
  

• Аналіз банківської діяльності

  Аналіз тенденцій складу структури і динаміки доходних активів банку. Аналіз якості кредитного портфеля, забезпечення позик. Оцінка ризику та формування резерву банку. Аналіз тенденцій структури і динаміки капіталу за ряд років за даними балансу.
  
  шпаргалка [71,6 K], добавлен 06.05.2009
  

• Аналіз та класифікація кредитного портфелю комерційного банку

  Сутність кредитного портфеля банку та критерії його конкурентоспроможності. Класифікація кредитного портфелю банку згідно методології НБУ. Аналіз кредитного портфеля банку: очікувані та неочікувані втрати та резерви, співвідношення "ризик-доходність".
  
  курсовая работа [43,2 K], добавлен 20.11.2010
  

• Управління доходністю кредитних операцій банку

  Дослідження питань управління доходами, отриманими від кредитної діяльності комерційного банку на прикладі ВАТ "Кредітпромбанк". Проведення процедури аналізу діяльності комерційного банку, в цілях оцінки ефективності здійснюваної кредитної політики.
  
  дипломная работа [122,3 K], добавлен 11.10.2010
  

• Формування резервів для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків (на прикладі АКБ "Приватбанк")

  Сутність кредитних операцій та ризиків процесів банківського кредитування. Методологія формування резервів під кредитні операції. Аналіз кредитного портфелю та управління кредитним ризиком, резервів покриття втрат в КБ "Приватбанк", шляхи їх оптимізації.
  
  дипломная работа [7,3 M], добавлен 06.07.2010
  

• Основи кредитного ризику

  Сутність, аналіз та методи оцінювання кредитного ризику. Способи захисту та шляхи управління кредитним ризиком. Аналіз кредитного портфеля ПАТ "ВТБ Банк". Оцінка стану справ у банку в галузі кредитних відносин з клієнтом. Кредитна політика "ВТБ Банку".
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 14.05.2013
  

• Кредитний портфель комерційного банку

  Теоретичні основи управління, сутність і структура кредитного портфеля. Роль кредитної політики комерційного банку у забезпеченні надійності його кредитного портфелю, основні види ризиків. Управління проблемними кредитами і заходи щодо їх оздоровлення.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 03.03.2011
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам