На прикладі пункту 3.1, якщо банк буде будувати свою політику на збільшенні частки забезпечення за дійсними та знову виданими кредитами, то ефективність даного заходу буде відображена в сумі економії на резервуванні.

Збільшимо майнове забезпечення за “ живими кредитами” на 20 відсотків.

Табл. 3.4.1

Збільшення майнового забезпечення на 20 відсотків

Групи кредитів за ступенем ризику	Заборгова ність за кредитними операціями	% від загаль ної суми	Скоригована сума вартості застави, що зменшує суму чистого кредитного ризику	Сума, що береться до розра хунку резерву	Коефі цієнт резер вуван ня %	Сума резерву	% від загальної суми
Стандартні	111402721.18	36.57	67 554 288.94	43848432.24	2	876 968.65	3.9
Під контролем	164114709.63	53.88	44 092 311.76	120022397.9	5	6001119.89	26.7
Субстандартні	11 063 782.09	3.63	6 825 057.36	4238730.73	20	847 46.15	3.8
Сумнівні	3 723 662.41	1.22	2 880 352.90	843309.51	50	421654.76	1.81
Безнадійні	14 356 361.25	4.70	0	14356361.25	100	14356361.25	61.55
Усього	304661236.56	100	121 352 005	183309231.6		22503850.7	100

Зведемо знайдені дані в одну таблицю:

Табл. 3.4.2

Зведена таблиця

Групи кредитів за ступенем ризику	Скоригована сума вартості застави на 01.01.03	Скоригована сума вартості застави проект	Сума резерву на 01.01.03	Сума резерву проект
Стандартні	56 295 240.78	67 554 288.94	1 102 149.61	876 968.65
Під контролем	36 743 593.13	44 092 311.76	6 368 555.83	6 001 119.89
Субстандартні	5 687 542.80	6 825 057.36	1 075 247.86	847 746.15
Сумнівні	2 880 352.90	2 880 352.90	421 654.76	421 654.76
Безнадійні	0	0	14 356 361.25	14 356 361.25
Усього	101 606 729.61	121 352 005	23 323 969.32	22 503 850.7

Рис. 3.4.1 - Скоригована сума вартості застави за групами кредитів

На рисунку показано як змінилася сума майнового забезпечення позичальника за “живими кредитами”: стандартними, під контролем та субстандартним. Це в свою чергу вплило на формування резервів за цими групами - їх зменшенню. У банку з`явилися додані вільні грошові засоби.

Сума економії за резервуванням становить:

Э = Р01.01.03 - Проект

Э = 23 323 969,32 - 22 503 850,7 = 820 118,63 грн.

Висновок: Банк має мету заробляти більше грошей. В даному випадку ми заробляємо їх завдяки:

Зменшили ризикованість, збільшили заставу позичальника.

Зменшили витрати банку на формування резервів, що потягло за собою збільшення доходу банку на 820 118,63 грн.

Цю суму банк може видати у вигляді кредиту та отримати 25 відсотків на рік.

3.5 Розрахунок резерву за допомогою прогнозу і оптимізації кредитного портфеля

Дані про якість кредитного портфеля АБ „Кредит-Дніпро” представлені в таблиці 3.5.1.

Таблиця 3.5.1

Кредитний портфель з 2005 по 2008рр.

	Період часу
Вид кредиту	01.01.2005	01.01.2006	01.01.2007	01.01.2008
Стандартні	29541343.28	56574239.10	30708226.66	111402721.18
Під контролем	41316273.06	16060915.24	74782127.72	164114709.63
Субстандартні	8521221.27	17250903.42	13649871.70	11063782.09
Сумнівні	1356405.34	0.00	18692358.87	3723662.41
Безнадійні	2479808.53	4949068.74	6983042.58	14356361.25
№ періоду в обстеженні	1	2	3	4

Показники, що характеризують статті стандартні кредити підконтрольні кредити мають тенденцію до збільшення, зміни цих показників відбуваються зі значними коливаннями. Показники, що характеризують статті Субстандартні, Сумнівні та Безнадійні кредити піддані значним коливанням від року до року. Тому доцільно виконати прогноз, що дозволяє оцінити динаміку зміни цих три роки 2008 року. Для прогнозування застосовуємо методи функції „ПРЕДСКАЗ” з прогнозом на один крок, і надбудову „Пошук рішення”.

Для побудови моделей прогнозу, використовуємо Excel . Результати прогнозу наведені в таблицях.

На графіках подані результати прогнозування трендів показників, з урахуванням запропонованих у дипломному проекті заходів.

Аналіз результатів прогнозування показує, що для наявних даних прогноз виконаний із припустимою погрішністю, він може вважатися досить точним.

Прогноз стверджує, що в 2009 року буде спостерігатися збільшення стандартних кредитів та кредитів під контролем що характеризує позитивні тенденції в якості кредитного портфелю банку „Кредит-Дніпро”. Одночасно об'єми сумнівних кредитів протягом прогнозованого часу будуть дорівнювати нулю. Прогноз показує , що у 2009 році збільшаться об'єми субстандартних кредитів та безнадійних кредитів. Ці зміни характеризують негативні тенденції у якості кредитного портфелю банку. Тому необхідні заходи, щодо зменшення негативних тенденції, надані за допомогою функції „ПРЕДСКАЗ” в Excel, результати запровадження показані на рисунках.

Рис. 3.5.1 - Прогноз портфеля

У цілому, прогноз засвідчує на рисунку 3.5.1, що пропоновані в дипломній роботі заходи в 2009 році дозволять підвищити ефективність роботи банку «Кредит-Дніпро». Кредитний портфель зросте на 9 відсотків у порівнянні з минулим роком.

На основі даних за попередні роки, знайдені обмеження в таблиці 3.5.2, необхідні для знаходження оптимального об'єму за групами кредитів, за допомогою функції „Пошук рішення” таблиця 3.5.3. На рисунку 3.5.2 показано знайдений оптимальний склад кредитного портфеля за групами кредитів.

Оптимальний прогнозний об'єм резерву на 2009 р. в порівнянні з попереднім роком, видно на рисунку 3.5.3. Резерв знайдено за розрахунками, що приведені у 1 розділі, цього дипломного проекту.

Табл.. 3.5.2

Обмеження знайдені за даними на 2005-2008 рр.

ОБМЕЖЕННЯ	У відсотках
Вид кредиту	min	max	min	max
СТАНДАРТНІ	29 541 343,3	111 402 721,2	21%	60%
ПІД КОНТРОЛЕМ	16 060 915,2	164 114 709,6	17%	53%
СУБСТАНДАРТНІ	8 521 221,3	17 250 903,4	4%	18%
СУМНІВНІ	1 356 405	18 692 358,9	1%	13%
БЕЗНАДІЙНІ	2 479 808,5	14 356 361,3	3%	5%

Табл. 3.5.3

Оптимальний склад портфеля на 2009 р.

Вид кредиту	Оптимальний %
СТАНДАРТНІ	48%
ПІД КОНТРОЛЕМ	41%
СУБСТАНДАРТНІ	6%
СУМНІВНІ	1%
БЕЗНАДІЙНІ	3%



Рис. 3.5.2 - Оптимізований портфель за групами кредитів в млн. грн. на 2009 р.

Рис. 3.5.3 - Порівняння фінансових показників портфеля попереднього періоду з прогнозним

Отже можна зробити висновок, що кредитний портфель оптимізований за допомогою „Пошуку рішення”, зменшив суму резерву на 3 607 218,21 гривень. Це дуже добрий показник для банківської сфери обслуговування. Ці гроші принесуть прибуток в розмірі виданих кредитів.



4. ІНФОРМАЦІЙНА СИСТЕМА АКБ “КРЕДИТ - ДНІПРО”

4.1 загальні зведення про інформаційні системи

ERP і MRPII стали останнім часом чи ледве не самими модними абревіатурами в комп'ютерній пресі. Усе щось обговорюють, сперечаються, шукають недоліки і переваги в різних інформаційних систем. Якісь удостоюються честі потрапити у відповідний престижний розряд, інші - немає (див. Табл. 1.1). І, очевидно, багато чого в житті залежить від цього влучення. Зрозуміти б тільки - що?

Табл. 4.1

Інтегровані системи керування підприємством

	Назва ИСУП	Клас	Фірма-постачальник в Росії
ІСУП для крупних підприємств	R/3	ERP	SAP СНГ
	Baan	ERP	Альфа-Интегратор -- Баан Євразія
	Oracle Applications	ERP	Oracle CIS
	OneWorld J.D. Edwards	ERP	Robertson & Blums
ІСУП для середніх підприємств	SyteLine (разработчик -- Symix)	CSRP	Socap
	MAX (разработчик -- MAX International)	ERP	ICL-КПО ВС (Казань)
	Mfg/Pro (разработчик -- QAD)	ERP	BMS
	iRenaissance CS (разработчик -- Ross Systems)	ERP	«Интерфейс»
	IFS (Industrial & Financial Systems)	ERP	«Форс»
	PRMS (разработчик -- Computer Associates)	ERP	R-Style
	Axapta (разработчик -- Damgaard, Дания)	ERP	Columbus IT Partner
ІСУП для малих та середніх підприємств	Concorde XAL (разработчик -- Damgaard, Дания)	ERP	Columbus IT Partner
	Exact	ERP	Exact Software
	Platinum ERA	ERP	Platinum Software
	Scala	ERP	Scala CIS
	LS LIPro Systems (разработчик -- LIPro Systems, Германия)	ERP	«ЛИПро Р»
	Protean (разработчик -- Wonderware)		PLC Systems
	NS-2000 (разработчик «Никос-Софт») + Solagem Enterprise (разработчик -- Solagem OY)	ERP	«Никос-Софт»
	«БОСС-Корпорация» (с модулем «Производство»)	MRP	«АйТи»
	Парус 8.х	MRP	«Парус»
	БЭСТ-ПРО 3.02	MRP II	«Интеллект-Сервис»
	SunSystems (фирмы Systems Union) + RB Manufacturing (разработчик -- Robertson &Blums)	MRP	Robertson & Blums
	«Галактика»		«Галактика»
	М-2	MRP	«Клиент-серверные технологии»
	АС+	MRP	«Борлас»
	«Флагман»		«Инфософт»
	«Монополия»		«Формоза-Софт»
	«Эталон»		«Цефей»
	«Альфа»		«Информконтакт»
	«Аккорд»		«Атлант-Информ»
	«1С:Предприятие 7.7» (з модулем «Производство»)		«1С»

При більш пильному вивченні таблиці з'ясовується, що навіть дуже улюблені народом "Вітрило" і "Галактика" ніяк не відповідають позначенню ERP, і тільки системи з закордонними назвами типу R/3, Baan, iRenaissance, MFG/PRO і т.д. попадають у заповітний ряд.

Чим же він так захоплює? Якщо розібратися, то нічим особливим. Просто ERP-системи вирішують свої ERP-задачі, точно так само, як інші системи - вирішують свої. При грамотному використанні системи ERP-класу дозволяють оперативно керувати підприємством, максимально з огляду на всі доступні ресурси, необхідні для рішення задач, що коштують перед ним. При плануванні і розрахунку рентабельності випуску якого-небудь виду продукції вони дозволяють врахувати не тільки те, що мається на складі, але і те, що може бути вчасно підвезено, виточено, зварене і т.д. При цьому в розрахунок береться історія взаємин з партнерами, що підвозять, точать, варять і ін. Тобто враховуються і мінімізуються ризики.

Саме в цій можливості всеосяжного обліку обставин, пращюючих над підприємством, і полягає сила ERP-систем. Величезна кількість виробничої і нормативної інформації, структурованої ефективним образом, дозволяє хазяїну грамотно керувати своїм бізнесом.

Для рішення задач зручності використання інформації, що зберігається, що надходить, що вводиться і постійно оброблюваною ERP-системою, існує маса різних додаткових програмних продуктів, що дозволяють аналізувати цю інформацію в різних розрізах, обмінюватися нею через Internet, генерувати найрізноманітніші звіти. Але при цьому основна функція ERP-системи залишається незмінної - оперативне керування.

Системи ж іншого плану, такі як "Вітрило", "Галактика", "Флагман", "1C", традиційно були націлені на рішення задач бухгалтерського обліку. Підкреслюю, обліку, а не керування. Саме тому вони не є ERP-системами. Але від цього перераховані продукти не стають менш потрібними для реального життя, як і ERP-системи. А в тих випадках, що для підприємств природних монополістів - не рідкість, бухгалтерські облікові системи необхідні просто як повітря, тоді як застосування ERP у цьому випадку мало ефективне.

Протягом тривалого часу активно мусується питання злиття бухгалтерського обліку з ERP-системами, у які "по життю" зашиті гнучкі GAAP- чи IAS-бухгалтерія, зручні для нестатків оперативного фінансового обліку. Ряд фірм-виробників переписують бухгалтерію усередині ERP-систем, перетворюючи їх тим самим у деяку подобу "мерседесу", оснащеного снігоприбиральним ножем. Зручно в екстремальних умовах, але зовсім не естетично, а головне - неефективно. Правда, такі екстравагантні рішення на базі SAP R/3 знаходять непоганий попит у СНД. Але загадка полягає в тому, що в подібних ситуаціях на практиці використовується тільки та частина SAP R/3, що вирішує бухгалтерські задачі, все інше зберігається як музейний експонат на стелажах IT-служб доблесних флагманів індустрії.

Ми "проповідуємо" інший підхід: як говориться, Богу - Боже, а Кесарю - Кесаря. ERP-система повинна вирішувати свої задачі, інакше вона просто зовсім не потрібна на підприємстві, та й гроші на її придбання будуть викинуті на вітер. У процесі рішення цих задач вона поставляє достатню кількість інформації для ведення бухобліку. Але це не привід вести облік безпосередньо в системі, спотворюючи її вихідні тексти і функціональність. Нікому адже не приходить у голову написати усередині ERP-системи модуль по керуванню, скажемо, відкриванням/закриванням автоматичних дверей, хоча це потрібна задача й інформації досить. Просто вона зважується іншою системою, можливо, зістикованої з ERP. Точно так само, на наш погляд, потрібно надходити і з бухобліком. Писати програми-лінки, набудовувати сценарії передачі даних і використати продукти за призначенням.

На практиці з боку деяких замовників нерідка така постановка питання: система вважається непрацюючої, якщо вона не генерує всі необхідні фіскальні звітні форми. Вона може вміти розраховувати ефективне завантаження десятків тисяч верстатів, доставку комплектуючих, враховувати внесок праці кожного підсобника в собівартість готової продукції, просліджувати (як, наприклад, у iRenaissance) (мал. 1.1), з якого лота використовується сировина в даному зразку продукції, що дуже важливо з погляду контролю якості, але не буде прийнята в експлуатацію через те, що не видає довідки за формою XYZ. Це життя, і ми з цим зіштовхувалися. Хоча важко придумати що-небудь більш дурне.

Якщо повернутися до питання, винесеному в заголовок, то стане ясно, що якщо ти хазяїн, то, купити ERP-систему, будеш з її допомогою керувати своїм бізнесом, а ведення фіскальної звітності довіриш спеціально призначеним для цього системам.

Будь-яка інша постановка питання приводить на практиці просто до сміховинних ситуацій типу ексклюзивного виконання системою SAP R/3, купленої і впровадженої за кілька мільйонів доларів, тільки тих функцій, з якими з успіхом справляється добротна і звична "1C" вартістю 100 дол.

4.2 VBA зручний для створення АІС

Створення комп'ютерних інформаційних систем, що роблять допомогу обличчям, що приймають рішення, є важливою й актуальною задачею. Такі системи повинні бути гнучкими, уміти швидко пристосовуватися до умов, що змінюються, і надавати найбільш оперативну і важливу інформацію. Здатність швидко обробляти вихідні дані й одержувати корисну для бізнесу інформацію дає можливість прийняти краще рішення, і це приводить, у кінцевому рахунку, до збільшення доходів. У великих фірмах мається, як правило, безліч вихідних даних: зведення про покупців, ринки, продукти, демографії, фінансах, конкурентах і т.д. Однак, цінність цієї інформації полягає не в її кількості, а в можливості вибирати з її найбільш важливу, і вчасно подавати цю інформацію обличчям, що приймають рішення. Слід зазначити, що розробити досить універсальні додатки для цих цілей просто неможливо, тому що потреби облич, що приймають рішення, постійно змінюються. Стає очевидним, що використання таких могутніх засобів програмування як, наприклад, З++ чи Delphi не дає очікуваного ефекту через складність алгоритмів і великих термінів розробки проектів, а ідеальний засіб інформаційних систем на базі ПК повинне поєднувати обчислювальні можливості електронних таблиць і сучасних візуальних засобів розробки програм.

Microsoft Excel є найбільш могутнім засобом розробки інформаційних систем, що сполучає в собі переваги як табличного процесора, та і засобів візуального програмування - убудованої мови Visual Basic for Applications (VBA) [1,2]. За допомогою VBA розроблювачі можуть поєднувати більш 100 об'єктів і близько 400 інших убудованих додатків (функцій, надбудов і т.п.), що дозволяє створювати гнучкі і розвиті інформаційні системи. В Ехсеl можна також поєднувати частини систем, розроблені в інтерактивному режимі, і за допомогою програмного коду, легко інтегрувати їх з іншими офісними додатками. Ехсеl може бути використаний для будь-якої інформаційної системи, що містить аналіз даних, тому що включає набір об'єктів обробки даних, що є найбільш передовим. В даний час на базі інструментальних засобів Ехсеl уже створені тисячі інформаційних систем, що успішно використовуються в усьому світі. З огляду на зазначені переваги варто очікувати, що потреба в інформаційних системах, створених на основі Ехсеl і VBA, значно зросте найближчим часом і усе більше число компаній прийдуть до розуміння того, що використовуючи Ехсеl, вони зможуть створювати інформаційні системи з меншими витратами часу і коштів.

Microsoft Excel є найпростіший в експлуатації й у той же час самою могутньою системою електронних таблиць, з доступних на ринку. Цей парадокс порозумівається простотою використання панелей інструментів і контекстних меню, що забезпечують доступ до засобів аналізу і форматування даних.

Excel має сотні убудованих функцій, число яких ще більше збільшується, якщо установити надбудову пакет аналізу. Ця надбудова дозволяє вирішувати самі складні задачі статистичного і фінансового аналізу.

Microsoft Excel має убудовані засоби малювання ліній, стрілець, прямокутників, овалів і інших фігур. Фактично при встановленні програми Excel, установлюється графічна програма високого рівня.

Excel містить як засобу для роботи з убудованими базами даних, так і засобу для роботи з зовнішніми базами даних у різних форматах. Убудовані засоби Excel дозволяють фільтрувати інформацію прямо на робочому листі, ховаючи непотрібні в даний момент дані.

Усі розрахунки й оформлення графічних елементів у даній курсовій роботі проведені за допомогою програми Microsoft Excel.

Усі таблиці, представлені складаються з:

- прямокутної матриці, що складає з осередків, де всі рядки пронумеровані числами, а стовпці позначені одиночними подвійними буквами;

- у кожний з цих осередків можна помістити необхідне значення-число, текст, набір спеціальних чи символів малюнків;

- значення деяких осередків залежить від значення інших, де замість конкретного числа я поміщав формулу, що визначає спосіб обчислення значень.

Обчислення, що виконує програма Microsoft Excel, задаються за допомогою формул. Формула, що визначає спосіб обчислень, зберігається в осередку. У цьому осередку зберігається і результат обчислень. На екрані і за допомогою печатки програма завжди показує тільки одне з вмістом осередку: або формулу, або результат обчислень. За замовчуванням у самому осередку таблиці показує результат обчислень, а в рядку формул - формулу (для активної в даної момент осередку).

4.3 Інформаційна система АКБ «Кредит-Дніпро»

Розроблена інформаційна система призначена для роботи у АКБ "Кредит - Дніпро", її інтерфейс на рисунку 4.3.1.

Рис. 4.3.1 - Інтерфейс АІС

Розроблена інформаційна система приведе до скорочення затрачуваного часу на розрахунок резерву, економічних показників, поліпшить якість обробки інформації, скоротить терміни складання звітності. Економісту не потрібно шукати інформацію в різних програмах, а потрібно просто ввести дані й одержати результат.

Для проектування і реалізації даної АІС був використаний персональний комп'ютер на базі процесора Pentium II.

4.4 Перелік і докладний опис окремих підсистем, їхнє призначення

Інтерфейс користувальницьких форм. Цей тип інтерфейсу використовує діалогові вікна, коли від користувача потрібно внести вихідну інформацію для виконання додатком різних задач, алгоритми рішення яких, звичайно сховані від користувача і реалізуються програмним шляхом у надбудовах. Результати рішення звичайно виводяться на робочі аркуші, як це виконано, наприклад, у програмі “Пошук рішення” в Ехсеl. Перевагою інтерфейсу користувальницьких форм є поліпшений захист програм і більш професійний вид додатка. Діалогові вікна створюються на основі користувальницьких форм (UserForm), розроблювальних у редакторі VBA і відображуваних потім на робочих аркушах. Користувальницькі форми можуть містити такі ж елементи керування, як і робітники аркуші і деякі інші, такі як виділення діапазону (RefEdit) і набір сторінок (MultiPage), обумовлені специфікою цього типу інтерфейсу. Однієї з різновидів розглянутого інтерфейсу є можливість створення набору взаємозалежних вікон (Майстра) для поетапного завдання великої кількості вихідних даних. До недоліків інтерфейсу користувальницьких форм варто віднести порівняльну складність розробки і необхідність виконання користувачем додаткових операцій по відкриттю і закриттю діалогових вікон, що утрудняє експлуатацію системи.

Інтерфейс панелей команд робочого листа. Цей тип інтерфейсу дозволяє розташовувати на робочих аркушах кнопки і пункти меню у виді лінійок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються з процедурами, а пункти меню поєднують групи кнопок. На відміну від кнопкового інтерфейсу робочого листа використання панелей команд дозволяє досягти більшої структурованості й упорядкування елементів керування на робочому листі, особливо для випадків, коли окремі компоненти інформаційної системи досить складні і їхній неможливо представити на окремому чи листі користувальницькій формі. Кращим прикладом даного типу інтерфейсу є сам табличний процесор Ехсеl, у якому використовується основне меню з вкладеними меню і кнопками, що викликають окремі процедури чи обробки користувальницькі форми для завдання вихідних параметрів обчислень. В Ехсеl також представлений широкий набір панелей інструментів, що є різновидами інтерфейсу панелей команд робочого листа. Усього використовується більш 200 різновидів користувальницьких форм, викликуваних для завдання вихідних даних. Розроблювачами Ехсеl передбачені два режими створення панелей команд: програмний і інтерактивний (без програмування). При програмному режимі панелі команд, окремі вкладені меню і кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбільш загальний спосіб створення інтерфейсу, у якому можна передбачити як побудова, так і керування окремими елементами панелей команд, зокрема їхня заборона, видалення, відновлення і приховання. Для створення менш складних інформаційних систем передбачений інтерактивний режим, у якому легко створити структурований інтерфейс меню і панелей інструментів, у який, зокрема, можна додавати елементи самого Exсel, однак цими елементами неможливо керувати в процесі виконання додатка без програмування. З усіх перерахованих різновидів, інтерфейс панелей команд робочого листа є найбільш професійним, тому що дозволяє створювати і керувати інтерфейсними елементами в будь-яких частинах додатка і створювати необхідні інтерфейсні структури будь-якої складності. Однак, з даного твердження не випливає що його необхідно застосовувати повсюдно для усіх без винятку інформаційних систем.

Робота з елементом Кнопка панелі інструментів Форми. Для створення кнопки на робочому листі виділите цей елемент мишею на панелі інструментів Форми і перемістите курсор у потрібне місце робочого листа. При відпусканні кнопки фіксується ліва верхня крапка розташування кнопки. Переміщаючи покажчик миші вправо і вниз, задайте величину кнопки. При відпусканні кнопки, автоматично відкривається вікно для завдання імені макросу, що обробляє подію натискання кнопки. Доцільне ім'я цього макросу вибирати аналогічним імені самої кнопки, наприклад, ім'я Пуск може бути привласнене як самій кнопці (шляхом щиглика за назвою), так і макросу обробки події. Цей макрос при роботі з елементами панелі інструментів Форми міститься в модуль, створений у редакторі VBA. На початку в цьому модулі варто створити процедуру, для чого виконати команду Вставка/Процедури (Insert/Procedure…),у вікні, що відкрилося, ввести ім'я процедури, наприклад, Пуск, і її тип (не обов'язково), наприклад, Sub і Pablic. Після цього буде сгенеровані операторні дужки

Pablic Sub Пуск

End Sub

Усередину операторних дужок варто вставити текст програми обробки події. Наприклад, текст

Worksheets (“Лист 2”) Activate

викликає перехід до Листа 2 робочі книги Excel, на якому може розміщатися головне чи меню таблиці і діаграми Excel, а текст

ActiveWorkBook. Close викликає закриття додатка. Такий текст звичайно привласнюється процедурі обробки події натискання кнопки Вихід.

Властивості і події елемента керування Кнопка (Command Button) панелі керування Елементи керування. Кнопка (Command Button) призначена для переходу до програми після щиглика миші по кнопці. Властивості цього елемента керування:

Caption -відображення тексту на кнопці.

Picture -і відображення картинки на кнопці.

TakeFocusOnClick - звичайно встановлюється в False. Кнопка не приймає фокуса, тому що інші об'єкти будуть недоступні, поки кнопка має фокус. Основна подія цього елемента керування - Click використовується для відповіді на щиглика миші.

Приклад процедури обробки події.

Sub CommandButton_Click ( )

Worksheets (“Лист2”). Activate

End Sub

4.5 Опис й обґрунтування вибраного типу інтерфейсу користувача

Кнопковий інтерфейс робочого листа. Розроблювач інформаційної системи заповнює робочу книгу Exсel потрібною кількістю аркушів, після чого кожен робочий лист перетвориться в діалогову форму. Перший лист звичайно служить для висновку на екран заставки інформаційної системи, другий лист використовується для відображення основної керуючої форми (основного меню), з якого здійснюється виклик основних компонентів інформаційної системи, розташованих на інших робочих аркушах. Усі необхідні компоненти, в основному, можна створювати засобами Exсel в інтерактивному режимі роботи без програмування на VBA. Ці робочі аркуші, як правило, містять тексти, таблиці, діаграми, карти, а також на них наносяться найпростіші елементи керування - кнопки повернення в основне меню. Крім кнопок можуть використовуватися й інші елементи керування, що містяться на панелях інструментів Форми й Елементи керування, що звичайно носять допоміжні функції і не зв'язуються з доступом до інших компонентів і основному меню інформаційної системи. Цей тип інтерфейсу є найпростішим для реалізації і досить наочним. Доречно відзначити, що механізм гіперпосилань у Internet, що є присутнім на сотнях мільйонів Web-сторінок, являє собою різновид кнопкового інтерфейсу, що говорить про його практичність і широке поширення. До недоліків інтерфейсу робочого листа варто віднести складність представлення робочих аркушів у надбудовах Ехсеl, що трохи знижує захист інформації в системі.

Вибраний інтерфейс скорочує час на його побудову та легкий у використанні.

4.6 Інструкція користувача інформаційної системи та її опис

Для того щоб використовувати дану АІС необхідно мати персональний комп'ютер на базі процесора Pentium II, а також програму Excel.

Користувачу цієї АІС потрібно зробити наступне:

1) Увімкнути комп'ютер;

2) Зайти в програму Excel.

3) Відкрити документ “АІС.xls”..

АІС досить проста у використанні і не вимагає особливих зусиль.

Елемент Кнопка панелі інструментів Форми. Для створення кнопки на робочому листі виділяємо цей елемент мишею на панелі інструментів Форми і перемістимо курсор у потрібне місце робочого листа. При відпусканні кнопки фіксується ліва верхня крапка розташування кнопки. Переміщаючи покажчик миші вправо і вниз, задайте величину кнопки. При відпусканні кнопки, автоматично відкривається вікно для завдання імені макросу, що обробляє подію натискання кнопки. Доцільне ім'я цього макросу вибирати аналогічним імені самої кнопки, наприклад, ім'я Пуск може бути привласнене як самій кнопці (шляхом щиглика за назвою), так і макросу обробки події. Цей макрос при роботі з елементами панелі інструментів Форми міститься в модуль, створений у редакторі VBA. На початку в цьому модулі варто створити процедуру, для чого виконати команду Вставка/Процедури (Insert/Procedure…),у вікні, що відкрилося, ввести ім'я процедури, наприклад, Пуск, і її тип (не обов'язково), наприклад, Sub і Pablic. Після цього буде сгенеровані операторні дужки

Pablic Sub Пуск( )End Sub

Усередину операторних дужок варто вставити текст програми обробки події. Наприклад, текст

Worksheets (“Заставка”). Activate

викликає перехід до листа “Головне меню” робочі книги Excel, на якому розміщається Головне меню (рисунок 4.6.1), а текст

ActiveWorkBook.Close

викликає закриття додатка. Такий текст звичайно привласнюється процедурі обробки події натискання кнопки Вихід.

Головне меню має кнопки, які виконують такі функції:

- Заставка - повертає у самий початок ІС;

- Показники 2006 - кредитний портфель і сформований резерв у 2006 р.;

- Показники 2007 - кредитний портфель і сформований резерв у 2007 р.;

- Показники 2008 - кредитний портфель і сформований резерв у 2008 р.;

- Капітал банку - показники за період 2006 - 2008 рр.;

- Прогноз кредитного портфеля - виконується за рахунок функції ПРЕДСКАЗ прогноз суми кредитного портфеля на 2009 рік;

- Оптимізований кредитний портфель - порівняння показників 2008 р. з показниками знайденими після „ПОШУКУ РІШЕННЯ”;

- Розрахунок резерву - виконується за стандартною формулою;

Для відображення форми (рисунок 4.6.3) з підпрограми VBA викликається метод Show користувальницької форми. У приведеному прикладі форма UserForm1 відображена на екрані і перевіряється натискання кнопок ОК і Скасування за допомогою властивості Tag користувальницької форми.

Sub Відображення_форми ()

UserForm1. Show

If UserForm1.Tag = vbOK Then

End Sub

Для закриття користувальницької форми викликається метод Hide елемента керування. Тобто форма може бути закрита за допомогою коду, зв'язаного з кнопкою на формі, що містить виклик методу Hide. Для відображення модуля коду форми UserForm1 необхідно виділити її у вікні проекту і виконати команду Вид/Програма (View/Code) чи за допомогою подвійного щиглика мишею по модулі UserForm1, чи щиглика правою кнопкою на чи формі елементі керування. У модулі коду форми UserForm1 знаходяться оброблювачі події Click. У кожнім оброблювачі викликається метод Hide для кнопки OK . Властивість Tag використовується для збереження інформації про форму і її елементи (які також мають цю властивість). Воно встановлюється в vbOK чи в vbCansel. Це робиться для того, щоб закрити діалогове вікно .

Private Sub CommandButton1_Click ()

UserForm1. Hide

UserForm1.Tag = vbCansel

End Sub

За допомогою макросів і за принципом показаним на прикладах, створена інформаційна система АКБ “Кредит - Дніпро”.



5. ІНСТРУКЦІЯ З ОХОРОНИ ПРАЦІ ПРИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ ЕЛЕКТРОННО-ОБЧИСЛЮВАЛЬНИХ МАШИН

ІНСТРУКЦІЯ 1. по охороні праці при експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів з відеодисплейними терміналами й іншими спеціальними пристроями) (Затверджена наказом по банку N 438 від 28.04.2006 р.)

Вимоги до приміщень, обладнаним робітниками місцями з комп'ютерною технікою

- Не допускається розташування приміщень для роботи з відеотерміналами (ВДТ) і електронно-обчислювальними машинами (ЕОМ) у підвалах і цокольних поверхах. - Площа приміщень, у яких розміщаються ВДТ, визначають з розрахунку не менш 6,0 кв. м площі і 20,0 куб. м обсягу на одне робоче місце. - Стіни, стеля, підлога приміщень, у яких розміщається комп'ютерна техніка, повинні бути виготовлені з матеріалів, дозволених для оформлення приміщень органами державного санітарно-епідеміологічного нагляду. Забороняється застосовувати для обробки інтер'єра приміщень із ВДТ полімерні матеріали (ДСП, що миються шпалери, рулонні синтетичні матеріали, паперові пластики і т.п.), що виділяють у повітря шкідливі хімічні речовини.

Санітарно-гігієнічні вимоги Приміщення з комп'ютерною технікою повинні мати природне і штучне висвітлення. Природне світло повинне забезпечувати коефіцієнт природної освітленості (КЕО) не нижче 1,5%. Вікна приміщень з відеотерміналами повинні мати регулювальні пристрої для відкривання, а також жалюзі, штори, зовнішні козирки і т.п. Штучне висвітлення повинне бути обладнане системою загального рівномірного висвітлення. У приміщеннях, де переважають роботи з документами, допускається застосування системи комбінованого висвітлення (установка додатково до загального висвітлення світильників місцевого висвітлення). Рівень освітленості на робочому столі в зоні розміщення документів повинний бути в межах 300-500 лк. У випадку неможливості забезпечити системою загального висвітлення даний рівень освітленості допускається застосування світильників місцевого висвітлення; при цьому не повинно бути відблисків на поверхні екрана і збільшення освітленості екрана більш ніж 300 лк. Як джерело світла при штучному висвітленні повинні застосовуватися, як правило, люмінесцентні лампи типу ЛБ. При устаткуванні відбитого світла можуть застосовуватися металлогалогенові лампи. Параметри мікроклімату в приміщеннях

Нормовані оптимальні параметри мікроклімату в приміщеннях із ВДТ і ПЕВМ: - температура повітря - у холодний час - 21-24 град., - у теплий час - 22-25 град.; - відносна вологість повітря - 40-60%; - швидкість руху повітря - 0,1-0,2 м/c. Рівні іонізації повітря приміщень

Рівні іонізації повітря приміщень при роботі на ВДТ і ПЭВМ (кількість негативних і позитивних іонів у 1 куб див): - мінімально необхідний рівень - позитивних - 400, - негативних - 600; - оптимальний рівень - позитивних - 1500-3000, - негативних - 3000-5000; - максимально припустимий рівень - позитивних - 50000, - негативних - 50000.

Робота з відеотерміналами

Для профілактики несприятливого впливу комплексу факторів при роботі з відеотерміналами необхідно дотримувати наступні міри безпеки: - використовувати в роботі відеотермінали і ПЭВМ, що має сертифікат (санітарно-гігієнічний висновок) про відповідність стандарту чи України міжнародним стандартам (MPR-II, ISO і ін.); - використовувати при необхідності захисні засоби приекранні фільтри, локальні світлофільтри (засобу індивідуального захисту око) і інші міри захисту, що пройшли іспиту в акредитованих лабораторіях і мають щорічний гігієнічний сертифікат;

Ергономіка робочого місця

Площа, виділена для одного робочого місця з чи відеотерміналом ПЭВМ, повинна складати не менш 6 кв. м, а обсяг не менш 20 куб. м. При розміщенні робочих місць з відеотерміналами і ПЕВМ необхідно випливати таким вимогам: - робітники місця повинні розміщатися на відстані не менш 1 м від стін з вікнами і таким чином, щоб природне світло падало збоку, переважно ліворуч; - відстань між бічними поверхнями відеотерміналів повинне бути не менш 1,2 м; - відстань між тильною поверхнею одного відеотерміналу й екраном іншого не повинне бути менше 2,5 м; - прохід між рядами робочих місць повинний бути не менш 1 м. Конструкція робочого місця користувача відеотерміналу повинна забезпечувати підтримку оптимальної робочої пози з такими ергономічними характеристиками: - стопи ніг - на чи підлоги на підставці для ніг; - стегна - у горизонтальній площині; - передпліччя - вертикальні; - лікті - під кутом 70-90 град. до вертикальної площини; - зап'ястя - зігнуті під кутом не більш 20 град. до горизонтальної площини; - нахил голови - 15-20 град. щодо вертикальної площини. Робочий стіл, стілець, крісло користувача ПЕВМ повинні забезпечувати користувачу вільну досяжність органів керування і достатній простір і зручність для роботи з документами і клавіатурою. Розміри столу, що рекомендуються: висота - 725 мм, ширина - 600 - 1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робоче сидіння (стілець, крісло) повинне мати наступні основні елементи: сидіння, спинку і стаціонарні чи знімні підлокітники і бути підйомно-поворотним, регульованим по висоті, куту нахилу сидіння і спинки, по відстані спинки від переднього краю сидіння, по висоті підлокітників. Поверхня сидіння, спинки і підлокітників повинна бути напівм'якої, з неслизьким, що неелектризується, повітронепроникним покриттям і забезпечувати можливість чищення від бруду. Екран відеотерміналу і клавіатура повинні розташовуватися на оптимальній відстані від очей користувача, але не ближче 600 мм, з урахуванням розміру алфавітно-цифрових знаків і символів. Відстань від екрана до очей працівника повинне складати: - 600-700 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 35/38 див; - 700-800 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 43 див; - 800-900 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 48 див; - 900-1000 мм - при розмірі екрана по діагоналі - 53 див. Розташування екрана повинне забезпечувати зручність зорового спостереження у вертикальній площині під кутом (+-) 30 град. від напрямку погляду працівника. Клавіатуру варто розміщати на поверхні чи столу на спеціальної, регульованої по висоті, робочій поверхні окремо від столу на відстані 100-300 мм об краї, найближчого до працівника. Кут нахилу в межах 5-15 град.



ВИСНОВОК

У даній дипломній роботі була успішно розглянута актуальна тема на сьогодні - формування резервів відшкодування можливих втрат на підставі аналізу кредитного портфелю в умовах АКБ «Кредит-Дніпро».

Планування оптимального резерву комерційного банку з обліком розробленої моделі та аналізу фінансового стану - було головною метою роботи.

Вирішення даної задачі було розглянуто двома шляхами:

Перший. Збільшення суми застави та підвищення класу позичальника.

Другий. Використання функції прогнозування та оптимізації моделі резерву за допомогою “пошуку рішення”.

Саме це і було успішно виконано.

Банк має мету заробляти більше грошових коштів. Першим шляхом отримаємо їх завдяки:

- Зменшити ризикованість, збільшивши суму застави позичальника.

- Зменшити витрати банка на формування резервів, що потягло за собою збільшення доходу банка на 820 118,63 грн.

- Цю суму банк може видати у вигляді кредиту і отримати 25 відсотків на рік.

Отже ми можемо зробити висновок, що сума забезпечення та фінансовий стан (клас) боржника - це два основних чинника, які впливають на розмір страхового резерву при фіксованій позичковій заборгованості позичальника.

Другим шляхом за допомогою використання функцій прогнозування та пошуку рішення, отримаємо:

- використання АІС скорочує час на визначення класу позичальника;

- прогноз суми кредитного портфеля на 2009 рік;

- оптимальний склад кредитного портфеля за групами кредитів на 2009 рік;

- зменшення суми резерву на 3 608 218,19 грн., у порівнянні з 2008 роком;

- вільні кошти банк може видати у вигляді кредиту і отримати 25 відсотків на рік.

Використання математичних моделей дає найбільш точні результати прогнозування, є можливість захопити великий об'єм даних їх обробку та аналіз, отримати більший прибуток завдяки звільненим грошовим коштам.



ЛІТЕРАТУРА

1. Інформаційні системи і технології на підприємствах: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 400с.

2. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. - Вид. 2-ге перероб. і доп. / В.Ф.Ситник, Т.А. Писаревська, Н.В. Єрьоміна, О.С. Краєва; За ред. В.Ф.Ситника. - К.:КНЕУ, 2001. - 420 с.

3. Стандарт вищого навчального закладу. Кваліфікаційні роботи випускників. Загальні вимоги до дипломних проектів і дипломних робіт / Упоряди.: В.О.Салов, О.М.Кузьменко, В.І.Прокопенко. - Дніпропетровськ: НГАУ України, 2000. - 52 с.

4. Проектування інформаційних систем: Посібник / За редакцією В.С. Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 488 с. (Альма-матер)

5. Інформаційні системи і технології в економіці: Посібник для студентів вищих навчальних закладів / За редакцією В.С. Пономаренка. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 544 с. (Альма-матер) .

6. Бизнес анализ с помощью Excel 2000.: Пер. с англ.: Уч. пос. - М.: Издательский дом «Вильямс», 2000. - 480 с.: ил. - Парал. тит. англ

7. Економічна кібернетика: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.

8. Ефективність інформаційних систем: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003.

9. Банківські інформаційні системи: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп. Та перероб. - К.: КНЕУ, 2003.

10. Корпоративні інформаційні системи: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003.

11. Аналіз банківської діяльності: Навч. посіб. для самост. вивч. дисципліни. / Парасій - Вергуненко І.М. -К., 2003. - 347 с.

12. Банківські операції: Навч. метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни. Рекомендовано Мін. освіти і науки України / Шевченко Р.І. - К., 2003. - 276 с.

13. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навч. посіб. для ВНЗ / Ковбасюк М.Р. - К.: Скарби, 2001. - 334 с.

14. Економіка та організація інформаційного бізнесу: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 667 с.

15. Електронна комерція: Навч. посібник. - К.: КНЕУ,2002.

16. Інформаційні системи у фінансово - кредитних установах: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп. та перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 239 с.

17. Інформаційне забезпечення менеджменту: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп. та перероб. - К.: КНЕУ, 2002. - 208 с.

18. Організація вибіркових обстежень: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2003. - 126 с.

19. Статистичне моделювання та прогнозування: Навч посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 170 с.

20. Графіки статистичних рядів та їх побудова на ПОЕМ з використанням пакета Excel 5.0: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1997. - 308 с.

21. Аналіз банківської діяльності: Підручник / За ред. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2003.

22. Операційне числення та його застосування: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003. - 295 с.

23. Інформатика та комп'ютерна техніка: Навч. метод. посібник / За зач. ред. О.Д. Шарапова. - К.: КНЕУ, 2002. - 534 с.

24. Стохастичні моделі та процеси в економіці: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2002. - 226 с.

25. Алгоритмізація та програмування процедур обробки інформації: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 240 с.

26. Управління якістю програмної продукції: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 2001. - 248 с.

27. Основи створення інформаційних систем: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп. та перероб. - К.: КНЕУ, 2001. - 214 с.

28. Основи інформаційних систем: Навч. посібник. - Вид. 2-ге, доп. та перероб. / ЗА ред. Проф.. В.Ф. Ситника. - К.: КНЕУ, 2001. - 420 с.

29. Ризикологія в економіці та підприємництві: Монографія. - К.: КНЕУ, 2003. - 284 с.

30. Математичне програмування: Підручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 452 с.

31. Економічний ризик: ігрові моделі: Навч. посібник / За ред. В.В. Вітлінського. - К.: КНЕУ, 2002. - 350 с.

32. Теорія ймовірностей і математична статистика: Навч. - метод. посібник. У 2 ч. - Ч. І. Теорія ймовірностей. - К.: КНЕУ, 2000. - 304 с.

33. Технологічні процеси галузей промисловості: Навч. посібник / Д.М. Колотило, А.Т. Соколовський, С.В. Гарбуз; За наук. ред. Д.М. Колотила, А.М. Соколовського. - К.: КНЕУ, 2002. - 380 с.

34. Правилa бухгалтерського обліку формування і використання резервів у банках України, затверджених постановою Правління Національного банку України від 11.07.2001 N 268 і зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25.07.2001 за N 634/5825.

35. Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" та змінами до нього. (Абзац третій пункту 1.1 із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку N 502 від 07.12.2001 ).

36. Положення НБУ “Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків” за № 279 від 06.07.2001 року.