26 692 308.27

Кор. Рахунки в інших банках

24 782 563.51

МБК (за вирахуванням резервів)

35 816 863.03

з них короткострокові

30 420 522.57

Довгострокові

0.00

Кредити (за вирахуванням резервів)

76 730 098.96

юр. особам

93 039 996.98

з них короткострокові

58 900 036.29

Довгострокові

3 120 426.60

фіз. особам

2 224 444.59

з них короткострокові

1 862 250.00

Довгострокові

186 260.00

Цінні папери, паї, акції

22 907 401.03

Основні засоби (за вирахуванням зносу

6 299 806.42

Дебітори (за вирахуванням резервів)

37 964 838.40

Інші активи

32 614 952.73

Усього по активу

263 808 832.35

Якщо порівнювати з попереднім періодом, то треба з акцентувати увагу на суттєвому зростанні (майже в два рази) обсягу кредитів юридичним особам, які складали більше 35 %, та зменшенню питомої ваги МБК, які становили трохи більше 13,5 %, трохи більше 10 % активів складали кошти в касі банку та на рахунку в НБУ, майже 9,5 % активів складають кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, 8,5 відсотків - це цінні папери, паї, акції; 23,5 % - інші активи.

ПАСИВ
Найменування	Сума в нац. валюті
Кор. Рахунки інших банків	18 960 332.32
МБК	53 270 700.00
з них короткострокові	53 270 700.00
Довгострокові	0.00
Розрахункові та пот. рахунки клієнтів	55 721 099.08
з них юр. осіб	42 706 447.64
фіз. осіб	13 014 651.44
Депозити	63 478 031.08
з них юр. осіб	28 445 434.71
з них короткострокові	21 444 157.44
Довгострокові	0.00
фіз. осіб	35 032 596.37
з них короткострокові	35 032 289.37
Довгострокові	307.00
Цінні папери	2 802 000.00
Кредитори	3 790 219.86
Інші пасиви	20 033 994.09
Статутний фонд	26 640 000.00
Інші фонди (за вирахуванням збитків )	8 956 056.88
Результат діяльності поточного року	9 001 507.70
Резерви	1 154 891.34
Усього по пасиву	263 808 832.35

Порівняно з попереднім періодом відбулося суттєве падіння коштів на кореспондентських рахунках інших банків до 7 %, і навпаки, зростання до 24 % від загального обсягу пасивів - депозити, з них 13 % - це депозити фізичних осіб, 11 % - депозити юридичних осіб, більше 21 % це кошти на поточних рахунках клієнтів, трохи більше 10 % пасивів складає статутний фонд, 20 % пасивів банку складають МБК, 15 % - інші пасиви банку, результат діяльності поточного року-3%, на 2% більше ніж у 2000 році.

Проаналізуємо, як змінилася структура та обсяги активів та пасивів Банку протягом 2007 р., потрібну інформацію можна взяти з консолідованого зведений баланс Банку станом на 01.01.2008 р.

Консолідований зведений баланс АКБ “Кредит-Днiпро” станом на 01.01.2008 р.
АКТИВ
Найменування	Сума в нац. валюті
Каса и кор. рахунок в НБУ	38 533 576.59
Кор. Рахунки в інших банках	58 025 764.63
МБК (за вирахуванням резервів)	104 184 522.84
з них короткострокові	98 590 951.10
Довгострокові	0.00
Кредити (за вирахуванням резервів)	169 361 058.69
юр. особам	188 107 847.90
з них короткострокові	155 126 112.93
Довгострокові	1 483 580.00
фіз. особам	373 285.85
з них короткострокові	17 014.00
Довгострокові	50 552.91
Цінні папери, паї, акції	21 737 009.29
Основні засоби (за вирахуванням зносу	6 804 947.63
Дебітори (за вирахуванням резервів)	1 343 311.62
Інші активи	51 059 355.09
Усього по активу	451 049 546.38

Порівняно з попереднім періодом, перш за все треба з акцентувати увагу на суттєвому зростанні валюти балансу, яка виросла в 1.7 рази и становить 451 049 546.38 грн. Відбулося значне зростання обсягу кредитів юридичним особам, які складають більше 41,5 % активів банку, МБК за вирахуванням резервів підросли до 23 %, трохи більше 8,5 % активів складали кошти в касі банку та на рахунку в НБУ, майже 13% активів складають кошти на кореспондентських рахунках в інших банках, 5 % - це цінні папери, паї, акції; 8% - інші активи.

ПАСИВ
Найменування	Сума в нац. валюті
Кор. Рахунки інших банків	38 116 982.65
МБК	24 918 650.00
з них короткострокові	24 918 650.00
Довгострокові	0.00
Розрахункові та пот. рахунки клієнтів	82 745 866.08
з них юр. осіб	56 431 708.86
фіз. осіб	26 314 012.22
Депозити	167 719 012.48
з них юр. осіб	89 639 027.30
з них короткострокові	78 394 534.94
Довгострокові	0.00
фіз. осіб	62 694 335.18
з них короткострокові	62 694 028.18
Довгострокові	307.00
Цінні папери	24895.16
Кредитори	6 358 329.29
Інші пасиви	78 231 975.79
Статутний фонд	26 640 000.00
Інші фонди (за вирахуванням збитків )	16 445 374.58
Результат діяльності поточного року	8 693 569.01
Резерви	1 154 891.34
Усього по пасиву	451 049 546.38

Порівняно з попереднім періодом відбулось невелике зростання коштів на кореспондентських рахунках інших банків до 8.5 %, зростання до 37 % від загального обсягу пасивів - депозитів, з них 17 % - це депозити фізичних осіб, 20 % - депозити юридичних осіб, більше 18 % це кошти на поточних рахунках клієнтів, майже 6 % пасивів складає статутний фонд, сильно знизилась питома вага МБК, які складають лише 5,5 % пасивів банку , 23 % - інші пасиви банку, результат діяльності поточного року склав 2%.

Спробуємо сформувати отримані дані в одній таблиці.

Таблиця 2.2.1

Оцінка структури та динаміки активів та пасивів банку

	01.01.2006 р.	01.01.2007 р.	01.01.2008 р.
АКТИВ
Каса та рахунок в НБУ	19 761 522,86 7,5%	26 692 308,27 10%	38 553 576,59 8,5%
Кор. рахунки в інших банках	116 113 932,71 45%	24 782 563,51 9,5%	58 025 764,63 13%
МБК за вирахуванням резервів	31 394 875,61 11,5%	35 816 863,03 13,5%	104 184 522.84 23%
Кредити юр. особам	48 887 820,28 19 %	93 039 996,98 35 %	188 107 847,90 41,5%
Цінні папери, паї, акції	15 686 783,59 6%	22 907 401,03 8,5 %	21 737 009,29 5%
ПАСИВ
Кор. рахунки інших банків	107 044 192,40 41%	18 960 332,32 7%	38 116 982,65 8,5%
МБК	22 361 939,68 8,5%	53 270 700,00 20 %	24 918 650,00 5,5%
Поточні рахунки	29 820 460,34 11,7%	55 721 099,08 21 %	82 745 866,08 18%
Депозити	33 248 874,78 13%	63 478 031,08 24%	167 719 012,48 37 %
Юр. осіб	15 079 944,69 6%	28 445 434,71 11 %	89 659 027,30 20%
Фіз.осіб	18 168 930,09 7%	35 032 596,37 13%	62 694 335,18 17%
Статутний фонд	26 640 000,00 10 %	26 640 000,00 10 %	26 640 000,00 6 %
Результат діяльності поточного року	2 700 055.04 1%	9 001 507.70 3%	8 693 569.01 2%
Валюта балансу	451 049 546.38	263 808 832.35	451 049 546.38
КАПІТАЛ	38.2 млн.	45.8 млн.	52.9 млн.

Рис. 2.2.2 - Динаміка пасивів

Можна констатувати той факт, що на протязі всього періоду простежувався значний зріст обсягів та питомої ваги депозитів - що свідчить про зростання довіри до Банку як фізичних так і юридичних осіб, дуже великий зріст обсягів та питомої ваги кредитів юридичним особам. Також спостерігається зростання коштів на рахунках клієнтів, валюти балансу, та капіталу - що свідчить про постійне якісне зростання фінансового стану Банку. «Банк» є універсальним банком і надає клієнтам весь спектр банківських послуг.

Зупинимося на аналізі структури активів та пасивів Банку станом на 01.01.2008 р.

Рис. 2.2.3 - Структура активів банку

Право Банку на надання послуг на всій території України підтверджено видачею Національним Банком України Дозволу у 2007 р. на здійснення банківських операцій, визначених Законом України «Про Банки та банківську діяльність».

На протязі 6-ти років фінансова стабільність то достовірність результатів підтверджуються міжнародною аудиторською компанією «KPMG ACCOUNTANT N.V.»

Поряд з крупними промисловими виробниками, банк обслуговує більш 2-х тис. підприємств середнього та малого бізнесу, торгових та комерційних установ, що забезпечує надання повного комплексу банківських послуг для всіх клієнтів.

Рис. 2.2.4 - Структура пасивів Банку

2.3 Аналіз кредитного портфеля та резерву

У структурі активів АКБ “Кредит-Днiпро” розміри кредитного портфеля в порівнянні з 2006 роком збільшилися на 17% по відношенню до валюти балансу.

Зростанню сприяло збільшення кредитів, наданих господарюючим суб'єктам. Об'єм кредитів зріс в 2,43 рази. Якісний рівень кредитного портфеля виріс за рахунок диверсифікації і розширення спектра секторів економіки, що кредитуються.

Рис. 2.3.1 - Структура кредитного портфеля

Важливим напрямом в роботі з корпоративними клієнтами стало широке впровадження сучасних форм кредитування і кредитних послуг.

Об'єм виданих кредитів складає більше за 1,530 млрд. грн., видано платіжних гарантій на суму 760 тис грн.

У 2007 році Банк надавав кредитні послуги:

Термінові кредити, кредитні лінії у національній і іноземній валютах

Організація і обслуговування консорціумних кредитів

Кредити під заставу депозитів у національній і іноземній валютах

Кредити під заставу цінних паперів

Мультивалютні кредитні лінії

Кредитування по овердрафту (в тому числі мультивалютні овердрафтові рахунки)

Поручительства, гарантії виконання зобов'язань (платіжні гарантії)

Інвестиційне кредитування, проектне фінансування

Кредитування сільськогосподарських виробників і підприємств АПК з відшкодуванням частини процентної ставки по Постанові Кабінету Міністрів України №59 від 27.01.2006 року

Кредитування муніципальних програм

Акредитивні розрахунки між резидентами України

Проаналізуємо кредитний портфель АКБ «Кредит-Дніпро» та сформований резерв за три останні звітні дати по ступеню ризиковості.

Розглянемо зведену таблицю.

Отже можемо констатувати той факт, що 60% кредитів кредитного портфеля Банку складають кредити, які відносяться до групи “стандартні”, 17 % та 18% в кредитного портфеля складають кредити “під контролем” та “субстандартні”, “безнадійні” кредити складають трохи більше 5% кредитного портфеля. Загальний обсяг кредитного портфеля складає менше 95 млн. грн.

Із сформованим резервом ситуація майже протилежна, майже 56% резерву сформовано під “безнадійну” заборгованість, 26 % - це резерв під “субстандартну” заборгованість, 12,3 % та 5,7 % сформованого резерву складають резерви, які сформовані під “стандартну” заборгованість та заборгованість “під контролем” відповідно. Загальний обсяг резерву сформованого для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями станом на 01.01.2006 р. становить в гривневому еквіваленті менше 8,85 млн. грн.

Табл. 2.3.1

Стан кредитного портфеля та резерву на 01.01.2006 р.

Групи кредитів за ступенем ризику	Заборгованість за кредитними операціями	% від загальної суми	Скоригована сума вартості застави, що зменшує суму чистого кредитного ризику	Сума, що береться до розрахунку резерву	Коефіцієнт резервування %	Сума резерву	% від загальної суми
Стандартні	56574239.10	59.65	1 935 757.00	54638482.10	2	1 092769.64	12.35
Під контролем	16060915.24	16.94	5 883 615.01	10177300.23	5	508865.01	5.75
Субстандартні	17250 903.42	18.19	5 757 435.87	11493467.55	20	2 298693.51	25.96
Сумнівні	0	0	0	0	50	0	0
Безнадійні	4 949 068.74	5.22	0	4949068.74	100	4 949068.74	55.94
Усього	9 835126.50	100	13 576 807.88	203054506.95		8 849396.90	100

В залежності від класифікації займів, встановлюється рівень ризику, за допомогою якого банк формує резерв у випадку можливих втрат за кредитами ( таблиця. 2.3.1.).

Данні таблиці свідчать про те, що кредитний портфель банка на 94.78% сформовано за рахунок якісніших кредитів, слід цього його можна вважати якісним.

Якість кредитного портфеля характеризує також показник співвідношення резервів на випадок збитків за кредитами та загальними кредитами. Чим менше його значення, тим якісніше і менш ризикованіше кредитний портфель.

На 01.01.01 он ставить 8.18% :(8 849 396.90-1 092 769.64)/94 835 126.50*100%

Рівень сумнівних заборгованостей характеризує якість кредитного портфеля, саме цих: довгострокових, короткострокових та міжбанківських кредитів з точки зору проблематичності їх повернення. Значення цього показника не повинне переважати 0.05%, тобто своєчасно непогашенні кредити можуть ставити не більше 5% від всього кредитного портфеля.

Рівень сумнівної заборгованостей = Безнадійні кредити / Усього кредитний портфель.

На 01.01.00 Рівень сумнівної заборгованості =4 949 068.74/94 835 126.50=0.05%

По ходу аналізу кредитних операцій також визначають показник загальної кредитної активності:

Загальна кредитна активність = Усього виданих кредитів / Сукупні активи

Полеглу оцінку заслуговує банк, де значення цього показника переважає 0.55%. Якщо він нижче, слід зайнятися проблемою управління активами, змінити їх структуру. Якщо показник переважає 0.8%, це означає, що у банка серйозні проблеми з ліквідністю.

В нашому випадку на 01.01.01

Загальна кредитна активність=94835 126.50/260403956.81=0.36%

Розглянемо обсяг та структуру кредитного портфеля та сформованого резерву станом на 01.01.2007 р.

Отже можемо констатувати той факт, що майже 37% кредитів кредитного портфеля Банку складають кредити, які відносяться до групи “стандартні”, 54 % кредитного портфеля складають кредити “під контролем”, питома вага “субстандартних” кредитів знизилася до 3,6%, натомість з'явилися “сумнівні” кредити - 1,2 % від загального обсягу кредитів, “безнадійні” кредити складають 4,7% кредитного портфеля. Загальний обсяг кредитного портфеля складає менше 145 млн. грн.

Табл. 2.3.2

Стан кредитного портфеля та резерву на 01.01.2007 р.

Групи кредитів за ступенем ризику	Заборгованість за кредитними операціями	% від загальної суми	Скоригована сума вартості застави, що зменшує суму чистого кредитного ризику	Сума, що береться до розрахунку резерву	Коефіцієнт резервування %	Сума резерву	% від загальної суми
Стандартні	30708226.66	36.57	13 010 453.33	17697773.33	2	353 955.47	4.73
Під контролем	74782127.72	53.88	18 587 033.92	56195093.80	5	2809754.69	27.30
Субстандартні	13649871.70	3.63	4 486 288.84	9163582.86	20	1832716.57	4.61
Сумнівні	18692358.87	1.22	1 981 695.68	16710663.19	50	8355331.60	1.81
Безнадійні	6983042.58	4.70	0	6983042.58	100	6983042.58	61.55
Усього	144815627.53	100	38 065 471.77	106750155.76		20334800.91	100

Зі сформованим резервом ситуація майже протилежна, 61,55% резерву сформовано під “безнадійну” заборгованість, 4,61 % - це резерв під “субстандартну” заборгованість, 4,73 % та 27,3 % сформованого резерву складають резерви, які сформовані під “стандартну” заборгованість та заборгованість “під контролем” відповідно. З'явився резерв, який сформовано під “сумнівну” заборгованість, він складає 1,8% від загального обсягу резерву. Загальний обсяг резерву сформованого для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями Банку станом на 01.01.2007 р. становить в гривневому еквіваленті більше 20,33 млн. грн.

Дані таблиці свідчать про те, що кредитний портфель банка на 94.08% сформований за рахунок якісних кредитів, слід його можна вважати якісним.

Показник співвідношення резервів на випадок збитків за кредитами та загальним кредитами. Чим менше його значення, тим якісніше і менш ризикованіше кредитний портфель.

На 01.01.02 он равен13.8% (20 334 800.91-353 955.47)/ 144 815 627.53*100%

На 01.01.02 Рівень сумнівної заборгованості =6 983 042.58/144 815 27.53=0.04 Даний коефіцієнт співпадає нормі.

Загальна кредитна активність=144815627.53/263808832.35=0.55%

Даний коефіцієнт співпадає нормі, що не був таким станом на 01.01.01.

Проаналізуємо структуру та обсяги кредитного портфеля АБ «Кредит-Дніпро» та сформованого резерву станом на 01.01.2008 р.

Розглянемо зведену таблицю кредитного портфеля та сформованого резерву станом на 01.01.2008 р.

Табл. 2.3.3.

Стан кредитного портфеля та резерву на 01.01.2008 р.

Групи кредитів за ступенем ризику	Заборгованість за кредитними операціями	% від загальної суми	Скоригована сума вартості застави, що зменшує суму чистого кредитного ризику	Сума, що береться до розрахунку резерву	Коефіцієнт резервування %	Сума резерву	% від загальної суми
Стандартні	111402721.18	36.57	56 295 240.78	55107480.40	2	1 102 149.61	4.73
Під контролем	164114709.63	53.88	36 743 593.13	127371116.50	5	6 368 555.83	27.30
Субстандартні	11063782.09	3.63	5 687 542.80	5 376239.29	20	1 075 247.86	4.61
Сумнівні	3 723662.41	1.22	2 880352.90	843 309.51	50	421 654.76	1.81
Безнадійні	14356361.25	4.70	0	14356361.25	100	14 356 361.25	61.55
Усього	304661236.56	100	101606729.61	203054506.95		23 323 969.32	100

Отже можемо констатувати той факт, що майже 37% кредитів кредитного портфеля Банку складають кредити, які відносяться до групи “стандартні”, 54 % кредитного портфеля складають кредити “під контролем”, питома вага “субстандартних” кредитів знизилася до 3,6%, “сумнівні” кредити - 1,2 % від загального обсягу кредитів, “безнадійні” кредити складають 4,7% кредитного портфеля. Загальний обсяг кредитного портфеля складає більше 304,5 млн. грн.

Зі сформованим резервом ситуація майже протилежна, 61,55% резерву сформовано під “безнадійну” заборгованість, 4,61 % - це резерв під “субстандартну” заборгованість, 4,73 % та 27,3 % сформованого резерву складають резерви, які сформовані під “стандартну” заборгованість та заборгованість “під контролем” відповідно, резерв, який сформовано під “сумнівну” заборгованість складає 1,8% від загального обсягу резерву. Загальний обсяг резерву сформованого для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями Банку станом на 01.01.2007 р. становить в гривневому еквіваленті більше 23,32 млн. грн. Можна також констатувати той факт, що незважаючи на те, що обсяг кредитного портфелю протягом року зріс більше ніж в два рази, якісно кредитний портфель не погіршився, і у відсотковому виразі за групами ризику майже повністю дорівнює структурі кредитного портфелю та резерву попереднього року.

Обсяг сформованого резерву, що в гривневому еквіваленті дорівнює 23 323969.32 грн. повністю компенсує ризик можливих втрат за кредитними операціями Банку.

Дані таблиці свідчать про те, що кредитний портфель банка на 94% сформований за рахунок якісних кредитів, слід його можна вважати якісним.

Показник співвідношення резервів на випадок збитків за займами та загальними займами. Чим менше його значення, тим якісніше і менш ризиковані ший кредитний портфель.

На 01.01.02 на рівне 7.29% (23 323 969.32-1 102 149.61)/ 304 661 236.56*100%

На 01.01.02 Рівень сумнівної заборгованості = 14 356 361,25 / 304 661 236,56 = 0,05% - даний коефіцієнт відповідає нормі.

Загальна кредитна активність = 304 661 236,56 / 451 049 546,38

= 0,68% - даний коефіцієнт відповідає нормі і заслуговує на позитивну оцінку.

Рис. 2.3.2 - Структура кредитного портфеля.

Рис. 2.3.3 - Динаміка резервів по групам



3. УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ РЕЗЕРВІВ

3.1 Алгоритм розрахунку резерву за кредитними операціями

Схема 3.1.1 - Алгоритм розрахунку резерву



При здійснюванні кредитної операції в своїй практичній діяльності банк повинен керуватися Положенням Національного банку України “ Про кредитування”, розробити в банку Методичні рекомендації відносно проведення кредитних операцій, які не повинні суперечити дійсному законодавству.

Важливе значення для ефективної організації кредитних відношень між банком і клієнтом мають принципи банківського кредитування. Банківське кредитування здійснюється за такими принципами: терміновість повернення, цільовий характер, забезпеченість і платність кредиту.

Наша задача роздивитися принцип забезпеченості за кредитними операціями і як він впливає на формування резерву. Цей принцип повинен захищати інтереси банка і не допускати збитків від неповернення боргу в слід неплатоспроможність позичальника. Принцип означає, що заборгованості за кредитом відповідає визначена застава (товари або цінні папери). Предметом застави не можуть бути національні культурні та історичні цінності, які знаходяться у державній власності і занесені до державного реєстру національної культурної власності.

При розрахунку кредитного портфеля враховується не повна вартість застави. Вона коригується відповідно до групи кредиту і виглядає таким чином:

Класифіковані кредитні операції	Відсоток вартості забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику.
"Стандартна"	50 %
"Під контролем"	40 %
"Субстандартна"	20 %
"Сумнівна"	10 %
"Безнадійна"	0

Розмір резерву залежить від загальної суми всіх кредитів і повинен бути

и сформований за кожною групою окремо. Але перед отриманням кінцевої суми резерву необхідно звернути увагу на скориговану суму вартості застави, котра, в свою чергу, впливає за кожною групою кредиту на формування резерву. Це видно з формули розрахунку суми резерву:

Р = (К-З)*Кр /100%,

Де Р - сума резерву,

К - сума кредиту,

З - скоригована сума вартості застави,

Кр - коефіцієнт резервування.

Резерви за сформованими кредитами сховані на окремому рахунку в Національному банку України і відсотки за ними не нараховуються.

3.2 Формування схеми розрахунку резерву

Як було сказано в першому розділі, з метою підвищення надійності та стабільності банківської системи, захисту інтересів кредиторів і вкладників банків Національним банком України встановлюється порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків.

Резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків є спеціальним резервом, необхідність формування якого обумовлена кредитними ризиками, що притаманні банківській діяльності.

Створення резерву під кредитні ризики - це визнання витрат для відображення реального результату діяльності банку з урахуванням погіршення якості його активів або підвищення ризиковості кредитних операцій.

Отже ми бачимо, що процес формування резерву - з одного боку необхідний природній процес для створення страхового фонду для відшкодування можливих збитків за кредитними операціями, з другого - створюючи об'єм резерву банк тим самим консервує грошові кошти, які можна було розмістити у вигляді кредитів і отримувати від цього доход у вигляді відсотків.

Розглянемо кредитний портфель по декількох типових позичальниках, та сформований резерв за цими позичальниками.

Розглянемо позичальників, які відносяться до групи “Під контролем”:

Табл. 3.2.1

Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1331

Позичальник	Сума Наданих Кредитів	Позичкова Заборгованість на 01.01.2008р.	% баланс. Вартості заст.	Скоригована Заборгованість	Фін. Стан	Погашення заборгов.	Вид Кредиту	Норма Відрах.	Розмір Резерву
1331	484237.84	64780	64780	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1331	71616	71616	71616	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1331	42243	42243	39604	2638.9	Б	Добре	Під контролем	5	131.95
1331	54790	54790		54790	Б	Добре	Під контролем	5	2739.5
1331	62598	62598		62598	Б	Добре	Під контролем	5	3129.9
1331	45708	45708		45708	Б	Добре	Під контролем	5	2285.4
1331	169520	169520		169520	Б	Добре	Під контролем	5	8476
1331	238342	238342		238342	Б	Добре	Під контролем	5	11917
1331	28556	28556		28556	Б	Добре	Під контролем	5	1427.8
1331	153642	153642		153642	Б	Добре	Під контролем	5	7682.1
1331	27271	27271		27271	Б	Добре	Під контролем	5	1363.6
1331	13762	13762		13762	Б	Добре	Під контролем	5	688.12
1331	141865	141865		141865	Б	Добре	Під контролем	5	7093.3
1331	39017	39017		39017	Б	Добре	Під контролем	5	1950.9
1331	116667	116667		116667	Б	Добре	Під контролем	5	5833.3
1331	81212	81212		81212	Б	Добре	Під контролем	5	4060.6
Всього по позичальнику		1351590	176000	1175590					58779.5

Цей позичальник надав в заставу рухоме майно на суму 440`000.00 (Чотириста сорок тисяч) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до “під контролем”. Оскільки кредит відноситься до групи “під контролем”, то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 40 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застав 440000,00 * 40% = 176000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 1`351`590,00 (Один мільйон триста п'ятдесят одна тисяча п'ятсот дев'яносто) грн. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п'яти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “під контролем”) 1351590,00 - 176000,00 = 1175590,00 (Один мільйон сто сімдесят п'ять тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цього позичальника: 1175590,00 * 5% = 58779,5

Отже Банк повинен зарезервувати “під цього позичальника” суму 58779,5 (П'ятдесят вісім тисяч сімсот сімдесят дев'ять) грн. 50 коп.

Розглянемо ще одного позичальника:



Табл. 3.2.2

Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1585

Позичальник	Сума Наданих Кредитів	Позичкова Заборгованість на 01.01.2008р.	% баланс. Вартості заст.	Скоригована Заборгованість	Фін. Стан	Погашення заборгов.	Вид Кредиту	Норма відрах.	Розмір Резерву
1585	910725.2	700725.2	700725.2	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	99736.74	99736.74	99736.74	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	78931.94	78931.94	78931.94	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	241076	241076	241076	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	16500	16500	16500	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	31090.96	31090.96	31090.96	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	10099.4	10099.4	10099.4	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	5500	5500	5500	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	3094.3	3094.3	3094.3	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	370518.2	370518.2	370518.2	0	Б	Добре	Під контролем	5	0
1585	947753.9	947753.9	818727.3	129026.6	Б	Добре	Під контролем	5	6451.33
1585	39936.6	39936.6		39936.6	Б	Добре	Під контролем	5	1996.83
1585	9900	9900		9900	Б	Добре	Під контролем	5	495
1585	223719.8	223719.8		223719.78	Б	Добре	Під контролем	5	11185.99
1585	20570	20570		20570	Б	Добре	Під контролем	5	1028.5
1585	58630	58630		58630	Б	Добре	Під контролем	5	2931.5
Всього по позичальнику		2857783	2376000	481783					24089.15

Цей позичальник надав в заставу рухоме та нерухоме майно на суму 5940000.00 (П'ять мільйонів дев'ятсот сорок тисяч) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “під контролем”. Оскільки кредит відноситься до групи “під контролем”, то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 40 %. Отже, до розрахунку резерву беремо суму застави 5 940 000,00 * 40% = 2 376 000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2857783,00 (Два мільйони вісімсот п'ятдесят сім тисяч сімсот вісімдесят три) грн. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п'яти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “під контролем”) 2857783,00 - 2376000,00 = 481783,00 (Чотириста вісімдесят одна тисяч п'ятсот дев'яносто) грн. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цього позичальника: 481783,00 * 5% = 24089,15

Отже Банк повинен зарезервувати “під цього позичальника” суму 24089,15 (Двадцять чотири тисячі вісімдесят дев'ять) грн. 15 коп.Розглянемо позичальників, які відносяться до групи “Субстандартні”.

Табл. 3.2.3 - Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1462

Позича льник	Сума Наданих Кредитів	Позичкова Заборгова ність на 01.01.2008р.	% баланс. вартості заст.	Скоригована Заборгова ність	Фін. Стан	Пога шення Забор гов.	Вид Кредиту	Норма Відрах	Розмір Резер ву
1462	7529.61	7529.61		7529.61	В	Добре	Субстан дартний	20	1505.92
1462	303600	303600		303600	В	Добре	Субстан дартний	20	60720
1462	493592.61	493592.61		493592.61	В	Добре	Субстан дартний	20	98718.52
1462	40150	40150		40150	В	Добре	Субстан дартний	20	8030
1462	1497279.9	1497279.9	1166000	331279.94	В	Добре	Субстан дартний	20	66255.99
1462	114992.42	114992.42		114992.42	В	Добре	Субстан дартний	20	22998.48
1462	296991.41	296991.41		296991.41	В	Добре	Субстан дартний	20	59398.28
1462	13229.161	13229.161		13229.16	В	Добре	Субстан дартний	20	2645.83
1462	2243.736	2243.736		2243.74	В	Добре	Субстан дартний	20	448.75
1462	81467.265	81467.265		81467.26	В	Добре	Субстан дартний	20	16293.45
Всього по позичальнику		2851076.1	1166000	1685076.1					337015.22

Позичальник 1462 надав в заставу рухоме та нерухоме майно на суму 5830000.00 (П'ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “В”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “субстандартний”. Оскільки кредит відноситься до групи “субстандартний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 20 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 20% = 1 166 000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2851076,10 (Два мільйони вісімсот п'ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під двадцяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “субстандартний”) 2851076,10 - 1166000,00 = 1685076,10 (Один мільйон шістсот вісімдесят п'ять тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цього позичальника: 1685076,10 * 20% = 337015,22

Отже Банк повинен зарезервувати “під цього позичальника” суму 337015,22 (Триста тридцять сім тисяч п'ятнадцять) грн. 22 коп.

Розглянемо ще одного позичальника, який відноситься до групи “Субстандартні”.

Табл. 3.2.4

Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1454

Позичальник	Сума Наданих Кредитів	Позичкова Заборгованість на 01.01.2008р.	% баланс. вартості заст.	Скоригована Заборгованість	Фін. Стан	Погашення заборгов.	Вид Кредиту	Норма Відрах.	Розмір Резерву
1454	29000	25991.9		25991.9	В	Добре	Субстандартний	20	5198.38
1454	41800	41800		41800	В	Добре	Субстандартний	20	8360
1454	42900	42900		42900	В	Добре	Субстандартний	20	8580
1454	1155000	1155000	1155000	0	В	Добре	Субстандартний	20	0
1454	33000	33000	11000	22005	В	Добре	Субстандартний	20	4400
1454	49016	49016		49016	В	Добре	Субстандартний	20	9803.2
1454	404404	404404		404404	В	Добре	Субстандартний	20	80880.8
1454	200986	200986		200986	В	Добре	Субстандартний	20	40097.2
1454	19718.6	19718.6		19718.6	В	Добре	Субстандартний	20	3943.72
1454	585299	585299		585299	В	Добре	Субстандартний	20	117059.8
1454	28160	28160		28160	В	Добре	Субстандартний	20	5632
1454	196900	196900		196900	В	Добре	Субстандартний	20	39380
1454	8800	8800		8800	В	Добре	Субстандартний	20	1760
1454	42680	42680		42680	В	Добре	Субстандартний	20	8536
Всього по позичаль нику		2834156	1166000	1668156					333631.2

Цей позичальник надав в заставу рухоме та нерухоме майно на суму також 5`830`000.00 (П'ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “В”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “субстандартний”. Оскільки кредит відноситься до групи “субстандартний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 20 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 20% = 1 166 000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`834`156,00 (Два мільйони вісімсот тридцять чотири тисячі сто п'ятдесят шість) грн. 00 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під двадцяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “субстандартний”) 2834156,00 - 1166000,00 = 1668156,00 (Один мільйон шістсот шістдесят вісім тисяч сто п'ятдесят шість) грн. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цого позичальника: 1668156,00 * 20% = 333631,20

Отже Банк повинен зарезервувати “під цього позичальника” сумму 333631,20 (Триста тридцять три тисячі шістсот тридцять одна) грн. 20 коп.

Розглянемо ще один досить цікавий випадок, валютою заборгованості позичальника є російські рублі і заборгованість відноситься до групи “сумнівна”

Табл. 3.2.5

Кредитний портфель та резерв, сформований по позичальнику 1474

Позичальник	Сума Наданих Кредитів	Позичкова Заборгова ність на 01.01.2008р.	% баланс. Вартості заст.	Скоригована Заборгованість	Фін. Стан	Погашення заборгов.	Вид Креди ту	Норма відрах.	Розмір Резерву
1474	15014709	15014709	15014709	0	Б	Незадовільне	Сумнівна	50	0
1474	2200500	2200500	2 200 000	0	Б	Незадо ільне	Сумнівна	50	0
Всього по позичаль нику		17214709	17214709	0					0

Цей позичальник надав в заставу “інші майнові права” (майнові права на грошові надходження за контрактами) на суму 180 000 000,00 (Сто вісімдесят мільйонів) рублів Р.Ф. 00 коп. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “незадовільно” то вид кредиту відноситься до групи “сумнівний”. Оскільки кредит відноситься до групи “сумнівний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 10 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 180 000 000,00 * 10% = 18 000 000,00 російських рублів. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 17 214 709,00 (Сімнадцять мільйонів двісті чотирнадцять тисяч сімсот дев'ять) рублів Р.Ф. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п'ятдесяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “сумнівний”) 17 214 709,00 - 18 000 000,00 = - 785 291,00 Ми бачимо, що відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику перевищує розмір позичкової заборгованості.

Отже, незважаючи на те, що обслуговування боргу позичальником здійснюється незадовільно, а позичкова заборгованість визнана сумнівною Банк не повинен формувати резерв жодного російського рубля (бо резерв формується в тій валюті, в якій існує заборгованість), оскільки позичальник надав в заставу “інші майнові права” (майнові права на грошові надходження за контрактами) на суму 180 000 000,00 (Сто вісімдесят мільйонів) рублів Р.Ф. 00 коп. і банк може додатково розмістити у вигляді кредитів кошти і отримати доход, замість того, щоб формувати з цих коштів резерв.

3.3 Формування суми застави для оптимізації кредитного ризику

При формуванні резерву банки повинні пам'ятати, що в бухгалтерському обліку враховується вся сума резерву: резерв під стандартну заборгованість, резерв під нестандартну заборгованість (під контролем, субстандартні, сумнівна, безнадійна), та резерв під нараховані та несплачені відсотки, в підсумку сума сформованого резерву зменшує фінансовий результат Банку; в податковому обліку враховується лише резерв під заборгованість, яка відноситься до груп: “під контролем”, “субстандартні”, “сумнівна” та “безнадійна” (надалі - нестандартна заборгованість). Таким чином, збільшення суми резерву під нестандартну заборгованість зменшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку і навпаки, зменшення суми резерву під нестандартну заборгованість збільшує прибуток до оподаткування, і, як наслідок, суму податку.

Якщо розрахувати суму резерву, яку Банк повинен сформувати для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями наведених вище позичальників, то ми отримаємо суму 753515,07 грн. Причому, беручи до уваги те, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями останнього позичальника дорівнює нулю, а резерв перших двох позичальників, які відносяться до групи “Під контролем” складає 82868,65 грн., то можна розрахувати, що резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями третього та четвертого позичальників, які відносяться до групи “субстандартні”, становить 670646,42 грн.

Враховуючи те, що при визначенні класу позичальників можна спиратися на фактори суб'єктивного характеру, а саме: ефективність управління позичальника; погашення кредитної заборгованості позичальником у минулому; професіоналізм керівництва; ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості; наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника та інше, можна підвищити клас особливо в тому випадку, коли позичальник “набрав” граничну кількість балів (наприклад 51 - позичальник відноситься до класу В, його можна спробувати за рахунок суб'єктивних факторів “підтягти” до класу Б ), або понизити клас позичальника (понизити клас позичальника враховуючи фактори суб'єктивного характеру можна практично в будь-якому випадку). Зменшити суму резерву, тим самим збільшити свій фінансовий результат Банк може за рахунок того, що можна взяти у позичальника в заставу більший обсяг (і як наслідок більшу суму) забезпечення.

Розглянемо приклад: припустимо, позичальник 1462 надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 15`000`000.00 (П'ятнадцять мільйонів) гривень. Оскільки фінансовий стан позичальника відноситься до класу “В”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре” то вид кредиту відноситься до “субстандартний”. Оскільки кредит відноситься до групи “субстандартний” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 20 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 15 000 000,00 * 20% = 3 000 000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п'ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під двадцяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “субстандартний”) 2851076,10 - 3 000 000,00 = - 148 923,90 Тобто, що відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику перевищує розмір позичкової заборгованості на суму 148 923,90 (Сто сорок вісім тисяч дев'ятсот двадцять три) грн. 90 коп. Отже, в цьому випадку фінансовий результат Банку мав-би бути більшим на суму фактично сформованого резерву для позичальника 1462 - на суму 337 015,22 (Триста тридцять сім тисяч п'ятнадцять) грн. 22 коп.

Тепер розглянемо приклад, коли у позичальника 1462 не було застави зовсім. Оскільки заборгованість позичальника належить до групи “субстандартні”, то в цьому випадку сума резерву повинна дорівнювати : 2 851 076,10 * 20% = 570 215,22 (П'ятсот сімдесят тисяч двісті п'ятнадцять) грн. 22 коп. Банк повинен був-би зарезервувати під цього позичальника суму на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп. більше ніж фактично сформована і, як наслідок, фінансовий результат Банку був-би нижчим на 233 200,00 (Двісті тридцять три тисячі двісті) грн.00 коп.

Отже нами розглядалися варіанти, як змінюється сума резерву в залежності від того, як змінюється обсяг (сума) застави. Тепер спробуємо розглянути на прикладах, як буде змінюватися сума резерву, в залежності від зміни класності позичальника (зниження класу позичальника - замість “В” - “Г”, та підвищення класу - замість “В” - “Б”) Роботу будемо проводити на прикладі позичальника 1462.

Розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб'єктивного характеру ми спробуємо підвищити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має відмінну кредитну історію і не було жодних затримок в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися вчасно і в повному обсязі, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й спостерігається збільшення обсягів виробництва, підприємство отримало державне замовлення на великий обсяг своєї продукції, виробництво не залежить від пори року та погодних умов, керівництво має відмінну репутацію, а збитки від основної діяльності (звідси клас “В” ) зумовлені якимись тимчасовими труднощами (можливо пов'язані з закупівлею якогось нового обладнання для виробництва нового типу продукції) Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу високоліквідне забезпечення можемо перевести його до класу “Б”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Б”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П'ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Б”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до “під контролем”. Оскільки кредит відноситься до групи “під контролем”, то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 40 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 40% = 2 332 000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п'ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п'яти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “під контролем”) 2 851 076,10 - 2 332 000,00 = 519 076,10 (П'ятсот дев'ятнадцять тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цього позичальника: 519 076,10 * 5% = 25953.81 грн.

Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 25 953,81 (Двадцять п'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят три) грн. 81 коп.

В цьому випадку розрахункова сума резерву менше ніж сума фактично сформованого на 311 061,41 (Триста одинадцять тисяч шістдесят одна) грн. 41 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути вищий на цю суму.

Тепер розглянемо випадок, коли за рахунок факторів суб'єктивного характеру ми спробуємо понизити клас позичальника. Отже припустимо що: позичальник має погану кредитну історію і регулярно стаються затримки в погашенні заборгованості, відсотки сплачувалися невчасно з затримками, підприємство досить давно займає свою нішу на ринку й останнім часом спостерігається зменшення обсягів виробництва, підприємство не має державної підтримки, виробництво має циклічний характер та залежить від пори року та погодних умов, збитки від основної операційної діяльності (звідси клас “В” ) підприємство останнім часом декларує регулярно. Отже, враховуючи всі ті фактори, що були викладені вище, а також враховуючи те, що позичальник надав у заставу забезпечення, яке має посередній (щоб не сказати низький) рівень ліквідності, то ми можемо перевести його до класу “Г”.

Тепер спробуємо розрахувати суму резерву, яку потрібно було б сформувати, враховуючи те, що тепер позичальник відноситься до класу “Г”

Цей позичальник надав в заставу рухоме та не рухоме майно на суму 5`830`000.00 (П'ять мільйонів вісімсот тридцять тисяч) гривень. Оскільки позичальник відноситься до класу “Г”, а обслуговування боргу за кредитною лінією здійснюється “добре”, то вид кредиту відноситься до групи “сумнівні”. Оскільки кредит відноситься до групи “сумнівні” то відсоток вартості забезпечення, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику дорівнює 10 %. Отже до розрахунку резерву беремо суму застави 5 830 000,00 * 10% = 583 000,00 грн. Станом на 01.01.2008 р. позичкова заборгованість позичальника складала 2`851`076,10 (Два мільйони вісімсот п'ятдесят одна тисяча сімдесят шість) грн. 10 коп. Від цієї суми віднімемо розрахункову суму застави і отримаємо суму, яка підпадає під п'ятдесяти відсоткове резервування (оскільки кредит належить до групи “сумнівні”) 2 851 076,10 - 583 000,00 = 2 268 076,10 (Два мільйони двісті шістдесят вісім тисяч сімдесят шість) грн. 10 коп. Тепер можемо розрахувати суму резерву для цього позичальника: 2 268 076,10 * 50% = 1 134 038.05 грн.

Отже Банк повинен був би зарезервувати “під цього позичальника” суму 1 134 038,05 (Один мільйон сто тридцять чотири тисячі тридцять вісім) грн. 05 коп.

В цьому випадку розрахункова сума резерву перебільшує суму фактично сформованого на 797 022,83 (Сімсот дев'яносто сім тисяч двадцять дві) грн. 83 коп. Отже, фінансовий результат Банку мав би бути нижчий на цю суму.

Для більшої оглядності зведемо отримані результати у вигляді таблиці:

Табл. 3.3.1

Розрахункова сума резерву для позичальника 1462 за умови зміни класу або суми забезпечення

Клас Застава	«Б»	«В»	«Г»
0 грн.	-	570 215,22 грн.	-
5 830 000,00 грн	25 953,81 грн.	337 015,22 грн.	1 134 038,05 грн
15 000 000,00 грн.	-	0 грн.	-

Отже ми можемо зробити висновок, що обсяг (сума) забезпечення та фінансовий стан (клас) боржника - це два основні чинники, які впливають на розмір страхового резерву при фіксованій позичковій заборгованості позичальника.

Звертаючи увагу на всі вказані розрахунки, приходимо до виводу, що при визначенні оптимальності кредитного проекту з точки зору економії на резервуванні і зменшенні ризикованості проекту рекомендується банку при роботі з кредитами брати забезпечення застави в розмірі переважаючому суму кредиту у 5 разів.

3.4 Формування суми резерву за допомогою вартості забезпечення

В першому розділі була розглянута класифікація кредитів за групами ризиків, за якою зробимо висновок, що стандартні, під контролем, субстандартні відносяться до “ живих ” кредитів. Це визначає, що позичальник в змозі розрахуватися за кредит, має в своєму розпорядженні високоліквідне або ліквідне майно, яке може бути його забезпеченням за наданим кредитом. Якщо позичальник своєчасно сплачує відсотки, має бездоганну кредитну історію, то у випадку невеликого тримання в розрахунках, його кредит банк може пролонгувати, при цьому зберігаючи майно яке знаходиться у заставі.