Фінансовий менеджмент діяльності комерційних банків

Обсяг реальних втрат від неповернення кредитів може бути зменшений диверсифікацією кредитного портфелю за рахунок:

залучення великої кількості позичальників із різними формами власності, які відносяться до різних галузей, секторів економіки, регіонів;

різноманітність умов надання позик (термін, процентна ставка, порядок повернення кредиту та процентів, застава тощо).

Таким чином, диверсифікація є одним із засобів зменшення ризику. Фактична оцінка кредитного ризику у фінансовому виразі визначається впливом кредитного ризику на фінансовий результат.

За результатами оцінки фінансового стану визначається класифікація позичальників. За результатами класифікації позичальники розподіляються на п'ять класів: А, Б, В, Г, Д.

Клас "А" -- фінансова діяльність дуже успішна, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу і відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди; економічні показники в межах встановлених значень (відповідно до методики оцінки фінансового стану позичальника, затвердженої внутрішніми документами банку); вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію; кредитна історія позичальника - бездоганна. Забезпечення за кредитною операцією має бути першокласним. Немає жодних свідчень можливих затримок з поверненням основної суми боргу та зі сплатою відсотків.

Клас "Б" - фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу "А", але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою. Позичальники (контрагенти банку), які віднесені до цього класу, потребують більшої уваги через потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності. Недоліки в діяльності позичальників, які віднесені до класу "Б", мають бути лише потенційними. За наявності реальних недоліків клас позичальника потрібно знизити.

Клас "В" - фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю.

Надходження коштів та платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі і в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені. Проблеми можуть стосуватися стану забезпечення за кредитними операціями, необхідної документації, що свідчить про наявність і ліквідність застави, тощо. Одночасно спостерігається можливість виправлення ситуації і покращання фінансового стану позичальника.

Клас "Г" - фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають встановленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків; ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків за нею є низькою.

Клас "Д" - фінансова діяльність незадовільна, є збитки; кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), показники не відповідають встановленим значенням, імовірність виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку практично відсутня.

В процесі класифікації за кредитним ризиком виділяються такі групи кредитних операцій:

"Стандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить два відсотки чистого кредитного ризику.

"Під контролем" - це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.

"Субстандартні" кредитні операції - це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, то передбачені кредитним договором.

"Сумнівні" кредитні операції - це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька і становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.

"Безнадійні" кредитні операції - це операції, ймовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.

Таблиця 3.8 Класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначення категорії кредитної операції

Фінансовий стан	Обслуговування боргу позичальникам (групи)
позичальника (клас)	"добре"	"слабке"	"незадовільне"
"А"	"стандартна"	"під контролем"	"субстандартна"
"Б"	"під контролем"	"субстандартна"	"сумнівна"
"В"	"субстандартна"	"сумнівна"	"безнадійна"
"Г''	"сумнівна"	"безнадійна"	"безнадійна"
"Д"	"безнадійна"	"безнадійна"	"безнадійна"

Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості порівняно із сумою основного боргу та відсотків за ним з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави в разі невиконання позичальником своїх зобов'язань. За кредитами, класифікованими як "безнадійні", банк формує резерв на всю суму боргу за кредитом незалежно від наявності застави.

В моніторингу кредитної діяльності ключовою є категорія кредитного портфелю. Кредитний портфель - це сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання прибутку. Кредитний портфель включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі і прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Банк може надавати кредити безпосередньо, укладати угоду з позичальником або купувати позику чи частину позики, наданої іншим кредитором шляхом укладання угоди з постачальником. Надання кредиту може відбуватися у формі позик, простих векселів, векселів, строк сплати яких вже настав, рахунків факторингу, короткострокових комерційних векселів, банківських овердрафтів, акцептів та інших подібних зобов'язань.

Система показників менеджменту кредитного портфеля включає такі блоки (рис 3.4).

Рис. 3.4. Система показників менеджменту кредитного портфеля

Формули аналізу стану і динаміки кредитного портфелю, наведені в Додатку Д.

Проведемо відповідні розрахунки по установі банку за 2002-2003 роки (табл. 3.9).

Таблиця 3.9 Вихідні дані для оцінки кредитного портфелю

Показник	2002 р.	2003 р.
Обсяг кредитного портфеля (КП), тис. грн.	320	218
Обсяг класифікований кредитів (КРкл)	40	36

Необхідно здійснити факторний аналіз динаміки коефіцієнта, який характеризує частку класифікованих кредитів у загальному обсязі кредитного портфеля:

(3.3)

Цей коефіцієнт дорівнює:

у базовому періоді:

у звітному періоді:

Зміна цього коефіцієнту у звітному періоді порівняно з базовим становить:

за рахунок динаміки обсягу класифікованих кредитів:

за рахунок динаміки кредитного портфеля:

Загальна зміна коефіцієнта становить:

(3.4)

Таким чином, частка класифікованих кредитів в обсязі кредитного портфеля знизилася з 16,5% до 12,5% або на 4 відсоткових пункти, в тому числі за рахунок динаміки класифікованих кредитів зросла на 1,25 в. п., а за рахунок обсягу кредитного портфеля знизилася на 5.25 в. п.

Наведена система показників була використана для аналізу кредитного портфелю дирекції банку. Аналіз динаміки кредитного портфелю банку свідчить про неоднозначні тенденції (табл. 3.10).

У зв'язку із переважаючим зростанням обсягу кредитного портфелю за період, що аналізується, на 48% над темпами приросту активів банку, зросла частка кредитного портфелю в активах. Це можна оцінити як більш інтенсивну кредитну діяльність в порівнянні з іншими активними операціями. Суттєво зріс обсяг капіталу, що перевищує темпи росту кредитних вкладень. Це призвело до збільшення співвідношення капіталу та кредитних вкладень, що сприяло більш повному забезпеченню останніх. Суттєво зріс також обсяг основного капіталу. Значно меншими темпами зростав обсяг класифікованих кредитів з урахуванням ступеню ризиків. Тому відбулось значне зростання рівня покриття класифікованих кредитів основним капіталом, що також оцінюється як позитивна тенденція. Переважне зростання кредитного портфелю порівняно з обсягом класифікованих кредитів призвело до зменшення середнього рівня ризику кредитного портфелю з 16,5% до 12,5%.

Поліпшилась справа і з погашенням позик за процентами. Частка несвоєчасно погашених позик в загальному їх обсязі скоротилася з 32% до 3%.

Забезпечення кредитного портфелю поліпшилося також з точки зору захисту від можливих втрат. Відповідний коефіцієнт забезпеченості зріс більш ніж у 2 рази.

Але, на жаль, позитивні зрушення у складі кредитного портфелю не супроводжувалися очікуваним в цих умовах зростанням рентабельності кредитної діяльності, що зумовило скорочення доходності з 35% до 22%.

Далі проведемо факторний аналіз кредитного ризику по видах класифікованих кредитів.

Таблиця 3.10 Показники динаміки кредитного портфеля банку за період 2002-2003 рр.

Показники	2002 р. (коефіцієнт)	2003 р. (коефіцієнт)	Темп росту,%	Абсолютний розмір відхилення
				всього	в т.ч. за рахунок динаміки
					чисельника	Знаменника
1. Стан кредитного портфеля
Частка кредитного портфеля в активах банку	0,06	0,07	116,6	0,01	0,02	-0,01
2. Оцінка ризику кредитного портфеля
Коефіцієнт співвідношення капіталу та кредиту	0,99	3,72	375,7	2,73	3,04	-0,31
Коефіцієнт покриття класифікованих кредитів основним капіталом банку	1,17	64,28	54,9 рази	63,11	61,51	1,6
Частка класифікованих кредитів у загальному обсязі кредитного портфеля	0,165	0,125	75,8	-0,04	0,0125	-0,0525
Частка своєчасно сплачених кредитів за процентами в обсязі кредитного портфеля	0,32	0,03	9,4	-0,29	-0,189	-0,101
3. Оцінка кредитного портфеля з точки зору захисту від можливих втрат
Коефіцієнт забезпеченності втрат за рахунок резервів банку на покриття збитків	0,9	1,86	206,6	0,96	0,96	-
4. Оцінка доходності кредитного портфеля
Рентабельність кредитних операцій	3,4	5,09	149,7	1,69	-7,39	-0,08
Доходність кредитного портфеля	0,35	0,22	27,8	-0,57	-0,31	-0,26

Вихідними даними для оцінки кредитного ризику є:

ступінь ризику (ri), який диференціюється в розподілі за ступенем ризику;

обсяги кредитів в цьому розподілі - (КРi).

На основі цих показників розраховуються обсяги класифікованих кредитів або кредитів з врахуванням ступеня ризику (КР кл) за формулою:

(3.5)

Вихідні дані для розрахунку наведені в таблиці 3.11.

Таблиця 3.11 Розрахунок обсягу класифікованих кредитів по установі

Показники	Обсяг заборгованності по кредитах, тис.грн.	Середній рівень ризику
	Всього	В тому числі за ступенем ризику
		"стандартні"	"під контролем"	"субстандартні"	"сумнівні"	"безнадійні"
Коефіцієнти ризику	-	2	5	20	50	100	9,8
КР	1956	1369	293	117	99	78
КРкл	192	27	15	23	49	78

Обсяги класифікованих кредитів є базою для визначення обсягу резервів на покриття ризиків по кредитних операціях.

На основі наведених даних здійснюється аналіз рівня ризику по окремих регіональних установах банку. Для цього розраховуються середні рівні ризику по окремих установах, а також по банку в середньому за формулою:

(3.6)

Розрахунок обсягу класифікованих кредитів (КРкл) та рівня ризику (r) по установі банку наведений в таблиці 3.5. Згідно з даними таблиці по установі "А":

КРкл = 1369*0,02 + 293*0,05+117* 0,20+99*0,50+78*1,0=192 (тис. грн.)

r = 192/1956 = 9,8%.

Вище наведені дані про ризики кредитних операцій за один період. Одночасно банк мусить знайти тенденції ризику, для чого здійснюється моніторинг відповідного динамічного ряду. Зокрема, при цьому велике значення має аналіз впливу динаміки ризику по окремих установах банку на відповідний показник в середньому по банку. Для цього використовуються індекси рівня ризику змінного, фіксованого складу та структурних зрушень.

Вихідні дані для розрахунку індексів наведені в таблиці 3.12.

Таблиця 3.12 Вихідні дані для розрахунку індексів рівня ризику

Устано-ви банку	2002 р.	2003 р.	Питома вага кредитів
	Обсяг надано-го кредиту КР0	Обсяг класиф. кредитів, КРкл0	Рівень ризику по кредитах, r0	Обсяг нада-ного кредиту КР1	Обсяг класиф. кредитів КРкл1	Рівень ризику по кредитах r1	d0	d1
А	1956	192	9,8	2400	173	7,2	0,331	0,362
Б	1375	234	17	1658	274	16,5	0,232	0,25
В	2587	517	20	2572	478	18,6	0,437	0,388
Разом	5918	943	15,93	6630	925	13,95	1	1

Індекс ризику змінного складу визначається за формулою:

(3.7)

Абсолютний розмір зміни рівня ризику визначається за формулою:

(3.8)

де r0, r1 - рівні ризику кредитних операцій по установах банку відповідно в базовому і звітному періодах;

d0, d1 - питома вага обсягів кредитів у цих установах відповідно в загальному обсязі по сукупності установ.

Індекс показав, що в середньому по банку рівень ризику зменшився на 12,5% або на 1,98 відсоткових пункти за рахунок всіх факторів.

Індекс ризику фіксованого складу визначається за формулою:

(3.9)

(3.10)

Індекс показав, що в середньому по сукупності установ банку рівень ризику зменшився на 10,3 або на 1,6 відсоткових пункти тільки за рахунок зміни рівня ризику в окремих установах банку.

Індекс ризику структурних зрушень визначається за формулою:

(3.11)

(3.12)

Індекс показав, що в середньому по сукупності установ банку рівень ризику зменшився на 2,4% або на 0,38 відсоткових пункти тільки за рахунок зміни розподілу обсягів кредитів по установах банку (di).

Взаємозв'язок між наведеними показниками:

між індексами - мультиплікативний:

(3.13)

між абсолютними змінами - адитивний:

(3.14)

Результати аналізу свідчать про позитивний результат роботи банку, спрямовані на зменшення рівня кредитного ризику.

Були використані обидва основні напрями: зменшення рівня ризику в окремих установах банку, про що свідчить індекс фіксованого складу менший одиниці і покращання розподілу установ банку за обсягом кредитів, а саме - зниження частки установ з більшим рівнем ризику (індекс структурних зрушень також менше одиниці).

Факторами, які формують динаміку обсягу класифікованих кредитів, а звідки і резервів на покриття ризику є загальний обсяг кредитів та середній рівень ризику. Абсолютний розмір зміни класифікованих кредитів, за рахунок динаміки обсягу кредитів розраховується за формулою:

 (3.15)

або в цілому по установах банку:

А за рахунок динаміки рівня ризику:

(3.16)

Перевірка:

(3.17)

(3.18)

або

В свою чергу, факторами, які впливають на рівень ризику кредитної маси є динаміка класифікованих кредитів та загального обсягу кредитів.

Зростання загального обсягу кредитів збільшило обсяг класифікованих кредитів на 113,42 тис. грн., що цілком закономірно. Зниження середнього рівня ризику зумовило зменшення класифікованих кредитів на 131,27 тис. грн.

В цілому - результат позитивний.

Для розробки управлінських рішень стосовно рівня кредитного ризику важливо знати, які чинники і в якій мірі впливають на його динаміку. Такими чинниками є обсяги класифікованих кредитів і загального обсягу кредитів. Вплив на динаміку середнього рівня ризику кредитів динаміки класифікованих кредитів розраховується за формулою:

(3.19)

а вплив загального обсягу кредитів:

(3.20)

Таким чином, за період, який аналізується, середній рівень ризику зменшився з 13,95% до 15,93% або на 1,98 відсоткових пункти, в тому числі за рахунок динаміки обсягів класифікованих кредитів на 0,27 в. п., а загального обсягу кредитів - на 1,71 в. п.

На зниження рівня ризику позитивно вплинули обидва чинники.

Мета управління кредитним ризиком полягає в забезпеченні мінімального рівня ризику при заданому рівні доходності кредитного портфелю. Основними елементами управління кредитним ризиком є:

лімітування та нормування обсягів кредитних вкладень;

формування ефективної цінової політики;

формування страхових резервів по кредитних ризиках.

Лімітування обсягів кредитних операцій обмежує концентрацію кредитного портфеля в розрізі окремих позичальників, груп позичальників, бізнесів, галузей, секторів економіки і регіонів.

Ліміт в розрізі окремого позичальника визначає максимальну суму та умови надання кредиту. Розрахунок ліміту проводиться на основі аналізу кредитоспроможності позичальника (фінансових показників діяльності, бізнес-плану тощо). Розмір ліміту коригується в залежності від поточного фінансового стану боржника і прогнозної оцінки його майбутнього фінансового стану.

Внутрішньобанківські нормативи та ліміти. Обмеження загального обсягу кредитного портфелю по відношенню до робочих активів. Рекомендоване граничне значення - не більше 50% (розмір більше 50% свідчить про агресивний характер кредитної політики банку).

Обмеження за концентрацією структури кредитного портфелю в розрізі бізнесів (корпоративний, індивідуальний, міжбанківський).

Обмеження за концентрацією кредитів в розрізі галузей, секторів економіки напрямків діяльності, регіонів, видів забезпечення тощо.

Обмеження непокритого кредитного ризику (відповідно до стандартів, прийнятих при оцінці кредитного ризику провідними світовими аудиторськими фірмами):

V1*0,02 + V2*0,05 + V3*0,2 + V4*0,5 + V5 - ФСР ? 0,2K. (3.21)

де V1 - обсяги кредитів, що відносяться до відповідних груп ризику;

ФСР - сформований резерв за кредитними ризиками;

К - капітал банку.

Процентна (цінова) політика. Одним із найважливіших інструментів управління кредитним ризиком є цінова політика банку. Очевидно, що процентна ставка по безризиковому і ризикованому кредитах не може бути на одному рівні. За надання кредиту з більш високим ризиком банк повинен брати з клієнта премію за ризик. Дана премія є компенсацією банку за можливі майбутні збитки від кредитування та служить одним із джерел формування резерву. Крім того, при визначенні реальної процентної ставки треба враховувати темпи інфляції, норму обов'язкового резервування кредитних ресурсів на коррахунку в НБУ, рівень накладних витрат за надання та супроводження кредиту та необхідність забезпечення встановленого рівня рентабельності кредитного бізнесу.

Граничний рівень реальних ставок встановлюється Комітетом з управління активами та пасивами (або кредитним комітетом), як обов'язковий, по системі банку.

Формування страхових резервів по кредитних ризиках. Одним з головних інструментів управління кредитним ризиком та компенсації можливих фінансових втрат від неповернення кредитів є формування страхових резервів за кредитними операціями.

Формування резерву на покриття можливих збитків по кредитах проводиться відповідно до Положення НБУ № 279 від 06.07.2000 p., згідно з яким банки зобов'язані здійснювати розрахунок резервів під стандартну та нестандартну заборгованість (з урахуванням строків погашення боргу за кредитними операціями) протягом місяця, в якому здійснено кредитну операцію (або укладемо угоду на її здійснення). Формування резервів зобов'язані здійснювати щомісячно в повному обсязі незалежно від розміру їх доходів за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на перше число місяця, наступного за звітним, до встановленого строку для подання місячного балансу.

Таблиця 3.13 Рекомендована структура заборгованості по кредитах

Консолідована заборгованість по "стандартних" кредитах	Не менше 22%
Консолідована заборгованість по кредитах "під контролем"	Не більше 38%
Консолідована заборгованість по кредитах "субстандаріні"	Не більше 30%
Консолідована заборгованість по кредитах "сумнівні"	Не більше 5%
Консолідована заборгованість по кредитах "безнадійні"	Не більше 5%

У третьому розділі дипломного дослідження запропонована й розроблена адаптивна система фінансового менеджменту діяльності Донецької філії Приватбанку на основі формування бюджету обслуговування окремого банківського клієнта, проведене обгрунтування економічної ефективності проету впровадження і розвитку зарплатних пластикових карт, оцінений кредитний ризик у філії та намічені шляхи його управління.

Методика розрахунку рентабельності обслуговування клієнтів комерційного банку, за результатами застосування якої кожен клієнт може буде віднесений до тієї чи іншої цінової групи, складається з 7 етапів:

визначення порога прибутку від обслуговування всіх клієнтів і порога рентабельності обслуговування клієнтів;

аналіз клієнтської бази (угруповання клієнтів);

ідентифікація всього комплексу послуг, якими клієнт користується в банку чи має намір споживати в майбутньому;

визначення прямих витрат по кожній з послуг, що надаються клієнту;

побудова бюджету і балансу клієнта;

розрахунок середньозваженої рентабельності обслуговування всього комплексу банківських клієнтів;

співставлення показників.

Фінансовий результат обслуговування клієнтів комерційного банку (прибуток чи збиток) визначається в процесі порівняння доходів від усіх послуг, наданих клієнту, з відповідними прямими витратами, відображеними в бюджеті клієнта.

Як об'єкт для аналізу обраний клієнт - ТОВ "Х" - типовий представник середнього бізнесу, що веде активну підприємницьку діяльність, при цьому користується досить різноманітним асортиментом банківських послуг. Проведений розрахунок по цьому клієнтові показав, що чистий процентний доход (прибуток) за звітний період склав 8904 грн. Рентабельність його обслуговування - 109,5%. Такий високий рівень рентабельності обслуговування клієнта ТОВ "Х" обумовлений наявністю процентного доходу по ньому (не всі клієнти звертаються за позичкою), значними середньоденними залишками на поточному рахунку й активному споживанні клієнтом послуг некредитного характеру.

Був запропанований та проведений розрахунок ефективності впровадження зарплатного проекту кількістю 300 карт. Результати розрахунку дали змогу зробити наступні висновки:

при впровадженні зарплатного проекту такою кількістю банк одержує щорічний доход 8143 грн.;

залишки на картрахунках дозволяють банку консолідувати ресурси для проведення активних операцій;

проект є рентабельним і варто звернути увагу на подальшу його реалізацію.

Визначено поняття “кредитний ризик” як імовірність неповернення позичальником отриманого кредиту та процентів за користування позикою з об'єктивних і суб'єктивних причин.

Позичальники розподіляються на п'ять класів: А, Б, В, Г, Д. В процесі класифікації за кредитним ризиком виділяються такі групи кредитних операцій: "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні".

Показники динаміки кредитного портфелю КФ ПриватБанкза період 2002-2003 рр. дозволють виділити наступні позитивні тенденції:

зросла частка кредитного портфелю в активах. Це можна оцінити як більш інтенсивну кредитну діяльність в порівнянні з іншими активними операціями;

збільшився обсяг капіталу, який перевищує темпи росту кредитних вкладень. Це призвело до збільшення співвідношення капіталу та кредитних вкладень, що сприяло більш повному забезпеченню останніх;

суттєво зріс також обсяг основного капіталу;

збільшився обсяг класифікованих кредитів з урахуванням ступеню ризиків. Тому відбулось значне зростання рівня покриття класифікованих кредитів основним капіталом, що також оцінюється як позитивна тенденція;

зростання кредитного портфелю порівняно з обсягом класифікованих кредитів призвело до зменшення середнього рівня ризику кредитного портфелю з 16,5% до 12,5%. Цю позитивну тенденцію банку необхідно підтримувати і надалі;

поліпшилась справа і з погашенням позик за процентами. Частка несвоєчасно погашених позик в загальному їх обсязі скоротилася з 32% до 3%;

забезпечення кредитного портфелю поліпшилося також з точки зору захисту від можливих втрат. Відповідний коефіцієнт забезпеченості зріс більш ніж у 2 рази.

В середньому по банку рівень ризику зменшився на 12,5% або на 1,98 відсоткових пункти за рахунок всіх факторів. Вищенаведені результати дозволяють дати позитивну оцінку роботі банку, характеризують зменшення рівня кредитного ризику.

Виходячи з наведених у третьому розділі дипломної роботи шляхів підвищення ефективності фінансового менеджменту в комерційному банку можна узагальнити вищенаведене наступними рекомендаціями, що дозволять банку бути конкурентноздатним на ринку банківських послуг:

формування позитивної думки про банк у населення за допомогою реклами, PR;

збільшення інфраструктурної мережі відділень (особисто у регіоні міст Слов'янськ і Дружківка, де філіал має свої безбалансові відділення);

формування ефективної цінової політики;

підвищення якості банківських послуг;

впровадження методу пересічних продажів (при укладенні кредитного договору вноситься пункт про обов'язкове впровадження зарплатного проекту на підприємстві);

лімітування та нормування обсягів кредитних вкладень;

формування адекватних страхових резервів по кредитних ризиках;

злагоджене функціонування підрозділів банку.

ВИСНОВКИ

В даний час комерційні банки України розвиваються швидкими темпами, освоюють нові напрямки діяльності, вводять в асортимент нові послуги, розширюють коло клієнтів. Тому особливу важливість здобуває задача визначення ефективності тих чи інших напрямків діяльності для конкретного банку. Ефективна діяльність кожного комерційного банку додає стійкість як самому банку, так і всій банківській системі, що є важливою ланкою економічної системи країни. В умовах жорсткості банківської конкуренції особливого значення набуває фінансовий менеджмент, що вказує напрямок руху банку.

Формування ринкової фінансово-кредитної системи вимагає від банків підвищення ефективності діяльності, конкурентоспроможності банківських інструментів та послуг на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, ефективних форм господарювання і управління банківською діяльністю.

У дипломній роботі поставлена і вирішена задача розробки теоретичних і практичних рекомендацій з формування системи фінансового менеджменту діяльності комерційних банків на основі аналізу даних балансу та бюджету.

Виходячи з теоретичних досліджень комерційний банк виступає суб'єктом комерційної діяльності. Ефективне функціонування комерційного банку в умовах ринкової економіки можливо тільки через здійснення фінансового менеджменту.

Менеджмент як наука має свій предмет, специфічні проблеми і підходи до їх розв'язання. Фінансовий менеджмент - це наука і мистецтво приймати інвестиційні рішення щодо вибору джерел фінансування.

Ознайомившись з вітчизняною і закордонною літературою можна говорити як про схожі, так і різні думки у відношенні сутності фінансового менеджменту. Однак думки всіх авторів збігаються на тім, що кінцевим результатом застосування фінансового менеджменту в комерційному банку повинний бути його позитивний ефект.

Фінансовий менеджмент у комерційних банках, як і будь-яка наука, базується на певних принципах (спрямованість дій суб'єкта на досягнення певних цілей; єдність мети, результатів і засобів її досягнення; комплексність процесу фінансового менеджменту; єдність і погодженість стратегічного, тактичного і фінансового планування; контроль прийняття і виконання управлінських рішень в галузі фінансів) та виконує конкретні функції: планування, прогнозування, організації, обліку, оцінки, аналізу, регулювання, координування, стимулювання і контролю.

У дипломній роботі розглянуто технологію і результати планування діяльності комерційного банку. Планування представляє собою процес прийняття рішень, орієнтований у майбутнє, і який є невід'ємною частиною управління. Предметом планування виступають рішення стосовно майбутніх подій, прийняті в сьогоденні. Більшість учених, що займаються проблемами аналізу і планування банківської діяльності, розглядають планування як багаторівневий процес, який містить у собі рівні стратегічного, тактичного і фінансового планування.

У даній роботі класифіковані об'єкти фінансового менеджменту і проведений аналіз деяких з них. Також сформовано організаційно-функціональну модель фінансового менеджменту діяльності комерційного банку, засновану на кооперованому стилі управління з розподілом функцій між вищим менеджментом і керівниками структурних підрозділів. Об'єктами управління у фінансовому менеджменті в комерційному банку є: операції комерційного банку, формування капіталу банку, активні та пасивні операції, комісійно-посередницькі операції, ліквідність і фінансові ризики, фінансові результати (доходи, видатки, прибуток, рентабельність).

В умовах розвитку банківської системи України значна роль відводиться аналізу діяльності банку, за допомогою якого обгрунтовуються стратегія і тактика його розвитку, уточнюються плани та управлінські рішення, здійснюється контроль за їх виконанням, виявляються фінансові резерви, оцінюються результати діяльності управлінського персоналу, окремих підрозділів і банку в цілому.

Основними особливостями сучасного аналізу є всебічне вивчення фінансово-господарської діяльності банків, використання системного підходу до різних видів аналізу та виявлення резервів розвитку суб'єкта господарювання з метою ефективного використання наявних ресурсів.

Розглянувши діяльність Донецької філії ПриватБанку, як об'єкту аналізу у 2002-2003 роках, можна говорити про досить ефективний фінансовий менеджмент. Банк активно працює по багатьох напрямках, розширює свою інфраструктуру, реалізує соціальні програми. Щорічно зростає бюджетний прибуток, який у 2003 році склав 159259 грн., що на 8240 грн. більше, ніж у 2002 році.

Аналізуючи дані балансу и бюджету, спостерігається такі негативні явища:

зниження норми прибутковості на капітал на 4,21%;

рентабельності активів на 0,2%;

чистого спреду на 1,56%;

чистої процентної маржі на 0,05%;

рівня іншого операційного доходу на 0,68%.

Ця ситуація характерна не тільки для КФ ПриватБанк, а і для всієї банківської системи України. У більшій мірі, вона викликана зниженням процентних ставок. У такій ситуації банку необхідно більш активно нарощувати валюту балансу, що і відбувалося в звітному році. Протягом цього періоду валюта балансу зросла на 20,01% та склала 11119550 грн.

У системі управління доходом є як позитивні, так і негативні моменти. Пріоритетним залишається напрямок одержання доходів за рахунок приросту процентних активів. Про це свідчать:

більш високі темпи приросту доходності процентних активів порівняно з приростом загальної доходності активів;

випереджальний темп приросту процентного доходу (9,28%) над всім іншим доходом (8,23%).

З розвитком економіки країни суб'єктам господарювання необхідні кошти для розширення (модернізації). Тому важливим джерелом таких коштів виступає банківський кредит. Приватбанк, як і будь-який інший банк, не бажає втрачати потенційного клієнта, і тому намагається проводити дуже активну політику на кредитному ринку. Цим і пояснюються отримані вище результати.

Аналізуючи динаміку витрат, порівняно середній темп приросту витрат (8,42%) з середнім темпом приросту доходів (8,23%).

У даному випадку спостерігається перевищення темпів росту витрат над доходами. Але оскільки це перевищення не є істотним, не можна говорити про якісь негативні тенденції у фінансовому менеджменті в аналізованому комерційному банку. В даний момент банк активно розширює свою діяльність на ринку регіону (відкриває нові безбалансові відділення, розширює вже існуючі, збільшує мережу банкоматів, залучає висококваліфіковані кадри, удосконалює технічне забезпечення тощо).

Аналіз витрат дозволяє зробити наступні позитивні висновки:

збільшення процентніх витрат на 33916 грн. говорить про активну політику залучення платних ресурсів;

істотне зниження відрахувань у резерви і фонди на 24971 грн. насамперед свідчить про поліпшення якості кредитного портфелю;

збільшення витрат на персонал на 153478 грн., темп приросту яких склав 29,55% свідчить про розширення інфраструктури, збільшення кількості робочих місць. Також мало місце підвищення рівня заработної плати вже працюючим робітникам, що є додатковим стимулом у роботі. Збільшення фонду оплати праці прямопропорційно впливає на відрахування до бюджету, тим самим поліпшуючи соціальну ситуацію в місті й у країні.

Позитивним моментом у звітному періоді можна вважати те, що межа безпеки КФ ПриватБанк поширилась на 7857 грн., темп приросту якої склав 0,55%. За результатами проведеного аналізу можна зробити висновок щодо досить високого рівня фінансової міцності комерційного банку.

Таким чином, аналіз доходів, витрат, прибутку і рентабельності дозволяє зробити висновок про ефективний фінансовий менеджмент у КФ Приватбанк, результати якого викликані адекватними діями керівництва банку в довгостроковому і короткостроковому періодах.

Концептуальні положення і рекомендації третього розділа дипломної роботи спрямовані на розв'язання проблеми системної організації процесу фінансового менеджменту діяльності комерційних банків в умовах трансформаційного періоду.

Запропонована в роботі методика визначення рентабельності обслуговування банківських клієнтів може бути використана в практиці аналізу, планування, регулювання і контролю ефективності як діяльності комерційного банку в цілому, так і окремих його напрямків. Ця методика складається із семи етапів і дозволяє віднести банківського клієнта до тієї чи іншої цінової групи. Фінансовий результат обслуговування клієнтів комерційного банку (прибуток чи збиток) визначається в процесі порівняння доходів від усіх послуг, наданих клієнту, з відповідними прямими витратами, відображеними в бюджеті клієнта.

Для розрахунку ефективності обслуговування був обраний клієнт - ТОВ "Х" - типовий представник середнього бізнесу, що веде активну підприємницьку діяльність, при цьому користується досить різноманітним асортиментом банківських послуг. Чистий процентний доход (прибуток) по клієнту за звітний період склав 8904 грн. Рентабельність обслуговування клієнта 109,5%. Такий високий рівень рентабельності обслуговування клієнта ТОВ "Х" обумовлений наявністю процентного доходу по ньому (не всі клієнти звертаються за позичкою), значними середньоденними залишками на поточному рахунку й активному споживанні клієнтом послуг некредитного характеру. Проведений аналіз по клієнту показує його значимість для банку й у майбутньому. Тому працівникам банку необхідно звернути особливу увагу на нього (можливе надання будь-яких пільг, вітальних листів до свят та ін., що дозволить не тільки залишити клієнта в банку, але і підвищити його значимість для останнього).

Наступним етапом впровадження заходів для підвищення якості фінансового менеджменту в комерційному банку виступає проведений розрахунок ефективності впровадження зарплатного проекту кількістю 300 карт.

Результати розрахунку дали змогу зробити наступні висновки:

при впровадженні зарплатного проекту такою кількістю банк одержує щорічний доход 8143 грн.;

залишки на картрахунках дозволяють банку консолідувати ресурси для проведення активних операцій;

проект є рентабельним і варто звернути увагу на подальшу його реалізацію. Тим більше, що цей сегмент ринку в даний час тільки розвивається і було б дуже необачно прогавити цей момент.

Формування економічно обгрунтованих тарифів на банківські продукти на сьогодні є однією з першорядних задач для комерційного банку КФ ПриватБанк. Нижня межа ціни банківського продукту обмежена прямою собівартістю і рівнем рентабельності, необхідним для покриття непрямих витрат, верхній - жорстко визначається ринковою ціною, що формується під впливом попиту та пропозиції в умовах твердої конкуренції на ринку банківських послуг як між самими банками, так і з боку більш мобільних небанківських фінансових інститутів. Отже, верхня межа тарифів на банківські послуги має тенденцію до зниження. В даний час комерційні банки, що досягли обсягу витрат нижче середнього по галузі, одержують економічну ренту. У майбутньому при невідворотному зниженні ринкового рівня комісій діставати додатковий прибуток стане неможливо, а комерційні банки, що не зуміли знизити рівень витрат, будуть приречені на поразку і загибель у конкурентній боротьбі.

Наступною важною ланкою в підвищенні ефективності фінансового менеджменту в банку є аналіз кредитного портфеля на предмет ризикованості в цілому і управління кредитним ризиком. У процесі дослідження визначено поняття кредитний ризик як імовірність неповернення позичальником отриманого кредиту та процентів за користування позикою в результаті фінансових ускладнень, фінансового краху чи шахрайства. Класифіковані позичальники на п'ять класів: А, Б, В, Г, Д. В процесі класифікації за кредитним ризиком виділені такі групи кредитних операцій: "стандартні", "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", "безнадійні".

Показники динаміки кредитного портфелю КФ ПриватБанкза період 2002-2003 рр. дозволють виділити наступні позитивні тенденції:

зросла частка кредитного портфелю в активах. Це можна оцінити як більш інтенсивну кредитну діяльність в порівнянні з іншими активними операціями;

збільшився обсяг капіталу, що перевищує темпи росту кредитних вкладень. Це призвело до збільшення співвідношення капіталу та кредитних вкладень, яке сприяло більш повному забезпеченню останніх;

суттєво зріс також обсяг основного капіталу;

збільшився обсяг класифікованих кредитів з урахуванням ступеню ризиків. Тому відбулось значне зростання рівня покриття класифікованих кредитів основним капіталом, що також оцінюється як позитивна тенденція;

зростання кредитного портфелю порівняно з обсягом класифікованих кредитів призвело до зменшення середнього рівня ризику кредитного портфелю з 16,5% до 12,5%. Цю позитивну тенденцію банку необхідно підтримувати і надалі;

поліпшилась справа і з погашенням позик за процентами. Частка несвоєчасно погашених позик в загальному їх обсязі скоротилася з 32% до 3%;

забезпечення кредитного портфелю поліпшилося також з точки зору захисту від можливих втрат. Відповідний коефіцієнт забезпеченості зріс більш ніж у 2 рази.

В середньому по банку рівень ризику зменшився на 12,5% або на 1,98 відсоткових пункти за рахунок всіх факторів. Вищенаведені результати свідчать про позитивний результат роботи банку, спрямовані на зменшення рівня кредитного ризику.

Банк у своїй діяльності керується основними методами управління кредитним ризиком:

лімітування та нормування обсягів кредитних вкладень;

формування ефективної цінової політики;

формування страхових резервів по кредитних ризиках.

Результати дипломної роботи дозволяють комерційному банку визначити структуру діяльності й асортимент послуг, які надаються, здійснювати оперативне регулювання рівня цін на банківські продукти, а також керувати показниками фінансових результатів з урахуванням прогнозованого стану і запланованої стратегії розвитку.

Проаналізувавши роботу Приватбанку в 2002-2003 р. можно говорити про успішну комерційну діяльність банку й активну роботу з просування банківських продуктів на ринку регіону. Такою успішною роботою банк багато в чому зобов'язаний кваліфікованим діям вищого керівництва. За результатами роботи в 2003 році банк нагороджений дипломами як українських, так і іноземних організацій.

Виходячи з поставлених задач другого розділу і за результатами досліджень проведених у третьому розділі можна представити рекомендації для підвищення успішності функціонування банку:

подальше формування позитивної думки про банк у населення за допомогою реклами, PR;

збільшення інфраструктурної мережі відділень (особисто у регіоні міст Слов'янськ і Дружківка);

формування ефективної цінової політики;

підвищення якості банківських послуг;

лімітування та нормування обсягів кредитних вкладень;

формування адекватних страхових резервів по кредитних ризиках;

злагоджене функціонування підрозділів банку.

Таким чином, підводячи підсумок дипломного проекту, можна говорити про ефективну діяльність КФ Приватбанк за останні роки, що проводить зважену політику поступового охоплення ринку банківських продуктів по багатьом напрямкам, зміцнюючи при цьому свою інфраструктуру і завойовуючи довіру населення регіону.

Усі ці позитивні тенденції стали можливими завдяки правильному застосуванню важелів фінансового менедмента в КБ КФ Приватбанк.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. “Алгоритм расчета покрытия рисковых активных операций ресурсной базой”. Приказ № 1225 от 26.11.03 г., утвержденный Правлением ПриватБанка.

2. Закон України “Про банки та банківську діяльність” від 7.12.2000 р. №2121-ІІІ.

3. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків України, затверджена Постановою Правління НБУ від 28.08.01 р. № 368.

4. “Методика расчета нормы обязательного резервирования средств на корреспондентском счете”, утвержденная распоряжением №984-Р от 29.09.2003 г Правлением ПриватБанка.

5. “Положение о бюджете системы ПриватБанк”, утвержденное Правлением ПриватБанка Приказом №934 от 15.09.2003 г.

6. “Стратегия банка по управлению и контролю риском ликвидности”. Приказ № 523 от 03.06.03 г., утвержденный Правлением ПриватБанка.

7. Аналіз діяльності комерційного банку / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця та проф. А.М. Герасимовича. - Житомир: ПП “Рута”, 2001. - 384 с.

8. Бакстер Н. Платонов В., Хиггинс М. Банковское дело: стратегическое руководство. - М.: АО «Консалтбанкир», 2000. - 430 с.

9. Балабанов И.Т. Основы финансового менеджмента. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 477 с.

10. Балахов М.А. Финансовый менеджмент. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 328 с.

11. Балтроп К.Дж., МакНотон Д. Банки на развивающихся рынках: 1-й том. Пер. с англ. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 321 с.

12. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін. За ред. д.е.н. проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.

13. Банковское дело: учебник. / Под ред. Проф. В. И. Колесникова, проф. Л. П. Кроливецкой. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 476 с.

14. Белых Л.П. Устойчивость коммерческих банков. - М., 2000. - 214 с.

15. Блауберг И., Садовский В., Юдин Э. Системный подход в современной науке. - М.: Мысль, 1999 - 178 с.

16. Бор М.З., Пятенко В.В. Менеджмент банков: организация, стратегия, планирование. - М.: ИКЦ «ДиС», 2001. - 283 с.

17. Брэддик У. Менеджмент в организации. - М.: «Инфра - М», 2001. - 342с.

18. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 2002. - 243 с.

19. Головач А.В. Статистика банківської діяльності. - К.: МАУП, 2000. - 176с.

20. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарях: Навч. Посібник./ За ред. Б.Л. Луціва. - 2 - ге видання, перераб. - Тернопіль: Карт - бланк, 2000. - 225 с.

21. Жуков А.И. Услуги коммерческих банков: зарубежный опыт и практика. - М.: Консалт - банкир, 2000. - 187 с.

22. Заруба О.Д. Фінансовий менеджмент у банках: Навч. Посібник. - К.: "Знання", КОО, 2000. - 172 с.

23. Калина А.В., Кощеев А.А. Работа современного коммерческого банка: Учеб.- метод. пособие. - К.: МАУП, 2001. - 224 с.

24. Кириченко О., Геленко І., Ятченко А. Банківський менеджмент. - К.: Основи, 2001. - 673 с.

25. К. Макконелл, С. Брю. Экономикс. Пер. с англ. - М., 1992. - 399 с.

26. Костіна Н.І., Алексєєв А.А., Василик О.Д. Фінанси: система моделей і прогнозів: Навч. посібник. - К.: Четверта хвиля. - 2000. -267 с.

27. Кочетков В.Н. Анализ банковской деятельности. Теоретико - прикладной аспект: Монография. - К.: МАУП, 2000. - 192 с.

28. Лаврушин О.И. Банковское дело. - М.: "Финансы и статистика", 2001. - 576 с.

29. Маслеченков Ю.С. Технология и организация работы банка: теория и практика. - М.: "ДеКа", 2000. - 346с.

30. Маслеченков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке: Кн. 3: Технология финансового менеджмента клиента. - М.: Перспектива, 2000. - с. 221.

31. Мескон М. Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: «Дело», 2000. - 702 с.

32. Осипова Л. В. Основы коммерческой деятельности. - М.: «Банки и биржи», ЮНИТИ, 2000. - 324 с.

33. Примостка Л.О. Банківський менеджмент. Хеджування фінансових ризиків. - Київ, 2001. - 108 с.

34. Примостка Л. О. Фінансовий менеджмент банку: навчальний посібник. - Київ, 2000. - 280 с.

35. Роуз П. С. Банковский менеджмент. - М.: Дело, 2001. - 768 с.

36. Румянцева З.П., Саломатин Н.А., Акбердин Р.З. и др. Менежмент организации: учебное пособие. - М.: Инфра - М., 2000. - 430 с.

37. Савлук М.І. Вступ до банківської справи. - К., 2000. - 342 с.

38. Семь нот менеджмента. Под ред. Красновой В., Привалова А. - М.: Эксперт, 1999. - 424 с.

39. Синки Дж. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ. 4-го переработанного издания. / Под ред. Р. Я. Левиты, Б. С. Пинксера. - М.: 1999, Catalallaxy. - 542 с.

40. Стоянова Е.С. Финансовый менеджмент: теория и практика. - М.: "Перспектива", 2000. - 655 с.

41. Фаткин Л. В. Управление финансовыми организациями. - М.: «Инфра», 2000. - 150 с.

42. Фатхутдинов Р. А. Стратегический менеджмент. - М. 2001. - 389 с.

43. Аржевітін С. Формування банківського менеджменту в Україні // Вісник НБУ. - 2001. - № 5. - С. 24 - 26.

44. Версаль Н. Показники ефективності банківської діяльності // Фінанси України. - 2001. -№7. - С. 96-101.

45. Дзюблюк О. До питання про суть комерційного банку і специфіку банківського продукту // Вісник НБУ. - 2001. - № 4.- С. 60 - 62.

46. Дмитренко М. Управління фінансами банку // Вісник НБУ. - 2000. - №11. - С. 28-29.

47. Довгань Ж.М. Оптимізація ресурсної бази комерційного банку //Фінанси України. - 2001. - № 6. - С. 128-135.

48. Заруба Ю.О. Конкурентоспроможність комерційного банку // Фінанси України. - 2001. - № 2. - С. 119-124.

49. Козьменко С.М. Особливості банківського менеджменту країн із перехідною економікою // Банківська справа. - 2000. - № 4. - С. 16-18.

50. Королев О.Г. Анализ процентной прибыли коммерческого банка // Деньги и кредит. --2002. -№ 6. - С. 44-50.

51. Кравченко В., Крылова В., Крылов К. Управление ресурсами: возможности и ограничения // Банковские технологии. - 2001. - №1. - С. 6-11.

52. Мотыль Д. Управление доходностью и ликвидностью портфеля активов банка // Рынок ценных бумаг. - 2001. - № 14. - С. 18-20.

53. Останіна Н. Інформаційні системи в фінансовому менеджменті // Банківська справа. - 2001. - № 2. - С. 37-39.

54. Петров М.В. Вопросы формирования системы внутреннего контроля в кредитных организациях // Деньги и кредит. - 2003. - №1. - С. 28-32.

55. Святко С.А., Шиллер Р.І. Аналіз і оцінка фінансової стійкості банку як необхідна умова ефективного банківського менеджменту // Фінанси України. - 2002. - № 8. - С. 48-54.

56. Святко С.А. Аналіз доходів комерційного банку // Фінанси України. -2002.-№12. - С. 54-58.

57. Семениченко Ю.К. Проблеми оцінки прибутковості основних операцій банків України // Фінанси України. - 2000. - № 10. - С. 110-117.

58. Стоян В.І. Фінансовий ринок України: проблеми і перспективи розвитку // Фінанси України. - 2001. - № 12. - С. 38-41.

59. Структура доходів та витрат комерційних банків України // Вісник НБУ. -2001. -№ 12. - С. 5-6.

60. Суская Е.П. Управление ссудными операциями как составная часть банковского менеджмента // Деньги и кредит. - 2002, - № 2. - С. 35-42.

61. Табачук Г., Сарахман О. Інформаційна система банку у прийнятті управлінських рішень // Банківська справа. - 2001. - № 5. - С. 46-47.

62. Фуклєв В. Стратегія і тактика управління прибутковістю комерційного банку // Банківська справа. - 2000. - № 4. - С. 3-6.

63. Чабан А.А., Данишевский Г.В., Мосейчук М.С. Эффективное управление коммерческим банком // Корпоративные системы. - 2001. -№1. - С. 5-9.

Додаток А

Баланс Донецької філії Приватбанк за 2001-2003 рр. (грн.)

АКТИВ	2001 рік	2002 рік	2003 рік
1. Каса і банківські метали
2. Кошти в НБУ	380164	454893	585816
3. Міжбанківські кредити	2452603	3050959	3049315
4. Кредити, у т.ч.:	2711726	3875397	5463671
- кредити юридичних осіб	2099792	3054521	4111342
- кредити фізичних осіб	611934	820877	1352329
5. Векселя	75540	92315	100000
6. Вкладення в ТМЦ і нематеріальні активи	4901	5000	6000
7. Основні засоби	414922	500097	560056
8. Дебітори, у тому числі:	123797	126260	129000
- по операціях банку	6753	7000	7000
- по операціях із клієнтами	117044	119260	122000
9. Інші активи (не більш 5% активів)	214426	282521	300000
10. Нараховані відсотки	19103	20153	18741
11. Валютна позиція:	468609	477844	511936
- власна	420956	428089	461736
- по операціях із клієнтами	47653	49755	50200
РАЗОМ	7230328	9265493	11119550
ПАСИВ	2001 рік	2002 рік	2003 рік
1. Міжбанківські депозити	76033	90082	100000
2. Рахунки до запитання:	1102931	1424760	1656588
- юридичних осіб	955781	1213249	1385023
- фізичних осіб	147150	211511	271564
3. Термінові депозити і трасти, у т.ч.:	4789644	6245805	7491695
- юридичних осіб	400055	429660	459700
- фізичних осіб	4389589	5816145	7031995
4. Кредитори, у тому числі:	125501	137204	154682
- по операціях банку	901	1000	1000
- по операціях із клієнтами	124600	136204	153682
5. Інші пасиви (не більш 5% пасивів)	34595	42826	77666
6. Нараховані відсотки	49856	59765	68540
7. Валютна позиція банку:	394241	443095	511936
- власна	359108	400180	460845
- по операціях із клієнтами	35133	42914	51091
8. Резерви	98797	135650	163600
9. Капітал банку	558731	686305	894843
РАЗОМ	7230328	9265493	11119550

Додаток Б

Виконання бюджету Донецької філії Приватбанку за 2003 р (грн.)

	Найменування показників	I квартал	II квартал	III квартал	IV квартал	2003г.
I.	Бюджетний прибуток	29323	34611	44805	50520	159259
II.	Операційні доходи, усього в т.ч.	601352	620977	645198	675281	2542807
	Процентні доходи по коштам, розміщеним в інших банках	78904	74795	75616	75616	304932
	Процентні доходи по кредитах	262435	283763	306590	333964	1186752
	Процентні доходи по цінних паперах	5548	5610	5671	5800	22629
	Комісійні доходи по операціях з банками	400	400	300	300	1400
	Комісійні доходи по операціях з клієнтами	245400	245900	246200	247000	984500
	Доходи від торгових операцій	8465	9950	10200	11800	40415
	Інші банківські операційні доходы	200	560	620	800	2180
III.	Операційні витрати, усього в т.ч.	246138	263114	276103	298385	1083741
	Процентні витрати по коштам, отриманим в інших банках	1233	1247	1260	1260	5000
	Процентні витрати по коштам клієнтів	216606	223568	230542	245475	916191
	Комісійні витрати по операціях із клієнтами	6000	5000	4000	7000	22000
	Відрахування в резерви і фонди	7000	18000	25000	29350	79350
	Інші операційні витрати	15300	15300	15300	15300	61200
IV.	Операційний прибуток	355213	357862	369095	376895	1459066
V.	Витрати на утримання в т.ч.	157747	154987	156026	158111	626871
	Інформаційно-консультаційні послуги	200	200	200	200	800
	Ремонт і обслуговування ОФ	6020	6020	2520	2540	17100
	Орендні платежі	17800	17800	17800	17800	71200
	Витрати по комунальних послугах	4300	3024	2425	4337	14086
	Витрати на утримання транспорту	9340	9956	10325	10235	39856
	Амортизаційні відрахування	55235	53447	57165	55060	220907
	Витрати по обслуговування комп'ютерних систем і ПО	2490	2490	2490	2470	9940
	Витрати на телекомунікації	18640	17720	17320	17320	71000
	Господарські витрати	10200	10300	10250	10350	41100
	Витрати на охорону	9140	9140	9140	9140	36560
	Витрати на підготовку кадрів	1500	1500	1500	1500	6000
	Командировочні витрати	2400	2600	2000	2600	9600
	Представницькі витрати	1000	1000	1000	1000	4000
	Витрати по маркетингу і рекламі	2870	2710	2410	2480	10470
	Добродійність і спонсорство	2000	2000	2000	2000	8000
	Податки і внески	14612	15080	17481	19079	66252
VI.	Витрати по оплаті праці в т.ч.	168144	168264	168264	168264	672936
	Зарплата	103760	103840	103840	103840	415280
	Премії	21120	21120	21120	21120	84480
	Відрахування в бюджет із зарплати і премій	43264	43304	43304	43304	173176
VII.	Витрати, що не входять у розрахунок прибутку в т.ч.	60000	40000	45000	50000	195000
	Придбання ОФ	60000	40000	45000	50000	195000

Додаток В

Динаміка бюджету Донецької філії Приватбанк за 2001-2003 рр. (грн.)

	Найменування показників	2001 р.	Питома вага

Подобные документы

• Фінансовий аналіз діяльності комерційних банків

  Визначення та зміст головних напрямів, завдань і критеріїв фінансового аналізу діяльності банків. Показники, що використовуються в даному процесі. Сутність фінансових результатів діяльності комерційних банків, а також їх економічне обґрунтування.
  
  контрольная работа [2,3 M], добавлен 20.05.2019
  

• Теоретичні основи фінансового управління діяльності комерційних банків

  Принципи та схема фінансового управління в комерційних банках, зміст його функцій. Ризики банків, їх різновиди та шляхи подолання. Функціональні зв'язки підрозділів фінансового управління з іншими структурними підрозділами філії комерційного банку.
  
  курсовая работа [55,2 K], добавлен 08.06.2009
  

• Обґрунтування методичних засад оцінки фінансового стану банків, що потребують реорганізації

  Особливості реорганізації комерційних банків та обґрунтування рекомендацій щодо удосконалення управління цим процесом. Оцінка фінансового стану банків, що потребують реорганізації. Оцінка якості управління банківськими ризиками. Системи ризик-менеджменту.
  
  реферат [34,0 K], добавлен 13.11.2010
  

• Банки та їх функції

  Особливості організації банківської справи та основних функцій комерційних банків. Поняття, призначення та класифікація комерційних банків. Походження та розвиток комерційних банків. Функції комерційних банків. Операції комерційних банків.
  
  курсовая работа [40,1 K], добавлен 10.04.2007
  

• Управління доходами банку (на прикладі ПАТ "Приватбанк")

  Зміст, види і класифікація доходів комерційних банків. Організаційна структура доходів комерційних банків. Нормативне регулювання обліку і аналізу доходів. Аналіз структури, динаміки та управлінського обліку доходів на прикладі ПАТ "Приватбанк".
  
  дипломная работа [1,6 M], добавлен 20.01.2013
  

• Визначення рейтингової оцінки діяльності банків

  Сутність операцій комерційних банків, критерії оцінки їх діяльності як фінансово-кредитних установ. Система рейтингування банків в Україні. Розроблення методик визначення комплексного рейтингового оцінювання фінансово-кредитної діяльності банків.
  
  курсовая работа [193,1 K], добавлен 22.09.2010
  

• Стратегічний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності комерційних банків України

  Теоретико-методологічні основи формування інвестиційного потенціалу банківської системи України. Стратегічний аналіз кредитно-інвестиційної діяльності банків на прикладі ПАТ КБ "ПриватБанк". Забезпечення нормальних умов функціонування комерційних банків.
  
  статья [309,4 K], добавлен 07.02.2014
  

• Механізм інвестиційної діяльності комерційних банків в умовах ринкової трансформації економіки України

  Аналіз економічної сутності емісійної та інвестиційної діяльності банків. Вивчення стану інвестиційної діяльності на прикладі банку України. Розгляд методів інвестиційної політики комерційних банків з метою ефективного формування інвестиційного портфеля.
  
  дипломная работа [225,0 K], добавлен 22.05.2017
  

• Регулювання діяльності комерційних банків в ринкових умовах

  Теоретичні основи та економічна сутність регулювання діяльності комерційних банків. Грошово-кредитне регулювання банків як основа діяльності банківської системи України. Підвищення рівня прибутковості банку внаслідок дій органів банківського нагляду.
  
  дипломная работа [151,1 K], добавлен 15.09.2010
  

• Організація діяльності комерційного банку

  Ресурси комерційного банку, їх формування і прогнозування. Операції комерційних банків з обслуговування платіжного обороту та організації розрахунків суб’єктів господарювання. Послуги комерційних банків в умовах ринку. Фінансові звіти та їх оцінка.
  
  курсовая работа [76,5 K], добавлен 26.08.2013
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам