Платiжна система України в умовах ринкових вiдносин

З огляду на визначені тенденції прийнято стратегічне рішення: подальший розвиток електронних міжбанківських розрахунків в Україні здійснювати за онлайновими технологіями, орієнтуючись на новітні програмно-технічні засоби.

Банки зацікавлені в СТП, оскільки вона забезпечує оперативність прове-дення важливих платежів, наприклад, швидке розпорядження кредитами на міжбанківському ринку. Широке підключення банків до роботи в СТП дасть змогу на кілька порядків прискорити міжбанківські розрахунки, створить підґрунтя для нового етапу розвитку інформаційних технологій у банківській сфері України.

Метою створення Національної системи масових електронних платежів -- НСМЕП є впровадження в Україні відносно дешевої, надійно захищеної системи безготівкових розрахун-ків, яка зорієнтована, здебільшого, на роботу в режимі непрямою доступу (так званий режим оф-лайн).

Особливістю системи являється і те, що при її упровадженні громадяни України отримають можливість не лише оплач}вати товари та послуги у безготівковій формі, а й зберігати і накопичувати у банках свої заощадження у безготівковій формі на поточних або карткових рахунках, а отже, збільшувати свої прибутки завдяки нарахуванню відсотків на залишках на їхніх рахунках.

Отже, завдяки НСМЕП може відбутися приплив у банківську систему «живих» грошей - частини коштів з готівкового обігу (в 2003 році це становило близько 17 млрд грн). Це значний потенціал, який може працювати на економіку України. Крім того, при безготівковому обслуговуванні у торгівлі та сфері послуг унеможливлюється приховування доходів від оподаткування, що приведе до збільшення надходжень до державного та місцевих бюджетів.

Упровадження безготівкових рахунків між юридичними осо-бами сприятиме зменшенню зловживань у цих стосунках та збільшить надходження до бюджету завдяки повнішому оподаткуванню.

Висновки

Гостра платіжна криза початку 1990-х рокі супроводжувалася затримкою платежів (до шести тижнів), прискоренням темпів інфляції, надмірним відверненням коштів підприємств у розрахунки, вростанням неплатежів суб'єктів господарювання, фінансовими втратами внаслідок частих підробок платіжних документів. Це спонукало до пошуку нових форм і методів проведення всіх видів розрахунків. Назріла нагальна необхідність створення платіжної системи, яка б прискорила виконання міжбанківських розрахунків, підвищила їх надійність та 6езпеку.

Розробляючи наприкінці 1992 року "Концепцію створення системи електронного грошового обігу", Національний банк України першочерговим завданням визначив побудову та впровадження системи електронних міжбан-ківських розрахунків, а на другому етапі -- системи масових розрахунків населення з використанням пластикових карток. Враховуючи недостатній рівень інформапііації України, неоднорідність фінансових і технічних можливостей банківських установ та рівень кваліфікації їх персоналу, систему електронних платежів (СЕП) створювали фахівці Національного банку. Впроваджено її за короткий час із мінімальними капітальними й експлуатаційними витратами, з використанням наявної технічної платформи телекомунікацій та сучасних програмно-технічних засобів і банківських технологій. Для передачі інформації Національний банк у вересні 1993 року ввів у промислову експлуатацію власну систему електронної пошти.

У серпні 1993 року через СЕП у дослідному режимі пройшли перші електронні платежі трьох київських комерційних банків -- учасників системи. Із жовтня 1993 року в усіх регіонах України розпочалося її впровадження у промислову експлуатацію. А вже в січні 1994 року сучасна СЕП почала діяти на повну потужність, забезпечуючи проходження платежів упродовж одного дня. Це дало банкам змогу ефективніше використовувати ресурси, а клієнтам кошти. Підвищення коефіцієнта обігу коштів зменшило потребу у фізичній кількості грошей і стало одним із основних факторів стримування інфляції. Запровадження СЕП дало змогу Національному банку скасувати використання поштових і телеграфних авізо у міжбанківських розрахунках на території України.

Існуюча система електронних міжбанківських розрахунків цілком задовольняє потреби економіки України на поточний час. Це, зокрема, підтвердив і досвід проведення грошової реформи в серпні-вересні 1996 року, коли у зв'язку з впровадженням нової національної валюти обсяг міжбанківських розрахунків збільшився в 2-3 рази і висувалися підвищені вимоги щодо швидкості та регламенту виконання платежів. СЕП успішно виконала покладені на неї в той час завдання.

Побудова Національної системи масових електронних платежів в Україні за масштабністю, складністю та витратами значно перевищує діючу СЕП. Тому Національним банком розроблено нову політику, основні положення якої полягають у тому, що:

- побудова та функціонування НСМЕП засновані на залученні і державних, і недержавних джерел фінансування;

- НБУ координує виконання всіх робіт зі створення НСМЕП, а фінансує виконання лише окремих із них;

- у роботі над НСМЕП бере участь багато фірм на конкурентній основі;

- власниками елементів НСМЕП можуть бути різні суб'єкти господарювання.

Втілення в життя цих положень передбачає, що Національний банк розробляє загальну концепцію НСМЕП, а також силами своїх фахівців -- програмно-технічні рішення для верхнього рівня системи (розрахункового банку, процесингового центру, системи безпеки), нормативно-правову базу; фінансує роботи зі створенням програмного забезпечення смарт-карток розробляє вимоги для інших елементів системи.

Також слід зазначити, що Національний банк України постійно веде роботу над удосконаленням своєї нормативної правової бази з питань регулювання готівкових розрахунків в економічному обігу України -- як на рівні розрахунків в міжбанківські системі, так і інших юридичних та фізичних осіб.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про банки і банківську діяльність”// Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 2001. - №1. - C. 3-47.

2. Закон України “ Про Національний банк України “ від 20.05.1999, №679 - XIV // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності. - 1999. - №7. - C.3 - 23.

3. Інструкція про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N 22 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.- 2004.-№ 1. - С. 15 - 21.

4. Інструкція про порядок відкриття та використання рахунків у національній та іноземній валюті, затверджена постановою Правління Національного банку України від 18.12.98 N 527 // Законодавчі і нормативні акти з банківської діяльності.- 1998.-№ 12. - С. 37 - 40c.

5. Банки и банковские операции / под ред. Е.Ф. Жукова. - М.: “Банки и биржи”, 1997. - 320 c.

6. Банківська енциклопедія / Під ред. Мороза А.М. - К.: Ельтон, 1993. -333С.

7. Банківська справа : Навч. посібн / За ред. проф. Р. І. Тиркала. - Тернопіль: Карт-бланш, 2001. - 314c.

8. Банківська енциклопедія. Під ред. д.ек.н. проф. Мороза А.М. - К. - 1993. - 472с.

9. Банківська енциклопедія. Під ред. д.ек.н. проф. Лукан С.І. - Дніпропетровськ - 1994 - 581с.

10. Банковское дело / Под. ред. О.И. Лаврушина. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1999 - 325c.

11. Банківські операції. Підручник / за ред. д.е.н., проф.. Мороза А.М. - К.: Ліра, 2002 - 451c.

12. Васюренко О.В. Банківські операції: Навч. посібник. - 3-тє вид., - К.:Т-во “Знання “, КОО, 2002 - 387c.

13. Єрьоміна А. І. Банківські інформаційні системи. - К.: Знання, 2000 - 487c.

14. Івасів Б.С. Банківські операції з векселями: Навч. посібник. - Тернопіль.:ТАНГ, 1996 - 324c.

15. Івасів Б.С. Операції комерційних банків: Навч. посібник. - К.: НМК ВО, 1992.-116с.

16. Международные расщёты по коммерческим операциям. - М.: Консалтбанкир, 1994 - 483c.

17. Олійник В. “Клієнт-банк”: особливості договорів на розрахунково-касове обслуговування // Закон і бізнес. 2000. - №39. - С.4.

18. Операції комерційних банків: Курс лекцій / Коцовська Р., Ричаківська В., Вознюк М., Табачук Г. - Львів.: „Центр Європи”. - 1997 - 184c.

19. Оніщенко С. Особливості розробки нових банківських продуктів // Банківська справа. - 2000. - №3. - С.24-27.

20. Платіжні системи: Навч. Посібник/ В.А.Ющенко - К: Либідь, 1998 - 284c.

21. Погребняк В. Тенденції у роботі СЕП 1999 року. // Вісник НБУ. - 2000. - № 4. - С. 62-64.

22. Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України / За ред. А.О. Епіфанов, Інститут економіки НАН України - Суми: Слобожанщина, 1999.-266c.

23. Рогач М.В. Інформаційні системи. - К.: Либідь, 2000 -324c.

24. Рудакова О.С. Банковские электронные услуги: Учебн. пособие для вузов.-М,:ЮНИТИ, 1997 - 172c.

25. Руденко Л.В. Організація міжнародних кредитно-розрахункових операцій в банках: Посібник. - К.: Видавничий центр “Академія”, 2002 - 172c.

26. Савченко А. Національна система масових електронних платежів на етапі пілотного проекту // Вісник НБУ. - 2000. - № 11. - С. 13-14.

27. Савченко А. Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. - 2001. - № 5. - С. 43 - 46.

28. Савченко А. СЕП: виповнюється перше десятиліття // Вісник НБУ. - 2003. - № 7. - С. 28 - 31.

29. Семченко О. Вдосконалюється нормативно-правова база міжбанківських розрахунків // Вісник НБУ. - 2003. - № 6. - С. 24-26.

30. Сухарський В.С. Економічний словник-довідник. - Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2002 - 265c.

31. Фінанси підприємств: Підручник/ Керівник авторського колективу і науковий редактор проф. А. М. Подерьогін. 2-ге видання, переробл. і доповн. - К.: КНЕУ, 1999 - 172c.

32. Рене Клаус Гроссиан. Як вести справи з банками. Кредити, грошові внески, платіжний оборот. -- М.: Міжнародні відносини, 1996. -- с. 14.

33. Роуз Питер С. Банковской менеджмент. - М.: ДЕЛО Лтд., 1995 - 324c.

34. Расчеты по документарным внешнеторговым сделкам. Аккредитивы. Документарное инкассо. Банковские гарантии. Практическое пособие. Перевод и обработка Г.А. Титовой. - М.: БАНК-Центр, 1998 - 172c.

35. Ханс-Ульріх Деріг. Універсальний банк -- банк майбутнього. Фінансова стратегія на рубежі століття: Пер. з німий. -- М.: Міжнародні відносини, 1999. -- С.25

36. Чистякова Т. Прогресивні форми розрахунків // Вісник НБУ. - 1997. - № 8. - С. 54-56.

37. Уніфіковані правила та звичаї для документарних акредитивів. Ред.1993. Пул. МТП № 500 - 244c.