Безготівкові розрахунки
Успішне проведення ринкових реформ в Україні неможливе без підвищення ефективності управління діяльністю банків, тому важлива роль відводиться аналізу безготівкового обігу, без якого не відбудеться нормальне функціонування підприємств і країни в цілому.
| Рубрика | Банковское, биржевое дело и страхование |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 22.03.2009 |
| Размер файла | 256,0 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
4.3 Захист електронних банківських документів
Система захисту електронних банківських документів складається з комплексу апаратно-програмних засобів криптографічного захисту та ключової системи до них, технологічних і організаційних заходів щодо захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ.
Система захисту електронних банківських документів охоплює всі етапи розробки, впровадження та експлуатації програмно-технічного забезпечення інформаційно-обчислювальної мережі та включає чіткий розподіл відповідальності на кожному етапі підготовки, обробки та виконання електронних банківських документів на всіх рівнях.
Система захисту електронних банківських документів в інформаційно-обчислювальній мережі є єдиною для усіх інформаційних задач НБУ і СЕП. Для підвищення ступеня захисту електронних розрахункових документів у СЕП використовуються додаткові засоби, включаючи бухгалтерський контроль.
Технологічні та криптографічні засоби безпеки використовуються не тільки в СЕП, а й у всіх інформаційних задачах НБУ.
Для забезпечення контролю за виконанням вимог щодо захисту інформації у банківських установах, що є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі НБУ, служби захисту інформації регіональних управлінь НБУ мають виконувати планові (а в разі потреби - і позапланові) перевірки всіх установ, що використовують засоби захисту інформації НБУ. Планові перевірки всіх банківських установ мають виконуватися не менше ніж 1 раз на рік.
Банківські установи, які є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі НБУ та які використовують засоби захисту інформації НБУ, повинні виділити приміщення, де обробляються електронні банківські документи, працюють та зберігаються в неробочий час засоби захисту інформації, для яких обов'язковими є такі вимоги:
АРМ-НБУ розміщується в будівлі банківської установи в спеціально виділеному для цього приміщенні з обмеженим доступом, двері якого повинні бути оснащені кодовим або автоматичним замком і місцем для опечатування.
У разі використання АРМ-НБУ для цілодобової роботи приміщення може не опечатуватись, але повинно мати систему обмеження доступу до нього.
Вікно (вікна) в приміщенні, де розташоване АРМ-НБУ, повинно бути захищеним надійними ґратами, якщо воно:
- є внутрішнім і виходить в інше приміщення або коридор банківської установи;
- є зовнішнім і розташоване на першому чи останньому поверсі банківської установи або до якого можна легко дістатися з даху сусіднього будинку, з розташованих поруч пожежних сходів, дерев, що близько ростуть, архітектурних деталей будинку тощо.
Допускається не встановлювати металеві ґрати на вікнах у разі застосування спеціального вікна, міцність якого підтверджена відповідним сертифікатом, узгодженим з Державною службою охорони України.
Приміщення АРМ-НБУ повинно бути обладнане системою сигналізації з трьома рубежами захисту:
1-й рубіж - захист за периметром (двері, вікна);
2-й рубіж - захист від переміщення приміщенням;
3-й рубіж - захист сейфа адміністратора АРМ-НБУ.
Право допуску в приміщення АРМ-НБУ мають:
- керівник банківської установи (особа, яка виконує його обов'язки);
- заступник керівника банківської установи, який призначений відповідальним за організацію захисту електронної банківської інформації;
- адміністратори АРМ-НБУ;
- адміністратори захисту інформації;
- інші співробітники банківської установи, які постійно вирішують питання обслуговування приміщення і АРМ-НБУ (програміст, прибиральниця тощо).
Робоче місце адміністратора захисту інформації може бути розміщено в будь-якому приміщенні банківської установи за винятком кімнати АРМ-НБУ, АРМ бухгалтера і тих приміщень, куди (виходячи з режимних міркувань) доступ адміністратора АРМ-НБУ, АРМ бухгалтера і операціоністів заборонений.
Адміністратор захисту інформації повинен мати робоче місце, обладнане ПЕОМ, що не підключена до локальної мережі банку під час копіювання ПМГК і генерування ключів.
Сейфи повинні бути обладнані замками і місцем для опечатування.
Якщо сейф обладнаний кодовим замком, то рекомендується також здійснювати опечатування замка, оскільки це дає змогу виявляти спроби його несанкціонованого відкриття.
Відповідальність за виконання вимог режимних умов до приміщень покладається на керівництво банківських установ.
Основною метою криптографічного захисту інформації в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ є забезпечення конфіденційності та цілісності електронної банківської інформації, а також суворої автентифікації учасників СЕП і фахівців банківських установ, які беруть участь у підготовці та обробці електронних банківських документів.
Для забезпечення захисту інформації від модифікації з одночасною суворою автентифікацією та забезпечення нерозривності захисту платіжної інформації з часу її формування система захисту СЕП та інших інформаційних задач включає механізми формування/перевірки електронного цифрового підпису (далі - ЕЦП) на базі несиметричного алгоритму RSA. Для забезпечення роботи цього алгоритму кожна банківська установа отримує від служб захисту інформації регіональних управлінь НБУ персональний генератор ключів з вбудованим ідентифікатором цієї банківської установи.
Для забезпечення конфіденційності інформації, що циркулює в інформаційно-обчислювальній мережі НБУ, усі файли, що містять конфіденційну інформацію, мають бути оброблені в АРМ-НБУ.
Цей програмно-апаратний комплекс є єдиним шлюзом до всіх задач пакетного оброблення інформації НБУ і в першу чергу - СЕП. Виконання системних вимог та інструкцій щодо розміщення програмного комплексу АРМ-НБУ є обов'язковим.
АРМ-НБУ включає до свого складу вбудовані засоби захисту, що забезпечують конфіденційність інформації під час її пересилки каналами зв'язку. Вбудовані засоби захисту забезпечують два режими шифрування АРМ-НБУ: апаратне та програмне.
Використання стандартизованих криптографічних алгоритмів у системі захисту інформації гарантує задану криптостійкість, при цьому криптографічні алгоритми не становлять таємниці. Основою криптографічного захисту є ключова система та самі ключі, тому інформація про це має закритий характер і розголошенню не підлягає.
Забороняється використання засобів захисту НБУ у внутрішніх платіжних системах банків, системах "клієнт-банк" та інших програмних комплексах, які знаходяться за межами системи автоматизації банку.
Криптографічний захист електронних банківських документів в установах, що є учасниками інформаційно-обчислювальної мережі НБУ, виконується за допомогою таких засобів криптозахисту:
а) засоби апаратного шифрування:
- криптоблок (АЗЕГО);
- електронна картка (ЕК);
- програмне забезпечення керування апаратурою захисту, яке вбудоване в АРМ-НБУ та не може бути вилучене;
б) засоби програмного шифрування:
- програма шифрування, вбудована в АРМ-НБУ;
в) засоби електронного цифрового підпису:
- програмний модуль генерації ключів з відповідними незаповненими таблицями відкритих ключів;
- бібліотеки накладання/перевірки ЕЦП, що надаються усім учасникам інформаційно-обчислювальної мережі управлінням захисту інформації НБУ безкоштовно для вбудови в програмне забезпечення системи автоматизації банку.
Основними засобами шифрування в СЕП є апаратні засоби захисту. Для усіх платіжних документів СЕП у штатному режимі роботи АРМ-НБУ виконує апаратне шифрування.
Під час генерації ключів одночасно створюється ключова пара, яка складається з таємного і відкритого ключів.
Засоби апаратного шифрування, програмного шифрування, електронного цифрового підпису є предметами обмеженого доступу, суворого обліку, контролю і звітності. Порядок зберігання та використання перебувають під контролем служби захисту інформації регіонального управління
Для роботи із засобами криптозахисту призначаються такі відповідальні особи:
- адміністратор захисту інформації;
- адміністратор АРМ-НБУ;
- оператор АРМ бухгалтера;
- операціоніст;
- особи, відповідальні за роботу із засобами криптозахисту на робочих місцях інформаційних задач НБУ.
Для уникнення непередбачених затримок у роботі банківської установи в СЕП НБУ, у разі повного або часткового знищення таблиць відкритих ключів, у банківській установі мають вестися:
- архів діючих відкритих ключів операціоністів, згенерованих у цій банківській установі;
- архів файлів сертифікатів відкритих ключів, що надходять з управління захисту інформації НБУ.
Для отримання від служби захисту інформації НБУ достовірної інформації при вирішенні спірних питань, пов'язаних з електронними платіжними документами, в тому числі і для господарського суду, в банківській установі мають вестися:
- архів електронних платежів банківської установи;
- архів роботи АРМ-НБУ, що включає арбітражні журнали роботи АРМ-НБУ та захищений від модифікації протокол роботи;
- архів відкритих ключів операціоністів, згенерованих у цій банківській установі.
У разі збоїв у роботі АРМ-НБУ, які призвели до втрати частини архіву (в тому числі арбітражних журналів та захищеного від модифікації протоколу роботи), складається акт у довільній формі про подію, що сталася. Строк зберігання цього акта збігається зі строком зберігання архівів електронних платежів.
Порядок ведення архівів, їх облік, призначення осіб, відповідальних за роботу з архівом, належить до компетенції керівництва банківської установи.
РОЗДІЛ 5 ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАІІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ
5.1 Аналіз санітарно-гігієнічних умов праці в філії №1 Східно - Українського Банку „Грант”
Філія №1 банку «Грант» знаходиться в шестиповерховому цегляному будинку на першому поверсі. Загальна площа банку 478 кв., метрів.
Обсяг окремого приміщення (на прикладі операційного відділу по роботі з юридичними особами) при висоті стелі 2,5 метри складає 140 метрів кубічних. Загальна площа відділу складає 56 кв. метрів. У відділі працює 5 чоловік. Площа на одного працюючого складає 11,2 кв. метрів, а об'єм - 28 метрів кубічних, що відповідає нормі.
В приміщенні відділу дотримуються естетичні вимоги: стеля білого кольору, на стінах накатка бежевого кольору, паркетна підлога заслана килимовим покриттям, приміщення обладнане сучасними корпусними меблями.
Характеристика мікроклімату приміщення: температура повітря коливається від 19 до 22 градусів. Відносна вологість - 57%. Швидкість руху повітря - 0,07 м/с [12].
У відділі знаходяться чотири вікна, що мають подвійні рами, герметично закриваються. Це перешкоджає проникненню зовнішнього шуму. Вікна відділу обладнані жалюзі.
Для обігріву приміщення використовується центральна водяна система опалення (чотири батареї, по одній біля кожного вікна), що достатньо для підтримання нормальної температури повітря взимку.
В зв'язку з тим, що операційний відділ обладнаний комп'ютерами та принтерами, то вони, особливо пристрої друку, є джерелом шуму.
Рівень шуму в приміщенні досягає приблизно 60 ДБл, що відповідає оптимальному рівню згідно з ДЕСТ 12.1.003-86. Основними джерелами шуму є комп'ютери, принтери, телефонні апарати, кондиціонери.
Установлені в приміщенні комп'ютери, є джерелом електромагнітного випромінювання та надмірної теплоти. Також джерелом електромагнітного випромінювання є принтери, ксерокс, апарати для перерахунку грошей. Рівень електромагнітного випромінювання дорівнює 0,7 Вт/м квадратних, який передбачає 12-ти годинний час перебування у зоні випромінювання.
В приміщенні використовується природне та штучне освітлення. Природне освітлення забезпечується через чотири вікна розміром 1,5 м*2м.
В хмарну погоду та у вечірній час приміщення освітлюється за допомогою 10 світильників, у яких установлені лампи типу ЛД-40.
Влітку вентиляція у приміщенні здійснюється як природним шляхом при відкритих вікнах, так і за допомогою двох кондиціонерів типу Samsung 480 М.
Приміщення банку обладнане санітарно-побутовими приміщеннями : туалет, кімната особистої гігієни, гардероб.
Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці наведені у таблиці 5.1.
У відділі працюючі не відчувають вплив токсичних та пожеженебезпечних речовин та матеріалів, а також виробничого пилу.
Таблиця 5.1 Параметри санітарно - гігієнічних умов праці
|
№ п/п |
Параметри |
Фактичне значення |
Норматив за державними стандартами |
Відповідність фактичним значенням нормативу |
|
|
1 |
Температура повітря в перехідний період, С |
18-20 |
18-27 |
Відповідає |
|
|
2 |
Відносна вологість, % |
50 |
40-60 |
Відповідає |
|
|
3 |
Швидкість руху повітря, М/С |
0,2 |
0,1-0,2 |
Відповідає |
|
|
4 |
Запиленість, МГ/М3 |
0,5 |
0,2-2 |
Відповідає |
|
|
5 |
Освітленість, ЛК |
330 |
300 |
Відповідає |
|
|
6 |
Рівень шуму дБл |
65 |
50-65 |
Відповідає |
5.2 Техніка безпеки
Приміщення банку за електробезпекою можна віднести до категорії „приміщень без підвищеної небезпеки”. Всі електропристрої працюють під напругою 220 В, а саме: 5 комп'ютерів типу IBM 486, 5 матричних принтерів типу EPSON 1050.
Комп'ютери та принтери даної модифікації застарілі та мають підвищений негативний вплив на працівників. Зокрема принтери EPSON 1050 є джерелом підвищеного шуму, а монітори комп'ютерів сприяють швидкій втомі органів зору працівників. Для усунення негативного впливу електромагнітного випромінювання застосовуються захисні екрани на монітори комп'ютерів. Розміщення комп'ютерів в приміщенні відповідає санітарним нормам. Відстань від стіни до задньої стінки комп'ютера дорівнює 1,2 м.
В цілому у відділі на робочих місцях з застосуванням комп'ютерів забезпечуються оптимальні значення параметрів мікроклімату: температури, відносної вологості й рухливості повітря, що відповідає ДЕСТ 12.1.005-88, СН 4088-86.
Електропровідка виконана в ізолюючій обмотці та схована під штукатуркою. У відділі знаходяться 20 розеток, які знаходяться на відстані 1 метр від підлоги та працюють під напругою 220 В.
Електроприлади, які знаходяться в приміщенні, заземлені.
В установі банку проводяться такі види інструктажу:
- вступний
- первинний
- повторний
Вступний інструктаж проводиться зі всіма працівниками, прийнятими на роботу, незалежно від стажу роботи або посади. Вступний інструктаж проводить фахівець по охороні праці і начальник відділу. Запис про проведення вступного інструктажу робиться в спеціальному журналі („Журнал реєстрації вступного інструктажу з питань охорони праці”), а також в документі про прийом працівника на роботу.
Первинний інструктаж проводиться на робочому місці до початку роботи з працівниками, прийнятими на роботу до установи банку.
Повторний інструктаж проводиться на робочому місці зі всіма робітниками. Інструктаж проводиться з метою підвищення ефективності техніки безпеки.
5.3 Пожежна безпека
За ступенем пожежної небезпеки приміщення відділу банку відноситься до категорії „Д”. За вогнестійкістю - будинок відноситься до третьої категорії.
Головні можливі причини виникнення пожежі у приміщенні відділу такі:
- несправна електропроводка;
- використання саморобних електропобутових пристроїв (електронагрівачі, електропечі, ТЕНи);
- попадання вологи на працюючі електроагрегати;
- залишення без нагляду увімкнутих комп'ютерів, обчислювальної техніки та інших електроприладів.
В приміщенні будинку банку є система пожежної сигналізації. У будинку є теплові та димові повідомлювачі.
Дія теплових автоматичних пожежних повідомлювачів заснована на зміні властивостей їх чутливих елементів при зміні температури у приміщенні. Крім того, у кожному відділі знаходяться по одному вогнегаснику типу ОУ-5.
У коридорі приміщення розташована схема евакуації людей при пожежі. Шляхи евакуації з відділу відповідають правилам пожежної безпеки. У будинку є два виходи, ширина коридору 3 метри, ширина сходів 2 метри.
Заходи, що направлені на попередження виникнення пожежі:
а) видання розпорядження по банку про призначення осіб, що відповідальні за:
- пожежну безпеку приміщення відділів;
- технічний стан та несправність первинних засобів пожежегасіння та засобів пожежного зв'язку та сигналізації;
- порядок огляду та закриття приміщень після закінчення робочого дня;
б) щорічне проведення повторних протипожежних інструктажів;
в) розробка інструктажів стосовно заходів пожежної безпеки;
г) щорічне проведення занять за програмою пожежно-технічного мінімуму з особами, що відповідальні за пожежну безпеку.
5.4 Розрахунок загальнообмінної вентиляції приміщення з врахуванням кількості працюючих в ньому людей
Розрахунок вентиляції починають з визначення повітрообміну для даного відділу. При цьому враховують кліматичну зону, пору року, наявність шкідливих парів, пилу, надмірного тепловиділення та утворення вологи, отруйних газів [13]. Якщо одночасно виділяється декілька шкідливих речовин односпрямованої дії, то розрахунок проводять сумуванням витрати повітря, необхідного для розбавлення кожної шкідливості до межі допустимої концентрації (ДЕСТ 12.1005-76).
L = l * n, (5.1)
де l - мінімальне подання повітря на одного працівника відповідно до санітарних норм (при об'ємі приміщення, що припадає на одного працівника, до 20-30 метрів куб/ год)
n - кількість працівників в приміщенні.
По формулі розрахуємо загальнообмінну вентиляцію приміщення з врахуванням кількості працюючих в ньому людей (5 чоловік): 30*5=150 м куб/ч. Згідно ДЕСТу 12.1005-76, дані, отримані при розрахунку загальнообмінної вентиляції відповідають нормі.
Розрахуємо загальнообмінну вентиляцію при роботі кондиціонеру на одного працівника:
500/5=100 м куб/год
(100+30)*5=650 м куб/год
Позитивно впливає на показникизагально обмінної вентиляції наявність одного кондиціонеру типу Samsung 480 M загальною потужністю 2,8 кВт та продуктивністю за повітрям 500 метрів кубічних/год. Кондиціонер виробляє додаткове повітря 100 м куб/год на 1 працівника.
В результаті проведеного аналізу стану охорони праці в Філії № 1 банку „Грант”, виявлено, що в цілому організація охорони праці відповідає нормам та правилам, що встановлені Законом України „ Про охорону праці”. Для зниження впливу випромінювання необхідно провести модернізацію існуючої техніки або заміну її на нову.
Профілактика пожежної безпеки знаходиться на належному рівні.
Головними заходами для покращення охорони праці є:
- покращення умов праці робітників за допомогою модернізації комп'ютерної техніки;
- інтер'єр кімнати доповнити живими квітами, що створить приємне оточення для праці.
ВИСНОВКИ
Господарські зв'язки між різними ланками економіки у процесі взаємного постачання матеріальних цінностей, надання послуг та виконання робіт супроводжуються грошовими розрахунками. Залежно від форми грошей, у якій відбувається платіжний обіг, вони можуть біти готівково-грошо-вими та безготівковими. Обслуговування платіжного обігу - одна з традиційних сфер банківських послуг. За дорученням своїх клієнтів комерційні банки виконують готівкові платежі як за рахунком клієнтів, так і на кредитній основі.
Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного суб'єкта господарювання зокрема залежить від організації безготівкових розрахунків у господарському обороті.
Тепер розрахунки між економічними суб'єктами здійснюються пере-важно у безготівковому порядку, шляхом перерахування коштів із рахунків платника на рахунок утримувача, а також за заліком взаємних вимог. Безго-тівкові розрахунки становлять приблизно 50 відсотків усіх розрахунків у господарському обороті.
В країні згідно з Інструкцією НБУ № 135 “Про безготівкові розра-хунки в Україні в національній валюті” від 29.03.2001 року застосовуються наступні основні форми безготівкових розрахунків: платіжними доручен-нями; платіжними вимогами-дорученнями; платіжними вимогами; чеками; акредитивами; інкасовими дорученнями (розпорядженнями). Також прово-дяться розрахунки векселями, які регламентуються Законом України “про цінні папери і фондову біржу” від 18.06.1991 року.
На даний час найпоширенішим видом безготівкових розрахунків в Україні є платіжні доручення, вони займають 81% всіх розрахунків, які проходять безготівковим шляхом.
Фінансовий аналіз проведено на базі Харківської філії Акціонерного
банку “Експрес-банк”, яка почала свою діяльність в серпні 2000 року. Банк є універсальним інститутом, який концентрує свої активні та пасивні операції з метою охоплення сегменту ринку, що представлений залізничною галуззю, і є на даний час спеціалізованим. Проведений аналіз показав, що протягом двох років своєї діяльності банк досяг позитивних результатів роботи в сфері обслуговування безготівкового обігу своїх клієнтів, більша частина яких є підприємства співпрацюючи з Південною залізницею, та сама Південна залізниця.
Рентабельність безготівкових операцій банку у 2001 році досягла високих показників, що пояснюється монопольним становищем ХФ АБ “Експрес-банк” на ринку обслуговування клієнтів. Слід зазначити, що левову долю своїх прибутків філія отримує від операцій по обслуговуванню безго-тівкового платіжного обороту (69,12% у 2001 р.). Це пояснює актуальністю даного виду банківських послуг, які взаємовигідні як для клієнта, так і для банку. Дані операції є прибутковими для банку і необхідними для клієнта, за умови якісного та ефективного обслуговування. Для проведення аналізу використовувалась бухгалтерська звітність ХФ АБ “Експрес-банк”.
Перспективою ж розвитку безготівкового обороту можна виділити введення пластикових карток, розширення спектру пропонованих послуг такими видами як інтернет-банкінг та телебанк. Це підвищить інтерес клієнтів до банку та принесе додаткові прибутки банку.
Також слід відмітити необхідність узаконення в Україні такого фінан-сового інструменту, як “електронний підпис”, що запроваджено в усіх розви-нених країнах, і з 1994 року в Росії. Це є перспективним напрямком розвитку та відіграло б дуже важливе значення на подальшому розвитку банківської системи країни.
Всі ці заходи неодмінно сприятимуть розвитку організації безго-тівкового банківського обслуговування в фінансово-кредитних інститутах України та збільшать кількість послуг, які пропонуються клієнтам (це понад 30 видів натомість, як на Заході, їх кількість налічує тисячі).
Звісно ж жоден захід не можливо робити без попереднього ретель-ного аналізу, не виняток і безготівкове обслуговування. Тому в роботі про-ведено аналіз діяльності ХФ АБ “Експрес-банк”, як учасника системи елект-ронних платежів (СЕП) за допомогою розробленої імітаційної моделі. З ана-лізу зроблено висновки щодо оптимальної кількості платежів, які відправ-ляються в одному файлі до СЕП. Щоб час очікування файлів не перевищував 2, 3 та 5 хвилин, в них необхідно відправляти 9, 14, та 23 документів відпо-відно. Зазначимо, що задана місткість одного файлу, при розробці моделі складала, 10, 20 та 30 документів, при цьому витрати поступово зменшувалися 265,92 грн., 244,20 грн. та 218,85 грн. відповідно. Що свідчить про необхідність кожному банку проаналізувати свою діяльність в цьому напрямку. Тому що підвищення прибутків та ефективності його роботи може не здійснитись із-за неправильної організації роботи банку в СЕП.
Проведений розрахунок конкурентоспроможність карткового обслу-говування в Харківському регіону показав певну однорідність. Немає банків з великим відривом від загального рівня. Найбільша міра привабливості в "Укрсоцбанку", на другому місці Промінвестбанк та ін.. Можна зробити вис-новок, що ХФ "Експрес-банку", який на третьому місці, необхідно розвивати мережу філій і знизити вартість послуг, які представляються, лише за такої умови буде отримано більший прибуток, розшириться коло клієнтів та підвищиться рівень довіри до банку.
Взагалі організація безготівкових розрахунків у господарському обороті є однією з найважливіших складових банківської діяльності. Широке їх застосування дає змогу скоротити готівковий обіг в Україні, надійніше захиститися від можливих зловживань юридичних та фізичних осіб в усіх галузях діяльності.
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ:
Конституція України від 28.06.1996р. // http: // www. rada. kiev. ua
Про інвестиційну діяльність: Закон України // Відомості Верховної Ради. - 1991. - № 47.
Про охорону праці: Закон України // Правда України. - 1991. - №63.
Про цінні папери і фондову біржу: Закон України // Галицькі контракти. - 1998. - № 33-34.
Про банки та банківську діяльність: Закон України // Урядовий кур'єр. - 2001. - №3.
Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті: Інструкція Національного банку України // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 16.
Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг: Закон України // Урядовий кур'єр. - 2001. - № 154.
Про державний бюджет України на 2002 рік: Закон України // Налоги и бухгалтерский учет. - 2002. - № 5.
Алексєєв І.В., Захарчук О.В., Банківський маркетинг: Навч. посібник. - 2-ге вид., доп. - Львів: ЛБК НБУ, 1998. - 96 с.
Андрушкін Т.О., Банки як суб'єкти фінансових ринків України: Роль перспективи // Банківська справа. - 1999. - № 2. - С.50.
Бакстер Н., Бэррел П., Банковское дело: стратегическое руководство. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 432с.
Балабанов И.П., Основи финансового менеджмента. Как управлять капиталом? - М.: Финансы и статистика, 1995. - 426с.
Банки України 2000: [Довідник-каталог]. - К.: КОН, 2000. - 278с.
Березина М.П., Проблемы организации межбанковских расчетов // Деньги и кредиты. - 1998. - № 6. - С.32 - 40.
Бобранов Ю.А., США: Центральный банк и экономика. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 126с.
Буглай В.Б., Ливенцев П.Н., Международные экономические отношения: Учебное пособие. - М.: МГУ. - 1996. - 160с.
Василишин Э.Н., Регулирование деятельности коммерческого банка. - М.: Финстатинформ, 1997. - 144с.
Васильченко З.М., Розрахунки платіжними картками в Україні: Стан, проблеми та перспективи // Фінанси України. - 2001. - № 10. - С.74.
Васюренко О.В., Некоторые вопросы развития банков как универсальных институтов // Вісник ХДЕУ. - 1997. - № 2. - С. 25 -27.
Герасимович А.М., Анализ деятельности коммерческого банка. - М.: Феникс, 2001. - 384 с.
Голубович А.Д., Кредитные и другие банковские карточки в системе автоматизированных денежных расчетов. - М.: АО “Линатеп - Информ”, 1998. - 342с.
Дитер В., Эльбер А., Практика осуществления межбанковских операций // Деньги и кредиты. - 1998. - № 6. - С.41.
Епифанов А.О., Проблемы и перспективы развития банковской системы Украины. - Днепропетровск: Национальный университет, 2000. - 292с.
Епишева И., Транснациональные банки: новые возможности для бизнеса в России // Банковское дело. - 2001. - № 7. - С.27 - 31.
Ерпилева Н.Ю., Международное банковское право: Учебное пособие. - М.: Инфра-М, 1998. - 264с.
Забезпечення кредитних зобов'язань в діяльності банків / Під ред. Д.М. Гриджук , В.О. Олійник - К.: КНЕУ, 2001. - 254 с.
Заруба О.Д., Финансовый менеджмент в банках: Учебное пособие. - К.: Национальный университет, - 1997. - 172с.
Ивасенко А.Г., Развитие международных расчетных отношений в коммерческих банках: Учебное пособие. - Новосибирск: НГАЭУиУ, 1996. - 82с.
Калина А.В., Кощев А.А., Работа современного коммерческого банка: Учебно-методическое пособие. - К.: МАУП, 1997. - 224с.
Кириченко О. та ін. Банківський менеджмент: [Навчальний посібник для вищих навчальних закладів]. - К.: Основи, 1999. - 672с.
Кириченко О.А., Лубань О.С., Кузьмин Н.І., Планування в комерційному банку // Фінанси України. - 2002. - № 2. - С. 138 -147.
Кобевник В.Ф. Охрана труда. - К., Высш. шк., 1990. - 288 с.
Ковальчук Т.Т., Коваль М.М., Ліквідність комерційних банків: Навчальний посібник. - К.: Пріор, 1999. - 120 с.
Колесникова В.І., Кроливецкая Л.П., Банковское дело: Учебник. - М.: Финстатинформ, 1995. - 186 с.
Коробкіна С., Безготівкові розрахунки та шляхи вдосконалення їх // Банківська справа. - 2000. - № 1. - С. 49 - 52.
Коцовська Р.О., Ричаковська В.І., Операції комерційних банків. - Львів: ЛБК НБУ, 2001. - 516 с.
Коротюк В., Карчева Г., Банківська система України у 2001 році: проблеми тенденції та перспективи // Вісник НБУ. - 2002. - № 3. - С. 28.
Кравець В., Організація контролю за операціями з банківськими платіжними картками // Вісник НБУ. - 2001. - № 1. - С.39 - 40.
Краснов А.М. Организация работы по охране труда на предприятиях. - К.: Техника, 1989. - 192 с.
Липис А., Электронная система расчетов / Пер. с англ. - М.: Приор, 1998. - 620с.
Мерунин А.М., Банковские операции. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 384 с.
Мирошиченко Т., Підсумки роботи СЕП у 2000 році // Вісник НБУ. - 2001. - № 2. - C. 57 - 59.
Мороз А., Банківські операції: Підручник. - К.: КНЕУ, 2000. - 384с.
Москаленко С., Безналичные расчеты в национальной валюте // Баланс. - 2001. - № 26. - с. 16 - 18.
Мороз А.М., Банківська енциклопедія. - К.: Пріор, 1998. - 220с.
Невяжский Г.Я., Губарев О.Н. Охрана труда в ВЦ и компьютерных залах: Конспект лекцій. - Харьков: РИО ХГЭУ, 1998. - 80 с.
Некрасова Н.І., Прогнозування фінансових результатів в діяльності комерційних банків // Фінанси Україні. - 2002. - № 2. - С.121 - 129.
Нестеренко Г., Чорновіл В., Система платежів по телефону “Телебанк - 24” // Вісник НБУ. - 2001. - № 3. - С. 52 - 53.
Новак І., Гончаренко Л., Система термінових переказів - новий етап розвитку електронних міжбанківських розрахунків в Україні // Вісник НБУ. - 2001. - № 9. - С. 44 - 49.
Окунев И.В., Беззуб А.А., Каким будет банк ХХ века? Фундаментальные тенденции: новые банковские технологии, продукты и институты. Введение в моделирование банка будущего. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 256с.
Оніщенко В.О. Основи банківської справи: Навч. посібник. - Полтава: ПДТУ, 1999. - 238 с.
Отенко І.П. Аналіз діяльності комерційного банка: Навч. посібник. - Харків: Вид. ХДЕУ, 2001. - 156 с.
Підгайская Л., Стратегия кадровой работы в современном коммерческом банке // Персонал. - 2002. - № 2. - С. 42.
Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. посібник. - К.: КНЕУ, 1999. - 178 с.
Роуз Питер С., Банковский менеджмент: Предоставление финансовых услуг. - М.: Дело, 1997.- 658с.
Рожков Л.П. Пожарная безопасность на производстве: Учебное пособие. - К.: Ред. Журнала “Охрана труда”, 1997. - 220 с.
Савченко А., Кравець В., Розвиток платіжної системи України за десятиріччя // Вісник НБУ. - 2001. - № 5. - с. 10 - 12.
Смовженко П., Хміль Л., Проблемы вдосконалення діяльності комерційних банків в економіці України // Регіональна економіка. - 2001. - № 1. - С.163 - 169.
Тимоти И., Кох Н., Управление банком. - Уфа, 1996. - Ч.1. - 268с.
Тиркало Р.І., Гуцал І.С. Банківська справа. - К.: КНЕУ, 2001. - 314с.
Усоскин В.М., Современный коммерческий банк: Управление и операции. - М.: Антидор, 1998. - 320с.
Фінанси підприємств: Підручник / за ред. проф. А.М. Піддєрьогіна. - К.: КНЕУ, 1998. - 368 с.
Финансы. Денежное обращение. Кредит / Л.А, Дробозина, Л.П.Окунева и др.; Под ред. проф. Л.А. Дробозиной. - М.: Финансы, ЮНИТИ, 1999. - 246 с.
Фролов С.М., Деркач М.А. Банківська справа: Навч. посібник. - Харків: ХДЕУ, 2001. - 206 с.
Чистякова Т., Гаврилюк О., Чеки в системы безготівкових розрахунків // Вісник НБУ. - 2001. - № 8. - С. 57- 59.
Шаровар Ф.И. Устройства и системы пожарной сигнализации. - М.: Стройиздат, 1985. - 376 с.
Шевчук О.А., Безготівкові розрахунки за допомогою пластикових карток: національна та зарубіжна статистика, особливості здыйснення та обліку // Статистика України. - 2000. - №3. - С. 29 - 32.
Шеремет О., Щербаков И., Финансовый анализ в коммерческих банках. - М.: Финансы и статистика, 2000. - 256 с.
Шкудун Д., Моделювання роботи банку в системы електронних платежів // Вісник НБУ. - 2001. - № 1. - С. 41 - 43.
Юргелевич С., Правові аспекти електронної комерції // Вісник НБУ. - 2001. - № 4 . - с. 32 - 35.
ГОСТ 12.1.030-81. Электробезопасность. Защитное заземление, зануление. - М.: Изд. Стандартов, 1981 - 32 с.
СниП ІІ - 4 - 79. Естественное и искусственное освещение. Светотехника. - 1979. - № 10.
СНиП ІІ - 2 - 80. Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений. - М.: Стройиздат, 1981.- 16с.
Додаток
Рис 1.1 Документообіг при розрахунках чеками
1
1 - у банк подається заява на видачу чекової книжки і платіжне доручення на депонування суми ліміту;
2 - банк депонує кошти на окремому рахунку;
3 - клієнтові видається чекова книжка;
4 - постачальникові виписується чек;
5 - відвантажуються товари або надаються послуги;
6 - чекоутримувач здає в банк реєстр оплачених чеків разом із чеками;
7 - сума чека оприбутковується на позабалансовому рахунку;
8 - чек інкасується в банк платника;
9 - банк платника списує кошти, які були депоновані на окремому рахунку;
10 - кошти за чеком перераховуються в банк постачальника;
11 - сума чека зараховується на рахунок постачальника.
Додаток
Рис 1.2 Документообіг при розрахунках акредитивами з депонуванням суми акредитива в банку бенефіціара.
1
1 -- у банк подається заява на відкриття акредитива;
2 -- сума акредитива списується з рахунку заявника;
3 -- сума акредитива перераховується у виконуючий банк;
4 -- акредитив депонується на окремому рахунку;
5 -- бенефіціару повідомляється про відкриття на його користь акредитива;
6 -- відвантажується продукція (чи надаються послуги);
7 -- бенефіцар подає у банк документи про відвантаження продукції і виконання умов акредитива;
8 -- кошти зараховуються на рахунок бенефіціара;
9 -- банку-емітенту посилається повідомлення про оплату акредитива;
10 -- банк-емітент проводить відмітку про виконання акредитива і повідомляє про це заявника.
Додаток
Рис. 1.4. Дії банку при виконанні інкасових операцій.
1
1 -- векселеотримувач доручає банку одержати платіж за векселем;
2 -- видається квитанція про прийом векселя на інкасо;
3 -- платника повідомляють про прийом векселя на інкасо (платник обслуговується у тому ж банку);
4 -- вексель пред'являється до оплати;
5 -- вексель погашається;
6 -- погашений вексель повертається з розпискою про платіж;
7 -- валюта векселя зараховується на поточний рахунок векселеотримувача;
8 -- ремітент повідомляє про здійснення операції;
Продовження додатку
9 -- виплачується комісійна винагорода;
У разі неплатежу за векселем:
10 -- векселедавець відмовляється від платежу;
11 -- вексель пред'являється до протесту нотаріусу;
12 -- здійснюється опротестування;
13 -- опротестований вексель повертається з актом протесту до банку;
14 -- векселеотримувач повідомляється про опротестування векселя;
15 -- опротестований вексель повертається разом з актом протесту векселеотримувач.
Додаток
Рис. 1.5. Документообіг при розрахунках переказними векселями
(траттами)
1
1 -- вексель (тратта) передається трасату;
2 -- трасат акцептує вексель і повертає трасанту;
3 -- трасант переказує вексель ремітенту;
4.1 -- вексель з індосаментом передається індосату;
4.2; 5 -- вексель передається банку для інкасування;
6 -- вексель передається до оплати трасату.
Подобные документы
Розгляд банківської системи як механізма балансування, який регулює проведення грошово-кредитної політики та запобігає кризам. Основні методи підвищення фінансової стійкості та доходності банку, правильне управління його активами, пасивами і ризиками.
статья [19,1 K], добавлен 03.04.2012Зовнішні та внутрішні причини виникнення неплатоспроможності комерційних банків в Україні. Особливості функціонування проблемних банків. Визначення загальних цілей ефективної роботи з проблемними банками та напрями розвитку банківського сектору України.
статья [68,5 K], добавлен 31.08.2017Поняття депозитних операцій банків. Забезпечення фінансової стійкості комерційного банку. Безготівкові розрахунки, сутність і основні принципи. Класифікація вкладів депозитів. формування резервів для покриття можливих втрат від активних операцій.
контрольная работа [30,5 K], добавлен 29.09.2010Аналіз сучасного стану кредитної діяльності банків України. Причини неспроможності виходу банків з кризового стану та пристосування до постійної нестабільності у політичній сфері. Методи підвищення якості та ефективності управління кредитним портфелем.
статья [353,5 K], добавлен 21.09.2017Характеристика та види векселів, суб’єкти вексельного обігу. Сутність та класифікація операцій комерційних банків з векселями на прикладі Райффайзен Банк Інтернаціональ АГ. Проблеми вексельного обігу та напрями розвитку вексельного ринку в Україні.
курсовая работа [211,0 K], добавлен 09.10.2013Сутність і цілі операційної діяльності комерційного підприємства. Фінансовий леверідж та аналіз беззбитковості та поріг рентабельності, запас фінансової стійкості. Проведення аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства на прикладі ТОВ "Ареал".
дипломная работа [403,3 K], добавлен 04.08.2010Основні принципи безготівкових розрахунків, їх сутність, форми та принципи. Розрахунки платіжними дорученнями, вимогами-дорученнями, чеками, акредитивами. Вексельна форма розрахунків. Проведення розрахунків в системі електронних платежів "клiєнт-банк".
курсовая работа [34,0 K], добавлен 13.12.2011Досліджується проблема забезпечення антикризової фінансової стійкості банків в умовах фінансово-економічної кризи. Розглядаються наукові підходи щодо з’ясування її сутності, ролі і значення, оцінка її рівня. Визначення напрямів підвищення ефективності.
статья [95,6 K], добавлен 21.09.2017Поняття, види та класифікація банківських платіжних карток, механізм їх реалізації, сучасний стан та перспективи в Україні. Методика аналізу операцій комерційних банків з платіжними картками на прикладі ВАТ Банк "Фінанси та кредит", шляхи вдосконалення.
курсовая работа [322,9 K], добавлен 13.07.2010Роль фінансового моніторингу в забезпеченні ефективності функціонування банківської системи. Порівняльна характеристика організації фінансового моніторингу банків в Україні та країнах ЄС. Стан і напрямки удосконалення фінансового моніторингу в Україні.
дипломная работа [700,3 K], добавлен 02.02.2016
