- протидії «збиранню сміття», тобто визначення заходів, які можуть забезпечувати повне звільнення пам'яті або носіїв інформації від решти конфіденційної інформації, що не повинна залишатися після закінчення процесів обробки платіжних документів на носіях інформації або в пам'яті обчислювальних машин;

- контроль за доступом, тобто обмеження можливостей використання ресурсів системи програмами, процесами і користувачами згідно з політикою безпеки. Такий контроль повинен виконуватися під час доступу до оперативної пам'яті, програм і підпрограм, наборів даних та до обладнання прямого або послідовного доступу.

В Приватбанку використовують чотири способи розподілу доступу до об'єктів, що використовуються спільно:

- фізичний розподіл доступу: користувачі та інші суб'єкти системи мають доступ до різних пристроїв, програм або даних;

- розподіл доступу в часі: суб'єкти системи з різними правами отримують доступ до програм або даних у різні відрізки часу;

- логічний розподіл: суб'єкти мають доступ до різних пристроїв, процесів або даних, що використовуються спільно, в межах операційної системи, але під контролем засобів розподілу доступу;

- криптографічний розподіл доступу: деяка частина інформації системи зберігається у зашифрованому вигляді, і фактично права доступу визначаються наявністю ключа дешифрування цієї інформації. Використання наданих та інших механізмів захисту повністю визначається структурою і технологією роботи платіжної системи в межах вибраної політики безпеки. Під час реалізації політики безпеки необхідно належним чином використовувати механізми захисту, які були вибрані під час розробки і планування системи захисту[66].

Основним принципом реалізації політики безпеки платіжних систем можна визначити нерозривність захисту платіжних документів на усіх етапах іх обробки:

- підготовки,

- відправки каналами зв'язку,

- прийому та обробки документа,

- списання або зарахування грошей відповідно до отриманого документа тощо.

Для виконання цього принципу треба ретельно розглянути бухгалтерську модель і технологію роботи платіжної системи. Конкретні засоби, які будуть використовуватися для реалізації цього принципу, залежать від типу платіжної системи і завдань, які вона виконує. Наприклад для платіжних систем типу брутто для зменшення ризиків може бути обрана бухгалтерська модель, яка не допускає овердрафту взагалі або допускає овердрафт у наперед визначених межах чи протягом визначеного проміжку часу. Для систем пакетної обробки платежів обов'язковим буде формування підтверджень на кожне повідомлення, яке обробляється системою. Для систем, що працюють у режимі реального часу, на перший план виходи її забезпечення механізмів суворої автентифікації користувачів під час виконання платіжних операцій у системі.

Велику роль у принципах використання механізмів захисту відіграють. механізми надання привілеїв. Кожний користувач або фахівець, який обслуговує систему, а також кожний процес системи повинен мати мінімальну кількість привілеїв, що необхідні для його роботи. Повноваження користувачів визначаються згідно з їх обов'язками. Доступ повинен надаватися тільки до тієї інформації, яка необхідна для виконання конкретних завдані. (принцип «необхідно знати» для надання повноважень). Для деяких платіж них систем користувач, який створює будь-які процеси або дані, є їх власті ком, автоматично отримує на це усі права, і саме він має право передачі цих даних або прав доступу до них будь-кому. Але цей принцип не завжди використовується і його не можна вважати обов'язковим.

Для спрощення процедур керування доступом часто використовується принцип створення груп суб'єктів системи з однаковими правами і одним груповим іменем. Один і той же користувач може бути включеним до ;їх кількох груп і тому мати різні права для різних завдань.

Наявність каналів зв'язку для передачі платіжної інформації потребує суворої автентифікації користувачів системи, захисту інформації, що передається каналами зв'язку, від модифікації та забезпечення її конфіденційності, а також захист самого процесу відправки отриманні платіжних документів. Зважаючи на це, можна ще раз нагадати основні функції, які повинна виконувати система захисту, а саме:

- автентифікація користувачів системи;

- неможливість відмови від відправки/отримання платіжного повідомлення;

- контроль за цілісністю повідомлення;

- забезпечення конфіденційності повідомлення;

- керування доступом на кінцевих терміналах системи;

- гарантія доставки повідомлення;

- неможливість відмови від обробки повідомлення (тобто, обов'язковість виконання бухгалтерських операцій згідно з платіжним повідомленням);

- реєстрація послідовності повідомлень у каналах зв'язку;

- контроль за послідовністю повідомлень;

- забезпечення конфіденційності потоку повідомлень.

Повнота вирішення цих питань повинна базуватися не тільки на зазначених принципах реалізації політики безпеки, а також на правильному Виборі криптографічного захисту та системи розподілу ключів. Так, для обміну конфіденційною поштою, платежів в ПриватБанку використовується система PGP, яка побудована на світовому стандарті RSA[62].

Алгоритм RSA дозволяє виконувати шифрування інформації в різних режимах:

- за допомогою таємного ключа відправника. Тоді усі, хто має його відкритий ключ, можуть розшифрувати це повідомлення;

- за допомогою відкритого ключа отримувача, тоді тільки власник таємного ключа, який є парним до цього відкритого, може розшифрувати таке повідомлення;

- за допомогою таємного ключа відправника і відкритого ключа отримувача повідомлення. Тоді тільки цей отримувач може розшифрувати таке повідомлення.

PGP - це криптографічна (шифрувальна) програма з високим ступенем надійності, яка дозволяє користувачам обмінюватися інформацією в електронному виді у режимі повної конфіденційності.

Головна перевага цієї програми у тому, що для обміну зашифрованими повідомленнями користувачам немає необхідності передавати один одному таємні ключі, тому що ця програма побудована на новому принципи роботи - публічної криптографії або обміні відкритими ключами, де користувачі можуть відкрито передавати один одному свої публічні ключі за допомогою мережі Інтернет і при цьому не турбуватися о можливості несанкціонованого доступу якихось третіх осіб до їх конфіденційних повідомлень.

В PGP застосовується принцип використання двох взаємопов'язаних ключів: відкритого та закритого. До закритого ключа має доступ тільки банк, а свій відкритий ключ банк розповсюджує серед своїх кореспондентів.

Перевага цієї програми також у тому, що PGP шифрує повідомлення таким чином, що ніхто крім одержувача повідомлення не може його розшифрувати.

Коли користувач шифрує повідомлення за допомогою PGP, то програма спочатку ущільнює текст, що зменшує час на відправлення повідомлення через модем та збільшує надійність шифрування. Більшість прийомів криптоаналізу (зламу зашифрованих повідомлень) засновані на дослідженнях “малюнків”, притаманних текстовим файлам, що допомагає зламати ключ. Ущільнення ліквідує ці “малюнки” і таким чином підвищує надійність зашифрованого повідомлення. Потім PGP генерує сесійний ключ, який представляє собою випадкове число, побудоване за рахунок руху миші і клавіатури АРМ.

Як тільки данні будуть зашифровані, сесійний ключ зашифровується за допомогою публічного ключа одержувача повідомлення, який відправляється до одержувача разом з зашифрованим текстом.

Розшифровка відбувається в оборотній послідовності. Програма PGP одержувача повідомлення використовує закритий ключ одержувача для добування тимчасового сесійного ключа, за допомогою якого програма потім дешифрує зашифрований текст. Іншою метою використання системи PGP в Приватбанку є захист інформації від модифікації, викривлення або підробки. Це може бути досягнуто без приховування змісту повідомлень, тобто повідомлення залишається відкритим, незашифрованим, і до нього додається деяка додаткова інформація, перевірка якої за допомогою спеціальних алгоритмів може однозначно довести, що ця інформація не була змінена, і навіть можна перевірити, хто її сформував.

У той час коли відкритий та закритий ключі взаємопов'язані, важко отримати закритий ключ виходячи з володіння тільки відкритого ключа, однак це можливо при володінні великої комп'ютерної потужності. Тому вкрай важливо вибирати ключі певного розміру: достатньо великого для забезпечення безпеки і достатньо малого для забезпечення швидкого режиму роботи. Крім цього необхідно враховувати особу того, хто хоче прочитати зашифровані повідомлення [62].

Довжина ключів PGP так велика що виключає пряму дешифровку текстів при любих розрахованих засобах або їх комбінаціях у майбутньому. У найновішій операційній системі Windows 2000 забезпечується безпека на рівні 128 біт. А користувачі PGP, як правило, володіють ключами довжиною 2048 біт.

Більш великі ключі будуть найбільш надійними у триваліший час. Тому якщо вам необхідно зашифрувати інформацію з тим, щоб вона зберігалася протягом декількох років, то необхідно використовувати більш крупний ключ.

Ключі зберігаються на жорсткому диску вашого комп'ютера в банку у зашифрованому стані у вигляді двох файлів: одного для відкритих ключів, а іншого - для закритих. Ці файли називаються "кільцями" (keyrings). Протягом роботи з програмою PGP ви, як правило, будете вносити відкриті ключі ваших кореспондентів в відкриті "кільця". Ваші закриті ключі зберігаються в вашому закритому "кільці". При втраті вашого закритого "кільця" ви не зможете розшифрувати будь-яку інформацію, зашифровану за допомогою ключів, які знаходяться в цьому "кільці".

Величезною перевагою публічної криптографії також є можливість використання цифрового підпису, що дозволяє одержувачу повідомлення засвідчитися в особистості відправника повідомлення, а також в цілісності (вірності) отриманого повідомлення. Цифровий підпис виконує ту ж саму функцію, що і ручний підпис. Однак ручний підпис легко підробити. Цифровий підпис майже неможливо підробити.

Ще одна важлива перевага використання PGP полягає в тому, що PGP застосовує так звану "хэш-функцію", що діє таким чином, що у випадку якоїсь зміни інформації, нехай навіть на один біт, результат "хэш-функції" буде цілком іншим. З допомогою "хэш-функції" і закритого ключа створюється "підпис", що передається програмою разом з текстом. При отриманні повідомлення одержувач використовує PGP для відновлення вхідних даних і перевірки підпису.

За умови використання надійної формули "хэш-функції" неможливо видобути підпис з одного документа і вкласти в другий, або якимось чином змінити зміст повідомлення. Будь-яка зміна підписаного документа відразу буде виявлена при перевірці справжності підпису.

Правові та морально-етичні аспекти системи захисту

Будь-яка надійна система захисту інформації не працюватиме належ ним чином без створення правового та морально-етичного середовища для її роботи. Для нормального функціонування платіжної системи повинні бути створені та введені в дію закони та підзаконні акти, які регламентують правила роботи з платіжною системою і платіжною інформацією, що обробляється, накопичується та зберігається в системі. У разі відсутності державних законів правила роботи платіжної системи повинні бути визна-чені нормативними документами власника платіжної системи і обов'язково виконуватись усіма учасниками системи. У договорах, які укладаються між учасниками платіжної системи, обов'язково потрібно узгоджувати питання виконання нормативних документів, які регламентують роботу системи Окремо слід обумовити відповідальність сторін, а також розміри стягнені. за порушення правил роботи у платіжній системі.

Важливим питанням щодо відносин між учасниками платіжної системи є вирішення спірних питань, які можуть виникати під час роботи системи. Тому при створенні системи захисту потрібно передбачити ведення арбітражних протоколів роботи платіжної системи. Обов'язковим також буде визначення арбітрів, які мають доступ до цих протоколів, правила виконання арбітражних робіт, правовий статус цієї арбітражної інформації.

Крім правових норм роботи платіжної системи, бажано поступово формувати морально-етичні норми поведінки учасників розрахунків, і у першу чергу - обслуговуючого персоналу. Звичайно, лише морально-етичні норми поведінки не можуть повністю визначати потрібну поведінку, що має особливе значення для обслуговуючого персоналу системи. Тому необхідне запровадження чітких адміністративних заходів, які детально регламентуватимуть процес функціонування платіжної системи та вимоги до обслуговуючого персоналу.

Адміністративні заходи щодо захисту інформації.

Адміністративні заходи - це заходи організаційного характеру, які регламентують процес функціонування системи обробки платіжної інформації, використання її ресурсів, діяльність персоналу тощо. Наявність таких заходів та чітке їх визначення є необхідною умовою створення надійної системи захисту. До них можна віднести:

- організацію перепускного режиму до приміщень, де розміщені основні обчислювальні засоби для обробки платіжної інформації;

- дотримання правил обробки інформації та інструкцій для обслуговуючого персоналу під час обробки платіжної інформації;

- організацію розподілу доступу і зберігання паролів та криптографічних ключів;

- організацію обліку, зберігання і знищення документів та носіїв з конфіденційною інформацією;

- організацію підготовки користувачів платіжної системи й обслуговуючого персоналу та контролю за їх роботою;

- порядок внесення змін до програмних і апаратних засобів платіжної системи тощо.

Для виконання таких завдань у центральному банку треба виділити окрему групу висококваліфікованих фахівців. Вони зобов'язані знати методи та механізми захисту інформації, повинні ретельно вивчати структуру та технологію роботи платіжної системи, володіти навичками роботи з персоналом.

Для центрального банку платіжної системи або власника платіжної системи можна виділити такі завдання для цієї групи фахівців з питань захисту інформації:

- аналіз можливих загроз та втрат для платіжної системи;

- розробка політики безпеки і системи захисту;

- контроль за реалізацією системи захисту;

- супроводження системи захисту під час експлуатації платіжної системи;

- розробка нормативних документів для експлуатації платіжної системи, прав і обов'язків учасників платіжної системи та обслуговуючого персоналу;

- керування розподілом доступу користувачів і обслуговуючого персоналу системи;

- розробка інструкцій щодо захисту інформації в платіжній системі та використання засобів захисту;

- розробка інструкції щодо дій персоналу під час стихійних лих для збереження конфіденційної інформації;

- навчання обслуговуючого персоналу навичкам роботи із засобами захисту, контроль за їх обізнаністю з правилами та нормативними документами, що використовуються в системі;

- керування системою розподілу криптографічних ключів для платіжної системи, якщо це потрібно;

- доведення до усіх учасників платіжної системи та обслуговуючого персоналу змін у системі захисту;

- постійний аналіз та удосконалення системи захисту з урахуванням змін у технології та структурі платіжної системи;

- ретельне розслідування та вивчення випадків порушень у платіж ній системі щодо захисту інформації та недотримання положень нормативних документів з питань захисту інформації;

- вирішення арбітражних питань, якщо це передбачено чинним законодавством або нормативними документами.

Для банківських установ - учасників платіжних систем коло обов'язків адміністраторів безпеки значно вужче. Одним з основних обов'язків буде суворе дотримання положень інструкцій і нормативних документів, що введені в дію у платіжній системі. Інша частина обов'язків буде пов'язана із забезпеченням захисту інформації всередині банківської установи і навчанням і контролем за роботою персоналу банківської установи.

Фізичний захист систем електронних розрахунків потребує виконання вимог щодо безпечного і надійного функціонування ключових обчислю вальних машин платіжної системи. При централізованій обробці платіжних документів особливу увагу треба приділяти фізичній охороні та пропускному режиму будівель, де розміщена основна обчислювальна техніка. Приміщення з обчислювальною технікою повинні бути обладнані кількома рівнями охоронної сигналізації, пожежною сигналізацією, бажано установити охоронне телебачення для здійснення постійного контролю за обчислювальною технікою. Необхідно укласти відповідні договори з правоохоронними органами з питань охорони будівель, а також розробити інструкції для правоохоронних органів та власних загонів охорони на випадок стихійних лих або спрацювання сигналізації. Особливої охорони і захисту потребують центри генерації та сертифікації ключів платіжної системи. Вони повинні бути обладнані відповідною обчислювальною технікою, яка пройшла дослідження на побічні електромагнітні випромінювання для захисту від перехоплення і витоку ключової інформації технічними каналами. Обчислювальна техніка для генерації і сертифікації ключів не повинна входити до локальних мереж центральною банку або повинна бути обладнана відповідною системою захисту від втручання.

РОЗДІЛ 5 ПРАВОВІ, СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ, ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНІЧНІ ПИТАННЯ ОХОРОНИ ПРАЦІ В БАНКІВСЬКІЙ УСТАНОВІ

5.1 Аналіз санітарно- гігієнічних умов праці в Центральному відділенні ПриватБанку

Дослідницька робота з оцінки умов праці співробітників проводилася в Центральному відділенні ПриватБанку міста Дніпропетровська.

Центральне відділення ПриватБанку розміщується у панельній будівлі, яка має два поверхи.

Умови праці - сукупність факторів виробничого середовища і трудового процесу, що чинять вплив на здоров'я і працездатність людини. Всі умови праці підрозділяються на 4 класи - оптимальні, припустимі, шкідливі і небезпечні (екстремальні). У ПриватБанку умови праці відповідають першому і другому класу умов праці:

-1 клас - оптимальні умови праці, тобто такі умови, при яких зберігається не тільки здоров'я, але і створюються передумови для підтримки високого рівня працездатності;

-2 клас - припустимі умови праці, які характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, що не перевищують установлених нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку чи відпочинку до початку наступної зміни і не роблять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих і їхнє потомство в найближчому і віддаленому періоді.

Усі співробітники банку піддаються впливу шкідливих виробничих факторів. Шкідливі виробничі фактори - фактори виробничого середовища і трудового процесу, що можуть викликати професійну патологію, тимчасове чи стійке зниження працездатності, підвищити частоту інфекційних захворювань, привести до порушення здоров'я потомства.

До шкідливих виробничих факторів трудового процесу (психофізіологічних) відносяться:

-фізичні перевантаження (статичні, у т.ч. гіподинамія, динамічні);

-нервово-психічні перевантаження (розумова перенапруга, перенапруга органів почуттів, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Гігієнічні вимоги до мікроклімату на робочих місцях установлені стандартом ДЕСТ 12.1.005-88 “Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до повітря робочої зони” і БНіП 2.04.05-98 “Гігієнічні вимоги до мікроклімату виробничих приміщень”. Мікроклімат усіх приміщень банка цілком відповідає зазначеним стандартам.

Оптимальні мікрокліматичні умови - сполучення показників мікроклімату, що при тривалому і систематичному впливі на людину забезпечують збереження нормального теплового стану організму без напруги механізмів терморегуляції. Вони забезпечують відчуття теплового комфорту і створюють передумови для високого рівня працездатності.

Оптимальні показники мікроклімату поширюються на робочу зону, припустимі показники встановлюються диференційовано для постійних і не постійних робочих місць. ДЕСТ 12.1.005-88 встановлює оптимальні і припустимі метеорологічні умови для робочої зони приміщення, при виборі яких враховуються: час року, категорія роботи, постійне чи непостійне робоче місце.

Метеорологічні умови (чи мікроклімат) характеризуються наступними параметрами:

- температура, ⁰C;

- відносна вологість, %;

- швидкість руху повітря на робочому місці, м/с.

Першорядний вплив на функціональну діяльність людини, його самопочуття і здоров'я робить температура. Оптимальний температурний рівень у холодний період року - 21-25 ⁰С, тимчасово припустимий - до 17-18 ⁰С, і до 28 ⁰С - у теплий період року. У приміщенні Центрального відділення не допускаються значні коливання метеорологічних факторів, що досягається в результаті вентиляції і кондиціонування повітря.

Вологість чинить велике значення на терморегуляцію організму. Підвищена вологість ( > 85 %) утрудняє терморегуляцію через зниження випару поту, а занадто низька вологість ( < 20 %) викликає пересихання слизуватих оболонок дихальних шляхів. Оптимальна вологість у Центральному відділенню - 47-60%.

Рух повітря впливає на стан організму. Мінімальна швидкість руху повітря, що відчувається людиною ~ 0,2 м/с. У зимовий час швидкість руху повітря не повинна перевищувати 0,2-0,5 м/с, а в літнє 0,1-0,2 м/с.

У приміщенні Центрального відділення ПриватБанку забезпечується природна вентиляція, коли повітря переміщається за рахунок природних сил, і штучна вентиляція за допомогою кондиціонерів. Вентиляція в комплексі забезпечує нормовані метеорологічні умови і чистоту повітря в приміщеннях (регламентується БНіП 2.04.05-91 “Опалення, вентиляція і кондиціонування повітря”).

Приміщення відділення обладнане центральним водяним опаленням. Опалення цього виду створює умови комфорту.

Правильно спроектоване і виконане освітлення забезпечує можливість нормальної виробничої діяльності. З загального обсягу інформації людина одержує через зоровий канал близько 80 %. Якість інформації, що надходить, багато в чому залежить від освітлення: незадовільне чи кількісно якісно воно не тільки стомлює зір, але і викликає стомлення організму в цілому.

Приміщення в Центральному відділені мають природне і штучне освітлення, що задовольняє вимогам БНіП 2305-95 “Природне і штучне освітлення”.

Природне освітлення здійснюється через світлові (віконні) прорізи, орієнтовані переважно на північний захід, що забезпечують коефіцієнт природної освітленості не нижче 1,2%. Штучне висвітлення в приміщенні Центрального відділення, де експлуатується обчислювальна й офісна оргтехніка, здійснюється системою загального рівномірного освітлення

Шум, пов'язаний з роботою комп'ютерів, принтерів, ксероксів, кондиціонерів погіршує умови праці, робить шкідливі дії на організм людини. Деякі комп'ютери є потенційними джерелами цілого ряду звукових коливань як чутного так і ультразвукового діапазону. Цей шум, при тривалому впливі на організм, робить небажані явища: знижується гострота зору і слуху, підвищується кров'яний тиск, знижується увага. Сильний тривалий шум може бути причиною функціональних змін серцево-судинної і нервової систем.

Рівень шуму у приміщенні відділення ПриватБанку відповідає вимогам до рівнів шумів установлених стандартом ДЕСТ 12.1.003-83 “Шум. Загальні вимоги безпеки” (зі зміною №1), СН 2.2.4/2.1.8.562-96 “Шум на робочих місцях, у приміщеннях житлових і суспільних будинків і на території житлової забудови”.

Для задоволення потреби у воді будівля Центрального відділення оснащена системою водопостачання, що складається з комплексу споруджень, призначених для одержання води з природних джерел, її очищення, транспортування, збереження і подачі; передбачене господарсько-питне і гаряче водопостачання.

Із системою водопостачання зв'язана каналізація, що представляє собою сукупність взаємозалежних споруд, що забезпечують збір і видалення забруднених стічних вод, їхнє очищення, знешкодження і знезаражування. У даному випадку має місце господарсько-збутова система каналізації, що відповідає вимогам БНіП 2.04.01-89 “Внутрішній водопровід і каналізація будинків”.

Значення параметрів, що характеризують санітарно-гігієнічні умови праці у Центральному відділенні ПриватБанку, показано у табл.5.1

Таблиця 5.1 Параметри санітарно-гігієнічних умов праці у Центральному відділенні ПриватБанку

Параметри	Фактичне значення	Норматив за державним стандартом	Відповідність фактичним значенням нормативу
Температура повітря в перехідний період, С	20	18-27	Відповідає нормативу
Відносна вологість, %	46	45-50	Відповідає
Швидкість руху повітря, м/с	0.16	0.1-0.2	Відповідає
Запиленість, мг/м3	0.75	0.1-2	Відповідає
Освітленість, лк	330	300-400	Відповідає
Рівень шуму, дБ	51	50-60	Відповідає

Таким чином, згідно даних таблиці 5.1, всі параметри санітарно-гігієнічних умов праці у Центральному відділенні ПриватБанку відповідають нормам державного стандарту.

5.2 Техніка безпеки та протипожежна профілактика

Основна частина роботи в банку виконується працівниками на комп'ютерах. Кількість комп'ютерів у кімнаті залежить від кількості робочих місць, у середньому 3-4 комп'ютера на кімнату. У зв'язку з цим виникає підвищена небезпека дії електромагнітних полів на людину. Основними факторами, що ушкоджують здоров'я, при роботі за комп'ютером є:

- тривала гіподинамія;

Будь-яка поза при тривалій фіксації шкідлива для опорно-рухового апарата, крім того, веде до застою крові у внутрішніх органах і капілярах.

- постійна напруга зорової системи;

Від 60 до 85 % користувачів при тривалому перебуванні в комп'ютера відзначають зоровий дискомфорт, різь в очах, погіршення зору.

- довгостроково повторювані одноманітні рухи;

Тут шкідлива не тільки утома тих груп м'язів, що ці рухи виконують, але і психологічна фіксація на них.

- світлове, електромагнітне та інше випромінювання (вплив на організм радіації електростатичних і електромагнітних полів);

- довге перебування в замкнутому, а ще гірше - задушливому приміщенні.

Спектр випромінювань монітора містить у собі рентгенівську, ультрафіолетову й інфрачервону області навколо комп'ютера; крім високочастотних електромагнітних, утворюються радіаційні та інші випромінювання, які генеруються високовольтними елементами схеми монітора і електронопроменевої трубки. Ці проникаючі випромінювання проходять навіть крізь стіни. Комп'ютери, за яким працюють співробітники банку, впливають на людей навіть у сусідній кімнаті (небезпечно знаходитися позаду комп'ютера). Постійний вплив цих полів може приводити часом до генетичних змін в організмі користувачів комп'ютерів.

При роботі з комп'ютером під впливом електростатичного поля пил і заряджені частки з повітря, осідаючи на обличчя, руки, можуть викликати алергію, а іноді і різні екземи, сухість шкіри, роздратування. Часто спостерігається запалення очей, головний біль, стомлюваність, стреси і навіть проблема з руховою системою. Звичайно всі неприємні відчуття зникають після доброго відпочинку.

Заходи щодо забезпечення безпечних умов праці можуть бути наступні:

- захисні екрани;

Встановлені екрани на комп'ютерах у ПриватБанку частково поглинають магнітне поле, екранують його і зменшують статичні поля. Але вони - захист не від усіх випромінювань. Рекомендується використовувати пласкі плазменні електролюминісцентні і рідинокристалічні екрани, що відповідають по безпеці знаменитому шведському стандарту.

- тривалість безупинної роботи не повинна перевищувати 2 годин; Рекомендуються щогодини робити 10-ти хвилинні перерви;

- необхідно тримати дистанцію від екрана і узагалі від моніторів;

Випромінювання і статистичне поле слабшає пропорційно кубу відстані до монітора.

Приміщення з ПЭВМ повинні регулярно провітрюватися, що забезпечує поліпшення якісного складу повітря.

Для запобігання утворення значної напруженості поля і захисту від статичної електрики комп'ютери в банку надійно і якісно заземлені, а підлоги мають антистатичне покриття.

У приміщенні, де проводилася дослідницька робота, пожаро- і вибухонебезпечні речовини не використовуються. По пожежній небезпеці будинок відноситься, згідно БНіП 2.09.02-85 “Виробничі будинки”, до категорії Д. При цьому ступінь його вогнестійкості дорівнює 2. Поверховість будинку - 2 поверхи. На кожному поверсі знаходиться евакуаційний (аварійний) вихід. Відповідає всім нормам ДЕСТ 12.1.004-95 “Пожежна безпека. Загальні вимоги”.

Розташовані на об'єкті вироби пожежної техніки повинні відповідати категорії підприємства по вибуховий і пожежній небезпеці, кліматичному районуванню об'єкта і категорії розміщення пожежної техніки, агресивності навколишнього середовища.

На випадок виникнення пожежі в будинку на кожнім поверсі розташований щит із протипожежним інвентарем, у наявності маються ручні вогнегасники типу ВВ-05. Вогнегасники розміщені в легкодоступних і помітних місцях, де виключене влучення на них прямих сонячних променів і безпосередній вплив опалювальних і нагрівальних приладів.

На кожнім поверсі будинку вивішені плани евакуації з указанням місць розташування пожежної техніки.

В усіх приміщеннях, за винятком санітарно-гігієнічних, передбачені автоматичні установки пожежної сигналізації на базі автоматичних комбінованих (димових і теплових) пожежних сповісників.

Оскільки імовірність виникнення пожежі в даному будинку відносно невелика, то встановлювати окремий пожежний водопровід не має сенсу. Протипожежні функції віднесені до системи господарсько-питного водопроводу.

Клас можливої пожежі - А, тому що в приміщенні знаходяться тверді речовини, переважно органічного походження, горіння яких супроводжується тлінням (деревина, папір).

З погляду пожежної безпеки у Центральному відділенні ПриватБанку можливими причинами виникнення пожежі можуть бути:

необережне поводження з вогнем;

використання зіпсованого обладнання.

Приміщення Центрального відділення ПриватБанкуфілії має 2 евакуаційних виходи. Двері на шляху евакуації відчиняються у напрямку виходу із приміщення, вони замикаються на запори, які легко відмикаються без ключів. Ширина евакуаційних виходів 1,5м.

Приміщення депозитного відділу забезпечено вуглекислотними вогнегасниками типу ВВ-05, об'єм корпусу - 5 літрів, які навішені на вертикальній конструкції на висоті 1,5м від рівня підлоги.

Приміщенні відділу оснащено пожежною сигналізацією променевого типу з використанням для виявлення займань димових пожежних та теплових сповіщувачів.

Виконання протипожежних заходів, додержання правил пожежної безпеки працівниками, правильне утримання пожежного інвентарю контролюється на самому високому рівні, відповідальність за протипожежний стан покладено на керуючого відділенням.

Приміщення відповідає ДЕСТ 12.4.009-89 “Пожежна техніка для захисту об'єктів. Основні види. Розміщення”.

5.3 Розрахунок загальнообмінної вентиляції для видалення надмірної теплоти з приміщення

Розрахуємо теплове навантаження на приміщення депозитного віділу:

(5.1)

де Q_об - виділення тепла від устаткування;

(5.2)

де n = 4, кількість комп'ютерів (устаткування);

P = 0,2 кВт - установлена потужність комп'ютера;

k₁ = 0,8 - коефіцієнт використання установленої потужності;

k₂ = 0,4 - коефіцієнт одночасної роботи устаткування;

860 - коефіцієнт відношення між потужністю комп'ютера (устаткування) і кількістю виділеного тепла при переході електричної енергії в теплову: 1 кВт = 860 ккал/год.

Підставляємо чисельні значення у формулу (5.2):

Q_л - виділення тепла від працюючих у приміщенні людей;

(5.3)

де n = 4 - кількість працюючих людей у приміщенні;

q = 125 ккал/год - кількість тепла, що виділяється однією людиною.

Підставляємо чисельні значення у формулу (5.3):



Q_осв - виділення тепла від приладів освітлення;

(5.4)

де N = 0,56 кВт - сумарна потужність ламп (кількість ламп, помножена на їхню потужність);

k =0,5 - коефіцієнт установки приладів освітлення.

Підставляємо чисельні значення у формулу (5.4):

Q_рад - надходження тепла через зовнішні огородження конструкцій від сонячної радіації. Для західної півкулі 50-ї широти Q_рад =135 ккал/год.

Підставляємо відповідні значення у формулу (5.1):

Зробимо розрахунок повітрообміну за надлишком тепла в приміщенні за формулою:

(5.6)

де с = 0,24 ккал/кг*град - питома теплоємність повітря,

= 1,3 кг/м³ - щільність повітря,

t_вид - температура повітря, що виділяється,

t_п - температура припливного повітря (на 5-8^оС нижче).

Підставляємо відповідні значення у формулу (5.6):

В нашому приміщенні використовується кондиціонер БК2500 продуктивністю 600 м³/год. Кількість повітря, який подається згідно БНіП 2.04.05-91 - 40 м³/особу. Для нашого приміщення при кількості працюючих 4 особи потрібно 160 м³. Тобто продуктивності кондиціонеру вистачає для видалення надмірної теплоти з приміщення і підтримки встановлених параметрів мікроклімату.

Таким чином, на підставі проведеного аналізу та здійснених розрахунків, можна зробити висновок, що в установі ПриватБанку приділяється достатня увага питанням охорони праці. Санітарно-гігієничні умови праці в приміщенні депозитного відділу відповідають нормативним вимогам, норми з техніки безпеки та пожежної безпеки повністю виконуються.

ВИСНОВКИ

Вклади та депозити становлять левову частку залучених ресурсів комерційного банку, складають той ресурсний фундамент, завдяки якому банки розвиваються та процвітають. Ресурси, залучені комерційними банками від юридичних та фізичних осіб, живлять економіку України, сприяють розвитку виробництва, сільського господарства.

За останні роки вкладно-депозитна база українських банків значно зросла, що говорить про підвищення довіри фірм та населення до банківської системи, з одного боку, та про позитивні зміни у секторі економіки, з другого. Водночас, значний обсяг грошей, які могли б працювати на економіку України, ще знаходиться поки що поза банками. Щоб не втратити довіру клієнтів до банків сьогодні, як ніколи, потрібен висококваліфікований менеджмент у банку, який має реалізовувати відповідну депозитну політику.

В процесі дослідження практичної діяльності банку, було виявлено, що в управлінні депозитними операціями суттєве значення має контроль за строковими депозитами, особливо короткостроковими, які в найбільшій мірі сприяють забезпеченню відповідної ліквідності балансу. З розвитком банківської системи та становленням економіки держави трансформується суть вкладів до запитання, які будучи дешевими ресурсами при зростанні клієнтської бази набувають рис керованих ресурсів і можуть фінансувати строкові активи банку.

Банківським менеджерам для підвищення ефективності використання вкладів та депозитів необхідно постійно розробляти та реалізовувати заходи по розширенню послуг і поліпшенню якості й культури обслуговування клієнтів, що сприяє розширенню можливостей залучення вкладів та депозитів.

На жаль, не втратила своєї актуальності проблема захисту коштів клієнтів від банкрутств банків. Сьогодні Фондом гарантування вкладів фізичних осіб гарантується сума виплати 1500 гривень, в той час як у економічно розвинутих країнах ця сума значно вища. Український вкладник не має ще достатньої економічної культури і несе свої гроші туди, де пропонуються вищі відсотки, не ознайомившись належним чином про стан банку, який їх пропонує, ризикує не отримати навіть своїх грошей. Безумовно, заходи з боку НБУ та держави сприяють зростанню стабільності банківської системи України, але і вкладники повинні турбуватися про вибір надійних стабільних банків, з виваженим балансом, гарною репутацією.

На нашу думку, в перспективі, майбутнє банків і пропонованих ними послуг по депозитах у значній мірі визначаються проблемою соціальної відповідальності, що вимагає від банків більш активної діяльності по забезпеченню якісними послугами населення з одного боку, та додержання банківських нормативів, що забезпечить гарантію повернення коштів клієнтам, з другого. Банкам все важче буде усуватися від широкого кола фінансових потреб, пов'язаних з цілком природнім намаганням Національного банку України ввести скрізь систему безготівкових (карткових) розрахунків для населення, та не менш природного намагання довгострокового кредитування реального сектору, тому комерційні банки будуть змушені удосконалювати депозитну діяльність та інформаційні технології по її обслуговуванню, здійснювати більш ретельний аналіз своїх ресурсів, що в майбутньому повинно призвести до покращення діяльності банківської системи України..

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Конституція України: Прийнята на п'ятій сесії Верховної Ради України 28.06.1996 р. - К.: Преса України, 1997. - 80 с.

2. Закон України “Про Національний банк України” від 20.05.1999// Галицькі контракти.-1999.- № 25. с.23-28

3. Закон України “Про банки і банківську діяльність” (від 17.12.2000 р. №2121-III)// http: //www.rada.kiev.ua.

4. Закон України “Про фонд гарантування вкладів фізичних осіб” (№ 2740-14)// http: //www.rada.kiev.ua.

5. Положення “Про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України”, затверджене постановою Правління Національного банку України від 30.12..98р. № 566 //http: //www. rada.kiev. ua.

6. План рахунків бухгалтерського обліку в банках України, затверджений постановою Правління Національного банку України від 24.09.99 № 388 (зі змінами та доповненнями) // http: //www.rada.kiev.ua.

7. Інструкція з бухгалтерського обліку основних засобів та нематеріальних активів комерційних банків України, затверджена постановою Правління Національного банку України 11.12.2000 № 475// Законодавчі нормативні акти з банківської діяльності. - №7.-С.13-19.

8. Агафонов А. Управление активами и пассивами в коммерческом банке// Банки. - 1996. - №8.-С.23-25.

9. Алексеев М.В., Демидов П.Г., Ройтман М.Я., Тарасов-Агалаков Н.А. Основы пожарной безопасности. - М., 1971. - 248с.

10. Абрамішвілі Г.Г. Проблеми міжнародного маркетингу: Посібник. - М.: Міжнародні відносини, 1984. - 98 с.

11. Андрусов А.М. Бухгалтерський облік і звітність у банку: практичне керівництво з документами і коментарями/ Посібник. - М.: АТ “Менатеп - информ”, 1998. - 368с.

12. Ачкасов А.И. Активні операції комерційних банків. Серія “Міжнародний банківський бізнес”: Посібник. - М.: Видавництво АТ “Консалтбанкир”, 1995. - 452с.

13. Ачкасов А.И. Баланси комерційних банків і методи їхнього аналізу. Питання ліквідності і їхнє відображення в банківських балансах.. Серія “Міжнародний банківський бізнес”. - М.: Видавництво АТ “Консалтбанкир”, 1995. - 568с.

14. Банки и банковские операции: Учеб. Для вузов / Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова и др.; Под ред. Проф. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ, 1997. - 471с.

15. Банковское дело: стратегическое руководство. - Москва.: Кожалтбанкир, 1995. - 432 с.

16. Банки и банковские операции. Учебник для ВУЗов. / Под ред. Е.Ф. Жуковой. - М.: Банки и биржи ЮНИТИ, 1997.- 417 с.

17. Банковское дело / Под ред. В.И. Колесникова и Л.П. Кроливецкой. - М.: «Финансы и статистика», 1995. - 200 с.

18. Банківський менеджмент: Навчальний посібник для вищ. навч. закл. /О.Кириченко, І. Гіленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 1999. - 671с.

19. Банківські операції: Підручник / А.М. Мороз, М.І. Савлук, М.Ф. Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф.А.М.Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384с.

20. Банки та банківська діяльність: Навчальний посібник За ред.

В.Б. Кириленко; КНЕУ - Київ.: 1999. - 500с.

21. Бухвальд Б. Техника банковского дела. - М.: Финансы, 1993.-348с.

22. Бушуєва І. Маркетингова стратегія банку з депозитних послуг//Вісник НБУ.-2002.-№1.-С.15-16.

23. Васюренко О.В. Банковская система в условиях трансформации финансового рынка. - Харьков: ХарМос, 1995. - 40с.

24. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцій у комерційних банках. - Харків: Оригінал, 1998. - 72с.

25. Васюренко О.В. Банківські операції: Навчальний посібник. - К.: Товариство «Знання», КОО, 2000. - 242с.

26. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами. - Х.: Гриф, 2000. - 390с.

27. Вивчення зовнішньоторговельних ринків: цілі, засоби, ефективність: Посібник / За ред. Горячова А.А.-М.: Міжнародні відносини, 1984.- 183 с.

28. Глущенко В.В., Кізим Н.А., Хонгвен Чанг. Аналіз і регулювання діяльності комерційних банків. - Х.: Бізнес інформ, 2000. - 76с.

29. Голубович А.Д., Ситник А.В., Хенкин Б.Л., Самодкина Н.В. Управление банком: организационные структуры, персонал и внутренние коммуникации. - М.:АО “Менатеп-информ”, 1995. - 208с.

30. Голуб А.Г., Семенюк Л.П., Смовженко Т.С. Гроші. Кредит. Банки. - Львів: “Центр Європи”, 1997. - 256с.

31. Гроші, банки та кредит: у схемах і коментарах: Навч. посібник / За ред. Б.Л. Луціва. - 2-ге видання, перероб. - Тернопіль: Карт-бланш, 2000.- 225с.

32. Гроші, банки, кредитно-грошова політика. Навчальний посібник/ За ред. Нуреева Р.М. - М.: Финстатинформ, 1994. - 196с.

33. Долан Э. Дж., Кэмпбелл К.Д., Кэмпбелл Р.Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. - СПб.: Санкт-Петербург Оркестр, 1994. - 493 с.

34. Деньги. Кредит. Банки. Учебн. для вузов по экон. спец. / Е.Ф. Жуков, Л.М.Максимова, А.В.Печникова и др.; Под ред. Е.Ф.Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2000. - 623с.

35. Деньги, кредит, банки. /Под ред. Г.Кравцовой. - Минск: Меркаванье, 1994.- 267с.

36. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М. та ін. Практикум із охорони праці. Навчальний посібник/ За ред. канд. техн. наук, доцента В.Ц. Жидецького. - Львів, Афіша, 2000 -352 с.

37. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони праці. - вид. 3-є, доповнене. - Львів: Афіша, 2000. - 350с.

38. Заруба О.Д. Фінанасовий менеджмент у банках: Навч. Посібник.- К.: Товариство “Знання”, КОО, 1997.-172 с.

39. Заруба О.Д. Банківський менеджмент та аудит.-К.: “Видавництво Лібра” ТОВ,1996.-224 с

40. Економіка підприємства: Підручник. / За заг. ред. С.Ф. Покропивного. - Вид. 2-ге, перероб. та доп. - К.: КНЕУ, 2001. - 528с.

41. Економічний аналіз діяльності комерційних банків і підприємств: Навчальний посібник /За ред. М.Р. Ковбасюк. - К.: Видавничий дім “Скарби”, 2001 - 335с.

42. Івасів Б.С. Гроші та кредит: Підручник.- Тернопіль: Карт-бланш, 2000.- 510с.

43. Іванов В.М. Гроші і кредит: Курс лекцій. - К.: МАУП, 1999.- 232с.

44. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах: Навчальний посібник / І.Ф. Рогач, М.А. Сендзюк, В.А. Антонюк. - К.:КНЕУ, 2001 - 240с.

45. Карманов Є.В. Банківське право України: Навчальний посібник.- Харків: Консум, 2000.- 464с.

46. Ковалев В.В. Финансовый анализ: управление капиталом, выбор инвестиций, анализ отчетности.- М.: Финансы и статистика, 1990.- 147с.

47. Коммерческие банки. / Э.Рид, Э. Гил, Р.Когтер, Р.Смит; Пер. с англ. А.А. Кандауров, Т.Д. Масюкова, М.З. Штернгарц; Общ. ред. и вступ. статья В.М.Усоскина. - М.: Прогресс, 1983. - 501с.

48. Коршунов В.І. Облік та аналіз у комерційних банках: Навч. посібник. - Х.: Основа, 1999.- 176с.

49. Коршунов В.І. Організація бухгалтерського обліку в зарубіжних країнах: Монографія.- Х.: Основа, 1999. - 226с.

50. Крикавський Є.В. Аналіз використання виробничих ресурсів та витрат: (Навч. посіб. для екон. спец.) - Львів: видавництво ДУ “Львів політехніка”, 1997. - 223с.

51. Курс экономического анализа./ Под ред. М.И. Баканова, А.Д. Шеремета. М.: Финансы и статистика, 1984.-182с.

52. Лобанова А. Проблеми формування ресурсної бази комерційних банків України // Економіка.Фінанси.Право.-№12.-С.21-24.

53. Матовников М.Ю. Снижение процентных ставок - риски и возможности //Банковское дело.-2001.№10.-С.32-36.

54. Методичний посібник з питань експлуатації та застосування вогнегасників /Л.А.Присяжнюк та ін. - К., 1998. - 152с.

55. Миловидов В.Д. Современное банковское дело. Опыт организации и функционирования банков США. - М.: Издательство МГУ, 1992. - 174с.

56. Муравьев А.И. Теория экономического анализа: проблемы и решения. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 361с.

57. Облік та аудит у комерційних банках: Підручник /А.М. Герасимович, Т.В. Кривов'яз, О.А. Мазурін та ін.; за ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Герасимовича. - Л.: “Фенікс”, 1999. - 512с.

58. Охорона праці користувачів комп'ютерів: Навчальний посібник / В.Ц. Жидецький. - Л.: «Афіша», 2000 - 174с.

59. Организация деятельности коммерческого банка: Учебное пособие / И.В. Пещанская. - М.: ИНФРА-М, 2001 - 319с.

60. Панков Д.А. Бухгалтерский учет и анализ в зарубежных странах. - М.: Инфра-М, 1999. - 235с.

61. Панова Г.С. Анализ финансового состояния коммерческого банка. - М.: Финансы и статистика, 1996. - 270с.

62. Патрикац Л., Компанієць С. “Проблеми та перспективи розвитку банківської системи України” // Вісник НБУ.-2001.-№12.-С.20-22.

63. Перспективи розвитку фінансово-банківської системи України: погляд у майбутнє: Збірник наук. доповідей. / Українська академія банківської справи; (Ред. рада: Козьменко С.М. та інші) - Суми: Ініціатива, 1999. - 117с.

64. Платіжні системи: Навч. посібник для студентів вищих закладів освіти // Ющенко В.А. та ін - К.: Либідь, 1998. - 416с.

65. Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела: Пособие - М.: ИНФРА - М, 1996. - 624с.

66. Пратт Л. Обманные операции в банковском деле. Их выявление и предупреждение. - М.: Перспектива, 1995. - 224 с.

67. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент банку: Навч. Посібник.-К.:КНЕУ,1999.-280с.

68. Річний звіт ПриватБанку за 2001 рік // http:www.PRIVBANK.com

69. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 2-е издание, перераб. и доп. - Мн.: ИП «Экоперспектива», 1998. - 498с.

70. Савлук М.І. Вступ до банківської справи. - К.: Лібра, 1998. - 324c.

71. Свиридов О.Ю. Деньги, кредит, банки: (Учеб. пособие для вузов экон. спец.). - Ростов н/Д: Феникс, 2000. - 446с.

72. Ривуар Ж. Техника банковского дела. - М.: Прогрес, 1993.-160 с.

73. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М.: Дело ЛТД, 1995. - 768с.

74. Родзинский Ю.Л. Банковская деятельность. Регулирование и надзор. Сравнительный анализ денежно-кредитного регулирования и контроля США и России. - СПб.: «Альфа», 2000. - 112с.

75. Рычков В.И. Пакет прикладных программ Microsoft Office: Учебн. пособие. - СПб.: Питер, 2000. - 320с.

76. Тимоти У. Кох. Управление банком: Пер. с англ. В 5-ти книгах, 6-ти частях: Пособие. - Уфа: Спектр. Часть V, 1993 - 192с.

77. Усоскин В.М. Сучасний комерційний банк. "Керування й операції.".- М:ПЦ "Вазар-Ферро", 1994. - 345с.

78. Усоскин В.М. Финансовая и денежно-кредитная системы США. - М.: Финансы и статистика, 1976. - 239с.

79. Четыркин Е.М. Методы финансового анализа предприятия. - М.: Юни-Глоб, 1992. - 80с.

80. Шеремет А.Д. Фінанси підприємств. - М.: ИНФРА-М, 1998.-343с.

81. Шеремет А.Д., Сайфулин Р.С. Методика финансового анализа предприятия. - М.: Инфра-М, 1995. - 176с.

82. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков и зарубежный опыт. - М.: Финансы и статистика, 1993. - 144с.

83. Ющенко В.А., Міщенко В.І.Управління валютними ризиками. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1998. - 444с.

84. Ющенко В.А., Міщенко В.І. Валютне регулювання: Навч.посіб. - К.: Т-во “Знання”, КОО, 1999. - 359с.

85. Экономический анализ деятельности банка. Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 320 с.

ВІДГУК

на дипломну роботу з теми

“Вклади та депозити як головне джерело банківських

ресурсів та аналіз ефективності їх використання”

студентки групи 2ПС спеціальності 7.050105

“Банківська справа” Харківської філії

Української академії банківської справи

Добрової Ольги Володимирівни

Збільшення ресурсної бази комерційних банків, основу якої складають вклади та депозити, в умовах розбудови сучасної Української економіки вельми необхідне. Тому актуальність теми дипломної роботи не викликає сумніву.

На базі зібраного та проаналізованого матеріалу, нормативної документації та спеціальної літератури студентка Доброва Ольга Володимирівна розкрила сутність та значення вкладів та депозитів, як основної складової ресурсів комерційного банку, а також подала техніко-економічну характеристику ПриватБанку, як бази дослідження.

В другому розділі на основі звітності банків та макроекономічних показників проведено комплексний аналіз узагальнюючих показників вкладів та депозитів комерційних банків України, розглянута структура та динаміка розвитку депозитної бази ПриватБанку, проаналізовані чинники, які впливають на її обсяг, висвітлені особливості депозитної діяльності ПриватБанку.

У дипломній роботі запропоновані шляхи вдосконалення вкладних та депозитних операцій , які сприятимуть зростанню депозитної бази комерційних банків України.

Робота виконана грамотно, логічно, висвітлено та розкрито головні моменти обраної теми.

Виконана робота свідчить про високий рівень теоретичної та практичної підготовки студентки.

Дипломна робота Добрової О.В. з теми “Вклади та депозити як головне джерело банківських ресурсів та аналіз ефективності їх використання” відповідає вимогам щодо змісту та оформлення дипломних робіт, рекомендується до захисту на засіданні ДЕКу і заслуговує оцінки “відмінно”.

Керівник роботи, Є.В.Карманов

к.ю.н., доцент