Система обліку заробітної платні і аналіз праці на підприємстві "Торезький завод"

Крім тарифної ставки (окладу) працівники підприємства Торезького заводу ЗБШК мають право на отримання доплат, надбавок та премій згідно діючого законодавства.

Розмір премії по основним результатам виробничо-господарської діяльності виплачується у наступних процентних співвідношеннях:

1) для працівників основної діяльності:

- для керівників, спеціалістів та працівників, які працюють на виборних та штатних посадах в профсоюзних органах виплачується 40%;

- для працівників охорони обєктів (старших сторожей, сторожей, стрільців, контролерів на КПП, керівників командних відділень охорони - 25%;

- для прибиральниць всіх найменувань та дворників - 15%;

- для всіх інших працівників - 35%.

2) для працівників непромислової сфери - 25%.

Величина премії визначається щомісячно, виходячи із планового фонду оплати праці в межах регульованого фонду оплати праці. Нарахування премій відображаються по кредиту рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платі».

Умови виплати премії:

1) Відсутність системних аварій;

2) Відсутність нещасних випадків із смертельними ісходами.

Також передбачено перелік доплат та надбавок працівникам:

1) Доплати:

- За роботу в тяжких та шкідливих умовах;

- За роботу у нічний час;

- За роботу у святкові та неробочі дні;

- За інтенсивність праці.

2) Надбавки:

- За високий професіоналізм;

- За класність водіям автотранспортних засобів;

- За високі досягнення в праці;

- За якісне несіння служби контролерами ВОХОР;

- За безперервний стаж роботи у сфері енергетики.

Для узагальнення інформації по розрахунках з персоналом по оплаті праці, а також розрахункам за неодержану у встановлений термін (3 робочих дня) суму по оплаті праці Торезький завод ЗБШК використовує балансовий рахунок 66 «Розрахунки по оплаті праці», яка має два субрахунки:661 «Розрахунки по заробітній платні»; 662 «Розрахунки по депонентах» [19].

По кредиту рахунку 661 відображається нарахована працівникам підприємства основна і додаткова заробітна платня, премії, допомога по тимчасовій непрацездатності, матеріальна допомога, суми індексації заробітної платні у зв'язку з інфляцією, суми компенсацій втрати працівниками частини заробітної платні у зв'язку з порушенням термінів її виплати і інші нарахування, які є доходом працівника. По дебету рахунку 661 відображається виплата заробітної платні і всіх вищеперелічених нарахувань. Нараховані, але не одержані персоналом підприємства у встановлений термін суми по оплаті праці відображаються по дебету рахунку 661 і кредиту рахунку 662. Суми депонентів, що виплатили, відображаються по дебету рахунку 662. Аналітичний облік розрахунків з персоналом ведеться по кожному працівнику, виду виплат і відрахувань. Сума нарахованої заробітної платні по всіх працівниках дорівнює обороту по кредиту синтетичного рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці» за звітний період. Сума всіх відрахувань із заробітної платні і сума заробітної платні, що виплатила, дорівнює обороту по дебету рахунку 66 «Розрахунки по оплаті праці». Кредитове сальдо цього рахунку дорівнює сумі в графі розрахунково-платіжної відомості «Сума, належної до оплати».

Віддзеркалення витрат Торезского заводу ЗБШК на оплату праці ведеться за допомогою рахунків класів 8 і 9.

Таблиця 2.2- Проведення нарахувань по оплаті праці працівникам

Зміст операції	Дебет	Кредит
1	2	3
Інші виплати по оплаті праці Перші 5 відпрацьованих днів	816 840	661 661
Нараховані відпускні за рахунок резерву на оплату відпусток	471	661
Нарахована працівникам допомога по тимчасовій непрацездатності	652	661
Нарахована працівникам заробітна платня, премія за вислугу років і інші премії за рахунок цільового фінансування	48	661
Формування собівартості (заробітна платня працівників обслуговуючих служб)	230 230 230 230 230 230 230	811 812 813 814 815 816 840
Закриття рахунку 230	230	902
Формування собівартості (заробітна платня працівників загальновиробничих служб)	91 91 91 91 91 91 91	811 812 813 814 815 816 840
Формування собівартості (заробітна платня працівників адміністративно-управлінських служб)	92 92 92 92 92 92 92	811 812 813 814 815 816 840

З сум нарахованої заробітної платні працівників підприємства, осіб, які працюють на підприємстві за трудовими угодами, за сумісництвом, виконують разові роботи, здійснюються утримання. Вони діляться на обов'язкові утримання і утримання за ініціативою підприємства, але тільки у випадках, передбачених законодавством (наприклад, аліменти).

Обов'язкові утримання включають: прибутковий податок (податок з доходу фізичних осіб), утримання до Пенсійного фонду, утримання збору на соціальне страхування на випадок тимчасової непрацездатності і на випадок безробіття, утримання по виконавських листах і розпорядженнях нотаріальних контор на користь юридичних і фізичних осіб.

Прибутковий податок - це обов'язковий платіж, який встановлюється державою для фізичних осіб, які одержують доходи.

Сума відрахувань прибуткового податку розраховується згідно Закону України «Про податок з доходу фізичних осіб» від 01.01.04г.[2]

Торезький завод ЗБШК використовує при розрахунку заробітної платні ставку 13% прибуткового податку від неоподатковуваного податком мінімуму. Неоподатковуваний податком мінімум складає 17 гривень.

Сума відрахувань до Пенсійного фонду розраховується згідно Закону України «Про збір на обов'язкове державною пенсійне страхування» від 05.11.1991г. №1788-XII (зі змінами і доповненнями).[3]

Суми відрахувань до фондів соціального страхування розраховуються згідно законам України про загальнообов'язкове державне страхування.[4,5,6]

Розмір обов'язкових відрахувань передбачено законодавством України:

-податок з доходу фізичних осіб - 15%;

-пенсійний фонд - 2 - 4%;

-фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - 0,5%, 1%;

-фонд соціального страхування на випадок безробіття - 0,5%;

Таблиця 2.3 - Проведення у бухгалтерському обліку відрахувань з заробітної плати

Зміст операції	Дебет	Кредіт
Пенсійний фонд	661	651
Фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	661	652
Фонд соціального страхування на випадок безробіття	661	653
Податок з доходу фізичних осіб	661	641
Профсоюзні взноси	661	685
Аліменти	661	685

Оплата праці працівникам веде до додаткових зобов'язань підприємства перед державними фондами обов'язкового страхування.

Підприємство зобовязане нарахувати на суму заробітної плати наступні суми внесків:

- пенсійний фонд - 32%;

- фонд соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності - 2,9%;

- фонд соціального страхування на випадок безробіття - 1,6%;

- фонд соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань - 1,16% (для конкретної галузі).

Таблиця 2.4 - Приклад проведення у бухгалтерському обліку нарахувань на заробітну плату

Зміст операції	Дебет	Кредіт
Пенсійний фонд	821	651
Соціальне страхування на випадок тимчасової втрати працездатності	822	652
Соціальне страхування на випадок безробіття	823	653
Соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань	825	656
Формування собівартості	230,91,92 230,91,92 230,91,92 230,91,92 230,91,92	821 822 823 824 825

Розрахунок тарифних відпусток працівників Торезького заводу ЗБШК проводиться наступним чином : нарахована сума відпускних для працівників підприємства відображається, як і всі інші нарахування, по кредиту рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платні» і дебету рахунку 471 «Забезпечення оплата відпусток» [19].

Згідно Закону України «Про відпустки» від 15.11.96г. №504/96-ВР відпустки можуть бути:

- щорічна;

- учбова;

- без збереження заробітної плати;

- соціальна.

Відпускні нараховуються працівникам тільки при виході в щорічну відпустку.

Згідно Закону України «Про відпустки» від 15.11.96г. №504/96-ВР для працівників енергетики відпустка працівнику надається мінімум на 24 календарні дні, із збільшенням на 2 календарні дні за кожні відпрацьовані 2 роки, але не більше 28 календарних днів. Виключення складають наступні категорії:

- інваліди I і II груп - 30 календарних днів;

- інваліди III групи - 26 календарних днів;

- працівники віком до 18 років - 31 календарний день;

- працівники із шкідливими умовами роботи - до 35 календарних днів [7].

Оплата відпустки проводиться не пізніше за три дні до його початку. Сума на оплату відпустки обов'язково повинна бути одержана працівником підприємства і не може відноситься на сет 662 «Розрахунки по депонентах».

Розрахунок заробітної платні під час того, як працівник знаходиться у будь-якому вигляді відпустки (окрім відпустки без збереження заробітної платні), проводиться виходячи з середньої заробітної платні працівника за місяці, які він відпрацював з моменту виходу з попередньої відпустки ( для знов прийнятих працівників з моменту надходження на роботу).

Розрахунок компенсації за дні хвороби проводиться виходячи з середньої заробітної платні конкретного працівника за останні шість відпрацьованих їм місяців. Нарахування компенсацій за дні хвороби також як і інші нарахування по заробітній платні відображаються по кредиту рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платні».

Нарахування премій, доплат та надбавок до тарифних окладів працівників також відображаються по кредиту рахунку 661 «Розрахунки по заробітній платні».

Всі нараховані суми по заробітній плати (окрім заробітної платні працівників непромислової сфери - гуртожитку і їдальні) включаються у валові витрати підприємства.

Заробітна платня працівникам Торезького заводу ЗБШК виплачується двома частинами. З 21 по 25 число поточного місяця виплачується аванс працівникам підприємства за поточний місяць. Розмір авансу не повинен перевищувати 40 % від окладу працівника підприємства. З 8 по 12 число місяця наступного за звітним виплачується сума заробітної платні працівникам підприємства, що залишилася. Ця сума загалом повинна дорівнювати сумі кредитового сальдо по рахунку 661. В серпні 2002 року Торезький завод ЗБШК уклав договір з ПАТ «Приватбанк» на перелік заробітної платні співробітників Торезького заводу ЗБШК на електронні картки VIZA.

Таблиця 2.5 Проведення по рахівницях бухгалтерського обліку видачі заробітної платні працівникам підприємства

Дт	Кт	Сума
661000 (останні три цифри аналітичного обліку- табельний номер співробітника)	311	Суми нарахованої заробітної плати кожного співробітника відповідно по табельних номерах

У результаті проведення всіх нарахувань по заробітній платні кожному працівнику Торезького заводу ЗБШК видається розрахунковий листок, на якому відображені всі нараховані і утримані суми його заробітної платні. Розрахунковий лист- це конфіденціальний документ, який має право вивчити тільки розраховувач і співробітник, нарахування по заробітній платні якого там відображені. Розрахунковий листок представляє з себе лист невеликого формату. На ньому вказані табельний номер співробітника, його прізвище і ініціали, місяць і рік, індивідуальний індифікаційний код, тарифний оклад, код служби, в якій він працює. Далі перераховані всі нараховані і утримані суми згідно шифрам.

Суми «До видачі в банк» по розрахункових листах всіх працівників підприємства повинна бути рівна підсумковій сумі в платіжній відомості на видачу заробітної платні, яка підшивається під платіжне доручення, по якому грошові кошти на заробітну платню перераховуються в банк, а банк, відповідно, перераховує їх працівникам підприємства згідно номерам лицьових рахунків працівників.

Розрахунки по заробітній платні і іншим виплатам працівникам згідно посадової інструкції в бухгалтерії Торезького заводу ЗБШК закріплені за однією людиною. В його основні обов'язки входить:

- своєчасно зажадати всі необхідні документи для нарахування заробітної платні;

- правильно і своєчасно виконати всі необхідні розрахунки по оплаті праці і іншим виплатам працівників;

- правильно і своєчасно відобразити нарахування по оплаті праці і іншим виплатам в бухгалтерській і податковій звітності;

- своєчасно провести виплати нарахованих сум.

Найпоширенішими виплатами по соціальному страхуванню є:

1 Посібники з тимчасової непрацездатності

2 Посібники з вагітності і пологів

3 Допомоги при народженні дитини

4 Посібники з догляду за дитиною до досягнення ним трирічного віку.

Розглянемо посібники з тимчасової непрацездатності (лікарняні)

Для нарахування лікарняних важливий термін хвороби, вказаний в листку непрацездатності, оскільки від терміну хвороби залежить джерело виплати лікарняних:

- перші п'ять днів хвороби оплачуються за рахунок засобів працедавця;

- всі подальші дні хвороби - за рахунок засобів Фонду соціального страхування по тимчасовій втраті працездатності.

Коефіцієнт страхового стажу:

60% - застрахованим особам, що мають страховий стаж до п'яти років

80% - від п'яти до восьми років

100% - понад вісім роки

Віддзеркалення лікарняних в бухгалтерському обліку:

Нарахування лікарняних за всі дні хвороби, починаючи з шостого, відображається по дебету субрахунку 652 «По соціальному страхуванню» і кредиту субрахунку 661 «Розрахунки по заробітній платні».

За перші п'ять днів - по кредиту субрахунку 661 «Розрахунки по заробітній платні», але в кореспонденції з дебетом відповідних рахунків обліку витрат: 23 «Виробництво», 91 «загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати», 93 «Витрати на збут», 94 «Інші витрати операційної діяльності»

2.3 Облік відрахувань до фондів соціального захисту і їх використання

Заробітна платня є основною складовою для бази обкладення соціальними внесками.

В даний час існують такі види соціальних внесків:

1) внесок на загальнодержавне пенсійне страхування (далі - внесок до Пенсійного фонду);

2) внесок на загальнодержавне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням (далі - внесок до Фонду по тимчасовій втраті працездатності);

3) внесок на загальнодержавне соціально страхування на випадок безробіття (далі - внесок до Фонду по безробіттю)

4) внесок на загальнодержавне соціально страхування від нещасного випадку на виробництві і професійного захворювання, що призвели втрату працездатності (далі - внесок до Фонду від нещасного випадку)

Розглянемо порядок нарахування і сплати кожного внеску до соціальних фондів.

Круг платників і база обкладення внесками до Пенсійного фонду визначені Законом № 1058, а також Інструкцією № 21-1

Платників внесків до Пенсійного фонду можна розділити на дві групи:

1 група - працедавці - сплачують внески «нарахування»

2 група - найняті робітники - сплачують внески «утримання»

Базою обкладення внесками для 1-й групи є: виплати, які включаються до фонду оплати праці і оподатковуються з доходів; виплати фізичним особам за виконання робіт (послуг); суми оплати перших п'яти днів тимчасової непрацездатності.

Базою обкладення внесками для 2-й групи є суми доходу у вигляді заробітної платні, інших виплат і винагород, які включаються до складу загального доходу оподаткування.

Розміри ставок внесків:

Для 1-й групи - 32,3 %

Для 2-й групи - 1%, якщо дохід не перевищує 150 грн.

2%, якщо дохід перевищує 150 грн.

Порядок віддзеркалення в регістрах бухгалтерського обліку нарахування і сплати внеску на пенсійне страхування приведемо у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Нарахування і сплати внеску на пенсійне страхування

№ п./п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Нарахування внеску на пенсійне страхування підприємством:
1	на заробітну платню працівників, зайнятих виробництвом продукції	23	651
2	на заробітну платню апарату управління виробничим персоналом	91	651
3	на заробітну платню працівників адміністративно-управлінського персоналу	92	651
4	на заробітну платню працівників збуту	93	651
5	Перерахування нарахованої суми внеску	651	311

Нараховані суми внеску на пенсійній страхування включаються у валові витрати підприємства на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.

Звітність:

Підприємство щомісячно складають в двох екземплярах розрахунок суми страхових внесків на пенсійне страхування формою, передбаченої в положенні 23 до Інструкції № 21-1 . Розрахунок подається платником до органу Пенсійного фонду - не пізніші 20 календарних днів, наступний за останнім днем звітного (календарного) місяця. Розрахунок заповнюється в гривнях з копійками і в ньому указуються всі передбачені показники.

Розглянемо внесок до Фонду по тимчасовій втраті працездатності

Об'єктом обкладення внеском в частині «нарахувань» є суми фактичних витрат на оплату праці найнятих робітників для підприємств.

У частині «утримань» об'єктом обкладення внеском до Фонду по тимчасовій втраті працездатності є суми оплати праці, підлягаючі обкладенню податком з доходів фізичних осіб.

Розміри ставок внесків:

Для підприємств (з суми фонду оплати праці) - 2,9%

Для фізичних осіб (з суми доходу оподаткування) -

0,5% - заробітна платня нижча за прожитковий мінімум

1% - заробітна платня вища за прожитковий мінімум.

Порядок нарахування і терміни сплати:

Порядок і терміни сплати внеску на страхування по тимчасовій непрацездатності визначені в ст. 23 Закону № 2240, а також Інструкцією № 16. Згідно Інструкції № 16 перерахування коштів до Фонду по тимчасовій втраті працездатності підприємством здійснюються одночасно з отриманням грошових коштів на оплату праці в установах банків.

Порядок віддзеркалення в регістрах бухгалтерського обліку нарахування і сплати внеску в Фонд по тимчасовій втраті працездатності приведемо у таблиці 2.7.

Нараховані суми внеску на страхування по тимчасові втраті працездатності включаються у валові витрати підприємства на підставі п.п. 5.7.1 Закону про податок на прибуток.

Таблиця 2.7 Нарахування і сплати внеску в Фонд по тимчасовій втраті працездатності

№ п./п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
Нарахування внеску на пенсійне страхування підприємством:
1	на заробітну платню працівників, зайнятих виробництвом продукції	23	652
2	на заробітну платню апарату управління виробничим персоналом	91	652
3	на заробітну платню працівників адміністративно-управлінського персоналу	92	652
4	на заробітну платню працівників збуту	93	652
5	Перерахування нарахованої суми внеску	652	311

Звітність:

Відповідно до п. 7.1. Інструкції № 16 платники внеску на страхування по тимчасовій непрацездатності зобов'язані вести облік засобів загальнообов'язкового державного соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, обумовленими народженням і похованням, і своєчасно подавати органам реєстрації Фонду звітність за формою Ф4-ФССзТВП, затвердженої ухвалою правління Фонду від 04.03.2006 р. № 21, із змінами і доповненнями .Звіт складається платниками щокварталу в двох примірниках наростаючим підсумком з початку року не пізніше за 20 число місяця наступного за звітним періодом, річний звіт - не пізніше за 20 число. Другий примірник залишається в бухгалтерії підприємства.

Розглянемо порядок внесок до Фонду по безробіттю,платниками якого є:

1 група - працедавці - сплачують внески «нарахування»

2 група - найняті робітники - сплачують внески «утримання»

Розміри ставок внесків:

Для 1-ї групи - 1,6%

Для 2-ї групи - 0,5%

Не є платниками внеску:

- працюючі пенсіонери, та особи, у яких згідно діючому законодавству виникло право на пенсію

- іноземці та особи, які тимчасово працюють в Україні

- застраховані особи на час відпустки по догляду за дитиною по досягненню їм трьорічного віку

- застраховані особи у частині отриманної допомоги з часткового безробіття

Порядок нарахування і терміни сплати:

згідно п. 5.6. Інструкції № 339 перерахування коштів до Фонду по безробіттю підприємством здійснюються одночасно з отриманням грошових коштів на оплату праці в установах банків.

Порядок віддзеркалення в регістрах бухгалтерського обліку нарахування і сплати внеску в Фонд по безробіттю:

у регістрах бухгалтерського обліку нарахування і сплата внесків відображаються записами також як і для обліку Фонду по тимчасовій втраті працездатності, але кореспондуючим рахунком буде субрахунок 653 - «Розрахунки по страхуванню на випадок безробіття»

У податковому обліку суми внеску на страхування на випадок безробіття, як і попередні соціальні внески, відносяться на валові витрати.

Звітність:

звіт до фонду по безробіттю складають щокварталу в двох примірниках і надають в центр зайнятості в наступні терміни: не пізніше 10 квітня, 10 липня, 10 жовтня, 15 січня.

Розглянемо порядок внесків до Фонду від нещасного випадку

На відміну від всіх вищеперелічених внесків до соціальних фондів внесок до Фонду від нещасних випадків сплачується виключно працедавцем в частині «нарахувань». Об'єктом обкладення є суми фактичних витрат на оплату праці найманих осіб.

Страхові тарифи:

страхові тарифи для працедавців диференційовані по групах галузей економіки (видам робіт) залежно від класу професійного ризику виробництва і встановлені Законом №2272

Порядок нарахування і терміни сплати:

перерахування коштів до Фонду від нещасних випадківпідприємством здійснюються одночасно з отриманням грошових коштів на оплату праці в установах банків (ст. 49 Закону № 1105, п. 4.12. Інструкції № 12)

Порядок віддзеркалення в регістрах бухгалтерського обліку нарахування і сплати внеску в Фонд від нещасних випадків:

для віддзеркалень розрахунків з Фондом від нещасних випадків рекомендується підприємствам використовувати субрахунок 656 «Розрахунки по страхуванню від нещасного випадку.

Також як і в попередніх соціальних внесках, сума нарахована до Фонду соціального страхування від нещасного випадку, відноситься до складу валових витрат підприємства.

Звітність:

звіт до Фонду нещастних випадкків складають щокварталу в двох примірниках і надають в центр зайнятості в наступні терміни: не пізніше 20 квітня, 20 липня, 20 жовтня, 25 січня.

2.4 Порядок оподаткування доходів фізичних осіб

Питання оподаткування доходів фізичних осіб, зокрема заробітної платні, в даний час регламентовані Законом № 889.

Відповідно до п.п. 4.2.1 Закони № 889 до складу загального місячного доходу оподаткування включаються доходи у вигляді заробітної платні, інші виплати і винагороди, нараховані (що виплатять) платнику податку відповідно до умов трудового або цивільно-правового договору.

Обов'язок нараховувати, утримувати і сплачувати податок з доходів фізичних осіб покладена на підприємства, які виплачують заробітну платню своїм найнятим робітникам. Такі особи в Законі № 889 визначені як податкові агенти.

Визначення об'єкту оподаткування у вигляді заробітної платні - п. 3.5. Закону № 889

При нарахуванні доходів у вигляді заробітної платні об'єкт оподаткування визначається як нарахована сума такої заробітної платні, зменшена на суму збору до Пенсійного фонду України і внесків до фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, які відповідно до закону стягуються за рахунок доходу найманої особи (Закон № 1958 від 01.01.2007 р. в редакції п. 3.5. Закону № 889)

Ставка податку:

ставка податку з доходів фізичних по заробітній платні визначена в п.7.1. і п. 22.3 Закону № 889 і складає 13%

Ставка 13% застосовується як по заробітній платні по основному місцю роботи, та і за сумісництвом.

З 1 січня 2009 ставка податку з доходів складає 15%.

Розмір податкової соціальної пільги:

відповідно до п.6.1. Закону № 889 платник податків має право на зменшення суми загального місячного доходу оподаткування, одержуваного з джерел на території України від одного працедавця у вигляді заробітної платні, на суму податкової соціальної пільги у встановлених розмірах. Для окремих категорій платників встановлена податкова соціальна пільга в підвищеному розмірі.

Розмір податкової пільги в перехідний період складе:

2006 р. - 30% мінімальної з/п (205 грн.), тобто 205х30% = 61.50 грн.

2007 р. - 50% мінімальної з/п (262 грн.), тобто 262х50% = 131,00 грн.

2008 р. - 80% мінімальної з/п

2009 р. - 100 % мінімальної з/п

Умови застосування податкової соціальної пільги (ПСП):

згідно п.п. 6.5.1 Закони № 889 ПСП застосовується до доходу, одержаного платником податку протягом звітного податкового місяця, якщо його розмір не перевищує суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 1 січня звітного податкового року, помноженої на 1,4 і закругленої до найближчих 10 грн..

Перерахунок:

податковий агент зобов'язаний здійснювати правильне і своєчасне нарахування і сплату податку з доходів фізичних осіб, а також перерахунок сум доходів і наданих податкових соціальних пільг:

- за наслідками кожного звітного податкового року;

- під час розрахунку за останній місяць застосування пільги при зміні місця її застосування за рішенням працівника;

- під час проведення остаточного розрахунку з працівником у разі припинення з ним трудових відносин

Порядок віддзеркалення в регістрах бухгалтерського обліку нарахування і сплати податку з доходів фізичних осіб:

податок з доходів фізичних осіб відзеркалюється в регістрах по субрахунку 641 «Податок з доходів фізичних осіб» та кореспондуєтся з субрахунками 661 «Заробітна платня» по кредиту та 311 «Розрахунковий рахунок» по дебету.

Порядок сплати:

відповідно до п.п. 8.1.2 Закони № 889 податок з доходів фізичних осіб підлягає сплаті (переліку) до бюджету при виплаті доходу оподаткування єдиним платіжним документом. Банки не мають права приймати платіжні документи на виплату доходу, не передбачаючі сплату (перелік) даного податку до бюджету.

Звітність:

форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку, і сум утриманого з них податку (ф. № 1ДФ), а також Порядок його заповнення затверджені наказом № 451.

Податковий звіт по ф. № 1 ДФ подається окремо за кожен квартал (податковий період) протягом 40 календарних днів звітного кварталу.

2.5 Контроль та ревізія розрахунків по оплаті праці

Ревізії відділу можуть носити як плановий, так і раптовий характер.

Основними завданнями ревізії є перевірка:

- дотримання нормативно-правових акті при нарахуванні оплати праці, утримань із неї й правильності ведення бухгалтерського обліку розрахунків з оплати праці;

- правильності організації праці, дотримання встановлених розцінок, ставок і окладів;

- своєчасності й правильності нарахування і виплати заробітної плати згідно з діючою системою оплати праці;

- правильності здійснення розрахунків органами соціального страхування [53].

Під час ревізії ревізор повинен не лише виявити порушення й зловживання, а й знайти резерви економного витрачання коштів на заробітну плату.

Аналітичний облік розрахунків із персоналом повинен вестися за кожним працівником, видами виплат та утримань.

Як правило, ревізію з оплати праці здійснюють вибірковим способом.

Насамперед перевіряють стан трудової дисципліни, організацію праці і ведення особових справ працівників. Потім - використання затвердженого фонду заробітної плати (штатний розклад, ставки, нарахування й виплати, посадові оклади, розцінки, розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних і гарантійних виплат.

Відтак перевіряють стан обліку розрахунків з робітниками й службовцями щодо оплати праці та відрахувань на соціальне страхування. При цьому перевіряють правильність складання розрахунково-платіжних відомостей, звітів з питань праці й розрахункових відомостей щодо відрахувань на соціальне страхування.

Основними джерелами ревізії є:

- штатні розклади, посадові оклади, тарифні сітки, нормативи виробітку;

- основні форми первинної облікової документації для визначення кількісного складу працівників (наказ чи розпорядження про прийняття на роботу, переведення на іншу роботу, припинення трудового договору; особиста картка; наказ про надання відпустки; табель обліку використання робочого часу і розрахунку заробітної плати; особові рахунки та інші документи, які затверджені у встановленому порядку, що характеризують кількість працівників та їхній дохід у грошовій, натуральній формі, а також розміри пільг і компенсацій);

- генеральні та галузеві угоди; трудові угоди, колективні договори, облікові листи, довідки й розрахунки для нарахування заробітної плати;

- реєстри синтетичного й аналітичного обліку;

- фінансова, оперативна й статистична звітність тощо.

Перевірку розрахунків з оплати праці слід починати зі встановлення відповідності даних аналітичного обліку показникам синтетичного обліку за Головною книгою й балансом на одну дату, зокрема на 1-ше число відповідного місяця.

Якщо виявлено розбіжності між даними аналітичного та синтетичного обліку, слід встановити їх причини.

Доцільно також перевірити, чи зафіксовані в розрахункових відомостях на оплату праці за другу половину місяця усі раніше сплачені протягом цього місяця суми (аванс, відпускні, допомога при тимчасовій непрацездатності).

Перевірка витрачання коштів на оплату праці може бути успішно здійснена за умови вивчання правильності розрахункових показників з питань праці (чисельність працівників за групами й категоріями, стану нормування праці, продуктивності праці, використання робочого часу й коштів на оплату праці). Спочатку доцільно вивчити затверджені штатні розклади, встановити можливі штатні надмірності чисельності працівників, на відповідність окремих посад фактично виконуваній роботі, завищені розміри посадових окладів тощо [44].

Для встановлення можливих відхилень - перевитрат чи економії фонду оплати праці, ревізор порівнює кошторисні дані зі звітними показниками. Показники з питань праці, подані у квартальних та річних звітах, слід зіставити зданими бухгалтерського обліку.

Дотримання тарифних ставок, посадових окладів можливо встановити шляхом їхнього порівняння зі штатним розкладом і перевіркою даних розрахунково-платіжних відомостей, табелів обліку використання робочого часу й Під час перевірки табелів обліку використання робочого часу та інших первинних документів з нарахування заробітної плати слід з'ясувати, чи не було випадків внесення в них вигаданих (підставних) осіб.

Доцільно також перевірити правильність відрахування на соціальне страхування, а також утримань із заробітної плати.

Ревізор перевіряє правильність зроблених записів на субрахунках рахунку 65 «Розрахунки за страхування»:

- дебет 65 «Розрахунки за страхування»;

- кредит 31 «Рахунки в банках» - на суми, перераховані органам соціального страхування;

- кредит 66 «Розрахунки з оплати праці» - нарахування працівникам підприємства за лікарняними листками;

- кредит 30 «Каса» - на суми одноразової допомоги.

Слід також перевірити правильність використання Пенсійного фонду:

- на пенсії відповідно до Закону “Про пенсійне забезпечення”;

- на санаторно-курортне лікування непрацюючим пенсіонерам;

- на щомісячну допомогу матерям у зв'язку з доглядом за дитиною до трирічного віку;

- на щомісячну допомогу на дітей віком від 3 до 6 років;

- на допомогу малозабезпеченим сім'ям на дітей віком до 12 років.

Крім того, перевірці підлягають витрати за рахунок відрахувань на соціальне страхування: допомога при вагітності та пологах; одноразова допомога при народженні дитини; на санаторно-курортне лікування та відпочинок працівників та членів їх сімей; на поховання; на виплату допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Під час перевірки правильності нарахування допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю слід встановити реальність визначення середньої заробітної плати й безперервного стажу роботи. Відтак зіставляють кількість оплачених днів і суму виплаченої допомоги за лікарняними листками з днями і сумами, показаними в бухгалтерському обліку.

Перевірка правильності нарахування основної заробітної плати починається з перегляду відомості, на основі якої робилися нарахування. Далі здійснюється перерахунок зазначених підсумків, а також підсумків усіх утримань з робітників і службовців і підсумків сум для видачі на руки. Відтак перевіряються підсумки (Всього), за відомістю зіставляються з Головною книгою як з кредиту, так і з дебету рахунку 66 “Розрахунки з оплати праці” та інших рахунків. Крім того, на основі відомостей вибірково перевіряється правильність запису сум, що підлягають видачі окремими працівникам. При встановлені розбіжностей правильності сум, що підлягають видачі, перевіряється в усіх працівників. Така перевірка зумовлена тим, що ревізори виявляли випадки, за домовленістю з окремими одержувачами грошей нечесні облікові працівники з метою крадіжки грошей механічно збільшували їм суми, що підлягали видачі, з відповідним зменшенням сум у інших працівників. Збільшення і зменшення в цілому здійснювалось на однакову суму і, таким чином, не впливало на загальний підсумок документу.

Як правило, перевірку розрахунків щодо заробітної плати здійснюють вибірково, але в разі виявлення помилок або зловживань перевірці підлягають усі без винятку розрахунки, пов'язані з нарахуванням і виплатою заробітної плати.

Слід також звернути увагу на правильність розрахунків щодо чергових відпусток. Насамперед перевіряють дотримання закону про надання чергових відпусток відносно їх своєчасності, особливо стосовно матеріально-відповідальних осіб. Потім перевіряють, чи нема випадків фіктивної передачі цінностей, надання відпусток за два роки й більше; чи є резерв працівників для заміни осіб, що ідуть у відпустку, чи правильно встановлено суму відпускних (перевіряють правильність оплати за попередні 12 місяців).

Під час документальної ревізії ревізор перевіряє правильність кореспонденції рахунків, на яких відображаються розрахунки на відрахування на соціальне страхування.

В акті ревізії зазначено, які виявлено порушення щодо нарахування страхових внесків, обчислення й виплати допомоги, записується сума додатково нарахованих внесків, пені та вказуються суми витрат, які не можуть бути прийнятими до заліку в рахунок страхових внесків.

Під час перевірки виплати премій слід встановити:

- чи виконано умови, згідно з якими премія може бути виплачена;

- чи правильно визначено коло працівників, які підлягають преміюванню;

- чи правильно засновано нормативи й визначено суму премій як у цілому по організації, так і щодо окремих працівників.

В акті ревізії слід згрупувати факти незаконної видачі премій за ознаками порушень і вказати винних осіб для притягнення останніх до відповідальності й відшкодування збитків.

2.6 Аудит розрахунків по оплаті праці

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс Законів про працю [16], законодавчі акти про підприємство і підприємництво, розрахунково-платіжну відомість (форма № П-49, розрахункову відомість (форма № П-51), платіжну відомість (форма № П-53), особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс, Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

- підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

- з'ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

- перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

- оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань.

Під час аудиту використовуються різні методи й методичні прийоми: перерахунок, перегляд, оцінка фактичної наявності, зіставлення, оцінка. Так, для перевірки розрахунків з оплати праці застосовують методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховує суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо. Також існують певні способи перевірки документів. Наприклад, первинні документи, які є основою для нарахування і виплати заробітної плати (табелі, розрахунково-платіжні відомості) вивчаються комбіновано, тобто суцільним і вибірковим способом (якщо аудитор перевірив деяку кількість однотипних первинних документів і не знайшов помилок, то він може вважати, що документи з цієї пачки всі без помилок). Розпочинаючи перевірку розрахунків з оплати праці, аудитор повинен з'ясувати, які форми та системи оплати праці застосовуються на даному підприємстві, чи має підприємство внутрішні положення про оплату праці робітників, колективний трудовий договір, списковий та середньообліковий склад їх, як організовано облік розрахунків з оплати праці (зміст та кваліфікація бухгалтерів, забезпеченість нормативними матеріалами, хто здійснює контроль за їх роботою, чи автоматизовані ці ділянки), чи обмежено склад працівників, які отримують готівку на господарські та інші витрати, чи здійснюється на підприємстві видача позик робітникам, продаж товарів у кредит, і як оформлені ці операції.

Аудитор розробляє програму перевірки, згідно з якою здійснюється детальне вивчення операцій.

Послідовність вивчення господарських операцій щодо нарахування й утримання заробітної плати можна відобразити так: особові картки, договори, контракти.

Важливими показниками, які досліджує аудитор, є продуктивність праці, рівень та сума заробітної плати. З початку проведення аудиторської перевірки вивчаються організація та ефективність праці, правильне застосування нових умов оплати праці робітникам, контроль за використанням фонду оплати праці, економічна обґрунтованість норм виробітку і заінтересованість працівників у збільшенні випуску продукції і зростанні продуктивності праці.

Під час перевірки первинних документів установлюється повнота заповнення усіх реквізитів, наявність відповідних підписів уповноважених осіб, які відповідають за облік виконаних робіт, відсутність у документах виправлень.

Звертається увага на правильність оформлення та нарахування різних виплат робітникам. До них відносять виплати стимулюючого характеру (премії, винагороди за підсумками роботи за рік), виплати компенсуючого характеру (надбавки та доплати за роботу в нічний час, понадурочні), виплати за невідпрацьований час (оплата чергових і додаткових відпусток, тимчасової непрацездатності тощо), оплата простоїв, браку. Аудитор повинен враховувати, що нарахування премій має бути затверджено наказом керівника, обумовлено в колективному договорі, контракті).

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю необхідно звернути увагу на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Листок обов'язково повинен бути оформлений підписами і печаткою лікарні. Також необхідно перевірити стаж роботи працівника (відсоток від основної заробітної плати, згідно з яким визначають розмір допомоги, розраховується виходячи зі стажу роботи).

Перевіряючи правильність розрахунку середньої заробітної плати, необхідно визначити період, за який нараховується заробітна плата, виплати, які включаються до середньої заробітної плати, порядок розрахунку виплат за всіма випадками збереження заробітної плати і для надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю.

Досліджуючи правильність розрахунку середнього заробітку, слід ураховувати, що в його суму включаються всі види оплат, крім оплати за роботу, яка виконувалась у понаднормовий час, у святкові дні, працівниками, які працюють за сумісництвом, за час, який фактично не було відпрацьовано, премії, які не входять до фонду оплати праці, та інші виплати, які мають тимчасовий характер.

Перевіряючи правильність нарахування оплати за поточну відпустку, важливо встановити, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку. Необхідно з'ясувати причини ненадання відпустки в установлений термін, особливо матеріально відповідальним особам.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати. Як уже зазначалося, основна увага приділяється прибутковому податку з фізичних осіб. Під час перевірки здійснюється арифметичний контроль сум утриманого податку.
Підтверджується законність застосування пільг, які передбачені чинним законодавством.

Досліджується відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці". При цьому порівнюється залишок, який відображається в балансі за рахунком на 1-ше число місяця, з даними розрахунково-платіжної відомості, а сума заборгованості за розрахунковою відомістю - з сумами платіжної відомості, за якою заробітна плата виплачена працівникам [13, 55].

2.7 Інформаційні системи на підприємстві

В економіці України відбуваються суттєві зміни, обумовлені розширенням підприємницької діяльності, швидкими темпами розвитку інформаційних технологій. Це, в свою чергу, призвело до змін нормативних документів, які регламентують порядок ведення бухгалтерського обліку та наближення основних вимог бухгалтерського обліку до загальноєвропейського та міжнародного рівня.

В умовах автоматизації обробки інформації бухгалтерський облік і бухгалтерська інформація використовуються більш широко ніж при ручній обробці даних, що обумовлено рядом факторів, основними з яких є: обробка і зберігання великої кількості однакових в структурному плані одиниць облікової інформації; здійснення вибірки інформації з великої кількості даних; виконання складних математичних розрахунків; одержання в лічені хвилини паперових копій будь-якого документу (первинних документів, форм звітності тощо); багаторазове відтворення будь-яких дій (наприклад, роздруковування примірників певного документу тощо).

Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності та оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, які необхідні для прийняття ефективних управлінських рішень.

Сучасні системи автоматизації бухгалтерського обліку включають великий набір типових рішень, що забезпечують основні ділянки обліку і адаптованих до сучасних умов господарювання, проте на кожному конкретному підприємстві є свої неповторні особливості обліку, які неможливо заздалегідь передбачити. Часто виникає необхідність особливим чином вводити, збирати і аналізувати документи чи окремі дані, виконувати нестандартні дії чи готувати індивідуальні звітні форми.

На ринку бухгалтерських програмних продуктів, які були б стандартом для автоматизації бухгалтерського і податкового обліку в Україні. Однак широкі інструментальні можливості деяких систем у взаємодії з високою кваліфікацією спеціалістів з обліку дозволяє розв'язувати найскладніші задачі. На підприємстві основні облікові операції повинні бути автоматизовані, а бухгалтерська інформація зібрана, оброблена і надана у вигляді, зручному для подальшого аналізу і прийняття рішень.

Правильний вибір засобів автоматизації та програмного забезпечення дозволяє легко і миттєво адаптувати роботу бухгалтерії до правових норм, які часто змінюються.

Автоматизація обліку вносить певні зміни до організації роботи бухгалтерії як однієї з ланок управління. Він не тільки відповідає за ведення бухгалтерських рахунків, але і виконує певну роботу по плануванню, контролю, оцінці і перегляду напрямків господарської діяльності підприємства, з аудіювання і розробки управлінських рішень.

На відміну від традиційного бухгалтерського обліку, що зосереджується на вирішенні, насамперед, таких фінансових питань, як сплата податків і подання звітності відповідним органам, сучасний облік дозволяє керівнику одержувати значну кількість оперативної управлінської інформації, наприклад:

- про наявність коштів на рахунках в банку (розрахунковому, валютному та інших);

- про розмір поточної заборгованості перед банком;

- про розмір поточної заборгованості перед бюджетом;

- про наявність матеріалів, товарів, готової продукції на складах підприємства;

- про стан розрахунків з дебіторами і кредиторами.

Це відбувається завдяки інтеграції обробки видів первинної економічної інформації, яка використовується окремими функціями управління, тобто облікової (єдиної), планової, нормативної, технологічної, оперативно-технічної бази та ін. Це і призводить до створення єдиної інформаційної бази (результат інтегрування обробки), дані з якої можуть потім багаторазово використовуватися всіма службами та підрозділами підприємства. Якщо в умовах ручної обробки даних створювали і обробляли необхідну інформацію різні служби, що зумовлювало певний „різнобій” то в програмах компютерно-інформаційних систем (КІСП) та обробка є одночасним і єдиним технологічним процесом, який призводить до скасування паралелізму і дублювання, до принципу однократної фіксації, а також до єдності і уніфікації форм документації, показників, класифікації інформації, системи кодування тощо .

Використання засобів автоматизації дозволяє практично повністю вирішити проблему точності і оперативності інформації. Протягом декількох хвилин можуть бути підготовлені різноманітні і деталізовані дані, необхідні для прийняття ефективних рішень.

Першим кроком до створення комп'ютерної системи бухгалтерського обліку є проведення класифікації існуючих програмних продуктів, адже тільки після поділу програмного забезпечення на групи за певними критеріями можна формулювати вимоги до програм та порівнювати їх функціональні можливості. Найбільш повною є класифікація програм бухгалтерського обліку, яка склалася при проведенні конкурсів програмного забезпечення в межах СНД.

Загальними критеріями вибору програмного забезпечення комп'ютерних систем бухгалтерського обліку щодо підприємств різних типів є:

- функціональна повнота;

- особливості побудови програмної системи;

- можливість використання на різноманітнихпрограмно-апаратних платформах;

- можливість інтеграції з діловим програмним забезпеченням власних розробок або інших виробників.

Вимоги до бухгалтерських програмних продуктів формують три різні категорії користувачів:

1) бухгалтери - безпосередні користувачі комп'ютерної системи бухгалтерського обліку;

2) спеціалісти з комп'ютиризованих систем - програмісти і техніки;

3) керівництво підприємства (управлінці).

Перелік вимог до бухгалтерських програм - це складний, пов'язаний комплекс функціональних, технічних, комерційних та ергономічних питань.

Набір програм “ІС:Предприятие 7.7” є універсальною програмою автоматизації діяльності підприємства, яка використовується для будь-яких розрізів економічної діяльності підприємства, в тому числі й різних ділянок бухгалтерського обліку. Програма “ІС:Предприятие 7.7” має компонентну структуру.

“ІС:Предприятие 7.7” є складовою частиною системи програм “ІС:Предприятие 7.7” - її компонентною. Всього існує три основні компоненти:

“ІС:Предприятие 7.7”;

“ІС:Оперативный учет 7.7”;

“ІС:Расчет 7.7”.

“ІС:Предприятие 7.7” - це програма для ведення бухгалтерського обліку, що може застосовувались на підприємствах різних форм та видів діяльності.

В програмі також реалізовані можливості ведення на одному робочому місці бухгалтерського обліку декількох підприємств, ведення обліку паралельно в декількох робочих планах рахунків, багатовимірного та багаторівневого аналітичного обліку, кількісного та валютного обліку.

Програма “Парус-Предприятие 7.11” є комплексною програмою автоматизації бухгалтерського обліку підприємств малого і середнього бізнесу. Після встановлення програми немає необхідності проводити будь-які серйозні налагодження, однак користувач має право налагодити програму відповідно до умов функціонування підприємства та організації обліку: переналагодити План рахкнків, номенклатуру запасів, створити бланки, зразки заповнення документів, правила їх обробки в обліку тощо.

Програма складається з функціонально відокремлених модулів: “Администратор”, “Бухгалтерия”, “Реализация и склад”, клжен з яких містить один або декілька додатків, тобто програм, що працюють в ОС MS Windows.

Інформація, яка вводиться в програму, надходить в базу даних, що є єдиною для всіх модулів програми. Без даних, що є єдиною для всіх модулів програми. База даних може знаходитись на жорсткому диску комп'тера, або на жорсткому диску для окремого комп'ютера в мережі за умови користування програмою кількома користувачами у мережі.

На підприємстві програма «1-С Бухгалтерія 7.7» введена в дію з 2003 року.

Ця система автоматизації обробки облікової та контрольної інформації на підприємстві Торезький завод ЗБШК охоплює весь комплекс задач по синтетичному та аналітичному облікам.

Сутністю цієї програми є організація централізованої бази даних та розподілених баз даних на місцях обробки інформації.

Для реалізації задач обліку праці та заробітної плати створюється інформаційна база на автоматизованому робочому місці бухгалтера - розрахунковця.

На робочому місці здійснюється ввод первинних даних, розрахунок та видача інформації на екран та печатні пристрої машинних документів по структурним підрозділам. Автоматизація задач по обліку праці та заробітної плати базується на алгоритмах розрахунку, кожний з яких реалізується обособлено.

Технологічний процес обробки та отримання інформації по обліку заробітної плати складається із наступних етапів:

- підготовка первинної документації;

- розрахунок сум оплати та утримань по відповідним кодам видів виплат та утримань;

- відображення вихідної інформації по табельним номерам, структурним підрозділам та підприємству в цілому;

- контроль та коригування результатної інформації;

- формування інформації для архівного зберігання.

Ввод первинних данних здійснюється безпосередньо користувачем у діалоговому режимі. Важне значення має забезпечення високої достовірності даних, тому програмне забезпечення забезпечує автоматичне виявлення помилок та видачу повідомлень про помилки.

Інформаційна база формується на основі документів та довідників, які використовуються в бухгалтерському обліку. Вона може коригуватись по мірі зміни окремих або всіх табельних даних працівників підприємства. Таким чином, ведення інформаційної бази в основному заключається в виборі відповідних операцій у меню інформаційної частини та коригуванні тих даних конкретного робітника, які змінились.

Інформаційна частина складається із вхідної та нормативно-довідникової інформації.

Для рішення задач по обліку праці та заробітної плати використовується наступна нормативна-довідкова інформація: довідник підприємства, довідник структурних підрозділів, довідник списочного складу працівників, довідник бухгалтерських рахунків, довідник допустимої кореспонденції рахунків, довідник видів оплат та утримань, довідник видів оплат, які входять до середньої заробітної плати, довідник категорій працівників.