Облік грошових коштів на поточних рахунках в банку

Умови та порядок проведення розрахунків за акредитивами передбачаються в договорі між бенефіціаром (особа, якій призначений платіж або на користь якої відкрито акредитивів) та заявником акредитива.

Банк-емітент(банк, що відкрив акредитив) може відкривати такі види акредитивів:

Покритий - акредитив, для здійснення платежів за яким завчасно бронюються кошти платника в повній сумі;

Непокритий акредитив, оплата за яким, у разі тимчасової відсутності коштів на рахунку платника, гарантується банком-емітентом за рахунок банківського кредиту

Кредит може бути відкличним або безвідкличним. Це зазначається на кожному акредитиві. У разі відсутності такої позначки акредитив вважається безвідкличним.

Відкличним акредитивом може бути змінений або анульований банком-емітентом у будь-який час без попереднього повідомлення бенефіціара. Усі розпорядження про зміни умов відкличного акредитива або його анулювання заявник може надати бенефіціару тільки через банк-емітент, який повідомляє виконуючий банк, а останній - бенефіціара. Виконуючий банк не має права приймати розпорядження безпосередньо від заявника акредитива(за винятком випадку, коли банк-емітент є виконуючим банком).

Безвідкличний акредитив - це акредитив, який може бути анульований або умови якого можуть бути змінені лише за згодою на це бенефіціара, на користь якого він був відкритий, банку - емітента. Безвідкличний акредитив - це тверде зобов'язання банку-емітента сплатити кошти в порядку та в терміни, визначені умовами акредитива, якщо документи, передбачені ним, подано до банку, зазначеному в акредитиві, або банку-емітента та якщо дотримані терміни й умови акредитива.

Для відкриття акредитива підприємства подає до банку заяву на акредитива - відповідні платіжні доручення на перерахування коштів для бронювання їх у виконуючому банку. Виконуючий банк-банк, який за дорученням банку-емітента здійснює платіж проти документів, визначених в акредитиві. Виконуючий банк залежно від операції за акредитивом також може бути авізуючим банком. Авізуючий банк-банк, який за дорученням банку-емітента авізує(сповіщає) акредитив бенефіціару без будь-якої відповідальності за його оплату. Реквізити, передбачені формою заяви на акредитив, є обов'язковими (крім реквізиту «Додаткові умови») і тому у разі відсутності одного з них акредитив не відкривається і заява повертається заявнику без виконання.

Акредитив вважається відкритим після того, як бенефіціару надіслано повідомлення про відкриття та умови акредитиву.

У разі відкриття покритого та непокритого акредитиву підприємство подає заяву, як правило, у чотирьох примірниках.

Після відвантаження продукції(виконання робіт, надання послуг) бенефіціар подає виконуючому банку потрібні документи, передбачені умовами акредитива, разом із реєстром документів за акредитивом. Реєстр документів за акредитивом складається з чотирьох примірників. Виконуючий банк ретельно перевіряє поданні документи щодо дотримання всіх умов акредитива і в разі порушення хоч б однієї з умов виплати за акредитивом не проводить.

Банки мають здійснювати контроль за терміном дії акредитива, зазначеного у заяві. У день закінчення терміну дії акредитива невикористанні кошти, заброньовані у виконуючому банку, перераховуються за меморіальним ордером у банк-емітент на рахунок, з якого вони надійшли.

До розрахунків, що здійснюються як залік взаємної заборгованості платників, належать розрахунки, за якими взаємні зобов'язання боржників і кредиторів погашаються в рівнозначних сумах, і лише за їх різницею здійснюється платіж на загальних підставах. Ці розрахунки можуть здійснюватись шляхом зарахування зобов'язань між двома платниками або групою платників.

Підприємства, що мають господарські зв'язки з поставок товарів(виконаних робіт, наданих послуг), можуть здійснювати розрахунки періодично за сальдо зустрічних вимог.

У договорах між підприємствами передбачаються періодичність звіряння взаємної заборгованості зі складанням відповідного акта, терміни та платіжні інструменти, із застосуванням яких здійснюватимуться розрахунки. Після складання акта звіряння взаємної заборгованості та сторона, на користь якої склалося кредитове сальдо взаємозобов'язань, виписує розрахунковий документ( платіжне доручення, вимогу-доручення) або оформляє вексель.

Для оперативного ведення підприємством своїх рахунків у банку та обміну технологічною інформацією підприємства можуть застосовувати системи дистанційного обслуговування «клієнт-банк», «клієнт-банк», «клієнт - Інтернет-банк», «телефонний банкінг» тощо. Юридичною підставою для роботи підприємства за допомогою систем дистанційного обслуговування та оброблення банком його дистанційних розпоряджень є договір про розрахунково-касове обслуговування.

Під час здійснення розрахунків за допомогою систем «клієнт-банк», «клієнт-Інтернет-банк», тощо застосовуються електронні розрахункові документи. Якщо це передбачено договором між банком та клієнтом, використання клієнтом системи не виключає можливе оброблення банком документів клієнта на паперових носіях. Реквізити електронного розрахункового документа визначаються договором між банком та підприємством, але обов'язково цей документ має містити такі з них:

Дату і номер

Назву, ідентифікаційний код(номер) платника та номер його рахунка

Назву та код банку платника

Суму цифрами

Призначення платежу

Електронний цифровий підпис

Інші реквізити, які під формування електронного розрахункового документа системою електронних платежів розміщуються в полі «Допоміжні реквізити»

Платник може формувати електронні розрахункові документи на підставі належним чином оформлених платіжних доручень, платіжних вимог-доручень, а також із використанням платіжних карток.

Під час використання систем «клієнт-банк», «клієнт - Інтернет-банк» банк щоденно роздруковує реєстр розрахункових документів, відправлених клієнтом.

Реєстр має обов'язково містити відомості про дату, час подання власникам рахунка електронних розрахункових документів до банку

Після отримання від банку виписки з рахунка клієнт складає реєстр електронних розрахункових документів, відправлених у банк каналами зв'язку і прийнятих банком до сплати.

Здійснення операцій за рахунком клієнта( сплата комунальних послуг, телефонних переговорів тощо) за допомогою системи «телефонний банкінг»(дистанційне обслуговування клієнтів за допомогою телефонних каналів зв'язку) підприємство передбачає у договорі з банком про розрахунково-касове обслуговування або в іншому договорі про надання банківських послуг. Ідентифікують клієнта в цьому разі за допомогою своєрідного пароля, який він називає, ініціюючи перерахування грошей з рахунка. Паролем може бути номер клієнта, особистий ПІН-код, сукупність цифрових та літерних компонентів тощо.

Більш перспективною формою безготівкових розрахунків в Україні є розрахунки за допомогою пластикових карток.

Для юридичних осіб випускають корпоративні картки, призначені для оплати витрат підприємства його працівниками.

Корпоративна картка може бути:

Дебетна (дебетова) - надає можливість здійснювати операції в межах залишку коштів на картковому рахунку (наприклад, Visa Electron)

Кредитна дає можливість здійснювати операції як за рахунок залишку коштів на картковому рахунку, так і в межах встановленого ліміту овердрафту за рахунком ( наприклад, VISA Classic, Visa Gold)

Корпоративні картки можуть використовуватись також для оплати в іноземній валюті контрактів.

Корпоративну картку можна використовувати на цілі:

Одержання готівки у валюті України для здійснення розрахунків, пов'язаних з виробничими( господарськими) потребами, у т.ч. для оплати витрат на відрядження у межах країни.

Здійснення розрахунків у безготівковій формі у валюті України, пов'язаних зі статутною і господарською діяльністю, витратами представницького характеру, а також витратами на відрядження у межах України;

Одержання готівкової іноземної валюти за межами України, пов'язаних з витратами на відрядження та витратами представницького характеру.

Для одержання корпоративної платіжної картки представник юридичної особи пред'являє паспорт і доручення на одержання ТМЦ, видане власником картрахунка- юридичною особою. Одночасно із карткою держателю вручають конверт з ПІН-кодом.

При видачі співробітнику корпоративної картки підприємству доцільно укласти з ним договір про відповідальність за витрачання коштів на картрахунку, її втрату або розголошення ПІН-коду, відшкодування сум, використаних понад надані у звіті, збитків, завданих через невиконання або неналежне виконання зобов'язань.

Держателям корпоративних карток можуть бути повнолітні дієздатні фізичні особи, які перебувають у трудових відносинах з юридичною особою власником спеціального карткового рахунка. Кошти, списані з карт рахунка юридичної особи, вважаються виданими під звіт держателю платіжної картки. Використання коштів має бути підтверджене відповідними звітними документами. Контроль за цільовим використанням коштів за корпоративного контрахунка здійснюється власниками цих рахунків.

Перед тим, як скористатися цим рахунком, на нього потрібно внести кошти. Поповнення картрахунка здійснюється його власником з поточного рахунка безготівковим шляхом у національній або іноземній валюті., залежно від того, в якій валюті відкритий картрахунок. А також за рахунок готівки, що вноситься д каси банку-емітента, поверненої довіреною особою - власником картки до каси підприємства як невикористаної або відшкодованої за кошти, використанні понад встановленої норми витрат.

Видаткові операції як у готівкової, так і безготівковій формі за картрахунком проводяться тільки за допомогою платіжної картки. Аби зняти готівку, можна скористатися банкоматом або звернутися до каси банку. При безготівковій формі картка випускається через торговий термінал. Підтверджуючими документами таких операцій є сліп, квитанція платіжного термінала, чек касового апарата, чека банкомата. Ці документи повинні мати такі обов'язкові реквізити.:

Індетифікатор банку чи торговця, або інші реквізити, які надають можливість ідентифікувати його

Дату здійснення операції

Суму і валюту операції

Реквізити платіжної картки

Код авторизації або інший код, що ідентифікує операцію у платіжній системі

Номер банкомата - у чеку банкомата

Вид операції(покупка, повернення)- у сліпі або квитанції платіжного термінала торговця

Підпис касира( якщо це передбачено правилами платіжної системи)- у сліпі або квитанції платіжного термінала банку або торговця

Підпис власника платіжної картки - у сліпі або квитанції платіжного термінала банку або торговця.

Довірені особи підприємства, які одержали готівку з карткового рахунка з використанням корпоративної картки, використовують за її цільовим призначенням без оприбуткування в касі підприємства. Обмеження за розрахунками готівкою у сумі 10 000 грн. протягом одного дня з одним підприємством стосується і готівки, одержаної за корпоративними картками.

Документи, що підтверджують витрачання коштів, повинні зберігатись і після відрядження здаватись до бухгалтерії підприємства разом із авансовим звітом у терміни і порядку, що встановленні для підзвітних осіб.

Операції, що здійснюються на території України власниками платіжних карток, проводяться тільки у валюті України. Зняти за корпоративною карткою іноземну валюту з валютного картрахунка можна лише у касах банку- емітента картки.

Один раз в місяць банк-емітент картки надає звіт про проведенні операції і стан картрахунка власникам рахунків. У звіті зазначається номер власника спеціального карткового рахунку і всі операції, які здійснювались за ним протягом визначеного періоду - розрахункового циклу.

Підприємства також можуть використовувати платіжні картки для оплати праці свої працівників («зарплатні» картки). Слід відзначити, що власником такої картки є сам працівник, а не його роботодавець. Однак ініціатором подібної форми розрахунків виступає підприємство. Воно як правило, оплачує послуги банку зі виготовлення карток та обслуговування операцій з ними.[5]

2.3 Синтетичний та аналітичний облік грошових коштів на поточних рахунках в національній(іноземній) валюті

На фермерському господарстві «Надія» діє журнально-ордерна форма з використання Microsoft Office Excel для спрощення і зручності ведення бухгалтерського обліку.

Журнально-ордерна форма обліку є найбільш прогресивною серед інших форм, заснованих на ручному опрацюванні облікової інформації. Вона ґрунтується на застосуванні системи накопичувальних і нагромаджувальних облікових регістрів - журналів-ордерів і допоміжних відомостей до них. Хронологічний і систематичний запис у журналах-ордерах поєднується в журнала-ордерах. Звідси походить і назва цих регістрів. Вони одночасно є журналами, в яких здійснюються записи в хронологічному порядку, і ордерами, оскільки місячні підсумки журналів-ордерів за кореспондуючими рахунками замінюють меморіальні ордери. Основними регістрам бухгалтерського обліку при журнально-ордерній формі являються журнали-ордери, які побудовані за кредитовою ознакою. У них всі господарські операції записують по кредиту одного або декількох синтетичних рахунків в розрізі рахунків, що кореспондують з ними по дебету. Записи господарських операцій в журнали-ордери здійснюють на підставі первинних документів за шаховим принципом, тобто за один робочий прийом суму господарської операції записують одночасно по дебету і кредиту кореспондуючих рахунків. Це забезпечує можливість значного скорочення облікових записів. При цьому кредитові обороти по кожному синтетичному рахунку збираються в одному журналі-ордері, а дебетові обороти по конкретному рахунку знаходять відображення в тих журналах- ордерах, у яких роблять записи на рахунках, що кореспондують з дебетом даного рахунка.

За синтетичними рахунками, які мають велику номенклатуру об'єктів обліку та значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть в допоміжних відомостях і виробничих звітах, підсумки яких потім переносять в журнали-ордери. Відомості побудовані, в основному, за дебетовою ознакою. В деяких журналах-ордерах поєднується синтетичний облік з аналітичним.

Журнали-ордери призначені для відображення взаємопов'язаних та однорідних за економічним змістом операцій, тому в деяких з них записують операції за кількома синтетичними рахунками. В цьому випадку для кожного з них виділено окремий розділ.

Записи в облікових регістрах здійснюють в міру надходження документів або підсумками за місяць. На документах, дані яких включені в журнали-ордери, відомості, реєстри і аркуші-розшифровки, зазначають номери відповідних регістрів і порядкові номери записів в них (номер рядка). За документами, які відображені в регістрах загальним підсумком, номер регістру і номер запису вказують на окремому аркуші, який прикріплюєтьсяьдо зброшурованих документів.

Суми, що відносяться в дебет рахунків, аналітичний облік за якими ведуть в інших журналах-ордерах, відомостях тощо при потребі групують в необхідному розрізі в аркушах-розшифровках. Записи в них здійснюють за даними документів, підсумками за день або більш тривалий період, а в необхідних випадках - на підставі окремих документів з коротким поясненням змісту операцій. По закінченні звітного місяця заповнені аркуші- розшифровки передають працівнику бухгалтерії, який веде відповідні журнали-ордери або відомості.

В кінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів з журналів-ордерів переносять в Головну книгу, про що роблять відповідні позначки про це. Облікові регістри обов'язково підписують виконавець і головний бухгалтер. Головна книга є систематичним регістром синтетичного обліку. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки записів по рахунках синтетичного обліку і складання балансу. Для кожного синтетичного рахунка в Головній книзі відводять окрему сторінку, а для запису місячних оборотів журналів-ордерів - окремий рядок.[5]

Типова схема записів при журнально-ордерній формі має такий вигляд (схема 2.1)

Схема 2.1 Схема облікових записів при журнально-ордерній формі

На фермерському господарстві «Надія» схема записів по обліку грошових коштів на поточних рахунках в національній валюті має інший вигляд (схема 2.2). Для спрощення обліку і зручності користування на підприємстві використовують Microsoft Office Excel, а саме формують журнал реєстрації господарських операцій, журнал-ордер та відомість через програму.

Для контролю за наявністю і рухом грошових коштів на поточному рахунку та інших рахунках в банку банк видає підприємству виписку банку. Виписка банку( додаток З) - це особовий рахунок підприємства, який складається в 2-х екземплярах: 1-й - в архів банку, 2-й - видається підприємству разом з підтверджуючими первинними документами. В нашому випадку, це виписка «Райффайзен банк Аваль»(Додаток Н). Особливістю виписок банку є те, що вони будується за дзеркальним принципом. Розшифровувати її слід справа вліво, тобто банківський кредит необхідно читати як дебеті, навпаки, банківський дебет читати як кредит.

Схема 2.2 Схема запису банківських операцій за журнально-ордерною формою в ФГ «Надія»

На ній зазначено дату, номер документа, короткий зміст операцій і суму записів по дебету і кредиту, а також залишок коштів на початок і кінець звітного періоду. По дебету у виписці банку буде показано суму коштів, яку списано з поточного рахунка, а по кредиту - зараховано на нього. Виписка обов'язково подається на перше число кожного місяця. Вона перевіряється підприємством з точки зору відповідності її доданим документам; при цьому встановлюється, чи всі записи належать до підприємств-власників рахунку. Виписка є основою для записів у реєстрах.

Для обліку наявності та руху грошових коштів, які знаходяться на поточному рахунку в банку і які можуть бути використані для поточних операцій призначено активний балансовий рахунок 31.311 «Поточні рахунки в національній валюті» : По дебету цього рахунка відображається надходження грошових коштів, а по кредиту їх використання.

До даного рахунка на підприємстві відкриті три аналітичні рахунка:

31.311.1 АТ Райффайзен банк Аваль

31.311.2 Спецрахунок

31.311.5. АТ Укрексімбанк

Таким чином, в табл.2.10 представлено зміст типових господарських операцій, що проводяться в господарстві і впливають на зміну залишків на поточному рахунку.

Таблиця 2.10 Типова кореспонденція рахунків з обліку грошових коштів на поточних рахунках в банку

№ п/п	Зміст господарських операцій	Кореспондуючі рахунки
		Дт	Кт
1	Надходження від покупців виручки від реалізації продукції, робіт та послуг	311	36
2	Зарахована готівка, яка надійшла 3 каси	311	301
3	Надійшов аванс від покупців	311	681
4	Погашення дебіторської заборгованості	311	377
5	Надійшло відшкодування збитків від надзвичайних подій	311	751
6	Надійшли кошти від органів соціального страхування	311	655
7	Одержано позику банку	311	50, 60
8	Одержано по чеку готівку	301	311
9	Перераховано аванс на відрядження	372	311
10	Здійснено розрахунки з постачальниками і підрядниками	631	311
11	Перераховані платежі в бюджет	641	311
12	Погашена заборгованість кредиторам	685	311
13	Проведено передоплату постачальникам	371	311

Для порівняння представимо кореспонденцію рахунків з обліку грошових коштів на поточних рахунках в банку ФГ «Надія». У таблиці 2.11. показано зміст найбільш поширених господарських операцій ФГ «Надія» які впливають на зміну залишків за поточним рахунком і відповідні кореспондуючі рахунки.

Таблиця 2.11 Кореспонденція рахунків з обліку операцій на поточному рахунку в національній валюті ФГ «Надія» за лютий 2016р.

№ п/п	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн
		дебет	кредит
1	2	3	4	5
1.	Плата за землю згідно з договором емфівтезису, для зарахування на картку Кіт Катерини Григорівни	37 373 105	31 311 1	38 479
2.	Оплата згідно рахунка - фактури (в т.ч. ПДВ)	63 631 120	31 311 1	20 000
3.	Податок з доходів найманих громадян за січень 2016р. В бюджет перераховано повністю	64 641	31 311	1 035, 61
4.	Заробітна плата за січень 2016р. Податки перераховано повністю	66 661	31 311	5 530,92
5.	Профспілкові внески за січень 2016р.	68 683 148	31 311 1	378
6.	Комісія банку за безготівкове зарахування коштів на карткові рахунки ( без ПДВ)	92 25	31 311 1	41,48
7.	Погашення відсотків згідно кредитного договору	92 31	31 311 1	53 497,3

На другому етапі фінансового обліку усі бухгалтерські проводки записуються в журнал реєстрації господарський операцій, який називається «Виписка з журналу проведень»(Додаток П). Журнал реєстрації господарських операцій містить в собі інформацію про дату проведення операції, її зміст, кореспондуючі рахунки та суми проведених операцій. У журнал заносяться усі проводки, які були здійснені у поточному місяці. Записи здійснюють по мірі надходження виписок банку після їх опрацювання.

На третьому етапі формуються регістри бухгалтерського обліку. Із журналу реєстрації господарських операцій данні переносяться в регістри синтетичного та аналітичного обліку. Регістром синтетичного обліку є журнали-ордери по кожному аналітичному рахунку. (Додаток Р). Журнал-ордер формується за поточний місяць і містить підсумки оборотів по кредиту по кожному з кореспондуючим рахунком і всього за місяць. Наприклад, в ФГ «Надія» кредитовий оборот на рахунку 31.311.1. за лютий 2016р. становить 9 217 тис. грн. Відомість по рахунку 31.311.1 є регістром аналітичного обліку(Додаток С) складається за поточний місяць і містить інформацію про дебетовий оборот на рахунку 311. Відомість має початкове сальдо. Кінцеве сальдо обороту по дебету на рахунку 31.311.1 дорівнює 8 838 грн. 92 коп. . У відомості визначають залишок на перше число наступного за звітним місяця, що має відповідати наведеному у виписці банку за останній день місяця.

Після звірки з іншими регістрами оборот за кредитом по рахунку 31 311 „Рахунки в банках” із Журналу-ордера переносять у Головну книгу в колонку „Оборот по кредиту”. Одночасно суми, що складають цей оборот, записують за дебетом відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі в розділ „Обороти по дебету”.

ФГ «Надія» має спецрахунок 31.311.2.

З 01.02.15р. ПДВ слід сплачувати зі спеціальних електронних рахунків. Електронний рахунок- це рахунок відкритий платнику податку в казначействі на який таким платником перераховують кошти з власного поточного рахунку в сумі необхідній для досягнення розміру на яку платник податку має право зареструвати податкові накладні та сплатити до бюджету узгодженні суми податкових зобов'язань.Сума ПДВ залишаться у розпорядженні сільськогосподарського товаровиробника у певному розмірі, якщо сільськогосподарський товаровиробник має пільги з ПДВ. Залежно від операцій, які здійснюються сільськогосподарським товаровиробники позитивна різниця між податковим зобов'язанням та податковим кредитом звітного періоду розподіляється в 2016р. в такому співвідношенні:

1). За операціями із с\г товарами, послугами (крім зернових і технічних культур) та продукції тваринництва( 50% до бюджету, решта- зараховується на спеціальний рахунок.

2). За операціями із зерновими і технічними культурами- 85% в бюджет, 15%- підприємству.

3). За операціями продукції тваринництва: 20%-до державного бюджету, 80%- на спец рахунок підприємства.

Поточний рахунок в іноземній валюті відкривається суб'єкту господарювання для зберігання грошей і проведення розрахунків у межах законодавства України в безготівковій та готівковій іноземній валюті для здійснення поточних операцій, визначених законодавством України, та для зарахування, використання і погашення кредитів в іноземній валюті.

Після надання необхідних документів працівник банку перевіряє їх і оформляє розпорядження на відкриття рахунка.

Для здійснення банківських операцій за валютним рахунком використовуються загальноприйняті і вище розглянуті банківські документи і такі документи як:

технічна документація - технічні паспорти машин і обладнання;

товарно-супровідні документи - сертифікат про якість товару, відвантажувальна специфікація, комплектувальна відомість;

транспортна, експедиторська і страхова документація - транспортна накладна, багажна накладна;

складська документація - приймальний акт на експортний товар;

митна документація - валютна митна декларація, сертифікат про походження товару, довідка про оплату митного збору і відповідних податків;

розрахункова документація - рахунок-фактура, розрахункова специфікація;

банківська документація - заява про переказ валюти, доручення на розподіл експортної виручки, виписки операцій за валютним рахунком, меморіальні ордера.

Облік зовнішньоекономічної діяльності ведеться в єдиній грошовій одиниці, яка діє на території України (гривня), в сумах, що визначається шляхом перерахування іноземної валюти за ринковим курсом Національного банку України на дату здійснення операції.

Бухгалтерський облік наявності і руху іноземної валюти ведеться на рахунку 31 „Рахунки в банках”, аналітичний облік за яким організовується за кожним з відкритих у банках рахунків для збереження коштів в іноземних валютах. До рахунка 31 „Рахунки в банках” відкриваються субрахунки:

312 „Поточні рахунки в іноземній валюті”;

314 „Інші рахунки в банку в іноземній валюті”..

Таблиця 2.12 Кореспонденція рахунків з обліку операцій на поточному рахунку в іноземній валюті

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
1	Повернута невикористана валюта на валютний рахунок	312	302
2	Перераховано 75% валюти з транзитного валютного рахунка на рахунок Міжбанківської валютної біржі для продажу на біржовому ринку	312	314
3	Зарахована на валютний рахунок іноземна валюта	312	333
4	Списана з валютного рахунка іноземна валюта для продажу	334	312
5	Перераховано з валютного рахунка підприємства в погашення заборгованості постачальникам і підрядникам за поставлені за імпортом товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги	632	312
6	Відображено в складі витрат поточного періоду різниця між вартістю валюти, придбаної за курсом придбання і вартістю валюти, розрахованої за валютним курсом на момент зарахування валюти на валютний рахунок	945	312

Записи за субрахунком 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті” проводяться на підставі виписок банків та розрахунково-платіжних документів, за якими одержано або сплачено суми в іноземних валютах.

Позитивні курсові різниці підприємства відображуються на субрахунку 714 „Дохід від операційної курсової різниці”. Позитивну різницю записують за дебетом субрахунка 312 і кредитом субрахунка 714. Негативні курсові різниці відображуються за дебетом субрахунка 945 „Втрати від операційної курсової різниці” і кредитом субрахунка 312.

Курсові різниці за залишками придбаної для виконання зобов'язань перед нерезидентами іноземної валюти показують також на рахунку на відповідних субрахунках рахунків 71 або 94.

У таблиці 2.12 наведено кореспонденцію рахунків з обліку валютних коштів

Облік операцій за субрахунком 312 „Поточні рахунки в іноземній валюті” ведуть в окремому примірнику Журналу-ордера № 2 с.-г. та відомості. Записи в журналі-ордері здійснюються в міру надходження виписок банку після їх перевірки з документами. Суми з кожної опрацьованої виписки записують в журнал-ордер підсумками з деталізацією сум по кореспондуючих рахунках.

Наприкінці звітного періоду в Журналі-ордері № 2 с.-г. та відомості підраховують підсумки оборотів у кореспонденції з іншими рахунками і визначають залишок на 1-ше число наступного за звітним місяця, що повинен дорівнювати залишку, наведеному у виписці банку за останній день місяця. Обороти за кредитом субрахунка 312 Журналу-ордера № 2 с.-г. переносять у Головну книгу в колонку „Обороти за кредитом”. Одночасно суми, що складають цей кредитовий оборот записують за дебетом відповідних кореспондуючих рахунків у Головній книзі у розділі „Обороти за дебетом”. Аналітичні рахунки для кожного виду валюти відкривають у Журналі-ордері № 2 с.-г. та відомості. Залишок на початок кожного місяця за всіма аналітичними рахунками субрахунка 312 повинен дорівнювати залишку, наведеному у Головній книзі.

ФГ «Надія» не веде розрахунки в іноземній валюті.

2.4 Облік операцій на інших рахунках в банку

Сільськогосподарські підприємства можуть відкривати у банках також інші рахунки, кошти яких використовуються для різних операції цільового характеру. Для їх обліку призначений рахунок 31 „Рахунки в банках” субрахунок 313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”. В межах субрахунка 313 можуть бути відкриті такі рахунки:

„Рахунки в банках за коштами на капітальні інвестиції ”;

„Акредитиви та особливі рахунки з вантажообороту”;

„Інші рахунки в банках”.

Таблиця 2.13 Господарські операції з обліку коштів на капітальні інвестиції

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
1	2	3	4
1	Внесена в банк невикористана готівка, що була одержана на заробітну плату працівникам капітального будівництва	313	301
2	Зараховано на рахунок коштів на капітальні інвестиції залишки грошових коштів, невикористаних акредитивів і розрахункових чекових книжок	313	313
3	Надійшли кошти у погашення дебіторської заборгованості	313	377
4	Надійшли кошти від інших підприємств і організацій як пайові внески в спільне будівництво	313	48
5	Перераховано з рахунка коштів на капітальні інвестиції на поточний рахунок вартість робіт і послуг, виконаних основним виробництвом капітальному будівництву	311	313
6	Оплачено рахунки постачальників і підрядників за будівельні матеріали, обладнання, виконані роботи, надані послуги за капітального будівництва	631	313
7	Погашено заборгованість з короткострокових і довгострокових кредитів банків, що одержані на капітальне будівництво	60,50	313
8	Перераховано кошти для пайової участі в будівництві	143	313

Для обліку коштів на капітальні інвестиції може бути відкритий окремий рахунок. Потреба в ньому виникає тоді, коли на підприємство надходять кошти для капітальних інвестицій із централізованих джерел і коли потрібно проконтролювати, щоб їх використовувати за призначенням.

Якщо підприємство відкрило в установі банку окремий рахунок для зберігання і використання коштів з капітальних інвестицій, то облік операцій за ним здійснюють на окремому аналітичному рахунку 313 „Інші рахунки в банку в національній валюті”. Це активний рахунок, за дебетом якого показують наявність і надходження грошей, а за кредитом - їх списання. Операції з обліку грошових коштів на капітальні інвестиції відображують на підставі виписок банку в Журналі-ордері № 2 с.-г. та відомості.

Таблиця 2.14 Господарські операції з обліку грошових коштів на інших рахунках у банку

Пор. №	Зміст операції	Кореспондуючі рахунки
		дебет	кредит
За рахунком „Акредитиви і особливі рахунки з вантажообороту”
1	Відкритий акредитив за рахунок коштів поточного рахунка	313	311
2	Відкритий акредитив за рахунок короткострокових кредитів банку	313	601
3	Оплачено через акредитив борг постачальникам та підрядникам	631	311
4	Повернуті на поточний рахунок невикористані суми акредитива	311	313
5	Погашено короткострокову позику банку за рахунок невикористаних сум акредитива	601	313
За рахунком „Інші рахунки в банках”
6	Одержана розрахункова чекова книжка за рахунок коштів поточного рахунка	313	311
7	Одержана розрахункова чекова книжка за рахунок короткострокових кредитів банку	313	601
8	Оплачено з розрахункової чекової книжки постачальникам	631	313

Перелік господарських операцій, з якими кореспондує субрахунок 313, де обліковуються грошові кошти на капітальні інвестиції, наведено в таблиці 2.13.

Сільськогосподарські підприємства згідно з Інструкцією „Про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті”, затвердженою Національного банку України від 21.01.2004 р. № 22 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 29.03.2004 р. за № 377/8976, можуть використовувати акредитивну та чекову форми розрахунків і таким чином задіяти для цих цілей рахунки „Акредитиви та особливі рахунки з вантожообороту”.

Відображення господарських операцій з обліку грошових коштів на інших рахунках показано в таблиці 2.14.

ФГ «Надія» чеки, акредитиви та векселя не використовує.



Розділ 3. Удосконалення обліку грошових коштів на рахунках в банках

3.1 Основні напрямки удосконалення обліку

На сучасному етапі особливо актуальною стала проблема розробки концепції бухгалтерського обліку в Україні, що дасть змогу вивести його на передові позиції в світі. В основі такої концепції мають бути можливості впровадження низки теоретичних і практичних положень, що відповідають потребам управління держави в цілому та кожного підприємства зокрема, що дасть змогу піднести бухгалтерський облік як науку на рівень інших наук.

При формуванні концептуальних засад нової парадигми бухгалтерського обліку в Україні треба насамперед взяти до уваги той факт, що суттєво змінюється його місце в ринковій економіці. Очевидно, що, по-перше, реформування - це безперервний процес, постійних рух, і по-друге, основною його метою є формування об'єктивної, відкритої для бізнесменів і виробничих колективів інформаційної системи. На жаль, саме об'єктивності та відкритості сьогоднішній економіці України не вистачає.

Виходячи з цього, передусім, потрібно переоцінити основні функції бухгалтерського обліку: інформаційну, контрольну й оцінювальну.

Необхідною є також переоцінка процесу реформування системи бухгалтерського обліку в Україні шляхом як розробки концепції, так і проведення низки організаційних заходів, що дасть змогу усунути наявні невідповідності, і врешті-решт удосконалити систему бухгалтерського обліку.

Таким чином, шлях удосконалення бухгалтерського обліку на основі його цілісності, системності та дієвості - це збереження його концептуальних основ в межах чинного правового поля. Передумовою подальшого розвитку бухгалтерського обліку є насамперед:

- уточнення та дотримання в умовах активного розвитку різноманітних облікових систем концептуальних основ і методологічної бази бухгалтерського обліку;

- уніфікація методики визначення даних бухгалтерського обліку та показників фінансової звітності, термінології бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародної практики стандартизації;

- гармонізація на основі міжнародних стандартів фінансової звітності та з урахуванням вітчизняних потреб і можливостей методики обліку підприємницької та непідприємницької діяльності (підприємств, фінансових установ, органів державного сектора);

- безперервна професійна освіта, реалізація програми сертифікації бухгалтерів та аудиторів із забезпеченням прийнятних для широкого загалу умов та належного рівня оцінювання.

Аналіз міжнародних стандартів обліку дозволяє виявити відмінності вітчизняної системи бухгалтерського обліку від узагальненої міжнародної системи. Порівняння складу фінансової звітності, яку повинна надавати організація, незалежно від виду діяльності та форми власності (табл. 3.1) свідчить: суттєвих відмінностей у складі фінансової звітності, яка надається відповідно до МСФЗ та за вітчизняними правилами немає.

Таблиця 3.1 Розкриття фінансової звітності згідно МСФЗ і українського законодавства

МСФЗ	Національне законодавство
Звіт про фінансовий стан на кінець періоду	Баланс (форма №1)
Звіт про сукупний дохід за період	Звіт про фінансові результати (форма №2)
Звіт про зміни у власному капіталі за період	Звіт про рух грошових коштів (форма №3)
Звіт про рух грошових коштів за період	Звіт про власний капітал (форма №4)
Примітки, що містять стислий виклад суттєвих облікових політик та інші пояснення	Примітки до річної фінансової звітності
Звіт про фінансовий стан на початок найбільш давнього порівняльного періоду	-

Щодо змісту основних принципів за МСФЗ та П(С)БО, вони є близькими, але групування їх має відмінності. Так, у Концептуальній основі МСФЗ наведено два основоположні припущення - безперервності та нарахування, і відповідності доходів і витрат. У вітчизняному законодавстві наведено вказані принципи, але не як основоположні, а як пересічні у числі десяти принципів ведення обліку і складання звітності. Окремі принципи висвітлені у МСФЗ у числі якісних критеріїв фінансової звітності, об'єднання яких забезпечує надійність звітності. Такі якісні характеристики, як доступність, доречність, достовірність, порівнянність наводяться і у Концептуальній основі, і у П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності».

Підсумовуючи вищенаведене, зазначимо, що перехід України на міжнародні стандарти фінансової звітності є важливим кроком у процесі побудови взаємної довіри з міжнародною спільнотою. Збільшення «корпоративної прозорості» буде означати, що інвестиції в національну економіку стануть менш ризикованими для інвесторів. Проте, реформування можна буде вважати закінченим лише тоді, коли кожен бухгалтер буде на професійному рівні володіти основами МСФЗ, а керівники організацій - насправді зацікавленими у наданні достовірної та об'єктивної інформації. Це означає, що більш активно повинна проводитись робота з підвищення кваліфікації бухгалтерів.

У числі інших завдань адаптації вітчизняних стандартів до міжнародних вимог, слід відмітити необхідність врахування національних традицій, специфіки економічного розвитку України, а не звичайне «сліпе» копіювання західного досвіду. Міжнародні стандарти фінансової звітності потрібно розглядати, перш за все як ефективний інструмент для виходу на міжнародні ринки капіталу, як новий комплексний підхід у процесі формування фінансової інформації. Підприємствам агропромислового сектору економіки доводиться вирішувати задачу: як залишитись «на плаву» в умовах динамічного розвитку ринку, та пристосуватись до прискорених темпів змін і циклам ділової активності, а також обробляти інтенсивні потоки інформації. [19]

Існують деякі суперечності щодо віднесення витрат по рахунках за видами діяльності. Перш за все потрібно приділити увагу звичайній діяльності підприємства. Згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій у складі рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності» є такі субрахунки як 941 “Втрати на дослідження та розробки” та 944 “Сумнівні та безнадійні борги”, які є досить сумнівними в результаті проведення не безпосередньо самої операційної діяльності, а за операціями. Не зовсім зрозумілим є формування резерву сумнівних боргів, що виникають у результаті реалізації підприємством готової продукції по рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності». Очевидно, що створення такого резерву може буде спричинене також за результатами реалізації фінансових інвестицій, собівартість яких при реалізації відображають на рахунку 97 «Інші витрати». Тому доцільним є включення рахунку «Сумнівні та безнадійні борги» окремим субрахунком до рахунку 95 «Фінансові витрати» (нового субрахунку 952 «Сумнівні та безнадійні борги від фінансової діяльності»), не виключаючи його з рахунку 94 «Інші витрати операційної діяльності». Тобто, в рахунок 95 «Фінансові витрати» включити новий субрахунок 952 «Сумнівні та безнадійні борги від фінансової діяльності», а зазначений Планом рахунків бухгалтерського обліку 952 «Інші фінансові витрати» перенести на субрахунок 953, що буде логічним, виходячи з методики обліку витрат діяльності підприємства.

Створення нематеріального активу власними силами є процесом капітального інвестування, і не пов'язано безпосередньо з основною чи операційною діяльністю. Даний процес пов'язаний з діяльністю, що забезпечує її виконання, тобто інвестиційною.

Оскільки субрахунок 941 „Витрати на дослідження і розробки” є не стільки операційними витратами, а витратами інвестиційної діяльності, то було б доцільним перенести даний субрахунок на рахунок 971, а сам рахунок 971 “Собівартість реалізованих фінансових інвестицій” перейменувати на „Інші інвестиційні витрати”, оскільки для обліку інвестицій вже існує рахунок 96.

Також, за доцільним є віднести собівартість реалізованих основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів на субрахунок 943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів” і перейменувати його на “Собівартість реалізованих основних засобів та виробничих запасів”.

Окрім проблем обліку витрат за видами економічної діяльності існує також проблема, яка пов'язана із тим, що підприємства приховують частину своїх витрат, яку не відображають у системі обліку. Це пояснюється тим, що великий відсоток цих витрат належить до витрат на оплату праці. Тому недивно, що в науковому обігу з'явився термін “тіньова зарплата”.

Основною проблемою обліку витрат підприємства в Україні є проблема повноти та своєчасності їх відображення у системі обліку. Ця проблема досить багатопланова, надзвичайно складна й стосується всього нашого суспільного ладу, особливо системи влади, способу життя, системи оподаткування. На даний момент рівень не відображення витрат (за даними програми діяльності Кабінету Міністрів України) в країні коливається від 10 до 50%. Найбільша частина витрат, що залишається поза обліком, належить до витрат на оплату праці. Джерелом коштів для покриття такої заробітної плати виступають «тіньові доходи», які виникають за рахунок вартості не облікованої реалізованої продукції. Основними причинами цього є значні відсотки відрахувань до соціальних фондів оплати праці, відсутність дієвої нормативно-правової бази, низький рівень контролю. Для вирішення даної проблеми необхідне насамперед удосконалення та створення дієвої нормативно-правової бази та посилення контролю з боку контролюючих органів.

Однією з основних проблем для управління підприємством є також забезпечення максимальної оперативності та достатньої аналітичності вихідної інформації про витрати підприємства. Якщо інформація щодо витрат, яка повинна слугувати для прийняття управлінських рішень є несвоєчасною, недостовірною або відсутньою, це спричиняє виникнення проблем, як внутрішнім так і зовнішнім її користувачам. Створення єдиної інформаційної загальнодержавної бази норм і нормативів для обліку та контролю за витратами підприємства є сьогодні вкрай необхідною для вітчизняних підприємств.

Розробка і запровадження норм і нормативів сприяють наведенню елементарного порядку та дисципліни в підприємстві, тому наша законодавча і виконавча влада зобов'язані приділяти цьому питанню більше уваги з метою скорочення сум непродуктивних витрат (втрат) підприємства.

Довгострокова витратна політика підприємства має враховувати, що людські ресурси підприємства - це основні витратнодоцільні чинники його господарсько-фінансової діяльності.

Під витратною політикою підприємства слід розуміти політику, спрямовану на мінімізацію своїх витрат за умови дотримання основних постулатів розвитку національної економіки, реалістичного прогнозу глобальних тенденцій та врахування низки базових суспільних вимог.

Метою витратної політики підприємства є його цілеспрямованість, що має забезпечити йому мінімально можливі (за відповідних умов) витрати. Об'єктами витратної політики підприємства виступають місця й точки витрат. Суб'єктами цієї політики є посадові, матеріально відповідальні, підзвітні й залучені особи, працівники підприємства, причетні до формування витрат.

Проблема матеріально-технічного й організаційного забезпечення полягає в тому, наскільки достатньо підприємство забезпечене сучасними матеріально-технічними засобами і який рівень організації та ефективності ведення первинного та зведеного обліку, внутрішньогосподарського контролю, формування звітної інформації. На вирішення цього питання має бути спрямована послідовна стратегія розвитку підприємства, яка б передбачала оновлення, закупівлю, облаштування, використання й фінансування матеріально-технічних засобів, проведення організаційних заходів, спрямованих на виведення підприємства на новітні простори інформаційної економіки.[19]

3.2 Удосконалення обліку грошових коштів на рахунках в банку при діючій формі обліку

Грошові кошти є найбільш ліквідними активами та обмеженими ресурсами, і успіх діяльності підприємства багато в чому визначається здатністю їх раціонально розподіляти і використовувати, саме тому організація їх обліку є досить важливим питанням під час контролю операцій з ними. Важливе значення достовірної інформації про стан руху грошових коштів на поточних рахунках в банках обумовлюється необхідністю надання користувачам повної та неупередженої інформації про фінансовий стан підприємства та результати його діяльності, для прийняття управлінських рішень. Проблеми обліку грошових коштів виступають як в теоретичній частині, так і в практичній. Адже виникає багато різноманітних питань щодо їх обліку. Наприклад, у звіті про рух грошових коштів, до фінансових інвестицій не включають купівлю тих фінансових інвестицій, що визначаються еквівалентами грошових коштів (депозитний сертифікат) .

В організації обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках виникають проблеми у зв'язку з тим, що підприємствам дозволено відкривати поточні рахунки в необмеженій кількості, саме це ускладнює здійснювати контроль за рухом грошових коштів. Слід обмежити кількість банків з якими можуть співпрацювати (відкривати рахунки). Це дозволить краще контролювати організацію обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках.

Необхідно у звітності ілюструвати рух грошових коштів в розрізі видів діяльності підприємства з виходом на кінцевий результат - зміну залишків коштів за звітний період.

При розробці форми звіту, що регламентується П(с)БО №4 «Звіт про рух грошових коштів», слід врахувати і те, що за умови здійснення підприємством в звітному періоді операцій товарного обміну, показник прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування міститиме частку фінансового результату від бартерних операцій та передбачати у формі звіту рядок коригувань на прибуток (збиток) від бартерних операцій. Це б підвищило б аналітичну цінність звіту, дозволило б оцінити втрати у фінансових результатах підприємства через здійснення товарообмінних операцій.

Усунення проблем організації обліку грошових коштів на поточних рахунках в банках дасть змогу контролювати їх рух і зменшити ступінь шахрайства.

В Україні овердрафт надається надзвичайно рідко. Тому однією з рекомендацій щодо покращення обліку безготівкових розрахунків у нашій державі є застосування цього виду короткострокового кредиту. Щодо застосування овердрафту пропонується не використовувати для його погашення всі суми, що надходять на рахунок, а лише певний відсотоквід цих сум, наприклад, 70-80%. Це стимулюватиме клієнтів частіше звертатися до такого виду короткострокових кредитів, що в свою чергу принесе банку більший розмір комісії.

Важливою формою розрахунків, яку варто частіше використовувати в Україні, є клірингові розрахунки. Кліринг - це залік взаємних вимог і зобов'язань, заснований на встановленні того: хто, що, кому винен і в який термін заборгованість повинна бути погашена. Система клірингових заліків може використовуватися як для розрахунків між банками всередині країни, так і для міжнародних розрахунків.У західних країнах кліринг виконується через банки або спеціально створені розрахункові центри - клірингові палати. В останньому випадку банки домовляються не здійснювати негайного розрахунку за кожним окремим платіжним дорученням, а накопичувати свої вимоги і зобов'язання за певний період часу - кліринговий цикл. Після завершення циклу вхідні та вихідні платежі заліковуються, а банки беруть до оплати лише суму своїх чистих зобов'язань. Залік платежу здійснюють на рахунках банку, який виконує розрахунки. Як правило, ним є Центральний банк країни. Практично всі клірингові палати в західних країнах є добровільними асоціаціями фінансових установ. За допомогою клірингу спрощуються, здешевлюються і прискорюються розрахунки, зберігається готівка, а завдяки цьому підвищується рівень прибутковості та ліквідності банків, що бе-руть участь у розрахунках [

Отже, на сьогоднішній день в Україні є багато напрямків, за якими можна вдосконалювати наявну систему організації обліку грошових коштів. Важливо активно переймати зарубіжних позитивний досвід і пристосувати українські стандарти дозарубіжних.

3.3 Організація обліку грошових коштів на рахунках в банках при автоматизованій формі обліку

Аналізуючи побудову обліку грошових коштів в бухгалтерії підприємств АПК, слід зазначити, що облік операцій з грошовими коштами ведеться відповідно до законодавства. Основна причина цього полягає в суворій регламентації цієї ділянки обліку з боку держави, причому підприємства постійно відчувають контроль над собою в цій області з боку обслуговуючих банківських установ та податкових органів.

Однак при всій строгості і регламентованості, не можна не відзначити можливість поліпшення якості роботи бухгалтерії на цій ділянці.

Спростити і прискорити контроль над рухом готівкових та безготівкових коштів підприємства здатна автоматизація обліку грошових коштів.

Головними завданнями автоматизації є: фіксування операцій за розрахунками і руху грошових коштів, контролювання касових операцій, зіставлення витрат їх цільовому призначенню і контроль цих витрат, дотримання умов договорів на предмет відповідності фактичної і зазначеної в них формі розрахунків, періодичне зіставлення проведених розрахунків по дебету і кредиту. Оскільки облік грошових активів є частиною бухгалтерського обліку, то при вирішенні підприємством питання про проведення автоматизації обліку грошових коштів використовуються бухгалтерські програми.

Бухгалтерський облік на підприємствах АПК в цілому ведеться за журнально-ордерною формою обліку відповідно до плану рахунків з частковою автоматизацією. На сьогоднішній день для автоматизації бухгалтерського обліку найбільшого розповсюдження набули такі програмні продукти, як «1С: Бухгалтерія» та «Парус». Програма «Парус» більше застосовується бюджетними установами, а ось «1С: Бухгалтерія» використовується підприємствами АПК. Досить часто зустрічаються випадки, коли програма «1С: Бухгалтерія» на підприємстві встановлена, але не всі працівники поки навчені працювати на ній, що уповільнює процес обробки первинних документів, регістрів синтетичного та аналітичного обліку, обробка частково йде в ручну, тому важлива необхідність навчання кадрів у програмі « 1С: Бухгалтерія». Керівництво таких підприємств повинно організувати у себе курси з вивчення можливостей програмного продукту «1С: Бухгалтерія» та зобов'язати до їх проходження усіх працівників бухгалтерії підприємства. Крім того, періодично територіальні відділення компанії «1С» проводять семінари, які обов'язково повинні відвідувати головні бухгалтери підприємств АПК, для того, щоб першими дізнаватись про нові можливості програмних продуктів компанії «1С».

Найбільшого розповсюдження на сьогоднішній день набула остання версія програмного продукту, а саме «1С: Бухгалтерія 8.2», яка забезпечує введення і зберігання первинних документів, довідників та отримання на їх основі широкого набору звітних бухгалтерських форм. Засоби настроювання, що входять в систему, дозволяють бухгалтеру самостійно вносити зміни в правила ведення обліку (план рахунків, набір типових операцій). Введення інформації може здійснюватися як на рівні первинних документів (ордерів, доручень і т.д.), так і на рівні бухгалтерських проводок.