Облік грошових коштів на поточних рахунках в банку

Банк реєструє заяви клієнтів - фізичних осіб на дострокове розірвання договору банківського вкладу або повернення частини вкладу в порядку, визначеному внутрішніми положеннями банку.

У разі закриття поточного або вкладного (депозитного) рахунку суб'єкта господарювання, постійного представництва, приватного нотаріуса або адвоката банк протягом трьох днів з дня закриття рахунку (уключаючи день закриття рахунку) повідомляє про це відповідний орган державної податкової служби. Повідомлення про закриття рахунку надсилається електронною поштою Національного банку з використанням засобів захисту інформації Національного банку. Отримання органом державної податкової служби такого повідомлення підтверджується файлом-квитанцією, що надсилається цим органом до банку. Копія файла-квитанції на паперовому носії зберігається в справі з юридичного оформлення рахунку.

Після прийняття Національним банком рішення про відкликання в банку банківської ліцензії (власником банку рішення про ліквідацію банку) і призначення ліквідатора поточні та вкладні (депозитні) рахунки клієнтів закриваються ліквідатором банку. Повідомлення про закриття рахунків клієнтів ліквідатор банку надсилає до відповідних органів державної податкової служби у порядку, установленому Державною податковою адміністрацією України.

Якщо відокремлений підрозділ розташований на території іншої територіальної громади ніж юридична особа, що його створила, має окремий баланс, здійснює розрахунки з оплати праці самостійно і є платником страхових внесків, то цей підрозділ додатково до вищезазначеного переліку документів має подати копії відповідних документів, що підтверджують реєстрацію відокремленого підрозділу у відповідному органі Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України. Ці копії мають бути засвідчені органами, що їх видали, або нотаріально чи підписом уповноваженого працівника банку. Інформацію про те, що відокремлений підрозділ не використовує найману працю і не є платником страхових внесків, клієнт обов'язково зазначає в заяві про відкриття поточного рахунку в рядку "Додаткова інформація".[17]



Розділ 2. Стан обліку грошових коштів на рахунках в банках

2.1 Організаційно-економічна характеристика підприємства

Фермерське господарство «Надія» (далі - ФГ «Надія») засноване 20 березня 2006 р.. Згідно зі Статутом підприємство спеціалізується на виробництві сільськогосподарської продукції, переробці та реалізації виробленої у ФГ продукції, ведення оптової та роздрібної торгівлі (додаток А).

Підприємство розміщене в с. Сидоряче, Котелевського району, Полтавської області. Характеризуючи географічне положення господарства, необхідно зазначити, що воно знаходиться в лісостеповій зоні України. Розглянемо деякі кліматичні умови його розташування, а саме: клімат визначається розташуванням у помірному поясі, тип -- помірно-континентальний. Середня температура січня складає ?3,7 °C, липня -- +21,4 °C, кількість опадів становить 580-480 мм/рік, що випадають переважно влітку у вигляді дощів. Рельєф області рівнинний, вона лежить в межах Полтавської рівнини. Село Сидоряче знаходиться на берегах річки Котельва, вище за течією примикає село Пархомівка (Краснокутський район), нижче за течією на відстані в 3,5 км розташоване село Чернещина, поряд знаходиться Михайлівський станок. Відстань від районного центру смт. Котельва становить 14 км.. Основними грунтами в господарстві є чорноземи опідзолені та типові.

Для визначення організаційно-економічної характеристики ФГ «Надія» та його спеціалізації скористаємось даними річних фінансових звітів підприємства за 2013-2015 рр. (додаток Б, додаток В, додаток Д).

Першим етапом визначення спеціалізації ФГ «Надія» є дослідження обсягу і структури товарної продукції сільського господарства (табл.2.1).

За даними з таблиці 2.1, бачимо, що фермерське господарство «Надія» займається виключно рослинництвом. Вирощування продукції рослинництва в 2013р. займає в структурі виробництва 75,9%, інші 24% відводяться на послуги в даній галузі. У рослинництві переважає вирощування зернових та зернобобових - 44% та вирощування кукурудзи - 36%, найменше вирощують пшениці лише 8%.

Таблиця 2.1 Обсяг та структура товарної продукції фермерського підприємства «Надія»

Показники	2013р.	2014р.	2015р.
	тис.грн.	У % до підсумку	тис.грн.	У % до підсумку	тис.грн. (гривень)	У % до підсумку
Рослинництво	3760	75,9	11199	94,3	21 078	87,3
У т.ч
Зернові і зернобобові	2183	44	3895	32,8	12 447	51,6
З них						0
Пшениця	399	8	104	0,9	796	3,3
Кукурудза	1784	36	3791	31,9	11651	48,3
Соняшник	995	20,1	1579	13,3	5742	23,8
Інша продукція рослинництва	580	11,7	5724	48	2888	12
Послуги в рослинництві і тваринництві( крім ветеринарних)	1191	24	671	5,6	3055	12,6
Продукція сільського господарства- всього	4951	100	11870	100	24133	100

У 2014р. зросла частка рослинництва в структурі виробництва на 18,4% в порівнянні з попереднім роком. Зменшилась частка в рослинництві зернових і зернобобових і кукурудзи у 2014р, частка у виробництві становить 32,8% та 31,9%. Збільшилась на 36,3 % частка іншої продукції рослинництва в порівнянні з 2014р. У 2015 р. частка рослинництва у структурі виробництва зменшилась на 7% в порівнянні з 2014р. Лідерство знову повернулось до зернобобових та зернових (51,6%) та кукурудзи (48,3%).

Отже, робимо висновок, що фермерське підприємство «Надія» займається вирощуванням зернових та зернобобових культур, а також кукурудзи. Це культури на яких спеціалізується підприємство.

Другим кроком в організаційно-економічній характеристиці господарства є дослідження розмірів підприємства (табл.2.2).

Таблиця 2.2 Динаміка показників розмірів селянського підприємства «Надія»

Показник	Роки	2015 рік у % до:
	2013	2014	2015	2013	2014
1.Валова продукція( в постійних цінах 2010р.), тис. грн.	2436	3939	7301	299,71	185,3
2. Товарна продукція, тис.грн	5700,6	13169,6	25127,2	440,78	190,7
3. Площа сільськогосподарських угідь, га	804,5	800	800	99,440	100
в тому числі рілля, га	800,2	795,7	795,7	99,4	100
4. Середньооблікова чисельність працівників, чоловік	30	14	20	66,6	142,8
5. Середньорічна вартість основних засобів, тис. грн	3728,3	4631,5	5470,7	146,73	118,119
6. Середньорічна вартість оборотних активів, тис. грн.	5042,5	9253,6	14687,6	291,27	158,72
7. Чистий прибуток(збиток) тис.грн	1826,2	4920,3	12148,8	665,25	246,91
8. Рівень рентабельності % продукції сільського господарства	138,1	118	136,78	99	115,9
9. Норма прибутку господарства, %	20,82	35,43	34,86	167,43	98,4%

Визначення показників розміру даного підприємства за 2013-2015 рр. базується на дослідженні вартості валової та товарної продукції, площі сільськогосподарських угідь, площі посівних площах основних товарних культур, середньорічної чисельності працівників, середньорічної вартості необоротних та оборотних активів тощо.

Вартість валової продукції, яка в даному випадку досліджується в поточних цінах реалізації, у 2015 р. виросло у порівнянні з 2013 р. майже на 199,7%.

Площа сільськогосподарських угідь, в тому числі й ріллі, у 2015 р. залишилась незмінною,якщо порівнювати з 2014р. та зменшилась на 0,6% в порівнянні з 2013р.

Середньооблікова чисельність працівників в 2015р. збільшилась на 42,8% в порівняні з 2014р. і складає 20 чоловік. Проте у порівнянні з 2013р. середньооблікова чисельність в 2015р. знизилась на 33,4%. Середньорічна вартість необоротних та оборотних активів збільшилась у порівнянні з 2014 р. на 18,1% та 58,7% відповідно.

Чистий прибуток з кожним роком збільшується. У 2015р. він становить 12 148,8 тис.грн., що на 146,9 % більше, ніж у попередньому році. Рівень рентабельності виробництва продукції сільського господарства знаходиться на досить високому рівні. В 2014р. було певне зниження рентабельності, проте в 2015р. підприємство повернулось на позиції 2013р. Рівень рентабельності продукції сільського господарства становить 136,78%.

Важливо відмітити, що норма прибутку господарства в 2015р. знизилась на 1,6% в порівнянні з попереднім роком.

Розглянемо детальніше рентабельність реалізованої сільськогосподарської продукції (табл.2.3).

Аналізуючи, рентабельність реалізованої сільськогосподарської продукції фермерського господарства «Надія» слід відзначити наступне: найбільшу рентабельність має соняшник. Показник рентабельності в 2015р. становить 227,9%.

В порівняні із 2014р. ,рентабельність зросла на 99,1% Це пояснює збільшення площ, відведених під посів цієї культури. Найменшу рентабельність має пшениця. В 2015р. він становить 58,56%. В порівняні з 2014р. показник зменшився на 17,7 %. Чудові показники має кукурудза.

Таблиця 2.3 Рентабельність реалізованої сільськогосподарської продукції фермерського господарства «Надія»

Продукція	2013р.	2014р.	2015р.	Зміна рентабельності 2015р. до 2014р.(+-
	Чистий дохід від реалізації,тис.грн	Повна собівартість,тис.грн	Рентабельність.,%	Прибуток,тис.грн	Чистий дохід від реалізації,тис.грн	Повна собівартість,тис.грн	Рентаб.,%	Прибуток,тис.грн	Чистий дохід від реалізації,тис.грн	Повна собівартість,тис.грн	Рентаб.,%	Прибуток,тис.грн
Зернові і зернобобові	2183	1376	58,6	807	3895	2112	84,4	1783	12447	4026	209,1	8421	124,7
З них
Пшениця	399	310	75,4	89	104	59	76,27	45	796	502	58,56	294	-17,7
Кукурудза	1784	1066	84,6	718	3791	2053	67,3	1738	11651	3524	230,6	8127	163,2
Соняшник	995	435	121,5	560	1579	712	128,8	867	5742	1750	227,9	3992	99,1

Рентабельність цієї культури становить 230,6%. В порівняні із попереднім роком збільшилась рентабельність кукурудзи на 163,2%

Отже, вирощування сільськогосподарських культур є рентабельною галуззю на підприємстві «Надія». При цьому, не лише повністю окуповує витрати на вирощування с/г культур, а й приносить непоганий прибуток господарству.

Наступним кроком в організаційно-економічній характеристиці ФГ «Надія» є визначення рентабельності (збитковості) реалізації продукції та його операційної діяльності (табл.2.4).

Таблиця 2.4 Рентабельність (збитковість) реалізації продукції та операційної діяльності підприємства

№ п/п	Показники	За звітний період(2015р)	За попередній період(2014)	Зміни(+,-)
1.	Чиста виручка від реалізації продукції товарів( робіт, послуг), тис.грн.	25 127,2	13 169,6	13 957,6
2.	Собівартість реалізованої продукції, тис.грн	14 986,3	7 717.7	7 268,6
3.	Валовий прибуток( збиток), тис.грн	10140,9	5451,9	4689
4.	Адміністративні витрати, тис. грн.	-	-	-
5.	Витрати на збут, тис.грн	-	-	-
6.	Повна собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	10 192	5 444	4 748
7.	Прибуток(збиток) від реалізації продукції, тис.грн.	13 941	6 426	7 515
8.	Рентабельність(збитковість) реалізованої продукції - рентабельність продажу,%	55,5	48,8	6,7
9.	Рентабельність( збитковість) витрат на реалізовану продукції,%	136	119	17
10.	Чистий прибуток( збиток), тис.грн.	12 148,8	4920,3	7228,5
11.	Інші операційні витрати, тис.грн	450,3	340,9	109,4
12.	Загальна сума витрат по операційної діяльності	-	-	-
13.	Прибуток(збиток) від операційної діяльності	-	-	-
14.	Рентабельність(збитковість) операційної діяльності	-	-	-

Розрахунок рентабельності реалізованої продукції ФГ «Надія» за 2014-2015 рр. свідчить про збільшення рентабельності продажу на 6,7%, рентабельності витрат на реалізовану продукцію на 17%. Збільшився валовий прибуток на 4869 тис.грн. Майже вдвічі зріс чистий прибуток ФГ «Надія», на 2015 р. він становить12 148,8 тис. грн..

Таким чином, можемо зробити висновки, що ФГ «Надія» досягла значних успіхів в порівнянні з попередніми роками, працює над покращенням ефективності підприємницької діяльності.

Фінансовий аналіз - це сукупність аналітичних процедур, які ґрунтуються, як правило, на загальнодоступній інформації фінансового характеру та призначені для оцінки стану й ефективності використання економічного потенціалу підприємства, а також прийняття управлінських рішень стосовно оптимізації його діяльності або участі в ній. Основними завданнями фінансового аналізу є: об'єктивна оцінка фінансово-господарської діяльності підприємства (майнового стану, ліквідності, платоспроможності, ділової активності, рентабельності тощо); виявлення факторів, які вплинули на зміну фінансового стану підприємства; пошук резервів забезпечення, фінансової стабільності підприємства; підготовка і обґрунтування прийнятих управлінських рішень у галузі фінансів. Об'єктом фінансового аналізу є фінансово-господарська діяльність підприємства в цілому, його структурних підрозділів (цехів, бригад, ділянок).

Щоб вивчити фінансову діяльність СФГ «Надія», ми проаналізуємо показники фінансової незалежності підприємства, показники платоспроможності підприємства, показники ділової активності підприємства, показники майнового стану.

Фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування оцінюють за допомогою коефіцієнтів фінансової незалежності « автономії», фінансової стабільності, наявності робочого капіталу( табл. 2.5)

Коефіцієнт фінансової незалежності характеризує можливість підприємства виконати зовнішні зобов'язання за рахунок власних активів, його незалежність від позикових джерел. Як бачимо, показник фінансової незалежності підприємства в 2015 р. становить 0,80.Значення коефіцієнта повинно бути більше 0,5.Отже, Він знаходиться в межах рекомендуючого значення. Показник в 2015р. зріс в порівнянні з 2014 на 5,6%. Це тенденція до збільшення показника фінансової автономії є позитивною.

Таблиця 2.5 Аналіз показників фінансової незалежності підприємства

Показники	2013р.	2014р.	2015р.	Зміна 2015р. до 2014р., %
Коефіцієнт «автономії»	0,87	0,76	0,80	105,63
Коефіцієнт фінансової стійкості	0,87	0,76	0,80	105,63
Величина власних оборотних засобів або робочого капіталу	5433,6	7660,1	13159	171,79
Маневреність робочого капіталу	1,91	0,98	0,57	58,33

Коефіцієнт фінансової стійкості показує частку стабільних джерел фінансування в загальному обсязі. На підприємстві «Надія» коефіцієнт «автономії» та коефіцієнт фінансової стійкості збігається тому, що підприємства не має довгострокових зобов'язань. Аналогічно з попереднім, показник є в межах норми і в розрізі з попередніми роками - зростає.

Величина власних оборотних засобів або робочого капіталу визначається як різниця між поточними активами і поточними зобов'язаннями.. Показник величини робочого капіталу на підприємстві протягом 3-ох років зростав. В 2015 році він становить 13159 тис.грн, що на 71,79% зріс в порівнянні з попереднім роком. Наявність робочого капіталу свідчить про те, що підприємство здатне не тільки сплатити власні борги, а й має фінансові ресурси для розширення діяльності

Коефіцієнт маневреності робочого капіталу в 2015р. становить 0,57. Коефіцієнт маневреності робочого капіталу характеризує ступінь мобільності використання власних коштів. Показник зменшився на 41,7% в порівнянні з 2014р. Тобто відбулося уповільнення оборотності власних коштів.

Отже, проаналізувавши показники фінансової незалежності, можемо сказати, що підприємство «Надія» має стійкий фінансовий стан при якому гарантується платоспроможність підприємства. Довгострокових зобов'язань підприємство за 3 роки не мало взагалі. Всі показники знаходяться в рекомендованих межах.

Таблиця 2.6 Аналіз показників платоспроможності підприємства

Показники	Значення показників за 2015р.	Зміна на кінець 2015р., %
	На початок	На кінець
Коефіцієнт покриття	2,9	3,85	132,7
Коефіцієнт швидкої ліквідності	1,02	2,3	225,49
Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості	17,4	17,98	103,3

Платоспроможність підприємства - це здатність підприємства сплачувати кошти за своїми зобов'язаннями, що вже настали і потребують негайного погашення, за рахунок наявних грошей на банківських рахунках або в готівці.

Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості)(табл.2.6) підприємства здійснюється за даними балансу підприємства, що характеризує структуру джерел фінансування ресурсів підприємства, міру фінансової стійкості, незалежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування діяльності. Аналіз платоспроможності підприємства здійснюють шляхом розрахунку таких коефіцієнтів: коефіцієнт покриття, коефіцієнт швидкої ліквідності, коефіцієнт абсолютної ліквідності та визначення співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості.

Коефіцієнт покриття характеризує здатність підприємства забезпечити свої короткострокові зобов'язання з найбільш легкореалізованої частини активів - оборотних коштів. Цей показник дає найбільш загальну оцінку ліквідності активів. Оскільки поточні зобов'язання підприємства погашаються в основному за рахунок поточних активів, для забезпечення нормального рівня ліквідності необхідно, щоб вартість поточних активів перевищувала суму поточних зобов'язань. На підприємстві «Надія» коефіцієнт покриття на кінець звітного 2015 р. становить 3,85.Він знаходиться в рекомендованих межах( більше 2).Як бачимо з табл.2.2, на протязі року сталося збільшення коефіцієнта покриття на 32,7%. Це свідчить, що підприємство володіє значним обсягом вільних ресурсів, які сформувались завдяки власним джерелам.

Коефіцієнт швидкої ліквідності показує, яку частину поточних зобов'язань підприємство спроможне погасити за рахунок найбільш ліквідних оборотних коштів - грошових коштів та їх еквівалентів, фінансової інвестицій та дебіторської заборгованості. Цей показник показує платіжні можливості підприємства щодо погашення поточних зобов'язань за умови своєчасного здійснення розрахунків з дебіторами. Коефіцієнт швидкої ліквідності дорівнює 2.3.Він збільшується на 125%, якщо його порівнювати з коефіцієнтом швидкої ліквідності на початок року. Збільшення показника в динаміці є позитивною зміною.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності дозволяє визначити частку короткострокових зобов'язань,що підприємство може погасити найближчим часом, не чекаючи оплати дебіторської заборгованості й реалізації інших активів. В 2015р. коефіцієнт абсолютної ліквідності дорівнює 0,04.Показник знаходиться вище рекомендовано значення. Це означає, що СГФ «Надії» не готова негайно розрахуватися з кредиторами.

Співвідношення короткострокової дебіторської та кредиторської заборгованості має рекомендоване значення показника 1. В 2015 р. співвідношення на підприємстві «Надія» дорівнює 17,98. Це означає, що сума дебіторської заборгованості значно перевищує кредиторську заборгованість підприємства і підприємство здатне розрахуватись з кредиторами за рахунок дебіторів протягом одного року.

Отже, показники платоспроможності підприємства показують, що «Надія» має чудовий фінансовий потенціал і можливість розвиватись. Фінансові ресурси на підприємстві задіяні ефективно.

Показники ділової активності (табл.2.7) дають змогу оцінити ефективність використання підприємства власних коштів. До цієї групи належать показники оборотності активів,фондовіддача, коефіцієнт оборотності оборотних коштів, період одного обороту оборотних коштів, коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості, період погашення дебіторської заборгованості, період погашення кредиторської заборгованості. Ці показники мають велике значення для оцінювання фінансового стану підприємства, оскільки інтенсивність обігу коштів, тобто швидкість її перетворення на готівку, безпосередньо впливає на платоспроможність підприємства.

Оборотність активів показує скільки отримало підприємство чистої виручки від реалізації продукції на одиницю коштів. Позитивною тенденцією є збільшення показника. На підприємстві «Надія» показник в 2015р.становить 1,06. Коефіцієнт оборотності збільшився в порівнянні з 2014р. на 33,77%.

Фондовіддача є одним з основних показників ефективного використання основних засобів. Даний показник характеризує величину обсягу продукції в розрахунку на 1 грн. обсягу основних фондів. На підприємстві «Надія» на одиницю основних виробничих фондів припадає 4,2 виручки від реалізації. Показник збільшився в порівнянні з попереднім роком на 61,2% Збільшення показника- позитивна тенденція..

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів показує кількість оборотів оборотних коштів за період, або скільки виручки від реалізації припадає на одиницю оборотних коштів. На підприємстві « Надія» на одиницю оборотних коштів припадає 1,41 виручки від реалізації. Показник збільшився на 24,6% в порівнянні з 2014р. Це свідчить про прискорення обороту оборотних засобів і є однозначним покращенням в роботі господарства.

Таблиця 2.7 Аналіз показників ділової активності підприємства

Показники	2013	2014	2015	Зміни 2015р. до 2014р. у %
Оборотність активів	0,51	0,79	1,06	133,77
Фондовіддача	1,55	2,63	4,2	161,2
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів	0,82	1,13	1,41	124,6
Період одного обороту оборотних коштів	435,82	317,25	254,6	80,24
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості	2,32	3,24	2,60	80,21
Період погашення дебіторської заборгованості	154,87	111,01	138,4	124,65
Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості	6,09	56,40	43,79	77,64
Період погашення кредиторської заборгованості	59,10	6,38	8,22	128,79

Період одного обороту оборотних коштів характеризує середній період від витрачання коштів для виробництва продукції до отримання коштів за реалізовану продукцію. Тривалість одного обороту оборотних коштів в 2015 р. становить 254,6 днів. Протягом 3-ох років показник зменшувався. В порівнянні з 2014р. показник знизився на 19,76%.

Коефіцієнт дебіторської заборгованості на підприємстві «Надія» показує, що у 2,60 разів виручка від реалізації перевищує середню дебіторську заборгованість. Показник є задовільним. Зменшення коефіцієнта свідчить про зменшення швидкості погашення дебіторської заборгованості . Коефіцієнт зменшився в порівнянні з 2014р. на 19,7%.

Період погашення дебіторської заборгованості в 2015р. дорівнює 138,4 дням. Показник знаходиться в нормальних межах.

Період погашення кредиторської заборгованості розраховується відношенням добутку середньої кредиторської заборгованості і кількості днів періоду, який аналізується, до собівартості реалізації. Показник визначає середній період сплати підприємством короткострокової заборгованості.

Зменшення показника в динаміці є позитивною зміною. На підприємстві в 2015р. він дорівнює 8,22. Показник збільшився на 28,79% в порівнянні з 2014р.

Отже, проаналізувавши показники ділової активності на підприємстві «Надія», можемо сказати, що фермерське господарство ефективно використовує оборотні активи, має задовільні показники щодо дебіторської і кредиторської заборгованості.

Хотілось би відмітити, що ця позитивна тенденція спостерігається в розрізі 3-ох років.

Одним із найважливіших етапів аналізу фінансового стану підприємства є аналіз майнового стану підприємства, що дає змогу визначити абсолютні і відносні зміни статей балансу за визначений період, від слідкувати тенденції їхньої зміни та визначити структуру фінансових ресурсів підприємства

Для аналізу майнового стану підприємства(табл.2.8) використовують такі показники : частка оборотних активів виробничих фондів в оборотних активах, частка основних засобів в активах, коефіцієнт зносу основних засобів, коефіцієнт оновлення основних засобів, коефіцієнт мобільності активів.

Таблиця 2.8 Аналіз показників майнового стану

Показники	Роки	Зміна
	2013р.	2014р.	2015р.
Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах	0,63	0,65	0,41	62,46
Частка основних засобів в активах	0,32	0,30	0,25	82,99
Коефіцієнт зносу основних засобів	0,44	0,46	0,49	107,54
Коефіцієнт оновлення основних засобів	0,21	0,29	0,21	72,76
Коефіцієнт мобільності активів	1,62	2,31	2,99	129,3

Частка оборотних виробничих фондів в оборотних активах характеризує частку оборотних коштів у виробничій сфері. Показник в 2015р. становить 0,41. Він зменшився на 37,54%. Може бути, що це спричинено інфляцією.

Частка основних засобів характеризує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості. На підприємстві «Надія» він становить 0,25. Показник зменшувався протягом трьох років. В порівнянні з 2014р.він зменшився на 17,1%. Зменшення за умов незмінних є позитивною зміною. Можемо говорити про позитивну тенденцію.

Коефіцієнт зносу основних засобів на підприємстві «Надія» в 2015р. становить 0,49 . Протягом трьох років він майже не змінився.

Коефіцієнт оновлення характеризує рівень оновлення та вибуття основних засобів, показує,яку частку наявних на кінець звітного періоду основних засобі становлять нові основні засоби. Коефіцієнт оновлення в 2015р. становить 0,21. Він зменшився на 27,24%. Це свідчить про те,що підприємство майже не оновлювало основні засоби.

Коефіцієнт мобільності активів показує скільки оборотних коштів припадає на одиницю необоротних, потенційну мобільність перетворення активів у ліквідні кошти. Рекомендований рівень показника 0,5. Коефіцієнт на підприємстві «Надія» дорівнює 2,99 і протягом трьох років зростав, що є позитивною тенденцією.

Отже, проаналізувавши показники майнового стану підприємства «Надія» стан майна можна оцінити як задовільний. На жаль, оновлюються основні засоби повільно. Підприємство «Надія» має великий потенціал і може використовувати його ефективніше для підвищення прибутковості фермерського господарства.

Рентабельність є одним із головних вартісних показників ефективності виробництва, який характеризує рівень віддачі активів і ступінь використання капіталу у процесі виробництва. Рентабельність безпосередньо пов'язана з отриманням прибутку. Однак її не можна ототожнювати з абсолютною сумою отриманого прибутку. Рентабельність- це співвідношення прибутку з понесеними витратам. Рентабельність підприємства(табл.2.9) оцінюють за допомогою показників рентабельності капіталу, рентабельності власного капіталу, рентабельності виробничих фондів.

Таблиця 2.9 Аналіз показників рентабельності

Показники	2013	2014	2015	Зміни
Рентабельність капіталу	0,16	0,29	0,51	173,1
Рентабельність власного капіталу	0,19	0,39	0,63	163,88
Рентабельність виробничих фондів	0,49	0,83	2,045	246,91

Рентабельність активів не залежить від структури капіталу і характеризує прибуток, отриманий на одиницю активів підприємства або на одиницю всіх вкладених коштів. Коефіцієнт рентабельності капіталу на підприємстві «Надія» є 0,51. Простежується позитивна тенденція. Протягом 3-ьох років підприємство працює більш продуктивно. В порівнянні з 2014р., рентабельність капіталу збільшилась на 73,1%.Тобто робим висновок, основні та оборотні засоби підприємства використовуються ефективно.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу визначає прибуток, отриманий на одиницю капіталу власників підприємства. Значення коефіцієнта суттєво залежить від структури капіталу: чим меншою є частка власних коштів у загальному обсязі фінансових ресурсів. тим вище буде значення коефіцієнта за інших рівних умов.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу в 2015р. на підприємстві «Надія» становить 0,63.Зростання рентабельності власного капіталу може бути викликане як зростанням розміру прибутку, так і зменшення частки власного капіталу в ресурсах підприємства.

Рентабельність виробничих фондів використовується для оцінки ефективності використання виробничих фондів підприємства і показує розмір прибутку в розрахунку на 100 одиниць основних фондів та оборотних коштів.

Підприємство «Надія» на 2015р. є рентабельним. Як бачимо, з табл..2.9 прибуток підприємства з кожним роком зростає, фермерське господарство нарощує обсяги виробництва та успішно їх реалізовує.

Щоб прибуток підприємства зростав, воно повинне розвиватись в таких напрямках:

нарощувати обсяги виробництва і реалізації товарів, робіт, послуг;

розширювати, орієнтуючись на ринок, асортимент і якість продукції;

впроваджувати заходи щодо підвищення продуктивності праці своїх працівників;

зменшувати витрати на виробництво (реалізацію) продукції (тобто її собівартість);

з максимальною віддачею використовувати потенціал, що є у його розпорядженні, у тому числі фінансові ресурси;

зі знанням справи вести цінову політику, бо на ринку діють переважно вільні (договірні) ціни;

грамотно будувати договірні відносини з постачальниками і покупцями;

вміти найбільш доцільно розміщати (вкладати) одержаний раніше прибуток з точки зору досягнення оптимального ефекту.

Виходячи з тематики, мети та завдань нашого дослідження, в рамках організаційно-економічної характеристики слід торкнутися загальних питань організації бухгалтерського обліку в ФГ «Надія» та в цілому облікової політики господарства. Формування облікової політики - одне з найважливіших питань організації бухгалтерського обліку на кожному підприємстві. В нормативних документах, які регулюють облік відповідних об'єктів, передбачено декілька варіантів, вирішення певних облікових питань. Кожне підприємство, виходячи з конкретних умов своєї роботи, вибирає найбільш прийнятий для себе варіант. В обліковій політиці підприємства відображаються всі принципові питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві, тому до її формування необхідно підходити дуже відповідально. Розробляючи методи і принципи облікової політики, підприємства повинні враховувати її вплив на суми визнаних витрат чи доходів, фінансові результати та на суму оподатковуваного прибутку. Облікова політика надає можливість законного способу коригування фінансового результату й оподатковуваного прибутку.

На ФГ «Надія» наказ про обліку політику знаходиться в стані розробки і найближчим часом його збираються прийняти. Згідно з Наказом про облікову політику (додаток Д) в ФГ «Надія» використовується журнально-ордерна форма обліку, визначена тривалість операційного циклу для виробництва продукції, встановлені принципи, оцінки і методи обліку активів, зобов'язань, капіталу, доходів та витрат. Контроль за виконанням цього Наказу покладений на головного бухгалтера.

З метою упорядкованості руху та своєчасного одержання для записів у бухгалтерському обліку первинних документів керівником підприємства встановлюється графік документообігу, який розробляється головним бухгалтером. Як правило графік документообігу оформляється додатком до наказу про облікову політику підприємства. В ФГ «Надія» графік документообігу існує в усній формі. Ми можемо запропонувати орієнтовний графік документообігу для господарства «Надія»(додаток К). В ньому висвітлюється перелік основних документів, які найчастіше використовуються підприємством, за наступними ознаками: номер документа, назва документа і періодичність за якою подається.

Бухгалтерський облік на ФГ «Надія» веде головний бухгалтер Цибулько Л.В. Вона має стаж роботи 10 років, закінчила заочне відділення економічного факультету в Полтавській аграрній академії за спеціальністю «Економіка підприємств».

На ФГ «Надія» розроблено власний робочий план рахунків за основу якого взятий Типовий план рахунок. (Додаток М). Потрібно відмітити, що підприємство має багато аналітичних рахунків до 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками», 37 «Розрахунки з підзвітними особами» і до 63»Розрахунки з постачальниками та підрядниками».

Первинні документи, що пройшли опрацювання, а також форми звітності підлягають обов'язковій передачі до архіву. Архів повинен бути організований так, щоб було забезпечено збереження документів і можливість швидкого їхзнаходження. Для цього первинні документи звітного місяця, що пройшли обробку, комплектують в окремі папки, переплітають і супроводжують відповідною довідкою для архіву.

На ФГ «Надія» є поточний і постійний архів. Поточний архів організовується безпосередньо в бухгалтерії для зберігання документів звітного року, за якими вже складено і подано в установлені адреси бухгалтерську звітність. Для поточного архіву, відводять спеціальні шафи .Постійний архів розміщується у спеціально обладнаному приміщенні із стелажами для розміщення на них папок з документами. На ФГ «Надія» постійний архів знаходиться поряд з кабінетом бухгалтера.

2.2 Первинний облік банківських операцій

Первинні документи -- це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують і підтверджують господарські операції, в тому числі розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення.

Відповідно до Положення № 254 операції банку слід зареєструвати та відобразити у регістрах бухобліку в день їх здійснення або наступного робочого дня, якщо операцію здійснено після закінчення операційного дня (часу) банку або у вихідні чи святкові дні.

Підставою для відображення операцій за балансовими та/або позабалансовими рахунками бухобліку є первинні документи. Первинні документи слід складати на бланках форм, затверджених відповідно до законодавства України. Документування операцій можна здійснювати з використанням бланків, виготовлених банками самостійно, у яких мають бути обов'язкові реквізити чи реквізити форм, затверджених відповідно до законодавства України.

Первинні документи складають на паперових носіях або в електронній формі та зазначають обов'язкові реквізити, зокрема:

назву документа (форми);

дату і місце складання;

назву підприємства (банку), що склало документ; зміст і обсяг операції (короткий зміст операції та підстава для її здійснення), одиницю її виміру;

посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;

особистий підпис (електронний цифровий підпис) та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції;

назву одержувача коштів;

суму операції (цифрами та словами або лише цифрами, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Нацбанку України);

номери рахунків;

назву банку (одержувача та платника коштів).

Первинні документи залежно від виду операції можуть включати крім обов'язкових додаткові реквізити, які банки визначають самостійно. Для відображення в обліку операцій банки можуть використовувати електронні реєстри, інші первинні документи, які фіксують час і свідчать про виконання операцій. Форми таких документів банк затверджує самостійно із зазначенням обов'язкових реквізитів.

Усі операції банків мають проводитися лише за наявності відповідного дозволу керівництва. Свідченням того, що працівники отримали дозвіл на їх виконання, є затверджені керівництвом правила (процедури) здійснення операцій певного типу. На здійснення операцій, не визначених у правилах (процедурах) банку, необхідно надавати окремі дозволи (розпорядження, накази тощо). Відповідальність за укладання договорів відповідно до законодавства України, ідентифікацію операцій, формування первинних документів та оцінку ризиків несуть ініціатори операцій.

Відповідальність за організацію операційної діяльності банків несуть їх керівники відповідно до установчих документів і законодавства України.

Відповідно до ст. 5 розділу II Закону № 851 електронний документ -- це документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Електронний підпис є обов'язковим реквізитом електронного документа, який використовується для ідентифікації автора та/або інших суб'єктів електронного документообігу. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним цифровим підписом автора.

Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для сприймання його змісту людиною. Копією документа на папері для електронного документа є візуальне подання електронного документа на папері, засвідчене в порядку, встановленому законодавством.

За поточними рахунками, що відкриваються банками суб'єктами господарювання у національній валюті, здійснюються всі види розрахунково-касових операцій відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Надходження і витрачання(списання) грошей на рахунках оформляється відповідними первинними документами.

Безготівкові розрахунки - це перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки одержувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств та фізичних осіб коштів, внесених ними готівкою в каси банків, на рахунки одержувачів коштів. Ці розрахунки здійснюються на підставі розрахункових документів на паперових носіях або в електронному вигляді.

Згідно з ст. 1088 ЦКУ при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосуванням платіжних доручень, акредитивів, розрахункових чеків, розрахунки за інкасо, а також інші розрахунки, передбаченні законом, банківськими правилами і традиціями ділового обороту.

Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні у національній валюті встановлено, що при здійсненні розрахунків можуть застосовуватись акредитивна, інкасова, вексельна форми розрахунків, а також форми розрахунків за розрахунковими чеками та з використанням розрахункових документів на паперових носіях та в електронному вигляді.[8]

При здійсненні розрахункових операцій використовуються платіжні інструменти у формі:

Платіжні доручення;

Платіжні вимоги-доручення;

Чеки;

Меморіальний ордер;

Платіжні вимоги;

Інкасові доручення;

Акредитив.

Використання банківських платіжних карток та векселів як платіжних інструментів регулюється законодавством України, в т.ч. окремими нормативно-правовими актами Національного банку.

Підприємства( клієнти банків) самостійно обирають передбаченні платіжні інструменти( за винятком меморіального ордера) і зазначають їх під час укладання договорів.

Розрахункові документи складаються на бланках визначеної форми. Форму та необхідні реквізити того чи іншого розрахункового документа, залежно від виду безготівкових розрахунків, наведено у відповідних додатках до Інструкції №22. Усі текстові елементи бланків мають бути виконанні українською мовою.

Відповідальність за правильність заповнення реквізитів розрахункового документа, у т.ч. номерів рахунків і кодів банків, суми податку на додану вартість та кодів бюджетної класифікації, несе особа, яка оформила цей документ і подала його до обслуговуючого банку.

Перший примірник розрахункового документа має містити відбиток печатки та підписи відповідальних осіб.

Бланки повертають без виконання розрахункові документи, якщо вони заповнені з порушенням вимог; у розрахунковому документі не заповнено хоча б один із реквізитів; відсутні супровідні документи надання яких разом із розрахунковим документом передбачено нормативними актами; розрахунковий документ подано до банку з порушенням законодавства України; порушені інші вимоги Інструкції №22.

Розрахунковий документ (за винятком розрахункового чека) виписується в кількості примірників, потрібних для участі безготівкових розрахунків( але не менше двох), з використанням електронно-обчислювальних та друкарських машин, за один раз із використанням копіювального або самокопіювального паперу.

Дозволяється заповнення розрахункового документа від руки(кульковою ручкою)

Банк виконує розрахункові документи відповідно до черговості їх надходження та виключно в межах залишку коштів на рахунках клієнта, якщо інше не встановлено договором між банком і клієнтом. Якщо до банку надійшло одночасно кілька розрахункових документів, на підставі яких здійснюється списання коштів, то вони виконуються в такій послідовності:

У першу чергу списуються кошти на підставі рішення суду для задоволення вимог про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, а також вимог стягнення аліментів.

У другу - списуються кошти на підставі рішення суду для розрахунків з виплати вихідної допомоги та оплати праці особам, які працюють за трудовими договорами а також виплати за авторськими договорами.

У третю списуються кошти на підставі інших рішень суду

У четверту - списуються кошти за розрахунковими документами, що передбачають платежі до бюджету.

У п'яту - списуються кошти за іншими розрахунковими документами в порядку їх послідовного надходження.

Розглянемо детальніше застосування окремих документів, що застосовуються при безготівкових розрахунках.

Меморіальний ордер - це міжбанківський розрахунковий документ, який складається банком під час здійснення розрахунків для документального оформлення операцій щодо списання коштів з рахунка платника, операцій з виконання письмового доручення платника або розпорядження стягувача щодо списання коштів з рахунка платника. Так, меморіальним ордером оформлюється часткова оплата розрахункових документів, перерахування банком коштів при закритті акредитива, за розрахунково-касове обслуговування, для вживання заходів щодо виконання рішення суду, санкціонованої прокурором постанови слідчого, постанови державного виконання про арешт коштів на рахунку.

Платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Платіжне доручення оформляється не менше ніж у двох примірниках.

Сума, яка зазначається в платіжному дорученні, не повинна перевищувати суми залишків коштів, що знаходяться на рахунку платника. Платник має право зазначати в платіжному дорученні дату валютування, яка може бути не пізнішою 10 календарних днів після складання платіжного доручення.

Платіжне доручення приймається банком платника до виконання протягом десяти календарних днів від дати його виписки.

Платіжні доручення застосовуються в розрахунках за товарними і нетоварними платежами:

1.за фактично відвантажену/продану продукцію(виконанні роботи, наданні послуги тощо)

2. у порядку попередньої оплати - якщо такий порядок розрахунків встановлено законодавством або обумовлено в договорі

3. для завершення розрахунків за актами звірки взаємної заборгованості підприємств

4. для перерахування підприємствами сум, які належать фізичним особам на їхні рахунки, відкриті в банках.

5. для сплати податків і зборів до бюджетів або державних цільових фондів.

Якщо фізична особа не має рахунка в банку або розрахунки безпосередньо з фізичною особою чи підприємством через банк неможливі, то платник також може здійснювати розрахунки з ними через підприємство поштового зв'язку. Через підприємства поштового зв'язку здійснюються перекази:

На ім'я окремих фізичних осіб - коштів, що належать їм особисто( аліменти, заробітна плата

Підприємствам коштів на виплату заробітної плати, для організованого набору працівників, заготівлі сільськогосподарської продукції тощо, в тих населених пунктах, де немає банків

Для перерахування коштів підприємством поштового зв'язку платник подає до обслуговуючого банку платіжне доручення, в якому зазначає реквізити підприємства поштового зв'язку, з рахунка якого сплачуватимуться перекази їхнім одержувачам, та номери списків одержувачів коштів.

Платіжні доручення є найбільш використовуваним видом розрахункового документа.

Платіжні вимоги-доручення можуть застосовуватись в розрахунках усіма учасниками безготівкових розрахунків. Платіжна вимога-доручення - це розрахунковий документ, що містить вимогу отримувача безпосередньо до платника сплатити суму і доручення платника банку, що його обслуговує, здійснити переказ визначеної платником суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача. Платіжна вимога-доручення складається з двох частин: верхньої - вимоги отримувача безпосередньо до платника про сплату визначеної суми коштів, нижньої - доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунка зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Верхня частина вимоги-доручення оформляється отримувачем коштів і передається безпосередньо платнику не менше ніж у двох примірниках. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника на договірних умовах.

У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину і подає до банку, що його обслуговує. Сума, яку платник погоджується сплатити й зазначає в нижній частині вимоги-доручення, не може перевищувати суму, яку вимагає до сплати одержувач і яка зазначена у верхній частині вимоги-доручення.

Банк платника приймає вимогу-доручення від платника протягом 20 днів від дати її оформлення отримувачем. У разі недостатності коштів на рахунку, розрахунковий документ повертається без виконання.

Платіжною вимогою є розрахунковий документ, що містить вимогу стягувала до обслуговуючого платника банку здійснити без погодження з платником переказ визначеної суми коштів з рахунка платника на рахунок отримувача. Грошові кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його розпорядження на підставі рішення суду, а також у випадках, передбачених у договорі між банком і клієнтом.

Списання коштів на підставі платіжних вимог поділяється на примусове та договірне. Під примусовим списанням розуміють списання коштів, що здійснюється стягувачем без згоди платника на підставі встановлених законодавством виконавчих документів у випадках, передбачених законом. Право на договірне списання виникає у отримувача коштів при укладанні договору купівлі - продажу або поставки, коли передбачено право продавця( постачальника) на списання коштів з банківського рахунка покупця. У свою чергу, право банку платника на здійснення договірного списання коштів має бути обумовлене в договорі між банком і платником.

Для здійснення примусового списання коштів стягував надає до обслуговуючого банку платіжну вимогу в кількості не менше ніж три примірники разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог. У разі здійснення договірного списання платіжна вимога( без реєстру) подається отримувачем до банку платника. Під час здійснення примусового списання необхідно враховувати, що при заповненні реквізиту «Призначення платежу» слід зазначити номер і дату виконавчого документа, виданого судом. При здійсненні договірного списання у реквізиті «Призначення платежу» зазначаються: назва, номер і дата договору, яким передбачено договірне списання коштів, а також посилання на законодавчі акти, що передбачають таке списання.

Банк, що обслуговує отримувача коштів, приймає платіжні вимоги протягом 10 календарних днів від дати їх складання.

У разі, коли отримувач коштів та їх платник обслуговуються у різних установах банку , банк отримувача подає до банку платника не менше ніж два примірника платіжної вимоги на примусове списання коштів. При цьому стягувача(платнику) повертається один примірник платіжної вимоги та один примірник реєстру. Другий примірник реєстру залишається в банку отримувача. Банк платника приймає до виконання платіжні вимоги протягом 30 календарних днів від дати їх складання, незалежно від наявності достатнього залишку коштів на рахунку платника. Банк платника виконує платіжну вимогу у межах наявного залишку коштів на рахунку.

У разі розрахунків за інкасовими дорученнями банк-емітент за дорученням і за рахунок клієнта здійснює дії, пов'язані з отриманням від платника платежу та (або) акцепту платежу. Банк-емітент, що отримав інкасове доручення, має право залучати для його виконання інший банк( виконуючий банк).

Суттю розрахунків з використанням інкасових доручень є надання банком-емітентом послуги з витребування з платника коштів визначеної суми платежу. При цьому вимога до платника про здійснення платежу висувається виконуючим банком. Інкасове доручення може бути оформлене як у вигляді платіжної вимоги, так і у вигляді інших розрахункових документів.

Розрахунковий чек - розрахунковий документ, що містить письмове доручення власника рахунку(чекодавця) банку-емітенту, в якому відкрито його рахунок, про сплату чековласнику, зазначеної в чеку суми коштів. Банк-емітент- банк, що видав розрахунковий чек.

Розрахункові чеки використовуються у безготівкових розрахунках підприємств з метою: скорочення розрахунків з готівкою за отримані товари. Розрахункові чеки застосовуються тільки для безготівкових перерахувань з рахунка чекодавця на рахунок отримувача коштів і не підлягають сплаті готівкою. Вони згруповуються у чекові книжки по 10,20,50 аркушів. Чекові книжки є бланком суворого обліку.

Для отримання чекової книжки підприємство подає до банку - емітента заяву в одному примірнику, підписану особою, якій надано право підпису документів для здійснення розрахунково- грошових операцій та засвідчену відбитком печатки.

У заяві та талоні до неї чекодавець ставить номер рахунка, з якого здійснюватиметься оплата чеків. Заява приймається банком протягом 30 календарних днів від дати її складання.

У разі потреби дозволяється одночасне надання підприємству за однією заявою декількох чекових книжок із зазначенням загальної суми ліміту за рахунок заброньованих чекодавцем коштів. На зворотному боці заяви чекодавець самостійно зазначає суму ліміту за кожною книжкою.

Разом з заявою на видачу чекової книжки чекодавець подає до банку-емітента доручення для перерахування коштів на аналітичний рахунок «Розрахунки чеками». Термін дії чекової книжки один рік. Термій дії невикористаної чекової книжки може продовжуватись за погодженням із банком, про що він робить відповідну відмітку на обкладинці чекової книжки. Чекова книжка може видаватися для розрахунків із будь-якими конкретними постачальниками.

Чеки заповнюються від руки чорнилом, кульковою ручкою або з використанням технічних засобів. Під час розрахунків за товари( роботи, послуги) у чеку зазначається назва отримувача, загальна назва товарів, а також номер і дата рахунка, за оплату якого виписаний чек та сума. Одночасно з виписуванням чека на його корінці вказується назва отримувача коштів, номери документів, що оплачуються, сума і залишок ліміту. Чеки підписує службова особа чекодавця. Будь-які виправлення в чеку не дозволяються.

Розрахунковий чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чековласника протягом 10 календарних днів. Забороняється передавання чекової книжки її власником будь-якій іншій особі, а також підписання незаповнених бланків розрахункового чека і поставлення на них відбитки печатки юридичними особами.

Приймаючи розрахунковий чек до оплати за товари, чековласник перевіряє: правильність заповнення, відсутність виправлень, відповідність суми корінця чека сумі, зазначеній на самому чеку; термін дії; достатність залишку ліміту за чековою книжкою для оплати чека, наявність на ньому відбитка печатки банку. Після цього чеко власник встановлює особу пред'явника розрахункового чека за документом, що її посвідчує. Чековласник відриває розрахунковий документ від корінця, ставить на звороті чека та корінці календарний штемпель і підписує цей чек, а також робить відмітку у відомості по прийняті до оплати розрахунковий чек.

Чековласник здає в банк розрахункові чеки разом із трьома примірниками реєстру чеків - якщо рахунки чекодавця та чековласника відкриті в одному банку, і в чотирьох примірниках - якщо рахунки чекодавця і чековласника відкриті в різних банках. Зробивші перевірку, банк-емітент на підставі першого примірника реєстру чеків списує кошти з рахунка чекодавця та перераховує їх на рахунок чековласника.

Невикористанні розрахункові чеки після закінчення терміну дії чекової книжки або використання ліміту підлягають поверненню до банку-емітента, який їх погашає. За бажанням клієнт може подовжити термін дії чекової книжки або клієнт може поповнити її ліміт у разі його використання.