Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Анотація

Вступ

Розділ 1. Нормативно-правові документи та огляд літературних джерел

1.1 Огляд літературних джерел за темою дослідження

1.2 Дослідження нормативно-правових документів

1.3 Актуальність обраної теми дослідження

Висновки до розділу 1

Розділ 2. Техніко-економічна характеристика діяльності фермерського господарства

2.1 Особливості діяльності фермерського господарства сучасних ринкових умовах

2.2 Аналіз фінансових результатів діяльності

2.3 Аналіз фінансового стану фермерського господарства

Висновки до розділу 2

Розділ 3. Облік і аудит витрат на сільськогосподарських

підприємствах

3.1 Організація та ведення бухгалтерського обліку в селянських фермерських господарствах

3.2 Загальні засади формування витрат сільськогосподарських підприємств

3.3 Синтетичний і аналітичний облік витрат виробництва

3.4 Облік витрат і виходу продукції рослинництва

3.5 Облік витрат і виходу продукції тваринництва

3.6 Аудит витрат виробництва і собівартості продукції

3.7 Автоматизація обліку витрат на виробництво продукції із використанням програми “1С: Бухгалтерія”

Висновки до розділу 3

Розділ 4. Аналіз витрат фермерського господарства та пошук джерел їх скорочення

4.1 Аналіз динаміки та структури витрат за економічними елементами

4.2 Аналіз витрат виробництва по основним сільськогосподарським культурам

4.3 Пошук джерел скорочення витрат виробництва

Висновки до розділу

Висновки

Список використаних джерел

Додатки

Анотація

Ключові слова: сільськогосподарське виробництво, фермерське господарство, витрати рослинництва, витрати тваринництва.

В дипломній роботі на прикладі показників діяльності селянського фермерського господарства Скорук А.В. розкрито особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат у сільському господарстві. Розглянуто економічні показники діяльності фермерського господарства та проведено пошук шляхів скорочення витрат.

Структура та обсяг роботи. Дипломна робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Обсяг основного тексту - 97 сторінок, у тому числі 11 таблиць, 5 рисунки. Крім того вступ на 3 сторінках, висновки на 8 сторінках, список використаних джерел, який включає 29 найменувань та 16 додатків на 19 сторінках.

Вступ

Аналіз ринкових перетворень в економіці свідчить, що реформування сільського господарства, яке має кращі умови для розвитку різних форм власності та господарювання, спричинили ослаблення державного регулювання. При загальній ринковій спрямованості відповідних заходів, їх наслідки виявилися негативними. Проявилися тенденції до різкого падіння виробництва сільськогосподарської продукції, скорочення поголів'я худоби, руйнування матеріально технічної бази галузі та зниження ефективності виробництва в ній.

Обмеження бюджетного фінансування, відсутність виваженої кредитної політики, невиконання державою зобов'язань перед сільськогосподарськими товаровиробниками практично привели аграрний сектор вітчизняної економіки до глибокого кризового стану. Всю провину за критичне становище останнього десятиріччя у сільському господарстві України знову покладено на сільськогосподарських товаровиробників. Ринок не став саморегульованою системою, що пропагувалося на початку ринкових трансформувань, тому сьогодні і розвиток виробництва, і формування ринкових відносин потребують державного регулювання.

Практично всі розвинуті країни регулюють ціни на сільськогосподарську продукцію, сировину і продовольство. Вони орієнтуються на забезпечення певного рівня доходів і нагромадження в сільському господарстві, а зміна співвідношення цін на певні види його продукції стимулює структурні перетворення сільськогосподарських товаровиробників залежно від кон'юнктури ринку або національних інтересів. При цьому застосовуються класичні, перевірені практикою методи: встановлення фіксованих цін, контроль за цінами монополій і великих виробників, визначення меж для зміни цін, створення умов для їх зниження.

В умовах ринкової економіки сільськогосподарське підприємство є не просто суб'єктом виробництва, як це було за часів адміністративно-планової системи, а й господарюючою структурою, головною метою якої є одержання прибутку. Визначення економічного прибутку в повсякденній діяльності аграрного господарства не здійснюється, в першу чергу, через складність розрахунків. Разом з тим, висока і стійка прибутковість сільськогосподарських підприємств є обов'язковою передумовою нормального їх функціонування в ринковому середовищі. Вона залежить від двох основних факторів: витрат на одиницю продукції та цін на неї. Тому глибоке всебічне вивчення цих економічних категорій та їх вплив на рівень прибутковості, як окремого виду продукції, так і господарства в цілому має бути одним із пріоритетних завдань економічної служби підприємства.

Разом з тим, як показали дослідження, використання витрат та цін на рівні підприємства для підвищення його прибутковості значно ускладнюється відсутністю чіткого, дієвого інструментарію, який би в повній мірі відповідав визначеним цілям та враховував вимоги ринку.

Виходячи з цього, і вибрана така важлива тема, як облік і аналіз витрат фермерського господарства.

Метою дипломної роботи є розкриття особливостей бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства на прикладі фермерського господарства та пошук джерел їх скорочення.

У відповідності до поставленої мети необхідно розглянути та вирішити наступні завдання:

1. Провести огляд літературних джерел за темою дослідження.

2. Дослідити нормативно-правові документи.

3. Обґрунтувати актуальність вибраної теми дослідження.

4. Розкрити особливості діяльності фермерського господарства в сучасних ринкових умовах.

5. Провести аналіз техніко-економічних показників.

6. Провести аналіз фінансових результатів діяльності фермерського господарства.

7. Провести аналіз фінансового стану.

8. Розкрити питання організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських фермерських господарствах.

9. Розглянути загальні засади формування витрат на підприємствах сільського господарства.

10. Розглянути синтетичний і аналітичний облік витрат виробництва.

11. Розкрити облік виробництва і виходу продукції рослинництва.

12. Розкрити облік виробництва і виходу продукції тваринництва.

13. Розглянути питання аудиту витрат виробництва і собівартості продукції.

14. Розкрити питання автоматизації бухгалтерського обліку витрат виробництва і собівартості продукції.

15. Провести аналіз динаміки та структури витрат за економічними елементами.

16. Провести аналіз витрат виробництва по основним сільськогосподарським культурам.

17. Провести пошук джерел скорочення витрат виробництва.

Усі ці питання знайшли відображення в дипломній роботі.

Розділ 1

Нормативно-правові документи та огляд літературних джерел

1.1 Огляд літературних джерел за темою дослідження

Враховуючи важливу роль аграрного сектору у вирішенні продовольчої безпеки держави, на сучасному етапі економічного розвитку потрібно розробити напрями поліпшення бухгалтерського обліку сільськогосподарської діяльності. Це сприятиме підвищенню його значення в управлінні економікою та дасть змогу досягти раціонального й ощадливого використання ресурсів, запобігти виникненню непродуктивних витрат і втрат, а також забезпечить збереження матеріальних цінностей підприємства.

Проблеми обліку та аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств у тій чи іншій мірі досліджували зарубіжні та вітчизняні вчені-економісти М. Бакетті, П. І. Гайдуцький, М. Я. Дем'яненко, С. І. Дем'яненко, В. А. Дерій, Р. Ентоні, Г. Г. Кірейцев, В. О. Ластовецький, В. Г. Линник, Ю. Я. Литвин, В. Б. Моссаковський, О. М. Онищенко, М. С. Пушкар, В. С.Рудницький, П. Т. Саблук, Л. К. Сук, І. Д. Фаріон, П. Я. Хомин, У. Янг, І. Г. Яремчук та ін. Водночас серед названих авторів є різні точки зору щодо сутності даної проблеми, ще мало наукових праць присвячено дослідженню конкретних особливостей організації обліку та аналізу діяльності фермерських господарств [10, с. 2].

Розглядаючи питання аналізу фінансових результатів діяльності сільськогосподарських підприємств автор Червінька С. Л. показує окремі недоліки існуючої форми звіту про фінансові результати, та визначає напрямки її удосконалення. Так, на думку автора, включення до статті “Собівартість реалізованої продукції” суми нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та понаднормативних витрат спотворює показник собівартості реалізації, тому назва рядка 040 ”Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг)” не відповідає його змісту.

Тому потрібно доповнити звіт про фінансові результати додатковим рядком “Понаднормативні витрати”, що дозволить відокремити чисту собівартість реалізованої продукції та понаднормативні і нерозподілені постійні загально виробничі витрати, які не є елементом собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг);

Відображення фінансових результатів діяльності аграрних підприємств в звітності не має належного облікового забезпечення і потребує проведення додаткових групувань і вибірок, що ускладнює даний процес і призводить до непродуктивних витрат робочого часу обліковими працівниками. З метою розмежування інформації по фінансових результатах від сільськогосподарської і несільськогосподарської діяльності автор пропонує відкрити додаткові відповідні субрахунки [29, с. 5].

Автор Костецький Я. І. відзначає громіздкість традиційної системи бухгалтерського обліку з її величезною кількістю первинних документів. З метою їх зменшення він запропонував застосовувати нагромаджувальні документи, які дають можливість записувати однорідні операції щодо їх здійснення протягом місяця чи періоду виконання робіт. Так, замість таких разових документів, як “Реєстр відправки зерна та іншої продукції з поля” (ф. 77), “Реєстр приймання зерна та іншої продукції” (ф. 78), “Відомість руху зерна та іншої продукції” (ф. 80), “Акт приймання грубих і соковитих кормів” (ф. 92) та інших документів, які використовуються для оприбуткування продукції рослинництва, достатньо застосовувати “Нагромаджувальний реєстр на оприбуткування продукції рослинництва у фермерському господарстві”.

Автор зазначає, що у фермерських господарствах, де відсутні облікові працівники і облік веде необізнаний з ним фермер, замість журналу реєстрації господарських операцій для відображення затрат на будівництво та виготовлення основних засобів або закладки багаторічних насаджень власними силами доцільно застосовувати простішу форму - меморіальний ордер.

У невеликих фермерських господарствах зарубіжних країн облік ведуть за простою схемою, використовуючи лише журнал реєстрації господарських операцій. У багатогалузевих фермерських господарствах, зайнятих виробництвом кількох видів продукції, облік слід вести на основі подвійного запису з мінімальною кількістю бухгалтерських рахунків. Вчені-аграрники Білорусі рекомендують використовувати з цією метою 13 рахунків, а Росії - 15.

Трансформація вітчизняного бухгалтерського обліку відповідно до нових форм господарювання на селі створює необхідні умови для організації його модифікованої системи у фермерських господарствах. Основою є застосування обмеженої кількості бухгалтерських рахунків. З цього приводу автором запропоновано використовувати спрощений план рахунків бухгалтерського обліку для фермерського господарства з обов'язковим веденням рахунків класу 8 “Витрати за елементами”, що дасть можливість визначати фінансовий результат діяльності та складати бухгалтерську звітність.

Надаючи особливої уваги обліку витрат на виробництво та виходу продукції, автор пропонує спростити його порівняно з великими сільськогосподарськими підприємствами. Зазначено, що немає потреби у веденні обліку витрат у розрізі культур, видів тварин, тобто типових його об'єктів. Визначення точного фінансового результату діяльності фермерського господарства є можливим за умови, що облік витрат здійснюватиметься в цілому по господарству. Для обчислення собівартості продукції за її видами рекомендовано скористатись розрахунковими нормативами, які в кінці року потрібно скоригувати, виходячи з фактичних сум витрат і кількості оприбуткованої продукції.

В Методичних рекомендаціях з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах нічого не сказано про необхідність визначення собівартості продукції. Однак П(С)БО 16 “Витрати” передбачає обов'язкове її визначення для всіх підприємств, що здійснюють виробничу діяльність. Критично оцінюючи проблему обліку витрат, автором зроблено висновок про недоцільність включення у собівартість продукції загальновиробничих витрат і запропоновано списувати їх безпосередньо на рахунок фінансових результатів [10, с. 4].

Існуюча форма журналу реєстрації господарських операцій зумовлює різке збільшення трудомісткості обліку, а тому не знайшла практичного застосування у фермерських господарствах. Запропонована удосконалена форму цього регістру, містить меншу кількість реквізитів, що дасть можливість усунути дублювання одних і тих же показників.

Основним чинником, який впливає на організацію та трудомісткість обліку, є уніфікація облікових регістрів. Зважаючи на ці обставини, фермерам необхідно скоротити число разових операцій з надходження продукції (подорожні листки, талони) чи операцій за один день (регістри надходження зерна чи іншої продукції з поля), і вести накопичення даних за весь період її збирання. Ведення “Щоденника надходження сільськогосподарської продукції” (ф. № 81) з дещо зміненою методикою записів у ньому знизить трудомісткість обліку при оприбуткуванні продукції, не знижуючи його цінності та аналітичності.

Одним з важливих елементів управління фермерськими господарствами є посилення ролі контролю та аналізу за використанням виробничих витрат. Рекомендована “Відомість обліку доходів і витрат” дасть змогу забезпечити групування витрат відповідно до потреб аналізу, оперативніше управляти собівартістю продукції, а отже впливати на фінансові результати фермерського господарства.

Автор пропонує методику визначення критерію ефективності фермерського господарства та його залежності від основних чинників-аргументів: розміру земельної ділянки, фондооснащеності, якості землі, затрат праці та енергопотужності, що забезпечить правильну і достовірну оцінку результатів їх виробничо-фінансової діяльності [10, с. 6]

Охріменко І. В. пропонує нові підходи до управління витратами та ціновою політикою сільськогосподарського підприємства, названих ним витратно-ціновим аналізом. Витратно-ціновий аналіз базується і оперує системою провідних економічних понять: витрат, собівартості, цін, прибутку, рентабельності, а також їх поведінки під дією різноманітних чинників всередині підприємства та за його межами. Щодо кожного з них, пропонуються нові підходи, які дозволяють підвищити ефективність внутрішнього економічного управління на підприємстві.

Стосовно витрат, то таким новим підходом виступає їх класифікація, яка ґрунтується на поділі витрат за залежністю від обсягу виробленої продукції. Виділяють незмінні, умовно-постійні, продуктивні та сервісні витрати. Така термінологія дещо відрізняється від загальновизнаного поділу на постійні та змінні, але не суперечить йому. В її основі лежить наявність або відсутність функціонального зв'язку загальної суми витрат по кожній статті з параметрами виробничої програми. Перевагою такої класифікації є адекватне відображення реального механізму формування витрат при виробництві та реалізації певного виду продукції.

Класифікація собівартості залежно від часу розрахунку та джерел інформації в межах витратно-цінового аналізу також розширюється. Додається ще один її вид - відтворювальна (актуалізована). Потреба в її визначенні обумовлена динамізмом ринкових ситуацій, що нерідко призводить до суттєвих відмінностей між плановою чи фактичною собівартістю, та її розміром, який складеться в аналізованому періоді. Визначається вона виходячи з питомих витрат ресурсів на той чи інший параметр виробничої програми та прогнозованих цін на ці ресурси в аналізованому періоді.

Економічні показники ціни, прибутку та рентабельності при проведенні витратно-цінового аналізу визначають із позицій реальної ринкової ситуації, та їх рівня прийнятного для підприємства. Такий підхід дозволяє визначити місце підприємства на ринку та розробити стратегію господарювання із врахуванням реальних його можливостей.

Окрім перелічених, авторами витратно-цінового аналізу вводиться нове економічне поняття - функціонально-технологічна структуризація витрат, яка є методологічною основою цього аналізу. Функціональний її аспект передбачає детальне вивчення механізму формування витрат в межах кожної статті з виділенням в її складі постійних та змінних частин, відповідно до запропонованої класифікації поділу витрат. Технологічний аспект дозволяє врахувати всю технологічну різноманітність виробництва продукції на підприємстві, чим значно підвищує точність визначення суми виробничих витрат [10, с. 8].

Калькулювання собівартості одиниці продукції (робіт, послуг) у сільському господарстві здійснюється для визначення ефективності запланованих і фактично здійснених агротехнічних, технологічних, організаційних і економічних заходів, спрямованих на розвиток і вдосконалення виробництва та для обґрунтування цінової політики підприємства.

Точність та обґрунтованість калькуляційних розрахунків є важливою передумовою об'єктивності цілого ряду важливих економічних показників.

Собівартість окремих видів сільськогосподарської продукції визначається виходячи з витрат, віднесених на відповідну культуру (групу культур) чи вид (групу) тварин.

Фактична собівартість продукції (робіт та послуг) в сільськогосподарських підприємствах розраховується в цілому за рік, крім продукції (робіт, послуг) допоміжних виробництв, фактична собівартість яких визначається щомісяця.

Об'єктами калькуляції у сільському господарстві є конкретні види продукції, робіт та послуг.

У рослинництві, крім сільськогосподарської продукції, об'єктами обліку витрат можуть бути роботи, виконані в поточному році під урожай майбутнього року.

Розрахунок собівартості продукції (робіт, послуг) на сільськогосподарських підприємствах повинен здійснюватись в такій послідовності:

а) розподіляються між окремими об'єктами планування та обліку витрати з утримання необоротних активів;

б) визначається собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв;

в) розподіляються загальні витрати: на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, на вапнування та гіпсування ґрунтів та на утримання полезахисних смуг;

г) списується частина витрат бджільництва на сільськогосподарські культури, що запилюються;

д) списуються з витрат основного виробництва суми надзвичайних втрат;

є) розподіляються бригадні, фермські, цехові та загальновиробничі витрати;
є) визначається загальна сума виробничих витрат по об'єктах обліку;

ж) визначається собівартість продукції рослинництва;

з) визначається собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції;

і) розподіляються витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політику підприємства, розподіл витрат може виконуватися щомісяця);

ї) визначається собівартість продукції тваринництва;

й) визначається собівартість продукції інших промислових виробництв;

к) визначається собівартість товарної продукції рослинництва, тваринництва та підсобних промислових виробництв [28, с. 531 - 535].

Місце виникнення витрат, вказує автор Маренич Т. Г., це структурний підрозділ підприємства (цех, відділення, бригада, ферма), за яким організується планування та облік витрат виробництва для контролю й управління ними. Таке групування необхідне для організації обліку за центрами відповідальності й визначення виробничої собівартості продукції (робіт, послуг). Центр відповідальності може бути визначено як окремий сегмент підприємства, за результати діяльності якого несе відповідальність його керівник. Кожному місцю виникнення витрат має відповідати своя сфера відповідальності. Облік за центрами відповідальності організується, аби одержати дані про витрати й доходи за кожним центром відповідальності, інформацію про відхилення від запланованих параметрів. Центрами відповідальності можуть виступати внутрішньогосподарські підрозділи, що функціонують на засадах госпрозрахунку. їхній склад визначається з урахуванням виробничої та організаційної побудови підприємства, порядку закріплення засобів виробництва тощо.

Носіями витрат називають види продукції, виконані роботи або надані послуги. Носій витрат ототожнюється з об'єктом обліку витрат та калькулювання. Об'єкт обліку витрат - продукція, роботи, послуги або вид діяльності підприємства які потребують визначення пов'язаних з їх виробництвом (виконанням) витрат.

Залежно від конкретних умов виробництва, структури управління, системи оплати праці, визначення та розподілу госпрозрахункового доходу, підприємство може вести облік витрат в цілому за конкретними виробничими підрозділами, без деталізації за окремими об'єктами (видами і групами худоби та птиці, видами виробництв). Фактичні витрати підрозділу розподіляють між окремими культурами, видами і групами худоби та птиці пропорційно до планових витрат, а за їх відсутності - до нормативних витрат згідно з технологічними картами чи укрупненими нормативами.

Собівартість одержаної продукції (робіт, послуг) визначається у загальноприйнятому порядку [12, с. 654 - 677].

1.2 Дослідження нормативно-правових документів

Сільськогосподарське підприємство (включаючи селянське (фермерське), риболовне й рибальське господарство) - це юридична особа, основним видом діяльності якої є вирощування й переробка сільськогосподарської продукції, виручка від реалізації якої становить не менше ніж 75 % загальної суми виручки.

Особливості обліку, пов'язані головним чином з обліком засобів виробництва, витрат і готової продукції:

1) Головним засобом виробництва в сільському господарстві є земля; вона не зношується, амортизація на неї не нараховується ні в бухгалтерському, ні в податковому обліку.

Земельні ділянки мають різну продуктивність, яку можна підвищувати при розумному використанні.

Земельні ділянки територіально знаходяться в різних місцях, тому виробництво здійснюється на великих площах з переміщенням сільськогосподарських машин і механізмів.

2) Специфічними засобами виробництва є живі організми -
тварини і рослини, вирощування яких залежить від природних і біологічних факторів і триває часто кілька років.

Бухгалтерський облік повинен забезпечити облік змін у них - приплід, приріст живої маси тощо, що потребує специфічних методів і прийомів.

Вплив природних умов зумовлює сезонність сільськогосподарського виробництва, тому витрати на виробництво тут визначаються один раз на рік, на відміну від інших видів діяльності.

Тривалість виробничих циклів визначає необхідність розмежування витрат за виробничими циклами, які не збігаються з календарним роком - витрати попередніх років під врожай поточного року, витрати поточного року під урожай майбутніх років та ін.

Облік витрат ведеться за видами культур, за видами і віковими групами тварин, за виробничими підрозділами тощо. Від однієї сільськогосподарської культури або одного виду худоби отримують кілька видів продукції, що потребує відповідного розмежування витрат. Готова продукція в багатьох підгалузях сільського господарства, особливо в рослинництві, отримується одноразово в період дозрівання рослин, що висуває жорсткі вимоги до організації обліку виходу продукції, її збереження, переробки та реалізації. Значна частина сільськогосподарської продукції використовується для власних потреб - корми, насіння тощо, що потребує чіткого відображення в обліку руху продукції на всіх стадіях внутрішньогосподарського обороту [2, с. 208-209].

Вплив природних умов спричиняє те, що вихід готової продукції прямо не залежить від витрат на її виробництво.

Специфічні рахунки для обліку в сільському господарстві:

107 „Робоча і продуктивна худоба”;

108 „Багаторічні насадження”;

155 „Капітальні інвестиції на ”Формування основного стада”;

208 „Матеріали сільськогосподарського призначення” (насіння, корми, отрутохімікати тощо);

21 „Тварини на вирощуванні та відгодівлі”;

23 „Виробництво”;

27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”.

До нормативно правових документів, які регулюють облік сільськогосподарських підприємств відносяться:

Закон України „Про селянське (фермерське) господарство” від 20.12.91 р. № 2009.

Закон України “Про фермерське господарство” від 19.06.03 р. № 973 - IV.

Закон України „Про фіксований сільськогосподарський податок” від 17.12.98 р. № 320 зі змінами і доповненнями.

Закон України „Про колективне сільськогосподарське підприємство” від 14.02.92 р. № 2114.

Указ Президента України „Про заходи щодо забезпечення захисту майнових прав селян у процесі реформування аграрного сектора економіки" від 29.01.2001 р. № 62.

Наказ Міністерства аграрної політики України „Про організацію ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в системі Міністерства аграрної політики України”, від 01.11.2000 р. № 216.

Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001р. № 190.

Методичні рекомендації з планування, обліку та калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132.

Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 07.04.2001 р. № 49.

Лист Міністерства аграрної політики України „Щодо нарахування і відображення у бухгалтерському обліку операцій з нарахування фіксованого сільськогосподарського податку” від 04.02.2002 р. № 37-27-12/1104 [Гура, с. 207].

Так, Закони „Про селянське (фермерське) господарство” та “Про фермерське господарство” від 19.06.03 р. № 973 - IV, визначають правові, економічні та соціальні засади створення та діяльності фермерських господарств як прогресивної форми підприємницької діяльності громадян у галузі сільського господарства України.

Фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.

Закон спрямований на створення умов для реалізації ініціативи громадян щодо виробництва товарної сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації на внутрішньому і зовнішньому ринках, а також для забезпечення раціонального використання і охорони земель фермерських господарств, правового та соціального захисту фермерів України [7].

Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах визначають порядок ведення обліку для фермерських господарств [13].

В основі організації та технології бухгалтерського обліку лежить загальна нормативна база з бухгалтерського обліку, насамперед Закон України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, і розроблені згідно із цим законом нормативні документи, Національні стандарти (положення) з бухгалтерського обліку. На організацію і технологію бухгалтерського обліку значно впливають закони України з оподаткування та внесків до фондів соціального захисту.

Наказом Міністерства аграрної політики України від 07.03.01 № 49 затверджено реєстри і Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу [14].

Особливості сільськогосподарського виробничого процесу вимагають разом із застосуванням загальних форм первинних документів також застосування спеціальних. Наприклад, у рослинництві застосовуються спеціальна форма № 119 „Акт витрачання насіння та посівного матеріалу” форма № 118 „Акт про використання мінеральних, органічних та бактеріальних добрив, отрутохімікатів та гербіцидів”, у тваринництві „Книга обліку руху тварин і птиці” (сільгоспоблік, форма № 34), „Звіт про рух тварин і птиці на фермі” (сільгоспоблік, форма № 102), „Акт на оприбуткування приплоду” (форма № 95) тощо.

При організації облікового процесу сільськогосподарські підприємства крім названих нормативних та методичних документів з бухгалтерського обліку керуються також Методичними рекомендаціями з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.01 р. № 132 [15].

Ці Методичні рекомендації розроблені відповідно до Законів України „Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 р. № 996, „Про оподаткування прибутку підприємств” та Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдності у складі та класифікації витрат, застосування методики їх планування та обліку і визначення собівартості продукції (робіт, послуг) у сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм і форм власності, включаючи їх допоміжні та підсобні підрозділи. Дія Методичних рекомендацій поширюється також на структурні підрозділи несільськогосподарських підприємств, що займаються виробництвом сільськогосподарської продукції [11, с. 262].

Згідно з цими рекомендаціями витрати виробництва, що включаються у собівартість сільськогосподарської продукції (робіт, послуг), групуються за їх економічним змістом за такими елементами: матеріальні витрати (без вартості зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, інші витрати.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно, зараховуючи в окремі статті змінні та постійні витрати. Змінні витрати поділяються на пропорційні, що визначаються обсягом одержаної продукції, і непропорційні, що залежать від обсягу виконаних робіт чи поголів'я тварин. До постійних належать витрати, що не залежать ні від обсягу виготовленої продукції, ні від поголів'я чи обсягу виконаних робіт.

Одним із складних технологічних процесів обліку в сільськогосподарських підприємствах є облік і розподіл між об'єктами обліку витрат на утримання основних засобів. Згідно з Методичними рекомендаціями витрати на утримання основних засобів, включаючи орендну плату, обліковуються на рахунку 91 „Загально виробничі витрати” і зараховуються на собівартість продукції окремих культур та видів незавершеного виробництва в такий спосіб:

– ґрунтообробних машин, пропорційно обробленим площам, зайнятим певними культурами;

– тракторів, пропорційно обсягу виконаних ними механізованих тракторних та будівельних робіт (в умовних еталонних гектарах);

– сівалок, пропорційно площі посіву культур;

– технічних засобів для збирання врожаю, прямо або пропорційно зібраній площі певних культур;

– машин для внесення у ґрунт добрив, пропорційно фізичній масі внесених добрив;

– меліоративних споруд, пропорційно меліорованим площам;

– приміщень для зберігання продукції, пропорційно обсягу та тривалості зберігання продукції протягом звітного періоду.

Витрати на утримання меліоративних споруд підприємства, що плануються та обліковуються за статтею „Інші витрати на утримання необоротних активів”, зараховуються на сільськогосподарські культури, які вирощуються на зрошуваних та окремо осушених землях. Витрати за зрошення, якщо вони не можуть бути безпосередньо зараховані на певні культури, розподіляються між ними, а також пасовищами та сіножатями пропорційно площі поливних земель.

Витрати на догляд за полезахисними лісовими смугами включаються без вартості одержаних із цих смуг дров, хмизу, плодів (за цінами їх можливої реалізації чи використання). Ці витрати зараховуються на багаторічні насадження та посіяні культури пропорційно площам, до яких лісові смуги прилягають.

Витрати на утримання тваринницького приміщення, де розміщено кілька видів худоби, розподіляються пропорційно зайнятій площі.

У цю статтю (інші витрати на утримання основних засобів) входить також різниця між первісною вартістю та виручкою від вибракуваних тварин основного стада з подальшим віднесенням цієї суми на витрати виробництва відповідної продукції (молоко, приплід, вовна тощо).

Витрати на утримання допоміжних та підсобних (промислових) виробництв зараховуються на кожне з виробництв безпосередньо або розподіляються між окремими об'єктами обліку витрат пропорційно зайнятій площі, обсягу виконаних робіт чи сумі витрат на оплату праці працівників, що виконують виробничі операції.

На рахунку 91 накопичуються й інші загальновиробничі витрати, які розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат (без витрат основних матеріалів: кормів, насіння, сировини).

Для фінансової звітності визначається виробнича собівартість виробленої та реалізованої продукції.

Собівартість продукції (робіт, послуг) розраховується у такій послідовності:

– між окремими об'єктами планування та обліку розподіляються витрати з утримання необоротних активів;

– визначається собівартість робіт та послуг допоміжних виробництв;

– розподіляються загальні витрати: на зрошення та осушення земель, включаючи витрати на утримання меліоративних споруд, вапнування, гіпсування ґрунтів, утримання полезахисних смуг;

– списується частина витрат бджільництва на сільськогосподарські культури, що запилюються;

– списуються з витрат основного виробництва суми надзвичайних втрат;

– розподіляються бригадні, фермові, цехові та загальновиробничі витрати;

– визначається загальна сума виробничих витрат за об'єктами обліку;

– визначається собівартість продукції рослинництва;

– визначається собівартість продукції підсобних промислових виробництв з переробки рослинницької продукції;

– розподіляються витрати з утримання кормоцехів (за рішенням власника, що має бути затверджено наказом про облікову політику підприємства, витрати можуть розподілятися щомісяця);

– визначається собівартість продукції тваринництва;

– визначається собівартість продукції інших промислових виробництв;

– визначається собівартість товарної продукції рослинництва, тваринництва та підсобних промислових виробництв.

У сільському господарстві загалом, і в рослинництві зокрема, у процесі виробництва можуть створюватись зворотні відходи. Ціни на зворотні відходи встановлюються підприємством централізовано.

Не відносяться на собівартість виробленої і реалізованої продукції і покриваються за рахунок інших джерел витрати адміністративні; на збут; іншої операційної діяльності; фінансові; втрати від участі в капіталі та від надзвичайних подій; витрати внаслідок вилучення капіталу власниками.

Щодо селянських (фермерських) господарств наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.01 р. затверджені Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, де наводяться реєстри простої та спрощеної форм бухгалтерського обліку.

У бухгалтерському обліку селянські (фермерські) господарства можуть застосовувати спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.01 № 186.

Витрати виробництва на сільськогосподарських підприємствах обліковуються на рахунку 23 „Виробництво” за видами виробництв. Для цього на рахунку 23 можуть бути відкриті відповідні субрахунки.

Для обліку і узагальнення інформації про рух продукції рослинництва використовують рахунок 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва”. На цьому рахунку враховується вся продукція рослинництва незалежно від призначення (насіння, фураж, для реалізації).

Продукція сільськогосподарського виробництва поточного року обліковується за плановою собівартістю, яку наприкінці звітного періоду доводять до фактичної собівартості. Підприємства, які не обчислюють собівартість продукції, наприклад фермерські господарства, беруть її на облік за поточними (діючими на момент складання звітності) цінами. Різниця між фактичною і плановою собівартістю готової продукції, яка виявляється в кінці року, зараховується пропорційно на рахунок продукції та на інші рахунки, куди ця продукція була списана протягом року.

За дебетом рахунка 27 „Продукція сільськогосподарського виробництва” відображається надходження сільськогосподарської продукції, за кредитом - вибуття сільськогосподарської продукції внаслідок продажу, безоплатного передання тощо. На цьому рахунку обліковується продукція, одержана від власних рослинницьких, тваринницьких та промислових підрозділів підприємства і призначена для продажу на сторону та іншого невиробничого споживання (видання й продажу працівникам, передання в невиробничу сферу, наприклад у дитячі садки, їдальні тощо); продукція, яка призначена для споживання у тваринницьких підрозділах як корми або для виробництва кормів у кормоцехах; продукція, вирощена для годівлі худоби, наприклад зелена маса, корм, плоди тощо; побічна продукція та відходи, одержані при доведенні товарної продукції та насіння до належних кондицій; насіння та посадковий матеріал, включаючи саджанці, призначені для закладання та ремонту власних насаджень.

Згідно з інструкцією із застосування плану рахунків мінеральні добрива, отрутохімікати для боротьби зі шкідниками й хворобами сільськогосподарських культур, біопрепарати, медикаменти, хімікати, що використовуються для боротьби з хворобами сільськогосподарських тварин, обліковуються на субрахунку 208 „Матеріали сільськогосподарського призначення”.

1.3 Актуальність обраної теми дослідження

Перехід аграрного сектора до ринкових відносин супроводжується новими тенденціями розвитку АПК, зміною структури виробництва, характером зайнятості сільського населення, зумовленими реструктуризацією сільськогосподарських підприємств і створенням на їх основі нових господарських структур на засадах приватної власності на майно і землю. Зокрема широкого розповсюдження набули фермерські господарства. Водночас реорганізація сільськогосподарських структурних одиниць викликала необхідність змін у веденні бухгалтерського обліку з врахуванням вітчизняних і зарубіжних стандартів, оскільки інтеграція економіки України у світову систему неможлива без застосування у системі обліку міжнародних стандартів, які стають невід'ємною складовою національного бухгалтерського обліку, а традиційна система його організації неприйнятна для таких агроформувань внаслідок своєї громіздкості, а отже трудомісткості. Тому дане дослідження, спрямоване на вирішення проблеми організації обліку і аналізу витрат у фермерських господарствах, є актуальним. Адже, недостатня наукова розробка проблем організації обліку у фермерських господарствах з урахуванням особливостей їх функціонування, відсутність чітких нормативних актів та методичних рекомендацій створює значні труднощі при вирішенні практичних питань, які виникають перед обліковими працівниками і фермерами.

Недостатність науково-методичного забезпечення організації обліково-аналітичної роботи у фермерських господарствах, а також велика потреба зваженого вирішення даної проблеми зумовили, з одного боку, актуальність обраної теми, а, з іншого - визначили мету і завдання дипломної роботи.

Висновки до розділу 1

Проблеми обліку та аналізу господарської діяльності сільськогосподарських підприємств у тій чи іншій мірі досліджувались багатьма зарубіжними та вітчизняними вченими-економістами.

Серед проблем, які є актуальними на сьогодення, що відмічається авторами, це громіздкість традиційної системи бухгалтерського обліку з її величезною кількістю первинних документів. Особливо це стосується малих форм сільськогосподарського виробництва - фермерських господарств, де відсутні облікові працівники і облік веде необізнаний з ним фермер.

Існуюча форма журналу реєстрації господарських операцій зумовлює різке збільшення трудомісткості обліку, а тому не знайшла практичного застосування у фермерських господарствах. Запропонована удосконалена форма цього регістру, містить меншу кількість реквізитів, що дасть можливість усунути дублювання одних і тих же показників.

Основним чинником, який впливає на організацію та трудомісткість обліку, є уніфікація облікових регістрів. Зважаючи на ці обставини, на думку автора, фермерам необхідно скоротити число разових операцій з надходження продукції (подорожні листки, талони) чи операцій за один день (регістри надходження зерна чи іншої продукції з поля), і вести накопичення даних за весь період її збирання. Ведення „Щоденника надходження сільськогосподарської продукції” з дещо зміненою методикою записів у ньому знизить трудомісткість обліку при оприбуткуванні продукції, не знижуючи його цінності та аналітичності .

бухгалтерський облік витрати сільськогосподарський

Розділ 2

Техніко-економічна характеристика діяльності фермерського господарства

2.1 Особливості діяльності фермерського господарства в сучасних ринкових умовах

Селянське (фермерське) господарство засноване згідно з рішенням Томаківської районної Ради народних депутатів від 2 червня 1993 року №195/6. Діє воно на основі статуту, як юридична особа. Головою селянського (фермерського) господарства є його засновник Скорук Анатолій Володимирович, членами господарства його сім'я - дружина та син.

Предметом діяльності господарства є виробництво, зберігання, переробка та реалізація сільськогосподарської продукції. Основними цілями діяльності господарства є задоволення матеріальних та культурно-побутових потреб членів господарства, задоволення потреб громадян України в продуктах харчування, а промисловості - в сільськогосподарській сировині на основі раціонального використання наданої йому землі, впровадження прогресивних технологій, підвищення продуктивності праці.

Господарство має у тимчасовому користуванні на умовах оренди земельні ділянки на території району понад 7 тис га. В 2008 році структура посівних площ у відсотках складає: зерновими - 66; технічними - 25; парами - 9 від загальної площі.

Основним видом діяльності господарства є вирощування та реалізація сільськогосподарської продукції, а саме пшениці, ячменю, проса, кукурудзи, соняшнику, гороху. В 2006 році зібрано озимої пшениці 8883 тони, ячменю 4650 т, гороху - 945 т, соняшнику - 4360 т. В 2007 році, не зважаючи на посуху, господарству вдалося зібрати пшениці озимої - 6350 т, ячменю - 1954 т, проса - 28,5 т, кукурудзи - 695 т, соняшнику -3840 т.

Для ведення господарства створена матеріально - технічна база. Автотракторний парк налічує 41 автомашин, 10 комбайни, 36 тракторів інша сільськогосподарська техніка. В 2006 - 2007 роках парк поповнено автомашинами МАЗ - 3 шт., БМВ та Міцубісі; комбайнами Дон 1500Б - 3 шт., John Deere з обладнанням; тракторами ХТЗ 17221 - 3 шт. Діє в господарстві дві ремонтні майстерні, де ремонтується техніка господарства власними силами. В столярній майстерні виготовляються вироби для ремонтних та будівельних робіт господарства, що економить кошти господарства.

На території виробничої бази по переробці сільськогосподарської продукції функціонує мукомельний цех (добовий вихід готової продукції 6,5 тон борошна, 2,5 тони висівок), пекарня, де випікається 16 видів продукції.( в 2008 році планується випекти 590 тон хліба), цех по виготовленню макаронних виробів ( планується виробляти за добу 1,5 тис кг макаронних виробів 8 видів).

З 2002 року господарство займається птахівництвом. Збудовано і в введено в експлуатацію інкубатор де інкубуються яйця гусей. В 2007 році вилупилось 6 тисяч гусенят, які залишили в господарстві для збільшення племінного стада.

Тваринницька ферма для розведення свиней налічувала 180 породистих свиней, в 2007 році поголів'я збільшилось до 350. Реалізовується м'ясо а також поросята. Прибуток від свинарства 2006 року склав 40 тис. грн.

Продукція господарства реалізовується в магазинах, в кіосках та безпосередньо на території виробничої бази. Збудовано та введено в експлуатацію „Торговий Комплекс „Аліна” на 200 торгових місць та магазин.

Виробничо - економічні відносини фермерського господарства з підприємствами всіх форм власності будуються на основі договорів. Розрахункові операції з юридичними та фізичними особами проводяться готівкою та через розрахунковий рахунку.

Потенційними споживачами продукції є заготівельні та переробні підприємства Томаківського району, міст Запоріжжя, Дніпропетровська, Києва, Сімферополя, та ін. Постачальниками для господарства є такі підприємства: “ТОВ ПМТЗ “Агро-Комплект” , “Агросинтез” (Запоріжжя), підприємство “Агро - Союз” ТОВ (Дніпропетровськ), “ПМТЗ “Агро-Запчастина-Запоріжжя”, ТОВ “ГАБЕН” (Львів), ТОВ “Дніпролан” (Дніпропетровськ), ДП “Райз - Агротехніка” (Токмак Запорізька обл.) та ін.

Обласні виробники сільськогосподарської продукції суттєвої конкуренції не складають, так як на продукцію господарства завжди існує попит як доброякісну та конкурентноспроможну.

Процес виробництва є типовим для сільського господарства по тих напрямках, які здійснює фермерське господарство “Скорук А.В.”, але на нових формах та взаємовідносинах між власником господарства та власниками земельних паїв. Згідно технологічного процесу та обсягів виробництва в господарстві зосереджені кваліфіковані виробничі кадри, які мають досвід роботи у сільськогосподарському виробництві та переробній промисловості.

Голова господарства вирішує основні напрямки виробничо-господарського та соціального розвитку, затверджує нормативні документи, плани, звіти. Допомагають йому заступники по виробництву, по переробці, по будівництву, по тваринництву, механік, агроном. У виробничому процесі зайнято 107 робітників та 19 інженерно-технічних працівників.

Фермерське господарство діє на умовах самоокупності та самофінансування. Всі витрати господарство покриває за рахунок власних доходів.

Для збирання врожаю 2004 року фермерське господарство купило два зернозбиральних комбайни за рахунок кредитних коштів. Зібраний врожай і подальший процес переробки сільськогосподарської продукції дозволили господарству сплатити кредити та відсотки по них достроково.

В 2005 році господарство розширило сфери діяльності. Для якісного зберігання та подальшої переробки зерна фермерському господарству купило зерносушильний комплекс на базі зерносушарки S - 69. Для його купівлі оформлено кредит в Нікопольській філії Приватбанк в сумі 617512 гривень , який достроково погашено.

Для безперервного і конкурентоспроможного виробничого процесу в 2007 році господарство одержало, для збирання врожаю паливно - мастильних матеріалів та засобів захисту рослин, запчастин для автотранспортного парку, кредитні кошти в сумі 1500000 ( один мільйон п'ятсот тисяч) гривень строком на 12 місяців.

Аналіз обсягів виробництва і реалізації по основним видам продукції наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1

Аналіз обсягів виробництва і реалізації селянським фермерським господарством “Скорук А.В.” основних видів продукції у 2007 - 2008 роках

Культура	Валовий збір, тн	Обсяги реалізації, тн	Обсяги реалізації, тис. грн	Собівартість виробництва 1 тн, тис. грн	Ціна реалізації 1 тн, тис. грн	Рентабельність виробництва 1 тн, відсотків
Звіт 2007 року (весна, осінь/збирання)
Озима пшениця	6350	6350	7437,5	0,260	1,171	350,4
Озимий ячмінь	1954	1954	2244,8	0,312	1,148	267,9
Просо	28,5	28,5	34,2	0,200	1,200	500,0
Кукурудза	695	695	765,5	0,354	1,101	211,0
Соняшник	3840	3840	9296	0,307	2,420	688,3
Ріпак озимий	1127	1127	2229	0,593	1,977	233,4
Горох	-	-	-	-	-	-
План 2008 року (весна, осінь/збирання)
Озима пшениця	12100	12100	12100	0,258	1,000	287,6
Озимий ячмінь	955	955	955	0,659	1,000	51,7
Просо	720	720	575	0,215	0,798	271,2
Кукурудза	1000	1000	800	0,384	0,800	108,3
Соняшник	2800	2800	8500	0,341	3,035	790,0
Ріпак озимий	1045	1045	1600	0,607	1,531	152,2
Горох	330	330	290	1,045	0,878	-

Аналіз даних табл. 2.1 показує, що найбільші площі сільськогосподарських земель займає озима пшениця та соняшник. Відповідно найбільші обсяги реалізації склали саме по означених культурах. Найбільш рентабельним виявилось виробництво у 2007 році соняшника і проса, де рентабельність виробництва склала 688,3 % та 500,0 %.

У 2008 році ситуація дещо змінилася. Найбільш рентабельними виявились такі культури, як соняшник - 790,0 % і озима пшениця - 287,6 %. Нерентабельним є вирощування гороху.

Що стосується собівартості виробництва 1 тн зерна, то найнижчою є вирощування проса (200 грн - у 2007 році і 215 грн у 2008 році). Найбільш витратозатратним є вирощування ріпака озимого.

Розрахунок обсягу реалізації на один гектар показує найбільшу ефективність по таким культурам, як просо, соняшник та озима пшениця. Так, обсяг доходу (виручки) в розрахунку на 1 га площі у 2008 році склав, тис. грн: по просу 31,9; соняшнику 5,7; озимій пшениці 4,0. Має місце зниження обсягу доходу (виручки) від реалізації у 2008 році відносно попереднього року по ріпаку озимому і кукурудзі.

Господарство розширює сфери діяльності та посівні площі. З метою своєчасного та якісного збирання врожаю 2008 року господарству планує купити трактор John Deere 8430, зернову механічну сівалку, борону дискову, напівнавісний оборотний плуг, сівалку точного висіву. Для купівлі основних засобів необхідно одержати кредит в АКБ Укрсоцбанк в сумі 2690,0 тис. грн.

Обов'язковою умовою фінансового плану фермерського господарства є сплата зборів та податків до бюджету згідно діючого законодавства України та своєчасне погашення кредиту. Забезпечення погашення кредитних коштів планується проводити по мірі реалізації продукції господарства.

Аналіз основних економічних показників діяльності фермерського господарства за останні роки, які характеризують його ефективність в цілому, наведені в табл. 2.2.

Таблиця 2.2

Аналіз економічної ефективності діяльності фермерського господарства “Скорук А.В.” у 2005 - 2007 роках

Найменування показників	Звіт 2005 року	Звіт 2006 року	Звіт 2007 року	Відхилення, відсотків
				2006 р. до 2005 р.	2007 р. до 2006 р.	2007 р. до 2005 р.
1	2	3	4	5	6	7
1. Площа сільськогосподарських угідь, га	6364	6364	6364	100,0	100,0	100,0
2. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 
•  5 

дипломная работа "Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства" скачать

Подобные документы

• Організація бухгалтерського обліку на прикладі КСП "Балинське"

  Організація нормативно-правового забезпечення бухгалтерського обліку, обліку власного капіталу, зобов’язань, оборотних активів, витрат, доходів і результатів діяльності підприємства. Інформаційне та ергономічне забезпечення обліку, контролю і аналізу.
  
  отчет по практике [710,8 K], добавлен 10.12.2013
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Законодавчо-нормативне регулювання бухгалтерського обліку в Україні. Особливості організації обліку необоротних матеріальних активів, витрат виробництва та калькулювання собівартості продукції. Облік надходження, вибуття запасів та бартерних операцій.
  
  курсовая работа [38,4 K], добавлен 19.08.2010
  

• Організація та методика обліку, аналізу та аудиту загальновиробничих витрат підприємства

  Виникнення витрат на виробництво продукції. Витрати в бухгалтерському розумінні. Формування бухгалтерського обліку. Значення і завдання обліку загальновиробничих витрат. Прийоми і методи дослідження в обліку, аналізі і аудиті загальновиробничих витрат.
  
  дипломная работа [840,9 K], добавлен 24.02.2012
  

• Організація бухгалтерського обліку на молочно-переробному підприємстві

  Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
  
  дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013
  

• Облікові процедури відображення господарських операцій щодо витрат діяльності Лютенського споживчого товариства Гадяцького району Полтавської області

  Економічний зміст та класифікація витрат діяльності підприємства. Нормативно-інформаційне забезпечення обліку витрат. Синтетичний та аналітичний облік діяльності. Проект автоматизації обліку витрат діяльності. Методологія бухгалтерського обліку.
  
  дипломная работа [313,6 K], добавлен 11.07.2013
  

• Організація бухгалтерського обліку в агентській страховій компанії "Автогард"

  Загальний аналіз ринку комп’ютерних програм з бухгалтерського обліку та підходи щодо автоматизації обліку на підприємстві. Коротка характеристика підприємства. Особливості ведення бухгалтерського обліку в агентській страховій компанії "Автогард".
  
  отчет по практике [78,2 K], добавлен 17.11.2013
  

• Облік витрат та калькулювання собівартості продукції на ВАТ "Пресмаш"

  Характеристика фінансово-господарської діяльності підприємства ВАТ "Пресмаш". Порівняльна відомість економічних показників. Склад, мета та етапи обліку витрат виробництва. Автоматизація обліку витрат виробництва з використанням програми 1С:Бухгалтерія.
  
  презентация [5,5 M], добавлен 01.05.2014
  

• Основи бухгалтерського обліку

  Сутність, функції, мета та особливості бухгалтерського обліку. Предмет та об'єкти бухгалтерського обліку. Принципи бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Метод бухгалтерського обліку. Синтетичний та аналітичний облік, облікові регістри.
  
  книга [63,2 K], добавлен 09.10.2008
  

• Організація бухгалтерського обліку на підприємстві

  Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
  
  презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015
  

• Бухгалтерський облік витрат та його удосконалення у сільськогосподарському підприємстві

  Теоретичні основи та нормативно-правова база обліку виробництва продукції рослинництва. Міжнародні аспекти обліку і аналізу вартості біологічних активів. Сучасний стан бухгалтерського обліку виробництва і реалізації продукції рослинництва у господарстві.
  
  дипломная работа [210,6 K], добавлен 01.10.2011
  

Другие документы, подобные "Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам