Особливості бухгалтерського обліку і аналізу витрат сільськогосподарського підприємства

Особливості діяльності фермерського господарства сучасних ринкових умовах. Організація та ведення бухгалтерського обліку в сільськогосподарському підприємстві. Автоматизація обліку у програмі "1С: Бухгалтерія". Пошук джерел скорочення витрат виробництва.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 24.02.2016
Размер файла 262,1 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Другий і третій етапи виконуються наприкінці місяця, коли суми додаткових витрат вже відомі, тобто списані на рахунок 23 “Виробництво”.

Документ “Калькуляція” призначений для відображення господарських операцій, пов'язаних зі списанням матеріалів у виробництво, оприбуткуванням продукції, розрахунком її собівартості та відпускної ціни.

Документ “Калькуляція” може працювати в режимі “Попередня” (надалі “Попередня калькуляція”) і “Заключна” (надалі “Заключна калькуляція”).

Калькуляція, введена в режимі “Введення нової” є плановою, а в режимі “Введення на підставі” - фактичною.

Реквізити групи “Матеріали і продукція” дозволяють вибрати найменування одиниці продукції, що випускається, з довідника “Товарно матеріальні цінності”; склад, на який буде оприбутковано виготовлену продукцію (“Склад продукції”); склад, з якого будуть списані матеріали (“Склад матеріалів”), а також кількість одиниць оприбуткованої продукції.

Для автоматичного заповнення табличної частини документу призначена кнопка “Заповнити”, розташована в нижній частині електронної форми документа. При цьому в рядках відображаються витрати, перераховані для обраної продукції в довіднику “Склад продукції”.

У специфікації табличної частини документа вказується наступна інформація:

- найменування витрат. Витрати, що вказуються в калькулюванні планової вартості продукції можуть бути двох видів: матеріали з довідника “Товарно матеріальні цінності” і види витрат з довідника “Види затрат”. Останні використовуються для включення до собівартості продукції витрат з довідника “Види затрат” (наприклад, витрат з оплати праці, оренди тощо);

Размещено на http://www.allbest.ru/

– партія матеріалів, яку потрібно списати (тільки для витрат) з довідника ”Товарно матеріальні цінності”;

– кількість для матеріальних витрат;

– сума витрат за плановою калькуляцією для витрат з довідника “Види затрат”. Для матеріалів ця сума розраховується автоматично при проведенні документа, в залежності від списаних партій.

В реквізиті “Сума заключна” зазначається сума по фактичній калькуляції. Для планової калькуляції даний стовпчик залишається незаповненим.

Інформаційні стовпчики, розташовані праворуч над таблицею, дозволяють побачити визначену собівартість і продажну вартість, як всієї партії продукції, так і одиниці продукції. Реальні значення собівартості і відпускної вартості можна побачити тільки після проведення документа, оскільки тільки при проведенні буде розрахована собівартість списаних партій матеріалів і виконаний розрахунок відпускної ціни.

На закладці “Податки та рентабельність” документу “Калькуляція” можна вказати додаткові параметри, що вплинуть на розрахунок відпускної ціни продукції, наприклад, рентабельність одиниці, ставку податку на додану вартість, і суму акцизу.

Також можна вказати податки, що утримуються з обороту реалізованої продукції і відносяться на її собівартість.

Для документального оформлення операції списання матеріалів у виробництво без оприбуткування на склад готової продукції потрібно встановити параметр програми “Тільки списати матеріали в виробництво”. В цьому випадку непотрібно в табличній частині документа вказувати витрати з довідника ”Види затрат”. Рахунок і статтю витрат, у проводках по списанню вартості матеріалів, можна встановити безпосередньо в діалоговій формі документа, включивши опцію “Вибрати рахунок затрат”. Заповнення табличної частини документа в цьому випадку можна здійснювати шляхом підбору з довідника ”Товарно матеріальні цінності, скориставшись кнопкою “Підбір”.

Натискання кнопки ”ОК” призведе до запису і проведення документа. Всі документи “Калькуляція” переносяться до журналу “Виробництво”. В цьому журналі, крім іншої інформації, видно статус калькуляції. Статус може приймати значення: “Незакрита попередня” - тобто планова калькуляція, по якій немає фактичної, “Закрита попередня” - планова, по якій вже є фактична, “Заключна” і “Списання матеріалів” - це відповідно фактична калькуляція і планова калькуляція, за якою списуються матеріали у виробництво.

При проведенні статусу “Попередня калькуляція” формуються бухгалтерські проводки по списанню матеріалів на рахунок 23 “Виробництво”, з оприбуткування готової продукції на рахунок 26 “Готова продукція”.

Слід зазначити, що оскільки по рахунку 23 ведеться аналітичний облік в розрізі “Види затрат”, то при списанні матеріалів на 23 рахунок необхідно для кожного матеріалу правильно вказати вид витрат. Це можна зробити безпосередньо в довіднику “Товарно матеріальні цінності” (наприклад, таким видом витрат можуть бути “Матеріальні витрати”).

Документ “Заключна калькуляція” вводиться наприкінці місяця на підставі планової, коли всі виробничі витрати в бухгалтерському обліку конкретного підприємства списано на рахунок 23 (після виконання етапів “Закриття елементів витрат” і “Закриття загальновиробничих витрат” документом “Фінансові результати”) внесено інформацію про незавершене виробництво. Крім того, в типовій конфігурації передбачено обробку “Створення заключних калькуляцій”, за допомогою якої можливе автоматичне формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях, введених в поточному місяці.

Метою фактичної калькуляції є коригування планового значення витрат реальними значеннями на кінець місяця. При введенні значень реальних сум по видах витрат вони розподіляються пропорційно сум, зазначених в плановій калькуляції. Таким чином, в документі “Заключної калькуляції” заповнюється реквізит табличної частини “Сума заключна”, що визначає фактичні суми витрат за даними бухгалтерського обліку. Ці суми витрат можна змінити вручну, але планові суми в “Заключної калькуляції” змінити не можна.

При проведенні “Заключної калькуляції” можуть формуватись коригуючи бухгалтерські записи по дебету рахунку 27 і кредиту рахунку 23. Якщо готову продукцію, оприбутковану по плановій калькуляції, продано раніше, ніж її було внесено до “Заключної калькуляції”, то остання сформує коригуючи проводки з обліку собівартості реалізованої продукції.

Для внесення до інформаційної бази даних про незавершене виробництво в типовій конфігурації призначений документ “Незавершене виробництво”. Такий документ варто формувати щомісяця до введення документу “Заключних калькуляцій”. Дані про суми незавершеного виробництва вносяться до табличної частини документа. Для кожного виду витрат зазначається сума, що повинна бути включена до собівартості продукції в наступних періодах. При натисканні кнопки “ОК” документ зберігається, але не проводиться, для нього не передбачене формування бухгалтерських проводок. Дані з цього документу використовуються при визначенні фактичних сум витрат.

Для автоматичного формування фактичних калькуляцій по всіх незакритих планових калькуляціях у типовий конфігурації призначена обробка “Створення заключних калькуляцій”, яку варто виконувати наприкінці місяця, коли всі виробничі витрати списані на рахунок 23 і до інформаційної бази внесено дані про незавершене виробництво поточного місяця.

При формуванні документу “Заключна калькуляція” для кожної статті витрат розраховується реальна сума витрат по ній. Дана сума складається із початкової суми витрат по рахунку 23, до якої додається сума незавершеного виробництва по цих витратах за минулий місяць і віднімається сума незавершеного” виробництва за поточний місяць.

Визначену таким способом суму необхідно розподілити між всіма незакритими калькуляціями. Сума розподіляється пропорційно до початкових сум витрат, зазначених у кожній з цих калькуляцій.

Якщо в плановій калькуляції зазначено загальну суму витрат, які відносяться на собівартість продукції, до табличної частини документу “Заключна калькуляція” буде внесено витрати “Податки на собівартість” з відповідними початковими і кінцевими сумами. Кінцева сума таких витрат буде визначена також як і для інших видів витрат відповідно до описаного вище алгоритму.

Для виконання обробки варто вказати місяць, за який треба закрити планові калькуляції і натиснути кнопку “Створити заключні калькуляції”. Документ “Кінцева калькуляція” повинен бути обов'язково проведений.

Висновки до розділу 3

Порядок ведення обліку для фермерських господарств визначають Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 р. № 190.

Бухгалтерський облік у фермерському господарстві можна вести за такими формами: простою, спрощеною, за спрощеним Планом рахунків, за повним Планом рахунків.

Синтетичний облік витрат та виходу продукції рослинництва ведуть на рахунку 23 „Виробництво”, до якого відкривають субрахунок 231 „Рослинництво”. За економічним змістом він належить до групи рахунків господарських процесів, за призначенням і структурою до групи операційних, калькуляційних рахунків.

Субрахунок 231 активний на початок року, активно-пасивний - протягом року. По дебету субрахунку 231 „Рослинництво” обліковують: витрати минулого року під урожай поточного року (незавершене виробництво на початок звітного року); витрати поточного року під урожай поточного року; витрати поточного року під урожай майбутнього року (незавершене виробництво на кінець звітного року).

На кредиті субрахунку 231 „Рослинництво” протягом звітного року відображають оприбуткування сільськогосподарської продукції від урожаю за плановою собівартістю. При цьому і витрати, і вихід продукції обліковуються наростаючим підсумком з початку року. Після визначення в кінці звітного року фактичної собівартості продукції планову собівартість коригують до рівня фактичної (розраховують калькуляційні різниці). Після списання калькуляційних різниць за кредитом субрахунку 231 „Рослинництво” цей субрахунок закривається, за виключенням аналітичних рахунків, на яких обліковуються витрати під урожай майбутнього року.

Аналітичний облік за субрахунком 231 „Рослинництво” ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат можна вести за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції тваринництва передбачено синтетичний рахунок 23 „Виробництво”, до якого відкривається субрахунок 232 „Тваринництво”.

Це субрахунок активний, операційний, калькуляційний. У дебет субрахунку 232 „Тваринництво” протягом року записують витрати на утримання тварин, а у кредит - вихід продукції за плановою собівартістю. Тому на протязі року субрахунок має розгорнуте сальдо, а отже є активно-пасивним рахунком. У кінці року визначають фактичну собівартість продукції і коригують планову собівартість до фактичного рівня. Після списання калькуляційних різниць субрахунок 232 „Тваринництво”, як правило, закривається. Проте за такими галузями, як рибництво, птахівництво, шовківництво, бджільництво, можуть бути витрати незавершеного виробництва.

Аналітичний облік за субрахунком 232 „Тваринництво” ведеться за встановленою номенклатурою об'єктів обліку та статтями витрат. Витрати та вихід продукції тваринництва можна обліковувати за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Розділ 4

Аналіз витрат фермерського господарства та пошук джерел їх скорочення

4.1 Аналіз динаміки за структури витрат за економічними елементами

Аналіз динаміки, структури витрат і факторів їх зміни дає можливість своєчасно реагувати на відхилення від нормальних параметрів виробничого процесу, розробити відповідні заходи з недопущення зайвих витрат і втрат, виявити тенденції зміни витрат, розробити заходи для їх оптимізації.

Поглиблюючи аналіз витрат на виробництво, необхідно врахувати їх залежність від обсягів виробництва, тобто поділ на постійні та змінні, що дозволяє провести аналіз беззбитковості і оптимізувати структуру продукції, яка випускається.

Важливим етапом аналізу витрат на виробництво є оцінка їх структури, що проводиться за такими напрямами: аналіз витрат на виробництво за елементами витрат; аналіз витрат, згрупованих за їх функціональною роллю у виробничому процесі, тобто за статтями калькуляції; аналіз прямих матеріальних і трудових витрат; аналіз непрямих витрат.

Аналіз структури витрат дозволяє оцінити матеріаломісткість, трудомісткість, енергомісткість продукції, виявити тенденцію їх змін і вплив на собівартість продукції; своєчасно реагувати на відхилення від прогнозних, нормативних показників собівартості, приймати відповідні управлінські рішення тощо.

При плануванні і калькулюванні собівартості за елементами продукції важливу роль відіграє класифікація витрат за елементами (економічним змістом) і статтями калькуляції (характером виникнення і призначенням).

Групування витрат за елементами необхідне для вивчення матеріаломісткості, енергомісткості, трудомісткості, фондомісткості та встановлення впливу технічного прогресу на структуру витрат.

Склад витрат за економічними елементами регламентує Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”.

Аналіз структури витрат за елементами передбачає визначення питомої ваги окремих елементів витрат у загальній сумі витрат і оцінку їх зміни за звітний період.

Аналіз структури витрат фермерського господарства за економічними елементами в 2006-2007 роках представлено в табл. 4.1.

Таблиця 4.1

Аналіз структури витрат фермерського господарства за економічними елементами в 2006-2007 роках, тис. грн

Елементи витрат

Звіт 2006 рік

Звіт 2007 рік

Відхилення

В абсолютних величинах

Питома вага,

відсоток

В абсолютних величинах

Питома вага,

відсоток

В абсолютних величинах

У відносних, відсотків

Питомої ваги,

відсотків

1

2

3

4

5

6

7

8

1. Матеріальні затрати

3228,2

77,1

2581,3

64,8

- 646,9

80,0

- 12,3

2. Витрати на оплату праці

812,3

19,4

782,0

19,6

- 30,3

96,3

0,2

3. Відрахування на соціальні заходи

88,2

2,1

241,8

6,1

153,6

274,1

4,0

4. Амортизація

15,9

0,4

321,7

8,1

305,8

2023,3

7,7

5. Інші операційні витрати

40,7

1,0

56,1

1,4

15,4

137,8

0,4

6. Всього витрат

4185,3

100,0

3982,9

100,0

- 202,4

95,2

-

За даними табл. 4.1 можна зробити висновок, що у 2007 році фактичні витрати фермерського господарства відносно попереднього року знизились в абсолютних величинах на 202,4 тис. грн, а у відносних - до 95,2 %. Причина криється не в їх скороченні внаслідок підвищення ефективності виробництва, а пов'язана із падінням загальних обсягів виробництва. Відповідно зменшуються обсяги реалізації, оскільки вся виготовлена сільськогосподарська продукція повністю реалізується (див. табл. 2.3). Так, якщо сума чистого доходу від реалізації продукції зменшилась за цей період до 82,1 %, то витрати за економічними елементами згідно даних табл. 4.1 лише до 95,2 %. Тобто слід вести мову щодо зниження ефективності виробництва. Іншими словами подальше виробництво сільськогосподарської продукції пов'язане із зростанням витрат на її вирощування.

Звичайно це пов'язане, як із впливом об'єктивних факторів розвитку економіки України в цілому - зростає вартість складових виробництва (матеріалів та енергоресурсів), так і суб'єктивних факторів. До них слід віднести застарілі технології і методи ведення сільськогосподарського виробництва.

Аналіз структури витрат показує. що основну частину собівартості сільськогосподарського виробництва формують матеріальні витрати. Так, матеріаломісткість виробництва у 2007 році складає 64,8 %, відповідно трудомісткість - 19,6 %. Питома вага інших витрат невелика.

Структурні зміни, які відбулися у 2007 році свідчать про зниження матеріальних витрат (на 12,3 %) і зростання: витрат на оплату праці (на 0,2 пункти), відрахувань на соціальні заходи (на 4,0 %), амортизації (на 7,7 %). Тенденції які відбувається у структурі витрат можлива розглядати як позитивні, оскільки вони пов'язані із об'єктивними причинами - зростанням вартості праці і насиченості виробництва засобами механізації.

4.2 Аналіз витрат виробництва по основним сільськогосподарським культурам

Сільськогосподарські підприємства ведуть групування і облік витрат згідно з П(С)БО 16.

Витрати операційної діяльності розраховують окремо в рослинництві, тваринництві, допоміжних промислових виробництвах на відповідних субрахунках рахунку 23.

Собівартість у сільському господарстві розраховується один раз на рік, у допоміжних виробництвах - один раз на місяць.

Елементи витрат у сільському господарстві такі самі, як і в інших галузях.

Витрати групують за центрами відповідальності та об'єктами обліку. Центри відповідальності - внутрішньогосподарські підрозділи (ферми, бригади, цехи). Комплексні витрати розподіляються між об'єктами обліку пропорційно до обсягів робіт (витрати на утримання лісозахисних смуг, утримання та експлуатацію сільськогосподарської техніки, витрати на запилення, на обробку посівів отрутохімікатами тощо).

Витрати підрозділу розподіляються між об'єктами обліку пропорційно до планових або нормативних витрат.

Витрати на заходи з підвищення родючості земель та інші витрати під урожай майбутніх років обліковуються як витрати майбутніх періодів.

Орієнтовний перелік статей витрат включає:

– витрати на оплату праці;

– насіння та посадковий матеріал - в цю статтю не включаються витрати на підготовку насіння до посіву, його транспортування, вони відносяться на виробництво певної культури за відповідними статтями витрат;

– паливо і мастильні матеріали;

– добрива (вартість добрив без витрат на їх підготовку, транспортування тощо);

– засоби захисту рослин і тварин;

– корми;

– сировина та матеріали (без зворотних відходів), у млині - вартість зерна, у цехах з переробки овочів та фруктів - вартість овочів, фруктів;

– роботи та послуги (вартість послуг власних допоміжних виробництв і послуг, наданих сторонніми підприємствами, зокрема, вартість послуг транспорту, електро-, водо-, газо-, теплопостачання, плата за воду для зрошення тощо);

– витрати на ремонт необоротних активів;

– інші витрати на утримання необоротних активів (обліковуються на окремому субрахунку рахунку 91 і відносяться на собівартість продукції окремих культур пропорційно до обсягу виконаних робіт, оброблених площ);

– інші витрати (вартість спецодягу та спецвзуття, підстилки для тварин, витрати на будівництво літніх таборів, загонів, навісів для тварин, страхування майна, тварин, врожаю, окремих категорій працівників); непродуктивні витрати (витрати від падежу (тварин), худоби (за винятком втрат від стихійного лиха, сум, віднесених на винних осіб, та вартості одержаної сировини), брак у виробництві тощо);

– загальновиробничі витрати.

Специфіка загальновиробничих витрат полягає в тому, що:

– вони не поділяються на постійні та змінні;

– розподіляються між основними галузями та об'єктами витрат пропорційно до суми прямих витрат, без витрат основних матеріалів (корми, насіння, сировина);

– обліковуються на окремому субрахунку рахунку 91 по всіх напрямів діяльності господарства, зокрема витрати на утримання основних засобів, складів для зберігання виробничих запасів, засобів природоохоронного призначення, рекультивацію земель, захоронення екологічно небезпечних відходів тощо.

Проведемо аналіз витрат в 2007 році по основним сільськогосподарським культурам (табл. 4.2).

Аналіз даних табл. 4.2 дозволяє зробити наступні висновки:

1. У складі витрат виробництва за статтями витрат найбільшу питому вагу займають витрати на паливно-мастильні матеріали (37,1 %) та витрати на мінеральні добрива (31,7 %).

2. Якщо оцінити рівень витрат в розрахунку на 1 га площі, то найбільші витрати також пов'язані із паливо-мастильними матеріалами (0,3 тис. грн) і витратами на мінеральні добрива (0,26 тис. грн).

3. Якщо порівнювати витрати за видами культур, то найбільші витрати господарства пов'язані із вирощуванням пшениці і соняшника. Так, загальна сума витрат на виробництво пшениці склала 1655,6 тис. грн, а соняшника - 1182,1 тис. грн.

4. Слід відмітити, що найбільші площі сільськогосподарських земель займають саме озима пшениця та соняшник. Відповідно найбільші обсяги реалізації склали саме по означених культурах. Розрахунок обсягу реалізації на один гектар показує і найбільшу ефективність в розрахунку на 1 га (див. табл. 2.1).

Таблиця 4.2

Аналіз витрат виробництва по основним сільськогосподарським культурам за статтями витрат (весна, осінь/збирання врожаю)

Найменування

показника

Площа, га

Насіння,

тис. грн

Мінеральні

добрива, тис. грн

Засоби захисту рослин, тис. грн

Паливо та мастильні матеріали, тис. грн

Заробітна

плата, тис. грн

Разом

Пшениця

2120

340,7

548,4

58,9

604,4

103,2

1655,6

Ячмінь

846

190,4

157,5

27,0

180,9

54,2

610,0

Кукурудза

349

78,8

39,2

18,1

88,6

22,0

246,7

Соняшник

2080

130,2

360,2

44,8

513,7

132,8

1182,1

Просо

16

0,5

2,0

1,5

0,9

5,7

5,7

Ріпак озимий

953

73,3

268,7

54,2

222,6

50,4

669,2

Разом, без ПДВ

6354

813,9

1376,4

173,8

1611,7

363,5

4369,3

Всього з ПДВ

6364

976,7

1651,7

208,6

1934,1

436,2

5207,3

Питома вага витрат по їх видам у загальній вартості, відсотків

18,8

31,7

4,0

37,1

8,4

100,0

Витрати в розрахунку на 1 га площі, тис. грн

0,15

0,26

0,03

0,3

0,07

0,82

4.3 Пошук джерел скорочення витрат виробництва

Підприємства з невеликою номенклатурою продукції планують і підраховують собівартість одиниці продукції кожного основного виду. У процесі аналізу фактичну собівартість одиниці продукції кожного виду порівнюють з прогнозною та з фактичною за попередній період, визначаючи при цьому причини відхилень тенденції у змінах собівартості.

Собівартість одиниці продукції у цілому по підприємству розраховується шляхом ділення загальної собівартості на обсяг виробництва.

Поглиблюючи аналіз витрат на виробництво, необхідно враховувати, що собівартість продукції залежить від рівня ресурсомісткості виробництва (трудомісткості, матеріаломісткості, фондомісткості, енергомісткості) та зміни цін на споживчі ресурси в зв'язку з інфляцією.

При цьому для більш об'єктивної оцінки діяльності підприємств і повного виявлення резервів при аналізі собівартості продукції необхідно враховувати вплив зовнішнього інфляційного фактору: фактичну кількість спожитих ресурсів на виробництво продукції потрібно помножити на зміну середнього рівня ціни за кожним видом ресурсів, а отримані результати додати.

Ще одним узагальнюючий показником собівартості продукції являються витрати на 1 грн продукції. Перевагами використання даного показника є: універсальність - даний показник визначається за всіма галузями та на всіх рівнях управління усувається відмінність у підходах до старої та нової продукції; охоплюється як порівняна, так і непорівнянна продукція; з'являється можливість простежити динаміку змін собівартості продукції.

Якщо представити собівартість товарної продукції у вигляді суми добутків собівартості одиниць продукції за кожним видом, що виготовляється, на обсяг виробництва, а вартість продукції - як добуток обсягу виробництва за кожним видом на відповідні ціни, то формула для розрахунку витрат на 1 грн продукції буде наступною:

, (1)

де - витрати на 1 грн продукції (рівень витрат);

- вартість продукції;

- обсяг виробництва у натуральних показниках i-го найменування;

- собівартість одиниці продукції;

- ціна одиниці продукції;

n - кількість видів продукції.

Аналіз витрат на 1 грн продукції підприємства проводиться у наступній послідовності:

1) оцінка динаміки витрат на 1 грн продукції;

2) порівняння з даними інших підприємств, середньо-галузевими показниками тощо;

3) виявлення впливу факторів на зміну рівня витрат на 1 грн товарної продукції.

На зміну рівня витрат на 1 грн продукції впливають безліч факторів, пов'язаних з формуванням як чисельника, так і знаменника наведеної формули.

Безпосередньо на зміну рівня витрат на 1 грн продукції впливають фактори, які знаходяться з ним у прямому функціональному зв'язку, тобто фактори першого рівня:

- зміна структури випущеної продукції: цей фактор впливає на загальну суму витрат через зміну середньої собівартості одиниці продукції у зв'язку зі збільшенням або зменшенням питомої ваги конкретного виду продукції (роботи, послуги). При зростанні питомої ваги продукції, яка має витрати на 1 грн нижче, ніж на всю продукцію, величина витрат на гривню продукції в цілому знизиться, і навпаки;

- зміна рівня витрат на виробництво окремих видів продукції: собівартість продукції по суті є сумою витрат на виробництво окремих видів продукції; відповідно, чим меншою є сума витрат на виробництво окремих видів продукції, тим нижчий рівень витрат на 1 грн продукції, і навпаки;

- зміна цін на використані ресурси: характер впливу цього фактору аналогічний впливу попереднього фактору;

- зміна цін на продукцію: цей фактор здійснює зворотній вплив на рівень витрат на 1 грн продукції, тобто зниження цін спричиняє збільшення витрат на 1 грн продукції, і навпаки.

Проведемо аналіз рівня витрат на 1 грн товарної продукції.

Таблиця 4.3

Вихідні дані для аналізу рівня витрат на 1 грн товарної продукції

Продукція

Обсяг товарної продукції тис. грн

Індекс цін на продукцію

Товарна продукція фактична у порівнювальних цінах

Собівартість всієї продукції,

тис. грн

Відхилення собівартості 2008 року від 2007 року

2007 рік

2008 рік

(план)

Минулого року

Звітного року за структурою та собівартістю минулого року

2008 року у цінах попереднього року

Фактична 2008

року

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

Пшениця

7437,5

12100

1,17

10342

1655,6

3146

3659

3125,0

1469

Ячмінь

2244,8

955,0

1,17

816

610,0

697

723

630,0

20

Горох

-

290,0

1,17

248

-

345

345

345,0

345

Кукурудза

765,5

800,0

1,17

684

246,7

354

423

384,0

137

Соняшник

9296,0

8500,0

1,17

7265

1182,1

860

2311

955,0

- 227

Просо

34,2

575,0

1,17

491

5,7

144

186

155,0

149

Ріпак озимий

2229,0

1600,0

1,17

1368

669,3

620

1255

635,0

- 34

Разом

22007

26100

-

22308

4369,3

6166

8902

6229,0

1860

За даними табл. 4.3 проведемо розрахунок рівня витрат на 1 грн товарної продукції способом ланцюгових підстановок.

1. Рівень витрат на 1 грн товарної продукції минулого року:

4369,3 : 22007 = 0,198;

2. Рівень витрат звітного року перерахований на фактичний обсяг і структуру у цінах минулого року:

6166 : 22308 = 0,276;

3. Рівень витрат на 1 грн товарної продукції при цінах попереднього року на ресурси і продукцію:

8902 : 22308 = 0,399;

4. Рівень витрат на 1 грн товарної продукції фактичної у цінах попереднього року:

6229,0 : 22308 = 0,279;

5. Рівень фактичних витрат на 1 грн товарної продукції:

6229,0 : 26100 = 0,238.

Проаналізуємо вплив факторів на рівень витрат на 1 грн продукції.

- за рахунок структури продукції:

0,276 - 0,198 = + 0,078;

- за рахунок ресурсомісткості продукції:

0,399 - 0,276 = + 0,123;

- за рахунок ціни на ресурси:

0,279 - 0,399 = - 0,120;

- за рахунок ціни на продукцію:

0,238 - 0,279 = - 0,041

Перевірка дії факторів:

0,238 - 0,198 = 0,040;

Баланс факторів:

+ 0,078 + 0,123- 0,120- 0,041 = + 0,040.

За проведеними розрахунками можна дійти висновку, що рівень витрат на 1 грн товарної продукції підвищився на 4,0 коп.

Така зміна зумовлена впливом наступних факторів:

– зміна структури продукції спричинила збільшення витрат на 1 грн товарної продукції на 7,8 коп.;

– зміна ціни на ресурси знизила результативний фактор на 12,0 коп.;

– зміна ціни на продукцію - знизила на 4,1 коп.;

– зміна ресурсомісткості продукції - підвищила на 12,3 коп.

Таким чином найбільший вплив на витрати на 1 грн товарної продукції спричинила ресурсомісткість продукції. Відповідно її можна вважати резервом скорочення витрат.

Висновки до розділу 4

Результати проведених досліджень показують, що у 2007 році в діяльності фермерського господарства мало місце падіння обсягів реалізації продукції у грошовому виразі, тоді як фактичні обсяги виробництва зерна майже не знизились. Причиною цього є зниження цін на реалізовану сільськогосподарську продукцію.

Разом з тим порівняння динаміки зниження показників отриманих доходів і понесених витрат показує, що останні майже не зменшились. Тобто витрати виробництва сільхозпродукції зростають внаслідок зростання вартості палива, добрив, засобів захисту рослин тощо.

Так, якщо сума чистого доходу від реалізації продукції відносно попереднього року знизилась до 82,1 %, то фактичні витрати фермерського господарства відносно попереднього року зменшились лише до 95,2 %.

Аналіз структури і динаміки витрат за економічними елементами показує, що основну частину собівартості сільськогосподарського виробництва формують матеріальні витрати. Так, матеріаломісткість виробництва у 2007 році складає 64,8 %, відповідно трудомісткість - 19,6 %. Питома вага інших витрат невелика. Структурні зміни, які відбулися у 2007 році свідчать про зниження матеріальних витрат (на 12,3 %) і зростання: витрат на оплату праці (на 0,2 пункти), відрахувань на соціальні заходи (на 4,0 %), амортизації (на 7,7 %). Тенденції які відбувається у структурі витрат можлива розглядати як позитивні, оскільки вони пов'язані із об'єктивними причинами - зростанням вартості праці і насиченості виробництва засобами механізації.

Висновки

На основі опрацювання законодавчих актів і літературних джерел визначено, що фермерські господарства є однієї з форм функціонування сільськогосподарських підприємств на приватній основі. Вони є самостійними господарськими суб'єктами, формуються на принципах добровільності у виборі виробничої програми, партнерів та форм взаємовідносин. Фермерські господарства, як юридичні особи, є економічно самостійними суб'єктами господарювання з повною відповідальністю селянина-товаровиробника за результати своєї праці. Розглядаючи фермерські господарства у порівнянні з однотипними господарствами України, що базуються на приватній власності на землю, і враховуючи умови перехідного періоду в аграрній економіці, зроблено висновок, що вони є її рівноправною ланкою альтернативного виробництва, основним товаровиробником в майбутньому.

Одним з важливих елементів управління фермерськими господарствами є посилення ролі контролю та аналізу за використанням виробничих витрат. Це можливе лише при належній організації обліку і контролю господарських процесів. Разом з тим, громіздкість традиційної системи бухгалтерського обліку з її величезною кількістю первинних документів, не забезпечує в повній мірі споживачів необхідною економічною інформацією. Причиною є відсутність облікових працівників в деяких господарствах, коли облік веде необізнаний з ним фермер.

Існуюча форма журналу реєстрації господарських операцій зумовлює різке збільшення трудомісткості обліку, а тому не знайшла практичного застосування у фермерських господарствах. На підставі вивчення думок різних вчених запропоновано ведення „Щоденника надходження сільськогосподарської продукції” з дещо зміненою методикою записів у ньому. Це знизить трудомісткість обліку при оприбуткуванні продукції, і дасть можливість усунути дублювання одних і тих же показників.

Метою дипломної роботи є розкриття особливостей бухгалтерського обліку і аналізу витрат у сільському господарстві. Розглянуто економічні показники діяльності фермерського господарства та проведено пошук шляхів скорочення витрат.

У відповідності до поставленої мети розглянуті та вирішені наступні завдання:

1. Проведено огляд літературних джерел за темою дослідження.

2. Досліджені нормативно-правові документи, які регулюють питання обліку витрат сільськогосподарських підприємств.

3. Обґрунтована актуальність теми дослідження.

4. Розкриті особливості діяльності фермерського господарства в сучасних ринкових умовах.

5. Проведено аналіз техніко-економічних показників.

6. Проведено аналіз фінансових результатів діяльності фермерського господарства.

7. Проведено аналіз фінансового стану.

8. Розкриті питання організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських фермерських господарствах.

9. Розглянуті загальні засади формування витрат на підприємствах сільського господарства.

10. Розглянутий синтетичний і аналітичний облік витрат виробництва.

11. Розкрито облік виробництва і виходу продукції рослинництва.

12. Розкрито облік виробництва і виходу продукції тваринництва.

13. Розглянуте питання аудиту витрат виробництва і собівартості продукції.

14. Розкрите питання автоматизації бухгалтерського обліку витрат виробництва і собівартості продукції.

15. Проведено аналіз динаміки та структури витрат за економічними елементами.

16. Проведено аналіз витрат виробництва за статтями витрат по основним сільськогосподарським культурам.

17. Проведено пошук джерел скорочення витрат виробництва.

На основі виконаних у роботі досліджень можна констатувати:

1. Кожне фермерське господарство повинно вести бухгалтерський облік для визначення фінансового результату, здійснення розрахунків з бюджетом та складання звітності.

Бухгалтерський облік у господарстві веде голова фермерського господарства (власник) або, за його дорученням, один із членів сім'ї чи, на договірних засадах, фахівець (спеціалізована фірма). Ведеться він за такими формами, як: простою, спрощеною, за спрощеним Планом рахунків, за повним Планом рахунків.

Відповідно до чинного законодавства господарство складає і подає статистичну, податкову та фінансову звітність. Облік за простою формою передбачає накопичення даних у відповідності до потреб управління господарством без використання подвійного запису.

Основним регістром за простою формою обліку є книга обліку доходів та витрат, у якій здійснюють реєстрацію даних первинних документів за видами доходів та витрат з метою визначення результатів господарювання. Наявність засобів чи джерел їх утворення у книзі не відображають.

Облік доходів ведеться згідно з П(С)БО 3 „Звіт про фінансові результати”. До складу доходів включають виручку від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг; та інші доходи, склад яких господар зазначає самостійно; їх відображають у лівій стороні книги. До складу виручки від реалізації продукції входять суми, отримані господарством від реалізації продукції, товарів, робіт, послуг за діючими цінами, за винятком непрямих податків та інших вирахувань з доходу.

Витрати обліковують за елементами у відповідності до П(С)БО 16 „Витрати”.

2. Господарства, які відповідають статусу малих підприємств, ведуть бухгалтерський облік за спрощеним Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186 і складають фінансову звітність відповідно до П(С)БО 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”.

Усі інші господарства ведуть облік за Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 р. № 291 та відповідно до Методичних рекомендацій з організації й ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001 р. № 49.

У бухгалтерському обліку селянські (фермерські) господарства можуть застосовувати спрощений План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій суб'єктів малого підприємництва, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.01 р. № 186.

3. Витрати виробництва, що включаються у собівартість сільськогосподарської продукції (робіт, послуг), групуються за їх економічним змістом за такими елементами: матеріальні витрати (без вартості зворотних відходів), витрати на оплату праці, відрахування на соціальні заходи, амортизація основних фондів та нематеріальних активів, інші витрати.

Витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) у плануванні та обліку групуються за статтями, які господарство визначає самостійно, зараховуючи в окремі статті змінні та постійні витрати. Змінні витрати поділяються на пропорційні, що визначаються обсягом одержаної продукції, і непропорційні, що залежать від обсягу виконаних робіт чи поголів'я тварин. До постійних належать витрати, що не залежать ні від обсягу виготовленої продукції, ні від поголів'я чи обсягу виконаних робіт.

Одним із складних технологічних процесів обліку в сільськогосподарських підприємствах є облік і розподіл між об'єктами обліку витрат на утримання основних засобів.

4. Аналітичний облік за рахунком 23 „Виробництво” ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється. На великих виробництвах аналітичний облік витрат може вестися за підрозділами підприємства та центрами витрат і відповідальності.

Перелік і склад статей виробничих витрат встановлюється підприємством самостійно. Склад статей повинен бути затверджений наказом про облікову політику підприємства.

5. Найбільш передовим методом обліку витрат на виробництво є нормативний, який базується на реальному врахуванні витрат за нормами та відхилень від них. Відхилення фактичних витрат від норм бувають позитивними, що свідчать про економію витрат, і від'ємними, які їх збільшують. Порівняння в процесі виробництва фактичних витрат з нормативами дає змогу на підставі аналізу господарської діяльності запобігати втратам і нераціональним витратам. Облік відхилень допомагає виявити місця виникнення, причини та винних осіб, вплив цих змін на собівартість продукції.

6. Актуальність теми дипломної роботи обумовлена недостатньою науковою розробкою проблем організації обліку у фермерських господарствах з урахуванням особливостей їх функціонування, відсутність чітких нормативних актів та методичних рекомендацій, що створює значні труднощі при вирішенні практичних питань, які виникають перед обліковими працівниками і фермерами.

7. Аналіз обсягів виробництва і реалізації продукції показує, що найбільші площі сільськогосподарських земель у фермерському господарстві відведені озимій пшениці та соняшнику. Відповідно найбільші обсяги реалізації склали саме по означених культурах. Причинами вибору такої структури сільськогосподарських культур є те, що вирощування озимої пшениці є найменш витратним. Так, собівартість вирощування 1 тн зерна озимої пшениці у 2007 році склала 260 грн, а у 2008 році - 258 грн. Це найнижчий показник серед культур.

Що стосується соняшника, то його вирощування є найбільш рентабельним для фермерського господарства. Так, у 2007 році рентабельність виробництва соняшника склала 688,3 % та у 2008 році - 500,0 %.

Найбільш витратозатратним є вирощування ріпака озимого.

8. Розрахунок обсягу реалізації на один гектар показує найбільшу ефективність по таким культурам, як просо, соняшник та озима пшениця. Так, обсяг доходу (виручки) в розрахунку на 1 га площі у 2008 році склав: по просу 31,9 тис. грн; соняшнику 5,7 тис. грн; озимій пшениці 4,0 тис. грн.

9. Аналіз основних економічних показників діяльності фермерського господарства, які характеризують його ефективність, показує поступову на протязі останніх років негативну динаміку розвитку. Причинами цього є значне зростання витрат виробництва і одночасне зниження ціни на реалізацію основних сільськогосподарських культур.

При зростанні доходу (виручки) від реалізації сільськогосподарської продукції на 39,6 % відносно 2005 року, показник собівартості зростав значно вищими темпами - на 206,5 %. Витрати в розрахунку на 1 га сільгоспугідь збільшились на 225,0 %, а в розрахунку на 1 працівника - на 177,6 %.

Наслідком значного зростання витрат пов'язаних з вирощуванням сільськогосподарської продукції стало зниження розміру валового прибутку від реалізації і рентабельності виробництва. Так, розмір валового прибутку від реалізації сільськогосподарської продукції знизився відносно 2005 року до 19,6 %, а показник рентабельності виробництва - до 6,4 %.

10. При зростанні середньорічної вартості основних фондів фермерського господарства у 2007 році відносно 2005 року майже в 2 разів (на 98,7 %), доход (виручка) в розрахунку на 1000 грн вартості основних фондів знизився до 70,0 %. Тобто основні фонди господарства використовувались неефективно.

11. Аналіз фінансових результатів діяльності господарства показав значне збільшення адміністративних витрат. В динаміці по темпам зростання вони випереджають всі інші показники. Так, у 2007 році відносно 2005 року вони збільшились на 379,5 %. Тому їх скорочення можливо розглядати, як один із шляхів зростання прибутку.

12. Внаслідок зростання витрат і падіння обсягу доходів, рентабельність фінансово-господарської діяльності фермерського господарства має тенденцію до поступового зниження. Так, у 2005 році рентабельність складала 130,8 %, і кожна гривня понесених витрат дозволяла отримувати господарству 1 гривню 31 коп. прибутку. У 2007 році рентабельність склала лише 6,7 %. Відповідно прибуток склав 6,7 коп. з кожної гривні.

13. Фінансовий стан фермерського господарства все ще залишається стійким, але має місце його поступове погіршення на протязі 2005 - 2007 років. Збільшення розміру активів і власного капіталу господарства не призвело до аналогічних темпів зростання доходу (виручки) від реалізації і прибутку.

14. Аналіз структури і динаміки витрат за економічними елементами показує, що основну частину собівартості сільськогосподарського виробництва формують матеріальні витрати. Так, матеріаломісткість виробництва у 2007 році склала 64,8 %, відповідно трудомісткість - 19,6 %. Відповідно скорочення їх можна розглядати, як один із шляхів зростання рентабельності.

15. Аналіз витрат виробництва за статтями витрат по основним сільськогосподарським культурам показав, що найбільшу питому вагу займають витрати на паливно-мастильні матеріали (37,1 %) та витрати на мінеральні добрива (31,7 %).

Якщо оцінити рівень витрат в розрахунку на 1 га площі, то найбільші витрати також пов'язані із паливо-мастильними матеріалами (0,3 тис. грн) і витратами на мінеральні добрива (0,26 тис. грн). Відповідно скорочення їх можна розглядати як резерв зростання рентабельності виробництва.

16. Пошук джерел скорочення витрат показав 3 - и можливих їх напрями. Це в першу чергу перегляд структури і зменшення адміністративних витрат. Так, обмеження темпів зростання їх на рівні обсягів отриманих господарством доходів, дозволило б добитися економії у розмірі 63 тис. грн. (табл. 2.3).

Другим напрямком скорочення витрат є зменшення ресурсомісткості продукції за рахунок контролю за витратами палива і мінеральних добрив. Для забезпечення цього можливим є перехід на вирощування культур, що є найменш витратними. По результатам 2008 року, це: просо, собівартість виробництва 1 тн якого становить 215 грн; озима пшениця - 258 грн; соняшник - 341 грн (додаток А).

Третій напрямок - це зміна структури вирощуваних культур у бік найбільш рентабельних. Це відмова від вирощування: гороху, де підприємство має збитки; від озимого ячменю, де сама низька рентабельність - 51,7 %. Відповідно найменш витратним і найбільш рентабельним є вирощування соняшника, озимої пшениці та проса (Додаток А).

Список використаних джерел

1. Бутинець Ф. Ф. Бухгалтерський фінансовий облік: Підручник. - Житомир: ПП Рута, 2005. - 756 с.

2. Гура Н.О. Облік видів економічної діяльності. К.: Знання, 2004. - 541 с.

3. Довбуш А.В. Організація обліку і контролю у фермерських господарствах: Автореферат дис. канд. екон. наук: 27.02.06. - Київський національний економічний університет. - Київ, 2006.

4. Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність” від 16.07.99 р. № 996 - XIV.

5. Закон України “Про селянське (фермерське) господарство” від 20.12.91 р. № 2009.

6. Закон України “Про особисте селянське господарство” від 15.05.03 р. № 742 - IV.

7. Закон України “Про фермерське господарство” від 19.06.03 р. № 973 - IV.

8. Івахненко В.М. Курс економічного аналізу. Навчальний посібник. -К.: Знання, 2004. - 190 с.

9. Колокольчикова І.В. Ефективне управління селянських (фермерських) господарств в ринкових умовах: Автореферат дис. канд. екон. наук: 24.12.03. - Дніпропетровський державний аграрний університет. - Дніпропетровськ, 2003.

10. Костецький Я.І. Облік і аналіз діяльності фермерських господарств: Автореферат дис. канд. екон. наук: 29.06.06. - Тернопільський державний економічний університет. - Тернопіль, 2006.

11. Лень В.С., Гливенко В.В. Бухгалтерський облік у галузях економіки: Навчальний посібник. -К.: Знання-Прес, 2005. - 491 с.

12. Маренич Т.Г. Бухгалтерський облік в агроформуваннях: Підручник. -К.: ВД Професіонал, 2005. - 896 с.

13. Методичні рекомендації з організації та ведення бухгалтерського обліку в селянських (фермерських) господарствах, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 02.07.2001 р. № 190.

14. Методичні рекомендації з організації й ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001 р. № 49.

15. Методичні рекомендації з планування, обліку й калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджені наказом Міністерства аграрної політики України від 18.05.2001 р. № 132.

16. Наказ Міністерства аграрної політики України „Про організацію ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в системі Міністерства аграрної політики України”, від 01.11.2000 р. № 216.

17. Оніщенко Т. Особливості бухгалтерського обліку у сільському господарстві// “Податки і бухгалтерський облік”. № 79 (333). - 2000. С. 21-41.

18. Охріменко І.В. Витратно-ціновий аналіз в рослинницьких галузях сільськогосподарських підприємств: Автореферат дис. канд. екон. наук: 17.04.02. - Інститут економіки Української академії аграрних наук. - Київ, 2002.

19. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88.

20. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87.

21. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 20.10.99 р. № 246 .

22. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 “Дохід”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 р. № 290.

23. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати”, затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 р. № 318.

24. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 25 „Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 19.04.2001 р. № 186.

25. Ревенко М. Удосконалення державного регулювання розвитку аграрного сектору економіки// “Економіка України”. № 12(505). - 2003. С. 51-56.

26. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства. - К.: Знання, 2005. - 662 с.

27. Фаніна О.Л. Ефективність підприємницької діяльності фермерських господарств: Автореферат дис. канд. екон. наук: 10.04.05. - Харківський національний аграрний університет. - Харків, 2005.

28. Хом'як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. - Львів. Інтелект-Захід, 2004. - 912 с.

29. Червінька С.Л. Визначення та облік фінансових результатів діяльності аграрних підприємств: Автореферат дис. канд. екон. наук: 19.10.06. - Національний аграрний університет при Кабінеті Міністрів України. - Київ, 2006.

Додаток А

Аналіз обсягів виробництва і реалізації фермерським господарством “Скорук А.В.” основних видів сільськогосподарської продукції

Культура

Валовий збір, тн

Обсяги реалізації, тн

Обсяги реалізації, тис. грн

Собівартість виробництва 1 тн, тис. грн

Ціна реалізації 1 тн, тис. грн

Рентабельність виробництва 1 тн, відсотків

Звіт 2007 року (весна, осінь/збирання)

Озима пшениця

6350

6350

7437,5

0,260

1,171

350,4

Озимий ячмінь

1954

1954

2244,8

0,312

1,148

267,9

Просо

28,5

28,5

34,2

0,200

1,200

500,0

Кукурудза

695

695

765,5

0,354

1,101

211,0

Соняшник

3840

3840

9296

0,307

2,420

688,3

Ріпак озимий

1127

1127

2229

0,593

1,977

233,4

Горох

-

-

-

-

-

-

План 2008 року (весна, осінь/збирання)

Озима пшениця

12100

12100

12100

0,258

1,000

287,6

Озимий ячмінь

955

955

955

0,659

1,000

51,7

Просо

720

720

575

0,215

0,798

271,2

Кукурудза

1000

1000

800

0,384

0,800

108,3

Соняшник

2800

2800

8500

0,341

3,035

790,0

Ріпак озимий

1045

1045

1600

0,607

1,531

152,2

Горох

330

330

290

1,045

0,878

-

Додаток Б

Аналіз економічної ефективності діяльності фермерського господарства “Скорук А.В.” у 2005 - 2007 роках

Найменування показників

Звіт

2005 року

Звіт 2006 року

Звіт 2007 року

Відхилення, відсотків

2006 р. до 2005 р.

2007 р. до 2006 р.

2007 р. до 2005 р.

1. Площа сільськогосподарських угідь, га

6364

6364

6364

100,0

100,0

100,0

2. Середньорічна вартість основних фондів, тис. грн

6196

9916

12311

160,0

124,2

198,7

3. Кількість працівників, чол.

96

104

106

108,3

101,9

110,4

4. Фонд оплати праці, тис. грн

474,1

812,3

782,0

171,3

96,3

164,9

5. Доход (виручка) від реалізації продукції, всього, тис. грн

6386,6

10852,7

8913,0

169,9

82,1

139,6

- доход (виручка) в розрахунку на 1 га сільгоспугідь, тис. грн

1,0

1,7

1,4

170,0

82,4

140,0

- доход (виручка) в розрахунку на 1 працівника, тис. грн

66,5

104,4

84,1

157,0

80,6

126,5

- доход (виручка) в розрахунку на 1000 грн вартості основних фондів, тис. грн

1,0

1,1

0,7

110,0

63,6

70,0

- доход (виручка) в розрахунку на 1000 грн виробничих витрат, тис. грн

2,3

1,5

1,1

65,2

73,3

47,8

6. Собівартість реалізованої продукції, всього, тис. грн

2744,2

7415,2

8411,6

270,2

113,4

306,5

- витрати в розрахунку на 1 га сільгоспугідь, тис. грн

0,4

1,2

1,3

300,0

108,3

325,0

- витрати в розрахунку на 1 працівника, тис. грн

28,6

71,3

79,4

249,3

111,4

277,6

- витрати в розрахунку на 1000 грн вартості основних фондів, тис. грн

0,4

0,8

0,7

200,0

87,5

175,0

- витрати в розрахунку на 1000 грн доходу (виручки) від реалізації, тис. грн

0,4

0,7

0,9

175,0

128,6

225,0

7. Валовий прибуток від реалізації, тис. грн

2557,0

3537,5

501,4

138,3

14,2

19,6

8. Рентабельність виходячи із валового прибутку, відсотків

93,2

47,7

6,0

51,2

12,6

6,4

Додаток В

Аналіз фінансових результатів діяльності фермерського господарства “Скорук А. В.” у 2005 - 2007 роках

Найменування показників

Звіт 2005 року

Звіт 2006 року

Звіт 2007 року

Відхилення, відсотків

2006 р. до 2005 р.

2007 р. до 2006 р.

2007 р. до 2005 р.

1. Дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн

7664,9

13143,2

10695,6

171,5

81,4

139,5

2. Податок на додану вартість, тис. грн

1277,3

2190,5

1782,6

171,5

81,4

139,5

3. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн

6386,6

10852,7

8913,0

169,9

82,1

139,6

4. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), тис. грн

2744,2

7415,2

8411,6

270,2

113,4

306,5

5. Валовий прибуток від реалізації, тис. грн

2557,0

3537,5

501,4

138,3

14,2

19,6

6. Адміністративні витрати, тис. грн

22,4

76,6

107,4

342,0

140,2

479,5

7. Інші операційні доходи, тис. грн

-

79,1

112,7

100,0

142,5

100,0

8. Інші фінансові доходи, тис. грн

-

301,9

23,8

100,0

7,9

100,0

9. Інші доходи

-

300,3

602,6

100,0

200,7

100,0

10. Фінансові витрати

-

336,1

524,9

100,0

156,2

100,0

11. Чистий прибуток, тис. грн

3620,0

3806,1

608,2

105,1

16,0

16,8

12. Рентабельність всієї фінансово-господарської діяльності, відсоток


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.