Тарифний розряд - це елемент тарифної системи, який характеризує рівень кваліфікації виконавців цієї роботи.

При тарифікації праці розрізняють тарифікацію робіт і тарифікацію робітників.

Тарифікація робіт являє собою ступінь методів обліку і порівняння затрат праці різних видів робіт залежно від характеру, якості та умов виконання.

Тарифікація працівників - це присвоєння певного тарифного (кваліфікаційного) розряду працівнику відповідно до кваліфікації, яку він має. Кваліфікацію визначають з урахуванням спеціальних знань і практичних навиків працівника, а також вимог до виконання робіт відповідної складності.

В Іванівській дослідно-селекційній станції тарифні розряди в основному присвоюють працівникам на ремонтних і будівельних роботах.

Система оплати праці включає два напрямки: організацію праці та нарахування заробітної плати. Перше - пов'язане з обліком відпрацьованого часу, а друге - з кількістю виконаної роботи. Тому система оплати праці розподіляється на дві форми: погодинна та відрядна, а вони в свою чергу мають різновидності.

Відрядна оплата праці - система заробітної плати, при якій заробіток залежить від обсягів виконаної роботи, потребує якості. Відрядна оплата праці має два різновиди: пряма відрядна та відрядно-преміальна. Різновид відрядної форми оплати праці є відрядно-прогресивна та акордна форми.

При прямій відрядній формі оплати праці працівника винагороджується по відрядних розцінках за одиницю обігу незалежно від рівня виконаних норм виробки.

Заробіток визначається помноженням обсягу якісно виконаних робіт на відрядну розцінку.

Непряма відрядна система праці - застосовується для оплати праці допоміжних робітників (підсобників).Заробітна плата підсобників залежить від результатів роботи основних робітників, яких вони обслуговують.

При відрядно-прогресивній оплаті праці робочого, об'єм робіт, виконаний поза норми, сплачується по збільшених розцінках.

При відрядно-преміальній - виплачуються премії по відрядних розцінках поза заробітку за досягненням результатів роботи.

Відрядна заробітна плата в Іванівській ДСС може бути індивідуальною та груповою (бригадною). При останній заробітна плата за виконані роботи розподіляється між членами бригади пропорційно розрядах робітників та кількості відпрацьованих ними годин.

Акордна оплата праці - одна з форм заробітної плати, яка є різновидністю відрядної заробітної плати. Акордна заробітна плата нараховується на весь встановлений (узгоджений) обсяг робіт. Існує також акордно-преміальна оплата праці, при якій виплачуються премії за досягнуті показники в роботі.

Для обліку виробітку робочих - підприємців застосовуються наступні документи:

- наряд на відрядну роботу, який може бути індивідуальним або бригадним;

- маршрутний лист та інші.

У наряді вказується обсяг вироблених робіт, сума заробітної плати, склад членів бригади, відпрацьований кожним час, розраховується коефіцієнт трудової участі у відповідності з яким розраховується премія робочим.

Наряд закривається по мірі виконання завдання: він підписується бригадиром.

Акордний наряд застосовується в бригадах "кінцевої продукції". Заробітна плата визначається відповідно до калькуляції, що прикладена до акордного наряду.

Недоліком наряду є те, що неможливо встановити, хто винен у виготовленні бракованих виробів. Усі недоліки наряду усуваються у маршрутному листі; там вказується весь технологічний ланцюг і можливо прослідити, на якій операції був зроблений брак. Групуючий розрахунок проводиться у відомості або карточці.

Погодинна заробітна плата - форма оплати праці, коли обсяг виконаної роботи не піддається обліку та нарахуванню. Відомі дві форми погодинної оплати праці - проста погодинна та погодинно-преміальна.

При простій погодинній оплаті в Іванівській ДСС заробіток визначається виходячи з кількості відпрацьованого часу та кваліфікації працівника. Робітникам з погодинною заробітною платою сума заробітку визначається виходячи з годинної тарифної ставки та кількості відпрацьованих годин.

Впровадження ринкових відносин і відповідні структурні зміни в економіці потребують розроблення нових заходів щодо удосконалення системи оплати праці. Серед них важливе місце посідає впровадження погодинної оплати праці.

Основними напрямами соціальної політики України на 1997-2000 роки перебачений поступовий перехід (починаючи з 1999 року) на погодинну оплату праці із застосуванням мінімального розміру погодинної заробітної плати.

Доцільно застосовувати таку систему оплати праці на підприємствах і в організаціях виробничої сфери, для яких основним критерієм ефективності виробництва є вимоги якості продукції при обмеженій її кількості.

Впровадження погодинної оплати праці відповідає інтересам певних верств населення. Не зайнятого на постійній основі, такого як: жінки з малолітніми дітьми, молодь, яка суміщає роботу з навчанням, інваліди, немолоді працівники, які мають обмежену працездатність і зацікавлені в роботі на умовах неповного робочого часу.

Проста погодинна оплата праці є однією із систем погодинної форми оплати праці і передбачає проведення нарахування заробітної плати працівникам виходячи з погодинної тарифної ставки, яка встановлюється за домовленістю сторін або в колективному договорі, і фактичної кількості відпрацьованих ними годин за розрахунковий період.

Інженерно-технічні робітники Іванівської ДСС отримують заробітну плату, нараховану згідно з встановленим окладом пропорційно відпрацьованого часу. Дні, в які робітник виконує державні або суспільні обов'язки, оплачуються в загальному порядку.

При погодинно-преміальній оплаті додатково вводиться преміювання за якісне та своєчасне виконання завдань. Обов'язковою умовою преміювання є виконання місячного плану по технологічних етапах та обслуговування робітниками-погодинниками робочих місць, а також відсутність браку та простоювання машин та обладнання.

Премії робочим-погодинникам нараховуються по місячним результатам роботи пропорційно відпрацьованого часу. Їх межовий розмір не повинен перевищувати 70 % заробітку по тарифних ставках.

Документом по обліку відпрацьованого часу робітниками з погодинною заробітною платою в Іванівській ДСС є табель. Табель служить для обліку та контролю робочого часу, нарахування заробітної плати при погодинній формі оплати праці, складання звітності про чисельність і склад працівників.

Існують наступні види заробітної плати: основна та додаткова.

Основна заробітна плата - це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов'язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

При нарахуванні основної заробітної плати робітникам, яким установлена підрядна оплата праці, крім табелю необхідно мати відомості про виробітку та розцінки за виконану роботу.

Додаткова заробітна плата - ст. 105 КЗпП передбачено, що працівниками, які виконують на тому ж підприємстві, в установі, організації поряд зі своєю основною роботою, зумовленою трудовим договором, додаткову роботу за іншою професією або обов'язок тимчасово відсутнього працівника без увільнення від своєї основної роботи, здійснюється доплата за поєднання професій або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника.

Розміри доплат за поєднання професій (посад) або виконання обов'язків тимчасово відсутнього працівника встановлюються на умовах, передбачених у колективному договорі.

При розрахунку заробітної плати робітників по тарифу годинну тарифну ставку потрібно помножити на кількість годин зміни. Розподіл заробітної плати при підрядній оплаті праці здійснюється трьома засобами: по коефіцієнту виробітку; по відпрацьованому часу, приведеного до першого розряду; по коефіцієнту трудової участі (КТУ).

Розподіл загального заробітку по коефіцієнту приробітку дуже простий. Він розраховується по формулі:

К = загальний заробіток робітник/ sum ((n₁ * m₁) + (n₂ * m₂) +... + (n_n * m_n)),

де n₁, n₂,..., n_n - годинна тарифна ставка n-го робітника;

m₁, m₂,..., m_n - відпрацьована кількість робочого часу робітником.

Коефіцієнт приробітку є одним для всіх робітників бригад. Якщо помножити заробіток по тарифу кожного робітника на цей коефіцієнт, то можливо визначити його загальний заробіток.

Колективно-відрядна система оплати праці (бригадна) - це коли ту чи іншу роботу, виробництво продукції або надання послуг, за якими визначено відрядні розцінки, норми часу та виробітку, здійснює колектив (бригада). У зв'язку з чим заробіток окремого кожного працівника, члена такого колективу (бригади) залежить від результатів роботи всього колективу (бригади) та його особистого внеску в результат такої роботи. Розподіл заробітку колективу (бригади) між його членами (працівниками) здійснюється, як правило, пропорційно відпрацьованому часу, кваліфікації працівників, коефіцієнту трудової участі (КТУ) та, можливо іншим показникам. Конкретний порядок розподілу заробітку між членами колективу (бригади) визначається у колективному договорі.

Розподіл загального заробітку бригади по відпрацьованому часу, приведеному до першого розряду є модифікацією першого способу. При цьому способі фактично відпрацьований час кожного робітника множимо на тарифний коефіцієнт присвоєного йому розряду. Сумування всіх результатів визначає загальну кількість робочого часу, приведеного до першого розряду по бригаді. Після цього розраховується норматив заробітку на 1 чол./год. шляхом ділення заробітку бригади на загальну кількість відпрацьованого часу, приведеною до першого розряду.

КТУ - це узагальнений показник, який відображає реальний вклад кожного члена бригади в загальні результати роботи з обліком індивідуальної продуктивності, якості праці та відношенні до праці. КТУ застосовується тільки до приробітку та премій, але не втрачаючи тарифної частини заробітної плати.

Показники, що підвищують КТУ:

- високий рівень виконаних виробничих завдань, застосування передових методів праці, виконання робіт по сумісним професіям, висока трудова активність, ефективне використання обладнання, забезпечуючи більш високу виробітку - підвищується до 0,5;

- висока професійна майстерність, яка виражається в більш високій якості робіт - підвищується до 0,25;

- керування ланкою, ініціатива та попередження можливих простоїв робочих та обладнання, допомога та передача опиту, ефективне використання робочого часу - підвищується до 0,25;

Показники, що знижують КТУ:

- невиконання виробничих завдань, слаба інтенсивність праці, яка виражається у відставанні від загального рівня бригади, неефективне використання обладнання, інструменту - понижується до 0,5;

- недостатня професійна майстерність, яка виражається у виготовленні неякісної продукції, порушенні правил техніки безпеки і таке інше - понижується до 0,25;

- запізнення на роботу, передчасні уходи з роботи, невиконання розпоряджень бригадира та інші порушення, що негативно позначаються на результатах колективної праці - понижується до 0,25.

Максимальна величина КТУ по всіх трьох факторах для окремих членів бригади не може перевищувати:

КТУ = 2,0 = (1 + 0,5 + 0,25 + 0,25).

Мінімальна величина КТУ з урахуванням всіх знижуючих факторів для окремих членів бригади може бути:

КТУ = 0 = (1-0,5-0,25-0,25).

Тобто:

,

Де КТУ - коефіцієнт трудової участі;

К_Б - базовий коефіцієнт;

К_Н - значення показників, підвищуючих коефіцієнт;

К_С - значення показників, понижуючих коефіцієнт.

К_Б _ при розподіленні колективної премії найчастіше береться за 1.

З урахуванням КТУ розподіляється:

- тарифна заробітна плата, що визначається пропорційно тарифній ставці і фактично відпрацьованому часу кожним робочим;

- відрядний приробіток (позатарифна частка заробітної платні, що з'являється за рахунок перевиконання норм виробітку у робочих - відрядників);

- колективна премія.

Праця керуючих, спеціалістів та службовців Іванівської ДСС оплачується по окладно-погодинній формі у сполученні з різними видами преміювання.

На підприємстві Іванівської ДСС застосовують також оплату праці по трудових угодах. Трудова угода укладається між підприємством та робітником, який притягується зі сторони для виконання конкретної роботи, якщо її неможливо виконати силами підприємства або на договірних началах з відповідними підприємствами та організаціями (додаток).

Тепер широке розповсюдження знайшла оплата праці по контракту, яка полягає у домовленості сторін та пов'язується з виконанням умов контракту.

У випадках найму працівника по контракту власник або уповноважений ним орган може встановлювати за згодою робітника також умови оплати праці, які визначені у колективному договорі або у індивідуальному договорі.

У Іванівській дослідно-селекційній станції складається колективний договір між власником та профспілковими організаціями, які діють відповідно до своїх статутів. Зміст колективного договору визначається сторонами в межах їх компетенції (додаток).

У колективному договорі встановлюються взаємні зобов'язання сторін щодо регулювання виробничих, трудових, соціально-трудових відносин, зокрема:

- зміни в організації виробництва і праці;

- забезпечення продуктивної занятості;

- нормування і оплати праці, встановлення форм, системи, розмірів заробітної плати та інших видів трудових виплат (доплат, надбавок, премій та інше);

- встановлення гарантій, компенсацій, пільг;

- участі трудового колективу у формуванні, розподілі та використанні прибутку підприємства;

- режиму роботи, тривалості робочого часу та відпочинку;

- умов охорони праці;

- забезпечення умов житлово-побутового, культурного, медичного обслуговування, організації оздоровлення і відпочинку працівників;

- гарантій діяльності профспілкової чи інших представницьких організацій трудящих;

- умов регулювання фондів оплати праці та встановлення міжкваліфікаційних (посадових) співвідношень в оплаті праці.

Розподіл заробітної плати на системи, форми та види заробітної плати має важливе значення для бухгалтерії, оскільки в залежності від цього визначається синтетичний облік, на який відносяться витрати по нарахуванню заробітної плати.

Згідно зі ст. 53 КЗпП, робота у святковий і неробочий день(частина четверта ст.73 КЗпП) оплачується в подвійному розмірі:

відрядникам за подвійним відрядними розцінками;

працівникам, праця яких оплачується за погодинними ставками - в розмірі подвійної погодинної або денної ставки;

працівникам, які отримують місячний оклад, - у розмірі одинарної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася в межах місячної норми робочого часу, і в розмірі подвійної погодинної або денної ставки понад оклад, якщо робота здійснювалася понад місячну норму.

Оплата у вказаному розмірі здійснюється за години, фактично відпрацьовані у святковий і неробочий день.

За бажанням працівника, який працював у святковий і неробочий день, йому може бути надано інший день відпочинку.

Робота в нічний час (з 10 годин вечора до 6 годин ранку) згідно ст.54 КЗпП оплачується у підвищеному розмірі, що встановлюється генеральною, галузевими (регіональними) угодами і колективним договором, але не нижче ніж 20 відсотків тарифної ставки (окладу) за кожну годину роботи у нічний час.

Оплата праці за незавершеним відрядним нарядом в Іванівській ДСС відповідно до ст. 56 КЗпП, у разі якщо працівник залишає відрядний наряд незавершеним з незалежних від нього причин, виконана частина роботи оплачується за оцінкою, визначеною за узгодженням сторін відповідно до існуючих норм і розцінок.

При невиконанні норм виробітку не з вини працівника оплата здійснюється за фактично виконану роботу. Місячна заробітна плата в цьому разі не може бути нижчою від двох третин тарифної ставки встановленого йому розряду (окладу).

При невиконанні норм виробітку з вини працівника оплата здійснюється відповідно до виконаної роботи (ст.111 КЗпП).

Оплата часу освоєння нового виробництва (продукції)- на час освоєння нового виробництва (продукції) (ст.33 КЗпП) власник підприємства або уповноважений ним орган може здійснювати оплату праці працівникам, які освоюють таке виробництво (продукцію), за середнім заробітком, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше шести місяців.

Збереження заробітної плати при переведені на нижче оплачувану роботу і при переміщенні - за працівником зберігається середній заробіток, розрахунок якого провадиться за раніше нарахованими заробітками. Середній заробіток може зберігатися не більше двох тижнів від дня переведення.

Якщо внаслідок переміщення працівника у нього зменшився заробіток з не залежних від нього причин, то йому здійснюється доплата, сума якої визначається в розмірі втрат працівника у середньому заробітку. Така доплата призначається протягом двох місяців з дня переміщення працівника.

Компенсація працівникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з затримкою строків її виплати. Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2001 р. № 159 "Про затвердження Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати" підприємства, підприємства, установи та організації всіх форм власності і господарювання, які своєчасно не виплатили своїм працівникам заробітну плату за 1998-2000 рр., зобов'язані під час виплати цієї заборгованості заробітної плати нараховувати й виплачувати працівникам компенсацію втрати частини заробітної плати через порушення термінів її виплати в порядку, встановленому постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.97 р. № 1427 із змінами та доповненнями.

Дія Положення № 1427 поширюється на підприємства, заснування й організації усіх форм власності і господарювання і застосовується у усіх випадках порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Своєчасно не отримана з вини робітника заробітна плата не підлягає компенсації.

Компенсація робітникам втрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати провадиться при виконанні таких умов:

- виплата заробітної плати затримана на один і більш календарних місяців;

- заробітна плата, по якій розраховується компенсація, нарахована за період роботи починаючи з 1 січня 1998 року;

- індекс цін на споживчі товари і тарифи на послуги за період невиплати заробітної плати зріс більш ніж на один відсоток.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення нарахованої, але не виплаченої, робітнику заробітної плати за відповідний місяць (після утримання податків і платежів) на коефіцієнт приросту споживчих цін. При цьому коефіцієнт приросту споживчих цін визначається, як різниця між приватним від розподілу індексу споживчих цін в останній місяць перед виплатою суми заборгованості на індекс споживчих цін у тому місяці, за який виплачується заробітна плата, і коефіцієнтом 1.

Коефіцієнт приросту споживчих цін розраховується з трьома знаками після коми.

Індекси споживчих цін для розрахунку коефіцієнта приросту споживчих цін щомісяця публікуються Держкомстатом, наростаючим результатом із початку того року, у якому виникнула заборгованість по виплаті заробітної плати, що підлягає компенсації.

Для використання в практичній діяльності нижче приведена за даними Держкомстату України таблиця офіційних значень індексів споживчих цін (у відсотках), розрахованих як до попереднього місяця, так і наростаючим результатом.

Утрату громадянам частину грошових доходів через порушення термінів їх виплати компенсують відповідно до Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21,02,2001 р. № 159 із змінами та доповненнями.

Якщо виплата заборгованості по заробітній платі здійснюється до опублікування Держкомстатом індексу споживчих цін за останній місяць перед виплатою суми заборгованості, під час розрахунку суми компенсації на період до опублікування зазначеного індексу споживчих цін за згодою робітника для розрахунків застосовується індекс споживчих цін за попередній місяць.

У випадку затримки виплати заробітної плати за декілька місяців сума компенсації визначається за кожний місяць окремо.

Виплата робітнику суми компенсації провадиться в тому ж місяці, у якому здійснюється виплата заборгованості по заробітній платі за відповідний місяць.

Компенсація за невчасно виплачену заробітну плату (у межах установлених законодавством норм) прибутковим податком не оподатковується

Оскільки компенсація робітникам утрати частини заробітної плати в зв'язку з порушенням термінів її виплати встановлена чинним законодавством, то сума зазначеної компенсації ставиться до валових витрат підприємства відповідного звітного (податкового) періоду відповідно до п. п 5.6.2 ст. 5 Закону про податок із прибутку.

Відмова власника або уповноваженого ним органу (особи) у виплаті компенсації може бути оскаржений у судовому порядку робітником або уповноваженим на представництво трудовим колективом.

Таблиця 3.1. Індекс споживчих цін

Місяць	З початку 1998 року	З початку 1999 року	З початку 2000 року
	1998р.	2 002р.	2 003р.	1 999р.	2 002р.	2 003р.	2 000р.	2 002р.	2 003р.
Січень	101.3	192.8	192.6	101.5	160.8	160.7	104.6	134.9	134.7
Лютий	101.5	190.1	194.7	102.5	158.5	162.5	108.1	133.0	136.2
Березень	101.7	188.8	196.9	103.5	157.4	164.3	110.2	132.1	137.7
Квітень	103.0	191.4	198.3	105.9	159.6	165.5	112.1	133.9	138.7
Травень	103.0	190.9	198.3	108.5	159.1.	165.5	114.4	133.5	138.7
Червень	103.0	187.4	198.5	108.6	156.2	165.7	118.7	131.1	138.8
Липень	102.1	184.6	198.3	107.5	153.9	165.5	118.6	129.1	138.7
Серпень	102.3	184.3	194.9	108.6	153.6	162.7	118.6	128.8	136.3
Вересень	106.2	184.6	196.1	110.1	153.9	163.7	121.6	129.1	137.1
Жовтень	112.8	185.9	198.6	111.3	155.0	165.8	123.3	130.0	138.9
Листопад	116.2	187.2	202.4	114.5	156.1	169.0	123.8	130.9	141.5
Грудень	120.0	189.8	205.3	119.2	158.3	171.5	125.8	132.7	143.6

Місяць	Щомісячні індекси споживчих цін, %	Приріст індексу споживчих цін, %	Щомісячні індекси споживчих цін, %	Приріст індексу споживчих цін, %	Щомісячні індекси споживчих цін, %	Приріст індексу споживчих цін, %
	2 001р.	2 002р.	2 003р.
Січень	101.5	12,5	101.0	6,6	101.5	6,6
Лютий	100.6	11,9	98.6	8,1	101.1	5,5
Березень	100.6	11,2	99.3	8,8	101.1	4,3
Квітень	101.5	9,5	101.4	7,3	100.7	3,6
Травень	100.4	9,1	99.7	7,7	100.0	3,6
Червень	100.6	8,5	98.2	9,6	100.1	3,5
Липень	98.3	10,3	98.5	11,3	99.9	3,6
Серпень	99.8	10,6	99.8	11,5	98.3	5,4
Вересень	100.4	10,1	100.2	11,3	100.6	4,8
Жовтень	100.2	9,9	100.7	10,5	101.3	3,4
Листопад	100.5	9,3	100.7	9,8	101.9	1,5
Грудень	101.6	7,6	101.4	8,2	101.5	-

Таблиця 3.2. Коефіцієнт приросту споживчих цін

Місяць	Коефіцієнт приросту
	за 1998 р.	за 1999 р.	за 2000 р.
Січень	1.027	0.690	0.373
Лютий	1.023	0.673	0.328
Березень	1.019	0.657	0.303
Квітень	0.993	0.619	0.281
Травень	0.993	0.581	0.255
Червень	0.993	0.579	0.210
Липень	1.011	0.595	0.211
Серпень	1.007	0.579	0.211
Вересень	0.933	0.558	0.181
Жовтень	0.820	0.541	0.165
Листопад	0.767	0.498	0.160
Грудень	0.711	0.439	0.141

Вибір системи оплати цілком і повністю є прерогативою роботодавця, але повинен бути оговорений з робітником у встановленому законодавством порядку. Адміністрація підприємства, виходячи із задач по випуску продукції, її якості і строкам постачання, можливостей впливу робітників на реалізацію наявних резервів виробництва з урахуванням їх статевих, вікових, професійно-кваліфікаційних та інших особливостей, розробляє конкретні системи оплати і пропонує їх до включення в колективний договір. Профком або інший, уповноважений трудовим колективом на переговори, орган може не погодитися із запропонованими системами тільки у разі, якщо вони потребують надмірної інтенсивності праці і погрожують нанести шкоду здоров`ю робочого. За засобом виміру кількості праці системи оплати класифікуються на відрядні (де кількість праці вимірюється кількістю виготовленої робітником продукції або виконаної роботи), погодинні (де кількість праці вимірюється кількістю відпрацьованого робітником часу) і акордні (де кількість праці вимірюється відповідним результатом виконання робіт). Крім того, може бути застосована система участі робітника в розподілі чистого доходу підприємства, але при умові, якщо це не суперечить установчим документам підприємства.

По формам вираження і оцінки результату праці системи оплати розподіляються на колективні (що базуються на оцінці колективної праці) і індивідуальні (що базуються на оцінці результатів праці окремого робітника).

По кількості показників, що беруться до уваги при оцінці вкладу праці робітників, системи оплати поділяються на однофакторні, тобто прості (проста відрядна і проста погодинна), і багатофакторні, тобто преміальні (відрядно-преміальна і погодинно-преміальна, відрядно-прогресивна і таке інше).

По характеру впливу робітника на результат праці системи оплати в Іванівській ДСС поділяються на прямі і непрямі. Умови передбачаючи доцільність застосування відрядній оплаті праці, відомі всім, це:

наявність кількісних показників виробітку або виконаної праці, вірно відображаючи затрати праці робітника;

наявність у робітників реальної можливості підвищувати виробітку або об`єм робіт проти установленої норми в реальних технічних і організаційних умовах виробництва;

наявність необхідності стимулювання росту виробітку продукції (послуг), підвищення об`єму робіт або скорочення чисельності робітників за рахунок інтенсифікації праці робітників;

можливість і економічна доцільність розробки норм праці і обліку виробітки робітників;

відсутність негативного впливу відрядної оплати на рівень якості продукції (роботи), ступінь додержання технологічних режимів і вимог техніки безпеки, раціональність витрачання сировини, матеріалів і енергії. Відсутність таких умов визначає застосування погодинної форми оплати праці.

В умовах переходу до ринку на деяких підприємствах може з`явитися тенденція до заміни відрядної оплати на погодинну. Тарифна ставка погодиннику, як і відряднику, повинна виплачуватися строго за виконання норми праці. При цьому нормування праці робочих-погодинників не слід обмежувати тільки встановленням їх чисельності на основі норм обслуговування або нормативів чисельності. При додержанні таких норм показники відповідної ланки, дільниці, цеху і таке інше можуть бути низькими. Цьому праця робітників з погодинною оплатою повинна нормуватися і оцінюватись на основі і деяких інших показників, що ураховують результати їх праці.

Такими показниками, по-перше, повинні стати нормовані (виробничі) завдання, що визначаються кожному погодинникові об`єм робіт за зміну, неділю або місяць. Ці показники доцільно застосовувати на ручних і машинно-ручних роботах, а також у перервних, а іноді і безперервних апаратних виробництвах, де зберігається прямий вплив робітників на виробітку.

По-друге, такими показниками можуть стати планові норми або завдання по випуску продукції бригадою (ланкою, дільницею, цехом). Такі показники доцільні для робочих, що обслуговують конвеєрні лінії, системи машин, агрегати, де показники роботи кожного робочого не враховуються і індивідуальна норма виробітки (нормовані завдання) не встановлюються.

По-третє, норми праці робочим-погодинникам можуть бути обліковані у вигляді ступені виконання технологічних параметрів і режимів, норм розходу сировини, матеріалів і інших виробничих ресурсів, графіків виконання окремих видів робот. Такі показники доцільно застосовувати у строго регламентованих безперервних виробництвах, а також на багатьох роботах, що виконуються допоміжними робочими.

Важливою умовою ефективного застосування погодинної форми оплати праці для всіх категорій робітників в Іванівській ДСС є розробка на підприємствах нормативів можливих досягнень. Ці нормативи можуть встановлюватись практично на всі показники виробничої і економічної діяльності ланок, ділянок, цехів, агрегатів, виробництв. Пропорційно ступені виконання цих завдань і повинна виплачуватись тарифна заробітна платня.

Необхідно також мати на увазі, що широке застосування погодинної оплати потребує і високого організаційного забезпечення виробництва сировиною, матеріалами, напівфабрикатами, інструментами, енергією, транспортом, ремонтом і таке інше з боку технологічних і виробничих служб підприємства.

В умовах переходу на ринкові відносини необхідно дуже відповідально віднестись до організації колективних систем оплати праці, особливо підрядних і орендних колективів. Повинні враховуватись умови, визначаючи доцільність і необхідність колективних форм організації і оплати праці. Найбільше вони доцільні там, де об`єднання робітників у трудовий колектив визначаються технологічних, тобто для виконання одного технологічного циклу необхідні сумісні зусилля робітників а кінцеві результати виробництва є безпосереднім результатом колективної праці. Можливо відрізнити три основні групи робіт, що відповідають цим вимогам. По-перше, це роботи по сумісному обслуговуванню апаратів, агрегатів, великого обладнання, збору і монтажу великих об`єктів (виробів), а також багато видів тяжких робіт, що не можуть виконуватись окремими робітниками. Такі роботи характеризуються такою технологічною послідовністю окремих операцій загального технологічного комплексу, при якій нема можливості рівномірної завантаженості робітників протягом зміни тільки по їх спеціальності по причині різної трудомісткості окремих видів робіт.

Можливість комплексної взаємозамінності дозволяє зробити працю робочих не такою монотонною, що гарно відображається на підвищенні продуктивності праці. Тому, по-друге, це роботи конвеєрного типу, де досягнення кінцевого результату потребує для кожного робітника чіткого, синхронізованого по часу виконання своєї операції, а заміна на місцях (зверх нормативно необхідних) не дозволяються. В таких умовах кожний робітник безперебійно забезпечує фронт роботи іншим робітникам, об`єм роботи кожного послідуючого робітника повністю залежить від роботи попереднього. Затрати праці жодного робітника відображається безпосередньо у кінцевих результатах виробництва і можуть бути виміряними кількість виготовлених готових виробів.

3.3 Організація первинного обліку праці та її оплати

Основним документом в Іванівській ДСС по обліку виходу на роботу і відпрацьованого часу є Табель обліку робочого часу (ф.№ 64). Він складається в одному примірнику протягом місяця окремо по виробничих підрозділах і категоріях працюючих. Табельний облік у відділках, на фермах, у бригадах, ремонтних майстернях та інших виробничих підрозділах ведуть спеціально призначені працівники або керівники підрозділів. Для кожного працівника в табелі відводять окремий рядок, у якому записують кількість відпрацьованих годин, умовними літерами зазначають причини невиходу на роботу, наприклад вихідні або святкові дні - "ВС", дні хвороби - "Х", відрядження - "СВ", відпустка - "ЧВ" тощо. У табелі також зазначають посаду працівника, його оклад, вид оплати, суму заробітної плати, табельний номер, код синтетичного і аналітичного обліку. В кінці місяця табель передають у бухгалтерію для нарахування оплати праці (додаток).

Для обліку ручних та кінно-ручних робіт в Іванівській ДСС застосовують Обліковий лист праці та виконаних робіт у двох варіантах: перший (ф.№ 66) - для бригади або ланки, другий - (ф. № 66а) - індивідуальний, на кожного працівника окремо (додаток). В облікових листах відображують назву робіт за відповідне число, відпрацьований час, обсяг виконаної роботи та нараховану суму оплати праці. По кожному виду робіт записують одиницю виміру, норму виробітку і розцінку. Кількість відпрацьованих конеднів наводиться в останньому листку по кожному виду робіт, які здійснювались з допомогою коней.

Обліковий лист тракториста-машиніста (ф.№ 67) (додаток) в ІДСС застосовується для обліку робіт трактористів-машиністів протягом 5, 10, 15 днів, тобто залежно від того, як це передбачено планом документообігу. У ньому відображуються виконані роботи під ту чи іншу культуру, склад агрегату і агротехнічні умови їх виконання. Виконані транспортні роботи тракторами оформляють Дорожнім листом трактора (ф.№ 68) (додаток). Дорожній лист трактора виписує механік або бригадир кожного дня перед виїздом із гаражу і видають на руки трактористу. На лицьовому його боці записують завдання трактористу в якому відмічають в чиєму розпорядженні знаходиться тракторист, відкіля і куди доставляти вантаж, клас і кількість вантажу, який необхідно перевезти, та відстань перевезення. При заправленні трактора пальним заправник відмічає в дорожньому листі залишок пального при виїзді, кількість виданого пального і затверджує це своїм підписом. Механік (бригадир) перевіряє справність трактора, дає дозвіл на виїзді відмічає час початку роботи, затверджує це своїм підписом, а тракторист розписується про прийняття трактора (в справному стані).

На зворотному боці листа відображується виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу.

Працівникам тваринництва Іванівської ДСС заробітна плата нараховується в первинному документі Розрахунок нарахування оплати праці працівникам тваринництва (ф. № 69) (додаток). На лицьовому боці розрахунку по кожному працівнику ферми вказують його посаду, професію, категорію, табельний номер, відпрацьований час, обсяг одержаної продукції, розцінку і суму нарахованої заробітної плати, на зворотному - кількість відпрацьованих на фермі днів.

Для обліку виконаних робіт, робочого часу і заробітної плати у будівництві, промислових, допоміжних та інших виробництвах в Іванівській ДСС застосовують Наряд на відрядну роботу (для бригади - ф. № 70) і Наряд на відрядну роботу (індивідуальний - ф. № 70а). У них на лицьовому боці вказують завдання, розряд роботи, норму часу і розцінку за одиницю робіт. У ф. № 70а, крім того, після виконання робіт записують кількість виготовлених виробів або обсяг виконаних робіт, відпрацьований час та суму нарахованої заробітної плати (додаток).

На зворотному боці ф. № 70 заповнюється табель, в якому обліковується час, відпрацьований кожним працівником. Заробіток кожного члена бригади визначається в табелі пропорційно до виконаних робіт, відпрацьованого часу, розряду робіт і встановлених розцінок.

В Іванівській ДСС первинний облік нарахування заробітної плати водіям та облік перевезення вантажів автомобільним транспортом регулюється інструкцією про порядок виготовлення, зберігання, застосування єдиної первинної транспортної документації для перевезення вантажів автомобільним транспортом та обліку транспортної роботи, затвердженої наказом Мінстату України і Мінтрансу України від 07.08.1996 р. № 228\253. Цією інструкцією затверджені такі форми єдиної первинної транспортної документації: Подорожній лист вантажного автомобіля у міжнародному сполученні ф. №1 (міжнародна); Подорожній лист вантажного автомобіля ф. №2 (що діє у межах України). Подорожні листи типових форм, оформлені належним чином, видаються водію під розпис. На лицьовому його боці записуються завдання водію та характеристику автомобіля та реєструють видачу палива, на зворотному - виконання завдання, що засвідчується підписом відправника і одержувача вантажу. Всі подорожні листи після виконання робіт здають в бухгалтерію, де їх на основі нараховують заробітну плату за робочий день (день або зміну), визначають обсяг виконаних робіт і наданих послуг.

Нарахування заробітної плати в Іванівській ДСС за чергову або навчальну відпустку, а також звільнення з роботи до закінчення місяця оформляється Розрахунком по заробітній платі (ф. № 74), де обчислюється середній заробіток за місяць і день, показують усі види оплати та утримань, а також визначається сума, що належить до виплати (додаток).

Оплата праці за виконання громадських і державних обов'язків, позапланові нарахування, натуральні видачі та інші виплати, а також утримання із заробітної плати, разові аванси, виплати по виконавчих листах відображують у Відомості інших виплат і утримань (ф. № 74а).

3.4 Узагальнення та групування даних обліку праці

Перевірені і затверджені первинні документи з обліку праці та її оплати узагальнюють і згруповують по кожному працівнику Іванівської ДСС для організації розрахунків з ними.

Групування даних про нараховану заробітну плату по кожному працівнику проводять у таких реєстрах і документах: Табель обліку робочого часу (ф. № 64) (додаток), Розрахунок нарахованої заробітної плати (оплати праці) працівникам тваринництва (ф. № 69) (додаток), Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф.№ 37а), Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38), Наряд на відрядну роботу (ф. №70 і 70а).

Узагальнюючим реєстром, в якому відображується розрахунки по заробітній платі (оплати праці) з кожним працівником, є Розрахунково-платіжна відомість (ф. № П-49) або Книга обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44) (додаток).

Облікові і дорожні листи трактористів-машиністів (ф. № 67 і 68) (додаток,) групують у Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). У ній на кожного тракториста-машиніста відкривається сторінка, на якій послідовно записують: прізвище, ім'я та по батькові механізатора. Його класність і стаж роботи, марку і господарський номер трактора. В окремих графах на підставі Облікових листів тракториста-машиніста (ф. № 67) і Дорожніх листів трактора (ф. № 68) за кожну дату відображують кількість відпрацьованих машино-днів, машино-змін, відпрацьовано годин, та нараховану заробітну плату.

Накопичувальна відомість обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. № 38) побудова за тим самим принципом, що і Накопичувальна відомість обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а). В цій відомості по кожному автомобілю та водію накопичуються дані із подорожніх листів про виконані роботи і нараховану заробітну плату. В окремих графах виконані роботи (у тонах і тонно-кілометрах) розподіляють за споживачами послуг автопарку.

Облік розрахунків по оплаті праці в Іванівській ДСС здійснюється на підставі типових форм, які затверджені наказом Мінстату України № 144 від 22.05.96 р. "Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках із робітниками і службовцями по заробітній платі" [23].

Такими формами є:

П-49 "Розрахунково-платіжна відомість"

П-50 "Розрахункова відомість"

П-51 "Розрахункова відомість"

П-52 "Розрахунок заробітної плати"

П-53 "Платіжна відомість"

П-54 "Особовий рахунок"

П-55а "Особовий рахунок"

П-55 "Накопичувальна картка виробітку і заробітної плати"

П-56 "Накопичувальна картка обліку заробітної плати".

В сільськогосподарських підприємствах доцільно застосувати Розрахунково-платіжну відомість (ф. П-49), але в Іванівській ДСС застосовують Книгу обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44)(додаток), яка не передбачена вище вказаним Наказом.

На підставі відомості ф. № 38 роблять записи про нараховану заробітну плату у або Книгу обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44).

У Книзі обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44) ведуть аналітичний облік розрахунків із працівниками підприємства.

Книга обліку розрахунків по оплаті праці складаються по окремих структурних підрозділах Іванівської ДСС. У них записують усіх працівників підрозділу за категоріями із зазначенням прізвища, табельного номера, професії, посади, відпрацьованих днів (годин).

В окремі графи розділу "Нараховано" записують суми нарахованої основної і додаткової заробітної плати за її видами. Підставою для запису є Табель обліку робочого часу, Накопичувальні відомості обліку вантажного автотранспорту, Накопичувальні відомості обліку використання машинно-тракторного парку, Розрахунок нарахованої оплати праці працівників тваринників, Наряд на відрядну роботу.

Дані про нараховані суми допомоги по тимчасовій непрацездатності, вагітності і пологах, премій та нарахування у Книгу обліку розрахунків по оплаті праці записують із Розрахунків по заробітній платі (ф. №74), листів непрацездатності (додаток) тощо. Після підрахування суми, нарахованої за місяць, визначають суму за графою "Всього належить". Для цього до суми, нарахованої за даний місяць, додають (або віднімають) суму заборгованості на початок місяця.

У розділі "Утримано і виплачено" спочатку в окремих графах записують видану із каси заробітну плату за другу половину минулого місяця і аванс в рахунок заробітку за першу половину минулого місяця. Підставою для цих записів є звіти касиру і платіжні відомості. Після цього відповідно до Закону України "Про податок на доходи з фізичних осіб" утримується податок [9].

Із заробітної плати працівників підприємства здійснюються утримання внесків до Пенсійного Фонду, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності відповідно до чинного законодавства. Можуть бути здійснені й інші утримання: за виконавчими листами, відшкодування втрат від браку продукції, неповернуті підзвітні суми в установлений термін, а також за заявами працівників. Крім того, може проводитися утримання профспілкових внесків. Після цього визначають залишок на кінець місяця та суму, яка належить видачі.

Книга обліку розрахунків по оплаті праці, підписана керівником і головним бухгалтером Іванівської ДСС, одночасно є особовим рахунком працюючих та оборотними відомостями до рахунка 66 "Розрахунки з оплати праці".

При веденні Книги обліку розрахунків по оплаті праці не включаються виплати, які не входять у виплати і в заробітну плату працівників при підрахунку її середніх розмірів, а також суми, які не оподатковуються податком (одноразова допомога, добові при службових відрядженнях, допомога при народженні дитини, допомога малозабезпеченим сім'ям на дітей, допомога на поховання тощо). Ці суми виплачуються окремо по платіжних відомостях або видаткових касових ордерах.

Виплату заробітної плати, пенсій, премій за платіжними відомостями можна здійснювати протягом 3-х днів, після чого касир навпроти прізвища працівника, який не одержав заробітної плати, на місці його підпису ставить відмітку "Депоновано" і складає реєстр депонованих сум.

Для аналітичного обліку в Іванівській ДСС на працівників заробітної плати ведеться Книга обліку депонованої заробітної плати, де по кожному працівникові позиційним способом записують заборгованість, табельний номер. Прізвище, ім'я та по батькові, дату, суму, а також роблять відмітку про видачу або перерахування в бюджет по закінченні строку позивної давності по цих сумах. Сума не виданої заробітної плати здається в банк у день закриття платіжної відомості.

Книгу обліку розрахунків по оплаті праці (ф. № 44), в Іванівській ДСС розрахунки записують як за кожний місяць окремо, так і за кілька місяців у двох варіантах. За першим варіантом після запису на першому аркуші прізвищ працівників залишають чистими стільки аркушів, на скільки місяців розрахована Книга. У цьому разі прізвища щомісяця не переписують і книгу використовують як оборотну відомість. За другим варіантом після запису прізвища кожного працівника залишають стільки рядків, на скільки місяців розрахована книга.

Суми нарахованої заробітної плати для віднесення її на витрати виробництва систематизують і групують у спеціальних накопичувальних документах та реєстрах: Журналі обліку робіт і витрат (ф. № 37),

Накопичувальній відомості обліку використання машинно-тракторного парку (ф. № 37а), Накопичувальній відомості обліку роботи вантажного автотранспорту (ф. №38), Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. № 36).

До Журналу обліку робіт і витрат (ф. № 37) по кожній культурі (групі культур), виду і групах тварин тощо записують назву роботи, дату і номер документа, обсяг виконаних робіт, суму оплати праці трактористів-машиністів та інших працівників із визначенням відпрацьованого часу, кількості витраченого палива, інших окремих витрат.

У Журналі обліку витрат у ремонтній майстерні (ф. №37) систематизують дані про виконані роботи, а також про затрати праці і види прямих витрат у процесі виконання цих робіт. В цій відомості відкривають аналітичні рахунки по видах ремонтів та видах виробів, які виготовляються майстернею. Витрати систематизують по кожній складній машині (трактор, комбайн, автомобіль, і т. п.), а по нескладних - за їх видами чи групами.

В Іванівській ДСС на підставі Журналу обліку робіт, накопичувальних відомостей, розглянутих вище, складається Виробничий звіт (ф. № 10.3а с. г., 10.3б с. г.).

3.5 Облік розрахунків допомоги по тимчасовій непрацездатності і щорічних та додаткових відпусток

Постановою "Про Порядок обчислення середньої заробітної плати" зі змінами [21]передбачено обчислення середньої заробітної плати.

Цей Порядок застосовується у випадках:

а) надання працівникам щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або виплати їм компенсації за невикористані відпустки;

б) надання працівникам творчої відпустки;

в) виконання працівниками державних і громадянських обов'язків у робочий час;

г) переведення працівників на іншу, легшу нижче оплачувану роботу за станом здоров'я;

д) переведення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, на іншу, легшу роботу;

е) надання жінкам додаткових перерв для годування дитини;

є) виплати вихідної допомоги, збереження середньої заробітної прати вивільненим працівникам на встановлений чинним законодавством період їх працевлаштування;

ж) службових відряджень;

з) направлення працівників на обстеження до медичних закладів;

і) звільнення працівників - донорів від роботи;

ї) залучення працівників до виконання військових обов'язків;

й) тимчасового переведення працівників у разі виробничої потреби на іншу, нижче оплачувану роботу;

к) забезпечення допомогою у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю та допомогою по вагітності і пологах;

л) вимушеного прогулу;

м) інших випадках, коли згідно з чинним законодавством виплати провадяться виходячи із середньої заробітної плати.

Обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки, додаткових відпусток у зв`язку з навчанням, творчої відпустки, додаткової відпустки працівникам, які мають дітей, або для виплати компенсації за невикористані відпустки провадиться виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки або виплати компенсації за невикористані відпустки.

Працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і забезпечення допомогою у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю або по вагітності та пологах середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 6 календарних місяців роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

Час, протягом якого працівники згідно з чинним законодавством або з інших поважних причин не працювали і за ними не зберігався заробіток або зберігався частково, виключається з розрахункового періоду.

При обчисленні середньої заробітної плати у всіх випадках її збереження та надання допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, по вагітності і пологах включаються: основна заробітна плата; доплати і надбавки (за надурочну роботу та роботу у нічний час; суміщення професій і посад; розширення зон обслуговування або виконання підвищених обсягів робіт робітниками-погодинниками; високі досягнення в праці (високу професійну майстерність); умови праці; інтенсивність праці; керівництво бригадою, вислугу років та інші); виробничі премії та премії за економію конкретних видів палива, електроенергії і теплової енергії; винагорода за підсумками річної роботи та вислугу років тощо. Премії включаються в заробіток того місяця, на який вони припадають згідно з розрахунковою відомістю на заробітну плату. Премії, які виплачуються за квартал і більш тривалий проміжок часу, при обчисленні середньої заробітної плати за останні шість календарні місяці, включаються в заробіток в частині, що відповідає кількості місяців у розрахунковому періоді.

При обчисленні середньої заробітної плати для оплати за час щорічної відпустки до фактичного заробітку включаються виплати за час, протягом якого працівнику зберігається середній заробіток (за час попередньої щорічної відпустки, виконання державних і громадських обов`язків, службового відрядження тощо) та допомога у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю.

При обчисленні середньої заробітної плати не враховуються:

а) виплати за виконання окремих доручень (одноразового характеру), що не входять в обов'язки працівника (за винятком доплат за суміщення професій і посад, розширення зон обслуговування або виконання додаткових обсягів робіт та виконання обов`язків тимчасово відсутніх працівників, а також різниці в посадових окладах, що виплачується працівникам, які виконують обов`язки тимчасово відсутнього керівника підприємства або його структурного підрозділу і не є штатними заступниками);

б) одноразові виплати (компенсація за невикористану відпустку, матеріальна допомога, допомога працівникам, які виходять на пенсію, вихідна допомога тощо);

в) компенсаційні виплати на відрядження і переведення (добові, оплата за проїзд, витрати на наймання житла, підйомні, надбавки, що виплачуються замість добових);

г) доходи (дивіденди, проценти), нараховані за акціями трудового колективу і вкладами членів трудового колективу в майно підприємства;

д) премії за винаходи та раціоналізаторську пропозиції, за сприяння впровадженню винаходів і раціоналізаторських пропозицій, за впровадження нової техніки і технології, за збирання і здавання брухту чорних, кольорових і дорогоцінних металів, збирання і здавання на відновлення відпрацьованих деталей машин, автомобільних шин, введення в дію виробничих потужностей та об`єктів будівництва (за винятком цих премій працівникам будівельних організацій, що виплачуються у складі премій за результати господарської діяльності);

е) грошові і речові винагороди за призові місця на змаганнях, оглядах, конкурсах тощо;

є) пенсії, державна допомога, соціальні і компенсаційні виплати;

ж) літературний гонорар штатним працівникам газет і журналів, що сплачується за авторським договором;

з) вартість безплатно виданого спецодягу, спецвзуття та інших засобів індивідуального захисту, мила, змивних і знешкоджувальних засобів, молока та лікувально-профілактичного харчування;

и) дотації та обіди, поїзд, вартість оплачених підприємством путівок до санаторіїв і будинків відпочинку;