Главная
Коллекция "Otherreferats"
Бухгалтерский учет и аудит
Аналіз обліку та організації ведення господарської діяльності на підприємстві ТОВ "СБМ Груп"
Аналіз обліку та організації ведення господарської діяльності на підприємстві ТОВ "СБМ Груп"
Характер та організація господарської діяльності та бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп". Облікова політика підприємства. Концептуальні принципи складання звітності. Проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту.
| Рубрика | Бухгалтерский учет и аудит |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 21.05.2014 |
| Размер файла | 390,3 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Якщо в процесі перевірки встановлено, що в обліковій політиці обґрунтований метод обліку витрат, що відповідає вимогам технологічного процесу, а фактично використання елементів цього методу не здійснюється, аудитор повинен зафіксувати дане відхилення в робочих документах і визначити його вплив на формування собівартості продукції. Якщо описаний в обліковій політиці метод обліку витрат не відповідає особливостям технологічного процесу, то аудитор може порекомендувати клієнту ряд змін, що дозволять організувати виробничий облік відповідно до вимог нормативних документів.
Для підтвердження первісної оцінки систем внутрішнього контролю і бухгалтерського обліку витрат на виробництво продукції аудитор на основі отриманої інформації заповнює заздалегідь розроблені тести.
У ході аудиту варто також перевірити: стан обліку незавершеного виробництва, своєчасність і правильність його інвентаризації й оцінки, безпомилковість відображення результатів інвентаризації в обліку. Насамперед аудитору потрібно проаналізувати періодичність і порядок проведення інвентаризації незавершеного виробництва, вивчити представлені інвентаризаційні описи і порівняльні відомості. Якщо в представлених документах не виявлені відхилення, то можна зробити висновок або про формальний характер інвентаризації, чи навпаки, про ефективну організацію оперативного і бухгалтерського обліку напівфабрикатів власного виробництва
Аудиторська практика свідчить, що типовими помилками, що виявляються в ході перевірки затрат на виробництво є наступні:
не відповідність застосованого методу обліку затрат методу, зафіксованому в обліковій політиці;
неправильна оцінка залишків НЗВ;
неправильний розподіл витрат по звітних періодах;
необумовлене (без документального оформлення) включення в собівартість окремих видів витрат на інші.
2.9 Організація і методика аудиту доходів і фінансових результатів
Результати фінансово - господарської діяльності підприємств визначаються на завершальній стадії виробничої і збутової діяльності. Основним критерієм діяльності підприємства є отримання доходу. Тому починаючи перевірку, аудитор ознайомився з балансом та звітом про фінансові результати, що дало можливість зорієнтуватися в джерелах формування доходу підприємства, мати загальну оцінку фінансового стану підприємства, ефективності виробництва. Потім проводився аудит в розрізі джерел формування балансового прибутку.
Джерелами інформації для аудиту є дані журналу 7 або відповідних машинограм при застосуванні комп'ютерної форми обліку з рахунків 701,702,703,704.
Далі аудитор поетапно перевіряє формування чистого прибутку (збитку). Основними джерелами чистого прибутку (збитку) є фінансові результати від операційної діяльності, яку розглядають як основну діяльність підприємства, а також від інших видів діяльності, які не є інвестиційною або фінансовою діяльністю. Визначається фінансовий результат від операційної діяльності як сума чистого доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг), зменшена на собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), витрат на збут, адміністративних та інших операційних витрат. Прибуток (збиток) від операційної діяльності визначається як алгебраїчна сума валового прибутку (збитку), іншого операційного доходу, адміністративних витрат, витрат на збут та інших операційних витрат. Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування визначається як алгебраїчна сума прибутку (збитку) від операційної діяльності, доходу від участі в капіталі, фінансових та інших доходів (прибутків), фінансових та інших витрат (збитків). Також ретельної уваги заслуговує перевірка надзвичайних витрат.
Складовою частиною аудиту фінансових результатів є аналіз фінансового стану підприємства, у процесі якого аудитор надав оцінку фінансової стійкості й платоспроможності, зокрема коефіцієнтів і показників ліквідності й фінансової активності.
2.10 Організація і методика узагальнення результатів аудиту фінансової звітності
Узагальнення результатів аудиту служить головним засобом оцінювання того, чи є фактичні дані, перевірені аудитором, підтвердженням, що фінансові звіти представлені відповідним чином за всіма суттєвими аспектами і відповідно до загальноприйнятих принципів бухгалтерського фінансового обліку та фінансової звітності.
Аудитор повинен бути впевненим, що пункти підсумкового документа зокрема або в сукупності не спричинять суттєвого перекручення фінансової звітності.
Однак, якщо це все-таки відбудеться, то фінансова звітність має бути переглянута клієнтом або аудитор повинен дати умовний чи негативний висновок. Звичайно, аудитор і клієнт можуть погодитись відносно того, що негативний висновок не потрібно складати. Виявлені неправильні дані можуть вплинути на аудиторську оцінку результатів перевірки. Проте аудитор повинен врахувати ту обставину, чи є повідомлення неправильних відомостей результатом помилок або зловживань. Оскільки останні є навмисними, їх значення виходить за межі грошового ефекту і аудитор повинен враховувати це під час оцінювання результатів перевірки.
Для узагальнення результатів аудиту необхідно їх систематизувати і згрупувати за однорідними ознаками. Для цього складають часткові акти перевірок (наприклад, акт ревізії каси), однорідні факти порушень відображають у нагромаджувальних відомостях, аналітичних таблицях, розрахунках, схемах тощо.
Суб'єкти підприємницької діяльності (замовники) зацікавлені у виявленні недоліків у фінансово-господарській діяльності, усуненні та попередженні (профілактиці) їх.
Однак, коли аудитор невпевнений у спроможності підприємства продовжувати своє функціонування, він повинен зазначити це в аудиторському звіті, вказати сутність змін у фінансовій звітності, які б могли бути здійснені. Якщо невпевненість досить значна, то аудитор повинен відмовитися від викладення своєї думки або скласти звіт на підставі незгоди. Коли облікова інформація не відповідає даним фінансової звітності, аудитор відображає це в аудиторському звіті.
Аудитор повинен виконати процедури перевірки для отримання свідчення того, що всі подальші події до дати підписання аудиторського висновку, які мали потрапити у звітність, своєчасно виявлені й проаналізовані. Аудитор має провести процедури розкриття подальших подій, які могли вплинути на бухгалтерський баланс. Такі процедури можуть включати ознайомлення з протоколами зборів акціонерів, засідань ради директорів тощо.
Аудитор не несе відповідальності за виконання процедур перевірки або складення запиту стосовно фінансової звітності після дати підписання висновку.
Але коли після дати підписання висновку і до офіційного оприлюднення фінансової звітності аудитору стає відомо про факт, який може суттєво вплинути на фінансову звітність клієнта, він повинен визначити для себе, чи треба внести поправку у фінансову звітність і аудиторський висновок, а також обговорити це питання з керівництвом клієнта і діяти відповідно до ситуації, що склалася.
Коли керівництво вносить зміни у фінансову звітність, аудитор повинен внести поправки в результати процедур аудиторської перевірки стосовно ситуації, що існує на той момент. Дата у висновку ставиться не раніше дня підписання керівництвом клієнта зміненої фінансової звітності.
Якщо клієнт не вносить потрібні виправлення до фінансової звітності, то аудитор складає висновок, відмінний від позитивного, з яким аудитор знайомить керівництво клієнта, що відповідає за оприлюднення звітності, але аудитор попереджає про недопустимість публікації звітності без відповідного коригування. Новий аудиторський висновок має містити посилання на те, що стало причиною перегляду думки про фінансову звітність клієнта і що призвело до зміни в аудиторському висновку. Після проведення необхідних процедур і отримання необхідної інформації, аудитор складає висновок про ймовірність постійної діяльності підприємства і зміст висновку не змінюється.
2.11 Організація і методика спеціальних видів аудиту та супутніх послуг
Метою проведення спеціальних видів аудиту є висловлення думки аудитора щодо визначеного об'єкта чи об'єктів перевірки. Конкретизує мету аудиту в кожному окремому випадку визначений замовником та погоджений з аудитором об'єкт перевірки (окремі рахунки, статті, відносини власності, принципи формування показників тощо).
Завдання спеціальних видів аудиту також безпосередньо пов'язані з об'єктами перевірки. Переважно до завдань перевірки відноситься підтвердження повноти та відповідності окремих показників, відповідності їх відображення згідно з установленими нормативами, законністю та обґрунтованістю їх формування.
Особливості завдань і проведення спеціальних видів аудиту насамперед обумовлюються необхідністю висловлення думки аудитора не щодо стану фінансової звітності в цілому, а щодо окремих показників діяльності або господарських процесів на підприємстві.
Згідно з Міжнародним стандартом аудиту 800 "Аудиторський висновок при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення" (далі - МСА 800) до спеціальних видів аудиту віднесено:
аудит фінансових звітів, складених відповідно до всеохопної основи бухгалтерського обліку, іншої, ніж Міжнародні чи національні стандарти бухгалтерського обліку;
аудит конкретних рахунків, елементів рахунків або статей у фінансовому звіті;
аудит виконання контрактних угод;
аудит узагальненої фінансової звітності.
Аудиторська перевірка за спеціальним завданням проводиться з використанням методик і методів звичайної аудиторської перевірки, але з урахуванням особливостей об'єкта перевірки та поставлених перед аудитором завдань. Перш ніж почати виконувати аудиторське завдання спеціального призначення, аудитор повинен переконатися, що угода із замовником визначає точний характер завдання, а також форму і зміст висновку, який буде наданий. Аудитор мусить переглянути й оцінити висновки, зроблені на основі аудиторських доказів, отриманих під час виконання аудиторського завдання спеціального призначення, як підставу для висловлення думки.
Згідно з міжнародними нормативами до супутніх аудиту робіт належать: підготовка оглядів, які пов'язані з нефінансовою інформацією (про ефективність функціонування внутрішнього аудиту, комп'ютерного програмного забезпечення обліку); аналіз бухгалтерської (фінансової) звітності; виконання погоджених процедур щодо окремих рахунків бухгалтерського обліку, балансу (фінансового звіту) або бухгалтерської (фінансової) звітності в цілому, ці процеси можуть стосуватися також нефінансової інформації; складання (підготовка)
бухгалтерської (фінансової) звітності (повної або часткової), а також іншої фінансової та нефінансової інформації.
Розділ III. Внутрішній аудит
ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" не має відокремленого відділу внутрішнього аудиту, тому я пропоную розглянути загальну характеристику діяльності внутрішнього аудиту на підприємстві.
3.1 Внутрішній аудит як складова системи внутрішнього контролю на підприємстві. Нормативне регулювання внутрішнього аудиту. Організаційні засади функціонування служби внутрішнього аудиту на підприємстві
Внутрішній контроль - це процес, який забезпечує відповідність функціонування конкретного об'єкта прийнятим управлінським рішенням і спрямований на успішне досягнення поставленої мети.
Основною його метою є об'єктивне вивчення фактичного стану справ у суб'єкта господарювання, виявлення та попередження тих факторів і умов, які негативно впливають на виконання прийнятих рішень і досягнення поставленої мети, та доведення цієї інформації до органу управління. Внутрішній контроль за діяльністю цехів, бригад, ділянок та інших внутрішньогосподарських формувань проводиться в суб'єктах господарювання їх і спеціалістами при виконанні ними своїх функціональних обов'язків, а також штатними контролерами, ревізорами та аудиторами.
Система внутрішнього конролю має такі складові елементи: організаційна система, система інформації та документації, зовнішні перевірки контролюючими органами, кадрова політика, процедури внутрішнього контролю. Для оцінки системи внутр. контролю аудитором використовуються спеціальні тести, анкети, огляди, опитування, спостереження. Результати всіх проведених процедур повинні бути обов'язково задокументовані. Для перевірки системи внутр. контролю аудитор повинен виконати роботу, що складається з 3 етапів: - дослідження
опис
оцінювання
Дослідження системи внутр. контролю аудитор може виконувати різними способами:
1) використати складену робітниками обліково-аналіт. служби підприємства інформацію про системи обліку, комп'ютерного забезпечення внутр. контролю;
2) використати у роботі інформацію про системи, підготовлені внутрішніми аудиторами;
3) опитати службовців підприємства, які працюють у службі внутр. контролю;
4) проаналізувати процедури внутр. контролю з метою отримання інформації щодо суттєвості;
5) використати висновки зовн. аудиторів щодо системи внутр. контролю. В аудиторській практиці використовують схеми і пояснення до них для опису системи внутр. контролю. Недоцільно використовувати їх для опису дуже складних або простих бізнес-систем. Оцінювання системи внутрішнього контролю відбувається за використання 2-х підходів - системно-орієнтованого та ймовірнісного (передбачає, що за можливості визначити розмір аудиторського ризику, внутр. ризику і ризику контролю можна визначити і розмір ризику невиявлення).
На відміну від зовнішнього аудиту, для регламентації якого було прийнято Закон України "Про аудиторську діяльність", діяльність внутрішнього аудиту на рівні закону не регламентована. Проте, деякі документи певним чином зачіпають питання внутрішнього аудиту. Зокрема, МСА 610 "Розгляд роботи внутрішнього аудиту" встановлює положення і надає рекомендації зовнішнім аудиторам при розгляді роботи внутрішнього аудиту, і разом з тим, жодним чином не регламентує процедури внутрішнього аудиту.
3.2 Етапи внутрішнього аудиту. Документація. Планування внутрішнього аудиту. Методика виконання аудиторського завдання
Етапи внутрішнього аудиту:
Планування перевірок, включаючи зустрічні на інших підприємствах
Накопичення фактів та інформації про діяльність підрозділів
Вивчення фактичного стану діяльності підрозділів
Оцінка адекватності системи управління та контролю
Підготовка підсумкових висновків та рекомендацій (підготовка звіту)
Для внутрішніх аудиторів однією з умов успішного проведення перевірки є ефективно організований процес планування. При цьому керівник аудиторської служби на основі проведеного аналізу складає плани, що визначають пріоритети внутрішнього аудиту та відповідають цілям підприємства. Плани повинні бути ретельно відпрацьовані з відповідними службами та їх керівниками, відповідати вимогам власника, який створив службу внутрішнього аудиту. Плани робіт із зазначенням коштів, необхідних для їх виконання, керівник служби аудиту подає на розгляд і затвердження керівництву, інформує його, коли до плану вносяться істотні зміни протягом звітного періоду. Керівник внутрішнього аудиту, у свою чергу, повинен інформувати про це вище керівництво. При формулюванні цілей аудиторського завдання слід звертати увагу на систему контролю і процес корпоративного управління, що стосується об'єктів аудиту. Цілі аудиту є основою процесу планування, від якого залежить ефективність аудиту, а також результат оцінки діяльності аудиторської служби.
Аудитор повинен своєчасно підготовляти аудиторську документацію, яка забезпечує достатній та відповідний запис основи для аудиторського висновку;
докази того, що аудиторська перевірка виконана відповідно до МСА та застосованих законодавчих та нормативних вимог.
Аудиторську документацію використовують для багатьох інших цілей, включаючи:
• допомогу аудиторській групі в плануванні і виконанні аудиторської
• перевірки;
• допомогу членам групі, відповідальними за нагляд, в керуванні роботою
• аудиторів та нагляді за нею, а також виконанні обов'язкові з перевірки якості
• відповідно до МСА 220 (переглянутого)"Контроль якості під час аудиту
• історичної фінансової інформації";
• надання можливості аудиторській групі звітувати про свою роботу;
• збереження запису питань постійної важливості для майбутніх аудиторських
• перевірок;
• надання можливості досвідченому аудиторові виконувати перевірку та огляд
• контролю якості відповідно до МСА 1 "Контроль якості для фірм, що
• виконують аудит та огляд історичної фінансової інформації, а також інші
• завдання впевненості, та надають супутні послуги;
• надання можливості досвідченому аудиторові проводити перевірки
• відповідно до застосованих законодавчих, нормативних або інших вимог.
3.3 Операційний та стратегічний внутрішній аудит на підприємстві
Операційний аудит полягає в огляді й оцінюванні підприємства (або окремого його підрозділу) з метою визначення ефективності його діяльності в процесі виконання конкретного проекту, досягнення однієї чи кількох визначених операційних цілей. Існує декілька окремих стадій здійснення операційного аудиту на підприємстві, кожен з яких визначає етапи його здійснення.
Для процесу операційного (управлінського) аудиту на початковій стадії доцільно виділити такі етапи:
вибір об'єктів і визначення мети внутрішнього операційного контролю;
вибір і дослідження джерел інформації та її систематизація;
оцінка системи адміністративного і бухгалтерського контролю за збереженням і використанням ресурсів;
складання плану операційного аудиту;
визначення аудиторських процедур і складання робочої програми.
На стадії дослідження ефективності збереження і використання виробничих ресурсів можна виділити такі етапи операційного аудиту:
• вибір методики перевірки;
• побудова контрольних розрахункових таблиць, графіків, діаграм; контроль за виконанням графіка проведення інвентаризації; перевірка господарських операцій та облікових записів за використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів;
• виявлення відхилень фактичних витрат ресурсів від нормативних і встановлення винних осіб;
• коригування плану і робочої програми;
• проведення додаткових перевірок господарських операцій із використанням ресурсів;
• систематизація отриманих результатів обробки контрольної інформації і
• визначення недоліків.
Для завершальної стадії процесу операційного аудиту етапи будуть такими:
• оцінка (аналіз) отриманих результатів;
• групування і систематизація виявлених недоліків;
• обговорення отриманих результатів перевірки з керівництвом підприємства;
• написання звіту і розробка заходів щодо усунення недоліків і порушень;
• контроль за виконанням рішень, прийнятих керівництвом підприємства за результатами даного виду аудиту.
Стратегічний аудит - незалежна експертна діяльність служби внутрішнього аудиту, спрямована на оцінку прогнозів. Формою організаційного прогнозу виступає бізнес-план.
Мета стратегічного аудиту - це оцінка фінансово-економічного потенціалу підприємства у майбутньому.
Стратегічний внутрішній аудит може проводитися у вигляді:
· загальної бізнес-стратегії підприємства
· перевірки стратегії розвитку функціональних підсистем
· стратегія управління персоналом
· підсистема загальної стратегії підприємства, яка передбачає наявність
· довгострокової програми щодо залучення, підготовки та використання
· трудових ресурсів.
Маркетингова стратегія, підсистема загальної стратегії підприємства, що передбачає створення перспективних програм щодо вивчення ринку товарів і послуг та варіантів ефективності просування на ньому власної продукції.
Інвестиційна стратегія, підсистема загальної стратегії підприємства, що спрямоване на перспективне забезпечення підприємства основними засобами та іншими довгостроковими активами.
Фінансова стратегія, що передбачає довгострокову програму дій щодо залучення та ефективності використання ресурсів підприємством.
3.4 Внутрішній аудит ефективності корпоративного управління та фінансової стратегії підприємства
Внутрішній аудит стратегій фінансової діяльності підприємства в методологічних і технічних аспектах дуже тісно пов'язаний із стратегічним плануванням і аналізом, а основні відмінності стосуються організаційних аспектів.
Об'єктами внутрішнього аудиту ефективності корпоративного управління та фінансової стратегії підприємства є:
окремі функції менеджменту - фінансове планування, фінансовий облік, стратегічний аналіз інвестицій і фінансування, внутрішньогосподарський контроль
організаційні аспекти реалізації фінансових стратегій
фінансові показники і моделі
фінансові ресурси та їх джерела
кадровий потенціал фінансово-економічних служб
Процес проведення контролю і аналізу фінансових стратегій підприємства
внутрішніми аудиторами можна формально розкласти на кілька пов'язаних між собою етапів.
Перший етап - це виникнення ідеї стратегії та її формулювання. На цьому етапі здійснюють аналіз життєдіяльності ідеї, її порівнюють альтернативними і уточнюють.
Другий етап - аналіз можливостей впровадження нової стратегії, збирання і обробка необхідної інформації, контроль адекватності інформаційно-акумулюючих процедур.
Третій етап - оперативний аналіз і контроль життєвого циклу стратегії, визначення необхідності коригування і перегляду концепцій.
Четвертий етап - аналіз можливості модернізації і розширення стратегії, відповідності її новим цілям компанії.
П'ятий етап - виявлення позитивних і негативних сторін діючої стратегії для підготовки якісно нової, аналіз досвіду попередньої діяльності.
Діяльність внутрішніх аудиторів на різних етапах стратегічного управління є своєрідним "фільтром", через який проходять найважливіші рішення щодо фінансових стратегій.
Особливості внутрішнього аудиту фінансових стратегій стосуються не тільки підвищених вимог щодо контролю і аналізу, вони охоплюють інформаційне і технічне забезпечення, процедури і методичні прийоми тощо. При здійсненні контролю і аналізу фінансових стратегій ширше використовують зовнішні і внутрішні джерела інформації, ніж це роблять при традиційному внутрішньому аудиті.
Коло внутрішніх джерел інформації для аналізу фінансових стратегій досить широке: це реальні і проектовані фінансові звіти - баланс, звіт про фінансові результати та інші звіти, а також бізнес-план, операційний, капітальний і фінансовий бюджети, маркетингові дослідження, протоколи засідань Ради директорів, дані бухгалтерського обліку тощо. Одним з важливих документів, що підлягає аудиту, є стратегічний план.
Методологія внутрішнього аудиту фінансових стратегій має свою специфіку: аудитори широко використовують такі загальнонаукові прийоми, як індукція, дедукція, перевірка висновків, індивідуальні та колективні експертні оцінки, статистико-математичні методи, а також спеціальний фінансовий інструментарій.
Постійний аналіз і контроль фінансових стратегій є необхідною умовою успіху в боротьбі за конкурентні переваги.
3.5 Підсумкова документація внутрішніх аудиторів. Взаємодія внутрішніх аудиторів з іншими суб'єктами фінансово-господарського контролю
До складу підсумкових річних документів служби внутрішнього аудиту підприємства належать:
Звіти: періодичний, тематичний;
Загальний та тематичний огляд фінансової інформації;
Довідки за наданими консультаціями;
Процедура складання звіту внутрішніх порушень.
Внутрішній аудитор готує коментарі про виявлені недоліки і вносить пропозиції щодо їх усунення і покращення фінансово-господарської діяльності підприємства. Оригінал цього документа зберігається у відділі внутрішнього аудиту, а копія передається керівнику підприємства (підрозділу), в якому проводився аудит. Керівництво підприємства розробляє заходи щодо ліквідації і запобігання повторення недоліків у своїй подальшій діяльності і організовує контроль за виконанням цих заходів.
Внутрішній аудит за змістом і методами проведення має багато спільного із зовнішнім аудитом. З метою зменшення дублювання роботи для зовнішнього аудитора досить важливо дослідити роль, яку відіграє в організації внутрішній аудит. Крім того, внутрішній аудит значною мірою є інформаційною базою для зовнішнього аудиту.
Результати діяльності внутрішніх аудиторів використовуються зовнішніми аудиторами. Оцінка функції внутрішнього аудиту значно впливає на думку зовнішнього аудитора щодо можливого використання результатів роботи внутрішнього аудитора. Співпрацюючи з внутрішніми аудиторами, зовнішні аудитори можуть значно підвищити ефективність своїх перевірок.
Розділ IV. Управлінський (внутрішньогосподарський) облік
Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р. управлінський облік визначається, як система обробки та підготовки інформації про діяльність підприємства для внутрішніх користувачів у процесі управління підприємством. Офіційне визначення Міжнародної федерації бухгалтерів становить представлене наступним визначенням: управлінський облік - це процес виявлення, вимірювання, накопичення, аналізу, підготовки, інтерпретації та передачі інформації, що використовується управлінською ланкою для планування, оцінки і контролю усередині організації та забезпечення відповідного підзвітного використання ресурсів.
Отже, можна зробити висновок, що управлінський облік - це облік для управління підприємством. Це сукупність процедур, які забезпечують отримання та аналіз інформації, необхідної керівництву підприємства на всіх рівнях для прийняття управлінських рішень.
Відповідно до ст.8 п.5 Закону України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" №996 від 16.07.1999р підприємство самостійно розробляє систему і форми управлінського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, тому управлінський облік - це вибір підприємства для себе і своїх потреб.
Управлінський облік забезпечує підготовку і аналіз бухгалтерської інформації, щоб допомогти керівництву в управлінні, плануванні і контролі діяльності підприємства, оскільки надає інформацію про формування собівартості, забезпечує даними про відхилення фактичних показників від прогнозних значень в оперативному порядку, використовує облікову інформацію для розрахунку собівартості продукції та прийняття рішень, забезпечує менеджерів різноманітними даними щодо рівня використання ресурсів на одиницю продукції, ефективності, виробництва, видів робіт і послуг, служить основою для ціноутворення.
Основними завданнями управлінського бухгалтерського обліку є:
Ш облік витрат і калькулювання собівартості продукції;
Ш внутрішньофірмове бухгалтерське планування на основі використання облікової методології, принципу подвійного запису та бухгалтерських рахунків. Результатом такого планування є розрахунок майбутніх параметрів розвитку підприємства, які зводяться і узагальнюються у вигляді прогнозних бухгалтерського балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів;
Ш складання внутрішньої звітності про затрати, обсяги виробництва і реалізації продукції, спожиті ресурси і ефективність роботи структурних підрозділів підприємства;
Ш аналіз співвідношення між витратами, обсягами продаж і прибутку підприємства.
Основна вимога, що висувається перед даним видом обліку, - оперативність складання і подання внутрішньої звітності, що дозволяє щоденно здійснювати контроль за використанням ресурсів, виконанням договорів та рухом грошових коштів.
Організація управлінського обліку ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" безпосередньо на підприємстві залежить від структури цього підприємства, виду та масштабів підприємницької діяльності, технології та організації конкретного виробництва, виду продукції (робіт, послуг) політики управлінського менеджменту. На побудову системи управлінського обліку на підприємстві впливають такі основні групи чинників:
загальноорганізаційні чинники - вид підприємницької діяльності, галузь та підгалузь виду діяльності, форма спеціалізації, організаційна структура підприємства, тип виробництва;
обліково-організаційні чинники - склад калькуляційних статей витрат, методи оцінювання об'єктів обліку, організація внутрішньогосподарських відносин, повнота включення витрат, використання нормативів витрат тощо;
технічні чинники - особливості технології виробництва, перервність (неперервність) технологічного циклу, характер організації робочих місць, особливості (складність, віднесення до основної чи допоміжної) продукції.
Через це питання побудови системи управлінського обліку на підприємстві треба розглядати у трьох аспектах: методологічному, технічному та організаційному.
Організаційний аспект ТОВ "СБМ Груп" побудови системи управлінського обліку пов'язаний із розподілом повноважень і обов'язків між працівниками підприємства щодо формування управлінської інформації.
Можна виділити такі основні етапи організації управлінського обліку на підприємстві:
Ш визначення управлінських завдань та порядку їх управлінського вирішення;
Ш визначення складу і термінів подання інформації, необхідної для обґрунтованого прийняття управлінських рішень;
Ш організація системи збору управлінської інформації та затвердження порядку документообігу;
Ш затвердження облікової політики управлінського обліку;
Ш призначення осіб, відповідальних за формування і подання управлінської інформації та внутрішньої управлінської звітності.
Керівники підприємства ТОВ "СБМ Груп" самостійно вибирають систему управлінського обліку, визначають склад і зміст внутрішньої звітності та порядок її формування, способи контролю, аналізу, планування та прогнозування інформації, необхідної для управління підприємством.
Основний зміст управлінського обліку складає облік затрат на виробництво майбутніх і минулих періодів в різних класифікаційних аспектах. В обліку виділяють: облік за видами затрат; центрами затрат і центрами відповідальності; об'єктами калькулювання; нормативний облік; систему внутрішньогосподарського розрахунку; систему планування, аналізу і контролю.
Рахунки класу 7 "Доходи і результати діяльності" призначені для узагальнення інформації про доходи від операційної, інвестиційної і фінансової діяльності підприємства, а також від надзвичайних подій. Склад доходів та порядок їх визнання визначаються відповідними П (С) БО. На рахунках цього класу, крім рахунку 76 "Страхові платежі", протягом звітного року за кредитом відображається сума загального доходу разом із сумою непрямих податків, зборів (обов'язкових платежів), що включені до ціни продажу, за дебетом - щомісячне відображення належної суми непрямих податків, зборів, щорічне або щомісячне віднесення суми чистого доходу на рахунок 79 "Фінансові результати". На рахунку 76 "Страхові платежі" узагальнюється інформація про надходження страхових платежів та їх повернення страхувальникам, із щомісячним віднесенням всієї різниці на субрахунок 703 "Дохід від реалізації робіт і послуг".
Рахунок класу 9 "Витрати діяльності" застосовуються для узагальнення інформації про витрати операційної, інвестиційної, фінансової діяльності та витрати на запобігання надзвичайним подіям і ліквідацію їх наслідків. Основні вимоги до визнання, складу та оцінки витрат викладені в П (С) БО 16 "Витрати". За дебетом рахунків цього класу відображаються суми витрат, за кредитом - списання суми витрат у кінці звітного року або щомісяця на рахунок 79 "Фінансові результати".
Не визнаються витратами й не включаються до звіту про фінансові результати:
Ш платежі за договорами комісії, агентськими угодами та іншими аналогічними договорами на користь комітента, принципала тощо;
Ш попередня (авансова) оплата запасів, робіт, послуг;
Ш погашення одержаних позик;
Ш інші зменшення активів або збільшення зобов'язань, що не відповідають ознакам, наведеним у пункті 6 цього Положення (стандарту);
Ш витрати, які відображаються зменшенням власного капіталу відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
До складу витрат відноситься собівартість реалізованих товарів, яка визначається за Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 "Запаси". Собівартість реалізованої продукції (робіт, послуг) складається з виробничої собівартості продукції (робіт, послуг), яка була реалізована протягом звітного періоду, нерозподілених постійних загальновиробничих витрат та наднормативних виробничих витрат.
До виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) включаються:
Ш прямі матеріальні витрати;
Ш прямі витрати на оплату праці;
Ш інші прямі витрати;
Ш змінні загально виробничі та постійні розподілені загальновиробничі витрати.
Виробнича собівартість продукції зменшується на справедливу вартість супутньої продукції, яка реалізується, та вартість супутньої продукції в оцінці можливого її використання, що використовується на самому підприємстві.
Перелік і склад статей калькулювання виробничої собівартості продукції (робіт, послуг) установлюються підприємством.
До складу прямих матеріальних витрат включається вартість сировини та основних матеріалів, що утворюють основу вироблюваної продукції, купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів, допоміжних та інших матеріалів, які можуть бути безпосередньо віднесені до конкретного об'єкта витрат. Прямі матеріальні витрати зменшуються на вартість зворотних відходів, отриманих у процесі виробництва.
В ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" інформація про фактичні витрати збираються у формі Розшифровки фактичних витрат. По загальновиробничим витратам складаються Розшифровки фактичних витрат:
Ш на утримання та експлуатацію устаткування цехів, які задіяні у виконанні робіт для МО України по ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" (субрахунок 911);
Ш загальновиробничих (цехових) витрат цехів, які задіяні у виконанні робіт для МО України по ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" (субрахунок 912);
Ш загальногосподарських (без адміністративних) витрат по ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" (субрахунок 913);
Витрати, пов'язані з операційною діяльністю, які не включаються до собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг), поділяються на адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати.
До адміністративних витрат відносяться такі загальногосподарські витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством:
Ш загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);
Ш витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;
Ш витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);
Ш винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);
Ш витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);
Ш амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;
Ш витрати на врегулювання спорів у судових органах;
Ш податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);
Ш плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків;
Ш інші витрати загальногосподарського призначення.
Інформація про адміністративні витрати ТОВ "СБМ Груп" фіксується в Розшифровці фактичних адміністративних витрат по ТОВ "СБМ Груп" (Рахунок 92).
Витрати на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):
Ш витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;
Ш витрати на ремонт тари; а оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
Ш витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);
Ш витрати на передпродажну підготовку товарів;
Ш витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
Ш витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
Ш витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції (товарів), транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
Ш витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
Ш витрати на страхування призначеної для подальшої реалізації готової продукції (товарів), що зберігається на складі підприємства;
Ш витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів (філій, представництв) підприємства;
Ш інші витрати, пов'язані зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг
Інформація про фактичні витрати на збут збирається в Розшифровці фактичних витрат на збут по ТОВ "СБМ Груп" (Рахунок 93).
До інших операційних витрат включаються: витрати на дослідження та розробки відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 8"Нематеріальні активи"; собівартість реалізованої іноземної валюти, яка для цілей бухгалтерського обліку визначається шляхом перерахунку іноземної валюти в грошову одиницю України за курсом Національного банку України на дату продажу іноземної валюти, плюс витрати, пов'язані з продажем іноземної валюти; собівартість реалізованих виробничих запасів, яка для цілей бухгалтерського обліку складається з їх облікової вартості та витрат, пов'язаних з їх реалізацією; сума безнадійної дебіторської заборгованості та відрахування до резерву сумнівних боргів; втрати від операційної курсової різниці (тобто від зміни курсу валюти за операціями, активами і зобов'язаннями, що пов'язані з операційною діяльністю підприємства); втрати від знецінення запасів; нестачі й втрати від псування цінностей; визнані штрафи, пеня, неустойка; витрати на утримання об'єктів соціально-культурного призначення; інші витрати операційної діяльності.
Облік витрат підприємства здійснюється із застосуванням класу 9 Плану рахунків бухгалтерського обліку затвердженого Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій від 30.11.1999р. №291. Сума витрат, здійснених на певну дату, включає тільки ті витрати, які відображають обсяг наданих послуг на цю саму дату.
Аналітичний облік витрат проводиться за видами діяльності.
Розподіл витрат між видами продукції основного виду діяльності здійснюється пропорційно основній заробітній платі виробничого персоналу, що зазначено в Наказі про облікову політику підприємства.
В Наказі про облікову політику підприємства також зазначено, що поточний облік загальновиробничих витрат ведеться по основному та допоміжному виробництву окремо. Загальновиробничі витрати поділяються на постійні та змінні.
Виплати працівникам підприємства здійснюється відповідно до вимог Закону України "Про оплату праці" від 24.03.1995 року № 108/95-ВР, Закону України "Про відпустки" від 15.11.1996 року № 504/96-ВР, Кодексу законів про працю від 10.12.1971 року та Колективного договору.
Ціноутворення у внутрішньогосподарських розрахунках між відокремленими структурними підрозділами та згідно договорів централізованого постачання для внутрішнього споживання ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" формується за фактичною собівартістю наданих товарів, робіт та послуг.
Основним завданням управлінського обліку на підприємстві бази практики є складання звітів, інформація яких призначена для внутрішніх користувачів бухгалтерської інформації.
Внутрішня звітність може складатись у будь-яких вимірниках, за будь-які періоди (день, тиждень тощо) і в будь-якій формі (таблиці, графіки, діаграми, текст, тощо) на вимогу менеджерів.
У цих звітах повинна відображатись інформація не тільки про загальний фінансовий стан підприємства, але і про стан справ безпосередньо у виробництві. Зміст звітів може змінюватися в залежності від їх цільового призначення і посади управлінця, для якого вони призначені. Наприклад:
· аналіз собівартості виробу - з метою визначення собівартості продукції;
· кошторис - для планування майбутніх операцій;
· поточні оперативні звіти центру відповідальності (виробничої дільниці) - для оцінки результатів його роботи;
· звіти про понесені витрати - для прийняття короткострокових рішень;
· аналіз кошторису капітальних вкладень - для цілей довгострокового планування і т.д.
Менеджери потребують інформації, яка допоможе їм у прийнятті рішень, контролі та регулюванні управлінської діяльності. До такої інформації відносяться, наприклад, продажні ціни, витрати на виробництво, попит, конкурентна здатність, рентабельність товарів, які випускає підприємство. Також документацією з організації обліку витрат є: Відомість інвентаризації та оцінки незавершеного виробництва, планові та фактичні калькуляції основних видів продукції, фінансовий план.
В ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" використовується позамовний метод обліку витрат і калькулювання.
У вітчизняній практиці, яка традиційно налаштована на облік повних витрат, застосовуються позамовний, попередільний і попроцесний (простий) методи.
Використовуючи елементи нормативного методу вони набувають характеру позамовно-нормативного, попередільно-нормативного, попроцесно-нормативного методів.
В ТОВ "СБМ Груп" використовують позамовний метод обліку і калькулювання собівартості продукції основного виробництва. До додаткового виробництва, такого як виробництво теплоенергії, застосовують нормативний метод.
Сутність позамовного методу полягає в тому, що всі прямі основні витрати обліковують у розрізі встановлених статей за окремими виробничими замовленнями, які видають на заздалегідь визначену кількість даного виду продукції. Решту витрат обліковують за місцями їх виникнення і включають до собівартості окремих замовлень відповідно до встановленої бази їх розподілу.
Підставою для відкриття замовлення є договір, укладений між підприємством - виробником продукції та її замовником. Кожному замовленню присвоюють черговий номер (шифр), який надалі обов'язково зазначають у всіх документах, оформляючи відпуск матеріалів і нараховуючи заробітну платню. Дані про всі витрати, що прямо на підставі первинних документів відносять на виготовлення конкретного замовлення, безпосередньо записують у картці замовлення. Витрати, пов'язані з обслуговуванням і управлінням виробництва, які належать до декількох замовлень, розподіляють між замовленнями пропорційно до прийнятої на підприємстві бази розподілу (пропорційно до кошторисних ставок, прямої заробітної платні робітників тощо). Таким чином визначають обсяг незавершеного виробництва за кожним незакінченим замовленням.
Групування витрат на виконання замовлення за статтями є фактично калькуляцією його собівартості. Для остаточного складання калькуляції собівартості продукції додають усі враховані за замовленням прямі і непрямі витрати та віднімають з цієї суми вартість повернутих на склад невикористаних матеріалів, деталей, напівфабрикатів та вартість відходів. При виготовленні за замовленням одного виробу його собівартістю буде загальний підсумок витрат на це замовлення. Якщо ж за замовленням виготовляють декілька виробів, то фактичну собівартість кожного виробу визначають діленням загальної фактичної суми витрат за замовленням на кількість виробів.
Позамовне калькулювання витрат ускладнюється необхідністю:
Ш щомісячної оцінки вартості незавершеного виробництва, що є доволі трудомістким процесом;
Ш заповнення великої кількості первинних документів відповідно до шифрів замовлень.
Систему калькулювання витрат за замовленнями схематично зображено на рис. 2
Размещено на http://www.allbest.ru/
Рис. 2 Схема обліку та калькулювання витрат за замовленнями
Отже, ефективність управління підприємством залежить від якості інформаційного забезпечення прийняття управлінських рішень. І тому для зібрання такої інформації ТОВ "СБМ Груп" призначено систему управлінського обліку, охарактеризована в даному розділі.
Висновки
Під час проходження практики на ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" я виконала програму практики в повному обсязі і поглибила свої навики дослідної роботи.
Я ознайомилася із структурою підприємства ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп", характером та організацією господарської діяльності, а також з організацією бухгалтерського обліку на підприємстві. При цьому мною за мету ставилося закріпити теоретичні знання з бухгалтерського обліку та набути практичних навичок і досвіду з виконання облікових робіт на всіх ділянках господарської діяльності та управління.
Я брала участь у всіх етапах обробки носіїв первинної облікової інформації і вивчила практику оформлення первинних та зведених бухгалтерських документів по господарських операціях.
Проходячи переддипломну практику, я виконала такі поставлені переді мною завдання:
Ознайомилася з обліковою політикою ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп".
Розкрила методи обліку, які застосовуються товариством.
Ознайомилася з концептуальними принципами складання звітності.
Зрозуміла сутність здійснюваних операцій за напрямами діяльності ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп".
Сформувала цілісну картину організації бухгалтерського обліку;
Поглибила власну загальну фахову підготовку.
Також засвоїла на практиці такі питання з облікової роботи на ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп":
організацію облікового процесу та праці працівників обліку;
організацію аналітичного і синтетичного обліку;
документування всіх господарських операцій, які здійснюються ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп";
організацію обліку необоротних активів та їх використання;
організацію обліку виробничих запасів і їх збереження та використання у виробництві;
організацію обліку праці та її оплати;
організацію обліку витрат діяльності;
організацію обліку доходів та фінансових результатів діяльності;
організацію обліку коштів та розрахунків з бюджетом, з постачальниками, з покупцями та замовниками;
організацію роботи бухгалтерії по складанню звітності.
Таким чином, я закріпила свої теоретичні знання з бухгалтерського обліку, оволоділа сучасними формами та методами економічної та контрольної роботи та набула практичних навичок і досвіду з виконання облікових робіт на всіх етапах господарської діяльності.
В цілому облікова робота в компанії "Систем Бізнес Менеджмент Груп" організована дуже добре і забезпечує вірне відображення процесів, що відбуваються, на рахунках бухгалтерського обліку і дає змогу отримати достовірні показники щодо діяльності підприємства.
Слід зазначити, що всі бухгалтерські звіти подаються до органів податкової інспекції та статистики завжди вчасно. Всі дані в обліку відображаються достовірно і у повному обсязі, що засвідчує достатню кваліфікованість головного бухгалтера. Штрафних санкцій та скарг з боку покупців та дебіторів немає.
Отже, можна зробити висновок, що бухгалтерський облік на базовому підприємстві організований згідно чинного законодавства, і дотримуються всі стандарти і нормативи.
Список використаної літератури
1. Податковий Кодекс України від 02.12.2010 № 2755-VI
2. Положення про ведення касових операцій у національній валюті України, затверджено ПП НБУ, № 72 від 19.02.2001 р.;
3. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 20.03.1991 р. № 872-XII;
4. Положення про безготівкові розрахунки в господарському обороті України, затверджено рішенням Правління Національного банку України від 24.05.1993 р. протокол N 37;
5. Інструкція про службові відрядження в межах України та за кордон", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 13 березня 1998 р. N 59 (в редакції наказу від 10 червня 1999 р. N 146);
6. Про норми відшкодування витрат на відрядження в межах України та за кордон, постанова КМУ від 23 квітня 1999 р. N 663;
7. Закон України "Про відпустки" від 15.11.96 р. №504/96 - ВР;
8. Закон України: "Про систему оподаткування" від 25/06/1991 № 1251-ХП;
9. Інструкції з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, а також розрахунків, затверджена наказом Мінфіну від 11.08.94 р. № 69;
10. Методичні рекомендації з бухгалтерського обліку основних засобів, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 30 вересня 2003р. №561;
11. Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" від 23.09.94 р. № 185/94-ВР;
12. Інструкція про порядок відкриття, використання і закриття рахунків у національній та іноземній валютах, затверджена Постановою Правління НБУ від 12.11.2003 р. № 492;
13. Закон України Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні № 996 від 16.07.1999р;
14. Наказ Міністерства фінансів України "Про Примітки до річної фінансової звітності" від 29.11.2000 року №302 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.12.2000 року за № 904/5125;
15. Методичні рекомендації з аналізу і оцінки фінансового стану підприємств // "Вісті Центральної спілки споживчих товариств України", №30, 28 липня 2010р., №31, 4 серпня 2010 р., №32, 11 серпня 2010 р;
16. Закон України " Про аудиторську діяльність" N 3125-ХІІ від 22.04.1993р;
17. НП (С) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 07.02.2013 № 73;
18. П (С) БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.05.99 N 137, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.06.99 за N 392/3685;
19. П (С) БО 7 "Основні засоби", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.04.2000 N 92, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 18.05.2000 за N288/4509;
20. П (С) БО 8 "Нематеріальні активи", затверджено наказом Міністерства фінансів України від 18.10.99 N 242, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 750/4043;
21. П (С) БО 9 "Запаси", затверджено наказом МФУ від 20.10.99 №246
22. П (С) БО 10 "Дебіторська заборгованість", затверджене наказом МФУ від 08/10/99 № 237;
23. П (С) БО 11 "Зобов'язання", затверджене наказом МФУ від 31/01/2000 № 20;
24. П (С) БО 15 "Дохід", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99 N 290, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.12.99 за N 860/4153 (далі - П (С) БО 15);
25. П (С) БО 16 "Витрати", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 N 318, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 19.01.2000 за N 27/4248 (далі - П (С) БО 16);
26. П (С) БО 12 "Фінансові інвестиції", затверджене наказом МФУ 17.052000 р. за № 284/4505;
27. П (С) БО 26 "Виплати працівникам", затвердженим МФУ від 28/10/03 № 601;
Подобные документы
Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.
дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013Ведення фінансової бухгалтерії в Україні як обов'язкове. Форма організації бухгалтерського обліку, облікова політика. Форма та зміст фінансової звітності. Особливості обліку інвестиційної нерухомості. Витрати: поняття, класифікація та умови визнання.
реферат [31,2 K], добавлен 26.10.2010Способи та методи контролю за веденням обліку та документації на підприємстві. Нормативно-законодавчі аспекти організації аудиту. Проблеми внутрішнього аудиту на підприємстві, шляхи їх вирішення. Організація та контроль за складанням фінансової звітності.
курсовая работа [166,6 K], добавлен 12.01.2012Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.
курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.
дипломная работа [478,5 K], добавлен 13.05.2014Комплексна організація бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства. Інформація про майно підприємства та джерела його формування. Облік розрахунків із субпідрядниками. Розрахунки підрядника із замовником. Вартість виконаних робіт.
контрольная работа [24,8 K], добавлен 18.11.2012Введення в Україні поняття "облікова політика". Значення облікової політики для підприємницької діяльності. Вибір комплексу методичних прийомів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку установою. Формальні та неформальні інститути.
реферат [32,3 K], добавлен 03.09.2010Основні економічні показники діяльності та облікова політика підприємства. Аналіз аналітичного обліку доходів. Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку. Внутрішній і зовнішній аудит фінансових результатів.
дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.11.2014Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч" та організація бухгалтерського обліку. Аналіз фінансових результатів підприємства. Порядок використання прибутку та його відображення у фінансовій звітності підприємства.
дипломная работа [846,3 K], добавлен 28.12.2011Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.
презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015
