Аналіз обліку та організації ведення господарської діяльності на підприємстві ТОВ "СБМ Груп"

Характер та організація господарської діяльності та бухгалтерського обліку на підприємстві ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп". Облікова політика підприємства. Концептуальні принципи складання звітності. Проведення внутрішнього та зовнішнього аудиту.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 21.05.2014
Размер файла 390,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

На підприємстві рахунки класу 7 призначені лише для узагальнення інформації про основну діяльність, оскільки отримує відповідні доходи. В зв'язку з цим використовуються наступні рахунки доходів: 70 "Доходи від реалізації" а саме такі субрахунки:

701 "Дохід від реалізації готової продукції"

702 "Дохід від реалізації товарів"

703 "Дохід від реалізації робіт і послуг"

704 "Вирахування з доходу"

705 "Перестрахування"

Кореспонденція цих рахунків відображається відповідними записами у Головній книзі. На підставі цих даних складається схема кореспонденції рахунків обліку доходів. Доходи ТОВ "СБМ Груп" відображаються в Оборотно-сальдовій відомості по рахунках доходів.

Рахунок 70 "Доходи від реалізації" призначений для узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, товарів, робіт і послуг. По кредиту субрахунків відображається збільшення (одержання) доходу, по дебету - належна сума непрямих податків (акцизного збору, податку на додану вартість та інших податків та зборів, передбачених законодавством).

Аналітичний облік доходів від реалізації ведеться за видами (групами) наданих послуг.

На рахунку 71 "Інший операційний дохід" ведеться узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг). На субрахунку 713 "Дохід від операційної оренди активів" узагальнюється інформація про доходи, які підприємство отримує від своїх орендаторів.

Кореспонденція рахунків з обліку доходів ТОВ "СБМ Груп" представлена в Таблиці.

Доходи майбутніх періодів відображаються на рахунку 69 "Доходи майбутніх періодів", що призначений для узагальнення інформації про отримані доходи в звітному періоді, і підлягають включенню в доходи в майбутніх звітних періодах. До таких доходів відносяться доходи у вигляді отриманих авансових платежів за здані в оренду основні засоби і інші необоротні активи, підписка на газети, журнали, абонементна плата за користування засобами зв'язку.

По кредиту рахунка відображається сума отриманих доходів майбутніх періодів, по дебету їх списання на відповідні рахунки обліку доходів і включення в склад доходів звітного періоду.

Таблиця 12. Облік доходів діяльності ТОВ "СБМ Груп"

№ п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

1.

Визнаний дохід від реалізації послуг

361,362

703

2.

Відображена сума податків та платежів, отриманих в складі доходу від реалізації послуг

703

6415

3.

Списаний дохід, отриманий від основної діяльності протягом звітного періоду від реалізації послуг

703

791

4.

Визнаний інший операційний дохід в момент отримання безготівкових грошових коштів (в якості орендної плати за надані в операційну оренду активи)

311

713

5.

Відображена сума податків та платежів, отриманих в складі іншого операційного доходу, яка не визнається доходом (ПДВ в складі доходу від послуг по операційній оренді активів)

713

641

Бухгалтерія ТОВ "СБМ Груп" також здійснює облік витрат, а саме:

облік витрат сировини і матеріалів;

облік адміністративних витрат;

облік інших витрат;

облік податку на прибуток.

Витрати ТОВ "СБМ Груп" показані в оборотно-сальдовій відомості по рахунках витрат.

На дебеті рахунка 92 "Адміністративні витрати" відображають загальногосподарські витрати звітного періоду, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.

Обліковані витрати ТОВ "СБМ Груп" відображені на дебеті рахунків 92, 94, 98 за Інструкцією "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку" №291 від 30.11.99р., списуються в кредит рахунка 79"Фінансові результати".

Кореспонденція рахунків з обліку витрат діяльності ТОВ "СБМ Груп" представлена в Таблиці.

Таблиця 13

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Д-т

К-т

Виробничі затрати

1.

Прямі виробничі затрати

801

201

2.

Списано (списання на виробництво) матеріальні запаси

23

801

3.

Надходження готової продукції з виробництва на склад за фактичною виробничою собівартістю

26

23

4.

Списано ГП з балансу в зв'язку з реалізацією

901

26

5

Списано собівартість реалізованої продукції

79

901

Знос (амортизація)

1.

Нараховано амортизацію ОЗ

831

131

2.

Нараховано амортизацію основних засобів відповідно до П (С) БО 7

23

831

3.

Відображено виробничу собівартість готової продукції

26

23

4.

Списано готову продукцію з балансу у зв'язку з реалізацією

901

26

5.

Собівартість реалізованої продукції зараховано на зменшення доходів звітного періоду

79

901

Заробітна плата

1.

Нарахування з/п

811

661

2.

Нараховано заробітну плату виробничому персоналу

23

811

3.

Відображено виробничу собівартість готової продукції

26

23

4.

Списано готову продукцію з балансу у зв'язку з реалізацією

901

26

5.

Собівартість реалізованої продукції зараховано на зменшення доходів звітного періоду

79

901

Внески

1.

У Фонд соціального страхування на випадок безробіття (2%)

821

651

2.

За добровільним страхуванням, цивільно-правовими договорами

23

821

3.

Відображено виробничу собівартість готової продукції

26

23

4.

Списано готову продукцію з балансу у зв'язку з реалізацією

901

26

5.

Собівартість реалізованої продукції зараховано на зменшення доходів звітного періоду

79

901

Оренда

1.

Відображена сума орендної плати в складі витрат

91

685

2.

Списано розподілені пропорційно сумі прямих витрат загальновиробничі витрати

23

91

3.

Відображено виробничу собівартість готової продукції

26

23

4.

Списано готову продукцію з балансу у зв'язку з реалізацією

901

26

5.

Собівартість реалізованої продукції зараховано на зменшення доходів звітного періоду

79

901

Витрати майбутніх періодів (рах.39) - це витрати, здійснені в даному звітному періоді, але віднесені до майбутніх звітних періодів. Вони можуть погашатися протягом року або іншого терміну. До таких витрат належать витрати на освоєння нових видів послуг з програмного забезпечення, сплачені наперед податки і збори, суми передплат періодичних видань тощо.

Відображення витрат майбутніх періодів в обліку здійснюється наступним чином:

Д-т 39 "Витрати майбутніх періодів"

К-т 66 "Розрахунки з оплати праці"

К-т 65 "Розрахунки за страхуванням"

Таким чином, на рахунках 7-го класу формується інформація про доходи діяльності підприємства, а на рахунках 9-го класу - інформація про витрати діяльності підприємств.

На кінець кожного місяця бухгалтерія здійснює закриття рахунків доходів і витрат.

1.6 Облік зовнішньоекономічних операцій

Суб'єкти господарської діяльності України та іноземні суб'єкти господарської діяльності здійснюють зовнішньоекономічну діяльність у відповідності до чинного законодавства України, у відповідності до загальновизнаних засад, принципів, норм і правил міжнародної торгівлі та зобов'язань, взятих Україною в рамках міжнародних угод.

Суб'єкти, які є сторонами зовнішньоекономічного договору (контракту), мають бути здатними до укладання договору (контракту) відповідно до цього та інших законів України та/або закону місця укладання договору (контракту). Зовнішньоекономічний договір (контракт) складається відповідно до цього та інших законів України з урахуванням міжнародних договорів України. Суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності при складанні тексту зовнішньоекономічного договору (контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї, рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено прямо та у виключній формі цим та іншими законами України.

Оподаткування суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України здійснюється за такими принципами:

Україна самостійно встановлює і скасовує податки для суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності України;

ставки податків є однаковими для всіх суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та визначаються за товарною ознакою: для одного і того ж товару діє єдина ставка податку незалежно від походження товару.

Забороняється надавати податкові пільги, які застосовуються за умови участі в експортній діяльності, дотримання умов торгівельного балансу та використання місцевих матеріалів.

Структура зовнішньоекономічного договору ТОВ "Ореол-1" містить наступні розділи:

Преамбула

Визначення термінів

Послуги

Зобов'язання замовника

Загальна сума договору. Платежі

Строк дії договору

Конфіденційність

Право власності

Гарантії, відшкодування збитків та обмеження

Загальні умови

Реквізити та підписи сторін

Додатки до Договору

Під час зовнішньоекономічних відносин також використовується інвойс (Додаток А)

1.7 Облік власного капіталу і фінансових результатів

Відображення в обліку статутного капіталу товариства з обмеженою відповідальністю, що формується із вартості внесків його засновників, здійснюється від дати його державної реєстрації, коли новостворене товариство набуває прав юридичної особи.

Під капіталом в бухгалтерському обліку розуміють сукупність майнових засобів, що призначені для господарських цілей, виражена в грошовій одиниці. В цьому розумінні валюта балансу підприємства (тобто сума активів або рівна їй сума пасивів) і є його капіталом. Цей капітал поділяється на дві частини, що значно відрізняються одна від одної: позиковий капітал і власний капітал, або капітал у вузькому розумінні цього слова.

Власний капітал - це загальна вартість засобів підприємства, які належать йому на правах власності і використовуються ним для формування його активів. Такі активи формуються за рахунок інвестованого в них власного капіталу і представляють собою чисті активи підприємства.

Отже, найбільш стабільним є підприємство, яке використовує лише власний капітал, оскільки коефіцієнт автономії в такому випадку дорівнює одиниці. Але темпи розвитку подібних підприємств обмежені, оскільки власний капітал не може забезпечити необхідного додаткового обсягу.

Основним елементом власного капіталу є статутний капітал - один із основних показників, що характеризує розміри і фінансовий стан підприємства, - це сума коштів, внесених в майно підприємства власниками.

Збільшення розміру статутного капіталу товариства може проводитись за рахунок (шляхом): додаткових вкладів учасників товариства; за рахунок прибутків, отриманих внаслідок господарської діяльності товариства; у разі прийняття до складу учасників товариства нових учасників за рахунок вкладів цих учасників.

Облік статутного капіталу здійснюється на підставі статуту товариства та установчого договору.

В бухгалтерському обліку на суму збільшення статутного капіталу роблять запис по кредиту рахунка 40 "Статутний капітал" у кореспонденції з дебетом рахунків:

· 31 "Рахунки в банках" (на суму додаткових внесків учасників грошових коштів у національній або іноземній валюті);

· 32 "Прибуток, використаний у звітному періоді" (на суму прибутку, спрямованого до статутного капіталу підприємства).

Зменшення статутного капіталу товариства допускається після повідомлення в порядку, встановленому законом, усіх його кредиторів. Зменшення статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями може бути в результаті виходу із підприємства одного або кількох засновників, а також при списанні за рішенням правління понесених збитків, які учасники не зможуть покрити майбутнім прибутком. Зменшення статутного капіталу такого підприємства відображається по дебету рахунка 40 "Статутний капітал" і кредиту рахунків:

67 "Розрахунки з учасниками" (на суму належної до повернення частки капіталу)

442 "Непокриті збитки" (на суму списаних збитків).

Додатковий капітал (інший додатковий капітал) збільшується на суму дооцінки необоротних активів, на суму безкоштовно отриманих підприємством активів від інших юридичних та фізичних осіб та інші види додаткового капіталу. Облік додаткового капіталу здійснюється на підставі актів приймання-передачі основних засобів, довідок бухгалтерії, накладних, виписок банку, наказів, установчого договору.

Резервний капітал створюється з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фінансових утруднень і забезпечення нормальної діяльності. Величина резервного капіталу визначається установчими документами як максимальний відсоток від розміру статутного капіталу.

Поняття фінансових результатів діяльності трактується НП (с) БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності".

Узагальнюючим показником фінансових результатів господарської діяльності підприємства є прибуток. Прибуток - сума, на яку доходи перевищують пов'язані з ними витрати.

Для узагальнення інформації про формування і використання фінансових результатів господарської діяльності на підприємстві згідно національних стандартів та нового Плану рахунків та для визначення фінансового результату використовується рахунок 79 "Фінансовий результат". По кредиту цього рахунку відображається сума доходів без урахування податків та зборів від всіх видів діяльності підприємства, які збираються на окремих визначених рахунках доходів, а по дебету - суми витрат, які також списуються з визначених рахунків витрат. Таким чином, зіставлення дебетового та кредитового оборотів показує результат діяльності - чи то прибуток чи збиток.

Прибуток, що залишається у ТОВ "СБМ Груп" після сплати платежів до бюджету, поступає в його повне розпорядження. В більшості випадків прибуток використовується на розширення основних засобів, розвиток господарської діяльності.

Для узагальнення інформації про формування і використання фінансових результатів господарської діяльності підприємства також використовується рахунок 44 "Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)". На цьому рахунку ведеться облік нерозподілених прибутків поточного та минулих років, а також використаного в поточному році прибутку.

По кредиту рахунку відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, по дебету збитки та використання прибутку. Кореспонденцію рахунків з обліку фінансових результатів ТОВ "СБМ " наведено в Таблиці.

Таблиця 14. Кореспонденція рахунків з обліку фінансових результатів ТОВ "СБМ Груп"

№п/п

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

11

Отримано прибуток за результатами діяльності

791

703

2.

Нараховано податок на прибуток

981

641

3

Сплачено податок на прибуток до бюджету

641

311

4.

Нараховані інші податки та збори за рахунок прибутку

641

642

5.

Списано адміністративні витрати

791

92

1.8 Організація та використання результатів аналізу звітності

На підприємстві ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" узагальнення облікових даних та складання фінансової звітності входить в обов'язки головного бухгалтера. На нього покладено відповідальність за відображення результатів діяльності у звітності. При цьому він керується Інструкцією про порядок заповнення форм річної бухгалтерської звітності.

Звітність - це система показників у формі таблиці, які відображають об'єм і результати діяльності підприємства. її складання - завершальний етап облікової роботи.

Фінансова звітність, гідно з Законом України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період. Мета фінансової звітності - це забезпечення інформацією, яка допомагає користувачам приймати вигідніші економічні рішення.

Виділяють дві групи тих, хто приймає рішення, використовуючи для цього фінансові звіти. Одна група - це керівники підприємств, які звертаються до облікових даних і основуються на них в процесі прийняття важливих управлінських рішень. До другої групи належать зовнішні особи. Ця група складається, в першу чергу, з інвесторів як існуючих так і потенційних, інвестиційних аналітиків, кредиторів, уряду, профспілкових організацій тощо.

Бухгалтерські та інші зовнішні фінансові звіти обслуговують різноманітну групу осіб, які приймають рішення, з різноманітними інформаційними потребами.

Документація, яка ведеться підприємством, містить масу деталізованої інформації. З цієї маси деталей головний бухгалтер ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" відбирає та об'єднує необхідні дані у формі звітів, ознайомившись з якими керівництво може дізнатися про справжній стан речей з метою розробки або зміни політики і контролю фактичної діяльності у відповідності із встановленою обліковою політикою (наказ про облікову політику наведено у Додатку А). Система ведення документації на підприємстві встановлюється для того, щоб забезпечити надходження необхідної інформації з бухгалтерських записів у звіти. Чітка система звітів базується на чіткій системі ведення документації.

Фінансова звітність складається із звітних даних наростаючим підсумком з початку року.

ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" згідно з Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" повинен надавати такі форми фінансової звітності:

Баланс (Додаток Б)

Звіт про фінансові результати (Додаток Б)

Звіт про рух грошових коштів ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" не здає згідно законодавства. (Додаток В)

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом міністрів України.

Дані форми фінансової звітності ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" подає щоквартально та за рік.

Готуючи фінансову звітність, бухгалтеру необхідно дотримуватись наступних якісних характеристик: зрозумілість, доречність та надійність. Також до фінансової звітності пред'являються наступні вимоги, що забезпечують її достовірність: повноти, своєчасності та передбачуваності.

Узагальнення облікової інформації починається з ведення Головної книги. В ній згруповуються дані поточного бухгалтерського обліку на основі журналів-ордерів та даних аналітичного обліку. Головна книга відкривається на календарний рік. В ній є стільки розрахунків, скільки ведеться на підприємстві. Сальдо по головній книзі на початок року береться із головної книги за минулий рік.

Бухгалтерський баланс (ф. №1) у системі бухгалтерської звітності посідає центральне місце. Він є найважливішим джерелом інформації про фінансовий стан підприємства на звітну дату. Він дає змогу визначити склад і структуру майна підприємства, ліквідність та обіговість оборотних коштів, наявність власного капіталу та зобов'язань, стан та динаміку дебіторської та кредиторської заборгованості.

Баланс складають на підставі даних поточного бухгалтерського обліку, згрупованих у головній книзі. Баланс складається з трьох розділів активу і пятьох розділів пасиву. У кожному розділі статті балансу об'єднані у групи за економічними ознаками. В активі балансу відображено склад і розміщення засобів, а в пасиві - джерела коштів та їх цільове призначення.

Баланс складається щоквартально наростаючим підсумком і в кінці року складається річний баланс.

Другою формою річного бухгалтерського звіту є Звіт про фінансові результати (ф. №2), метою складання якого є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки підприємства за звітний період. Звітним періодом для складання фінансової звітності, а отже, і Звіту про фінансові результати, є календарний рік з 1 січня по 31 грудня включно.

Для складання бухгалтерської звітності звітною датою вважається останній календарний день звітного періоду. Проте, на відміну від Балансу, який складається на кінець останнього дня звітного періоду, Звіт про фінансові результати складається наростаючим підсумком з початку року.

Розділ II. Зовнішній аудит

В ТОВ "Систем Бізнес Менеджмент Груп" за всю його історію існування та діяльності зовнішній аудит не проводився, а тому в даному розділі я пропоную розглянути загальну схему організації і методики здійснення зовнішнього аудиту.

2.1 Організація діяльності аудиторської фірми

Аудит - це перевірка фінансових звітів та іншої інформації про фінансово-господарську діяльність суб'єкта господарювання з метою формування висновків про реальний стан цього суб'єкта. Основними документами, що регулюють аудиторську діяльність, є Закон України "Про аудиторську діяльність" від 22.04.93 р. № 3125-ХІІ (далі. - Закон № 3125) та Стандарти аудиту та етики Міжнародної федерації бухгалтерів (далі - МСА).

Цим законом визначено, що аудит проводиться на основі договору між аудиторською фірмою (аудитором) і замовником. В міжнародних стандартах обов'язково вказується необхідність оцінки всіх аспектів незалежності аудитора під час укладання такого договору. Вимоги до професійної компетентності аудитора викладені у відповідних статтях Закону України "Про аудиторську діяльність" і відповідних Положеннях Аудиторської палати про сертифікацію аудиторів і ліцензування аудиторської діяльності. Законом також передбачено, що аудитор повинен належним чином виконувати свої обов'язки і нести за це відповідальність. Конфіденційність інформації, отриманої під час здійснення аудиторських послуг, є обов'язком аудиторів України. Законодавство України також забороняє здійснення аудиту аудитором, який має прямі родинні відносини з керівництвом суб'єкту, що перевіряється.

Обов'язковими умовами якісного здійснення аудиту є планування і документування. Раціональний розподіл обов'язків під час здійснення перевірки диктує необхідність розробки стандартних програм аудиту основних циклів господарських операцій для підприємств і організацій різних галузей. Такі узагальнені програми повинні розроблятися на рівні професійних організацій, а деталізуватись і використовуватись на рівні аудиторських фірм. тПри цьому також необхідно ураховувати вплив оцінки системи внутрішнього контролю на вибір стратегії аудиту.

В процесі планування складають два основних документи:

1. Загальний план.

2. Програму перевірки.

Найголовнішою вимогою до сучасного аудиту є його обов'язкове планування. Під час планування використовується наступна інформація:

умови договору;

складаються і заповняються анкети оцінки ризику;

нормативно - правові документи, що регулюють аудит;

наявність аудиторських доказів;

рівень довіри до системи внутрішнього контролю;

облікова інформація підприємства;

визначений рівень ризику та суттєвості.

План розробляється таким чином, щоб у ньому визначався час проведення кожної конкретної аудиторської процедури. У плані відображається перелік і обсяг виконаних робіт, строки виконання, процедури, що здійснюється аудитором.

Одним із найважливіших моментів виконання плану аудиторських робіт є програма аудиту - це документ, який містить завдання аудиту для конкретного об'єкту, процедури, необхідні для виконання поставлених завдань (обсяг та термін їх виконання).

Документи, що надаються для аудиторської перевірки:

статутні документи;

баланс, додатки до балансу, інші звітні форми, декларації з ПДВ та податку на прибуток за відповідний рік;

оборотно-сальдові відомості;

касова книга;

матеріали з нарахування заробітної плати;

журнали-ордери, оборотні відомості, інші бухгалтерські регістри;

відомості обліку основних засобів та нарахування зносу;

договори, накази по підприємству;

банківські та касові документи;

матеріали з інвентаризації матеріальних цінностей, основних засобів, дебіторської заборгованості;

авансові звіти;

первинні документи з оприбуткування та списання матеріальних цінностей;

акти виконаних робіт.

По закінченню проведення аудиту на підприємстві аудитор складає аудиторський висновок, який представляє собою висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок складається в установленому порядку та засвідчується підписом та печаткою аудиторської фірми.

2.2 Організація і методика аудиту капіталу

Метою аудиту статутного капіталу є встановлення достовірності первинних даних відносно формування та використання статутного капіталу, повноти і своєчасності відображення інформації в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку статутного капіталу відповідно до установчих документів та облікової політики, достовірності відображення статутного капіталу у звітності підприємства.

Основними завданнями аудиту статутного капіталу є:

перевірка достовірності відображення показників щодо власного капіталу, встановлення законності й правильності їх формування;

встановлення повноти формування статутного капіталу, відповідності фактичних внесків учасників умовам установчих документів, дотримання строків внесення часток до статутного капіталу;

перевірка стабільності величини статутного капіталу, його відповідності розміру, визначеними установчими документами. Джерелами інформації для аудиту операцій зі статутним капіталом є:

наказ про облікову політику підприємства;

документи, що підтверджують право власності на майно, що вноситься як внесок до статутного капіталу: свідоцтво про право власності на нерухомість, земельні ділянки, транспортні засоби, інтелектуальну власність тощо;

первинні документи з обліку статутного капіталу (статут, установчий договір, накази, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо);

облікові регістри, що використовуються для відображення операцій з обліку власного капіталу (журнал 7);

акти та довідки попередніх ревізій, аудиторські висновки та інша документація, що узагальнює результати контролю;

звітність (Баланс, Звіт про власний капітал).

При формуванні статутного капіталу виникають різні упущення, помилки, виправлення, основні серед яких такі:

необґрунтоване збільшення статутного капіталу за рахунок завищення вартості ТМЦ, НМА, що вносяться до статутного капіталу;

невнесення або неповне внесення засновниками своїх вкладів до статутного капіталу;

несвоєчасне внесення змін до реєстру акціонерів;

несвоєчасне оформлення вибуття та прийому нових засновників;

неправильне оформлення внесення засновниками своїх вкладів до статутного капіталу;

неправильне оформлення повернення засновникам часток із статутного капіталу;

відсутність оригіналів або завірених відповідно до законодавства документів;

фіктивні документи або операції;

невиконання нормативних документів.

2.3 Організація і методика аудиту необоротних активів

Проведення аудиту необоротних активів є відповідальним етапом аудиту діяльності підприємства взагалі, що зумовлено складністю та важливістю обліку складових таких активів, їх значним впливом на фінансові показники підприємства.

Мета аудиту необоротних активів полягає в одержанні належних і достатніх аудиторських доказів про те, що їх облік відповідає законодавчим і нормативним вимогам, а інформація про них у фінансовій і податковій звітності є достовірною в усіх суттєвих аспектах.

Завдання аудиту необоротних активів полягають у перевірці:

• реальності існування необоротних активів на певну дату;

• права власності на них;

• правильності документального оформлення їх надходження, використання та вибуття;

• правильності ведення аналітичного і синтетичного обліку;

• наявності контролю за збереженням і ефективністю використання об'єктів;

• правильності оцінювання об'єктів;

• правильності нарахування їх амортизації;

• законності і правильності відображення в обліку операцій з необоротними активами;

• правильності і достовірності подання інформації про необоротні активи у фінансовій звітності;

• правильності і достовірності подання інформації про необоротні активи в податковій звітності.

Джерелами інформації для формування аудиторських доказів у процесі аудиту необоротних активів є:

і. Наказ про облікову політику.

Первинні документи з обліку наявності, руху та використання основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, інших необоротних активів.

Облікові регістри, що використовуються для відображення господарських операцій з обліку основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів, інших необоротних активів.

4. Документи попередніх аудиторських перевірок, інвентаризацій та інша документація, що узагальнює результати контролю.

5. Фінансова та податкова звітність.

6. Інструкція з інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків.

Для обліку основних засобів та інших необоротних матеріальних активів використовуються первинні документи типових форм, затверджених Державним комітетом статистики України:

03-1 акт приймання-передавання (внутрішнього переміщення) основних засобів (Додатки 1,2);

03-2 акт здачі відремонтованих, реконструйованих та модернізованих об'єктів;

03-3 акт на списання основних засобів;

03-4 акт на списання автотранспортних основних засобів;

03-5 акт установлення, пуску та демонтажу будівельної машини;

03-6 інвентарна картка обліку основних засобів (Додаток);

03-7 опис інвентарних карток обліку основних засобів;

03-9 інвентарний список основних засобів.

Первинним документом обліку нематеріальних активів є форма ВНА-1 "Відомість обліку нематеріальних активів і нарахування амортизації".

Для аудиту необоротних активів складається програма проведення перевірки відповідно до загальних принципів планування аудиту з урахуванням особливостей аудиту конкретних об'єктів необоротних активів, які наведено нижче.

Під час перевірки використовуються як загальнонаукові, так і специфічні методи аудиту, а саме: фізична перевірка, документальна перевірка, підтвердження, спостереження, опитування, аналітичні процедури, узагальнення.

Перевіряючи стан первинної документації, необхідно звернути увагу на те, чи є первинні документи типовими, затвердженими Міністерством статистики України; чи є в документі обов'язкові реквізити, передбачені ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", Положенням про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, а також додаткові реквізити, передбачені інструкцією зі складання конкретного документа. Перевіряється також правильність і повнота складання облікових регістрів синтетичного й аналітичного обліку.

Перевіряється правильність оцінювання об'єктів, передбаченого чинними нормативними документами.

Під час проведення аудиту необоротних матеріальних активів з'ясовують, чи всі об'єкти закріплені за матеріально відповідальними особами, наскільки повно і правильно проведена остання інвентаризація, які нестачі і лишки встановлені при інвентаризації, чи правильно вони відображені в бухгалтерському обліку. Якщо за результатами інвентаризації оприбутковані об'єкти, які виготовлені підприємством господарським способом і відсутні в обліку, то перевіряється, чи не порушена фінансова дисципліна підприємства (виготовлення об'єктів за рахунок виробничих витрат під виглядом капітального ремонту тощо). Особлива увага звертається на об'єкти, які не закріплені за матеріально відповідальними особами або за якими під час останньої інвентаризації встановлені лишки чи нестачі.

2.4 Організація і методика аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості

Мета аудиту дебіторської заборгованості - це підтвердження достовірності, повноти, реальності та законності обліку дебіторської заборгованості у звітності, тобто в балансі підприємства.

Задачі, що стоять перед аудитором наступні:

• оцінювати систему внутрішнього контролю за дебіторською заборгованістю,

• для чого необхідно визначити сильні та слабкі сторони контролю, що

• впливають на проведення щорічних аудиторських процедур;

• виявити дані, які можна використовувати при щорічних аудиторських

• процедурах;

• скласти програму та методику проведення аудиту дебіторської заборгованості;

• здійснити аудит дебіторської заборгованості;

• видати кваліфікований аудиторський висновок, якщо це є можливим.

Джерелами інформації для проведення аудиту дебіторської заборгованості являються:

• нормативні документи по аудиту;

• річна та квартальна звітність;

• головна книга;

• касова книга;

• регістри синтетичного та аналітичного обліку;

• первинні документи за період.

Методи контролю, які застосовуються при аудиті дебіторської заборгованості:

• нормативно-правове регулювання, тобто визначення законності заборгованості, правомірності господарських операцій, в результаті яких вона виникла документальний, тобто перевірка документального підтвердження сум заборгованості, перевірка регістрів синтетичного та аналітичного обліку у співставленні з даними первинних документів, розрахунково-обчислювальні перевірки та ін.

• фактичний, тобто інвентаризація дебіторської заборгованості

У процесі аудиту операцій з грошовими коштами необхідно розв'язати такі основні завдання:

• підтвердити реальне існування залишків грошових коштів на відповідних рахунках;

• перевірити правильність відображення в обліку операцій з грошовими коштами;

• переконатися у правильності і достовірності подання і розкриття інформації про залишки грошових коштів, їх рух у фінансовій звітності та в примітках до неї;

• ознайомитися з умовами зберігання готівки та інших грошових документів у касі;

• вивчити фактичний порядок документального оформлення операцій знаходження і вибуття грошових коштів, ведення касової книги та книги реєстрації грошових документів, обліку касових операцій;

• установити законність і достовірність операцій з надходження і списання коштів з банківських рахунків та правильність їх відображення.

Методика аудиту грошових коштів передбачає таку послідовність дій:

аудит внутрішнього контролю грошових коштів;

розроблення програми аудиту на підставі даних аудиту внутрішнього контролю;

здійснення обраних процедур з метою збору аудиторських доказів;

формування висновків на підставі зібраних доказів. Призначаючи аудиторів на перевірку, доцільно розподіляти завдання так, щоб весь цикл операцій, пов'язаних з готівковим обігом, перевіряв один виконавець (у разі значної кількості первинних документів - одна група виконавців). До такого циклу операцій можна умовно віднести:

касові операції;

операції на поточних рахунках у банку.

За наявності операцій в іноземній валюті доцільно розподілити процес аудиту на два етапи:

• аудит операцій в іноземній валюті;

• аудит операцій в національній валюті.

Аудит касових операцій повинен проводитись відповідно до розробленої програми за такими напрямами:

перевірка правильності документального оформлення касових операцій;

оцінювання повноти і своєчасності оприбуткування грошових коштів;

аналіз правильності списання грошових коштів на витрати;

перевірка дотримання касової дисципліни;

дотримання порядку оприбуткування готівки; - дотримання встановлених лімітів каси;

перевірка цільового використання готівки в касі;

контроль за видачею значних сум готівки;

дотримання порядку витрачання готівки з виручки на виплати, пов'язані з оплатою праці;

дотримання порядку видачі готівки під звіт та її використання;

дотримання граничних обмежень на здійснення готівкових розрахунків;

перевірка правильності відображення касових операцій у синтетичному й аналітичному обліку;

перевірка правильності ведення обліку грошових документів;

перевірка документів з інвентаризації грошових коштів у касі;

перевірка правильності відображення касових операцій у формах звітності.

Для аудиту грошових коштів у банках використовуються такі процедури:

• перевірка наявності рахунків, відкритих суб'єктом господарювання в банках;

• перевірка правильності ведення синтетичного й аналітичного обліку

• грошових коштів на рахунках у банках;

• перевірка документів з інвентаризації грошових коштів на рахунках у банках;

• перевірка правильності відображення інформації про грошові кошти у

• фінансовій звітності.

Починаючи дослідження операцій з грошовими коштами, аудитор має отримати, по можливості, повну інформацію про внутрішній контроль у даній ділянці обліку. Треба з'ясувати, як на підприємстві дотримуються касової дисципліни, чи жорстко контролюються операції з готівкою, у тому числі з іноземною валютою, наскільки чітко забезпечується санкціонування різних платежів з поточного та інших рахунків підприємства. З цією метою аудитор оцінює такі об'єкти:

1) організацію збереження грошових коштів у касі;

2) здійснення угод із матеріально відповідальними особами (наявність договорів із касирами);

кваліфікацію та практичний досвід касирів, що забезпечують роботу каси;

порядок надходжень та видатків грошових коштів;

5) забезпечення реальності ведення обліку за напрямами діяльності підприємства;

дотримання необхідних процедур організації здійснення господарських операцій з грошовими коштами;

дотримання вимог до первинних та зведених документів, що забезпечує наявність доказів про їх здійснення;

8) використання та збереження бухгалтерської документації з обліку грошових коштів згідно з "Положенням про документальне забезпечення записів бухгалтерського обліку".

Ретельне вивчення зазначених вище питань дасть змогу аудитору визначити думку про стан господарських операцій за готівковими розрахунками на підприємстві, визначити недоліки в їх організації та можливі напрями ліквідації порушень, зловживань.

2.5 Організація і методика аудиту запасів

Аудит виробничих запасів здійснюється за двома напрямами:

1. Перевірка їх фактичної наявності, яка здійснюється за допомогою інвентаризації.

аудиторські процедури поділяються на ті, що проводяться:

до інвентаризації;

під час інвентаризації;

після закінчення інвентаризації.

Під час проведення інвентаризації аудитор спостерігає за роботою інвентаризаційної комісії. А також аудитор проводить контрольні перевірки, час від часу звіряючи дані з даними інвентаризаційних описів. Особливу увагу аудитор звертає на номери, марки назви, оскільки тут найчастіше виявляється заміна. Аудитор звертає також увагу на перевірку подій після складання балансу та правильності їх віднесення до того чи іншого звітного періоду.

2. Перевірка правильності оцінки запасів в обліку і звітності.

У рамках першого напрямку проводиться інвентаризація, яка дає можливість виявити недостачі або лишки запасів та інші відхилення в обліку, якщо такі мають місце на підприємстві.

Під час проведення інвентаризації аудитор не може бути членом інвентаризаційної комісії, але, спостерігаючи за її роботою може:

спостерігати за виконанням процедур інвентаризації;

перевірити правильність підрахунку на основі випадкової вибірки;

2.6 Організація і методика аудиту праці та її оплати

Під час проведення аудиту розрахунків з оплати праці слід використовувати такі джерела інформації: трудове законодавство, Кодекс законів про працю, розрахунково-платіжну відомість, особистий рахунок, нормативно-довідкову інформацію до обліку праці і заробітної плати, первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, акти перевірок, накази, картки, особисті справи робітників, трудові договори і контракти, відомості обліку, нормативні документи для нарахування заробітної плати, відпускних та інші документи стосовно об'єкта дослідження, табелі, наряди, баланс, Головну книгу. Вивчаються всі документи, які додаються до журналу, відомості, на основі яких складається бухгалтерське проведення як за дебетом, так і за кредитом рахунку 66 "Розрахунки з оплати праці".

Основними завданнями аудиту розрахунків з оплати праці є:

підтвердження достовірності нарахувань та виплат робітникам та службовцям, відображення даних процесів в обліку;

з'ясування законності та повноти утримань із заробітної плати та інших виплат працівникам на користь підприємства, інших суб'єктів;

перевірка організації аналітичного обліку розрахунків з оплати праці та взаємозв'язку аналітичного та синтетичного обліку;

оцінка заходів, яких вживає адміністрація з метою своєчасного стягнення заборгованості працівників, є важливими джерелами інформації для перевірки цих питань.

Також, для перевірки застосовуються методи зіставлення даних бухгалтерського обліку з первинними документами (оклади, затверджені в штатному розкладі, і фактичні нарахування, табель обліку робочого часу і розрахунок зарплати), перерахунки (аудитор перераховував суми, які були утримані, і порівнює з нормами чинного законодавства) тощо.

Під час перевірки правильності виплат допомоги у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, звертається увага на лікарняний листок, який є основою для нарахування такої виплати. Приділяється увага перевірці виплат за договорами підряду та іншими договорами цивільно-правового характеру.

Також перевіряється оплата за поточну відпустку, чи правильно визначено наказом підприємства тривалість відпустки і розрахована сума заробітку працівника до відпустки, а також середньомісячний і середньоденний заробіток, який є підставою для розрахунку.

Аудитор вивчає також своєчасність та повноту утримань з нарахованої заробітної плати, досліджує відповідність аналітичного обліку по заробітній платі синтетичному обліку за рахунком 66 "Розрахунки з оплати праці", вивчає всі документи, які додаються до журналів 5 і 5а.

2.7 Організація і методика аудиту зобов'язань

Зобов'язання - заборгованість підприємства, яка виникла внаслідок минулих подій І погашення якої, як очікується, призве/де до зменшення ресурсів підприємства, що забезпечують економічні вигоди.

Зобов'язання визнається, якщо його оцінка може бути достовірно визначена та існує ймовірність зменшення економічних вигід у майбутньому внаслідок його погашення. Якщо на дату балансу раніше визнане зобов'язання не підлягає погашенню, то його сума включається до складу доходу звітного періоду.

Мета аудиту зобов'язань - установлення достовірності первинних даних щодо їх формування, повноти і своєчасності відображення інформації у зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення їх обліку відповідно до нормативних документів та облікової політики, достовірності відображення у звітності підприємства.

При проведенні аудиту зобов'язань мають бути вирішені такі завдання:

перевірка реальності існування зобов'язань на певну дату;

перевірка права власності та правильності оцінювання заборгованості;

перевірка правильності документального оформлення зобов'язань;

установлення причин і строків утворення заборгованості;

перевірка наявності прострочених зобов'язань;

перевірка правильності списання заборгованості, термін позовної давності якої минув;

перевірка правильності та обґрунтованості відображення в обліку списаної заборгованості;

перевірка правильності та достовірності відображення інформації про зобов'язання у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності.

Види зобов'язань: довгострокові і поточні зобов'язання; забезпечення; непередбачені зобов'язання, доходи майбутніх періодів.

Довгострокові зобов'язання - зобов'язання, які не підлягають погашенню протягом операційного циклу підприємства або протягом 12 місяців з дати балансу.

Поточні зобов'язання - зобов'язання, які будуть погашені протягом операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом 12 місяців починаючи з дати балансу.

Непередбачене зобов'язання - це зобов'язання, що може виникнути внаслідок минулих подій та існування якого буде підтверджене лише тоді, коли відбудеться або не відбудеться одна чи більше невизначених майбутніх подій, над якими підприємство не має повного контролю; або теперішнє зобов'язання, що виникає внаслідок минулих подій, але не визнається, оскільки малоймовірно, що для врегулювання зобов'язання потрібно буде використати ресурси, які втілюють у собі економічні вигоди, або оскільки суму зобов'язання не можна достовірно визначити.

Забезпечення - зобов'язання з невизначеними сумою або часом погашення на дату балансу.

Забезпечення створюється при виникненні внаслідок минулих подій зобов'язання, погашення якого, ймовірно, призведе до зменшення ресурсів, що втілюють економічні вигоди, і його оцінка може бути розрахунково визначена. Забороняється створювати забезпечення для покриття майбутніх збитків від діяльності підприємства.

Забезпечення для відшкодування витрат на реструктуризацію створюється за наявності затвердженого керівництвом підприємства плану реструктуризації з конкретними заходами, строками їх виконання та сумою витрат, що будуть понесені, й після початку реалізації цього плану.

При проведенні аудиту довгострокових зобов'язань аудитор повинен ураховувати, що до них належать довгострокові кредити банків, інші довгострокові фінансові зобов'язання, відстрочені податкові зобов'язання, інші довгострокові зобов'язання.

Зобов'язання, на яке нараховуються відсотки та яке підлягає погашенню протягом 12 місяців з дати балансу, слід розглядати як довгострокове зобов'язання, якщо первісний термін погашення був більшим за 12 місяців та якщо до затвердження фінансової звітності існує угода про переоформлення цього зобов'язання на довгострокове.

Довгострокове зобов'язання за кредитною угодою [якщо угода передбачає погашення зобов'язання на вимогу кредитора (позикодавця) у разі порушення певних умов, пов'язаних з фінансовим станом позичальника], умови якої порушені, вважається довгостроковим, якщо: позикодавець до затвердження фінансової звітності погодився не вимагати погашення зобов'язання внаслідок порушення; не очікується виникнення подальших порушень кредитної угоди протягом 1.2 місяців з дати балансу.

Довгострокові зобов'язання, на які нараховуються проценти, відображаються в балансі за їх теперішньою вартістю. Визначення теперішньої вартості залежить від умов та виду зобов'язання.

Щодо аудиту поточних зобов'язань слід зазначити, що до них включають: короткострокові кредити банків, поточну заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, короткострокові векселі видані, кредиторську заборгованість за товари, роботи, послуги; поточну заборгованість за розрахунками з одержаних авансів, за розрахунками з бюджетом, за розрахунками з позабюджетних платежів, за розрахунками зі страхування, за розрахунками з оплати праці, за розрахунками з учасниками, за розрахунками із внутрішніми підрозділами підприємства; інші поточні зобов'язання.

Поточні зобов'язання відображаються в балансі за сумою погашення.

Процедури аудиту довгострокових зобов'язань:

1. Перевірка наявності і відповідності законодавству договорів кредитування.

2. Перевірка правильності відображення в обліку довгострокових позик (довгострокових кредитів банків у національній та іноземній валюті, відстрочених довгострокових кредитів та інших довгострокових позик).

3. Перевірка відповідності інформації про довгострокові позики в регістрах аналітичного, синтетичного обліку і фінансовій звітності.

4. Перевірка правильності і достовірності обліку векселів виданих, відповідності їх аналітичного й синтетичного обліку та показників фінансової звітності.

5. Перевірка правильності і достовірності обліку довгострокових зобов'язань за облігаціями (зобов'язань за облігаціями, премій та дисконту за випущеними облігаціями), відповідності інформації про довгострокові зобов'язання в регістрах аналітичного і синтетичного обліку та у фінансовій звітності.

6. Перевірка правильності документального оформлення довгострокових зобов'язань з оренди (фінансової оренди, оренди цілісних майнових комплексів) та їх відображення в регістрах аналітичного і синтетичного обліку та у фінансовій звітності.

Перевірка правильності документального оформлення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку і документах фінансової звітності інформації про відстрочені податкові та інші довгострокові зобов'язання.

Перевірка правильності документального оформлення та відображення в регістрах бухгалтерського обліку і документах фінансової звітності інформації про інші довгострокові зобов'язання (відстрочена відповідно до законодавства заборгованість з податків, зборів, обов'язкових платежів, фінансова допомога на зворотній основі тощо).

9. Перевірка правильності та своєчасності проведення інвентаризацій довгострокових зобов'язань і відображення їх результатів у бухгалтерському обліку.

Процедури аудиту поточних зобов'язань:

Перевірка наявності і відповідності законодавству таких договорів: кредитних; орендних; підрядних; з навчальними закладами; з наймачами квартир; з батьками дітей, які відвідують дитячі заклади; інших.

Перевірка відповідності інформації про короткострокові позики в регістрах аналітичного і синтетичного обліку та у фінансовій звітності (короткострокових кредитів банків у національній та іноземній валюті, відстрочених короткострокових кредитів та прострочених позик).

3. Перевірка правильності й достовірності відображення в обліку поточної заборгованості за довгостроковими зобов'язаннями.

4. Перевірка правильності й достовірності обліку короткострокових векселів виданих, відповідності їх аналітичного і синтетичного обліку та показникам фінансової звітності.

5. Перевірка правильності й достовірності обліку розрахунків з постачальниками та підрядчиками, відповідності аналітичного і синтетичного обліку та показникам фінансової звітності, відповідності бухгалтерського обліку розрахунків умовам договорів та законодавству.

6. Перевірка правильності й достовірності визначення бази для розрахунків за податками та обов'язковими внесками і платежами (за окремими їх видами).

7. Перевірка правильності й достовірності обліку розрахунків за податками, обов'язковими платежами, податкових зобов'язань та податкового кредиту, відповідності їх аналітичного і синтетичного обліку та показникам фінансової звітності.

8. Перевірка правильності й достовірності обліку розрахунків за страхуванням (пенсійним, на випадок безробіття, тимчасової непрацездатності, від нещасних випадків на виробництві, індивідуальним страхуванням персоналу, страхуванням майна та іншими розрахунками за страхуванням), відповідності їх аналітичного і синтетичного обліку інформації, наведеній у показниках фінансової звітності.

9. Перевірка наявного облікового та необлікового складу персоналу підприємства, документів з обліку праці та її оплати, нарахування заробітної плати та додаткових виплат і правильності й достовірності їх відображення в регістрах аналітичного і синтетичного обліку, відповідності записам Головної книги, оборотних відомостей і показникам фінансової звітності.

10. Перевірка правильності і достовірності інформації про розрахунки з учасниками в регістрах аналітичного і синтетичного обліку та показниках фінансової звітності.

11. Перевірка правильності та достовірності відображення в обліку

розрахунків за іншими операціями (за авансами одержаними, внутрішніх розрахунків, внутрішньогосподарських розрахунків, розрахунків за нарахованими процентами за товарними кредитами, орендними та іншими операціями, розрахунків з іншими кредиторами). Перевірка відповідності інформації про розрахунки за іншими операціями в регістрах аналітичного і синтетичного обліку та показниках фінансової звітності.

12. Перевірка правильності та своєчасності проведення інвентаризацій короткострокових зобов'язань і відображення їх результатів у бухгалтерському обліку.

2.8 Організація і методика аудиту витрат

Аудиторська перевірка виробничих витрат є досить трудомістким процесом, що вимагає від аудитора знання, крім безлічі нормативних та інструктивних матеріалів, також і особливостей обрахунку собівартості продукції в окремих галузях і видах господарської діяльності. Тому до початку документальної перевірки аудитору необхідно вивчити організаційні і технологічні особливості підприємства, спеціалізацію, масштаби і структуру кожного виду його виробничої діяльності. На основі аналізу облікової політики й особливостей виробництва аудитор з'ясовує обґрунтованість застосовуваного на практиці методу обліку виробничих витрат і варіанта зведеного обліку витрат.


Подобные документы

  • Загальна характеристика підприємства та організація обліку та аудиту на підприємстві. Аналіз фінансового стану. Особливості обліку фінансових інвестицій. Порядок бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості та її відображення у фінансовій звітності.

    дипломная работа [386,9 K], добавлен 10.05.2013

  • Ведення фінансової бухгалтерії в Україні як обов'язкове. Форма організації бухгалтерського обліку, облікова політика. Форма та зміст фінансової звітності. Особливості обліку інвестиційної нерухомості. Витрати: поняття, класифікація та умови визнання.

    реферат [31,2 K], добавлен 26.10.2010

  • Способи та методи контролю за веденням обліку та документації на підприємстві. Нормативно-законодавчі аспекти організації аудиту. Проблеми внутрішнього аудиту на підприємстві, шляхи їх вирішення. Організація та контроль за складанням фінансової звітності.

    курсовая работа [166,6 K], добавлен 12.01.2012

  • Зміст та етапи розвитку бухгалтерського обліку, його форми та принципи, особливості організації в бюджетних установах. Облікова політика підприємств. Сучасні підходи до складання фінансової звітності. Основи регулювання та контролю бухгалтерського обліку.

    курсовая работа [415,8 K], добавлен 04.08.2011

  • Загальна характеристика ДП "Коростенський лісгосп АПК", технологія його виробництва. Особливості організації і ведення бухгалтерського обліку, аналізу і аудиту грошових коштів на підприємстві. Специфіка організації обліку грошових коштів на підприємстві.

    дипломная работа [478,5 K], добавлен 13.05.2014

  • Комплексна організація бухгалтерського обліку господарської діяльності підприємства. Інформація про майно підприємства та джерела його формування. Облік розрахунків із субпідрядниками. Розрахунки підрядника із замовником. Вартість виконаних робіт.

    контрольная работа [24,8 K], добавлен 18.11.2012

  • Введення в Україні поняття "облікова політика". Значення облікової політики для підприємницької діяльності. Вибір комплексу методичних прийомів та процедур організації та ведення бухгалтерського обліку установою. Формальні та неформальні інститути.

    реферат [32,3 K], добавлен 03.09.2010

  • Основні економічні показники діяльності та облікова політика підприємства. Аналіз аналітичного обліку доходів. Відображення в фінансовій, податковій та статистичній звітності інформації щодо прибутку. Внутрішній і зовнішній аудит фінансових результатів.

    дипломная работа [3,0 M], добавлен 06.11.2014

  • Характеристика фінансово-господарської діяльності ВАТ "Полтавасортнасіннєовоч" та організація бухгалтерського обліку. Аналіз фінансових результатів підприємства. Порядок використання прибутку та його відображення у фінансовій звітності підприємства.

    дипломная работа [846,3 K], добавлен 28.12.2011

  • Трансформація національної системи бухгалтерського обліку. Прискорення процесу приведення у відповідність до вимог ринкової економіки та міжнародних стандартів бухгалтерського обліку. Основні принципи бухгалтерського обліку і фінансової звітності.

    презентация [889,6 K], добавлен 22.04.2015

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.