Облік грошових коштів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки України

Київський національний торговельно-економічний університет

Обліково-економічний факультет

Кафедра бухгалтерського обліку

Звіт з виробничої практики

Зміст

Вступ

1. Ознайомлення з системою управління підприємством та організацією облікової роботи на ТОВ "НВЦ "Еталон"

2. Фінансовий облік на ТОВ "НВЦ "Еталон"

2.1 Облік грошових коштів

2.2 Облік дебіторської заборгованості

2.3 Облік фінансових інвестицій

2.4 Облік запасів

2.5 Облік необоротних активів

2.6 Облік зобов'язань

2.7 Облік доходів, витрат, фінансових результатів, нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

2.8 Облік власного капіталу

2.9 Фінансова та податкова звітність

3. Управлінський облік на ТОВ " НВЦ "Еталон"

3.1 Організація управлінського обліку

3.2 Класифікація затрат і доходів у системі управлінського обліку

3.3 Методи обліку затрат та калькулювання собівартості продукції

3.4 Облік прямих та непрямих затрат

3.5 Облік і калькулювання за повнотою включення затрат

3.6 Аналіз релевантних затрат та підготовка інформації для прийняття управлінських рішень

3.7 Облік затрат і доходів у процесі складання бюджетів

3.8 Облік і контроль за центрами відповідальності

4. Фінансовий та стратегічний аналіз діяльності ТОВ " НВЦ "Еталон"

4.1 Аналіз фінансових результатів та рентабельності підприємства

4.2 Аналіз і оцінка економічного потенціалу підприємства

4.3 Аналіз джерел фінансування підприємства

4.4 Аналіз грошових потоків підприємства

4.5 Аналіз та прогнозування фінансово-господарської діяльності підприємства

5. Аудит ТОВ " НВЦ "Еталон"

5.1 Організація внутрішнього аудиту

5.2 Методика аудиту установчих документів та облікової політики підприємства

5.3 Методика аудиту необоротних активів

5.4 Методика аудиту запасів і витрат діяльності

5.5 Методика аудиту грошових коштів і дебіторської заборгованості

5.6 Методика аудиту доходів і фінансових результатів

5.7 Методика аудиту фінансової звітності

Висновки і пропозиції

Список використаних джерел

Вступ

Однією з головних програм в структурі вищої освіти є підготовка студентів-магістрів, які в подальшому займуть важливе місце в трудовому потенціалі нашої країни. Підготовка магістрів з спеціальності "Облік та аудит" спрямована на виховання фахівця найвищого освітньо-кваліфікаційного рівня - магістр. Даний освітній рівень забезпечує працівника необхідними професійними здібностями та якостями, які в подальшому дозволять йому займати посади наукових співробітників, головних бухгалтерів, аудиторів, фінансових директорів у комерційних фірмах, консалтингових структурах та інших товариствах.

Важливою складовою навчального плану з підготовки магістрів є виробнича практика, на якій студент повинен поглибити свої знання з фаху та набути вмінь адаптації теоретичних положень, методичного інструментарію в умовах діяльності конкретного підприємства. Отже, метою практики є: поглиблення теоретичних та набуття практичних знать з фаху; оволодіння сучасними методами та формами організації обліку; набуття навичок самостійної роботи для вирішення проблем з обліку, аналізу та аудиту в сучасних умовах господарювання.

Відповідно до поставленої мети передбачено вирішення таких основних завдань:

Ш ознайомитися з системою управління підприємством та організацією облікової роботи;

Ш вивчити організацію фінансового обліку на базовому підприємстві;

Ш розглянути організацію управлінського обліку на базовому підприємстві;

Ш здійснити фінансовий та стратегічний аналіз діяльності підприємства;

Ш дослідити результати аудиту, який проводився на підприємстві;

Ш надати рекомендації та пропозиції;

Ш зібрати необхідний практичний матеріал для магістерської роботи.

1. Ознайомлення з системою управління підприємством та організацією облікової роботи на ТОВ "НВЦ "Еталон"

Товариство з обмеженою відповідальністю "НВЦ "Еталон" створено керуючись Господарським кодексом України, Законом України "Про господарські товариства", Законом України "Про власність" та іншим законодавством України, на підставі Установчого договору про створення та діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю "НВЦ "Еталон" 12.11.1992 року. Юридична та фізична адреси підприємства - 04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 104, тел. 417-16-02, факс 417-26-68. ТОВ "НВЦ "Еталон" є юридичною особою за законодавством України й здійснює, на правах самостійного господарюючого суб'єкта, комерційну та іншу незаборонену законодавством діяльність.

ТОВ "НВЦ "Еталон" має самостійний баланс, розрахункові рахунки в банках, круглу печатку, штампи і фірмовий бланк зі своїм найменуванням.

Форма власності - колективна. До складу Учасників Товариства за рішенням Зборів Учасників можуть бути прийняті інші фізичні та юридичні особи.

Ціль діяльності ТОВ "НВЦ "Еталон" отримання прибутку від торговельної, виробничої та комерційної діяльності; підвищення прибутковості діяльності підприємства і на цій основі реалізація соціальних і економічних інтересів учасників Товариства.

Предмет діяльності:

· ремонт вимірювальних приладів;

· оптова і роздрібна торгівля;

· зовнішня торгівля;

· виробництво приладів контролю, регулювання технологічних процесів;

· виробництво електровимірювальних приладів;

· ремонт (спеціалізований) контрольно-вимірювальної апаратури;

· оптова торгівля іншим промисловим обладнанням;

· виробництво контрольно-вимірювальної апаратури;

· виробництво (без ремонту) електророзподільної та контрольної апаратури.

Отже, основною метою діяльності ТОВ "НВЦ "Еталон" є задоволення потреб народного господарства та населення, надання послуг в ремонту, сприяння комплексному розвитку економіки України в умовах ринкових відносин в усіх галузях народного господарювання, виконання замовлень покупців, незалежно від їх відомчої приналежності в тому числі й іноземних партнерів, приватних та юридичних осіб на підставі укладених договорів у відповідності з чинним законодавством.

Узагальненим показником господарської діяльності товариства є прибуток. Прибуток підприємства утворюється з надходжень від господарської діяльності після покриття матеріальних та прирівняних до них витрат на оплату праці.

Дане підприємство діє на основі повного господарчого розрахунку, забезпечує самоокупність фінансування витрат господарської діяльності, матеріального заохочення, соціальний розвиток колективу.

Товариство самостійно визначає перспективу розвитку, планує і здійснює свою діяльність виходячи з попиту на продукцію.

В штатному розкладі ТОВ "НВЦ "Еталон" затверджений штат в кількості 41 особа з місячним фондом заробітної плати 84758 грн. на січень 2008 року.

Управління фінансово-господарською діяльністю даного підприємства здійснює директор - Стадніков Віталій Володимирович.

ТОВ "НВЦ "Еталон" здійснює оперативний фінансовий і податковий облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність порядок ведення якої визначається чинним законодавством і здійснюється бухгалтерською службою.

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться за повною формою з використанням комп'ютерної техніки, зокрема програмного продукту "1С: Бухгалтерія". Кількість працівників бухгалтерії становить 6 осіб. Розподіл обов'язків серед облікових працівників здійснюється відповідно до структури бухгалтерського відділу. Для обліку бухгалтери підприємства використовують план рахунків.

Робота бухгалтерської служби організована відповідно до наказу про облікову політику. Відповідно до законодавства наказ про облікову політику на підприємстві повинен видаватися на початку кожного року, але на "НВЦ "Еталон" використовують документ, який було затверджено в 1999 році. Тому, на наш погляд, варто запропонувати новий наказ про облікову політику для підприємства.

Відповідно до наказу про облікову політику форма організації бухгалтерського обліку на підприємстві - журнально-ордерна. Сутність журнально-ордерної форми обліку полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей, які є основними обліковими реєстрами. Журнали- ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм. В журналах-ордерах записи проводяться на основі даних первинних документів .

Бухгалтерський облік на підприємстві, як вже було зазначено вище, здійснюється із застосуванням автоматизованої форми обліку. Для внутрішніх потреб на підприємстві використовується система автоматизації бухгалтерського обліку "1С: Бухгалтерія 7.7". Ця система значно підвищує якість роботи як кожного окремого бухгалтера, так і бухгалтерії в цілому. Автоматизація значно спрощує процес обліку, роблячи його надійнішим та менш трудомісткім.

Головний бухгалтер і бухгалтери мають певне коло прав і обов'язків. Ці права та обов'язки регулюються посадовою інструкцією. Головний бухгалтер підприємства забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад обліку, складання і подання фінансової звітності; організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій.

Для ведення бухгалтерського обліку підприємство керується нормативними актами. Список переліченого законодавства не є вичерпним.

Податковий облік на підприємстві ведеться згідно Законів України "Про оподаткування прибутку підприємств" і "Про податок на додану вартість".

Всі операції, що здійснюються на підприємстві підтверджуються відповідними документами. Також існує велика кількість документів, які надходять на підприємство від контрагентів.

Перелічені етапи документообороту відображаються у спеціальному документі, який називається план (графік) документообороту. План розроблений головним бухгалтером і затверджений керівником ТОВ "НВЦ "Еталон".

Керівник підприємства створив необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечив неухильне виконання всіма працівниками вимог, щодо дотримання порядку створення, оформлення і подання первинних документів.

2. Фінансовий облік на ТОВ "НВЦ "Еталон"

2.1 Облік грошових коштів

Одним з найважливіших показників діяльності підприємства в ринковій економіці, за яким оцінюється стабільність фінансового становища підприємства, є ліквідність. Найбільше ліквідна частина оборотних активів - це кошти. Вони складаються з коштів у касі й на поточних рахунках у банках.

Облік грошових коштів регулюється рядом нормативних документів.

Облік грошових коштів на ТОВ "НВЦ" Еталон" здійснюється в розрізі обліку готівки в касі підприємства та безготівкових грошей на рахунку в банку. ТОВ "НВЦ" Еталон" має 2 розрахункові рахунки: один у національній валюті (в гривнях), а інший - в доларах США в подільській філії комерційного банку "Експобанк", МФО 320597.

Згідно чинного законодавства ТОВ "НВЦ" Еталон" зобов'язано зберігати свої кошти в установах банків. Підприємство при розрахунках з постачальниками та покупцями не використовує готівкові гроші. Але у своїй касі може мати готівку в межах ліміту залишку грошей у касі, який встановлюється щорічно банком протягом першого кварталу (до встановлення ліміту каси на поточний рік і одержання його клієнтом продовжує діяти ліміт попереднього року), а у випадку необхідності можуть бути переглянуті й впродовж року.

Облік готівкових коштів та на поточному рахунку в банку здійснюється на основі первинних документів.

Важливу роль в роботі підприємства відіграє чітко організований документообіг. Тому на ТОВ "НВЦ "Еталон" розроблено та затверджено графіки документообігу з різних груп документів.

Облік грошових коштів на ТОВ "НВЦ "Еталон" ведеться відповідно до Інструкції "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій" на відповідних рахунках.

З цього додатку видно, що на базовому підприємстві при обліку грошових коштів дотримуються методології обліку відповідно до Інструкції.

Інформація з обліку грошових коштів на базовому підприємстві групується у відповідних журналах-ордерах та відомостях.

2.2 Облік дебіторської заборгованості

У процесі своєї діяльності кожне підприємство вступає у господарські відносини із постачальниками, працівниками, покупцями та іншими юридичними і фізичними особами. Ці відносини забезпечують нормальне функціонування підприємства. При встановленні господарських відносин між сторонами виникають певні права і зобов'язання. Як наслідок, в однієї сторони в складі господарських засобів виникає актив у вигляді дебіторської заборгованості, а в іншої - зобов'язання погасити цю заборгованість перед кредитором.

Принципи формування та обліку інформації про дебіторську заборгованість та вимоги щодо її розкриття у фінансовій звітності визначено законодавчо. бухгалтерський дебіторський податковий

Одним із завдань бухгалтерського обліку розрахунків з дебіторами є правильний вибір ознак класифікації дебіторської заборгованості, що повинні відповідати чинному законодавству. Відповідно до П(С)БО 10 дебіторська заборгованість поділяється на довгострокову та поточну.

При віднесенні заборгованості до поточної або довгострокової до уваги береться не загальний очікуваний строк оплати згідно з договором, а очікуваний строк до погашення, який залишився з дати балансу.

Також на підприємстві поточну дебіторську заборгованість за можливістю погашення класифікують за трьома напрямами.

Дебіторська заборгованість на ТОВ "НВЦ "Еталон" визнається активом, якщо існує ймовірність одержання підприємством майбутніх економічних вигод, та її сума може бути достовірно визначена. Дебіторська заборгованість, як складова елементу фінансової звітності активу, на підприємстві визнається і відображається у звітності в грошовій сумі, яка визначається з урахуванням оцінки дебіторської заборгованості в поточному обліку, яка залежить від її виду.

Будь-яка заборгованість, як довгострокова, так і поточна, у певний момент може бути визнана підприємством безнадійною. На базовому підприємстві заборгованість визнається безнадійною, якщо виконується одна з з таких умов:

Ш закінчився строк позовної давності (3 роки);

Ш існує впевненість у тому, що боржник не погасить свою заборгованість.

Безнадійна заборгованість в момент її визнання списується за рахунок резерву сумнівних богів, який формується на дату балансу на підставі даних бухгалтерського обліку минулих звітних періодів. П(С)БО 10 передбачає три методи формування резерву сумнівних боргів:

Ш платоспроможність окремих дебіторів;

Ш питомої ваги безнадійних боргів у чистому доході від реалізації продукції на умовах наступної оплати;

Ш на основі класифікації дебіторської заборгованості.

На базовому підприємстві для формування резерву сумнівних боргів використовують другий метод. Він передбачає порівняння чистого доходу від реалізації продукції на умовах наступної оплати за кілька років підряд з сумою дебіторської заборгованості за продукцію, товари, роботи, послуги, що визнана безнадійною. Поділивши другу суму на першу, визначають коефіцієнт сумнівності, який використовують для розрахунку резерву сумнівних боргів на дату балансу. Для цього дохід від реалізації продукції, робіт, послуг за звітний період множать на коефіцієнт сумнівності.

Облік дебіторської заборгованості на підприємстві здійснюється відповідно до законодавства.

Підставою для відображення дебіторської заборгованості в бухгалтерському обліку є господарські договори та первинні документи, що засвідчують факт здійснення господарської операції.

Облік дебіторської заборгованості на ТОВ "НВЦ "Еталон" ведеться відповідно до Інструкції "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій" на відповідних рахунках.

2.3 Облік фінансових інвестицій

У процесі господарської діяльності підприємство може використовувати тимчасово вільні кошти для інвестування в окремі об'єкти різних галузей економічної діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Інвестиції - грошові, майнові, інтелектуальні цінності, що вкладаються в об'єкти підприємницької та інших видів діяльності з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Фінансові інвестиції - активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку (відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод для інвестора.

Здійснення інвестицій та їх облік регулюється законодавством України.

На базовому підприємстві відповідно до П(С)БО фінансові інвестиції поділяються на довгострокові - інвестиції зі строком більше одного року, та короткострокові - на строк менше одного року. Довгострокові фінансові інвестиції розглядаються як необоротні активи, короткострокові - як поточні активи.

Основними документами, які пов'язані з фінансовими інвестиціями є:

ь договір - юридичний документом, за яким підприємство придбаває фінансові інвестиції;

ь касові ордери (прибутковий чи видатковий), платіжне доручення, виписка банку з поточного рахунка;

ь акт приймання передачі основних засобів, накладна на відпуск матеріалів на сторону, акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів.

Варто відмітити, що на ТОВ "НВЦ "Еталон" за останні два роки не було ні довгострокових, ні поточних фінансових інвестицій.

2.4 Облік запасів

Запаси є однією з найбільших складових активів підприємства. Від правильності ведення обліку запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих запасів.

При організації обліку запасів на підприємствах необхідно керуватися певними законодавчими та нормативними документами, які регламентують методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансових звітах.

Облік запасів на ТОВ "НВЦ "Еталон" здійснюється відповідно до законодавства й передбачає, що:

ь одиницею бухгалтерського обліку запасів є конкретне найменування;

ь при відпуску запасів у виробництво, продаж та іншому вибутті оцінка їх здійснюється за методом середньозваженої собівартості;

ь первісна вартість запасів, що придбані за плату, визначається за собівартістю запасів згідно з П(С)БО 9;

ь первісна вартість запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визначається згідно з П(С)БО 16;

ь запаси відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації згідно з П(С)БО 9;

ь запаси, які не принесуть підприємству економічних вигод у майбутньому, визнаються неліквідами і списуються в бухгалтерському обліку, а при складанні фінансової звітності не відображаються в балансі, а враховуються на позабалансовому субрахунку 07.

Приймання запасів від постачальників здійснюється на підставі його супровідних документів. До яких відносяться такі документи:

ь накладна на відпуск запасів (видаткова)

ь товарно-транспортна накладна;

ь податкова накладна

ь рахунок-фактура

ь сертифікати, що підтверджують якість запасів.

Для одержання матеріальних цінностей у постачальника, матеріально - відповідальній особі необхідно надати довіреність завірену печаткою, підписом керівника і бухгалтера підприємства. Довіреність є бланком суворої звітності.

Для забезпечення первинного обліку виробничих запасів передбачені типові форми первинних документів.

Оцінка залишків незавершеного виробництва на підприємстві "Еталон" здійснюється згідно із галузевим порядком калькулювання собівартості готової продукції за винятком понесених внаслідок технічно неминучого браку, відшкодування зносу спеціального інструменту та витрат на освоєння виробництва нових видів продукції. Точне визначення залишків незавершеного виробництва та його правильна оцінка має суттєве значення не лише для забезпечення їх збереження, але й для достовірності калькулювання собівартості виготовленої продукції. Вартість незавершеного виробництва уточнюється при проведенні інвентаризації.

Для обліку руху та використання напівфабрикатів на базовому підприємстві складають оперативний баланс руху деталей у виробництві.

Записи в балансі руху напівфабрикатів здійснюються на підставі накопичувальних документів, в яких записуються первинні дані про отримання і передачу напівфабрикатів. Баланс складає диспетчерська служба цеху під наглядом бухгалтерії. При проведенні інвентаризації дані про фактичні залишки порівнюються з обліковими і встановлюються причини відхилень.

Готова продукція на ТОВ "НВЦ "Еталон" оцінюється за первісною вартістю (собівартістю її виробництва), яка визначається шляхом калькулювання фактичної собівартості. Собівартість готової продукції, виготовленої власними силами, відповідно до п. 11 П(С)БО 16, визначається двома поняттями: виробничою собівартістю продукції та собівартістю реалізованої продукції .

Для забезпечення своєчасного відображення господарських операцій з обліку запасів в регістрах бухгалтерського обліку, на підприємстві "Еталон" чітко визначені терміни передачі первинних документів до бухгалтерії для відповідного їх оформлення та розроблено графік руху документів з обліку запасів

Також на підприємстві розроблені оперпрограми обробки первинних документів з обліку запасів.

Облік запасів на ТОВ "НВЦ "Еталон" ведеться відповідно до Інструкції "Про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій" на відповідних рахунках. Проаналізувавши картки відповідних рахунків з обліку запасів можна відтворити основну кореспонденцію рахунків базового підприємства.

Інформація з обліку запасів, виробництва та готової продукції на підприємстві групується у відповідних журналах-ордерах та відомостях.

2.5 Облік необоротних активів

При організації обліку необоротних активів на підприємстві необхідно керуватися такими нормативними документами.

Одиницею обліку основних засобів в бухгалтерському обліку є окремий інвентарний об'єкт. Для організації обліку та забезпечення контролю збереження основних засобів кожному інвентарному об'єкту привласнюється відповідний інвентарний номер, який позначається на ньому. Інвентарний номер, привласнений об'єкту основних засобів, зберігається за ним на весь період його знаходження на підприємстві і вказується в усіх первинних документах та регістрах бухгалтерського обліку. Інвентарні номери списаних з бухгалтерського обліку основних засобів не привласнюються знову прийнятим до бухгалтерського обліку об'єктам протягом 5 років по закінченні року списання.

Аналітичний облік основних засобів ведеться в розрізі окремих об'єктів за допомогою інвентарної картки. Вона використовується для обліку всіх видів основних засобів, а також для групового обліку однотипних об'єктів, які надійшли в експлуатацію в одному календарному місяці і мають одне і те ж господарське призначення, технічні характеристики і вартість.

Перелік типових форм первинної документації, якими оформлюють операції з руху основних засобів на базовому підприємстві, затверджено законодавчо. Усі первинні документи, якими оформлюються операції з руху основних засобів на ТОВ "НВЦ "Еталон", складаються і підписуються членами комісії, визначеної в наказі про облікову політику.

На ТОВ "НВЦ "Еталон" розроблено та затверджено графіки документообігу з різних груп документів в тому числі й для документів з обліку необоротних активів.

Об'єкти основних засобів до визначення первісної вартості і до моменту введення їх в експлуатацію та витрати на придбання основних засобів, які є капітальними інвестиціями, обліковуються на рахунку 15 "Капітальні інвестиції" за видами об'єктів.

Амортизація на ОЗ нараховується щомісячно, починаючи з наступного місяця після введення об'єкту основних засобів в експлуатацію, і припиняється з місяця, наступного за місяцем вибуття.

Законодавством передбачено 6 методів нарахування амортизації основних засобів. Для нарахування амортизації на основні засоби на ТОВ "НВЦ "Еталон" основні засоби класифікують по групах і нараховують амортизацію за нормами згідно зі статтями 8.2, 8.3 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", тобто, використовують податковий метод нарахування амортизації. А для нарахування амортизації нематеріальних активів використовують прямолінійний метод.

Організація синтетичного обліку амортизації (зносу) необоротних активів пов'язана з застосуванням субрахунку 131 "Знос основних засобів", на якому узагальнюється інформація про суму зносу тих необоротних активів, облік яких ведеться на рахунку 10 "Основні засоби".

З метою підтримання основних засобів в робочому стані на підприємстві виконують ремонтні роботи основних засобів.

Облік ремонту та модернізації основних засобів на ТОВ "НВЦ"Еталон" організовано таким чином, щоб можна було забезпечити виявлення усіх витрат та правильно включити їх до собівартості виконаних робіт.

При експлуатації основних засобів на підприємстві часто виникає необхідність перегляду їх вартості. Переоцінка основних засобів може проводитися у зв'язку з втратою ефективності від їх використання з причини фізичного чи морального зношення чи, навпаки, при можливості отримання економічних вигод від подальшої їх експлуатації. Тобто у тих випадках, коли залишкова вартість об'єкта основних засобів більше, ніж на 10% відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

До складу інших необоротних матеріальних активів відносять предмети, термін експлуатації яких перевищує один рік: бібліотечні фонди, малоцінні необоротні активи, природні ресурси, тимчасові нетитульні споруди; предмети прокату; інвентарну тару тощо. На балансі підприємства "Еталон" інші необоротні активи не обліковуються.

Стосовно нематеріальних активів, то вони на базовому підприємстві використовуються, але їх питома вага в загальній кількості необоротних активів не значна. До необоротних активів ТОВ "НВЦ "Еталон" відноситься програмне забезпечення для роботи комп'ютера, бухгалтерська програма "1С: Бухгалтерія" та система "Клієнт-банк". Самостійно створених нематеріальних активів "Еталон" не має.

Для первинного обліку нематеріальних активів на підприємстві використовують типові форми первинного обліку об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів, які затверджені наказом Міністерства фінансів України від 22.11.2004 №732.

2.6 Облік зобов'язань

Значну питому вагу серед розрахункових операцій на підприємстві мають зобов'язання. Методологічні вимоги до формування в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності інформації про зобов'язання, а також принципи відображення зобов'язань у фінансовій звітності визначає законодавство.

Відповідно до П(С)БО 11 зобов'язання - це заборгованість підприємства, що виникла внаслідок минулих подій погашення якої в майбутньому, як очікується, призведе до зменшена, ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. З метою бухгалтерського обліку зобов'язання поділяються на довгострокові, поточні, забезпечення, непередбачені зобов'язання та доходи майбутніх періодів.

Класифікація зобов'язань впливає на їх оцінку: довгострокові зобов'язання оцінюються за їх теперішньою вартістю; поточні - за сумою погашення; забезпечення визнаються витратами; непередбачені зобов'язання обліковуються на позабалансових рахунках за обліковою ціною.

Основні завдання організації обліку зобов'язань на ТОВ "НВЦ "Еталон":

ь чітке документування розрахунків;

ь своєчасна та повна реєстрація даних первинного обліку в регістрах;

ь правдиве відображення інформації щодо заборгованості в звітності та примітках до неї;

ь своєчасна перевірка розрахунків з постачальниками і підрядниками;

ь попередження прострочення кредиторської заборгованості;

ь додержання строків розрахунків;

ь своєчасне віднесення доходів майбутніх періодів на звітний період.

Специфікою операцій із зобов'язаннями є те, що більша їх частина виникає на підставі попередньо укладеного договору. Процес його складання - досить серйозна та тривала процедура.

Основними первинними джерелами для обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками є документи постачальника: накладна, рахунок-фактура, рахунки, акти прийнятих робіт, послуг, податкові накладні, товарно-транспортні накладні.

Щодо організації обліку розрахунків із бюджетом, то первинними носіями облікової інформації про нарахування зобов'язань перед бюджетом тут виступають розрахунки бухгалтерії, податкові накладні та податкові декларації; про погашення зобов'язань - платіжні доручення та витяги банку.

Графіка документообігу щодо розрахунків за податками, за страхуванням на ТОВ "НВЦ "Еталон" не розроблено тому, що тут доцільнішим є звичайний календарний графік складання та здачі кожного окремого звіту. Це дозволить не порушити термінів і завчасно складати, аналізувати та перевіряти податкову звітність і звітність у фонди соціального страхування. Форма такого графіка наведена в табл. 2.6.1

Таблиця 2.6.1 Календарний графік звітності

Форма звітності	Куди подається	Терміни	Відповідальний виконавець
		складання	здачі

Для обліку зобов'язань на базовому підприємстві використовують рахунки 4-6 класу. За рахунками четвертого класу обліковують зобов'язання перед засновниками (внески до статутного капіталу підприємства та суми накопиченого у процесі діяльності прибутку (збитку)), а також цільові надходження, забезпечення майбутніх витрат і платежів, страхові резерви.

На рахунках п'ятого класу "Довгострокові зобов'язання" узагальнюють інформацію про: заборгованість підприємства банкам за отриманими від них кредитами, яка не є поточним зобов'язанням; заборгованість підприємства щодо зобов'язань із залученням позикових коштів (крім кредитів банків), на які нараховуються відсотки; суму податку на прибуток, що підлягають сплаті в майбутніх періодах внаслідок тимчасової різниці між обліковою та податковою базами оцінки; заборгованість за виданими довгостроковими векселями й розповсюдженими облігаціями.

За шостим класом рахунків "Поточні зобов'язання" обліковується і узагальнюється інформація про зобов'язання, які будуть погашені у звичайному ході операційного циклу підприємства або повинні бути погашені протягом дванадцяти місяців з дати балансу.

Розглянемо кореспонденцію рахунків з обліку зобов'язань підприємства "Еталон". Для використаємо картку субрахунка 631.

Інформація з обліку зобов'язань на підприємстві групується у відповідних журналах-ордерах та відомостях.

2.7 Облік доходів, витрат, фінансових результатів, нерозподіленого прибутку (непокритих збитків)

Облік доходів, витрат, фінансових результатів, нерозподіленого прибутку регулюється рядом нормативних документів.

Витрати підприємства поділяють на:

ь витрати операційної діяльності;

ь витрати інвестиційної діяльності;

ь витрати фінансової діяльності;

ь інші витрати звичайної діяльності.

Витрати виробництва можна обліковувати наступними методами: позамовним, попередільним, попроцесним; із застосуванням або без застосування нормативного методу. На базовому підприємстві використовують позамовний метод. Суть цього методу полягає в тому, що об'єктом обліку є окреме замовлення, оформлене договором між виробником та замовником. Виробничі витрати групуються за окремим цехом, далі сумуються в цілому по підприємству, після цього здійснюють облік собівартості одиниці продукції за сумою усіх витрат.

Заключним етапом обліку виробничих витрат на базовому підприємстві є калькулювання собівартості продукції. Калькулювання - це обчислення собівартості одиниці продукції за встановленою номенклатурою витрат. Процес калькулювання передбачає відповідний порядок робіт.

Бухгалтерський облік основного виробництва здійснюється на накопичувальному синтетичному рахунку 23 "Виробництво". Аналітичний облік за цим рахунком на базовому підприємстві ведеться за видами продукції. Формування фактичної виробничої собівартості здійснюється у кілька етапів:

ь формування прямих витрат;

ь формування загальновиробничих витрат;

ь розподіл загальновиробничих витрат;

ь включення загальновиробничих витрат до виробничої собівартості.

Розподіл загальновиробничих витрат залежить від того є вони постійними чи змінними. Перелік і склад змінних і постійних витрат встановлюється підприємством самостійно. Змінні витрати на підприємстві "Еталон" розподіляються відносно заробітної плати персоналу, виходячи з фактичної потужності звітного періоду. Постійні витрати розподіляються з використанням прийнятої бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загальновиробничі витрати списуються на собівартості реалізованої продукції у періоді їх виникнення. Після розподілу загальновиробничих витрат між аналітичними рахунками 23 рахунку вони включаються до дебету 23 рахунку за схемою, наведеною на рис. 2.7.1.

Рис. 2.7.1 Схема розподілу загальновиробничих витрат

Після завершення виробництва продукції, її фактична виробнича собівартість списується в дебет рахунка 26 "Готова продукція", робиться проводка Дт. 26--Кт. 23. Під час реалізації продукції, фактична собівартість реалізованої продукції списується в дебет рахунка 90, що відображається кореспонденцією рахунків Дт.901--Кт. 26.

У склад операційних витрат входять адміністративні витрати, інформація про які накопичується на рахунку 92. Вони пов'язані з обслуговуванням і управлінням підприємства і не включаються до виробничої собівартості реалізованої продукції. Адміністративні витрати є витратами періоду і списуються на фінансовий результат у періоді їх виникнення. Витрати на збут теж відносяться до операційних і інформація про них накопичується на однойменному рахунку 93. Як і адміністративні витрати, витрати на збут є витратами періоду і списуються на фінансові результати у періоді виникнення. Списання витрат на збут відображається бухгалтерською проводкою Дт.79 --Кт. 93.

Фінансові витрати - витрати на проценти та інші витрати підприємства, пов'язані із запозиченнями. ТОВ "НВЦ "Еталон" не має фінансових витрат.

До інших витрат звичайної діяльності на "Еталоні" відносять:

ь собівартість реалізованих фінансових інвестицій;

ь собівартість реалізованих необоротних активів;

ь собівартість реалізованих майнових комплексів;

ь втрати від неопераційних курсових різниць;

ь сума уцінки необоротних активів і фінансових інвестицій;

ь витрати на ліквідацію необоротних активів;

ь залишкова вартість ліквідованих (списаних) необоротних активів;

ь інші витрати звичайної діяльності.

Що стосується обліку витрат з податку на прибуток на ТОВ "НВЦ "Еталон", слід зазначити, що в обліку і звітності перші три квартали року на витрати з податку на прибуток відносять всю нараховану в податковому обліку суму, а відстрочені податкові активи і зобов'язання за цей період не розраховують і не відображають, а коригування витрат з податку на прибуток здійснюють в кінці року.

Для визначення величини відстрочених податкових активів чи відстрочених податкових зобов'язань необхідно зробити бухгалтерську довідку-розрахунок, яка є юридичним документом для їх відображення у бухгалтерському обліку.

Підрахувавши відстрочені податкові активи та зобов'язання, від податкових активів віднімають податкові зобов'язання. Якщо отримуємо величину позитивну, то на її суму відображають податковий актив проводкою Дт. 17-Кт. 981. У разі отримання від'ємної величина необхідно на її абсолютне значення відобразити в обліку відстрочене податкове зобов'язання проводкою Дт. 981-Кт.854. Розрахунок оформлюють бухгалтерською довідкою.

Доходи включаються до складу об'єктів облікового процесу за принципами нарахування та відповідності.

Дохід визнається, якщо:

ь існує імовірність збільшення майбутніх економічних вигод у вигляді збільшення активу або зменшення зобов'язань;

ь оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Разом з тим, окремі види доходу мають певні особливості визнання.

Дохід відображається в бухгалтерському обліку в сумі справедливої вартості активів, що отримані або підлягають отриманню.

У бухгалтерському обліку визнані доходи класифікуються за такими групами:

ь дохід (виручка) від реалізації продукції;

ь інші операційні доходи;

ь фінансові доходи;

ь інші доходи;

ь надзвичайні доходи.

Різні види доходу від звичайної діяльності мають різні критерії визнання. Особливості визнання різних видів доходу від реалізації продукції на ТОВ "НВЦ "Еталон" визначаються на підставі П(С)БО 15 "Дохід". Дохід від реалізації продукції визнається у разі наявності наступних умов рис. 2.7.2.

Аналітичний облік готової продукції на базовому підприємстві ведеться на складі відокремлено у картках складського обліку в натуральних показниках на основі наказів-накладних відділу збуту.

Узагальнення інформації про доходи від реалізації готової продукції, про суму знижок, наданих покупцям, та про інші вирахування з доходу ведеться на рахунку 70 "Доходи від реалізації".

Аналітичний облік доходів від реалізації на базовому підприємстві організовано за видами (групами) продукції.

Первинними документами з обліку доходів від реалізації є розрахунки (довідки) бухгалтерії, накладні, рахунки-фактури, договори купівлі-продажу, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, акти приймання-передачі виконаних робіт та наданих послуг, виписки банку тощо.

Для узагальнення інформації про інші доходи від операційної діяльності підприємства у звітному періоді, крім доходу (виручки) від реалізації продукції, використовують рахунок 71 "Інший операційний дохід".

Аналітичний облік інших операційних доходів організовується за видами доходів. Первинними документами при накопиченні інформації про інші операційні доходи є рахунки-фактури, договори, товарно-транспортні накладні, платіжні вимоги, специфікації, акти інвентаризації, порівняльні відомості, акти оцінки, рішення про надання асигнування, виписки банку, довідки та розрахунки бухгалтерії тощо. Віднесення доходів від операційної діяльності на фінансові результати оформляється розрахунком бухгалтерії.

ТОВ "НВЦ "Еталон" не здійснює інвестицій в інші підприємстві й таке інше, а тому не отримує фінансових доходів.

Облік доходів, які виникають в процесі звичайної діяльності, але не пов'язані з операційною та фінансовою діяльністю підприємства, організовується на рахунку 74 "Інші доходи".

До надзвичайних подій відносяться стихійне лихо, пожежа, повінь, техногенні аварії тощо. Облік доходів на базовому підприємстві, які виникли внаслідок надзвичайних подій, організовується на рахунку 75 "Надзвичайні доходи". Аналітичний облік доходів від надзвичайних подій організовується за видами доходів. Записи на рахунках з обліку доходів від надзвичайних подій та віднесення на фінансові результати здійснюється на підставі довідок та розрахунків бухгалтерії, виписок банку, договорів страхування зі страховою організацією, документи, що підтверджують форс-мажорні обставини.

Для узагальнення інформації щодо одержаних доходів у звітному періоді, які підлягають включенню до доходів у майбутніх звітних періодах, призначено рахунок 69 "Доходи майбутніх періодів". Аналітичний облік доходів майбутніх періодів на "Еталоні" ведеться за їх видами, датами їх утворення і визнання доходами звітного періоду.

В кінці звітного періоду всі рахунки витрат і доходів списуються на рахунок 79 "Фінансові результати". При складанні фінансових звітів порівнюються обороти по дебету та кредиту рахунку 79, і якщо кредитовий оборот по рахунку буде більше дебетового обороту цього ж рахунку, то підприємство на суму різниці має нерозподілений прибуток поточного року. Якщо дебетовий оборот по рахунку більше кредитового обороту даного рахунку, тобто підприємство здійснило більше витрат, ніж мало доходу.

Відповідно до наказу про облікову політику на підприємстві "Еталон" встановлений такий порядок використання чистого прибутку:

ь нарахування резервного (страхового) фонду - 5%

ь нарахування фонду розвитку виробництва - 40%

ь нарахування фонду соціального розвитку - 35%

ь використання прибутку на інші цілі - 20%

На базовому підприємстві при обліку доходів, витрат, фінансових результатів, нерозподіленого прибутку дотримуються діючої методології обліку.

Інформація з обліку доходів, витрат, фінансових результатів та нерозподіленого прибутку на підприємстві групується у відповідних журналах-ордерах та відомостях.

2.8 Облік власного капіталу

Для здійснення господарської діяльності підприємства необхідні основні та оборотні засоби. Найважливішими джерелами їх створення є капітал підприємства. Облік власного капіталу регулюється законодавчо.

Структура власного капіталу наступна: статутний капітал; пайовий капітал; додатковий вкладений капітал; інший додатковий капітал; резервний капітал; нерозподілений прибуток (непокриті збитки); неоплачений капітал.

Проаналізувавши відповідну звітність ТОВ "НВЦ "Еталон", можна сказати, що власного капітал підприємстві складається з статутного капіталу, іншого додаткового, нерозподіленого прибутку та неоплаченого капіталу.

Обов'язковими для формування товариства є статутний капітал. Статутний капітал базового підприємстві сформований за рахунок внесків його засновників. Створення та збільшення статутного капіталу відображається по кредиту рахунку 40, а його зменшення (вилучення) та ліквідація - по дебету цього ж рахунку. Аналітичний облік статутного капіталу ведеться за видами капіталу по кожному засновнику, учаснику окремо.

Крім рахунку 40 для обліку капіталу бухгалтерія підприємства "Еталон" використовує рахунки 42 "Додатковий капітал", 44 "Нерозподілені прибутки", 46 "Неоплачений капітал".

Сума статутного капіталу, яка на дату реєстрації підприємства заявлена, але фактично не внесена засновниками, є неоплаченим капіталом підприємства. На базовому підприємстві неоплачений капітал присутній.

Облік неоплаченого капіталу здійснюється на підставі статуту, довідок бухгалтерії, ВКО, ПКО, установчих договорів, накладних тощо. Аналітичний облік неоплаченого капіталу здійснюється за кожним засновником підприємства "Еталон".

Облік власного капіталу на підприємстві здійснюється відповідно до методології.

2.9 Фінансова та податкова звітність

Метою складання фінансової звітності є забезпечення користувачів повною, правдивою неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства.

Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошових коштів підприємства за звітний період.

Узагальнення результатів бухгалтерського обліку та порядок складання та використання звітності на підприємстві здійснюється згідно законодавства України. Існують такі види звітності: статистична, податкова і звітність по соціальному забезпеченню.

До статистичної звітності відносяться: баланс, Звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал, звіт про продаж і запаси товарів(продукції) в оптовій торгівлі.

До податкової звітності відносяться: декларація про прибуток підприємства з додатками до декларації , податкова декларація по податку на додану вартість, розрахунок по комунальному податку, довідка про суми виплачених доходів і утриманих з них податків фізичних осіб (форма 1-ДФ) , звіт про суми отриманих пільг по оподаткуванню в розрізі окремих видів податків і пільг по кожному виду податків (форма 1-ПП).

До звітності по соціальному забезпеченню відносяться: розрахунок суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування; Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків у Фонд обов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття. Розрахункова відомість про нарахування і перерахування страхових внесків і витрати коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві і професійних захворюваннях України. Звіт про нараховані внески і витрати, зв'язані із загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності.

За звітним періодом фінансову звітність поділяють на річну та квартальну. Квартальна звітність складається наростаючим підсумком з початку звітного року. Баланс підприємства складається на кінець останнього дня звітного періоду.

Бухгалтерська звітність являє собою систему узагальнених показників, що характеризують господарсько-фінансову діяльності за минулий період. Вона складається шляхом підрахунку, групування і спеціального опрацювання даних поточного бухгалтерського обліку і є завершальною його стадією.

Відповідальність за складання та подання фінансової звітності на підприємстві "Еталон" несе головний бухгалтер.

Фінансова звітність базового підприємства є достовірною - не містить помилок і перекручень, що здатні вплинути на рішення користувачів звітності. Для цього підприємство перед складанням річної звітності проводить обов'язкову інвентаризацію активів і зобов'язань.

Податкова звітність - це звітність, що складається на підставі даних податкового обліку в вигляді декларацій та розрахунків.

ТОВ "НВЦ "Еталон" знаходиться на звичайній системі оподаткування, тобто, сплачує в податкову 25% від свого доходу.

Податок на додану вартість - непрямий податок, що є частиною новоствореної вартості утворюваної на кожному етапі виробництва. Його сума входить до ціни продажу товарів, робіт, послуг, яку сплачує кінцевий споживач.

Декларація з податку на додану вартість надається підприємством до податкового органу незалежно від того, було чи не було у звітному періоді у підприємства податкові зобов'язання. Разом з декларацією потрібно подавати до податкового органу усі необхідні додатки.

3. Управлінський облік на ТОВ " НВЦ "Еталон"

3.1 Організація управлінського обліку

На ТОВ "НВЦ "Еталон" не ведеться управлінський облік, тому метою даного розділу виробничої практики є створення проекту можливої організації управлінського обліку на базовому підприємстві.

Сьогодні українським підприємствам можуть самостійно розробляти власні виробничі програми, плани виробничого і соціального розвитку, а отже, суттєво зростає відповідальність керівників за управлінські рішення, які вони приймають. Для прийняття оперативних і ефективних рішень керівникам необхідна вірогідна інформація як про виробничий, так і про фінансовий стан підприємства. Виконанням цього завдання і займається бухгалтери з управлінського обліку.

Система управління містить різноманітні рівні, які з моменту встановлення цілей до їх досягнення потребують інформаційного забезпечення. Тому управлінський обпік забезпечує систему менеджменту необхідною інформацією для ефективного планування, контролю та прийняття управлінських рішень.

Для побудови плану рахунків управлінського обліку доречно використати інтегровану систему обліку, в якій рахунки бухгалтерського обліку кореспондують з рахунками управлінського обліку з межах однієї системи. У загальному Плані рахунків виділяють спеціальний розділ, що містить рахунки управлінського обліку. У фінансовому обліку пріоритетним є облік витрат за економічними елементами, а в управлінському обліку є можливість розподілу затрат за цільовим призначенням, за місцем виникнення, за видами продукції. Взаємодія рахунків фінансового та управлінського обліку.

3.2 Класифікація затрат і доходів у системі управлінського обліку

Для ефективної організації управлінського обліку необхідно використовувати економічно обґрунтовану класифікацію затрат за окремими ознаками. Метою класифікації є упорядкування затрат відповідно до вирішуваних завдань. Різноманітні завдання вимагають використання адекватних ознак класифікації затрат. Затрати можна класифікувати за економічним змістом, способом віднесення на собівартість продукції, складом, за місцями виникнення та центрами відповідальності, відповідно до обсягу діяльності, за доцільністю використання, за ступенем охоплення планом та впливом керівника на величину затрат.

На підприємстві "Еталон" доцільно класифікувати затрати за центрами відповідальності. Центр відповідальності - організаційна одиниця або сфера діяльності, у межах якої керівник несе відповідальність за величину затрат та величину доходів. Але перед цим необхідно визначити центри відповідальності. Їх можна розподілити відповідно до організаційної структури ТОВ "НВЦ "Еталон".

У сучасних умовах переходу до ринкових відносин особливо зростає роль доходу як важливого показника діяльності підприємства. Дохід є основним джерелом не лише розвитку кожного підприємства та його економічної стабільності, а й всієї держави. Тому для підприємстві важливо правильно його визначити та класифікувати. Дохід можна класифікувати за видами діяльності, галузями діяльності, періодом формування, видами, характером оподаткування, а також центрами відповідальності. Тому для базового підприємства є найбільш прийнятним класифікація доходів, як і затрат, саме за центрами відповідальності. Хоча зрозуміло, що не всі центри будуть мати затрати та отримувати доходи.

3.3 Методи обліку затрат та калькулювання собівартості продукції

Методи обліку затрат на виробництво продукції - це сукупність способів та прийомів, у процесі яких здійснюється групування й розподіл виробничих затрат за об'єктами калькулювання для обчислення собівартості окремих видів та одиниць продукції.

Позамовний метод обліку затрат використовується для калькулювання собівартості складних продуктів, які включають різні елементи. Об'єктом калькулювання при позамовному методі є окреме замовлення, контракт або партія продукції.

Попередільний метод обліку затрат. Собівартість продукції кожного переділу складається з суми затрат конкретного переділу та собівартості напівфабрикату, який надійшов із попереднього переділу.

Попроцесний метод обліку затрат застосовується на підприємствах з масовим типом виробництва, невеликою номенклатурою продукції та кількістю незавершеного виробництва або відсутніми залишками. При використанні попроцесного методу обліку доцільно вести облік затрат за звітний період.

Для базового підприємства з вищенаведених методів доцільно використовувати позамовний метод, так як "Еталон" спеціалізується на виробництві складних пристроїв, які включають різні елементи.

Існує декілька способів калькулювання собівартості продукції: розрахунок за прямою ознакою, додавання затрат, вилучення затрат, коефіцієнтний, пропорційний (індексний), комбінований і нормативний.

Спосіб розрахунку за прямою ознакою використовується тоді, коли на підприємстві випускається один вид продукції, причому залишки запасів не враховуються, вони або відсутні, або зберігається відносна їх стабільність. Собівартість одиниці продукції визначається як частка від ділення сукупності затрат звітного періоду на загальну кількість виготовленої продукції: