Управлінський облік на підприємства "Калина"

Размещено на http:\\www. allbest. ru\

1. Загальне ознайомлення зі структурою підприємства

Підприємство ВАТ «Калина» створено на базі відкритого акціонерного товариства у 1985 році. Основною є виробничо-технічний комплекс підприємства розташований у місті Червоноград по вул. Богуна 1.

ВАТ «Калину» створено з метою задоволення суспільних потреб та отримання прибутку. Для виконання своїх цілей підприємство займається пошиттям жіночої білизни та співпрацює з підприємствами Німеччини та Італії.

ВАТ «Калина» є приватним підприємством легкої промисловості, має постійний, самостійний баланс, відокремлене майно, фірмове найменування, круглу печатку із своїм найменуванням, емблему та товарний знак.

Підприємство може створювати самостійно і спільно з іншими підприємствами на території України і за її межами філії, представництва, які діють відповідно до положення про них, затвердженим Загальними зборами засновників.

Підприємство самостійно планує свою виробничо-господарську та іншу діяльність, а також соціальний розвиток колективу. Основу плану складають договори, укладені з постачальниками і споживачами.

Реалізація продукції здійснюється за цінами і тарифами, що встановлюються Товариством самостійно або на договірній основі, крім випадків, передбачених законом.

Підприємство може брати участь у діяльності і створювати в якості засновника на території України і за її межами підприємства з правами юридичної особи, поміщати грошові кошти в сертифікати банків та інші цінні папери, поводити аукціони, лотереї, виставки, проводити операції на товарних і фондових біржах.

Підприємство може купувати продукцію підприємств, у тому числі іноземних фірм, як в Україні, так і за її межами .

Для здійснення ліцензованих видів діяльності ліцензії отримують до початку робіт відповідно до закону.

Трудовий колектив Товариства складають громадяни, які беруть участь своєю працею в його діяльності на основі трудового договору (контракту). Вони вирішують питання:

- Про необхідність укладення з адміністрацією колективного договору, розглядає і затверджує його проект;

- Самоврядування трудового колективу відповідно до Статуту Товариства;

- Переліку та прав надання працівникам соціальних пільг з фондів трудового колективу.

Відкрите акціонерне товариство має два засновницьких документа - установчий договір, підписаний його засновниками, і затверджений ними статут.

Статут товариства повинен містити відомості про: склад і компетенції органів управління підприємством і порядок прийняття ними рішень, в тому числі з питань, рішення по яких приймаються одноголосно чи кваліфікованою більшістю голосів; розмірі статутного капіталу товариства та номінальної вартості частки кожного учасника товариства; права та обов'язки учасників товариства; порядок та наслідки виходу учасника з товариства; порядок переходу частки у статутному капіталі товариства до іншої особи.



2. Ознайомлення з організацією обліково - економічної роботи

Управління підприємством повинно здійснюватися на базі певної організаційної структури. Структура підприємства та його підрозділів визначається підприємством самостійно. При розробці організаційної структури управління ВАТ «Калини» необхідно було забезпечити ефективний розподіл функцій управління по підрозділах. При цьому потрібно було виконати такі умови:

- рішення одних і тих же питань не повинно перебувати у відання різних підрозділів;

- всі функції управління повинні входити в обов'язки керуючих підрозділів;

- на даний підрозділ не має покладатися вирішення питань, які ефективніше вирішувати в іншому підрозділі.

Слід зазначити, що структура управління може змінюватися в часі відповідно до динаміки масштабів і змісту функцій управління, у зв'язку з мінливими вимогами навколишнього світу і т. п.

Між окремими підрозділами ВАТ «Калини» існують як вертикальні, так і горизонтальні зв'язки

Вертикальні зв'язки - це зв'язки керівництва і підпорядкування, наприклад, зв'язок між начальником підприємства та начальниками ділянок.

Горизонтальні зв'язки - це зв'язки кооперацій рівноправних елементів, наприклад зв'язок між відділами.

В основу структури управління підприємством покладена певна система. Відомо три основні системи управління виробництвом:

- Лінійна;

- Функціональна;

- Змішана.

Лінійна - представляє собою схему безпосереднього підпорядкування з усіх питань нижчестоящих підрозділів вищестоящим. Це система досить проста і може бути ефективною, якщо не велике число розглянутих питань і щодо них можуть бути дані рішення на найближчих підрозділах.

Функціональна - система являє собою схему підпорядкування нижчестоящого підрозділи ряду функціональних підрозділів, які вирішують окремі питання управління - технічні, планові, фінансові тощо У цьому випадку вказівки надходять більш кваліфіковані. Однак підлеглі підрозділи не завжди знають, як узгодити отримані вказівки, в якій черговості їх виконувати . . . У чистому вигляді ця система використовується дуже рідко.

Найбільш поширена змішана система, в якій поєднується лінійна і функціональна системи.

На ВАТ «Калині» також застосована як різновид змішана система організаційної структури управління.

2. 1 Права та обов'язки відділів

Виробничо-технічна діяльність підприємства, його права та обов'язки регулюється законом про підприємницьку діяльність.

Управління підприємствами здійснюється відповідно за їх Статутами. На ВАТ «Калині» таким є Статут підприємства (Додаток А). Підприємство є юридичною особою, користується відповідними правами і виконує обов'язки, пов'язані з його діяльністю.

ВАТ «Калину» очолює Генеральний директор, який призначається на посаду радою директорів, який організовує всю роботу підприємства і несе повну відповідальність за його стан і діяльність перед засновниками (власниками підприємства) і трудовим колективом. Ген. директор представляє підприємство у всіх установах і організаціях, розпоряджається майном підприємства, укладає договори, видає накази по підприємству, відповідно до трудового законодавства приймає та звільняє працівників, застосовує заходи заохочення і накладає стягнення на працівників підприємства, відкриває в банках рахунки підприємства.

При існуючій структурі управління керівнику підприємства безпосередньо підпорядковуються:

- Заступник директора;

- Відділ кадрів;

- Головний бухгалтер;

- Заступник директора з виробництва;

- Заступник директора з охорони праці;

- Господарський відділ

- Планово - економічний відділ;

- Технічний відділ;

- Відділ збуту;

Відділ Охорони праці та техніки безпеки забезпечує нагляд і контроль за дотриманням вимог охорони праці відповідно до положень Трудового Кодексу та інших нормативних актів, що регулюють відносини у сфері охорони праці; несе відповідальність за виконання вимог техніки безпеки на робочих місцях підприємства, навчання обслуговуючого персоналу безпечним методам роботи, проведення відповідних іспитів; організовує спільно з відділом кадрів проходження регулярних медичних оглядів персоналу підприємства і т. п.

На виробничих дільницях роль начальника виконує бригадир, який здійснює оперативний контроль за ходом швейних робіт, стежить за дотриманням календарного графіка робіт, усуває причини, що порушують нормальний режим роботи, здійснює контроль за якістю готових виробів. Здійснює також подачу розпоряджень шлеям та майстрам по ходу роботи . Якість продукції є визначальним у загальній оцінці результатів діяльності трудового колективу.

Майстри відповідають за відповідність виконуваних робіт на дільницях встановленим планам, актам виконаних робіт і розрахунків потреби матеріалів, відповідають за своєчасне проведення технічних оглядів, ремонтів устаткування, дотримання техніки безпеки персоналом, проведення технічного навчання і т. д.

Відділ Головного енергетика разом з підлеглими йому підрозділами забезпечує безперебійне постачання підприємства електроенергією, теплом, стисненим повітрям, водою, киснем та іншим, а також відповідає за безперебійне постачання електроенергією, подачу тепла в адміністративні будівлі, подачу води і т. п. Проводить планування та здійснює ремонт енергетичного обладнання, розробляє і здійснює заходи з реконструкції, технічного переозброєння та перспективного розвитку енергетичного господарства підприємства, проводить нормування витрат електроенергії, теплоти, палива, стисненого повітря, а також заходи щодо їх економії, використання вторинних енергоресурсів, розробляє технічні та організаційні заходи з підвищення надійності та збільшення терміну служби енергетичного обладнання, проводить роботи з оптимізації режимів використання енергетичного обладнання в енергетичних службах і виробничих цехах, проводить роботи з наукової організації праці в енергетичних службах і вдосконаленню обліку, розрахунку потреб і складання енергобалансів, аналізу, обліку та подання звітності, проводить інструктаж і навчання персоналу, здійснює виробничі зв'язки з іншими підрозділами підприємства та районними енергопостачальними організаціями.

Головний бухгалтер здійснює облік коштів підприємства і господарських операцій з матеріальними та грошовими ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської діяльності підприємства та керує (через заст. Гол. Бухгалтера з економіки) роботою з планування та економічного стимулювання на підприємстві, підвищенню продуктивності праці, виявленню та використання виробничих резервів поліпшенню організації виробництва, праці та заробітної плати, організації госпрозрахунку та ін.

Бухгалтерія здійснює облік коштів підприємства і господарських операцій з матеріальними та грошовими ресурсами, встановлює результати фінансово-господарської діяльності підприємства та ін.

Таблиця 2. 1. Графік роботи облікової служби підприємства.

№ з/п	Назва документу	Строк виконання	Виконавець	Кому передається інформація
1	2	3	4	5
1	Касові документи	Поточні	Касир	Головному бухгалтеру
2	Накладні	Поточні	Бухгалтер	Бухгалтеру
3	Податкові накладні	Поточні	Бухгалтер	Бухгалтеру
4	Акти виконаних робіт	Поточні,кінець звітного періоду	Керівник	Бухгалтеру
5	Авансові звіти	Наступний день після видачі суми під звіт	Підзвітна особа	Касиру
6	Розрахунково- платіжні відомості	Періодичні, на кінець місяця	Бухгалтер	Головний бухгалтер
7	Журнали-ордери	Періодичні, на кінець місяця	Бухгалтер	Головний бухгалтер
8	Звітність	Місячна, квартальна, річна	Бухгалтер,головний бухгалтер	Головний бухгалтер

Інспектор з кадрів керує відділом кадрів, спільно з відділом з охорони праці та техніки безпеки організує проходження медогляду персоналу підприємства і т. п.

Відділ організації праці та заробітної плати розробляє штатний розклад, складає річні, квартальні та місячні плани з праці і заробітної плати, здійснює контроль за їх виконанням, розробляє заходи щодо підвищення продуктивності праці, впровадження прогресивних систем заробітної плати, розробляє положення про утворення та витрачання фонду матеріального заохочення, розробляє технічно обгрунтовані норми виробітку і проводить аналіз їх виконання, організовує і бере участь у розробці питань наукової організації праці тощо

На підприємстві працюють високо кваліфіковані керівники, фахівці, які мають вищу освіту (головний бухгалтер, інженер-механік, інженер-електрик) та середню спеціальну освіту (бригадир,дизайнер,маркетолог,) з досвідом роботи від 1 до 30 років . Фахівці атестовані з охорони праці та техніки безпеки, з електробезпеки (згідно посадових зобов'язань).

ВАТ «Калина» має засоби вимірювання та контролю, засоби зв'язку; оргтехніку, а також в достатньому обсязі нормативно-технічну і технологічну документацію.



3. Порядок обліку необоротних активів

Основні засоби - це частина майна, що використовується як засоби праці при виробництві продукції, виконанні робіт чи наданні послуг або для управління організацією протягом періоду, що перевищує 12 місяців або звичайний операційний цикл, якщо він перевищує 12 місяців.

До складу основних засобів ВАТ "Калини" враховуються: виробничі будівлі, транспортні засоби, швейні машини та обладнання (кондиціонери, система тепловентіляції і т. д. ).

Для аналітичного обліку основних засобів застосовуються такі первинні облікові документи,як інвентарна картка обліку об'єкта основних засобів. На лицевій стороні інвентарних карток вказують найменування та інвентарний номер об'єкта, рік випуску, дату та номер акта про приймання, місце знаходження, первісну вартість, норму амортизаційних відрахувань, шифр витрат, суму амортизації, внутрішнє переміщення і причину вибуття.

Заповнення інвентарної картки проводиться на основі акту (накладної) приймання-передачі основних засобів, технічних паспортів та інших документів на придбання, спорудження, переміщення і вибуття інвентарного об'єкта основних засобів. В інвентарній картці повинні бути наведені: основні дані про об'єкт основних засобів, термін його корисного використання; способі нарахування амортизації; відмітка про не нарахування амортизації (якщо має місце); про індивідуальні особливості об'єкта, креслення, модель, тип, марка, заводський номер, дата випуску (виготовлення), дата і номер акта введення основних засобів в експлуатацію. Крім того, записується коротка індивідуальна характеристика об'єкта.

3. 1 Синтетичний облік основних засобів на ВАТ "Калині"

Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух власних або отриманих на умовах фінансового лізингу об'єктів і орендованих цілісних майнових комплексів, які віднесені до основних засобів, призначений рахунок 10 "Основні засоби". За дебетом рахунку 10 відображаються:

- надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих) основних засобів, що враховуються на балансі підприємства за первісною вартістю;

- сума витрат, пов'язаних з поліпшенням об'єкту (модернізація, модифікація, добудова, дообладнання, реконструкція і т. ін. ), яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, попередньо очікуваних від використання об'єкту;

- сума дооцінки вартості об'єкту основних засобів.

За кредитом рахунку 10 відображаються:

- вибуття основних засобів в результаті продажу, безвідплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом;

- часткова ліквідація об'єкта основних засобів;

- сума зниження ціни основних засобів.

Аналітичний облік основних засобів ведеться за кожним об'єктом окремо.

Для обліку і узагальнення інформації про наявність і рух інших необоротних матеріальних активів, не відображених у складі об'єктів обліку на рахунку 10 "Основні засоби", передбачений рахунок 11 "Інші необоротні матеріальні активи".

За дебетом рахунку 11 відображаються:

- надходження (придбаних, створених, безоплатно отриманих інших необоротних матеріальних активів на підприємство (за первинною вартістю));

- сума витрат, пов'язана з поліпшенням об'єкту (реконструкція, модернізація), яке приводить до збільшення майбутніх економічних вигод, спочатку очікуваних від використання об'єкту;

- сума дооцінки вартості об'єкта необоротних матеріальних активів.

За кредитом даного рахунку відображаються:

- вибуття інших необоротних матеріальних активів в результаті продажу, безвідплатної передачі або невідповідності критеріям визнання активом;

- часткова ліквідація об'єкта інших необоротних матеріальних активів;

- сума зниження ціни об'єкта інших необоротних матеріальних активів.

Аналітичний облік необоротних матеріальних активів ведеться за кожним об'єктом даних активів. для кожної групи нематеріальних активів, визначених п. 5 П(С)БО 8, передбачений окремий субрахунок рахунку 12 "Нематеріальні активи".

Знос об'єктів (предметів) основних засобів визначається один раз за повний календарний рік (незалежно від того, в якому місяці звітного року вони придбані або побудовані) у відповідності до встановлених норм.

У інвентарних картках обліку основних засобів форма ОЗ-6 записується річна сума зносу в рублях, шифр річної норми зносу і рік в якому останній раз нараховується знос.

Нарахування зносу не може проводитися понад 100% вартості основних засобів. Щорічно з карток сума зносу записується у відомість по рахунку 02 "Амортизація основних засобів".

При нарахуванні зносу основних засобів відбувається зменшення фонду в основні засоби. На загальну суму зносу в останній робочий день грудня складається у журналі ордер з відображенням зносу основних засобів по Кт рахунку 02. При вибутті об'єктів у зв'язку з їх ліквідацією або безоплатною передачею за відповідною картці визначається загальна сума зносу за час перебування об'єкта в експлуатації, і на цю суму зменшується знос по рахунку 02.

При вибутті основних засобів внаслідок їх списання, безоплатної передачі залишкова вартість вибулих основних засобів списується.



3. 2 Нематеріальні активи

Методологічні принципи формування в бухгалтерському обліку інформації про нематеріальні активи визначені в Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 8 "Нематеріальні активи", затвердженому наказом Міністерства фінансів України № 242 від 18. 10. 99 р. , із змінами і доповненнями (окрім гудвілу і операцій з нематеріальними активами, особливості обліку яких визначаються іншими П(С)БО).

Відповідно до п. 4 П(С)БО 8 нематеріальний актив є немонетарний актив, який не має матеріальної форми, може бути ідентифікований і утримується підприємством з метою використання для виробництва, торгівлі, адміністративних цілей або надання в оренду іншим особам.

Таким чином, нематеріальні активи - це всі активи, які не мають матеріальної форми, окрім грошових коштів, їх еквівалентів і дебіторської заборгованості.

Крім того, нематеріальний актив може бути визнаний таким тільки у разі використання його підприємством протягом терміну, що перевищує один рік (або операційний цикл, якщо він більше одного року). При цьому операційним циклом відповідно до П(С)БО 2 вважається проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності і отриманням коштів від реалізації виготовленої з них продукції (робіт, послуг).

П(С)БО 8 для ведення бухгалтерського обліку нематеріальних активів розділяє їх на групи. Група нематеріальних активів - це сукупність однотипних за призначенням і умовам використання нематеріальних активів.

Придбаний або отриманий нематеріальний актив відображається в балансі, якщо існує вірогідність отримання майбутніх економічних вигод, пов'язаних з його використанням, і його вартість може бути достовірно визначена.

Аналогічно основним засобам, придбані (створені) нематеріальні активи зараховуються на баланс підприємства за первинною вартістю, яка відповідно до п. 11 П(С)БО 8 складається з ціни (вартості) придбання (окрім отриманих торгових знижок), мита, непрямих податків, що не підлягають відшкодуванню, і інших витрат, безпосередньо пов'язаних з його придбанням і доведенням до стану, придатного для використання за призначенням.

Не включаються в первинну вартість об'єкта нематеріальних активів, придбаних (створених) повністю або частково за рахунок кредиту банку, витрати на сплату відсотків за кредит.

Порядок визначення первинної вартості об'єкту нематеріальних активів, придбаного в результаті обміну на подібний об'єкт або в обмін (або частковий обмін) на неподібний об'єкт, ідентичний описаному вище для основних засобів.

Первинною вартістю безоплатно отриманих нематеріальних активів є їх справедлива вартість на дату отримання.

Первинною вартістю нематеріальних активів, внесених до статутного капіталу підприємства, визнається узгоджена засновниками (учасниками) підприємства їх справедлива вартість з урахуванням витрат, передбачених п. 11 П(С)БО 8. Якщо ж нематеріальні активи отримані в результаті об'єднання підприємств, то вони оцінюються за їх справедливою вартістю.

Як і по основних засобах, первинна вартість окремого об'єкта нематеріальних активів, сплачених загальною сумою, визначається шляхом розподілу сплаченої суми пропорційно справедливій вартості кожного з придбаних об'єктів.

Збільшення первинної вартості нематеріальних активів здійснюється на суму витрат, пов'язаних з удосконаленням цих нематеріальних активів і підвищенням їх можливостей і терміну використання, які сприятимуть збільшенню спочатку очікуваних майбутніх економічних вигод.

В той же час витрати, здійснювані для підтримки об'єкта в придатному для використання стані включаються до складу витрат звітного періоду.



3. 3 Особливості обліку нематеріальних активів на підприємстві

На нематеріальні активи, що надходять в організацію, необхідно отримувати розрахункові документи (платіжні доручення, рахунки-фактури тощо), які служать підставою для їх прийняття до бухгалтерського обліку.

Первинними документами, що підтверджують придбання нематеріальних активів за плату, є:

*акт приймання придбаного об'єкта до складу НМА;

*рахунок і рахунок-фактура на об'єкт НМА;

*документи (рахунки, рахунки-фактури), що підтверджують витрати, пов'язані з придбанням об'єктів НМА та приведенням їх у стан, придатний для використання;

*платіжно-розрахункові документи, що свідчать про оплату об'єкта НМА і всіх витрат, пов'язаних з їх придбанням;

*картка обліку нематеріальних активів форми № НМА-1. Бухгалтерський облік наявності та руху нематеріальних активів здійснюється на активному рахунку 04 «Нематеріальні активи».

Будь-яке надходження нематеріальних активів в організацію попередньо відображається на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи».

Рахунок 08 «Вкладення у необоротні активи» є калькуляційних і призначений для накопичення і підсумовування витрат по вступникам нематеріальних активів.

Витрати, пов'язані з придбанням нематеріальних активів за плату, відображаються за дебетом рахунка 08 «Вкладення у необоротні активи» (субрахунок 08-5 «Придбання нематеріальних активів») в кореспонденції з рахунками обліку розрахунків.

При прийнятті нематеріальних активів до бухгалтерського обліку фактичні витрати, враховані на рахунку 08 «Вкладення у необоротні активи» (субрахунок 08-5 «Придбання нематеріальних активів»), відносяться на дебет рахунку 04 «Нематеріальні активи».

Нарахування амортизації і вибуття нематеріальних активів

Нематеріальні активи використовуються тривалий час, і протягом цього часу їх вартість щомісяця переноситься на вироблену продукцію, виконані роботи та надані послуги. Економічний механізм поступового переносу вартості нематеріальних активів на готовий продукт та накопичення грошового фонду для заміни нематеріальних активів називається амортизацією. Нарахування амортизаційних відрахувань по об'єктах НМА починається з першого числа місяця, наступного за місяцем прийняття цього об'єкта до бухгалтерського обліку. Нарахування амортизації проводиться до повного погашення вартості цього об'єкта або вибуття цього об'єкту у зв'язку з уступкою організацією виняткових прав на результати інтелектуальної діяльності. Протягом терміну корисного використання НМА нарахування амортизаційних відрахувань не припиняється, крім випадків консервації. Підставами для списання вартості об'єктів НМА служать:

*припинення терміну дії патенту, свідоцтва, інших охоронних документів;

*відчуження (продаж) виключних прав на результати інтелектуальної діяльності.

Вибуття нематеріальних активів в результаті їх списання відбувається, як правило, після закінчення строку їх корисного використання і якщо вони повністю амортизовані.

Строк корисного використання - це період, протягом якого використання об'єкта нематеріальних активів покликане приносити дохід організації або служити для виконання цілей діяльності організації.

Основними видами вибуття нематеріальних активів з підприємства є:

*їх реалізація (продаж);

*безоплатна передача;

*списання внаслідок непридатності;

*передача в рахунок внеску в статутні капітали інших організацій;

*списання після закінчення терміну корисного використання.

При використанні будь-якого з варіантів строк корисного використання об'єктів НМА не може перевищувати термін діяльності організації. При списанні об'єктів НМА їх вартість, врахована на рахунку 04 «Нематеріальні активи», зменшується на суму нарахованої амортизації. Після закінчення процедури списання об'єкта НМА його залишкова вартість списується з рахунку 04 «Нематеріальні активи» на рахунок 91 «Інші доходи і витрати».

При списанні НМА наказом керівника створюється спеціальна комісія, яка встановлює причини списання і складає акт. В акті на списання вказується причина вибуття об'єкта НМА. На підставі оформленого акта на списання об'єкта НМА, переданого бухгалтерській службі, в інвентарній картці форми № НМА-1 робиться відмітка про списання цього об'єкта. Доходи і витрати від списання об'єктів НМА відносяться на фінансові результати організації та відображаються в бухгалтерському обліку в тому звітному періоді, до якого вони відносяться.

Основними документами, що підтверджують продаж об'єктів НМА і службовцями основою для відображення в бухгалтерському обліку, є:

*договір поступки (з 1 січня 2008 р. - договір відчуження) об'єкта НМА;

*рахунок-фактура на проданий об'єкт НМА;

*акт вибуття об'єкта НМА;

*картка обліку нематеріальних активів форми № НМА-1 із зазначенням причини вибуття об'єкта НМА.

Після закінчення процедури вибуття об'єкта НМА його залишкова вартість, виявлена на рахунку 04 «Нематеріальні активи», списується на рахунок 91 «Інші доходи і витрати» (субрахунок 91-2 «Інші витрати»).

Надходження від продажу нематеріальних активів відносяться до інших доходів та відображаються за дебетом рахунка 62 «Розрахунки з покупцями і замовниками» в кореспонденції з рахунком 91 «Інші доходи і витрати» (субрахунок 91-1 «Інші доходи»).



4. Порядок обліку запасів

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси, як вже було з'ясоване, регламентовано П(С)БО-9 "Запаси". Однак правильність складання бухгалтерських записів для відображення в обліку операцій з матеріальними цінностями часто залежить від правильності й своєчасності оформлення первинних документів.

Матеріальні, сировинні та паливні ресурси є одними з найважливіших на підприємстві, тому й документальне оформлення надходження, наявності і витрачання зазначених ресурсів є досить відповідальним процесом, який повинен забезпечити необхідну інформацію як для обліку, так і для контролю та оперативного управління рухом матеріальних цінностей.

Основними типовими документами з оприбуткування матеріалів,які використовуються на ВАТ «Калині» є накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, прийомні акти тощо.

Приймання матеріалів за кількістю проводиться за транспортними і супровідними документами (рахунком-фактурою, специфікацією, описом, пакувальними ярликами тощо) відправника (виробника). Відсутність зазначених документів або деяких з них не призупиняє приймання матеріалів. У цьому випадку складається акт про фактичну наявність матеріальних цінностей в якому зазначається, які документи відсутні.

Приймання матеріальних цінностей за якістю та комплектністю проводиться у точній відповідності зі стандартами, іншими обов'язковими для сторін правилами, а також за супровідними документами, які засвідчують якість та комплектність матеріальних цінностей, що поставляються (технічний паспорт, сертифікат, посвідчення про якість, рахунок-фактура, специфікація тощо). [11, с. 210-212]

Основними типовими документами з оприбуткування матеріалів є накладні, товарно-транспортні накладні, прибуткові ордери, прийомні акти тощо. При цьому можливі два варіанти оформлення приходу:

- безпосередньо на документі постачальника;

- шляхом виписування прибуткового ордеру. [26, с. 147-148]

У першому випадку на одному примірнику документа (постачальника), який підписує матеріально-відповідальна особа, ставлять штампи прийому, у другому - оформлюють прибутковий ордер (ф. М-4). На Червоноградській швейній фабриці ВАТ "Калина" фінансовою службою визначено, що всі матеріальні цінності, які надходять на склад, оприбутковуються за допомогою прибуткового ордеру. Прибуткові ордери на Червоноградській швейній фабриці ВАТ "Калина" використовуються для кількісно-сумового обліку матеріалів, що надходять від постачальників або з переробки. Більш докладно це питання буде викладено при освітленні обліку матеріалів на складах.

У випадках, коли є розбіжності кількості і якості з даними супроводжуючих документів постачальника, застосовується типова форма №М-7 "Акт про приймання матеріалів". Ця форма застосовується також при прийманні матеріалів, які прибули без документів. Після прийняття цінностей акти з прикладанням документів (товарно-транспортних накладних) передаються: один до бухгалтерії підприємства для обліку переміщення (руху) матеріальних цінностей, а другий - у відділ постачання або юридичний відділ для направлення листа-претензії постачальнику.

Акт у двох примірниках складається приймальною комісією з обов'язковою участю матеріально-відповідальної особи та представника відправника (постачальника) або представника незацікавленої організації та затверджується керівником підприємства (організації) чи особою, яка на те уповноважена.

При дрібних купівлях матеріалів готівкою (наприклад, канцелярського приладдя) підзвітна особа зобов'язана здати матеріали на склад, а комірник на рахунку постачальника повинен поставити відмітку про дату, номер прибуткового ордеру і підпис.

Необхідно щоденно одержувати в банку виписки, перевіряти їх відповідність надходженню матеріальних цінностей на склад підприємства (відділ постачання) і контролювати своєчасність їх оплати (фінансовий відділ підприємства, а на малому підприємстві - головний бухгалтер).

Контроль за своєчасним надходженням матеріалів здійснюється відділом постачання і бухгалтерією, а вживання оперативних заходів по розшуку вантажу покладається на відділ постачання, менеджера тощо.

Таким чином, постачання кожного підприємства матеріальними ресурсами, а також їх продаж стороннім організаціям являє собою єдність трьох процесів:

- транспортування і доставку на підприємство замовлених і закуплених матеріальних ресурсів на підставі відповідної первинної документації;

- транспортування підприємством (або самовивоз з підприємства) проданих матеріальних цінностей на підставі накладних на відпуск на сторону;

- оформлення заборгованості й оплати постачальникам одержаних від них матеріальних цінностей, а також оплата замовниками одержаних ними матеріалів.

Придбання матеріальних цінностей в натурі завершується після їх надходження і оприбуткування на склад покупця. [12, с. 217].

Зі складу матеріали відпускають у виробництво, на сторону, а також в комори цехів, дільниць. При цьому відпуск цінностей з одного складу підприємства на інший прийнято називати внутрішнім переміщенням цінностей.

Відпуск матеріальних цінностей у виробництво обов'язково здійснюється відповідно до встановлених норм. Для відпуску матеріалів у виробництво використовують лімітно-забірну картку (ф. №М-8), яку використовують ля багаторазового відпуску одного номенклатурного номера матеріалів на один місяць. Лімітно-забірні картки також використовують для поточного контролю за додержанням встановлених лімітів відпуску матеріалів на виробничі потреби та є виправдувальним документом для списання матеріальних цінностей зі складу.

Лімітно-забірні картки виписуються відділом постачання або плановим відділом на одне або декілька найменувань матеріалів (номенклатурних номерів) у двох примірниках. Один примірник до початку місяця передається цеху (дільниці) - споживачу матеріалів, другий - складу або коморі цеху (дільниці). Відпуск матеріалів у виробництво здійснюється складом при пред'явленні представником цеху свого примірника лімітно-забірної картки. Комірник відмічає в обох примірниках дату та кількість відпущеного матеріалу, після чого визначає залишок ліміту за кожним номенклатурним номером матеріалів. В лімітно-забірній картці цеху (дільниці) розписується комірник, а в лімітно-забірній картці складу - представник цеху (дільниці).

По лімітно-забірній картці ведеться також складський облік матеріалів, що не були використані у виробництві (повернення). При цьому інших додаткових документів не складається.

Якщо на підприємстві здійснюються будівельні роботи (при капітальному ремонті або будівництві нового виробничого об'єкту) використовують спеціальні лімітно-забірні картки (форми №М-28 і №М-28а). Обидві лімітно-забірні картки складають одночасно. При цьому форму №М-28 ведуть протягом усього будівництва і зберігають у виконавця робіт, тоді як форму №М-28а складають щомісяця і вона знаходиться на складі. Наприкінці місяця лімітно-забірні картки разом із первинними документами та матеріальним здають до бухгалтерії. На підставі цих документів перевіряється правильність використання матеріалів. Після чого лімітно-забірні картки за незавершеними роботами (за роботами, які переходять на наступний місяць) повертають виконавцеві.

Розглянуті лімітно-забірні картки застосовують при використанні матеріалів у межах встановленого ліміту. Однак не виключені ситуації понаднормативного використання матеріалів. У цих випадках для обліку матеріалів використовують акт-вимогу на заміну (додатковий відпуск) матеріалів (ф. №М-10), який одночасно є підставою для заміни одних матеріалів іншими. Понадлімітний відпуск матеріалів або їх заміна здійснюється тільки з дозволу керівника підприємств, головного інженера або осіб, ними на те уповноважених.

При внутрішньому переміщенні матеріалів використовують накладну-вимогу на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів (ф. №М-11).

Типова форма №М-11 "Накладна-вимога на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів" використовується для обліку руху матеріальних цінностей в середині підприємства та їх відпуску господарствам свого підприємства, що розташовані за межами його території, а також стороннім організаціям.

Накладна-вимога виписується в двох примірниках і підписується головним бухгалтером або особою, на те уповноваженою.

У випадку внутрішнього переміщення матеріалів накладну-вимогу складає матеріально-відповідальна особа складу (цеху), що здає цінності. Один примірник служить складу (цеху), що здає, як основа для списання цінностей, а другий - складу (цеху), що приймає для оприбуткування цінностей.

Окремо слід виділити ще один документ для складського обліку матеріальних цінностей - це матеріальний звіт (ф. №М-19). Матеріальні звіти складаються матеріально відповідальними особами тільки у кількісному виразі та в одному примірнику і подаються до бухгалтерії по закінченню місяця. Розцінка надходження та використання матеріалів проводиться бухгалтерією безпосередньо у матеріальному звіті.

До матеріальних звітів, як правило, повинні включатися всі матеріали, які були та є у наявності на складі (коморі), незалежно від того був чи не був рух цих матеріалів за звітний місяць. [11, с. 221]

Разом із матеріальним звітом до бухгалтерії подаються всі первинні документи на прибуток та видаток матеріалів з вказівками про кількість документів та їх номерів окремо за прибутком та видатком. Форма №М-19 призначена для будівельних організацій, але вона настільки універсальна, що цілком може застосовуватися усіма підприємствами незалежно від їх виду діяльності.

МШП

Дещо інша картина з документальним оформленням складського обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів (МШП). Починаючи з 1 січня 2000 року, поняття малоцінні та швидкозношувані предмети змінилося докорінно. При цьому змінився не тільки код бухгалтерського рахунка (з 12 на 22), але й критерії віднесення того або іншого предмета до МШП. Якщо раніше до "малоцінних" предметів належали предмети, які відповідали одному з двох критеріїв: або вартості (не більше 500 грн. ), або строку служби (не більше за один рік або один операційний цикл), то тепер залишився лише один - строк служби. Про це свідчить п. 6 ПСБО 9 "Запаси", згідно з яким для цілей бухгалтерського обліку запаси включають: малоцінні і швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року. [39, п. 6].

Предмети, строком використання більше одного року відносяться до малоцінних необоротних активів і обліковуються у складі основних засобів. Необхідно зазначити, що підприємство має право самостійно визначати строк служби того чи іншого предмета, а отже, і самостійно відносити предмети або до необоротних матеріальних активів, або до малоцінних та швидкозношуваних.

Незалежно від того, до якої групи буде віднесено "нові" МШП, ведення їх аналітичного складського обліку залишається обов'язковим. Причому це рівною мірою стосується як "необоротних" предметів, так і МШП, які належать до запасів. На сьогодні немає ніяких роз'яснень Міністерства фінансів щодо "нового" документального оформлення руху МШП на підприємстві. А тому цілком законним є використання форм обліку, затверджених Наказом Міністерства статистики України від 22. 05. 1996 р. "Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів" № 145 для МШП, облік яких регулює ПСБО 9. А для тих предметів, які згідно з новими правилами належать до необоротних активів, доцільно застосовувати форми обліку, призначені для обліку основних засобів. Наведемо основні типові форми первинних документів складського обліку МШП. [3, с. 4]

Форма №МШ-1 "Відомість на поповнення (вилучення) постійного запасу інструментів (пристроїв)" застосовується для обліку зміни запасу інструментів (пристроїв) у роздавальних кладових на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного оборотного (обмінного) фонду. Відомість складається у двох примірниках начальником цеху разом із начальником інструментального чи планового відділу при необхідності зміни норми постійного запасу інструментів (пристроїв). Один примірник відомості знаходиться в інструментальному відділі, другий - в цеху.

На підставі даних відомості вносяться зміни до картки складського обліку матеріалів (типова ф. №М-12) інструментально-роздавальної складової.

Типова форма №МШ-2 "Картка обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів" застосовується для обліку МШП, виданих під розписку робітнику чи бригадиру (для бригади) із роздавальної кладової цеху для тривалого користування. Заповнюється в одному примірнику комірником на кожного робітника, що одержав ці предмети.

Для обліку інструментів (пристроїв), виданих робітнику із складового цеху для короткострокового користування, застосовується інструментальна марка, яка при здачі інструментів комірнику, повертається робітникові.

Типова форма №МШ-4 "Акт вибуття малоцінних і швидкозношуваних предметів" застосовується для оформлення поломки, або втрати інструментів (пристроїв) та інших малоцінних та швидкозношуваних предметів. Складається в одному примірнику майстром і начальником цеху (дільниці) на одного або декількох робітників. [11, с. 199-202]

При поломці, псуванні та втраті МШП з вини робітника акт складається у двох примірниках. Один примірник залишається в цеху (на дільниці), а другий направляється у розрахункову частину бухгалтерії для утримання у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, зіпсованого чи втраченого предмета.

Типова форма №МШ-6 "Особова картка обліку спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів, які видаються робітникам підприємства індивідуальне користування за встановленими нормами. " Картка ведеться в одному примірнику і зберігається у комірника цеху (дільниці).

Черговий спецодяг, спецвзуття та запобіжні засоби колективного використання, видані робітникам та службовцям тільки на час виконання тих робіт, на які вони передбачені, повинні знаходитися у коморах і видаватися під відповідальність майстрів та інших робітників, перелік яких затверджується керівником підприємства.

При автоматизованій обробці даних з обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів особова картка не ведеться.

Типова форма №МШ-8 "Акт на списання малоцінних і швидкозношуваних предметів" застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів по закінченню строку носки, інших малоцінних та швидкозношуваних предметів і здача їх у комору для утилю. Акт складається в одному примірнику комісією на підставі разових актів вибуття МШП (ф. №МШ-4). Після здачі списаних предметів до комори для утилю акт із розпискою комірника здається до бухгалтерії.

Періодично (як правило не менше одного разу на тиждень) матеріально-відповідальні працівники складів і цехових кладових мають складати реєстри документів і здавати до бухгалтерії для подальшої їх обробки, тобто ведення бухгалтерського обліку матеріалів.

Облік матеріалів на складі.

Подальший аналітичний облік матеріальних цінностей здійснюється на складах.

Складський облік - це сортовий, кількісний оперативно-технічний облік. Він є важливим фактором контролю за зберіганням матеріальних цінностей підприємства. Організують складський облік за видами об'єктів, що зберігаються, за місцями зберігання, за кількістю матеріальних цінностей. За необхідності складський облік організують за партіями надходження матеріальних цінностей. Кожному виду матеріальних цінностей присвоюється номенклатурний номер, що повторюється у всіх первинних документах. Перші три цифри номенклатурного номера означають номер рахунку і субрахунку, наступні дві - номер групи, а інші - порядковий номер матеріальних цінностей у групі. За цими номерами організують і бухгалтерський облік матеріальних цінностей, що дозволяє проводити кількісне звірення даних оперативного складського і аналітичного бухгалтерського обліку.

Складський облік ведуть безпосередньо матеріально-відповідальні особи (завідуючі складами) на картках складського обліку матеріалів. На кожний номенклатурний номер відкривають окрему картку, яку заповнюють на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день здійснення операції. У них також зазначають місця зберігання матеріалів: стелажі, комірки тощо. До місць зберігання приліплюють матеріальний ярлик (ф. №М-16), який слугує також паспортом для матеріальних цінностей. Якщо асортимент матеріалів на складі невеликий, дозволяється використання книг сортового обліку замість карток складського обліку. Ця книга має бути відповідним чином оформлена та містити реквізити форми №М-12.

На кожну номенклатурну одиницю відкривають окрему картку сортового обліку або окрему сторінку в книзі. Бланки карток видають матеріально відповідальній особі під розписку в реєстрі, в якому вказано кількість карток та їх реєстраційні номери. Якщо використовують книгу, то в ній до початку записів нумерують усі сторінки і на звороті останньої сторінки вказують загальну кількість пронумерованих сторінок, що підтверджуються підписами керівника підприємства і головного бухгалтера і скріпляються печаткою.

Картки сортового обліку розкладаються в картотеці за групами і номенклатурними номерами матеріалів. Записи в них робляться щоденно по кожному окремому первинному документу на надходження і вибуття матеріалів. По лімітно-забірних картках записи можна робити після закриття і обов'язково в останній день місяця. Залишок матеріалів вказують в окремій графі після кожної операції.

Матеріально відповідальна особа зобов'язана стежити за залишками матеріалів, порівнювати їх з нормою запасів, вказаною в картці, і своєчасно повідомляти відділ постачання про відхилення, а також про залишки тих матеріалів, по яких немає ніякого руху.

При оперативно-бухгалтерському методі обліку матеріалів працівник бухгалтерії повинен щоденно або в інші встановлені строки, але не рідше одного разу в тиждень, перевіряти безпосередньо на складі в присутності матеріально відповідальної особи правильність і своєчасність оформлення складських операцій, а також записів у картках сортового обліку. При цьому працівник бухгалтерії перевіряє правильність кожного запису в картці відповідно до первинного документа, а також правильність виведених залишків, що підтверджує своїм підписом в окремій графі. Така перевірка дає можливість своєчасно усунути помилки в складському сортовому обліку і тим самим робить його складовою частиною бухгалтерського обліку матеріалів.

Зв'язок бухгалтерського обліку матеріалів з сортовим обліком їх на складах здійснюється за допомогою книги залишків матеріалів (сальдової книги). Це регістр аналітичного бухгалтерського обліку, що органічно пов'язаний з оперативним обліком на складах. Книгу залишків матеріалів відкривають на рік для кожного складу. Після закінчення місяця матеріально відповідальна особа отримує її в бухгалтерії і записує туди з карток складського сортового обліку кількісні залишки матеріалів на початок наступного місяця. Ці залишки в бухгалтерії розцінюються, підсумовуються по групах матеріалів і загальні, а дані по всіх матеріально відповідальних особах(складах) звіряють з записами синтетичного обліку.

Облік матеріалів в бухгалтерії і його зв'язок із складським обліком.

Документи, що надійшли зі складів до бухгалтерії, перевіряють як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображених у них операціях. Прибуткові ордери звіряють з рахунками, що до них належать, транспортними документами, прийомними актами тощо. Лімітні-забірні картки, що надійшли зі складу, зіставляють з іншими примірниками, одержаними від цехів-споживачів, накладні на внутрішнє переміщення матеріалів, здані складами-відправниками, з примірниками тих же накладних, що надійшли зі складів-одержувачів, лімітні картки і вимоги відзначають у реєстрах видачі тощо.

Далі документи таксують за допомогою ЕОМ, тобто зазначені в них матеріальні цінності оцінюються за твердими обліковими цінами. По кожному реєстру зданих документів після їх таксування підраховують обороти надходження або витрачання матеріалів у розрізі облікових груп.

Схема послідовності бухгалтерських записів.

- Первинні документи на сировину, матеріали, паливо, комплектуючі вироби і напівфабрикати, відпущені до цехів основного і допоміжного виробництв, для виготовлення продукції (виконання замовлень).

- Розроблювальна таблиця ф. №1 - розподіл витрат матеріалів за напрямками їх використання.

- Відомість №5. 1. "Аналітичного обліку запасів за рахунком 20 "Виробничі запаси". "

- Журнал №5 по дебету рахунка 23 "Виробництво" - підсумкові дані відомості "5. 1. аналітичного обліку запасів за рахунком 20 "Виробничі запаси".

Для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству предметів праці, призначених для використання у виробництві і для господарських потреб, а також засобів праці, що підприємство включає до складу малоцінних і швидкозношуваних предметів призначено рахунок 20 "Виробничі запаси".

Сировина і матеріали відображуються на рахунку 20 "Виробничі запаси", що призначений для узагальнення інформації про наявність і рух належних підприємству запасів сировини і матеріалів (у тому числі і матеріали, що знаходяться в дорозі чи в переробці), будівельних матеріалів, запасних частин, матеріалів сільськогосподарського призначення, палива, тари і тарних матеріалів, відходів основного виробництва.

По дебету рахунка 20 "Виробничі запаси" відображаються надходження запасів на підприємство, їх дооцінка, по кредиту - витрата на виробництво (експлуатацію, будівництво), переробку, відпустку (передачу) на сторону, уцінка тощо:

Облік виробничих запасів за синтетичними рахунками (або субрахунками) ведеться у Відомості 5. 1 за центрами відповідальності(матеріально відповідальними особами, місцями зберігання) та місцями затрат(синтетичними рахунками або субрахунками обліку затрат). У Відомості визначається сума і рівень транспортно-заготівельних затрат(відхилень фактичної собівартості виробничих запасів від їх поточної облікової оцінки), а також фактична собівартість витрачених запасів, якщо застосовується метод оцінки вибуття запасів за середньозваженою собівартістю.

Крім синтетичного обліку на рахунках бухгалтерського обліку на Червоноградській швейній фабриці ВАТ "Калина", як і на будь-якому виробничому підприємстві ведеться аналітичний облік матеріальних цінностей.

Суть аналітичного бухгалтерського обліку матеріальних цінностей полягає в тому, що на кожний вид матеріальних цінностей (за номенклатурними номерами) відкривається аналітичний рахунок, в якому об'єкти обліку відображуються за їх кількістю (за прийнятними одиницями виміру) і сумою вартості (за прийнятою системою оцінки).

Аналітичні рахунки групуються за групами матеріалів, місцями зберігання, матеріально-відповідальними особами, за синтетичними рахунками бухгалтерського обліку і субрахунками. Відповідно до прийнятих на підприємстві групувань матеріальних цінностей дані за аналітичними рахунками узагальнюються в оборотних відомостях. Використовують аналітичний облік на рахунках для контролю зберігання і руху матеріальних цінностей, їх оцінки, звірки з даними складського обліку, а також для виявлення результатів інвентаризації



5. Порядок обліку грошових коштів та розрахунків

Грошові кошти - це фінансові ресурси організації, самі високоліквідні активи. Грошові кошти є складовою частиною оборотних активів. Вони необхідні підприємству для здійснення розрахунків з постачальниками і підрядниками, для здійснення платежів до бюджету, розрахунків з кредитними установами, для видачі працівникам зарплати, премій і для здійснення інших видів виплат.