Облік і аудит формування та розподілу прибутку на прикладі Хмельницької філії ВАТ "Свемон-Волинь", м. Хмельницький

Прибуток як економічна категорія та результат діяльності підприємства. Нормативно–правове забезпечення обліку формування та розподілу прибутку в Україні. Характеристика та аналіз діяльності підприємства, пропозиції щодо удосконалення обліку і аудиту.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид магистерская работа
Язык украинский
Дата добавления 04.09.2012
Размер файла 266,5 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

84,13

Середньомісячна заробітна плата 1-го працюючого, грн

567,60

704,60

137,00

124,14

Проведені розрахунки свідчать, ряд показників, таких як обсяг виготовленої продукції, виручка від реалізації та собівартість продукції знизились. Інші показники, в тому числі і прибуток, продемонстрували зростання. Даний факт можна було б віднести до позитивного, але основною причиною зростання прибутку стало значне зниження собівартості ніж зниження виручки від реалізації. Тому як видно, однією із причин скорочення витрат стало саме згортання діяльності підприємства.

Також необхідно відмітити, що більше ніж на чверть збільшились актви, дебіторська та кредиторська заборгованості. Збільшилась середньомісячна заробітна плата, проте, як ми бачимо до основних причин такого збільшення стало скорочення кількості працівників.

Аналіз діяльності ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» включає аналіз його майнового стану, ліквідності, фінансової стійкості, ділової активності та рентабельності.

Для проведення аналізу використаємо фінансову звітність ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» (див. додатки А, Б, В, Г, Д).

Для аналізу майнового стану підприємства використовуються також наступні коефіцієнти, що наведені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 - Аналіз майнового стану підприємства

Показник

Порядок розрахунку

(за рядками звітності)

2007 р.

2008 р.

Зміни в абсолютній величині

1 Коефіцієнт зносу основних засобів

0,62

0,66

0,04

2 Коефіцієнт придатності

0,38

0,34

-0,04

3 Коефіцієнт оновлення основних засобів

0,11

0,03

0,08

4 Коефіцієнт вибуття

0,0

0,0

0,0

Коефіцієнт зносу основних засобів показує частку зношених основних засобів у загальній їх вартості, а аналізуючи отримані показники слід зазначити, що коефіцієнт зносу основних засобів у 2007 р. складає 0,62 і у 2008 р. цей показник зріс на 0,04, що свідчить про ріст зносу основних засобів.

Коефіцієнт придатності показує на скільки ще обладнання придатне до використання. І чим значення цього показника вище, тим фонди придатніші до використання. Відповідно в 2007 р. основні фонди придатні до використання на 38 %, а в 2008 р. - на 34 %.

В 2008 р. частка введених в дію основних засобів зменшилась до 0,03, тоді як в 2007 р. становила 0,11. Частка основних засобів, що вибули, у вартості основних засобів на початок періоду суттьєво не змінились через те, що вибували основні засоби на дуже незначні суми..

Таким чином інтенсивність руху основних засобів в 2008 році зменшилась. Підприємству потрібно обновити більшу частину основних засобів або купувати більш досконале обладнання.

Наступним етапом є оцінка ліквідності підприємства. Аналіз ліквідності підприємства здійснюється за даними балансу та дозволяє визначити спроможність підприємства сплачувати свої поточні зобов'язання та наскільки обсяги наявних фінансових ресурсів можуть забезпечити відповідні по строкам погашення зобов'язання.

Для оцінки ліквідності підприємства було розрахуємо відносні показники, які представимо у таблиці 2.3.

Таблиця 2.3 - Аналіз показників ліквідності підприємства

Показник

Порядок розрахунку

(за рядками звітності)

2007 р.

2008 р.

Абсолютне відхилення

1 Коефіцієнт покриття

0,85

1,07

0,22

2 Коефіцієнт швидкої ліквідності

0,65

0,83

0,18

3 Коефіцієнт абсолютної ліквідності

0,03

0,05

0,02

4 Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості

1,57

1,25

-0,32

5 Коефіцієнт мобільності активів

0,45

0,61

0,16

6 Коефіцієнт співвідношення активів

0,83

1,56

0,73

7 Чистий оборотний

капітал, тис. грн

-70,2

45,2

115,4

Коефіцієнт покриття розраховується як відношення оборотних активів до поточних зобов'язань підприємства та показує достатність ресурсів підприємства, які можуть бути використані для погашення його поточних зобов'язань. Для нормального функціонування підприємства цей показник має бути більшим за 2.

Коефіцієнт покриття в 2008 році підвищився з 0,85 до 1,07. Це було спричинено тим, що ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» покращило свою фінансову політику і стабілізувало розрахунки з кредиторами. Не дивлячись на це значення коефіцієнта не відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт швидкої ліквідності відображає платіжні можливості підприємства щодо сплати поточних зобов'язань за умови своєчасного проведення розрахунків з дебіторами. Нормативне значення показника встановлено на рівні 0,7-0,8.

Падіння коефіцієнта швидкої ліквідності свідчить про ріст низьколіквідних елементів (запасів) у структурі поточних активів та про ріст ризикованості діяльності підприємства з погляду неповернення боргів і зниження реального рівня платоспроможності.

Крім того, даний коефіцієнт менший за нормативне значення, що свідчить про неспроможність грошових засобів, розрахунків та інших активів забезпечити покриття поточних зобов'язань.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності є найбільш жорстким критерієм ліквідності підприємства. Значення коефіцієнта повинно знаходитись в межах 0,2 - 0,35. За даними підприємства показник на кінець 2008 р. набуває значення 0,05. Це означає, що у підприємства є ризик неспроможності покриття своїх невідкладних зобов'язань.

Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості розраховується як відношення кредиторської заборгованості до дебіторської заборгованості. Значення коефіцієнта повинно бути менше 1.

Як видно з розрахунків значення коефіцієнта в обох випадках не відповідає нормативному.

Коефіцієнт мобільності активів показує, яку частку в активах підприємства займають оборотні активи. Значення коефіцієнта повинно бути більше 0,5. На підприємстві частка оборотних активів за 2007-2008 р.р. зросла до значення 0,61.

Коефіцієнт співвідношення активів показує рівень співвідношення між оборотними та необоротними активами підприємства. Нормативне значення має бути більше 1. З даних розрахунків видно, що значення цього коефіцієнта в 2008 році повністю відповідає нормативному.

Чистий оборотний капітал різко зріс за 2007-2008 р.р. на 115,4 тис. грн, це позитивнана тенденція, так як зменшились кошти, що забезпечують процес виробництва, реалізації продукції та отримання прибутку.

Під фінансовою стійкістю розуміють такий стан фінансових ресурсів підприємства і такий ступінь їх використання, за яким підприємство, вільно маневруючи грошовими коштами, здатне через ефективне їх використання забезпечити безперебійний процес виробництва та реалізації продукції, робіт, послуг, а також здійснювати витрати для його розширення й оновлення. Фінансова стійкість показує ступінь незалежності підприємства. Аналіз фінансової стійкості повинний показати наявність чи відсутність у підприємства можливостей по залученню додаткових позикових засобів, здатність погасити поточні зобов'язання за рахунок активів різного ступеня ліквідності. Аналіз фінансової стійкості ХФ ВАТ „Свемон-Волинь” представлено у таблицю 2.4.

Таблиця 2.4 - Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства

Показник

Порядок розрахунку

(за рядками звітності)

2007 р.

2008 р.

Абсолютне відхилення

1 Коефіцієнт платоспроможності (автономії)

0,46

0,43

-0,03

2 Коефіцієнт фінансування

1,16

1,32

0,16

3 Коефіцієнт фінансової стійкості

0,86

0,76

0,1

4 Коефіцієнт концентрації залученого капіталу

0,54

0,57

0,03

5 Коефіцієнт фінансового левериджу

0

0

0

6 Коефіцієнт маневреності власного капіталу

-0,18

0,09

0,27

7 Коефіцієнт інвестування

0,85

1,10

0,25

8 Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами

-0,15

0,07

0,22

Усі показники фінансової стійкості знаходяться в межах нормативних значень, але по деяких з них спостерігаються негативні зміни.

З розрахунків видно, що за 2007 - 2008 р.р. коефіцієнт платоспроможності (автономії) підприємства зменшився на 0,03, у 2007р. він становив 0,46, а в 2008 р. - 0,43.

Крім того, частина власного капіталу в загальній сумі фінансових ресурсів становить менше 50 %. Це означає, що підприємство є залежним від позикових джерел.

Коефіцієнт фінансування означає скільки позичкових коштів припадає на одну гривню власних коштів, вкладених в активи підприємства. Збільшення показника на кінець 2008 р. свідчить про зростання залежності підприємства від кредиторів. Але разом з тим значення коефіцієнта є більшим 1, іншими словами не відповідає нормативному значенню.

Коефіцієнт концентрації залученого капіталу характеризує частку позикових коштів у загальній сумі коштів, вкладених у майно підприємства. Значення коефіцієнта має бути менше 0,5. На підприємстві частка позикового капіталу становить у 2008 р. - 0,57.

Позитивним моментом є відсутність залежності підприємства від довгострокових зобов'язань, про що свідчить значення коефіцієнта фінансового левериджу до 0. Це означає, що підприємство погасило частину свого кредиту.

Коефіцієнт маневреності власного капіталу визначає, яка частка власного капіталу дозволяє вільно маневрувати - збільшувати обсяги закупівлі сировини, матеріалів, змінювати номенклатуру поставок, купувати додаткове устаткування. Не дивлячись на його різке збільшення, для підприємства характерна наявність досить низького значення цього коефіцієнта (-0,18 в 2007 р. та 0,09 в 2008 р.).

Коефіцієнт забезпеченості власними оборотними засобами збільшиввся порівняно з -0,15 в 2007 р. до 0,07 в 2008 р., не зважаючи на це його значення є більшим за нормативне, що рівне одиниці.

Таким чином, підприємство в достатній мірі наділене власним капіталом. Його вистачає як для інвестування необоротних активів, так і для здійснення поточної діяльності, про що свідчать значення показників інвестування та забезпеченості власними оборотними коштами.

Підприємство може вільно маневрувати своїм власним оборотним капіталом. Але мобільність власних коштів знизилась на кінець 2008 року.

Аналіз ділової активності дозволяє проаналізувати ефективність основної діяльності підприємства, що характеризується швидкістю обертання фінансових ресурсів підприємства. Аналіз здійснюється за допомогою коефіцієнтів оборотності наведених у таблиці 2.5. За даними таблиці знайдемо ряд показників, які характеризують швидкість обороту, запасів, дебіторської заборгованості, кредиторської заборгованості, матеріальних запасів, основних фондів та власного капіталу. На основі одержаних показників розрахуємо строки погашення дебіторської заборгованості та кредиторської заборгованості, що дасть нам уявлення про рівень фінансової дисципліни на досліджуваному підприємстві.

Таблиця 2.5 - Аналіз ділової активності підприємства

Показник

Порядок розрахунку

(за рядками звітності)

2007 р.

2008 р.

Зміни в абсолютній величині

1 Коефіцієнт оборотності активів

2,0

1,5

-0,5

2 Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

6,44

3,17

-3,27

3 Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

4,09

2,53

-1,56

4 Строк погашення дебіторської заборгованості, днів

тривалість періоду

коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості

56

113

57

5 Строк погашення кредиторської заборгованості, днів

тривалість періоду

коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості

88

142

54

6 Коефіцієнт оборотності матеріальних запасів

15,39

6,44

8,95

7 Коефіцієнт оборотності основних засобів (фондовіддача)

1,58

1,23

-0,35

8 Коефіцієнт оборотності власного капіталу

4,91

3,49

-1,42

Коефіцієнт оборотності активів характеризує ефективність використання підприємством усіх наявних ресурсів, незалежно від джерел їхнього залучення.

З розрахунків видно, що за 2008 р. оборотні активи здійснили 1,5 обороти, тобто кількість оборотів змінилась на 0,5. Враховуючи специфіку виробництва підприємства можна стверджувати, що оборотні кошти використовувались не в повній мірі.

Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості показує швидкість обертання дебіторської заборгованості підприємства за період, що аналізується, розширення або зниження комерційного кредиту, що надається підприємством. Значення коефіцієнта на підприємстві свідчить про те, що дебітори в середньому 6-7 раз в рік повертають свої борги. Строк погашення дебіторської заборгованості збільшився в 2008 р., що є негативною тенденцією, що свідчить про не стабільні розрахунки з клієнтами.

Коефіцієнт оборотності кредиторської заборгованості показує швидкість обертання кредиторської заборгованості підприємства за період, що аналізується. Оборотність кредиторської заборгованості на підприємстві низька, особливо в 2008 р. Ще одним негативним моментом є зменшення тривалості погашення кредиторської заборгованості порівняно з 2007 роком.

З огляду на значення коефіцієнтів оборотності можна зробити висновок про те, що рівень ділової активності на підприємстві не досить високий. Але у 2008 р. оборотність активів скоротилась порівняно з 2007 р. Зменшення рівня коефіцієнтів оборотності активів пов'язано із зростанням дебіторської заборгованості та запасів.

Знизилась також ефективність використання основних фондів: з 1 грн використаних основних фондів на підприємстві в 2008 р. отримували продукції на суму 1,23 грн. Також знизилась ефективність використання власного капіталу.

Аналіз рентабельності підприємства дозволяє визначити ефективність вкладення коштів у підприємство та раціональність їхнього використання.

Показники даної групи дають уявлення про те, наскільки ефективно підприємство здійснює свою діяльність, контролює витрати на виробництво і реалізацію продукції, і який чистий прибуток при цьому отримує.

Перед проведенням аналізу показників рентабельності слід навести порівняльну характеристику показників обсягу реалізації товарів, робіт та послуг, собівартості реалізованої продукції, валового прибутку та чистого прибутку за два роки. Ілюстрація даних показників потрібна нам для того, щоб ефективніше та якісніше розглянути аналіз показників рентабельності, адже вони є лише відносними показниками прибутковості підприємства і не надають повної інформації по зміні абсолютних показників, що впливають на розмір прибутку.

Всі розрахунки представимо у таблиці 2.6.

Таблиця 2.6 - Динаміка показників обсягу реалізації товарів, робіт та послуг, собівартості продукції, валового та чистого прибутку

Показник

2007 р.

2008 р.

Абсолютне відхилення

1 Обсяг реалізації продукції, тис. грн

2197,3

1837,9

-359,4

2 Собівартість реалізованої продукції, тис. грн

1401,0

991,8

-409,2

3 Валовий прибуток, тис. грн

430,1

539,8

109,7

4 Чистий прибуток, тис. грн

124,6

216,3

91,7

Як видно із вищенаведеної таблиці чистий прибуток зріс більше ніж на 91 тис. грн, причина цього безперечно криється в значному зменшенні собівартості над зменшення обсягу реалізації продукції.

Для аналізу рентабельності підприємства є доцільним використання даних таблиці 2.7.

Підприємство є рентабельним, якщо суми виручки від реалізації продукції досить не тільки для покриття витрат на виробництво та на реалізації, а й на утворення прибутку.

Таблиця 2.7 - Аналіз рентабельності підприємства

Показник

Порядок розрахунку

(за рядками звітності)

2007 р.

2008 р.

Зміни в абсолютній величині

1 Коефіцієнт рентабельності активів

0,136

0,221

0,085

2 Коефіцієнт рентабельності власного капіталу

0,333

0,493

0,160

3 Коефіцієнт рентабельності діяльності

0,068

0,141

0,073

4 Коефіцієнт рентабельності продукції

0,089

0,218

0,129

Коефіцієнт рентабельності активів характеризує ефективність використання активів підприємства. У підприємства даний коефіцієнт становить: на 2007р. - 0,136, на 2008р. - 0,221. Нормативне значення даного коефіцієнту має бути більше нуля, окрім того, повинне збільшуватись. Значення даного коефіцієнту свідчить, що підприємство ефективно використовує свої активи, так як рентабельність активів є на доволі високому рівні.

Коефіцієнт рентабельності власного капіталу характеризує ефективність вкладення засобів в дане підприємство. Рентабельність власного капіталу складає 33,3 % як в 2007 р., в 2008 р - 49,3 %, що також можна відмітити як позитивну тенденцію.

Коефіцієнт рентабельності діяльності характеризує ефективність господарської діяльності підприємства. Коефіцієнт рентабельності діяльності становить: в 2007р. - 0,068, в 2008р. - 0,141. Нормативне значення цього показника також має бути більше нуля та має збільшуватися. Показники даного коефіцієнту говорять про те, що господарська діяльність підприємства є ефективною.

Коефіцієнт рентабельності продукції характеризує прибутковість господарської діяльності підприємства від основної діяльності.

На основі проведеного аналізу рентабельності ХФ ВАТ „Свемон-Волинь” можна зробити висновок про те, що господарська діяльність підприємства не є досить прибутковою. Порівняно з витратами на виробництво продукції, прибуток, який підприємство отримує в результаті реалізації є незначним (рентабельність продукції у 2008 році склала 21,8 %).

Крім аналізу фінансового стану потрібно здійснити аналіз ймовірності банкрутства. Для цього скористаємось п'ятифакторною моделлю Альтмана, моделю Таффлера та універсальною дискримінантною моделлю.

Використовуючи фінансову звітність ХФ ВАТ «Свемон-Волинь», виведемо середні значення всіх необхідних нам для аналізу показників. Для цього сформуємо наступну таблицю.

Отже, за результатами проведеного аналізу фінансових показників діяльності можна зробити наступні висновки:

ѕ на підприємстві спостерігається тенденція до зменшення частки основних засобів і стрімкого зростання частки оборотних активів. Негативним моментом є зростання низьколіквідних елементів (запасів) у структурі поточних активів;

ѕ враховуючи результати, отримані в процесі дослідження, є необхідним оновлення частини основних засобів. Для цього стає доцільним залучення банківських коштів у вигляді кредиту для розширення діяльності підприємства, що й було здійснено на підприємстві;

ѕ закріпилася негативна тенденція до збільшення частки дебіторської заборгованості, що свідчить про нестабільні розрахунки з клієнтами;

ѕ не висока оборотність кредиторської заборгованості означає, що підприємство не вчасно розраховується з виставленими йому рахунками;

ѕ рівень власного капіталу (коефіцієнт автономії) свідчить про низький запас міцності. Тобто підприємство має можливості по залученню додаткових позикових засобів з ризиком втрати фінансової стійкості.

Загалом можна говорити, що рівень виробничої та комерційної діяльності підприємства є досить високим, хоч в 2008 році й спостерігались деякі негативні тенденції.

2.2 Облік доходів

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про доходи наводяться у Положенні (стандарті) бухгалтерського обліку 15 «Доходи». Для визначення прибутку необхідно відповідно до стандартів розрахувати доходи та витрати за період.

Доход визнається, під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена".

Критерії визначення доходу застосовуються окремо до кожної операції, але можуть застосовуватися також до окремих елементів однієї операції або до двох чи більше операцій разом, якщо це випливає із суті такої операції (операцій).

Не визнаються доходами такі надходження від юридичних і фізичних осіб:

ѕ сума податку на додану вартість;

ѕ сума інших податків і обов'язкових платежів до бюджету та позабюджетних фондів;

ѕ сума попередньої оплати за послуги;

ѕ сума авансу в рахунок оплати робіт, послуг;

ѕ сума завдатку під заставу або в погашення позики, якщо це передбачено відповідним договором;

ѕ надходження, що належать іншим особам;

В інших випадках доход визнається під час збільшення активу чи зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

У фінансовому обліку доходи групуються за такими напрямками:

ѕ доход (виручка) від реалізації робіт, послуг;

ѕ інші операційні доходи;

ѕ фінансові доходи;

ѕ інші доходи;

ѕ надзвичайні доходи.

Якщо доходи можуть бути достовірно визначені, то їх потрібно відображати в обліку в момент надходження активу або погашення зобов'язань, котрі призводять до збільшення власного капіталу, а витрати - в момент вибуття активів або збільшення зобов'язань, які призводять до зменшення власного капіталу.

У випадку, коли актив забезпечує економічні вигоди протягом кількох звітних періодів, витрати відображаються в обліку та звітності на основі систематичного та раціонального їх розподілу протягом декількох звітних періодів (наприклад амортизація). Витрати негайно відображаються в обліку, якщо економічні вигоди не відповідають стану, за якого вони визнаються активами підприємства,

На ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» доходи (виручка) від реалізації робіт, послуг відображається на рахунку 70 за такими субрахунки передбачений робочим планом рахунків:

ѕ 70.1 «Доход від реалізації продукції (залізо-бетонні вироби)»;

ѕ 70.31 «Доход від реалізації послуг (будівельно-монтажні роботи)»;

ѕ 70.32 «Доходи від реалізації автотранспортних послуг та послуг механізмів».

За кредитом рахунку 70.1 «Доход від реалізації продукції (залізо-бетонні вироби)» відображаються суми нарахування доходів від реалізації залізобетонних виробів, в більшості випадків колодязів, рідше стовпів.

За кредитом крахунку 70.31 «Доход від реалізації послуг (будівельно-монтажні роботи)» відображаються нарахування доходів суми від виконання наступних видів будівельно-монтажних робіт: будівництво волоконно-оптичних ліній зв'язку, розширення міських телефонних мереж та земних трубопроводів, виконання переходів, будівництво та розширення автоматизованих телефонних станцій та стільникових телефонних станцій.

За кредитом крахунку 70.32 «Доходи від реалізації автотранспортних послуг та послуг механізмів» відображаються нарахування доходів за виконання послуг, суміжних з основним видом діяльності підприємства: вантажні перевезення, виконання земельно-будівельних робіт тощо.

Визнання доходів відбувається за наявності усіх вказаних умов:

ѕ передані покупцю ризики й вигоди, пов'язані з правом власності на цінності;

ѕ підприємство надалі не здійснює контролю за реалізованою продукцію;

ѕ сума доходу може бути достовірно визначена;

ѕ в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигод підприємства, а витрати на операцію можуть бути достовірно визначені.

Крім цього у структурі доходів ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» є інші операційні доходи, що відображаються на рахунку 71 за такими субрахунками і відображається в балансі:

71.2 «Доходи від реалізації інших оборотних активів»;

71.3. «Доходи від оренди необоротних активів».

За кредитом крахунку 71.2 «Доходи від реалізації інших оборотних активів» відображаються суми нарахування доходів від продажу надміру придбаних запасів та реалізація МШП.

За кредитом крахунку 71.3. «Доходи від оренди необоротних активів» відображаються суми нарахування доходів від оренди житлових приміщень.

Визнання доходів відбувається за наявності за тих самих умов, що і при визнанні доходів від реалізації товарів, робіт, послуг.

Обліковий процес відображення доходів розпочинається з укладання договору про надання послуг, виконання робіт або передачу продукції.

Первинним документом, що підтверджує визнання на підприємстві доходів від реалізації продукції є видаткова накладна (Додаток К), який відображається в системі як зображено на рисунку 2.1. Бухгалтерія підприємства складає даний документ в системі 1С.

Даний тип доходів ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» обкладається податком на додану вартість, а отже на його підставі підприємство повинно виписати податкову накладну (Додаток 1), вигляд якої зображений на рисунку 2.2. В системі 1С вона створюється на основі документу «Расходная накладная».

Аналогічно на підприємстві відображається реалізація виробничих запасів: виписується видаткова накладна, на її підставі формується податкова накладна. І так як, на підприємстві діє автоматизована форма обліку, всі дані заносяться до журналів і відомостей, що є в системі автоматично.

Щоправда у випадку реалізації запасів кредитуватиметься рахунок 71.2 «Доходи від реалізації інших оборотних активів».

Незважаючи на вищеназвані доходи підприємство основну масу доходів формує за рахунок виконання будівельно-монтажних робіт (далі - БМР) та надання інших послуг. Даний вид доходів має свої особливості.

В першу чергу необхідно розібратись із формуванням цін на послуги ХФ ВАТ «Свемон-Волинь», які є основним показником що впливає на розмір доходів. Так, вартість виконання БМР для основного замовника ВАТ «Укртелеком» встановлюється на рівні договору між представниками дирекцій материнських компаній, для інших замовників ціна є договірною, проте з урахуванням рекомендацій надісланих материнської компанією. Вартість послуг автотранспорту лежить цілком в компетенції дирекції.

На балансі підприємства є також гуртожиток, який класифікується як приміщення для проживання малих сімей. Вартість виконання послуг ЖКГ розраховується в бухгалтерії відповідно до метражу та розрахункового періоду.

В первинному обліку всі ці послуги будуть відображатись документом «Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг)» (Додаток Л). Даний документ формується в системі 1С і носить назву «Оказание услуг» і зображений на рисунку 2.3. Проте даний документ в 1С формується, але не проводиться, він може бути проведений тільки після того як уповноважені особи обох сторін підписали його. При оплаті послуг по гуртожитку уповноваженою особою є комендант.

Акт приймання-передачі наданих послуг (виконаних робіт) також є підставою для складання податкової накладної (Додаток 1).

Всі доходи підприємства групуються в системі 1С за субрахунками та субконто, якими виступають усі можливі види діяльності, які здійснюються товариством: будівельно-монтажні роботи, виробництво та реалізація залізо-бетонних виробів, виконання замовлень за послугами, що надаються авторанспотром та робочими механізмами товариства, а також плата за проживання в гуртожитку для малих сімей. Після групування доходів за такими напрямками вони зводяться до більш синтетичних за своєю природою регістрів - оборотно-сальдової відомості по відповідному рахунку доходів. З цього регістру дані потрапляють до загальної сальдово-оборотної відомості, яка є аналогом головної книги, і вже звідти до фінансової звітності підприємства.

Загальну схему формування та узагальнення інформації про доходи підприємства, починаючи від складання первинних документів і до фінансової звітності зобразимо на наступному рисунку 2.4.

Рисунок 2.4 - Загальна схема формування і узагальнення інформації про доходи на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь»

На основі вищеназваних документів формуються бухгалтерські проведення, які ми представимо у таблиці 2.8. Тут також необхідно зазначити, що для відображення в обліку операцій з реалізації подібних активів відображається одними й тими ж документами (реалізація готової продукції та запасів відображаються видатковою накладною), проте діюча система бухгалтерського обліку розподіляє всі види ви діяльності, зокрема на досліджуваному товаристві на основну та іншу операційну (реалізація готової продукції - основна діяльність, а реалізація запасів - інша операційна). Всі суми, що наведені в таблиці є результатами проведених операцій за березень місяць на досліджуваному підприємстві - Хмельницькій філії відкритого акціонерного товариства «Свемон-Волинь».

Таблиця 2.8 - Бухгалтерські проведення формування доходів на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь»

Зміст операції

Документ (підстава)

Кореспонденція

Сума, грн

Дт

Кт

1 Нараховано доходи від реалізації залізобетонних виробів

Видаткова накладна

36.1 «Дебіторська заборгованість вітчизняних покупці та замовників»

70.1 «Доход від реалізації продукції (залізо-бетонні вироби)»

21679,31

2 Нараховано доходи від виконання будівельно-монтажних робіт

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг)

36.1 «Дебіторська заборгованість вітчизняних покупці та замовників»

70.31 «Доход від реалізації послуг (будівельно-монтажні роботи)»

71647,60

3 Нараховано доходи від надання автотранспортних послуг та послуг механізмів

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг)

36.1 «Дебіторська заборгованість вітчизняних покупці та замовників»

70.32 «Доходи від реалізації автотранспортних послуг та послуг механізмів»

7944,60

4 Нараховано доходи від реалізації виробничих запасів

Видаткова накладна

36.1 «Дебіторська заборгованість вітчизняних покупці та замовників»

71.2 «Доходи від реалізації інших оборотних активів»

11597,30

5 Нараховано доходи від реалізації послуг оренди житлових приміщень

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг)

36.1 «Дебіторська заборгованість вітчизняних покупці та замовників»

71.3. «Доходи від оренди необоротних активів»

7800,00

6 Нараховано платежі до бюджету з ПДВ за реалізовану продукцію

Видаткова накладна

Податкова накладна

70.1 «Доход від реалізації продукції (залізо-бетонні вироби)»;

71.2 «Доходи від реалізації інших оборотних активів»;

64.15 «Заборгованість перед бюджетом з ПДВ»

3613,22

1932,88

7 Нараховано платежі до бюджету з ПДВ за виконані роботи (надані послуги)

Акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг

Податкова накладна

70.31 «Доход від реалізації послуг»

70.32 «Доходи від реалізації автотранспортних послуг та послуг механізмів»

71.3. «Доходи від оренди необоротних активів»

64.15 «Заборгованість перед бюджетом з ПДВ»

1974,60

1324,10

1300,00

Проведення наведені в таблиці 2.8 можна побачити в системі 1С, використавши відповідний пункт контекстного меню. Дане меню рекомендується використовувати для перевірки проведень, що були складені системою 1С на основі документів. Така необхідність виникає через те, що загальна конфігурація системи не адаптована для роботи на всіх видах товариств і через те в кожному окремому випадку існує потреба її підготовки для роботи в дійсних умовах існування підприємства, а через часті втручання оператора в роботу системи в 1С.

На досліджуваному підприємстві як зазначалось діє автоматизована форма ведення бухгалтерського обліку. Тому для отримання повних відомостей по рахунку 701 «Доходи від реалізації продукції» достатньо скористатись сформованою оборотно-сальдовою відомістю, вибрати необхідний нам рахунок і вибрати пункт «Карточка счета» (Додаток М) і перед нами з'явиться вся інформація по цьому рахунку (дати та змісти проведених операцій, документи підстави та кореспондуючі рахунки. У випадку якщо нам потрібно змінити період або субрахунок досить скористатись пунктом контекстного меню «Настройка» і внести відповідні зміни. На підставі таких функцій на підприємстві отримується вся необхідна аналітична інформація.

Крім того, при необхідності система може скласти ряд документів аналогів регістрів синтетичного обліку серед яких журнали-ордери по рахунках та головна книга (Додаток Н). При цьому, якщо нам необхідно отримати інформацію про обсяги доходів від продажу колодязів за місяць, ми вибираємо в системі 1С Отчеты/Журналы ордеры по счетам і в формі запиту, що з'явилась на екрані вибираємо період, рахунок, і відповідне субконто. Проте для складання фінансової звітності система 1С формує розгорнуту оборотно-сальдову відомість (Додаток П), в яку заносяться суми по проведеннях після здійснення кожної операції, на основі цієї відомості і складається вся необхідна фінансова звітність.

2.3 Облік витрат

Визначення витрат - одна з найважливіших ділянок бухгалтерської роботи. А якщо додати ще й специфіку, притаманну підприємствам, що займаються будівельно-монтажними роботами, то стає зрозуміло, що розібратися з цим не так то просто.

Класично, за допомогою обліку підприємство має можливість:

ѕ по-перше, проконтролювати кожну статтю витрат;

ѕ по-друге, провести аналіз витратного механізму;

ѕ по-третє, підготувати дані для калькулювання собівартості одиниці послуг;

ѕ по-четверте, використати дані обліку для планування витрат на майбутнє.

Насамкінець, за даними обліку складаються такі форми фінансової звітності - «Звіт про фінансові результати (ф. № 2)» та «Примітки до фінансової звітності».

Для обліку витрат діяльності на підприємстві використовуються рахунки 23 «Виробництво», 91 «Загальновиробничі витрати», 92 «Адміністративні витрати» та 94 «Інші операційні витрати». Собівартість реалізованих товарів, робіт та послуг віобображається за рахунком 90 «Собівартість реалізованих товарів, робіт та послуг».

За дебетом рахунку 23 «Виробництво» відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати, за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції, виконаних робіт та послуг (у дебет рахунку 90). За кредитом субрахунків обліку витрат списується собівартість робіт, послуг.

Аналітичний облік за рахунком 23 «Виробництво» ведеться за видами виробництв, за статтями витрат і видами або групами продукції, що виробляється.

В дебет рахунку 23 «Основне виробництво» на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» потрапляють прямі матеріальні витрати:

-- з кредиту рахунку 20.1 «Сировина та матеріали» вартість сировини та матеріалів: арматура, дороти в'язальні, круги, пісок, щебінь, цемент тощо. Підставою для цього є вимога завідуючого складом, також Акт на списання товарно-матеріальних цінностей (Додаток Р).

-- кредиту рахунку 20.3 «Паливо» списується вартість палива та інших паливо мастильних матеріалів: бензин марок Аи-92 та Аи-80 і дизельне паливо. Підставою для цього є Подорожній лист вантажного автомобіля, також Акт на списання товарно-матеріальних цінностей.

-- кредиту рахунку 20.7 «Запасні частини» списується вартість запасні частини: вузлів силових машин та агрегатів, частини. Підставою для цього є Акт на списання товарно-матеріальних цінностей.

Електронним аналогом Акту на списання ТМЦ в системі 1С:Бухгалтерія виступає документ «Списание ТМЦ», рисунок 2.6.

З кредиту рахунку 66.1 «Розрахунки за заробітною платою» на суму нарахованої основної та додаткової заробітної плати та інших заохочувальних платежів. Підставою для цього є Відомість нарахування заробітної плати (Додаток С) та табель використання робочого часу і особові рахунки (Додаток Т). Електронним аналогом Відомості нарахування заробітної плати в системі 1С:Бухгалтерія виступає документ «Начисление заработной платы» (рисунок 2.7).

Інші прямі витрати також потрапляють на рахунок 23 «Виробництво»:

ѕ з кредиту рахунку 65.1 «Розрахунки за пенсійним забезпеченням»

ѕ з кредиту рахунку 65.2 «Розрахунки за соціальним страхуванням»

ѕ з кредиту рахунку 65.3 «Розрахунки за страхуванням на випадок безробіття»

ѕ з кредиту рахунку 13.1 «Знос основних засобів»

ѕ з кредиту рахунку 13.3 «Знос інших необоротних матеріальних активів»

ѕ з кредиту рахунку 22.1 «МШП у виробництві» (інструменти)

Дані витрати списуються на підставі спец розрахунків, відомості нарахування зносу (Додаток У), а також різноманітних актів на відпуск МШП у виробництво. Нарахування на заробітну плату система 1С:Бухгалтерія виконує на підставі документу «Начисление заработной платы».

Собівартість будівельно-монтажних робіт -- це витрати будівельної організації, пов'язані з виконанням будівельно-монтажних робіт із використанням у процесі будівельного виробництва машин, механізмів, устаткування, матеріальних, трудових та інших виробничих ресурсів.

Собівартість будівельно-монтажних робіт будівельної організації, що має статус юридичної особи, складається з витрат, пов 'язаних з виконанням на свій ризик власними силами будівельно-монтажних робіт відособленими структурними підрозділами, які входять до її складу.

ХФ ВАТ “Свемон-Волинь” виконує будівельні роботи і відображає витрати, пов'язані з виконанням таких робіт на рахунку 23 "Виробництво". Якщо, крім будівельних робіт, підприємство виконує інші роботи або надає послуги (провадить іншу діяльність з виробництва), то для відображення затрат з будівельних робіт необхідно відкрити окремий субрахунок. Що і зроблено на товаристві: для відображення витрат на БМР застосовується рахунок 23.1, а для виробництва залізобетонних виробів - 23.2. Протягом періоду виконання будівельних робіт підприємство списує в дебет рахунка 23.1 "Основне виробництво" всі витрати, які були понесені для виконання таких робіт, з кредиту відповідних рахунків обліку витрат, необхідних для виконання будівельних робіт.

Після завершення робіт виконавець визначає їх фактичну собівартість. Реалізаційна вартість виконаних будівельних робіт зазначається в акті виконаних робіт, який виконавець виписує замовнику після завершення будівельних робіт. У бухгалтерському обліку надання послуг замовнику за актом виконаних робіт відображається як реалізація послуг. А в системі 1С:Бухгалтерія це виконується документом «Оказание услуг».

Документально процес виконання будівельно-монтажних робіт оформляється наступним чином: на відпуск матеріалів, що необхідні для виконання відповідних робіт створюють документи «Акт на списання ТМЦ» при цьому по субконто розкривається аналітика на який саме вид БМР списуються матеріальні цінності. При списанні ТМЦ, одночасно, списані матеріали заносяться до фактичної Калькуляції (Додаток Ф). До калькуляції також потрапляють розподілені загально виробничі витрати води електроенергії та інше. Калькуляція закривається тільки по завершені робіт в день їх передачі замовнику.

Документальне оформлення процесу виробництва залізо-бетонних виробів майже аналогічне будівельно-монтажним роботам, лише з тією відмінністю, що в різних документах на списання тих чи інших цінностей та калькуляції проставляються інші рахунки та субконто.

При списанні виробничих запасів на виробництво та формуванні собівартості продукції в системі 1С формуються документи, на основі яких система формує проведення. Типові проведення проілюструємо в таблиці 2.9.

Таблиця 2.9 - Кореспонденція рахунків по списанню товарно-матеріальних цінностей на виробництво та формуванню собівартості продукції

Зміст операції

Кореспонденція

Сума,

грн

Документ підстава

Дебет

Кредит

1

2

3

4

5

1 Відображено витрати матеріальних цінностей на виробництво продукції

23.1 «БМР»

23.2 «ЗБВ»

201 «Сировина і матеріали»

203 «Паливо»

207 «Запасні часини»

209 «Інші матеріали»

5791,97

597,18

6711

32,78

Акт на списання ТМЦ

2 Відображено витрати на оплату праці і відрахування на соціальні заходи

23.1 «БМР»

23.2 «ЗБВ»

66 «Розрахунки за виплатами працівникам»

65 «Розрахунки зі страхування»

4559,52

1595,83

Відомість нарахування заробітної плати

Особові картки

3 Списання загальновиробничих витрати на витрати виробництва

23.1 «БМР»

23.2 «ЗБВ»

91.«+ВВ»

91.«-ВВ»

91.«гот.прод»

12791,03

127,15

3750,00

Фінансові результати

4 Оприбуткування готової продукції на склад

26«Готова продукція»

23.2 «ЗБВ»

78905,12

Остаточна калькуляція

5 Відображення собівартості виконаних робіт

903«Собівартість реалізованих робіт»

23.1«БМР»

78905,12

Калькуляція БМР

6 Відображення собівартості готової продукції

901«Собівартість готової продукції»

26 «Готова продукція»

119752,03

Видаткова накладна

Окремого слова заслуговує облік загально виробничих витрат на ХФ ВАТ “Свемон-Волинь”. Загалом під загальновиробничими розуміють витрати по обслуговуванню виробництва й управлінню роботою цехів та інших підрозділів основних і допоміжного виробництв.

До них належать зокрема:

-- витрати на управління виробництвом (оплата праці апарату управління цехами, дільницями тощо); витрати на соціальні заходи і медичне страхування апарату управління цехами, дільницями; витрати на службові відрядження персоналу цехів, дільниць тощо;

-- амортизація основних засобів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

-- амортизація нематеріальних активів загальновиробничого (цехового, дільничого, лінійного) призначення;

-- витрати на утримання, експлуатацію і ремонт, страхування, операційну оренду основних, інших необоротних активів загальновиробничого призначення;

-- на удосконалення технології і організації виробництва (оплата праці і відрахування на соціальні заходи працівників, зайнятих удосконаленням технології та організації виробництва, покращенням якості продукції, підвищенням її надійності, довговічності, інших експлуатаційних характеристик у виробничому процесі; витрати матеріалів, купівельних комплектуючих виробів і напівфабрикатів, оплата послуг сторонніх організацій тощо);

-- витрати на опалення, освітлення, водопостачання, водовідвід та інше утримання виробничих приміщень;

-- витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата праці загальновиробничого персоналу; відрахування на соціальні заходи, медичне страхування працівників апарату управління виробництвом; витрати на здійснення технологічного контролю за виробничими процесами й якістю продукції, робіт, послуг);

-- витрати на охорону праці, техніку безпеки та охорону навколишнього середовища та ін.

Облік зазначених витрат ведеться на збірно-розподільчому рахунку 91 «Загальновиробничі витрати».

Аналітичний облік загальновиробничих витрат ведуть по кожному виду діяльності, залежно від аналітики субрахунків та довідників, створених та заповнених в системі 1С:Бухгалтерія. На досліджуваному підприємстві багато витрат списуються на загально виробничі і прикладом може слугувати будь-які з них. Як прикладом скористаємось відомістю нарахування амортизації. Даний документ створюватиме проведення, що засвідчать списання амортизації обладнання на загальновиробничі витрати (рисунок 2.8). Крім того, потрібно зазначити, що робочим планом рахунків вже передбачений поділ на субрахунки: загальновиробничі витрати, що не відносяться до валових витрат, загальновиробничі витрати, що відносяться до валових витрат та загальновиробничі витрати, що відносяться до готової продукції.

Загальновиробничі витрати розподіляються між витратами, що були понесені підприємством на виробництво продукції чи виконання робіт. Розподілена сума загально виробничих витрат списується з кредиту рахунка 91 «Загальновиробничі витрати» на дебет рахунків: 23.1 «Основне виробництво» (в сумі, що відноситься до затрат виробництва), 23.2 «Виробництво залізобетонних виробів”.

За загальноприйнятою методикою загальновиробничі витрати розподіляються відповідно до нормальної потужності підприємства, але на ХФ ВАТ “Свемон-Волинь” базою розподілу загально виробничих витрат служить виключно сума витрат понесених на виготовлення залізобетонних виробів чи виконання будівельно-монтажних робіт.

На рахунку 92 “Адміністративні витрати” відображають і накопичують протягом року витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства. Витрати на управління та обслуговування підприємства (загальногосподарські витрати), на відміну від попереднього порядку, не розподіляються між реалізованою та нереалізованою продукцією, а списуються щомісяця або в кінці року на фінансові результати основної діяльності в загальній сумі наростаючим підсумком з початку року з кредиту рахунку 92 на дебет субрахунку 791 “Результати основної діяльності”.

Раціональна організація аналітичного обліку витрат взагалі та аналітичний облік адміністративних витрат зокрема мають важливе значення для визначення їх рівня, контролю й аналізу, а також об'єктивного визначення прибутку підприємства.

На ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» аналітичний облік ведеться адміністративних витрат за наступною номенклатурою статей, за дебетом:

1) Адміністративні витрати, що включаються до валових витат:

- загальні корпоративні витрати (організаційні витрати, витрати на проведення річних зборів, представницькі витрати тощо);

- витрати на службові відрядження і утримання апарату управління підприємством та іншого загальногосподарського персоналу;

- витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів загальногосподарського використання (операційна оренда, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона);

- винагороди за професійні послуги (юридичні, аудиторські, з оцінки майна тощо);

- витрати на зв'язок (поштові, телеграфні, телефонні, телекс, факс тощо);

- амортизація нематеріальних активів загальногосподарського використання;

- витрати на врегулювання спорів у судових органах;

- податки, збори та інші передбачені законодавством обов'язкові платежі (крім податків, зборів та обов'язкових платежів, що включаються до виробничої собівартості продукції, робіт, послуг);

- плата за розрахунково-касове обслуговування та інші послуги банків.

2) Адміністративні витрати, що не включаються до валових витат:

- допомога співробітникам;

- соціокультурні витрати;

- пенсія колишнім співробітника;

- паливно-мастильні матеріали службових автомобілів адміністрації;

- новорічні подарунки.

Прикладом утворення адміністративних витрат може бути списання ПММ для службового автомобіля директора. Дана операція в системі 1С:Бухгалтерія оформлюється за допомогою документу “Списание ТМЦ” і формує відповідні проведення (рисунок 2.9).

Порядок розподілу адміністративних витрат на окремі види основної діяльності підприємства з метою визначення в управлінському обліку їх рентабельності та ефективності Інструкцією не встановлений. Тому підприємство при веденні управлінського обліку повинно вирішувати це питання самостійно з врахуванням специфіки діяльності за аналогією з розподілом загальновиробничих витрат.

Інші витрати операційної діяльності - це операційні витрати, які були понесені підприємством, але не можуть бути включені до жодного виду операційних витрат.

На ХФ ВАТ “Свемон-Волинь” у складі інших операційних витрат є:

- собівартість реалізованих виробничих запасів.

- сумнівні і безнадійні борги.

- штрафи, пені, неустойки.

- інші операційні витрати (комунальний податок, амортизація невиробничих приміщень).

Реалізація оборотних активів проходить в тому випадку, якщо раніще підприємство закупило виробничих запасів надміру, а тепер має можливість їх вигідно реалізувати.

Сумнівні і безнадійні борги у товариства виникли через не донарахування покупцем суми в 0,48 копійок та внаслідок відносин із бюджетом.

Штрафи до підприємства були застосовані через нестрокове виконання замовлень на будівельно-монтажні роботи його замовником. І сумнівні борги і штрафи в системі 1С:Бухгалтерія не мають документальних аналогів, тому їх ведуть в ручному режимі, через журнал господарських операцій.

Інші операційні витрати - це в основному видатки підприємства по статтях, що не відносяться до валових витрат: Документи і проведення по даному виду витрат наводилися вище.

Узагальнену схему формування і відображення інформації про витрати на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» у вигляді рисунку 2.10.

Рисунок 2.10 - Загальна схема формування і узагальнення інформації про витрати на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь»

На ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» облік ведеться за автоматизованою формою, а тому бухгалтерія підприємства щомісячно формує і друкує «Журнали-ордери» по рахунках витрат (при необхідності можна формувати Журнали як по синтетичних рахунках так і по аналітичних рахунках з розбивкою по субтоконто), які є вбудованою функцією в системі 1С. По кожному рахунку витрат формується Головна книга (оборотно-сальдова відомість по рахунку) (Додаток Х) і за кінцевими залишками складається Головна книга, аналогом якої є оборотно-сальдова відомість.

З вищезазначеного можна зробити висновок, що відображення інформації про витраи на досліджуваному підприємстві відбувається згідно діючої в Україні практики, але з урахуванням специфіки галузі діяльності підприємства та автоматизованої форми ведення обліку.

2.4 Облік формування фінансових результатів та розподілу прибутку

Після відображення в бухгалтерському обліку всіх доходів та витрат їх списують на фінансові результати, для узагальнення інформації про які Планом рахунків передбачено рахунок 79 «Фінансові результати», який ведеться за субрахунками:

791 «Результат основної діяльності»,

792 «Результат фінансових операцій»,

793 «Результат іншої звичайної діяльності»,

794 «Результат надзвичайних подій».

На ХФ ВАТ «Свемон-Волинь», де встеновлена система 1С:Бухгалтерія, за допомогою якої бухгалтерська служба підприємства і списує на фінансові результати доходи і витрати звітного періоду і визначає фінансовий результат. Для цього у вищезгаданій системі передбачено документ “Финасовые результаты”. Цей документ формує наступні проведення (рисунок 2.11). Використання цього документу полегшує роботу бухгалтерії, які вже не потрібно шукати всі наявні за період доходи і витрати, а система самостій но їх знаходить і закриває на розподільчий рахунок 791, при цьому попередньо необхідно закрити всі загально виробничі витрати та витрати, що ведуться на восьмому класі рахунків.

Як видно із малюнка всі отримані доходи і проведені видатки звітного періоду списані на фінансовий результат. Підтвердженням цього також може слугувати сформована в системі 1С:Бухгалтерія оборотно-сальдова, а точніше відсутність в ній на початок періоду сальдо по рахунках доходів і витрат.

Наступним і одним з найбільш складних етапів формування прибутку є визначення, облік і списання податку на прибуток. В першу чергу на даному етапі потрібно визначити базу оподаткування. Визначення бази оподаткування податком на прибуток на ХФ ВАТ «Свемон-Волинь» відбувається за правилами податкового обліку передбаченими Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств». Об'єктом оподаткування є прибуток, що визначається шляхом зменшення суми скоригованого валового доходу звітного періоду суму валових витрат платника податку та суму амортизаційних відрахувань.

Дана сума, отримана на основі даних податкового обліку переноситься в бухгалтерський проведенням Дт 981 Кт 6415. Для цього в Плані рахунків передбачено рахунок 98 «Податки на прибуток» з субрахунком 981 «Податки на прибуток від звичайної діяльності», на якому ведуть облік нарахованої суми податку на прибуток від звичайної діяльності, визначеної за встановленою ставкою від прибутку, відображеного в бухгалтерському обліку (незалежно від суми прибутку для цілей оподаткування); та субрахунком 982 «Податки на прибуток від надзвичайних подій», на якому відображають суму податку, яка підлягає сплаті з прибутку від надзвичайних подій. В бухгалтерській системі 1С:Бухгалтерія операції і по нарахуванню податку на прибуток і по його списанню провадяться в ручному режимі, через журнал операцій (рисунок 2.12).

Проте на практиці виникають ситуації коли отриманий податок на прибуток за результатами бухгалтерського фінансового обліку відрізняється від податку на прибуток отриманого за результатами податкового обліку. В такому випадку виникає податкова різниця, яка в бухгалтерському обліку носить назву відстрочених податкових активів чи відстрочених податкових зобов'язань. При цьому користуються П(С)БО 17 і використовують рахунки 17 «Відстрочені податкові активи» та 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Тобто, проблема виникає в розбіжності між величинами витрат, що відображаються за дебетом рахунку 981 та зобов'язаннями перед бюджетом, що відображаються за кредитом рахунку 6415. Для згладження вищезазначених розбіжностей і використовуються рахунки 17 та 54. Це значить, що при переважанні суми податку на прибуток за податковим законодавством над сумою за даними бухгалтерського обліку різниця заноситься в дебет рахунку 17 «Відстрочені податкові активи». При протилежній ситуації в кредит рахунку 54 «Відстрочені податкові зобов'язання». Після цього у всіх наступних періодах сума витрат з податку на прибуток коригується на суму відстрочених податкових активів чи зобов'язань.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.