Облік і аудит фінансових результатів сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про доходи від звичайної діяльності підприємства та її розкриття у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 „Доход”. Відповідно до нього дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, інших активів) визначається в разі наявності таких умов: покупцеві передані ризики й вигоди, пов'язані із правом власності на продукцію (товар, інший актив); підприємство не здійснює падалі управління та контроль за реалізованою продукцією (товарами, іншими активами); сума доходу (виручка) може бути достовірно визначена; є впевненість, що в результаті операції відбудеться збільшення економічних вигід підприємства, а витрати, пов'язані з цією операцією, можуть бути достовірно визначені [78, С. 44].

Раніше п. 9.2. Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькуляції собівартості продукції був такий: у сільськогосподарських підприємствах реалізованою вважається продукція: при безготівкових розрахунках - відвантажена покупцям і списана з матеріально відповідальних осіб незалежно від строку надходження грошей від замовника, при оплаті готівкою - після надходження грошей.

Для спрощення податкових відносин з метою підвищення ефективності господарювання та стабілізації сільськогосподарського виробництва для сільськогосподарських товаровиробників була запроваджена спрощена система оподаткування. Першим кроком в цьому напрямку було прийняття Верховною Радою 17 грудня 1998 року Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Базою для розрахунків сум оподаткування стали площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.

Законодавством України передбачено, що платниками фіксованого сільськогосподарського податку є сільськогосподарські підприємства різних організаційно-правових форм, селянські та інші господарства, які займаються виробництвом (вирощуванням), переробкою та збутом сільськогосподарської продукції, в яких сума, одержана від реалізації продукції власного виробництва та продуктів її переробки за попередній звітній (податковий) рік, перевищує 75 відсотків від загальної суми валового доходу підприємства.

Положенням бухгалтерського обліку 3 "Звіт про фінансові результати" визначаються зміст і форма Звіту про фінансові результати, а також загальні вимоги до розкриття його статей. Метою складання звіту про фінансові результати є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформації про доходи, витрати, прибутки і збитки від діяльності підприємства за звітний період.

Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 17 "Податок на прибуток" визначає методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати, доходи, активи і зобов'язання з податку на прибуток та її розкриття у фінансовій звітності. Положення (стандарт) 17 застосовується підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які згідно з чинним законодавством є платниками податку на прибуток (крім бюджетних установ).

Положенням (стандартом) 17 визначено, що поточний податок на прибуток і відстрочений податок на прибуток (відстрочені податкові зобов'язання, відстрочені податкові активи) визнаються витратами або доходом у Звіті про фінансові результати, крім податку на прибуток, що нарахований внаслідок:

дооцінки активів та інших господарських операцій, які відображаються збільшенням власного капіталу;

об'єднання підприємств шляхом придбання.

Відповідно до положення (стандарт) 17 дебіторська заборгованість та зобов'язання з поточного податку на прибуток відображаються у балансі окремими статтями оборотних активів і поточних зобов'язань. Відстрочені податкові активи та відстрочені податкові зобов'язання відображаються в балансі окремими статтями необоротних активів і довгострокових зобов'язань.

Методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи визначаються в П(С)БО 30 «Біологічні активи», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 18.11 2005р №790. Цим положенням регулюється визнання та оцінка біологічних активів з точки зору їх поділу на поточні та довгострокові. Також в ньому здійснено розмежування фінансового результату від основної діяльності, до якого включають, крім традиційно реалізації продукції сільськогосподарської продукції, результат від первісного визнання біологічних активів та зміни їх справедливої вартості. Також даний стандарт регламентує розкриття інформації про біологічні активи у Примітках до річної фінансової звітності, відповідно до запропонованої системи статей зміни вартості груп поточних та довгострокових біологічних активів .

Внаслідок введення в дію П(С)БО 30 «Біологічні активи» певні зміни були внесенні в П(С)БО 3 "Звіт про фінансові результати" і відповідно змінилась форма №2 "Звіт про фінансові результати" .

Звіт про фінансові результати був доповнений рядком 061 "дохід від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності" та рядком 091 " витрати від первісного визнання біологічних активів і сільськогосподарської продукції, одержаних унаслідок сільськогосподарської діяльності "

Нормативне регулювання аудиту фінансових результатів здійснюється в першу чергу Законом України "Про аудиторську діяльність " від 22.04.1993р.№ 326-ХП зі змінами і доповненнями. Даним нормативним актом дається визначення аудиторської діяльності, окреслюються основні принципи та специфіка здійснення аудиту. Зокрема, в статті 3 зазначено, що «аудит - перевірка даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності суб'єкта господарювання з метою висловлення незалежної думки аудитора про її достовірність в усіх суттєвих аспектах та відповідність вимогам законів України, положень (стандартів) бухгалтерського обліку або інших правил (внутрішніх положень суб'єктів господарювання) згідно із вимогами користувачів».

РОЗДІЛ 2. КОРОТКА ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА РАЙОНУ

2.1 Ресурсний потенціал сільськогосподарських підприємств району

Добровеличківський район розташований в центрально-західній частині Кіровоградської області. Адміністративним центром району є селище міського типу Добровеличківка, розташоване на відстані 110 км від обласного центру, міста Кіровограда і має зв'язок з ним по автомагістралі. Територія району становить 1297 км.кв. Кількість населення складає 43 тис. чоловік.

На території Добровеличківського району розташовано 63 населених пунктів, в тому числі одне місто районного підпорядкування, одне селище міського типу та 61 село.

На території землекористування проходять дороги загального користування з твердим покриттям, що забезпечують під'їзди до сівозмінних масивів. Транспортні умови є достатньо сприятливими для здійснення автоперевезень.

Рельєф району рівнинний, що сприяє розвитку рослинництва. Природно-кліматичні умови досить сприятливі для виробництва продукції рослинництва. Клімат на території господарства помірно-континентальний з довгим і засушливим літом, весна рання і тепла, осінь - пізня, частіше суха та довга. Перепади температури досить великі. Взимку температура може бути 20-25 градусів нижче нуля, а влітку 40-45 градусів тепла. Ці перепади негативно впливають на розвиток рослинництва. Середньорічна температура приблизно 10-15 градусів тепла. За рік випадає опадів від 300мм. до 450 мм., переважно у вигляді дощів. Ґрунти на території господарства - це чорноземи звичайні.

Сільськогосподарське виробництво здійснюється при органічному поєднанні земельних, трудових, основних і оборотних фондів, крім того, економічні умови виробництва характеризуються розмірами і організаційною структурою, спеціалізацією і галузевою структурою, інтенсивністю виробництва. Так, земельний фонд є найважливішою складовою частиною ресурсів сільськогосподарського виробництва. Від раціонального використання землі, підвищення її плодючості залежить розвиток всіх галузей сільськогосподарського виробництва. Розглянемо склад і структуру сільськогосподарських угідь Добровеличківського району (таблиця 2.1).

Таблиця 2.1

Площа та структура сільськогосподарських угідь агроформувань Добровеличківського району, га
Вид угідь	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	Структура в середньому за п'ять років, %
	Площа, га	Площа, га	Площа, га	Площа, га	Площа, га
Загальна площа с.-г. угідь	48783	49107	54928	60142	61068	54805,6
із них рілля	46428	48848	54859	60142	60981	54251,6

Аналізуючи дані таблиці 2.1 видно, що загальна площа сільськогосподарських угідь стабільно зростає. Це пов'язано із виділенням паїв для створення фермерських та особистих підсобних господарств. Характеризуючи структуру фонду земель сільськогосподарського призначення, необхідно відмітити високу питому вагу ріллі, що характеризує досить високий ступінь розораності земель у сільськогосподарських підприємствах Добровеличківського району.

Галузь рослинництва є традиційною для даного регіону, тому для складу та структури землекористування сільськогосподарських підприємств району характерна висока частка орендованих земель.

В сучасних умовах збільшення виробництва продукції сільського господарства можливе лише за рахунок підвищення економічної ефективності використання землі, досягненні високої інтенсифікації виробництва. Основні показники економічної ефективності використання земельних ресурсів агроформуваннями Добровеличківського раайону представлені у таблиці 2.2.

Таблиця 2.2 Основні економічні показники ефективності використання землі в аграрних формуваннях Добровеличківського району

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009 рік у % до 2005 року
Урожайність ц/га Зернових	36.42	35.02	17.54	31.95	27,34	75,07
Соняшник	16.76	19.47	15.37	16.48	21,98	131,15
Ріпак озимий	26.39	30.12	16.43	27.47	12,35	46,80
Вироблено на 100га ріллі,ц. Зернових	745,36	832,78	930,9	1138,6	1338,85	179,62
Соняшник	221,36	351,80	237,75	456,98	678,39	306,46
Ріпак озимий	62,50	142,46	123,36	90,85	42,82	68,51
Вироблено на 100га с-г угідь, ц. Молока	36.32	32.91	28.30	22.29	31,16	85,79
Приросту ВРХ	3.72	3.21	2.70	2.25	2,49
Свиней	4,36	7,8	5,77	6,15	6,17	141,51
Отримано на 100га сільськогосподарських угідь, тис.грн. ВП в співставних цінах 2005 року	164.33	170.82	99.08	181.14	218,53	132,98

Щодо урожайності культур, то урожайність зернових в поточному році зменшилася, якщо в 2005 році вона становила 36,42 ц/га, то в 2009 році зменшилася на 24,93 % (або на 9,08 ц/га). Також підвищась урожайність соняшника (на 31,15%), що також позитивно вплинуло на показники ефективності виробництва сільськогосподарської продукції. Аналізуючи дані по виробленій продукції на 100га ріллі, то значно збільшилися об'єми виробництва продукції в 2009 році, так, наприклад, зернових - 1338,85 ц. в 2009р., а в 2005р. - 745,36 ц вироблено на 100га ріллі. Проте продукція тваринництва на 100га сільськогосподарських угідь зменшилася порівнюючи з 2005 роком. Варто відзначити, що подібна динаміка частково пояснюється значним розширенням площі сільськогосподарських угідь в обробітку, тоді як валове виробництво продукції тваринництва за аналізований період практично залишилось на одному рівні.

Видно, що на 32,98% збільшилося виробництво валової продукції в співставних цінах 2005р. в 2009 році порівняно з 2005 роком.

Показники виробництва продукції свинарства носять умовний характер, адже питома частка даної продукції у структурі валового виробництва є незначною. Аналізуючи показники ефективності по роках, можна констатувати, що найнижчими показники ефективності виробництва рослинницької продукції були у 2007 році, що пояснюється складними погодними умовами, що призвели до загибелі значних площ посівів сільськогосподарських культур, тоді як показники інших років були зафіксовані приблизно на одному рівні.

Ще одним з важливих ресурсів підприємства є трудові ресурси, оскільки їх наявність та ефективність використання в прямій мірі впливає на розвиток господарства. Отже, в таблиці 2.3 розглянемо склад трудових ресурсів та ефективність їх використання

Проаналізувавши дані таблиці 2.3. ми можемо побачити, що чисельність працюючих з кожним роком зменшується в сільському господарстві, якщо в 2005 році було 1500 чоловік, то в 2009 році на 18,73% менше. Серед зайнятих в рослинництві то питома вага становить 81,79% в 2009 році, , в тваринництві спостерігається зниження зайнятих працівників., це пов'язано з тим, що на даний час збільшується частка виробництва продукції рослинництва, а тваринництво, більшість підприємців вважає не прибуткове.

Тому за аналогічний період ми спостерігаємо значне підвищення продуктивності праці - на 205,02 %, або ж на 56,08 тис.грн. (в тому числі продуктивність у тваринництві зросла на 390% або на 42,1тис.грн.). Ріст даного показника відбувся як за рахунок збільшення валової продукції (інтенсивний фактор), так і за рахунок зменшення числа працівників (екстенсивне зростання). В той же час відбулося збільшення прямих затрат праці на продукцію. Якщо у 2005 році вони становили 1789 тис. люд.-год., то у 2009 році 2463 тис. люд.-год., або на 37,67%. Це свідчить про більш ефективне використання наявної робочої сили та обумовлює зростання рівня виробництва валової продукції сільського господарства.

Таблиця 2.3 Наявність трудових ресурсів у сільськогосподарських підприємствах Добровеличківського району та ефективність їх використання

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009р. у % до 2005р.
Середньорічна кількість робітників зайнятих в сільськогосподарському виробництві, чол.	1500	1452	1386	1341	1219	81,27
В т.ч.: в рослинництві, чол.	1198	1186	1128	1090	997	83,22
Питома вага,%	79,87	81,68	81,39	81,28	81,79	102,40
тваринництві, чол.	280	243	247	213	204	72,86
Питома вага,%	18,67	16,74	17,82	15,88	15,74	89,66
Продуктивність праці 1 середньорічного працівника, всього, грн..	53,4	57,8	39,3	81,2	109,48	205,02
в т.ч. рослинництво:	34,40	36,35	28,78	57,22	34,78	101,10
Тваринництво:	19,00	21,45	10,52	23,98	74,70	393,16
Припадає с.-г. угідь на 1 працівника	32,52	33,82	39,63	44,85	50,1	154,06
Прямі затрати праці на продукцію, тис. люд.-год.	1789	1804,2	1600	2045	2463	137,67
в т.ч. рослинництва:	1208	1284,2	1100	1345	1551	128,39
тваринництва:	581	520	500	700	912	156,97

Обов'язковим елементом будь-якого виробничого процесу є основні засоби та довгострокові біологічні активи (далі ДБА). Проблеми відновлення основних виробничих фондів в сільському господарстві багатопланові. Вони постійно вимагають неухильної реалізації вже розроблених життєво важливих довгострокових стратегій розвитку галузей, як сільського господарства, так і промисловості, що забезпечує село засобами виробництва.

Ефективне їх використання у сільськогосподарських підприємствах сприяє зростанню продуктивності праці, збільшенню обсягів виробництва продукції та зниженню її собівартості.

Таблиця 2.4 Забезпечення основними засобами і довгостроковими біологічними активами та ефективність їх використання в сільськогосподарських підприємствах Добровеличківського району

Показники	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	2009р. у % до 2005р.
Середньорічна вартість основних засобів і ДБА, тис. грн..	80167.0	83884.0	54423.0	108940.0	120505	150,32
Капіталозабезпеченість,тис.грн.	55.00	62.76	71.78	91.9	197	358,18
Капіталоозброєність, тис.грн.	17.89	21.23	28.45	41.23	98,45	505,3
Капіталоовіддача, грн.	2.99	2.72	1.38	1.97	1,12	275,76
Капіталоємність, грн.	0.33	0.37	0.72	0.51	0,91	100,00
Одержано в розрахунку на гривню вартості основних засобів чистого прибутку (збитку), грн.	0.32	0.87	0.40	0.36	0,32	150,32

Дані таблиці 2.4 свідчать про те, що в сільськогосподарських підприємствах Добровеличківського району протягом 2005-2009 років відбулося збільшення вартості основних засобів (приблизно на 150%). При цьому зростання вартості основних засобів носить постійний характер протягом періоду дослідження. Подібну динаміку можна пояснити здорожчанням сільськогосподарської техніки, а також оновленням складу основних засобів (в контексті зниження зношеності).

Показники забезпеченості підприємств основними засобами також мають тенденцію до зростання. Так, на 100га сільськогосподарських угідь у 2005 році припадало 55 тис. грн. основних засобів, тоді як у 2009 році капіталозабезпеченість була вже на рівні 197 тис. грн (тобто зростання показника становило 258,18%). Аналогічна ситуація і щодо капіталоозброєності: даний показник має тенденцію до постійного зростання (від 17,89 тис. грн у 2005 році до 98,45 тис. грн. у 2009 році, або на 405,3 %). Подібна динаміка зазначених показників характеризує підвищення рівня інтенсивності виробництва, та сприяє подальшому зростанню механізації та автоматизації основних виробничих процесів, що, за умови наукового підходу, забезпечить зростання економічної ефективності та прибутковості виробництва сільськогосподасрької продукції.

Щодо показників ефективності використання основних засобів і довгострокових біологічних активів, то тут має місце тенденція до зниження рівня капіталовіддачі від 2,99 грн у 2005 році до 1,12 грн. у 2009 (або на 175,76 %). Варто відмітити, що максимальні значення наведеного показника зафіксовані у 2005 та 2006 роках - 2,99 грн та 2,72 грн відповідно, тоді як у 2007 році капіталовіддача була найменшою за всі роки дослідження - 1,38 грн. Звичайно, такі показники носять дещо умовний характер, адже вони значно перевищують нормативне значення даного розрахункового показника. Тому необхідно пояснити, що значна частина сільскогосподарської техніки (особливо вантажного автотранспорту) орендується на умовах оперативної оренди на короткостроковий період, і не відображається при цьому у складі основних засобів сільскогосподарських підприємств. Також досить поширеним явищем є залучення послуг сторонніх організацій зі збирання, транспортування сількогосподарської продукції, що передбачає використання техніки, яка не відображатиметься у складі основних засобів підприємства-товаровиробника.

У 2005 році на гривню вартості основних засобів отримано 0,32 грн. чистого прибутку, у 2009 році даний показник становив 0,32 грн. (або на 50,32% вище). У 2006 році досліджуваний показник сягнув свого найвищого значення (0,87 грн на 1 грн. вартості основних засобів), що пояснюється високою врожайністю та сприятливою ціновою кон'юнктурою при реалізації основних товарних видів продукції. Зростання цих показників свідчить про підвищення ефективності використання техніки.

Підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва і продуктивності праці є невід'ємним від подальшого поглиблення його спеціалізації. Структура товарної продукції сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району наведено у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5 Склад і структура товарної продукції в господарствах Добровеличківського району, тис.грн.

Продукція	Вартість товарної продукції, тис. грн.
	2005 рік	2006 рік	2007 рік	2008 рік	2009 рік	У середньому за 2005-2009 рр.
	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	тис. грн.	Сума, тис. грн.	питома вага, %
Рослинництво - всього	59994,00	80862,00	68060,00	120624,00	167590,00	99426,00	95,03
у тому числі: зернові та зернобобові, у т.ч.	35516,00	45909,00	19838,00	57586,00	75656,00	46901,00	44,83
кукурудза на зерно	16717,00	22496,00	5045,00	19992,00	29350,00	18720,00	17,89
пшениця	9425,00	8854,00	8884,00	20284,00	23607,00	14210,80	13,58
ячмінь	8271,00	12596,00	4107,00	15832,00	9907,00	10142,60	9,69
Соняшник	19582,00	22274,00	27532,00	9676,00	69626,00	29738,00	28,42
Соя	1678,00	2787,00	8231,00	4504,00	16242,00	6688,40	6,39
ріпак озимий	505,00	3268,00	11318,00	47830,00	5660,00	13716,20	13,11
ріпак ярий	-	-	256,00	-	-	51,20	0,05
Цукрові буряки	1980,00	3436,00	447,00	570,00	-	1286,60	1,23
Льон-довгунець	-	162,00	-	-	-	32,40	0,03
Овочі і баштанні	258,00	2386,00	130,00	88,00	101,00	592,60	0,57
Інша продукція рослинництва	475,00	640,00	308,00	370,00	305,00	419,60	0,40
Тваринництво - всього	3579,00	3687,00	4489,00	6637,00	7627,00	5203,80	4,97
у тому числі: жива маса ВРХ	1334,00	873,00	1048,00	1051,00	1244,00	1110,00	1,06
жива маса свиней	1091,00	1574,00	1889,00	3773,00	3304,00	2326,20	2,22
Молоко	1110,00	1207,00	1516,00	1685,00	2502,00	1604,00	1,53
Інша продукція тваринництва	44,00	33,00	36,00	128,00	100,00	68,20	0,07
Разом по рослинництву і тваринництву	63573,00	84549,00	72549,00	127261,00	175217,00	104629,80	100,00

Отже, із даних таблиці 2.3 видно, що в господарстві краще розвинуто рослинництво. В структурі товарної продукції підприємств району рослинництво займає 95,03 % в середньому за 5 років, тваринництво - 4,97%. Провідними культурами в 2009 р. були зернові - 44,83%, та вирощування соняшнику - 28,42 %, ріпаку - 13,11%. В галузі тваринництва найбільшу питому вагу в структурі виручки від реалізації продукції займає галузь свинарства. На неї припадає в середньому 2,22 % від загального обсягу товарної продук

Отже, більшість агроформувань Добровеличківського району мають зерново-технічний напрямок спеціалізації, з переважанням олійних культур у структурі культур технічного напрямку.

Для підведення підсумків характеристики роботи сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району розглянемо основні економічні показники їх господарської діяльності (табл. 2.6.).

Таблиця 2.6 Основні економічні показники розвитку підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області

Показники	2005р.	2006р.	2007р.	2008р.	2009р.	2009р у % до 2005р
Вартість валової продукції у співставних цінах 2005 року, тис. грн.	80167	83884	54423	108940	133454	166,42
Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції, тис. грн.	63573.0	84549.0	72549.0	127261.0	175217	275,62
Собівартість реалізованої продукції,тис.грн.	54931	57626	56649	110549	136113	247,79
Прибуток (+),тис.грн.	8642	26923	15900	16712	39104	452,49
Рівень сукупної рентабельності %	14.9	42.7	29.9	16.4	28,7	192.67
Середньорічна кількість працівників, чол.	1500	1452	1386	1341	1219	81,27
Вартість валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	164.3	170.8	99.1	181.1	218,53	133,01
в т.ч. рослинництво	139.6	150.6	83.2	162.4	190,23	136,27
тваринництво	24.8	20.2	15.8	18.7	28,3
Виручка від реалізації сільськогосподарської продукції на 100 га сільськогосподарських угідь, тис. грн.	130.3	172.2	132.1	211.6	286,92	220,20
Вироблено валової продукції на 1 середньорічного працівника, тис.грн.	53.4	57.8	39.3	81.2	109,48	205,02
в т.ч. рослинництво	34,40	36,35	28,78	57,22	34,78	101,10
тваринництво	19,00	21,45	10,52	23,98	74,70	393,16

Аналізуючи дані таблиці 2.6 можна сказати, що економічні показники розвитку підприємств Добровеличківського району дещо покращилися. Зокрема, виробництво валової продукції на 100 га сільськогосподарських угідь збільшилося на 175,62 % у 2009 році в порівнянні з 2005 роком. Виручка від реалізації продукції також зросла, ріст становить 66,42. Також спостерігається значний ріст продуктивності праці в цілому по підприємствах району і по окремих галузях.

Так, у галузі рослинництва виробництво продукції на 1 середньорічного працівника майже не зросло, а в тваринництві взагалі більш як в 3 рази (393,16% або 53,70 тис.грн.). В той же час ми повинні розуміти, що подібне зростання показників тваринництва пов'язане в першу чергу із значним скороченням чисельності працюючих у цій галузі, а також, звичайно, за рахунок оптимізації витратної частини, що призвело до зниження збитковості даної галузі у підприємствах району.

Зросла собівартість реалізованої продукції, що пояснюється значним здорожчанням товаро-матеріальних цінностей, необхідних для процесу виробництва сільськогосподарської продукції. Так, у 2005 році собівартість продукції сільського господарства становила 54931 тис. грн. , в той час як у 2009 році даний показник становив вже 136113 тис. грн., тобто зросла на 147,79 %.

2.2 Аналіз фінансових результатів

Основну частину прибутку підприємство отримує від реалізації продукції. В процесі аналізу вивчається динаміка, а також визначаються фактори зміни її суми. Аналізуючи прибуток від реалізації продукції підприємства, можна виявити резерви збільшення балансового прибутку.

Економічний аналіз проводиться, в основному, для управлінських потреб, у першу чергу для потреб внутрішнього управління (управлінський аналіз). У такому разі в розпорядженні аналітика є доволі широкий обсяг інформації щодо формування прибутку від реалізації продукції (робіт і послуг). При цьому мають бути використані дані плану, дані про ті порушення виробничої дисципліни, які забезпечили підприємству прибуток, скажімо, з техніки безпеки, через невиконання плану з охорони праці та таке інше.

Крім внутрішнього (управлінського) аналізу здійснюється і зовнішній аналіз прибутку від реалізації продукції, що особливо важливо в умовах ринкової економіки, коли саме цей показник цікавить як конкурентів, так і податкові органи та банки. Для зовнішнього аналізу використовується тільки офіційна бухгалтерська і статистична звітність. Базою для порівняння фактичних даних щодо прибутку від реалізації продукції є дані минулого звітного періоду. Методика аналізу в усіх випадках однакова: порівнюються фактичні дані з даними попереднього звітного періоду або плану, розраховується загальна сума зміни прибутку від реалізації, після чого розраховуються фактори, які змінили фактичний прибуток від реалізації від базового.

Залежно від мети аналізу вплив факторів можна визначити більш детально (в разі коли проводиться внутрішній аналіз цього показника для прийняття управлінських рішень, спрямованих на збільшення балансового прибутку).

При зовнішньому аналізі, коли обсяг наданої інформації значно менший, ніж при внутрішньому, можуть бути встановлені лише основні шляхи зміни прибутку від реалізації продукції.

Проаналізувавши прибуток від реалізації всієї товарної продукції підприємства, слід також проаналізувати вплив факторів на прибуток від реалізації окремих видів продукції. Це необхідно для вивчення причин зміни обсягу продажу окремих видів продукції, а також їх ціни і собівартості. Для аналізу за даними бухгалтерського обліку складається наступна аналітична таблиця.

Аналізуючи таблицю 2.7 ми бачимо зростання одержаного прибутку в 2009 році порівняно з 2005. Це сталося за рахунок збільшення прибутку по продукції галузі рослинництва. По кукурудзі, пшениці, соняшнику, сої , ріпаку прибуток зріс на 7143,20 тис. грн..; 1416,04 тис. грн..; 20466,50 тис. грн..; 5941,53 тис. грн..; 1272,08 тис. грн..; відповідно.

Показники виробництва продукції свинарства носять умовний характер, адже питома частка даної продукції у структурі валового виробництва є незначною.

Таблиця 2.7 Вплив факторів на відхилення прибутку по основним видам реалізованої продукції сільськогосподарських підприємствах Добровеличківського району Кіровоградської області

Види продукції	Кількість реалізованої продукції, ц	Повна собівартість 1 ц, грн	Середня ціна реалізації 1 ц, грн	Загальний результат прибуток +, збиток -, тис. грн..	Відхилення прибутку в 2009 р. від 2005 р.
	2005 р	2009 р	відхилення 2008р. до 2004р. (+;-)	2005 р	2009 р	відхилення 2008р. до 2004р. (+;-)	2005 р	2009 р	відхилення 2008р. до 2004р. (+;-)	2005 р	2009 р	Всього	в тому числі за рах. зміни
										Всього	На 1 ц, грн			Обєму реалізованої продукції	собівартості	Ціни реалізації
Кукурудза	552907,00	326 000,00	-226907	31,30	69,98	38,68	30,20	90,03	59,83	-608,20	-1,10	6535,00	7143,20	249,60	-12611,20	19504,80
Пшениця озима	248175,00	282706,00	34531	32,50	73,67	41,17	38,00	83,50	45,50	1364,96	5,50	2781,00	1416,04	189,92	- 11638,06	12864,17
Соняшник	231204,00	405861,00	174657	79,30	118,04	38,75	84,70	171,55	86,85	1248,50	5,40	21715,00	20466,50	943,15	- 15726,22	35249,57
Соя	17460,00	63595,00	46135	76,60	156,62	80,02	96,10	255,40	159,30	340,47	19,50	6282,00	5941,53	899,63	5088,62	10130,52
Ріпак озимий	5173,00	23955,00	18782	63,40	175,79	112,39	97,60	236,28	138,68	176,92	34,20	1449,00	1272,08	642,34	2692,25	3321,99
ВРХ	2453,00	1493,00	-960	791,70	1215,00	423,30	543,80	833,22	289,42	-608,10	-247,90	-570,00	38,10	237,98	631,99	432,11
Свині	1090,00	2702,00	1612	912,80	1306,07	393,27	1000,90	1222,80	221,90	96,03	88,10	-225,00	-321,03	142,02	1062,61	599,57
Молоко	12977,00	15968,00	2991	85,50	157,44	71,94	85,50	156,69	71,19	2010,58	0,00	-12,00	-83	62	20	-165

Таблиця 2.8. Структура та рентабельність основних видів товарної продукції сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області

Вид продукції	Порівнювальні роки
	2005 р.	2009 р.
	Рівень рентабельності, %	Частка в структурі товарної продукції %	Рівень рентабельності, %	Частка в структурі товарної продукції %
Зерно та зернобобові	16.32	35,75	15,28	2.45
Соя	16,26	4,8	63,07	9,1
Соняшник	28.8	41,78	45,32	39,06
Овочі	-14,29	0,09	-39,01	4,8
Разом по рослинництву	74,63	90,51	30,79	94,01
Молоко	9,49	4,62	-0,5	1,4
ВРХ на м'ясо	-39,73	1,26	-31,42	0,7
Свинарство	9.6	2,41	-6,37	1,9
Разом по тваринництву	-21,02	8,43	-4,3	4,27
Всього	30.28	100	28,35	100

Аналізуючи таблицю видно, що підприємства району отримали незначне зниження прибутків (загальна рентабельність по виробничим напрямкам скоротилась на 1,97% у 2009 році). Серед причин які спричинили це, є також зміна в структурі товарної продукції в бік менш рентабельних видів продукції. Не досить вагомий вплив спричинило зменшення рентабельності виробництва окремих видів продукції, рентабельність виробництва зернових знизилась на 2,45%. Виробництво овочів залишається не рентабельним. Тваринницька продукція поки що не справляє суттєвого впливу на зміну розміру отримуваного прибутку, тому показники рентабельності її носять здебільшого умовний характер.

Отже можна зробити висновок, що підприємству з метою збільшення прибутку потрібно оптимізувати структуру товарної продукції, в бік збільшення обсягів продажу високорентабельної продукції та зменшення продажу низькорентабельної продукції з одночасною стабілізацією набору вирощуваних культур.

Кореляційний аналіз - це метод кількісної оцінки взаємозалежності між статистичними ознаками, що характеризують окремі суспільно-економічні явища і процеси. При кореляційному зв'язку немає суворої відповідності між значеннями залежних ознак: кожному певному значенню факторної ознаки відповідає кілька значень результативної ознаки. При прямому зв'язку факторна ознака змінюється в тому самому напрямі, що й результативна.

Проведемо кореляційно-регресивний аналіз взаємозв'язку між прибутком і собівартістю зернових культур. Так як частка виробництва цієї продукції в виробництві найбільша і вона справляє найсуттєвіший вплив на загальний прибуток.

Таблиця 2.9

Номер року	Собівартість 1 ц., грн	Прибуток 1 ц., грн	Розрахункові величини	Теоретичні значення прибутку 1 ц., грн
	х	у	ху	X2	У2	ух = 4,75 + 0,08х
1	26,89	5,12	137,677	723,072	26,2144	6,92
2	28,36	4,98	141,233	804,29	24,8004	7,03
3	31,28	5,6	175,168	978,438	31,36	7,27
4	29,45	7,40	217,93	867,303	54,76	7,12
5	33,6	9,60	322,56	1128,96	92,16	7,46
6	32,5	5,40	175,5	1056,25	29,16	7,37
7	37,4	14,80	553,52	1398,76	219,04	7,77
8	58	12,00	696	3364	144	9,43
9	56,1	5,60	314,16	3147,21	31,36	9,28
10	73,66	9,84	724,814	5425,8	96,8256	10,70
Разом	407,24	80,34	3458,56	18894,1	749,68	80,34
В середньому	40,724	8,034	345,856	1889,41	74,968	8,03

Вихідні і розрахункові дані для обчислення парної кореляції між прибутком і собівартістю зернових культур

а0 = 4,75

а1= 0,08

Отже, рівняння кореляційного зв'язку між прибутком і собівартістю матиме такий вигляд:

ух = 4,75 + 0,08х.

Економічний зміст цього рівняння такий: коефіцієнт регресії показує, що в досліджуваній сукупності господарств із збільшенням собівартості 1 ц. пшениці на 1 грн прибуток від 1 ц. зростає в середньому на 0,08 грн. Параметр а0 як вільний член рівняння має тільки розрахункове значення і не інтерпретується.

Підставивши в рівняння регресії конкретні значення х, дістанемо теоретичні рівні прибутку від реалізації озимої пшениці у кожному господарстві. Обчислені за рівнянням значення прибутку наведено в останній графі табл. 2.9. Якщо сума теоретичних значень дорівнює сумі емпіричних значень, то параметри рівняння визначено правильно.

Використовуючи дані табл. 4.4, обчислимо коефіцієнт кореляційної залежності. прибутку 1 ц. зернових культур від собівартості.

r = 0,08

Коефіцієнт кореляції (0.08) показує, що між прибутком і собівартістю зернових культур існує не щільний зв'язок.

Аналіз рентабельності проведемо за видами реалізованої продукції. Для обчислення рентабельності нам необхідні дані про повну собівартість її та виручку від реалізації. Різниця між цими величинами визначить фінансові результати від реалізації - прибутки або збитки. Сума прибутку від реалізації продукції покаже її рентабельність. Процентне відношення суми прибутку до повної її собівартості визначить рівень рентабельності.

Рентабельність реалізованої продукції доцільно аналізувати, ураховуючи вплив таких факторів:

зміна собівартості продукції;

зміна відпускних цін на продукцію.

Приклад аналізу факторів зміни рентабельності одиниці виробу наведено в таблиці 2.10

Таблиця 2.10 Вплив факторів на рівень рентабельності в сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області

Вид продукції	Ціна реалізації 1 ц, грн.	Собівартість 1 ц., грн	Рівень рентабельності	Відхилення від плану
	2 005р.	2 009р.	2 005р.	2 009р.	2005 р	за фактичної ціни та планової собівартості	2 009р.	усього	у т.ч. за рахунок
									ціни	собівартості
Кукурудза	30,2	90,03	31,3	69,98	-3,51	187,64	28,65	32,17	191,15	-158,98
Пшениця озима	38	83,5	32,5	73,67	16,92	156,92	13,34	-3,58	140,00	-143,58
Соняшник	84,7	171,55	79,3	118,04	6,81	116,33	45,33	38,52	109,52	-71,00
Соя	96,1	255,4	76,6	156,62	25,46	233,42	63,07	37,61	207,96	-170,35
Ріпак озимий	97,6	236,28	63,4	175,79	53,94	272,68	34,41	-19,53	218,74	-238,27
ВРХ	543,8	833,22	791,7	1215	-31,3	5,24	-31,4	-0,11	36,56	-36,67
Свині	1000,9	1222,8	912,8	1306,1	9,65	33,96	-6,38	-16,03	24,31	-40,34
Молоко	85,5	156,69	85,5	157,44	0	83,26	-0,48	-0,48	83,26	-83,74

Дані таблиці свідчать, що показники за 2009 р. рентабельності щодо пшениці, ріпака, свиней, молока зменшилися в порівнянні з 2005 р., тільки по кукурудзі і соняшнику рентабельність збільшилася. ВРХ - зменшився збиток по виробництву цієї продукції. Щодо пшениці, ріпака, молока зменшення відбулося за рахунок собівартості. Щодо кукурудзи і соняшнику, то за рахунок ціни рентабельність підвищилась.

Такий всебічний розгляд впливу факторів на зміну рентабельності дає можливість планувати оптимальне виробництво різної продукції, його витратний механізм, пов'язуючи це з прибутком, кон'юнктурою ринку.

Підводячи підсумок даному розділу потрібно відзначити, що сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району Кіровоградської області в основному на показник рентабельності вплинула собівартість продукції, що як було встановлено раніше, збільшується з кожним роком. Ріст собівартості був викликаний збільшенням ціни на пально-мастильні матеріали, отруйні хімікати, добрива, насіння й інші предмети і засоби праці, що необхідні для сільськогосподарського виробництва. Це перш за все пов'язано з негативними явищами які спостерігаються на даний момент в країні.

2.3 Органiзацiя облiку на сільськогосподарських пiдприємствах району

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві належить до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) і здійснюється відповідно до законодавства - Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” (розділ ІІІ), Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, іншими нормативами та установчими документами [50].

Під організацією розуміють систему умов та елементів побудови облікового процесу з метою отримання достовірної та своєчасної інформації про господарську діяльність підприємства і здійснення контролю за раціональним використанням ресурсів. Її призначення - удосконалення та раціоналізація обробки інформації, розподіл робіт між персоналом бухгалтерії, наукова організація праці.

Завданнями раціональної організації обліку є:

-чіткий порядок документації господарських операцій з попереднім і наступним контролем документів;

-повнота та ясність відображення операцій у документах і реєстрах обліку, наявність у них показників для контролю за ходом виконання виробничих планів, збереженістю власності, а також для оперативного економічного аналізу;

взаємне узгодження всіх видів обліку без їх дублювання;

простота й доступність облікових і аналітичних форм для працівників, для використання даних в управлінні підприємством і контролю за процесом виробництва;

-побудова облікових і аналітичних форм такого змісту, який задовольняв би вимогам аналізу господарської діяльності підприємства, окремих галузей, та потреби планування і звітності;

-неухильне підвищення продуктивності праці осіб зайнятих обліком через впровадження наукової організації праці, чіткий розподіл обов'язків, нормування облікових робіт, підвищення кваліфікації облікових кадрів;

-планування облікового та аналітичного процесів на всіх стадіях і ділянках;

-систематичний, контроль за ходом облікової праці з метою її удосконалення.

Підприємства Добровеличківського району самостійно:

визначають облікову політику підприємства;

обирають форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку й способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, установлених Законом про бухгалтерський облік, і з урахуванням особливостей діяльності підприємства й технології обробки облікових даних;

розробляють систему та форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності й контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів;

затверджують правила документообороту та технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку;

Висвітлюючи в загальному стан та особливості обліку сільськогосподарських підприємств Добровеличківського району, можна виділити таку специфіку: більшість підприємств обрали журнально-ордерну форму (15 із 27) - 55,6%, меморіально-ордерну - ще 8 (29,6%) підприємств, існує 4 підприємства, де однозначно важко однозначно визначити належність до певної окремої системи обліку, тому нами вони внесені до категорії зі змішаною обліковою системою. Серед причин окресленої статистики, напевно, найвагомішими є доступність журнально-ордерної форми, її логічна виваженість та найвища гармонізація із діючими насьогодні національними стандартами ведення бухгалтерського обліку

Таблиця 2.11 Характеристика стану обліку в розрізі агроформувань району

№п/п	Назва підприємства	Кількість бухгалтерів	Форма обліку	ПІП головного бухгалтера	ПІП керівника
1	ПП "Авангард"	4	меморіально-ордерна	Прокопенко П.Р.	Рибак О.М.
2	ПП "Стоїк"	3	журнально-ордерна	Албул О.А.	Шкабара П.В.
3	СВК "Іскра"	4	журнально-ордерна	Романюк С.С.	Поліщук В.М.
4	СВК "Перчунівське"	3	журнально-ордерна	Дромашко Л.Ф.	КрижанівськийВ.В.
5	СВК "Україна"	4	меморіально-ордерна	Авдєєва В.Г.	Карась С.С.
6	СФГ "Астарта"	6	журнально-ордерна	Кожух Л.Д.	Прокопов А.Н.
7	СФГ "Васільєвої Р.Д."	4	журнально-ордерна	Васільєв Д.М.	Васільєва Р.Д
8	СФГ "Стрілець Л.І."	5	змішана	Строєва І.А.	Стрілець Л.І.
9	СФГ "Центр"	6	меморіально-ордерна	Пилипчук Н.П.	Селецька Н.Ф.
10	ТОВ "Агротех"	4	журнально-ордерна	Валяєва В.Д.	Щербань В.Т.
11	ТОВ«Братолюбівське"	3	змішана	Миколенко І.Ф.	Розвод Ж.М.
12	ТОВ "Влада-Агро"	6	журнально-ордерна	Дробот Л.В.	Крисюк С.І.
13	ТОВ "Діалог"	5	меморіально-ордерна	Кичук А.С.	Степанова Н.К.
14	ТОВ "Завадське"	4	журнально-ордерна	Романенко А.П.	Іванов Д.В.
15	ТОВ "Згода"	5	журнально-ордерна	Ахмедова І.М.	Соловчук І.М.
16	ТОВ "Каталєна"	4	змішана	Мамотенко В.Є.	Левченко Т.В.
17	ТОВ "Колос"	5	журнально-ордерна	Колесніченко М.Є.	Громов П.К.
18	ТОВ "Міраж"	6	журнально-ордерна	Проскаченко Ф.Й.	Бредун А.Д.
19	ТОВ "Нафтогазтрейд-Агро"	4	меморіально-ордерна	Мазур Л.П.	Джевага Г.В.
20	ТОВ "Нива"	3	журнально-ордерна	Костровий І.І.	Жвавий І.О.
21	ТОВ "Обрій"	3	змішана	Жвава Л.О.	Манько Т.І.
22	ТОВ "Перше травня"	4	меморіально-ордерна	Білоус Л.В.	Осєтров В.В.
23	ТОВ АФ "Зоря"	3	журнально-ордерна	Кищина В.А.	Матковська Н.В.
24	ТОВ АФ "Світанок"	3	журнально-ордерна	Яворський О.П.	Владов С.П.
25	ФГ "Гордієнко А.А."	2	меморіально-ордерна	Потапенко М.Є	Гордієнко А.А.
26	ФГ "Неофіти"	5	журнально-ордерна	Неофіта Л.А.	Неофіта І.Г.
27	ФГ "Якимівське"	4	меморіально-ордерна	Матлаш Д.С.	Войниченко П.С.

Охарактеризуємо окремо кожну з форм ведення бухгалтерського обліку для того щоб мати більш повне уявлення про кожну з них.

Сутність організації бухгалтерського облікового процесу за меморіально-ордерною формою полягає в тому, що на основі первинних документів складаються меморіальні ордери, де проставляється кореспонденція рахунка.

Меморіальні ордери складаються на кожний первинний, один документ -- доказ.

Меморіальні ордери фіксуються в реєстраційному журналі та використовуються для запису на синтетичних рахунках в Головній книзі.

Аналітичний облік ведеться паралельно синтетичному, використовуються первинні документи, картки, відомості, книги.

На рис. 2.1 наведено схему меморіально-ордерної форми обліку.

Рис. 2.1. Меморіально-ордерна форма організації облікового процесу

При використанні обчислювальної техніки машинні носії після групування за дебетом синтетичних рахунків є основою для складання машинограм за дебетом рахунка, а після вторинного групування за кредитом рахунків -- для складання відомості за кредитом рахунків. Для автоматизації процесу формування аналітичного обліку паралельно створюються машинограми такого обліку. Після цього на основі синтетичного й аналітичного обліку складається Головна книга. Перевірка правильності останнього здійснюється складанням у кінці місяця оборотних або сальдових відомостей за рахунками аналітичного обліку і звірянням їхніх підсумків з відповідними даними оборотної відомості за синтетичними рахунками. Технологія обробки за такої форми обліку не передбачає автоматичного формування періодичної і річної звітності. Перевагами меморіально-ордерної форми обліку є: простота та гнучкість, що дає змогу пристосовувати її до різних типів підприємств; використання меморіальних ордерів, що сприяє упорядковуванню синтетичного обліку; посилення контрольних функцій обліку, звіряння даних синтетичного й аналітичного обліку. Та все ж меморіально-ордерній формі обліку притаманні суттєві недоліки. Так, для неї характерна багатократність записів і пов'язані з цим зайві затрати праці. Багато часу займають підрахунки підсумків і взаємна звірка реєстрів синтетичного і аналітичного обліку, які в основному здійснюють у найбільш напружені періоди - кінці облікового циклу. Це створює неритмічність у роботі, нерівномірність завантаження працівників бухгалтерії протягом місяця.

Сутність журнальних форм організації облікового процесу полягає у веденні багатографних, багатоколонних відомостей. Залежно від призначення окремі відомості мають три види назв: відомість, журнал та журнал-ордер. Найбільш розповсюдженими журнальними формами організації облікового процесу є:

-- журнально-ордерна базова;

-- спрощена,

-- машинна.

Сутність базової журнально-ордерної форми організації облікового процесу полягає в застосуванні журналів-ордерів і допоміжних відомостей, які є основними обліковими реєстрами. Журнали-ордери побудовані так, що в них нагромаджуються і підсумовуються дані для перенесення їх до звітних форм.



Рис. 2.2 Журнально-ордерна форма організації облікового процесу

У журналах-ордерах записи проводяться на основі даних первинних документів.

Журнали-ордери та відомості -- це багатографні реєстри, призначені для відображення кредитових оборотів головного рахунка, для якого відкрито журнал-ордер.

На рис. 2.2 зображено схему базової журнально-ордерної форми організації облікового процесу в ручному варіанті.

Для ведення бухгалтерського обліку на підприємствах невиробничої сфери з простим господарським процесом виробництва та невеликою кількістю господарських операцій застосовують спрощену форму організації бухгалтерського облікового процесу.

Спрощена форма може застосовуватися:

без використання реєстрів обліку майна підприємства (проста форма);

з використанням реєстрів обліку майна підприємства (комбінована форма).

Підприємства малого бізнесу, які застосовують просту форму обліку, реєструють первинні облікові документи, відображають операції на рахунках, визначають собівартість продукції і фінансовий результат у бухгалтерському реєстрі -- книзі обліку господарських операцій (форма № К-1). Для розрахунків з оплати праці працівників малі підприємства ведуть відомість обліку заробітної плати (форма № В-8).

Підприємства мають змогу вести облік з використанням реєстрів обліку майна підприємства. Такими реєстрами є:

«Відомість обліку основних засобів, нарахованих амортизаційних відрахувань (зносу)»;

«Відомість обліку виробничих запасів, готової продукції і товарів»;

«Відомість обліку витрат на виробництво»;

«Відомість обліку грошових коштів і фондів»;

«Відомість обліку розрахунків та інших операцій»;

«Відомість обліку реалізації»;

«Відомість обліку розрахунків з постачальниками»;

«Відомість обліку заробітної плати»;

«Відомість (шахівниця)».

На рис. 2.3 наведено схему спрощеної форми організації бухгалтерського облікового процесу.

Рис. 2.3 Схема спрощеної форми бухгалтерського обліку

Організація механізованої обробки інформації в журнально-ордерній формі організації облікового процесу передбачає ведення журналів-ордерів, де вказують кореспондуючі рахунки, що забезпечує точність і швидкість відображення бухгалтерських записів. У разі механізованого способу організації облікового процесу побудова журналів-ордерів ґрунтується на тих самих принципах, що і ручного. Усі журнали-ордери формуються за кредитовим принципом і за кожним синтетичним рахунком у розрізі кореспондуючих рахунків. Дебетові обороти за синтетичним рахунком ураховують у кількох журналах-ордер ах. Об'єднання їх відбувається в Головній книзі під час формування інформації, відбитої в різних журналах-ордерах. В облікових реєстрах (журналах-ордерах і допоміжних відомостях) аналітичний облік суміщується із синтетичним. Більшість журналів-ордерів, як правило, містить кілька синтетичних рахунків. У цих формах аналітичний облік формується за показниками, необхідними для контролю і складання періодичної та річної звітності. Як правило, застосовуються місячні журнали-ордери, допоміжні відомості, розраховані на більш тривалий час. Основними перевагами журнально-ордерної форми обліку є поєднання аналітичного і синтетичного обліку в одному реєстрі; забезпечення своєчасного та рівномірного відображення бухгалтерських записів протягом звітного періоду, а також розподілу облікових робіт; можливість проведення аналізу господарської діяльності підприємства; скорочення загальної кількості облікових реєстрів. Однак у нових умовах господарювання журнально-ордерна форма не відповідає всім потребам управління підприємством, а зокрема складом аналітичних даних, необхідних для управління підприємством.

Для розмежування обов'язків працівників облікової служби підприємства району розробляють та впроваджують Розподіл службових обов'язків (додаток В на прикладі СФГ «Центр»). В даному документі вказано загальний стаж кожного працівника, його освітній рівень, посаду, яку він займає, а також ділянку облікової роботи, за яку він відповідає. Для конкретизації та узгодження роботи кожного працівника бухгалтерії доцільно також розробити та впровадити посадові інструкції для бухгалтерів (додаток А). Цей документ встановлює загальні умови прийняття та звільнення працівника (відповідальність за невиконання або неналежне виконання своїх службових обов'язків), вимоги до нього ( в частині конкретних обов'язків та загальне коло його компетенції), а також конкретизує повноваження кожного працівника в плані забезпечення ведення обліку достовірно та повно.

Також необхідно звернути увагу на розробку конкретного Робочого плану рахунків бухгалтерського обліку, що сприятиме впровадженню однозначного трактування змісту господарських операцій та полегшенню роботи по закриттю рахунків бухгалтерського обліку в кінці року. Зразок такого плану наведено у додатку Б. В даному випадку документ складено як додаток до Наказу про облікову політику по підприємству, і в ньому конкретизовано перелік синтетичних рахунків та субрахунків бухгалтерського обліку, які використовуються підприємством для запису конкретних господарських операцій. Звичайно, в процесі ведення обліку до субрахунків відкривають додатково аналітичні рахунки, наявність яких покращує сприйняття даних обліку та аналітичне їх розуміння.

Розробка та прийняття облікової політики кожним підприємством сприяє поліпшенню бухгалтерського обліку і звітності, що в кінцевому підсумку забезпечить ефективність прийнятих рішень і діяльності підприємства.

При виборі облікової політики слід враховувати: галузеві особистості або вид діяльності; організаційно-правову форму; рівень кваліфікації облікового апарату та забезпеченість його комп'ютерною та іншою технікою; можливість вибору підприємством системи стимулювання виконавців господарської діяльності підприємства в цілому та його структурних підрозділів.

Метою облікової політики є створення інформаційної системи, яка обслуговує керівництво підприємства на певний відрізок часу з врахуванням діючого законодавства та інших факторів.

Засади облікової політики на рівні підприємства регламентує Наказ „Про облікову політику " (на прикладі ТОВ «Згода») (додаток В). В даному наказі визначається методологія ведення бухгалтерського обліку на підприємстві , складання та подання звітності згідно законодавства. Наказ про облікову політику розробляється з урахуванням принципу послідовності, тобто постійного, з року в рік, застосування підприємством обраної політики. Тому він діятиме кілька років, у цей період працівники підприємства дотримуватимуться його вимог. При уточненні окремих положень політики (зміни ліміту розрахунку готівкою, строків звітування) до нього вноситимуться зміни. Наказ недоцільно обтяжувати несуттєвими подробицями. Наприклад, недоречно вказувати у ньому прізвища відповідальних осіб у зв'язку з мобільністю кадрів та можливістю частих змін окремих прізвищ, імен протягом дії наказу.

Метою облікової політики є створення інформаційної системи, яка певний відрізок часу обслуговує керівництво підприємства з врахуванням діючого законодавства та інших факторів.

Як правило, облікова політика розробляється при створенні підприємства чи при переході на іншу систему обліку згідно П(С)БО та нового плану рахунків. В подальшому при здійсненні господарської діяльності може уточнюватися при виникненні деяких обставин.

Важливим аспектом облікової роботи є налагодження системи документування бухгалтерських операцій, задля налагодження вчасного відображення їх в обліку відповідно до вимог національних стандартів обліку.

Приступаючи до розробки плану організації документації господарських операцій, перш за все складають перелік операцій, які належить документувати в даному підприємстві, а після цього визначають якими документами оформлюватиметься кожен вид операцій, кількість примірників кожного документа і їх призначення, а також порядок складання кожного виду документа. Всі вказівки щодо порядку документування операцій і складання документа необхідно викласти письмово у вигляді робочої інструкції.

Здача первинних документів до бухгалтерії підприємства відбувається в терміни, які зазначені в графіку документообороту, що розробляється бухгалтерією. Графік документообороту наведено в додатку Г. Графік документообороту містить назву документа, строки складання та подання в бухгалтерію, вказується особа, яка складає та приймає документи.