Облік і аналіз розрахунків за податками і платежами на прикладі ПП "ОЕХ"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1. Економічна сутність розрахунків за податками та платежами до бюджету

1.1 Економічна сутність, порядок нарахування та сплати податків, платежів до бюджету ПП «ОЕХ»

1.2 Економіко - організаційна характеристика ПП «ОЕХ»

2. Організація обліку розрахунків за податками та платежами до бюджету на прикладі ПП «ОЕХ»

2.1 Первинний облік розрахунків за податками та платежами до бюджету

2.2 Аналітичний і синтетичний облік розрахунків з бюджетом

2.2.1 Облік розрахунків по податку на прибуток

2.2.2 Облік розрахунків по податку на додану вартість

2.2.3 Облік розрахунків по податку з доходів фізичних осіб

2.2.4 Облік розрахунків по комунальному податку

2.2.5 Облік розрахунків по патенту

2.3 Методика підготовки показників форм звітності щодо операцій по розрахунках за податками та платежами

2.4 Міжнародна практика обліку розрахунків за податками та платежами

2.5. Організація охорони праці на ПП «ОЕХ»

3. Автоматизація обліку розрахунків за податками та платежами

1. Економічна сутність розрахунків за податками та платежами до бюджету

1.1 Економічна сутність, порядок нарахування та сплати податків, платежів до бюджету ПП «ОЕХ»

Для забезпечення виконання державою своїх функцій вона повинна мати відповідні грошові ресурси, які акумулюються в державному бюджеті країни. Головним джерелом надходження цих коштів є податкові платежі.

Податки - це система обов'язкових платежів, які сплачуються юридичними та фізичними особами до централізованого фонду фінансових ресурсів держави. З точки економічної теорії - це частина фінансових відносин, пов'язаних з процесом перерозподілу частини вартості ВВП, і формування фонду грошових коштів держави, необхідних для утримання державних структур і фінансування суспільних благ.

За економічним змістом податки - це економічні відносини між державою і платниками податків з метою створення загальнодержавних централізованих грошових коштів, необхідних для виконання державою своїх функцій.

Податки мають не тільки економічний, а й соціальний характер. Вони є своєрідною ціною за суспільні блага і трансфертні платежі, які отримують громадяни країни.

Таблиця 1.1 Дефініції економічної категорії розрахунків за податками і платежами та пов'язані з цією категорією поняття та інші економічні категорії

№/ПП	Поняття (категорія)	Визначення	Джерело інформації
1.	Податки	це система обов'язкових платежів, які сплачуються юридичними та фізичними особами до централізованого фонду фінансових ресурсів держави. З точки економічної теорії - це частина фінансових відносин, пов'язаних з процесом перерозподілу частини вартості ВВП, і формування фонду грошових коштів держави, необхідних для утримання державних структур і фінансування суспільних благ.	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
2.	Податки	Система обов'язкових платежів підприємств, організацій і населення, які є одним із джерел формування доходів державного бюджету	Закон України “Про оподаткування” від 18.02.97р. №77/97-ВР із змінами і доповненнями
3.	Податки загальнодержавні	Податки встановлені органами законодавчої влади й обов'язкові для справляння на всій території держави.	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
4.	Податки і збори місцеві	Обов'язкові платежі юридичних осіб та громадян до місцевих бюджетів. Встановлюються органами місцевого самоврядування.	Довга люк В.І., Єрмоленко Ю.Ю., Податкова система: Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 360с.
5.	Комунальний податок	Місцевий податок, що його сплачують юридичні особи (крім бюджетних, планово-дотаційних і сільськогосподарських підприємств та організацій. Його гранична величина не повинна перевищувати 10 % річного фонду оплати праці, обчисленого за середньо обліковою чисельністю працівників та величиною неоподатковуваного мінімуму доходів громадян	Вечко П.К., Податкова система. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 368с.
6.	Податок на додану вартість	Частина новоствореної вартості, що сплачується до бюджету на кожному етапі виробництва товарів, виконання робіт, надання послуг.	Закон України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями
7.	Податок з доходів фізичних осіб	Основний непрямий податок на доходи громадян	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
8.	Податок з доходів фізичних осіб	Плата фізичної особи за послуги, які надаються їй територіальною громадою, на території якої така фізична особа має податкову адресу або розташовано особу, що утримує цей податок	Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-№889-IV зі змінами та доповненнями
9.	Податок на прибуток підприємств	Податок на доходи юридичних осіб (акціонерних товариств, товариств з обмеженою відповідальністю), що його стягують на підставі податкової накладної за пропорційними оподатковими ставками.	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
10.	Неоподатковуваний мінімум доходів громадян	Встановлений державою нижній дохід фізичних осіб, з якого не сплачують податки.	Стельмащук А.М., Смоленюк П.С., Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 528 с.
11.	Прожитковий мінімум	Найменша сума коштів, необхідна для забезпечення життєдіяльності людини та відновлення її працездатності.	Стельмащук А.М., Смоленюк П.С., Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 528 с.
12.	Пільга	Надання яких-небудь фізичній або юридичній особі (чи групі осіб) перtваг порівняно з іншими особами; часткове звільнення від виконання встановлених обов'язків чи правил або полегшення умов їх виконання.	Стельмащук А.М., Смоленюк П.С., Бухгалтерський облік. Навчальний посібник. - К.: Центр учбової літератури, 2007 - 528 с.
13.	Податки на доходи	Це група податків, податковою базою яких є наявність доходу чи прибутку. Ця група забезпечує оподаткування доходів в процесі їх отримання (податок з прибутку, податок з доходів фізичних осіб).	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
14.	Товари	Матеріальні та нематеріальні активи, а також цінні папери та деривативи, що використовуються у будь-яких операціях, крім операцій з їх випуску (емісії) та погашення.	Вечко П.К., Податкова система. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 368с.
15.	Резиденти	Юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності України, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо), які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства України з місцезнаходженням на її території.	Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р № 283/97 із змінами і доповненнями
16.	Нерезиденти	Юридичні особи та суб'єкти господарської діяльності, що не мають статусу юридичної особи (філії, представництва тощо) з місцезнаходженням за межами України, які створені та здійснюють свою діяльність відповідно до законодавства іншої держави.	Вечко П.К., Податкова система. Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2006 - 368с.
17.	Податкове зобов'язання	Загальна сума податку, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.	Законі України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями
18.	Податковий кредит	Сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду	Законі України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями
19.	Касовий метод	Метод податкового обліку, за яким дата виникнення податкових зобов'язань визначається як дата зарахування (отримання) коштів на банківський рахунок (у касу) платника податку або дата отримання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) ним товарів (послуг), а дата виникнення права на податковий кредит визначається як дата списання коштів з банківського рахунку (видачі з каси) платника податку або дата надання інших видів компенсацій вартості поставлених (або тих, що підлягають поставці) йому товарів (послуг).	Законі України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями
20.	Податковий вексель	Це письмове безумовне грошове зобов'язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку та терміни, що підтверджене комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну територію України.	Законі України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями
21.	Дохід	Сума будь-яких коштів, вартість матеріального і нематеріального майна, інших активів, що мають вартість, у тому числі цінних паперів або деривативів, одержаних платником податку у власність або нарахованих на його користь, чи набутих незаконним шляхом, протягом відповідного звітного податкового періоду з різних джерел як на території України, так і за її межами.	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
22.	Загальний оподатковуваний дохід	Будь-який дохід, який підлягає оподаткуванню, нарахований (виплачений) на користь платника податку протягом звітного податкового періоду (далі - оподатковуваний дохід).	Загородній А.Г., Вознюк Г.Л., Фінансово-економічний словник: К.:Знання, 2077 - 1072с.
23.	Звітний податковий період	проміжок часу, який розпочинається з першого календарного дня першого місяця такого періоду та закінчується останнім календарним днем останнього місяця такого періоду. Для місячногоподаткового періоду перший та останній місяці збігаються.	Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р № 283/97 із змінами і доповненнями
24.	Торговий патент	це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеними видами підприємницької діяльності.	Закон України “Про патентування деяких видів діяльності” N 99/96-ВР від 23.03.96 із змінами і доповненнями
25.	Валовий доход	Загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за її межами	Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р № 283/97 із змінами і доповненнями
26.	Валові витрати	Сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.	Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р № 283/97 із змінами і доповненнями
27	Амортизація	Поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.	Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р № 283/97 із змінами і доповненнями

На мою думку, найпріоритетніше визначення податків висвітлено в Закон України “Про оподаткування” від 18.02.97р. №77/97-ВР із змінами і доповненнями.

Хоча в державі існує певна кількість податків, всі їх можна об'єднати в групи.

а) За економічним змістом на:

1) доходи;

2) споживання;

3) майно;

Податки на доходи - це група податків, податковою базою яких є наявність доходу чи прибутку. Ця група забезпечує оподаткування доходів в процесі їх отримання (податок з прибутку, податок з доходів фізичних осіб).

Податки на споживання - це група обов'язкових платежів, що безпосередньо оподатковують процеси споживання. Розмір їх закладено в ціну товару (ПДВ).

Податки на майно передбачають справляння обов'язкових платежів, податковою базою яких є майновий стан платника податку (податок на землю, нерухомість, капітал, з власників транспортних засобів).

б) За формою взаємовідносин платника податків та держави:

1) прямі;

2)непрямі;

Прямі податки, сплата яких безпосередньо пов'язана з податкоплатником і податковою базою, причому платник та його носій співпадають (податок з прибутку)

Непрямі податки, сплата яких пов'язана з ціноутворюючими механізмами і платник податку не завжди є його носієм (акцизний збір, ПДВ, мито).

Податки по відношенню до бюджетного устрою поділяються на державні та місцеві.

До загальнодержавних податків і зборів належать:

Податок на додану вартість.

Акцизний збір.

Податок на прибуток підприємств.

Податок на доходи фізичних осіб.

Мито.

Податок на нерухоме майно (нерухомість).

Плата (податок) на землю.

Рентні платежі.

Податок з власників транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів.

Збір на спеціальне використання природних ресурсів.

Збір на забруднення навколишнього середовища.

Збір на обов'язкове соціальне страхування.

Збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Плата за торговий патент на деякі види підприємницької діяльності.

Збір на розвиток виноградництва, садівництва та хмелярства.

До місцевих податків і зборів належать:

Податок з реклами.

Комунальний податок.

Збір на паркування автотранспорту.

Ринковий збір.

Курортний збір.

Збір за право використовування місцевої символіки.

Збір з власників собак.

Сукупність податків і зборів до бюджетів і державних цільових фондів, що сплачуються у визначеному законами України порядку, складає систему оподаткування.

Облік податків і зборів на приватному підприємстві “ОЕХ” здійснюється Державною Податковою адміністрацією та іншими державними органами відповідно до законодавства.

ПП «ОЕХ» сплачує ряд загальнодержавних і місцевих податків і платежів.

Загальнодержавні податки:

- ПДВ

- Податок на прибуток підприємств

- Податок з доходів фізичних осіб

Місцеві податки:

Комунальний податок.

Місцеві платежі:

- Патент.

Нарахування та сплата податку на додану вартість, визначення платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначено у Законі України від 03.04.97р. №168/97-ВР «Про податок на додану вартість» із змінами і доповненнями.

Податок на додану вартість є непрямим податком, який сплачується з новоутвореної вартості. Суб'єкти підприємницької діяльності у процесі виробництва створюють нову вартість, яка за сучасних умов в Україні складається з фонду оплати праці, прибутку (частина якого вилучається до бюджету), а також податку на додану вартість і акцизного збору (дане підприємство не сплачує), які в повному обсязі підлягають вилученню на загальнодержавні потреби, тобто до державного бюджету.

Податок на додану вартість - це частина новоствореної вартості, яка сплачується до державного бюджету на кожному етапі виробництва і реалізації товарів, виконання робіт, надання послуг. Головна особливість цього податку полягає в тому, що його платниками по суті є кінцеві споживачі товарів і послуг. За допомогою цього податку між кінцевими споживачами рівномірно розподіляється та частина створеного у суспільстві продукту, яка має централізуватись і задовольняти загальнодержавні потреби. Він стимулює економію витрат усіх видів матеріальних ресурсів. У сфері обігу податок на додану вартість стимулює продавців до стримування продажних цін на товари і послуги.

Платником податку є будь-яка особа, яка:

- здійснює або планує здійснювати господарську діяльність та реєструється за своїм добровільним рішенням як платник цього податку;

підлягає обов'язковій реєстрації як платник цього податку, у разі, коли загальна сума операцій з поставки товарів протягом 12 останніх календарних місяців перевищує 300 тис. грн. без ПДВ.

імпортує товари (супутні послуги) в обсягах, що підлягають оподаткуванню цим податком.

Згідно Закону України “Про податок на додану вартість” ПП “ ОЕХ ” є платником податку на додану вартість і зареєстроване у ДПС, має індивідуальний податковий номер, що використовується для справляння податку.

Не сплачують цей податок особи, які мають за визначений термін в останні дванадцять місяців оборот, менший ніж 300 тис. грн.

Об'єктом оподаткування є операції з:

продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України, у тому числі операції з оплати вартості послуг за договорами оперативної оренди та операцій з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику для погашення кредиторської заборгованості;

ввезення (пересилання) товарів на митну територію України та отримання робіт (послуг), що надаються нерезидентами для їх використання або споживання на митній території України, в тому числі операції з ввезенням майна за договорами оренди (лізингу), застави та іпотеки;

вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України та надання послуг (виконання робіт) для їх споживання за межами митної території України.

Не є об'єктом оподаткування наступні операції:

- випуск, розміщення та продаж за кошти цінних паперів,;

- поставка орендодавцем майна у користування орендарю, передача майна в заставу позикодавцю, передача кредитором, який є резидентом, об'єкта іпотечного кредиту у власність або використання позичальнику, грошових виплат основної суми та процентів згідно з умовами іпотечного кредиту;

- поставка послуг із страхування та перестрахування (згідно з Законом України «Про страхування»);

- обіг валютних цінностей, банківських металів, банкнот та монет Національного банку України (за винятком тих, що використовуються для нумізматичних цілей);

- оплата вартості державних платних послуг, які надаються фізичним або юридичним особам органами виконавчої влади;

- виплата заробітної плати, пенсій, стипендій, субсидій, дотацій та інші грошові або майнові виплати фізичним особам за рахунок бюджетів або соціальних страхових фондів.

Об'єктом оподаткування для підприємства є операції з продажу товарів (робіт, послуг) на митній території України.

База оподаткування ПДВ складається з операцій по продажу товарів (робіт, послуг), які визначаються виходячи, з договірної (контрактної) вартості, які розраховуються за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче звичайної, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових), платежів, за винятком податку на додану вартість, яка входить в ціну товарів (робіт, послуг) згідно з законами України з питань оподаткування.

У Законі визначаються операції, які звільняються від оподаткування. До них відносяться:

- продаж вітчизняних продуктів дитячого харчування молочними кухнями та спеціалізованими магазинами і куточками, які виконують функції роздаточних пунктів;

- надання згідно з переліком, встановленим Кабінетом Міністрів України, послуг з вищої, середньої, професійно-технічної та початкової освіти закладами освіти, які мають спеціальний дозвіл на надання таких послуг з виховання та освіти;

- продаж лікарських засобів та виробів медичного призначення, зареєстрованих в Україні у встановленому законодавством порядку, в тому числі надання послуг з такого продажу аптечними установами;

- надання послуг з охорони здоров'я згідно з переліком, який встановлений Кабінетом Міністрів України, закладами охорони здоров'я, які мають спеціальний дозвіл (ліцензію) на падання таких послуг та ін.

Ставка податку становить 20 % бази оподаткування і додається до новоутвореної вартості. Деякі товари оподатковуються за ставкою 0 %. До них відносяться:

- продаж товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України;

- продаж товарів підприємствами роздрібної торгівлі, які розташовані на території України в зонах митного контролю, тобто в безмитних магазинах та ін.

Датою виникнення податкових зобов'язань з продажу товарів вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

- або дата зарахування коштів від покупці на банківський рахунок платника податку, як оплата товарів, що підлягають продажу, а у разі продажу товарів за готівкові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;

- або дата відвантаження товарів, а для робіт - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт платником податку.

Особа, яка протягом останніх дванадцяти календарних місяців мала оподатковувані поставки, вартість яких не перевищує суму 300 тис. грн.(без урахування цього податку), може вибрати касовий метод податкового обліку.

Право на податковий кредит мають підприємства, які е платниками ПДВ і які отримали податкову накладну. Без податкової накладної підставою для нарахування податкового кредиту можуть бути: транспортний квиток, готельний рахунок, рахунок за послуги зв'язку, касові чеки які містять суму товарів та суму ПДВ. При цьому загальна сума поставлених товарів не може перевищувати 200 грн. за день без врахування ПДВ.

У строки, передбачені для сплати податку, підприємство подає податковому органу (ДПС) за місцем знаходження податкову декларацію незалежно від того, чи виникло у цьому періоді податкове зобов'язання, чи ні.

Відповідальність за правильність нарахування та сплату, а також дотримання строків сплати ПДВ несуть безпосередньо ПП «ОЕХ».

Суми податку, що підлягають сплаті до бюджету або відповідно з бюджету, визначаються як різниця між загальною сумою податкових зобов'язань, що виникли у зв'язку з продажем товарів протягом звітного періоду. Сплата податку проводиться не пізніше 20 числа місяця, що настає за звітним періодом.

Підприємство справляє податок за формулою:

СПДВ = (В + З + М) х ; та СПДВ = (В + З) х ,

де СПДВ - сума ПДВ;

В - митна вартість;

З - митні збори;

М - мито;

П - ставка податку на додану вартість.

У світовий практиці податок на прибуток є однією з основних частин бюджету у будь-якій країні.

Податок на прибуток підприємств стягується на підставі Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р № 283/97 - ВР із змінами і доповненнями. Цей податок сплачують всі юридичні особи (як резиденти, так і нерезиденти), які здійснюють підприємницьку або комерційну діяльність на території України, незалежно від форм власності, якщо вони не мають пільг по сплаті цього податку. Підприємство “ОЕХ” є платником податку з прибутку, так як воно здійснює діяльність, яка спрямована на отримання прибутку.

Платниками податку є:

З числа резидентів - суб'єкти господарської діяльності, бюджетні, громадські та інші підприємства, установи та організації, які здійснюють діяльність, спрямовану на отримання прибутку як на території України, так і за її межами.

З числа нерезидентів - фізичні чи юридичні особи, створені у будь-якій організаційно-правовій формі, які отримують доходи з джерелом їх походження з України, за винятком установ та організацій, що мають дипломатичний статус або імунітет згідно з міжнародними договорами України або законом.

Об'єктом сплати цього податку є прибуток, який розраховується шляхом зменшення скоригованого валового доходу підприємства за звітний період на суму різних доходів, які не включаються до нього, на суми валових витрат платника податку і суми амортизаційних відрахувань.

Згідно з чинним законодавством визначаються види доходів від різних видів діяльності, до головних з яких відносяться:

доходи від продажу товарів (робіт, послуг), в тому числі допоміжних та обслуговуючих виробництв (які не мають статусу юридичної особи), продажу цінних паперів, здійснення банківських операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, від спільної діяльності, у вигляді дивідендів, які отримані від нерезидентів, проценти, роялті, від здійснення операцій лізингу, володіння борговими вимогами та інше;

доходи від здійснення позареалізаційних операцій у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, вартості товарів (робіт, послуг), які наданні платнику податку в звітному періоді, сум невикористаної частини коштів, яка повертається із страхових резервів, сум коштів страхового резерву, які використані не за призначенням, сум штрафів та неустойки, пені, які отримані за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів (арбітражного чи третейського суду);

суми державного мита, яке було попередньо оплачено та потім повернулося на користь платника податку;

суми акцизного збору, які сплачені або нараховані покупцями підакцизних товарів (за їх рахунок) на користь платника такого акцизного збору, уповноваженого законом вносити його до бюджету та рентних платежів;

доходи від продажу електричної енергії, в тому числі і реактивної.

Не включаються до складу валових витрат такі з них:

суми податку на додану вартість, які отримані або нараховані підприємством платником -- податку на додану вартість крім випадків, коли підприємство-продавець не є платником ПДВ;

суми коштів або вартість майна, які отримані платником податку як компенсація за примусове відчуження державою іншого майна у випадках, які передбачені законодавством, або сума коштів чи майна, які отримані платником податку за рішенням суду або внаслідок задоволення претензій як компенсація прямих витрат та збитків, понесених платником податку в результаті порушення його прав;

суми коштів, які надмірно були сплачені у вигляді податкових платежів, якщо такі суми не були враховані раніш до складу валових витрат;

суми коштів або майна, які надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права і які емітовані платником податку та інше.

У обліку визначається скоригований валовий доход різницею між валовим доходом за звітний період і сумами, що виключаються з валового доходу.

До головних валових витрат відносяться:

суми будь яких витрат, які сплачені або нараховані протягом звітного періоду при підготовці, організації та веденні виробництва, реалізації продукції (робіт, послуг) та охороні праці;

суми коштів або вартість товарів (робіт, послуг), які добровільно передані протягом звітного року до Державного бюджету України або бюджетів місцевих органів самоврядування до неприбуткових організацій у розмірі не менш двох і не більше п'яти відсотків оподатковуваного прибутку попереднього звітного періоду;

суми коштів, які внесені до страхових резервів;

витрати у вигляді плати за землю для підприємств, основною діяльністю яких є сільськогосподарська, за землі, які не використовуються у сільськогосподарському виробничому обороті;

сума витрат, які не були раніш віднесені на витрати підприємства у зв'язку з втратою, знищенням, зіпсуванням документів, а також витрати, які не були враховані у звітному податковому періоді в зв'язку з допущеними помилками та виявленими в звітному податковому періоді;

суми безнадійної заборгованості в частині, що не була віднесена до валових витрат;

суми коштів або вартість майна, добровільно перерахованих організаціям роботодавців та їх об'єднанням у вигляді вступних, членських та цільових внесків, але не більше ніж 0,2 % фонду оплати праці платника податку у розрахунку за звітний період.

До складу валових витрат не включаються:

потреби, які не пов'язані з веденням господарської діяльності, тобто проведення прийомів, презентацій, свят, організація відпочинку, придбання та розповсюдження подарунків, лотерей, участь в азартних іграх, фінансування особистих потреб фізичних осіб та інше;

придбання, будівництво, реконструкція, модернізація, ремонт та інше поліпшення основних фондів та інші витрати, в тому числі нематеріальні активи, які підлягають амортизації;

сплата податку на прибуток підприємств, на нерухомість, податку на додану вартість та інших податкових платежів, які визначаються окремими статтями Закону;

оплата штрафів, неустойки або пені за рішенням сторін договору або за рішенням відповідних державних органів, суду;

виплата винагород або інших заохочувань, якщо вони не е компенсацією за фактично виконану роботу або надану послугу;

витрати у вигляді збитків, які понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів (робіт, послуг) або їх обміном за цінами, які нижчі за звичайні;

витрати, які не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними або іншими документами.

Амортизація основних фондів і нематеріальних активів - це поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань.

Сума амортизаційних відрахувань звітного періоду визначається як сума амортизаційних відрахувань, нарахованих для кожного із календарних кварталів, що входять до такого звітного періоду

З метою розрахунку амортизації всі основні фонди, до яких відносяться всі матеріальні цінності, які використовуються строком більш ніж 364 діб, вартість яких перевищує 1000 гри і поступово зменшується у зв'язку з фізичним та матеріальним зносом, поділяються на чотири групи:

до першої групи відносяться: будівлі, споруди, їх структурні компоненти та передавальні пристрої, в тому числі житлові будинки та їх частини (квартири і місця загального користування, вартість капітального поліпшення землі);

до другої групи відносяться: автомобільний транспорт та вузли (запасні частини) до нього; меблі; побутові електронні, оптичні, електромеханічні прилади та інструменти; інше конторське (офісне) обладнання; устаткування та приладдя до них;

3.до третьої групи відносяться інші основні фонди, які не ввійшли до груп 1, 2 і 4;

4.до четвертої групи відносяться електронно-обчислювальні машини, інші машини для автоматичної обробки інформації, їх програмне забезпечення, пов'язані з ними засоби зчитування або друку інформації, інші інформаційні системи, телефони (у тому числі стільникові), мікрофони і рації, вартість яких перевищує вартість малоцінних товарів (предметів).

Для кожної групи основних фондів встановлена норма амортизації: для 1 групи -- 2 %, для 2 групи -- 10 %, для 3 групи -- 6 %, для 4 групи -- 15 %.

До складу валових доходів ПП “ ОЕХ” за перше півріччя включає доходи від продажу товарів наростаючим підсумком з початку року.

До валових витрат підприємство включає витрати, пов'язані з підготовкою, організацією, продажем продукції (робіт та послуг).

Прибуток підприємства оподатковується за ставкою 25% до об'єму оподаткування.

Платник податку, який здійснює діяльність, що підлягає патентуванню відповідно до Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності", зобов'язаний окремо визначати податок на прибуток від кожного окремого виду такої діяльності та окремо визначати податок на прибуток від іншої діяльності.

Відповідальність за правильність нарахування, своєчасність сплати податку та дотримання податкового законодавства несе ПП «ОЕХ» у порядку та розмірах, визначених законом.

Приватне підприємство «ОЕХ» самостійно визначають суми податку, що підлягають сплаті. Податок сплачується до бюджету не пізніше 20 числа місяця, наступного за звітним кварталом.

Правовою базою визначення податку з доходів фізичних осіб є Закон України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р. № 889-№889-IV зі змінами та доповненнями.

Цей податок стягується з доходів фізичних осіб і залежить від розміру їх доходу та джерела отримання. До фізичних осіб відносяться особи, громадяни України, а також фізичні особи без громадянства та громадяни іноземних держав. При визначені та розрахунку сплати цього податку всі фізичні особи поділяються на резидентів та нерезидентів. До резидентів відносяться особи, громадяни України, або ті, хто мас постійне місце проживання в Україні, або особа, яка мас постійне місце проживання в іншій країні, але мас більш тісні особисті чи економічні зв'язки в Україні та перебуває в Україні не менш 183 днів, включаючи день приїзду та від'їзду. Такою умовою визначення місця знаходження може бути місце постійного проживання сім'ї або реєстрація її як суб'єкта підприємницької діяльності. Підставою для визначення особи як резидента є самостійне визначення нею основного місця проживання на території України, або її реєстрація як самозайнятої особи. До нерезидентів відносяться особи, які не є резидентами України.

Класифікація за цією ознакою має значення при визначенні сфери оподаткування:

--для резидентів -- усі доходи, які вони отримують як на території України, так і за її межами;

--для нерезидентів -- доходи, отримані тільки на території України.

Суб'єктом цього податку с фізичні особи: резиденти та нерезиденти.

Об'єктом оподаткування є доходи, які отримані платником податку за звітний період.

Згідно з чинним законом до загального місячного оподатковуваного доходу фізичної особи включаються:

- доходи, які отримані у вигляді заробітної плати, винагород, різних нарахувань відповідно до умов трудової угоди або цивільно-правового договору;

- доходи від продажу об'єктів прав інтелектуальної власності;

- сума (вартість) подарунків за винятком коштів та майна (майнові чи немайнові права), які подаровані одним членом подружжя іншому, у межах їх частини спільної часткової чи спільної сумісної власності;

- сума страхових внесків за договором добровільного страхування;

- частина доходів від операцій з майном;

- дохід від надання майна в оренду або в суборенду;

- оподатковуваний дохід, який не включений до розрахунку загальних оподатковуваних доходів попередніх періодів та самостійно виявлений у звітному періоді платником податку або нарахований податковими органами згідно з законом;

- дохід у вигляді неустойок, штрафів, пені, які фактично отримані платником податку як відшкодування матеріальної та нематеріальної (моральної) шкоди;

- дохід у вигляді процентів, дивідендів та роялті, виграшів, призів, інші доходи;

- інвестиційний прибуток від здійснення платником податку операцій з цінними паперами (в тому числі корпоративними правами), які випущені в інших ніж, цінні папери, формах та інше.

Платник має право на зменшення оподаткованого доходу на суму податкової соціальної пільги (ППС) у таких розмірах:

У розмірі, що дорівнює одній заробітній платі встановленій на 01.01 звітного року для будь-якого платника податку. Застосовується у випадку, якщо доходи не перевищують суми місячного прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленої на 01.01 звітного року помноженої на 1.4 та округленого до найближчих 10 гривень.

у розмірі 150% від мінімальної зарплати для окремих платників податку (для самотніх матерів та батьків у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, для тих, хто утримує дитину інваліда І або II групи у розрахунку на кожну дитину віком до 18 років, має троє чи більше дітей віком до 18 років на кожну дитину);

у розмірі 200% від мінімальної зарплати для окремих платників податку (герої України, учасники ІІ Світової війни).

У разі якщо платник податку має право на застосування податкової соціальної пільги з двох і більше підстав, податкова соціальна пільга застосовується один раз з підстави, що передбачає її найбільший розмір і лише за одним місцем його нарахування.

Ставка податку на доходи фізичної особи з 1 січня 2004 р. до 31 грудня 2006 р. встановлена в розмірі 13 %, а з 1 січня 2007 р. -- 15 %. Сплата цього податку відбувається методом «у джерела», тобто працедавець відраховує цей податок від доходу фізичної особи в момент розрахунку йому заробітної плати згідно з встановленими ставками.

Відповідальність за своєчасне та повне перерахування сум податків до відповідного місцевого бюджету несе юридична особа або її уповноважений орган, який нараховує оподатковуваний дохід. Контроль за правильністю та своєчасністю сплати цього податку здійснює податковий орган за місцезнаходженням юридичної особи або його уповноваженого органу.

Платник податку має право на отримання податкового кредиту. До складу податкового кредиту включаються фактично понесені витрати, підтверджені платником податку документально, а саме: фіскальним або товарним чеком, касовим ордером, товарною накладною, іншими розрахунковими документами або договором, які ідентифікують продавця товарів (робіт, послуг) та визначають суму таких витрат. Податок, утриманий з доходів резидентів, підлягає зарахуванню до бюджету згідно з нормами Бюджетного кодексу України.

Особою, відповідальною за нарахування, утримання та сплату (перерахування) до бюджету податку з доходів у вигляді заробітної плати, є працедавець (самозайнята особа), який виплачує такі доходи на користь платника податку (такої самозайнятої особи).

Комунальний податок встановлений з метою залучення додаткових грошових коштів на розвиток соціально-культурної сфери міст. Його сплачують юридичні особи -- підприємства, організації та установи, їх філії -- незалежно від форм власності та відомчої підпорядкованості, в тому числі і підприємства з іноземними інвестиціями, їх філії, які розташовані на території міст.

Ставка комунального податку становить 10 % річного фонду оплати праці працівників підприємства (організації, установи), яка обчислюється, виходячи з встановленого чинним законодавством неоподатковуваного мінімуму доходів громадян (за станом на 01.01.2009 р. 17 грн.). Кількість працюючих визначається як середньоспискова чисельність штатних працівників спискового складу.

Від сплати цього податку звільняються бюджетні організації та установи, а також сільськогосподарські підприємства. В деяких містах від сплати можуть звільнятись підприємства та організації, які згідно з чинним законодавством повністю звільняються від сплати податку на прибуток, метробуд та метрополітен, благодійні фонди та громадські організації, метою яких не є отримання прибутку, а також державні комунальні підприємства, які отримують дотації з бюджету.

У списковий склад визначаються всі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також тимчасову роботу строком на один день і більше з дня зарахування їх на роботу. У списковому складі враховуються як фактично працюючі, так і відсутні на роботі з будь-яких причин.

Середньоспискова чисельність працівників за звітний період обчислюється шляхом підсумування чисельності працівників спискового складу за кожний календарний день звітного місяця, включаючи святкові, неробочі і вихідні дні, і діленням одержаної суми на число календарних днів звітного місяця.

Середньоспискова чисельність працівників за період з початку року (у тому числі за квартал, півріччя, 9 місяців, рік) обчислюється підсумуванням середньоспискової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно, та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.

Сума нарахованого податку включається до складу валових витрат підприємства - по податковому обліку, а в бухгалтерському обліку відображається збільшенням витрат виробництва або обігу.

Комунальний податок сплачується платниками протягом 10 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку для подання розрахунку сплати податку. Витрати по сплаті цього податку відносяться на собівартість продукції (робіт, послуг). Відповідальність за правильність нарахування та дотримання строків сплати цього податку покладається на платника податку.

Розрахунок здійснюється на підставі форми податкової звітності, для затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України від 24.12.2003р. № 625 із змінами і доповненнями.

Торговий патент - це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися підприємницькою діяльністю.

Торговий патент видається за плату суб'єктам підприємницької діяльності державними податковими органами за місцезнаходженням цих суб'єктів або місцезнаходженням їх структурних (відокремлених) підрозділів, суб'єктам підприємницької діяльності, що провадять торговельну діяльність або надають побутові послуги (крім пересувної торговельної мережі), - за місцезнаходженням пункту продажу товарів або пункту з надання побутових послуг, а суб'єктам підприємницької діяльності, що здійснюють торгівлю через пересувну торговельну мережу, - за місцем реєстрації цих суб'єктів.

Суб'єкт підприємницької діяльності, який припинив діяльність підлягає патентуванню, до 15 числа місяця, що передує звітному, письмово повідомляє про припинення такої діяльності відповідний державний податковий орган. При цьому торговий патент підлягає поверненню до державного податкового органу, що видав його, а суб'єкту підприємницької діяльності повертається надмірно сплачена сума вартості торгового патенту.

Патентуванню підлягає торговельна діяльність, що здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності або їх структурними (відокремленими) підрозділами у пунктах продажу товарів.

Вартість торгового патенту на здійснення торговельної діяльності встановлюється органами місцевого самоврядування залежно від місцезнаходження пункту продажу товарів та асортиментного переліку товарів.

Оплата вартості торгового патенту на здійснення торговельної діяльності провадиться щомісячно до 15 числа місяця, який передує звітному, а оплата вартості короткотермінового торгового патенту здійснюється не пізніше ніж за один день до початку здійснення торговельної діяльності.

Під час придбання торгового патенту на здійснення торговельної діяльності суб'єкт підприємницької діяльності вносить одноразову плату в розмірі вартості торгового патенту за один місяць. На суму, сплачену під час придбання торгового патенту, зменшується розмір плати за торговий патент, яка підлягає внесенню в останній місяць його дії.

Торговий патент має бути відкритим та доступним для огляду.

Торговий патент є чинним на території органу, який здійснив реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності чи з яким погоджено місцезнаходження його структурного (відокремленого) підрозділу за місцем видачі торгового патенту цьому суб'єкту.

1.2 Економіко-організаційна характеристика ПП «ОЕХ»

Приватне підприємство “ОЕХ” (в подальшому Підприємство), засноване в 1993 році власником Мосійчуком Василем Володимировичем. Повне найменування підприємства: Приватне підприємство “ОЕХ”, скорочене - ПП“ОЕХ”. Юридична адреса підприємства: Україна, м. Рівне, вул.. Дубенська, 23, кв.1.

Підприємство є юридичною особою, що має права та обов'язки передбачені законодавством України та установчими документами, має самостійний баланс, розрахунковий, валютний та інші рахунки в установах банку, печатку і штамп із своїм найменуванням, товарний знак та інші реквізити.

Підприємство за своїми обов'язками відповідає всім майном, що є на його балансі, на яке, відповідно до закону, може бути звернене стягнення на вимогу кредитора. Власник не відповідає за зобов'язаннями підприємства, а підприємство не відповідає за зобов'язаннями власника, крім передбачених законодавчими актами України.

Своєю діяльністю, згідно чинного законодавства, підприємство здійснює на території України.

Предметом діяльності підприємства є оптова та роздрібна торгівля.

Управління підприємством здійснюється на підставі сполучення самоуправління трудового колективу і прав власника з господарського використання свого майна.

Власник підприємства здійснює свої права з управління підприємством безпосередньо у таких випадках:

затвердження Статуту, внесення змін та доповнень до нього;

визначення основних напрямків господарсько-фінансової діяльності підприємства;

контроль за господарсько-фінансовою діяльністю підприємства;

прийняття рішень про створення /заснування/ інших підприємств, філій, представництв та ін;

призначення на посаду та звільнення з посади директора підприємства;

прийняття рішень про припинення діяльності підприємства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу.

Власник має право передавати на вирішення директора підприємства окремі питання, віднесені статутом до компетенції власника. Рішення власника є обов'язковими для всіх працівників. Директор підзвітний власнику і несе перед ним персональну відповідальність за діяльність підприємства і виконання покладених на нього завдань та функцій.

Директор підприємства:

без доручення діє від імені підприємства. Представляє інтереси підприємства у відносинах з державними органами, юридичними та фізичними особами;

забезпечує виконання поточних і перспективних планів підприємства, планів соціально-економічного розвитку;

організовує підготовку та виконання рішень власника, а також подає звіти про їх виконання;

розпоряджається майном підприємства, включаючи його грошові кошти;

затверджує штатний розпис;

укладає від імені підприємства угоди (контракти) і забезпечує їх виконання;

в рамках своєї компетенції видає розпорядження, дає вказівки, обов'язкові для всіх працівників підприємства, приймає та звільняє з роботи працівників підприємства.

Контроль за фінансовою і господарською діяльністю підприємства здійснює власник, а також відповідні державні контролюючі органи.

Трудовий колектив підприємства становлять усі громадяни, які своєю працею беруть участь в його діяльності на основі трудового договору (контракту, угоди), а також інших форм, що регулюють трудові відносини працівника у підприємстві.

Трудовий колектив підприємства має права та обов'язки передбачені чинним законодавством України. Повноваження трудового колективу реалізуються загальними зборами.

Майно підприємства складається з основних фондів, оборотних засобів0 інших цінностей та коштів, що відображені в самостійному балансі підприємства.

Головним узагальнюючим показником господарсько-фінансової діяльності підприємства є чистий прибуток. Платежі і податки в бюджет підприємство проводить на підставі чинного законодавства. Розділ чистого прибутку здійснюється власником по результатах роботи за рік.

Форми, системи та розміри оплати праці, а також інші види доходів працівників визнаються підприємством самостійно і максимальними розмірами не обмежуються.

Підприємство має право продавати, передавати іншим юридичним особам та громадянам, обмінювати, здавати в оренду, надавати безкоштовно в тимчасове користування або позичати будинки, споруди, сировину та інші матеріальні цінності, які належать підприємству, а також списувати їх з балансу, якщо це не суперечить чинному Законодавству України.

Статутний капітал підприємства 30000 (тридцять тисяч) гривень.

Підприємство має право збільшити або зменшити статутний капітал. Збільшення або зменшення статутного капіталу підприємства здійснюється в порядку, встановленому засновником.

На підприємстві може створюватися резервний (статутний) фонд. Розмір резервного фонду та порядок щорічних відрахувань до резервного фонду визначається власником. Кошти з резервного фонду використовуються для покриття можливих збитків, безнадійних боргів, а також для інших цілей відповідно до чинного законодавства.

Підприємство проводить оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї роботи, складає статистичну звітність.

Форми звітності встановлюються державними органами, в яку включаються тільки фактичні дані. Плани підприємств є комерційною таємницею і не можуть подаватись в держоргани.

Перевірки фінансової діяльності підприємства здійснюються ревізійними органами, державними податковими інспекціями, іншими державними органами у межах їх компетенції.

Підприємство може бути ліквідовано:

за рішенням власника;

на підставі рішення суду.

Припинення діяльності підприємства здійснюється шляхом його реорганізації (злиття, поділу, виділення, перетворення) або ліквідації. Реорганізація підприємства здійснюється за рішенням власника. При реорганізації підприємства вся сукупність його прав та обов'язків переходить до правонаступника.

Таблиця 1.2 Основні техніко-економічні показники діяльності ПП “ОЕХ” 2006 - 2008 рр.

№/ПП	Показники	Роки	Відхилення +/-	Відхилення %
		2006	2007	2008	2007/2006	2008/ 2007	2007/2006	2008/2007
1.	Дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг)	353,6	319,5	793,2	-34,1	473,7	90,36	248,26
2.	Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг)	294,7	266,3	661	-28,4	394,7	90,36	248,22
3.	Витрати	289,5	265,8	599,8	-23,7	334	91,81	225,66
4.	Чистий прибуток	18,7	0,7	61,4	-18	60,7	3,74	8771,42
5.	Валюта балансу	97,7	94,1	228,4	-3,6	134,3	96,31	242,72
6.	Коефіцієнт загальної ліквідності	10,69	20,36	20,36	9,67	0	196,52	100
7.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності	0,35	0,62	0,06	0,27	-0,56	177,14	9,68
8.	Коефіцієнт фінансової незалежності	0,91	0,95	0,76	0,04	-0,19	104,39	80
9.	Коефіцієнт ділової активності	3,62	3,39	3,47	-0,23	0,08	93,64	102,36
10.	Рентабельність власного капіталу	21	0,78	35,5	-20,22	34,72	3,71	4551,28
11.	Період окупності власного капіталу	4,7	128	3	123,3	-125	2723,4	2,34
12.	Коефіцієнт співвідношення власного і позикового капіталів	10,1	19,9	3,1	9,8	-16,8	197,02	15,58

Провівши аналіз основних техніко-економічних показників діяльності ПП “ОЕХ” 2006 - 2008 рр можна зробити висновок що позитивну тенденцію до зростання має дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) за 2008 рік на 473,7 тис. грн. (на 148,22 %). Дана тенденція до зростання оцінюється позитивно. У 2007 році ми спостерігаємо зменшення по даному показнику на 34,1 тис. грн. (на 9,64 %), але ситуація виправилася у 2008 році.

Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) у 2007 році знизився на 28,4 тис. грн. (на 9,36 %). Дана тенденція оцінюється негативно, але у 2008 році ми спостерігаємо зростання по даному показнику на 394,7 тис. грн. (на 148,22 %), що має позитивну тенденцію.

Витрати у 2007 році знизилися на 23,7 тис. грн. (на 8,19 %), а у 2008 році зросли на 334 тис. грн. (на 125,66 %). Ці зміни зумовлені зниженням та зростанням доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, товарів, послуг) за 2007 - 2008 рр. Відповідно.

Чистий прибуток у 2007 році знизився на 18 тис. грн. (на 96,26 %), а у 2008 році ми спостерігаємо значні тенденції до зростання на 60,7 тис. грн. (на 8671,42 %). Це зумовлено скороченням і зростанням обсягів реалізації відповідно.

Валюта балансу у 2007 році знизилась на 3,6 тис. грн. (на 3,69 %), а у 2008 році зросла на 134,3 тис. грн. (на 142,72 %). Зростання валюти балансу оцінюється позитивно.

Коефіцієнт загальної ліквідності у 2007 р. становить 20,36, а у 2008 р. знизився на 16,27 і становив 4,09, у 2006 році становив 10,69. Нормативне значення даного коефіцієнти більше 1.

Негативним явищем є зменшення показника абсолютної ліквідності на 0,56 од. (на 90,32%). У 2007 р. він був рівний 0,62.. Але якщо ми звернемо увагу на те, що нормативне значення значно нижче за те, яке ми отримали при обрахунку, то можемо сказати, що підприємство функціонує досить добре і в змозі покрити свої витрати. Зменшення даного показника у 2008 році оцінюється негативно, оскільки це зниження нижче нормативного. У 2006 році даний показник є меншим нормативного значення і становить 0,35.