Облік і аналіз доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської районної державної адміністрації

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Економічна характеристика доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської районної державної адміністрації

1.1 Організаційно-технологічна характеристика Управління

1.2 Фінансування Управління

2. Облік доходів Управління агропромислового розвитку Млинівської РДА

2.1 Первинний облік доходів

2.2 Синтетичний і аналітичний облік доходів

2.3 Визнання доходів у формах фінансової звітності

3. Аналіз доходів Управління агропромислового розвитку Млинівської РДА

3.1 Структурно-динамічний аналіз доходів

3.2 Параметричний аналіз доходів

3.3 Прогнозний аналіз доходів

4. Автоматизація обліку доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської райдержадміністрації

4.1 Інформаційне забезпечення розв'язання задач обліку

4.2 Автоматизація первинного обліку

4.3 Автоматизація синтетичного і аналітичного обліку

4.4 Фінансова, статистична та інша звітність

5. Організація охорони праці в Управлінні агропромислового розвитку Млинівської райдержадміністрації

6. Шляхи вдосконалення обліку та аналізу доходів наприкладі Управління агропромислового розвитку Млинівської районної державної адміністрації

Висновки

Список використаних джерел

Вступ

В Україні законодавчо передбачено ведення бухгалтерського обліку як обов'зкового виду обліку, на даних якого грунтується фінансова, податкова, статистична та інші види звітності підприємства.

Основним документом, який визначає правові принципи регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форм власності, є Закон України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.99 № 996-ХІV.

Для бюджетних установ основним фінансовим документом є кошторис доходів і видатків, який підтверджує повноваження на отримання доходів та здійснення видатків та який визначає обсяг та напрями коштів для виконання відповідних функцій.

Актуальність теми даної дипломної роботи полягає в тому, що від доходу залежить величина прибутку підприємства - одного з найважливіших показників його діяльності. Тому дуже важливо правильно та своєчасно відобразити в бухгалтерському обліку дохід підприємства. Проте Управління агропромислового розвитку Млинівської ройонної державної адміністрації належать до одного з різновидів організацій некомерційного характеру, для яких одержання прибутку не є їх основною метою. Облік ведеться в основному з використанням журнально-ордерної форми обліку і частковою автоматизацією облікових робіт. Більшість звітності бухгалтер виконує вручну. Саме тому тема моєї дипломної роботи є особливо актуальною для даного підприємства. Однак, незважаючи на це, можливо визначити головні загальні особливості їх діяльності, що виокремлюють цю сферу не тільки в бюджетній сфері, але й поміж інших складових економіки України загалом. До них слід віднести такі важливі моменти:· основним результатом діяльності таких установ є послуга;· показник ефективності праці в цій сфері слід розглядати в економічному та соціальному аспектах, причому другий, як правило, має пріоритетне значення;· у сфері нематеріального виробництва найчастіше відбувається збіг двох фаз руху та реалізації невиробничої послуги, тобто традиційна схема “виробництво - розподіл - обмін - споживання” набуває скороченого вигляду, а саме “виробництво - споживання”;· послуги неможливо робити “про запас”, неможливо транспортувати (транспортування послуги можливе лише як зміна місця перебування виконавця), неможливо споживати в більшій, аніж потрібно, кількості. Ця особливість продукту сфери нематеріального виробництва зумовлює необхідність попереднього індивідуального чи суспільного попиту на певні види діяльності;· відсутнє поняття “брак” у традиційному його розумінні: оскільки послуга є нематеріальним результатом, важко оцінити її вартість; у науковій сфері взагалі негативний результат не класифікується як неякісно виконана робота, розробка, тому що в науці негативний результат - це теж результат;· бюджетні установи існують на засадах державної форми власності, що автоматично вносить корективи в права бюджетних організацій як юридичних осіб - обмеження щодо реалізації та передачі цінностей; відсутність поняття “банкрут” щодо фінансового стану будь-якої бюджетної установи.

Метою даної дипломної роботи є вивчення загальних принципів формування інформації про бухгалтерський облік та аналіз, порядку оцінки та класифікації доходів а також порядку відображення доходів в бухгалтерському обліку. Для досягнення поставленої мети необхідно виконати слідуючі завдання: - опанувати законодавчу базу, що регулює порядок формування інформації про доходи;

- розкрити економічну характеристику доходів загального фонду,їх оцінку; - розглянути порядок відображення інформації про доходи в бухгалтерському обліку;

- провести аналіз доходів Управління агропромислового розвитку Млинівської РДА;

- оцінити ступінь автоматизації обліку;

- описати особливості системи охорони праці на підприємстві;- відображення отриманих знань у пропозиціях удосконалення організації і методики обліку та аналізу доходів загального фонду в Управлінні.

Об'єктом дослідження даної дипломної роботи є Управління агропромислового розвитку Млинівської районної державної адміністрації.

Дана робота включає в себе 6 розділів.В першому розділі даємо економічну характеристику доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської РДА та наводимо організаційну структуру Управління. Другий розділ розкриває організацію та методику обліку доходів загального фонду Управління, а саме первинний, аналітичний та синтетичний облік.Розглядаємо найбільш типові господарські операції,які здійснюються на нашому підприємстві.Кореспонденцію рахунків за цими операціями узагальнюємо у табличному вигляді. Завершує цей розділ дипломної роботи опис формування показників фінансової, податкової та статистичної звітності.

Аналіз доходів загального фонду Управління розпочинаємо з структурно-динамічного аналізу, в якому зіставляємо дані за останні три роки. Для цього використовуємо “Звіт про виконання загального фонду кошторису”. Основою для проведення параметричного аналізу є “Баланс” та “Звіт з праці”. У розділі, присвяченому автоматизації обліку та аналізу описуємо програмні продукти, які застосовуються в Управлінні.Найбільш доцільним програмним продуктом, який дозволить ефективно виконувати обліково-аналітичну роботу на даному підприємстві є система автоматизації бухгалтерського обліку “Парус” (версія 4.32).

В п'ятому розділі описуються основні нормативні вимоги до організації охорони праці та стан охорони праці в Управлінні.Також ознайомимося з правами та зобов'язаннями працівника та роботодавця.

У пропозиціях по удосконаленню організації і методики обліку, звітності та аналізу розкриваються основні недоліки, виявлені у попередніх розділах та обгрунтування їх.Пояснюється, які переваги отримає Управління внаслідок усунення цих недоліків.

1. Економічна характеристика доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської районної державної адміністрації

1.1 Організаційно-технологічна характеристика Управління

Управління агропромислового розвитку районної державної адміністрації (далі - Управління) є структурним підрозділом районної державної адміністрації та підконтрольним голові райдержадміністрації і головному управлінню агропромислового розвитку облдержадміністрації.

Управління у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Мінагрополітики, розпорядженнями голови районної державної адміністрації.

Основними завданнями Управління є:

участь у формуванні та реалізації державної аграрної політики, організація розроблення і здійснення заходів щодо гарантування продовольчої безпеки держави;

розроблення та здійснення заходів щодо державної підтримки і захисту товаровиробників, сприяння демонополізації виробництва і розвитку конкуренції в агропромисловому комплексі, формування ринкової інфраструктури, створення сприятливих економічних, матеріально-технічних і соціальних умов для прискореного розвитку реформованих господарств;

участь у формуванні та реалізації соціальної політики на селі;

забезпечення рівних умов для розвитку всіх форм власності та господарювання в галузях агропромислового виробництва;

організація роботи з питань насінництва і розсадництва, сортовипробування і захисту рослин, племінної справи, наукового і кадрового забезпечення, стандартизації, карантинного режиму, охорони праці та техніки безпеки.

Управління відповідно до покладених на нього завдань:

здійснює керівництво і контролює діяльність господарств всіх форм власності агропромислового комплексу;

реалізує разом з відповідними науково-дослідними, дослідно-конструкторськими, проектними установами, вищими навчальними закладами науково-технічну політику в галузях агропромислового виробництва, організовує впровадження науково-технічних розробок, сприяє забезпеченню належного рівня технологічних процесів та екологічної безпеки;

готує пропозиції до проектів програм соціально-економічного розвитку району та проектів місцевого бюджету;

складає місцеві баланси забезпечення сільської місцевості трудовими, сировинними, продовольчими, матеріально-технічними та енергетичними ресурсами і вносить пропозиції щодо їх задоволення;

сприяє організації виробництва сировини та продуктів дитячого та профілактичного харчування;

бере участь у роздержавленні і приватизації майна у галузях агропромислового виробництва, впроваджує заходи щодо демонополізації, антимонопольного регулювання та розвитку конкуренції;

сприяє формуванню інфраструктури аграрного ринку та розвитку підприємництва в галузях агропромислового виробництва;

забезпечує державну підтримку підприємництва у сільській місцевості, зокрема селянських господарств та особистих підсобних господарств громадян;

узагальнює практику реформування сільського господарства, вносить пропозиції з цих питань головному управлінню і розробляє заходи та рекомендації з питань реформування сільського господарства;

бере участь у розробленні і здійсненні заходів щодо організації безпечного ведення сільськогосподарського виробництва, у тому числі на екологічно забруднених землях, сприяє вирощуванню екологічно чистої сільськогосподарської продукції і виробництву якісних продуктів харчування;

розробляє з урахуванням визначення обсягів фінансових і матеріальних ресурсів проекти планів розвитку галузей агропромислового виробництва, цільових програм селекції у тваринництві, птахівництві та рослинництві;

аналізує стан цінової політики і подає головному управлінню пропозиції щодо її проведення з метою забезпечення цінового паритету на сільськогосподарську продукцію, роботи і послуги підприємств інших галузей економіки;

готує пропозиції щодо здійснення економічної реформи і подає їх на розгляд керівництву райдержадміністрації, аналізує тенденції розвитку галузей агропромислового виробництва, подає пропозиції головному управлінню з питань прогнозування розвитку агропромислового виробництва, удосконалення аналізу і прогнозування в галузях агропромислового виробництва;

подає головному управлінню пропозиції щодо внесення в установленому порядку змін до умов оподаткування, кредитування, державної підтримки суб'єктів господарювання усіх форм власності галузей агропромислового виробництва;

розробляє пропозиції з охорони праці та раціонального використання земель сільськогосподарського призначення, підвищення родючості грунтів, вносить пропозиції щодо виведення в установленому порядку із сільськогосподарського обороту земель, на яких неможливе одержання екологічно чистої продукції;

вносить пропозиції щодо застосування систем землеробства та контурно-меліоративної системи організації території, забезпечення сільськогосподарських товаровиробників усіх форм власності сортовим насінням, племінною худобою;

організовує роботу згідно з висновками державної екологічної експертизи щодо збалансування потреб і надходження засобів захисту рослин, а також хімічних добрив та регуляторів росту рослин;

подає головному управлінню пропозиції щодо розроблення економічних та організаційних заходів, спрямованих на зростання експортного потенціалу підприємств, установ та організацій галузей агропромислового виробництва, обсягів реалізації їх продукції за межі України;

забезпечує в межах повноважень, визначених законодавством, додержання підприємствами, установами та організаціями всіх форм власності вимог законодавства з охорони праці, нагляду за технічним станом машин та обладнання пожежної безпеки і безпеки дорожнього руху, додержання законодавства про охорону навколишнього природного середовища і раціональне використання природних ресурсів;

здійснює планування, організацію ведення лісового господарства і використання лісових ресурсів у галузях агропромислового виробництва;

подає головному управлінню та водгоспу пропозиції щодо розвитку меліорації земель;

сприяє забезпеченню ефективного використання меліоративних земель;

готує пропозиції щодо укладення з відповідними профспілковими організаціями в агропромисловому виробництві галузевих і регіональних угод;

організовує відповідно до законодавства роботу з атестації об'єктів виробництва та сертифікації продукції підприємств;

надає допомогу підприємствам, установам та організаціям, що належать до сфери управління райдержадміністрації, в організації та додержанні правил ведення бухгалтерського обліку і фінансової звітності, сприяє розвитку статистики в галузях агропромислового виробництва;

надає допомогу підприємствам, установам та організаціям галузі з питань правового обслуговування, консультаційну підтримку в організації виробництва сільськогосподарської продукції та з маркетингу;

бере участь в організації і методичному забезпеченні підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників галузей агропромислового виробництва;

організовує передачу об'єктів соціальної інфраструктури сільськогосподарських підприємств, установ та організацій галузей агропромислового виробництва;

виконує інші функції, що випливають з покладених на нього завдань.

Управління має право:

залучати працівників інших структурних підрозділів райдержадміністрації, підприємств, установ та організацій для розгляду питань, що належать до його компетенції;

одержувати в установленому порядку від місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, а також від підприємств, установ та організацій інформацію і матеріали, необхідні для виконання покладених на нього завдань;

організовувати і проводити в установленому порядку конференції, семінари, наради з питань, що належать до його компетенції.

Управління очолює начальник, який призначається на посаду і звільняється з посади головою райдержадміністрації за погодженням з головним управлінням.

Начальник має заступників, які за його поданням призначаються на посаду і звільняються з посади головою райдержадміністрації за погодженням з головним управлінням.

Начальник управління:

здійснює керівництво діяльністю управління, несе персональну відповідальність перед головою райдержадміністрації за виконання покладених на управління завдань;

забезпечує виконання покладених на управління завдань щодо організації державної політики в галузях агропромислового виробництва;

затверджує положення про структурні підрозділи і функціональні обов'язки працівників управління;

видає в межах своєї компетенції накази, організовує та контролює їх виконання;

забезпечує в межах своєї компетенції контроль за станом справ у сфері діяльності управління, вживає необхідних заходів щодо їх поліпшення;

призначає на посаду і звільняє з посади працівників управління;

розпоряджається коштами в межах затвердженого кошторису доходів і видатків на утримання управління;

забезпечує роботу з ведення діловодства, контролює стан трудової та виконавчої дисципліни в управлінні;

розподіляє обов'язки між заступниками начальника управління, керівниками структурних підрозділів, визначає ступінь відповідальності заступників та керівників структурних підрозділів управління.

Управління утримується за рахунок коштів державного бюджету.

Граничну чисельність, фонд оплати праці працівників управління та видатки на їх утримання визначає голова райдержадміністрації в межах виділених асигнувань та затвердженої для райдержадміністрації граничної чисельності працівників.

Кошторис доходів і видатків, штатний розпис управління затверджує голова райдержадміністрації після проведення експертизи головним фінансовим управлінням.

Управління є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням.

Для наочності намалюємо організаційну структуру Управління агропромислового розвитку.



Рис. 1.1.1 Організаційна структура Управління агропромислового розвитку

1.2 Фінансування Управління

Доходи бюджетної установи -- це кошти, які вона отримує на виконання

власного кошторису доходів і видатків.

Залежно від джерел утворення доходів вони поділяються на два види:

доходи загального фонду;

доходи спеціального фонду.

Доходи загального фонду -- це державні кошти, що фактично надійшли на рахунок установи із загального фонду відповідного бюджету. Доходи спеціального фонду -- це спеціальні кошти, інші власні надходження, кошти на виконання окремих доручень, а також інші доходи, отримані установою внаслідок іншої (господарської), крім основної, діяльності, що фактично надійшли на відповідні рахунки установи і зараховуються до спеціального фонду кошторису установи.

Доходи спеціального фонду утворюються із таких складових:

доходів за спеціальними коштами -- сум нарахованих доходів за послуги, що надаються на платній основі;

доходів за коштами на виконання окремих доручень -- сум коштівотриманих на виконання окремих доручень;

доходів за іншими власними надходженнями -- сум нарахованих установою доходів за іншими власними надходженнями;

інших доходів -- відображення інших доходів спеціального фонду установи, що надійшли за розподілами головних розпорядників коштів, з урахуванням "Грошових коштів в дорозі";

коштів батьків за надані послуги -- коштів, які нараховані за утримання дітей у дитячих закладах та за інші послуги (крім шкіл-інтернатів);

доходів за витратами майбутніх періодів -- відображення отриманихустановою доходів, які будуть витрачені в майбутньому;

доходів від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт -- доходівнауково-дослідних установ, професійно-технічних училищ, підсобних сільських та

навчально-дослідних господарств від реалізації продукції, виробів виконаних робіт, готової друкованої продукції, а також науково-дослідних робіт за договорами.

Доходи установи, які вона отримує за рахунок доходів загального і спеціального фонду, від реалізації продукції, виробів і виконаних робіт обліковуються на субрахунках 7 класу Плану рахунків бухгалтерського обліку. Загальний фонд кошторису доходів і видатків бюджетної установи та організації містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету, за рахунок якого утримується дана установа чи організація.

Кошторис бюджетної установи є основним плановим документом, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень[6,с.64].

Бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів Бюджетним кодексом України, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування.

Кошторис має дві складові:

- загальний фонд, який містить обсяг надходжень із загального фонду бюджету та розподіл видатків за повною економічною класифікацією на виконання бюджетною установою основних функцій;

- спеціальний фонд, який містить обсяг надходжень із спеціального фонду бюджету на конкретну мету та їх розподіл за повною економічною класифікацією на здійснення відповідних видатків згідно із законодавством, а також на реалізацію пріоритетних заходів, пов'язаних з виконанням установою основних функцій.

В загальному можна представити такий порядок складаня проектів кошторисів бюджетних установ:

1. Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників відомості про граничні обсяги видатків загального фонду проекту відповідного бюджету на наступний рік, що є підставою для складання проектів кошторисів.

2. Для правильної та своєчасної організації роботи, пов'язаної із складанням проектів кошторисів, головні розпорядники, керуючись відповідними вказівками Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевих фінансових органів щодо складання проектів відповідних бюджетів на наступний рік:

- встановлюють для розпорядників нижчого рівня граничні обсяги видатків із загального фонду бюджету, термін подання проектів кошторисів і дають вказівки щодо їх складання;

- розробляють і повідомляють розпорядникам нижчого рівня інші показники, яких вони повинні додержуватися відповідно до законодавства і які необхідні для правильного визначення видатків у проектах кошторисів;

- забезпечують складення проектів кошторисів на бюджетні програми (функції), що виконуються безпосередньо головними розпорядниками.

3. Головні розпорядники розглядають показники проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня щодо законності та правильності розрахунків, доцільності запланованих видатків, правильності їх розподілу за економічною класифікацією, повноти надходження доходів, додержання діючих ставок (посадових окладів), норм, цін, лімітів, а також інших показників відповідно до законодавства та складають проекти зведених кошторисів.

4. На основі проектів зведених кошторисів головні розпорядники формують бюджетні запити, які подаються Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам для включення до проектів відповідних бюджетів у встановленому ними порядку.

Термін розгляду показників проектів кошторисів розпорядників нижчого рівня встановлюється головними розпорядниками так, щоб проекти зведених кошторисів могли бути своєчасно оформлені як бюджетні запити.

5. У процесі складання та затвердження проектів кошторисів залишки коштів за спеціальним фондом кошторисів не плануються. Формування дохідної частини спеціального фонду проекту кошторису здійснюється на підставі розрахунків доходів, які складаються за кожним джерелом доходів, що плануються на наступний рік.

У процесі формування спеціального фонду проекту кошторису планування власних надходжень бюджетних установ здійснюється за правилами, визначеними законодавством для цих категорій.

Спеціальний фонд проекту кошторису передбачає зведення показників за всіма джерелами надходження коштів до цього фонду та відповідними напрямами їх використання.

Розподіл видатків спеціального фонду проекту кошторису проводиться виключно в межах і за рахунок відповідних надходжень, запланованих на цю мету в зазначеному фонді.

Відповідальність за виникнення заборгованості, що склалася за видатками спеціального фонду, несе виключно розпорядник, з вини якого вона утворилась.

6. Під час визначення обсягів видатків розпорядників нижчого рівня головні розпорядники повинні враховувати об'єктивну потребу в коштах кожної установи, виходячи з її основних виробничих показників і контингентів, які встановлюються для установ (кількість класів, учнів у школах, ліжок у лікарнях, дітей у дошкільних закладах тощо), обсягу виконуваної роботи, штатної чисельності, необхідності реалізації окремих програм і намічених заходів щодо скорочення витрат у плановому періоді.

Обов'язковим є виконання вимоги щодо першочергового забезпечення бюджетними коштами видатків на оплату праці з нарахуваннями, а також на господарське утримання установ. Під час визначення видатків у проектах кошторисів установи повинен забезпечуватися суворий режим економії коштів і матеріальних цінностей. До кошторисів можуть включатися тільки видатки, передбачені законодавством, необхідність яких обумовлена характером діяльності установи. Видатки на придбання обладнання, капітальний ремонт приміщень тощо, які не є першочерговими, можуть передбачатися лише за умови забезпечення коштами невідкладних витрат та відсутності заборгованості. При цьому видатки на заробітну плату з коштів спеціального фонду обчислюються залежно від обсягу діяльності, що провадиться за рахунок цих коштів, із застосуванням встановлених законодавством норм, які використовуються установами аналогічного профілю.

Мінфін має право визначати на кожний рік порядок врахування обсягів заборгованості у кошторисах установ.

7. Асигнування на централізовані заходи, які здійснюються головними розпорядниками, включаються до кошторисів тільки у разі, коли проведення таких заходів за рахунок коштів бюджету не суперечить законодавству.

8. Показники видатків, що включаються до проекту кошторису, повинні бути обґрунтовані відповідними розрахунками за кожним кодом економічної класифікації.

9. Видатки спеціального фонду кошторису за рахунок власних надходжень плануються у такій послідовності: за визначеною метою, на погашення заборгованості установи та на проведення заходів, пов'язаних з виконанням основних функцій, які не забезпечені (або частково забезпечені) видатками загального фонду. Оскільки такі видатки планується провадити за рахунок надходжень спеціального фонду, вони передбачаються в спеціальному фонді кошторису.

10. Після затвердження державного та місцевих бюджетів проекти зведених кошторисів приводяться у відповідність з показниками цих бюджетів.

Кошториси розглядаються і затверджуються в такому порядку:

1. У тижневий термін після опублікування закону про Державний бюджет України, відповідного рішення Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників лімітні довідки про бюджетні асигнування.

2. Лімітна довідка про бюджетні асигнування - це документ, який містить затверджені бюджетні призначення (встановлені бюджетні асигнування) та їх помісячний розподіл, а також інші показники, що згідно із законодавством повинні бути визначені на основі нормативів, і видається відповідно Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органом, головним розпорядником. Показники лімітної довідки доводяться до відома головних розпорядників, розпорядників нижчого рівня для уточнення проектів кошторисів і складання проектів планів асигнувань.

3. Розпорядники нижчого рівня уточнюють проекти кошторисів, складають проекти планів асигнувань і подають ці документи головним розпорядникам для уточнення показників проектів зведених кошторисів і складання проектів зведених планів асигнувань.

Розпорядники свої витрати приводять у відповідність з бюджетними асигнуваннями та іншими показниками, що доведені лімітними довідками. Для цього чисельність працівників установи, що пропонується до затвердження за штатним розписом, повинна бути приведена у відповідність з визначеним фондом оплати праці, а інші витрати - у відповідність з іншими встановленими асигнуваннями таким чином, щоб забезпечити виконання покладених на установу функцій.

Типова форма штатного розпису установи затверджується Мінфіном. У разі потреби міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням з Мінфіном можуть установлювати форму штатного розпису для відповідної галузі.

4. Проекти кошторисів і планів асигнувань установ у разі потреби розглядаються головним розпорядником в присутності керівників цих установ. Головні розпорядники під час розгляду проектів кошторисів і планів асигнувань зобов'язані:

- забезпечити суворе виконання вимог законодавства, а також вказівок щодо складання кошторисів на наступний рік;

- додержуватися режиму економії, не допускати включення до кошторисів асигнувань, не зумовлених потребою;

- забезпечити в проектах кошторисів і планів асигнувань додержання доведених у лімітних довідках річних обсягів асигнувань та їх помісячного розподілу з урахуванням термінів проведення окремих заходів і можливості здійснення відповідних видатків протягом року;

- не допускати прийняття в кошторисах сум, не підтверджених розрахунками та економічними обґрунтуваннями.

5. Головні розпорядники у двотижневий термін після одержання лімітних довідок подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам уточнені проекти зведених кошторисів та проекти зведених планів асигнувань для складання і затвердження річного розпису асигнувань відповідних бюджетів (розпису асигнувань згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального і спеціального фонду в розрізі головних розпорядників, за повною економічною класифікацією, що відповідає зведенню усіх кошторисів) та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідних бюджетів (розпису асигнувань згідно з бюджетними призначеннями, затвердженими у відповідному бюджеті для загального фонду в розрізі головних розпорядників, за скороченою економічною класифікацією помісячно, що відповідає зведенню усіх планів асигнувань).

Уточнені проекти кошторисів та складені проекти планів асигнувань повинні відповідати певним лімітним довідкам.

6. Мінфін надсилає для реєстрації, обліку та виконання затверджений річний розпис асигнувань державного бюджету та помісячний розпис асигнувань загального фонду державного бюджету Державному казначейству, яке протягом трьох робочих днів з дня затвердження доводить до головних розпорядників витяги із зазначених документів, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань усіма розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами.

Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи доводять до головних розпорядників витяги із затвердженого річного розпису асигнувань відповідного бюджету та помісячного розпису асигнувань загального фонду відповідного бюджету, які є підставою для затвердження в установленому порядку кошторисів, планів асигнувань розпорядниками та планів використання бюджетних коштів одержувачами.

Кошториси, плани асигнувань та плани використання бюджетних коштів повинні бути затверджені протягом 30 календарних днів з дня затвердження розпису бюджету.

7. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи затверджуються керівником відповідної вищестоящої установи

8. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи окремих установ затверджуються:

1) міністерств та інших центральних органів виконавчої влади за бюджетними програмами "Керівництво та управління" - керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади за погодженням з Мінфіном, за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, - керівниками відповідних центральних органів виконавчої влади.

Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи органів виконавчої влади, що належать до сфери управління міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, затверджуються керівниками цих міністерств та інших центральних органів виконавчої влади;

2) обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій - головами відповідних держадміністрацій за погодженням з Мінфіном;

3) міністерств і відомств Автономної Республіки Крим, управлінь, відділів, інших підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських, районних держадміністрацій - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями після експертизи, проведеної Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, головними обласними і головним Київським міським та Севастопольським міським фінансовими управліннями;

4) управлінь, відділів, інших підрозділів райдержадміністрацій - райдержадміністраціями після експертизи, проведеної районними фінансовими управліннями;

5) Державного лікувально-оздоровчого управління за бюджетною програмою "Керівництво", президій державних академій наук за бюджетними програмами "Наукова і організаційна діяльність президії" - їх керівниками за погодженням з Мінфіном; за іншими бюджетними програмами, що виконуються безпосередньо апаратом цих установ, - їх керівниками;

6) за бюджетними програмами спеціального фонду державного бюджету, що виконуються за рахунок 30 відсотків збору за забруднення навколишнього природного середовища, - головним розпорядником за погодженням з Мінфіном;

7) національних вищих навчальних закладів, яким безпосередньо встановлені призначення у державному бюджеті, - керівниками цих закладів за погодженням з головним розпорядником, якщо інше не передбачено законодавством.

9. Плани використання бюджетних коштів одержувачами затверджуються їх керівниками за погодженням з розпорядниками, через яких вони одержують бюджетні кошти.

10. Кошториси, плани асигнувань і штатні розписи установ, які не мають вищестоящої установи (центральні районні, центральні міські лікарні тощо), затверджуються райдержадміністраціями або виконавчими органами відповідних місцевих рад.

11. Кошториси і плани асигнувань, передбачені на проведення централізованих заходів, затверджуються окремо на кожний захід керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, держадміністрацій та виконавчих органів місцевих рад, що запланували зазначені заходи. Такі кошториси і плани асигнувань можуть бути затверджені за загальним обсягом видатків.

Для здійснення кожного конкретного заходу не пізніше ніж за місяць складається окремий кошторис на підставі календарних планів.

12. Кошториси і плани асигнувань підписуються керівником установи (централізованої бухгалтерії) та керівником її фінансового підрозділу або головним (старшим) бухгалтером.

Одночасно з кошторисом затверджується план асигнувань і штатний розпис установи, включаючи структурні підрозділи, які утримуються за рахунок власних надходжень. Зазначені документи подаються та затверджуються у двох примірниках, один з яких повертається цій установі, а другий залишається в установі, керівник якої їх затвердив.

13. Кошторис затверджується за загальним і спеціальним фондами на рік без розподілу за періодами в обсязі, який дорівнює сумі цих фондів.

Кошторис, плани асигнувань і штатні розписи установ затверджуються керівником установи, уповноваженої затверджувати такі документи, підпис якого скріплюється гербовою печаткою, із зазначенням дати.

14. У тижневий термін після затвердження штатних розписів головні розпорядники подають Мінфіну, Міністерству фінансів Автономної Республіки Крим, місцевим фінансовим органам зведені показники за мережею, штатними розписами і контингентами установ та одержувачів за формами, встановленими Мінфіном.

15. Управління справами Верховної Ради України, Державне управління справами, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Рахункова палата, Центральна виборча комісія, Верховний Суд України, Конституційний Суд України, Вища рада юстиції, Вищий господарський суд України та інші установи, яким затверджені бюджетні призначення і які відповідно до законодавства самостійно затверджують кошториси, плани асигнувань і штатні розписи, у тритижневий термін після прийняття державного бюджету на відповідний рік подають Мінфіну затверджені кошториси, розрахунки до них, календарні плани, плани асигнувань і штатні розписи. Затвердження кошторисів і планів асигнувань, а також здійснення видатків у сумі, що перевищує встановлені бюджетні призначення, тягне за собою відповідальність згідно із законодавством.

16. Мінфін, Міністерство фінансів Автономної Республіки Крим, місцеві фінансові органи щороку протягом трьох місяців після прийняття відповідних бюджетів перевіряють правильність складення і затвердження кошторисів і планів асигнувань [13,с.115].

Скорочення завищених асигнувань, виявлених у результаті перевірки правильності складення кошторисів, проводиться Мінфіном, Міністерством фінансів Автономної Республіки Крим, місцевими фінансовими органами на підставі матеріалів перевірок.

Вивільнені асигнування спрямовуються на проведення інших пріоритетних заходів, що плануються розпорядником, шляхом внесення змін у встановленому порядку до їх кошторисів за рішенням Мінфіну, Міністерства фінансів Автономної Республіки Крим, місцевого фінансового органу на підставі обгрунтованого подання головного розпорядника.

Видатки бюджетних установ, які вони здійснюють в процесі надання нематеріальних послуг, за економічним змістом відрізняються від витрат госпрозрахункових підприємств та організацій. Під видатками розуміють державні платежі, які не підлягають поверненню, тобто такі платежі, які не створюють і не компенсують фінансові вимоги. Видатки виступають одним з найважливіших показників фінансово-господарської діяльності бюджетної установи.

Основним джерелом коштів бюджетних установ є державний бюджет, який об'єднує низку самостійних бюджетів: республіканський бюджет, бюджет Автономної Республіки Крим, а також місцеві бюджети, включаючи обласні, міські, районні, селищні та сільські бюджети. Виділення грошових коштів на видатки відповідно до затверджених кошторисів називається фінансуванням бюджетних установ.

Видатки окремої бюджетної установи фінансуються, як правило, з якого-небуть одного конкретного бюджету залежно від підпорядкованості установи, її територіального розміщення, народно-господарського значення і доцільності віднесення видатків на даний бюджет відповідно до економічних і соціальних задач держави.

Граничні розміри фінансування із бюджету на рік з розбивкою по кварталах передбачаються в річному розписі доходів і видатків відповідного бюджету, в кошторисах видатків бюджетних установ і називаються бюджетними асигнуваннями.

Фінансування бюджетних установ здійснюється на певних принципах.

По-перше, фінансування бюджетних установ є кошторисним і має плановий характер. Кошторис видатків на бюджетний рік - основний плановий документ установи. Кошти виділяються установі в міру виконання нею планових обсягів робіт з урахуванням раніше відпущених коштів. Уразі невиконання установою плану по основних показниках діяльності обсяг коштів зменшується. Не допускаються видатки, не передбачені кошторисом, і перевищення видатків за кошторисом. Кошторис складається відповідно до постанов Уряду та інших нормативних актів, які регламентують умови і порядок кошторисного фінансування.

По-друге, найважливішим принципом бюджетного фінансування є обґрунтованість кошторису видатків за видами і напрямами бюджетних асигнувань, а також економічна доцільність і раціональність використання виділених коштів. Здійснення цього принципу забезпечується шляхом бюджетного нормування, розробки обґрунтованих норм видатків та їх суворого дотримання у фінансовій діяльності кожної установи. За допомогою бюджетного нормування досягається однаковий рівень задоволення потреб у фінансових ресурсах масових однотипних установ, обґрунтовується необхідна потреба коштах і розширюються можливості контролю за доцільністю витрачання виділених асигнувань.

По-третє, суттєвою особливістю кошторисного фінансування є цільовий характер бюджетних асигнувань. Цільове призначення видатків забезпечується за допомогою єдиної бюджетної класифікації, яка групує всі асигнування бюджетних установ у зазначеному порядку розміщення окремих видатків.

Кошти із бюджету надаються в розпорядження керівників міністерств, відомств, органів місцевих адміністрацій, керівників окремих установ. Зазначені керівники є розпорядниками коштів бюджету.

Залежно від обсягу прав, обов'язків розрізняють розпорядників коштів за державним бюджетом трьох ступенів - головні, другого ступеня та третього ступеня, а за місцевим бюджетом - двох ступенів - головні та третього ступеня. Такі відмінності кількості категорій розпорядників коштів за різними бюджетами залежать від кількості ланок управління.

Головними розпорядниками коштів є:

міністри і керівники інших центральних органів виконавчої влади - по державному бюджету;

керівники відділів обласних, районних адміністрацій - по місцевих бюджетах. Головним розпорядником коштів надано право розподіляти бюджетні кошти між нижчими розпорядниками коштів, а також витрачати їх на централізовані та інші заходи, на утримання апарату управління.

Розпорядниками коштів другого ступеня є керівники, які одержують кошти на видатки установи та розподіляють суму коштів, визначену головним розпорядником коштів для переказу безпосередньо підпорядкованим їм установам.

Розпорядниками коштів третього ступеня є керівники, які отримують кошти тільки для безпосереднього витрачання.

Вищі розпорядники коштів здійснюють постійний контроль за правильністю використання підвідомчими установами бюджетних коштів, отримують від них звітність про здійснені видатки. Нижчі розпорядники коштів несуть відповідальність за використання бюджетних коштів перед вищими розпорядниками [29,с.98].

Фінансування всіх бюджетних установ знову стало кошторисним, при цьому бюджетні кошти перераховувалися на поточні рахунки, що відкривалися в установах банків.

Дана установа фінансується за рахунок коштів державного бюджету. Кошторисом передбачаэть фінансування з загального фонду.

Для того щоб краще ознайомитись з такою категорією як доходи в бюджетних установах наведемо у таблиці 1.2.1. основні поняття які стосуються даної категорії, і допоможуть краще її зрозуміти.

Таблиця 1.2.1 Основні поняття пов'язані з категорією доходи

Категорія	Визначення	Джерело
1	2	3
Видатки	Державні платежі, які не підлягають поверненню.	Л.В.Панкевич, М.А.Зварич, Р.С.Бойко та ін. Бухгалтерський облік у бюджетних установах. Львів.-“Аверс”.- 2002р. - 316с.
Головні розпорядники бюджетних коштів	Бюджетні установи в особі їх керівників, які відповідно до статті 22 Бюджетного кодексу отримують повноваження шляхом встановлення бюджетних призначень	Бюджетний кодекс України \\ Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 37-38, ст. 189
Установа	Орган державного управління, державної влади, що виконує функції, покладені на державу	Економічна енциклопедія. Київ. Видавничий центр “Академія”. - Том І. - 2000р.- ТАНГ.-.С.203
Витрати бюджету	Видатки бюджету та кошти на погашення основної суми боргу	Бюджетний кодекс України \\ Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 37-38, ст. 189
Кошторис бюджетних установ	Основний плановий документ, який надає повноваження бюджетній установі щодо отримання доходів і здійснення видатків, визначає обсяг і спрямування коштів для виконання бюджетною установою своїх функцій та досягнення цілей, визначених на рік відповідно до бюджетних призначень.	Порядок складання, розгляду, затвердження та основні вимоги до виконання кошторисів бюджетних установ. Затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2002 р. N 228.
Бюджетне асигнування	Повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на зняття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету	Бюджетний кодекс України \\ Відомості Верховної Ради (ВВР), 2001, N 37-38, ст.189

2. Облік доходів Управління агропромислового розвитку Млинівської РДА

2.1 Первинний облік доходів

Відповідно до ст. 9 Закону України від 16.07.99 р. № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» обліково-економічна інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку шляхом занесення методом подвійного запису до регістрів синтетичного й аналітичного обліку з використанням типової кореспонденції рахунків. Господарські операції відображаються у регістрі за той місяць, в якому вони були здійснені. Підприємство повинно забезпечити запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у регістрах бухгалтерського обліку, а також належне зберігання регістрів бухгалтерського обліку протягом установленого терміну. Згідно з пунктами 321-323 Переліку типових документів, що створюються в діяльності органів державної влади та місцевого самоврядування, інших установ, організацій i підприємств, із зазначенням термінів зберігання документів, затвердженого наказом Голови архіву при Кабінеті Міністрів України від 20.07.98 р. № 41, зареєстрованого у Мін'юсті України 17.09.98 р. за № 576/3016, установлено, що облікові регістри зберігаються протягом трьох років за умови завершення перевірки державними податковими органами дотримання податкового законодавства.

Первинні дані систематизуються і накопичуються в облікових регістрах, які дають можливість відобразити всі засоби ,які підлягають обліку і господарських операцій по використанню цих засобів за звітний місяць. В накопичувальних регістрах записи проводяться в розрізі показників, необхідних для керівництва і контролю за фінансово-господарською діяльністю підприємства, а також для складання всієї звітності.

Оскільки бюджетні установи використовують меморіально-ордерну форму обліку то для ведення аналітичного обліку використовуються меморіальні ордери. Зокрема можна виділити наступні ордери які використовує Управління сільського господарства:

- Меморіальний ордер №2 - накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків);

- Меморіальний ордер №5 - зведення розрахункових відомостей із заробітної плати та стипендій;

- Меморіальний ордер №6 - накопичувальна відомість за розрахунками з іншими дебіторами;

- Меморіальний ордер №8 - накопичувальна відомість за розрахунками з підзвітними особами ;

- Меморіальний ордер №9 - накопичувальна відомість про вибуття та переміщення необоротних активів.

Дані з меморіальних ордерів переносяться до головної книги, на основі цих даних складається звітність. При складанні форм річної фінансової звітності за рік застосовують коди бюджетної класифікації, перелік яких затверджено наказом Міністерства фінансів України від 27.12.2001 №604 «Про бюджетну класифікацію та її запровадження».

При фінансуванні РК через територіальні органи ДКУ всі поточні рахунки бюджетних установ в уповноважених банках закриваються, а в органах ДКУ їм відкриваються реєстраційні рахунки відповідно до інструкції ГУ ДКУ «Про відкриття реєстраційних рахунків органами Державного казначейства» від 09.04.1997 р. № 32. Кількість реєстраційних рахунків окремого РК залежить від ступеня деталізації контролю за використанням бюджетних коштів відповідно до бюджетної класифікації [23,с.111].

Для відкриття реєстраційних рахунків РК подають до відповідних органів ДКУ такі документи:

заяву на відкриття рахунків встановленого зразка за підписом керівника і головного бухгалтера установи;

копію затвердженого положення або статуту установи, засвідчену нотаріально або вищою організацією;

довідку про внесення установи до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України (ЄДРПОУ) із зазначенням ідентифікаційного коду;

доведений до РК поквартальний обсяг асигнувань з розподілом за підрозділами бюджетної класифікації;

затверджений кошторис доходів і видатків з поквартальним розподілом;

картку із зразками підписів осіб, яким надано право розпоряджатися рахунком і підписувати платіжні та інші розрахункові документи, а також відбитком печатки.

Відкриттю реєстраційних рахунків передує укладання договорів між органом ДКУ та розпорядником коштів на відкриття та обслуговування реєстраційних рахунків. Договір має стандартну форму і включає такі розділи: предмет договору; права і обов'язки сторін; порядок розв'язання спірних питань; строк дії договору, порядок його зміни і припинення; інші умови; юридичні адреси сторін.

Реєстраційні рахунки відкриваються у розрізі розділів бюджетної класифікації на один бюджетний рік і щорічно поновлюються. Відкриття реєстраційного рахунка стає здійсненим фактом після письмового повідомлення про це розпорядника коштів.

Відповідно до «Порядку касового виконання державного бюджету за видатками», затвердженого наказом ДКУ від 22.01.2001 р. № З, РК в органах ДКУ відкривають такі реєстраційні рахунки:

зведені особові рахунки РК (крім РК III ступеня) для зарахування коштів без зазначення КФК видатків, що підлягають подальшому перерахуванню на особові і реєстраційні рахунки;

особові рахунки РК (крім РК НІ ступеня) для зарахуваннякоштів, що підлягають подальшому розподіл)7 та перерахуваннюконкретному розпоряднику (одержувачу) бюджетних коштів;

реєстраційні рахунки РК та одержувачів коштів державногобюджету дія обліку операцій за коштами загального фонду бюджету.

На реєстраційні рахунки РК, відкриті в органах ДКУ, зараховуються кошти, що надходять як від вищих та підвідомчих установ, так і від юридичних та фізичних осіб на утримання установи, поновлення касових видатків тощо[11,с.43].

Оплата видатків розпорядників бюджетних коштів здійснюється органами ДКУ з реєстраційних рахунків шляхом проведення платежів з цих рахунків лише за наявності в обліку органів ДКУ їх зобов'язань та залишків коштів на рахунках РК.

Підставою для оплати видатків є платіжні доручення РК та документи, що підтверджують цільове використання коштів (рахунки, рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, трудові угоди, договори на виконання робіт, акти виконаних робіт, тендерна документація, акцепти тендерних пропозицій, контракти, договори про закупівлю тощо).

Платіжні доручення на перерахування до бюджетів та державних цільових фондів сум податків і зборів (обов'язкових платежів), пені, штрафів та інших санкцій, передбачених чинним законодавством, та розрахункові документи на безспірне стягнення приймаються органами ДКУ незалежно від залишку коштів на реєстраційних рахунках. Виконання цих розрахункових документів здійснюється органами ДКУ відповідно до «Порядку безспірного списання коштів з реєстраційних рахунків установ та організацій, оплата видатків яких здійснюється з єдиного казначейського рахунка», затвердженого наказом ГУДКУ від 22.03.1999 р. № 25, або до інших нормативно-правових актів.

Платіжні доручення подаються до органів ДКУ у двох примірниках, на першому з яких ставляться відбиток печатки та підписи відповідальних осіб установи. Дата платіжного доручення повинна відповідати даті його фактичного подання або даті наступного дня, якщо документи надійшли після операційного часу. Платіжне доручення дійсне протягом 10 днів. У разі невідповідності дати подання даті платіжного доручення у правому верхньому куті на всіх примірниках обов'язково проставляється дата подання.