Облік і аналіз доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської районної державної адміністрації

Коливання в оплаті комунальних послуг та енергоносіїв можуть бути пов'язані із змінами в обсязі споживання даних послуг, або змінами в розмірі плати за них.

Для того щоб наочно побачити структуру затвердженого кошторисом фінансування побудуємо діаграми наступних видів.

облік аналіз доход агропромисловий розвиток

Рис. 3.1.1 Структура затвердженого кошторисом фінансування поточних видатків загального фонду у 2004 році



Рис. 3.1.2 Структура затвердженого кошторисом фінансування поточних видатків загального фонду у 2005 році

Рис. 3.1.3 Структура затвердженого кошторисом фінансування поточних видатків загального фонду у 2006 році

Сформуємо таблицю 3.1.2. для оцінки структури і динаміки затверджених кошторисом коштів Управління агропромислового розвитку.

Інформаційною базою для заповнення таблиці є “ Звіт про виконання загального фонду кошторису “.

Таблиця 3.1.2 Структурно-динамічний аналіз затверджених кошторисом коштів Управління агропромислового розвитку за 2004-2006 роки (грн.)

Показники	2 004р.	2 005р.	2 006р.	Відхилення
				За сумою	За питомою вагою
				2006/ 2005	2005/ 2004	2006/ 2005	2005/ 2004
Затверджені кошторисом кошти	128110	167326	246390	79064	39216	147.25	130.61
Надійшло коштів	126890	166729	240577	73848	39839	144.29	131.39
у % до затверджених кошторисом коштів	99.05	99.64	97.64	-2	0.59
Касові видатки	126890	166729	240577	73848	39839	144.29	131.35
у % до затверджених кошторисом коштів	99.05	99.64	97.64	-2	0.59
Фактичні видатки	125443	166204	241332	75128	40761	145.2	132.45
у % до затверджених кошторисом коштів	97.92	99.33	97.24	-1.39	1.41

Провівши розрахунки можна зробити висновки. Що затверджені кошторисом кошти у 2006р. порівняно з 2005р. мали тенденцію до зростання на 79064 грн. або на 47,25%. Що стосується 2005р., то порівнюючи з 2004р. ці кошти підвищились на 39216 грн. або на 30,61%.

Щодо коштів, що фактично надійшло, то у 2006р. вони збільшились, порівнюючи з 2005р., на 73848 грн. або на 44,29%. У 2005р. вони збільшились, порівняно з 2004р., на 39839 грн. або на 31,39%.

Касові видатки у 2006р. порівнюючи з 2005р. збільшились на 73848 грн. або 44,29%. У 2005р. порівняно з 2004р. касові видатки збільшились на 39839 грн. або на 31,39%.

Щодо фактичних видатків, то у 2006р. вони збільшились, порівнюючи з 2005р., на 75128 грн. або на 45,20%. У 2005р. порівняно з 2004р. ці видатки збільшились на 40761 грн. або на 32,49%.

Питома вага коштів, що надійшли, мала тенденцію до зниження на 2% і 0,59%.

Щодо питомої ваги касових видатків, то вона також знизилась на 2% і 0,59%.

Питома вага фактичних видатків у 2006р. порівняно з 2005р. знизилась на 1,69%. У 2005р. порівняно з 2004р. вона збільшилась на 1,41%.

З даної таблиці видно, що кошти, які надійшли на невелику кількість відрізняються від затверджених коштів кошторисом.

Щодо касових видатків, то вони абсолютно такі, як кошти, що надійшли, а це означає що Управління використовує їх повністю.

Для наочності, аналіз зобразимо у вигляді діаграм за три роки.

Рис. 3.1.5. Структура затверджених кошторисом коштів загального фонду у 2004 році



Рис. 3.1.6 Структура затверджених кошторисом коштів загального фонду у 2005 році

Рис. 3.1.4 Структура затверджених кошторисом коштів загального фонду у 2006 році

3.2 Параметричний аналіз доходів

При проведені параметричного аналізу розраховуємо співвідношення доходів загального фонду з чисельністю працівників, доходів загального фонду із валютою балансу. Розрахуємо також вплив факторів на зміну показників із застосуванням прийомів елімінування.

Джерелом для заповнення таблиці 3.2.1. є “Баланс” та “Звіт з праці“ (форма № 1-ПВ).

Таблиця 3.2.1 Аналіз співвідношення доходів загального фонду і чисельності працівників Управління за 2004-2006 роки (грн.)

Показники	2 004р.	2 005р.	2 006р.	Відхилення
				За сумою	За питомою вагою
				2006/ 2005	2005/ 2004	2006/ 2005	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід загального фонду	126890	166729	240577	73848	39839	144.29	131.4
Чисельність працівників	12	12	12			100	100
Співвідношення доходу загального фонду і чисельності працівників	10574	13894.08	20532.5	6638.42	3320.08	147.7	131.4

Розраховуємо вплив фактора на зміну показників із застосуванням методу ланцюгових підстановок. За період візьмемо 2005 і 2006 роки:

y0=x10/x20=166729/12=13894.08

y1=x11/x20=240577/12=20048.08

y2=x11/x21=240577/12=20048.08

yx1=y1-y0=20048.08-13894.08=6154

yx2=y2-y1=20048.08-20048.08=0

?yx1,x2=yx1+yx2=6154+0=6154

За наступний період візьмемо 2004 і 2005 роки:

y0=126890/12=10574

y1=166729/12=13894.08

y2=166729/12=13894.08

yx1=13894.08-10574=3320.08

yx2=13894.08-13894.08=0

?yx1,x2=3320.08+0=3320.08

Суть прийому ланцюгових підстановок полягає у поступовій зміні планових або базисних значень факторів на їх фактичні значення для визначення розміру впливу окремо взятого фактора на результуючий показник.

Математична модель прийому ланцюгових підстановок має вигляд:

yx1 - розрахунок розміру впливу зміни першого фактору на результуючий показник;

?yx1,x2 - узагальнюючий розмір впливу факторів x1, x2 на результуючий показник;

x0 - базисне значення фактора (тобто в першому випадку - 2005 р.; в другому - 2006 р.);

x1 - фактичне значення фактора (тобто в першому випадку - 2004 р.; в другому - 2005р.).

Наступним кроком будемо розраховувати вплив фактора на зміну показників із застосуванням методу абсолютних різниць. Суть даного прийому полягає у виконанні наступного алгоритму: для розрахунку розміру впливу кількісного фактору на результуючий показник відхилення по кількісному фактору множиться (ділиться) на розрахункове значення якісного фактора.

Отже, беремо 2005 і 2006 роки:

yx1=(x11-x10)/x20=(240577-166729)/12=6154

yx2=(x21-x20)/x11=(12-12)/240577=0

?yx1,x2=6154+0=6154

2004 і 2005 роки:

yx1=(166729-126890)12=3320.08

yx2=(12-12)/166729=0

?yx1,x2=3320.08+0=3320.08

Провівши розрахунки можна зробити висновки: дохід загального фонду у 2006р. порівняно з 2005р. збільшився на 73848 грн. або на 42,29%, а у 2005р. порівнюючи з 2004р. - на 39839 грн. або на 31,40%.

Щодо чисельності працівників, то у 2006р. порівняно з 2005р. та 2004р.вона залишилась незмінною, і становила 12 осіб.

Враховуючи ці зміни співвідношення доходу загального фонду і чисельності працівників у 2006р. порівняно з 2005р. збільшилось на 6638,42 грн., або на 47,77%. У 2005р. порівняно з 2004р. - на 3320,08 грн. або 31,40%.

Провівши розрахунки методами від ланцюгових підстановок і від абсолютних різниць видно, що значення їх співпали, а це є позитивним.

Зобразимо дані розрахунки у вигляді графіку:



Рис. 3.2.1 Структура доходу загального фонду та чисельності працівників Управління

Розрахуємо співвідношення доходу загального фонду і валюти балансу.

Джерелом для заповнення наступної таблиці є „ Баланс “ Управління агропромислового розвитку.

Таблиця 3.2.2 Аналіз співвідношення доходу загального фонду і валюти балансу Управління за 2004-2006 роки (грн.)

Показники	2 004р.	2 005р.	2 006р.	Відхилення
				За сумою	За питомою вагою
				2006/ 2005	2005/ 2004	2006/ 2005	2005/ 2004
1	2	3	4	5	6	7	8
Дохід загального фонду	126890	166729	240577	73848	39839	144.29	131.4
Валюта балансу	186590	224809	204004	-20805	38219	90.74	120.48
Співвідношення доходу загального фонду і валюти балансу	0.68	0.74	1.17	3.55	0.06	158.10	108.82

Розраховуємо вплив фактора на зміну показників із застосуванням методу ланцюгових підстановок.

2005р. і 2006р.:

y0=166729/224809=0.74

y1=240577/224809=1.07

y2=240577/204004=1.17

yx1=1.07-0.74=0.33

yx2=1.17-1.07=0.1

?yx1,x2=0.33+0.1=0.43

2004р. і 2005р.:

y0=126890/186590=0.68

y1=166729/186590=0.89

y2=166729/224809=0.74

yx1=0.89-0.68=0.21

yx2=0.74-0.89=-0.15

?yx1,x2=0.21-0.15=0.06

Розраховуємо вплив фактора на зміну показників із застосуванням методу абсолютних різниць:

2005р. і 2006р.:

yx1=(240577-166729)/204004=0.36

yx2=(204004-224809)/240577=-0.08

?yx1,x2=0.36-0.08=0.28

2004р. і 2005р.:

yx1=(166729-126890)/186590=0.21

yx2=(224809-186590)/166729=0.23

?yx1,x2=0.21+0.23=0.44

З даних розрахунків можна зробити наступні висновки, що у 2006р. порівняно з 2005р. валюта балансу зменшилась на 20805 грн. або на 9,25%, а у 2005р. порівняно з 2004р. - вона збільшилась на 38219 грн. або на 20,48%.

Щодо співвідношення доходу загального фонду і валюти балансу, то у цих періодах воно відповідно збільшилось на 3,55 грн. і на 0,06 грн.

У 2004р. співвідношення доходу загального фонду і валюти балансу склало 0,68 грн.

У 2005р. співвідношення склало 0,74 грн.

У 2006р. - 1,17 грн.

Зобразимо дані розрахунки у вигляді графіка:

Рис.3.2.2 Структура доходу загального фонду та валюти балансу Управління

3.3 Прогнозний аналіз доходів

В результаті проведених розрахунків у попередніх розділах було проаналізовано фактичний стан коштів в Управлінні агропромислового розвитку. Мета даного розділу - зробити прогнозний аналіз даного показника, тобто зробити відповідні розрахунки, які б дали можливість побачити яким чином зміняться кошти в майбутньому, враховуючи тенденції їх зміни за 3 досліджуваних роки. Потім за підсумками проведеного аналізу розробити конкретні заходи, які дозволять покращити результати діяльності Управління агропромислового розвитку. Спочатку здійснимо прогнозний аналіз фінансування установи в цілому, та коштів зокрема, для цього побудуємо таблицю наступної структури.

Таблиця 3.3.1 Прогнозний аналіз затвердженого кошторисом фінансування в Управлінні агропромислового розвитку (грн.)

Показник	2 004р.	2 005р.	2 006р.	Середня сума	Середній темп росту	Прогноз
1.Поточні видатки	128110	104400	242390	158300	156.83	248261.8
1.1.Видатки на товари і послуги	128110	104400	242390	158300	156.83	248261.8
1.2.Оплата праці працівників	74900	104400	153200	110833.3	143.06	158558.1
1.3.Нарахування на заробітну плату	27410	38736	55460	40535.3	142.24	57657.4
1.4.Придбання предметів постачання	8400	14665	16130	13065	142.28	18588.8
1.5.Видатки на відрядження	4200	4035	4100	4111.6	98.84	4063.9
1.6.Оплата комунальних послуг	8200	5490	13500	9063.3	156.42	14176.8
2.Капітальні видатки	5000		4000	3000
Видатки усього	133110	167325	246390	182275	136.47	248750.7

Отже, розрахувавши середні значення показників їхні середні темпи росту та перемноживши їх ми отримали прогнозні значення показників на 2007 рік, а саме розмір фінансування установи в цілому, враховуючи тенденції попередніх років. За прогнозом у 2007 році видатки установи зростуть і становитимуть 248261,8 грн.. Стосовно оплати праці працівників, то її сума зростає у 2004р.,2005р. та 2006р. і становить 158558,1 грн., таке зростання може бути пов'язаним або із збільшенням чисельності працівників, або із законодавчими змінами в розмірі заробітної плати державних службовців.

Величина нарахувань на заробітну плату у 2004р.і 2005р. зросте і у 2006р. становитиме 57657.4 грн. і це є логічним, оскільки зростає заробітна плата то і нарахування також.

За прогнозом видатки на придбання предметів постачання і матеріалів також зростуть і це зростання є суттєвим, це пов'язано з тим що у 2005р. та 2006р. були значні темпи зростання даного показника, що вплинуло на середній темп росту, їх величина збільшилась до 18588,8 грн.

Наступним кроком будемо проводити прогнозний аналіз затверджених кошторисом коштів Управління агропромислового розвитку.

Таблиця 3.3.2 Прогнозний аналіз затверджених кошторисом коштів Управління (грн.)

Показники	2 004р.	2 005р.	2 006р.	Середня сума	Середній темп росту	Прогноз
1.Затверджені кошторисом кошти	167326	128110	246390	180608.66	138.93	250919.6
2.Надійшло коштів	166729	126890	240577	178065.33	137.84	245445.2
3.Касові видатки	166729	126890	240577	178065.33	137.84	245445.2
4.Фактичні видатки	166204	125443	241332	177659.66	138.84	246662.6

В результаті проведених розрахунків ми побачили, що на 2007р. прогноз збільшився порівнюючи з 2006р.

Сформуємо таблицю 3.3.3. для проведення прогнозного аналізу доходу загального фонду, чисельності працівників, а також валюти балансу.

Таблиця 3.3.3 Прогнозний аналіз доходу загального фонду, чисельності працівників та валюти балансу Управління агропромислового розвитку (грн.)

Показники	2 004р.	2 005р.	2 006р.	Середня сума	Середній темп росту	Прогноз
1.Дохід загального фонду	126890	166729	240577	178065.33	137.84	245445.2
2.Чисельність працівників	12	12	12	12	100	12
3.Валюта балансу	186590	224809	204004	205134.33	105.61	216642.36

Провівши прогноз на 2007р. побачили, що дохід загального фонду збільшився. На це вплинуло зростання його протягом трьох років. Щодо чисельності працівників та валюти балансу, то їх прогноз на 2007р. не змінився

Для наочності, прогнозний аналіз затверджених кошторисом коштів Управління зобразимо у вигляді графіка.



Рис.3.3.1 Структура прогнозу затверджених кошторисом коштів Управління

4. Автоматизація обліку доходів на прикладі Управління агропромислового розвитку Млинівської райдержадміністрації

4.1 Інформаційне забезпечення розв'язання задач обліку

Автоматизація облікового процесу дає можливість підвищити оперативність і точність облікових даних. На сьогоднішній день будь-який бухгалтер-практик працює на комп'ютері і не мислить без останнього своєї професійної діяльності.

В установах, які фінансуються за рахунок державного бюджету, найбільшого поширення набула система автоматизації бухгалтерського обліку “Парус” (версія 4.32). Ця система призначена для підготовки і обліку фінансово-господарських документів, накопичення інформації про здійснені господарські операції на бухгалтерських рахунках, отримання зовнішньої та внутрішньої звітності установ, що знаходяться на бюджеті.

Система має різноманітні комплектації, які визначають її функціональні можливості. Комплектація позначається послідовністю літер, яка вказується на упаковці, реєстраційній карті та інформаційному екрані “Про себе “, яке з'являється на дисплеї після запуску системи.

Базовий комплект системи (комплектація, яка містить букву “Б”) являє собою мінімальний функціональний набір системи і дозволяє :

готувати платіжні та господарські документи;

вести облік основних засобів і нематеріальних активів, проводити переоцінку і розрахунок зносу по них;

вести облік матеріальних цінностей, продуктів харчування, малоцінних та швидкозношуваних предметів за місцем їх зберігання у сумарному та кількісному вираженні у розрізі матеріально-відповідальних осіб;

вести облік грошових засобів;

вести облік взаємних розрахунків з установами і організаціями, розрахунків у порядку планових платежів, розрахунків із підзвітними особами;

вести облік виконання кошторису видатків у розрізі касових і фактичних видатків установи;

отримувати щомісячну звітність по руху коштів на рахунках у вигляді меморіальних ордерів, оборотних відомостей руху матеріальних цінностей, книг (карток) касових та фактичних видатків;

отримувати книгу “Журнал - Головна” , баланс установи, додатки до балансу та інші звітні документи для надання у державні органи статистики та податкові органи.

Система “Парус” охоплює всі стадії бухгалтерського обліку.

На першій стадії оформлюються необхідні документи, які виступають основою для переміщення грошових коштів чи матеріальних цінностей. За допомогою засобів системи можна підготувати платіжні документи, внутрішні документи на переміщення матеріальних цінностей, а також інші фінансово-господарські документи.

На другій стадії операції, здійснені на підставі відповідних документів, відображаються на рахунках бухгалтерського обліку. У системі “Парус” передбачено комплекс спеціальних засобів, які дозволяють :

вести облік всіх господарських операцій у хронологічній послідовності з відображенням засобів (коштів) на синтетичних рахунках і рахунках аналітичного обліку;

вести облік основних засобів в інвентарній картотеці, розраховувати по них знос, реєструвати операції з інвентарними об'єктами;

вести облік матеріальних запасів по місцях зберігання в розрізі матеріально-відповідальних осіб. Для оцінки матеріальних цінностей можуть використовуватися методи : “Облікові ціни”, “Середні ціни”, “ФІФО”, “ЛІФО”;

вести облік касових і фактичних видатків у розрізі бюджетної класифікації;

вести облік розрахунків із дебіторами і кредиторами .

На третій стадії готуються внутрішні та зовнішні звітні документи за фактами фінансово-господарської діяльності за визначений обліковий період. На цій стадії за даними обліку господарських операцій система дозволяє:

отримувати періодичну звітність по руху коштів у вигляді оборотного балансу, книги обліку господарських операцій, касової книги, накопичувальних відомостей (меморіальні і зведені меморіальні ордери), відомостей розрахунків з дебіторами і кредиторами, книги “Журнал - Головна”, звітів по аналітичних даних до рахунків, настроюваних аналітичних звітів та інших форм;

отримувати баланс установи, додатки до балансу та інші звітні документи для подання в органи статистики та податкові органи.

На четвертій, заключній стадії проводиться аналіз фінансово-господарської діяльності установи. На цій стадії можна використати систему для отримання додаткової інформації, необхідної при проведенні аналізу.

Характерною рисою системи “Парус” є її настроюваність, яка забезпечується так званими Словниками. Це спеціальний засіб, де зосереджена вся інформація, що визначає особливості кожної конкретної бухгалтерії. Наприклад, тут можна настроїти план рахунків на свій вибір, скласти описання структури балансу даної конкретної установи, включити у систему додаткові форми платіжних або внутрішніх документів.

Крім того, за допомогою спеціального засобу генератора табличних додатків - можна підготувати настроювані додатки до балансу конкретної установи. Можна самостійно настроїти список рахунків, вказавши для кожного з них номер та індекс меморіального ордеру. За цими характеристиками система буде автоматично формувати на підставі даних обліку господарських операцій меморіальні ордери, відображаючи в них відповідні проводки. У випадку необхідності можна примусово направити проводку в інший меморіальний ордер. При цьому проводка буде відображатися у Головній книзі у складі заданого меморіального ордеру.

У системі “Парус” можуть бути оформлені такі меморіальні ордери:

меморіальний ордер 1 - накопичувальна відомість по касових операціях (форма 380-авто);

меморіальний ордер 2 - накопичувальна відомість руху грошових коштів загального фонду в органах Державного казначейства України /відділеннях банків/ (форма 381-авто);

меморіальний ордер 3 - накопичувальна відомість руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України /відділеннях банків/ (форма 382-авто);

меморіальний ордер 4 - накопичувальна відомість по розрахунках з іншими дебіторами (форма 408-авто);

меморіальний ордер 5 - зведення розрахункових відомостей по заробітній платі та стипендіях (форма 405-авто);

меморіальний ордер 6 - накопичувальна відомість по розрахунках з іншими кредиторами (форма 409-авто);

меморіальний ордер 7 - накопичувальна відомість по розрахунках у порядку планових платежів (форма 410-авто);

меморіальний ордер 8 - накопичувальна відомість по розрахунках з підзвітним особами (форма 386-авто);

меморіальний ордер 9 - накопичувальна відомість по вибуттю і переміщенню необоротних активів (форма 438-авто);

меморіальний ордер 10 - накопичувальна відомість по вибуттю і переміщенню малоцінних і швидкозношуваних предметів (форма 439-авто);

меморіальний ордер 11 - зведення накопичувальних відомостей по надходженню продуктів харчування (форма 398-авто);

меморіальний ордер 12 - зведення накопичувальних відомостей по видатках продуктів харчування (форма 411-авто);

меморіальний ордер 13 - накопичувальна відомость по видатках матеріалів (форма 396-авто);

меморіальний ордер 14 - накопичувальна відомість нарахування доходів спеціального фонду бюджетних установ (форма 409-авто);

меморіальний ордер 15 - зведення відомостей по розрахунках з батьками за утримання дітей (форма 406-авто);

меморіальний ордер 16 - (форма 274-авто) використовується для відображення операцій, які не фіксуються у меморіальних ордерах 1-15 і для операцій, по яких не треба складати накопичувальних відомостей та зведень.

Для забезпечення надійності і збереження даних бухгалтерського обліку вхід у систему “Парус” може бути захищений особистим паролем. У системі передбачена можливість закриття всіх даних від змін за певний період. Це необхідно для захисту від випадкових змін за той період, по якому відбулося звітування перед державними і податковими органами. Для відновлення даних після можливих збоїв апаратури система оснащена спеціальними засобами перевірки цілісності даних та їх корекції. Крім цього, в системі “Парус” передбачена можливість періодичного збереження (копіювання) даних з наступним їх відтворенням.

Всі засоби ведення бухгалтерського обліку, настройки і підготовки системи “Парус” до роботи, а також допоміжні засоби забезпечення роботи системи об'єднані у тематичні розділи, які представлені у головному меню, що виводиться на екран відразу ж після загруження системи. Виділяють такі розділи:

“Документи” - тут проводиться підготовка платіжних і внутрішніх документів на переміщення матеріальних цінностей (платіжні вимоги, платіжні доручення, прибуткові та видаткові касові ордери). Можна переглянути список документів, що зареєстровані в системі, додати нові документи, віддрукувати їх, відпрацювати в обліку господарських операцій.

“Облік” - це найважливіший розділ системи, в якому накопичуються дані про всі щоденно зареєстровані господарські операції. На основі цих даних складаються оборотні відомості та звітні документи, формуються відомості дебіторської і кредиторської заборгованості.

“Оборотки” - тут відбувається формування оборотних відомостей взаємних розрахунків по об'єктах аналітичного обліку. Оборотні відомості формуються або автоматично, або вручну за даними господарських операцій.

“Звіти” - після відпрацювання в обліку всіх надійшовших документів відбувається формування і друк меморіальних ордерів (відомостей аналітичного обліку), книги “Журнал головна”, книги касових видатків, книги фактичних видатків, касової книги, балансу установи, оборотного балансу, додатків до балансу і звітних документів по розрахунку податків.

“Залишки” - у даному розділі фіксується фінансово-господарський стан установи на початок кожного місяця. Якщо протягом місяця відображати всі факти господарської діяльності в журналі реєстрації господарських операцій системи, то в кінці місяця можна визначити залишки на початок нового місяця. При підготовці системи до роботи залишки доведеться ввести вручну на підставі даних звітних документів, підготовлених без допомоги системи. В подальшому система буде визначати залишки на початок нового місяця автоматично, але за вказівкою користувача.

“Словники” - тут здійснюється введення нормативно-довідкової інформації системи. З його допомогою базаданих системи наповнюється інформацією, яка постійно використовується у поточній роботі. Тут знаходяться робочий план рахунків, зразки типових операцій, списки організацій і матеріально-відповідальних осіб з їх реквізитами та інша інформація.

“Сервіс” - даний розділ використовується для виконання різноманітних сервісних функцій по обслуговуванню системи та розділів інформації, резервного збереження та відтворення інформації.

Управління агропромислового розвитку у своїй діяльності не використовує автоматизований облік, тому пропонується система “Парус”.

В ході роботи з інформаційною системою обліку “Парус” в Управлінні агропромислового розвитку при обліку виконання кошторису доходів і видатків вирішувалися б ряд задач, основні з яких подано у таблиці 4.1.1.

Таблиця 4.1.1 Склад задач, що розв'язуються при обліку доходів і видатків бюджетної установи в системі “Парус”

Назва задачі	Призначення задачі	Інформація
		Вхідна	Вихідна
Облік видатків на оплату праці працівників бюджетних уста-нов.	Контроль нарахування та виплати зарплати	Накази, табель обліку робочого часу, тарифні ставки, штатний розпис	Розрахунково-платіжна відомість, оборотна відомість, меморіальні ордери №2,5, книга “жур-нал-головна”, платі-жні доручення
Облік нарахувань на заробітну плату	Контроль нараху-вань на зарплату	Розрахунково-платіжна відомість	Розрахунково-платіжна відомість, оборотна відомість, меморіальні ордери №2,5, книга “жур-нал-головна”, платі-жні доручення
Облік видатків на придбання предметів постачання і матеріалів	Контроль за видатками на придбання предметів та матеріалів	Рахунки, накладні, видаткові ка-сові ордери, акт прийому-пере-дачі	Оборотна відомість, меморіальні ордери №6,9,10,12, книга “журнал-головна”.
Облік видатків на оплату послуг зв'язку	Контроль видатків на послуги зв”язку	Рахунок поста-чальника, квитанції, акт про виконання робіт	Оборотна відомість, меморіальні ордери №2,4,6, книга “журнал-головна”
Облік видатків на відрядження	Контроль за видатками на відрядження	Накази, посві-дчення на відрядження, звіт про використання коштів	Платіжна відомість, оборотна відомість, меморіальні ордери №2,8, касова книга.

Зберігання та використання нормативно-довідкової інформації, а також зразків типових документів і господарських операцій здійснюється задопомогою словників, які містить система “Парус” (версія 4.32) для установ та організацій, що перебувають на бюджеті.

Застосування словників значно прискорює і полегшує процес введення нової інформації, введення даних з клавіатури замінюється вибором із словника позиції, яка містить потрібну інформацію. При цьому використання словника зменшує ймовірність появи помилки під час заповнення полів екранних форм. Крім того, указавши певну позицію словника, будуть доступними всі характеристики цієї позиції при подальшій обробці об'єкта обліку (документа, господарської операції і т.п.).

Словник “Найменування та курси валют” призначений для зберігання найменувань різних одиниць іноземної валюти і їх курсів за весь період експлуатації Системи. Для кожної валюти словник містить: найменування валюти та її коди: за класифікацією НБУ та міжнародний код ISO. Коди використовуються для посилань на валюту і при друкуванні звітів; курси кожної валюти. Настройка словника “Найменування та курси валют” складається з двох етапів: реєстрації валюти та реєстрації курсу валюти. Курс кожної валюти зберігається в хронологічному порядку у вигляді окремого списку “Історія курсу валюти”, пов'язаного з цією валютою.

Словник “Номенклатор” призначений для зберігання характеристик матеріальних цінностей, що враховуються за рахунками основних засобів, товарів, матеріалів. В словнику наведені найменування, одиниці вимірювання і облікові ціни матеріальних цінностей. Для більш зручної роботи позиції номенклатор об'єднується в тематичні підрозділи, а підрозділи - у тематичні розділи. Склад розділів і підрозділів задається самостійно. Дані номенклатора можуть бути використані як для реєстрації господарських операцій з надходження і списання матеріалів, так і для інших дій з матеріальними цінностями.

Словник “Загальні поняття” призначений для зберігання найменувань типів документів, одиниць вимірювань і інших текстів, точність написання яких важлива для системи. Ця інформація розбита на тематичні розділи, кожний з яких характеризується номером і найменуванням. Призначення кожного розділу в системі визначається суворо до його номера.

Словник “Зразки операцій” призначений для зберігання заздалегідь створених шаблонів бухгалтерських проводок господарських операцій. Зразок готується заздалегідь і використовується при реєстрації господарської операції. При цьому система переносить усі дані з такого зразка (контрагенти, бухгалтерські проводки, реквізити документа-підстави і підтверджуючого документа, особливу відмітку) в нову господарську операцію.

Словник “Опис балансу” даний словник використовується для зберігання опису структури балансу установи. Характеристики опису балансу групуються за призначенням у тематичні розділи. Кожна позиція розділу містить код рядка балансу, найменування позиції і перелік рахунків, підсумки, які необхідно показати в рядку балансу.

Словник “Організації, відповідальні особи” призначений для зберігання характеристик організацій і відповідальних осіб. Тут зазначаються найменування постійних організацій-контрагентів і їх банківських реквізитів, а також прізвищ, посад, паспортних даних і лицьових рахунків матеріально-відповідальних осіб і підзвітних осіб. Для зручності роботи організації, матеріально-відповідальні й підзвітні особи групуються в тематичні розділи. Тематичні розділи бувають двох типів: “організації” і “відповідальні особи”. У розділі типу “організації” можна зареєструвати тільки контрагента-організацію, а в розділі типу “відповідальні особи” - тільки матеріально-відповідальну особу. Настройка словника “Організації, відповідальні особи” включає в себе два етапи: реєстрацію тематичного розділу і реєстрацію контрагента.

Словник “План рахунків” призначений для зберігання робочого плану рахунків Вашої бухгалтерії (включаючи аналітичні рахунки). План рахунків є одним з основних компонентів системи. У ньому зберігаються коди і найменування бухгалтерських рахунків, на яких збирається вся облікова інформація. Кожний рахунок (субрахунок) характеризується такими ознаками:

Тип рахунка, що характеризується двома ознаками. Перший з них визначає, чи відбиваються дані за рахунком у балансі, ознака може приймати значення “балансовий” або “позабалансовий”. Друга ознака дозволяє або забороняє валютні операції на рахунку, ознака може приймати значення “валютний” або “нацвалюта”.

Типова форма аналітичного обліку визначає для рахунка порядок обробки аналітичних даних.

Словник “Шифри та норми зносу” призначений для зберігання характеристик норм зносу і використовується тільки при обліку зносу основних засобів.

Словник “Зразки платіжних документів” призначений для зберігання заготовок, що містять дані типових платіжних документів. Словник “Зразки внутрішніх документів” призначений для зберігання заготовок, що містять дані типових внутрішніх документів за їх специфікаціями.

4.2 Автоматизація первинного обліку

У системі “Парус” (версія 4.32), для установ і організацій, що фінансуються за рахунок бюджету; базової комплектації можлива підготовка документів двох видів:

Платіжних документів;

Внутрішніх документів на переміщення матеріальних цінностей.

Серед документів кожного виду розрізняють документи різних типів. Кожен із типів характеризується скороченою назвою типу (мнемокода) і шаблоном, де визначена форма для друку документів цього типу.

Для роботи з документами використовують розділ “Документи” головного меню системи, де використовують необхідний підрозділ та викликають вікно перегляду списку документів, що зареєстровані поточним днем.

У разі необхідності підняти документи за інший період часу або документи, що належать до певної організації або відповідальної особи, задають відповідні умови відбору. Типовий цикл підготовки документа будь-якого вигляду і типу в системі включає такі етапи:

реєстрацію;

друк;

облік.

Підготовка документа в системі починається з його реєстрації, після чого дані документа стають доступними іншим підрозділам системи для подальшої обробки. Реєстрація будь-якого документа в системі можлива одним з наступних способів. Це:

реєстрація “вручну”, коли всі його дані вводяться з клавіатури;

реєстрація з використанням даних раніше зареєстрованого доку-мента;

реєстрація з використанням зразка, який користувачем завчасно підготовлений. Усі дані з такого зразка Система автоматично переносить у новий документ і пропонує уточнити їх.

Після реєстрації документ може бути відкоректований та надрукований. Отримавши підтвердження виконання документа, Система може зареєструвати господарську операцію з використанням даних цього документа (тобто відпрацювати документ в обліку).

Система дозволяє готувати платіжні документи наступних типів :

платіжне доручення;

платіжна вимога;

вимога-доручення;

прибутковий і видатковий касовий ордери;

заява на переказ валюти;

реєстр чеків;

інкасове доручення.

Для розширення наведеного переліку документів користувач може зареєструвати в розділі словника “Загальні поняття” новий тип платіжних документів та сформувати їх шаблони.

Для реєстрації платіжного документа заповнюють поля форми “Додавання документа”, що викликається командою “Документи-Платіжні документи-Додати”, та записують введені дані.

Платіжні документи реєструють також з використанням даних дебіторської і кредиторської заборгованості з відомостей обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами. Для цього необхідні перейти до відомостей обліку розрахунків з дебіторами-кредиторами у вікні перегляду списку платіжних документів та вибрати з нього потрібні відомість та рядок з неї, натиснувши клавішу Enter. На екрані відобразиться вікно перегляду списку зразків словника “Зразки платіжних документів”, де обирають зразок, найближчий до нового документа, та викликають форму “Додавання документа”, в якій Система вже об'єднала дані з рядка відомості і зразка.

При необхідності коригування платіжного документа, на основі якого була зареєстрована господарська операція, потрібно виправити і платіжний документ, і господарську операцію, зареєстровану на основі цього документа.

За даними платіжних документів, що відображені у вікні перегляду і відповідають заданим умовам відбору, формують журнал реєстрації платіжних документів.

Для реєстрації господарської на основі зареєстрованого платіжного документа у вікні перегляду вибирають потрібний платіжний документ, із словника “Зразки операцій” обирають потрібний зразок операції. Після вибору зразка господарських операцій на екрані відобразиться вікно перегляду списку проводок господарської операції і суми платіжного документа. Суми проводок розраховані на основі формул з проводок зразка операцій. При необхідності уточнюють рахунки і суми проводок і суми проводок. Потім переходять до автоматичного заповнення полів форми реєстрації господарської операції, корегування введених даних (при необхідності) та збереження інформації. У результаті Система доповнить список господарських операцій новим записом, а у вікні перегляду списку платіжних документів, характеристика “в обліку” у вибраного документа набуде значення дати обліку зареєстрованої операції. Система дозволяє створювати господарські операції масово, відразу за декількома платіжними документами, та в разі необхідності анулювати господарську операцію, створену на основі платіжного документа.

За допомогою внутрішніх документів оформляються операції з переміщення матеріальних цінностей між рахунками бухгалтерського обліку і матеріально-відповідальними особами. Система дозволяє готувати такі типи внутрішніх документів:

внутрішню накладну;

прибутковий ордер;

вимогу на склад.

Повний цикл підготовки й обробки кожного внутрішнього документу співпадає з циклом підготовки платіжного документа.

4.3 Автоматизація синтетичного і аналітичного обліку

Система “Парус” для установ і організацій, що знаходяться на бюджеті, (версія 4.32) дозволяє вести облік касових і фактичних видатків. Облік касових і фактичних видатків можна здійснити виконавши наступні етапи:

формування вхідних залишків на початок місяця;

складання кошторису видатків установи на обліковий період;

реєстрацію господарських операцій з обліку касових і фактичних видатків;

формування і друк звітних документів з обліку касових і фактичних видатків.

При формуванні вхідних залишків на початок місяця необхідно врахувати таку особливість: якщо облік касових і фактичних видатків почав вестися не з початку року, то для формування книги (карточки) касових видатків і книги (карточки) фактичних видатків необхідно внести суму проведених і відтворених видатків з початку року по кожному розділу бюджетної класифікації, установі та коду економічної класифікації для кожного субрахунку, на якому ведеться облік касових і фактичних видатків.

У системі передбачена можливість ведення кошторису видатків по кожному субрахунку у розрізі аналітичних рахунків. Для ведення аналітичного обліку касових і фактичних видатків використовуються аналітичні рахунки, які являють собою розширення балансових рахунків (субрахунків).

У Обласній школі вищої спортивної майстерності для відповідних субрахунків задаються наступні аналітичні рахунки першого рівня (так як ОШВСМ здійснює облік виконання кошторису видатків самостійно):

“Коди економічної класифікації видатків”:

1110 - код 1110

1120 - код 1120

NNNN - код NNNN

Також можна вести рівень “Деталізація кодів економічної класифікації видатків”:

1131 - код 1131

1132 - код 1132

NNNN - код NNNN

Так, наприклад:

Перший рівень - “Коди економічної класифікації видатків”:

1110 - оплата праці працівників бюджетних установ;

1120 - нарахування на заробітну плату;

1130 - придбання предметів постачання і матеріалів;

1160 - оплата комунальних послуг та енергоносіїв.

Другий рівень - “Коди економічної класифікації видатків”:

1161 - оплата теплопостачання;

1162 - оплата водопостачання і водовідведення;

1163 - оплата електроенергії;

1164 - оплата природного газу;

1165 - оплата інших комунальних послуг та енергоносіїв.

При складанні кошторису видатків можна:

зареєструати записи про надходження суми фінансування по потрібному рахунку (субрахунку) із вказанням аналітики (клавіша “Insert”);

перенести кошторис видатків по заданому рахунку на задану дату (клавіша “F7”). На нову дату буде переноситися кошторис із самою пізньою датою;

надрукувати звіт по кошторису видатків установи (клавіша “F4”). У звіті відображається сума по кожному рахунку (субрахунку) із вказанням статей кошторису видатків. Підсумковий рядок підводиться по кожному розділу кошторису видатків із вказанням суми “Всего за месяц”, “Всего за 1-4 месяц” і “Всего за раздел”.

Реєстрація господарських операцій в системі “Парус” для установ і організацій, що фінансуються з бюджету (версія 4.32) можна виконати одним з наступних способів:

реєстрація із введенням даних із клавіатури;

реєстрація з використанням даних раніше зареєстрованої операції;

реєстрація з використанням зразка, підготовленого раніше. При цьому система переносить усі дані з такого зразка (контрагенти, бухгалтерські проводки) у нову господарську операцію, а також розраховує суму проводок по розрахункових формулах, заданим у зразку;

реєстрація з використанням даних раніше підготовлених платіжних та інших господарських документів;

реєстрація з використанням даних відомостей обліку розрахунків з дебіторами і кредиторами;

реєстрація із внесенням змін в інвентарну картотеку.

Крім того, у системі “Парус” (версія 4.32) передбачені спеціальні засоби для реєстрації господарських операцій списком із використанням результатів обробки групи первинних документів. Такі засоби отримали назву “розрахункові таблиці”.

Розрахункові таблиці є спеціальним видом електронних таблиць. Вони служать для прискорення обробки даних типових документів і переносу результатів обробки в облік господарських операцій. Розрахункова таблиця вміщує клітинки, які знаходяться на переносі рядків і стовпців таблиці. Кожна таблиця може містити будь-яку кількість рядків і до 20 стовпців.

Дані із розрахункової таблиці в облік господарських операцій можуть передаватися безпосередньо з клітинок таблиці (за допомогою спеціальних формул або без них), а також в результаті формування результуючої господарської операції. Правила переносу даних визначаються в першому випадку параметрами стовпців, рядків та клітинок розрахункових стовпців, а для результуючої операції - параметрами відпрацювання таблиці.

На основі даних зареєстрованих господарських операцій можна сформувати і роздрукувати довідкову інформацію у вигляді повних або підсумкових звітів по операціях, вибраних по заданих умовах відбору.

За даними обліку господарських операцій система “Парус” автоматично формує меморіальні ордери. Номер меморіального ордеру для рахунку задається у довіднику “План рахунків”. Проте при реєстрації господарської операції можна примусово направити проводку в інший меморіальний ордер, задавши його номер і тип запису (“первая” або “вторая”). При цьому проводка буде відображатися у Головний книзі у складі заданого меморіального ордеру.

Для формування звіту по господарських операціях необхідно:

У вікні перегляду списку господарських операцій з потрібними характеристиками (клавіша “F6”). У якості умов відбору можуть задаватися діапазон дат реєстрації господарських операцій, мнемокоди контрагентів, рахунки бухгалтерського обліку;

Для формування і друку звіту необхідно натиснути клавішу “F4”;

У з'явившумуся на екрані меню треба вибрати необхідний пункт і натиснути клавішу “Enter”;

Вибрати куди необхідно вивести друк (кнопка “Дисплей”, “Принтер”, “Файл” або “Редактор”).

Звіт про всі господарські операції можна надрукувати у трьох виконаннях: повний, короткий та підсумковий.

Повний звіт містить список господарських операцій (зі змістом операцій, реквізитами господарських документів, бухгалтерськими проводками), які задовільняють умови відбору.

У короткому звіті не виводяться реквізити документів - оснований для здійснення операцій, а також дані про матеріальні цінності (для операцій, що зачіпають матеріальні рахунки).

Підсумковий звіт містить тільки підсумкові суми, які відображаються по дебету і кредиту кожного рахунку господарських операцій, які задовільняють поточні умови відбору (ці дані приводяться і в повному звіті).

В кінці місяця можна сформувати і роздрукувати книгу касових і фактичних видатків. Крім цього, по кожному синтетичному рахунку можна скласти оборотну відомість по аналітичних рахунках.

Додатково при обліку фактичних видатків можна сформувати звідну книгу фактичних видатків за розділами бюджетної класифікації, а також відомість фактичних видатків по установах.

4.4 Фінансова, статистична та інша звітність

Система “Парус” для установ і організацій, що знаходяться на бюджеті дозволяє готувати наступні звітні документи:

Баланс установи

Оборотний баланс (обороти по субрахунках за місяць з виведенням залишків на кінець місяця).

Книгу “Журнал-головна”

Меморіальні і зведені меморіальні ордера (відомості аналітичного обліку)

Карточку касових видатків, карточку фактичних видатків, касову книгу, карточку готівкових операцій, аналіз рахунка.

Відомості накопичувальних аналітичних даних до рахунків

Додаткові звіти.

Форма видачі на друк кожного із перерахованих документів встановлена в системі і не може бути змінена користувачем. Виключення складає баланс установи, який можна змінювати як за формою, так і за змістом. Опис структури і термін балансу знаходяться у довіднику “Опис балансу” системи.

При необхідності можна сформувати інші нетипові звітні документи за допомогою генератора табличних додатків. Зміст і форма таких звітних документів цілком задаються користувачем. Перед підготовкою звітних документів необхідно переконатися в тому, що:

в обліку господарських операцій відображені всі переміщення грошових коштів і матеріальних цінностей, здійснені протягом облікового періоду;

оформлені всі виплати, які здійснюються за обліковий місяць, такі як заробітна плата, податки, відрахування і т.д.;

в кінці року розрахований знос по об'єктах інвентарного обліку;

сформовані і виведені всі відомості розрахунків з дебіторами і кредиторами;

вхідні залишки по рахунках дебіторської і кредиторської заборгованості, відображені у відомостях, співпадають із вхідними залишками по рахунках (розділ “Залишки” системи).

Для підготовки будь-якого звіту необхідно:

вибрати у головному меню системи розділ “Звіти”, потім вибрати потрібний вид звіту і натиснути клавішу “Enter”;

у відповідь на запит системи задати умови формування звіту. Умовами формування можуть бути обліковий період, рахунок і т. д.;

вибрати у меню, яке з'явилося на екрані, куди слід вивести текст звіту (“Дисплей”, “Принтер”, “Файл” або “Редактор”).

В результаті система “Парус” сформує потрібний звіт і виведе його на вказаний пристрій. “Редактор” означає, що , сформувавши текст звіт, система викличе редактор текстів: загрузить у нього сформований текст для внесення остаточних виправлень і друку.

Баланс, оборотний баланс установи

Період формуванням звітів даного виду система здійснює обрахунок вихідних залишків по рахунках за звітний період. При обчисленні вихідного залишку по рахунку розрахунків залишок формується на основі даних відомостей розрахунків по цьому рахунку. В цьому випадку для правильного формування вихідного залишку необхідно, щоб вхідні залишки і обороти у відомості розрахунків з дебіторами-кедиторами співпадали з вхідними синтетичними залишками по рахунку і оборотами по рахунку в обліку господарських операцій. Розходження в залишках приводить до того, що правильно сформувати вихідний залишок неможливо. При виявленні таких ситуацій система “Парус” видає повідомлення і пропонує або продовжити, або відмінити формування звіту.

У системі “Парус” для зберігання опису структури і рядків балансу використовується довідник “Опис балансу”. Для того, щоб система правильно сформувала підсумки, перед формуванням балансу необхідно провірити відповідність настройки довідника загальній настройці системи (у тому числі відповідність настройці плану рахунків).

Система формує баланс виконання кошторису видатків з точністю до копійок. При необхідності можна отримати баланс, округлений до гривні. Для цього можна скористатися спеціальним засобом системи “Парус” - генератором табличних додатків [22,с.75].

Меморіальні ордери та зведені меморіальні ордери

Форма меморіального ордера визначається типовою формою аналітичного обліку балансового рахунку. Типова форма аналітичного обліку і відповідна їй форма меморіального ордера задаються для кожного рахунка у плані рахунків [23,с.32].

Картки аналітичного обліку

Можна підготувати такі картки аналітичного обліку:

картку касових видатків;

картку фактичних видатків;

картку готівкових операцій картку отриманих асигнувань.

Форма щомісячного додаткового звіту визначається спеціальною ознакою, яка задається для рахунка у плані рахунків.

У системі для зберігання опису аналітичних рівнів, визначаючих структуру обліку для даних документів, використовується довідник “Загальні поняття”. Якщо у цьому довіднику у відповідних розділах (20,22,21,29) зареєстрований хоча б один підрозділ, то при підготовці звіту система запропонує заповнити форму “Параметри формування звіту”, в якій в можна визначити в полі “Особливість” вид звіту: “Накопичувальна по датам” або “Зведена по організаціям”.

Книги обліку асигнувань

Можна підготувати такі книги обліку асигнувань:

книгу асигнувань, перерахованих підвідомчим установам;

книгу обліку асигнувань і прийнятих зобов'язань.

Для визначення параметрів формування звітів необхідно у довіднику “Загальні поняття” зареєструвати 29 розділ (“Структура обліку асигнувань”).

Перша частина книги асигнувань, перерахованих підвідомчим установам формується на основі даних розділу “Сума видатків”, друга частина звіту - на основі даних розділу “Господарські операції”.

Для формування книги обліку асигнувань і прийнятих зобов'язань використовується також настройка 41 розділу довідника “Загальні поняття” “КЕКВ”. Перша частина звіту формується на основі даних рзділу “Суми видатків”, друга частина - на основі підрозділу “Зобов'язання” розділу “Облік зобов'язань”.

Касова книга, вкладений лист касової книги

У касовій книзі реєструються всі операції по одному з рахунків, для яких у плані рахунків задана типова форма аналітичного обліку 4 (“Грошові кошти”). Звіт формується за будь-який період.

Умови формування касової книги задаються шляхом заповнення полів форми “Умови відбору”. У поля “По документам” заносять діапазон дат реєстрації господарських операцій.

Вкладений лист касової книги містить звіт про операції, які враховують рух грошових коштів за один день.

Всі звіти (крім №1 “Баланс”) можна сформувати за допомогою генератора табличних додатків. Зміст і форма таких звітних документів цілком задаються користувачем.

Робота з табличними додатками починається з їх створення і настройки, тобто формування тієї частини параметрів, які задаються один раз і в подальшому не змінюються.

Для обчислення значень клітинок таблиці можна використовувати формули. Формула складається із операндів, зв'язаних між собою арифметичними операціями: додати (+), вирахувати (-), перемножити (*), розділити (/).

У формулах у якості операндів дозволяється використовувати наступні функції:

Спеціальні функції отримання даних із бухгалтерського обліку:

ОБДЄ (рахунок1, рахунок2, дата1, дата2) оборот по дебету рахунка за визначений період;

ОБКР (рахунок1, рахунок2, дата1, дата2) оборот по кредиту рахунка за визначений період;

ОСДЄ (рахунок [ код валюти, аналітичний рахунок1, аналітичний рахунок2, аналітичний рахунок3 ] дата) - залишок по дебету рахунка на початок періоду;

ОСКР (рахунок, дата) - залишок по кредиту рахунка на початок періоду;

ОСТ (рахунок [ код валюти, аналітичний рахунок1, аналітичний рахунок2, аналітичний рахунок3 ] дата) - залишок по кредиту рахунка на початок періоду.

Математичні функції:

АБС (вираз) - абсолютне значення числа;

КОР (вираз) - квадратний корінь із числа;

МАКС (вираз1, вираз2) - максимальне із двох чисел;

МІН (вираз1, вираз2) - мінімальне із двох чисел;

МОД (вираз1, вираз2) - залишок від цілочисельного ділення одного числа на інше.

Для друку табличного додатку необхідно встановити курсор на найменування потрібного додатку у вікні перегляду списку табличних додатків і натиснути клавішу “F4”.

5. Організація охорони праці в Управлінні агропромислового розвитку Млинівської райдержадміністрації

Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.

Роботодавець - власник підприємства, установи(далі Управління агропромислового розвитку), організації або уповноважений ним орган, незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання, і фізична особа, яка використовує найману працю.

Працівник - особа, яка працює на підприємстві, в організації, установі та виконує обов'язки або функції згідно з трудовим договором (контрактом).

Дія Закону України "Про охорону праці" прийнятого 14 жовтня 1992 року - поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих.

Законодавство про охорону праці складається з Закону, Кодексу законів про працю України , Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів.

Під час укладання трудового договору у працівників Управління агропромислового розвитку виникають права на охорону праці. Умови трудового договору не можуть містити положень, що суперечать законам та іншим нормативно-правовим актам з охорони праці.

Під час укладання трудового договору роботодавець інформує працівника під розписку про умови праці та про наявність на його робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, можливі наслідки їх впливу на здоров'я та про права працівника на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору.