Порядок складання звіту про рух грошових коштів та прогнозування руху грошових потоків

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

З дисципліни «Звітність підприємства»

на тему

«Порядок складання Звіту про рух грошових коштів та прогнозування руху грошових потоків (на матеріалах ЗАТ «Зоря»)

Зміст

Вступ

1. Економічна сутність фінансової звітності підприємства

1.1 Огляд літературних джерел

1.2 Призначення, склад і вимоги до складання Звіту про рух грошових коштів

2. Організація обліку і порядок складання Звіту про рух грошових коштів в ЗАТ „Зоря”

2.1 Коротка характеристика підприємства

2.2 Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві

2.3 Порядок складання Звіту про рух грошових коштів на підприємстві

3. Аналіз фінансово-господарської діяльності ЗАТ „Зоря” по даним фінансової звітності

3.1 Задачі і методика аналізу фінансово-господарської діяльності

3.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Висновки

Список використаної літератури

Додатки

облік звіт бухгалтерський грошовий

Вступ

Дані, що є основою прийняття рішень, представляються у формі фінансових звітів відповідних звітних періодів. Тому неможливо переоцінити значення повної та достовірної інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства при вирішенні поточних та перспективних господарських проблем. Для прийняття правильних управлінських рішень на рівні підприємства повинні використовуватись дані, які відповідають певним правилам, вимогам і нормам, що є зрозумілими та прийнятними для користувачів. Як наслідок процес підготовки та складання фінансових звітів повинен бути організований відповідно до законодавства та забезпечувати користувачів повною, правдивою, неупередженою інформацією про фінансові результати діяльності і фінансовий стан підприємства. А так як є і зовнішні користувачі то фінансова звітність забезпечує у повній мірі їх потреби, пов'язані з інформацією про даний суб'єкт господарювання. Отже, фінансова звітність є провідною категорією, що покликана забезпечити користувачів в інформації і як наслідок створити умови для ефективної та цілеспрямованої роботи підприємства.

Метою курсової роботи є вивчення принципів формування Звіту про рух грошових коштів (форма № 3) підприємства, проведення фінансового аналізу підприємства на його основі та на основі інших форм фінансової звітності.

Задачами даної роботи є: вивчення нормативно-законодавчої бази по темі дослідження; вивчення методології формування показників звітності; аналіз системи бухгалтерського обліку досліджуваного підприємства; проведення аналізу фінансового стану підприємства з метою виявлення резервів поліпшення його платоспроможності; прогнозування можливих фінансових результатів, економічної рентабельності виходячи з реальних умов господарської діяльності і наявності власних і позикових ресурсів; розробка конкретних заходів, спрямованих на більш ефективне використання фінансових ресурсів і зміцнення фінансового стану підприємства.

- виживання підприємства в умовах конкурентної боротьби;

- запобігання банкрутства і великих фінансових невдач;

Об'єктом дослідження є фінансова звітність «Методичні та теоретичні аспекти складання Звіту про фінансові результати його виробничо-господарська і фінансова діяльність, а також фінансовий стан.

1. Економічна сутність фінансової звітності підприємства

1.1 Огляд літературних джерел

Розкриваючи тему курсової роботи був вивчений великий обсяг літератури, з яких можна звернути увагу на наступні.

У більшому ступені робота ґрунтується на нормативних документах, а саме на Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 „Звіт про фінансові результати” у якому визначаються методологічні принципи формування бухгалтерського балансу, також Законом України „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” №996-ХIV від 16.07.1999р.

Дуже доступно розкрита тема в книзі Грабової Н.Н., Добровського В.Н.: „Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах”, Київ „А.С.К.”2003 . Книга складається з двох розділів: „Теоретичні основи бухгалтерського обліку” і „Бухгалтерський облік у виробничих і торговельних підприємствах”. У першому розділі книги розкривається теоретичний зміст основних категорій і принципів організації бухгалтерського обліку. Другий розділ містить питання методики і техніки бухгалтерського і податкового обліку стосовно до діючих законодавчих і нормативних актів в області обліку, звітності й оподатковування. В другому розділі автор розкриває тему «Фінансова звітність» на підставі нормативних документів. Як наочний посібник автор пропонує наскрізні приклади і на підставі прикладів правильне оформлення документів. Наприкінці кожного підрозділу, розділу, у виді таблиці надруковані основні бухгалтерські проводки, для полегшення роботи студентів.

Вивчаючи методичний посібник „Облік на підприємстві” серії „Баланс Бібліотека бухгалтера” №3,2004 , можна сказати, що в посібнику консультаційний матеріал представлений на умовах наскрізного приклада діяльності промислово-торговельного підприємства з моменту його реєстрації до одержання фінансових результатів.

Метою посібника „Облік на підприємстві” є розкриття тим бухгалтерського обліку на прикладах із практикою заповнення первинної документації. Посібник призначений для початківців, для тих, хто мало знаком з бухгалтерською наукою, але мріє опанувати професією бухгалтера. Методичний посібник „Облік на підприємстві” - посібник про сучасний бухгалтерський облік, що містить унікальну колекцію консультацій: 1) для бухгалтера (касира) - „Облік розрахункових операцій” із заповненням касової книги, грошового чека, касових видаткових і прибуткових ордерів, документів по оформленню розрахунків з підзвітними особами;

2) для бухгалтера матеріаліста - „Облік виробничих запасів” із заповненням Доручення, Журналу реєстрації доручень, Акта їхнього списання, Договору про повну матеріальну відповідальність, Накладній, Податковій накладній, Оборотної і „сальдової” відомостей обліку матеріалів;

3) для заступника головного бухгалтера - „Облік основних засобів”, їхніх ремонтів, нарахування амортизації основних засобів із застосуванням різних методів і використанням 8 і 9 класу рахунків; складання Відомостей нарахування амортизації і заповнення форм №03-1, 03-3, 03-6; „Облік виробництва”, „Облік реалізації готової продукції” з розрахунками і складанням первинних документів.

У методичному посібнику описуються зміни, у яких говоритися про нововведення складання балансу. Крім бухгалтерського обліку в допомозі з кожної теми приведений податковий облік з урахуванням внесених змін Законом №349 з 01.01.03 р. у закон про прибуток.

Ціль книги „Бухгалтерський облік у торгівлі”, Н.Н. Грабової - розкрити особливості організації бухгалтерського обліку торгово-комерційної діяльності; на підставі діючих нормативних документів викласти порядок обліку товарних операцій на підприємствах; включаючи зовнішньоекономічну діяльність, основних засобів і нематеріальних активів, праці і заробітної плати, витрат звертання і фінансових результатів діяльності. Так само в книзі розглянуті методи економічного аналізу фінансового стану й оцінки платоспроможності підприємств.

У сімнадцятому розділі виробляється аналіз господарської діяльності і фінансового стану підприємства. Для зручності аналізу статті активу і пасиву балансу згруповані в однорідні по змісту групи в необхідних аналітичних розрізах (нерухоме майно, що течуть активи й ін.). Автор робить висновки по проведеному аналізі господарської діяльності підприємства і дає свої рекомендації з поліпшенню діяльності підприємства.

Підручник для середніх спеціальних навчальних закладів, написаний Савицької Г.В. „Аналіз господарської діяльності підприємства”, Москва, 2001, складається з двох частин. У першій частині підручника викладаються теоретичні основи аналізу господарської діяльності підприємства як системи узагальнених знань про предмет, метод, задачі, методиці й організації мікроекономічного аналізу. Друга частина присвячена методиці комплексного аналізу результатів господарської діяльності підприємств. Розглянуто новітні методики аналізу, характерні для ринкової економіки. Значне місце приділяється викладові методики фінансового аналізу підприємства з урахуванням останніх наробітків у цій предметній області. Після кожної теми приводяться питання і завдання для перевірки і закріплення знань.

При викладі матеріалу автор виходив з того, що студенти, що вивчають даний предмет, уже знайомі з питаннями економіки, організацією і плануванням виробництва на промислових підприємствах, бухгалтерським обліком і звітністю, статистикою, фінансовим менеджментом, маркетингом і іншими суміжними дисциплінами, на які спирається аналіз господарської діяльності.

У двадцять четвертих розділів автор проводить аналіз фінансового стану підприємства. Джерелами для аналізу є документи бухгалтерського обліку: „Баланс”, „Звіт про наявність і рух основних коштів”, „Баланс виробничої потужності” і ін.

У підручнику „Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України” описані основи теорії бухгалтерського фінансового обліку, його організація на підприємствах України. Велика увага приділяється вивченню економічного змісту рахунків бухгалтерського обліку і методології його ведення з урахуванням вимог пропонованих Національними стандартами, з використанням останніх нормативних документів, введених в Україні з 1 червня 2000 року.

Автор підручника - професор кафедри обліку й аудита Українського державного університету харчових технологій Н.М. Ткаченко.

Підручник складається з двох розділів. У першому описуються основи бухгалтерського обліку. В другому - бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України. У підручнику чітка будівля бухгалтерського балансу зі змінами, що відбувалися в організації і техніку ведення обліку. Це підвищує роль обліку як основного засобу одержання достовірної інформації для прийняття економічно обміркованих рішень і передбачення ризику у виробничо-господарській фінансовій діяльності підприємства, у системі оподатковування, у складанні балансу, фінансової звітності й ін.

1.2 Призначення, склад і вимоги до складання Звіту про рух грошових коштів

Фінансова звітність - це узагальнена інформація, яка ґрунтується на даних бухгалтерського обліку про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства і потрібна зацікавленим особам (користувачам) для прийняття рішень.

Терміном “підприємство” позначено широке коло осіб, адже згідно з Законом про бухгалтерський облік обов'язок складати фінансову звітність поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва суб'єктів господарської діяльності.

У деяких випадках бухгалтерську звітність складають і неюридичні особи. Зокрема, відповідно до п.5 ст.8 Закону про бухгалтерський облік філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, якщо їх виділено на окремий баланс, зобов'язані вести бухгалтерський облік. Результати такого обліку включають до фінансової звітності підприємства - юридичної особи. Показники діяльності філій, представництв, відділень та інших відокремлених підрозділів підприємства, не виділених на окремий баланс, також включають до фінансової звітності юридичної особи, як це передбачено п.11 П(С)БО 1. [1]

До користувачів фінансової звітності відносяться як юридичні, так і фізичні особи, яким для прийняття рішення потрібна інформація про діяльність підприємства. Усіх користувачів можна умовно розділити на зовнішніх і внутрішніх.

До зовнішніх користувачів належать:

- інвестори;

- акціонери;

- кредитори та постачальники;

- покупці та клієнти;

- податкові органи;

- органи державної статистики;

- інші державні установи.

До внутрішніх користувачів належать:

- керівництво підприємства;

- управлінський персонал;

- працівники підприємства;

- профспілкові органи.

Потреби користувачів визначають обсяг інформації, а, відповідно, і склад фінансової звітності, а також її види та форми. Цілком зрозуміло, що користувачам фінансової звітності великого заводу потрібна більш докладна інформація, ніж користувачам фінансової звітності невеликої майстерні, а потреби користувачів звітності банків суттєво відрізняються від потреб користувачів звітності бюджетних установ. Чинні нормативні документи бухгалтерського обліку (у тому числі Закон про бухгалтерський облік) враховують це і передбачають різну за складом, видами та формами фінансову звітність для різних категорій суб'єктів господарювання. Форми фінансової звітності перелічено у п.2 ст.11 Закону про бухгалтерський облік. Усього їх п'ять:

- баланс;

- звіт про фінансові результати;

- звіт про рух грошових коштів;

- звіт про власний капітал;

- примітки до звітів.

Форми фінансової звітності та порядок їх складання згідно з статтею 11 Закону про бухгалтерський облік встановлено:

- Державним казначейством України (для бюджетних установ);

- Національним банком України (для банків);

- Міністерством фінансів України (для всіх інших підприємств і організацій).

Але не всі суб'єкти господарювання зобов'язані складати і подавати користувачам повний комплект (тобто всі п'ять форм) фінансової звітності.

За складом розрізняють фінансову звітність:

- суб'єктів малого підприємництва та представництв іноземних суб'єктів господарської діяльності;

- інших суб'єктів господарської діяльності. [2]

Керуючись цією нормою Закону про бухгалтерський облік, Міністерство фінансів України розробило не запланований спочатку (тобто не включений до Програми реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів) стандарт П(С)БО 25. Цим стандартом передбачено, що фінансова звітність суб'єктів малого підприємництва включає тільки дві форми:

- баланс;

- звіт про фінансові результати.

Обидві ці форми об'єднані загальною назвою (“Фінансовий звіт суб'єкта малого підприємництва”) і мають скорочену (порівняно з аналогічними формами для інших підприємств) кількість показників.

Відповідно до статті 13 Закону про бухгалтерський облік і пункту 12 П(С)БО 1 звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Проміжну звітність складають щоквартально або щомісяця наростаючим підсумком з початку звітного року, і вона для всіх підприємств включає тільки дві форми - баланс і звіт про фінансові результати.

У окремих випадках звітний період може бути меншим або більшим за рік. Зокрема:

- перший звітний період щойно створеного підприємства може бути меншим ніж 12 місяців, але не повинен перевищити 15 місяців. Зазначені норми дозволяють дійти висновку про те, що підприємства, створені (зареєстровані) у період з 1 жовтня до 31 грудня, фінансову звітність за цей період не складають. Першим звітним періодом для них буде період із дати реєстрації до кінця наступного року;

- звітним періодом підприємства, що ліквідують, є період з початку року до дати прийняття рішення про його ліквідацію. Це передбачено п.3 ст.13 Закону про бухгалтерський облік і п.13 П(С)БО 1.

Згідно з п.21 П(С)БО 1 у кожному фінансовому звіті (залежно від його форми) має бути вказано:

- або дату, станом на яку наведено його показники (баланс);

- або період, який охоплює цей звіт (звіт про фінансові результати, звіт про рух грошових коштів, звіт про власний капітал). Якщо період, за який складено фінансовий звіт, відрізняється від основного (календарний рік) або проміжного (квартал, місяць) звітного періоду, то причини та наслідки цього повинні бути розкриті у примітках до фінансової звітності.

Відповідно до вимоги ст.14 Закону про бухгалтерський облік постановою Кабінету Міністрів України затверджено Порядок № 419, яким визначено порядок і встановлено такі терміни подання фінансової звітності:

- квартальна (крім зведеної та консолідованої) - не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним;

- річна - не пізніше 20 лютого року, наступного за звітним.

Якщо дата подання звітності збігається з неробочим (вихідним або святковим днем), термін подання переносять на перший після вихідного робочий день.

Для подання і сприйняття інформації найзручнішою є таблична форма. Саме тому всі звітні форми (у тому числі й примітки до фінансової звітності) подано у вигляді таблиць.

Основний елемент форм фінансової звітності - стаття. Кожна стаття відповідає конкретному виду об'єктів обліку (активів, зобов'язань, капіталу, витрат, доходів тощо). Як правило, стаття - це один рядок, що має свій код (умовну позначку), який складається з трьох цифр. У балансі деякі статті складаються з трьох цифр. Наприклад, стаття “Нематеріальні активи” має три рядки (їх коди 010, 011, 012). За економічним змістом статті об'єднано в розділи та частини. [13, c.164]

У звіті про фінансові результати (форма № 2) і у звіті про рух грошових коштів (форма № 3) наводять показники як за звітний, так і за попередній періоди. Отже, забезпечують порівнянність показників - одну з якісних характеристик фінансової звітності, передбачених п.14 П(С)БО 1. Але у звіті про фінансові результати для заповнення призначено дві графи, а в звіті про рух грошових коштів - чотири, оскільки в кожній статті (як за звітний, так і за попередній періоди) потрібно подати дані про надходження та витрати. У звіті про власний капітал (форма № 4) кожна графа відповідає одному з видів капіталу (статутний, додатковий, резервний тощо). А в примітках до річної фінансової звітності (форма № 5), що складається з кількох автономних розділів, у різних розділах різна кількість граф. [3]

Порядок заповнення третьої форми фінансової звітності регулюється положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 3 “Звіт про фінансові результати”, де розкриті основні терміни, зміст статей балансу та порядок визнання, оцінка та розкриття статей балансу, а також визначена стандартизована форма звітності, яка передбачає, як і більшість фінансових звітів наявність таких обов'язкових реквізитів, як: назву підприємства, територія, на якій зареєстровано підприємство, форма власності, орган державного управління, галузь діяльності, вид економічної діяльності, одиниця виміру: тис. грн., та адреса підприємства, а також контрольна сума та дата, на яку складена звітність. Більшість перелічених показників має свій статичний код, який вказується у відповідній графі. Наприклад, код підприємства складається з 8-ми цифр.

„Звіт про рух грошових коштів” (далі форма № 3) є однією з найскладніших форм. Порядок заповнення його регламентується П(С)БО 4. Складність цієї форми зумовлена тим, що для її заповнення потрібно детально проаналізувати як показники даних бухгалтерського обліку, так і перші дві форми фінансової звітності: балансу та звіту про фінансові результати. Крім того, у більшості українських бухгалтерів немає ні досвіду заповнення цього звіту, ні додаткової інформації, що пояснює „хитрощі” визначення окремих показників форми № 3. А оскільки форму № 3 складають тільки один раз на рік, то навіть відновити у пам'яті те, що відображали у ній рік тому, буває складно. Форму № 3 не подають підприємства малі, які в свою чергу керуються положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 25, який не містить звіту про рух грошових коштів.

Форму № 3 слід заповнювати після складання балансу (форма № 1) і звіту про фінансові результати (форма № 2). Причому для зручності використання даних, відображених у балансі підприємства, доцільно провести певну підготовчу роботу. Оскільки в процесі заповнення форми № 3 знадобляться дані про приріст (убуток) активів і зобов'язань багатьох статей балансу підприємства, цю інформацію можна підготувати заздалегідь. Для її отримання можна запропонувати додати до традиційної форми балансу додаткову графу 5 як в активі, так і в пасиві. Цю додаткову графу потрібно заповнити для кожного рядка балансу, що містить числову інформацію. Показник графи 5 для кожного рядка розраховують як різницю між показниками граф 4 і 3 цього самого рідка. Потім ці дані буде використано під час заповнення відповідних рядків форми № 3.

Згідно з П(С)БО 4 метою складання звіту про рух грошових коштів є надання користувачам фінансової звітності повної і достовірної інформації про зміни, що відбулися у складі грошових коштів підприємства та їх еквівалентах.

Під грошовими коштами підприємства розуміється готівка, кошти на рахунках у банках і депозити до запитання. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові високоліквідні фінансові інвестиції, які вільно конвертуються у певні суми коштів і характеризуються незначним ризиком зміни їхньої вартості. Як приклад еквівалента грошових коштів можна навести високоліквідні цінні папери з дуже коротким терміном погашення (векселі, сертифікати тощо). [24, c. 226]

У звіті про рух грошових коштів наводяться дані про рух грошових коштів протягом звітного періоду в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Якщо рух грошових коштів у результаті однієї операції включає суми, які належать до різних видів діяльності, то ці суми слід наводити окремо у складі відповідних видів діяльності.

Підприємство розгорнуто наводить суми надходжень і видатків, що виникають в результаті операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

Негрошові операції (отримання активів шляхом фінансової оренди, бартерні операції, придбання активів шляхом емісії акцій тощо) не включаються до звіту про рух грошових коштів.

У міжнародній практиці існує два основних методи складання звіту про рух грошових коштів: прямий і непрямий.

Прямий метод передбачає послідовне відображення всіх надходжень і вибуття грошових коштів, а також визначення приросту або зменшення грошових коштів за звітний період як різниці між ними. Непрямий метод полягає у визначенні чистого руху грошових коштів шляхом послідовного коригування прибутку (збитку) звітного періоду на вплив негрошових операцій, змін у складі запасів, дебіторської та кредиторської заборгованостей, доходів і витрат, пов'язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.

І хоча ці методи не знайшли свого відображення у П(С)БО 4, під час заповнення форми № 3 передбачено використання обох таких методів:

прямого - для надання інформації про рух грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності;

непрямого - для надання інформації про рух грошових коштів у результаті операційної діяльності.

Заповнюючи поетапно форму № 3 підприємство повинно отримати її підсумковий показник - значення рядка 400 “Чистий рух коштів за звітний період”, хоча, по суті, його значення відоме ще до складання цієї форми (як різниця показників рядків 230 і 240 активу балансу на кінець і початок звітного періоду). Під час заповнення форми № 3 слід керуватися П(С)БО 4, а також скористатися Методичними рекомендаціями № 053.

Форма № 3 складається з трьох розділів:

- “Рух коштів у результаті операційної діяльності”;

- “Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності”;

- “Рух коштів у результаті фінансової діяльності”.

Операційна діяльність - основна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, які не є інвестиційною чи фінансовою. Прикладом операційної діяльності може бути будь-яке придбання матеріальних цінностей, реалізація продукції (товарів, послуг), платежі постачальникам тощо.

Фінансова діяльність - діяльність, яка спричиняє зміни розміру і складу власного і позикового капіталу підприємства. Прикладом такої діяльності можуть бути операції з випуску акцій, отримання і погашення позик, виплати дивідендів тощо.

Інвестиційна діяльність - діяльність, пов'язана з придбанням і реалізацією необоротних активів, фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Прикладом інвестиційної діяльності можуть бути операції з придбання основних фондів, надання позик іншим підприємствам, інвестиції у цінні папери.

Водночас під час заповнення кожного розділу форми № 3 підприємству слід пам'ятати, що цей поділ досить умовний і повинен враховувати специфіку діяльності підприємства. Адже є, наприклад, спеціалізовані підприємства, які займаються тільки інвестиційною діяльністю, і відповідно, для них вона буде операційною. Якщо підприємство займається лише купівлею-продажем цінних паперів, то для нього такі операції є основним видом діяльності, отже, вони знайдуть своє відображення під час заповнення першої частини цієї форми. Продаж виробничим підприємством частини акцій, якими воно володіє, є складовою його інвестиційної діяльності, і надходження коштів у результаті такої операції знайде своє відображення у другому розділі звіту. Тобто подібна класифікація індивідуальна для кожного підприємства, і вона повинна знайти своє відображення в одному із розділів наказу про облікову політику підприємства.

Рух коштів у результаті операційної діяльності.

Перший розділ форми № 3 включає в себе рядки з 010 до 170 і починається з відображення в ньому показника “Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування”, який переносять до цієї форми зі звіту про фінансові результати

Звіт про рух грошових коштів структурою поділяється на такі графи:

1) назва статті;

2) код рядка;

3) показники за звітний період:

- надходження;

- видаток;

4) показники за попередній період:

- надходження;

- видаток.

У свою чергу, розділ 1 містить такі підрозділи:

а) коригування на:

- амортизацію необоротних активів;

- збільшення (зменшення) забезпечень;

- збиток (прибуток) від нереалізованих курсових різниць;

- збиток (прибуток) від неопераційної діяльності;

- витрати на оплату відсоток;

- підсумковий рядок “прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах”.

б) зменшення (збільшення):

- оборотних активів;

- витрат майбутніх періодів.

в) збільшення (зменшення):

- поточних зобов'язань;

- доходів майбутніх періодів;

- проміжний підсумковий рядок “грошові кошти від операційної діяльності”.

г) сплачені:

- відсотки;

- податки на прибуток;

д) підсумковий рядок “чистий рух коштів до надзвичайних подій”;

е) рух коштів від надзвичайних подій;

є) завершальний підсумковий рядок “чистий рух коштів від операційної діяльності”.

Рух грошових коштів у результаті операційної діяльності визначається шляхом коригування прибутку (збитку) від звичайної діяльності до оподаткування на суми:

- змін запасів, дебіторської та кредиторської заборгованості, пов'язаної з операційною діяльністю, протягом звітного періоду;

- наведені в негрошових статтях;

- наведені в статтях, які пов'язані з рухом грошових коштів у результаті інвестиційної та фінансової діяльності.

Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності.

Рух грошових коштів у результаті інвестиційної діяльності визначається на основі аналізу змін у статтях розділу балансу “Необоротні активи” та статті “Поточні фінансові інвестиції”.

Розділ 2 форми № 3 включає:

1) реалізація:

- фінансових інвестицій;

- необоротних активів;

- майнових комплексів;

2) отримані:

- відсотки;

- дивіденди;

- інші надходження;

3) придбання:

- фінансових інвестицій;

- необоротних активів;

- майнових комплексів;

- інші платежі;

4) чистий рух коштів до надзвичайних подій;

5) рух коштів від надзвичайних подій;

6) чистий рух коштів від інвестиційної діяльності.

Заповнення другого і третього розділу форми № 3 ґрунтується на використанні так званого прямого методу, який передбачає послідовне відображення всіх надходжень і вибуття коштів, пов'язане з інвестиційною або фінансової діяльністю. [4]

У рядка 180-270 форми № 3 відображають реальне надходження і вибуття коштів (без урахування податку на додану вартість), пов'язане з реалізацією та придбанням фінансових інвестицій, необоротних активів, отримання підприємством дивідендів тощо. У цих рядках не відображають заборгованості за передані, але не оплачені активи.

Показник рядка 280 обчислюють арифметично. Для цього потрібно від суми показників рядків 180-230 графи 3 відняти суму показників 240-270 графи 4.

Для заповнення рядка 300 слід показник рядка 280 збільшити на показник графи 3 рядка 290 (або зменшити) на показник графи 4 рядка 290).

Рух коштів у результаті фінансової діяльності.

Рух грошових коштів у результаті фінансової діяльності визначається на основі змін у статтях балансу за розділом “Власний капітал” та статтях, пов'язаних з фінансовою діяльністю, у розділах балансу: “Забезпечення наступних витрат і платежів”, “Довгострокові зобов'язання” і “Поточні зобов'язання” (короткострокові кредити банків, поточна заборгованість за довгостроковими зобов'язаннями, поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками).

Заповнення цього розділу здійснюють прямим методом у порядку, аналогічному до порядку заповнення розділу ІІ. Тобто слід відобразити безпосереднє надходження і вибуття коштів у результаті фінансової діяльності. Підсумковий показник цього розділу (рядка 390) визначають так. Різницю сум показників рядків 310-330 і рядків 340-360 збільшують на показник графи 3 рядка 380 (і/або зменшують на показник графи 4 рядка 380). Рядок 400 “Чистий рух коштів за звітний період” - фактично підсумковий показник форми № 3, відомий ще до її заповнення. Цей показник визначають шляхом арифметичного додавання сум підсумкових показників кожного з розділів форми: рядка 170, рядка 300 і рядка 390.

Рядок 410 “Залишок коштів на початок року” має довідковий характер, і його визначають як суму показників рядків 230 і 240 графи 3 балансу.

У рядку 420 “Вплив змін валютних курсі на залишок коштів” показують суму додатної або від'ємної курсової різниці від перерахунку залишку коштів в іноземній валюті у результаті коливань валютного курсу протягом звітного періоду. У рядку 430 “Залишок коштів на кінець року” наводять різницю між сумою грошових надходжень і витрат, відображених у рядках 400-420. Математично це алгоритм матиме такий вигляд: Рядок 430 = рядок 410 + рядок 400 +/- рядок 420. [40, c.36]

2. Організація обліку і порядок складання звітності в ЗАТ «Зоря»

2.1 Коротка характеристика підприємства

ЗАТ «Зоря» - товариство по виробництву цукру по видам ЗАТ «Зоря» цукру завод” був створений 15 лютого 1983 р. господарствами району шляхом добровільного об'єднання на добровільних початках їх грошово-матеріального майна і трудових ресурсів для виробництва комбікормів і забезпечення ним господарств. У 1992 р. Веселоподільський цукровий завод перетворено в міжгосподарський. Протоколом загальних зборів від 07 березня 1998 року було вибрано голову і членів правління, спостережної ради та ревізійної комісії. У 1999 році Протоколом засідання спостережної ради ЗАТ «Зоря» від 27 грудня тимчасово виконуючи обов'язки голови правління назначений Петренко І.П., від 31 грудня тимчасово виконуючим обов'язки голови правління був назначений Чеверда П.І., який на загальних зборах у 2004 році назначений головою правління Товариства.

Основним видом діяльності товариства є виробництво цукру, надання послуг населенню по переробці цукрового буряка. Динаміка доходу від реалізації основної продукції не була однозначною. Так, значення цього показника за 2010 рік у порівнянні з 2008 р. свідчить про його зростання на 7423,3 -тис. грн. чи 121,3%, що є дуже гарним фактором у діяльності Товариства. Ринком збуту цукру продукції ЗАТ «Зоря» у Чутівському районі охоплює слідуючи філії Агрофірми „Україна”; „Новоселовка”; „Спепне”; філія „Рассвет”. Виробництво цукру забезпечує більш ніж 89 % доходу від реалізації продукції Товариства. Собівартість реалізованої продукції протягом трьох років мала тенденцію збільшення за рахунок дорожчання сировини. Підприємство здійснює бухгалтерський облік результатів своєї господарської діяльності, а так само веде статистичну звітність і надає ї у встановленому порядку й обсязі органам державної статистики. Перший фінансовий рік почався з дати реєстрації, закінчився 31 грудня цього ж року, наступні фінансові роки визначаються відповідно до календарного. Фінансово - господарська діяльність підприємства здійснюється відповідно до планів, що затверджуються зборами акціонерів підприємства. Підприємство самостійно визначає перспективи розвитку, планує і здійснює свою діяльність, виходячи з аварійності і витіканні термінів експлуатації споруджень і комунікацій, а так само виходячи з платоспроможності клієнтів.

2.2 Оцінка організації бухгалтерського обліку на підприємстві

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безупинно з дня реєстрації підприємства. Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку і забезпечення фіксування фактів здійснення всіх господарських операцій у первинних документах, схоронність оброблених документів, регістрів і звітності протягом установленого терміну, але не менш трьох років, несе керівник підприємства і головний бухгалтер.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку на підприємстві введені в штат підприємства бухгалтера і створена бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером.

Підприємство самостійно визначає облікову політику; обирає форму бухгалтерського обліку як визначену систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації й узагальнення інформації в них з дотриманням єдиних принципів і з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку. Керівник підприємства створює необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського, забезпечує неухильне виконання всіма підрозділами, службами і працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог бухгалтера по дотриманню порядку оформлення і передачі для обліку первинних документів.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних принципів бухгалтерського обліку, складання і надання у встановлений термін фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь в оформлення матеріалів, зв'язаних з нестачею і відшкодуванням утрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства.

Єдина система обліку на ЗАТ «Зоря» забезпечується трьома нерозривно зв'язаними видами обліку: оперативно-технічним, статистичним і бухгалтерським. Також на підприємстві ведеться податковий облік відповідно до законодавства України.

Головний бухгалтер підприємства відповідно до Закону України від 16.07.99 р. № 996 - ХІ „Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” і відповідно до Положень (стандартами) бухгалтерського обліку з метою забезпечення єдиних принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для складання і надання звітності розробив наказ „Про облікову політику ТОВ «ФЕТ», що був затверджений 7 березня 2000 року генеральним директором.

Записи в журнали-ордери (основні регістри) бухгалтерія здійснює безпосередньо на підставі виконавчих документів у міру їхньої обробки. У журналах-ордерах хронологічний і систематичний облік сполучені. Звідси зрозуміло і назва цих регістрів: вони одночасно служать журналами (оскільки записи в них здійснюються в хронологічному порядку) і ордерами (оскільки місячні обороти журналів-ордерів у розрізі кореспондуючих рахунків заміняють собою меморіальні ордери).

Журнали-ордера для попередження повторних записів побудовані по кредитовій ознаці: всі операції відбивають по кредиту даного синтетичного рахунка і дебету кореспондуючих з ним рахунків. Кредитова ознака узята в основу побудови журналів-ордерів тому, що кредит рахунка в більшості випадків показує як би початок руху коштів, відкіля вони надходять, а дебет - його закінчення, тобто куди засоби використані.

По рахунках, які охоплюють велику кількість об'єктів, що враховуються, (основні засоби, матеріали й ін.), аналітичний облік ведуть у загальноприйнятому порядку (на картках або в книгах).

Наприкінці місяця по кожному синтетичному рахунку Головної книги виводять залишок, який записують в окрему графу. За даними Головної книги складають баланс.

Після складання балансу журнали-ордери здаються в бухгалтерський архів, де вони переплітаються в окремі папки з дотриманням хронологічної послідовності (рис. 2.1.).

Рис. 2.1. Схема документообігу в ЗАТ «Зоря»

2.3 Порядок складання фінансової звітності на підприємстві

Порядок складання фінансової звітності на ЗАТ «Зоря» можна розглянути на прикладі, який відображає діяльність підприємства за 2010 рік.

Приклад. За 2010 рік на ЗАТ «Зоря» були здійснені такі операції.

Була реалізована продукція на суму 3 000 000 грн., крім того, ПДВ - 600 000 грн., підприємство отримало на розрахунковий рахунок за реалізовану продукцію 2 500 000 грн., крім того, ПДВ - 500 000 грн., покупці перерахували аванс за нереалізовану продукцію на рахунок підприємства в сумі 1 000 000 грн., крім того, ПДВ - 200 000 грн.

Виробничі витрати склали 1 000 000 грн. (використані матеріали - 725 000 грн., нарахована зарплата - 200 000 грн., зроблені нарахування на зарплату - 75 000 грн.).

Загальновиробничі витрати - 412 500 грн. (нараховані амортизація виробничого устаткування - 5250 грн., комунальні послуги - 75 000 грн., крім того, ПДВ - 15 000 грн., нарахована зарплата 100 000 грн., зроблено нарахування на зарплату - 37 500 грн., нарахована амортизація нематеріальних активів 6000 грн., послуги сторонніх організацій - 163 750 грн., крім того, ПДВ - 32 750 грн., списані МШП -25 000 грн.).

Виробнича собівартість реалізованої продукції склала 1 412 500 грн.

Адміністративні витрати - 340 000 грн. (аудиторські послуги - 200 250 грн., крім того, ПДВ - 40 050 грн., заробітна плата адміністративного персоналу - 100 000 грн., нарахування на зарплату - 37 500 грн., нараховано комунальний податок - 2250 грн.). Витрати на збут - 210 000 грн., (маркетингові послуги - 21 000 грн., крім того, ПДВ - 4200 грн., рекламні послуги - 189 000 грн., крім того, ПДВ - 37 800 грн.).

Витрати іншої операційної діяльності - 16 000 грн. (штрафні санкції -16 000 грн).

Оплачена й оприбуткована сировина і матеріали на суму 600 000 грн., крім того, ПДВ - 120 000 грн.

Оплачені й оприбутковані МШП терміном служби менш 365 днів на суму

25 000 грн., крім того, ПДВ - 5000 грн.

Нараховано дивіденди акціонерам - 28 571 грн.

Виплачено дивіденди акціонерам - 20 000 грн.

Зроблено відрахування в резервний фонд підприємства - 500 грн.

Отримано заробітну плату з банку в касу підприємства - 330 000 грн.

Видано заробітну плату з каси - 330 000 грн.

Зроблено утримання з зарплати:

* прибутковий податок - 60 000 грн.;

* збору на обов'язкове державне пенсійне страхування - 8000 грн.;

* внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування по безробіттю - 1000 грн.;

* внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в зв'язку з тимчасовою непрацездатністю - 1000 грн.

Перераховано податки:

* у пенсійний фонд - 136 000 грн.;

* у фонд соціального страхування по тимчасовій непрацездатності - 13 000 грн.;

* у фонд соціального страхування в зв'язку з травмами на виробництві - 4000 грн.;

* у фонд соціального страхування на випадок безробіття - 7000 грн.;

* прибутковий податок - 60 000 грн.;

* комунальний податок - 2000 грн.

Нараховано податок на прибуток відповідно до декларації про прибуток підприємства - 350 000 грн., включаючи сплачений податок на дивіденди - 8571 грн.

Перераховано у бюджет податок на прибуток - 100 000 грн.

Ці операції відображаються в бухгалтерському обліку підприємства як приведено в таблиці (додаток Д).

На наступному етапі складається оборотно-сальдова відомість, яка відображає початкові сальдо по всіх рахунках, обороти по дебету і кредиту рахунків і кінцеві сальдо рахунків.

Баланс складається на основі даних про залишки по рахунках бухгалтерського обліку шляхом їхньої систематизації й угруповання. Згруповані дані відбивають по окремих рядках, що називаються статтями балансу. Стан балансу регламентується стандартом № 2 „Баланс”.

3. Аналіз фінансово-господарської діяльності ЗАТ «Зоря» по даним фінансової звітності

3.1 Задачі і методика аналізу фінансово-господарської діяльності

Під фінансовим станом розуміється здатність підприємства фінансувати свою діяльність. Воно характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, необхідними для нормального функціонування підприємства, доцільним їхнім розміщенням і ефективним використанням, фінансовими взаєминами з іншими юридичними і фізичними особами, платоспроможністю і фінансовою стійкістю.

Щоб розвиватися в умовах ринкової економіки і не допустити банкрутства підприємства, потрібно знати, як керувати фінансами, який повинна бути структура капіталу по складу і джерелам утворення, яку частку повинні займати власні засоби, а яку позикові. Випливає знать і такі поняття ринкової економіки, як фінансова стійкість, платоспроможність, ділова активність, рентабельність і ін.

Головна мета аналізу - вчасно виявляти й усувати недоліки у фінансовій діяльності і знаходити резерви поліпшення фінансового стану підприємства і його платоспроможності.

Аналіз ЗАТ «Зоря» ґрунтується головним чином на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції складно привести до зіставленого виду. Відносні показники фінансового стану аналізованого підприємства можна порівнювати:

- с загальноприйнятими „нормами” для оцінки ступеня ризику і прогнозування можливості банкрутства;

- с аналогічними даними інших підприємств, що дозволяє виявити сильні і слабкі сторони підприємства і його можливості;

- с аналогічними даними за попередні роки для вивчення тенденції поліпшення або погіршення ФСП. [37, c. 123]

Аналізом фінансового стану займаються не тільки керівники і відповідні служби підприємства, але і його засновники, інвестори з метою вивчення ефективності використання ресурсів; банки - для оцінки умов кредитування і визначення ступеня ризику; постачальники - для своєчасного одержання платежів; податкові інспекції - для виконання плану надходження засобів у бюджет і т.д. Відповідно до цього аналіз поділяється на внутрішній і зовнішній. Розходження між ними представлені на рис. 3.1., хоча на практиці ці два види аналітичної роботи нерідко перетинаються (додаток Е).

Метою зовнішнього або експрес-аналізу є оперативна і спрощена оцінка фінансового благополуччя і динаміки розвитку суб'єкта, що хазяює. У процесі аналізу можна запропонувати розрахунок різних показників і доповнити його методами, заснованими на досвіді і кваліфікації фахівця.

Експрес-аналіз доцільно виконувати в три етапи: підготовчий етап, попередній огляд бухгалтерської звітності, економічне читання й аналіз звітності.

Бухгалтерська звітність являє собою комплекс взаємопов'язаних показників фінансово-господарської діяльності за звітний період. Звітним формам властивий як логічний, так і інформаційний взаємозв'язок. Суть логічного зв'язку складається у взаємному доповненні і взаємній кореспонденції звітних форм, їхніх розділів і статей. Деякі найбільш важливі балансові статті розшифровуються в супутніх формах. Розшифровку інших показників при необхідності можна знайти в аналітичному обліку.

„Звіт про рух грошових коштів” (форма № 3) є однією з найскладніших форм. Порядок заповнення його регламентується П(С)БО 4. Складність цієї форми зумовлена тим, що для її заповнення потрібно детально проаналізувати як показники даних бухгалтерського обліку, так і перші дві форми фінансової звітності: балансу та звіту про фінансові результати.

Основною метою Звіту про рух грошових коштів є надання інформації про надходження і вибуття коштів підприємства протягом звітного періоду, про поточну, інвестиційну і фінансову діяльність підприємства за звітний період. Використовується Звіт про рух грошових коштів як адміністрацією підприємства при розрахунку ліквідності, визначенні дивідендів, оцінці впливу на загальний стан підприємства, так і зовнішніми користувачами - інвесторами і кредиторами. Адміністрації підприємства цей Звіт необхідний для того, щоб визначити, чи буде в підприємства досить наявних засобів для погашення короткострокової кредиторської заборгованості, вирішити питання про збільшення або зменшення розміру виплачуваних дивідендів, планувати інвестиційну і фінансову політику підприємства. Далі приведений порядок складання „Звіту про рух грошових коштів” (табл. 3.1.) в якому відображені тільки ті статті, які були затронуті відбувшимися операціями з прикладу.

Таблиця 3.1.

Порядок складання Звіту про рух грошових коштів

Стаття	Код рядка	Порядок розрахунку	Надходження/видаток
1	2	3	4
І. Рух коштів у результаті операційної діяльності
Прибуток (збиток) від звичайної діяльності до оподаткування	010	Ряд. 170 Ф. № 2
Коригування на:
амортизацію необоротних активів	020	Ряд. 032 Ф. № 1
Прибуток (збиток) від операційної діяльності до зміни в чистих оборотних активах	070	Ряд. 010 + ряд. 020 + гр. 3 ряд. 050 - гр. 4 ряд. 050
Зменшення (збільшення):
оборотних активів	080	Сума рядків 100 - 140, 150, 160, 170, 180, 200, 210, 250 балансу на кінець періода - сума цих рядків на начало періода
Збільшення (зменшення):
поточних зобов'язань	100	Сума рядків 520, 530, 540, 550, 560, 570, 580, 600, 610 балансу на кінець періода - сума цих рядків на начало періода
Грошові кошти від операційної діяльності	120	Гр. 3 ряд. 070 - гр. 4 ряд. 080 - гр. 4 ряд. 090 + гр. 3 ряд. 100
Сплачені:
податки на прибуток	140	За даними аналітичного обліку: Дт 641 /податок на прибуток Кт 311
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	150	Гр. 3 ряд. 120 - гр. 4 ряд. 140
Чистий рух коштів від операційної діяльності	170	Гр. 3 ряд. 120 - гр. 4 ряд. 140
II. Рух коштів у результаті інвестиційної діяльності
III. Рух коштів у результаті фінансової діяльності
Сплачені дивіденди	350	Д-т 671 в кореспонденції з 301
Чистий рух коштів до надзвичайних подій	370	Сума гр . 3 ряд. 310-360 - сума гр. 4 цих рядків
Чистий рух коштів за звітний період	400	Гр. 3 ряд. 170 - гр. 4 ряд. 300 - гр. 4 ряд. 390
Залишок коштів на початок року	410	Гр. 3 ряд. 230 Ф. № 1
Залишок коштів на кінець року	430	Гр. 3 ряд. 410 + гр. 3 ряд. 400

Більшість із приведених у табл. 3.1. показників, так само як і тенденції їхньої зміни, мають досить нескладну і наочну економічну інтерпретацію.

Багато яких з даних показників нерідко приводяться в звіті; у тому випадку, якщо в рамках експрес-аналізу визнається доцільним робити додаткові розрахунки, то вони цілком можуть виконуватися по спрощених алгоритмах. Зокрема, немає необхідності робити додаткове очищення балансу, а також перекомпонування окремих його статей і підрозділів.

У загальному виді програма поглибленого аналізу фінансово-господарської діяльності підприємства може виглядати так.

1. Попередній огляд економічного і фінансового становища суб'єкта господарювання

1.1. Характеристика загальної спрямованості фінансово-господарської діяльності

1.2. Виявлення „сигнальних” статей звітності

2. Оцінка й аналіз економічного потенціалу суб'єкта господарювання

2.1. Оцінка майнового стану

2.1.1. Побудова аналітичного балансу

2.1.2. Вертикальний аналіз балансу

2.1.3. Горизонтальний аналіз балансу

2.1.4. Аналіз якісних зрушень у майновому положенні

2.2. Оцінка фінансового становища

2.2.1. Оцінка ліквідності і платоспроможності

2.2.2. Оцінка фінансової стійкості

3. Оцінка й аналіз результативності фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання

3.1. Оцінка виробничої (основний) діяльності

3.2. Аналіз рентабельності

3.3. Оцінка положення на ринку цінних паперів

Перша група напрямків, по суті, і являє собою експрес-аналіз звіту (звітності). Наступні дві групи характеризують відповідно статику і динаміку фінансово-господарської діяльності, при цьому аналіз може виконуватися одним із двох способів: а) на підставі вихідної звітності; б) на підставі аналітичного нетто. Другий спосіб більш кращий, оскільки, як відзначалося вище, баланс, використовуваний у даний час, не вільний від визначених перекручувань.

Таким чином, побудова аналітичного балансу фактично переслідує такі цілі:

* підвищити реальність облікових оцінок майна в цілому й окремих його компонентах;

* представити баланс у формі, що полегшує розрахунок основних аналітичних коефіцієнтів.

Перша мета досягається проведенням додаткового очищення балансу від наявних у ньому регулятивів. Обов'язковість цієї процедури відноситься лише до розділу „Збитки”; що стосується балансових статей „Несплачений капітал” і „Вилучений капітал”, то ухвалення рішення про їхнє виключення остається на розсуд аналітика і може залежати, зокрема, від значимості цих статей у валюті балансу. Друга мета досягається побудовою узагальненого (згорнутого) балансу шляхом з'єднання деяких однорідних по складу елементів балансових статей і їхнього перекомпонування. Тим самим може бути різко скорочене число статей балансу, підвищена його наочність. Цей прийом особливо корисний і необхідний при порівняльному аналізі балансів вітчизняної і закордонної фірми. Як уже згадувалося, в економічно розвитих країнах немає твердої регламентації структури балансу. Тому одним з перших кроків порівняльного аналізу є приведення балансів до порівнянного по складу статей вигляду. Згортка може застосовуватися також при підготовці балансу для розрахунку аналітичних коефіцієнтів; компонуванням статей у цьому випадку досягається велика наочність для читання балансу і спрощуються алгоритми розрахунку. Відзначимо, що згортка балансу є цілком повсякденною процедурою при проведенні просторово-тимчасових зіставлень.

Аналітичний баланс використовується при проведенні вертикального і горизонтального аналізу, у ході якого вивчаються структура балансу, тенденції зміни його окремих статей і розділів, ступінь прогресивності й оптимальності майна підприємства.

3.2 Аналіз фінансово-господарської діяльності підприємства

Аналіз фінансової діяльності підприємства починається з огляду фінансового становища, яке характеризується розміщенням і використанням засобів (активів) і джерелами їхнього формування - власного капіталу і зобов'язань, тобто пасивів. Ці дані надані у формі № 1 “Баланс” (додатки А1, А2, А3). За даними форми № 1 за 2010 рік складемо порівняльний аналітичний баланс(додаток З).

Проведений аналіз статей балансу дозволяє визначити перш за все зміни, які відбулись в майновому стані підприємства, по-друге характеризує структуру активів і пасивів, що дозволяє визначити з яких джерел сформований капітал підприємства я як він розподілений. У структурі активів можна виділити наступні «сигнальні» статті:

- виробничі запаси - у 2009 році спостерігається ріст даної статті активу в порівнянні з 2008, а в 2010 відбулося невелике зниження. У цілому, можна охарактеризувати даний стан ростом обсягу виробництва; - основні засоби (залишкова вартість) - значення статті в 2010 і 2009 роках зросло в порівнянні з 2008 у середньому на 1000000грн. у результаті їхнього придбання, що не можна розглядати як негативне явище;

- товари - у 2009 році обсяг запасів товарів збільшився на 1400000 грн. У порівнянні з 2008 роком, а в 2010 році - знизився на 400000 грн., це говорить про збільшення обсягів торговельної діяльності;