Стан і шляхи удосконалення обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі в ФГ "Стимул 777" Кремінського району Луганської області

Організаційно-економічна характеристика господарства. Стан організації обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі, їх оцінка, інвентаризація і особливості аудиту. Шляхи удосконалення первинного синтетичного та аналітичного обліку в тваринництві.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 17.05.2011
Размер файла 138,3 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Теоретичні та методологічні аспекти обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

2. Організаційно-економічна характеристика господарства

3. Стан організації обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі

3.1 Економічний зміст об'єкту, завдання обліку

3.2 Оцінка тварин на вирощуванні та відгодівлі

3.3 Організація первинного обліку та облік на фермі

3.4 Синтетичний і аналітичний облік тварин на вирощуванні та відгодівлі

3.5 Інвентаризація тварин на вирощуванні та відгодівлі

3.6 Аудит тварин на вирощуванні та відгодівлі

4. Удосконалення обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

4.1 Основні напрямки удосконалення бухгалтерського обліку в Україні

4.2 Шляхи удосконалення первинного синтетичного та аналітичного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

4.3 Організація обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі в умовах автоматизованої форми

Висновки та пропозиції

Список використаної літератури

Додаток

облік аудит тварина відгодівля інвентаризація

Вступ

Актуальність теми. Ситуація на ринку продовольства вимагає швидких і неординарних рішень, покликаних вивести вітчизняний аграрний і продовольчий сектори з кризи. В Україні назріла необхідність збільшення виробництва яловичини, зменшення її собівартості й підвищення її якості. Серед головних завдань аграрників є забезпечення населення високоякісними продуктами харчування і насамперед м`ясом. Збільшення його виробництва - одне з першочергових завдань працівників ферм.

Основою збільшення обсягів виробництва м`яса великої рогатої худоби повинно стати нарощування відгодівельного поголів`я цих тварин, ефективності його вирощування.

Враховуючи стан справ у тваринництві, слід звернути особливу увагу на такі важливі питання: формування стад спеціалізованого м`ясного скотарства; підвищення продуктивності тваринництва шляхом значного поліпшення племінної роботи; створення належної матеріально-технічної та кормової бази; забезпечення чіткого зоотехнічного обліку тварин у господарствах; широке впровадження прогресивних технологій; надання державної підтримки виробникам тваринницької продукції.

Важливе значення для підвищення ефективності виробництва продукції тваринництва має оперативність надходження облікової інформації. Основним постачальником облікової інформації є дані бухгалтерського обліку. Згідно Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 30.11.1999р. бухгалтерський облік на підприємствах будь-якої форми власності ведеться безперервно з початку реєстрації підприємства до його ліквідації.

Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на організацію і технологію виробництва, на побудову бухгалтерського обліку. До специфічних об`єктів обліку, яких не має жодна галузь народного господарства відносяться тварини на вирощуванні та відгодівлі. З одного боку, це матеріальні цінності, які надійшли з виробництва як готова продукція або куплені на стороні. З іншого - особливий вид засобів - живі організми, які знаходяться весь час у незавершеному виробництві.

Всі ці процеси повинні знаходити своє відображення в бухгалтерському обліку на підставі своєчасно оформленої документації.

Велику увагу в обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі треба звертати на контроль за їх наявністю через проведення інвентаризації. Саме за допомогою цього методу бухгалтерського обліку проводять звірку фактичної наявності поголів`я тварин з даними бухгалтерського обліку.

Крім цього, останнім часом все більше акцентується увага на формування нової складової загальної системи контролю - внутрішнього аудиту. За умови належної організації аудит сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції та зниженню її собівартості.

Дослідженню різних аспектів проблеми обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі присвячено наукові праці вітчизняних та зарубіжних вчених аграріїв: Н.В.Джугострянської, І.В. Ковальчука, М. Чумаченько, А. Топалова, С.Голова, М. Безуглого, В. Козиря, Л.Сука, М.Ф.Огійчука, Т.О.Мулика та інших. Разом з тим окремі питання з обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі залишаються недостатньо вивченими.

Все вище зазначене обумовило вибір теми дипломної роботи та визначило її структурну побудову.

Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є вивчення організації обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі і розробити шляхи щодо удосконалення організації їх обліку.

Досягнення поставленої мети обумовило постановку і вирішення наступних завдань:

- узагальнити теоретичні підходи щодо визначення економічного змісту об`єкту, завдань обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі;

- дослідити організацію первинного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі;

- розглянути оцінку тварин на вирощуванні та відгодівлі;

- проаналізувати стан організації синтетичного і аналітичного обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі;

- ознайомитись з порядком інвентаризації та аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі;

- розробити шляхи удосконалення обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі;

Предметом дослідження витупають теоретичні, методологічні та практичні аспекти обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі.

Об`єкт дослідження - молодняк великої рогатої худоби, що знаходиться на відгодівлі в ФГ «Стимул 777» Кремінського району Луганської області.

Методи дослідження. Теоретичною та методологічною основою досліджень слугують закони пізнання економічних процесів, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, наукові роботи вітчизняних і зарубіжних вчених з питань обліку і аудиту тварин на вирощуванні та відгодівлі, законодавчі та нормативно-правові акти.

У процесі дослідження використовувались наступні методи: метод абсолютних, відносних величин, метод порівняння та вибірковий метод.

Інформаційною базою досліджень слугували оперативна та річна звітність суб`єкту дослідження та дані аналітичного і синтетичного обліку.

Структура та обсяг дипломної роботи. Дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаної літератури, який налічує 57 найменувань. Загальний обсяг дипломної роботи - 98 стор., у тому числі основного тексту - 93 стор. Дипломна робота містить 23 таблиці та 6 рисунків.

1. Теоретичні та методологічні аспекти обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі

Реформування сільськогосподарських підприємств зумовило появу різних організаційно-правових форм їх функціонування, а саме з'явились приватні підприємства, господарські товариства, селянські (фермерські) господарства та сільськогосподарські кооперативи. На сьогодні формується і відпрацьовується господарський механізм діяльності таких типів підприємств, що потребують відповідної побудови обліку, та контролю в них, для забезпечення потреб управління. [ 33 ]

Передумовою такого реформування послужив Указ Президента України від 3 грудня 1999 р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення реформування аграрного сектора економіки», спрямований на прискорення і спрощення процесу реорганізації КСП у підприємницькі структури як колективного, так й індивідуального господарювання у сільськогосподарські виробничі кооперативи та різні види господарських товариств, приватно-орендні підприємства і селянські господарства. [ 20 ]

Ми згадали про появу різних організаційно-правових форм функціонування сільськогосподарських підприємств, але давайте згадаємо про таку історичну подію для нашої держави, як прийняття Верховною Радою України 28 червня 1996 р. Конституції України, ст. 42 якої констатує: «Кожен має право на підприємницьку діяльність, яка не заборонена законодавством». Конституція явліється основним законом та правовою базою для прийняття інших законів [ 17 ].

Бухгалтерський облік відіграє важливу роль у здійсненні заходів щодо переходу до ринкових відносин. Система бухгалтерського обліку в Україні має ввібрати в себе кращі традиції і правила застосування світової практики ведення та організації бухгалтерського обліку. Згідно до цього був виданий Указ Президента України «Про перехід України до загальноприйнятої у міжнародній практиці системи обліку і статистики», від 23.05.1992р. Кабінетом Міністрів України (постанова від 04.05.1993р.) біло затверджено: «Концепцію побудови національної статистики України» та «Державну програму переходу на міжнародну систему обліку і статистики» [ 56 ]

Перехід України на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку потребує змін у діючій в нашій країні системі бухгалтерського обліку. Стосовно до цих змін, була розроблена Програма реформування бухгалтерського обліку Постановою Кабінету Міністрів України від 28.10.1999р. за № 996 був прийнятий Закон України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність у Україні» [1 ], а наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. за № 291 затверджено «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств [ 11 ], та «Інструкцію по застосуванню Плану рахунків бухгалтерського обліку» [12]. Згодом були затверджені і запроваджені національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку [3].

Що ж нового вносить Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» в наше життя? Капінус О.М., Губачова О.Л. у своїх статтях наголошують на нові пункти, які з'явилися в бухгалтерському обліку згідно з цим законом. Відповідно до цього закону в національну теорію і практику бухгалтерського обліку вводяться нова термінологія (фінансова звітність, консолідована фінансова звітність, принципи бухгалтерського обліку тощо) і уточнюється відповідно до вимог МСБО зміст давно вживаних термінів: бухгалтерський облік, активи, зобов'язання, облікова політика. Для суб'єктів малого підприємництва встановлюється скорочена за показниками фінансова звітність у складі балансу і звіту про фінансові результати [ 31 ].

Дуже доречно підмітив Високос Т.О. те, що якщо сьогодні починати звіряти свої дії із Законом, виходить, що ми не дотримуємося одного із найважливіших принципів бухгалтерського обліку - принципу обачності, - завищуємо вартість наших активів, а відповідно, і власного капіталу, тобто подаємо неправдиву інформацію і вводимо тим самим в оману користувачів нашої звітності. Новим також є те, що при виборі користування послугами спеціаліста з бухгалтерського обліку такий спеціаліст має бути зареєстрованим як підприємець, а при виборі самостійного ведення бухгалтерського обліку та складання звітності безпосередньо власником або керівником підприємства необхідно пам'ятати, що ця форма організації бухгалтерського обліку не може застосовуватися на підприємствах, звітність яких повинна оприлюднюватися [ 22 ].

Зубілевич С.К., кандидат економічних наук, розкрив значення міжнародних стандартів. Розробка міжнародних стандартів бухгалтерського обліку сприяє зближенню різних систем обліку. В перспективі можливий перехід всіх країн на єдину систему бухгалтерського обліку. Але, на нашу думку, це відбудеться не скоро, очевидно не раніше того періоду, коли всі країни світу погодяться використовувати єдину грошову одиницю, як, наприклад, у Європі застосовують євро.

Згідно з Програмою реформування системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів, в Україні Міністерством фінансів розроблені Положення (стандарти) бухгалтерського обліку, і вони базуються на загальноприйнятих методологічних принципах, передбачених міжнародними стандартами, та враховують особливості національної системи обліку [ 30 ].

Наприклад, П(С)БО № 9 «Запаси» визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про запаси і розкриття її у фінансовій звітності.

Запаси відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Придбані або вироблені запаси зараховуються на баланс за первісною вартістю. Первісною вартістю запасів, що придбані за плату, є собівартість запасів. Первісною вартістю запасів, що виготовляються власними силами підприємства, визнається їхня виробнича собівартість. Первісною вартістю запасів, одержаних безоплатно, визначається їх справедлива вартість: придбаних у результаті обміну на подібні запаси - балансова вартість переданих запасів; придбаних в обмін на неподібні запаси - справедлива вартість отриманих запасів.

При відпуску запасів у виробництво, продаж, оцінка їх здійснюється за одним з таких методів: ідентифікованої собівартості відповідної одиниці запасів, середньозваженої собівартості, нормативних затрат, ціни продажу. [ 4 ]

Введення підприємствами України обліку за новим Планом рахунків і національними стандартами показали їх переваги та недоліки, на яких наголосив науковець Задорожний З.М.

До переваг можна віднести зрозумілість вітчизняного обліку іноземними інвесторами; узгодженість плану рахунків з фінансовою звітністю і передусім з балансом та звітом про фінансові результати; регламентацію основних ділянок обліку окремими положеннями, які дають змогу при його веденні використовувати різні варіанти. Недоліками є велика трудомісткість трансформаційних процесів, а також те, що низка національних стандартів написані важкодоступною мовою з використанням іноземних термінів. Проаналізувавши зміст прийнятих стандартів можна дійти висновку, що ще не всі важливі ділянки обліку охоплені ними [ 29 ].

Про суперечності в Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» відмічає у своїй статті Галяпа Г.В. Суперечності щодо формування облікової та звітної інформації. Так, згідно зі ст. 5 підприємство самостійно… розробляє систему і форми внутрігосподарського обліку, звітності і контролю господарських операцій…». Водночас Планом рахунків бухгалтерського обліку та Інструкцією про його застосування, а також П(С)БО 16 «Витрати» передбачено, що підприємство має визначати собівартість продукції лише за скороченим складом витрат, тобто без обчислення повної собівартості продукції, що обмежує самостійність підприємства [ 23 ].

Проводячи реформу бухгалтерського обліку, професійна еліта України балансує між двома важливими полюсами цієї проблеми:

- з однієї сторони - збереження національних методологічних напрацювань, що базуються на завданнях і функціях обліку, які враховують національну ментальність;

- з іншої сторони - беззастережне сприйняття в якості національних міжнародних стандартів фінансової звітності, коли бухгалтерський облік сприймається як ділова мова бізнесу в глобальній економіці, що важливо для країн, які потребують значних зовнішніх інвестицій [ 19 ].

Україна обрала тактику застосування нових підходів у методології й організації бухгалтерського обліку та фінансової звітності, яка безперечно, сприятиме вступу України до СОТ, співпраці з ЄС та зростанню потоків іноземних інвестицій [ 32 ].

Аграрні підприємства з початку 2000 року організовують бухгалтерський облік відповідно до загальних вимог П(С)БО, типових форм регістрів бухгалтерського обліку, затверджених Міністерством фінансів України. Але галузь має свої відмінності, пов'язані з особливостями приватизації, використанням землі як основного засобу виробництва, специфічного формування результатів праці, що є наслідком поєднання природних і економічних процесів, які потребують додаткового врахування при трансформації бухгалтерського обліку [ 39 ].

На недоліки в реформуванні системи бухгалтерського обліку вказує Сук А.: «Будь-яка система бухгалтерського обліку повинна ґрунтуватися на теоретичних розробках. В основу нашої бувшої системи покладено відображення прогресу створення і розподілу суспільного продукту, тобто облік направлений на відображення засобів, джерел, господарських процесів і їх результатів. Нова система має базуватися на ринковій економіці. Але ж технологія створення і розподілу суспільного продукту залишається однаковою. Відірваність нової системи бухгалтерського обліку від господарських процесів обумовила її нелогічність, надуманість і заплутаність» [ 48 ].

Стосовно організації управлінського обліку Самофаловим П. зазначено, що на підприємствах сільського господарства діють Методичні рекомендації з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств. Указані Методичні рекомендації, на його думку, забезпечують єдність у складі і класифікації витрат, застосовуванні методики їх планування та обліку, визначенні собівартості продукції (робіт, послуг) в сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм власності [ 45 ].

На думку авторів статті Коваленко В.М. та Кучеренко Л.С. Методичні рекомендації мають ряд недоліків: «З метою наближення Методичних рекомендацій з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарських підприємств, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України від 18 травня 2001 року № 132, до потреб ринкових і госпрозрахункових відносин та для визначення реальної результативності роботи кожної окремої галузі і кожного виду продукції бажано було б вести бухгалтерський облік внутрігосподарської, міжгалузевої реалізації сільськогосподарської продукції власного виробництва за ринковими цінами та облік фінансових результатів від такої реалізації [ 34 ].

Недосконалість Методичних рекомендацій підтверджує і доктор економічних наук Л.Сук: «У Методичних рекомендаціях з планування, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) сільськогосподарський підприємств використано визначення поняття «витрати», яке дається в П(С)БО № 16 «Витрати». Проте воно недосконале в теоретичному розумінні, а тому й не прослідковується в рекомендаціях при висвітленні практичних питань ведення бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Якщо керуватися П(С)БО, то витрат у виробництві немає, що є нелогічним» [ 49 ].

На думку В.П.Єрмоленко, планова собівартість - це тільки наближена до дійсності величини витрат на виробництво конкретного продукту. Вченим зазначено, що цей показник може мати практичне значення, але за умови, що планування здійснюється на науковій основі з урахуванням сучасного стану конкретного виробництва і достовірних даних бухгалтерського обліку [ 27 ].

Дуже велику увагу звернено багатьма вченими аграріями на питання стосовно галузі тваринництва, а саме його кризового становища. Джугострянська Н.В. зазначає наступне: «Економічна криза в період переходу до ринкових відносин завдала руйнівного удару сільськогосподарському виробнику. Наслідки економічних перетворень негативно вплинули на галузь тваринництва, продукція якої є сировиною для переробної, текстильної та харчової галузей. Відродження тваринництва та нарощування обсягів виробництва продукції дасть змогу підвищити ефективність усіх галузей, а населення забезпечить продуктами харчування.

Аналіз стану та розвитку тваринництва свідчить, що ця важлива галузь перебуває в дуже глибокому кризовому стані. Станом на 01.01.2005р. в Україні налічувалось 7,9 млн. голів ВРХ, що на 13% менше проти 01.01.2004р. [ 26 ].

Важливо усвідомити наслідки такого господарювання. На думку Ковальчука І.В. занепад галузі тваринництва привів до руйнації переробну промисловість, залишивши молокозаводи без сировини, а працівників без роботи. Низькі закупівельні ціни на продукцію тваринництва не покривають витрат на її виробництво, тому при реалізації продукції тваринництва отримують збитки і стають неплатоспроможними. Держава не вживає стабілізаційних заходів щодо галузі, і відтак товаровиробники змушені зменшувати поголів'я тварин, знижуючи обсяги виробництва. В особистих селянських господарствах спостерігається нарощування поголів'я тварин, збільшення обсягів виробництва. Проте задовольнити потреби споживачів продукцією тваринництва приватний сектор не в змозі. Для формування внутрішнього ринку тваринницької продукції держава повинна вжити заходів щодо стабілізації галузі, врегулювання цін з метою отримання прибутку товаровиробниками при покритті витрат і розширенні виробництва. [ 35 ].

На сучасному етапі важливо проаналізувати собівартість виробництва тваринницької продукції в розрізі статей витрат, виявити резерви її зниження за рахунок скороченні матеріальних, трудових, грошових ресурсів на одиницю продукції. Доцільно б було субсидувати виробництво даного виду продукції, розробити та запровадити регулюючий механізм, який би забезпечив однакові умови для товаровиробників, посередників та працівників переробної галузі [ 50 ].

Чумаченко М. стверджує, що у формуванні високої ефективності скотарства важливим фактором є не нарощування поголів'я корів, а оптимізація їх кількості, вирощування високопродуктивних порід, забезпечення тварин необхідними високоякісними кормами, скорочення матеріальних та трудових витрат, підвищення кваліфікації спеціалістів [57].

Не слід забувати наскільки важливо забезпечити населення білком тваринного походження, основними джерелами якого є м'ясо, молоко та інші продукти харчування. Відповідно до рекомендацій Українського науково-дослідного інституту гігієни харчування кожна людина повинна одержувати в рік м'яса - 80 кг, молока - 380 кг, яєць - 290 штук. За період 1990-2003р.р. споживання м'яса і м'ясопродуктів зменшилось на 47,7%, молока і молокопродуктів - на 49,1% та яєць - на 27,9% як відмічає О.Бондар [ 18 ].

Ураховуючи стан справ у тваринництві та узагальнюючи думку деяких дослідників про вихід його з кризового стану, Топалов А. звертає особливу увагу на такі важливі питання:

1. створення належних матеріально-технічної та кормової баз;

2. забезпечення чіткого зоотехнічного обліку тварин у господарствах;

3. державне гарантування рівноправного розвитку тваринництва в господарствах усіх форм власності;

4. надання державної підтримки виробникам тваринницької продукції;

5. створення належного вітчизняного ринку та інше [ 53 ].

«Основними чинниками складного стану в галузі тваринництва є: відсутність державної цінової політики на основні види продукції тваринництва; висока собівартість тваринницької продукції; не налагоджена переробна база та відсутність взаємної зацікавленості в ланцюгу: сільськогосподарський виробник - переробник - реалізатор» - відмітив С.Голов [ 24 ].

Серед об'єктивних причин занепаду галузі наголошує Безуглий М. є:

- надмірне захоплення на господарському і районному рівнях вирощуванням культур, які приносять швидкі і великі заробітки. Це призвело до зменшення поголів'я тварин, скорочення посівів кормових культур і виробництва кормів;

- спрощений підхід до селекційно-племінної роботи негативно впливає на підвищення генетичного потенціалу тварин, отримує зростання продуктивності тварин за рахунок їх якості;

- нехтування елементарними технологічними вимогами ведення тваринництва та незастосуванням науково обґрунтованих ресурсозберігаючих технологій, що сформувало великі витрати при виробництві продукції галузі [ 14 ].

Питання пріоритетності розвитку тваринництва закріплюються відповідними діями уряду. Так, з метою підтримки сільськогосподарських товаровиробників тваринницької продукції та підвищення зацікавленості до здачі сировини безпосередньо на переробні підприємства, Кабінет Міністрів України видав постанову від 16 лютого 1998 р. № 145 «Про затвердження порядку нарахування та виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі» [ 28 ].

В свою чергу, Козир В. наголошує на проекті концепції Державної цільової програми створення сприятливих умов для стабілізації та розвитку тваринництва на 2005-2010 роки і відзначає своєчасність і важливість цього документу, який увібрав чисельні пропозиції фахівців, селян. Одними з таких пропозицій є диференційовані дотації, які можуть виглядати так:

1. За утримання товарних корів молочної породи:

v З удоєм за рік 2500-3000 л.

а) протягом півроку - 150 грн.;

б) протягом року - 300 грн.

v З удоєм за рік 3000-3500 л.

а) протягом півроку - 175 грн.;

б) протягом року - 350 грн.

2. За утримання товарної корови м'ясної породи при народженні телят:

а) першого - 300 грн.;

б) другого - 400 грн.;

в) третього - 500 грн. і т.д.

3. За вирощений молодняк віком:

а) до року молочної породи - 150 грн., м'ясної - 300 грн.;

б) до двох років молочної породи - 250 грн., м'ясної - 500 грн. [ 36 ].

Деякі сумніви стосовно актуальності цього документа висловлює Коровніков Г. Це відноситься до фінансового і матеріально-технічного забезпечення програми. Чи дадуть на це 15 мільярдів гривень? Та де ті інвестори, на яких сподіваються автори програми? [ 37 ].

Галузеві особливості сільського господарства суттєво впливають на організацію і технологію виробництва, і відповідно на побудову бухгалтерського обліку. До специфічних об'єктів обліку, яких не має жодна галузь народного господарства відносяться тварини на вирощуванні та відгодівлі [ 52 ].

Доктор економічних наук Л.Сук зазначає, що тварини на вирощуванні та відгодівлі - це особливий вид оборотних засобів. З одного боку, це матеріальні цінності, які надійшли з виробництва як готова продукція або куплені на стороні. З іншого - особливий виз засобів - живі організми, які знаходяться весь час у незавершеному виробництві. Тобто йде безперервний виробничий процес, в якому готова продукція постійно змінює свій обсяг і вартість. Таким чином, тварини являють собою особливий вид готової продукції, яку не можна виділити із виробничого процесу як закінчений цикл, або взяти частину продукції меншу ніж одна голова тварин. Ця продукція перебуває у процесі виробництва аж до вибуття з господарства [ 51 ].

Автор статті Башинський О. також підтверджує, що для продукції тваринництва є характерним безперервний процес виробництва, пов'язаний з біологічними особливостями утримання тварин, що обумовлює потребу оперативно одержувати облікову інформацію для прийняття обґрунтованих управлінських рішень. Він зазначає, що тваринництво складається з різних галузей і кожна галузь має свої технологічні особливості виробництва продукції, що впливають на організацію обліку [ 13 ].

Для обліку та оцінки тварин на вирощуванні та відгодівлі використовуються такі П(С)БО:

- П(С)БО №2 «Баланс»; [ 5 ]

- П(С)БО №9 «Запаси»; [ 4 ].

- П(С)БО №16 «Витрати»; [ 6 ].

- П(С)БО №19 «Об'єднання підприємств»; [ 7 ].

Наприклад, П(С)БО №16 «Витрати» визначає методичні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про витрати підприємства та її розкриття в фінансовій звітності [ 6 ].

Мулик Т.О., Гуцаленко Л.В. відмічають, що витрати на утримання худоби становлять собівартість продукції тваринництва. Продукцією вирощування та відгодівлі худоби є приріст живої маси та жива маса. У молочному скотарстві розраховується собівартість 1 ц молока; 1 голови приплоду. Автори вважають, що при визначенні собівартості приплоду за калькуляційну одиницю слід брати не поголів'я, а його живу масу [ 41 ].

Треба звернути увагу, що з 01.01.2007р. набирає чинності П(С)БО №30 «Біологічні активи», який визначає методологічні засади формування у бухгалтерському обліку інформації про біологічні активи та розкриття інформації про них у фінансовій звітності. Цей стандарт вносить зміни в оцінку сільськогосподарської продукції. Так сільськогосподарська продукція при її первісному визнанні буде оцінюватися за справедливою вартістю, зменшеною на очікувані витрати на місці продажу [ 8 ].

Але вже зараз є суперечності стосовно до застосування справедливої вартості в сільському господарстві. Навіть закордонні експерти, як зазначає проф. Я.В.Соколов узагальнюючи російський досвід, «… переконалися, що запровадження в СНД справедливої вартості тільки різко збільшить ризик прийняття управлінських рішень» [ 46 с. 21 ].

«Як і інші запаси, тварини на вирощуванні та відгодівлі потребують контролю за їх наявністю через проведення інвентаризацій. Важливим завданням інвентаризації є визначення правильності обліку за номенклатурними номерами, що записують в інвентарний опис», - зазначають Пантелійчук Л. і Хрустальова Н. [ 38 ].

Проведення інвентаризацій регулюється «Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, грошових коштів і документів та розрахунків», яка була затверджена Міністерством Фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69, а також «Порядком визначення розміру від розкрадання, нестачі і знищення матеріальних цінностей», що був затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 22 січня 1996 р. № 116 і Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність і Україні» від 16 липня 1999 р. №996-ХІV [ 9, 10 ].

Автор статті Кузик Н.П. акцентує увагу на формуванні нової складної загальної системи контролю - внутрішнього аудиту. На його думку служба внутрішнього аудиту, за умови належної організації, сприяє ефективному функціонуванню всіх видів діяльності суб'єкта господарювання, забезпечує своєчасне виявлення та мобілізацію наявних ресурсів виробництва, сприяє збільшенню обсягів виробництва продукції та зниженню її собівартості [ 38 ].

Продовженням даної теми є праця О.Нетикши «Стандарти внутрішнього аудиту підприємства». За сучасних умов господарювання, коли зростає непередбачуваність результатів операційної діяльності підприємств, підвищується роль такої форми внутрішнього контролю підприємств, як внутрішній аудит. Ефективність його функціонування на підприємстві багато в чому залежить від методичного забезпечення, зокрема від стандартів внутрішнього аудиту. Головне призначення внутрішніх стандартів полягає у встановленні єдиних правил проведення внутрішнього аудиту на конкретному підприємстві. Вчений підкреслює, що розуміння керівництвом, співробітниками підприємств необхідності та доцільності здійснення внутрішнього аудиту - важлива умова успішного управління підприємством за сучасних умов господарювання [ 42 ].

Так як, тварини на вирощуванні та відгодівлі є найбільш рухливою частиною активів підприємств, то Л. Солнечна зазначає в своїй статті, що з 1 липня 2005р. переміщення тварин з одного господарства в інше, забій на м'ясо відбувається при наявності паспорта ВРХ та ветеринарної карточки до нього.

В паспорті вказуються дані про переміщення тварин, а у ветеринарній картці - інформація, що підтверджує стан здоров'я тварини.

Дані з паспортів та ветеринарних карток заносять до Книги обліку тварин. А самі бланки паспортів є бланками суворої звітності [ 47 ].

Удосконалення організації первинного обліку на підприємствах агропромислового комплексу, на думку Ткачука Н., пов'язане із створенням уніфікованих форм документів, забезпеченням зі ставності їх даних і ув'язки реквізитів [ 55 ].

Щодо удосконалення документації, то автор Гудзенко Н.М. висловлює свої міркування. На його погляд потребують зміни підходи до сучасної класифікації документів, так як вони не відповідають вимогам управлінського і фінансового обліку. А тому він пропонує здійснювати класифікацію облікової документації за її участю в круговороті господарських засобів, що дасть можливість виділити два напрямки удосконалення облікової документації:

1. Стандартизація та уніфікація документів, що приймають участь в процесах постачання та реалізації.

2. Розробка форм первинних документів, які приймають участь в процесі виробництва (в розрізі окремо взятого підприємства) [ 25 ]. Перш ніж говорити про удосконалення бухгалтерського обліку, дамо стисле уявлення про одну з форм бухгалтерського обліку - Журнально-ордерну. Об'єктивна необхідність в її виникненні і застосуванні, як говорить кандидат економічних наук Б.Мельничук, була викликана вимогами посилення контролю за режимом економіки, підвищення оперативності бухгалтерської звітності, уникнення недоліків, які притаманні Меморіально-ордерній та Журналу-Головній формам обліку. Таким чином, в основу побудови журнально-ордерної форми обліку покладено такі найважливіші принципи:

- здійснення записів у журналах-ордерах у порядку реєстрації операцій тільки по кредиту рахунка в кореспонденції з дебетом рахунків;

- сполучення в єдиній системі записів синтетичного та аналітичного обліку;

- застосування журналів-ордерів по декількох рахунках, які мають між собою економічний і обліковий зв'язок;

- відображення в бухгалтерському обліку господарських операцій в розрізі показників, необхідних для здійснення контролю, аналізу і складання бухгалтерської звітності [ 40 ]. Стосовно удосконалення бухгалтерського обліку, то цю проблему розглядають Білуха М. і Микитенко Т., стверджуючи: «АРМ бухгалтера забезпечує розв'язання завдань бухгалтерського обліку з найменшою трудомісткістю. До того ж обробка облікових даних на АРМ дає змогу своєчасно виявити і виправити можливі помилки [ 15 ]. При автоматизації обліку в тваринництві в умовах АРМ бухгалтера в перспективі, при наявності відповідної системи зв'язку і забезпеченні ПЕОМ можливе об'єднання підрозділів і бухгалтерії господарства у локальній мережі АРМБ і, зокрема: «АРМ обліковця ферми - АРМ бухгалтера господарства». В цілому застосований АРМБ з обліку наявності і руху тварин робить облік більш дієвим, значно підвищує оперативність і достовірність облікових даних [ 54 ].

2. Організаційно-економічна характеристика господарства

Фермерське господарство (надалі ФГ) «Стимул 777» Кремінського району Луганської області було створене за власним бажанням і зареєстроване 12 серпня 2004 року Кремінською райдержадміністрацією за № 43297402210 на чолі з керівником Загребним Олександром Олексійовичем. До цього це був сільськогосподарський виробничий кооператив «Діброва».

Господарство є економічно самостійним виробником сільськогосподарської продукції, її переробки та реалізації. Форма власності - приватна.

Дане господарство створене з метою збільшення виробництва сільськогосподарської продукції на основі раціонального використання землі. Для досягнення мети діяльності господарство забезпечене різними виробничими підрозділами. Структура господарства наведена на рис. 2.1.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2.1. Організаційно-виробнича структура ФГ «Стимул 777»

Працює дане господарство на умовах самоокупності та самофінансування. Ведення господарства базується на праці громадян звісно по трудових договорах.

Можемо відмітити, що основними видами діяльності є виробництво і реалізація сільськогосподарської продукції, хлібопекарська промисловість.

Пунктами здачі виробничої продукції є:

v зерна та насіння соняшника - с. Краснореченське (45 км);

v молока, яєць - м. Кремінна;

v м`яса - м. Лисичанськ (40 км).

Одним із специфічних і незмінних факторів навколишнього середовища для сільськогосподарського виробництва є природні умови, які включають ґрунти, рельєф, клімат, водні ресурси тощо. Їх характер багато в чому зумовлюють: врожайність сільськогосподарських культур, технологію і організацію робіт у рослинництві, формування парку сільськогосподарських машин і ефективність їх використання, особливості організації тваринництва, розмір і характер витрат на виробництво продукції та ін.

Територія ФГ «Стимул 777» умовно поділяється на три частини: долину річки Сіверського Дінця, водороздільну частину, долину річку Красної.

Клімат є є помірно-континентальним, температурний режим характеризується жарким літом та холодною зимою. Таким чином, можна зазначити, що кліматичні умови по забезпеченості теплом та тривалістю вегетативного періоду сприятливі для вирощування сільськогосподарських культур.

Важливо зазначити, що господарство являється юридичною особою з дня його державної реєстрації, має самостійний баланс, рахунки в банках, печатку, штамп, і в своїй діяльності керується діючим законодавством та власним Статутом, є платником фіксованого сільськогосподарського податку.

На даний час ФГ «Стимул 777» має в своєму розпорядженні 2955 га сільськогосподарських угідь, яких взято в оренду «розмір земельного раю становить 5,25 га ріллі, орендна плата виплачується за землю в розмірі 1,5% від вартості землі, що становить 592 грн., та 1% за оренду пайового майна.

Значний вплив на ефективність господарської діяльності здійснюють розміри господарства. В пере укрупнених підприємствах ускладнюється управління, знижується його оперативність. Занадто малі господарства часто не мають досить фінансових ресурсів для розширеного відтворення чи конкурентної боротьби.

Розміри ФГ «Стимул 777» характеризують дані табл. 2.1.

Табл. 2.1. Динаміка показників розміру ФГ «Стимул 777»

Показники

2003р.

2004р.

2005р.

2005 р. в % до

2003

2004

1. Валова продукція і спів ставних цінах 2000 р. тис.грн.

697

701

1254,4

180

178,9

2. Товарна продукція в фактичних цінах реалізації, тис. грн.

848

851,6

1405

165,7

165

3. Площа сільгоспугідь, га

в т.ч. рілля, га

4384,9

3044,8

3218

2220

2955

1278,2

67,4

42

91,8

57,6

4. Середньоспискова чисельність робітників, чол.

181

84

70

38,7

83,3

5. Середньорічна вартість активів, тис грн.

6928

4941,9

1370

19,8

27,7

6. Поголів`я худоби, ум.гол.

246

173

319

129,9

184,3

7. Чистий прибуток, тис. грн.

-573

-442,7

173

4,3

3,6

За даними таблиці ми спостерігаємо зростання валової продукції в спів ставних цінах в 2005р. порівняно з 2003р. на 80%, а порівняно з 2004р. - на 78,9%, у зв`язку з цим вартість товарної продукції в фактичних цінах реалізації в 2005р. становить вже 1405 тис. грн., що на 65,7% більше ніж в 2003р. та на 65% - в 2004р. Тобто господарство поступово нарощує обсяги виробництва і реалізації власної сільськогосподарської продукції.

А от площа сільгоспугідь зменшилася на 32,6% та 8,2%, в тому числі рілля на 58%. Внаслідок зменшення площі угідь відбулося зменшення і чисельності робітників в 2005р. порівняно з 2003 р. на 61,3% та на 16,7% порівняно з 2004р. Поголів'я худоби в 2005р. зросло на 29,9% та 84,3% порівняно з попередніми роками.

Дуже значно зменшилась вартість активів господарства. Якщо в 2003р. їх вартість становила 6928 тис. грн., то в 2005р. тільки 1370 тис. грн., що пов`язано з відсутністю процесу оновлення сільськогосподарської техніки.

Беручи до уваги вище перелічене, ФГ «Стимул 777» має середній розмір. Єдине, що хотілося б запропонувати для стабільності господарської діяльності господарства, так це збільшити вартість активів, шляхом придбання основних засобів.

Виробничий напрямок господарства визначають на підставі спеціалізації, яку розраховують за структурою товарної продукції (грошова виручка від реалізації сільськогосподарської продукції).

Для розрахунку структури товарної продукції загальний обсяг товарної продукції приймають за 100% і знаходять питому вагу кожного виду продукції. Той вид продукції, частка якого буде найбільшою, і визначатиме виробничий напрямок господарства (табл. 2.2).

За даними таблиці 2.2 ми бачимо, що в 2003р. продукція тваринництва займає в складі товарної продукції більший відсоток ніж продукція рослинництва на 5,5%. Тому господарство спеціалізувалось на продукції тваринництва, а саме на молоці, бо в структурі товарної продукції займає 20,5%. В рослинництві найбільший відсоток реалізації спостерігається по насінню соняшника (8,8%) та зернових (6,3%).

Табл. 2.2. Структура товарної продукції в ФГ «Стимул 777»

Вид товарної продукції

2003 рік

2004 рік

2005 рік

тис. грн.

%

тис. грн.

%

тис. грн.

%

1. Продукція рослинництва

205

24,2

229

26,9

657

46,8

Зернові всього

53

6,3

223,6

26,3

331

23,6

- овес

-

-

17,1

2,0

-

-

- озима пшениця

24

2,8

176,3

20,7

185

13,2

- гречка

-

-

3,8

0,4

26

1,9

- ячмінь

-

-

-

-

101

7,2

- інші зернові

-

-

26,3

3,1

19

1,4

Соняшник

75

8,8

0,6

0,07

296

21,1

Цукровий буряк

10

1,2

-

-

-

-

Картопля

2

0,2

-

-

-

-

Овочі відкритого ґрунту

1

0,1

-

-

-

-

Баштанні

-

-

-

-

9

0,6

Інша продукція рослинництва

64

7,5

4,8

0,6

21

1,5

2. Продукція тваринництва

252

29,7

378

44,4

587

41,8

ВРХ

36

4,2

130,5

15,3

208

14,8

Свині

39

4,6

7,2

0,8

6

0,4

Молоко

174

20,5

240,3

28,2

361

25,7

Яйця курячі

-

-

-

-

12

0,9

Інша продукція тваринництва

3

0,4

-

-

-

-

3. Промислова продукція

263

31

67,7

7,9

155

11,0

4. Реалізація іншої продукції

128

15,1

176,9

20,8

6

0,4

Усього по господарству

848

100

851,6

100

1405

100

В 2004р. продукції тваринництва було реалізовано на 17,5% більше, ніж продукції рослинництва.

Молоко в складі товарної продукції становило вже 28,2%, а озима пшениця - 20,7%.

В 2005р. становище дещо змінюється, бо продукція рослинництва реалізується на 46,8%, тобто на 5% більше, ніж продукція тваринництва. Причому насіння соняшнику займає 21,1% в структурі товарної продукції, озима пшениця - 13,2%, а молоко - 25,7%.

Таким чином ФГ «Стимул 777» на протязі 2003-2005 рр. спеціалізувалось на вирощуванні зернових культур, насіння соняшнику та виробництві молока.

Спостерігається тенденція підвищення стосовно реалізації продукції рослинництва з 24,2% в 2003р. до 46,8% в 2005р., продукції тваринництва відповідно з 29,7% до 41,8%. Реалізація промислової продукції помітно скоротилася від 31% в 2003р. до 11% в 2005р.

Для визначення рівня спеціалізації ФГ «Стимул 777» ми застосуємо коефіцієнт спеціалізації, який розраховується за формулою: , для визначення якого необхідно провести додаткові розрахунки за таблицею 2.3.

У наведеній вище формулі:

i - порядковий номер продукції в ранжированому ряді;

ПВ - питома вага продукції.

Розрахуємо коефіцієнт спеціалізації:

Табл. 2.3. Розрахунок індексу спеціалізації ФГ «Стимул 777»

Вид продукції

2003 рік

2004 рік

2005 рік

Реалізація

пор. № щодо ПВ (i)

ПВ х (2i-1)

Реалізація

пор. № щодо ПВ (i)

ПВ х (2i-1)

Реалізація

пор. № щодо ПВ (i)

ПВ х (2i-1)

тис. грн.

питома вага (ПВ)

тис. грн.

питома вага (ПВ)

тис. грн.

питома вага (ПВ)

Овес

-

-

-

-

17,1

2,8

5

25,2

-

-

-

-

Озима пшениця

24

5,2

7

67,6

176,3

29,0

2

87

185

14,8

4

103,6

Гречка

-

-

-

-

3,8

0,6

8

9

26

2,1

6

23,1

Ячмінь

-

-

-

-

-

-

-

-

101

8,1

5

72,9

Інші зернові

29

6,3

6

69,3

26,3

4,3

4

30,1

19

1,5

8

22,5

Насіння соняшнику

75

16,4

2

49,2

0,6

0,2

9

3,4

296

23,8

2

71,4

Цукровий буряк

10

2,2

8

33

-

-

-

-

-

-

-

-

Картопля

2

0,4

10

7,6

-

-

-

-

-

-

-

-

Овочі відкритого ґрунту

1

0,2

11

4,2

-

-

-

-

-

-

-

-

Баштанні

-

-

-

-

-

-

-

-

9

0,7

10

13,3

Інша продукція рослинництва

64

14,0

3

70

4,8

0,8

7

10,4

21

1,7

7

22,1

ВРХ

36

7,9

5

71,1

130,5

21,5

3

107,5

208

16,8

3

84

Свині

39

8,5

4

59,5

7,2

1,2

6

13,2

6

0,5

11

10,5

Молоко

174

38,1

1

38,1

240,3

39,6

1

39,6

361

29

1

29

Яйця курячі

-

-

-

-

-

-

-

-

12

1

9

17

Інша продукція тваринництва

3

0,8

9

13,6

-

-

-

-

-

-

-

-

Усього по господарству

457

100

х

483,2

607

100

х

325,4

1244

100

х

469,4

Коефіцієнт спеціалізації

х

х

х

0,21

х

х

х

0,30

х

х

х

0,21

Глибина рівня спеціалізації визначається по величині коефіцієнта. Якщо К < 0,2 то підприємство має слабко виражену спеціалізацію; К = 0,21 - 0,40 середній рівень спеціалізації; К = 0,41-0,6 високий рівень спеціалізації; К > 0,61 поглиблена спеціалізація.

Виходячи з наших розрахунків ФГ «Стимул 777» має середній рівень спеціалізації.

Даля більш детально розглянемо галузь тваринництва.

Продукція тваринництва являється основним джерелом забезпечення продовольчої безпеки, але сьогодні іде різке скорочення обсягів виробництва продукції тваринництва, цьому спричинило різке зменшення поголів`я худоби та його продуктивності.

Взагалі валова продукція тваринництва це загальний обсяг продукції галузі, виробленої за певний період часу. Так як основними джерелами збільшення обсягів виробництва продукції тваринництва є ріст поголів`я та підвищення продуктивності, то на прикладі цих двох факторів розглянемо виконання плану по приросту живої маси ВРХ в господарстві (табл. 2.4).

Табл. 2.4. Залежність виконання плану по приросту живої маси ВРХ від зміни окремих факторів в ФГ «Стимул 777» за 2005 р.

Продукція

Поголів`я тварин

Продуктив-ність

1 гол., кг

Валовий вихід

продукції, у

Відхилення від

плану (+,-)

план

факт

виконання плану, %

при фактичному поголів`ї і плановій продуктивності

всього

у т.ч. за рахунок зміни

план

факт

план

факт

поголів`я

продуктивності

Приріст живої маси ВРХ

141

270

95,3

103,7

134,4

280

208,3

257,3

+145,6

+122,9

+22,7

На підставі даних табл. 2.4 в ФГ «Стимул 777» в 2005р. спостерігається зростання фактичного приросту живої маси ВРХ порівняно з плановим на 145,6 ц, виконання плану становить 208,3%. Таким чином, приріст живої маси ВРХ збільшився за рахунок змін, які відбулися в поголів`ї та продуктивності тварин. Причому, внаслідок збільшення поголів`я на 129 гол. приріст живої маси ВРХ збільшився на 122,9ц, а за рахунок зростання продуктивності на 1 голову на 8,4 кг приріст живої маси ВРХ збільшився на 22,7 ц. Тобто по господарству спостерігається перевиконання плану по приросту живої маси ВРХ і тому немає потреби застосовувати можливі резерви росту поголів`я та продуктивності.

Причинами росту продуктивності можна назвати збалансований рівень годівлі, відповідні умови утримання корів, низький рівень яловості маток тощо.

Що одними з факторів, які впливають на зміну валового приросту тварин є кількість кормо днів та середньодобовий приріст. Як само вони впливають на валовий приріст тварин розглянемо в табл. 2.5.

Табл. 2.5. Вплив факторів на зміну валового приросту тварин в ФГ «Стимул 777» за 2005р.

Види тварин

план

факт

валовий приріст при фактичній кількості кормо днів і плановому середньодобовому приросту

Відхилення

(+,-), ц

кількість кормо днів, тис.

середньодобовий приріст, г

валовий приріст, ц

кількість кормо днів, тис.

середньодобовий приріст, г

валовий приріст, ц

всього

за рахунок зміни

кількості кормоднів

продуктивності

Молодняк ВРХ і худоба на відгодівлі

51465

261,1

134,4

98495

284

280

257

+145,6

+122,6

+23

За даними табл. 2.5 спостерігається зростання валового приросту молодняку ВРХ і худоби на відгодівлі в 2005р. на 145,6 ц. Такі зміни відбулися внаслідок зростання середньодобового приросту та збільшення кількості кормо днів.

При збільшенні кормо днів на 4730 валовий приріст збільшився на 122,6 ц, а за рахунок зростання середньодобового приросту на 22,9 г валовий приріст збільшився на 23 ц.

Фінансову діяльність господарства складає сукупність операцій надходження та використання засобів у вартісній оцінці в процесі виробництва і реалізації продукції. Аналіз фінансового стану проводиться з метою поліпшення організації грошових коштів і підвищення ефективності їх використання.

Для оцінки фінансового стану господарства необхідно визначити стан розрахунків з дебіторами та кредиторами, визначити платоспроможність підприємства та ліквідність балансу.

Платоспроможність підприємства - це здатність підприємства власними платіжними засобами погашати платіжні зобов`язання на певну дату.

Про стан платоспроможності говорить коефіцієнт платоспроможності, який розраховується відношенням платіжних засобів до платіжних зобов`язань, і нормативне значення якого 1.

Визначимо платоспроможність ФГ «Стимул 777» за даними табл. 2.7.

Табл. 2.7. Фінансова стійкість ФГ «Стимул 777» за критерієм платоспроможності (на кінець року)

Показники, тис. грн.

роки

Зміни

+, -

2004

2005

1

2

3

4

Платіжні засоби

Грошові кошти

2,4

2

-0,4

Готова продукція

-

8

+8

Дебіторська заборгованість

55,2

63

+7,8

Разом

57,6

73

+15,4

1

2

3

4

Платіжні зобов`язання

Короткострокові кредити банків

460,8

200

-260,8

Кредиторська заборгованість за товари

313,1

58

-255,1

Поточні зобов`язання за розрахунками

217,7

516

+298,3

Інші поточні зобов`язання

510,7

180

-330,7

Разом

1502,3

954

-548,3

Коефіцієнт платоспроможності

0,04

0,08

+0,04

Перевищення

платіжних засобів

-

-

-

платіжних зобов`язань

1444,7

881

-563,7

На підставі даних табл. 2.7 видно, що платіжні засоби господарства збільшилися на 15.4 тис. грн., причому готова продукція збільшилася на 8 тис. грн., дебіторська заборгованість - на 7,8 тис. грн.. Платіжні зобов`язання на кінець 2005р. зменшились в порівнянні з кінцем 2004р. на 548,3 тис. грн. внаслідок зменшення короткострокових кредитів банку на 260,8 тис. грн., кредиторської заборгованості за товари на 255,1 тис. грн., інших поточних зобов`язань на 330,7 тис. грн.

Розрахований коефіцієнт платоспроможності не відповідає нормативному значенню (1), хоча і спостерігається збільшення його на 0,04. Тобто в господарстві не вистачає платіжних засобів для покриття платіжних зобов'язань в 2004р. на 1444,7 тис. грн., а в 2005р. на 881 тис. грн., і воно є неплатоспроможним.

Для того, щоб стати платоспроможним необхідно збільшити грошові кошти, зменшити дебіторську заборгованість, поточні зобов'язання за розрахунками.

Для більш повного визначення фінансового стану господарства необхідно обчислити показники ліквідності балансу - коефіцієнти ліквідності (абсолютний, проміжний, загального покриття).

Показники ліквідності балансу відображають здатність господарства погашати своїми активами заборгованість перед кредиторами, банками за рахунок реалізації майна.

Про ліквідність балансу ФГ «Стимул 777» свідчать дані табл. 2.8.

Табл. 2.8. Фінансова стійкість ФГ «Стимул 777» за критерієм ліквідності (на кінець року)

Показники, тис. грн.

роки

Зміни +, -

2004

2005

1. Оборотні активи:

а) грошові кошти

2,4

2

-0,4

б) дебіторська заборгованість

55,2

63

+7,8

в) запаси

513,7

967

+453,3

Всього

571,3

1032

+460,7

2. Поточні зобов'язання:

а) підсумок ІV р. пасиву балансу

1502,3

954

-548,3

3. Коефіцієнти ліквідності:

а) абсолютний

0,002

0,002

-

б) проміжний

0,04

0,07

+0,3

в) загального покриття

0,4

1,1

+0,7

Аналіз даних табл. 2.8 показує, що баланс нашого господарства не є ліквідним, але спостерігається ситуація на покращення, бо коефіцієнти ліквідності наближаються до нормативних значень, а саме коефіцієнт проміжної ліквідності збільшився на 0,03, коефіцієнт загального покриття - на 0,7.

На кінець 2005 р. ситуація склалась така, що господарство не взмозі негайно ліквідувати свою короткострокову заборгованість. Для врегулювання цієї ситуації необхідно намагатись спів ставити кількість засобів із зобов'язаннями, щоб вони були у певному співвідношенні.

Окрім виробництва сільськогосподарської продукції ФГ «Стимул 777» також здійснює оперативний та бухгалтерський облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність відповідно до вимог обліку, самостійно встановлює форми і системи оплати праці, розмір заробітної плати.

Бухгалтерський облік ведеться згідно із Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», на підставі якого запроваджена журнально-ордерна форма обліку, схема якої наведена на рис. 2.2.

Записи поточного обліку

Звірка записів

Рис. 2.2. Схема журнально-ордерної форми бухгалтерського обліку

Щодо організації бухгалтерського обліку, то господарство поставило перед собою наступні завдання:

1. забезпечення контролю за виконанням зобов'язань, наявністю і рухом майна, використанням матеріальних і фінансових ресурсів відповідно до затверджених нормативів;

2. своєчасне запобігання негативним явищам у фінансово-господарській діяльності, виявлення і мобілізація внутрігосподарських резервів;

3. формування повної, правдивої інформації про господарські процеси і результати діяльності, необхідної для оперативного керівництва.

За організацію обліку на господарстві відповідає керівник - Загребний О.О., а за вирішенням методологічних питань - головний бухгалтер Шевченко Н.О.

Згідно зі штатним розкладом на ФГ «Стимул 777» застосована лінійна форма організації бухгалтерського апарату, зі створенням проміжних ланок управління. Таким чином, апарат бухгалтерії складається з чотирьох бухгалтерів. Очолює бухгалтерію головний бухгалтер, в обов'язки якого входить забезпечення достовірності обліку, контроль за збереженням власності господарства, контроль за використанням грошових коштів і матеріальних цінностей.


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.