Основи обліку в бюджетних організаціях

До документів бухгалтерського обліку зараховуються документи, якими оформляється відпуск предметів у виробництво зі зміною матеріально відповідальної особи, їх списання та ін., тобто ті первинні документи, які с підставою для здійснення записів на рахунках. Це можуть бути забірні картки (т. ф. № 3-5), накладна-вимога (т. ф. № 3-3), акти на вибуття І списання МШП {т. ф. № МШ-4, МШ 5, МШ-8).

Форма № МШ-4 «Акт вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів» застосовується для оформлення поломки та втрати МШП. Складається па одного або декількох робітників. Якщо поломка сталася з вини робітника, то акт ф. № МШ-4 складається у двох примірниках, один з яких передасться до бухгалтерії для стягнення у встановленому порядку з робітника вартості поламаного, .зіпсованого чи втраченого предмета. Другий примірник ф. № МШ-4 залишається в цеху і є підставою для списання МШП.

Форма № МШ-5 «Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні» застосовується на тих підприємствах, де облік ведеться за принципом встановлення постійного обмінного фонду. Складається на підставі актів вибуття (ф. № МШ-4) і подається до центрального складу, звідки видаються до цеху інструменти (пристрої) того ж найменування, марки та розміру без додаткової виписки накладних вимог або забірних карток. Зі складу акт ф. № МШ-5 передається до бухгалтерії, де на його підставі проводиться списання інструментів зі складу на втрати (без відображенім їх внутрішнього переміщення зі складу в експлуатацію).

Форма № МШ-8 «Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів» застосовується для оформлення списання морально застарілих, зношених і непридатних для подальшого використання інструментів (пристроїв), спецодягу, спецвзуття, запобіжних засобів після закінчення строку носіння, інших МШП і здавання їх в комору для утилю. Акт ф. № МШ-8 складається на підставі разових актів вибуття (ф. № МЩ -4). На різні види МШП акти на списання (ф. № МШ-8) складаються окремо. Після здавання списаних, предметів до комори для утилю акт з розпискою комірника передасться до бухгалтерії, де на його підставі здійснюють відповідні записи на рахунках.

Наказом ДКУ від 18.12.2000 р. № 130 затверджено форму «Акту списання» (т. ф. № 3-2), який бажано використовувати для списання матеріальних цінностей, у т. ч. і МШП, що зробилися непридатними. Складає цей акт комісія, призначена наказом по установі. При складанні «Акту списання» (т. ф. № 3-2) акт за ф, № МШ-8 не застосовують.

Особливістю обліку МШП в бюджетних установах є те, що їхня вартість при передачі зі складу в експлуатацію не списується з балансу, а залишається в обліку до повного використання, тобто До часу втрати придатності. Крім того, на вартість МШ.П, що надійшли в установу, створюють фонд у малоцінних та швидкозношуваних предметах за видами з одночасним відображенням фактичних видатків на придбання.

Основні господарські операції з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів у бюджетних установах відображають па рахунках такими записами (табл. 6.4).

Таблиця 6.4. Бухгалтерські проведення з обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів

	Кореспондуючі
Зміст господарської операції	субрахунки
	Дт	Кт
1	2	3
1, Оприбутковано МШП, виготовлені у власній
майстерні:
надходження МШП на склад готових виробів	241	821
передача МШП для власного використання	221	241
відображаються другим записом фактичні	801,802	411
видатки та створюється фонд у МШП
2. Одержано МШП від постачальника:
придбані за кошти загального фонду:
на купівельну вартість (без ПДВ)	221	364, 675
на суму ПДВ	801, 802	364, 675
одночасно другий запис на вартість без ПДВ	801, 802	411
придбані за кошти спеціального фонду:
на купівельну вартість (без ПДВ)	221	364. 675
на суму ПДВ. включену в податковий кредит	641	364, 675
на суму ПДВ. не включену в податковий	811--813	364, 675
кредит
одночасно другий запис на вартість без ПДВ	811--813	411
3. Оприбутковано надлишки МШП, виявлені при	221	411
Інвентаризації; одержані безоплатно МШП від
спонсорів, як гуманітарна допомога і т. ін.
4. Списано МШП, що вибули з різних причин
на облікову вартість	411	221
на вартість одержаних матеріалів від ліквідації	231,234,	681,701,
ЧІШП, залишених для господарських потреб	235,238,	702.711,
установи	239	712,713
на вартість одержаних матеріалів, яка підпягас1	231,234	642
зарахуванню в доход бюджету
5 Видача МШП зі складу в експлуатацію
вартістю до 10 грн за одиницю (комплект)	411	221/1
вартістю понад 10 грн за одиницю (комплект)	221/2	221/1
6. Реалізація надлишків МШП:
придбаних за кошти загального фонду:
на облікову вартість	411	221
на суму виручки від реалізації	313,323.	711
	364. 675
придбаних за кошти спеціального фонду: на облікову вартість на суму виручки без ПДВ на суму ПДВ	411 313,323, 364,675 313,323, 364,675	221 711 641
7. Списання недостач МШП. виявлених при інвентаризації на облікову вартість на вартість стягнення з винних осіб (якщо такі виявлені)	411 363	221 642

На підставі наведених господарських операцій складається «Накопичувальна відомість про вибуття та переміщення малоцінних і швидкозношуваних предметів -- Меморіальний ордер № 10», т. ф. № 439 (бюджет), підсумки якого переносяться до книги Журнал-головна.

6.11 Інвентаризація матеріальних запасів та відображення в обліку її

результатів

Бюджетні установи й організації повніші проводити інвентаризацію матеріалів, продуктів харчування, палива, малоцінних і швидкозношуваних предметів та інших матеріальних цінностей за місцем зберігання та за матеріально відповідальними особами в строки і порядку, передбаченому «Інструкцією І інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів, розрахунків та інших статей балансу», затвердженою наказом ГУ ДКУ від 30. 10.1998 р. № 90.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення й перелік майна, що підлягає інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником установи (крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим). Інвентаризація всіх цінностей проводиться в установлені терміни, включаючи цінності, на предмет наявності яких проводились позапланові перевірки протягом року.

Бюджетні установи зобов'язані проводити інвентаризацію:

а) молодняка тварин, тварин на відгодівлі, птиці, кролів, хутрових звірів і сімей бджіл -- не менше одного разу на квартал;

б)готових виробів, сировини і матеріалів, пального, кормів, фуражу та інших матеріалів -- не метне одітого разу на рік, але не раніше 1 жовтня;

в)продуктів харчування і спирту -- не менше одного разу на квартал;

г)незавершеного виробництва і напівфабрикатів власного виробництва у виробничих, (навчальних) майстернях і підсобних сільських та навчально-дослідних господарствах -- не раніше 1 жовтня звітного року і, крім того, періодично -- у терміни, які встановлюють міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи місцевих рад (за підпорядкуванням).

Проведення інвентаризації є обов'язковим: перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально відповідальних осіб (на день приймання-передавання справ); при встановленні фактів крадіжок або зловживань, псування цінностей (на день установлення таких фактів); після пожежі або стихійного лиха (повені, землетрусів та ін.); у випадку ліквідації установи; згідно з розпорядженням судових та слідчих органів; при передачі майна установи в оренду; при передачі підприємств, установ, організацій або їхніх структурних підрозділів з одного підпорядкування в інше (на встановлену дату передачі).

Відповідальність за організацію інвентаризації, правильне і своєчасне її проведення несе керівник установи. Головний бухгалтер, разом з керівниками відповідних підрозділів і служб, зобов'язаний контролювати дотримання встановлених правил проведення інвентаризації.

Для проведення інвентаризації наказом керівника установи створюється комісія :І числа працівників установи за обов'язковою участю головного бухгалтера. Очолює інвентаризаційну комісію керівник установи або його заступник. Наказом встановлюють також терміни початку та закінчення інвентаризації та порядок відображення її результатів у обліку.

Перевірка залишків матеріальних, цінностей у натурі проводиться при обов'язковій участі всіх членів комісії та в присутності матеріально відповідальної особи. Відсутність хоча б одного члена комісії при проведенні інвентаризації є підставою для вгинання результатів інвентаризації недійсними.

Матеріальні цінності під час інвентаризації заносять в описи з кожного окремого найменування із зазначенням номенклатурного номера, виду, групи, сорту й кількості (рахунком, масою або мірою). На виявлені пошкоджені цінності складають додаткові акти, в яких зазначають причини, характер і ступінь псування, та вказують винних у ньому осіб. Матеріальні запаси, що надійшли під час проведення інвентаризації, приймаються матеріально відповідальними особами в присутності членів інвентаризаційної комісії і оприбутковуються після проведення інвентаризації. Такі цінності заносять в окремий опис під назвою «Матеріальні цінності, що надійшли під час інвентаризації». Одночасно в документі про надходження таких цінностей за підписом голови інвентаризаційної комісії робиться відмітка «Після інвентаризації» з посиланням на дату опису, в якому зазначено такі цінності.

На великих складах при тривалому проведенні інвентаризації у виняткових випадках і тільки з письмового дозволу керівника і головного бухгалтера установи в період проведення інвентаризації матеріальні цінності можуть відпускати матеріально відповідальні особи в присутності членів інвентаризаційної комісії. Такі цінності заносять в окремий опис під назвою «Матеріальні цінності, відпущені під час інвентаризації», а у видаткових документах робиться відмітка за підписом голови інвентаризаційної комісії.

Після закінчення інвентаризації оформлені описи здають до бухгалтерії для перевірки, виявлення і відображення в обліку результатів інвентаризації. При цьому кількісні та вартісні показники за даними бухгалтерського обліку проставляють проти відповідних фактичних даних опису (в одному рядку) і шляхом порівняння виявляють розходження між фактичною наявністю цінностей за даними інвентаризації та показниками обліку. Виявлені бухгалтерією в описах помилки новітні бути виправлені, а ці виправлення застережені підписом всіх членів інвентаризаційної комісії і матеріально відповідальної особи.

Про всі недостачі, лишки, втрати, пов'язані з псуванням матеріальних цінностей, інвентаризаційна комісія повинна одержати письмові пояснення відповідальних працівників. На підставі цих пояснень та матеріалів інвентаризації комісія встановлює характер і причини виявлених недостач, втрат і псування цінностей або їх лишків і з урахуванням цього вносить пропозицію щодо порядку регулювання різниці між даними інвентаризації та обліку.

Виявлені при інвентаризації розходження фактичних залишків з даними бухгалтерського обліку регулюються в такому порядку:

- виявлені лишки цінностей підлягають оприбуткуванню з подальшим виявленням причин їх виникнення та винних у цьому осіб;

- нестача матеріальних цінностей в межах установлених норм природних втрат списується за розпорядженням керівника установи на .зменшення фінансування. Норми природних втрат застосовуються лите у випадку виявлення фактичних нестач. Списувати матеріальні цінності у межах норм природних втрат до встановлення факту нестачі забороняється. За відсутності затверджених норм природних втрат (з окремих видів цінностей) усі нестачі розглядаються як понаднормові;

- взаємозалік лишків і нестач через пересортування може бути дозволений тільки як виняток за один і той же період, для однієї і тієї ж матеріально відповідальної особи, щодо матеріальних цінностей одного й того ж найменування та в тотожних кількостях. Якщо при цьому вартість матеріальних цінностей, яких не вистачає, перевищує вартість цінностей, виявлених у лишках, різниця у вартості повинна бути віднесена на винних осіб;

- нестача матеріальних цінностей понад норми природних втрат, а також втрати від псування цінностей зараховуються на винних осіб і стягуються з них за вартістю, встановленою відповідно до «Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей», затвердженого постановою КМУ від 22.01.1996 р. № 116 (з подальшими доповненнями). При виявленні нестач і втрат внаслідок зловживань відповідні матеріали протягом п'яти днів після встановлення такого факту підлягають передачі до слідчих органів, а на суму нестачі (втрати) оформляється цивільний позов;

- у випадках, коли конкретних винуватців не встановлено або ж у стягненні з них відмовлено судом, нестачі матеріальних цінностей понад норми природних втрат, втрати від псування, стихійного лиха, від нерозкритих крадіжок списуються з балансів бюджетних установ на зменшення фінансування, але лише після ретельної перевірки щодо відсутності винних осіб та вжиття необхідних заходів для запобігання подібним явищам.

У бухгалтерському обліку результати інвентаризації повинні бути відображені не пізніше десяти днів після їх закінчення і у тому місяці, в якому закінчено інвентаризацію, і обов'язково до складання річного звіт}'. При цьому оформляють такі бухгалтерські записи (табл. 6.5).

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність визначення результатів інвентаризації та відображення їх в обліку і оформляє свої висновки та пропозиції протоколом, який затверджує керівник установи.

Таблиця 6.5. Відображення результатів інвентаризації матеріалів у бухгалтерському обліку

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Оприбутковано надлишки матеріалів і продуктів харчування, виявлені Ігри інвентаризації	231--236, 238--239	681,701,702, 711--713
2. Списано матеріали у межах норм природних втрат, а також нестачі і втрати від псування за рахунок установи	681,701,702, 711--713	201,202,204, 231--236, 238--239
3. Списання нестач і втрат матеріалів і продуктів харчування за рахунок винних осіб (крім м'яса, молока, м'ясних і молочних продуктів)	363	231--236, 238--239
4. Списання нестач м'яса, молока, м'ясних І молочних продуктів за рахунок винних осіб: на купівельну вартість на суму відрахування з винних осіб	681,701,702 363	232 642

ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ

1. Охарактеризуйте класифікаційні групи та порядок оцінки запасів у бюджетних установах.

2. Назвіть основні завдання та особливості організації обліку запасів у бюджетних установах.

3. Назвіть основні первинні документи з обліку надходження та вибуття матеріальних цінностей в бюджетних установах.

4. Охарактеризуйте організацію зберігання та складського обліку матеріальних запасів.

5. Дайте характеристику методів аналітичного обліку запасів у бухгалтерії.

6. Перелічіть рахунки для обліку виробничих запасів і господарських матеріалів, дайте їх коротку характеристику,

7. Наведіть приклади основних господарських операцій з обліку руху матеріальних цінностей та їх відображення на рахунках.

8. Охарактеризуйте особливості відображення в обліку бюджетних установ медикаментів та перев'язувальних засобів.

Р. Охарактеризуйте особливості відображення в обліку медичних установ продуктів харчування.

10. Дайте характеристику рахунків з обліку тварин на вирощуванні та відгодівлі у підсобних (навчальних) сільських господарствах.

11.Назвіть первинні документи, якими оформляють рух тварин на вирощуванні та відгодівлі, наведіть приклади бухгалтерських проведень за відповідним» операціями.

Охарактеризуйте особливості відображення в обліку бюджетних установ надходження, використання і списання малоцінних та швидкозношуваних предметів.

Порядок проведення інвентаризації запасів та відображення в обліку її результатів.

Розділ 7.Облік доходів і видатків спеціального фонду

7.7 Склад, класифікація і завдання обліку коштів спеціального фонду

Бюджетні установи в процесі своєї статутної діяльності можуть отримувати кошти не лише з державного або місцевих бюджетів, а й з інших джерел. Такі кошти прийнято називати позабюджетними.

Починаючи з 2000 р., усі позабюджетні кошти установ і організацій, що утримуються за рахунок асигнувань з державного або місцевого бюджетів, включаються до спеціального фонду бюджету як власні надходження цих установ та організацій і відповідні спеціальні видатки. Тобто усі позабюджетні кошти таких установ з 2000р. враховуються у складі спеціального фонду державного бюджету і по суті є бюджетними, їх надходження та витрачання планується в кошторисі доходів і видатків бюджетної установи.

Спеціальний фонд складається :! власних надходжень (спеціальні кошти, кошти на виконання окремих доручень, інші власні надходження), субвенцій, одержаних з бюджетів іншого рівня та інших доходів спеціального фонду.

Спеціальні кошти -- це доходи бюджетних установ і організацій, які вони отримують від надання платних послуг, виконання робіт, реалізації продукції або іншої діяльності, що провадиться па підставі відповідних нормативно-правових актів, і використовують за цільовим призначенням згідно з кошторисом доходів і видатків установи.

Суми на виконання окремих доручень (суми за дорученнями) -- Це кошти, які бюджетні установи отримують від фізичних і юридичних осіб та благодійних фондів дня виконання окремих доручень або використати за цільовим призначенням, визначеним особою, що надає такі кошти.

Інші власні надходження -- це надходження, не включені до складу спеціальних коштів або сум за дорученнями.

Субвенції, одержані і інших бюджетів,-- це кошти, виділені з бюджету іншого рівня органам державної влади, що утримуються за рахунок державного бюджету, для виконання делегованих законами України повноважень органів місцевого самоврядування, або інших, визначених законодавством, функцій.

Інші доходи -- це інші кошти спеціального фонду бюджету, включені до кошторису установи, крім інших власних надходжень.

Крім коштів спеціального фонду, окремим бюджетним установам можуть надходити кошти, що їм не належать і які необхідно перерахувати за призначенням при настанні відповідних умов. Це так звані депозитні суми. Вони не належать до коштів спеціального фонду і в кошторисі не плануються.

Розпорядниками коштів спеціального фонду с керівники бюджетних установ, яким надано право розпоряджатися бюджетними асигнуваннями. Планування доходів і видатків спеціального фонду здійснюється в тому ж кошторисі, що й бюджетних коштів загального фонд}', а їх облік ведеться за єдиним планом рахунків і на єдиному балансі. Операції з коштами спеціального фонду оформляються тими ж первинними документами; щодо них діє та ж сама класифікація видатків, що й для коштів загального фонду бюджету. Але облік операцій з коштами спеціального фонду ведуть у бюджетних установах на окремих, спеціально призначених для цього рахунках.

Для зберігання коштів спеціального фонду і проведення операцій з ними бюджетним установам відкриваються поточні рахунки в уповноважених установах банків, в яких їм відкрито поточні бюджетні рахунки, або спеціальні реєстраційні рахунки у відповідних органах ДКУ. При ньому в органах ДКУ для установи може бути відкрито не більше чотирьох спеціальних реєстраційних рахунків за всіма видами позабюджетних коштів.

У сучасних умовах питома вага спеціальних коштів у кошторисі доходів і видатків окремих установ значна, тому важливого значення набуває правильно організований облік них коштів, завдання якого такі:

- контролі, за повним і своєчасним надходженням та оприбуткуванням коштів спеціального фонду;

- облік і контроль витрачання коштів спеціального фонду суворо за призначенням відповідно до з кошторисних передбачень; -- своєчасне складання і подання звітності про надходження і використання коштів спеціального фонду для забезпечення вірогідною інформацією всіх рівнів управління.

Зважаючи на важливість раціональної організації обліку коштів спеціального фонду та контролю за їх використанням ГУ ДКУ наказом від 11.08.1998 р. № 63 затвердило «Інструкцію про порядок використання і обліку позабюджетних коштів бюджетних установ та звітності про них» (деякі положення якої на сьогоднішній день, на жаль, уже застаріли), а наказом від 25.03.1999р. № 27 «Порядок казначейського обслуговування позабюджетних коштів установ і організацій, що утримуються за рахунок коштів державного бюджету» (з подальшими змінами і доповненнями) визначило порядок відкриття спеціальних реєстраційних рахунків бюджетних установ в органах ДКУ та відображення на них руху позабюджетних коштів. Крім того, видано ряд положень та вказівок з облік}' окремих видів позабюджетних коштів (гуманітарної допомоги тощо).

7.2 Облік спеціальних коштів

До спеціальних коштів бюджетних установ зараховують доходи від позабюджетної діяльності, надходження яких передбачено відповідними нормативне-правовими актами. Детальний перелік спеціальних коштів бюджетних установ і організацій затверджений наказом МФУ від 29.06.2000р. № 146 «Про затвердження Переліку власних надходжень бюджетних установ і організацій». Згідно з цим переліком до спеціальних коштів бюджетних установ належать:

--кошти від надання платних послуг бюджетними установами та інших надходжень згідно з чинним законодавством (крім послуг з утримання дітей у дошкільних закладах та плати за проживання у гуртожитках навчальних закладів);

--кошти від падання транспортних послуг, ремонту транспортних засобів, користування стоянками, що належать установі або знаходяться на її території;

--кошти від надання послуг з організації і проведення свят, зустрічей, концертів, екскурсій, спортивних та показових виступів, атракціонів, змагань, за розробку сценаріїв, за послуги зв'язку, за кіно-, фото-, теле-, відео-, аудіопослуги, експлуатацію спортивного і культурного обладнання, спорядження, тренажерів тощо;

--вхідна плата за відвідання музеїв, виставок, картинних галерей, планетаріїв, надходження від продажу репродукцій художніх творів, копій музейних документів; надходження від користувачів бібліотек за пошкоджені та втрачені книги;

плата за інформаційні та рекламні послуги, за переклади іноземної літератури, складання рефератів та бібліографічних довідок, за виготовлення фоторепродукцій книг, статей, випуск і розповсюдження буклетів, програм, малотиражних газет, плакатів, медалей і т. ін.;

надходження від виробничо-господарської діяльності допоміжних, навчально-допоміжних підприємств і господарств, що відповідають профілю роботи установи і передбачені положенням про таку установу та обліковуються на її балансі;

кошти від реалізації путівок до туристичних і спортивних баз, пансіонатів, баз і таборів відпочинку, санаторіїв, будинків відпочинку, що знаходяться в управлінні бюджетних установ;

надходження за видачу ліцензій, дозволів, які згідно із законодавством залишаються у розпорядженні установи, видачу сертифікатів якості, документ, квитків, паспортів, посвідчень, довідок, контрольних карток обліку;

--кошти від організації та проведення лекцій, лекторіїв, курсів, семінарів, гуртків, секцій, за послуги консультаційних центрів, спеціалізованих груп, за надання консультацій, проведення тестування;

--кошти, які отримують науково-дослідні інститути від господарських організацій та осіб на утримання науково-консультаційних пунктів і груп підготовки до кандидатських екзаменів, а також вступних іспитів до аспірантури;

--кошти на виконання науково-дослідних, дослідно-конструкторських робіт і послуг та спеціальних робіт (експерименти, аналізи, прогнози, експертизи, випробування, дослідження, спостереження тощо), робіт і послуг з навігаційно-гідрографічного забезпечення мореплавства;

--кошти, що надходять до фонду загальної обов'язкової освіти:

а)від реалізації продукції пришкільних ділянок, садів, виноградників, городів;

б)від заготівельних організацій за здане шкільними колективами насіння тощо;

в)за роботи, виконані шкільними колективами;

--плата за суміші для годування і лікувальні суміші, виготовлені молочними кухнями;

-суми, які згідно з діючим законодавством отримують станції переливання крові за відпуск донорської крові та її компонентів і виготовлених з них препаратів; плата за протези (зубні, вушні, очні) і контактні лінзи, включаючи вартість робіт і матеріалів;

--кошти, що отримують медичні установи від окремих категорій громадян за проведення медичних оглядів, а також від організацій і установ за обов'язкові медичні огляди осіб, що в них працюють;

--плата одиноких громадян за їх обслуговування вдома у розмірах, визначених законодавством;

--плата за утримання підопічних у геріатричних пансіонатах, будинках-інтернатах для людей похилого віку та інвалідів, що мають працездатних дітей або родичів, зобов'язаних відповідно до законодавства їх утримувати;

--кошти, одержані установами ветеринарної медицини за проведення терапевтичних, хірургічних, акушерсько-гінекологічних, протиепізоотичних, санітарно-гігієнічних заходів згідно зі спеціальним переліком, затвердженим КМУ 15.08.1992 р. № 478, за дезинфекцію, дератизацію, дегельмінтизацію, а також ветеринарно-санітарну експертизу продуктів тваринного і рослинного походження, що продаються на ринках, ярмарках;

--кошти, одержані установами за вибракуваних і проданих тварин, та багато іншого згідно з вищеназваним переліком, затвердженим наказом МФУ від 29.06.200(1 р.№ 146.

Для зберігання спеціальних коштів бюджетній установі відкривається окремий поточний рахунок в уповноваженій установі банку або спеціальний реєстраційний рахунок для обліку спеціальних коштів в органі ДКУ. Спеціальні кошти, що надійшли готівкою до каси установи, не дозволяється використовувати без попереднього зарахування на поточний (спеціальний реєстраційний) рахунок. Витрачанню спеціальних коштів передує контроль органів ДКУ на підставі платіжних документів, до яких додаються виправдні документи, у межах наявності коштів за певним кодом економічної класифікації видатків.

Для обліку операцій зі спеціальними коштами планом рахунків передбачено такі субрахунки:

313 «Поточні рахунки для обліку спеціальних коштів»;

323 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку спеціальних коштів»;

674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

711 «Доходи за спеціальними коштами»;

715 «Доходи, спрямовані на покриття дефіциту загального фонду»;

716 «Доходи за витратами майбутніх періодів»;

811 «Видатки за спеціальними коштами». У бухгалтерському обліку операції зі спеціальними коштами відображаються такими проведеннями (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Основні господарські операції з обліку спеціальних коштів

	Кореспондуючі
Зміст господарської операції	субрахунки
	Дт	Кт
1	2	3
1 . Нарахована плата за утримання дітей в інтернатах	674	711
при школах, за навчання у гуртках при школах, за
навчання понад обсяги, передбачені програмами, за
навчання у ліцеях та гімназіях
2. Нарахована плата за навчання у вищих	364	711
навчальних закладах, за підготовку кадрів І
підвищення кваліфікації у навчальних закладах
професійно-технічної освіти
3. Надійшли спеціальні кошти за надані платні	301,313.	364, 674
послуги	323
4 Внесеш на поточний (спеціальний реєстраційний)	313,323	301
рахунок спеціальні кошти, що надійшли в касу
готівкою
5. Нарахована зарплата з обов'язковими	811	661.651.
відрахуваннями на соціальні заходи за рахунок		652.653.
спеціальних коштів		654
6. Здійснені витрати за рахунок спеціальних коштів:
сума без ПДВ	811	364. 675
на суму ПДВ, включену до податкового	641	364, 675
кредиту
на суму ПДВ, не включену до податкового	811	364, 675
кредиту
7. Придбані матеріали І продукти харчування за
спеціальні кошти:
сума без 1 ІД В	23 1--239	313,323,
		364, 675
на суму ПДВ, включену до податкового	641	313.323.
кредиту		364, 675
8. Витрачені матеріали і продукти харчування.	811	231-- 239
придбані за спеціальні кошти
9. Списані доходи за спеціальними коштами;
використані у звітному році	711	432
використаю у звітному році доходи минулого	716	432
року
залишені на передбачені договорами видатки	711	716
наступного року
10. Списані видатки, проведеш у звітному році	432	811

Згідно з листом ДКУ від 02.08.2000 р. «Про направлення коштів спеціального фонду державного бюджету на бюджетні видатки та їх відшкодування» розпорядникам бюджетних коштів надано право використовувати тимчасово вільні кошти спеціального фонду на видатки, що повинні фінансуватися за рахунок загального фонду бюджету, з подальшим їх відшкодуванням, якщо інше не передбачене нормативно-правовими актами МФУ та ДКУ. Таке рішення розпорядник бюджетних коштів приймає самостійно і оформляє наказом по установі, про що письмово повідомляє відповідний орган ДКУ за місцем знаходження. Частіше всього спеціальні кошти можуть залучатися для погашення заборгованості із зарплати з нарахуваннями, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат, а також на покриття видатків на утримання установи (комунальні платежі, енергоносії тощо).

Порядок відображення в обліку операцій з покриття дефіциту бюджетних асигнувань за рахунок коштів спеціального фонду та їх подальшого відшкодування подано у табл. 7.2.

Таблиця 7.2 Господарські операції з покриття дефіциту загального фонду бюджету на виплату зарплати

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1	2	3
1 . Нарахована зарплата за рахунок коштів загального фонду	801,802	661
2. Доходи спеціального фонду направляються на витрати за загальним фондом	711,712, 713	715
3. Отримано в касу готівку на виплату зарплати за рахунок коштів спеціального фонду	301	313,314, 316, 323, 324, 326
4. Виплачена -і каси зарплата працівникам	661	301
5. Зменшено видатки загального фонду бюджету	811.812, 813	801 802
6. Відновлено кошти спеціального фонд; за рахунок доходів запільного фонду	715	711,712. 713
7. Одночасно другий запис на перераховані суми з поточних (реєстраційних) рахунків загального фонду на рахунки коштів спеціального фонду	313,314, 316,323, 324, 326	311,321
8. Відновлено видатки загального фонду бюджету	801, 802	811,812, 813

Операції з руху коштів спеціального фонду на поточних (спеціальних реєстраційних) рахунках відображають у «Меморіальному ордері № 3 -- Накопичувальній відомості руху грошових коштів спеціального фонду в органах Державного казначейства України (установах банків)» т. ф. № 382 (бюджет), які відкривають окремо для кожного виду коштів спеціального фонду.

7.3 Облік сум за дорученнями

Суми за дорученнями належать до коштів спеціального фонду бюджету і з 2000 р. враховуються як власні надходження бюджетних установ.

Згідно :І «Переліком власних надходжень бюджетних установ і організацій», затвердженим наказом М ФУ від 29.06.2000р. № 146, до сум за дорученнями зараховуються кошт, одержані:

--для проведення розрахунків :І молодими спеціалістами: на виплату студентам стипендій; на виплату матеріальної допомоги і доплати до державних стипендій за рахунок замовників; на придбання методичної літератури і навчальних посібників для студентів-заочників;

--на придбання замовлених у централізованому порядку бланків документів І бухгалтерського обліку, звітності, статистики;

--на виконання окремих доручень відповідно до рішення Уряду;

--добровільні компенсації хворих т надання їм медичних послуг медичними, лікувальними та санітарно-профілактичними установами;

--за медичну допомогу громадянам, надану установами охорони здоров'я відповідно договорам про добровільне медичне страхування;

--страхові суми при настанні страхового випадку;

--інші кошти, одержані для виконання окремих доручень, а також благодійні внески і пожертви, одержані згідно з чинним законодавством.

Витрачання сум за дорученнями можна здійснювати лише на видатки, передбачені у дорученні підприємства, установи, організації або фізичної особи, яка внесла відповідні кошти або передала матеріальні засоби.

Усі суми за дорученнями повинні зберігатися в органі ДКУ на окремому спеціальному реєстраційному рахунку. Суми за дорученнями, що надійшли готівкою в касу установи, в обов'язковому порядку повинні бути внесені на рахунок у банку (казначействі). Органи ДКУ контролюють використання цих коштів за призначенням.

Для обліку операцій із сумами за дорученнями планом рахунків бюджетних установ передбачено такі субрахунки:

314 «Поточні рахунки для обліку сум :!а дорученнями»;

324 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку сум за дорученнями»;

673 «Розрахунки за коштами, одержаними на видатки за дорученнями»;

713/1 «Доходи за іншими коштами в частині сум та дорученнями»;

813/1 «Видатки за іншими коштами в частині сум за дорученнями».

Надходження коштів для виконання окремих доручень відображають за дебетом субрахунків 3)4, 324 або ЗОЇ і кредитом субрахунка 673. Витрачені суми на виконання доручень списують з кредиту субрахунків 314, 324 на дебет субрахунка 673 (табл. 7.3).

До сум за дорученнями, крім сум, Ідо надходять па виконання окремих доручень, зараховують також кошти і засоби, які одержують бюджетні установи як благодійні внески, пожертви, гуманітарну допомогу тощо. Порядок одержання, облік і використання таких коштів регламентують такі нормативні документи;

--Закон України «Про гуманітарну допомогу» від 22.10.1999 р. №1192-ХІУ;

«Порядок розподілу товарів, одержаних як благодійна допомога, і контролю за цільовим розподілом благодійної допомоги у вигляді наданих послуг або виконаних робіт», затверджений постановою КМУ від 17.08.1998 р. № 1295;

Таблиця 7.3 Господарські операції з обліку сум за дорученнями

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Надійшли кошти для виконання окремих доручень	301.314, 324	673
2 Внесені у каси на поточний (спеціальний реєстраційний) рахунок суми за дорученнями, одержані готівкою	314.324	301
3. Перераховано постачальникам на виконання окремих доручень	361. 364. 675	314,324
4. Прийняті роботи (послуги), виконані за рахунок сум за дорученнями	673	361,364. 675
5. Оприбутковані матеріали і продукти харчування, придбані за рахунок сум *« дорученнями	231--235, 238,239	361,364. 675
6. Списані витрачені матеріали, придбані за рахунок сум за дорученнями	673	231--235. 238,239

--«Порядок одержання благодійних (добровільних) внесків і пожертв від юридичних і фізичних осіб бюджетними установами і закладами освіти, охорони здоров'я, культури, науки, спорту та фізичного виховання для потреб їх фінансування», затверджений постановою КМУ від 04.08.2000 р. № 1222;

--«Порядок бухгалтерського обліку і звітності в бюджетних установах гуманітарної допомоги», затверджений наказом ДКУ від 10.12.1999р.№ 113.

Згідно з цими документами благодійні внески можуть надаватися як у грошовій формі, так і товарами, продуктами, основними засобами. Якщо благодійна організація або особа не визначила конкретні цілі використання коштів, напрямки їх використання в ти на чає керівник бюджетної установи-одержувача, виходячи і першочергових потреб, пов'язаних з фінансуванням основної діяльності установи. Але ці кошти не можна використовувати на виплату зарплати працівникам установи. Після одержання благодійного внеску розпорядник коштів повинен внести зміни до спеціального фонду кошторису доходів і видатків бюджетної установи.

У бухгалтерському обліку благодійні внески (гуманітарна допомога), одержані бюджетною установою, відображаються такими записами (табл. 7.4).

Таблиця 7.4 Відображенгя в бухгалтерському обліку гуманітарної допомоги

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Одержані основні засоби, Інші необоротні матеріальні га нематеріальні активи як гуманітарна допомога облікова вартість одночасно другий .запис на створення фонду в необоротних активах	101--122 813/1	713/1 401
2. Одержані малоцінні та швидкозношувані предмети як гуманітарна допомога на облікову вартість о дію часин другий запис на створення фонду у малоцінних та швидкозношуваних предметах	221 813/1	713/1 411
3. Одержані матеріали і продукти харчування як гуманітарна допомога	231--235, 238,239	713/1
4. Списана вартість витрачених матеріалів і продуктів харчування, одержаних як гуманітарна допомога, на потреби установи	813/1	231--235, 238,239
5. Одержані спонсорські, блат дійні внески і інша гуманітарна допомога у грошовій формі	301,302, 314,318, 324	713/1
6. Перераховано кошти, одержані як благодійні внески, на оплату за роботи, послуги, виконані для основної діяльності установи	364, 675	314,324
7. Списані витрати, виконані за кошти, отримані як гуманітарна допомога	813/1	364, 675
8. У кінці року списуються фактичні витрати, здійснені за рахунок сум за дорученнями	432	813/1
9. Списуються доходи із сум за дорученнями	713/1	432

Відомості про отриману гуманітарну допомогу відображаються у пояснювальній записці до квартального та річного звітів і у відповідних формах фінансової звітності. Бюджетні установи, що отримують кошти на виконання окремих доручень, складають звіт за ф. №4-2 «Звіт про надходження і використання сум за дорученнями».

7.4 Облік інших власних надходжень та інших доходів бюджетних

установ

Згідно із згадуваним раніше «Переліком власних надходжень бюджетних установ і організацій», затвердженим наказом МФУ від 29.06.2000 р. № 146, до інших власних надходжень бюджетних установ зараховують:

--плату за утримання дітей у дошкільних закладах;

--плату за навчання у державних школах естетичного виховання дітей;

--кошти, що надходять на харчування дітей в інтернатах при школах та у групах продовженого дня;

--плата за проживання у гуртожитках навчальних закладів і установ післядипломної освіти;

--кошти, що надходять на рахунок професійно-технічного навчального закладу або залишаються навчальному закладу від сум, що надійшли за роботи, виконані учнями, згідно із законодавством;

--кошти працівників за харчування, одержане за місцем роботи;

--кошти, отримані на часткову компенсацію вартості спортивної форми, що видасться відповідно до чинного законодавства спортсменам, учням спортивних закладів;

--відрахування від заробітку або інших доходів спецконтингенту за харчування, речове майно, комунально-побутові та інші надані послуги;

--кошти, одержані установами від реалізації путівок до туристичних та спортивних баз, пансіонатів, санаторно-курортних установ та установ відпочинку;

відрахування від доходів госпрозрахункових установ і організацій, що знаходяться у відомстві бюджетних установ, якщо це передбачено чинним законодавством;

--кошти, що надходять від діяльності установ громадського харчування, які належать бюджетним установам;

--кошти, отримані на договірних засадах за надання лікувально-профілактичної допомоги працівникам державних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та фізичним особам.

Кошти, одержані бюджетними установами, використовуються суворо за призначенням відповідно до цілей, передбачених кошторисом доходів і видатків.

Для обліку інших власних надходжень використовують субрахунки:

316 «Поточні рахунки для обліку інших власних надходжень»;

326 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку інших власних надходжень»;

633 «Розрахунки із замовниками за виконані роботи і надані послуги з власних надходжень»;

674 «Розрахунки за спеціальними видами платежів»;

712 «Доходи за іншими власними надходженнями»;

714 «Кошти батьків за надані послуги»;

812 «Видатки за іншими власними надходженнями».

У бухгалтерському обліку бюджетної установи розрахунки за іншими власними надходженнями відображають такими записами (табл. 7.5):

Таблиця 7.5 Господарські операції з обліку інших власних надходжень бюджетних установ

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1	2	3
1 . Нарахована плата за утримання дітей у дитячих дошкільних закладах	674	714
2. Нарахована плата: за користування гуртожитком за харчування дітей в інтернатах при школах та групах продовженого дня, за харчування працівників за місцем роботи	364 674	712 712
3. Надійшла плата за утримання дітей у дошкільних закладах, за користування гуртожитком, за харчування дітей в інтернатах при школах та працівників за місцем роботи	301,316, 326	364, 674
4. Здійснено видатки за рахунок коштів, що належать до інших власних надходжень	812	316,326, 364. 675
5. Нарахована плата учням системи професійно-технічної освіти за виконані ними роботи в період виробничого навчання та суми, відраховані навчальному закладу	633	669,712
6. Надійшли від підприємств кошти на рахунок навчального закладу системи професійно-технічної освіти за. виконані учнями роботи в період виробничого навчання	316, 326	633
7 Нарахована часткова компенсація вартості спортивної форми, виданої згідно з чинним законодавством спортсменам та учням спортивних закладів	674	712
8. Надійшла часткова компенсація вартості спортивної форми	301,316, 326	674
9. Надійшла плата від батьків за харчування дітей в інтернатах при школах продуктами харчування	232	674

Нарахування плати за утримання дітей у дошкільних закладах здійснюють на підставі табеля обліку відвідування дітей. Розмір плати батьків за одне відвідування становить не більше 70% вартості харчування дитини в день (згідно з постановою КМУ «Про невідкладні питання діяльності дитячих навчально-виховних закладів» від 23.03.1999 р. № 143, зі змінами і доповненнями). У бухгалтерії на підставі табеля складають відомість розрахунків з батьками за утримання дітей. У централізованих бухгалтеріях складають «Зведення відомостей за розрахунками з батьками на утримання дітей» (меморіальний ордер № 15) т. ф. № 406 (бюджет). Підсумок нарахування плати за дні відвідувань переноситься з меморіального ордера № І5 до книги Журнал-головна.

Плата за харчування дітей в інтернатах при школах та групах продовженого дня може вноситися продуктами харчування (якщо при школі є харчоблок). Приймання від батьків продуктів харчування оформляють накладною (Вимогою), яку виписують у трьох примірниках (1-й -- бухгалтерії; 2-й -- матеріально відповідальній особі; 3-й -- особі, що здала продукти).

Аналогічно обліковують операції з інших власних надходжень бюджетних установ.

Крім інших власних надходжень, до складу коштів спеціального фонду бюджету зараховують також інші доходи бюджетних установ:

--збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за кошти державного бюджету;

--10% коштів в іноземній валюті, одержаних за консульські дії за межами України;

--збір па розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

--плату за пробірування і таврування виробів та сплавів з дорогоцінних металів;

--кошти від реалізації надлишкового озброєння, військової та спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України, інших військових формувань та правоохоронних органів;

--80% надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях;

--збір на обов'язкове соціальне страхування на випадок безробіття;

--платежі до Фонду України соціального захисту інвалідів;

--надходження збору за забруднення навколишнього середовища в частині, що належить Державному бюджету України;

--надходження до Фонду соціального страхування України;

--90% портового (адміністративного збору).

Для обліку надходження та використання інших доходів передбачено субрахунки:

328 «Інші рахунки в казначействі»;

713/3 «Доходи за іншими коштами в частині інших доходів спеціального фонду»;

813/3 «Видатки за іншими коштами в частині інших доходів спеціального фонду».

Про надходження і використання цих коштів бюджетні установи складають звіт за ф. № 4-6 «Звіт про надходження і використання інших доходів».

7.5 Облік депозитних сум

До депозитних сум належать кошти, що надходять у тимчасове розпорядження бюджетної установи і при настанні відповідних умов підлягають поверненню (перерахуванню) за призначенням. Це можуть бути передані на тимчасове зберігання кошти хворих, що знаходяться на лікуванні у медичних установах, суми, що знаходяться у тимчасовому користуванні судових органів і підлягають поверненню їх власникам або перерахуванню за належністю відповідно до рішення суд}', та ін.

Відмінністю депозитних коштів від розглянутих раніше надходжень р те, що вони ніяк не стосуються до кошторису доходів та видатків установи і тому кошторисом не передбачаються (не плануються), а відтак і не включаються до спеціального фонду бюджетної установи. Депозитні суми зберігають на окремих поточних (спеціальних реєстраційних) рахунках і обліковують окремо. Термін зберігання депозитних коштів визначається депозитним договором відповідно до чинного законодавства України. Після закінчення встановленого терміну зберігання незатребувані депозитні суми підлягають перерахуванню в доход того бюджету, за кошти якого утримується установа.

Для бухгалтерського обліку депозитних сум призначено субрахунки:

315 «Поточні рахунки для обліку депозитних сум»;

325 «Спеціальні реєстраційні рахунки для обліку депозитних сум»;

672 «Розрахунки за депозитними сумами».

Аналітичний облік депозитних сум ведеться за окремими одержувачами коштів. Бухгалтерські проведення з обліку депозитних сум наведено у табл. 7.6.

Таблиця 7.6 Господарські операції і обліку депозитних сум

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1. Надійшли депозитні суми в касу або на рахунок установи	301, 315,325	672
2. Повернені депозитні суми за призначенням	672	301,315,325

Бюджетні установи, на адресу яких надходять депозитні суми від фізичних або юридичних осіб для тимчасового зберігання, складають і по дають квартальний та річний звіти за формою № 4-3 «Звій про депозитні суми», в якому показують наявність та рух депозитних сум за звітний період.

7.6 Облік витрат і доходів виробничих (навчальних) майстерень

Бюджетні установи можуть отримувати доходи від реалізації продукції (робіт, послуг), виготовленої виробничими (навчальними) майстернями. Як правило, такі підрозділи у бюджетних навчальних закладах створюють для практичної підготовки учнів та студентів за відповідною спеціальністю. Статутна діяльність виробничих (навчальних) майстерень з практичної підготовки учнів І а студентів фінансується за рахунок бюджетних коштів у межах кошторису. Але одночасно з навчальною роботою такі майстерні можуть виконувати роботи, виготовляти вироби, надавати послуги на замовлення населення або інших юридичних осіб. Частину таких виробів виробничі (навчальних) майстерні можуть використовувати у власній діяльності бюджетної установи, а частину -- реалізувати на сторону.

Для обліку операцій з виготовлення і реалізації продукції виробничих (навчальних) майстерень у плані рахунків бюджетних установ передбачено субрахунки:

241 «Вироби виробничих (навчальних) майстерень»;

721 «Реалізація виробів виробничих (навчальних) майстерень»;

821 «Витрати виробничих (навчальних) майстерень».

Витрати на виготовлення продукції, виконання робіт, надання послуг виробничими (навчальними) майстернями обліковують за дебетом субрахунка 821. До таких витрат зараховують вартість витрачених матеріалів, нараховану зарплату, обов'язкові нарахування на суму зарплати та ін. За кредитом субрахунка 821 обліковують одержану продукцію та списують суми витрат па виконані і прийняті замовниками роботи (послуги). Продукцію (вироби) майстерень прибуткують на дебет субрахунка 241 за фактичними витратами на її виготовлення (фактичною собівартістю). На субрахунку 821 на кінець року може бути дебетове сальдо при наявності незавершеного виробництва або незакінчених і не переданих замовникам робіт.

Субрахунок 721 використовують для обліку реалізації продукції, робіт і послуг виробничих (навчальних) майстерень. На дебеті цього субрахунка відображають фактичну собівартість реалізованих виробів, виконаних робіт, наданих послуг стороннім організаціям та особам за плату, а на кредиті -- виручку за реалізовану продукцію (роботи, послуги). Різниця між дебетовим і кредитовим оборотами цього субрахунка показує суму прибутку або збитку від реалізації виробів виробничих (навчальних) майстерень, яка списується у кінці звітного періоду на субрахунок 432 «Результати виконання кошторису за спеціальним фондом».

У бухгалтерському обліку операцій з виготовлення продукції у виробничих (навчальних) майстернях та її реалізації відображають такими записами (табл. 7.7).

Аналітичний облік витрат ведеться, як правило, позамовним методом, тобто на кожне замовлення відкривають окрему картку аналітичного обліку витрат, записи у якій е підставою для визначення фактичної собівартості виготовленої продукції та виконаних робіт (наданих послуг), або вартості незавершеного виробництва.

Таблиця 7.7 Основні господарські операції і обліку витрат і доходів виробничих (навчальних) майстерень

Зміст господарської операції	Кореспондуючі субрахунки
	Дт	Кт
1	2	3
1. Списані матеріали, видані зі складу на виробництво продукції, виконання робіт, надання послуг майстернями	821	201,203,231, 234, 235, 238, 239
2. Повернені на склад матеріали, не використані у виробничих (навчальних) майстернях	201,203,231, 234,235,238, 239	821
3. Віднесені прямі витрати на виробництво продукції	821	301,313,323, 362,635
4. Нарахована зарплата па виготовлення продукції у майстерні (з нарахуванням на соціальні потреби)	821	661,651,652. 653,654
5. Оприбутковані готові вироби І продукція, передані з майстерні на склад	241	821
6. Вироби майстерні, передані для використання у статутній діяльності установи: як господарські, навчальні та інші матеріали як малоцінні та швидкозношувані предмети: - на фактичну собівартість - одночасно другий запис на створення фонду як основні засоби або інші необоротні матеріальні активи: - на фактичну собівартість - одночасно другий запис на створення фонду	231,234,236, 238,239 221 801,802,811,813 106, 109, 113, 114 та ін. 801,802,811, 813	241 241 411 241 401
8. Реалізовані послуги, надані виробничими (навчальними) майстернями на сторону: - фактична собівартість реалізованих виробів - реалізаційна вартість (без ПДВ) - сума ПДВ (якщо такі послуги оподатковуються ПДВ)	721 301,313,323,364 301,313,323,364	821 721 641
9. Реалізовані готові вироби майстерень: · фактична собівартість реалізованих виробів · реалізаційна вартість (без ПДВ) · сума ПДВ (якщо така продукція оподатковується ПДВ}	721 301,313,323,364 301,313,323,364	241 721 641
10. Фінансовий результат від реалізації продукції (робіт, послуг) майстерень зараховується на результати виконання кошторису · прибуток · збиток	721 432	432 721

7.7 Облік підсобних (навчальних) сільських господарств

Одним з видів виробничої діяльності бюджетних установ може бути виробництво сільськогосподарської продукції у підсобних (навчальних) сільськогосподарських підрозділах. Вироблена цими підрозділами (дослідними ділянками, фермами, виробничими бригадами, підсобними підприємствами, навчальними, навчально-дослідними господарствами, що утримуються на балансі бюджетної установи) продукція може використовуватися як для внутрішніх потреб установи (харчування контингенту тощо), так і для реалізації на сторону. Кошти від діяльності підсобних (навчальних) сільських господарств використовуються в першу чергу на покриття витрат цих господарств, а отриманий прибуток може направлятися на покриття дефіциту доходів загального фонду відповідно до кошторисних передбачень.