Готова продукція та її реалізація

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

В умовах ринкової економіки впровадження ринкових механізмів, зростання різноманітних форм власності, поява приватизації в різних сферах економіки України обумовлюють необхідність реформування всієї системи. В цих умовах значно підвищилась роль бухгалтерського обліку, як однієї з важливих функцій управління.

Належно організована і документально обґрунтована система бухгалтерського обліку дає можливість своєчасно одержували необхідну інформацію для управління матеріальними ресурсами для ефективного їх використання і попередження ризику у фінансовій діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством безперервно з дня реєстрації до його ліквідації. Всі види звітності, що складає підприємство групуються на даних бухгалтерського обліку.

Відповідно до чинного законодавства кожне підприємство самостійно визначає облікову політику вибирає форму бухгалтерського обліку із урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів, затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації

Питання своєчасного і достовірного бухгалтерського обліку тісно пов`язані з рішенням актуальних задач в економіці нашої держави, випуску та реалізації продукції.

Так як на сучасному етапі ринкової економіки бухгалтерський облік виконує важливі функції ефективного управління виробничими і комерційними структурами є знаряддям контролю за економічним та раціональним використанням ресурсів, забезпечує одержання оптимального прибутку і обґрунтованість розрахунків з бюджетом, що перехід на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку є доцільним етапом, тому що інформація, яку забезпечує облік необхідна для виявлення слабких місць у роботі підприємства, що дозволяє своєчасно виявити резерви покращання його фінансово-господарської діяльності.

Відомо, що метою створення більшості підприємств є отримання доходу, прибутку від своєї діяльності, це можливе завдяки виробництву готової продукції, наданих послуг , виконань робіт. Адже потім за допомогою процесу продажу, реалізації зазначених цінностей можливо отримати дохід і навіть прибуток.

Важливим результатом діяльності кожного підприємства є виготовлення продукції, її реалізація та розрахунки з покупцями. В зв`язку з цим на підприємствах значне місце займає облік реалізації продукції. Продаж продукції впливає на фінансовий результат підприємства.

Для підприємств виробничої сфери, найбільш суттєве значення, має раціональна організація обліку готової продукції, її реалізація та розрахунків з покупцями, яка передбачає дотримання системного підходу, цілісності, всебічності, субординації, динамічності, випереджаючого відображення, системоутворюючих відносин окремих частин і елементів.

В умовах ринкової економіки, правильний, чіткий і своєчасний облік випущених, відвантажених і реалізованих виробів сприяє посиленню контролю за наявністю матеріальних цінностей, забезпеченню підприємств коштами і прискоренню обертання оборотних коштів.

Мета дипломної роботи розкрити облік і аналізу випуску готової продукції та її збуту є актуальною і має важливе народногосподарське значення.

Завдання дипломної роботи висвітлити характеристику випуску готової продукції; характеристику реалізації (збуту) готової продукції; характеристику розрахунків з покупцями; розкрити методику бухгалтерського обліку випуску готової продукції; розкрити методику бухгалтерського обліку реалізації (збуту) готової продукції; розкрити методи проведення аналізу виробництва та реалізації (збуту) готової продукції; розкрити аналіз договірних обов`язків з реалізації готової продукції; охарактеризувати умови праці спеціалістів по випуску готової продукції.

Сьогодні йде жорстока конкурентна боротьба між виробниками однотипних видів продукції за ринки збуту свого товару, розширення кола споживачів, тому виграти і перемогти зможе те підприємство, чия продукція є якіснішою і дешевшою. Тому тема курсової роботи “ Облік готової продукції на підприємстві” є дуже актуальною сьогодні.

Актуальність теми підтверджується і тим, що вона знайшла широке відображення в економічній літературі, зокрема в роботах наступних авторів Бутинця Ф.Ф. Бабич В.В., Грабової Н.М., Завгороднього В.П., Кузьминського А.М., Литвина Ю.Я., Мурашко В.М., Партина Г.О., Пархоменко В.М., Покропивного С.Ф., Савченко Г.В., Чумаченько М.Г. та багато інших.

Дипломна робота виконана за матеріалами ДП "Чернівецький хлібокомбінат” яке створене згідно з законом України "Про господарські товариства" та статутом , затвердженим Фондом Державного майна України 19 червня 1996 року.

Основними видами діяльності підприємства є: виробництво та реалізація через мережу фірмових магазинів, інших торговельних закладів хлібобулочних, макаронних, кондитерських та інших харчових виробів. Цю продукцію вживають усі верстви населення майже кожен день. Асортимент цієї продукції дуже великий, це: батони, булочки, короваї, макарони, печиво, пиріжки, торти, хліб різного найменування, та інші вироби. Максимальна потужність випуску продукції підприємства складає близько 60 тон хлібобулочних виробів на добу. Фактичний випуск цієї продукції складає від 10 до 12 тон на добу. Графік роботи цілодобовий.

Основними ринками збуту готової продукції є торгові підприємства Чернівецької області. Це підприємства різних форм власності, заводи, лікарні, приватні підприємці та інші.

На кожному виробничому підприємстві повинні дотримуватись основних положень щодо охорони праці. Основними нормативно-правовими актами, що регламентують охорону праці є: Конституція України, Закони України “Про охорону праці”, “Про загальнообов'язкове соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності” та іншими.

За своєю суттю державний контроль за охороною праці був і залишається навіть більш дискримінаційним щодо власника підприємства ніж податкове законодавство. Пріоритет життя і здоров'я працівника відносно результатів виробничої діяльності записаний як один із принципів державної політики щодо охорони праці. Зі збільшенням кількості перевіряючих дотримання основних нормативних актів з охорони праці, можливо, убереже працівників від нещасних випадків, а власника і керівництво від санкцій з боку контролюючих органів.

Основною метою керівника підприємства є створення в кожному структурному підрозділі і на кожному робочому місці безпечних умов праці, проведення інструктажів з охорони праці та техніки безпеки.

При написанні дипломної роботи використано законодавчі та нормативні акти, інструкції, періодичні видання, навчальна література; дослідження за темою, первинні документи, рахунок - фактура, податкова накладна, товаротранспортна накладна, відомість випуску готової продукції, накопичувальна відомість готової продукції калькуляція , журнал 5, журнал 7, дані книги “Головна” по рахунках 26 “Готова продукція”, 901 “Собівартість реалізованої продукції”, 701 “Дохід від реалізації” , Баланс (Ф.1), звіт про фінансові результати ( Ф.2).

Для висвітлення теми дипломної роботи, перш за все необхідно розкрити економічну сутність запасів та однієї із складових - готової продукції.

Розділ 1. Характеристика готової продукції та порядок її збуту

1.1 Економічна сутність запасів

випуск реалізація готовий продукція

На рівні виробничого значення підприємства виробничі запаси належать до об'єктів, які потребують значних затрат, і тому являють собою один із чинників, що визначають політику підприємства та впливають на рівень ефективності його функціонування. Проте більшість підприємств не приділяють належної уваги питанням управління виробничими запасами і постійно недооцінюють свої майбутні потреби в наявних виробничих запасах, унаслідок чого змушені нести додаткові витрати.

Виробничі запаси ДП “Чернівецький хлібокомбінат” становлять більшість сукупного запасу товарно-матеріальних цінностей.

Управління виробничими запасами має два основні аспекти. Один стосується забезпечення підприємства виробничими запасами для виготовлення необхідного продукту в достатній кількості, у визначені терміни та в потрібному місці.

Другий аспект пов'язаний з витратами на придбання певного виду виробничих запасів. Виходячи з цих положень на підприємстві регулюють придбання та використання виробничих запасів.

Виробничі запаси є однією з найбільших складових собівартості продукції, робіт, послуг. Від правильності ведення обліку виробничих запасів залежить достовірність даних про отриманий підприємством прибуток та збереження самих виробничих запасів.

Виробничі запаси є дуже важливою і значною частиною активів підприємства. Вони відносяться до складу оборотних активів, тому можуть бути перетворені на грошові кошти протягом року або одного операційного циклу.

Ефективність управління обіговими коштами підприємства, до яких відносяться виробничі запаси, обумовлюються багатьма чинниками: як зовнішніми, що не залежать від діяльності підприємства, так і внутрішніми, на які підприємство може, та повинно активно впливати.

До зовнішніх чинників належить загальний стан економічної ситуації в країні та регіоні, особливості та нестабільність податкового законодавства, умови надання кредитів та процентні ставки, наявність цільового фінансування.

Однак не меншу роль відіграють внутрішні чинники, які підприємство має активно використовувати з метою підвищення ефективності використання обігових коштів. Основні з них покладені в основу раціонального та економного використання виробничих запасів.

Методологічні засади формування інформації про виробничі запаси у бухгалтерському обліку та розкриття її у фінансовій звітності визначає Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 "Запаси" [ 20 ].

Норми цього Положення (стандарту) застосовуються підприємствами, організаціями та іншими юридичними особами (далі - підприємства) незалежно від форм власності (крім бюджетних установ).

Крім того, при відображенні в обліку та фінансовій звітності виробничих запасів необхідно враховувати вимоги інших П(С)БО: П(С)БО 2 “Баланс” [16 ], П(С)БО 16 “Витрати” [21], а також Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку, активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій [14].

Відповідно до П(С)БО 9 запаси - це активи, які: утримуються для подальшого продажу за умов звичайної господарської діяльності; перебувають у процесі виробництва з метою подальшого продажу продукту виробництва; утримуються для споживання під час виробництва продукції, виконання робіт та надання послуг, а також управління підприємством.

Запаси визнаються активами, якщо вони відповідають критеріям визнання активу: існує ймовірність того, що підприємство отримає у майбутньому економічні вигоди, пов'язані з їх використанням; їх вартість може бути достовірно оцінена.

Запаси поділяють на : придбані та виготовлені на даному підприємстві.

Для цілей бухгалтерського обліку до придбаних виробничих запасів включають: сировину (придбані або отримані іншим чином (наприклад, вирощені, видобуті) продукти (матеріали), які знаходяться у власності підприємства і призначені для подальшої переробки); основні й допоміжні матеріали; комплектуючі вироби, покупні напівфабрикати та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб; малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більший одного року (інструменти, господарський інвентар, спеціальне оснащення, спеціальний одяг тощо); матеріальні цінності придбані для подальшого продажу.

До виготовлених на даному підприємстві відносять: напівфабрикати власного виробництва, брак у виробництві, готова продукція.

Норми П(С)БО 9 "Запаси", не поширюються на такі виробничі запаси: продукцію сільського і лісового господарства; корисні копалини, якщо вони оцінюються за чистою вартістю реалізації відповідно до інших положень (стандартів) бухгалтерського обліку.

Наведемо і проаналізуємо визначення терміну “виробничі запаси” вченими економістами.

Саме коротке визначення виробничих запасів знаходимо у Костюка П.А. - сукупність всіх матеріалів, які має підприємство. Аналогічне значення надає і Бутинець Бутинця Ф.Ф.

Під виробничими запасами Кузьмінський А.М. [9] розуміють різноманітну сировину, матеріали, паливо, предмети та засоби праці, які кожне підприємство купує для виробництва продукції та інших господарських потреб. Причому до виробничих запасів належать не всі засоби праці, а лише та частина, яка відноситься до засобів у обороті як малоцінні та швидкозношувані предмети (МШП). Загалом таке трактування є вірним.

Завгородній В.П. [ 7 ] дає таке визначення: виробничі запаси це оборотні засоби, що включають у себе: сировину, основні та допоміжні матеріали, паливо, запасні частини, будівельні матеріали та обладнання до встановлення, малоцінні та швидкозношувані предмети. Це трактування виробничих запасів є найбільш широким.

Вчені-економісти дещо іншої думки щодо виробничих запасів. Виробничими запасами вважають предмети праці, які ще не залучені у виробничий процес і знаходяться на складах підприємства у вигляді запасів, також ототожнюють поняття виробничі запаси і запаси матеріально-технічних ресурсів, але деталізують це поняття, зазнаючи, що до складу виробничих запасів, як основної частини оборотних фондів, належать: сировина, основні та допоміжні матеріали, паливо, пальне, купівельні та комплектуючі вироби, запасні частини для ремонтів основних виробничих фондів тощо.

Дещо відрізняється від думок вчених-економістів з приводу виробничих запасів думка Пушкар М.С. [ 26 ]. Він до виробничих запасів відносить запаси сировини основних і допоміжних матеріалів, покупних напівфабрикатів, палива і пального, тари, ремонтних деталей і вузлів, малоцінних інструментів господарського інвентарю (реманенту) та інших предметів, а також аналогічних предметів, що швидко спрацьовуються. Вона на наш погляд є близькою до думок вчених-обліковців Пушкар М.С. до складу виробничих запасів відносить також МШП, чого не роблять інші вчені-економісти.

Отже на ДП “ Чернівецький хлібокомбінат” до складу запасів відносять крім придбаних також виготовлені на даному підприємстві - готову продукцію.

1.2 Характеристика готової продукції та порядок її збуту

У процесі виробництва людина, взаємодіючи із засобами виробництва створює конкретні матеріальні блага. Отже, останні є продуктами праці, тобто споживчою вартістю, речовиною природи пристосованою людиною для своїх потреб. У більшості випадків матеріальний результат праці виступає у ролі конкретного продукту - продукції (виробу).

У промисловому виробництві результат праці - продукція. Продукти праці є предметними для різних сфер використання. Продукти праці, що існують у грошовій для споживання формі, можуть знову стати сировиною для виробництва продукту.

У економічній літературі не має єдиного підходу до визначення предмету та об`єктів бухгалтерського обліку процесу виробництва готової продукції. Причинами цього є різні підходи до визначення, побудови бухгалтерського обліку витрат і калькулювання собівартості продукції. Виходячи з суті системного підходу як комплексності, структуризації та розмежування понять щодо бухгалтерського обліку витрат процесу виробництва - це означає розробку класифікації та термінологічне єднання понять про категорії та елементи виробничого процесу, які характеризують його зміст.

Предметом обліку випуску готової продукції є облік списання запасів, витрат на оплату праці, облік грошових елементів, облік послуг, пов`язаних з процесом виробництва, визначення собівартості реалізованої продукції, облік витрат, які поділяються за елементами: витрати сировини та матеріалів; витрати куплених напівфабрикатів; витрати палива та й енергії; витрати тари й тарних матеріалів; і інших матеріальних витрат. Та за видами діяльності: собівартість реалізованої готової продукції; собівартість реалізованих робіт і послуг; загальновиробничих витрат; адміністративних витрат; витрат на збут; інші витрати операційної діяльності; фінансові витрати; надзвичайні витрати.

Виходячи з того, що “об`єкти обліку виробничих витрат і об`єкти калькулювання собівартості продукції” в багатьох видах діяльності між собою не співпадають, деякі автори розглядають ці процеси як два самостійні методи, два відносно відокремлені аспекти виробничого обліку.

Бухгалтерський облік має забезпечити інформацію про її кількість, якість, вартість. Для побудови обліку продукції основним є визначення її характеру. За цією ознакою продукцію групують за формою, ступенем готовності, технологічною складністю.

ДП “Чернівецький хлібокомбінат” за формою продукцію поділяє на таку, яка має уречевлену форму, вибір (наприклад, хліб, булка, батон, тощо).

За ступенем готовності продукцію поділяє на готову, напівфабрикати (напівпродукти) та незавершене виробництво.

Готова продукція - це продукція, обробка якої завершена, та яка пройшла випробування, укомплектована згідно з умовами договорів із замовником і відповідає технічним умовам і стандартам, а при їх відсутності - технічним, договірним або іншим умовам; прийнята з цеху на склад, сертифікована і готова до реалізації [ 7 ].

Готова продукція оприбутковується на склад ДП “Чернівецький хлібокомбінат” із виробничих підрозділів на основі первинних документів - накладних, актів, відомостей випуску продукції та документів.

Напівфабрикати - продукція окремих технологічних фаз (підрозділів, цехів, дільниць, бригад) що не пройшла всіх передбачених технологічним процесом стадій виробництва й потребує доопрацювання або укомплектування, але для даної стадії вони є закінченими. Незавершене виробництво - сировина і матеріали, які знаходяться у виробництві і підлягають подальшій обробці [ 7 ].

Продукція може бути простою або складною. Складна в свою чергу поділяється на основну, побічну або побічну і супутню. У основної продукції доля елементу повинна складати більш ніж 90% від загальної вартості виробничого процесу.

Основним завданням діяльності ДП “Чернівецький хлібокомбінат” є отримання прибутку через найбільш повне забезпечення попиту населення високоякісною продукцією. Темпи росту обсягу виробництва продукції, підвищення її якості безпосередньо впливають на розмір витрат, прибуток і рентабельність підприємства.

Об'єм виробництва промислової продукції може виражатися в натуральних, умовно-натуральних і вартісних показниках. Узагальнені показники об'єму виробництва продукції одержують за допомогою вартісної оцінки - в оптових цінах. Основними показниками об'єму виробництва є товарна і валова продукція. Валова продукція - це вартість усієї зробленої продукції і виконаних робіт, включаючи незавершене виробництво.

Товарна продукція відрізняється від валової тим, що в неї не включають залишки незавершеного виробництва і внутрішньогосподарський оборот. Виражається вона в оптових цінах, що діють у звітному році. По своєму складу на багатьох підприємствах валова продукція збігається з товарною, якщо немає внутрішньогосподарського обороту і незавершеного виробництва.

Важливою умовою правильності ведення бухгалтерського обліку руху продукції по операціях випуску, відвантаження і реалізації, а також забезпечення її цілості на всіх ділянках руху є своєчасне і суворе документальне оформлення цих операцій, згідно Положення [ 20 ].

Об'єм реалізації продукції ДП “Чернівецький хлібокомбінат” визначається в діючих цінах (оптових, договірних). Включає вартість реалізації продукції, відвантаженої й оплаченої покупцями.

Важливе значення для оцінки виконання виробничої програми мають і натуральні показники обсягів виробництва виражені в одиницях вимірювання (штуки, метри, грами, кілограми, тонни і т.п.). Їх використовують при аналізі обсягів виробництва по окремих видах однорідної продукції.

Умовно-натуральні показники, як і вартісні, застосовуються для узагальненої характеристики обсягів виробництва продукції. Зі зростанням обсягу випуску продукції прибуток підприємства збільшується не тільки за рахунок зниження собівартості, але і внаслідок збільшення кількості випущеної продукції. Таким чином, чим більший обсяг виробництва, тим за інших рівних умов більше сума одержуваного підприємством прибутку.

Структура товарної продукції ДП “Чернівецьких хлібокомбінат” може робити як позитивний, так і негативний вплив на суму прибутку. Якщо збільшиться частка більш рентабельних видів продукції в загальному обсязі її реалізації, то сума прибутку зросте, і навпаки, при збільшенні питомої ваги низькорентабельної або збиткової продукції загальна сума прибутку зменшиться.

Собівартість продукції і прибуток знаходяться в обернено пропорційній залежності: зниження собівартості призводить до відповідного зростання суми прибутку і навпаки.

Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення необхідно, щоб підприємство виконувало план не тільки по загальному обсягу продукції, але і по асортименту (номенклатурі). Важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб [6]. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільги по податках, кредитам і інші.

Всі явища і процеси господарської діяльності підприємств знаходяться у взаємозв'язку, взаємозалежності й обумовленості. Одні з них безпосередньо зв'язані між собою, інші - побічно. Наприклад, на розмір валової продукції безпосередній вплив мають такі фактори, як чисельність робітників і рівень продуктивності їхньої праці. Всі інші фактори впливають на цей показник побічно. Кожне явище можна розглядати як причину і як результат. Продуктивність праці можна розглядати, з одного боку, як причину зміни обсягу виробництва, рівня її собівартості, а з іншого боку - як результат зміни ступеня механізації й автоматизації виробництва, удосконалення організації праці та інші.

Важливим показником діяльності ДП “Чернівецький хлібокомбінат” є якість продукції. Її підвищення забезпечує економію не тільки трудових і матеріальних ресурсів, але і дозволяє більш повно задовольняти потреби суспільства. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на її і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.

Якість продукції - це поняття, що характеризує параметричні, експлуатаційні, споживчі, технологічні, дизайнерські властивості виробу, рівень його стандартизації й уніфікації, надійність і довговічність. Розрізняють узагальнені, індивідуальні і непрямі показники якості продукції.

Згідно чинного законодавства встановлено правові засади забезпечення якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої сировини для здоров`я населення, регулює відносини між органами виконавчої влади, виробниками, продавцями (постачальниками) і споживачами під час розробки, виробництва, ввезення на митну територію України, закупівлі, постачання зберігання, транспортування, реалізації, використання, споживання та утилізації харчових продуктів і продовольчої сировини, а також надання послуг у сфері громадського харчування."

Харчовий продукт - будь-який продукт, що в натуральному вигляді чи після відповідної обробки вживається людиною у їжу або для пиття. Якість харчового продукту - сукупність властивостей харчового продукту, що визначають його здатність забезпечувати потреби організму людини в енергії, поживних та смакоароматичних речовинах, безпеку для її здоров`я, стабільність складу і споживчих властивостей протягом строку придатності до споживання.

Готова продукція є продуктом праці. Вона повинна бути повністю закінчена обробкою на даному підприємстві, пройти технічні випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), прийнята контролером, а також яка не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і яка здана на склад .

Продукцією галузей матеріального виробництва є вироби і продукти, повністю закінчені, оброблені на даному підприємстві, а також пройшли перевірку на відповідність стандартам або технічним умовам й оформлені актом прийомом-передачі.

Крім продукції у виробничому процесі з`являються й інші елементи речового характеру: відходи, брак.

Відходи - це залишки сировини, матеріалів, напівфабрикатів, теплоносіїв та інших матеріальних ресурсів, що утворилися в процесі виробництва, втратили повністю або частково споживчі якості початкового ресурсу. Відходи діляться на нормативні й понаднормативні.

Браком вважаються вироби чи роботи, які не відповідають установленим вимогам і не придатні для використання за прямим призначенням, або потребують додаткової обробки і можуть бути проданими першим чи другим сортом.

Для побудови обліку браку у виробництві його класифікують за такими ознаками: за місцем походження - внутрішній, тобто виявлений до відвантаження (або передачі) покупцеві, та зовнішній, який виявлено вже в покупця; за характером дефектів - остаточний, який вже неможливо виправити, та такий, який можна ще виправити; за причинами виникнення - неякісні матеріали, не подача електроенергії і таке інше; за винуДПцями - робітник, постачальник, служба постачання та інше.

Готовою вважається така продукція, виробництво якої завершено, яка призначена для продажу; повністю відповідає стандартам, а при їх відсутності - технічним, договірним чи іншим умовам; прийнята з цеху на склад.

Оцінка по фактичній собівартості продукції рівняється сумі всіх витрат на виготовлення виробів або собівартості без постійних загальногосподарських витрат. Цей спосіб оцінки застосовується порівняно рідко, в основному на підприємствах індивідуального виробництва, яке випускає велике унікальне обладнання і транспортні засоби. При цьому, об`єкти, які калькулюються, розділяють по вузлах і великих конструктивних елементів. В результаті виробнича собівартість виробу складається з суми витрат його окремих частин. Доцільна оцінка готової продукції по виробничій собівартості на підприємствах з обмеженою номенклатурою масової продукції, коли випуск і реалізація виробів здійснюється щодня. Недолік даного варіанту оцінки в припущенні неточності обрахування собівартості до завершення всіх робіт пооб`єктно по закінченню звітного місяця. При скороченій собівартості доцільний облік готової продукції у виробництві масової продукції або підрозділі підприємства у вигляді постійних і змінних витрат.

Використовуючи оцінку по нормативній виробничій собівартості при вибутті запасів виникає нова категорія витрат - наднормативні виробничі витрати. При цій оцінці визначають і окремо обліковують відхилення фактичної виробничої собівартості за звітний період від облікової ціни, тобто нормативної собівартості. Позитивною стороною розрахунку випуску готової продукції по вказаній собівартості є єдність оцінки в поточному обліку, при плануванні і складанні звітності. Однак, якщо нормативна собівартість на протязі року часто змінюється, необхідно виконувати трудомістку роботу з переоцінки залишків готової продукції. Оцінюючи валовий випуск по середньорічній нормативній собівартості, облікові ціни на протязі року не змінюються.

Оцінка, згідно ринкових цін, використовується при обліку товарів, які реалізуються через торгову мережу.

При оцінці валового випуску продукції згідно прямих (пропорційних) витрат фактична собівартість готової продукції не розраховується.

Вартість готової продукції визначається як сума прямих і накладних витрат. При формуванні її оцінки необхідно враховувати яким чином будуть списуватись непрямі витрати. В міжнародній практиці існують наступні методи оцінки: метод повного розподілу витрат (на продукцію відносяться всі виробничі витрати) та метод розрахунку за межовими витратами (тільки постійні виробничі витрати).

Оцінка готової продукції при її продажу залежить від облікової політики підприємства щодо оцінки запасів при їх вибутті. При цьому можуть застосовуватись методи середньої вартості, LIFO, FIFO.

Ритмічна робота є основною умовою своєчасного випуску і реалізації продукції. Неритмічність погіршує всі економічні показники: знижується якість продукції: збільшуються обсяг незавершеного виробництва і надпланові залишки готової продукції на складах і як наслідок сповільнюється оборотність капіталу; не виконуються поставки по договорах і підприємство сплачує штрафи за несвоєчасне відвантаження продукції; невчасно надходить виручка; перевитрачається фонд заробітної плати в зв'язку з тим, що на початку місяця робітникам сплачують за простої, а наприкінці - за понаднормові роботи. Все це призводить до підвищення собівартості продукції, зменшенню суми прибутку, погіршенню фінансового стану підприємства.

Отже, основними задачами обліку готової продукції мають бути: облік та контроль за випуском продукції, об`ємом, асортиментом і якістю; облік та контроль за збереженням готової продукції та її збутом; облік та контроль за формуванням собівартості готової продукції.

Готова продукція входить до складу обігових засобів підприємства і повинна відображатися в балансі по фактичній собівартості, що складається з витрат пов`язаних з (випуском) використанням основних засобів, сировини, матеріалів, палива, енергії, трудових ресурсів та інших витрат на виробництво продукції.

Реалізація означає завершення процесу руху продукції, товару від виробника до споживача. Внаслідок чого підприємству - виробнику товарів, робіт, послуг відшкодовуються всі затрати пов`язані з виробництвом і збутом продукції і забезпечує одержання прибутку.

Важливим практичним значенням в роботі є дослідження аналізу відношення витрат, обсягу виробництва і прибутку. Він дає значну допомогу у прийнятті управлінських рішень, забезпечує огляд поведінки витрат і виручки по відношенню до запланованого прибутку, що може призвести до зміни управлінської стратегії.

Реалізована продукція - це частина виробленої продукції, яка продана, обміняна в кредит споживачу. Реалізована продукція є важливим показником який характеризує кінцевий результат виробничо-господарської діяльності підприємства. Така продукція може зберігатися, або бути меншою від продукції валової на величину тієї частини, яка використовується для внутрішньогосподарських потреб. У реалізовану продукцію включають готові вироби й напівфабрикати, а також роботи на замовлення.

Реалізація означає завершення процесу руху продукції, товару від виробника до споживача.

Реалізацією продукції закінчується кругообіг засобів підприємства, авансованих на виробництво. Грошові засоби повертаються і можуть знову бути направлені на придбання матеріалів та інші господарчі потреби.

В одержані результатів від виробництва і реалізації продукції проявляється раціональність організації виробництва і його ефективність.

Реалізація, продаж продукції є умовою подальшого оновлення і розширення виробництва, здійснення процесу відтворення. Подібно до того як процес відтворення на окремому підприємстві є органічним елементом усього суспільного відтворення, так і реалізація всього суспільного продукту.

В процесі реалізації підприємство несе витрати: на тару і упаковку продукції на транспортування її до місця знаходження покупця, тощо. Ці витрати називаються витрати на збут.

Таким чином в процесі реалізації продукції визначається фактична повна собівартість продукції, яка складається з виробничої собівартості і витрат на збут.

Для забезпечення більш повного задоволення потреб населення необхідно, щоб підприємство виконувало план не тільки по загальному обсязі продукції, але і по асортименту (номенклатурі). Особливо важливе значення для підприємства має виконання контрактів на поставку товарів для державних потреб. Це гарантує підприємству збут продукції, своєчасну її оплату, пільги по податках, кредитам і інше.

Важливим показником діяльності підприємства є якість продукції. ЇЇ підвищення забезпечує економію не тільки трудових і матеріальних ресурсів, але і дозволяє більш повно задовольняти потреби суспільства. Високий рівень якості продукції сприяє підвищенню попиту на її і збільшенню суми прибутку не тільки за рахунок обсягу продажів, але і за рахунок більш високих цін.

Рис.1.1 Показники якості готової продукції ДП “Чернівецький хлібокомбінат” за 2003 рік

Процесом реалізації продукції (робіт, послуг) називається сукупність господарських операцій, пов`язаних зі збутом та продажем продукції.

Моментом реалізації вважається момент вивезення готової продукції зі складу.

Відвантажена продукція, товари відвантажені - це продукція, що відвантажена покупцям або здана транспортним організаціям для доставки її покупцям, але ще не оплачена.

Оцінка відвантаженої і реалізованої продукції по загальній середньозваженій собівартості її випуску не гарантує достовірності звітних даних про собівартість реалізованої продукції і результатів реалізації.

Оцінка реалізованої продукції в обліку здійснюється у відповідності до діючого законодавства за договірною ціною, або іншою ціною реалізації. Зокрема для визначення обсягу реалізації та системи оподаткування за договірною ціною або іншою ціною реалізації (оптово-розрахунковою, оптовою, роздрібно-регульованою), а для визначення доходу (прибутку) чи збитку від реалізації - за фактичною собівартістю.

ДП “Чернівецький хлібокомбінат” виготовляє продукцію у строгій відповідальності із розробленими прогнозними завданнями по асортименту, кількості і якості продукції, постійно приділяючи велику увагу питанням збільшення обсягу продукції, що випускається, розширенню асортименту і підвищенню якості продукції.

Асортимент готової продукції підприємства можна розглянути за допомогою рис. 1.2.

Рис.1.2 Асортимент готової продукції ДП “Чернівецький хлібокомбінат” за 2003 рік

Чистий прибуток підприємства - це частина чистого прибутку, яка накопичується підприємством та використовується для власних потреб [ 7 ].

Також розрізняють доход від реалізації. Доход від реалізації - це фінансові надходження (валова виручка) від реалізації продукції, робіт, послуг споживачем та замовників.

Прибуток від реалізації є основним фінансовим показником діяльності підприємства. Завданнями по підвищенню прибутку вказує підвищення ефективності виробництва.

Намагаючись збільшити розмір отриманого прибутку, підприємство не тільки знижує собівартість продукції але й збільшує об`єм її виробництва, розширює та обновлює асортимент, покращує якість.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують товари, роботи, послуги.

Розрахунки з покупцями та замовниками - розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги тільки на тих підприємствах на яких реалізація продукції планується по мірі їх відвантаження, здачі замовникам виконаних робіт. Тут враховують і заборгованість покупцям за отриману від них часткову оплату продукції, яка рахується у відвантажених товарах.

Реалізація готової продукції та розрахунків з покупцями відігравала важливу роль, у різні періоди розвитку економіки, оскільки обсяг реалізації продукції є одним із основних показників діяльності промислового підприємства, то кожне підприємство намагається збільшити об'єм реалізованої продукції з метою збільшення прибутку.

Для того, щоб підприємство отримало як найбільше прибутку потрібно виконувати всі задачі поставлені перед відділом маркетингу: контроль об'єму реалізованої продукції, її асортименту, термінів відвантаження; виявлення факторів, що впливають на об'єм реалізації; контроль за своєчасністю надходження виручки на розрахунковий рахунок підприємства; перевірка дотримання договорів поставок і їх виконання; розробка заходів по збільшенню об'ємів реалізації продукції та прибутку.

Можливість використовувати більш гнучкі системи знижок до цін на продукцію - залучення додаткових покупців.

За попередніми даними, на підприємстві 3-5% відвантажень одержують необґрунтовані знижки від персоналу відділу збуту.



Рис.1.3 Виконання планового завдання по реалізації готової продукції ДП “Чернівецький хлібокомбінат” за 2003 р.

Продаж продукції є завершальною стадією процесу кругообігу коштів.

Отже, виконання плану реалізації починається з визначення виконання плану відвантаження продукції покупцям. Це потрібно тому, що між відвантаженої продукцією та її доставкою є розрив в часі.

1.3 Характеристика базового підприємства та аналіз його основних економічних показників

Підприємство - це організаційно відокремлена і економічно самостійна ланка виробничої сфери народного господарства, що спеціалізується на виготовленні продукції, виконанні робіт і наданні послуг. Головне завдання підприємства полягає в задоволенні потреб ринку в його продукції або послугах з метою одержання прибутку. Діяльність підприємства регулюється основними законодавчими актами, статутом та колективним договором.

Дана дипломна робота виконана на основі даних ДП "Чернівецький хлібокомбінат”, яке створене згідно з законом України "Про господарські товариства" та статутом, затвердженим Фондом Державного майна України 19 червня 1996 року.

Основними видами діяльності підприємства є: виробництво та реалізація через мережу фірмових магазинів, інших торговельних закладів хлібобулочних, макаронних, кондитерських та інших харчових виробів. Цю продукцію вживають усі верстви населення майже кожен день. Асортимент цієї продукції дуже великий, це: батони, булочки, короваї, макарони, печиво, пиріжки, торти, хліб різного найменування, та інші вироби. Максимальна потужність випуску продукції підприємства складає близько 60 тон хлібобулочних виробів на добу. Фактичний випуск цієї продукції складає від 10 до 12 тон на добу. Графік роботи цілодобовий.

Основними районами збуту готової продукції є торгові підприємства Чернівецької області. Це підприємства різних форм власності, заводи, лікарні, приватні підприємці та інші.

Основні показники ефективності фінансово-господарської діяльності ДП "Чернівецький хлібокомбінат" за 2002 - 2003 роки наведені в табл. 1.1.за даними форма №1 "Баланс підприємства” ( дод.А.1, А.2), форма №2 "Звіт про фінансові результати" (дод.А.3, А.4),

Таблиця 1.1 - Основні економічні показники діяльності ДП "Чернівецький хлібокомбінат"

Показники	За 2002р.	За 2003р.	Відхилення абсолютне +, -
Статутний капітал, тис. грн.	1045556	1045556	-
Доход (виручка) від реалізованої продукції, тис. грн.	56795,4	69985,3	+ 13189,9
Податок на додану вартість, тис. грн.	9976,1	11664,2	+ 1688,1
Чистий доход (виручка) виручка від реалізації продукції, тис. грн.	46815,9	58242,9	+ 11427
Собівартість реалізованої продукції, тис. грн.	37988,8	46423,3	+ 8434,5
Валовий прибуток, тис. грн.	8827,1	11819,6	+ 2992,5
Середньоспискова чисельність працюючих, чол.	952	970	+ 18
Кількість покупців та замовників, юр. осіб	296	312	+ 16

Аналізуючи дані таблиці 1.1. можна зробити наступні висновки про діяльність зокрема: за період з 2002 року по 2003 рік статутний капітал підприємства не змінився.

З даних таблиці 1 видно, що у порівнянні з періодом 2002 року та 2003 року дохід (виручка) від реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 18,84%. За аналогічний період діяльності підприємства відбулося збільшення відрахування до Державного бюджету податку на додану вартість на 18,84%. Чистий дохід (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) збільшився на 19,61%. Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) збільшилась на 18,16%. Валовий прибуток збільшився на 25,31%. Середньоспискова чисельність працівників збільшилась на 5,1%. Кількість покупців та замовників збільшилося на 5,8%, причиною збільшення цього показника є тенденція розвитку середнього бізнесу.

Можна говорити про те, що за період аналізу підприємство спрацювало відповідно до економічної ситуації на ринку.

Розділ 2. Облік готової продукції та її збуту

2.1 Організація обліку готової продукції та її збуту

Організаційне забезпечення обліку - це визначення структури облікового апарату, змісту, його завдань і функцій, а також регламентація облікового і контрольного процесів та роботи апарату.

Організаційна побудова апарату бухгалтерської служби, це форма поділу та кооперування праці, яка передбачає розподіл усього комплексу облікових робіт між окремими виконавцями.

Об`єктами організації обліку готової продукції та її реалізації є: організація обліку випуску готової продукції хлібобулочним та кондитерським цехами, руху на склад та контролю за виконанням виробничої програми; організація обліку витрат на збут; організація обліку податку на додану вартість та акцизного збору; організація обліку реалізації продукції, контроль за її збереженням та одержанням прибутку; організація роботи відділу бухгалтерії.

Організація обліку і контролю готової продукції та її реалізації полягає у виборі та впровадженні прогресивних носіїв інформації, розробці графіків їх проходження, виборі та розробці системи обробки показників, створені системи контролю за зберіганням продукції та організації роботи відділу бухгалтерії.

Передумовами раціональної організації обліку готової продукції та її реалізації є: організація технологічного процесу, що сприяє повному та своєчасному оприбуткуванню випущеної продукції; забезпечення підприємства складами для зберігання готової продукції та визначення матеріальної відповідальності за кількістю та якістю продукції; раціональна діяльність відділу збуту; забезпеченість кваліфікованими обліковими спеціалістами та забезпечення засобами автоматизації обліку.

Головним завданням ДП “Чернівецький є випуск продукції, та торгівля товарами високої якості з якомога меншими витратами і отриманням прибутку.

Тому основним завданням організації бухгалтерського обліку випуску та реалізації готової продукції є: виявлення обсягу випущеної з виробництва продукції, придбаних товарів, їх реалізації, виявлення фактичних витрат з виготовлення продукції чи придбання товарів, аналіз і контроль собівартості виробленої продукції, визначення кінцевих результатів діяльності підприємства.

Бухгалтерський облік та фінансова звітність на підприємстві повинні відповідати основним засадам, встановленим Законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” і П(С)БО 1.

Однією з таких засад є принцип послідовності, тобто постійне (з року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики.

Облікова політика являє собою сукупність принципів, методів і процедур, які використовуються підприємством для складання і подання фінансової звітності. Кожне підприємство розробляє облікову політику самостійно. Це встановлено пунктом 5 статті 8 Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” [ 22 ]. У цьому ж пункті зазначено, що кожне підприємство обирає форму регістрів бухгалтерського обліку, розробляє систему і форми внутрішньогосподарського обліку, звітності та контролю господарських операцій, затверджує правила документообороту і технологію обробки облікової інформації.

Із набуттям чинності з 01.01.2000р. Закону України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” по мірі введення в дію Положень бухгалтерського обліку, на хлібокомбінаті здійснювався перехід на нову систему бухгалтерського обліку. Був розроблений внутрішній План рахунків, відповідно до особливостей підприємства, пристосовані форми облікових регістрів і внутрішньої звітності.

Бухгалтерський облік на хлібокомбінаті ведеться у відповідності з обліковою політикою, встановленою на підприємстві. Ведення бухгалтерського обліку забезпечує бухгалтерська служба на чолі з головним бухгалтером. Права та обов`язки головного бухгалтера визначаються пунктом 7 статті 8 цього ж Закону. Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється Посадовими інструкціями, які затверджуються директором хлібокомбінату.

Головний бухгалтер забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання у встановлені строки фінансової звітності; організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій; бере участь у оформлені матеріалів, пов`язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів підприємства; забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку, обліку у філіях, представництвах, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства та інше.

Відповідальність інших працівників бухгалтерії регулюється Посадовими інструкціями, які затверджуються керівником підприємства (дод. Б.1).

Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться із застосуванням журнальної системи обліку; форми журналів розроблені й адаптовані до нової системи обліку фахівцями бухгалтерії. Розроблений і затверджений графік документообігу та його правила.

Журнали складаються щомісяця за допомогою комп`ютера. Роздруківки підписує оператор - виконавець і головний бухгалтер.

Дані журналів та інших облікових регістрів і додаткових довідок головний бухгалтер відображує в Головний книзі підприємства, яка є підставою для складання балансу підприємства.

Для організації документообігу складаються графіки - таблиці, по підмиту яких записуються назви документів, а по присудку вказуються особи або структурні підрозділи, які працюють з документами, терміни передавання або здавання документів. У табл. 2.1. наведено графік руху документів з обліку готової продукції.

Таблиця 2.1 - Графік руху документів з обліку готової продукції на ДП “Чернівецький хлібокомбінат”

Назва первинного документу	Складання та передавання документу	Виконавець або користувач даних	Надходження документа до бухгалтерії, обробка та узагальнення
	Відпові-дальний	Строк передавання	Служба, яка приймає документ	Операції над документом	Кому і коли передають	Час приймання документа	Обробка та узагальнення	Кому і в які строки подають документи
Накладна на здачу ГП	Комірник у момент надходження Сивак Л.І.	Кожну годину	Те саме	Те саме	Бухгалтерії кожного дня	Щодня до 17.00	Контроль за змістом, цінами	Обчислювальному центру
Вимога на відпустку ГП	Комірник у момент відпустки Сивак Л.І.	Кожну годину	Експедитор Лужна Т.В.	Контроль за видачею	Те саме	Щодня до 17.00	Запис у облікові реєстри	У поточний архів

Ведення облікового процесу пов`язане із рухом багатьох документів та реєстрів, тому було розроблено систему руху облікової інформації, як у просторі так і у часі.

Для обґрунтування зведених графіків складаються індивідуальні схеми руху носіїв. У них у технологічній послідовності створення і використання документа вказують всі види робіт, що з ним виконуються від його складання до здачі в архів.

Для наочності індивідуальні схеми показуються графічно у вигляді оперограми або документограми. У них за підметом перераховані види робіт, які виконуються з документами, а за присудком - служби, структурні підрозділи та строк і виконання робіт - це індивідуальні графіки.

У табл.. 2.2. наведено оперограмму вимоги на відпуск готової продукції зі складу.

Таблиця 2.2 - Оперограмма (документограмма) вимоги на відпуск готової продукції зі складу на ДП “Чернівецький хлібокомбінат”

Назва робіт	Виконавець
	Цех	Відділ збуту	Склад	Бухгалтерія	ІВЦ
1	2	3	4	5	6
Виписування вимоги
Видача дозволу на відпуск
Відпуск готової продукції
Приймання вимог, перевірка їх
Групування та підготовка до передавання на ІВЦ
Таксування, підсумовування
Облік руху матеріалів
Складання розробної відомості

На етапі первинного обліку розроблено систему раціональної підготовки документів, яка мінімізує час та витрати на їх заповнення та передачу. Для цього було визначено: перелік робіт для заповнення документів; склад відповідальних осіб; час роботи від складання до передавання; технічні засоби за допомогою яких документ заповнюється; спосіб і час передавання документів від одного виконавця до іншого.

Типові норми часу передбачені на роботи таких бухгалтерських ділянок, як готова продукція і її реалізація. Ці норми включають працю обліковців, бухгалтерів у розмірі приблизно 25%. Також враховано витрати праці старших виконавців - старших бухгалтерів, керівників груп, то ці посади встановлюють у межах загальної чисельності, виходячи із норм часу та обслуговування. У зв`язку з передачею частини облікових робіт на машинну обробку важливим елементом організації є визначення питомої ваги робіт, що виконуються за допомогою цих машин.

У такий спосіб для встановлення нормативної чисельності облікового апарату в підприємстві насамперед необхідно підрахувати по всіх розділах обліку середньомісячну кількість документів, згрупувавши їх відповідно норм з обліку, кількість рядків і граф, а також відсотка робіт, що передаються на МРС. Потім, помноживши норми часу на кількість документів по їхніх групах і розділивши на постійне число 10476, одержимо явочну чисельність облікових працівників.

Облік запасів на ДП “Чернівецького хлібокомбінату” ведуть чотири бухгалтери (по матеріалах, по сировині, по готовій продукції, по МШП в експлуатації).

Організовано роботу на складах. На кожному складі працюють по два комірника: один з яких займається оформленням і обробкою документів на обчислювальній техніці, веде картки складського обліку (дод.Б.2), інший займається прийомом та видачею запасів. При прийомі на роботу комірником оформлюється спеціальне зобов'язання договір про матеріальну відповідальність особи в належній формі.

Звіт комірника по матеріалам складається на кожне перше число місяця. Звіт комірника по сировині складається кожен день, що несе в собі таку інформацію надходження товару від постачальника та видача у виробництво.

2.2 Порядок формування первісної вартості готової продукції

Головне завдання обліку виробничого процесу на Чернівецькому хлібокомбінаті - визначення фактичної собівартості нового продукту виробництва.

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись відповідно до ПСБО 9 “Запаси” за первісною вартістю. При визначенні первинної вартості продукції керуються ПСБО 16 “Витрати”

За своїм характером витрати підприємства бувають: безпосередньо пов`язані з виробничим процесом, або не пов`язані з ним, але, з точки зору суспільних потреб, обов`язковими, тобто неминучими.

В залежності від технології виробництва, його складності будується облік виробництва готової продукції. Обґрунтовуються групи облікових об`єктів: центри відповідальності і одиниці продукції. Групування витрат необхідне для прийняття рішень.