Готова продукція та її реалізація

Напрямок, по якому ведеться облік витрат на виробництво - це сфера діяльності, яка вимагає відокремленого і цілеспрямованого обліку витрат на виробництво. Тому, облік витрат на виробництво ділять на три великі категорії: інформація про витрати для оцінки списання запасів у виробництво; дані про витрати для прийняття рішень; відомості про витрати для контролю і регулювання.

Для визначення собівартості виготовленої продукції і отриманого прибутку розрізняють: вхідні та витрати минулих періодів. Вхідні - це кошти та ресурси, які були придбані, є в наявності, і повинні принести доходи в майбутньому. В балансі вони реєструються як активи. Якщо ці засоби були використані для отримання доходу, або втратили здатність приносити доход в подальшому, то вони переходять в розряд витрат минулих періодів і відображаються на рахунку фінансового результату. Наприклад, витрати, які понесені на виробництво продукції до її реалізації, будуть вважатися вхідними. У випадку реалізації продукції ці витрати переходять в розряд минулих. Їх необхідно порівнюДПи з доходом від продажу, для визначення фінансового результату. Різниця між минулими і вхідними витратами показана на рис. 2.1.



		Вхідні		Обліковуються як активи на балансі і переходять у витрати на рахунок собівартості виготовленої продукції слідуючого звітного періоду
Витрати
		Минулих періодів		Обліковуються як витрати на рахунку витрат звітного періоду

Рис. 2.1. Вхідні і витрати минулих періодів.

Виходячи з визнання витрат [21] “витрати визнаються витратами окремого періоду одночасно з визнанням доходів, для отримання яких вони понесені”, вони поділяються: на витрати, які включаються в собівартість реалізації продукції і на витрати звітного періоду.

Під собівартістю реалізації продукції на промислових підприємствах розуміють витрати на виготовлення одиниці продукції, які обліковуються при визначенні собівартості готової продукції або незавершеного виробництва призначеної для реалізації. Після продажу продукції ці витрати порівнюють з доходом від реалізації. Витратами звітного періоду вважаються витрати, які не можна віднести до конкретного продукту. Порядок реєстрації даних про витрати звітного періоду і собівартості реалізації продукції на ДП “Чернівецький хлібокомбінат” показано на рис. 2.2.



Рис. 2.2. Облік витрат звітного періоду і собівартості реалізації продукції

Зі схеми видно, що основна відмінність між собівартістю реалізованої продукції і витратами звітного періоду - це різниця в часі, в якому вони реєструються.

На промислових підприємствах в калькуляцію собівартості продукції включається три елементи: основні матеріали; праця виробничників; виробничі накладні витрати або накладні загальногосподарські витрати.

Прямі або непрямі витрати - це економічна, а планово - технічна ознака, що залежить від особливостей технології, організації, виду продукції, конкретного виробництва [ 9 ].

Кожен вироблений продукт складається з будь-яких матеріалів. Основні матеріали - це матеріали, які стають частиною готової продукції, їх вартість можна прямо та економічно, без особливих витрат відносить на певний виріб.

Праця, по суті, купується у осіб найманої праці, працюючих на підприємствах. Інші види праці купуються у людей та організацій, що працюють поза фірмою. Прямі витрати - витрати на оплату праці, включають в себе витрати по оплаті робочої сили, котрі можна прямо віднести на певний вид готової продукції. Витрати на оплату праці за роботу, які не можна прямо віднести на певний вид готової продукції, називають непрямими витратами на оплату праці. Ці витрати включають в себе оплату праці таких робітників, як механіки, контролери та інший допоміжний персонал.

За питомою вагою елемент витрат на оплату праці сьогодні в Україні становить в середньому близько 7%. У собівартість продукції цей елемент потрапляє через два канали: прямі - це оплата праці робітників, які безпосередньо зайняті у виробництві, та непрямі - через різні види групувань витрат на основі розподілу.

Другою ознакою елементів витрат на виробництві є місце (центр) їх виникнення. Це може бути структурний підрозділ, який виділений як самостійна госпрозрахункова одиниця (цех, бригада, дільниця, виробництво, технологічна лінія, переділ тощо). Формування витрат за місцями виникнення важливе при організації управлінських рішень, і взагалі, при переході до ринкових відносин.

Групування витрат за видами продукції, характером (прямі, непрямі) та місцями (центрами) їх виникнення (первинного використання) дає змогу формувати собівартість продукції.

Класифікація витрат потрібна для визначення вартості продукції та відповідно для ціноутворення; для визначення собівартості продукції, тобто локальних витрат. Велике значення класифікації витрат, в управлінні ними і, перш за все, для здійснення калькуляції собівартості продукції для різних потреб управління.

Під час збору інформації, для прийняття рішення, бухгалтер повинен пам'ятати, що певний вид витрат може бути важливим для одного типу рішень і може не прийматись для уваги іншого.

Фактичні витрати це ті, які були понесені в процесі виробництва для виготовлення продукції.

Планові чи прогнозовані витрати або нормативні це - витрати, які розроблені на підприємстві чи в галузі з відповідними умовами виробництва.

Згідно наказом про облікову політику (дод.Б.3) ДП “Чернівецького хлібокомбінату” витратами звітного періоду визнаються або зменшення активів, або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу внаслідок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що ці витрати можуть бути достовірно оцінені.

Для забезпечення контролю за витратами матеріалів і правильного документального оформлення на підприємствах здійснюються відповідні організаційні заходи. Важливою умовою контролю за раціональним використанням матеріалів є нормування і відпуск на основі встановлених лімітів. Ліміти встановлюються відділами постачання на базі даних економічного відділу про об`єм випуску продукції і норм витрат матеріалів на тону кожного виду хлібобулочної продукції.

При нормативному обліку виробництва, який застосовується на ДП “Чернівецького хлібокомбінату” у звітах показують також відхилення від норм та зміни норм. Усі відхилення повинні мати письмове пояснення.

Між вхідною кількістю (масою) переданих у виробничий процес матеріально-речових елементів витрат та вихідною кількістю готової продукції, при додержані певних технологічних параметрів виробничого процесу в органічному виробництві (харчовій) встановлені нормативні пропорційні залежності. Вони затверджені у нормах виходу готового продукту.

Зміни та відхилення витрат при нормативному обліку виробництва занотовуються у первинних документах.

На ДП “Чернівецького хлібокомбінату” застосовується оперативний метод оцінки матеріальних запасів FIFO (перший надійшов - перший вибув). Ефект від використання методу FIFO полягає в тому, що матеріальні запаси на кінець періоду оцінюються за цінами останніх закупок, а в собівартості реалізованої продукції використовуються ціни перших закупок матеріалів. У період постійного підвищення цін цей метод дає найбільш високий рівень доходу з усіх можливих. Перевага даного методу полягає в тому, що він є систематичним і об`єктивним, що відповідає вимогам міжнародних стандартів бухгалтерського обліку, а також перешкоджає маніпулюванню даними в бік штучного завищення цін або заниження вартості запасів. В умовах низької інфляції цей метод себе виправдовує. Застосування цього методу в умовах високої інфляції призведе до завищення вартості матеріальних залишків, заниження собівартості готової продукції та, як наслідок, завищення результатів від реалізації. Метод FIFO найбільш підходить для складання Балансу тому, що собівартість запасів на кінець звітного періоду є найбільш близькою до поточних цін і, таким чином, дає більш реальну картину активів підприємства.

Мета обліку сировини та матеріалів полягає в тому, щоб мати необхідні дані про вартість придбаних та використаних матеріалів у виробництві.

Для забезпечення безперервної роботи виробництва на складах підприємства завжди знаходяться виробничі запаси в межах норм, передбачених потребами базового підприємства. В складських приміщеннях здійснюються операції по оприбуткуванню надходження виробничих запасів, по їх збереженню, а також операції по відпуску їх у виробництво. Документи, надійшовши зі складів в бухгалтерію, перевіряють, як з точки зору правильності їх оформлення, так і по суті відображення в них операцій. Організовано сумовий облік руху запасів за місяць, який ведеться автоматизовано, в оборотній відомості. Всі прибуткові документи за місяць запасів на складах є додатки до журналу 5 (дод.Б.4).

На підприємстві затверджений такий перелік статей калькулювання виробничої собівартості продукції: сировина і матеріали; паливо та електроенергія на технологічні цілі; заробітна плата основних виробничих робітників; відрахування на соціальні заходи; загальновиробничі витрати.

Сума цих статей складає виробничу собівартість.

Виробнича собівартість разом із адміністративними витратами та витратами на збут становить повну собівартість продукції.

Загальновиробничі витрати відносяться на собівартість не прямо, а шляхом розподілу. Базою розподілу є виробнича собівартість продукції. Шляхом ділення суми витрат по кожній статті на виробничу собівартість визначається ставка розподілу, а потім множенням цієї ставки на фактичну заводську собівартість, по кожному виду проводять розподіл адміністративних витрат і витрат на збут між видами виробів.

У журналі 5 (див.дод.Б.4) адміністративні витрати і витрати на збут відображаються в розрізі статей і елементів витрат. Згідно з обліковою політикою хлібокомбінату, витрати операційної діяльності групуються за такими економічними елементами: матеріальні затрати; витрати на оплату праці; відрахування на соціальні заходи; амортизація; інші операційні витрати. Планом рахунків передбачено поділ рахунків на класи, які виражають характеристику витрат виробництва. Витратні рахунки 8 класу “Витрати з елементами” призначені для узагальнення інформації про витрати підприємств протягом звітного періоду.

До складу елемента “Матеріальні затрати” включається вартість витрачених у виробництві (крім продукту власного виробництва): сировини й основних матеріалів; палива й енергії; купівельних напівфабрикатів та комплектуючих виробів; тари та тарних матеріалів.

До складу елемента “Витрати на оплату праці” включається заробітна плата за окладами й тарифами, премії та заохочення, компенсаційні виплати, оплата відпусток та іншого невідпрацьованого часу, інші витрати на оплату праці.

До складу елемента “Відрахування на соціальні заходи” включаються відрахування на пенсійне забезпечення, відрахування на соціальне страхування, страхові внески на випадок безробіття, відрахування на індивідуальне страхування персоналу підприємства.

До складу елемента “Амортизація” включається сума нарахованої амортизації основних засобів, нематеріальних активів та інших необоротних матеріальних активів.

До складу елемента “Інші операційні витрати” включаються витрати операційної діяльності, які не увійшли до інших елементів витрат, зокрема витрати на відрядження, на послуги зв`язку, на виплату матеріальної допомоги, плата за розрахунково-касове обслуговування, тощо.

За підсумками місяця складаються калькуляції собівартості хлібобулочних і кондитерських виробів. В них витрати на виробництво по кожному виду продукції додаються і визначається результат від реалізації в цілому по цеху і в асортименті.

Протягом місяці загальновиробничі витрати накопичуються на рахунках, а на початку наступного списуються на собівартість продукції. Цей процес відбувається в декілька етапів: по-перше, витрати допоміжних і обслуговуючих господарств розподіляються між витратами основних виробництв - хлібобулочного цеху; по-друге, витрати з рахунків 91-1 та 91-2 списуються на собівартість продукції хлібобулочного і кондитерського цехів; в трете, загальновиробничі витрати цехів розподіляються на кожен вид продукції шляхом розподілу на основі бази розподілу.

Для розподілу загальновиробничих витрат використовують аркуші-розшифровки.

Узагальнення витрат на виробництво здійснюється в журналі 5 у певній послідовності: списуються прямі витрати (на основі відомостей, які були складені за даними первинних документів, а також на основі відомостей нарахування амортизації основних засобів і зносу МШП); розподіляються послуги допоміжних виробництв і загальновиробничі витрати. Після цього списуються витрати майбутніх періодів і витрати від браку; підраховуються виробничі витрати по статтях, видах виробів, видах послуг, окремих структурних підрозділах і в цілому по підприємству.

2.3 Облік наявності та надходження готової продукції

На ДП “Чернівецький хлібокомбінат” готовою продукцією, що повністю закінчена обробкою, пройшла всі стадії технічного випробування (якщо вимагають відповідні її особливості), відповідає технічним умовам і стандартам, не потребує подальшої обробки на цьому підприємстві і здана на склад є: батони, булочки, тістечка, торти, хліб та інші.

На даному підприємстві облік готової продукції на складі ведеться комірниками (матеріально-відповідальними особами, з якими укладені договори про повну індивідуальну матеріальну відповідальність). Так як специфіка роботи даного підприємства хлібне виробництво - цілодобове виробництво то і склад готової продукції працює цілодобово. Облік готової продукції на ДП “Чернівецький хлібокомбінат” ведеться таким чином, що всі документи фіксуються у відповідних реєстрах комп`ютерного обліку.

Організовано роботу на складі таким чином, що кожний комірник веде окремі ділянки та підпорядковується завідуючій складу готової продукції, яка є також матеріально-відповідальною особою. На кожний вид готової продукції, яка надійшла на склад, бухгалтерія виписує картку кількісного обліку уніфікованої форми №м-12, що дається завідуючому складом під розписку в спеціальному реєстрі. Записи в картках (надходження, вибуття) завідуючий складом робить на підставі первинних документів (у день здійснення операцій: при надходженні - на підставі накладних, виписаних підрозділом (цехом) - здавачем готової продукції (дод.Б.5); при вибутті - на підставі вимог на відпустку, (дод.Б.6), виписується підрозділом, котрому тимчасово входить в обов`язок дозволяти відпуск або це робить відділ збуту.

На складі підприємства готова продукція обліковується в кількісному виразі в облікових регістрах ( картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях, книзі складського обліку).

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання організований такими способами : 1). Картковий ( в картках складського обліку) ; 2). без картковий .

При картковому способі в бухгалтерії складають, або обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів - виробників та за місцями зберігання.

При без картковому способі за допомогою ЕОМ, кожний день складають оборотні відомості обліку, випуску продукції з виробництва і руху готових виробів у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому звертається увагу на збалансованість даних по оприбуткуванню, відпуску, і залишках готової продукції. Залишки готової продукції періодично інвентаризується.

У картках або книгах складського обліку здійснюються записи про надходження і відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

ДП “Чернівецький хлібокомбінат” є можливість повністю автоматизувати складський облік готової продукції. На даний час підприємству складається програмний комплекс для роботи з АРМ комірника. Це надасть можливість швидкому управлінню даними, отримати повну інформацію по запису ( в діалоговому режимі).

Аналітичний облік прийому і відпуску готової продукції , який оформлюється прибутковими і видатковими документами, здійснюється за видами готової продукції.

Першою операцією є приймання документів на склад готової продукції із виробництва, яке відбувається за графіком надходження документів із вказанням назви осіб, які передають і приймають, строків та порядку передавання та строків перевірки. Готова продукція передається з виробництва на склад готової продукції відповідно приймально - здавальною накладною, у шапці якої відбиті номер накладній, дата накладний, назва виду продукції, номер бригади і номер паспорта, час виходу продукції з печі і кількість продукції у візку. У нижній частині приймально-здавальної накладної зазначена загальна кількість переданої продукції, а також підпису начальника зміни виробничого цеху і комірника складу готової продукції. Треба зазначити, що облік на складі готової продукції ведуть у натуральному виражені.

На підприємстві організовано контроль за якістю готової продукції, яка поступає на склад. Накладна на відпуск продукції у лабораторію виписується начальником лабораторії для перевірки якості готової продукції і містить перелік продукції, кількість і суму.

У випадку псування продукції на складі складається акт на брак із вказівкою причини псування продукції, кількості по асортименту.

Приймання документів підтверджується підписом про прийняття у супровідному документі. Після прийняття документів бухгалтером настає перевірка за всіма ознаками: за змістом операцій; за законністю операцій; за правильністю оформлення всіх документів; за арифметичними розрахунками.

Готовою вважається продукція повністю закінчена обробкою, пройшла відділ технічного контролю і здана на склад або ж прийнята замовником.

Технологічний процес і, особливо, праця виконавців має бути забезпечена нормативно, технічно, умовами праці (робочі місця), інформаційно (методиками формування вхідних і вихідних даних, банків даних та інше).

При надходженні на склад готова продукція повинна бути оціненою за фактичною виробничою собівартістю.

Для обліку витрат виробництва у плані рахунків передбачено рахунок 23 “Виробництво” до якого відкривають субрахунки 231 “Випічка хлібобулочних виробів”. Облік ведуть за видами готової продукції.

На субрахунку 232 ведеться облік витрат картонажної дільниці і калькулювання собівартості паперової упаковки. Паперова упаковка за фактичною собівартістю списується на рахунок 204 “Тара і тарні матеріали” проводкою:

Д-т рахунка 204 “Тара і тарні матеріали”

К-т рахунка 232 “Виробництво картонажної дільниці” 1509грн. (ж.5)

По мірі необхідності картонажні коробки видаються зі складу на пакування кондитерських виробів. Їх вартість списується проводкою:

Д-т рахунка 23 “Виробництво кондитерського цеху”

К-т рахунка 204 “Тара і тарні матеріали” 1509 грн. (ж.5)

На хлібокомбінаті брак класифікують, як виробничий і експедиційний. Браковані вироби пускають у переробку за вартістю борошна і іншої сировини, витраченої на її виробництво.

Виникнення браку у виробництві документально оформлюють актом на брак. У цьому документі зазначають дані про забраковану продукцію, винуватця, причини браку, використані матеріали, інші витрати.

Для обліку та узагальнення інформації про втрати від браку використовується рахунок 24 “Брак у виробництві”. За дебетом цього рахунку відображаються витрати через виявлений брак, за кредитом - суми, що відносяться на зменшення втрат від браку та сума, що списується на виробництво.

Аналітичний облік за рахунком 24 “Брак у виробництві” ведеться за видами виробництва.

Облік витрат та визначення фактичної собівартості випуску готової продукції, її руху та реалізації є на підприємстві надзвичайно складним та трудомістким об'єктом обліку.

Для виконання вимог бухгалтерського обліку облікові працівники мають бути добре обізнані у своїй справі набуваючи для цього необхідні теоретичні та практичні знання й постійно підвищуючи свою кваліфікацію.

Таким чином , можна стверджувати, що організація та аналітичний облік готової продукції на складі в діяльності будь - якого підприємства повинно займати важливе місце як об'єкт обліку. На досліджуваному підприємстві даному питанню приділяється достатня увага, облік ведеться згідно вимог чинного законодавства.

2.4 Облік продажу готової продукції

Облік реалізації продукції є самостійною підсистемою в загальній системі обліково-економічної інформації. На Чернівецькому хлібокомбінаті можна виділити наступні обліково-економічні завдання щодо обліку продажу готової продукції: облік товарів відвантажених; облік витрат на збут; облік реалізації та аналіз за виконанням планів реалізації та прибутку; робота бухгалтерії з обліку продукції, її реалізації та розрахунків з покупцями.

Облікові заходи полягають у виборі і впровадженні в практику прогресивних носіїв вхідної і вихідної інформації, розробці раціональних і економічних систем обробки даних, створенні системи оперативного, аналітичного та синтетичного обліку за випуском, реалізацією продукції, виконанням плану по прибутку від реалізації продукції на основі НОТ. Найважливішими з передумов раціональної системи обліку на підприємстві є: правильна робота збутового апарату підприємства (забезпечення усього випуску продукції нарядами на збут продукції, наявність прямих договорів з покупцями, поставлена належним чином претензійна справа, ритмічність відвантаження продукції, суворе дотримання договірної дисципліни сторонами по збуту продукції); забезпеченість підприємства кваліфікованим обліковим апаратом і засобами механізації обліку.

Основними нормативними документами є: Положення по плануванню, обліку і калькулюванню собівартості продукції, Положення про постачання, Положення по реалізації, міжгалузеві форми первинних документів. На ДП “Чернівецький хлібокомбінат” з обліку товарів відвантажених і реалізації зважуються такі питання: визначення способу передачі бухгалтерії відділом збуту планів реалізації, місячних графіків відвантаження і відпустки продукції, нарядів і рознарядок реалізації, договорів з покупцями й іншими документами, що являються для відпустки і відправлення продукції покупцям; вибір первинних документів на відпустку товарів (товарно-транспортна накладна, акт здачі продукції - накладна) і документів, службовців обов'язковими додатками до них (специфікація, свідоцтво про якість, сертифікат).

На даному підприємстві розроблена також система контролю та охорони по відвантаженню товарів, їхньою збереженістю на шляху до покупця, порядок оформлення відвантажувальних документів, їхня обробка і передача установам банку і покупцям, вибираються способи розрахунку за продукцію, розроблено порядок контролю за вивозом продукції на контрольно-пропускних пунктах "Про пропускний і внутріоб'єктний режим контролю на підприємстві".

На ДП “Чернівецький хлібокомбінат” реалізованою продукцією вважається продукція (товари, роботи, послуги), за яку покупцеві (замовникові) пред`явлені розрахункові документи. Пред`явленими розрахунковими документами (покупцеві, замовникові) вважаються документи з моменту подачі їх до установи банку (за умови здійснення розрахункових операцій через установи банків), або передачі їх покупцеві (замовникові) відповідно до умов, передбачених договором (контрактом), тобто без участі установ банків.

Якщо покупець (замовник), за умови договору, одержує продукцію безпосередньо на підприємстві - виготовлювачі, то така продукція вважається реалізованою після видачі і відповідного оформлення документів та пред`явлення покупцеві - замовникові розрахункових документів.

Реалізованою також вважається продукція за яку підприємство - продавець одержало плату або авансові платежі.

На ДП “Чернівецький хлібокомбінат” для більш швидкого одержання виторгу за реалізовану продукцію установлено графік задачі - прийому і подальшої обробки документів з моменту відвантаження продукції. У зв'язку з цим організована двозмінна робота облікового апарату, застосовуються бланки рахунків-фактур і інших документів з максимальною кількістю реквізитів, надрукованих типографським способом, що значно знижує трудомісткість складання документів.

Оформляється відвантаження готової продукції покупцеві товарно-транспортною накладною, яка містить в собі реквізити вантажовідправника, вантажоодержувача, відомість про вантаж (дод.Б.7). Час з моменту відвантаження продукції і пред'явлення документів в установи банку повинне бути мінімальним. Основними регістрами бухгалтерського обліку системи є загальносистемний журнал обліку господарських операцій і реєстр залишків по синтетичних і аналітичних рахунках..

По закінченню звітного періоду формується зведена відомість руху готової продукції та її реалізації (дод.Б.8 ).

Для відображення собівартості реалізованої продукції введено активний рахунок №90 “Собівартість реалізації”, який наприкінці звітного періоду списується в дебет рахунка №79 “Фінансові результати”. Для відображення податків на додану вартість, акцизного збору використовується рахунок №70 “Доходи від реалізації” (в дебет рахунка). Витрати на збут (рахунок №93) списуються на зменшення фінансових результатів - в дебет рахунка №79 “Фінансові результати”. Доходи від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) відображаються на кредиті рахунка №70 “Доходи від реалізації”, субрахунок №701 “Доходи від реалізації готової продукції”. Для отримання фінансових результатів від реалізації продукції (робіт, послуг) наприкінці звітного періоду одержане сальдо на рахунок №70 “Доходи від реалізації” списуємо на активно-пасивний рахунок №79 “Фінансові результати”.

У зв`язку з реалізацією продукції підприємство здійснює витрати, пов`язані з вивезенням цієї продукції своїм транспортом. Ці витрати відносяться за рахунок підприємства і включаються до складу витрат, на збут. Вивезення відвантаженої продукції можливе також і транспортом сторонньої організації.

Розглядаючи облік продажу продукції доцільно розкрити як проводяться розрахунки з покупцями.

Покупці - це фізичні або юридичні особи, які купують готову продукцію.

Розрахунки з покупцями та замовниками - розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги тільки на тих підприємствах на яких реалізація продукції планується по мірі їх відвантаження, здачі замовникам виконаних робіт. Тут враховують і заборгованість покупцям за отриману від них часткову оплату продукції, яка рахується у відвантажених товарах.

Реалізація готової продукції та розрахунків з покупцями відігравала важливу роль, у різні періоди розвитку економіки, оскільки обсяг реалізації продукції є одним із основних показників діяльності промислового підприємства, то кожне підприємство намагається збільшити об'єм реалізованої продукції з метою збільшення прибутку.

Для того, щоб підприємство отримало як найбільше прибутку потрібно виконуДПи всі задачі поставлені перед відділом маркетингу: здійснювати призентаційні заходи щодо реалізованої продукції; виявлення факторів, що впливають на об'єм реалізації; контроль за своєчасністю надходження виручки на поточний рахунок підприємства; перевірка дотримання договорів поставок і їх виконання; розробка заходів по збільшенню об'ємів реалізації продукції та прибутку.

Взаємодія з клієнтами полягає в проведенні взаємозвірок заборгованості дебіторської заборгованості, оперативно контролювати розрахунки по договорах з відстрочкою платежів (договорам «під реалізацію»).

Важливою умовою в правильності ведення обліку розрахунків з покупцями є своєчасне оформлення відповідної документації та бухгалтерських записів.

Звичайно, покупець щодня або один-два рази на тиждень виписує платіжні доручення або чеки на обумовлену суму, але це може робити і постачальник шляхом оформлення платіжних вимог. Не рідше одного разу на місяць постачальник і покупець уточнюють стан своїх розрахунків і роблять доплати або повернення відсутніх або зайвих сум.

На даному підприємстві налагоджена робота з покупцями таким чином, що кожному покупцеві подекадно складається реєстр ТТН, по яких провадяться звірки розрахунків між підприємством і покупцями.

Облік розрахунків у постачальника ведуть на активно-пасивному рахунку 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками". На цьому рахунку відображають розрахунки за відвантажену продукцію, виконані роботи і послуги лише на тих підприємствах, у яких реалізація продукції планується в міру її відвантаження, здавання замовникам робіт та надання послуг. Тут обліковують також і заборгованість покупцям за одержану від них часткову оплату продукції, що знаходиться у відвантажених товарах або в платежах, що надійшли в оплату ще не відвантаженої продукції.

На дебеті рахунка 36 "Розрахунки з покупцями та замовниками" відображається продажна вартість реалізованої продукції, яка включає податок на додану вартість, що підлягає перерахуванню до бюджетів та позабюджетних фондів та включені у вартість реалізації; на кредиті - сума платежів, що надійшли на рахунки підприємства в банківських установах, та інші види розрахунків. Сальдо рахунка відображає заборгованість покупців та замовників за одержану продукцію (роботи, послуги).

Аналітичний облік розрахунків з покупцями та замовниками ведеться за кожним покупцем та замовником за кожним пред`явленим до сплати рахунком. Відношення с покупцями починають діяти на підставі договору (дод.Б,9 ).

На даному підприємстві гроші отримані від покупців та замовників за реалізовану продукцію та послуги надходять через поточний рахунок, через внесення готівкових сум до каси.

Планові платежі прискорюють розрахунки, спрощують техніку проведення розрахунків. Варто мати на увазі, що при розрахунках у порядку планових платежів, на відміну від інших форм розрахунків, продукція рахується реалізованої, як правило, із дати її відвантаження покупцям.

Розрахунок із покупцями по експортно-імпортних операціях відбивають на окремому субрахунку №362 "Розрахунки з іноземними покупцями”. Аналітичний облік ведуть по країнах, покупцям або номерам контрактів. Аналітичний рахунок відбиває суму розрахунку в іноземній валюті, її суму в грошовій одиниці, що діє в Україні, а також суми за строками платежу.

Готова продукція, що відвантажена відображається записом: по кредиту рахунку №70 "Доходи від реалізації" і дебету рахунку №36 "Розрахунки з покупцями та замовниками".

Аналітичний облік розрахунків з покупцями ведуть у відомості №3.1 (дод.Б,10). Ця відомість формується автоматично в АРМі "Розрахунків з покупцями", в кінці кожного місяця по запиту бухгалтера. Данні для відомості поступають як із відділу збуту (реалізація), так і з банківських виписок. Ця відомість вміщує суму відвантаженої продукції по кожному покупцеві і суму оплати за відвантажену продукцію і сальдо розрахунків з покупцями.

Синтетичний облік рахунку №36 "Розрахунки з покупцями і замовниками". відбивають у журналі 3 (дод.Б,11), який пристосований для відображення господарських операцій у заздалегідь передбаченій кореспонденції за принципом шахового запису. При цьому записи ведуться по кредиту відповідних рахунків з вказівкою рахунків, що кореспондуються, по дебету. В балансі відображається у ІІ розділі активу балансу. У статті “Дебіторська заборгованість за товари, роботи, послуги” відображається заборгованість покупців або замовників за надані їм продукцію, товари, роботи або послуги (крім заборгованості, яка забезпечена векселем). До підсумку Балансу включається чиста реалізаційна вартість, яка визначається шляхом вирахування з дебіторської заборгованості резерву сумнівних боргів.

Бухгалтерський облік готової продукції ведуть на підприємстві в тісному контакті з планово-економічним і виробничими відділами та відділом маркетингу. Методика і техніка обліку розрахунків з покупцями розробляються на кожному підприємстві. Раціональна організація обліку розрахунків з покупцями передбачає наступні заходи: вибір форми розрахунків, найбільш придатний для розрахунків даного підприємства з покупцями; розробка картотек відвантажувальних, розрахункових, адресних і інших реквізитів покупців, методики і техніки синтетичного й аналітичного обліку розрахункових операцій; установлення порядку документування розрахункових операцій і оперативного контролю за станом розрахунків.

Можливість використовувати більш гнучкі системи знижок до цін на продукцію - залучення додаткових покупців.

Узагальнення інформації про собівартість 90 "Собівартість реалізації" реалізованої готової продукції, товарів, виконаних робіт, наданих послуг ведеться на рахунку 90 "Собівартість реалізації".

За дебетом рахунку 90 "Собівартість реалізації” на підставі бухгалтерських довідок (розрахунків), накладних, рахунків відображається собівартість реалізованої готової продукції, товарів, робіт, послуг; фактична собівартість реалізованих товарів (без торгових націнок), за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати”, яке оформлюється довідкою бухгалтерії. Адміністративні витрати, витрати на збут та інші операційні витрати не включаються до складу виробничої собівартості готової та реалізованої продукції, а тому інформація про такі витрати узагальнюється на рахунках обліку витрат звітного періоду - 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут", 94 "Інші витрати операційної діяльності".

Рахунок 90 "Собівартість реалізації" має такі субрахунки: субрахунок 901 "Собівартість реалізованої готової продукції”, на якому
ведеться облік виробничої собівартості реалізованої готової продукції; субрахунок 902 "Собівартість реалізованих товарів", призначений для
відображення собівартості реалізованих товарів; субрахунок 903 "Собівартість реалізованих робіт і послуг", на якому ведеться облік собівартості реалізованих за звітний період робіт і послуг; субрахунок 904 "Страхові виплати", призначений для узагальнення інформації про страхові суми та страхові відшкодування за умовами договору страхування (перестрахування) при настанні страхового випадку. Цей субрахунок використовується підприємствами, які є страховиками відповідно до Закону України "Про страхування".

Дані рахунку 90 "Собівартість реалізації” відображаються в Журналі 5 (див.дод.Б.5).

Відображення собівартості реалізації в бухгалтерському обліку відбувається наступним чином :

Списано собівартість реалізованої продукції

Д-т 901 “Собівартість реалізованої готової продукції”

К-т 26 "Готова продукція"1200,00 грн. (ж.5)

Списано собівартість реалізованих товарів:

Д-т 901 "Собівартість реалізованої готової продукції"

К-т 26 "Готова продукція"

Списано суму нерозподілених постійних загальновиробничих витрат

Д-т 90 "Собівартість реалізації"

К-т 91 "Загально-виробничі витрати" 1200,00 грн. (ж.5)

Віднесено собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) на фінансові результат»

791 "Результат операційної діяльності"

90 "Собівартість реалізації"1200,00 грн. (ж.5)

Отже, розглянувши облік продажу готової продукції, розглянемо порядок проведення інвентаризації готової продукції та відображення її результатів в обліку.

Кількість інвентаризацій у звітному році, дати їх проведення, перелік майнових зобов'язань, що підлягають інвентаризації під час кожної з них, визначаються керівником підприємства, крім випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим.

Головною метою інвентаризації на ДП “Чернівецький хлібокомбінат”є визначення фактичної наявності й стану готової продукції, перевірка фактичної наявності продукції за даними бухгалтерського обліку, врегулювання інвентаризаційних різниць та відображення результатів інвентаризації у передаточному балансі.

Інвентаризація проводиться на перше число місяця, в якому здійснюватиметься оцінка товару.

Для проведення інвентаризації готової продукції затверджується склад інвентаризаційної комісії. До складу інвентаризаційної комісії повинні обов'язково входити керівник і головний бухгалтер підприємства.

До початку перевірки фактичної наявності продукції на хлібокомбінаті інвентаризаційна комісія: перевіряє наявність грошей в касах і перераховує виручку дня; відображає документи: у касирів - останній касовий звіт і у матеріально-відповідальних осіб - останні товарні звіти (якщо вони не здані в бухгалтерію) з виведеними на момент інвентаризації залишками цінностей по даним обліку і розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибутково - видаткові документи включені до звіту, здані в бухгалтерію або передані інвентаризаційній комісії і що ніяких документів і наявності грошей на руках у них не залишилось; перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів.

Голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів) із зазначенням "До інвентаризації на (дата)". Для бухгалтерії ці документи є підставою для визначення залишків цінностей на початок інвентаризації за даними обліку.

Наявність цінностей при інвентаризації встановлюється шляхом обов'язкового перераховування, зважування та перемірювання. На розпаковані товари роздрібної торгівлі повинні бути розкриті і перевірені як по кількості, так і по якості. Запакований товар не належить розпаковці у випадках, коли розпаковка продукції може визвати пониження його якості і коли запакований товар зберігається в захищеній тарі за пломбами постачальників.

Інвентаризація фактичних залишків в ДП “Чернівецький хлібозавод” проводитися в присутності матеріально-відповідальних осіб підприємства. Забороняється проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії та заносити до опису дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Якщо інвентаризація продукції у приміщенні, де вони зберігаються, не закінчена протягом одного дня, - вона має закінчується протягом наступних днів.

Бланки інвентаризаційного опису, акта інвентаризації, звіряльної відомості заповняють як ручним способом, так і засобами обчислювальної та іншої оргтехніки.

В інвентаризаційному описі найменування продукції та їх кількість подається за номенклатурою та в одиницях виміру, прийнятих в обліку (дод.Б.12).

На кожній сторінці інвентаризаційного опису вказуються прописом число порядкових номерів продукції та загальну кількість у натуральних вимірах продукції, що записані на цій сторінці, незалежно від того, в яких одиницях виміру (штуках, кілограмах) вони відображені.

У цих документах ніяких помарок і підчисток не допускається.

Інвентаризаційні описи підписуються всіма членами інвентаризаційної комісії та матеріально відповідальними особами.

Матеріали інвентаризації та рішення щодо регулювання розбіжностей затверджується керівником ДП “Чернівецький хлібокомбінат” з включенням результатів у звіт за той період, в якому закінчена інвентаризація, а також і в річний звіт. Матеріали інвентаризації (описи, акти, звіряльні відомості, протоколи) оформляються не менш як у двох примірниках.

На підставі порівняльних відомостей (форми № Інв - 19, 20) на складах та коморах або актів (форма № Інв - 21) в магазинах та буфетах і протоколу засідання постійно діючої інвентаризаційної комісії бухгалтер відображає в обліку результати інвентаризації продукції і тари. При цьому результати інвентаризації повинні бути відображені в обліку та звітності того місяця, в якому була закінчена інвентаризація.

Вартість виявлених при інвентаризації лишків готової продукції і тари зараховують на збільшення фінансових результатів звітного року. Вартість нестачі, псування або інших втрат в межах норм списується на собівартість реалізованої продукції, а в сумах, що перевищують ці норми, на винних фізичних та юридичних осіб. Невідшкодовані нестачі списуються за рахунок прибутку.

При цьому в документах, представлених для оформлення списання нестач цінностей понад норм убутку та втрат від псування, повинні бути зазначені заходи, прийняті по усуненню таких нестач та втрат. Висновки про факт псування цінностей повинні бути отримані від відповідної інспекції по якості.

Результати інвентаризації по хлібокомбінату в бухгалтерському обліку відображаються в наступному порядку. Залишки оприбутковуються на дебет відповідних рахунків по обліку матеріальних цінностей № 26 “Готова продукція” кореспонденції з кредитом рахунку “Прибутки та збитки”. Вартість продукції, якої немає, незалежно від причин виникнення, списують на дебет рахунку № 947 "Недостачі та втрати від псування цінностей" в кореспонденції з кредитом відповідного рахунку 26 “Готова продукція”. Після прийняття по цих нестачах рішення керівником підприємство списує з кредиту рахунку 947 "Недостача та втрати від псування цінностей" на дебет рахунку № 91 "Загально виробничі витрати” продукція списується, якщо не встановлено винуватців по дебету рахунку № 847 кредит рахунку № 947 "Недостачі та втрати", з дебета рахунку № 947 "Недостачі та втрати" на кредит рахунку № 26 “Готова продукція”.

Згідно вказаним нормативним актам розмір збитку від нестачі матеріальні цінностей визначається по балансовій вартості цих цінностей з рахунком індексів інфляції.

2.6 Особливості обліку готової продукції та її збуту в умовах використання комп'ютерної техніки

Організація інформаційного забезпечення обліку покладена в основному на працівників бухгалтерії, а також підрозділів (складів, цехів) підприємства, що здійснює первинний облік.

Відомо, що 50% свого робочого часу бухгалтер витрачає на розрахунок, оформлення і заповнення бухгалтерських документів. При цьому, ця робота потребує великої уваги, терпіння, кропіткої праці. Саме через цю рутинну роботу з документами багато хто вважає професію бухгалтера нецікавої. Одним із перспективних напрямків розвитку бухгалтерії в Україні є використання комп'ютерної техніки, як однієї з форм ведення бухгалтерського обліку на підприємствах. З кожним днем зростає потреба у розміщенні на робочому місці рядового бухгалтера комп'ютерної техніки. Застосування комп'ютерів дозволяє знизити трудомісткість роботи бухгалтера, підвищити контроль за правильністю операцій, спростити облік, розрахунки і аналіз бухгалтерських документів. Додатковою перевагою комп'ютерного обліку є прискорена обробка інформації, зниження витрати на оплату праці, зменшення об'єму документообігу, можливість використовувати технічні носії первинної інформації замість паперових, спрощення розрахунків між підприємствами, забезпечення оперативності і тривалості збереження отриманої інформації.

Основою роботи на комп'ютері є програмне комп'ютерне забезпечення для бухгалтерії. За останні роки пропозиція цих програм помітно збільшилася. Найбільше відомі такі пакети бухгалтерських програм як: «1С Бухгалтерия», «Финанси без проблем», «Парус», «Дела в порядке», «Balans», «LADY. FIN», «X-Door», «Толстий Ганс», «Фінанси», кожна з який має багато версій, із різною спеціалізацією. Але на наш погляд більш доцільною є розробка власного програмного забезпечення, саме під свою бухгалтерію, тому що будь-яке підприємство має свої особливості обліку, а придбання бухгалтерських пакетів може бути не зовсім сумісним із специфікою роботи конкретного підприємства. Основними мовами програмування, на яких створюються такі програми є: «Microsoft Fox-Pro & Microsoft Visual Fox Pro for Windows», «Clipper», «KARAT», «C / C++», «Pascal», і ін. Так само останнім часом все більшу популярність завойовують так називані універсальні програми - електронні таблиці. Найбільше популярні з них на даний час це «Microsoft EXCEL» і «Quadro PRO». Вони дуже прості в програмуванні й у них, після невеликого навчання, можна легко і швидко створювати мінібухгалтерскі програми, автоматизувати заповнення форм, бланків, платіжних доручень, таблиць і графіків. Так само не останню роль у сучасній автоматизації бухгалтерії грають програми - текстові редактори, призначені для швидкого набору і роздруківки професійного виду документів - договорів, бланків, таблиць і т.д. - найбільше популярним серед них зараз є «Microsoft WORD for Windows». А також, останнім часом, усе більшою популярністю користується сервіс наданий багатьма сучасними банками - система «Клієнт - Банк», призначена для віддаленого керування операціями зі своїм розрахунковим рахунком знаходячись за комп'ютером у бухгалтерії за допомогою модему і телефонної лінії.

При виборі програмного забезпечення необхідно враховувати вплив ряду факторів: галузевих факторів; факторів, зв'язаних із характером виробництва; факторів, зв'язаних із суміжними задачами; факторів, зв'язаних із методичними варіантами рішення самих задач бухгалтерського обліку, контролю й аналізу.

Основою будь-якої програми є бази даних, у які вводиться, зберігається і переробляється бухгалтерська інформація. Таких баз може бути декілька, по кожному фрагменті обліку бухгалтерських операцій, але усі вони зв'язані між собою й у сукупності утворять єдину програму. Робота з цими базами даних відбувається в діалоговому або запитально-відповідних режимах. Найбільше широко застосовуються наступні типи діалогу, обліку, контролю й аналізу бухгалтерської інформації: меню, питання, що потребують відповіді є/немає, шаблони, простий запит, команди.

На даному підприємстві була розроблена спеціалізована програма обліку готової продукції та розрахунків з покупцями ( ПАК -"РЕАЛІЗАЦІЯ").

ПАК "Реалізація" призначений для автоматизації обліку готової продукції, друкування прибуткових та видаткових документів, формування звітів про рух продукції по складу за день та місяць, формування бухгалтерських документів по роботі з покупцями таких служб заводу, як склад готової продукції, експедиція, бухгалтерія (бухгалтер по реалізації).

Впровадження ПАК дало можливість контролю всього ланцюжка проходження готової продукції по заводу: від заявки замовника до відвантаження її на склад готової продукції та реалізацію по бухгалтерії.

Програмне забезпечення комплексу складається з програм автоматизованих робочих місць:

АРМ "Склад готової продукції" - забезпечує занесення даних по приходу продукції на склад, передачі залишків по складу готової продукції, складанню звітів про роботу складу готової продукції.

АРМ "Експедиція" - повинен забезпечувати роботу з товарно-транспортними накладними, видатковими документами по складу готової продукції, складанню звітів за день або любу кількість днів на протязі місяця по відвантаженню продукції та його вартості по платникам.

АРМ "Диспетчер" - повинен забезпечувати реєстрацію вимог по постачанню продукції конкретному вантажоодержувачу, формуванню замовлень на відвантаження продукції для АРМ "Експедиція", формуванню статистичного звіту про замовлення та відвантаження продукції конкретному замовнику.

АРМ "Реалізація" - повинен забезпечувати формування бухгалтерських відомостей №4 та №16 на основі звітів, підготовлених АРМ "Склад готової продукції" та АРМ "Експедиція", забезпечувати роботу з довідниками для функціонуванню всього комплексу "Реалізація".

Таблиця 2.3 - Перелік і опис вхідних документів

Назва вхідного повідомлення	Ідентифікатор	Форма подання	Термін і частота надходження
Вимога на відпуск продукції	ВИМОГА	Документ	Щодня з 14:00 до 18:00
Прийомно-здавальна накладна на готову продукцію	PRIXOD	Документ	Цілодобово
Товарно-транспортна накладна	TTN	Документ	Цілодобово
Акт на брак	BRAK	Документ	Щодня з 10:00 до 17:00
Відпуск в лабораторію	LABOR	Документ	Щодня з 10:00 до 17:00

Вносити зміни в зміст довідників дозволено тільки бухгалтеру по реалізації з робочого місця АРМ "Реалізація", виняток - довідник по транспортним засобам, зміни в якому можливі лише з робочого місця АРМ "Експедиція". Характер змін - тільки доповнення та поточні зміни.

АРМ "Склад готової продукції" розраховано добовий режим роботи комірника складу готової продукції з 7:00 до 7:00 годин. Виходячи з цього часу формуються всі звіти по АРМ "Склад готової продукції".

Режим роботи з даними про прибуття на склад готової продукції дозволяє комірнику складу готової продукції вести облік продукції що прибуває на склад від виробництва або від охорони заводу (по документам цих служб), заповнюючи приймальну квитанцію.

Приймальна квитанція складається з: номеру приймальної квитанції, виду, різноваги, кількості, інформації від кого поступила продукція.

Номер нової приймальної квитанції буде автоматично збільшуватися на одиницю та змінам не підлягає. Вид продукції та рівновага вводяться в приймальну квитанцію шляхом вибору з класифікатора, інші значення вводяться вручну.

Після закінчення вводу дані будуть заноситися в базу даних про приймання продукції на склад готової продукції що знаходиться на сервері комплексу, та стають вихідними даними для одержання звітів по складу готової продукції та реалізації, зміна даних в приймальній квитанції після цього моменту не дозволяється.

При передачі кожної зміни в вводяться фактичні залишки по складу готової продукції для формування акту про прийому-передачі зміни.

Акт прийому-передачі зміни має наступні данні: номер акту, вид продукції, різновага, кількість кожного виду, прізвище комірника зміни.

Номер акту прийому-передачі автоматично збільшується на одиницю. Вид продукції та різновага вводяться в приймальну квитанцію шляхом вибору з класифікатору, інші значення повинні вводитися з клавіатури оператором. Після закінчення вводу дані повинні заноситися в базу даних про фактичні залишки на складі готової продукції стають вихідними даними для формування звітів по складу готової продукції та реалізації, зміни даних в приймальній квитанції після цього моменту не повинні робитися.

АРМ "Експедиція" автоматизує підготовку документів для оформлення господарської операції передачі продукції покупцю. Він забезпечує формування та друкування експедитором товарно-транспортних накладних на відвантажену продукції. Номер ТТН автоматично збільшується на одиницю і зміні не підлягає. Дані про покупця та його атрибути, транспортні засоби та їх атрибути, види продукції, різноваги вводяться в приймальну квитанцію шляхом вибору з класифікатора, інші дані вводяться вручну.

Після закінчення вводу дані повинні бути вхідними для формування звіту по складу готової продукції, експедиції та реалізації.

Якщо в повернутій ТТН на завод присутнє дані про брак, то на цю кількість браку необхідно буде сформуДПи видаткову квитанції. Формування видаткової квитанції покладається на оператора.

Крім покупцеві продукція відпускається на лабораторію для перевірки якості продукції, а також на передачу до виробничого цеху, експедиційного та виробничого браку.

АРМ "Диспетчер" - книга замовлень. Для формування статистичного звіту про замовлену та відвантажену продукцію конкретним одержувачам, необхідно сформувати книгу замовлень.

При надходження замовлення на відвантаження готової продукції в базу даних по замовленням повинні бути занесені наступні дані: дата та час отримання замовлення, назва замовника, вид замовленої продукції, різновага, кількість замовленої продукції, час постачання продукції на підприємство.