Облік та аналіз оборотних активів підприємства

На кожному документі з руху виробничих запасів повинно бути вказано не тільки найменування запасу, а й номенклатурний номер, що дозволяє уникати помилок під час заповнення прибуткових і видаткових документів та здійснення записів у складському і бухгалтерському обліку виробничих запасів.

На підставі залишків на перше число місяця, які виводяться по кожному номенклатурному номеру в картках складського обліку, складаються відомості обліку залишків запасів (сальдові відомості), які використовуються для порівняння даних аналітичного і синтетичного обліку виробничих запасів.

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві наведена на рис. 2.1.

Первинні документи при обліку придбання і вибуття виробничих запасів на підприємстві ВАТ "УМІА" оформлюються за допомогою прийнятих форм (про які мова йшла вище).

При надходженні виробничі запаси оцінюються і зараховуються на баланс за первісною вартістю, яка включає всі затрати на придбання, обробку та інші затрати, що виникли під час їх доставки до місця знаходження і доведення їх до необхідного стану.

Виробничі запаси надходять на підприємство з різних джерел, серед яких: - придбання у постачальника або підзвітною особою, - внесок до статутного капіталу, - безоплатне надходження, - виявлення в результаті інвентаризації тощо.

У відповідності до П(С)БО списання виробничих запасів на підприємстві ВАТ "УМІА" відбувається з наступних причин: - відпуск у виробництво; - списання у зв'язку з невідповідністю запасів до критеріїв визначення активу (не є джерелом матеріально-економічної вигоди); - списання у зв'язку із псуванням, розкраданням тощо; - реалізація на сторону; - передача до статутного капіталу іншого підприємства; - безоплатна передача.

Для відображення наявності та руху товарно-виробничих запасів призначені наступні балансові та позабалансові рахунки (рис. 2.2).

Для узагальнення даних про наявність і рух товарно-виробничих запасів, які не належать підприємству, або тимчасово перебувають у його користуванні, розпорядженні або на зберіганні (запаси на відповідальному зберіганні, в переробці, товари на комісії"), а також списаних запасів внаслідок їх недостачі для спостереження за можливістю їх відшкодування винними особами призначені позабалансові рахунки.

На підставі проведених операцій з виробничими запасами підприємства ВАТ "УМІА", використовуючи рахунки для відображення надходження і вибуття виробничих запасів наведемо бухгалтерські записи господарських операцій з відображення надходження та вибуття виробничих запасів ВАТ "УМІА" у Додатку Д.

Податковий облік надходження та вибуття виробничих запасів на підприємстві ВАТ "УМІА" обліковується згідно Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.-5.97р. "283/97-ВР зі змінами та доповненнями та Закону України "Про податок на додану вартість" від 04.04.97р. №168/97-ВР зі змінами та доповненнями.



Рис. 2.2. Балансові та позабалансові рахунки обліку запасів[21,c.334]

З прийняттям нових змін до Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" з 2003 року визначено ведення обліку з використанням методів оцінки ФІФО чи ідентифікованої вартості, встановлено, що запаси з метою оподаткування обліковуються за первісною вартістю.

Таким чином, встановлено, що облік надходження та вибуття виробничих запасів на підприємстві ВАТ "УМІА" організовано відповідності до П(С)БО 9 "Запаси" затверджено наказом МФУ від 20.10.99р. №246, наведені бухгалтерські проведення відображають суть обліку.

2.1.2 Облік незавершеного виробництва та готової продукції

В бухгалтерському обліку готова продукція повинна оцінюватись відповідно до П(С)БО 9 "Запаси" за первісною вартістю. Але оскільки вартість продукції може бути визначена лише після збирання усіх витрат і калькулювання її фактичної собівартості, постає потреба в щоденному обліку наявності та руху готової продукції для визначення її вартісних характеристик. При визначенні первісної вартості продукції (робіт, послуг) керуються також П(С)БО 16 "Витрати"[8].

Порядок формування первісної вартості готової продукції наведено на рис. 2.3.

Рис. 2.3. Порядок формування первісної вартості готової продукції

Оцінка готової продукції при її реалізації залежить від облікової політики підприємства, в частині оцінки запасів при їх вибутті (див. рис. 2.4). При цьому можуть застосовуватись методи, передбачені П(С)БО 9 "Запаси"[12].

При відображенні в бухгалтерському обліку реалізації готової продукції зазначаються дві її оцінки: оцінка, що прийнята підприємством згідно з Наказом про облікову політику, - первісна вартість (за дебетом рахунку 901 "Собівартість реалізації готової продукції"), та оцінка, що визначається за домовленістю сторін (за кредитом рахунку 701 "Дохід від реалізації готової продукції").

Порядок проведення уцінки готової продукції аналогічний порядку проведення уцінки інших запасів (приклад 2.1).

Приклад 3.1. У вересні 2004 року залишки готової продукції ВАТ "УМіА" уцінені на 50%, собівартість яких становить 100 грн. Вартість матеріальних ресурсів у собівартості залишків становить 75 грн., або 75%.

Рис. 2.4. Оцінка готової продукції та незавершеного виробництва в бухгалтерському обліку ВАТ "УМІА"

У бухгалтерському обліку наведена ситуація буде відображена наступним чином:

Таблиця 2.4 Відображення операцій в бухгалтерському обліку

№ пп.	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки	Сума, грн.
		Дебет	Кредит
1	Відображено уцінку залишків готової продукції на 50 грн. (50%х100грн.)	946 "Втрати від знецінення запасів"	26 "Готова продукція"	50,00
2	Віднесено суму уцінки на результати фінансово-господарської діяльності	791 "Результат операційної діяльності"	946 "Втрати від знецінення запасів"	50,00
3	Відображено у складі витрат звітного періоду суму ПДВ на суму уцінки	946 "Втрати від знецінення запасів"	641 "Розрахунки за податками"	7,50
4	Віднесено на фінансові результати витрати звітного періоду	791 "Результат операційної діяльності"	946 "Втрати від знецінення запасів"	7,50

Облік реалізації готової продукції. Оприбуткування готової продукції з виробництва на склад відображається в різних документах - накладних, актах, відомостях випуску продукції. Працівник складу відображає дані про готову продукцію у картках складського обліку або Книзі в тому ж порядку, що й про виробничі запаси, після чого первинні документи передаються до бухгалтерії.

Для звірки даних складського обліку готової продукції з даними бухгалтерського обліку складається Книга залишків готової продукції, до якої переносяться залишки з карток чи Книг складського обліку. Працівник бухгалтерії проставляє облікові ціни (планові, договірні) та визначає залишки за кожним видом, сортом готової продукції у грошовому вимірнику. Деякі підприємства ведуть оборотні відомості руху майна.

Побудова обліку готової продукції можлива за різними варіантами. Продукція, яка має кількісні, якісні та вартісні характеристики, може бути здана на склад, звідки відбувається її відвантаження та реалізація.

Водночас можливий інший підхід (здебільшого на малих підприємствах, фермерських господарствах тощо), коли готова продукція не передається на склад, а нагромаджується безпосередньо в цехах, звідки її відвантажують або передають покупцеві. У такому разі оформлюються наступні документи та використовуються бухгалтерські рахунки (див. рис. 2.5).

Рис. 2.5. Облік випуску готової продукції, що здається на склад і має кількісні та якісні характеристики

Продукція, яка не має кількісних характеристик, - виконана робота, надана послуга (посередництво) або великогабаритні вироби - будинок, пароплав тощо, - безпосередньо передається з виробництва покупцеві (замовникові), і тому факт випуску відображається в бухгалтерському обліку наступним чином (рис. 2.6).

Рис. 2.6. Облік випуску готової продукції, що не здається на склад і не має кількісних та якісних характеристик

Коли продукція є унікальною (пароплав, будинок тощо), то відповідний випуск (передача замовнику) оформлюється документами та відображається наступним записом (рис. 2.7).



Рис. 2.7. Облік випуску готової продукції, яка не здається на склад

Відпуск (відвантаження) продукції покупцю оформлюється видатковими накладними, приймально-здавальними актами із зазначенням номера накладної і дати оформлення, номера та дати договору, назви і реквізитів замовника, одиниць виміру, кількості, оптової ціни та вартості.

Аналітичний облік готової продукції. Для управління готовою продукцією інформація повинна формуватися щодо стану запасів готової продукції на складі, своєчасності та правильності її оприбуткування, забезпечення зберігання, своєчасності відвантаження, а також щодо виконання обов'язків за поставками продукції споживачам, тобто керівництво підприємства повинно бути забезпечене інформацією про наявність та рух готової продукції за місцями зберігання і матеріально відповідальними особами. З цією метою важливого значення набуває організація аналітичного обліку готової продукції.

Готова продукція обліковується на підприємствах за місцями її зберігання й окремими видами у встановлених одиницях виміру: натуральних (характеризують кількість, обсяг і вагу продукції відповідно до їх фізичних властивостей, використовують для кількісного обліку готових виробів); умовно-натуральних (показники, необхідні для одержання узагальнених показників з обліку однорідної продукції).

На складі в облікових регістрах (картках, відомостях, сальдових відомостях, оборотних відомостях або Книзі складського обліку) готова продукція обліковується у кількісному вираженні.

Кількісний облік готової продукції за її видами та місцями зберігання може бути організований декількома способами:

- в сортових картках складського обліку - в бухгалтерії складають та обробляють групувальні відомості оприбуткування продукції за її видами в розрізі підрозділів-виробників та за місцями зберігання;

- безкартковим способом - кожен день складають оборотні відомості обліку випуску продукції з виробництва та руху готової продукції у розрізі складів та інших місць зберігання. При цьому необхідно звернути особливу увагу на збалансованість даних з оприбуткування, відпуску та по залишках продукції. Залишки готових виробів періодично інвентаризуються.

У картках або Книгах складського обліку здійснюються записи про надходження та відпуск готової продукції та щоденно виводяться її залишки.

При створенні повністю автоматизованих складів облік готової продукції в традиційній картковій формі не ведеться, а необхідні для управління дані отримують як інформацію по запиту. Картки замінюються оперативними машинограмами залишків і руху готової продукції за кожним найменуванням і видом.

У кінці місяця, за даними аналітичного обліку витрат на виробництво, визначається фактична собівартість готової продукції.

Ціна проставляється на підставі номенклатури-цінника, наявність якого є однією з важливих умов організації обліку готової продукції.

При використанні сучасних комп'ютерних технологій в бухгалтерському обліку, крім номенклатури-цінника, розробляється комплекс довідників продукції, яка обкладається та не обкладається різними видами податків, довідники середньоквартальної та середньорічної собівартості, платників і вантажоодержувачів. У вигляді довідників формалізуються і способи визначення суми рахунку за продукцію, відвантажену на внутрішній ринок та на експорт. У довідниках зазначається найменування виробу, коди видів товарної продукції, вироби та змінні параметри (ціна, собівартість, ставки податків тощо). Усі ці дані записують на машинний носій інформації та використовують для оперативного управління запасами продукції і для складання відповідної внутрішньої бухгалтерської звітності.

Аналітичний облік приймання та відпуску готової продукції ведеться на підставі прибуткових і видаткових документів. Якщо облік готової продукції ведеться за обліковими цінами, то в кінці звітного періоду, після визначення фактичної собівартості готової продукції, записи з випуску та відвантаження коригуються на суму відхилень фактичної собівартості від її вартості за обліковими цінами шляхом їх співставлення. Від'ємна сума відхилень відображається методом червоного сторно, додатна - звичайним записом.

Дані аналітичного та синтетичного обліку готової продукції повинні забезпечувати отримання необхідної інформації для складання внутрішньої бухгалтерської звітності.

Отже, бухгалтерський облік готової продукції повинен забезпечити контроль за виконанням завдань з випуску продукції згідно договірного асортименту на всіх стадіях її руху; зберіганням за обсягом, асортиментом та якістю (в місцях складування та в дорозі); своєчасною випискою документів на відвантаження; поданням розрахункових документів покупцям і контроль за здійсненням платежів; використанням матеріальних і фінансових ресурсів за допомогою складання планових і фактичних калькуляцій собівартості продукції.

Інвентаризація готової продукції. Для правильного визначення фактичної собівартості готової продукції, виконаних робіт і наданих послуг доцільно на кінець звітного періоду визначати залишки незавершеного виробництва, які відображаються за дебетом рахунку 23 "Виробництво".

Порядок проведення інвентаризації готової продукції подібний до інвентаризації виробничих запасів. Однак є деякі відмінності, які пов'язані з певними особливостями. Так, готова продукція в ряді випадків зберігається не тільки на складах підприємства, але й в структурних підрозділах (наприклад, цехах) та на відповідальному зберіганні інших господарюючих суб'єктів.

Тому інвентаризація готової продукції здійснюється за кожним найменуванням виробу. Готова продукція вноситься до інвентаризаційного опису за оцінкою, яка застосовується для обліку на підприємстві за:

- фактичною собівартістю, яка визначається за формулою на суму всіх витрат на її виготовлення або на суму прямих витрат;

- нормативною виробничою собівартістю;

- обліковими цінами;

- продажними цінами.

В окремих інвентаризаційних описах відображається зіпсована, непотрібна, неліквідна готова продукція, а також готова продукція, яка надійшла або відпущена під час інвентаризації.

Готову продукцію, що надійшла на підприємство під час проведення інвентаризації заносять до опису "Запаси, які надійшли під час інвентаризації", а готову продукцію, яка вибула - до опису "Запаси, які вибули під час інвентаризації".

Недостача готової продукції відображається у складі витрат звітного періоду проводкою Д-т 947 "Нестачі і втрати від псування цінностей" К-т 26 "Готова продукція". Якщо по недостачі встановлена винна особа, то ця сума списується на рахунок 375 "Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків". У випадку невстановлення винної в недостачі особи сума недостачі обліковується на позабалансовому рахунку 072 "Невідшкодовані нестачі й втрати від псування цінностей". Лишки готової продукції, виявлені під час інвентаризації підлягають оприбуткуванню: Д-т 26 "Готова продукція" К-т 719 "Інші доходи від операційної діяльності".

Відображення операцій з руху готової продукції на рахунках бухгалтерської обліку. Етапи та порядок ведення обліку готової продукції на ВАТ "УМіА" наведено на рис. 2.8.



Рис. 2.8. Загальна схема бухгалтерського обліку готової продукції[21,c.398]

Основні господарські операції з руху готової продукції та кореспонденція рахунків наведено в Додатку Е.

Синтетичний облік готової продукції ведеться в Журналі 5 (5А).

2.1.3 Облік товарів

Облік товарів і тари на підприємстві ведеться на рахунку 28 "Товари" за субрахунками: 281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі", 283 "Товари на комісії", 284 "Тара під товарами", 285 "Торгова націнках".

На субрахунку 281 "Товари на складі" ведеться облік наявності і руху товарних запасів, що знаходяться на оптових та розподільчих складах, базах, овочесховищах, морозильниках та ін.

На субрахунку 282 "Товари в торгівлі" ведеться облік наявності і руху товарів, що знаходяться на підприємствах роздрібної торгівлі (універмагах, універсамах, магазинах, у буфетах підприємств громадського харчування та ін.). Субрахунок 283 "Товари на комісії" призначений для обліку товарів, переданих на комісію за договорами комісії та іншими цивільно-правовими договорами, які не передбачають перехід права власності на цей товар до оплати їх вартості.

На субрахунку 284 "Тара під товарами" торговельні підприємства ведуть облік наявності і руху порожньої тари під товарами як покупної, так і власного виробництва, крім інвентарної тари, що служить для виробничих і господарських потреб (облік якої ведеться на рахунку II "Інші необоротні матеріальні активи" або 20 "Виробничі запаси").

Субрахунок 285 "Торгова націнка" торговельні та постачальницько-збутові підприємства використовують у тому випадку, коли облік товарів на субрахунках 281 "Товари на складі" або 282 "Товари в торгівлі" ведеться за продажними цінами.

Товари в роздрібній торгівлі обліковуються за продажними цінами, а в оптово-збутових організаціях - за покупними або продажними цінами. Тому розпорядчим документом керівника має бути встановлено, за якими цінами буде вестись облік товарів у звітному році.

У разі обліку товарів за продажними цінами різниця між їх вартістю за покупними і продажними цінами (яка утворюється за рахунок торгової націнки на товари) відображається на пасивному субрахунку 285 "Торгова націнка". При обліку товарів за покупними цінами цим субрахунком не користуються. Відповідно до наказу Мінфіну України "Зміни і доповнення до положень (стандартів) бухгалтерського обліку" від 14.06.2000 № 131 торговельні підприємства витрати по придбанню (заготівлі) товарів відображають на субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати", витрати по збуту товарів, а також управлінню діяльністю -- відповідно на рахунках 92 "Адміністративні витрати" і 93 "Витрати на збут".

Надходити товари на підприємство можуть на виконання цивільно-правових договорів (договір купівлі-продажу, бартерний договір, договір дарування, договір доручення, договір комісії), а також установчого договору.

Залежно від виду договору формуватиметься і вартість, за якою товари відобразяться в обліку, - первісна вартість (наприклад, первісна вартість товарів, отриманих як внесок до статутного капіталу, визначається як справедлива, узгоджена засновниками вартість).

Зазначена величина, а також порядок податкового й бухгалтерського обліку операцій з товарами залежатимуть і від інших чинників, наприклад:

- на кого, згідно з договором, покладено обов'язок з доставки товарів: витрати покупця на доставку товарів, збільшують первісну вартість товарів, а витрати продавця - не відображаються в обліку покупця;

- чи є продавець товарів платником ПДВ. У разі якщо продавець зареєстрований платником ПДВ, то покупець, за умови, що товар використовуватимуть в операціях, які пов'язані з господарською діяльністю і формують податкове зобов'язання з ПДВ, матиме право на податковий кредит, в іншому випадку такого права не буде;

- наявність посередника при купівлі товарів (товари можуть придбаватися за договорами комісії або доручення). До первісної вартості товарів включатиметься оплата послуг посередника;

- як використовуватиметься придбаний товар: в операціях, що спричинюють нарахування податкового зобов'язання з ПДВ, чи ні; що збільшують валові витрати, чи ні. Вплив цього чинника потрібно розглянути докладніше. Згідно з пп. 7.4.2 Закону № 168, якщо підприємство використовує товари в операціях, що звільнені від оподаткування (ст. 5), то сума ПДВ, сплачена при придбанні, включатиметься не до податкового кредиту, а до первісної вартості товарів і, відповідно, при вибутті таких товарів збільшить валові витрати. Прикладом таких операцій, найбільш характерних для підприємств роздрібної торгівлі, може бути безоплатна передача товарів з доброчинною метою неприбутковим організаціям, продаж матеріалів і обладнання (що є товарами) навчальним закладам.

Якщо ж придбані товари використовуватимуться в операціях, не пов'язаних із господарською діяльністю підприємства, то права на податковий кредит воно не матиме. Суми ПДВ, сплачені продавцю при придбанні таких товарів, у податковому обліку не відображатимуться, так само як і вартість самих товарів. Однак у бухгалтерському обліку зазначені суми ПДВ збільшать первісну вартість товарів.

Утім, не завжди при придбанні товарів відомо, в яких операціях вони будуть використані надалі, і, відповідно, вартість таких товарів включається до валових витрат і формується податковий кредит із ПДВ. Надалі, коли особливості використання товарів визначаться остаточно, раніше відображений податковий кредит/валові витрати повинні будуть відповідним чином коригуватися у бік зменшення.

Крім перерахованого, на порядок обліку операцій з придбання товарів впливатимуть розбіжності за кількістю та якістю фактично отриманих товарів проти даних товаросупровідних документів3 (розбіжності можуть бути виявлені при оприбуткуванні товарів).

Порядок бухгалтерського і податкового обліку зазначених розбіжностей залежить від таких чинників:

1. Суть встановлених розбіжностей: розбіжності за кількістю або якістю товарів;

2. Наявність (або відсутність) товару, щодо якого виявлено розбіжність за кількістю встановлених норм природного убутку.

Перш ніж визначати вартість товару, якого не вистачає, треба розрахувати норму природного убутку, затверджену Наказом № 88 для деяких видів товарів.

Нестача товарів у межах норм природного убутку буде збільшувати валові витрати звітного періоду (у податковому обліку) з урахуванням вимог пп. 5.9 Закону № 283. У бухгалтерському обліку нестача товарів у межах норм природного убутку відобразиться або на рахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати", або на рахунках обліку товарів (281 "Товари на складі", 282 "Товари в торгівлі") залежно від обраного на підприємстві методу обліку ТЗВ.

А наднормативна недостача товарів з позиції податкового законодавства не може бути включена до складу валових витрат, відповідно, покупець не матиме права на податковий кредит, виходячи з наднормативних недостач. Останні будуть включені в бухгалтерському обліку до складу витрат діяльності звітного періоду (див. нижче).

Проаналізуймо можливі ситуації. Спочатку розгляньмо облік виявлених розбіжностей товарів за кількістю.

Вартість товарів, яких не вистачає:

- відобразиться в обліку покупця як дебіторська заборгованість - якщо такий товар був раніше оплачений. Наступним кроком покупця буде визначення відповідальних за недостачу осіб. Такими можуть бути, наприклад, постачальник (у разі якщо обов'язки з доставки товарів згідно з договором покладалися на постачальника або якщо транспортна організація, з якою покупець уклав договір про доставку товарів, доведе провину постачальника); транспортна організація, з якою покупець уклав договір про доставку товарів. Надалі зазначену дебіторську заборгованість постачальник може погасити товарами або коштами в добровільному порядку або в порядку задоволення претензійного позову. Якщо ж недостача товарів виникла з вини транспортної організації, з якою покупець уклав договір на доставку товарів, то їй також може бути виставлена претензія для покриття завданого збитку;

- не буде сплачена постачальнику товарів, якщо товар не був раніше оплачений і його недостача сталася з вини постачальника. Надалі постачальник може допоставити товар на суму виявленої недостачі або відмовитися від виконання своїх зобов'язань. Якщо ж недостача товарів сталася з вини транспортної організації, з якою покупець уклав договір про доставку товарів, то розрахунки з постачальником будуть здійснені в повному обсязі, а відносини з приводу відшкодування збитку виникнуть між покупцем і транспортною організацією.

Крім розбіжностей за кількістю, можливими є випадки поставки товарів, що не відповідають характеристикам, узгодженим у договорі (наприклад, замість вищого сорту борошна отримано борошно другого сорту), або неякісних товарів.

У зазначених випадках товар оприбутковується на забалансовий рахунок 023 "Матеріальні цінності на відповідальному зберіганні" до з'ясування його подальшої долі, яка значною мірою залежить від того, з чиєї вини виникла невідповідність:

1. Товар, що не відповідає умовам договору, отриманий покупцем з вини постачальника, може бути або прийнятий покупцем за зміненою за узгодженням сторін ціною, або відправлений постачальнику для заміни, ясна річ, з поверненням коштів (якщо він був раніше оплачений). Якщо така ситуація виникла з вини транспортної організації, з якою покупець уклав договір на перевезення товарів (наприклад, випадково були переплутані вантажі і їх одержувачі), то "невідповідний" товар може бути замінений.

2. Неякісний товар, отриманий з вини постачальника, повертається постачальнику для заміни на якісний. Якщо ж відповідальність за псування товарів несе транспортна організація, з якою покупець уклав договір про доставку товарів, то подальші відносини з приводу відшкодування завданого збитку в покупця виникнуть уже не з постачальником, а з транспортною організацією.

Також на практиці трапляється, коли "невідповідний" або неякісний товар, отриманий з вини постачальника, повертається йому з припиненням, за угодою сторін, взаємних зобов'язань за цією операцією. Постачальнику оплачується вартість отриманого товару, який відповідає умовам договору.

Розгляньмо порядок обліку придбання товарів за договорами купівлі-продажу на умовних числових прикладах.

Приклад 1. ВАТ "УМіА" - платник ПДВ, купує товар у юридичної особи, яка також є платником ПДВ, на суму 10000 грн., крім того ПДВ 20% - 2000 грн. Умови оплати такі: 60% вартості товару оплачується у вигляді передоплати, а решта 40 виплачуються постачальнику після отримання товарів.

Для доставки товарів покупцю залучено сторонню транспортну організацію, послуги якої сплачує сам покупець: вартість транспортних послуг - 1000 грн., крім того ПДВ 20% - 200 грн.

В діяльності ВАТ "УМіА" можливою є ситуація, коли рахунок 371 "Розрахунки за виданими авансами" не використовується через складність визначення черговості операції - здійснені передоплати відображаються на рахунку 63 "Розрахунки з постачальниками і підрядниками". Враховуючи право, надане підприємствам Інструкцією № 291 щодо використання, виходячи з управлінських потреб кореспонденції рахунків, яка прямо в Плані рахунків не передбачена, відображення сплачених авансів на рахунку 631 не є порушенням методології бухгалтерського обліку.

Таблиця 2.5 Відображення операцій з придбання товарів

№ з/п	Дата операції	Зміст операції	Сума (грн)	Кореспонденція рахунків	Податковий облік
				Д-т	К-т	ВД (грн.)	ВВ (грн.)
1	31.07.2002	Здійснено передоплату за товари	7200	371	311	-	6000
2	31.07.2002	Відображено податковий кредит з ПДВ	1200	641	644	-	-
3	01.08.2002	Оприбутковано на склад товари	10000	281	631	-	4000
4	01.08.2002	Зараховано податковий кредит з ПДВ	1200	644	631	-	-
5	01.08.2002	Відображено податковий кредит з ПДВ	800	641	631	-	-
6	01.08.2002	Переведено аванс в оплату виконаних зобов'язань постачальника	7200	631	371	-	-
7	01.08.2002	Відображено витрати, пов'язані з транспортуванням товарів	1000	289	631	-	1000
8	01.08.2002	Відображено податковий кредит з ПДВ	200	641	631	-	-
7	05.08.2002	Зроблено остаточний розрахунок з постачальником	4800	631	311	-	-
8	05.08.2002	Сплачено послуги транспортної організації	1200	631	311	-	-
9	10.08.2002	Передано товари для їх продажу вроздріб	10000	282	281	-	-
10	10.08.2002	Відображено торгову націнку	3500	282	285	-	-

Операції з обліку операцій з реалізації товарів ми не будемо розглядати, оскільки базове підприємство не займається торгівельною діяльністю.

2.2 Облік грошових коштів

2.2.1 Документальне оформлення та облік грошових коштів в касі підприємства

Для приймання, зберігання і витрати готівкових грошових коштів ВАТ "УМіА" має касу. Ліміт залишку готівки в касі ВАТ "УМіА" на 2005 рік встановлено в сумі 1700 грн.

Готівкові грошові кошти, що надходять до каси підприємства, повинні своєчасно й у повній сумі оприбутковуватися. Оприбуткування готівки до каси визначається як здійснення ВАТ "УМіА" обліку готівки в повній сумі її фактичних надходжень з оформленням даної операції у встановленому порядку прибутковим касовим ордером і відображенням у касовій книзі в день отримання підприємством готівкових коштів.

При прийманні до каси ВАТ "УМіА" грошових білетів і монет касир керується Правилами визначення платіжності банкнот і монет Національного банку України, затвердженими постановою Правління Національного банку України, від 31.03.99р. № 152. Оборотні пам'ятні та ювілейні монети, що є дійсними платіжними засобами, повинні прийматися до кас підприємств за їх номіналом без обмеження для всіх видів платежів.

На ВАТ "УМіА" застосовується типова форма прибуткового касового ордера, затверджена наказом Мінстату України від 15.02.96р. №51. При заповненні прибуткового касового ордера в ньому слід вказати такі реквізити:

- найменування підприємства, організації, до каси яких надійшли грошові кошти;

- номер прибуткового ордера;

- дату його складання;

- кореспондуючий з рахунком 30 "Каса" рахунок бухгалтерського обліку, що використовується при відображенні господарської операції, оформлюваної цим прибутковим ордером;

- сума, на яку оформляється прибутковий ордер;

- код цільового призначення (по можливості);

- від кого і на якій підставі отримані кошти.

Видача готівки з каси ВАТ "УМіА" здійснюється на підставі видаткових касових ордерів, типову форму яких затверджено наказом Мінстату України від 15.02.96р. № 51, або за платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями.

Видаткові касові ордери, як і прибуткові касові документи, повинні заповнюватися бухгалтером тільки чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, що забезпечили б збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну (3 роки).

Бухгалтерія ВАТ "УМіА" перевіряє оцінки, зроблені касирами в платіжних відомостях, і здійснює підрахунок виданих і депонованих за ними сум. Депоновані суми, що підлягають здаванню в банк, оформляються шляхом складання одного загального видаткового касового ордера.

Таблиця 2.6 Документи, що служать підставою для оформлення касових операцій в ВАТ "УМіА"

№	Документ	Господарська операція	Підстава
Прибуткові касові ордери
1	ПКО	Надходження торговельної виручки	--
2	ПКО	Отримання грошових коштів з банку на виплату: заробітної плати, для видачі на господарські потреби, витрати на відрядження, позики працівникам тощо	Корінець чека з чекової книжки
3	ПКО	Повернення невикористаних підзвітних сум	Авансовий звіт
4	ПКО	Погашення нестач за результатами інвентаризації	Акт інвентаризації та виписка з протоколу зборів комісії
5	ПКО	Оплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Накладна, акт, рахунок -
6	ПКО	Передоплата покупцем за реалізовану йому продукцію	Договір, рахунок-фактура
7	ПКО	Повернення позики, отриманої раніше працівником	Договір з працівником на надання позики
8	ПКО	Оплата батьками за утримання дітей у дитячих установах, квартплати. Квартплата.	Договір
9	ПКО	Внесок до статутного фонду підприємства готівкою	Статут або протокол зборів засновників
10	ПКО	Оприбуткування надлишку грошових коштів за результатами інвентаризації каси	Акт інвентаризації та виписка з протоколу зборів комісії
Видаткові касові ордери
11	ВКО	Видача з каси під звіт на господарські витрати	Розпорядження керівника підприємства
12	ВКО	Видача з каси під звіт на потреби для відрядження	Наказ керівника підприємства
13	ВКО	Здавання готівкової виручки до банку:
		-- самостійно	Об'ява на внесок готівкою
		-- шляхом інкасації	Супровідна відомість
14	ВКО	Оплата праці	Платіжна (розрахунково-платіжна) відомість
15	ВКО	Видача позики працівнику	Договір про надання позики

Для реєстрації ордерів на ВАТ "УМіА" використовують Журнал реєстрації прибуткових і видаткових касових документів -- форма № КО-3а, затверджений наказом Мінстату України "Про затвердження типових форм обліку касових операцій" від 15.02.96р. №51. Журнал форми № КО-3а заводиться один і на прибуткові і на видаткові ордери.

Касові документи після складання касиром ВАТ "УМіА" звіту і його обробки в бухгалтерії комплектуються в хронологічному порядку, нумеруються, переплітаються в окремі папки і зберігаються протягом 36 місяців після закінчення календарного року матеріально відповідальною особою, на яку покладено обов'язок зберігання документів, в окремому сейфі чи спеціальному приміщенні, що передається під охорону.

Винос з охоронюваного приміщення касових документів дозволяється тільки в окремих випадках і тільки за письмовим дозволом керівника або головного бухгалтера. До кінця робочого дня документи обов'язково повертають.

Довідки за касовими документами (підписані керівником і головним бухгалтером) видаються відповідним органам на їх вимогу у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Касові документи ВАТ "УМіА" можуть вилучатися у випадках, передбачених чинним законодавством України.

Усі надходження і видачу готівки у національній валюті підприємство ВАТ "УМіА" обліковує у касовій книзі.

ВАТ "УМіА" веде на кожен вид валюти окрему касову книгу. Аркуші книг пронумеровано, прошнуровано. Кількість аркушів у касовій книзі засвідчується підписами керівника і головного бухгалтера ВАТ "УМіА".

Записи в касовій книзі здійснюються в двох примірниках (через копіювальний папір) чорнилом темного кольору кульковою або чорнильною ручкою. Перші примірники залишаються в касовій книзі. Другі примірники повинні бути відривними, що і є звітом касира. Перші та другі примірники мають однакові номери.

Виправлення в касовій книзі не допускаються. Якщо виправлення зроблено, то вони засвідчуються підписами касира, а також головного бухгалтера або особи, яка його заміщає.

Записи в касовій книзі робляться касиром ВАТ "УМіА" щодо операцій отримання або видачі готівки за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом у день їх надходження чи видачі.

Щоденно в кінці робочого дня касир підсумовує операції за день, виводить залишок готівки в касі на початок наступного дня і передає до бухгалтерії як звіт касира другий відривний аркуш (копію записів у касовій книзі за день) з прибутковими і видатковими касовими ордерами під розпис у касовій книзі.

На підприємстві ВАТ "УМіА" за умови забезпечення належного зберігання касових документів касову книгу можна вести також в електронній формі за допомогою комп'ютерних засобів. Програмне забезпечення, за допомогою якого ведеться касова книга, повинне забезпечувати візуальне відображення і роздрукування документів"Вкладний лист касової книги" та "Звіт касира", що за формою і змістом мають відтворювати форму і зміст касової книги в паперовій формі, затвердженій наказом Мінстату.

Записи в касовій книзі здійснюються шляхом уведення необхідної інформації з первинних касових документів. Записи в касовій книзі мають робитися до початку наступного робочого дня (тобто із залишками на кінець попереднього дня), а також містити всі реквізити, передбачені формою касової книги. Сторінки касової книги повинні нумеруватися автоматично в порядку зростання з початку року.

Для обліку наявності, руху залишків готівки в касі ВАТ "УМіА" використовують активний рахунок № 30 "Каса" з такими субрахунками: № 301 "Каса в національній валюті", № 302 "Каса в іноземній валюті".

На субрахунку № 302 ВАТ "УМіА" здійснює операції з валютою у перерахунку на національну валюту України (за кожним видом валюти окремо).

Для забезпечення збереження грошових коштів бухгалтерія повинна здійснювати раптові перевірки не менше одного разу на квартал з перерахуванням всіх цінностей, що знаходяться у касі, й складати відповідні акти. Виявлені перевірками лишки грошових коштів оприбутковуються до каси на користь бюджету, а нестача стягується з касира.

Бухгалтерія після одержання звіту касира здійснює перевірку обґрунтованості всіх записів у звіті, проставляє кореспонденцію рахунків на кожному документі і заповнює журнал-ордер № 1 по кредиту рахунка № 30 "Каса" і відомість № 1 по дебету цього рахунка, в яких реєструє одержані й видані кошти за цільовим призначенням. У журналі-ордері № 1 показуються витрати грошових коштів з кредиту рахунка № 30 в дебет рахунків обліку виробничих витрат, матеріальних цінностей, розрахунків з працівниками підприємства, з підзвітними особами, депонентами та ін. Наприкінці місяця у журналі-ордері № 1 і відомості № 1 підраховують надходження й витрати готівки і визначають на 1-ше число наступного місяця залишок коштів у касі, який має бути тотожним такому ж показникові в касовій книзі. Підсумкові дані цих регістрів записують до Головної книги.

Відображення операцій на рахунку №30 "Каса" розглянемо в Додатку Ж.

Розглянемо проведення по касі, які здійснені на ВАТ "УМіА" 02 серпня 2003 року. На основі листа №8 касової книги за день було 4 прибуткових і 3 видаткових касових ордерів.

Таблиця 2.7 Облік коштів в касі ВАТ "УМіА"

№	Операція	Дт	Кт	Сума
1	Повернення до каси невикористаного залишку підзвітної суми	301	372	25,31
2	Отримані грошові кошти в банку	301	311	5823,75
3	Надійшла до каси виручка від реалізації послуг	301	361	210
4	До каси повернуто відшкодування матеріального збитку	301	375	96,23
5	Видана зарплата за липень 2003 року	661	301	5823,75
6	Видано в підзвіт кошти	372	301	50
	Внесені з каси на банківський рахунок кошти	311	301	281,54

Операції з готівковою валютою на ВАТ "УМіА" обмежені. Частіше за все готівкова валюта використовуються при відрядженні за кордон.

Таблиця 2.8 Операції з валютними готівковими коштами

№	Зміст операції	Бухгалтерський облік
		Дебет	Кредит	Сума, грн.
1	Видано аванс на відрядження в сумі 1000 USD (валютний курс -- 5,4387 грн. за 1 USD)	372	302	5438,7
2	Списано витрати на відрядження відповідно до авансового звіту на суму 1323,94 USD	84	372	7384,01
3	Компенсування працівнику перевитрат	372	301	1945,31

Для обліку наявності, руху залишків готівки в касі ВАТ "УМіА" потрібно використовувати активний рахунок № 30 "Каса" з такими субрахунками: № 301 "Каса в національній валюті" та № 302 "Каса в іноземній валюті".

Розглянемо облік касових операцій ВАТ "УМіА" в листопаді 2004 року.

Протягом місяця були зроблені наступні господарські операції:

Таблиця 2.9 Касові операції підприємства за листопад 2004 р.

№	Дата	№ док.	Зміст операції	Сума	Кореспонденція рахунків
					Д-т	К-т
1	2.11.04	№54	Одержано в касу по чеку № 718924 на: заробітну плату на відрядження на господарчі потреби	4185 390 200	301 301 301	311 311 311
2	2.11.04	№72 №73 №74 №75	Видано із каси: Ступко П.І. - на відрядження Симоненко М.І.- на господарчі потреби; Івченко B.C.- на відрядження; на заробітну плату	270 200 120 4185	372 372 372 661	301 301 301 301
3	5.11.04	№55	Повернуто в касу невикористані підзвітні суми	40	301	372
4	6.11.04	№56	Поступила в касу виручка від реалізації продукції	4100	301	701
5	6.11.04	№77	Здана в банк готівка із каси	4100	311	301

Операції відображаються в журналі ордері 1 та відомості 1.1 (див. Додаток І)

2.2.2 Документальне оформлення та облік грошових коштів на рахунках в установах банку

Для здійснення операцій на поточному рахунку до банку подаються документи, форми яких затверджені Національним банком України.

Надані до банку документи повинні мати наступні реквізити: назву, номер поточного рахунку, ідентифікаційні коди підприємства-відправника та підприємства-отримувача грошових коштів, число, місяць, рік виписки.

Якщо будь-який реквізит не заповнений або заповнений з порушенням вимог, то банк не має права приймати такий документ до виконання. У розрахункових документах не допускаються виправлення (як у паперовому, так і в електронному вигляді), незалежно від того, хто вносить ці зміни - клієнт чи банк. При цьому підприємства та фізичні особи несуть повну відповідальність за правильність внесених до розрахункових документів даних. Документи, які надходять до банку, дійсні лише за наявності підписів, ідентичних підписам у банківській картці.

При готівкових розрахунках банківськими документами є грошові чеки та об'яви на внесок готівкою; у випадку безготівкових перерахувань - платіжні доручення, платіжні вимоги, розрахункові чеки, акредитиви, векселі.

Платіжне доручення є розпорядженням обслуговуючому банку про перерахування визначеної суми на рахунок іншого підприємства, оформленим на спеціальному бланку (Додаток З).

При розрахунках платіжними дорученнями ініціатором платежу виступає платник. За бажанням у платіжному дорученні платник може вказати дату валютування, тобто зазначену платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дату, починаючи з якої грошові кошти, переказані платником одержувачу, переходять у власність одержувача. Ця дата не може бути встановлена пізніше, ніж на десятий календарний день після складання платіжного доручення (без урахування дати його складання).

Банк реєструє всі здійснені операції з надходження та списання коштів з поточного рахунку в спеціальній виписці з особового рахунку з доданням виправдовуючих документів.

Виписка банку - це документ, який видається банком підприємству та відображає рух грошових коштів на поточному рахунку. Вона замінює собою регістр аналітичного обліку за операціями на поточному рахунку та одночасно є підставою для бухгалтерських записів. Таким чином, виписка банку - це фактично другий примірник особового рахунку підприємства, відкритого банком. Приклад виписки наведено в зразку (рис. 2.9)

Назва власника та номер рахунку	Дата останнього дня проведення розрахунку	Дата попереднього дня проведених розрахунків
ВАТ "УМіА" 2632012578	24.12.2004р.	23.12.2004р.
Вхідне сальдо пасив			15000,00
Код операції	Номер документу	Код банку	Номер рахунку	Оборот за дебетом	Оборот за кредитом
01	124	351125	2601408081		180,00
01	87	311056	2600308012		300,00
01	152	351173	2613865621	10000,00
01	153	310012	2625638634	800,00
Разом оборотів	10800,00	480,00
Вихідне сальдо пасив			4680,00

Рис. 2.9. Виписка з поточного рахунку ВАТ "УМіА"

Бухгалтер при отриманні виписки здійснює наступні операції, які називаються бухгалтерським терміном - контирування виписки: виписка нумерується; перевіряється наявність виправдовуючих розрахункових документів, на підставі яких зараховані або списані кошти; перевіряється відповідність сум у виписці сумам виправдовуючих документів на перерахування чи зарахування коштів; проставляється кореспонденція рахунків відповідно до проведених операцій.

Оброблюючи виписки, бухгалтер повинен пам'ятати, що поточний рахунок для обліку на підприємстві - активний, а для банку - пасивний. Зберігаючи грошові кошти підприємства, банк вважає себе його боржником, тобто на цю суму має кредиторську заборгованість. Тому залишки грошових коштів і надходжень на поточний рахунок підприємства банк записує за кредитом поточного рахунку, а зменшення свого боргу (списання, видачу коштів) - за дебетом.

На полях перевіреної виписки напроти сум операцій і на документах, які додаються, проставляються коди кореспондуючих рахунків, а на документах вказуються ще й порядкові номери запису у виписці. Після цього на всіх доданих до виписки документах ставлять штамп "Погашено".

Відображення в бухгалтерському обліку руху грошових коштів на рахунках у банках наведено в Додатку К.

Інвентаризація коштів на рахунках в банку. Сутність інвентаризації полягає у встановленні реальності залишків шляхом перевірки відповідності сальдо усіх банківських виписок і облікових регістрів на кінець інвентаризаційного періоду, встановлення можливих розбіжностей і претензій до обслуговуючого банку, якщо останні мали місце. Інвентаризація здійснюється методом звірки залишків на рахунках, які обліковуються в бухгалтерії із даними банківських виписок. Регістри обліку Синтетичний облік за рахунком 31 "Рахунки в банках" та звітність ведеться в Журналі 1 та Відомості 1.2 (рисунок 2.10).



IV. Відомість 1.2 в дебет рахунка 31 "Рахунки в банках" з кредиту рахунків Сальдо на початок місяця 17000 грн. № запису Дата виписок банку 30 "Каса" 36 "Розрахунки з покупцями і замовниками" 37 "Розрахунки 3 різними дебіторами" 50 "Довгострокові позики" Усього 1 01.06 3000 10500 13500 2 07.06 1500 700 15000 17200 3 15.06 2300 5000 1000 8300 Усього 6800 15500 700 16000 39000 Відмітки Усього за кредитом 27500 грн.. за дебетом 39000 грн. Сальдо на кінець місяця 28500 грн.

Рис. 2.10. Відомість 1.2

У Балансі (ф. № 1) залишки на рахунках 30 "Каса", 33 "Інші кошти" відображаються разом із залишками на рахунку 31 "Рахунки в банках" та субрахунку 351 "Еквіваленти грошових коштів" в рядках балансу 230 та 240 окремо в національній та в іноземній валюті. В кінці року підприємство складає Звіт про рух грошових коштів (ф. № 3), який призначений для відображення руху грошових потоків у розрізі надходжень та виплат у рамках операційної, інвестиційної та фінансової діяльності.

2.3 Облік дебіторської заборгованості

Облік розрахунків з підзвітними особами. У процесі господарської діяльності у підприємства виникає необхідність видачі з каси готівки працівникам підприємства під звіт на господарські витрати та службові відрядження. У цьому випадку виникають розрахункові відносини з підзвітними особами.

Підзвітні особи - це працівники даного підприємства, які отримали грошові суми в підзвіт для майбутніх витрат згідно з наказом (розпорядженням) керівника підприємства.

На підприємстві повинен бути складений і затверджений наказом керівника список осіб, які мають право одержувати гроші в підзвіт на господарські потреби.

Службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк до іншого населеного пункту для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи. Порядок відшкодування витрат на відрядження наведено на рис. 2.11. Суму авансу на відрядження, що видається в підзвіт, визначають на підставі попереднього розрахунку. При цьому аванс на закордонне відрядження повинен видаватися у валюті тієї країни, до якої працівник відряджається, або у вільноконвертованій валюті в розмірах, зумовлених реальними потребами в країні перебування з дотриманням вимог НБУ щодо вивезення іноземної валюти за кордон.

Видані під звіт суми повинні витрачатися тільки за призначенням. Передача їх однією особою іншій забороняється. Видача готівки під звіт проводиться за умови повного відзвітування конкретної підзвітної особи за раніше виданий їй аванс. Залишок коштів понад суму, використану згідно з авансовим звітом, підлягає поверненню працівником до каси підприємства в наступні строки:

- за відрядженнями - протягом трьох днів після повернення з відрядження (при закордонних відрядженнях у випадку застосування корпоративних пластикових карток міжнародних платіжних систем - не пізніше 10, а з дозволу керівника (за наявності поважних причин) - 20 робочих днів);

- на закупівлю сільськогосподарської продукції, продуктів її переробки та заготівлю вторинної сировини, крім металобрухту, - протягом 10 робочих днів з дня видачі готівки під звіт;

- на всі інші виробничі (господарські) потреби - наступного робочого дня після видачі готівки під звіт.



Рис. 2.11. Відшкодування витрат на відрядження[21,c.468]

Для обліку розрахунків з підзвітними особами рахунку. призначено рахунок 372 "Розрахунки з підзвітними особами". За дебетом рахунку в кореспонденції з рахунками грошових коштів відображається видача коштів підзвітній особі, за кредитом - списання затверджених сум на відповідні рахунки. Сальдо може бути як дебетовим, так і кредитовим. Аналітичний облік ведеться за кожною підзвітною особою.

В обліку відображаються дані з авансових звітів, перевірених арифметично, за змістом (щодо необхідності витрат та їх відповідності призначенню авансу) та затверджених керівником підприємства. Бухгалтер опрацьовує авансовий звіт, проставляючи на документах і на звіті кореспондуючі рахунки, які відповідають призначенню авансу.

Підчистки, помарки, необумовлені виправлення, перекручення дат у посвідченні про відрядження та авансовому звіті не допускаються. Авансовий звіт обов'язково підписується підзвітною особою.

Після складання авансового звіту визначається різниця між сумою отриманого авансу та фактичними витратами. Якщо працівник здійснив перевитрату авансової суми, то кошти повинні бути відшкодовані йому з каси підприємства без його заяви. Винятки складають випадки, коли перевитрати були здійснені на цілі, не передбачені наказом. У такому випадку можливі наступні варіанти:

- суму перевитрат за авансовим звітом не відшкодовують і на авансовому звіті пишуть тільки суму, затверджену керівником;

- суму перевитрат відшкодовують за рішенням керівника з наступним приєднанням цієї суми до сукупного оподатковуваного доходу працівника.

Якщо підзвітна особа не надала звіти та необхідні виправдовуючі документи у встановлені строки або не повернула в касу залишки невикористаних сум авансів, бухгалтерія має право утримати таку заборгованість із нарахованої заробітної плати в порядку, встановленому чинним законодавством. Це положення застосовується лише щодо сум авансів, виданих у національній грошовій одиниці України на господарські потреби або витрати на відрядження.

Етапи та порядок загального ведення обліку розрахунків із підзвітними особами наведено на рис. 2.12. Дебіторська заборгованість підзвітних осіб нараховується за фактом отримання даними особами авансових підзвітних сум і погашається при повному розрахунку за даними сумами. Фактично здійснені та документально підтверджені витрати підзвітної особи, пов'язані з виробничою діяльністю, списуються на собівартість продукції (робіт, послуг), на придбання товарно-матеріальних цінностей - включаються в суму фактичних витрат на придбання даних цінностей. Облік розрахунків з підзвітними особами наведено нижче (табл. 2.10).



Рис. 2.12. Загальна схема обліку розрахунків з підзвітними особами [21,c.472]

Таблиця 2.10 Типові господарські операцій за розрахунками з підзвітними особами

№	Зміст господарської операції	Кореспондуючі рахунки
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Відображено суму авансу, виданого працівнику на відрядження або на господарські потреби	372 "Розрахунки з підзвітними особами"	30 "Каса"
2	Списано з картрахунку проведеш оплати підзвітною особою, якій видано корпоративну картку	372 "Розрахунки з підзвітними особами"	313 "Інші рахунки в банку в національній валюті"
3	Списано витрати в межах норм, оплачені з підзвітних сум і затверджені керівником, на відповідні рахунки витрат	23 "Виробництво", 91 "Загальновироб-ничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
4	Використано підзвітні суми для придбання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів	10 "Основні засоби", 11 "Інші необоротні матеріальні активи"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
5	Придбано підзвітною особою виробничі запаси, МШП, товари	20 "Виробничі запаси", 22 "Малоцінні та швидкозношувані предмети", 28 "Товари"	372 "Розрахунки з підзвітними особами"
6	Відображено податковий кредит з ПДВ за придбаними ТМЦ	64 "Розрахунки за податками й платежами"

Подобные документы

• Облік оборотних активів підприємства

  Теоретичні засади аналізу оборотних активів. Проблеми обліку оборотних активів. Особливості обліку окремих видів оборотних активів. Шляхи підвищення ефективності використання оборотних активів підприємства.
  
  курсовая работа [59,8 K], добавлен 04.09.2007
  

• Облік і аналіз активів в бухгалтерському обліку

  Теоретичні аспекти обліку і аналізу активів підприємства, їх економічна сутність та використання. Облік необоротних та оборотних активів, основних засобів, незавершеного будівництва, запасів підприємства, дебіторської заборгованості, грошових коштів.
  
  дипломная работа [181,8 K], добавлен 13.11.2010
  

• Облік оборотних активів

  Сутність та класифікація оборотних активів, їх нормативне регулювання. Документування операцій з обліку. Синтетичний та аналітичний облік. Особливості запасів виробництва. Облік грошових коштів та дебіторської заборгованості. Оборотно-сальдова відомість.
  
  курсовая работа [169,5 K], добавлен 02.11.2014
  

• Фінансовий облік оборотніх активів

  Визначення та економічна характеристика оборотних активів підприємства, їх первинний, аналітичний та сінтетичний облік. Визнання, класифікація та оцінка оборотних активів у обліку та звітності. Формування показників фінансових звітів про оборотні активи.
  
  курсовая работа [90,1 K], добавлен 28.01.2009
  

• Вдосконалення методики обліку та аналізу використання поточних біологічних активів рослинництва

  Економічний зміст поточних біологічних активів рослинництва та методи їх оцінки. Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства. Аналіз структури та динаміки оборотних активів підприємства. Шляхи прискорення оборотності оборотних активів.
  
  дипломная работа [353,1 K], добавлен 26.08.2014
  

• Бухгалтерський облік матеріальних оборотних активів підприємства

  Побудова обліку матеріальних оборотних активів підприємства: методи та документальне оформлення. Порівнювальна характеристика вітчизняних та закордонних методик. Аналітичний та синтетичний облік матеріальних оборотних активів. Комп’ютерна форма обліку.
  
  курсовая работа [11,4 M], добавлен 12.02.2011
  

• Організація обліку в державному підприємстві "Ювілейне"

  Фінансово-економічна характеристика діяльності підприємства "Ювілейне". Завдання обліку поточних біологічних активів рослинництва. Досвід впровадження автоматизації обліку активів. Аналіз складу, структури та динаміки оборотних активів підприємства.
  
  дипломная работа [579,3 K], добавлен 11.07.2014
  

• Проблемні питання та шляхи удосконалення обліку дебіторської заборгованості на підприємствах

  Характеристика нормативно-правових документів, які регулюють облік дебіторської заборгованості в Україні. Висвітлення проблеми бухгалтерського обліку дебіторської заборгованості на вітчизняних підприємствах. Структура оборотних активів організації.
  
  статья [19,7 K], добавлен 18.12.2017
  

• Бухгалтерський облік

  Сутність бухгалтерського обліку, його принципи та об’єкти. Метод бухгалтерського обліку. Система бухгалтерського обліку. Облік грошових коштів. Облік інвестицій. Облік необоротних активів. Облік запасів. Облік готової продукції, товарів та реалізації.
  
  курс лекций [92,0 K], добавлен 15.11.2008
  

• Організація та методика обліку оборотних активів підприємств, організацій та установ на прикладі ТзОВ "Потенціал"

  Організаційно-правова характеристика підприємництва та її вплив на організацію бухгалтерського обліку та фінансової звітності. Вимоги до первинного обліку активів. Аналітичний і синтетичний облік господарських операцій з активами. Робочий план рахунків.
  
  курсовая работа [102,1 K], добавлен 10.02.2014
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам