Дослідження напрямків удосконалення обліку, аудиту основних засобів та аналізу матеріально-технічного стану і організації виробництва сільськогосподарського підприємства

Аналіз складу і структури основних виробничих фондів забезпечить керівництво підприємства інформацією про склад основних фондів і співвідношення між їхніми групами, уможливить виявлення тенденції зміни структури основних фондів за групами. Порівняння із середніми та найліпшими показниками дасть змогу вжити відповідних заходів для відновлення оптимальної питомої ваги машин і обладнання як найбільш активної частини основних фондів, а також визначити міру впливу цих змін на показники використання основних фондів [22].

Постійно змінюється і обсяг основних фондів підприємства. Передовсім він збільшується за рахунок введення в дію основних виробничих будівель, верстатів, машин та іншого обладнання, їх реконструкції і модернізації. Крім того, підприємство може отримувати основні фонди від інших підприємств у порядку безоплатної передачі.

Отже, зміни обсягу основних фондів підприємства обумовлюються їх надходженням ї їх вибуттям.

Аналізуючи основні фонди локомотивного депо, треба брати до уваги те, що збільшення обсягу перевезень залежить від частки в цих фондах нових, досконаліших засобів. Аналіз повинен розкрити причини вибуття основних фондів як щодо всього їх складу, так і за окремими видами або об'єктами.

Проаналізувавши динаміку та структуру основних фондів, необхідно розглянути стан фондів.

Для характеристики технічного стану основних фондів використовуються такі основні показники: коефіцієнти спрацювання (зносу), придатності, оновлення, вибуття та кілька інших (допоміжних) коефіцієнтів.

Коефіцієнт зносу характеризує ту частину вартості основних фондів, що її списано на витрати виробництва в попередніх періодах, а коефіцієнт придатності - частку не перенесеної на створюваний продукт вартості.

Коефіцієнт зносу основних фондів розраховують на початок та на кінець звітного періоду, а також вивчають його динаміку за кілька років.

Аналіз проводять на підставі даних першого розділу активу бухгалтерського балансу. Чим нижчий коефіцієнт зносу (вищий коефіцієнт придатності), то ліпшим є технічний стан основних фондів. Спрацьовані (застарілі) основні засоби зумовлюють і необхідність застосування застарілих технологічних процесів.

За даними балансу ПОСП „Берізка ” складемо табл. 3.2 і проаналізуємо наведені показники.

Таблиця 3.2 - Аналіз зносу основних фондів (засобів)

Показники	Одиниця виміру	На початок періоду	На кінець періоду	Зміна (±)
1. Первісна вартість основних засобів	тис. грн.	43952	42285	- 1667
2. Знос основних засобів за час їх експлуатації	тис. грн.	25945	26718	+ 773
3. Рівень зносу основних засобів	%	59,03	63,19	+ 4,16
4. Рівень придатності основних засобів	%	40,97	36,81	- 4,16

Так, на підставі даних табл. 3.2, розрахуємо коефіцієнт зносу і коефіцієнт придатності.

Коефіцієнт зносу (Кзн.):

К = = х 100 % = 59,03 % (3.1)

К = = х 100 % = 63,19 %, (3.2)

де З - сума зносу основних фондів;

ОФ- первісна вартість основних фондів на початок періоду;

ОФ - первісна вартість основних фондів на кінець періоду.

Коефіцієнт придатності (К):

К = = х 100 % = 40,97 % (3.3)

К = = х 100 % = 36,81 %, (3.4)

де ОФ - залишкова вартість основних фондів;

ОФ- початкова вартість основних фондів.

Наведені показники табл. 3.2 свідчать, що первісна вартість основних засобів зменшилася на 1667 тис. грн, а їх знос за час експлуатації збільшився на 773 тис. грн. Це призвело до зростання рівня зносу (зменшення рівня придатності) основних засобів на 4,16 %, що свідчить про погіршення їх технічного стану.

Взаємозв'язок видів зносу основних фондів і форм їх заміщення показано на рис. 3.1.

Технічний стан і відповідність основних фондів науково-технічним досягненням формується в процесі їх відновлення [21].

Форми і темпи відновлення основних фондів обумовлені доцільністю реконструкції, зміни, модернізації груп і видів обладнання.

Коефіцієнт оновлення основних фондів характеризує інтенсивність введення в дію нових основних фондів. Він показує частку введених основних фондів за визначений період у загальній вартості основних фондів на кінець звітного періоду.

122

Рис. 3.1 Взаємозв'язок видів зносу основних фондів

і форм їх заміщення

Коефіцієнт оновлення (К) на підприємстві ПОСП „Берізка ” складає:

К = = = 0,00115, (3.5)

де ОФ- вартість введених основних фондів за звітний рік;

ОФ- загальна вартість основних виробничих фондів на кінець року.

Коефіцієнт вибуття основних фондів характеризує рівень інтенсивності вибуття основних фондів зі сфери виробництва.

Коефіцієнт вибуття основних фондів на аналізованому підприємстві становить:

К= = = 0,119, (3.6)

де ОФ - вартість основних фондів, які вибули;

ОФ- вартість основних фондів на початок періоду.

Коефіцієнт придатності та вибуття найчастіше залежать від темпів оновлення основних фондів: чим більше коефіцієнт вибуття основних фондів наближається до коефіцієнта оновлення, то нижчим є рівень зносу фондів і ліпшим їх технічний стан [22].

Наведені розрахунки коефіцієнтів оновлення та вибуття на підприємстві ПОСП „Берізка ” свідчать, що все відбувається навпаки: (Кон. = 0,00115, Квит. = 0,119), тобто має місце зростання рівня зносу основних фондів і погіршення їх технічного стану.

Для характеристики вікового складу та морального зносу основні фонди групуються за тривалістю використання (за строками служби) - до 5 років, 5-10 років, 10-15 років і т.д. - і розраховується питома вага кожної групи в загальній кількості обладнання.

Оптимальним віком обладнання є 7 років, оптимальні строки експлуатації інших видів основних фондів залежать від їх особливостей.

У табл. 3.3, складеної на матеріалах підприємства ПОСП „Берізка” подано класифікацію структури обладнання підприємства за віком.

Дані табл. 3.3 свідчать: обладнання, що експлуатується протягом 10-15 років становить 58,61 %, понад 15 років експлуатується 39,25 %. Отже, для поліпшення ефективності використання основних фондів потрібно провести заміну і модернізацію застарілого обладнання, використовуючи нові види обладнання (автоматичні, напівавтоматичні, а також з програмним управлінням), які забезпечують високу досконалість та економічність технологічних процесів.

Таблиця 3.3 - Аналіз вікового складу та структури основних фондів

Основні фонди	Вікова група, грн.	Усього, грн.
	до5 років	від 5 до 10	від 10 до 15	понад 15
Будинки Спорудження Передатні пристрої Автотранспорт Госпінвентарь Оргтехніка Робочі установки Устаткування Прилади і пристрої Вузли і агрегати Інші необоротні активи	132388,00 62527,00 52600,00 10613,00 28872,00 34283,00 242904,00 6059,00 35336,00 35225,00	34374,00 43985,00 4216,00 35952,00 158219,00 19351,00 5026,00 29069,00	845949,00 56782,00 60618,00 962373,00 35258 4470525,00 18548880,00 1634142,00	429815,00 339751,00 95604,00 94677,00 966169,00 35009,00 15200,00 17015,00 5711727,00 10119707,00 252,00	1442526,00 459060,00 95604,00 251880,00 14829,00 28872,00 1998777,00 471390,00 40610,00 57377,00 10182252,00 18548880,00 11753849,00 64546,00
Усього	640807,00	330192,00	26614527,00	17824926,00	45410452,00

Технічний стан основних фондів залежить від своєчасного і якісного ремонту.

3.3 Аналіз показників використання основних виробничих засобів

Загальними показниками ефективності використання основних фондів є фондовіддача - виробництво продукції на 1 грн. основних фондів ( відношення обсягу продукції (робіт, послуг) у грошовому вираженні, виробленої підприємством (ОП) до середньорічної вартості основних фондів (). Розраховується показник фондовіддачі (ФВ) за формулою:

ФВ = (3.7)

Фондомісткість - обернений до фондовіддачі показник: він показує, скільки в середньому (за вартістю) використовується на підприємстві основних фондів для випуску продукції вартістю 1 грн. Фондовіддачу розраховують або у вартісних, або в натуральних (тонни, метри, штуки і т.д.) вимірниках [21]. Натуральні вимірники фондовіддачі мають обмежене використання, і їх розраховують на підприємствах, цехах і дільницях, які виробляють один вид продукції; трудові вимірники застосовуються в цехах і на дільницях, де випускають кілька видів продукції. Якщо в розрахунку фондовіддачі обсяг виробництва продукції виразити через добуток чисельності працівників Т і продуктивності їхньої праці П, а вартість основних фондів - через добуток чисельності Т і фондоозброєності праці за однозмінної роботи Фз, то матимемо відношення:

ФВ + ТП : ТФг = П : Фз. (3.8)

Отже, фондовіддача основних фондів прямо пропорційно залежить від продуктивності праці і обернено пропорційно - від її фондоозброєності.

122

Рис. 3.2 Структурно-логічна схема факторів, що впливають на фондовіддачу

Для підвищення фондовіддачі необхідно, щоб темпи зростання продуктивності праці випереджали темпи зростання її фондоозброєності.

Фондовіддача є одним з основних факторів, які визначають обсяг продукції підприємства, тому необхідно детально проаналізувати, які фактори, у свою чергу, впливають на неї. Треба мати на увазі, що показник фондовіддачі складний, на нього впливає безліч факторів, значна частина їх між собою пов'язана (наприклад, трудомісткість продукції і виробіток продукції за одиницю часу роботи устаткування, додержання нормативних термінів перебування устаткування в ремонті і на техобслуговуванні, коефіцієнт змінності роботи устаткування).

Вплив факторів можна відобразити за допомогою структурно-логічної схеми (рис. 3.2).

Використовуючи дані джерела інформації підприємства ПОСП „Берізка ”, а саме: паспорт підприємства, план економічного та соціального розвитку, план технічного розвитку, форма № 1 „Баланс”, форма № 2 „Звіт про фінансові результати”, форма № 1-П „звіт підприємства про продукцію”, форма № 11-Ф, форма № 5(ІІ р.) „Примітки до фінансової звітності”, дані про інвентаризацію, дані інвентарних карток обліку - побудуємо аналітичну табл. 3.5 і за її допомогою проведемо практичний розрахунок фондовіддачі основних фондів.

Таблиця 3. - Вихідна інформація для аналізу фондовіддачі підприємства ПОСП„Берізка ”

№ п/п	Показники	Базовий рік	Звітний період	Відхилення (±)
1.	Обсяг робіт, послуг (тис. грн.)	32766	29436	- 3330
2.	Середньорічна вартість (тис. грн.): а) основних виробничих фондів; б) активної частини; в) одиниці обладнання ( стр.2а : стр.6)	17701 15685 580,92	16607 15437,5 617,5	-1094 - 2475 + 36,58
3.	Питома вага активної частини основних фондів (%)	93,31	92,55	- 0,76
4.	Відпрацьовано усім обладнанням за рік (тис. год.)	66,8736	64,68	- 2,1936
№ п/п	Показники	Базовий рік	Звітний період	Відхилення (±)
5.	Відпрацьовано усім обладнанням (тис. днів)	6,71463	6,057	- 0,65763
6.	Середньорічна кількість обладнання (одиниць)	27	25	- 2
7.	Відпрацьовано змін усім обладнанням	6983,01	6600	- 383,01
8.	Розрахункові показники: Фондовіддача, грн.: активної частини (стр.1 : стр.2б) основних виробничих фондів (стр.1 : стр.2а)	2,089 1,851	1,9068 1,772	- 0,1822 - 0,0791
9.	Відпрацьовано одиницею обладнання: а) годин (стр.4 : стр.6); б) днів (стр.5 : стр.6); в) змін (стр.4 : стр.10)	2476,8 248,69 258,63	2587,2 242,29 264,09	+ 110,4 - 6,4 + 5,460
10.	Середня тривалість зміни, год. (стр.4 : стр.5)	9,6	9,8	+ 0,2
11.	Обсяг робіт, послуг на 1 верстато-годину, грн. (стр.1 : стр.3)	489,97	455,1	- 34,87
12.	Коефіцієнт змінності роботи обладнання (стр.7 : стр.5)	1,04	1,09	+ 0,05

На фондовіддачу основних виробничих фондів впливають такі фактори першого порядку: зміна частки активної частини фондів у загальній їх сумі і зміна фондовіддачі активної частини фондів.

На основі даних табл. 3.5 зробимо розрахунок впливу факторів (ФВ - фондовіддача; ПВ - питома вага активної частини фондів):

? ФВ = (ПВ - ПВ) х ФВ =

= (- 0,76) х 2,089 = - 1,587 тис. грн. (3.9)

? ФВ = (ФВ - ФВ) х ПВ =

= = - 0,168 тис. грн. (3.10)

Усього: - 1,755 тис. грн.

Фондовіддача активної частини фондів (технологічного обладнання) залежить від його структури, часу роботи та середнього динного виробітку.

Для аналізу застосуємо факторну модель:

ФВ = , (3.11)

де ФВ - фондовіддача активної частини;

К - середньорічна кількість верстатів;

Ч - час, відпрацьований одиницею обладнання (у годинах);

ВГ - виробіток продукції за 1 машино-годину;

ОВФ - середньорічна вартість основних виробничих фондів активної частини.

Факторну модель фондовіддачі можна розширити, якщо час роботи одиниці обладнання подати у вигляді кількості відпрацьованих днів, коефіцієнта змінності та середньої тривалості зміни [21].

Середньорічну вартість технологічного обладнання можна подати як добуток кількості та середньої вартості його одиниці в порівняльних цінах, після чого кінцева факторна модель набере такого вигляду:

ФВ = = , (3.12)

де ФВ - фондовіддача активної частини;

К - середньорічна вартість верстатів;

Д - час роботи одиниці обладнання в днях;

К - коефіцієнт змінності роботи обладнання;

Т - середня тривалість зміни;

ВГ - виробіток продукції за 1 машино-годину;

О - середня вартість одиниці обладнання.

Використавши спосіб ланцюгової підстановки, можемо розрахувати вплив факторів на приріст фондовіддачі обладнання:

ФВ = =

= = 2,089 грн. (3.13)

Щоб визначити перший умовний показник фондовіддачі, необхідно замість планової величини взяти фактичну середньорічну вартість одиниці обладнання, яка за однакових цін може змінитись тільки за рахунок зміни структури цього обладнання:

ФВ = =

= = = + 1,97 грн. (3.14)

За рахунок зміни структури обладнання рівень фондовіддачі зменшився на 0,119 грн. (1,97 - 2,089).

На наступному етапі потрібно визначити, якою була фондовіддача за фактичної структури обладнання і фактичної кількості відпрацьованих днів, але за планової величини інших факторів:

ФВ = = =

= = 1,919 грн. (3.15)

Отже, вона зменшиться на 0,051 грн. (1,919 - 1,97).

Для визначення третього умовного показника фондовіддачі розрахунок проводять, виходячи з фактичної структури, фактичної кількості відпрацьованих днів, фактичного коефіцієнта змінності, але з використанням планового рівня інших факторів:

ФВ = = =

= = 2.01 грн. (3.16)

За рахунок зросту коефіцієнта змінності роботи обладнання його фондовіддача збільшилась на 0,091 грн. (2,01 - 1,919).

Для розрахунку четвертого умовного показника фондовіддачі плановим залишають тільки рівень середньогодинного виробітку:

ФВ = = = 2,053 грн. (3.17)

Оскільки фактична тривалість зміни вища за базову на 0,2 год., фондовіддача збільшилась на 0,043 грн. (2,053 - 2,01).

На наступному етапі з урахуванням фактичного виробітку обладнання фондовіддача становитиме:

ФВ = = = 1,9068 грн. (3.18)

Отже, вона буде на 0,1462 грн. (1,9068 - 2,053) менше за базову.

Для того, щоб визначити, як ці фактори вплинули на рівень фондовіддачі основних виробничих фондів, необхідно одержані результати помножити на фактичну питому вагу активної частини фондів у загальній сумі основних виробничих фондів:

?ФВх = ? ФВх х ПФ. (3.19)

Зміна фондовіддачі основних виробничих фондів за рахунок:

- структури обладнання	- 0,119 х 0,9255 = - 0,110
- цілоденних простоїв	- 0,051 х 0,9255 = - 0,047
- коефіцієнта змінності	+ 0,091 х 0,9255 = + 0,084
- внутрішньозмінних простоїв	+ 0,043 х 0,9255 = + 0,039
- середньогодинного виробітку	- 0,1462 х 0,9255 = - 0,135
Усього:	- 0,1822 - 0,169

Для того, щоб визначити, як зміниться обсяг виробництва продукції, необхідно зміну фондовіддачі основних виробничих фондів за рахунок кожного фактора помножити на фактичні середньорічні залишки основних виробничих фондів, а зміну середньорічної вартості основних виробничих фондів - на плановий рівень фондовіддачі основних фондів [22].

Результати впливу факторів зміни фондовіддачі на зміну обсягу робіт, послуг наведено в табл. 3.6

Таблиця 3.6 - Вплив факторів на зміну обсягу робіт, послуг

Фактори	Розрахунок впливу на випуск продукції
Першого рівня (1 - 3)
1. Середньорічна вартість основних виробничих фондів 2. Частка активної частини фондів 3. Віддача активної частини фондів Усього:	- 1094 х 1,851 = - 2006,48 - 1,587 х 16607 = - 26355,09 - 0,168 х 16607 = - 2789,97 - 1,755 - 31151,4
Другого рівня (3.2.1 - 3.2.5)
3.2.1 Структура обладнання 3.2.2 Цілоденні простої 3.2.3 Коефіцієнт змінності 3.2.4 Внутрішньозмінні простої 3.2.5 Середньогодинний виробіток Усього:	- 0,110 х 16607 = - 1826,77 - 0,047 х 16607 = - 780,53 + 0,084 х 16607 = + 1394,99 + 0,039 х 16607 = + 647,67 - 0,135 х 16607 = - 2241,94 - 0,169 - 2806,59

Наведені дані табл. 3.6 свідчать: негативно вплинули на рівень фондовіддачі та обсяг робіт, послуг зниження активної частини фондів, надпланові цілоденні та інші простої техніки, а також зниження середньогодинного виробітку одиницею обладнання. На аналізованому підприємстві „Локомотивне депо - Херсон” обсяг робіт, послуг можна збільшити на (1826,77 + 780,53 + 2241,94) = 4849,24 тис. грн.

4. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ОБЛІКІВ АУДИТУ ТА АНАЛІЗУ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПІДПРИЄМСТВАХ

Як показує досвід сільськогосподарських підприємств, діючий порядок обліку основних засобів (навіть з використанням інвентарних карток) має ряд недоліків. Адже після того, як був затверджений пакет форм первинних документів для обліку основних засобів, сталися значні зміни в самій організації бухгалтерського обліку, внаслідок чого значна частина передбачуваної в документах інформації просто втратила своє значення і на підприємствах не використовується, а необхідні реквізити, що визначені П(С)БО 7 "Основні засоби”, в них відсутні.

Із введенням в дію П(С)БО 7 “Основні засоби” необхідно ввести додаткові показники до регістрів аналітичного обліку основних засобів. Такими додатковими показниками можуть бути: строк корисного використання (експлуатації) об'єкта; ліквідаційна вартість; справедлива вартість; сума дооцінки або уцінки об'єктів; метод нарахування амортизації. Такі показники доцільно ввести до акту приймання-передачі основних засобів (ф. 03-1), інвентарної картки (ф. № 03-6). Зміну відповідних показників (наприклад, строку корисного використання) доцільно відображувати і в інвентаризаційних описах, де вказуються попереднє і нове значення показника.

Існує проблема інвентарного обліку тварин основного стада, оскільки облік тварин має певні особливості порівняно з іншими основними засобами. Відсутня форма регістру аналітичного обліку основних засобів, що містила б такі реквізити: первісна вартість тварини, ліквідаційну вартість, метод нарахування амортизації, інвентарний номер, порода, кличка, очікуваний строк використання, місце знаходження і матеріально-відповідальну особу. З метою вдосконалення інвентарного обліку продуктивних тварин основного стада потрібно при переведенні продуктивних тварини в основне стадо складати, поряд з актом на переведення тварини в основне стадо, інвентарну картку продуктивної худоби, причому, і в першому, і в другому документі мають бути зазначені раніше обов'язкові реквізити. Книга обліку тварин і птиці на фермі виконуватиме функції інвентарного списку продуктивних тварин основного поголів'я.

З метою прийняття управлінських рішень, здійснення контролю за ефективністю капітальних інвестицій, використанням основних засобів, рахунок 15 “Капітальні інвестиції” необхідно застосовувати з метою накопичення інформації про надходження основних засобів за різними каналами: внески до статутного капіталу; довгострокові інвестиції в об'єкти будівництва, що виконуються способами як підрядним, так і господарським; довгострокові інвестиції в придбані об'єкти основних засобів; надходження об'єктів основних засобів на умовах безоплатної передачі; на умовах надходження від власного виробництва та вирощування; виявлені лишки при інвентаризації тощо. Така інформація дозволяє проводити аналіз щодо методів оновлення та поповнення основних засобів на підприємстві.

Земля є специфічним видом основних засобів, особливо для сільськогосподарських підприємств, оскільки вона є унікальним і найбільш цінним засобом виробництва в сільському господарстві. Пропозиції вітчизняних економістів щодо застосування окремого синтетичного рахунка для відображення вартісної оцінки землі є необґрунтованими. Це пов'язано з тим, що земельні ресурси є одним із видів основних засобів, хоч і мають свою специфіку та унікальність. Застосування окремого синтетичного рахунка для обліку земельних ділянок не покращить методологічний підхід в обліковому процесі та не дозволить мати необхідну додаткову інформацію, крім тієї, що відображена на субрахунку 101 “Земельні ділянки”.

Проте, доцільним і корисним для оцінки фінансового стану підприємства було б вирізнене відображення в балансі вартісної оцінки власних земельних ділянок. На жаль, в активі балансу немає окремої статті, де відображалась би вартість землі, що належить господарству. А тому запропоновано до Балансу підприємства (ф. №1) додатково ввести статтю 033 “Земельні ресурси”. Облік поставленої на баланс землі по субрахунку 101 “Земельні ділянки” запропоновано організувати в регістрі на зразок земельно-шнурової книги за кількісними та якісними параметрам в розрізі видів угідь.

Незадовільний стан основних засобів сільськогосподарських підприємств потребує значних витрат на проведення їх ремонтів .

Проте запроваджений новий порядок обліку основних засобів не вирішив проблему обліку ремонтів основних засобів. Ліквідація спеціального рахунка 03 “Ремонт основних засобів” у діючій системі обліку є суттєвим недоліком оскільки даний рахунок містив конкретну інформацію про проведені ремонти і витрати, що були понесені на конкретні об'єкти, що ремонтувалися. Це була система інформації, що з першого погляду дозволяла проаналізувати необхідність і періодичність проведених ремонтів, їх доцільність та ефективність, а також вартість ремонтів основних засобів та їх технічний стан. Тепер вона відсутня.

Удосконалення обліку витрат на ремонт основних засобів необхідно проводити шляхом посилення впливу інформаційної та контрольної функцій обліку на ефективність використання коштів при проведенні всіх видів ремонтів і відображенні таких витрат у системі рахунків бухгалтерського обліку, тобто віднесення їх на об'єкти обліку, що забезпечить при цьому об'єктивність, точність показників, високу якість і оперативність економічної інформації.

Акцентується увага й на важливості автоматизації обліку наявності та руху основних засобів, процесу нарахування амортизації. Це дозволяє скоротити обсяги облікових робіт, збільшити оперативність облікових даних та значно розширити аналітичні можливості економічної служби підприємства з метою забезпечення його керівництва необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень.

В сучасних умовах у зв'язку з докорінними змінами в побудові обліку, необхідно розробити детальну інструкцію щодо ведення обліку основних засобів, тому що П(С)БО передбачають лише загальний підхід та не дають можливості належно організувати облік цього важливого об'єкту.

Аудит як форма контролю в управлінні повинна вважатись однією із складових функції управління, що дозволяє вишукувати можливості ефективного здійснення та використання капітальних інвестицій, вивчення стану основних засобів та розробляти оптимальну структуру основних засобів для конкретного підприємства. Для виконання цих завдань важливе значення має і належна організація внутрішнього аудиту на підприємстві.

При вивченні основних економічних показників, що характеризують основні засоби, зроблено висновок про те, що довгий час у практичній роботі обмежувались використанням показників, які мають місце в статистиці і бухгалтерській звітності. Результати такого аналізу носили узагальнений характер і не могли бути використані для обгрунтування прогнозів в управлінні основними засобами. Самостійність господарювання підприємств, різноманітність форм власності вже сьогодні зумовлюють необхідність поглибленого аналізу вкладення капіталу в основні засоби, ефективності його функціонування не лише протягом строку використання, але й по закінченні кожного звітного періоду.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва, додаткові вкладення засобів, вдосконалення структури і якісного складу основних засобів та інші напрямки технічного прогресу сприяють покращенню показників відтворення основних засобів, що в свою чергу зумовлено збільшенням обсягу виробництва продукції.

Однією з найважливіших причин різкого зниження обсягів інвестицій є усунення держави від активної фінансової підтримки окремих галузей народного господарства. Тим часом світовий досвід показує, що в індустріально розвинутих країнах в умовах кризи або економічного спаду держава активно втручається у відтворювальний процес, але головне - підтримує інвестиціями промисловість і сільське господарство.

Отже, одним із головних способів підвищення обсягів та ефективності виробництва сільськогосподарської продукції є надання можливостей господарствам залучати інвестиції з метою оновлення та поповнення складу основних засобів, а також підвищення ролі облікової інформації при оцінці ефективності їх використання.

Тому, в сучасних умовах необхідні додаткові напрямки економічного аналізу. Насамперед, оцінка ефективності використання основних засобів та її вплив на фінансові результати повинна здійснюватись не лише на стадії експлуатації, але й будівництва, придбання, надходження в довгострокову оренду. Ефективність будівництва об'єктів доцільно оцінювати ще на стадії складання кошторису і порівнянні його з витратами на довгострокову оренду відповідних об'єктів.

Другим важливим напрямком аналізу показників ефективності придбання та використання основних засобів є його диференціація. Фактори, що впливають на вартість та ефективність функціонування будинків і споруд, машин і обладнання, інших основних засобів, суттєво відрізняються, а відповідно будуть різними і система показників, строки проведення аналізу, деталізація, висновки, а також користувачі аналітичної інформації, в залежності від сфери управління і цілей.

Аналіз структури і динаміки основних засобів в аграрних підприємствах показав , що зменшення їх активної частини є одним із головних факторів, що безпосередньо впливають на обсяг виробництва продукції, особливо галузі рослинництва. Це пояснюється тим, що значна частина основних технологічних робіт за браком необхідної техніки, а також порівняно високими цінами на паливно-мастильні матеріали взагалі не проводиться або проводиться не у встановлені строки.

Варто зауважити, що формування складу і структури основних засобів в цілому на підприємстві має сприяти зростанню загальної ефективності діяльності господарства, поглибленню його виробничої спеціалізації. Так, наприклад, підвищення вартості тваринницьких приміщень порівняно з вартістю продуктивної худоби буде мати позитивне значення у тому випадку, якщо в результаті механізації технологічних процесів у тваринництві зростає продуктивність корів, підвищується вихід ділового приплоду на одну корову, збільшується норма закріплення худоби за працівниками.

Важливим моментом при проведенні внутрішнього аудиту основних засобів є встановлення їх технічного стану, що визначається коефіцієнтом зносу та придатності. Вони є основними показниками, що враховуються при визначенні виробничої потужності підприємства та інших показників ефективності.

Важливим узагальнюючим синтетичним показником ефективності використання основних засобів є виробництво валової продукції на 1 грн. основних засобів, що визначається як відношення обсягу виробництва продукції, виробленої підприємством, цехом або дільницею, до середньорічної вартості основних засобів.

Проте, при визначенні обсягу виробництва продукції на 1 грн. основних засобів враховується лише вартість основних засобів, а вартість землі, живої праці, що беруть участь у створенні валової сільськогосподарської продукції, не враховуються. Таким чином, для розрахунку цього показника необхідно включати не тільки вартість основних засобів, але й вартість землі, а тому необхідно мати економічно обгрунтовану її оцінку.

Особливо слід звернути увагу на операції ремонту основних засобів, які були реалізовані, переданні іншим підприємствам окремих запасних частин, вузлів, агрегатів; витрати на ремонт основних невиробничих засобів, основних засобів, переданих в оперативну оренду ( лізинг).

ВИСНОВКИ

Перехід до ринкових відносин економіки України, в якій раніше була централізована система планування та управління, потребує переробки системи бухгалтерського обліку, звітності, контролю, аналізу, а також надбання професійних знань, навиків та вмінь робітників приймати правильні й ефективні управлінські рішення.

Становлення та формування ринкових відносин передбачує подальше вдосконалення обліку основних засобів.

Основні засоби - це сукупність засобів праці, які функціонують в виробничому процесі в натуральному вигляді на протязі тривалого періоду, протягом якого їх вартість частково передається на випущену продукцію.

Бухгалтерський облік основних засобів повинен забезпечувати:

- контроль за збереженням основних засобів;

- правильне документальне оформлення руху основних засобів;

- своєчасне відображення в обліку зносу основних засобів; визначення витрат на ремонт;

- вірно визначати результати від ліквідації, а також збитків від списання не повністю амортизованих об'єктів основних засобів.

Звітна інформація відображає фактичний стан господарського об'єкту. Повнота, достовірність і своєчасність облікової інформації визначають дійсність управління виробництвом, сприяють запобіганню прийняття не виправданих рішень. Це вимагає постійного удосконалення методології бухгалтерського обліку як основного постачальника інформації.

Нещодавно бухгалтерський облік в основному використовувався як інструмент зовнішнього адміністративного контролю за державними підприємствами.

За останні роки покращилась методологія і організація бухгалтерського обліку.

Облік основних засобів сприяє ефективному використанню машин, обладнань, виробничих площ та інших засобів праці.

Згідно показникам поточного обліку і звітності керівництва підприємства керується раціональність використання наявності ресурсів , рентабельності, тобто отримання прибутку, необхідного для залучення та утримання вкладеного капіталу.

З проведеного економічного аналізу видно, що керівництву підприємства треба звернути увагу на найбільш повне використання своїх виробничих потужностей.

Також, підприємству необхідно підвищити рівень коефіцієнта енергоозброєності та найбільш ефективно використовувати фонд часу роботи обладнання, що приведе до підвищення показника фондовіддачі. :

Про значення бухгалтерського обліку в керівництві господарською діяльністю німецький вчений-економіст, професор І.Ф. Шер ще в кінці 19 ст. писав, що "Бухгалтерський облік - це непогрішний суддя минулого, необхідний керівник своєчасності та надійний консультант майбутнього кожного підприємства".

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Закон Украины «О налогообложении прибыли предприятий» (в редакции от 22.05.97г. №283/97-ВР, с изменениями и дополнениями).

2. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затв. Наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1998 р. № 291 // Бухгалтерський облік та аудит. - 2000. - № 1. - с.3-13

3. Инструкция по применению Плана счетов бухгалтерского учета активов, капитала, обязательств и хозяйственных операций предприятий и организаций, утвержденная приказом Министерства финансов Украины от 30.11.99г. №291.

4. Положение (стандарт) бухгалтерского учета №7 «Основные средства», утвержденное приказом Министерства финансов Украины от 27.04.2000г. №92.

5. Приказ Министерства статистики Украины от 29.12.95г. «Об утверждении типовых форм первичного учета».

6. Білуха М.Т. Курс аудиту. - 2-ге вид. - К.: Вища шк., 1999. - 574 с.

7. Аудит: Практическое пособие /Под ред. А. Кузьминского. - К.: Учетинформ, 1996. - 283 с.

8. Аудит: Учебник для вузов /Под ред. В.И,Подольского. - М.: Аудит ЮНИТИ, 1997. - 473 с.

9. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Збірник нормативно-правових актів / Уклад. М,І, Камлик. - К.: Атіка, 2001. - 752 с.

10. Бухгалтерський облік: Конспект лекцій: Навч. посіб. / За ред. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир, ЖІТІ, 2001. - 288 с.

11. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник/ За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - 3-вид., перероб. і доп.- Житомир: ЖІТІ,2001.-672с.

12. Гандзюк М.Б. та ін. Основи охорони праці. - Львів: Новий світ, 2003. - 408 с.

13. Голов С.Ф. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. - К.: Лібра, 2001. - 840 с.

14. Грабова Н.Н., Добровольский В.Н. Бухгалтерский учет в производственных и торговых предприятиях 2000. - К.:А.С.К., 2000. - 624 с.

15. Завгородний В.П. Автоматизация бухгалтерского учета, контроля, анализа и аудита. - К.: А.С.К., 1998. - 768 с.

16. Завгородний В.П. Бухгалтерский учет в Украине (с использ. Нац. стандартов): Учеб. пособие для студентов вузов. - 5-е изд., доп. и перераб. - К.: А.С.К.., 2002.- 848с.

17. Котик Н.С. Амортизационные отчисления: налоговый и бухгалтерский учет. - Х.: Фактор,2000.-40с.

18. Малышкин А.И. Налоговый учет: ситуации и решения. - К.: Либра, 1999. - 224 с.

19. Національні стандарти в бухгалтерському обліку. Питання використання: Навч. посіб. / М.Г. Михайлов. - К.: Вища освіта, 2002. - 400 с.

20. Нидлз Б. и др. Принципы бухгалтерского учета/ Б. Нидлз, Х. Андерсон, Д. Колдуэлл: Пер. с англ./ Под ред. Я.В. Соколова. - 2-е изд. - М.: Финансы и статистика,1994. - 496с.: ил.

21. Панасюк В.М. та ін. Податковий облік: організація, нормативне забезпечення, податкові розрахунки, звітність: Навч. посіб. - Тернопіль, Астон, 2003. - 304 с.

22. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. - Тернопіль, Екон. думка, 2001. - 454 с.

23. Савицкая Г.В, Анализ хозяйственной деятельности предприятия. - Минск, ООО «Новое знание», 2000. - 688 с.

24. Сердюк В.Н. Бухгалтерский учет: Учебно-практическое пособие. - 4-е изд., изм. и доп. - Донецк: Дон НУ,2002. - 448с.

25. Сопко В. Бухгалтерський облік: Навч. посібник. - 3-тє вид., перероб. - К.: КНЕУ, 2000. - 578 с.

26. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник. - 6-е вид. - К.: А.С.К., 2002. - 784 с.

27. Труш В.Е., Моргунова Т.И. Бухгалтерский учет на основе национальных стандартов: Учеб. пособие. - Херсон, ХГТУ, 2000. - 474 с.

28. Экономика предприятия: Учебник для вузов/ В.В. Горфинкель Е.М. Купряков, В.П. Просолов и др., Под ред. проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М. Купрякова,- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ,1996.-367с.

29. Афанасьев М., Кузнецов П. Забытая амортизация// Экономист.- 2001.- №8. - с.105.

30. Баб'як Н.Д. Вплив амортизаційних відрахувань на результати фінансово-господарської діяльності підприємств //Фінанси України. - 2001. - №11. - с.34.

31. Безуглый А. Об изъятии амортизационных отчислений предприятий// Экономика Украины. - 1999. - №5. - с.36.

32. Безуглый А. Об изъятии части амортизационных отчислений и использовании мощностей предприятий// Экономика Украины. - 2000. - №1. - с.34

33. Грачева Р. Основные средства в бухгалтерском учете // Д^т-К^т (специальное приложение к журналу). - 2001.

34. Губачева О. Выбираем метод начисления амортизации// Бухгалтерский учет и аудит. - 2000. - №11. - с.42.

35. Каменская Т. Амортизация основных средств // Все о бухгалтерском учете. - 2000. - №52. - с.18.

36. Карєв В. Розрахунок амортизації // Бухгалтерський облік та аудит.-2001. - №11,12. 2002. - №2.

37. Климовская М. Налоговая амортизация в бухгалтерском учете// Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 2001. - №22. - с.15.

38. Крысенко Т. Амортизация // Бухгалтерская практика. - 2001. - №2. - с.61

39. Ластовецкий В.Е. Различия и взаимосвязь бухгалтерского и налогового учета основных фондов //Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 2001. - №4. - 4.

40. Лук'янченко О.О. Амортизаційна політика в Україні // Фінанси України. - 2000. - №10. - с.46.

41. Лях Л., Короткевич О. Основне протиріччя державної амортизаційної політики та шляхи його подолання // Економіст. - 2000. - №3. - с.103.

42. Орлов П., Орлов С. Государственная амортизационная политика и её отражение в стандартах бухгалтерского учета // Экономика Украины. - 2001. - №3. - с.30.

43. Орлов П., Орлов С. Ускоренная амортизация и ускоренный износ основных фондов // Экономика Украины. - 1999. - №5. - с.36.

44. Твердомед А. Шестой метод 7-го стандарта и 8-я статья // Вестник бухгалтера и аудитора Украины. - 2000. - №13. - с.12.

45. Филимонова Л. Бухгалтерский учет основных фондов // Налоги и бухгалтерский учет. - 2000. - №50. - с.31.

46. Хмелевской Е. Амортизационная политика и обновление промышленно-производственных фондов // Экономика Украины. - 1999. - №2. - с.28.

47. Хомяков В., Белинская В. Методика оценки влияния амортизационной политики на окупаемость капитальных вложений // Экономика Украины. - 2000. - №2. - с28.

48. Шевченкова Л. Амортизация основных средств согласно П(С)БУ №7 // Баланс. - 2000. - 23. -с.41