Облік, аналіз і контроль кредитів, наданих фізичним особам

При організації обліку формування резервів на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банком враховуються критерії, які використовуються ним при аналізі кредитного портфеля згідно з вказівками Національного банку України. Банк зобов'язаний щомісячно формувати резерви під кредитні ризики в повному обсязі за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості за станом на 1-ше число місяця наступного за звітним та проводити коригування суми сформованого резерву відповідно до розрахункової суми до дати надання балансу.

У разі неспроможності банку сформувати резерви в повному обсязі за групами ризику відповідно до сум фактичної кредитної заборгованості, незалежно від розміру його доходів, ним розробляється програма формування резервів під можливі втрати від проведення активних операцій. Облікова політика банку може передбачати щомісячне формування резервів на відшкодування можливих втрат від кредитних операцій в обсязі, визначеному в бюджеті установи банку.

Формування резерву не здійснюється за бюджетними кредитами, за кредитними операціями між установами одного банку, а також за операціями фінансового лізингу, якщо об'єктом цих операцій є нерухоме майно.

Розмір фактично сформованого резерву за кредитними операціями банків контролюється заданими місячного балансу.

Формування резерву під кредитні ризики здійснюється в тій валюті, в якій враховується заборгованість за кредитом.

Згідно з чинним законодавством та нормативно-інструктивними документами Національного банку України резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями.

Резерви під стандартну заборгованість формуються в розмірі 2 % чистого кредитного ризику.

Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як «під контролем» -- 5 % чистого кредитного ризику, «субстандартні» -- 20 % чистого кредитного ризику, «сумнівні» -- 50 % чистого кредитного ризику, а також «безнадійні» в повній сумі заборгованості.

Створення резервів на покриття можливих втрат від кредитних операцій забезпечує 60 % зниження кредитного ризику.

Для прийняття управлінських рішень та контролю за повнотою формування резерву банк обліковує резерви на балансі установи банку на відповідних аналітичних рахунках балансових рахунків за такими групами:

№ 159 -- «Резерв під заборгованість інших банків» (стандартну і нестандартну);

№ 240 -- «Резерви під заборгованість за кредитами, які надані клієнтам» (стандартну і нестандартну);

№ 770 -- «Відрахування в резерви».

Порядок використання резервів встановлюється банком внутрішнім нормативним документом про порядок визнання і списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями.

Рішення про визнання простроченої заборгованості сумнівною або безнадійною до повернення, після вжиття вичерпних заходів щодо її стягнення, приймається кредитним комітетом відповідної установи банку. Списання безнадійної заборгованості за кредитними операціями за рахунок сформованих резервів здійснюється на підставі рішення правління банку та надалі обліковується за позабалансовими рахунками 961 групи до закінчення строку позовної давності.

Якщо заборгованість за кредитом визнана безнадійною за ознакою відповідно до вимог статті 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 22.05.97 р. № 283/97-ВР з урахуванням змін і доповнень, то вона відшкодовується банком за рахунок та в межах сформованого резерву під нестандартну заборгованість за кредитами. В інших випадках безнадійна заборгованість відшкодовується за рахунок сформованого резерву під стандартну заборгованість за кредитами.

При використанні резерву під стандартну заборгованість для списання безнадійної заборгованості за кредитом установа банку повинна забезпечити додаткове формування цього резерву, виходячи з обсягу наявної стандартної заборгованості та рівня резервування.

При цьому банком вживаються відповідні юридичні заходи щодо стягнення безнадійної заборгованості до закінчення строку позовної давності.

При організації обліку нарахованих прострочених доходів, не сплачених у строк за кредитами, необхідно враховувати «Правила бухгалтерського обліку процентних та комісійних доходів і витрат банків», затверджених постановою Правління Національного банку України від 25.09.1997 р. № 316 та зміни, які затверджені постановою Правління НБУ від 07.12.2000 р. № 472.

Посадовою інструкцією на працівника банку покладається відповідальність за своєчасність нарахування процентних доходів та витрат, відображення їх у бухгалтерському обліку за рахунками нарахованих доходів і витрат, за своєчасність перенесення їх на рахунки прострочених доходів у строки, визначені обліковою політикою банку.

При неотриманні платежів за нарахованими доходами протягом семи календарних днів після обумовленого в угоді строку за повідомленням служби супроводження та контролю кредитних операцій, облік доходів, за якими платіж прострочено, переноситься з рахунків «Нарахованих доходів» на рахунки «Прострочених доходів».

При неотриманні платежів за прострочені нараховані доходи понад 30 днів, сума прострочених нарахованих доходів визнається сумнівною і переноситься на відповідні рахунки «сумнівної заборгованості».

Під прострочену та сумнівну заборгованість банки зобов'язані формувати резерви за рахунок витрат, які обліковуються на відповідних аналітичних рахунках за міжбанківськими операціями, за операціями з клієнтами та іншими нарахованими доходами за такими групами балансових рахунків:

№ 179 -- «Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за міжбанківськими операціями»;

№ 249 -- «Резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами»:

№ 359 --- «Резерви під можливі втрати за сумнівною дебіторською заборгованістю»;

№ 772 -- «Відрахування в резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами».

У разі повного (або часткового) погашення клієнтом банку (контрагентом) сумнівної заборгованості за нарахованими доходами відбувається зменшення такої сумнівної заборгованості та одночасно зменшується сформований резерв під сумнівну заборгованість за нарахованими процентними доходами.

Банк самостійно визначає критерії, коли заборгованість за нарахованими доходами слід класифікувати як сумнівну, враховуючи значну ймовірність неотримання економічних вигод та виконання боржником (контрагентом банку) своїх зобов'язань за кредитними операціями як за основним боргом, так і за процентами.

аналіз заборгованості за нарахованими доходами може здійснюватися за такими критеріями:

» оцінка фінансового стану боржника;

« стан обслуговування боржником (контрагентом банку) заборгованості за основним боргом та процентами за ним стосовно кожної окремої заборгованості та спроможність боржника надалі обслуговувати цей борг.

У разі прийняття відповідного рішення кредитного комітету про визнання сумнівної заборгованості за нарахованими доходами безнадійною, яке оформляється протоколом, така заборгованість списується за рахунок сформованого резерву. Одночасно, сума списаної безнадійної заборгованості за рахунок сформованого резерву переноситься на позабалансові рахунки групи 960 «Не сплачені в строк доходи», за якими вона враховується до часу надходження відшкодування або до закінчення строку позовної давності.

Отримання платежу за часткове або повне погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами та прирівняними до них комісіями, яка списана за рахунок резерву, зменшує суму відрахувань у резерви під сумнівну заборгованість за нарахованими доходами. А в разі часткового або повного погашення контрагентом сумнівної заборгованості за нарахованими процентними доходами минулих років, що обліковуються за рахунками групи 960, вона відноситься в обліку на балансовий рахунок № 6717 «Повернення раніше списаних безнадійних процентних доходів минулих років».

Одночасно, ця сума виключається з позабалансових рахунків групи № 960 «Не сплачені в строк доходи».

Після закінчення строку позовної давності суми за безнадійною заборгованістю за нарахованими доходами аналогічно виключаються з позабалансових рахунків групи № 960 «Не сплачені в строк доходи».

Операція репо -- це операція з цінними паперами, яка складається з двох частин і при якій укладається єдина генеральна угода між учасниками ринку про продаж (купівлю) державних цінних паперів на певний строк із зобов'язанням зворотного продажу (купівлі) у визначений строк або на вимогу однієї зі сторін за обумовленою ціною.

Операція факторингу -- купівля банком-«кредитором» рахунків-фактур клієнта на певних умовах.

При організації обліку за цими операціями необхідно враховувати, що і в першому, і в другому випадках контрагент банку отримує грошові кошти, які використовуються ним як кредитні ресурси.

Облік коштів за вказаними операціями здійснюється на таких балансових рахунках:

№ 1211 -- «Кошти, надані Національному банку України за операціями репо»;

№ 1311 -- «Кошти, які отримані від Національного банку України за операціями репо»;

№ 1522 -- «Кошти, які надані іншим банкам за операціями репо»; та на балансових рахунках таких груп:

№ 201 -- «Кошти, які надані суб'єктам господарської діяльності за операціями репо»;

№ 203 -- «Рахунки суб'єктів господарської діяльності за факторинговими операціями».

Надання коштів та їх повернення при виконанні операцій РЕПО здійснюється через оформлення договорів купівлі-продажу на державні цінні папери з відповідним забезпеченням доходу банку.

При виконанні операцій факторингу надання коштів здійснюється через оформлення договорів купівлі-продажу рахунків-фактур «позичальника», а повернення може здійснюватися або зворотним продажем рахунків-фактур або в інший спосіб.

Усі інші операції з кредитування за РЕПО і факторингом (підготовчі і завершальні) здійснюються звичайним чином.

Придбані банком державні цінні папери або рахунки-фактури клієнтів є забезпеченням (заставою) при звичайному кредитуванні.

Операція репо -- кредитна операція, яка здійснюється під заставу цінних паперів. Оскільки купівля-продаж цінних паперів не проводиться, операція репо відображається в бухгалтерському обліку як наданий (отриманий) кредит, а не як актив у вигляді цінних паперів.

При здійсненні операції репо банк-продавець отримує винагороду у вигляді обумовленого процента або різниці від продажу цінних паперів за ціною вищою, ніж ціна купівлі. Організація обліку і контролю за операціями репо в банку здійснюється за типами операцій:

за операціями прямого репо -- продаж цінних паперів банку з умовою їх викупу у покупця;

за операціями зворотного репо -- купівля банком цінних паперів з умовою їх подальшого продажу продавцю.

Фінансові ризики та вигоди від володіння цінними паперами залишаються у продавця і не переходять до банку, який придбав цінні папери з умовою їх зворотного продажу.

Зобов'язання за операціями репо обліковуються на позабалансових рахунках при підписанні угоди до дати розрахунку: № 9100 -- «Зобов'язання з кредитування, які надані банком»;

№9110--- «Зобов'язання з кредитування, які отримані від банків»;

№ 9129 -- «Інші зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам».

Факторингові операції -- це кредитні операції, за якими банк купує у клієнта право на стягнення його дебіторської заборгованості. Банк купує рахунки-фактури постачальників на відвантажену конкретним покупцям-дебіторам продукцію, виконані роботи, послуги, унаслідок чого здійснюється передання постачальником банку права на вимогу боргу з покупця.

При купівлі дебіторських рахунків клієнта, банк завчасно оцінює кредитоспроможність наявних і можливих дебіторів-клієнтів, а також наперед визначає максимальний розмір авансу за вирахуванням дисконту і комісійних.

Банком здійснюється аналіз інформації, отриманої від постачальника, й укладається з ним спеціальна угода на факторингове обслуговування.

Факторингова угода укладається з умовою попередньої оплати або оплати дебіторської заборгованості на певну дату.

В угоді на факторингове обслуговування банк може взяти на себе додаткові обов'язки щодо ведення обліку та стягнення дебіторської заборгованості клієнта.

Під час проведення факторингових операцій банк отримує винагороду у вигляді:

- комісії за факторингове обслуговування клієнта та надання додаткових послуг;

- процентного доходу за наданим клієнтові авансом.

У банку у зв'язку з ризикованістю факторингових операцій існує імовірність отримання збитків. Тому банком формуються відповідні резерви за даними операціями в порядку, викладеному вище.

Отже, при видачі кредиту фізичній особі в обліку банку-кредитора можливі такі записи :

- при видачі кредиту готівкою :

Д-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

К-т 1001 „Банкноти та монети в касі банку”

- при видачі кредиту розрахунковим чеком :

Д-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

К-т 2622 „Кошти в розрахунках фізичних осіб”

- при видачі кредиту шляхом перерахування коштів на вклад :

Д-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

К-т 2620 „Кошти на вимогу фізичних осіб”

- при наданні кредиту шляхом перерахування грошових коштів згідно з наданим позичальником рахунком на оплату :

Д-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

К-т 1200 „Кореспондентський рахунок в НБУ”

або

3900 „Рахунки філій, що відкриті в банку”

Погашення кредиту, наданого фізичній особі також може відбуватися декількома шляхами :

- погашення кредиту готівкою :

Д-т 1001 „Банкноти та монети в касі банку”

К-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

- погашення кредиту безготівковим шляхом :

Д-т 1200 „Кореспондентський рахунок в НБУ”

або

3900 „Рахунки філій, що відкриті в банку”

К-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”- погашення кредиту шляхом перерахування суми з вкладу :

Д-т 2620 „Кошти на вимогу фізичних осіб”

К-т 2625 „Кошти на вимогу фізичних осіб для здійснення операцій з використанням платіжних карток”

У зв'язку з об'єктивними причинами, за згодою сторін, можлива пролонгація кредиту, але не більше ніж на 6 місяців (при цьому укладається додаткова угода).

Якщо ж кредит не погашається у визначений угодою термін, то він обліковується як прострочений :

Д-т 2207 „Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2217 „Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

К-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

При погашенні кредиту, а також простроченої заборгованості за кредитами, які надані фізичним особам в обліку роблять запис :

Д-т 1001 „Банкноти та монети в касі банку”

або

1200 „Кореспондентський рахунок в НБУ”

або

3900 „Рахунки філій, що відкриті в банку”

2620 „Кошти на вимогу фізичних осіб”

К-т 2202 „Короткострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2203 „Довгострокові кредити на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2212 „Короткострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2213 „Довгострокові кредити в інвестиційну діяльність, що надані фізичними особам”

або

2215 „Фінансовий лізинг (оренда), що наданий фізичним особам”

або

2207 „Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2217 „Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

Якщо після визнання заборгованості простроченою, протягом визначеного терміну вона не була погашена то її переводять в розряд сумнівної, а потім списують за рахунок сформованого резерву :

- визнання сумнівної заборгованості за кредитом :

Д-т 2290 „Сумнівна заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

2291 „Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

К-т 2207 „Прострочена заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2217 „Прострочена заборгованість за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

- формування резерву :

Д-т 7702 „Відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам”

К-т 2400 „Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам”

2401 „Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам”

- списання за рахунок резерву :

Д-т 2400 „Резерви під нестандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам”

2401 „Резерви під стандартну заборгованість за кредитами, що надані клієнтам”

К-т 2290 „Сумнівна заборгованість за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

2291 „Сумнівна заборгованість за кредитами в інвестиційну

діяльність, що надані фізичним особам”

Одночасно заборгованість за кредитом обліковується на позабалансових рахунках :

Д-т 9611 „Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями”К-т 9910 Конррахунок

Можливі також випадки, коли після списання заборгованості за рахунок резерву позичальник має можливість погасити свою заборгованість :

Д-т 1001 „Банкноти та монети в касі банку”

або

1200 „Кореспондентський рахунок в НБУ”

або

3900 „Рахунки філій, що відкриті в банку”

або

2620 „Кошти на вимогу фізичних осіб”

К-т 7702 „Відрахування в резерви під заборгованість за наданими кредитами клієнтам”

Одночасно на позабалансових рахунках буде зроблено запис :

Д-т 9910 Контррахунок

К-т 9611 „Списана у збиток заборгованість за кредитними операціями”

Одним з принципів кредитування є платність за кредит. Нарахування суми відсоткових доходів за кредитами, які надані фізичним особам в обліку відображається таким записом :

Д-т 2208 „Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2218 „Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

К-т 6042 „Процентні доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

6043 „Процентні доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

У випадку прострочення позичальником сплати нарахованих відсотків в обліку банку-кредитора буде зроблено запис :

Д-т 2209 „Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2219 „Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

К-т 2208 „Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2218 „Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

Сплата нарахованих відсотків за кредитами фізичним особам, а також погашення прострочених нарахованих відсотків може відображатися в обліку такими записами :

- сплата готівкою :

Д-т 1001 „Банкноти та монети в касі банку”

К-т 2208 „Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2218 „Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

або

2209 „Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2219 „Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

- сплата за рахунок перерахування суми з вкладу :

Д-т 2620 „Кошти на вимогу фізичних осіб”

К-т 2208 „Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2218 „Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

або

2209 „Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2219 „Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

- сплата безготівковим шляхом :

Д-т 1200 „Кореспондентський рахунок в НБУ”

або

3900 „Рахунки філій, що відкриті в банку”

К-т 2208 „Нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2218 „Нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

або

2209 „Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2219 „Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

Якщо відсотки, що обліковуються як прострочені, за певний термін, обумовлений угодою, не були погашені то вони переходять в розряд сумнівних до повернення нарахованих відсотків :

Д-т 2480 „Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами”

К-т 2209 „Прострочені нараховані доходи за кредитами на поточні потреби, що надані фізичним особам”

або

2219 „Прострочені нараховані доходи за кредитами в інвестиційну діяльність, що надані фізичним особам”

При цьому формується резерв і вищезазначені відсотки списуються за рахунок резерву :

- формування резерву :

Д-т 7720 „Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими

доходами”

К-т 2490 „Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами”

- списання за рахунок резерву :

Д-т 2490 „Резерви під заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами”

К-т 2480 „Сумнівна заборгованість за нарахованими доходами за операціями з клієнтами”

Одночасно з цим записом, суму несплачених відсотків обліковують на позабалансових рахунках :

Д-т 9600 „Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими відсотками за операціями з клієнтами”

К-т 9910 Контррахунок

Можливий також випадок, коли, після списання заборгованості за ахунок резерву, у боржника з'являється можливість погасити свою заборгованість. При погашенні відсотків, які були раніше визнані сумнівними і списані за рахунок резерву в обліку роблять такий запис :

Д-т 1200 „Кореспондентський рахунок в НБУ”

або

2620 „Кошти на вимогу фізичних осіб”

або

3900 „Рахунки філій, що відкриті в банку”

К-т 7720 „Відрахування в резерви під заборгованість за нарахованими доходами”

Одночасно на позабалансових рахунках буде зроблено запис :

Д-т 9910 Контррахунок

К-т 9600 „Списана за рахунок спеціальних резервів заборгованість за нарахованими відсотками за операціями з клієнтами”

Отже, в сучасних умовах споживчий кредит має важливе значення, оскільки прискорює реалізацію товарів і послуг, збільшує платоспроможний попит населення, підвищує його життєвий рівень. В останні роки частка споживчих кредитів в загальному обсязі кредитування постійно зростає.

В практиці діяльності ЗФ ВАТ „Електрон Банк”, на протязі проаналізованого періоду, також спостерігалася аналогічна тенденція до зростання обсягів наданих споживчих кредитів населенню. Зокрема, згідно даних Річної фінансової звітності ЗФ ВАТ „Електрон Банк” за 2006 рік, банк активно здійснював кредитування фізичних осіб в національній валюті на купівлю побутової техніки, автомобілів. Отже, все вищевикладене свідчить про постійно зростаючий попит на такі кредити і про активну роботу банку з кредитування фізичних осіб.

2.3 Облік іпотечних кредитів

Видача іпотечного кредиту здійснюється лише після укладення кредитного договору, договору іпотеки та інших договорів забезпечення виконання зобов'язань Позичальника (Додаток П.)

При видачі іпотечних кредитів необхідно визначити параметри кредиту, зокрема:

форму видачі іпотечного кредиту - готівкою чи безготівковим перерахуванням на рахунок Позичальника (продавця нерухомості, будівельної компанії тощо);

валюту кредиту;

вид процентної ставки - фіксовані, змінні (в т.ч. плаваючі);

розмір оплати Клієнта власними коштами за об'єкт кредитування;

коефіцієнт LTV;

можливі обмеження щодо мінімальної та максимальної суми кредиту;

порядок видачі кредиту - одноразово всією сумою або частинами у відповідності до затвердженого графіку;

порядок обслуговування іпотечних кредитів.

Вказані параметри повинні бути зазначені у внутрішніх нормативних документах Банку, які регламентують окремі види іпотечних кредитних продуктів.

В кредитному договорі може бути передбачено цільове використання кредитних коштів Позичальником. В цьому випадку Позичальник повинен надати Банку документи, які підтверджують цільове використання кредиту.

Іпотечні кредити видаються на строк, який не перевищує строк кредитування, визначений Кредитною політикою Банку.

В окремих випадках за рішенням Правління Банку, Комітету Управління Активами, Пасивами і Тарифів Банку або Кредитного Комітету, відповідно до їх повноважень та компетенції можуть впроваджуватись особливі умови кредитування за окремими видами іпотечних кредитних продуктів та категоріями Позичальників.

Позичальник повинен бути резидентом України, бути правоздатним та повністю дієздатним у відповідності до чинного законодавства України. Вік Позичальника по закінченні строку іпотечного кредиту не може перевищувати встановлений законодавством України пенсійний вік. У випадку застосування Банком регресивної Схеми погашення кредитної заборгованості, яка передбачає значне зменшення впродовж терміну кредиту суми щомісячних платежів за кредит, вікові межі можуть бути розширені.

Позичальник повинен мати стабільний рівень доходів та бути платоспроможним, відповідно до вимог внутрішніх нормативних документів Банку.

Позичальник на момент отримання кредиту не повинен мати простроченої заборгованості за кредитами та процентами в банках.

Вимоги до Позичальника, зазначені вище, стосуються також Поручителя - фізичної особи.

Позичальник повинен бути правоздатним та дієздатним, відповідно до чинного законодавства України.

Позичальник повинен мати поточний рахунок в Банку.

Позичальник на момент отримання кредиту не повинен мати протсроченої заборгованості за кредитами та процентами у банках.

Для прийняття рішення про видачу кредиту та з метою мінімізації кредитного ризику працівник банку здійснює детальний аналіз Клієнта, ретельно вивчає реальність і надійність джерел погашення заборгованості по кредитах і процентах, забезпечення кредиту. Для цього використовуються наступні джерела інформації:

офіційно надані Клієнтом в банк документи щодо кредитування;

банківські документи, що свідчать про кредитну історію Клієнта (в разі наявності такої), наявність поточних, вкладних та карткових рахунків в банках;

відомості, які можуть бути отримані від служби безпеки Банку, інших банків, податкових органів, публікацій в засобах масової інформації та інших джерел.

Працівник Банку при необхідності може вимагати від Клієнта - фізичної особи документи, що підтверджують своєчасність та повноту виконання Клієнтом інших зобов'язань, зокрема стосовно обов'язкових платежів та фінансових зобов'язань - сплата квартирної платні та комунальних послуг, оплата за користування телефоном, податкові платежі, аліменти, страхові платежі та інші обов'язкові регулярні виплати.

Клієнт повинен надати Банку інформацію про джерела та розмір отриманих ним доходів щонайменше за останні 6 місяців та підтвердити цю інформацію документально.

Для аналізу можуть прийматися доходи повнолітніх членів сім'ї Клієнта, які підтверджуються документально і за рахунок яких може здійснюватись погашення кредиту. В цьому випадку члени сім'ї Позичальника повинні виступати Поручителями за іпотечним кредитом.

Для розрахунку сукупного місячного доходу Клієнта включаються:

заробітна плата за основним місцем роботи;

заробітна плата від роботи за сумісництвом або інші доходи від трудової діяльності не за основним місцем роботи;

заохочувальні та компенсаційні виплати, а також додаткова заробітна плата за основним місцем роботи чи від роботи за сумісництвом;

доходи у вигляді дивідендів, процентів, орендної плати тощо, якщо їх виплата має регулярний характер;

аліменти на дітей;

інші регулярні (систематичні ) доходи.

На основі даних про сукупний місячний дохід Клієнта та про розмір його щомісячних періодичних зобов'язань здійснюється розрахунок коефіцієнта платоспроможності РТІ Клієнта відповідно до внутрішніх нормативних документів Банку, з врахуванням вимог, викладених у цьому Положенні. На підставі такої оцінки Банк визначає максимальний розмір кредиту, який може бути наданий клієнту, за умови існування достатніх підстав вважати, що рівень доходів Клієнта зберігатиметься принаймні на такому ж рівні протягом строку іпотечного кредиту. Оцінка платоспроможності Клієнта здійснюється не рідше ніж один раз на рік, а також у разі істотних змін у фінансовому стані Клієнта, зокрема у разі втрати джерела доходів, а також у випадку прострочення Клієнтом будь-якого платежу зв кредитом більш ніж на один місяць.

Максимальне значення коефіцієнта РТІ повинен становити 0,6.

При оцінці платоспроможності Клієнта працівник Банку повинен визначити рівень достатності його доходу для підтримання на належному рівні життєдіяльності Клієнта і членів його сім'ї, включаючи оплату харчування, медичного обслуговування, одягу тощо. Сума доходу Клієнта, яка залишається у його розпорядженні після здійснення всіх необхідних обов'язкових платежів і умовно-постійних витрат, а також платежів по погашенню кредитної заборгованості, повинна бути не менша суми офіційно затвердженого прожиткового мінімуму (на кожного члена сім'ї Клієнта).

Платоспроможність Поручителя оцінюється Банком з точки зору можливості виконання Поручителем своїх зобов'язань перед Банком у випадку нездатності Позичальника своєчасно і в повному обсязі виконати свої зобов'язання за кредитним договором.

Оцінка платоспроможності використовується також для визначення класу Клієнта, відповідно до Положення про оцінку фінансового стану Позичальника - фізичної особи.

Іпотечні кредити видаються банком для:

інвестування будівництва нерухомості ( в тому числі шляхом придбання цільових облігацій, участі у Фонді фінансування нерухомості тощо);

індивідуального будівництва (добудови) нерухомості;

ремонту (реконструкції) об'єктів нерухомості;

придбання об'єктів нерухомості житлового та нежитлового призначення, а також об'єктів комерційної нерухомості;

придбання земельних ділянок, призначених для будівництва, а також об'єктів незавершеного будівництва;

на поточні потреби Позичальника під заставу нерухомого майна.

Основним забезпеченням виконання зобов'язань по іпотечному кредиту виступає іпотека. Предметом іпотеки може бути один або декілька об'єктів нерухомого майна, об'єкт незавершеного будівництва або інше нерухоме майно, яке стане власністю іпотекодавця після укладення договору іпотеки.

Додатковим забезпеченням зобов'язань Позичальника за кредитним договором може бути:

порука третіх осіб;

застава майнових прав на грошові кошти, розміщені на вкладних рахунках в Банку;

інше прийнятне для Банку ліквідне забезпечення.

Погашення кредитної заборгованості здійснюється Позичальником або третіми особами у порядку, встановленому кредитним договором.

Погашення кредитної заборгованості може здійснюватись:

диференційованими платежами, згідно графіку;

ануїтетними платежами;

іншою схемою погашення, в залежності від конкретного виду іпотечного кредитного продукту.

Сплата кредиту та процентів здійснюється у валюті кредиту, у готівковій та/або безготівковій формі. Кредитним договором може бути передбачена можливість сплати кредиту у валюті, відмінній від валюти кредиту.

Позичальник може достроково погасити як усю суму кредиту, так і його частину.

За надані кредитні кошти Банк отримує плату у вигляді процентів за користування кредитом та комісійну винагороду. Нарахування та сплата процентів і комісій здійснюється у відповідності з внутрішніми нормативними документами Банку.

Стягнення проблемної заборгованості за іпотечними кредитами здійснюється відповідно до внутрішніх нормативних документів Банку, які визначають порядок роботи Банку з такого виду заборгованістю.

Листом від 25.01.2006р. №12-111/115-830 Національний Банк України визначив, що за уведеними з 01.02.2006 року групами рахунками з обліку іпотечних кредитів (групи рахунків 208 "Іпотечні кредити, що надані суб'єктам господарювання", 212 "Іпотечні кредити, що надані органам державної влади", 213 "Іпотечні кредити, що надані органам місцевого самоврядування" та 223 "Іпотечні кредити, що надані фізичним особам") мають обліковуватись кредити, що надані для придбання, будівництва або реконструкції нерухомого майна, забезпеченням яких виключно іпотека (нерухоме майно комерційного та житлового призначення).

Листом від 28.03.2006р. №12-111/435-3359 Національний Банк України вніс зміни у вказані вимоги. Згідно них, за групами рахунками з обліку іпотечних кредитів (208,223) мають обліковуватись кредити, що надані для придбання, будівництва або реконструкції нерухомого майна, сума забезпечення яких іпотекою повністю покриває заборгованість за кредитом та процентами. Кредити, які надані на інші цілі, забезпеченням яких є іпотека, та кредити на придбання, будівництво або реконструкцію нерухомого майна, забезпеченням яких крім іпотеки, яка не покриває повністю заборгованість за кредитом та процентами, є інші види забезпечення або не забезпечені іпотекою, відображаються в бухгалтерському обліку за групами рахунків 206,207,220,221 Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України (затверджений постановою Правління Національного банку України від 17.06.2004 №280).

Висновки до розділу 2

Таким чином можна зробити висновок, що в ЗФ ВАТ "Електрон Банк" чітко розроблено графік документообороту, в якому визначається час проходження документів на всіх етапах обробки інформації структурними підрозділами банку для правильного та своєчасного оформлення роозрахунково-грошових документів, що надходять від клієнтів банку.

При проведенні кредитних операцій в даному банку визначено порядок установлення рівня процентних ставок за кредитами, які надаються клієнтам банку, залежно від кредитного ризику, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, облікової ставки, виду забезпечення та інших факторів.

Порядок видачі іпотечних кредитів в ЗФ ВАТ "Електрон Банк" здійснюється згідно діючого законодавства на підставі договору про іпотечний кредит між кредитодавцем і боржником.

Вивчивши економічну та спеціальну наукову літературу, яка стосується питань кредитування, а також відповідні інструктивні та нормативно-правові акти Верховної Ради України, Міністерства фінансів, Національного банку України можна зробити висновок, що кредитування є найважливішим напрямом здійснюваних банками активних операцій. Кредитний портфель становить переважно від третини до половини всіх активів банку. Кредитування позичальників здійснюється комерційними банками відповідно до Положення Національного банку України „Про кредитування” від 28.09.1995р за № 246.

Що стосується ЗФ ВАТ „Електрон Банк”, то він займається наданням кредитів як в поточну, так і в інвестиційну діяльність. Тобто, банк надає весь спектр кредитних послуг.

Особливе місце в діяльності ЗФ ВАТ "Електрон Банк" займають кредити, надані фізичним особам.

В останні роки частка споживчих кредитів в загальному обсязі кредитування постійно зростає. Це пов'язано з тим, що, в сучасних умовах, споживчий кредит має важливе значення, оскільки прискорює реалізацію товарів і послуг, збільшує платоспроможний попит населення, підвищує його життєвий рівень. В практиці діяльності ЗФ ВАТ „Електрон Банк”, на протязі проаналізованого періоду, також спостерігалася аналогічна тенденція до зростання обсягів наданих споживчих кредитів населенню.

Отже, все вищевикладене свідчить про активну роботу банку з кредитування фізичних осіб.

ВАТ „Електрон Банк” веде облік кредитних операцій згідно Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затв. постановою Правління НБУ від 17.06.2004 р., № 280. При цьому, працівники бухгалтерії керуються Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку комерційних банків України, затв. постановою Правління НБУ від 21.11.1997р., № 388.

РОЗДІЛ 3. Аналіз кредитних операцій банку

3.1 Джерела інформації та методика аналізу динаміки кредитних вкладень банку

У структурі активних операцій традиційно найбільшу питому вагу мають кредитні операції. Це пов'язано з об'єктивною властивістю капіталу спрямовуватися у сфери, де найвища норма прибутку. Саме аналіз кредитних операцій банку з погляду ступеня ризику, забезпеченості та дохідності лежить в основі аналізу якості активів, що, у свою чергу, є важливим напрямом рейтингової оцінки діяльності банку. Позикові операції являють собою один із найефективніших, тобто прибуткових способів розміщення ресурсів банку. Водночас кредитні операції -- це найбільш ризикований вид операцій банку. Кредитні операції формують його кредитний портфель.

Кредитні вкладення, або кредитний портфель комерційного банку, -- сукупність усіх позик, наданих банком з метою отримання доходу.

Банк може надавати кредити безпосередньо, укладаючи угоду з позичальником, або купувати позику чи частину позики, яка була видана іншим кредитором, через укладення договору з позичальником.

Кредитний портфель банку включає агреговану балансову вартість усіх кредитів, у тому числі прострочених, пролонгованих та сумнівних до повернення. Разом з тим до нього не входять:

- відсотки нараховані, але не сплачені;

- зобов'язання видати кредит;

- кредитні лінії, які ще не використані;

- гарантії та акредитиви;

- оперативний лізинг.

Від структури і якості кредитного портфеля банку значною мірою залежить його стабільність, репутація та фінансовий успіх. Тому банку необхідно аналізувати якість позичок, проводити незалежні експертизи великих кредитних проектів і заходів, виявляти випадки відхилення від законної кредитної політики.

Постійний аналіз кредитного портфеля в системі управління банком дає змогу вибрати варіант раціонального розміщення ресурсів, напрями кредитної політики банку, знизити ризик за рахунок диверсифікації кредитних вкладень, прийняти рішення щодо доцільності надання позики клієнтам залежно від їх кредитоспроможності, галузевої належності, форм власності і т. д. Результати аналізу дають змогу приймати рішення про зміну напрямів та методів кредитування.

Аналіз кредитної діяльності банку передбачає вирішення таких завдань:

визначення ступеня та типу концентрації ризику кредитного портфеля, його відповідності зовнішньому покриттю і достатності створених резервів покриття фактичних і потенційних збитків;

оцінювання адекватності кредитного ризику сумі передбачуваного прибутку;

визначення кредитоспроможності позичальників з метою зниження кредитного ризику;

визначення ефективності кредитних операцій, що дає змогу вибрати доцільний варіант розміщення ресурсів;

зниження ризику неповернення позики.

Аналіз кредитних операцій доцільно проводити в такій послідовності:

аналізуються масштаби кредитної діяльності банку порівняно з попередніми періодами та іншими банками;

аналізується рух кредитів;

розраховується оборотність кредитів;

визначається рівень диверсифікації кредитних вкладень, який дає змогу максимально знизити ризик неповернення позики;

оцінюється повернення позик;

проводиться кількісне оцінювання структури кредитного портфеля залежно від різноманітних класифікаційних ознак;

виявляється якість кредитного портфеля з погляду ризику і ступеня забезпеченості кредитів;

аналізується дохідність та ефективність кредитних операцій.

Інформаційними джерелами аналізу кредитних операцій є такі форми бухгалтерської звітності:

Файл 02 -- Дані про обороти та залишки на балансових рахунках у розрізі кодів валют та груп країн;

Файл 03 -- Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами та депозитами в розрізі кодів термінів, кодів валют та резидентності;

Файл 04 -- Дані за оборотами про суми та процентні ставки за кредитами в розрізі галузей економіки (щомісячний);

Файл 11 -- Дані про класифіковані активи в розрізі категорій ризику, форм власності, груп країн (щомісячний);

*Файл 16 -- Дані про заборгованість за пролонгованими,
простроченими та сумнівними кредитами;

Файл 17 -- Дані про кредитний портфель та залишки за депозитами;

Файл 22 -- дані про структуру активів та пасивів за строками до погашення в розрізі груп валют;

Файл ЗО -- дані про розрахунок резерву на відшкодування можливих втрат за кредитними операціями комерційних банків.

щомісячний;

ф. № 1Д-КБ «Баланс комерційного банку» (щоденна);

ф. № 1-КБ «Баланс комерційного банку» (щомісячна);

ф. № 10-КБ «Оборотно-сальдовий баланс комерційного банку»;

ф. № 11 «Балансовий звіт комерційного банку»;

ф. № 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів»;

ф. № 301 «Звіт про кредитний портфель» (місячна);

ф. № 310 «Звіт про суми і процентні ставки за кредитами»;

ф. № 311 «Звіт про прострочені активи, за якими не нараховуються проценти»;

ф. № 312 «Звіт про заборгованість за простроченими кредитами, за якими ще нараховуються проценти»;

ф. № 314-Г «Звіт про залишки заборгованості за кредитами клієнтів-резидентів України, у тому числі нараховані та прострочені проценти» (в розрізі галузей економіки та форм власності);

ф. №314 «Звіт про залишки заборгованості за кредитами клієнтів-резидентів України, у тому числі нараховані та прострочені проценти» (за видами економічної діяльності);

ф. № 315 «Звіт про заборгованість за пролонгованими кредитами»;

ф. № 316 «Звіт про залишки заборгованості за кредитами,

наданими клієнтам (класифікація за галузями економіки)»;

*ф. № 320 «Звіт про залишки заборгованості за кредитами, на
даними клієнтам (класифікація за видами економічної діяльності)»;

ф. №321 «Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам (класифікація за секторами економіки)»;

ф. № 322 «Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам (класифікація за цільовим спрямуванням)»;

» ф. № 323 «Звіт про залишки заборгованості за кредитами, наданими клієнтам (класифікація за формами власності)»;

» ф. № 604 «Розрахунок резерву на можливі втрати за позичками комерційних банків»;

» ф. № 611 «Звіт про дотримання економічних нормативів»;

» ф. № 613 «Звіт про надані банком «великі» кредити»;

» ф. № 614 «Звіт про надані банком «великі» кредити (у розрізі «великих» кредитів);

ф. № 615 «Звіт про надані банком кредити інсайдерам»;

ф. № 614 «Звіт про надані банком «великі» кредити (у розрізі позичальників)»;

аналітичні дані за кредитними справами позичальників.

Аналіз кредитної діяльності банку доцільно починати з визначення місця, яке посідають кредитні операції в загальному обсязі активів банку, тобто необхідно дати загальну оцінку масштабів кредитної діяльності. Для цього розраховується коефіцієнт частки кредитів у загальних активах банку за формулою:

Середні кредитні вкладення

Ч _к.о=-------------------------------------- . (3.1)

Середні активи

Цей показник може бути розрахований як у цілому за аналізований період, так і на якусь певну дату, тобто на початок, чи кінець періоду. Він показує частку кредитних операцій у загальних активах банку і характеризує кредитну активність банку. Якщо даний коефіцієнт занадто високий, то це означає, що діяльність банку, можливо, недостатньо диверсифікована, що, у свою чергу, підвищує ризик у разі погіршення кредитного портфеля. Навпаки, коефіцієнт низький свідчитиме про те, що банк недостатньо використовує джерела фінансування у процесі формування прибуткових активів і тим самим обмежує свій прибутковий потенціал.

Банк, який занадто перевантажений позиками, має високий коефіцієнт частки позик у загальних активах. Показник понад 65 % вважається високим. Ліквідні банки мають нижчий рівень цього коефіцієнта, але більшу частку коштів у короткострокових коштах грошового ринку та в інвестиційних цінних паперах, які, у свою чергу, можуть легко конвертуватися в грошові кошти, що потім можуть бути видані у формі позик.

Кредитна активність банку наведена в додатку Г. Частка кредитних операцій на початок року становила 29,4 %, а на кінець року -- 44,3 %, тобто підвищилася на 14,9 процентного пункту. Це можна розцінювати як позитивне явище. Але повний висновок про доцільність розширення позикової діяльності можна зробити після аналізу погашення позик та розрахунку ефективності окремих видів банківської діяльності, а також об'єктивних можливостей їх розвитку.

Наступним етапом аналізу кредитних операцій є визначення темпів зростання та приросту. Темп зростання визначається як співвідношення суми кредитних вкладень на кінець звітного періоду та суми на початок періоду:

Кредитні вкладення на кінець періоду

І_зрост=-------------------------------------------------- . (3.2.)

Кредитні вкладення на початок періоду

Темп приросту кредитних вкладень розраховується за формулою:

І _{приросту} = Кредити на кінець періоду - Кредити на початок періоду . (3.3)

Кредити на початок періоду

Наведені коефіцієнти свідчать про темпи зростання (приросту) чи зниження позикової діяльності банку. При цьому необхідно визначити та проаналізувати будь-які джерела (тобто сегменти портфеля) змін, а також їх впливу на ризик діяльності. Крім цього, важливо виявити, чи є ці зміни типовими для всієї банківської системи, чи тільки для даного банку.

Так, в аналізованому банку загальний абсолютний приріст позикових коштів становив 79 122 тис. грн. При цьому кредитні вкладення збільшилися в 4 рази за звітний період, а темп їх приросту становив 308,1 %.

Правильний висновок про розширення масштабів кредитної діяльності банку можна зробити тільки за умови нейтралізації інфляційного чинника. Якщо за аналізований період річний індекс інфляції становив 139,7 %. то, коригуючи базові дані на цей індекс, можна зробити висновок, що реальний темп зростання позикових вкладень банку становив 292 %, а темп приросту -- 192 %, що в сучасних умовах є досить ризикованим явищем.

Аналіз руху кредитів банку передбачає вивчення фінансової звітності, з якої можна визначити питому вагу нових кредитів відносно залишку позикової заборгованості на кінець звітного періоду, відсоток погашення кредитів за звітний період, співвідношення дебетових та кредитових оборотів, достатність резерву на можливі втрати за позиками, розмір прострочених процентів.

В додатку Д видно, що надані протягом звітного періоду кредити відносно залишку позикової заборгованості на кінець періоду становили 132,3 %.

За цим показником можна дізнатися, скільки кредитів залишилося непогашеними з виданих у минулому звітному періоді. У наведеному таблиці залишок позикової заборгованості не перевищує розміру щойно виданих кредитів. Це позитивно характеризує діяльність банку щодо аналізу руху кредитів. Той самий показник можна розрахувати за короткостроковими та довгостроковими позиками. Вони дорівнюють відповідно 140,4 % та 98,8 %. Це говорить про те, що якщо залишок позикової заборгованості за короткостроковими кредитами на кінець періоду нижчий розміру щойно виданих за звітний період кредитів, то щодо довгострокових кредитів спостерігається протилежна тенденція.

Процент перехідних залишків за довгостроковими кредитами становить -1,2 % (98,8 % - 100 %), тобто залишок кредитної заборгованості на кінець періоду перевищив суму виданих у звітному періоді довгострокових кредитів на 240,9 тис. грн. Це є свідченням наявності проблеми погашення кредитів, виданих у попередньому періоді.

Даний показник, навіть у разі несвоєчасного відображення банком фактів простроченої заборгованості, наявності значної частки пролонгованих позик у кредитному портфелі банку, допомагає побачити, яка сума залишків позикової заборгованості банку не має руху та переходить з кварталу в квартал.

Так само можна розрахувати відсоток погашення кредитів (К_пог). Цей показник визначається як відношення суми погашених у звітному періоді позик до загальної суми залишку позикової заборгованості на початок періоду та суми щойно виданих кредитів:

З наведеного аналізу видно, що тільки 36,2 % кредитів було погашено від суми кредитної заборгованості:

К _пог = 59549,3 . 100 % = 36,2 % . (3.4)

25 684,2+138 671,3

За короткостроковими позиками цей показник становив 40,5 % та за довгостроковими -- 9,8 %. Це свідчить про те. що в даному банку відсоток погашення позик відносно виданих кредитів незначний, що обумовлено, можливо, недостатньою оборотністю позик, або великим терміном, на який видаються позики.

Другий показник доповнює перший і дає змогу по-новому трактувати отримані результати. Якщо перший показник свідчить про обмеження комерційним банком розміру щойно виданих кредитів, то другий -- про низьку частку погашення раніше виданих кредитів до звітного періоду.

Загальний висновок, який можна зробити з наведених розрахунків, такий: банку слід поліпшити політику щодо видачі кредиту, контролю за поверненням позик, контролю за його забезпеченням.