Облік, аналіз і контроль запасів підприємства

- повноту і своєчасність оформлення відпущених матеріалів відповідними документами;

- дійсність надходження матеріалів в цехи та на робочі місця.

Перевірку відпуску матеріальних цінностей зі складів у цехи ревізор поєднує із перевіркою їх використанням в процесі виробництва.

При перевірці відпуску матеріалів на виробництво особливу увагу ревізор звертає на обґрунтованість діючої системи лімітування і додержання встановлених лімітів. Обґрунтованість лімітів ревізор перевіряє шляхом множення витрат матеріалів на одиницю продукції на розрахунковий (плановий або прогнозний) випуск цього виду продукції.

Правильність встановлення лімітів ревізор перевіряє згідно з лімітними або лімітно-забірними картками (додаток М). При перевірці відпуску матеріалів на виробництво ревізор звертає увагу на їх понаднормативний відпуск або заміну одних видів матеріалів на інші. Ревізор визначає суму матеріального збитку та винних осіб, якщо при перевірці виявляє понаднормовий відпуск матеріалів, який пов'язаний з порушенням технології виробництва.

Під час контрольно-ревізійного процесу ревізор перевіряє документи на відпуск матеріальних цінностей цехам і не промисловим виробництвам (ремонтним, інструментальним, енергетичним, ремонтно-будівельним, транспортним). Виконання робіт цими цехами і виробництвами може здійснюватися без технічно обґрунтованих норм витрат (лімітів) матеріалів. Матеріали видані цехам та невиробничим виробництвам списуються на рахунки витрат. Тому одночасно ревізор перевіряє правильність відпуску матеріалів зі складів і використання їх у виробництві. А також ревізор розраховує потребу в матеріалах з урахуванням їх перехідних залишків, які співставляє з фактичним відпуском матеріалів та витратами, після цього ревізор виводить результати їх витрат. Для виявлення неправильного використання матеріалів (не за призначенням, залишків невикористаних матеріальних цінностей та інших порушень) ревізор використовує методи фактичного контролю.

Фактичний відпуск матеріальних цінностей за документами складу (кількість їх за видами, марками, сортами, розмірами) ревізор співставляє з даними виробничих звітів та прибутковими документами цехів та непромислових виробництв. Ревізор перевіряє кожний випадок відхилень при відпуску матеріалів зі складів і надходжень у цехи і господарства підприємства, при цьому встановлює причини та винних осіб.

Ревізор при перевірці відпуску матеріальних цінностей стороннім організаціям з'ясовує:

- законність, правильність, оформлення і відповідність документів (договорів, наказів, накладних на відпуск матеріалів зі складу, транспортних документів, довіреностей на отримання матеріалів);

- відповідність фактичної кількості і асортименту відвантажених матеріальних цінностей, що вказані в супровідних документах;

- повноту і правильність розрахунків за відпущені матеріальні цінності;

- правильність встановлення норм виходу продукції;

- повноту надходження на підприємство продукції, отриманої від переробки на стороні;

- причини зниження виходу продукції порівняно з нормативним виходом;

- правильність обчислення і рівень фактичної собівартості отриманої продукції.

Повноту надходження продукції, отриманої від переробки на стороні ревізор перевіряє шляхом співставлення окремих партій відпущених для переробки матеріальних цінностей з фактичною кількістю оприбуткованої продукції та використаних відходів.

При перевірці реалізації матеріальних цінностей ревізор з'ясовує:

- правильність застосування цін;

- відповідність фактичної кількості та якості відпущених матеріалів вказаних у документах;

- повноту оплати матеріалів;

- отриманий результат від реалізації матеріалів;

- збитки, які отримані від реалізації матеріальних цінностей [25, с. 166-168; 39, с. 72-73].

Під час перевірки правильності списання запасів на виробництво (чи поточні потреби) ревізор звертає увагу на вибір методу оцінки запасів, при цьому керується П(С)БО 9 “Запаси” [32].

Під час ревізії операцій з тарою та малоцінними і швидкозношуваними предметами ревізор керується Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, а також відповідними галузевими інструкціями.

Перевіряючи операції з тарою та тарними матеріалами, ревізор з'ясовує:

- правильність віднесення запасів до тари та тарних матеріалів;

- яка частина тари обліковується на рахунку 115 “Інвентарна тара” та 204 “Тара і тарні матеріали”;

- джерела надходження тари;

- спосіб використання тари.

Тара, яка приймається від постачальника, обліковується як матеріали, а заставна тара обліковується за кількістю.

Під час контрольно-ревізійного процесу ревізор перевіряє правильність прийому тари, стан обліку та розрахунки з постачальниками. Джерелами такої перевірки є:

- прийомні та комерційні акти;

- накладні;

- прибуткові ордери;

- накладні на внутрішні переміщення тари.

Розвантажена і прийнята експедитором тара здається на підприємство за накладною. При перевірці тари ревізор перевіряє повноту і законність оприбуткування. Ревізор перевіряє тару, яка підлягає поверненню та заставну тару, а саме: умови повернення, правильність проведення розрахунків за товарно-матеріальними цінностями, обґрунтованість зниження здавальних цін та правильність визначення фінансових результатів від операцій з тарою. А також ревізор з'ясовує подальше використання тари, яка є одноразового використання і не підлягає поверненню.

Під час перевірки малоцінних та швидкозношуваних предметів ревізор звертає увагу на:

- умови збереження МШП у складському приміщенні;

- наявність договорів про матеріальну відповідальність;

- порядок оформлення операцій з руху МШП;

- наявність маркування спецодягу та спецвзуття;

- правильність віднесення МШП до складу запасів. До складу МШП, які обліковуються у складі запасів, відносять тільки ті активи, які використовуються у виробничому процесі або для управління підприємством терміном, що менший року або одного операційного циклу (якщо він більший за рік);

- своєчасність проведення інвентаризації МШП.

Під час ревізії ревізор детально перевіряє операції з видачі спецодягу та спецвзуття, при цьому з'ясовує:

- хто має право на таке отримання;

- за рахунок яких джерел;

- норми видачі [23, с. 197; 39, c. 74 ].

Отже, на досліджуваному підприємстві після перевірки наявності та збереження запасів ревізор переходить до перевірки руху запасів. Під час перевірки ревізор керується такою нормативною інформацією: П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 16 “Витрати”, Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємства”, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також фактичною інформацією.

При перевірці надходження запасів ревізор в першу чергу з'ясовує

доцільність і законність придбаних запасів, при цьому перевіряє повноту оприбуткування матеріальних цінностей, а також особливу увагу приділяє первинній документації. При перевірці документів ревізор здійснює взаємні звірки накладних та прибуткових ордерів на предмет ідентичності показників (номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування), а потім здійснює перевірку правильності відображення в облікових реєстрах оприбуткованих матеріалів. А також перевіряє чи загальна сума оприбуткованих за певний період запасів дорівнює оборотам Головної книги за дебетом рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 26 “Готова продукція”. Під час перевірки ревізор також перевіряє первісну вартість запасів, які надходять на підприємство та правильність списання запасів на виробництво (чи поточні потреби), при цьому керується П(С)БО 9 “Запаси”.

Висновки до розділу 4

Дослідивши з джерел інформації організацію і методику контролю запасів, а також з'ясувавши особливості проведення ревізії запасів на ТЗ “Електрон” можна зробити такі висновки:

1.Інформаційне забезпечення контролю запасів ґрунтується на нормативній, довідковій та фактичній інформації. Під час ревізії первинні документи підлягають перевірці для встановлення законності і доцільності господарських операцій, а також для виявлення винних осіб, які допускають порушення та зловживання.

Під час ревізійного процесу на ТЗ “Електрон” ревізор використовує таку фактичну інформацію: “Довіреність” форми № М-2; “Акт списання бланків довіреностей” форми № М-2а; “Прибутковий ордер” форми № М-4; “Акт про приймання матеріалів” форми № М-7; “Лімітно-забірні картки” форми № М-8; “Накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів” форми № М-11; “Картки обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів” форми № МШ-2; “Акти на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні” форми № МШ-5; “Відомості обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв” форми № МШ-7; “Акти на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів” форми № МШ-8; оборотно-сальдові відомості по рахунках 201 “Сировина і матеріали”, 202 “Куповані напівфабрикати”, 203 “Паливо”, 207 “Запасні частини”, 209 “Інші матеріали”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”; Акт про списання матеріальних цінностей; “Баланс” форми № 1; “Звіт про фінансові результати” форми № 2. Крім того, використовує нормативну та довідкову інформацію.

2. На досліджуваному підприємстві контрольно-ревізійний процес запасів починається з перевірки дотримання умов збереження товарно-матеріальних цінностей. Під час інвентаризації ревізор керується Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69. Зберігання матеріальних цінностей розмежовується за матеріально відповідальними особами, тому під час перевірки ревізор з'ясовує інформацію, яка стосується матеріально відповідальних осіб, а саме: наявність договору про матеріальну відповідальність; чи не притягувалась особа до кримінальної відповідальності; правила узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу на виробництво.

3. На ТЗ “Електрон” після перевірки наявності та збереження запасів ревізор переходить до перевірки руху запасів. Під час перевірки ревізор керується такою нормативною інформацією: П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 16 “Витрати”, Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємства”, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також фактичною інформацією.

При перевірці надходження запасів ревізор в першу чергу з'ясовує

доцільність і законність придбаних запасів, при цьому перевіряє повноту оприбуткування матеріальних цінностей, а також особливу увагу приділяє первинній документації. При перевірці документів ревізор здійснює взаємні звірки накладних та прибуткових ордерів на предмет ідентичності показників (номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування), а потім здійснює перевірку правильності відображення в облікових реєстрах оприбуткованих матеріалів. А також перевіряє чи загальна сума оприбуткованих за певний період запасів дорівнює оборотам Головної книги за дебетом рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 26 “Готова продукція”. Під час перевірки ревізор також перевіряє первісну вартість запасів, які надходять на підприємство та правильність списання запасів на виробництво (чи поточні потреби), при цьому керується П(С)БО 9 “Запаси”.

Висновки

На основі проведеного дослідження щодо ведення обліку, аналізу і контролю запасів на ТЗ “Електрон” можна зробити такі висновки:

1. Запаси підприємства становлять значну частину в оборотних активах, які використовуються у процесі здійснення господарської діяльності.

Економіко-правову сутність запасів визначає положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, який затверджено Міністерством фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246 (зі змінами і доповненнями від 25. 11. 2002р. № 989). Згідно з яким одиницею обліку запасів є їх найменування або однорідна група (вид).

2. До запасів відносять предмети праці, які призначені для використання у виробництві для виготовлення продукції та господарських потреб, придбаних для подальшого перепродажу або використовується для обслуговування виробництва, виконання робіт або надання послуг та потреб управління. А також до запасів належать засоби праці, які служать не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він перевищує один рік. До таких засобів праці відносяться малоцінні та швидкозношувані предмети.

3. Класифікація запасів, яка передбачена П(С)БО 9 “Запаси” має вагоме значення для обліку, аналізу та контролю запасів.

4. При надходженні та вибутті запаси оцінюють на підприємстві відповідно до П(С)БО 9 “Запаси”. Від правильної оцінки запасів залежить достовірність активів у балансі підприємства, бо при визначені недостовірної оцінки запасів буде недостовірною інформація в активі балансу. А також від правильної оцінки запасів та їх обліку залежать показники фінансового стану, на підставі яких приймаються управлінські рішення, бо запаси підприємства становлять значну частину в активах балансу. Запаси у балансі відображаються у другому розділі активу “Оборотні активи”.

5. На досліджуваному підприємстві для обліку запасів використовують

рахунок 20 “Виробничі запаси” та його субрахунки, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 23 “Виробництво”, 26 “Готова продукція” згідно із Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, який затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 р. № 291.

6. Всі операції з надходження, внутрішнього переміщення і вибуття запасів підлягають документуванню. Документування операцій з обліку запасів ведеться згідно з Положенням “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995р. № 88. Документи мають важливе значення в організації і управлінні діяльністю підприємства. Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, які здійснюються є важливим засобом контролю за об'єктами господарської діяльності, правильним та раціональним використанням запасів підприємства.

7. На ТЗ “Електрон” всі господарські операції записуються на відповідні рахунки Головної книги, яка є реєстром синтетичного обліку.

Аналітичний облік відображають у розрізі таких субрахунків: 201 “Сировина і матеріали”, 202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”, 203 “Паливо”, 207 “Запасні частини”, 209 “Інші матеріали” та рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” в оборотно-сальдових відомостях, які складають щомісячно. Підсумки оборотно-сальдових відомостей є основою для запису даних про рух запасів в Головну книгу, оскільки на даному підприємстві не ведеться відомість 5.1 аналітичного обліку запасів.

8. На підприємстві проводять інвентаризацію згідно плану, який є затверджений керівником підприємства та головним бухгалтером. А також інвентаризація проводиться обов'язково у таких випадках: перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально-відповідальних осіб та в інших випадках, які передбачені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69.

Інформація про фактичну наявність запасів реєструється в інвентаризаційному описі або в акті інвентаризації. На даному підприємстві в інвентаризаційному описі роблять записи по фактичній наявності матеріалів та за даними бухгалтерського обліку для того щоб не складати порівняльної відомості. Інвентаризаційний опис разом з висновками комісії здають у бухгалтерію.

9. Автоматизований бухгалтерський облік за допомогою програмного забезпечення скорочує трудомісткість облікових робіт в умовах постійного збільшення обсягів облікової інформації, яка підлягає збору і обробці, а також скорочує матеріальні, трудові та фінансові витрати на здійснення функцій бухгалтерського обліку. На даному підприємстві для обліку руху запасів застосовують програму “1С: Підприємство 7.7”. Крім того, на підприємстві додатково використовують програму “Microsoft Excel”.

10. Безперебійна забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами необхідного асортименту та якості, їх раціональне використання є важливим фактором виконання завдань з виробництва продукції, зниження собівартості, підвищення рентабельності, ефективності виробництва.

ТЗ “Електрон” забезпечене сировиною й матеріалами, купованими напівфабрикатами та комплектуючими виробами на 99,8%, паливом - 100%, запасними частинами - 99,4% та іншими запасами на 100,2%. Фактично на підприємство надійшло менше від планової потреби сировини й матеріалів, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів на 2,4 тис. грн., запасних запчастин на 5,5 тис. грн. План постачання матеріальних ресурсів загалом виконано на 99,3%, у тому числі з сировини й матеріалів, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів на 99,7%, з палива на 100%, запасних запчастин на 98,8%, з інших запасів на 99,0%. Також є відхилення з постачання матеріальних ресурсів, які можуть призвести до збою у виконані плану виробничої програми.

11. На досліджуваному підприємстві за звітний рік ефективніше використовувалися запаси, а також витрачалося менше коштів на їх придбання, про це свідчить коефіцієнт оборотності. Коефіцієнт оборотності виробничих запасів збільшився на 1,8, тобто вони поповнювалися у попередньому році 4 рази , а в звітному майже 6 разів.

12. Підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів є одним з найважливіших завдань кожного суб'єкта господарювання, оскільки саме матеріальні витрати становлять значну частину витрат виробництва, від яких певною мірою залежить розмір прибутку. Про підвищення ефективності використання матеріальних ресурсів на ТЗ “Електрон”, свідчить проведений нами аналіз.

13. Інформаційне забезпечення контролю запасів ґрунтується на нормативній, довідковій та фактичній інформації. Під час ревізії первинні документи підлягають перевірці для встановлення законності і доцільності господарських операцій, а також для виявлення винних осіб, які допускають порушення та зловживання.

На досліджуваному підприємстві під час контрольно-ревізійного процесу запасів ревізор використовує нормативну, довідкову та фактичну інформацію, яка є неупередженим доказом достовірності господарських операцій. Ревізор перевіряє первинні документи за формою та змістом, бо від правильності оформлення первинної документації залежить достовірність фактичної інформації. При перевірці первинної документації з обліку виробничих запасів та малоцінних і швидкозношуваних предметів ревізор керується наказом Міністерства статистики України від 21.06.1996р. № 193 та наказом Міністерства статистики від 22.05.1996р. № 145.

14. На ТЗ “Електроні” - ДП ВАТ “Концерн-Електроні” контрольно-ревізійний процес запасів починається з перевірки дотримання умов збереження товарно-матеріальних цінностей за допомогою інвентаризації. Під час інвентаризації ревізор керується Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69 (із змінами і доповненнями внесеними Наказами Міністерства фінансів України від 05.12.1997р. № 268, від 26.05.2000р. № 115). Зберігання матеріальних цінностей розмежовується за матеріально відповідальними особами, тому під час перевірки ревізор з'ясовує інформацію, яка стосується матеріально відповідальних осіб, а саме: наявність договору про матеріальну відповідальність; чи не притягалась особа до кримінальної відповідальності; правила узгодження відпуску матеріальних цінностей зі складу на виробництво.

15. На підприємстві після перевірки наявності та збереження запасів ревізор переходить до перевірки руху запасів. Під час перевірки ревізор керується такою нормативною інформацією: П(С)БО 9 “Запаси”, П(С)БО 16 “Витрати”, Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, Законом України “ Про оподаткування прибутку підприємства”, Планом рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, а також фактичною інформацією.

При перевірці надходження запасів ревізор в першу чергу з'ясовує доцільність і законність придбаних запасів, при цьому перевіряє повноту оприбуткування матеріальних цінностей, а також особливу увагу приділяє первинній документації. При перевірці документів ревізор здійснює взаємні звірки накладних та прибуткових ордерів на предмет ідентичності показників (номенклатури, ціни, кількості, дат оприбуткування), а потім здійснює перевірку правильності відображення в облікових реєстрах оприбуткованих матеріалів. А також перевіряє чи загальна сума оприбуткованих за певний період запасів дорівнює оборотам Головної книги за дебетом рахунків: 20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 26 “Готова продукція”. Під час контрольно-ревізійного процесу ревізор також перевіряє первісну вартість запасів, які надходять на підприємство та правильність списання запасів на виробництво.

Список використаних джерел

1. Барабаш Н.С. Аналіз господарської діяльності: Навч. посіб. / За заг. ред. Є.В. Мниха. - К.: Київ нац. торг.-екон. ун-т, 2005 - 395с.

2. Білуха М.Т., Микитенко Т.В. Фінансовий контроль: теорія, ревізія, аудит: Підручник. - К.: Українська академія оригінальних ідей. - 2005. - 888с.: іл.

3. Бутинець Ф.Ф. та ін. Інформаційні системи бухгалтерського обліку. Підручник для студентів вищих навчальних закладів / Ф.Ф. Бутинець, С.В. Івахненков, Т.В. Давидюк, Т.В. Шахрайчук. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 2-ге вид., перероб. і доп. - Житомир: ПП “Рута”, 2002. - 544с.

4. Бухгалтерський облік в Україні. Навчальний посібник. За ред. Р.Л. Хом'яка. - 2е вид., доп. і перероб. - Львів Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ +” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2003. - 820 с.

5. Бухгалтерський облік у документах: Навчальний посібник. / Під ред. Л.М. Чернелевського - К.: Пектораль, 2005 -396с.

6. Бухгалтерський фінансовий облік. Підручник / За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 608с.

7. Голов С.Ф., Костюченко В.М. Бухгалтерський облік за міжнародними стандартами: приклади та коментарі. Практичний посібник. - К.: Лібра, 2001.- 840с.

8. Грачова Р.Є. Запаси // Дебет - Кредит - 2001р. № 4 С. 6-13.

9. Грачова Р.Є. Енциклопедія бухгалтерського обліку. - К.: Галицькі контракти, 2004. - 832с.

10. Дубій О. 12 уроків з 1С: Бухгалтерії - Львів: Бак, 2001. - 216с.

11. Економічний аналіз господарської діяльності / Іващенко В.І., Болюх М.А., - К.: “НІЧЛАВА”, 1999. - 204с.

12. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І.

Горбаток та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К: КНЕУ, 2003. - 556с.

13. Закон України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні”, від 16.07.1999 р. № 996-ХІV.

14. Закон України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” від 26 січня 1993р (із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 15.05.2003р. № 762-ІV, від 27.11.2003р. № 1349- ІV).

15. Закон України “Про оприбуткування прибутку підприємств” від 22. 05. 1997 р. № 283/97-ВР (зі змінами та доповненнями) // Баланс. - 2006. - № 19 С. 8-61.

16. Інструкція по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків. Наказ Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69 (із змінами і доповненнями внесеними Наказами Міністерства фінансів України від 05.12.1997р. № 268, від 26.05.2000р. № 115) // Галицькі контракти - 1997 № 23-24 - С. 190-193.

17. Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджена наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999р. № 291 // Все про бухгалтерський облік 2001 № 48.

18. Інструкція про порядок проведення ревізій і перевірок органами державної контрольно-ревізійної служби в Україні, затверджена наказом Головного контрольно-ревізійного управління України від 3 жовтня 1997р. № 121 та Міністерством юстиції України від 24 жовтня 1997р. № 497/2301.

19. Кажанова Є.П., Оленко І.П. Економічний аналіз: Навчальний посібник для самостійного вивчення дисципліни - Х.: ВД “ІНЖЕК”, 2003. - 208с.

20. Камлик М. Бухгалтерський облік та звітність в Україні: Збірник нормативно-правових актів. Вид. 2-ге, доп. і перероб. - К.: Атака, 2005. - 800с.

21. Кислиця О.Я., Мягких І.М. Економічний аналіз: Курс лекцій. - К: Вид-во Європ. ун.ту 2005. - 171с.

22. Кіндрацька Г.І., Білик М.С., Загородній А.Г. Економічний аналіз: теорія і практика: Підручник / За ред проф.. А.Г. Загороднього. - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - Львів: “Магнолія 2006”, 2007. - 440с.

23. Максімова В.Ф. Контроль і ревізія: Навчальний посібник / Міністерства освіти і науки України. ОДЕУ - Одеса, 2003. - 334с.

24. Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник. - Київ: Центр навчальної літератури, 2003. - 412с.

25. Мурашко В.М., Сторожук Т.М. Контроль і ревізія фінансового-господарської діяльності: Навчальний посібник / За заг. ред. П.В. Мельника. - Ірпінь: Академія ДПС України, 2001.- 311с.

26. Наказ Міністерства статистики України “Про застосування типових форм первинного обліку виробничих запасів” від 21.06.1996 р. № 193.

27. Наказ Міністерства статистики України “Про застосування типових форм первинного обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів” від 22.05.1996 р. № 145.

28. Павлюк І. М. Бухгалтерський облік основних господарських операцій на підприємствах і в організаціях: Навчальний посібник. - К.: Центр навчальної літератури, 2004. - 308с.

29. План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 30. 11. 1999 р. № 291.

30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31.03. 1999р. № 87(зі змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України від 25.11.2002р. № 989) // Податки та бухгалтерський облік. - 2007. - № 4 (148) С. 3-6.

31. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 2 “Баланс”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 31. 03. 1999р. № 87(зі змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. № 731) // Податки та бухгалтерський облік. - 2007. - № 4 (148) С. 6-10.

32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 9 “Запаси”, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 20 жовтня 1999р. № 246 (зі змінами внесеними наказами Міністерства фінансів України від 22.11.2004р. № 731) // Податки та бухгалтерський облік. - 2007. - № 4 (148) С. 33-37.

33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 “Витрати” затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31 грудня 1999р. № 318 // Податки та бухгалтерський облік. - 2007. - № 4 (148) С. 65-71.

34. Положення “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”. Постанова Кабінету Міністрів України від 05.07.1993 р. № 515.

35. Положення “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88.

36. Попович П.Я. Економічний аналіз діяльності суб'єктів господарювання: Підручник. 2-ге вид. перероб. і доп. - Тернопіль: Економічна думка, 2004 - 416с.

37. Постанова Кабінету Міністрів України “Про затвердження Порядку визначення розміру збитків від розкрадання, нестачі, знищення (псування) матеріальних цінностей” від 22 січня 1996р. № 116 (зі змінами та доповненнями внесеними постановами Кабінету Міністрів України від 15.12.1997 р. № 1402).

38. Пушкар М.С. Фінансовий облік: Підручник. Тернопіль: Карт-бланш, 2002 - 628с.

39. Романів Є.М., Хом'як Р.Л., Мороз А.С., Озеран В.О. Контроль і ревізія. Навчальний підручник. Нормативно-практичні матеріали. - 3-е вид., перероб. і доп. - Львів: Національний університет “Львівська політехніка” (Інформаційно-видавничий центр “ІНТЕЛЕКТ+” Інституту післядипломної освіти), “Інтелект-Захід”, 2004. - 328с.

40. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: Навч. посіб - 2-ге вид. випр. і доп. - К.: Знання, 20005. - 662с.

41. Сопко В.В. та ін. Бухгалтерський облік в промисловості та інших галузях народного господарства: Навч. посібник / В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, П.А. Ільєнко. - Вища шк., 1992. - 463с.

42. Тарасенко Н.В. Економічний аналіз діяльності промислового підприємства. - Львів: ЛБІ НБУ, 2000. - 485с.

43. Тарасенко Н.В., Грудзевич У.Я. Економічний аналіз. - Навчальний посібник. - Львів: ЛБІ НБУ, 2003 - 411с.

44. Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік на підприємствах України: Підручник для студентів екон. спец. вищ. навч. зал. - 6-те вид. _ К.: А. С. К., 2002. - 784 с.

45. Усач Б.Ф. Контроль і ревізія: Підручник - 3-те вид. перероб. і доп. - К.: Знання-Прес, 2001 - 253с.

46. Усач. Б.Ф., Шеремета Г.М. Контроль і ревізія: Навчальний посібник. - Львів: вид-во Львівської комерційної академії, 2002. - 256с.

47. Чебанова Н.В., Василенко Ю.А. Бухгалтерський облік: Посібник, - К .: Видавничий центр “Академія”, 2002. - 672 с.

48. Чернелевський Л.М. Економічний аналіз на підприємствах промисловості і торгівлі. Підручник. - К.: Пектораль, 2003. - 312с.

49. Чистов Д.В., Таранов АВ., Заремба О.А., Заремба А.В. Хозяйственные операции в компьютерной бухгалтерии 7.7 для Украины: Учебное пособие - Киев: Диасофт, 2002. - 528с.

50. Шквір В.Д. та ін. Інформаційні системами і технології обліку: Навч. посібник / В.Д. Шквір, А.Г. Загородній, О.С. Височан. - 2-ге вид., зі змінами і доп. - Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2005. - 376с.