Облік, аналіз і контроль запасів підприємства

- “Картка складського обліку матеріалів” форми М-12 застосовується для обліку запасів на складі за кожним видом та розміром, заповнюється на кожний номенклатурний номер матеріалу і ведеться комірником. Записи у картці здійснюються на підставі первинних прибутково-видаткових документів у день, коли відбувається операція.

- “Реєстр приймання-здачі документів” форми М-13 застосовується для реєстрації прибутково-видаткових документів. Реєстр складається в одному примірнику матеріально-відповідальною особою та подається до бухгалтерії разом із первинними документами.

- “Відомість обліку залишків матеріалів на складі” форми М-14 складається комірником в кінці місяця на підставі карток складського обліку матеріалів;

- “Акт про приймання устаткування” форми М-15 використовується для оформлення устаткування, яке надійшло на склад для встановлення.

- “Акт приймання-передачі устаткування до монтажу” форми М-15а оформлюється наступна передача до монтажу устаткування.

- “Матеріальний ярлик” форми М-16 складається комірником на кожний номенклатурний номер запасу.

- “Акт про виявленні дефекти устаткування” форми М-17 складається на дефекти, які виявленні в процесі ревізії, монтажу або випробування устаткування.

- “Сигнальна довідка про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановлених норм запасу” форми М-18 складається в одному примірнику комірником, який своєчасно повідомляє відділ постачання про відхилення фактичного залишку матеріалів від встановленої норми запасу та про залишки матеріалів, що знаходяться без руху, тобто комірник складає цю форму з метою запобігання непланових простоїв виробництва.

- “Матеріальний звіт” форми М-19 складається матеріально-відповідальною особою (комірником) у кількісному виразі та в одному примірнику і подається до бухгалтерії в кінці місяця.

- “Акт про витрату давальницьких матеріалів” форми М-23 заповнюють для оформлення витрат матеріалів відкритого зберігання, які належать замовнику, але витрачаються будівельною або монтажною організацією, яка виконує роботи.

- “Картка обліку устаткування для встановлення” форми М-26 складають у відділі обладнання або бухгалтерії підприємства, яке будується (або у відділі капітального будівництва діючого підприємства) [4, с. 110-111; 5, с. 325-328].

На ТЗ “Електрон” - ДП ВАТ “Концерн-Електрон” для обліку малоцінних і швидкозношуваних предметів застосовують такі типові форми первинних документів:

- “Картка обліку малоцінних та швидкозношуваних предметів” форми МШ-2, яку складає комірник в одному примірнику на кожного робітника, який одержав предмети.

- “Акт на списання інструментів (пристроїв) та обмін їх на придатні” форми МШ-5. Цю форму складає в одному примірнику комісія на підставі разових актів вибуття малоцінних та швидкозношуваних предметів.

- “Відомість обліку видачі (повернення) спецодягу, спецвзуття та запобіжних пристроїв” типової форми МШ-7, яка складається в двох примірниках комірником окремо на видачу і на повернення спецодягу, спецвзуття та запобіжних засобів і оформлюється відповідними підписами. Один примірник передається до бухгалтерії, а другий залишається у комірника.

- “Акт на списання малоцінних та швидкозношуваних предметів” форми МШ-8, який складається в одному примірнику комісією [5, с. 343-345].

Отже, первинні документи, призначені для оформлення операцій по надходженню, внутрішньому переміщенню та відпуску запасів повинні бути складені у момент проведення кожної господарської операції. Інформація, яка знаходиться в первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного і аналітичного обліку методом подвійного запису.

Документи мають важливе значення в організації і управлінні діяльністю підприємства. Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, які здійснюються є важливим засобом контролю за об'єктами господарської діяльності, правильним та раціональним використанням запасів підприємства.

На досліджуваному підприємстві повинен бути розроблений робочий альбом та графік документообігу, який складається з метою порядкування руху та своєчасного здійснення записів в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів. В графіку документообігу буде відображений перелік робіт по створенню, перевірці та обробці документів, а також вказані виконавці і строки виконання робіт. Така організація обліку запасів буде більше сприяти раціональнішому їх використанню.

2.2 Синтетичний і аналітичний облік запасів

Для організації бухгалтерського обліку запасів визначають номенклатуру синтетичних та аналітичних рахунків. Схема організації синтетичного обліку запасів зображена на рисунку 2.1.

Синтетичні рахунки, які зображені на рисунку 2.1 є активні. Записи по дебету і кредиту рахунків здійснюється на підставі первинних документів.

На підприємствах аналітичний облік запасів ведуть у відомості 5.1 аналітичного обліку запасів, а на складах за допомогою карток складського обліку, що розміщуються в картотеці за технічними групами запасів відповідно до номенклатури. Аналітичні рахунки групують за групами запасів, місцями зберігання, матеріально відповідальними особами, за синтетичними рахунками обліку. Дані за аналітичними рахунками узагальнюють в оборотно-сальдових відомостях (додатки Д, Е, Ж).

На ТЗ “Електрон” в оборотно-сальдових відомостях відображають аналітичний облік у розрізі таких субрахунків: 201 “Сировина і матеріали”, 202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”, 203 “Паливо”, 207 “Запасні частини”, 209 “Інші матеріали” та рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. В оборотно-сальдовій відомості відображають: сальдо на початок місяця, обороти за місяць, сальдо на кінець місяця.

Для руху запасів характерні певні господарські операції, які зображено

на рисунку 2.2.

Рис. 2.1. Схема організації синтетичного обліку запасів



Рис. 2.2. Основні господарські операції з руху запасів

Основні бухгалтерські проведення при купівлі запасів подано в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Основні бухгалтерські проведення при купівлі запасів

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
Оплата запасів
1	Здійснено оплату запасів	371 “Розрахунки за виданими авансами”	311 “Поточні рахунки в національній валюті”
2	Відображено податковий кредит щодо ПДВ	641 “Розрахунки за податками”	644 “Податковий кредит”
3	Оприбутковано запаси	20 “Виробничі запаси”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
4	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту	644 “Податковий кредит”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”..
5	Відображено взаємне зарахування заборгованостей	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	371 “Розрахунки за виданими авансами”
6	Оплачено витрати на транспортування запасів	371 “Розрахунки за виданими авансами”	311 “Поточні рахунки в національній валюті”
7	Відображено податковий кредит щодо ПДВ по транспортних витратах	641 “Розрахунки за податками”	644 “Податковий кредит”
8	Витрати на транспортування включено до первісної вартості запасів	20 “Виробничі запаси”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
9	Списано суму раніше нарахованого податкового кредиту щодо ПДВ	644 “Податковий кредит”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
10	Відображено взаємне зарахування заборгованостей, пов'язане з транспортуванням запасів	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”	371 “Розрахунки за виданими авансами”

Порядок відображення на рахунках бухгалтерського обліку інших надходжень запасів подано в таблиці 2.3.

Таблиця 2.3

Бухгалтерські проведення на господарські операції з інших надходжень запасів

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
Придбання запасів підзвітною особою
1	Оприбутковано запаси, придбані підзвітною особою за грошові кошти	20 “Виробничі запаси”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
2	Відображено суму ПДВ у складі податкового кредиту	641 “Розрахунки за податками”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”
Надходження запасів з власного виробництва
3	Оприбутковано виробничі запаси, виготовлені власними силами	20 “Виробничі запаси”	23 “Виробництво”
Надходження запасів у результаті внеску до статутного капіталу
4	Оприбутковано виробничі запаси, як внесок до статутного капіталу засновниками підприємства	20 “Виробничі запаси”	46 “Неоплачений капітал”
Безоплатне надходження запасів
5	Оприбутковано безоплатно одержані виробничі запаси	20 “Виробничі запаси”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
Оприбуткування надлишків, виявлених при інвентаризації
6	Оприбутковано запаси, які раніше не обліковувались на балансі	20 “Виробничі запаси”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”

У процесі господарської діяльності виникають ситуації, коли зникає потреба в певних видах матеріальних запасів. В цих випадках підприємство реалізує ці запаси стороннім особам, як юридичним, так і фізичним. У бухгалтерському обліку такі господарські операції відображають проведеннями, які наведені в таблиці 2.4.

Таблиця 2.4

Основні бухгалтерські проведення при списанні виробничих запасів з балансу у зв'язку з їх реалізацією

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
Оплата запасів
1	Отримано передоплату за запаси	311 “Поточні рахунки в національній валюті”	681 “Розрахунки за авансами одержаними”
2	Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ	643 “Податкові зобов'язання”	641 “Розрахунки за податками”
3	Відображено відвантаження матеріалів і дохід від їх реалізації	377 “Розрахунки з іншими дебіторами”	712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”
4	Відображено списання раніше нарахованих податкових зобов'язань щодо ПДВ	712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”	643“Податкові зобов'язання”
5	Списано облікову вартість реалізованих запасів	943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”	20 “Виробничі запаси”
6	Списано фінансовий результат собівартість реалізованих запасів	791 “Результати операційної діяльності”	943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”
7	Списано на фінансовий результат доходи від реалізації запасів	712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”	791 “Результати операційної діяльності”
8	Відображено взаємне зарахування заборгованостей	681 “Розрахунки за авансами одержаними”	377 “Розрахунки з іншими дебіторами”
Відвантаження запасів
9	Відображено відвантаження запасів	377 “Розрахунки з іншими дебіторами”	712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”
10	Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ	712 “Дохід від реалізації інших оборотних активів”	641 “Розрахунки за податками”
11	Списано облікову вартість реалізованих запасів	943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”	20 “Виробничі запаси”
12	Списано на фінансовій результат собівартість реалізованих запасів	791 “Результати операційної діяльності”	943 “Собівартість реалізованих виробничих запасів”

Списання активу з балансу здійснюють у випадку невідповідності критеріям активу. Згідно з визначенням активів, яке міститься в П(С)БО 1 “Загальні вимоги до фінансової звітності” [30], до них відносять ресурси, що контролюються підприємством в результаті минулих подій і використання яких, як очікується, призведе до одержання економічних вигод у майбутньому. При цьому, згідно з П(С)БО 2 “Баланс” [31], активи відображаються в балансі за умови, що їх оцінка може бути достовірно визначена і очікується одержання в майбутньому економічних вигод від їх використання. Витрати на придбання і створення активу, які не можуть бути відображені в балансі у зв'язку з невідповідністю критерієм активу, включають до складу витрат періоду у “Звіті про фінансові результати” форми № 2. Тобто підприємство списує актив з балансу у випадку неможливості одержання надалі економічних вигод, пов'язаних з його використанням. У бухгалтерському обліку такі господарські операції відображають проведеннями, які наведені в таблиці 2.5.

Запаси можуть бути списані з балансу в наслідок надзвичайних подій (стихійних лих). Окрім того, до складу надзвичайних витрат відносять прямі витрати, здійснені підприємством для запобігання цим подіям або для ліквідації їх наслідків. До таких витрат відносять заробітну плату працівників, зайнятих на відновлювальних роботах, використанні запаси, оплату послуг сторонніх організацій та інші витрати. У бухгалтерському обліку списання запасів з балансу внаслідок надзвичайних подій відображають проведеннями, які наведені в таблиці 2.6.

Таблиця 2.5

Основні бухгалтерські проведення при списанні запасів з балансу в результаті невідповідності критеріям активу

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Списано на витрати вартість запасів	946 “Витрати від знецінення запасів”	20 “Виробничі запаси”
2	Списано суму раніше відображеного податкового кредиту щодо ПДВ по запасах	946 “Витрати від знецінення запасів”	641 “Розрахунки за податками”
3	Відображено у складі фінансових результатів вартість списаних запасів та суму ПДВ	791 “Результати операційної діяльності”	946 “Витрати від знецінення запасів”

Таблиця 2.6

Основні бухгалтерські проведення при списанні запасів з балансу в наслідок надзвичайних подій

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	Списано запаси в наслідок стихійного лиха	99 “Надзвичайні витрати”	20 “Виробничі запаси”
2	Оприбутковано пошкоджені запаси	20 “Виробничі запаси”	75 “Надзвичайні доходи”
3	Відображено страхове відшкодування	654 “За індивідуальним страхуванням”	75 “Надзвичайні доходи”
4	Відображено у складі фінансових витрат вартість понесених витрат	79 “Фінансові результати”	99 “Надзвичайні витрати”
5	Відображено у складі фінансових результатів надзвичайних доходів	75 “Надзвичайні доходи”	79 “Фінансові результати”

При передачі запасів, як внеску до статутного капіталу іншого підприємства, підприємством-учасником відображається в обліку ця операція як здійснення інвестиції. При цьому внесок запасів до статутного капіталу іншого підприємства, на відміну від внеску необоротних активів, є об'єктом оподаткування податком на додану вартість. В бухгалтерському обліку списання запасів внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства відображають проведеннями, які зображені в таблиці 2.7 [4, с.112-116, 122-126; 38, с. 221-234].

Таблиця 2.7

Основні бухгалтерські проведення при списанні запасів внаслідок передачі до статутного капіталу іншого підприємства

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Відображена сума інвестицій у статутний капітал іншого підприємства	14 “Довгострокові фінансові інвестиції”	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”
2	Відображено податкові зобов'язання щодо ПДВ	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	641 “Розрахунки за податками”
3	Списана собівартість запасів переданих як внесок у статутний капітал	746 “Інші доходи від звичайної діяльності”	20 “Виробничі запаси”

На досліджуваному підприємстві у бухгалтерському обліку відображають основні господарські операції з сировиною і матеріалами (від придбання до реалізації), які наведено в таблиці 2.8.

На ТЗ “Електрон” у бухгалтерському обліку відображають основні господарські операції з купованими напівфабрикатами та комплектуючими виробами (від придбання до реалізації), які зображено у таблиці 2.9.

У бухгалтерському обліку на досліджуваному підприємстві відображають господарські операції з паливо мастильних матеріалів, які наведені у таблиці 2.10.

Таблиця 2.8

Основні бухгалтерські проведення на операції пов'язанні з рухом сировини і матеріалів

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Отримано сировину і матеріали від постачальника	201 “Сировина і матеріали”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
2	Видано матеріали у виробництво	23 “Виробництво”	201 “Сировина і матеріали”
3	Нараховано зарплату працівника, зайнятим у виробництві	23 “Виробництво”	661 “Розрахунки за заробітною платою”
4	Нраховано збори на соціальне страхування	23 “Виробництво”	65 “Розрахунки за страхуванням”
5	Нараховано амортизацію основних засобів, які експлуатуються безпосередньо у виробництві	23 “Виробництво”	131 “Знос (амортизація) основних засобів”
6	Загально виробничі витрати, що підлягають розподілу на кожну одиницю продукції	23 “Виробництво”	91 “Загально виробничі витрати”
7	Завершені обробкою (переробкою) вироби здано на склад готової продукції	26 “Готова продукція”	23 “Виробництво”
8	Готова продукція в частині, що реалізується покупцям, списується в реалізацію	901 “Собівартість реалізованої готової продукції”	26 “Готова продукція”
9	Загально виробничі витрати, що не підлягають розподілу, списуються на собівартість реалізованої продукції	901 “Собівартість реалізованої готової продукції”	91“Загально виробничі витрати”

Отже, на досліджуваному підприємстві всі господарські операції записуються на відповідні рахунки Головної книги. Головна книга є реєстром синтетичного обліку, яка відкривається на рік. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності відображення операцій на рахунках і складання фінансової звітності (звітного балансу). У Головній книзі для кожного синтетичного рахунку відводять окрему сторінку і записують початковий залишок, поточні обороти та залишок на кінець.

Таблиця 2.9

Основні бухгалтерські проведення з купованими напівфабрикатами та комплектуючими виробами (від придбання до реалізації)

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Отримано матеріали від постачальника	201 “Сировина і матеріали”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
2	Отримано куповані напівфабрикати (комплектуючі вироби)	202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”	631 “Розрахунки з вітчизняними постачальниками”
3	Видано матеріали у виробництво	23 “Виробництво”	201 “Сировина і матеріали”
4	Видано напівфабрикати (комплектуючі вироби)	23 “Виробництво”	202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”
5	Нараховано зарплату працівника, зайнятим у виробництві	23 “Виробництво”	661 “Розрахунки за заробітною платою”
6	Нраховано збори на соціальне страхування	23 “Виробництво”	65 “Розрахунки за страхуванням”
7	Нараховано амортизацію основних засобів, які експлуатуються безпосередньо у виробництві	23 “Виробництво”	131 “Знос (амортизація) основних засобів”
8	Загально виробничі витрати, що підлягають розподілу на кожну одиницю продукції	23 “Виробництво”	91 “Загально виробничі витрати”
9	Завершені обробкою (комплектацією) вироби здано на склад готової продукції	26 “Готова продукція”	23 “Виробництво”
10	Готова продукція в частині, що реалізується покупцям, списується в реалізацію	901 “Собівартість реалізованої готової продукції”	26 “Готова продукція”
11	Загально виробничі витрати, що не підлягають розподілу, списуються на собівартість реалізованої продукції	901 “Собівартість реалізованої готової продукції”	91 “Загально виробничі витрати”

Таблиця 2.10

Основні бухгалтерські проведення з придбання паливо мастильних матеріалів на умовах безготівкової оплати

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Сплачено аванс сторонній АЗС заправки автотранспортних засобів	371 “Розрахунки за виданими авансами”	311 “Поточні рахунки в національній валюті”
2	Оприбутковано паливо мастильні матеріали	203 “Паливо”	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”
3	Розрахунки з постачальником закриваються	361 “Розрахунки з вітчизняними покупцями”	371 “Розрахунки за виданими авансами”
4	Талони видано матеріально відповідальній особі для передачі їх водіям	372 “Розрахунки з підзвітними особами”	203 “Паливо”
5	Частину талонів видано водіям	203 “Паливо”	372 “Розрахунки з підзвітними особами”

Аналітичний облік запасів відображають у розрізі таких субрахунків: 201 “Сировина і матеріали”, 202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”, 203 “Паливо”, 207 “Запасні частини”, 209 “Інші матеріали” та рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” в оборотно-сальдових відомостях (додатки Д, Е, Ж), які складають щомісячно. Підсумки оборотно-сальдових відомостей є основою для запису даних про рух запасів в Головну книгу, оскільки на даному підприємстві не ведеться відомість 5.1 аналітичного обліку запасів.

2.3 Інвентаризація матеріальних цінностей

Інвентаризація - це спосіб підтвердження правильності й достовірності бухгалтерського обліку та звітності.

Інвентаризація буває різних видів, що підтверджує рис. 2.3.

Рис. 2.3. Класифікація видів інвентаризації

Метою проведення інвентаризації є виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей та її відповідності даним бухгалтерського обліку. За допомогою інвентаризації виявляються нестачі або лишки цінностей, які можуть утворюватись в наслідок проведення операцій на складі без відповідного документального підтвердження, втрат в межах норм через природні процеси, які відбуваються при зберіганні запасів [38, с. 245].

Під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей керуються Законом України “Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні” від 16 липня 1999 р. № 996-XIV (із змінами і доповненнями внесеними Законами України від 11.05. 2000р. № 1707-ІІІ, від 08.06.2000р. № 1807-ІІІ, від 22.06.2000р. № 1829-ІІІ) та Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994 р. № 69 (із змінами і доповненнями, внесеними наказами Міністерства фінансів України від 05. 12. 1997р. № 268, від 26.05. 2000р. № 115) [13; 16].

На ТЗ “Електрон” - ДП ВАТ “Концерн-Електрон” проводять інвентаризацію згідно плану, який є затверджений керівником підприємства. Інвентаризація проводиться обов'язково у таких випадках: перед складанням річного звіту; при заміні матеріально відповідальних осіб та в інших випадках, які передбачені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69.

Інвентаризація матеріальних цінностей проводиться комісією за наказом керівника підприємства. Очолює інвентаризаційну комісію технічний директор, а членами комісії є бухгалтер, начальник електромеханічної служби, менеджер із постачання та збуту. Початок інвентаризації оголошується наказом по підприємству.

Перед початком інвентаризації комісія отримує останні на момент інвентаризації прибуткові та видаткові документи й звіти про рух запасів. Комірник дає розписку про те, що на початок проведення інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи за цими запасами передані в бухгалтерію, а всі запаси за які він відповідає оприбутковано, а ті що вибули списані на витрати або передані іншим відповідальним особам. Усі прибуткові і видаткові документи додаються до звіту інвентаризаційної комісії, який складається перед початком інвентаризації, і є для бухгалтерії підставою для визначення залишків запасів на початок проведення інвентаризації згідно з обліковими даними.

Інвентаризаційна комісія починає свою роботу тоді коли бухгалтерія обробить всю документацію щодо руху і залишків матеріальних цінностей на день проведення інвентаризації. Комірник підготовлює матеріали до інвентаризації для того щоб було легко визначити наявність матеріальних цінностей. Комісія працює у присутності комірника, а в кінці дня склад опломбовують. У дні інвентаризації на склад не надходять і не списуються матеріальні цінності. Дані про фактично перевірені матеріальні цінності заносять у інвентаризаційний опис, який складається у двох примірниках (при зміні матеріально відповідальних осіб у трьох примірниках) і підписується головою комісії та членами комісії. Комірник (матеріально відповідальна особа) на кожному аркуші пише розписку про те, що у його присутності цінності внесені в опис і до роботи комісії немає претензій.

В інвентаризаційному описі робляться також записи про фактичну наявність матеріалів за даними бухгалтерського обліку для того, щоб не складати порівняльної відомості. Інвентаризаційний опис товарно-матеріальних цінностей разом з висновками комісії здають у бухгалтерію.

Згідно із Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків окремо складають інвентаризаційні описи на товарно-матеріальні цінності, які знаходяться в дорозі, не оплачені у строк покупцями на відвантажені товари і цінності, та на ті, що перебувають на складах інших підприємств [16].

У випадку нестач або лишків від матеріально відповідальних осіб вимагають пояснення у письмовому вигляді. Висновки щодо причини врегулювання нестачі інвентаризаційна комісія оформлює актом, який затверджує керівник підприємства протягом п'яти днів після закінчення інвентаризації. У протоколі визначають такі питання: стан складського господарства, дотримання правил розміщення та зберігання матеріальних цінностей, результати інвентаризації, пропозиції щодо списання нестач та пере зарахувань нестач лишками при пересортиці, списання в межах природних втрат цінностей, списання пошкоджених та зіпсованих цінностей.

При виявленні нестач і втрат від псування, які виникли внаслідок зловживань матеріально відповідальних осіб, матеріали інвентаризації протягом п'яти днів після затвердження акту керівником передаються слідчим органам, а на суму нестач подають позов до суду. Виявлені нестачі відшкодовуються винними особами відповідно до вимог чинного законодавства та Порядку визначення розміру збитків від крадіжок, нестач матеріальних цінностей, затверджених КМУ від 22.01.1996 року № 116 з доповненнями та змінами [4, с. 152; 38, с. 246-247].

Результати інвентаризації відображають в обліку того місяця в якому було закінчено інвентаризацію. Основні бухгалтерські проведення зображено в таблиці 2.11 [9, с.374-375; 38, с. 248-249].

Таблиця 2.11

Основні бухгалтерські проведення результатів інвентаризації запасів

№ з/п	Зміст господарські операції	Кореспонденція рахунків
		Дебет	Кредит
1	2	3	4
1	Оприбутковано надлишки запасів	20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 28 “Товари”	719 “Інші доходи від операційної діяльності”
2	Суму виявлених нестач віднесено на розрахунки з винною особою	375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”	716 “Відшкодування раніше списаних активів”
3	Сплачено нестачу винною особою: а) внесено до каси	30 “Каса”	375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
	б) утримано із заробітної плати	661 “Розрахунки за заробітною платою”	375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”
4	Нараховано суму податку на додану вартість нестач матеріальних цінностей	375 “Розрахунки за відшкодуванням завданих збитків”	641 “Розрахунки за податками”
5	Списання нестач у межах норм природних втрат	91 “Загально виробничі витрати”	20 “Виробничі запаси”
6	Списано суму нестач на позабалансовий рахунок, якщо не встановлено винної особи на час виявленої нестачі	072 “Списані активи”
7	Списання виявлених нестач та псування матеріальних цінностей за балансовою вартістю, якщо не встановлена винна особа	947 “Нестачі та витрати від псування цінностей”	20 “Виробничі запаси”, 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”, 28 “Товари”
8	Нараховано суму податку на додано вартість	949 “Інші витрати операційної діяльності”	641 “Розрахунки за податками”
9	Під час інвентаризації виявлено знеціненні цінності	946 “Втрати від знецінення запасів”	20“Виробничі запаси”
10	Нараховано суму податку на додано вартість	946 “Втрати від знецінення запасів”	641 “Розрахунки за податками”

Отже, завданнями інвентаризації є: виявлення фактичної наявності товарно-матеріальних цінностей; встановлення лишку нестачі або цінностей шляхом зіставлення фактичної наявності з даними бухгалтерського обліку; виявлення запасів, які частково втратили свою первісну якість, а також матеріальних цінностей які не використовують; перевірка дотримання умов та порядку збереження матеріальних цінностей; перевірка реальної вартості матеріальних цінностей.

Інформація про фактичну наявність запасів реєструється в інвентаризаційному описі або в акті інвентаризації. Інвентаризація може мати такі результати: надлишок (фактичний залишок більший від облікового); нестачу (фактичний залишок менший від облікового); ні надлишку ні нестачі (фактичний і обліковий залишок збігаються), які відображають в обліку.

2.4 Автоматизація обліку запасів

Автоматизована форма бухгалтерського обліку за допомогою програмного забезпечення скорочує трудомісткість облікових робіт в умовах постійного збільшення обсягів облікової інформації, яка підлягає збору і обробці, а також скорочує матеріальні, трудові та фінансові витрати на здійснення функцій бухгалтерського обліку. Автоматизований облік посилює контрольні функції бухгалтерського обліку, а також підвищує оперативність і аналітичність бухгалтерського обліку з метою максимального забезпечення потреб управлінням підприємством [49, с. 301].

Особливістю автоматизованої (комп'ютерної) форми бухгалтерського обліку є те, що вона не існує без конкретної комп'ютерної програми. В Україні використовуються різні комп'ютерні програми, а саме: “1С: Підприємство 7.7”, “Парус-Предприятие 7.11”, “Фінанси без проблем”, “Fin Expert” та інші. Облікові регістри цих програм є схожими, але не однаковими.

ТЗ “Електрон” в своїй діяльності використовує програму “1С: Підприємство 7.7”.

Перед тим, як приступити до введення операцій з обліку запасів потрібно звернутися до плану рахунків. Настройка плану рахунків і аналітичний облік для рахунку 20 “Виробничі запаси” передбачає ведення обліку в розрізі трьох видів субконто: “ТМЦ”, “Места хранения” і “Партии”, а також у двох вимірниках: вартісному і натуральному. Малоцінні та швидкозношувані предмети облікують на однойменному рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” в розрізі тих же субконто в натуральному та вартісному виразі.

Отже, вид субконто - це сукупність однотипних об'єктів аналітичного обліку.

Вид субконто “ТМЦ” відповідає довіднику “Номенклатура”, що містить список товарно-матеріальних цінностей і призначений для формування інформації про матеріали, номенклатуру продукції, перелік виконуваних робіт і послуг. Довідник має такі основні реквізити:

- “Полн. Наименование” (“Повна назва”) - обов'язковий для заповнення реквізит, в якому зазначають назву ТМЦ;

- “Вид ТМЦ” (“Вид ТМЦ”) - вибирають одне з таких значень: “Товар”, “Услуга”, “Тара”, “Продукция”, “Материал”, “Стройматериал”, “Топливо”, “Запчасти”, “МБП”, “Полуфабрикат”;

- “Артикул” (“Артикул”) - використовують для швидкого пошуку та сортування ТМЦ;

- “Валюта Прод.” (“Ціна продажу”) - вказують відпускну ціну ТМЦ;

- “Валюта Прих.” (“Валюта оприбуткування”) - зазначають валюту, в якій відображені закупівельні ціни;

- “Цена Прих.” (“Ціна оприбуткування”) - вказують закупівельну ціну ТМЦ;

- “Ставка НДС” (“Ставка ПДВ”) - вказують ставку ПДВ для конкретного номенклатурного номера ТМЦ, яка використовуватиметься для розрахунків сум ПДВ у документах;

- “Баз. Единица” (“Базова одиниця”) - задають одиницю вимірювання, в якій будують обліковані залишки ТМЦ;

- “Счет” (“Рахунок”) - задають рахунок на якому обліковуються запаси тощо.

Для оприбуткування запасів на підприємство передбачено наступні документи:

- “Приходная накладная” у разі після оплати;

- “Счет входящий” при передоплаті.

Заповнення реквізитів екранної форми документу “Приходная накладная” потрібно починати з реквізитів групи “Вид поставщика” яке може приймати одне з наступних значень: вітчизняний постачальник, іноземний постачальник, підзвітна особа, інше. Після цього вказують постачальника із довідника “Контрагенты” або “Сотрудники” (якщо реєструється надходження від підзвітної особи), вибирають валюту, в якій буде виписана накладна і курс цієї валюти.

Якщо облік взаєморозрахунків з постачальником ведуть в розрізі договорів, і в довіднику “Контрагенты” для нього визначений договір по замовчуванню, останній відобразиться в полі “Заказ” електронної форми прибуткової накладної. За допомогою кнопки вибору “...”, можна замінити значення реквізиту, вибравши в ньому інший документ-замовлення з журналу “Отбор заказа по контрагенту”. Крім того, можна створити прибуткову накладну першим документом в ланцюгу взаєморозрахунків з клієнтом, тобто документом-замовленням за допомогою кнопки “Х”. В цьому випадку в полі замовлення буде відображатись рядок “Без заказа” [3, с. 237-238; 50, с. 215-217].

Документ “Счет входящий” не формує проведень по оприбуткуванню ТМЦ в журналі проведень, а лише автоматично потрапляє в журнал “Счета входящие”. Належно оформлена прибуткова накладна буде зареєстрована в журналі документів “Приходные накладные”, а також створить необхідну кількість проведень з оприбуткування матеріалів на склад (по дебету конкретного субрахунку рахунка 20 “Виробничі запаси”), одного проведення по обліку ПДВ та одного проведення повзаємо зарахуванню заборгованостей (в разі передоплати).

В разі приймання матеріальних цінностей, які мають кількісні та якісні

розбіжності з даними супровідних документів постачальника, а також при прийманні матеріалів, які прибули без документів, складається “Акт про приймання матеріалів” форми М-7. Цієї форми в програмі “1С: Підприємство 7.7” немає, тому на даному підприємстві використовують додатково програму “Microsoft Excel”. Але таке оприбуткування можна здійснити за допомогою оформлення прибуткової накладної на суму фактично отриманих матеріалів, а претензія постачальнику на величину відхилення відображається в обліку в режимі ручного ведення операцій.

Процес реалізації в автоматизованій бухгалтерії господарських операцій з безоплатного надходження виробничих запасів чи внесенню їх до статутного капіталу засновниками є схожим до розглянутих вище операцій з отримання запасів від постачальників за плату, з врахуванням того, що безоплатно отримані оборотні активи підлягають оприбуткуванню на відповідний рахунок активів по дебету з одночасним відображенням на рахунку 745 “Дохід від безоплатно одержаних активів” по кредиту, а виробничі запаси отримані як внесок до статутного капіталу, підлягають віднесенню на рахунок 20 “Виробничі запаси” в кореспонденції з рахунком 46 “Неоплачений капітал”.

В програмі “1С: Підприємство 7.7” не передбачено ведення обліку транспортно-заготівельних витрат на окремому субрахунку, що певним чином обмежує вибір бухгалтером методу віднесення транспортно-заготівельних витрат на виробництво. Бо згідно з П(С)БО 9 “Запаси” [32] транспортно-заготівельні витрати включаються до собівартості придбаних запасів або загальною сумою відображаються на окремому субрахунку рахунків обліку запасів з подальшим щомісячним розподілом між сумою залишку запасів на кінець звітного місяця і сумою запасів, що вибули (використані, реалізовані, безплатно передані тощо) за звітний місяць.

При використанні першого методу процес оприбуткування ТМЦ відбувається в два етапи:

- оформлення документа “Приходная накладная” з відображенням у ньому

факту надходження матеріалів на склад за закупівельною ціною;

- оформлення документа “Дополнительные расходы на приобретение ТМЦ” з відображенням у ньому суми транспортно-заготівельних витрат, яка включається до собівартості матеріалів оприбуткованих за допомогою попереднього документа.

Реквізити документа “Дополнительные расходы на приобретение ТМЦ” заповнюють таким чином:

- “Приходная накладная” - вказують документ, який зареєстрований у однойменному журналі;

- “Счет” - обирають синтетичний рахунок по кредиту і аналітичний за допомогою плану рахунків;

- “Количество” - заповнюють, якщо на обраному рахунку ведуть кількісний облік;

- “Сумма” - вказують суму транспортно-заготівельних витрат;

- “НДС” - розраховують суму ПДВ, яка належить до транспортно-заготівельних витрат;

- інші реквізити.

Цей документ автоматично генерує проведення в журналі проведень по дебету рахунків та субрахунків, вказаних в документі-основі, в кореспонденції з рахунком, записаним в табличній частині в рядку “Счет”.

Документ “Дополнительные расходы на приобретение ТМЦ” автоматично переноситься в журнал “Приходные накладные” [50, с. 217-219].

Для автоматизації руху, переоцінки та списання запасів використовують наступні документи:

- “Перемещение”;

- “Переоценка ТМЦ”;

- “Списание ТМЦ”;

- “Расходная накладна”;

- “Счет-фактура”.

Операції з переоцінки товарно-матеріальних цінностей здійснюють за

допомогою документа “Переоценка ТМЦ”. Цей документ містить такі реквізити:

- “Место хранения” - вказують склад, де зберігаються матеріали, по яких здійснюється переоцінка;

- “Вид переоценки ТМЦ” - визначають вид переоцінки запасів (“Изменения учетной стоимости”);

- “Счет доходов” - задають рахунок доходів, що відповідає рахунку обліку товарно-матеріальних цінностей у проведенні, яким відображається переоцінка (за замовчанням пропонують субрахунок 719 “Інші доходи від операційної діяльності”);

- “Счет затрат” - задають рахунок витрат, що відповідає рахунку обліку товарно-матеріальних цінностей у проведенні, яким відображається переоцінка (за замовчанням пропонують субрахунок 946 “Витрати від знецінення запасів”);

- “Для пересчета использовать общий процент” - використовують, якщо необхідно зазначити відсоток за яким будуть перераховані нові ціни ТМЦ.

В табличній частині документа наводять список тих запасів, які необхідно переоцінити, із зазначенням їх нових облікових цін (реквізит “Новая цена”) для кожного виду запасів. У колонці “Остаток” відображають поточний залишок даного виду запасів на обраному складі.

Реквізити “Количество”, “Старая цена”, “Старая сумма” недоступні для редагування, їх значення автоматично визначаються при проведенні документа, відповідно до зазначених партій запасів [3, с. 342-344; 50, с. 222].

Операції списання товарно-матеріальних цінностей виконують за допомогою документа “Списание ТМЦ”. У цей документ вводять:

- склад, з якого списують матеріали (“Место хранения”);

- рахунок на який буде списана облікова вартість матеріалів (“Счет списания”;

- статтю затрат;

- вид діяльності (“Субконто списания”);

- причину списання (“Причина списания”).

У табличну частину документа дані вводять двома способами:

- введення нових рядків;

- пошуком інформації за допомогою кнопки “Подбор”.

Таблична частина документу містить такі реквізити: “ТМЦ”, “Количество”, “Цена - ”, “Сумма - ”, “НДС”, “Сумма +”, “Остаток”. У нижній частині діалогового вікна документа “Списание ТМЦ” міститься кнопка “Провести”, за допомогою якої здійснюють автоматичне формування проведень в дебет рахунку витрат, що були вказані в документі, з кредиту рахунку 20 “виробничі запаси”.

Після створення форми “Списание ТМЦ” вона автоматично розміщується в журналі “Складские”, а за необхідності отримання друкованої форми - автоматично створює документ “Акт списания ТМЦ”.

Для відображення факту відпуску матеріальних цінностей у виробництво користуються документом “Калькуляция”, який може працювати в двох режимах: “Предварительная” (“Попередня”); “Окончательная” (“Остаточна”). Попередня калькуляція містить такі реквізити:

- “Склад материалов” - з довідника “Места хранения” вибирають склад, з якого списуються матеріали;

- “Продукция” - з довідника “Номенклатура” обирають вид продукції, по якому складають попередню калькуляцію;

- “Склад продукции” - з довідника “Места хранения” вибирають склад, куди оприбутковуватиметься готова продукція;

- “Количество продукции” - вказують кількість продукції, яка буде виготовлена згідно з калькуляцією.

Таблична частина документа містить таку інформацію:

- “Затрата” - з довідника “Номенклатура” або “Вид затрат” вибирають матеріали або інші затрати, які включають до виробничої собівартості обраної продукції;

- “Партия” - вказують партію матеріалів. У разі введення нематеріальних

витрат, реквізит не заповнюється;

- “Количество” - для матеріальних витрат вказують кількість матеріалів, затрачених на виробництво об'єкта калькулювання;

- “Сумма предв.” - для нематеріальних витрат вказують суму витрат згідно з попередньою калькуляцією (для матеріальних витрат цю суму підраховують автоматично).

Для автоматичного способу заповнення табличної форми документа користуються кнопкою “Заполнить”, яка розміщена в нижній його частині. При цьому рядки, що містять витрати на виготовлення продукції заповнюються даними, які знаходяться в довіднику “Состав продукции”. Праворуч над таблицею розміщена інформація, яка показує собівартість та ціну продажу одиниці та всієї кількості продукції.

З метою коригування попередніх витрат на виробництво продукції відповідно до реальних їх значень формують документ “Окончательная калькуляция”, який будують на основі попередньої калькуляції за допомогою розподілу сум реальних затрат пропорційно зазначеним в ній витратам. При цьому в табличній частині документа буде заповнено реквізит “Сумма оконч.”, де міститься остаточні значення сум витрат за даними бухгалтерського обліку.

Обидва описаних вище документи автоматично генерують проведення в журналі проведень, при чому перший (“Предварительная калькуляция”) - по списанню матеріалів на рахунок 23 “Виробництво” та оприбуткування продукції на склад (дебет рахунка 26 “Готова продукція”), а другий (“Окончательная калькуляция”) - по коригуванню дебету рахунка 26 “Готова продукція” та кредиту рахунка 23 “Виробництво”. Всі документи “Калькуляция” потрапляють у журнал “Производство”.

Облік наявності і руху малоцінних і швидкозношуваних предметів ведуть на рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети”. Надходження і оприбуткування МШП на склад підприємства за обліковими цінами оформлюють документами: “Приходная накладная”, “Авансовый отчет”.

Для оформлення операцій передачі в експлуатацію придбаних МШП використовують документ “Ввод в эксплуатацию”. При передачі МШП в експлуатацію, вони списуються з балансу з подальшою організацією оперативного обліку за місцями експлуатації та за відповідальними особами протягом терміну фактичного використання цих предметів.

У показниках електронної форми обирають операцію “Ввод в эксплуатацию МБП” і вказують матеріально відповідальну особу (з довідника “Места хранения”), в підзвіті якої вони будуть знаходиться. Після встановлення параметру “Указать счет расходов” вибирають рахунок і статтю витрат, на яку буде списана облікова вартість МШП при проведені документа [3, с. 355-356].

В табличній частині документа вказується:

- найменування МШП, переданого в експлуатацію, елемент довідника “ТМЦ”;

- партія, по якій буде виконане списання МШП;

- кількість МШП;

- одиниця виміру;

- коефіцієнт перерахування для обраної одиниці виміру;

- ціна МШП без ПДВ;

- сума без ПДВ.

Для відображення в обліку операцій по списанню МШП використовують документ “Списание МБП”. У заголовній частині документа вказують місце зберігання з довідника “Места хранения”, а у табличній частині документа вводять перелік МШП, які списуються із зазначенням партії, по яких буде здійсненне списання кількості й облікової ціни одиниці, що списується. В графі “Остаток” відображатиметься початковий залишок МШП у загальному місці зберігання. При проведенні документ МШП списується з оперативного обліку [10, с. 140-142; 49, с. 291-294].

Отже, на даному підприємстві для обліку руху запасів застосовують програму “1С: Підприємство 7.7”. Крім того, на підприємстві додатково використовують програму “Microsoft Excel”.

Висновки до розділу 2

Проаналізувавши документи, якими згідно чинного законодавства оформлюється рух запасів, а також з'ясувавши, як на ТЗ “Електрон” відображаються в обліку запаси можна зробити такі висновки:

1. Документування операцій з обліку запасів ведеться згідно з Положенням “Про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку”, яке затверджене наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року № 88. Це Положення встановлює порядок оформлення, прийняття, відображення і зберігання у бухгалтерському обліку первинних документів, облікових реєстрів та звітності. Первинні документи складаються на бланках типових первинних форм затверджених Міністерством статистики України, а також на бланках спеціалізованих форм затвердженими міністерствами та відомствами України. Для документування господарських операцій з руху запасів використовують типові форми первинної облікової документації, затверджені наказами Держкомстату України від 21.06.1996 року № 193 та від 22.05.1996 року № 145.

На досліджуваному підприємстві первинні документи складаються у момент проведення кожної господарської операції. Інформація, яка знаходиться в первинних документах систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного і аналітичного обліку методом подвійного запису.

Документи мають важливе значення в організації і управлінні діяльністю підприємства. Суцільна та безперервна реєстрація в документах даних про всі господарські операції, які здійснюються є важливим засобом контролю за об'єктами господарської діяльності, правильним та раціональним використанням запасів підприємства.

На ТЗ “Електрон” повинен бути розроблений робочий альбом та графік документообігу, який складається з метою порядкування руху та своєчасного здійснення записів в бухгалтерському обліку на підставі первинних документів. В графіку документообігу буде відображений перелік робіт по створенню, перевірці та обробці документів, а також вказані виконавці і строки виконання робіт. Така організація обліку запасів буде більше сприяти раціональнішому їх використанню.

2. На підприємстві всі господарські операції записуються на відповідні рахунки Головної книги. Головна книга є реєстром синтетичного обліку, яка відкривається на рік. Вона призначена для щомісячного узагальнення даних поточного обліку, взаємної перевірки правильності відображення операцій на рахунках і складання фінансової звітності (звітного балансу). У Головній книзі для кожного синтетичного рахунку відводять окрему сторінку і записують початковий залишок, поточні обороти та залишок на кінець.

Аналітичний облік запасів відображають у розрізі таких субрахунків: 201 “Сировина і матеріали”, 202 “Куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби”, 203 “Паливо”, 207 “Запасні частини”, 209 “Інші матеріали” та рахунку 22 “Малоцінні та швидкозношувані предмети” в оборотно-сальдових відомостях, які складають щомісячно. Підсумки оборотно-сальдових відомостей є основою для запису даних про рух запасів в Головну книгу, оскільки на даному підприємстві не ведеться відомість 5.1 аналітичного обліку запасів.

3. Метою проведення інвентаризації є виявлення фактичної наявності матеріальних цінностей та її відповідності даним бухгалтерського обліку.

На досліджуваному підприємстві проводять інвентаризацію згідно плану, який є затверджений керівником підприємства та головним бухгалтером. А також інвентаризація проводиться обов'язково у таких випадках: перед складанням річної бухгалтерської звітності; при зміні матеріально-відповідальних осіб та в інших випадках, які передбачені Інструкцією по інвентаризації основних засобів, нематеріальних активів, товарно-матеріальних цінностей, грошових коштів і документів та розрахунків, яка затверджена Наказом Міністерства фінансів України від 11 серпня 1994р. № 69.

Інформація про фактичну наявність запасів реєструється в інвентаризаційному описі або в акті інвентаризації. На ТЗ “Електрон” в інвентаризаційному описі робляться також записи по фактичній наявності матеріальних цінностей та за даними бухгалтерського обліку, для того щоб не складати порівняльної відомості. Інвентаризаційний опис разом з висновками комісії здають у бухгалтерію.

4. Автоматизований бухгалтерський облік за допомогою програмного забезпечення скорочує трудомісткість облікових робіт в умовах постійного збільшення обсягів облікової інформації, яка підлягає збору і обробці, а також скорочує матеріальні, трудові та фінансові витрати на здійснення функцій бухгалтерського обліку. На даному підприємстві для обліку руху запасів застосовують програму “1С: Підприємство 7.7”. Крім того, на підприємстві додатково використовують програму “Microsoft Excel”.

Розділ 3

Аналіз запасів підприємства

3.1 Аналіз забезпеченості підприємства запасами

Важливий фактор розвитку та ефективності виробництва - стабільна забезпеченість підприємства запасами (матеріальними ресурсами), а також їхнє раціональне використання. Аналіз виконання плану матеріально-технічного постачання проводиться з метою з'ясування правильності визначення підприємством потреби в матеріальних ресурсах. Потреби визначаються на основі даних про заплановані обсяги виробництва продукції, нормативів та норм витрат. Також при проведенні аналізу з'ясовують чи всі потреби у привізних матеріалах забезпечені договорами з постачальниками, а також чи виконуються ці договори.

Аналіз виконання договірних зобов'язань із постачання запасів на підприємство розраховується перевіркою обґрунтованості укладених договорів на їх постачання, дотримання норм і нормативів.

Потребу в матеріальних ресурсах визначають шляхом множення норми витрачання матеріалів на виробництво одиниці продукції на запланований обсяг випуску продукції у звітному періоді [24, с. 348; 40, с. 207-208].

Норма - це завдання, яке фіксує граничну допустимі витрати конкретного матеріального ресурсу на виробництво одиниці продукції або виконання одиниці роботи [42, с. 188].

Насамперед проводиться аналіз фактичної забезпеченості підприємства матеріальними ресурсами, для цього складається розрахунково-аналітична таблиця 3.1., (додатки В, Г, З) [ 40, с. 208; 42, с. 195].

Дані з таблиці 3.1. показують, що підприємство забезпечене сировиною й матеріалами, купованими напівфабрикатами та комплектуючими виробами на 99,8%, паливом - 100%, запасними частинами - 99,4% та іншими запасами на 100,2%. Фактично на підприємство надійшло менше від планової потреби сировини й матеріалів, купованих напівфабрикатів та комплектуючих виробів на 2,4 тис. грн., запасних запчастин на 5,5 тис. грн., але при цьому надійшло більше інших запасів на 200грн.

Таблиця 3.1

Аналіз фактичного забезпечення ТЗ “Електрон” матеріальними ресурсами за 2006 рік

Вид матеріальних ресурсів	Потреба підприємства в матеріальних ресурсах (тис. грн.)	Фактичне надходження матеріальних ресурсів (тис. грн.)	Відхилення від потреб на постачання матеріальних ресурсів (тис. грн.)	Коефіцієнт забезпечення (%)
1	2	3	4	5
Сировина й матеріали, куповані напівфабрикати та комплектуючі вироби	1060,0	1057,6	- 2,4	99,8
Паливо	7,9	7,9	-	100
Запасні запчастини	905,2	899,7	- 5,5	99,4
Інші запаси	68,0	68,2	+ 0,2	100,2
Разом	2041,1	2033,4

Подобные документы

• Облік, аудит та аналіз виробничих запасів підприємства

  Оцінка динаміки, складу і структури виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності їх використання. Особливості їх документального оформлення, аналітичного, синтетичного та управлінського обліку. Організація процесу контролю і аудиту запасів.
  
  дипломная работа [2,0 M], добавлен 08.06.2015
  

• Облік та аналіз виробничих запасів на сільскогосподарських підприємствах

  Економічний зміст виробничих запасів. Нормативно-правова база, що регулює питання обліку виробничих запасів. Методика аналізу виробничих запасів на підприємстві. Напрями вдосконалення обліку та підвищення ефективності використання виробничих запасів.
  
  дипломная работа [152,5 K], добавлен 11.07.2008
  

• Облік наявності та використання виробничих запасів

  Економічна сутність запасів, класифікація та оцінка. Організація обліку виробничих запасів на підприємстві. Документальне оформлення їх наявності, руху та вибуття, синтетичний та аналітичний облік, проведення інвентаризації. Удосконалення обліку запасів.
  
  курсовая работа [1,2 M], добавлен 05.03.2014
  

• Організація і методика обліку та аналізу виробничих запасів підприємства

  Нормативна база та характеристика документів з обліку і аудиту виробничих запасів та їх руху на підприємстві. Використання інформаційних систем та комп'ютерної технології для контролю основних фондів. Вплив рівня резервів на продуктивність організації.
  
  дипломная работа [377,6 K], добавлен 11.02.2011
  

• Аналітичний облік запасів та синтетичний облік запасів. Основні засоби

  Сутність і види запасів підприємства. Аналітичний бухгалтерський облік виробничих запасів. Умови правильної організації обліку запасів. Відображення в обліку операцій з надходження та витрачання виробничих запасів. Основні засоби: класифікація та оцінка.
  
  контрольная работа [34,6 K], добавлен 07.04.2011
  

• Особливості обліку та аналізу матеріальних запасів підприємства на прикладі ЗАТ "Символ"

  Сутність матеріальних запасів підприємства. Мотиви створення матеріальних запасів та їх функціональне призначення. Методи оцінки вибуття матеріальних запасів. Бухгалтерський облік матеріальних запасів ЗАТ "Символ". Інвентаризація матеріальних цінностей.
  
  дипломная работа [127,1 K], добавлен 01.10.2010
  

• Облік матеріальних запасів

  Економічна сутність матеріальних запасів, їх класифікація й оцінка. Порядок обліку матеріальних запасів на складі. Облік надходження та витрат виробничих запасів. Відмінності зарубіжної практики обліку запасів. Відображення запасів у фінансовій звітності.
  
  курсовая работа [613,8 K], добавлен 13.12.2010
  

• Облік виробничих запасів на підприємстві

  Поняття виробничих запасів як активів підприємства, особливості їх класифікації. Нормативно-правова база обліку виробничих запасів. Організація обліку надходження та наявності виробничих запасів. Головні шляхи удосконалення обліку виробничих запасів.
  
  курсовая работа [81,9 K], добавлен 10.12.2014
  

• Виробничі запаси - облік та аналіз

  Облік та аналіз виробничих запасів підприємства в сучасних умовах господарювання. Виробничі запаси в системі управління оборотними активами підприємства. Методика економічного, бухгалтерського аналізу використання виробничих запасів підприємства.
  
  дипломная работа [100,2 K], добавлен 12.06.2008
  

• Облік виробничих запасів

  Теоретичні основи побудови обліку та класифікація виробничих запасів підприємства. Аналіз ефективності використання виробничих запасів на підприємстві ВП "Старинська птахофабрика Нова" ВАТ МХП, а також загальні рекомендації щодо вдосконалення їх обліку.
  
  дипломная работа [554,8 K], добавлен 18.11.2010
  

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам