У процесі аналізу вивчають динаміку і напрямок зміни витрат на обслуговування, виконання кошторису з кожного виду витрат, визначають відхилення від кошторису і причини відхилень, підраховують непродуктивні витрати, перевіряють обґрунтованість розподілу витрат між товарною продукцією та незавершеним виробництвом, окремими видами продукції і розробляють заходи для використання резервів.

Динаміку витрат аналізують, зіставляючи фактичні та планові витрати в абсолютній сумі і на одну гривню обсягу виробництва продукції за кожним видом витрат протягом кількох звітних періодів. Для перевірки обґрунтованості зміни динаміки витрат залежно від зміни обсягу виробництва і визначення економії або перевитрати під впливом цього фактора необхідно визначити частку умовно-постійних і умовно-змінних витрат. Для цього застосовують засоби: вищої і нижчої точок обсягу виробництва, графічний, найменших квадратів та інші, які базуються на вивченні статистичних даних про обсяг виробництва і витрати на нього.

У складі витрат на обслуговування виробництва та управління найбільшу питому вагу мають витрати на утримання та експлуатацію обладнання. За економічним змістом ці витрати є основними, а за зв'язками з обсягом виробництва вони здебільшого є змінними.

Таблиця 3.13 - Аналіз витрат на обслуговування виробництва

Для виявлення економії або перевитрат фактичні витрати за кожною статтею порівнюють із плановими, а також із плановими, перерахованими на фактичний обсяг продукції. Умовно-змінні витрати порівнюють з фактичними в динаміці за кілька звітних періодів і в такий спосіб, оцінюють динаміку зміни витрат, абсолютну й відносну економію або перевитрату, виявляють резерви зниження витрат (табл. 3.13).

Резерв зниження невиправданих відносних перевитрат за кошторисом статті «Витрати на утримання і використання обладнання» становить 14,5 тис. грн.

Цехові комплексні статті витрат відносять до умовно-постійних. Аналіз цих статей проводиться порівнянням витрат у звітному році з торішніми плановими і фактичними. При цьому виявляють відхилення за кожною статтею, визначають непродуктивні витрати та перевіряють обґрунтованість їх кошторису витрат.

Аналіз цехових витрат показує, що на підприємстві - допущено перевитрати на утримання апарату управління цеху - 3 тис. грн. на утримання будівель - 1,0 тис. грн. інші непродуктивні витрати - 30 тис. грн. Усього перевитрат було на 34 тис. грн.

Непродуктивні витрати свідчать про недоліки в організації управління і є наслідком перебоїв у постачанні сировиною, матеріалами, покупними виробами, енергією, водою, інструментами, понадпланових простоїв обладнання, незабезпеченості складськими приміщеннями. Непродуктивні витрати виключають із загальної суми.

Отже, на підприємстві - скорочення цехових невиправданих перевитрат і непродуктивних витрат є резервом зниження собівартості продукції на 34 тис. грн.

Обсяг витрат на обслуговування виробництва та управління в собівартості одиниці продукції прямо залежить не лише від кошторису та його виконання, а й від застосованої методики їх розподілу. Ці витрати розподіляють пропорційно кошторисним (нормативним) ставкам, верстато-машино-годинам роботи обладнання, техніко-економічним коефіцієнтам; витратам на обробіток, основній заробітній платі робітників-виробничників.

Порівнювання розрахунків розподілу витрат на обслуговування та управління, виконаних різними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність бази розподілу галузевим інструкціям, підрахувати вплив факторів на відхилення від плану щодо кожної калькуляційної статті в собівартості продукції.

Висновки

В дипломній роботі був розглянутий управлінський облік та проведений аналіз витрат з організації виробництва та управління. Поставлена мета була направляючою ланкою всієї роботи. Всі поставлені задачі були виконані.

Підводячи загальні підсумки зупинимося ще раз на основних моментах.

Отже, в дипломній роботі була визначена сутність витрат, їх класифікація та калькулювання в управлінському обліку, розглянуті методи поведінки витрат. Були розглянуті особливості бухгалтерських проведень з обліку витрат та калькулювання. В третьому розділі був проведений аналіз витрат з організації виробництва та управління на підприємстві.

Аналіз собівартості продукції закінчується зведеним підрахунком резервів її зниження та розробкою заходів, спрямованих на використання виявлених резервів.

Зниження собівартості одиниці продукції і витрат на 1 гривню продукції досягається двома способами:

збільшенням обсягу виробленої продукції;

ліквідацією непродуктивних витрат і невиправданих перевитрат за елементами і калькуляційними статтями, економнішим витрачанням матеріальних, трудових і грошових запасів і запровадженням прогресивних організаційних та технічних заходів підвищення ефективності виробництва.

Непродуктивні витрати й невиправдані перевитрати виявляються в процесі аналізу собівартості продукції за статтями витрат. За такого підрахунку потрібно уникати подвійного рахунку однакових резервів; виключити економію витрат, одержану внаслідок невиконання конкретних заходів, урахувавши її негативний вплив на ефективність виробництва продукції. Необхідно забезпечити максимальну порівнянність показників за часом, у просторі, максимальну єдність методики оцінки та обрахунку обсягу виробництва.

В дипломній роботі обчислено собівартість продукції.

За планового обсягу реалізації в цінах підприємства 8323 тис. грн та планового прибутку від реалізації 1625 тис. грн, собівартість реалізованої продукції становить 6698 тис. грн, а планова собівартість товарної продукції з урахуванням зміни планових залишків нереалізованої продукції на початок і кінець року - зменшується на 10%.

Маючи розрахунковий рівень собівартості товарної продукції, обчислюється планове завдання щодо її зниження проти минулого звітного періоду і розробляється план організаційно-технічних заходів, який ще забезпечить це зниження.

Міра ефективності використання матеріальних, трудових і грошових засобів з найбільшою повнотою розкривається під час вивчення собівартості товарної продукції, бо об'єктом аналізу стають ресурси підприємства, використані для основної діяльності, так Порівняння фактичної собівартості з плановою показало, що це відхилення виникло під впливом таких факторів: І) зміни обсягу продукції; 2) зміни структури виробленої продукції; 3) зміни рівня витрат (за рахунок зміни кількості використаних матеріалів, цін на сировину і матеріали). Рівень виконання плану виробництва товарної продукції збільшився на 1,19%;

Абсолютна величина загальної суми постійних витрат не змінюється зі зростанням обсягів виробництва продукції. Проте на одиницю продукції постійні витрати змінюються обернено пропорційно зростанню обсягу виробництва. Так, випуск продукції збільшився у 8,5 раз, а постійні витрати на одиницю продукції зменшились у 8,5 раз. Змінні витрати в собівартості всього випуску зростають прямо пропорційно обсягу виробництва, тобто в собівартості одиниці продукції вони становлять постійну величину.

Планом передбачалось знизити проти минулорічної собівартість виробу А на 25,9%, і виробу Б - на 0,71 %. Підприємство не виконало планового завдання зі зниження собівартості одиниці продукції виробу А і перевиконало цей показник щодо виробу Б.

Підприємство зробило перевитрати за всіма статтями, крім покупних напівфабрикатів. Загальна сума перевитрат проти минулорічних становить 7,03 %, і проти планових - 9,8 %.

На виготовлення одиниці виробу матеріальні витрати зросли на 109 грн. За рахунок кількості використаних матеріалів підприємство допустило перевитрати на 150,8 грн. Загальний резерв зниження втрат становить 242,4 грн.

Підприємство знизило транспортно-заготівельні витрати щодо сировини та матеріалів на 0,1 %, та збільшило їх щодо покупних виробів і напівфабрикатів на 0,2 %, фактичні транспортно-заготівельні витрати щодо покупних виробів і напівфабрикатів вищі за планові на 0,20 %.

Отже, якби підприємство не допустило перевищення транспортно-заготівельних витрат, воно змогло б додатково знизити собівартість продукції на 11,6 (6,3 + 3,7 + 1,4 + 0,2) тис. грн.

Підприємство допустило перевитрату з оплати праці на суму 114,0 тис. грн., базовий фонд заробітної плати - 1413 тис. грн; середній темп зростання продуктивності праці за планом 103 %, фактичний - 107%. Темп приросту обсягу виробництва продукції за звітний рік становить 1,19%. Абсолютна перевитрата фонду заробітної плати -75,9 тис. грн (1525,8 - 1449,9). Розрахунок показує, що керівники підприємства допустили перевитрату фонду заробітної плати на загальну суму перевитрат - 77,1 тис. грн.

Порівнювання розрахунків розподілу витрат на обслуговування та управління, виконаних різними способами, дає можливість вибрати найоптимальніший варіант, перевірити відповідність бази розподілу галузевим інструкціям, підрахувати вплив факторів на відхилення від плану щодо кожної калькуляційної статті в собівартості продукції.

На підставі проведеного аналізу окремих факторів, що вплинули на собівартість продукції, підрахуємо резерви зниження витрат. (див. Додаток В)

Резерви надпланового зниження собівартості продукції становлять 422,1 тис. грн, або 6,22 % (422,1 : 6783 * 100) планової собівартості, тобто витрати на одну гривню продукції могли б становити 79,09 коп. проти 84,06 коп. нині. Це великий резерв.

Вирішальною умовою використання виявлених резервів зниження собівартості продукції є підвищення продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу. Запровадження нової техніки, комплексної механізації та автоматизації виробничих процесів, удосконалення технології, запровадження прогресивних видів матеріалів, ліквідація втрат, удосконалення планування, обліку й аналізу витрат забезпечуватимуть використання наявних резервів і зниження собівартості продукції.

Для того щоб домогтися успіхів у майбутньому і не витрачати зайвого часу на виявлення резервів збільшення обсягу продукції і зниження собівартості за минулі періоди, необхідно систематично вести стратегічний оперативний, внутрігосподарський, порівняльний і функціонально-вартісний аналізи.

Список використаних джерел

1. Адамс Р. Основы аудита: Пер. с англ. / Под ред. Я.В. Соколова. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1995.-398с.

2. Аудит: Практическое пособие / А. Кузьминский, Н. Кужельний, Е. Петрик; Под ред. А. Кузьминского. - К.: «Учетинформ», 1996. - 283 с.

3. Афанасьев В С. Давид Рикардо. - М.: Экономика, 1988. - 128 с.

4. Бабо А. Прибыль. - М.:Прогресс, 1993. - 175 с.

5. Байдаков В.Л., Нуралиев С.Г. 1С: Бухгалтерия для Windows. Методики использования. - М.: Фирма «1С». 1995. - 200 с.

6. Бутинець Ф.Ф. та ін. Бухгалтерський управлінський облік. Навчальний посібник для студентів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит» / Бутинець Ф.Ф., Чижевська Л.В., Герасимчук Н.В. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 448 с.

7. Н.Бутинець Ф.Ф. Аудит: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. - 2-е вид., перераб. та доп. - Житомир: ПП «Рута», 2002. - 672 с.

8. Бутинець Ф.Ф. Теорія бухгалтерського обліку : Підручник для студентів вузів спеціальності 7.050106 «Облік і аудит», / 2-е вид., доп. та перероб.- Житомир: ЖІП, 2000. - 640 с.

9. Голов С.Ф. Управлінський бухгалтерський облік. - К.: «Скарби», 1998.- 378с.

10. Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: навчальний посібник/ Під редакцією Кужельного М.В. - 5-те вид., доп. перероб. - К.: А.С.К.., 1998.- 223 с.

11. Деньга С.М. Облік і аналіз затрати доходів і фінансових резільтатів торгових підприємств: Дис. к.е.н. - 08.06.04.- «Бухгалтерський облік, аналіз та аудит». - К.; 1997. - 190 с.

12. Драгун Л., Виниченко Л. Основные направления развития функций аудита // Бухгалтерский учет и аудит. Научно-практический журнал. - № 3. - 2003. -С. 59-62.

13. Економічний аналіз: Навч. посібник / М.А. Болюх, В.З. Бурчевський, М.І. Горбатюк та ін.; За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченко, - Вид. 2-ге, перероб. і доп. - К.: КНЕУ, 2003. - 556с

14. Завгородній В.П. Бухгалтерський облік в Україні: Навч.-практ. посібник.- 4-те вид., доп. та перераб.- К.: А.С.К., 1999. - 864 с.

15. Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999р. № 996-XIV зі змінами і доповненнями // Спеціальний додаток до тижневика «Дебет-Кредит». - 2000. - С. 14.

16. Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств» у редакції Закону України від 22.05.1997 р. №283/97ВР зі змінами та доповненнями // Баланс.- 2001р.-№43(376).

17. Климко Г.Н., Нестеренко В.П. та ін. Основи економічної теорії: політекономічний аспект. Підручник. - 2-ге вид., перероб. і допов. - К.: Вища шк. - Знання, 1997. - 743 с. іл.

18. Козлова Е.П., Бабченко Т.Н., Смородинова Н.С. Бухгалтерский учет. Практическое пособие для бухгалтеров кооператоров, предприятий, общественных организаций, совместных предприятий. - М.: Финансы и статистика, 1991. - 240 с. ил.

19. Конституція України. - К.: Парламент. вид-во, 1997. - 99 с.

20. Костюк П.А. Словарь бухгалтера. -3-е изд. перераб. и доп. - Мн.: Вісш. Шк.,1990. - 240 с.

21. Кузьминский А.Н. Теория бухгалтерского учета: Учебник. - К.: Высшая школа, 1990. - 311 с.

22. Макконнелл К.Р., Брю С.Л. Экономикс: принципы, проблемы, политика. Пер. с англ. 11-го изд. К., Хагар-Демос, 1993. - 785 с. табл. граф.

23. Медведев В.А. Политическая экономия: Учебник для вузов. - М.: Политиздат, 1988. - 735 с.

24. Методичні рекомендації з формування собівартості продукції (робіт, послуг) у промисловості (затверджених наказом Державного комітету промислової політики України від 2 лютого 2001 р. N 47 ) // CD-довідник «Ліга: консультант бухгалтера»-К.: ІАЦ «Ліга», 2001. - №7(19).

25. Мних С.В. Економічний аналіз. Підручник. - К.: центр навчальної літератури, 2003. - 412с.

26. Наказ Мінстату України № 193 «Про затвердження типових форм первинних облікових документів з обліку сировини та матеріалів» від 21 червня 1996 року. - http://www.liga.kiev.ua.

27. Николаев В. Что такое управленческий учет \\ БОСС № 4 - 2001. - С.21.

28. Палий В.Ф., Соколов Я.В. Теория бухгалтерского учета: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1984. - 279 с. ил.

29. Пархоменко В.М. Стандартизація бухгалтерського обліку в Україні. Нормативи. Коментарі. - К.: Фірма «1С Україна», 2000. - 372 с.

30. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 3 «Звіт про фінансові результати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99р. № 87 зі змінами і доповненнями // Спеціальний додаток до тижневика «Дебет-Кредит». - 2000. - С.33.

31. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. №87 // Спеціальний додаток до тижневика «Дебет-Кредит». - 2000. - С. 79.

32. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 15 «Дохід». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 29.11.99р. №290 зі змінами і доповненнями // Спеціальний додаток до тижневика «Дебет-Кредит». - 2000. - С. 76.

33. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 16 «Витрати». Затверджене наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99р. №318 зі змінами і доповненнями // Спеціальний додаток до тижневика «Дебет-Кредит». - 2000. - С. 79.

34. Понтелейчук Л. Напоминание об учете представительских расходов // Бизнес - Бухгалтерия. Право. Налоги. Консультации. - 2000. - № 27 (390), С. 33.

35. Пояснювальна записка до річного звіту ВАТ ЦГЗК за 2000 рік. - Кр. Ріг: ЦГЗК. - 2001. - 38 с.

36. Пупко Г.М. Аудит и ревизия: Учеб. пособие. - Мн.: Мисанта, 2002. - 429 с.

37. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности: учеб. пособие. - 2-е изд. - М.: ИНФРА - М, 2004. - 272с.

38. Савицкая Г.В. Анализ хозяйственной деятельности предприятия: 3-е изд., перераб. И доп.- Мн.: ИП «Эксперспектива», «Новое издание», 1999.- 498с.

39. Савицька Г.В. Економічний аналіз діяльності підприємства: навч. посіб. - К.: Знання, 2004. - 654с.

40. Сироткіна М. Впровадження систем бухгалтерського обліку. Проблеми і рішення. - http://www.consulting.ru

41. Сопко В.В. Бухгалтерський облік: Навч. Посібник.- 2-ге вид., перероб і доп.- К.: КНЕУ, 1999. - 500 с.

42. Сопко В.В., Завгородній В.П. Організація бухгалтерського обліку, економічного контролю та аналізу: Підручник.- К.: КНЕУ, 1999. - 260 с. іл.

43. Стреляный А. Учет и оформление представительских расходов коммерческого предприятия // Все о бухгалтерском учете. - 2000. - № 119 (544), С. 4.

44. Суржик В.Г. Управлінський та фінансовий облік - інформаційна база фінансового менеджменту // Фінанси України. - 1998. - № 6. С 63.

45. Трусов А.Д. Калькулирование себестоимости продукции и комплексных производств. - М.: Финансы и статистика, 1983. - 204 с.

46. Хорнгерн Ч., Фостер Дж. Бухгалтерский учет: управленческий аспект: Пер. с англ. / Под ред. Соколова Я.В.- М.: Финансы и статистика, 1995.- 416 с.

47. Чацкис Е.Д., Лысюк А.Н. Бухгалтерский учет. Основа теории и практики. - Д.: Сталкер, 1999. - 272 с.

48. Шевченко Є.І. Облік витрат та калькулювання собівартості продукції на підприємствах видавничої галузі // Розвиток науки про бухгалтерський облік. Збірник тез та текстів виступів на науковій міжнародній конференції. Частина ІІІ. - Житомир: ЖІТІ, 2000. - 196 с.

49. Шеремет А.Д., Суйц В.П. Аудит: Учебное пособие. - М.: ИНФРА - М, 1995. - 240с.

Додаток А

Дані за січень-лютий ц.р.

Необхідно розподілити загальновиробничі витрати, використовуючи за базу розподілу основну заробітну плату виробничих робітників.

Розрахунок розподілу загальновиробничих витрат

Додаток Б

Розрахунок коефіцієнто-машино-годин роботи обладнання для виробу

Кошторисні (нормативні) ставки витрат по утриманню та експлуатації машин та обладнання розраховуються як добуток кількості коефіцієнто-машино-годин, необхідних для виробництва відповідних виробів, на планову собівартість однієї коефіцієнто-машино-години. На виріб А вони становлять 0,68 грн. (31 x 0,025).

Додаток В

Підрахунок резервів зниження собівартості продукції