ВСТУП

Сучасний стан розвитку економіки України характеризується рядом чинників, які зумовлюють прискорення інфляційних процесів, погіршення платіжної дисципліни, зростання заборгованості підприємств і негативно впливають на рівень управління розрахунками суб'єктів підприємницької діяльності. Однією з причин такого стану є неефективна інформаційна система управління розрахунковими операціями, важливими складовими якої є облік, аналіз та контроль розрахунків.

Необхідність реформування бухгалтерського обліку, аналізу і контролю операцій з грошовими коштами та розрахунків підприємств сфери послуг обумовлено чинниками, найважливішими з яких є:

ь формування ринкової економіки, наслідком чого є докорінна зміна функціональної ролі облікової та контрольно-аналітичної складових в системі управління фінансово-господарською діяльністю суб'єктів господарювання;

ь прийняття Закону "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що започатковує перехід до нової системи бухгалтерського обліку із застосуванням міжнародних стандартів і сприяє інтеграції України у світове співтовариство;

ь необхідність оперативного вирішення проблеми прискорення розрахунків в умовах кризи неплатежів, яка є надзвичайно актуальною для вітчизняної економіки.

Розпочате в Україні реформування бухгалтерського обліку призвело до позитивних зрушень у вітчизняній економіці, які стосуються, перш за все, перегляду концептуальних засад обліку, фінансового аналізу і контролю діяльності суб'єктів ринку. Формування ринкового механізму змінює характер облікових та контрольно-аналітичних процедур, які охоплюють як внутрішні, так і зовнішні економічні відносини суб'єктів економіки. В зону інтересів потрапляють вертикальні і горизонтальні інформаційні взаємозв'язки суб'єктів господарської діяльності.

За таких умов надзвичайно підвищується роль обліку, аналізу та контролю як основних взаємопов'язаних складових інформаційної системи управління фінансово-господарською діяльністю підприємства.

Результати дослідження нормативно-правової бази, теоретичних та практичних аспектів обліку, аналізу і контролю розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг свідчить, що дана проблема перебуває у зоні постійної уваги як законотворчих органів, так і відповідних міністерств та відомств. Розгляду окремих питань присвячено праці відомих вчених і провідних фахівців з обліку, аналізу та контролю. Разом з тим, можна стверджувати, що до цього часу повною мірою не реалізовано комплексний підхід до створення ефективної інформаційної системи управління розрахунками з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг на основі застосування сучасних інформаційних технологій.

Отже, актуальність теми дипломної роботи обумовлено відсутністю комплексних підходів до організації і методики контролю в інформаційній системі управління розрахунків з покупцями і замовниками, що є однією з причин неефективного використання монетарних активів підприємств сфери послуг в умовах становлення ринкових економічних відносин в Україні.

Метою дипломної роботи є розробка пропозицій з удосконалення організації та методики контролю розрахунків з покупцями і замовниками в системі управління підприємств послуг на основі застосування сучасних інформаційних технологій.

Для досягнення визначеної мети дипломного дослідження передбачається вирішення наступних задач:

дослідження теоретичних аспектів обліку, аналізу і контролю розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг в умовах ринкових економічних відносин на основі вивчення спеціальної літератури;

аналіз нормативно-правового забезпечення управління розрахунками з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг в умовах реформування економіки України;

здійснення аналізу та оцінка стану бухгалтерського обліку розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг;

оцінка організації та методики аналізу розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг підприємств;

дослідження організаційно-методичних аспектів контролю і ревізії розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг;

розробка пропозицій щодо організації та методики контролю і ревізії в інформаційній системі управління розрахунками з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг в умовах застосування сучасних комп'ютерних технологій.

Предметом дипломного дослідження є організація і методика обліку, аналізу та контролю в інформаційній системі управління розрахунками з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг.

При виконанні дипломної роботи застосовано загальнонаукові і спеціальні методи дослідження. Особливого значення у вирішенні поставлених питань набули такі загальнонаукові методи, як аналіз, синтез, абстрагування, конкретизація, моделювання. Спеціальні методи (групування, порівняння, балансовий метод, метод коефіцієнтів тощо) застосовувались переважно в економічному аналізі розрахунків з покупцями і замовниками, дослідженні стану обліку, аналізу та контролю розрахунків з покупцями і замовниками, обгрунтуванні розроблених пропозицій щодо удосконалення організації та методики контролю та ревізії розрахунків з покупцями і замовниками підприємств сфери послуг.

Дипломну роботу виконано на матеріалах ТОВ "Атланта ЛТД" міста Києва. Період дослідження 2005-2007 рр.

1. ЕКОНОМІЧНА СУТНІСТЬ РОЗРАХУНКІВ З ПОКУПЦЯМИ І ЗАМОВНИКАМИ

1.1 Економічна сутність розрахунків з покупцями і замовниками

Процес купівлі-продажу товарів, надання послуг, а також виконання різного роду зобов`язань супроводжується різноманітними розрахунками та платежами. Платежами супроводжується і процеси розподілу та перерозподілу грошових коштів. Сукупність усіх платежів утворює грошовий оборот.

Грошовий оборот - представляє собою прояв сутності грошей у їх русі. Охоплюючи процеси розподілу й обміну, грошовий оборот перебуває під впливом стадій виробництва та споживання. Тривалий виробничий процес, який потребує збільшення виробничих запасів, призводить до збільшення платежів, пов`язаних з їх придбанням. Збільшення трудомісткості продукції сприяє зростанню платежів, пов'язаних з оплатою праці. Прямі і зворотні зв'язки між виробництвом і споживанням здійснюються через стадії розподілу й обміну за допомогою грошового обороту.

Особливе місце займає грошовий оборот у процесі реалізації продукції. За умов товарного виробництва продукт окремого виробника, призначений для споживання іншим суб`єктом господарювання, може дійти до споживача і дати право виробнику на отримання іншого продукту тільки після його оплати.

Оборот грошей супроводжує обмін товарів і послуг, коли здійснюється оплата товару і гроші переходять від покупця до продавця. У загальній грошовій масі розрізняють активні гроші, що в кожний момент беруть участь в обороті, і пасивні (кошти на рахунках суб'єктів господарювання, кошти населення, інші фонди накопичення і зберігання), що є лише потенційним платіжним засобом.

Отже, маса грошей, яка перебуває в обігу, завжди менша за загальну кількість грошей на суму коштів фондів накопичення і споживання.

Гроші перебувають в обороті у двох формах: готівковій і безготівковій. Отже, грошові розрахунки можуть набирати як готівкової, так і безготівкової форми. Класифікацію розрахунків за різними ознаками наведено на рис. 1.1.

Рис.1.1. Класифікація розрахунків суб'єктів підприємницької діяльності [32]

Безготівковим грошовим розрахункам суб'єкти підприємницької діяльності, як правило, віддають перевагу. Це пояснюється тим, що за умови використання безготівкової форми утворюється значна економія витрат на здійснення розрахунків. Широкому застосуванню безготівкових розрахунків сприяють банківські установи, які відіграють важливу роль у розподілі та перерозподілі фінансових ресурсів.

Сферу готівкових і безготівкових розрахунків розмежовано. Готівкова форма розрахунків застосовується при обслуговуванні населення. У готівковій формі здійснюється виплата заробітної плати, матеріального заохочення, дивідендів, пенсій, грошової допомоги. Отримуючи грошові доходи, населення витрачає їх на купівлю товарів, продуктів харчування, оплату послуги і здійснення інших платежів.

Безготівкові розрахунки - це грошові розрахунки, які здійснюються за допомогою записів на рахунках у банках, коли гроші (кошти) списуються з рахунку платника і переказуються на рахунок одержувача коштів [7].

Між готівковою і безготівковою формами розрахунків існує тісний зв'язок. Так, одержуючи виручку за реалізовану продукцію в безготівковій формі, підприємство повинно отримати в установленому порядку в банківській установі готівку для виплати заробітної плати, покриття різних витрат, на господарські потреби тощо. У цьому випадку гроші, що надійшли в безготівковій формі, можуть бути отримані в банку в формі готівки.

Більшість комерційних підприємств, зокрема і ТОВ "Атланта ЛТД", здійснюють розрахунки переважно у безготівковій формі.

У класифікації безготівкових розрахунків слід розрізняти розрахунки за товарними операціями, яким присвячено дане дипломне дослідження, і розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за товарними операціями пов'язані з реалізацією продукції, виконанням робіт, наданням послуг. Вони становлять переважну частину всього грошового обороту в державі й обслуговують поточну фінансово-господарську діяльність підприємств. Від організації розрахунків за товарними операціями залежать розрахунки за нетоварними операціями.

Розрахунки за нетоварними операціями пов'язані з фінансовими операціями з кредитною системою та бюджетами різних рівнів, зі сплатою фінансових санкцій. Ці розрахунки здійснюються після реалізації продукції, тобто за результатами завершення кругообігу коштів підприємства.

Організація безготівкових розрахунків передбачає їх здійснення записом (переказуванням) коштів з рахунку покупця (платника коштів) на рахунок постачальника (одержувача коштів) або заліком взаємних розрахунків між покупцем і постачальником продукції.

За економічним змістом організація безготівкових розрахунків виходить за межі суто технічних операцій, пов'язаних зі списанням і зарахуванням коштів на рахунки клієнтів у банківській установі.

Безготівкові розрахунки здійснюються в різних формах (рис.1.2).

Рис. 1.2. Форми безготівкових розрахунків [32]

Різні форми розрахунків пов'язані з використанням різних видів розрахункових документів.

Розрахункові документи готує постачальник або платник, а в окремих випадках - банк. Розрахунковий документ - це відповідно оформлений документ на переказ грошових коштів. Використовуються наступні форми безготівкових розрахунків: платіжними дорученнями; платіжними вимогами-дорученнями; чеками; акредитивами; векселями; інкасовими дорученнями (розпорядженнями).

Правові основи організації безготівкових розрахунків у господарському обороті регламентуються законодавчими та інструктивними документами. Національний банк України виступає як методичний центр щодо розробки форм і засобів розрахунків у народному господарстві, правил документообороту, організації банківського контролю за проведенням розрахунків.

Суб'єкти підприємницької діяльності (юридичні та фізичні особи) для зберігання коштів і здійснення всіх видів банківських операцій відкривають рахунки в банках на власний вибір і за згодою цих банків.

Кожне підприємство може відкривати два і більше поточних рахунка у національній валюті та рахунки в іноземній валюті.

Відкриваючи рахунки підприємству, установа банку повідомляє про це податковий орган за місцем реєстрації власника рахунку та Національний банк протягом трьох робочих днів із дня відкриття рахунку. Операції за рахунками здійснюються тільки після отримання повідомлення від податкового органу про взяття цих рахунків на облік.

За наявності двох поточних рахунків у національній валюті власник рахунків протягом трьох робочих днів із дня відкриття або закриття кожного наступного рахунку визначає один із них як основний (для обліку заборгованості, яка стягується в безспірному порядку) і повідомляє його номер податковому органу за місцем реєстрації та банкам, в яких відкрито додаткові рахунки в національній та рахунки в іноземній валютах. У свою чергу, банки, у яких відкрито додаткові рахунки в національній або іноземній валютах, також протягом трьох робочих днів повідомляють про це банк, в якому відкрито основний рахунок.

Підприємства та їхні відокремлені підрозділи можуть мати наступні рахунки в національній валюті:

· поточні рахунки, що відкриваються для зберігання грошових коштів та здійснення всіх видів банківських операцій;

· бюджетні рахунки, що відкриваються підприємствам, яким виділяються кошти за рахунок державного або місцевого бюджетів для цільового їх використання;

· кредитні рахунки, що відкриваються в будь-якій установі банку, яка має право видавати кредити ;

· депозитні рахунки, що відкриваються власником рахунку в установі банку на визначений строк. Кошти на депозитні рахунки переказуються з поточного рахунку і після закінчення строку зберігання повертаються на нього ж. Відсотки на депозитні вклади перераховуються на поточний рахунок або зараховуються на поповнення депозиту. Проведення розрахункових операцій та видача коштів готівкою з депозитного рахунку забороняється.

Ефективність функціонування економіки в цілому і кожного окремого підприємства залежить значною мірою від організації розрахунків.

Перший принцип безготівкових розрахунків стосується обов'язкового зберігання підприємствами та установами грошових коштів на рахунках в установах банку. Правовою базою для реалізації цього принципу є угода між підприємством і банком щодо розрахунково-касового обслуговування.

Другий принцип полягає в тому, що підприємствам надано право вибору установи банку для відкриття рахунків усіх видів за згодою банку.

Третій принцип - принцип самостійного вибору підприємствами форми розрахунків та закріплення їх у своїх договорах та угодах. Установи банків можуть тільки пропонувати своїм клієнтам застосовувати ту чи іншу форму розрахунків, ураховуючи специфіку діяльності та конкретні умови, які можуть скластися в процесі розрахунків.

Четвертий принцип - кошти з рахунку підприємства списуються за розпорядженням його власника. Ураховуючи можливість відкриття кількох рахунків, суб'єкт підприємницької діяльності визначає один з рахунків як основний. На ньому здійснюється облік заборгованості, яка списується безспірно.

П'ятий принцип стосується відкриття рахунків. Поточні рахунки підприємствам - суб'єктам підприємницької діяльності відкривають установи банків тільки за умови повідомлення про це податкового органу.

Шостий принцип полягає в терміновому здійсненні платежів. Момент здійснення платежу має бути максимально наближеним до часу відвантаження товарів, виконання робіт, надання послуг.

Сьомий принцип - платежі здійснюються в межах залишків коштів на рахунках платника або в межах наданого банківського кредиту.

Отже, розрахунки з покупцями і замовниками можуть здійснюватися в формі як готівкових, так і безготівкових розрахунків.

1.2 Класифікація розрахунків з покупцями і замовниками

Розглянемо детальніше форми безготівкових розрахунків:

Платіжне доручення - це письмове доручення власника рахунку перерахувати відповідну суму зі свого рахунку на рахунок одержувача коштів [7].

Платіжне доручення банк приймає тільки в межах коштів на розрахунковому рахунку, крім доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, обов'язкових платежів і внесків до державних цільових фондів. Розрахунки платіжними дорученнями мають ряд позитивних сторін у порівнянні з іншими формами розрахунків, а саме: відносно простий і швидкий документооборот; прискорення руху коштів; можливість використання даної форми розрахунків за нетоварних платежів.

Розрахунки платіжними дорученнями здійснюються за такою схемою (рис.1.3).

Рис. 1.3. Розрахунки платіжними дорученнями

1 - постачальник відвантажує продукцію (виконує роботи, послуги);

2 - постачальник виставляє рахунок-фактуру за продукцію, роботи, послуги;

3 - покупець подає до банку, що його обслуговує, платіжне доручення;

4 - банк покупця списує з його рахунка кошти;

5 - банк покупця повідомляє покупця - власника рахунка про списання коштів;

6 - банк покупця передає електронним зв'язком або надсилає платіжне доручення на відповідну суму до банку постачальника;

7 - банк постачальника (одержувача коштів) зараховує кошти на рахунок постачальника;

8 - банк постачальника повідомляє постачальника про надходження коштів на розрахунковий рахунок випискою з розрахункового рахунка.

Платіжні вимоги-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин. Верхня частина - вимога підприємства-постачальника до підприємства-покупця сплатити вартість товару, виконаних робіт, послуг. Нижня частина - доручення покупця (платника грошових коштів) банку, який його обслуговує, переказати належну суму коштів з його рахунку на рахунок постачальника. Цей розрахунковий документ заповнює постачальник (одержувач грошових коштів) і направляє покупцеві (платнику коштів). Покупець (платник коштів), коли він згоден оплатити товар (роботи, послуги), заповнює нижню частину цього документа і направляє його у свій банк (банк, який його обслуговує) для переказу акцептованої суми на розрахунковий рахунок постачальника [7].

Розрахунок за допомогою платіжної вимоги-доручення здійснюється за схемою, яку характеризує рис. 1.4.



Рис. 1.4. Розрахунки платіжними вимогами-дорученнями.

1 - постачальник відвантажує продукцію покупцеві;

2 - разом з документами на відвантажену продукцію постачальник передає платіжну вимогу-доручення на оплату;

3 - покупець передає платіжну вимогу-доручення в банк, який його обслуговує, для переказу коштів;

4 - банк покупця (платника коштів) списує з рахунка покупця кошти;

5 - банк покупця сповіщає випискою покупця - власника рахунка про списання коштів з його розрахункового рахунка;

6 - банк покупця направляє в банк постачальника платіжну вимогу-доручення;

7 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника (одержувача коштів);

8 - банк постачальника сповіщає постачальника (власника рахунка) про надходження коштів на рахунок (випискою з розрахункового рахунка).

Розглянута форма розрахунків сполучає розрахунки платіжними дорученнями і платіжними вимогами-дорученнями. Позитивні її якості полягають у такому: вона більше відповідає фінансовим та господарським інтересам постачальників і покупців; зміцнює договірні відносини в господарстві; прискорює оформлення розрахункових документів; платіж здійснюється за згодою платника після попередньої перевірки розрахункових і товарно-транспортних документів постачальника.

У розрахунках між підприємствами досить часто застосовуються розрахункові чеки. Для отримання готівки з рахунків у банківських установах використовуються грошові чеки. Розрахунковий чек - це документ стандартної форми з дорученням чекодавця своєму банкові переказати кошти з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника чека (одержувача коштів). Грошові чеки застосовуються тільки для отримання підприємствами з рахунків у банківських установах готівки для виплати заробітної плати, премій і винагород, дивідендів, коштів на відрядження, на господарські витрати [7].

Платником по чеку завжди є банк або інша кредитна установа. Право чекодавця - звертатися до банку з вимогою щодо оплати чека; обов'язок банку - виконати цю вимогу, виходячи з угоди між банком і клієнтом Банк сплачує готівкою або безготівковим переказом коштів з рахунку чекодавця на рахунок пред'явника чека.

Розрахунок чеком здійснюється за схемою, наведеною на рис. 1.5.

Чекова форма розрахунків має певні переваги перед іншими формами. Це, передовсім, відносна швидкість розрахунків і надходження коштів на рахунок постачальника, що сприяє зменшенню дебіторської заборгованості. Принциповими недоліками такої форми розрахунків є недостатня гарантія платежу, оскільки на рахунку чекодавця може не бути потрібних коштів; неможливість розрахунків чеками на велику суму; складність оформлення чека.



Рис. 1.5. Розрахунки за допомогою чеку

1 - постачальник передає товар покупцеві;

2 - покупець передає чек постачальнику;

3 - постачальник передає чек у свій банк;

4 - банк постачальника направляє чек для оплати в банк покупця;

5 - банк платника списує кошти з рахунка покупця товару;

6 - банк платника повідомляє платника про списання коштів;

7 - банк платника переказує банку постачальника відповідні кошти;

8 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

9 - банк постачальника повідомляє постачальника про зарахування коштів на його рахунок.

Акредитив - це розрахунковий документ із дорученням однієї кредитної установи іншій здійснити за рахунок спеціально депонованих коштів оплату товарно-транспортних документів за відвантажений товар. Акредитив застосовується в розрахунках між постачальниками і покупцями. Документи постачальника оплачуються банком тільки на умовах, передбачених в акредитивній заяві покупця. Існує кілька видів акредитивів: покритий, непокритий, відзивний, безвідзивний [7].

Використання акредитивної форми розрахунків обумовлюється в угоді між постачальником і покупцем, в якій указують конкретні умови розрахунків за акредитивом, строк його дії, вид акредитиву, спосіб його виконання, банк постачальника і покупця.

Підставою для відкриття акредитива платником є повідомлення постачальника про готовність до відвантаження товару. Для відкриття акредитива платник подає в банк заяву встановленого зразка з необхідними реквізитами (номер договору, згідно з яким відкривається акредитив; термін чинності акредитива; рахунок платника і банк, який його обслуговує; документи, згідно з якими здійснюються виплати за акредитивом; строк їх подання; вид акредитива та сума акредитива).

Закриття акредитива в банку постачальника здійснюється за заявою постачальника щодо відмови від дальшого використання акредитива до закінчення терміну його чинності; після закінчення терміну чинності акредитива; за заявою покупця про відкликання акредитива повністю або частково. Акредитив закривається в день отримання повідомлення від банку-емітента. Невикористана сума акредитива повертається банку платника для зарахування на рахунок, з якого депонувалися кошти. Схему здійснення рахунків з використанням акредитивної форми наведено рис. 1.7.

Акредитивна форма розрахунку дає постачальнику впевненість, що відвантажений товар буде своєчасно оплачено. Для постачальників (одержувачів коштів) акредитивна форма розрахунків надійна, відносно проста і приваблива, оскільки гарантує оплату. Покупцям розрахунки з використанням акредитива не вигідні, бо на певний час кошти вилучаються з обороту, що погіршує фінансове становище підприємств-покупців.

Вексельна форма розрахунків представляє собою розрахунки між постачальником (одержувачем коштів) і покупцем (платником коштів) з відстрочкою платежу, які оформлюються векселем.

Вексель - це письмове безумовне зобов'язання, боргова розписка стандартної форми, що дає право її власнику вимагати сплати визначеної у векселі суми від особи, яка видала вексель, у відповідний строк і у відповідному місці. Векселі на основі взаємної довіри суб'єктів ринкових відносин функціонують в обігу як розрахунковий засіб, боргове зобов'язання та як різновид цінних паперів, що має значні переваги над паперовими грішми. Ці особливості накладають специфічний відбиток на сферу обігу векселів у порівнянні з іншими цінними паперами. Зокрема, векселі не знецінюються, в обігу перебувають визначений договором час, скорочують потреби в готівці, зменшують витрати грошового обороту і прискорюють його.

Рис. 1.6. Розрахунок з використанням акредитива

1- покупець доручає банку, що його обслуговує, відкрити акредитив;

2 - банк покупця відкриває акредитив;

3 - банк покупця сповіщає покупця про відкриття акредитива;

4 - банк покупця повідомляє банк постачальника про відкриття акредитива постачальнику на конкретну суму;

5 - банк постачальника сповіщає постачальника про відкриття акредитива;

6 - відвантаження товару;

7 - покупець повідомляє банк про виконання умови акредитива, тобто дає наказ на розкриття акредитива;

8 - банк покупця переказує банку постачальника суму коштів з акредитива;

9 - банк постачальника зараховує кошти на рахунок постачальника;

10 - банк постачальника повідомляє про це свого клієнта.

Предметом вексельного зобов'язання можуть бути тільки гроші. Векселі, що застосовуються в господарському обороті, різняться за емітентом, угодами, які вони обслуговують, суб'єктом, що здійснює оплату, наявністю застави, порядком оплати, можливістю передавання іншій особі, місцем платежу, формою пред'явлення та іншими ознаками. В Україні найпоширенішими формами векселів є простий та переказний векселі [7]. Обіг простого векселя здійснюється за схемою наведеною на рис. 1.7, переказного - на рис. 1.8.

Рис. 1.7. Розрахунки простими векселями

1 - векселедавець (покупець) передає вексель;

2 - власник векселя (ремітент) пред'являє вексель до акцепту;

3 - векселедавець погашає вексель і передає його ремітенту;

4 - власник векселя (ремітент) вручає погашений вексель векселедавцеві.



Рис. 1.8. Розрахунки переказними векселями

1 - підприємство А трасує переказний вексель на користь банку з метою погашення кредиту;

2 - банк надає підприємству суму кредиту;

3 - підприємство А відвантажило товар підприємству Б;

4 - банк пред'являє підприємству Б вексель для акцепту;

5 - трасат сплачує гроші банку за векселем.

Головною формою готівкових розрахунків підприємства є касові операції. Касові операції підприємства пов'язані як з прийняттям, так і з видачею готівки. Порядок ведення касових операцій регламентується НБУ і поширюється на всі підприємства незалежно від форм власності і виду діяльності, а також на фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності [8].

Усі підприємства, які мають поточні рахунки в банку, зобов'язані саме там зберігати свої кошти. Отримувати готівку з власного рахунку, як зазначалось, підприємства можуть не тільки на заробітну плату, матеріальне заохочення, на відрядження та загальногосподарські витрати, а й на інші цілі (розрахунки за сировину, матеріали, товари тощо).

Отримання готівки з поточного рахунку здійснюється з використанням грошового чека. Виписуючи грошовий чек, підприємство тим самим дає розпорядження банку видати вповноваженій особі зазначену в чекові суму готівки. При оформленні чека не допускається виправлень, які можуть поставити під сумнів його достовірність.

Усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою, встановлюються ліміти залишку готівки в касі. Цей ліміт для кожного підприємства визначається комерційними банками за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, відстані його від установи банку, розміру касових оборотів, установлених строків і порядку передавання готівки в банк.

Підприємства мають право мати в своїх касах готівку в межах лімітів. Ліміти касових залишків за необхідності протягом року можуть бути переглянуті. До встановлення ліміту каси на поточний рік діє ліміт попереднього року.

Здачу надлишкової готівки підприємства проводять у порядку та у строки, встановлені відповідною установою банку. Ця готівка зараховується на їхні рахунки. Коли ліміту залишку готівки взагалі не встановлено, наявну в касі готівку наприкінці дня треба здати в банк.

Приймання готівки касами підприємств проводиться за відповідно оформленими (підписаними головним бухгалтером або особою, ним уповноваженою) прибутковими касовими ордерами. Видача готівки касами підприємств здійснюється за видатковими касовими ордерами або за належно оформленими платіжними (розрахунково-платіжними) відомостями. Усі надходження й видачі готівки в національній валюті підприємства реєструють у касовій книзі. Приймання та облік готівки підприємствами сфери торгівлі, громадського харчування та послуг, тобто здійснення розрахунків з населенням, проводиться із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг. Записи до касової книги проводяться касиром після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом. Щоденно, наприкінці робочого дня касир виводить залишок грошей у касі на наступне число і передає до бухгалтерії як звіт. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

На кожному підприємстві у встановлені керівником строки (але не рідше одного разу на квартал) проводиться ревізія каси. Залишок готівки в касі звіряється з даними обліку за касовою книгою. Відповідальність за дотримання касової дисципліни покладається на керівників підприємств, головних бухгалтерів і касирів.

2. ТЕХНІКО-ЕКОНОМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ПІДПРИЄМСТВА

2.1 Аналіз основних техніко-економічних показників

Об'єктом дослідження було обрано приватне підприємство "Атланта ЛТД".

ТОВ "Атланта ЛТД" відноситься до підприємств сфери послуг, а саме воно надає бухгалтерські, аудиторські та консультаційні послуги з питань комерційної діяльності та управління.

Підприємство ТОВ "Атланта ЛТД" створене згідно з законодавством України та рішенням засновника 12 березня 2005 року.

ТОВ "Атланта ЛТД" є юридичною особою, має самостійний баланс, розрахунковий і валютний рахунки в установах банку, печатку і штамп зі своїм найменуванням. У своїй діяльності підприємство керується Конституцією України, кодексами, законами та іншими актами законодавства України, а також статутом.

Діяльність підприємства визначається його статутом, який складається з загальних правових та економічних основ організації і діяльності ТОВ "Атланта ЛТД" Основними цілями діяльності підприємства є мобілізація та залучення юридичних і фізичних осіб до активної діяльності по інвестуванню в економіку України капіталовкладень, в тому числі у вільно конвертованій валюті, а також одержання прибутку.

Мета та предмет діяльності підприємства:

Підприємство створюється для здійснення інвестиційної, виробничої, торговельної та іншого роду господарської діяльності, виконання робіт та надання послуг як на території України, так і за кордоном з метою одержання прибутку в інтересах Учасників.

Основними видами діяльності підприємства є:

діяльність у сфері бухгалтерського обліку і аудиту (КВЕД 74.12.0);

адвокатська діяльність (КВЕД 74.11.1);

комерційної діяльності та управління (КВЕД 74.14.0);

ремонт і перероблення одягу (КВЕД 52.74.1);

рекламна діяльність (КВЕД 74.40.0);

дослідження кон'юнктури ринку та виявлення суспільної думки (КВЕД 74.13.0).

інші види діяльності, що відповідають меті створення підприємства та не заборонені чинним законодавством України.

Для здійснення своєї статутної діяльності підприємство має право: здійснювати як в Україні, так і за кордоном угоди та інші юридичні акти і договори, в тому числі кредитні, вексельні з українськими та іноземними суб`єктами права; самостійно продавати і передавати товари іншим юридичним і фізичним особам, обмінювати, здавати і брати в оренду, надавати безкоштовно в строкове користування чи в оренду належні йому будівлі, споруди, обладнання, інвентар і сировину, інші матеріальні цінності та кошти, а також списувати їх з балансу.

Прибуток підприємства, що утворюється з надходжень від його господарської діяльності, після розрахунків з державним бюджетом та відрахувань у передбачені установчим договором та цим статутом фонди, використовується відповідно до рушення засновника, якщо інше не передбачено Зборами Учасників і чинним законодавством України.

Для забезпечення діяльності підприємства за рахунок внесків Учасників створюється його статутний фонд у розмірі 50800 гривень, який формується в розмірах, порядку та в строки, визначенні рішенням засновника. Внески можуть вноситися грошима, цінними паперами, майном, майновими і немайновими правами, використання яких необхідно для організації та діяльності підприємства.

Вищим органом підприємства є Засновник.

Виконавчо-розпорядчим органом підприємства є Директор, який здійснює керівництво поточної діяльності підприємства. Директор керує оперативною діяльністю і включає вирішення питань, пов`язаних з укладанням договорів без довіреності діє від імені підприємства, представляє його в установах, підприємствах, організаціях як в Україні, так і за кордоном відповідно до діючого законодавства, розпоряджається майном підприємства, здійснює будь-які угоди, відкриває у банках розрахунковий та інші рахунки, визначає склад і обсяг відомостей, що є комерційною таємницею та порядок їх захисту. В установленому порядку приймає на роботу і звільняє з роботи персонал підприємства, вирішує питання стимулювання праці, видає накази і розпорядження, обов`язкові для персоналу підприємства.

Директор підприємства має заступника, компетенція якого встановлюється Директором підприємства. Компетенція головного бухгалтера визначається діючим законодавством.

Заступник Директора підприємства та інші працівники підприємства несуть відповідальність за стан роботи на відповідальних ділянках роботи підприємства незалежно від персональної відповідальності Директора за діяльність підприємства в цілому.

Організаційна структура підприємства наведена на рис. 2.1.

Рис. 2.1. Організаційна структура ТОВ "Атланта ЛТД "

Як видно з рис. 2.1. одним зі структурних підрозділів є бухгалтерія, яка є самостійним структурним підрозділом.

ТОВ "Атланта ЛТД " здійснює оперативний, фінансовий і податковий облік результатів своєї діяльності, веде статистичну звітність, порядок ведення яких визначається відповідним законодавством і здійснюється бухгалтерською службою. Організація документообороту в товаристві встановлюється Директором підприємства.

Відповідно за стан обліку, своєчасне представлення бухгалтерської та іншої звітності покладається на головного бухгалтера підприємства, компетенція якого визначена чинним законодавством.

На підприємстві розроблені посадові інструкції працівників, в яких визначені їх обов'язки, права і відповідальність.

Виходячи з того, що основною метою діяльності підприємства є одержання прибутку, то важливого значення набуває аналіз основних техніко-економічних показників підприємства.

Динаміка ресурсів ТОВ "Атланта ЛТД " за 2005-2007 роки наведена в табл. 2.1. і на рис. 2.2.

Таблиця 2.1. Динаміка ресурсів ТОВ "Атланта ЛТД " за 2005-2007 рр.

№ з/п	Показники	2005	2006	2007	Відхилення 2007р.(+,-)
					Від 2005р.	Від 2006р.
					абс.	відн. (%)	абс.	відн. (%)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Основні засоби, тис.грн.	1430,3	681,1	757,7	-672,6	-47,03	76,6	11,25
2	Нематеріальні активи, тис.грн.	9,1	22,2	23,6	14,5	159,34	1,4	6,31
3	Середня вартість активів, тис.грн.	6875,4	3437,7	3271,9	-3603,5	-52,41	-165,8	-4,82
4	Середня вартість власного капіталу, тис.грн.	2265,7	1078,9	1043	-1222,7	-53,97	-35,9	-3,33
5	Середньооблікова чисельність працівників, осіб	34	26	28	-6	-17,65	2	7,69
6	Фондовіддача, тис. грн.	2,30	1,73	3,95	1,65	71,58	2,22	128,7
7	Продуктивність праці	80,68	37,68	89,14	8,46	10,49	51,46	136,5
8	Оборотність оборотних активів	1,2	2,8	3,3	2,10	175,00	0,50	17,86

Рис. 2.2. Динаміка ресурсів ТОВ "Атланта ЛТД " за 2005 - 2007 рр.

З наведених вище даних видно, що за останні 2 роки ресурсний потенціал підприємства значно зменшився. Так, основні засоби в 2007 році порівняно з 2005 роком зменшились на 672,6 тис. грн. (47,0%), середня сума активів в 2007 році склала 3271,9 тис. грн, що на 3604 тис. грн. (52,4%) менше ніж в 2005 році. Сума власного капіталу також постійно зменшується - в 2006 році порівняно з 2005 роком вона знизилась на 1223 тис. грн. (54,0%), а порівняно з 2006 роком - на 35,9 тис. грн. (3,3%). В той же час нематеріальні активи постійно збільшуються протягом досліджуваного періоду: в 2007 році вони склали 23,6 тис. грн., що на 14,5 тис. грн. (158%) більше за 2005 рік і на 1,4 тис. грн. (6,3%) більше за 2006 рік.

Динаміка показників фінансових результатів діяльності ТОВ "Атланта ЛТД " за 2005 - 2007 рр. наведена в табл. 2.2 і рис. 2.3.

З табл. 2.2 можна зробити висновки, що з кожним роком показники фінансово-господарської діяльності ТОВ "Атланта ЛТД" змінюються під впливом зовнішніх та внутрішніх факторів, причому, як в позитивному, так і в негативному напрямках.

Таблиця 2.2. Динаміка показників фінансових результатів діяльності ТОВ "Атланта ЛТД"за 2005 - 2007 рр.

№ з/п	Показники	2005	2006	2007	Відхилення 2007р.(+,-)
					Від 2005р.	Від 2006р.
					абс.	відн. (%)	абс.	відн. (%)
1	2	3	4	5	6	7	8	9
1	Дохід від реалізації, тис.грн.	3291,7	1175,6	2992	-299,7	-9,10	1816,4	154,5
2	Чистий дохід від реалізації, тис.грн.	2743,1	979,7	2495,9	-247,2	-9,01	1516,2	154,7
3	Собівартість реалізованої продукції, тис.грн.	1148,1	546,7	1680,9	532,8	46,41	1134,2	207,4
4	Валовий прибуток, тис.грн.	1595	433	815	-780	-48,90	382	88,22
5	Рівень валового прибутку, %	48,5	36,8	27,2	-21,3	-43,92	-9,6	-26,09
6	Інші операційні доходи, тис.грн.	74,6	58	96,3	21,7	29,09	38,3	66,03
7	Інші операційні витрати, тис.грн.	116,8	96,5	316,4	199,6	170,8	219,9	227,8
8	Рівень витрат операційної діяльності, %	29,1	34,4	29,3	0,2	0,69	-5,1	-14,83
9	Інші доходи, тис.грн.	88,5	70,4	32,6	-55,9	-63,16	-37,8	-53,69
10	Інші витрати, тис.грн.	133,3	110,2	228,9	95,6	71,72	118,7	107,7
11	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування, тис.грн.	667	106,1	-162,1	-829,1	-124,3	-268,2	-252,7
12	Чистий прибуток, тис.грн.	466,9	74,8	-162,1	-629	-134,7	-236,9	-316,7



Рис. 2.3. Динаміка показників фінансових результатів діяльності ТОВ "Атланта ЛТД" за 2005 - 2007 рр.

Проаналізувавши зміну показників, можна побачити, що дохід (виручка) від реалізації продукції у 2007 році зменшилася у порівнянні з 2005 роком на 299,7 тис.грн. або 9,1%, але збільшилася в порівнянні з 2006 роком на 1816,4 тис.грн. або 154,5%. Теж саме сталося і з валовим прибутком, який зменшився у порівнянні з 2005 роком на 780,0 тис.грн. або 48,9%, але збільшився на 382,0 тис.грн. або 88,2% у порівнянні з 2006 роком.

Але разом з цим значно зменшується обсяг чистого прибутку, а в 2007 році підприємство замість отримання прибутків несе значні збитки, що є наслідком зменшення доходів та збільшення витрат діяльності. Про це свідчать такі дані: чистий прибуток у 2007р. зменшився у порівнянні з 2005р. на 629 тис.грн. (134,7%), у порівнянні з 2006р. на 236,9тис.грн. (319,7%). Разом з тим, рівень валового прибутку у 2007 році зменшився у порівнянні з 2005 та 2006 рр. на 43,9% та 26,1% відповідно; а рівень витрат операційної діяльності у 2007р. збільшився у порівнянні з 2005р на 0,7% та зменшився на відміну від 2006р. на 14,8%, тобто темп зменшення валового прибутку випереджає темп зменшення витрат, що є негативним для діяльності підприємства.

Всі наведені вище показники свідчать про не досить ефективну фінансово-господарську діяльність підприємства. На наш погляд, це сталось внаслідок зменшення в досліджуваний період ресурсного потенціалу підприємства: зменшуються всі види активів (окрім нематеріальних активів), кількість робітників підприємства. Тому, виходячи з того, що загальний обсяг активів та власного капіталу є досить вагомим, ТОВ "Атланта ЛТД" слід більше уваги приділяти ціновій політиці та її управлінню.

2.2 Аналіз фінансового стану

В результаті проведеного дослідження було встановлено, що на підприємстві ТОВ "Атланта ЛТД"фінансовий аналіз не проводиться, за винятком, коли аналіз показників фінансового стану здійснює аудиторська фірма. Тому пропонуємо підприємству здійснювати аналіз фінансового стану за наступною методикою. Розглянемо основні етапи аналізу даного процесу на прикладі ТОВ "Атланта ЛТД".

Етапи аналізу фінансового стану підприємства сфери послуг [39]:

1. Оцінка динаміки та структури економічного потенціалу підприємства.

2. Аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства.

3. Оцінка ділової активності підприємства.

4. Оцінка рентабельності підприємства.

Економічний потенціал підприємства визначається загальною величиною джерел фінансування і дорівнює вартості засобів, що знаходяться у його розпорядженні. Наявні ресурси підприємство розміщує у власних активах, які характеризують обсяг, склад і структуру його майнового потенціалу. Фінансовий потенціал визначається обсягом, складом і структурою джерел фінансування (пасивів) підприємства. Обґрунтованість розміщення фінансових ресурсів в активах є одним з основних принципів забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємства. Загальний аналіз економічного потенціалу грунтується на застосуванні методичних прийомів вертикального та горизонтального аналізу і спрямовується на оцінку динаміки активів, власного капіталу і зобов'язань за абсолютною величиною, складом і структурою. Для загального аналізу економічного потенціалу застосовується інформація, що міститься у балансі підприємства.

Оцінка динаміки та структури економічного потенціалу підприємства представлена у додатку 1 та на рис. 2.4., 2.5.

Рис. 2.4. Структура активів ТОВ "Атланта ЛТД" за 2005-2007 рр.

Дані таблиці 2.3 вказують на загальне зменшення економічного потенціалу ТОВ "Атланта ЛТД" в 2007р. порівняно з 2005 р. на 3603,5 тис. грн. (або 52,41%) та з 2006 на 165,8 тис. грн.. (або на 4,82%). що є негативною тенденцією в розвитку підприємства і свідчить про зниження його ринкової вартості. В той же час позитивно можна оцінити зростання частки оборотних активів в загальній сумі активів підприємства в 2007 р. порівняно з 2005 на 2,58 пп., але порівняно з 2006 р. цей показник зменшився на 0,86 пп. В загальній вартості оборотні активи в 2007 р. зменшились порівняно з 2005 р. на -2328,7 тис. грн. (50,58%) і з 2006 р. на 145,0 тис. грн. (5,99%). Найбільшу питому вагу в загальній сумі активів в 2007 р. серед оборотних активів займають запаси - 37,14%, дебіторська заборгованість - 29,04%, грошові кошти - 3,01. Це є негативним показником діяльності підприємства, тому що загальна сума швидколіквідних активів не перевищує вартості запасів підприємства, які не можна одразу погасити зобов'язання підприємства.

Рис. 2.5. Динаміка пасивів ТОВ "Атланта ЛТД"за 2005-2007 р.р.

Щодо структури капіталу підприємства, то можна зробити висновок, що за досліджуваний період вона майже не змінилась: в 2007 р. порівняно з 2005 зміни не перевищують 3 пп., а в порівнянні з 2006 р. зміни відбувались в межах 1 пп. Можна зробити висновки, що в структурі капіталу підприємства найбільшу питому вагу займають поточні зобов'язання - 64,01%, власний капітал - 31,88% і довгострокові зобов'язання - 3,67%, що є нормальними показниками для підприємств сфери послуг.

Наступним етапом аналізу фінансового стану є аналіз фінансової стійкості і платоспроможності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД" за аналізований період. Система показників платоспроможності та фінансової стійкості, наведена в табл. 2.4, дозволяє оцінити здатність підприємства відшкодувати поточні борги у визначені терміни, фінансову незалежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування, мобільність власного капіталу, здатність капіталу утворювати активи, заборгованість підприємства тощо.

Таблиця 2.4. Алгоритм розрахунків показників платоспроможності і фінансової стійкості підприємства [39]

Найменування показника	Математична модель	Джерело інформації (форми фінансової звітності)	Умовні позначення
Коефіцієнти платоспроможності
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кабс)	Кабл=		ГК- грошові кошти ПФІ - поточні фінансові інвестиції ДР - дебіторська заборгованість та кошти у розрахунках ОА - оборотні активи ПЗ - поточні зобов'язання
Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшвл)	Кшвл=
Коефіцієнт поточної ліквідності (Кпл)	Кпл=
Коефіцієнти фінансової стійкості
Коефіцієнт автономії (Кавт)	Кавт=		К - власний капітал ВБ - валюта балансу ВОК - власний оборотний капітал ОЗЗАЛ - основні засоби за залишковою вартістю З - зобов'язання
Коефіцієнт маневрування власного капіталу (Кман)	Кман=
Коефіцієнт питомої ваги власного оборотного капіталу в оборотних активах (Кпвк)	Кпвк=
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів (Крв)	Крв=
Коефіцієнт фінансової стійкості (Кфс)	Кфс=

Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспроможності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД" за 2005-2007рр. представлена у таблиці 2.5.

Таблиця 2.5. Динаміка коефіцієнтів фінансової стійкості і платоспроможності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД"

Найменування показника	Роки	Критичне значення	Відхилення (+;-) від
	2005	2006	2007		2005	2006	Критичного значення
Коефіцієнт абсолютної ліквідності, %	2,64	4,25	4,70	20,00	2,05	0,45	-15,30
Коефіцієнт швидкої ліквідності, %	61,79	57,61	50,07	70,00	-11,71	-7,54	-19,93
Коефіцієнт поточної ліквідності, %	105,19	108,80	108,63	150,00	3,44	-0,16	-41,37
Коефіцієнт фінансової автономії, %	33,52	31,77	33,38	50,00	-0,14	1,61	-16,62
Коефіцієнт маневрування власного капіталу, %	45,96	46,69	37,47	60,00	-8,50	-9,22	-22,53
Коефіцієнт питомої ваги власного оборотного капіталу в оборотних активах, %	23,01	21,07	17,41	25,00	-5,60	-3,65	-7,59
Коефіцієнт реальної вартості основних засобів, %	20,80	19,81	23,16	10,00	2,35	3,35	13,16
Коефіцієнт фінансової стійкості, %	50,43	46,57	47,76	120,00	-2,67	1,19	-72,24

Як видно з розрахунку табл. 3.5 у 2007 році покращились показники абсолютної ліквідності на 2,05% і 0,45% в порівнянні з 2005 р. і 2006 р. відповідно і поточної ліквідності - на 3,44 з 2005р. Що характеризує покращення платоспроможності підприємства і можливість погасити свої поточні зобов'язання. Хоча негативним є погіршення показника швидкої ліквідності - на 11,71% і 7,54% (за рахунок зменшення дебіторської заборгованості), а також значне відставання показників від критичних значень. Так, абсолютна ліквідність менше нормального значення на 15,30%, швидка - на 19,93%, поточна - на 41,37%.

Щодо показників фінансової стійкості підприємства, то вони теж значно відрізняються від критичних значень. Так, коефіцієнт фінансової автономії, що характеризує питому вагу власного капіталу в загальному обсязі капіталу підприємства, знаходиться на рівні 33%, коли критерій складає 50%. Показник маневрування власного капіталу (частка оборотного капіталу в загальній сумі власного капіталу підприємства) менше свого критичного значення на 22,53%. Відношення власного капіталу і зобов'язань (коефіцієнт фінансової стійкості) значно менше нормального рівня - на 72.24%. Тільки коефіцієнт реальної вартості основних засобів перевищує своє критичне значення на 13,16%, хоча, це теж є негативним фактором в фінансовому стані підприємства.

Проведемо інтегральну оцінку підрахованим показникам платоспроможності та фінансової стійкості методом відстані до еталону, де за еталон візьмемо критичні значенні відповідних показників:



Інтегральний коефіцієнт відстані від еталону свідчить про значне відхилення показників фінансової стійкості і платоспроможності ТОВ "Атланта ЛТД" від критичних значень, що характеризує загальний незадовільний фінансовий стан підприємства. Головними шляхами до покращення фінансового стану є збільшення швидколіквідних активів підприємства (грошових коштів, дебіторської заборгованості), а також зменшення поточних зобов'язань.

Наступним етапом аналізу фінансового стану є оцінка рентабельності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД" за аналізований період. Для аналізу рентабельності застосовують наступну систему показників (табл. 2.6).

Оцінка рентабельності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД"за 2005-2007рр. представлена у таблиці 2.7.

Таблиця 2.6. Система показників рентабельності підприємства [39]

Найменування показника	Математична модель	Джерело інформації (форми фінансової звітності)	Умовні Позначення
Операційна рентабельність (Род)	Род=		ФРОД - фін. результат від операційної діяльності Д - доход від реалізації продукції ЧП - чистий прибуток - середньорічна вартість активів - середньорічна вартість власного капіталу - середньорічна вартість оборотних активів - середньорічна вартість активів
Загальна рентабельність (Рз)	Рз=
Чиста рентабельність (Рч)	Рч=
Рентабельність активів (Ра)	Ра=
Рентабельність власного капіталу (Рк)	Рк=
Рентабельність оборотних активів (Роа)	Роа=
Рентабельність запасів (Рз)	Рз=

Таблиця 2.7. Динаміка коефіцієнтів рентабельності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД"

Найменування показника	Роки	Відхилення від 2007 р. від
	2005	2006	2007	2005	2006
				Абсолют-не, пп.	Віднос-не, %	Абсолют-не, пп.	Віднос-не, %
1	2	3	4	5	6	7	8
Рентабельність операційної діяльності, %	45,59	12,75	19,75	-25,84	-56,68	7,00	54,90
Загальна рентабельність, %	20,26	9,02	-2,24	-22,50	-111,06	-11,26	-124,83
Чиста рентабельність, %	14,18	6,36	-3,15	-17,33	-122,21	-9,51	-149,53
Рентабельність активів, %	6,79	2,17	-4,87	-11,66	-171,72	-7,04	-324,42
Рентабельність власного капіталу, %	20,25	6,84	-11,35	-31,60	-156,05	-18,19	-265,94
Рентабельність оборотних активів, %	10,14	3,09	-11,02	-21,16	-208,68	-14,11	-456,63
Рентабельність запасів, %	24,85	6,65	-14,31	-39,16	-157,59	-20,96	-315,19

Як видно з даних табл. 2.7. всі показники рентабельності зменшуються протягом 2005-2006 років, а в 2007 році фінансовим результатом діяльності підприємства був збиток. Отже, можна зробити висновок, що підприємство неефективно використовує свої активи і власний капітал, не отримує прибутку від своєї діяльності, що є наслідком незадовільного фінансового стану підприємства.

Наступним етапом аналізу фінансового стану є оцінка ділової активності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД" за аналізуємий період. Ділова активність підприємства оцінюється за показниками інтенсивності використання засобів, які умовно поділяються на коефіцієнти навантаження і оборотності (табл. 2.8). Показники навантаження застосовуються при аналізі інтенсивності використання економічного потенціалу або необоротних активів підприємства. Показники оборотності характеризують інтенсивність використання оборотних активів та власного капіталу.

Оцінка ділової активності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД"за 2005-2007рр. представлена у табл. 2.9.

Таблиця 2.8. Система показників ділової активності підприємства [39]

Найменування показника	Математична модель	Джерело інформації (форми фінансової звітності)	Умовні Позначення
Коефіцієнт навантаження активів (КНа)	КНа=		Д - доход від реалізації продукції
Коефіцієнт навантаження необоротних активів (КНна)	КНна=		- середньорічна вартість активів - середньорічна вартість необоротних активів
Коефіцієнт навантаження основних засобів (Кноз)	КНоз =		- середньорічна вартість основних засобів - середньорічна вартість оборотних активів - середньорічна вартість активів - середньорічна вартість грошових коштів - середньорічна вартість дебіторської заборгованості - середньорічна вартість власного капіталу
Коефіцієнт оборотності оборотних активів у кількості оборотів (КОоа)	КОоа =
Коефіцієнт оборотності грошових коштів у кількості оборотів (Когк)	КОгк=
Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості у кількості оборотів (Кодз)	КОдз=
Коефіцієнт оборотності запасів у кількості оборотів (Коз)	КОз=
Коефіцієнт обо-ротності власного капіталу (Кок)	КОк=
Тривалість операційного циклу	ТОЦ=	-
Тривалість фінансового циклу	ТФЦ=	-

Таблиця 2.9. Динаміка коефіцієнтів ділової активності підприємства ТОВ "Атланта ЛТД"

Найменування показника	Роки	Відхилення 2007 р. від
	2005	2006	2007	2005	2006
				Абсолют-не, пп.	Віднос-не, %	Абсолют-не, пп.	Віднос-не, %
Коефіцієнт навантаження активів

Страница:

•  1 
•  2 
•  3 
•  4 

дипломная работа "Облік та аудит розрахунків з покупцями та замовниками ТОВ Атланта ЛТД" скачать

Подобные документы

• Облік і контроль розрахунків з покупцями і замовниками

  Теоретико-методологічні основи обліку та аудиту розрахунків з покупцями і замовниками. Організаційно-економічна характеристика господарства Поліської дослідної станції. Мета, завдання та джерела інформації розрахунків з покупцями і замовниками, їх аудит.
  
  курсовая работа [737,5 K], добавлен 11.05.2009
  

• Шляхи удосконалення обліку і аудиту розрахунків з покупцями і замовниками на прикладі ППОСП "Світоч"

  Механізм управління дебіторською заборгованістю на підприємстві, нормативне забезпечення формування інформаційної бази; міжнародні стандарти та зарубіжний досвід. Організація обліку та аудиту розрахунків з покупцями і замовниками на П(ПО)СП "Світоч".
  
  дипломная работа [410,1 K], добавлен 04.11.2014
  

• Облік і аудит розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві

  Класифікація дебіторської заборгованості. Визначення резерву сумнівних боргів. Автоматизація обліку дебіторської заборгованості. Діюча система обліку розрахунків з покупцями і замовниками на підприємстві на прикладі ТОВ НВП "Лабораторна техніка".
  
  дипломная работа [197,8 K], добавлен 18.11.2013
  

• Облік розрахунків з покупцями та замовниками

  Обґрунтування теоретичних і практичних основ організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками, а також розробка практичних рекомендацій по вдосконаленню організації обліку розрахунків з покупцями і замовниками на підприємстві СВК "Нива".
  
  курсовая работа [1,3 M], добавлен 20.07.2011
  

• Облік розрахунків з покупцями та замовниками на підприємстві ТОВ "ЕкоМісто"

  Класифікація та первісна оцінка дебіторської заборгованості. Методи нарахування резерву сумнівних боргів. Організація первинного, аналітичного та синтетичного обліку розрахунків з покупцями і замовниками. Шляхи вдосконалення обліку на підприємстві.
  
  курсовая работа [88,2 K], добавлен 02.03.2014
  

• Організація обліку розрахунків з покупцями та замовниками в СВК "Ружинський"

  Оцінка стану економічного механізму формування розрахунків з покупцями та замовниками. Стан і вдосконалення організації бухгалтерського обліку власного капіталу в СВК "Ружинський". Програмне забезпечення обліково-аналітичного процесу підприємства.
  
  дипломная работа [1,3 M], добавлен 11.04.2012
  

• Документальне оформлення розрахунків з покупцями та замовниками

  Сутність та особливості формування первинних документів. Дослідження необхідності їх використання в процесі господарської діяльності підприємства. Виявлення проблем та недоліків під час документального оформлення розрахунків з покупцями та замовниками.
  
  статья [27,4 K], добавлен 18.12.2017
  

• Облік реалізації продукції (робіт, послуг) та розрахунків з покупцями та замовниками

  Особливості обліку реалізації продукції і розрахунків з покупцями та замовниками. Реалізація продукції, як економічна категорія. Порядок формування собівартості реалізації та документування господарських операцій, пов’язаних з рухом готової продукції.
  
  курсовая работа [38,8 K], добавлен 28.11.2010
  

• Облік та аудит розрахунків з дебіторами (на прикладі ТОВ "ЄС-Транс Лоджистік 928")

  Економічна сутність і значення розрахунків з дебіторами, організація обліку і аудиту розрахунків з дебіторами. Імплементація МСФЗ в обліку дебіторської заборгованості. Особливості бухгалтерського обліку і податкових розрахунків посередницьких операцій.
  
  дипломная работа [1,1 M], добавлен 16.12.2015
  

• Облік і аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами та кредиторами

  Організаційно-економічна характеристика підприємства. Синтетичний та аналітичний облік розрахунків. Аналіз розрахунків з постачальниками, покупцями, різними дебіторами і кредиторами на ЗАТ "Рівне-Борошно". Система внутрішнього контролю, методика аудиту.
  
  отчет по практике [120,7 K], добавлен 21.10.2010
  

Другие документы, подобные "Облік та аудит розрахунків з покупцями та замовниками ТОВ Атланта ЛТД"

• главная
• рубрики
• по алфавиту
• вернуться в начало страницы
• вернуться к началу текста
• вернуться к подобным работам