Удосконалення обліку фінансових результатів, як механізму формування та розподілу прибутку

облік розрахунків з бюджетом тощо.

Розповсюдження акціонерних товариств і фондових ринків в середині ХІХ ст. сприяло виникненню не тільки фінансового капіталу. Сам акціонерний капітал відокремився від його виробничого застосування. Власники капіталу стали інвесторами і доручили спеціалістам-менеджерам управляти використанням цього капіталу. Виникли відносини, що вимагали наявності звітності управлінців перед власниками з метою підтвердження ефективності управління. Але власники перетворились на акціонерів, їх акції вільно продавались і купувались. Безпосередньо власність на капітал не лише відокремилась у вигляді акцій, але й змінила правила гри через перехід акцій від одного власника до іншого. Необхідною стала публічна бухгалтерська звітність. Фінансовий облік, призначений для складання фінансової звітності, став окремим самостійним напрямом бухгалтерського обліку. Управляючі компаній через фінансову звітність повинні були показати акціонерам і потенційним інвесторам, що вкладання капіталу в компанію є надійним та вигідним, а їх робота на даній посаді заслуговує на довіру. [27]

Для того, щоб фінансова звітність була зрозумілою всім користувачам, вона повинна складатися за єдиними і загально відомими правилами. З'явилися загальноприйняті правила, які передували сучасним міжнародним стандартам бухгалтерського обліку.

Однак не можна стверджувати, що фінансовий облік не використовується для внутрішньогосподарського управління, окрім тієї інформації, яка формується в ньому в рамках вимог МСБО або національних стандартів обліку та звітності. Твердження про те, що фінансовий облік не відповідає цілям управління фінансовою діяльністю підприємства лише тому, що додатково існує управлінський облік, який формує інформацію для внутрішнього управління, помилкове. Облік завжди і у всіх його видах та формах надає інформацію для управління, формує в системі управління поряд з аналізом контур зворотного зв'язку. Але фінансовий облік обмежується управлінням лише тими процесами, для обліку яких він призначений.

Щодо податкового обліку, то основним інформаційним продуктом, який він використовує, виступають дані, які стосуються оподаткування.

Встановлення нового порядку визначення суми оподатковуваного прибутку законодавчо відокремило податковий облік від фінансового.

Якщо порівняти організацію бухгалтерського обліку в нашій країні до початку його реформування з фінансовим обліком, то можна зазначити, що традиційний бухгалтерський облік, в основному, виконував функції фінансового обліку і не був придатний для вирішення завдань внутрішньогосподарського контролю і планування. [24]

Податковий облік лише за сьогоднішніх умов податкової політики України став абсолютно окремим функціональним видом обліку. Встановивши новий порядок визначення суми оподатковуваного прибутку, законодавці відокремили податковий облік від фінансового.

Податковий облік пов'язаний з веденням додаткової і відмінної від фінансового обліку спеціальної документації та складанням податкової звітності. Цілі та користувачі фінансового і податкового обліку - різні. Норми, встановлені в податковому обліку, можуть застосовуватись в бухгалтерському обліку тільки в тому випадку, якщо вони введені до національних стандартів обліку.

Виділяють дві основні моделі співіснування підсистем бухгалтерського обліку та оподаткування (рис. 1.1).

В першій моделі система бухгалтерського обліку оформлюється та функціонує під безпосереднім впливом оподаткування.

Друга модель передбачає паралельне існування бухгалтерського та податкового обліку як двох самостійних видів діяльності, які переслідують різні цілі, але використовують єдину вихідну базу: дані первинного обліку.

Поняття "податкового обліку" в українському законодавстві відсутнє. На теоретичному рівні його можна визначити як систему збору, фіксації та обробки інформації, необхідної для правильного визначення (обчислення) податкових зобов'язань платника. [27]

Рис. 1.1 - Відносини між податковим та іншими видами бухгалтерського обліку

Податковий облік, підвладний змінам у податковому законодавстві, розвивається сьогодні своїм шляхом, а фінансовий, зберігаючи традиції і притаманний йому консерватизм, - своїм. Основні відмінності фінансового та податкового обліку наведені в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2

Порівняльна характеристика фінансового та податкового обліку

Ознака порівняння	Фінансовий облік	Податковий облік
1	2	3
1. Обов'язковість використання	Регулюється Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність", стандартами	Регламентується податковим законодавством
2. Користувачі інформації	Широке коло внутрішніх та зовнішніх користувачів	Податкова адміністрація
3. Точність інформації	Незначні відхилення у відображенні даних	Великі вимоги до точності
4. Об'єкт обліку та звітності	Підприємство в цілому	Підприємство в цілому
5. Мета обліку	Складання звітності для потреб зовнішніх користувачів	Надання інформації про нарахування та сплату податків податковим органам
6. Принципи обліку	Національні положення (стандарти) обліку (П(С)БО)	Сувора регламентація облікових процедур
7. Базова структура	Балансове рівняння: Актив = Капітал + Зобов'язання	Облік валових доходів та валових витрат
8. Часовий аспект інформації	Фіксація господарських фактів в обліку безпосередньо після їх здійснення	Формування даних не обов'язково в день здійснення операцій
9. Вимірники обліку	Грошові, трудові, натуральні	Грошові
10. Частота подання звітності	Квартальна і річна	Квартальна, річна, місячна

Продовження табл.1.2
1	2	3
12. Ступінь відпові-дальності за помилки в обліку	Адміністративна відповідальність	Адміністративна відповідальність
13. Елементи методу обліку	Використовувати обов'язково	Використовувати не обов'язково. Часто суперечить бухгалтерському обліку
14. Ступінь відкритості інформації	Інформація є відкритою, публічною	Надається тільки податковим органам, але не є комерційною таємницею
15. Порядок розрахунку фінансових результатів	Фінансовий результат визначається від усіх видів діяльності підприємства за звітний період відображається на рахунку “Результати діяльності”	Прибуток = Ско-ригований валовий доход звітного періоду - Валові витрати - Амортизаційні відрахування
16. Зв'язок з іншими науками	Заснований на власному методі	Зв'язок фактично відсутній

Існує ряд об'єктивних факторів, які не дозволяють повністю відокремити податковий облік від фінансового:

підставою для ведення обох видів обліку є одні й ті ж облікові документи, що фіксують факти здійснення господарських операцій;

робота з організації і ведення податкового обліку виконують в основному одні й ті самі працівники - бухгалтери з метою можливості використання даних бухгалтерського обліку в податкових розрахунках вносяться зміни до порядку ведення бухгалтерського обліку деяких господарських операцій. [58]

Таким чином, головна риса, яка визначає спільність всіх підсистем, полягає в тому, що на основі інформації, створюваної кожною з підсистем, приймаються управлінські рішення. Так, інформація фінансового обліку про отримані фінансові результати діяльності дозволяє зовнішнім користувачам, зокрема, інвесторам, приймати рішення про можливості здійснення інвестицій в дане підприємство. Дані податкового обліку, на основі яких визначається величина податкових зобов'язань, в кінцевому підсумку дозволяють визначити суму прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства, і порядок його розподілу.[32]

На основі даних всіх підсистем обліку приймаються головні управлінські рішення як внутрішніми, так і зовнішніми користувачами. Основним джерелом цих даних може виступати:

- інтерпретована інформація;

- податкова звітність;

- фінансова звітність.

Для прийняття управлінських рішень користувачів інформації цікавлять показники результативності фінансово-господарської діяльності, які характеризують потенційну та фактичну можливість підприємства розраховуватись по поточних зобов'язаннях, його фінансову стійкість та результативність роботи підприємств з позиції ефективності використання окремих видів ресурсів.

В загальному вигляді програму кількісного аналізу з позиції кількісної оцінки можна поділити на три типові процедури для проведення аналізу даних, створюваних кожною з підсистем обліку:

вертикальний аналіз;

горизонтальний аналіз;

побудова системи показників і аналітичних коефіцієнтів.[19]

Стійкість фінансового стану підприємства в значній мірі залежить від доцільності та правильності вкладання фінансових ресурсів в активи. Активи динамічні по своїй природі. В процесі функціонування підприємства і величина активів і їх структура постійно підлягають змінам. І найбільш загальне уявлення про якісні зміни в структурі коштів та їх джерел, а також динаміку цих змін можна отримати за допомогою вертикального і горизонтального аналізу звітності.

Вертикальний аналіз балансу показує структуру коштів підприємства і їх джерел, коли суми по окремих статтях або розділах беруться в процентному співвідношенні до валюти балансу. Можна виділити дві основні риси, які обумовлюють необхідність і доцільність проведення вертикального аналізу:

перехід до відносних показників дозволяє проводити міжгосподарські порівняння економічного потенціалу і результатів діяльності підприємств, які відрізняються розмірами використовуваних ресурсів та іншими об'ємними показниками;

відносні показники в певній мірі згладжують негативний вплив інфляційних процесів, які можуть суттєво викривити абсолютні показники фінансової звітності і тим самим заважати їх співставленню в динаміці.

Цей вид аналізу корисний також при розгляді структури доходів і витрат.

Сутність горизонтального аналізу полягає в побудові декількох аналітичних таблиць, в яких абсолютні показники доповнюються відносними темпами росту. Як правило, беруться базисні темпи росту за ряд років (суміжних періодів), що дозволяє аналізувати не тільки зміни окремих показників, а й прогнозувати їх значення. Цінність результатів горизонтального аналізу суттєво знижується в умовах інфляції.

Горизонтальний і вертикальний аналізи взаємодоповнюють один одного. Тому на практиці будують аналітичні таблиці, які характеризують як структуру звітності, так і динаміку окремих її показників. Обидва аналізи є цінними при міжгосподарських порівняннях, оскільки дозволяють порівнювати звітність різних по роду діяльності і об'ємах виробництва підприємств.

Інформаційно-аналітичну основу програми аналізу результативності господарської діяльності складає певна система показників. Існують різні класифікації системи аналітичних коефіцієнтів, які дозволяють отримати детальну характеристику фінансово-господарської діяльності підприємства. [59]

Розглянемо відповідні розділи представленої методики аналізу поетапно.

Показники оцінки фінансового стану підприємства мають бути такими, щоб усі ті, хто пов'язаний із підприємством економічними відносинами, могли одержати відповідь на запитання, наскільки на-дійне підприємство як партнер у фінансовому відношенні, а отже, прийняти рішення про економічну доцільність продовження або встановлення таких відносин з підприємством. Показники оцінки фі-нансового стану мають бути такими, щоб кожний партнер зміг зро-бити вибір, виходячи з власних інтересів.

У цілому таблиця 1.3 включає показники, призначені для детальної та всебічної оцінки фінансового стану підприємства. Од-нак це не означає, що систематичний аналіз фінансового стану під-приємства завжди має здійснюватись за всіма цими показниками.[20]

Таблиця 1.3

Класифікація та порядок розрахунку основних показників оцінки фінансового стану підприємства

Показники	Порядок розрахунку або джерело одержання вихідних даних
1	2
Показники оцінки майнового стану підприємства
Питома вага активної частини основних засобів
Коефіцієнт вибуття основних засобів	БАЛАНСОВА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ, ЯКІ ВИБУЛИ ЗА АНАЛІЗУЄМИЙ ПЕРІОД БАЛАНСОВА ВАРТІСТЬ ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ НА ПОЧАТОК ПЕРІОДУ
Показники прибутковості
Прибутковість інвестицій
Продовження табл. 1.3
1	2
Прибутковість активів
Обертання необоротних активів	ОБСЯГ РЕАЛІЗАЦІЇ__ НЕОБОРОТНІ АКТИВИ
Прибутковість операційної діяльності
Показники ліквідності та платоспроможності
Величина власного капіталу	ПІДСУМОК ЗВІТУ ПРО ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Маневреність грошових коштів	ГРОШОВІ КОШТИ ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ
Коефіцієнт покриття загальний	ОБОРОТНІ АКТИВИ_ ПОТОЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Коефіцієнт поточної ліквідності	ГРОШОВІ КОШТИ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТИ_ КОРОТКОСТРОКОВІ ПОЗИКОВІ КОШТИ
Коефіцієнт абсолютної ліквідності (платоспроможність)	ГРОШОВІ КОШТИ____ ПОТОЧНІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
Частка оборотних коштів у активах	ОБОРОТНІ АКТИВИ_ УСЬОГО АКТИВІВ
Показники фінансової стійкості та стабільності підприємства
Коефіцієнт автономії	ВЛАСНИЙ КАПІТАЛ___ МАЙНО ПІДПРИЄМСТВА
Коефіцієнт співвідношення позикових і власних коштів	ПОЗИКОВІ КОШТИ ВЛАСНІ КОШТИ
Коефіцієнт концентрації залученого капіталу	ЗАЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ______ УСЬОГО КОШТІВ ПІДПРИЄМСТВА
Коефіцієнт структури залученого капіталу	ДОВГОСТРОКОВІ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ ЗАЛУЧЕНИЙ КАПІТАЛ
Показники ділової активності
Загальне обертання капіталу	ЧИСТА ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПІДСУМОК БАЛАНСУ
Обертання матеріальних оборотних коштів	ЧИСТА ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ІІ РОЗДІЛ АКТИВУ БАЛАНСУ
Середній строк обертання дебіторської заборгованості	360 х ДЕБІТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ
Обертання кредиторської заборгованості	ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ___ КРЕДИТОРСЬКА ЗАБОРГОВАНІСТЬ
Продовження табл. 1.3
1	2
Показники рентабельності підприємства
Рентабельність продажу	ПРИБУТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ ВИРУЧКА ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ
Рентабельність основної діяльності	ПРИБУТОК ВІД РЕАЛІЗАЦІЇ ПРОДУКЦІЇ__________ ВИТРАТИ НА ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ТА ЇЇ РЕАЛІЗАЦІЮ
Рентабельність власного капіталу	ЧИСТИЙ ПРИБУТОК_____________ СЕРЕДНЯ ВЕЛИЧИНА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ
Рентабельність усього капіталу підприємства	ЧИСТИЙ ПРИБУТОК_ ПІДСУМОК БАЛАНСУ
Рентабельність змінного капіталу	ЧИСТИЙ ПРИБУТОК__________ ПІДСУМОК І РОЗДІЛУ ПАСИВУ БАЛАНСУ

Слід підкреслити, що всі показники фінансового стану підприємства перебувають у взаємозв'язку та взаємозумовленості. Тому оцінити реальний фінансовий стан підприємства можна лише на підставі використання певного комплексу показників з урахуванням впливу різних факторів.

Висновки до розділу 1

Спираючись на розглянуті теоретичні аспекти обліку та оцінки прибутку в аграрній сфері, можна зробити такі висновки:

1. Оскільки ключовими елементами в процесі визначення фінансових результатів діяльності підприємства є доходи і витрати, було визначено існування різних теорії, які відображали місце та роль доходів, витрат і результатів діяльності в системі бухгалтерського обліку. Досліджено передумови виникнення доходів, витрат і результатів діяльності в історичному аспекті з урахуванням їх ролі для управління діяльністю підприємства.

2. До визначення поняття "прибуток" існує багато підходів. Розглянувши трактування "прибутку" різних вчених, можна сказати, що чистий прибуток (збиток) - різниця між різними видами доходів та витрат підприємства за звітний період.

Отриманий підприємством прибуток є об'єктом розподілу. У розподілі прибутку можна виділити два етапи. Перший етап - це розподіл прибутку між є державою і підприємством. В результаті розподілу кожний з: учасників одержує свою частку прибутку. Другий етап - це розподіл і використання прибутку, що залишився в розпорядженні підприємства після здійснення платежів у бюджет, між учасниками створення фондів: резервного, розвитку й удосконалення виробництва, соціальних потреб і заохочення.

3. Дослідження суті фінансового та податкового обліку показало, що “фінансовий результат” є об'єктом спостереження усіх цих видів обліку. Виділення підсистем фінансового, управлінського та податкового обліку є досить умовним, оскільки всі вони формують свої дані, базуючись на одних первинних документах, використовуючи одні й ті ж елементи методу, але задовольняють потреби різних користувачів.

РОЗДІЛ 2

ОЦІНКА СТАНУ І КОНТРОЛЮ ЗА ФОРМУВАННЯМ І РОЗПОДІЛОМ ПРИБУТКУ

2.1 Облікова політика підприємства та його економічна характеристика

Товариство з обмеженою відповідальністю "СПП ЛАНА" є правонаступником сільськогосподарського виробничого підприємства "ЛАНА". Товариство з обмеженою відповідальністю "СПП ЛАНА" засновано відповідно до рішення загальних зборів засновників сільськогосподарського виробничого підприємства "ЛАНА", зареєстрованим розпорядженням Михайлівської районної ради держадміністрації № 427 від 27 листопада 1993 р. Товариство є юридичною особою, створеною шляхом реорганізації СПП й ТОВ.

Раціонально організованим сільськогосподарським підприємством можна рахувати таке, в якому максимально враховані і використані місцеві умови, також важливо дати оцінку природним умовам і місце розташуванню господарства.

Адміністративно-господарський центр ТОВ "СПП ЛАНА" розташований в с. Плодорідне Михайлівського району Запорізької області.

Якісна характеристика клімату і ґрунтового покриву дозволяє обробляти всі районуючі культури за інтенсивними технологіями.

Територія землекористування є рівнинною, яка знаходиться в зоні степової рослинності і відноситься до Михайлівського агрогрунтового району Північного Лівобережно-дніпровського степу.

На території землекористування проходять дороги загального користування з твердим покриттям, що забезпечують під'їзди до сівозмінних масивів. Транспортні умови є достатньо сприятливими для здійснення автоперевезень (підприємство знаходиться в 4 км від траси Харків -Сімферополь), але не достатньо вигідні з погляду збуту і постачання, оскільки найближчі пункти промислових центрів знаходяться в 40 км (м. Мелітополь) і в 100 км (м. Запоріжжя) від даного господарства.

Економічно вигідні перевезення залізничним транспортом, оскільки через с. Плодорідне проходить залізниця і є станція Плодорідне, де є майданчики для завантаження і вивантаження вагонів.

ТОВ "СПП ЛАНА" є підприємством, утвореним на засадах угоди громадян, шляхом об'єднання їх майнових, земельних паїв, власних коштів для підприємницької діяльності відповідно до чинного законодавства з метою отримання прибутку, нарощування виробництва сільськогосподарської та іншої продукції і товарів. Товариство є юридичною особою і здійснює свою діяльність відповідно до чинного законодавства, статуту і установчого договору. Учасники товариства несуть відповідальність в межах їх вкладів.

ТОВ "СПП ЛАНА" є власником майна, наданого йому учасниками у власність, продукції, виробленої в результаті господарської діяльності, отриманих доходів, а також іншого майна, набутого на підставах, незаборонених законодавством.

Товариство має власний баланс, розрахункові рахунки в національній й іноземній валюті. В 2002 році ТОВ "СПП ЛАНА" товариство - з іноземними інвестиціями. Підприємство здійснює свою діяльність на принципах повного госпрозрахунку, самоврядування й самофінансування, самостійно здійснює зовнішньоекономічну діяльність.

Ціль товариства - прискорити впровадження науково-технічних досягнень у сільськогосподарському виробництві; благосприяти найбільш повному задоволенню потреб підприємств, організацій, окремих громадян сільськогосподарськими продуктами, продукцією переробки, будівельними матеріалами, товарами народного споживання, а також надання побутових, торговельних, фінансових, транспортних, посередницьких послуг; поліпшення технологічних, економічних показників, вивчення споживчого попиту, забезпечення гнучкого виробництва товарів, послуг, робіт і підвищення їхньої якості. Для здійснення поставленої мети товариство забезпечує:

· виробництво, переробку й реалізацію сільськогосподарської продукції /продукція рослинництва/;

· виробництво й реалізація насіння сільськогосподарських культур;

· створення інфраструктурної бази для обслуговування сільгосптехніки, матеріально-технічне забезпечення технікою, паливно-мастильними матеріалами, запчастинами для індивідуальних, фермерських й інших господарств;

· виробництво й реалізацію будматеріалів, а також виконання пусконалагоджувальних і будівельних робіт;

· випуск і реалізація товарів народного споживання;

· вивчення споживчого попиту й надання посередницьких, юридичних послуг підприємствам, організаціям, приватним особам;

· надання кредиту для стимулювання розвитку фермерських господарств, організація посередницьких фінансових послуг;

· організація торговельних точок;

· організація навчання й стажування керівників і фахівців сільгосппідприємств і фермерських господарств за рубежем; участь у зовнішньоекономічній діяльності, здійснення внутрішніх і міжнародних автоперевезень;

· участь в організації міжнародного туристичного обслуговування.

Джерелами формування коштів і майна товариства є:

- грошові кошти, матеріальні внески;

- прибуток, отриманий від господарської діяльності;

- безоплатні або благочинні внески;

- інші джерела незаборонені законодавством.

Учасники товариства мають право:

- на отримання роботи у товаристві з урахуванням можливостей товариства і кваліфікації учасника;

- брати участь у діяльності товариства і в управлінні його справами, обирати і бути обраним до виборчих органів управління, вносити пропозиції щодо поліпшення діяльності товариства, ліквідації наслідків у роботі його службових осіб тощо;

- на отримання частки прибутку, яка підлягає розподілу між учасниками, відповідно до кількості і якості вкладеної ним праці, а також суми внесених паїв;

- отримувати інформацію про діяльність товариства, в т. ч. ознайомлюватися з даними бухгалтерського обліку і звітності;

- та ін.

Учасники товариства зобов'язані:

- дотримуватись вимог установчих документів, правил внутрішнього розпорядку, статуту, виконувати рішення і розпорядження директора і зборів;

- виконувати свої зобов'язання пере товариством;

- не розголошувати комерційної таємниці товариства.

На підприємстві існує система внутрішнього контролю, яка ефективно попереджує про виникнення недостовірної інформації та ефективно виявляє недостовірність у межах обмеженого часу з моменту, коли така інформація виникла.

Вищим органом управління товариства є збори засновників, що складаються з учасників товариства. Учасник товариства має право передати повноваження іншому учаснику. Учасники мають кількість голосів, пропорційну їх розміру часток у статутному фонді.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємство керується Законом України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормами податкового законодавства, інструкціями й іншими нормативними актами, що регулюють порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку, складання і надання фінансової і податкової звітності, і виконуючи вимоги, передбачені Статутом підприємства.

Організаційну структуру управління товариства зображено на рисунку 2.1.

Рис. 2.1 - Організаційна структура управління ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Бухгалтерський облік здійснюється бухгалтерією підприємства, яку очолює головний бухгалтер, який призначається керівником господарства. Він встановлює обов'язки для підпорядкованих йому робітників, разом з іншими робітниками бухгалтерії вони організують та ведуть бухгалтерський облік товариства. На підприємстві застосовується меморіально-ордерна форма бухгалтерського обліку. Контроль за рівнем відповідності регістрів обліку, порядку, і способу реєстрації й узагальнення інформації покладається на головного бухгалтера підприємства.

Головний бухгалтер підприємства:

- забезпечує дотримання на підприємстві встановлених єдиних методологічних основ бухгалтерського обліку, складання і представлення у встановлений термін фінансової і податкової звітності;

- організовує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх господарських операцій;

- бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею і відшкодуванням втрат від неї, і псування цінностей підприємства;

В свою чергу головний бухгалтер несе особисту відповідальність за організацію і ведення обліку перед керівником підприємства. Розпорядження головного бухгалтера, що стосуються здійснення бухгалтерського обліку на підприємстві, є обов'язковими для виконання всіма працівниками підприємства.

Для ведення бухгалтерського обліку використовується розроблений на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.12.99 р. № 291, робочий план рахунків і регістрів аналітичного обліку.

З метою забезпечення вірогідності даних бухгалтерського обліку і звітності проводиться щорічна інвентаризація майна і фінансових зобов'язань. Для проведення інвентаризаційної роботи затверджена постійно діюча інвентаризаційна комісія в складі: головний інженер - голова комісії, головний бухгалтер - член комісії, заступник директора по збуту - член комісії, інженер виробничо-технічного відділу - член комісії. На постійно діючу інвентаризаційну комісію покладаються задачі по:

- визначенню ефективності застосованих на підприємстві принципів, методів облікової політики;

- проведенню робіт з оцінки активів і зобов'язань (визначення терміну служби предметів, що здобуваються підприємством, їх можливої ліквідаційної вартості, відхилення залишкової вартості об'єктів основних засобів і нематеріальних активів від їхньої справедливої вартості на дату балансу).

Аналітичний облік руху товарно-матеріальних цінностей по підрозділах ведеться у такий спосіб: у бухгалтерії - у кількісно-сумовому вимірі; на складах - у кількісному вимірі; у цехах і на ділянках - у кількісному вимірі.

Нарахування амортизації по основних засобах підприємство здійснює по податковому методу, переоцінку основних засобів здійснює у випадку, якщо їх залишкова вартість істотно (більш ніж на 10%) відрізняється від справедливої вартості на дату балансу.

Оцінку вибуття запасів у податковому і бухгалтерському обліку підприємство здійснює по методу середньозваженої собівартості. Оцінка товарів у роздрібній торгівлі здійснюється за цінами продажу.

Не менш важливою є економічна характеристика підприємства. Необхідно чітко уявити діяльність господарства, його розмір, виробниче направлення, рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва, економічну ефективність процесу інтенсифікації. Це дає можливість у подальшому визначити галузі виробництва, найбільш важливі для даного господарства.

Розмір сільськогосподарського підприємства впливає на впровадження сучасної техніки, наукової організації праці, підвищення його продуктивності, рівень собівартості продукції. Прямим показником розміру сільськогоспо-дарського підприємства прийнято вважати об'єм валової продукції. Також до показників розміру підприємства відносять площу сільськогосподарських угідь, середньорічну вартість основних і оборот-них фондів, чисельність середньорічних робітників (табл. 2.1).

Аналізуючи данні таблиці 2.1, можна сказати, що за період 2002-2006 р.р. спостерігалось економічне зростання господарства. Відбулося збільшення за такими показниками: вартість валової продукції - на 29,55%; виручка від реалізації - на 70,31%; прибуток - на 6,45%; земельної площі - на 52,33%; середньорічна чисельність робітників - на 51,43%; середньорічна вартість основних фондів сільськогосподарського призначення - на 8,3%. Зменшення відбулось за середньорічною вартістю оборотних фондів - на 1,43%.

Таблиця 2.1

Основні економічні показники ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

ПОКАЗНИКИ	2002 р	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	2006 р у % до 2002 р
Вартість валової продукції, тис. грн.	3861	4583	4472	4795	5002	129,55
Виручка від реалізації, тис грн.	4079	6391	6355,5	6783	6947	170,31
Прибуток, тис. грн.	1488	2531	1582	1443	1584	106,45
Загальна земельна площа	2184	2622	2997	3163	3327	152,33
Всього с/г угідь	2184	2622	2997	3163	3327	152,33
Середньорічна чисельність робітників, чол.	35	43	45	51	53	151,43
Середньорічна вартість основних фондів с/г призначення, тис. грн.	1803,28	1947,35	1949,48	1951,16	1953,02	108,3
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	4031,5	4784	3876,5	4135,5	3974	98,57

У сільському господарстві земля - це основний засіб виробництва, без якого неможливий сам процес виробництва продукції рослинництва і тваринництва. Забезпеченість земельними ресурсами ТОВ "СПП ЛАНА" наведена в таблиці 2.2.

Таблиця 2.2

Склад та структура земельних угідь ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Показники	2002 р	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	2006 р у % до 2002 р
	Площа, га	%	Площа, га	%	Площа, га	%	Площа, га	%	Площа, га	%
Всього с/г угідь	2184	100	2622	100	2997	100	3163	100	3327	100	152,33
з них: рілля	2117	96,93	2489	94,93	2909	97,06	3063	96,84	3210	96,48	151,62
сінокоси	6	0,27	72	2,75	27	0,9	35	1,11	44	1,32	у 7,3 р.
Багаторічні насадження	61	2,8	61	2,32	61	2,04	65	2,05	73	2,2	119,67

Так за останніх п'ять років (2002-2006 р.р.) площа сільськогосподарських угідь збільшилась на 52,33%, в т. ч. рілля - на 51,62%, сінокоси - у 7,3 р., багаторічні насадження - на 19,67%.

Підвищення продуктивності праці і ефективності сільськогосподарсько-го виробництва невіддільні від дальшого поглиблення його спеціалізації. В умовах спеціалізації сільськогосподарського виробництва відкриваються ши-рокі можливості для впровадження комплексної механізації і автоматизації виробництва, переведення галузей на індустріальну технологію, застосування прогресивних методів організації виробництва і праці, раціонального і ритмічного використання засобів і предметів праці. Проаналізуємо структуру товарної продукції господарства на основі даних таблиці 2.3.

Аналізуючи структуру товарної продукції ТОВ "СПП ЛАНА" за 2002-2006 р.р., можна стверджувати, що перше місце відводиться продукції рослинництва (69,35%), де важливе значення приділяється зерновим (31,2%) та соняшнику (29,93%). Обсяг реалізації продукції рослинництва у 2006 р. збільшився в два ризи в порівнянні з 2002 р. Друге місце в структурі реалізації продукції відводиться іншій продукції, робіт, послуг - 19,47%, але у 2006 р. її обсяг зменшився на 10,58% порівняно з 2002р. Третє і четверте місце займають відповідно промислова продукція (6,23%) і продукція тваринництва (4,95%). Обсяг реалізації їх збільшився відповідно в 5,5 р. та 3,2 р. Отже, можна зробити висновок, що виробничий напрям товариства - виробництво і реалізація зернових культур та соняшнику.

Виробництво матеріальних благ - це процес праці, процес поєднання живої праці із засобами виробництва. Засоби виробництва складаються із предметів праці і засобів праці. Таким чином, розподіл засобів виробництва на засоби праці і предмети праці відбувається в залежності від їх функціональної ролі в процесі виробництва.

Таблиця 2.3

Динаміка складу і структури товарної продукції в ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Види продукції	2002 р	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	2006 р у % до 2002 р
	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%	Тис. грн.	%
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Продукція рослинництва
Зернові	1349	33,07	2063,1	32,28	1854,9	29,18	22,58	33,29	2167,8	31,2	160,69
Соняшник	741	18,16	1934,1	30,26	2332,9	36,7	2132,3	31,43	2079,6	29,93	у 2,8 р
Плоди кісточкові	12	0,3	17,6	0,27	11,5	0,18	16,8	0,24	20,2	0,29	168,33
Інша продукція	268	6,57	747,9	4,7	488,7	7,69	474,2	6,99	550,2	7,91	у 2,1 р
Разом по рослинництву	2370	58,1	4762,7	74,52	4688	73,76	4881,5	71,96	4817,8	69,35	у 2 р
Продукція тваринництва
Інша продукція	108	2,64	408,8	6,4	248,1	3,9	305,2	4,5	344,3	4,95	у 3,2 р
Разом по тваринництву	108	2,64	408,8	6,4	248,1	3,9	305,2	4,5	344,3	4,95	у 3,2 р
Промислова продукція	79	1,94	316,7	4,95	330,8	5,2	413	6,08	432,8	6,23	у 5,5 р
Реалізація іншої продукції	1512	37,31	902,8	14,12	1088,6	17,13	1183,3	17,46	1352,1	19,47	89,42
Всього по підприємству	4079	100	6391	100	6355,5	100	6783	100	6947	100	107,37

До засобів і предметів праці відносяться всі засоби виробництва як створені, так і не створені (земля) працею людини.

Розглянемо таблицю 2.4, в якій наведена забезпеченість та ефективність ви-користання основних та оборотних фондів господарства.

Таблиця 2.4

Забезпеченість основними і оборотними фондами та ефективність їх використання в ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

ПОКАЗНИКИ	2002 р	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	Відношення 2006 р до 2002 р
						+;-	%
Вартість валової продукції, тис. грн.	3861	4583	4472	4795	5002	1141	129,55
Середньорічна вартість основних фондів с/г призначення, тис. грн.	1803,28	1947,35	1949,48	1951,16	1952,02	149,74	108,3
Площа с/г угідь, га	2184	2622	2997	3163	3327	1143	152,33
Середньорічна чисельність робітників, чол.	35	43	45	51	53	18	151,43
Прибуток, тис. грн.	1488	2531	1582	1443	1584	96	106,45
Фондовіддача, грн.	2,14	2,35	2,29	2,45	2,56	0,42	119,62
Фондомісткість, грн.	0,46	0,42	0,43	0,40	0,39	-0,07	84,78
Фондоозброєність, тис. грн.	51,52	45,28	43,32	38,26	36,85	-14,67	71,52
Фондозабезпеченість, тис. грн.	0,82	0,74	0,65	0,61	0,58	0,24	70,73
Фондорентабельність, %	82,51	129,97	81,15	73,95	81,10	-1,41	-
Виручка від реалізації, тис грн.	4079	6391	6355,5	6783	6947	2868	170,31
Середньорічна вартість оборотних фондів, тис. грн.	4031,5	3784	3876,5	4135,5	3974	-57,5	98,57
Коефіцієнт оборотності	1,01	1,69	1,64	1,64	1,75	0,74	173,26
Коефіцієнт закріплення	0,99	0,59	0,61	0,61	0,57	-0,42	57,57
Тривалість одного обороту, днів	356	213	219	219	206	-150	57,86
Коефіцієнт ефективності обороту оборотних засобів	11,3	17,76	17,66	18,84	19,29	7,99	170,7

Аналізуючи забезпеченість підприємства основними і оборотними фондами за 2002-2006 р.р., можна стверджувати, що середньорічна вартість основних фондів сільськогосподарського призначення збільшилась за рахунок придбання нової техніки на 149,7 тис. грн. (8,3%), в той же час середньорічна вартість оборотних фондів зменшилась на 57,5 тис. грн. (1,43%). Із зростанням вартості валової продукції відбулося збільшення фондовіддачі на 0,42 грн. (19,62%) та зменшення фондомісткості на 0,07 грн. (15,22%). Збільшення вартості основних фондів вплинуло на збільшення фондозабезпеченості на 0,24 тис. грн. (29,27%) та зменшення фондоозброєності на 14,07 тис. грн. (28,48%). Фондорентабельність знизилась на 1,41п.п. Коефіцієнт оборотності підвищився на 0,74 (73,26%), це призвело до зменшення тривалості обороту на 150 днів (42,14%). З-за зменшення середньорічної вартості оборотних фондів коефіцієнт закріплення знизився на 0,42 (42,43%).

Виробництво продукції в сільському господарстві (як і в інших галузях на-родного господарства) супроводжується затратами живої та уречевленої праці. Зага-льні затрати цих видів праці в економічній літературі одержали назву сукупних. Продуктивність праці більш точно вимірюється саме сукупними її затратами.

Фактично досягнутий рівень продуктивності праці в кожному господарстві характеризує ефективність затрат робочого часу конкретних працівників сільськогосподарського виробництва, а разом з тим і ефективність використання трудових ресурсів. Розглянемо дані таблиці 2.5.

Аналізуючи данні таблиці 2.5, можна констатувати, що за період 2002-2006р.р. середньорічна чисельність робітників збільшилась на 51,43%, одночасно збільшилися витрати праці - на 50%, відбулося зменшення відпрацьованих люд-днів 1 робітником - на 0,96%. За рахунок цього коефіцієнт використання робочого часу зменшився на 1,5 %. Відбулося зменшення середньорічного виробітку на 1 працівника - на 4,45%, разом з тим зменшились і середньодобовий і середньогодинний виробіток.

Економічна ефективність сільськогосподарського виробництва означає ре-зультативність виробничого процесу, співвідношення між досягнутими результата-ми і витратами живої та уречевленої праці, відображаючими в свою чергу ступінь досконалості виробничих ресурсів і ефективність їх використання.

Таблиця 2.5

Забезпеченість трудовими ресурсами та ефективність їх використання в

ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

ПОКАЗНИКИ	2002 р	2003 р	2004 р	2005 р	2006 р	2006 р у % до 2002 р, %
Середньорічна чисельність робітників, чол.	35	43	45	51	53	151,43
Витрати праці, тис. люд-год	82	84	97	110	123	150
Відпрацьовано люд-днів 1 робітником	334,7	279,07	307,9	308,1	331,5	99,04
Середня тривалість робочого дня, год.	7	7	7	7	7	-
Вартість валової продукції, тис. грн.	3861	4583	4472	4795	5002	129,55
Виробіток 1 робітника:
- середньорічний , тис. грн.	110,31	106,58	99,37	94,02	94,38	85,55
- середньодобовий, грн.	329,58	381,91	322,73	305,16	284,7	86,38
- середньогодинний, грн.	47,08	54,56	46,1	43,59	40,67	86,38
Коефіцієнт використання річного фонду робочого часу	1,34	1,12	1,23	1,23	1,32	98,5

Визначення економічної ефективності сільськогосподарського виробництва базується на використанні систем показників, відображаючих в свою чергу систему об'єктивних економічних законів у формі їх виявлення в даній галузі матеріального виробництва з урахуванням її специфіки.

Розглянемо таблицю 2.6 в якій наведено економічна ефективність сільськогос-подарського виробництва ТОВ "СПП ЛАНА".

Аналізуючи дані таблиці 2.6, можна стверджувати, що за період 2002-2006 р.р. відбулися зміни інтенсифікації сільськогосподарського виробництва. Так до її зниження призвели зменшення:

1) валової продукції на:

- 1 га сільськогосподарських угідь - на 15%;

- 1000 грн. виробничих витрат - на 41%;

- 1 працівника - на 14%;

Таблиця 2.6

Економічна ефективність інтенсифікації сільськогосподарського виробництва ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Показники	2002 р.	2003 р.	2004 р.	2005 р.	2006р.	2006 р. у % до 2002 р.
1	2	3	4	5	6	7
Отримано валової продукції, грн.:
- на 1га с/г угідь	1767,85	1747,9	1502,18	1515,96	1503,45	85,04
- на 1000 грн. основних фондів	2141,09	2353,45	2293,94	2457,51	2561,16	119,61
- на 1000 грн. виробничих витрат	1755,79	1220,18	1015,9	1005,24	1033,47	58,86
- на 1 працівника	110314,28	106581,39	99377,77	94019,6	94377,35	85,55
Отримано валового доходу, грн.:
- на 1га с/г угідь	1867,67	2437,45	2134,86	2144,48	2088,06	111,8
- на 1000 грн. основних фондів	2261,98	3281,89	3260,1	3476,39	3557,05	157,25
- на 1000 грн. виробничих витрат	1854,93	1701,54	1443,77	1422,01	1435,33	77,37
- на 1 працівника	116542,85	148627,9	141233,33	133000	131075,47	112,46
Отримано прибутку, грн.:
- на 1га с/г угідь	681,31	965,29	531,4	456,21	476,1	69,88
- на 1000 грн. основних фондів	825,16	1299,71	811,49	739,56	811,05	98,29
- на 1000 грн. виробничих витрат	676,67	673,85	359,38	302,51	328,27	48,36
- на 1 працівника	42514,28	58860,46	35155,55	28294,11	29886,79	70,29
Рівень рентабельності, %	67,66	67,38	35,93	30,25	32,72	-34,94п.п
Норма прибутку, %	25,5	44,16	27,15	23,7	26,72	1,22 п.п

2) прибутку на:

- 1 га сільськогосподарських угідь - на 30%;

- 1000 грн. виробничих витрат - на 52%;

- 1000 грн. основних фондів - на 2%.

На підвищення інтенсифікації сільськогосподарського виробництва вплинули збільшення:

1) валової продукції на 1000 грн. основних фондів - на 20%;

2) доходу на :

- 1 га сільськогосподарських угідь - на 11%;

- 1000 грн. основних фондів - на 57%;

- 1 працівника - на 12%.

Рівень рентабельності виробництва зменшився на 34,94 п.п. Норма прибутку підвищилась на 1,22 п.п., тобто становище господарства дещо поліпшилось.

2.2 Синтетичний і аналітичний облік рахунків реалізації продукції на підприємстві

Визначення прибутку, як фінансового результату господарської діяльності, є одним із важливих питань методології бухгалтерського обліку в усі часи його функціонування. Особливого значення набула ця проблема в даний час. Із запровадженням Положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні відбулися суттєві зміни в методиці визначення фінансових результатів. Прийняті положення наближені за своїм змістом до міжнародних стандартів бухгалтерської фінансової звітності.

Більшість країн світу розглядають фінансовий результат з позиції, чи отриманий він в результаті звичайної чи надзвичайної діяльності. В загальних рисах фінансовий результат обчислюють як різницю між доходами та витратами. Доходи підприємства класифікуються за різними ознаками.

Залежно від виду діяльності розрізняють доходи від:

звичайної діяльності;

надзвичайної діяльності.

Під звичайною діяльністю розуміють будь-яку діяльність підприємства, а також операції, які її забезпечують або виникають внаслідок здійснення такої діяльності. До надзвичайної діяльності відносять такі операції або події, які не можна віднести до звичайної. Вони виникають внаслідок надзвичайних подій і, як правило, відбуваються не регулярно (стихійне лихо, пожежа та ін).

Звичайна діяльність, у свою чергу, поділяється на операційну та іншу звичайну діяльність (фінансову і інвестиційну).

Операційна діяльність - це основна статутна діяльність підприємства, а також інші види діяльності, що не є інвестиційною або фінансовою діяльністю.

Основна діяльність є для сільськогосподарських підприємств це діяльність, пов'язана з виробництвом і реалізацією продукції рослинництва та тваринництва, що є головною метою створення підприємства і забезпечує основну частку його доходу.

Інша операційна діяльність включає реалізацію іноземної валюти, інших оборотних активів операційну оренду активів, отримання доходів або понесених витрат від операційної курсової різниці.

Інша діяльність підприємства поділяється на інвестиційну та фінансову. Інвестиційною діяльністю вважається придбання і реалізація тих необоротних активів, а також тих фінансових інвестицій, які не є складовою частиною еквівалентів грошових коштів. Під фінансовою діяльністю розуміють діяльність, яка призводить до змін розміру власного та позикового капіталу підприємства.

Згідно із міжнародними та національними положеннями (стандартами) обліку, для визначення фінансового результату використовують принцип відповідності. Методом зіставлення доходів звітного періоду з витратами даного періоду, понесених для отримання цих доходів, визначають результат господарської діяльності. Методологічною базою застосування даного принципу є метод нарахування.

Метод нарахування означає, що результати операцій та інших подій слід відображати в облікових реєстрах та фінансових звітах тоді, коли вони мали місце, а не тоді, коли підприємство отримує або сплачує кошти. Тому доходи слід відображати в тому періоді, коли вони були зроблені, а витрати - на основі їх відповідності отриманим доходам.

В деяких країнах метод нарахування називається принципом нарощування або накопичення і відокремлений в самостійний принцип. В таблиці 2.7 представлено принципи нарахування в різних країнах.

Таблиця 2.7

Сутність принципу нарахування в різних країнах

Країна	Зміст принципу
Великобританія	Принцип нарахування (відповідності) - при складанні звіту про прибутки та збитки доходи протиставляються витратам, завдяки яким вони були отримані у звітному періоді. Це означає, що доходи та витрати визнаються не тоді, коли вони оплачені грошима, а коли вони виникли.
Естонія	Принцип обліку виникнення угоди - господарські операції відображаються тоді, коли вони відбулися, незалежно від надходження або сплати грошей
Іспанія	Накопичувальний метод - доходи та витрати повинні відображатись в момент їх фактичного здійснення, а не під час отримання або здійснення платежу.
Португалія	Принцип нарахування - трактування показників надходжень та витрат повинно здійснюватись на момент реального проведення операцій, а не під час здійснення або отримання платежів
Росія	Умовність тимчасової визначеності фактів господарської діяльності - факти господарської діяльності організації відносяться в бухгалтерському обліку до того звітного періоду, в якому вони повинні мати місце, незалежно від часу надходження або виплати грошових коштів, пов'язаних з цими фактами.
Франція	Принцип нарахування - трактування надходжень та витрат повинно проводитися в термінах реального потоку грошових коштів, незалежно від того, коли вони фактично отримані

Принцип нарахування тісно пов'язаний із принципом реалізації продукції, робіт, послуг. Так, згідно із Національним стандартом П(С)БО 15 “Дохід”, доход визнається під час збільшення активу або зменшення зобов'язань, які призводять до зростання власного капіталу (крім зростання капіталу за рахунок внесків власників), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена.

Зосередимо увагу на обліку доходу від реалізації продукції (товарів, робіт і послуг), які обліковуються на рахунку 70 “Доходи від реалізації”. Він призначений для обліку кожного об'єкта за відповідними групами, для яких відкриваються наступні субрахунки:

- 701 “Доход від реалізації готової продукції”;

- 702 “Доход від реалізації товарів”;

- 703 “Доход від реалізації робіт і послуг”;

- 704 “Вирахування з доходу”;

- 705 “Перестрахування”.

За кредитом субрахунків 701-703 відображається загальна сума доходів разом із сумою непрямих податків. За дебетом - належна сума непрямих податків (ПДВ, акцизного збору та інших відрахувань, передбачених законодавством) та списання у порядку закриття суми чистого доходу на рахунок 79 “Фінансові результати”. Таким чином, рахунки класу 7 в кінці звітного періоду закриваються і залишку на них немає. Рахунки класу 7 починають новий звітний період з нульового сальдо, на них накопичується інформація про доходи і витрати за звітний місяць, що дає змогу складати проміжну звітність.

Записи на бухгалтерських рахунках згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій будуть наступними:

1.Відображати суму, на яку покупцеві (замовнику) пред'явлені розрахункові документи за реалізовану сільськогосподарську продукцію, слід в такій кореспонденції рахунків:

Д-т 36 “Розрахунки з покупцями та замовниками”

К-т 70 “Доходи від реалізації”

2. Відображено суму нарахованого податку з доходу.

Д-т 70 “Доходи від реалізації”

К-т 64 “Розрахунки за податками й платежами”.

За новим планом рахунків передбачено облік доходів і витрат по видам діяльності. Для кожного виду діяльності передбачено відповідні рахунки доходів і витрат, а на рахунку 79 “Фінансові результати” передбачено відповідні субрахунки для відображення фінансових результатів по кожному виду діяльності. Фінансовий результат розподіляють на прибутки (збитки) від звичайної діяльності та надзвичайних подій.

Призначений рахунок 79 “Фінансові результати” має такі субрахунки:

- 791 “Результат операційної діяльності”;

- 792 “Результат фінансових операцій”;

- 793 “Результат іншої звичайної діяльності”;

- 794 “Результат надзвичайних подій”.

Фінансовий результат від операційної діяльності включає фінансовий результат від основної, а також прибуток (збиток) від іншої операційної діяльності. Відповідно до Плану рахунків для цього призначений рахунок 791 “Результат основної діяльності”.

За кредитом даного субрахунку відображається сума доходів від реалізації продукції в порядку закриття рахунків 70 “Доходи від реалізації”, 71 “Інші операційний доход”. За дебетом витрати в порядку закриття рахунку 90 “Собівартість реалізації”, 92 “Адміністративні витрати”, 93 “Витрати на збут”, 94 “Інші витрати операційної діяльності”.

Для організації системи аналітичних рахунків, на яких протягом облікового періоду відображаються доходи та витрати підприємства, необхідно виходити із потреб внутрішнього менеджменту та вимог форм зовнішньої фінансової звітності і відповідних рахунків та субрахунків чинного Плану рахунків.

Метою аналітичного обліку фінансових результатів є формування інформаційної бази для визначення ефективності окремих сегментів діяльності; рентабельності виробництва окремих видів продукції (виконання робіт, надання послуг, реалізації товарів); результативності та ефективності окремих проектів, технологій.

Така інформація необхідна для оцінки: прогнозної рентабельності випуску нових видів продукції на базі вивчення ринків збуту; альтернативних варіантів розвитку підприємства, його фінансового стану на перспективу та прийняття відповідних управлінських рішень.

Для ведення синтетичного і аналітичного обліку у ТОВ "СПП ЛАНА" застосовують первинні документи, меморіальні ордери, книги, відомості, картки.

Таким чином, організація первинного, аналітичного, синтетичного обліку реалізації продукції в ТОВ "СПП ЛАНА" в основному відповідає встановленим правилам.

Рис. 2.2 - Схема взаємозв'язку синтетичного і аналітичного обліку рахунку 70 “Доходи від реалізації”

Розглянемо типові операції, які відображають реалізацію продукції на підприємстві та їх фінансові результати.

Таблиця 2.8

Облік реалізації продукції та формування фінансових результатів в

ТОВ "СПП ЛАНА" Михайлівського району

Зміст господарських операцій	Кореспонденція рахунків
	Дебет	Кредит
Реалізована продукція на митній території країни	361	701
Відображено податкове зобов'язання по ПДВ за ставкою 20%	701	641
Реалізована продукція іноземному покупцю	361	701
Відображено податкове зобов'язання по ПДВ за ставкою 0%	701	641
Списана на реалізацію готова продукція за фактичною собівартістю	901	27
Надійшла оплата від покупця за отриману продукцію	311	361
Отриманий аванс від покупця в рахунок поставки продукції	311	681
Відображено податкове зобов'язання по ПДВ за ставкою 20%	643	641
Надано послуги вантажного автотранспорту іншому підприємству	361	703
Відображено податкове зобов'язання по ПДВ за ставкою 20%	703	641
Відображене надходження сировини від постачальника	201	631
Відображено податковий кредит по ПДВ	641	631
Списана на фінансові результати фактична собівартість продукції	791	901
Віднесена сума виручки від реалізації на фінансові результати	701	791

Таким чином у таблиці 2.8 були наведені типові бухгалтерські операції, необхідні для обліку реалізації продукції та формування фінансових результатів, що застосовуються на підприємстві

2.3 Взаємодія фінансового та податкового обліку при формуванні прибутку підприємства

Питання податкової політики та її системи мають пряме відношення до обліку прибутку та інших економічних категорій, що використовуються при нарахуванні сум податків.

Особливості податкового законодавства України призвели до ведення так званого податкового обліку, де для визначення податкового прибутку використовують іншу методику порівняно з методикою визначення фінансових результатів за допомогою прийомів бухгалтерського обліку. В основу податкових облікових прийомів покладено облік валових доходів і валових витрат.

Для спрощення податкових відносин з метою підвищення ефективності господарювання та стабілізації сільськогосподарського виробництва для сільськогосподарських товаровиробників була запроваджена спрощена система оподаткування. Першим кроком в цьому напрямку було прийняття Верховною Радою 17 грудня 1998 року Закон України "Про фіксований сільськогосподарський податок". Базою для розрахунків сум оподаткування стали площі сільськогосподарських угідь, переданих сільськогосподарському товаровиробнику у власність або наданих йому у користування, в тому числі на умовах оренди.