Особливості обліку та оцінки ефективності управління власним капіталом підприємств різних організаційно-правових форм

Характеристика створення сільськогосподарських підприємств та формування в них капіталу. Методологічні підходи до обліку та оцінки власного капіталу. Економічна характеристика та облікова політика підприємств. Ефективність управління власним капіталом.

Рубрика Бухгалтерский учет и аудит
Вид дипломная работа
Язык украинский
Дата добавления 08.12.2008
Размер файла 294,7 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

3. Дослідження методики обліку власного капіталу показало, що існують розбіжності між формуванням капіталу в різних країнах. У процесі дослідження побудовано алгоритм збільшення розміру статутного капіталу підприємства, що дозволяє забезпечити визначення справедливої вартості внесків до статутного капіталу для удосконалення методики обліку.

РОЗДІЛ 2

СКЛАД ТА СТРУКТУРА ВЛАСНОГО КАПІТАЛУ ПІДПРИЄМСТВ РІЗНИХ ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВИХ ФОРМ ТА ЗАГАЛЬНІ ПРИНЦИПИ ЙОГО ОБЛІКУ

2.1. Економічна характеристика та облікова політика підприємств

Токмацький район розташований у центральній частині Запорізької області, межує з південної сторони з Мелітопольським та Приазовським районом, з західної - з Михайлівським, з північної - з Оріхівським та Василівським, зі східної - з Пологовським та Чернігівським районами. На території району розташовано 56 населених пунктів, підлеглих 12 сільським радам.

Токмацький район один з сільськогосподарських районів Запорізької області. Загальна площа сільгоспугідь району складає 134,2 тис.га, в тому числі рілля - 108,1 тис.га.

Згідно з даними управління сільського господарства Токмацького району реєструються та звітують 13 сільськогосподарських підприємств різних організаційно-правових форм (табл. 2.1).

Таблиця 2.1

Перелік суб'єктів підприємницької діяльності за даними управління сільського господарства Токмацького району

Вид підприємства

Кількість

Підприємства і організації на самостійному балансі, всього

13

В тому числі:

Державні сільськогосподарські підприємства

1

Акціонерні товариства

3

Кооперативи

3

Товариства з обмеженою відповідальністю

5

Приватні підприємства

1

Безперервний процес виробництва характеризується певними результатами, які відображають його ефективність та доцільність.

Отже, тепер більш детально розглянемо основні показники розміру виробництва підприємств Токмацького району (табл. 2.2).

Таблиця 2.2

Розміри виробництва підприємств Токмацького району

Показники

2004р.

2005р.

2006р.

2006 р. до 2004р., %

+,-

%

Валова продукція, тис.грн.

35826

32615

35389,2

-436,8

98,780

Середньорічна чисельність працівників, чол..

1243

1066

659

-584

53,0169

Середньорічна вартість основних виробничих фондів, тис.грн.

59436,1

53545,75

60776,5

1340,4

102,2552

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн.

23219,1

26170

29452,5

6233,4

126,846

На основі даних таблиці визначили, що за період з 2004 р. по 2006 вартість валової продукції зменшилась на 1,22%, порівняно з 2004 р. Середньорічна чисельність працівників зменшилась на 584 чол., що пов'язано зі зменшенням кількості підприємств. Середньорічна вартість оборотних засобів збільшилась на 26,846%. Середньорічна вартість основних засобів збільшилась на 2,25%, до 2004р. Ці зміни відбулися за рахунок докорінного розширення виробництва, до 2005 р. відбувалося постійне зростання виробництва по основних видах продукції.

Забезпеченість підприємства основними та оборотними фондами та ефективність їх використання представлені у таблиці 2.3.

Аналіз даних про наявність і ефективність використання основних виробничих фондів показує, що за період з 2004 р. по 2006 р. зросла вартість основних виробничих фондів (на 2,25%). Фондовіддача зменшилась на 3,4%, фондорентабельність зменшилась на 23,6%. Зі збільшенням основних виробничих фондів за період 2004-2006 збільшився і похідний показник - фондоозброєність, на 92,87%. Середньорічна вартість оборотних засобів зменшилась 21,9% що становить 1181 тис.грн. Це потягло за собою і зменшення таких основних показників, як: тривалості 1 обороту, коефіцієнту закріплення. Поряд із цим відбулося збільшення коефіцієнта ефективності обороту оборотних засобів 28,41%, рентабельність оборотних засобів зменшилась на 1,3%.

Таблиця 2.3

Забезпеченість сільгосппідприємств Токмацького району основними та оборотними фондами та ефективність їх використання

Показники

2004р.

2005р.

2006р.

2006р. до 2004р., %

+,-

%

Вартість валової продукції, тис.грн.

35826

32615

35389,2

-436,8

98,780774

Середньорічна вартість ОВФ, тис.грн.

59436,1

53545,75

60776,5

1340,4

102,2552

Середньорічна чисельність працівників, чол

1243

1066

659

-584

53,016895

Фондовіддача, грн.

0,60276

0,6091053

0,582284

-0,0204807

96,602206

Фондомісткість, грн.

1,659021

1,641752

1,717374

0,05835285

103,51731

Фондоозброєність,грн.

47,81665

50,23053

92,22534

44,4086882

192,87285

Фондорентабельність,%

0,091059

0,039921

0,069619

-0,0214401

76,454726

Середньорічна вартість оборотних засобів, тис.грн.

5412,2

2137,6

4231,2

-1181

78,178929

Коефіцієнт оборотності

23219,1

26170

29452,5

6233,4

126,846

Коефіцієнт закріплення

1,542953

1,246274

1,201568

-0,3413852

77,874566

Тривалість 1 обороту, днів

0,648107

0,802391

0,832245

0,18413791

128,41163

Коефіцієнт ефективності обороту оборотних засобів

233,3187

288,8609

299,6083

66,289648

128,41163

Рентабельність оборотних засобів, %

99,51666

90,59722

98,30333

-1,2133333

98,780774

Для того, щоб оцінити фінансові результати діяльності підприємства, розглянемо таблицю 2.4.

Таблиця 2.4

Фінансові результати діяльності підприємств Токмацького району

Показник

2004р.

2005р.

2006р.

2006 р. до 2004р.,

+,-

%

1

2

3

4

5

6

Доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

35826

32615

35389,2

-436,8

98,780

Податок на додану вартість

5865,1

5371,3

5728,5

-136,6

97,670

Чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг)

29960,9

27243

29660,7

-300,2

98,998

Собівартість реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг

22836,9

24768,9

24304,9

1468

106,42

Валовий   прибуток

7249

3204,8

6444,7

-804,3

88,904

1

2

3

4

5

6

Інші операційні доходи

3731,4

5157,6

3123,1

-608,3

83,697

Адміністративні витрати

1747,3

2094,8

1978,5

231,2

113,23

Витрати на збут

111

568,7

957

846

862,16

Інші операційні витрати

1556,9

1975,7

3510,4

1953,5

225,47

Фінансові результати від операційної діяльності прибуток

7440,2

2993,2

4123,2

-3317

55,417

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування прибуток

6422,5

2367,9

4231,2

-2191,3

65,880

Податок на прибуток

36,7

56,9

-36,7

0

Фінансові результати від звичайної діяльності після оподаткування прибуток

6385,8

2311

4231,2

-2154,6

66,259

Надзвичайні витрати

973,6

6173,11

-973,6

0

Чистий прибуток

5412,2

2137,6

4231,2

-1181

78,178

Аналізуючи таблицю 2.4, можна сказати, що за період 2004-2006 чистий доход (виручка) від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) зменшився на 300,2 тис.грн. При збільшенні собівартості реалізованої продукції (товарів, робіт, послуг) 1468 тис.грн збільшились адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати. Діяльність сільгосппідприємств взагалі по Токмацькому району була прибутковою, але за цей період простежується тенденція його зменшення 44.6% за рахунок сплати податку на прибуток та витрачання коштів на надзвичайні події чистий прибуток діяльності району зменшився на 1181 тис.грн. (21,9%).

Отже загалом за визначений період по всім головним економічним показникам Токмацького району відбулося зменшення, що пов'язано зі зменшенням кількості звітуємих підприємств.

Зробимо коротку характеристику облікової політики сільгосппідприємств Токмацького району за формами господарювання.

Для забезпечення ведення бухгалтерського обліку підприємства керуються Законом України від 16.07.99 р. № 996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні", положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, нормами податкового законодавства, інструкціями й іншими нормативними актами, що регулюють порядок ведення бухгалтерського і податкового обліку, складання і надання фінансової і податкової звітності, і виконуючи вимоги, передбачені Статутом підприємства.

Для ведення бухгалтерського обліку використовується розроблений на підставі Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов'язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженого наказом Мінфіну України від 21.12.99 р. № 291, робочий план рахунків і регістрів аналітичного обліку.

До основних засобів відносяться матеріальні активи, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року (або одного операційного циклу, якщо він довший за рік). Обліковою одиницею бухгалтерського обліку основних засобів є об'єкт основних засобів. Фактичні витрати, пов'язані з поточним ремонтом включаються до складу витрат підприємства.

Класифікуються основні засоби відповідно до ПСБО 7 за такими групами:

· будинки, споруди та передавальні пристрої;

· машини та обладнання;

· транспортні засоби;

· інструменти, прилади, інвентар.

При нарахуванні амортизації основних засобів використовуються виробничий метод (для виробничого обладнання і транспортних засобів, що використовуються для забезпечення виробництва матеріалами); та прямолінійний метод (для інших груп основних засобів), обрані й затверджені інженерно-технічною та економічною службами підприємства:

Строки використання нематеріальних активів за групами встановлюється відповідно до класифікації (ст. 5 П(С)БО 8):

· права користування майном (право користування будівлею, право на оренду помешкань) - 5 років;

· права на знаки для товарів, послуг - 10 років;

· права на об'єкти промислової власності (право на винаходи, моделі, промислові зразки) - 5 років;

· авторські та суміжні права (програмне забезпечення, бази даних) - 2 роки;

· гудвіл - 20 років;

Для нематеріальних активів встановлюється прямолінійний метод нарахування амортизації.

Визнання та первісна оцінка запасів (матеріалів, сировини, палива,.комплектуючих виробів, товарів) здійснюється в залежності від шляхів надходження запасів на підприємство: придбані за плату, виготовлені власними силами, внесені до статутного капіталу, отримані безоплатно, придбані в результаті обміну на подібні та неподібні активи.

Обліковою одиницею бухгалтерського обліку запасів є найменування запасів.

Аналітичний облік руху запасів організовується за підрозділами: у бухгалтера - у кількісно-сумовому вираженні; на складах - у кількісному вираженні; у магазинах - у кількісно-сумовому вираженні; у виробництві - у кількісному вираженні.

При складанні балансу оцінка запасів та відображення в бухгалтерському обліку і звітності здійснюється за найменшою з двох оцінок: первісною вартістю або чистою вартістю реалізації.

Транспортно-заготівельні витрати, які входять до первісної вартості запасів, придбаних у постачальників, безпосередньо включаються до собівартості запасів; інші витрати, що входять до первісної вартості запасів, придбаних у постачальників, щомісяця відносяться на вартість придбаних запасів. Товари придбані для реалізації оцінюються за цінами продажу.

Для узагальнення інформації про витрати підприємства використовуються рахунки класу 9 "Витрати виробництва" та рахунки класу 8 "Витрати за елементами".

Використовується попередільний метод обліку витрат на виробництво та фактичної калькуляції собівартості продукції.

Розглянувши природно-економічну характеристику району та облікову політику підприємств можна зробити висновок, що Токмацький район та підприємства району мають всі можливості для ведення ефективного сільськогосподарського виробництва та бухгалтерського обліку, що підтверджують результати діяльності підприємств за останні роки.

2.2. Особливості обліку статутного капіталу

Капітал підприємства виступає як найважливіша економічна категорія і є одним з порівняно нових об'єктів бухгалтерського обліку. Основу власного капіталу підприємства складає статутний капітал, зафіксований в його установчих документах. Він є необхідною умовою утворення і функціонування будь-якої юридичної особи.

Розмір статутного капіталу (у разі його наявності) та склад внесків засновників товариства обов'язково відображаються в установчих документах суб'єкта підприємницької діяльності - юридичної особи.

Таким чином для деяких організаційно-правових форм обов'язковість статутного капіталу прямо передбачена чинним законодавством. Для інших видів підприємств таких прямих вказівок про обов'язковість статутного капіталу в чинному законодавстві немає. Так, у сільськогосппідприємствах колективної форми власності передбачено створення пайового фонду, який, однак, не є аналогом статутного фонду.

Важливим аспектом формування статутного капіталу є склад внесків. Внесками засновників та учасників господарського товариства до статутного капіталу можуть бути: будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою, та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в т.ч. на інтелектуальну власність), грошові кошти, у т.ч. в іноземній валюті. Простіше кажучи, вкладом можуть бути будь-які цінності, крім тих, що вилучені з вільного обігу або обмежені у ньому (наприклад, об'єкти виняткової власності народу України). Склад внесків до статутного капіталу наведено на рисунку.2.1.

75

Рис. 2.1 Склад внесків до статутного капіталу підприємства

Якщо створення статутного капіталу є обов'язковим, то строки повного чи часткового внесення вкладів можуть бути умовою державної реєстрації юридичної особи, та надання ліцензії. Отже, до моменту реєстрації товариства з обмеженою відповідальністю (чи додатковою відповідальністю) акціонерного товариства кожен із засновників повинен внести щонайменше 30% від свого вкладу до статутного капіталу, а решту - протягом року із дня державної реєстрації товариства.

Факт внесення вкладу підтверджується відповідними документами (у разі внесення грошей - довідкою банківської установи про находження коштів на тимчасовий рахунок, а в разі внесення майна - документом про внесення: актом приймання-передачі, товарно-транспортною накладною, коносаментом).

Слід відмітити і такий нюанс формування статутного капіталу, як обмеження на розмір вкладів засновників. Так, розмір частки засновника - юридичної особи, яка не є суб'єктом малого підприємництва, у статутному капіталі платника єдиного податку не може перевищувати 25%.

Для обліку та узагальнення інформації про стан і рух статутного капіталу підприємства призначений рахунок 40 “Статутний капітал”, на кредиті якого відображається збільшення статутного капіталу, на дебеті - його зменшення (вилучення). Кредитове сальдо на цьому рахунку повинне відповідати розміру статутного капіталу, зафіксованому в засновницьких документах підприємства.

В сільськогосподарських підприємствах різних організаційно-правових форм господарювання є особливості формування і обліку джерел власних коштів. Однак, не зважаючи на ці відмінності, облік джерел власних коштів на рахунку 40 “Статутний капітал” у всіх видах формувань в принципі однотипний. Розглянемо, як він будується в кожній організаційно-правовій формі підприємства.

Статутний капітал акціонерного товариства (АТ) дорівнює загальній номінальній вартості випущених акцій, і його розмір не може бути меншим від суми, еквівалентної 1250 мінімальним заробітним платам виходячи з величини мінімальної заробітної плати, яка діє на момент створення АТ. З юридичної точки зору, формування акціонерного товариства полягає в тому, що засновники (акціонери) отримують у власність частку статутного капіталу у формі акцій, а Товариство, у свою чергу, стає власником активів, які акціонери сплатили за акції.

За даними управління сільського господарства у Токмацькому районі розміщено 3 акціонерні товариства, що складає 25% з усіх сільськогосподарських підприємств, узятих на облік.

Розглянемо джерела формування та рух статутного капіталу на прикладі ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” (рис. 2.2).

ЗА РАХУНОК

ЗА РАХУНОК

Рис. 2.2. Відображення руху статутного капіталу ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” Токмацького району

АТ має право збільшувати статутний капітал, якщо всі раніше випущення акції повністю сплаченні за вартістю не нижче номінальної. Збільшення статутного капіталу здійснюється в порядку встановленому Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку шляхом випуску нових акцій, обміну облігацій на акції або збільшення номінальної вартості акцій.

Збільшення статутного капіталу АТ не більше як на 1/3 може бути здійснено за рішенням правління за умови, що таке передбачено статутом. Зміни статуту, пов'язанні із збільшенням статутного капіталу повинні бути зареєстровані органом, що зареєстрував статут АТ, після реалізації додатково випущених акцій.

Товариство з обмеженою відповідальністю та сільськогосподарський кооператив мають свої особливості як щодо діяльності, так і щодо відповідальності за свою діяльність.

Товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розподілений на частки, розмір яких визначається установчими документами .

Сільськогосподарський кооператив - юридична особа, утворена фізичними та/або юридичними особами, що є сільськогосподарськими товаровиробниками, на засадах добровільного членства та об'єднання майнових пайових внесків для спільної виробничої діяльності у сільському господарстві та обслуговування переважно членів кооперативу.

Джерелами формування статутного капіталу ТОВ є приватні вкладення капіталу (у вигляді необоротних і оборотних засобів), ноу-хау, патенти та інше. Вклад кожного учасника оцінюється в гривнях і складає його долю (корпоративне право) в статутному капіталі товариства.

За даними управління сільського господарства в Токмацькому районі взято на облік 3 сільськогосподарські кооперативи (25% від загальної кількості) та 5 товариств з обмеженою відповідальністю (38 % від загальної кількості).

Підприємства мають право змінювати (збільшувати чи зменшувати) розмір статутного фонду. Загальну схему формування та руху статутного капіталу розглянемо на прикладі ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” та СВК „Мирний” (рис. 2.3).

75

Рис. 2.3. Формування та рух статутного капіталу ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” та СВК „Мирний” Токмацького району

В ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” та СВК „Мирний” учасники підприємства несуть відповідальність у межах їх вкладів. У випадках, передбачених установчими документами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають за зобов'язаннями також у межах невнесеної частини вкладу.

Частки вкладеного і накопиченого капіталу, яка повертається засновникам при їх виході з ТОВ чи СВК можна відобразити у вигляді моделей, наведених у таблиці 2.5.

Розглядаючи дану методику слід враховувати наявність різних складових власного капіталу, а також причини і кількість засновників, що виходять зі складу товариства, чи причини ліквідації підприємства як юридичної особи.

Таблиця 2.5

Моделі складу власного капіталу для визначення частки засновника (учасника) при виході його зі складу ТОВ чи СВК

Складові власного капіталу

1 модель

2 модель

3 модель

4

модель

5

модель

6

модель

Статутний капітал (р.40)

+

+

+

+

+

+

Пайовий капітал (р.41)

_

_

_

+

_

_

Додатковий капітал (р.42)

_

_

_

+

_

_

Резервний капітал (р.43)

_

_

+

+

_

_

Нерозподілені прибутки (р.44)

_

+

+

+

Отримані непокриті збитки, менші за розмір СК

Отримані непокриті збитки, більші за розмір СК

Перша модель, що представлена в таблиці 2.5, є найбільш простою, так як у ТОВ (СВК) із власного капіталу є лише статутний капітал. Тому при виході з ТОВ (СВК) засновник отримує лише свою частку майна, коштів внесену до статутного капіталу.

При другій моделі засновник отримує свою частку майна, внесену до статутного капіталу, а також частину прибутку, отриманого товариством у поточному і минулих роках, після затвердження річного звіту пропорційно до частки в складі статутного капіталу.

Третя модель відрізняється тим, що засновнику, крім частки в статутному капіталу і прибутках, також повертається частина резервного капіталу пропорційно його внеску до статутного капіталу підприємства.

За четвертою моделлю засновнику, крім зазначених в третій моделі складових власного капіталу, повертається частина додаткового капіталу, яка утворена в результаті діяльності товариства: фонд поповнення власних коштів і дооцінки товаро-матеріальних цінностей; фонд прибутку, що використаний на капітальні вкладення і придбання нематеріальних активів; фонд прибутку, що використаний на фінансові вкладення тощо. Ця частина додаткового капіталу повертається засновнику в зв'язку з тим, що вона була створена за рахунок прибутку товариства.

В ситуації, коли підприємство має в результаті своєї діяльності непокриті збитки, розмір яких менший за суму статутного капіталу, товариство повертає засновнику лише його частку в статутному капіталі за мінусом частки погашених збитків.

При збитковій діяльності товариства, при якій розмір збитків значно перевищує розмір статутного капіталу, засновник при виході з товариства не отримує нічого, оскільки в цьому випадку йдеться вже про відкриття справи про банкрутство підприємства.

Особливості обліку формування та руху статутного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм розглянемо в таблиці 2.6.

Таблиця 2.6

Облік формування та руху статутного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм Токмацького району за 2006 рік

Зміст господарських операцій

Д-т

К-т

1

2

3

ВАТ „ММКК”

Зареєстровано статут (зміни до статуту)

46

40

Збільшення статутного капіталу за рахунок:

а) нерозподіленого прибутку

443

40

б) належних учасникам дивідендів (виплата дивідендів акціями)

671

40

Зменшено статутний капітал в розмірі внеску учасника

40

672

Відображено вартість частини майна, що належить учаснику при виході, пропорційно його вкладу до статутного капіталу

443

672

Нараховано частку прибутку, поточного року, яка підлягає виплаті учаснику при виході

443

671

Збільшено статутний капітал в розмірі додаткових внесків засновників

46

40

Збільшено статутний капітал за рахунок дивідендів

671

40

Збільшено статутний капітал за рахунок індексації основних засобів

423

40

Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення номінальної вартості акцій

40

672

Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості при їх викупі

451

30, 31

Зменшено статутний капітал акціонерного товариства за рахунок зменшення кількості акцій номінальної вартості (акції анульовано)

40

451

Продовження таблиці 2.6.

1

2

3

ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” та СВК „Мирний”

Оголошено статутний капітал товариства з обмеженою відповідальністю

461

461

401

402

Внесено засновниками основні засоби, нематеріальні активи, виробничі запаси, грошові кошти, акції до статутного капіталу

10,12,30

31,14

461

Відображено прострочену заборгованість за внесками до статутного капіталу

462

461

Збільшено статутний капітал за рахунок залучення додаткових внесків учасників

46

Активи

40

46

Збільшено статутний капітал за рахунок доходів, нарахованих учасникам

671

40

Зменшено статутний капітал у зв'язку з виходом учасника

40

672

Списано збитки підприємства за рахунок резервного капіталу

43

442

Вилучено кошти статутного капіталу на покриття збитків підприємства

452

442

Зменшено статутний капітал після державної реєстрації змін до статуту

402

452

Отже, таблиця 2.6 показує основні типові операції з обліку формування та руху (збільшення або зменшення) статутного капіталу акціонерного товариства, товариства з обмеженою відповідальністю та кооперативу в ході господарської діяльності.

2.3. Особливості обліку пайового та додаткового капіталу

Пайовий капітал формується у сільськогосподарських кооперативах, споживчих товариствах, колективних сільськогосподарських підприємствах, житлово-будівельних кооперативах, кредитних спілках та інших підприємствах, засновницькими документами яких передбачене формування пайового капіталу.

Пайовий капітал формується за рахунок обов'язкових та додаткових внесків, які надходять від членів кооперативу. Розмір обов'язкових внесків визначається загальними зборами пайовиків.

Особливістю пайового капіталу є те, що його розмір не реєструється у статуті кооперативу, тому внески нових членів кооперативу чи вихід членів кооперативу не вимагають перереєстрації статуту в органах державної влади.

Для обліку і узагальнення інформації про суми пайових внесків членів сільськогосподарських кооперативів відповідно до нового Плану рахунків введено рахунок 41 “Пайовий капітал”. Таким чином, пайовий капітал виділений як окрема складова власного капіталу.

Засновниками кооперативу можуть бути громадяни України та юридичні особи, зареєстровані в Україні. Чисельність членів кооперативу не може бути меншою ніж три особи. Членами кооперативу можуть бути як фізичні так і юридичні особи, які визнають статут і дотримуються його вимог, користуються послугами, формують фонди та беруть участь у діяльності кооперативу відповідно до принципів діяльності кооперативу (добровільності членства, обов'язкової трудової участі членів, відкритість і доступність членства, демократичний характер управління, обмеження виплат часток доходу на паї, розподіл доходу між членами кооперативу відповідно до їх участі в діяльності кооперативу, контроль членів кооперативу за його роботою). Члени кооперативу - це фізичні особи, які разом формують і юридичну особу - кооператив.

Виробничий сільськогосподарський кооператив створюється фізичними особами, які здійснили вступний внесок у грошовій формі та майновий внесок у вигляді майна, грошей чи майнових прав. За бажанням член кооперативу може внести додатковий пай. Розмір вступних та майнових внесків членів виробничого кооперативу встановлюється статутом у рівному для всіх розмірі, розмір якого законодавством не визначено. В обслуговуючому кооперативі розмір пайових внесків може встановлюватися пропорційно очікуваній участі в його господарській діяльності.

Для здійснення господарської та іншої діяльності кооператив за рахунок власного майна формує відповідні майнові фонди. Майно кооперативу відповідно до його статуту поділяється на пайовий і неподільний капітал.

Неподільний капітал утворюється за рахунок вступних внесків фізичних осіб у грошовій формі. Вони зараховуються до неподільного капіталу і у разі виходу з кооперативу не повертаються.

Пайовий капітал формується за рахунок пайових внесків членів кооперативу, які складаються з обов'язкового та додаткового паю. Розміри обов'язкових пайових внесків установлюються в різних частинах і/або пропорційно очікуваній участі члена кооперативу у його господарській діяльності.

Розмір вступних та пайових внесків членів виробничого кооперативу встановлюється статутом у рівній для всіх сумі. В даний час розмір пайового капіталу законодавством не визначено. В процесі функціонування сільськогосподарські кооперативи мають право змінювати пайовий капітал за рахунок додаткових внесків або часток доходів на пай (дивідендів).

За бажанням кожний член кооперативу може внести додатковий пай, якщо це передбачено статутом кооперативу. Склад пайового капіталу кооперативу наведено в таблиці 2.7.

Таблиця 2.7

Склад пайового капіталу СВК „Мирний” Токмацького району

Склад пайового капіталу

Сума

2004

2005

2006

Неподільний капітал:

- вступні внески

148

148

148

Додатковий пайовий капітал:

- додаткові внески членів кооперативу за рахунок власних коштів

- частки доходу на пай (дивіденди)

- інші внески

1369

327

1696

110

1586

504

Отже таблиця 2.7 показує склад пайового капіталу СВК „Мирний” Токмацького району. Розмір неподільного капіталу на протязі періоду 2004-2006 рр. залишався незмінним і становив 148 тис.грн. У 2005 році пайовий капітал було збільшено на 327 тис.грн., за рахунок інших внесків, а у 2006 - зменшено на 110 тис.грн. за рахунок виплати дивідендів.

За підсумками фінансового року частина прибутку, що залишається після сплати податків, інших обов'язкових платежів, оплати праці персоналу, розподіляється на: відрахування до фондів кооперативу; кооперативні виплати, які розподіляються між його членами пропорційно трудовій та іншій участі членів кооперативу в накопиченні доходу; виплату часток доходу на основні майнові та додаткові паї (дивіденди).

Кооператив також може збільшувати свій неподільний капітал через виділення частини річного доходу в резервний капітал. На доповнення до цих внутрішніх ресурсів кооператив може одержати кредит у грошовій чи товарній формі із зовнішніх джерел (рис.2.4).

Рис.2.4. Джерела поповнення пайового капіталу сільгоспкооперативу

Склад пайового капіталу ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” наведено на рис 2.5.

Рис.2.5. Склад пайового капіталу ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський”

Для обліку пайового капіталу, тобто вартості основних і оборотних запасів підприємства, по яких воно розпайоване призначено рахунок 41 “Пайовий капітал”. По кредиту відображається збільшення, а по дебету - зменшення пайового капіталу.

Сільськогосппідприємства колективної форми власності на рахунку 41 обліковують не тільки вартість розпайованих частин майна, але й вартість тієї частини, яка залишилася не розпайованою, а також збільшення (зменшення) вартості майна у процесі діяльності підприємства.

Аналітичний облік рахунку 41 ведеться за видами капіталу в окремих відомостях.

Типові проведення з обліку пайового капіталу наведені в таблиці 2.8.

Таблиця 2.8

Облік формування та руху пайового капіталу ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський”

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Відображено повернення пайових внесків

41

30, 31

Пайові внески направлені на формування статутного капіталу

41

40

Відображено формування пайового капіталу за рахунок внесків

10, 14, 15, 20, 28,

41

Відображено формування пайового капіталу за рахунок використання прибутку

44

41

Відображено збільшення пайового капіталу за рахунок утримань із заробітної плати працівника підприємства

66

41

Відображено збільшення пайового капіталу за рахунок погашення членом підприємства кредиторської заборгованості підприємства перед цим членом

68

41

Таким чином, таблиця 2.8 показує основні бухгалтерські проведення з обліку формування та руху пайового капіталу ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський”. Так, зменшення пайового капіталу відбувається за рахунок повернення пайових внесків, направлення їх на формування статутного капіталу. Формування пайового капіталу може відбуватись за рахунок основних засобів, довгострокових інвестицій, капітальних інвестицій, матеріалів, товарів та за рахунок використання прибутку. Збільшити пайовий капітал можна за рахунок утримань із заробітної плати працівника підприємства або за рахунок погашення членом підприємства кредиторської заборгованості підприємства перед цим членом.

Додатковий капітал - це сума дооцінки необоротних активів; вартість необоротних активів, безплатно отриманих підприємством від інших юридичних чи фізичних осіб та інші види додаткового капіталу, потреба в якому виникає в процесі господарської діяльності підприємства (рис.2.6).

75

Рис.2.6. Склад додаткового капіталу.

Для обліку додаткового капіталу передбачено рахунок 42 “Додатковий капітал”. По кредиту цього рахунку відображається збільшення додаткового капіталу, а по дебету - його зменшення.

Субрахунки рахунку 42 «Додатковий капітал» призначені для обліку і узагальнення інформації про різні види додаткового капіталу. Зокрема, на них відображаються:

· різниця між продажною та номінальною вартістю початково розміщених акцій (субрахунок 421 “Емісійний дохід”);

· суми іншого вкладеного засновниками підприємства (крім акціонерних товариств) капіталу, які перевищують розмір статутного капіталу, суми інших вкладів без рішень про зміни розміру статутного капіталу (422 “Інший вкладений капітал”);

· суми дооцінки (уцінки) активів, яка здійснюється у випадках, передбачених законодавством і Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку (субрахунок 423 «Дооцінка активів»). Порядок відображення дооцінки (уцінки) необоротних активів передбачений П(С)БО 7 і П(С)БО 8;

· вартість необоротних активів, безкоштовно отриманих підприємством від інших осіб (субрахунок 424 “Безплатно отримані необоротні активи”);

· інші види додаткового капіталу, які не можуть бути відображені на субрахунках 421-424 (субрахунок 425 “Інший додатковий капітал”). З 01.01.2001р. на цьому субрахунку відображаються курсові різниці, що виникають стосовно фінансових інвестицій до господарських одиниць за межами України.

· на субрахунку 426 “Фонд майна соціальної сфери та загального користування” обліковується фонд майна соціальної сфери та загального користування, який складається з прийнятих на баланс правонаступником КСП об'єктів соціальної сфери та майна, що не підлягає паюванню, відображається на відповідних рахунках обліку активів.

Слід мати на увазі, що додатковий вкладений капітал та інший додатковий капітал можуть спрямовуватись на збільшення статутного, пайового, резервного капіталу та на покриття збитків, що знаходить своє відображення в бухгалтерському обліку таким чином: дебет рахунку 42 “Додатковий капітал” і кредит рахунків 40 “Статутний капітал”, 41 “Пайовий капітал”, 43 “Резервний капітал”, 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”.

Нижче подано кореспонденцію рахунків з обліку додаткових внесків засновників товариства без рішення про збільшення статутного капіталу підприємства.

Таблиця 2.9

Облік додаткового капіталу ВАТ „Молочанський молочноконсервний комбінат” Токмацького району

Зміст господарської операції

Кореспонденція рахунків

Дебет

Кредит

Відображено додаткові внески засновників товариства без рішення про збільшення статутного капіталу підприємства:

- грошовими коштами

30, 31

422

- основними засобами

10

422

- нематеріальними активами

12

422

- товарно-матеріальні цінності

20, 22

422

Погашення збитків підприємства

422

442

Нараховано знос по безоплатно отриманих основних засобах

23, 91, 92, 93

131

Відображаємо дохід пропорційно сумі нарахованого зносу

424

745

Отже, розглянувши таблицю 2.9, можна зробити висновок, що збільшення додаткового капіталу підприємства відбувається за кредитом рахунку 422, за рахунок внесків грошовими коштами, основними засобами, нематеріальними активами, товарно-матеріальні цінності. Також за рахунок додаткового капіталу підприємство погашає свої збитки, що відображається за дебетом 422 рахунку. В балансі залишок по субрахунку 424 “Безоплатно отримані активи”, тобто кредитове сальдо відповідає залишковій вартості безоплатно отриманих підприємством необоротних активів і відображається по статті “Інший додатковий капітал”.

2.4. Облік нерозподілених прибутків та резервного капіталу

Однією з найважливіших частин власного капіталу господарського товариства є нерозподілений прибуток.

Наявність нерозподіленого прибутку свідчить, що активи підприємства будуть збільшені за рахунок операцій, за якими одержано прибуток. Кредитове сальдо рахунка “Нерозподілений прибуток” також не означає, що грошові кошти або будь-який інший конкретний вид активів реінвестовано в підприємство. Прибуток вважається реінвестованим, якщо активи підприємства в цілому збільшились. Сільськогосподарські підприємства на цьому етапі розвитку в більшості своїй мають на кінець звітного періоду “непокриті збитки”, що є свідченням збитковості їхнього виробництва.

Облік нерозподілених прибутків та непокритих збитків, а також суми прибутку поточного та минулих років, що використаний у звітному році, ведеться на рахунку 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)”. На кредиту рахунка відображається збільшення прибутку від усіх видів діяльності, на дебеті - сума непокритого збитку та використання прибутку.

Рахунок 44 “Нерозподілені прибутки (непокриті збитки)” має такі субрахунки:

441 “Прибуток нерозподілений” - відображається наявність та рух нерозподіленого прибутку.

442 “Непокриті збитки” - ураховується рух непокритих збитків минулого року. Їх списання здійснюють за рішенням уповноваженого органу за рахунок відповідних джерел: нерозподіленого прибутку, резервного чи додаткового капіталу, а в окремих випадках - статутного капіталу.

443 “Прибуток, використаний у звітному році” - ураховуються відрахування до резервного чи іншого капіталу, необхідного для здійснення діяльності підприємства, нарахування дивідендів, виплати по облігаціях та інше використання прибутку в поточному періоді.

Крім того, на рахунку 44, згідно П(С)БО 6 передбачено коригування сальдо нерозподіленого прибутку на початок звітного періоду. Ці уточнення не відображаються у Звіті про фінансові результати. Вони закриваються в кінці попереднього періоду безпосередньо у кореспонденції з рахунком 44. Прикладом є виправлення бухгалтерських помилок, зроблених у попередньому періоді, при підрахунку зносу , доходів, активів, зобов'язань та виплат.

Для формування нерозподіленого прибутку перш за все покажемо бухгалтерські операції фінансово-господарської діяльності окремих сільгосппідпримств Токмацького району (табл.2.10).

Таблиця 2.10

Визначення прибутку за даним бухгалтерського обліку

Зміст господарських операцій

Кореспонденція рахунків

Сума, тис.грн.

Дебет

Кредит

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

Списана на фінансові результати фактична собівартість продукції

791

901

283,4

4153

44764

Віднесена сума виручки від реалізації на фінансові результати

701

791

252,2

4746

46808,4

Віднесені адміністративні витрати на фінансові результати

791

92

73,2

101

973,1

Віднесені витрати на збут на фінансові результати

791

93

62,4

421

Віднесені інший операційний доход на фінансові результати

71

791

79

3

5327,2

Віднесені інші операційні витрати на фінансові результати

791

94

2,4

5526,4

Нараховано податок на прибуток

791

981

0,1

3,1

Визначено чистий прибуток

791

44

(92,3)

449

22,1

Відрахування прибутку в резервні фонди

44

43

-

-

1,105

На виплату учасникам

44

671

-

-

-

Збільшення розміру статутного капіталу

44

40

-

-

-

Інші цілі

44

-

-

-

Аналізуючи таблицю 2.10, можна сказати, що на 79 рахунок „Фінансові результати діяльності” закриваються такі рахунки, як 901 „Собівартість продукції”, 92 „Адміністративні витрати”, 93 „Витрати на збут”, 94 „інші операційні витрати” та нараховується податок на прибуток. В свою чергу 79 рахунок закривається на 44 „Нерозподілені прибутки”. Отже, згідно діяльності сільгосппідпримств Токмацького району ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” за 2006 рік має чисті збитки у розмірі 92,3 тис.грн.,тому немає відрахувань прибутку в резервні фонди, на виплату учасникам, збільшення розміру статутного капіталу та інші цілі; СВК „Мирний” за даним бухгалтерського обліку має чистий прибуток у розмірі 449 тис.грн., відрахувань до резервного фонду підприємство не робить; ВАТ „ММКК” також має чистий прибуток- 22,1тис.грн. та відрахування до резерву 1,105 тис.грн. (5% від суми чистого прибутку).

Резервний капітал - це сума резервів, створений підприємством відповідно до діючого законодавства або статутних документів.

Резервний капітал господарського товариства створюється з метою покриття можливих в майбутньому не передбачуваних збитків, втрат. Резервний капітал може використовуватися для покриття балансового збитку підприємства за звітний період, на виплату дивідендів при недостатності нерозподіленого прибутку, на інші цілі передбачені законодавством.

Для узагальнення інформації про стан та рух резервного капіталу підприємства, створеного відповідно до чинного законодавства та установчих документів за рахунок нерозподіленого прибутку у Плані рахунків призначено рахунок 43 “Резервний капітал”. По кредиту цього рахунку відображається створення резерву, по дебету - використання резервного капіталу. Сальдо по рахунку 43 відображає залишок резервного капіталу на кінець звітного періоду.

Розподіляючи прибуток товариство повинно дотримуватись чинного законодавства, тобто створювати резервний (страховий) капітал у розмірі не менше 25 % від розміру статутного капіталу. Розмір щорічних відрахувань до резервного капіталу визначається установчими документами товариства в розмірі не менше ніж 5% прибутку після сплати податку на прибуток.

Резервний капітал відіграє роль буфера, що пом'якшує вплив збитків, які утворилися внаслідок перевищення витрат звітного періоду над доходами. Але якщо підприємство не має грошових коштів на рахунках в банках або в касі, використання коштів резервного капіталу неможливе.

Напрями використання резервного капіталу залежать від вимог господарського, цивільного права, а також бухгалтерських законів в тій чи іншій країні.

Резерви підприємства прийнято класифікувати за такими ознаками:

· За джерелами формування резерви поділяють на:

- капітальні резерви - формуються за рахунок коштів власників та інших осіб (відображається за статтями “додатковий вкладений капітал” та “інший додатковий капітал”);

- резервний капітал, сформований за рахунок чистого прибутку підприємства (резервний капітал у вузькому розумінні);

- резерви, які створюються за рахунок збільшення витрат підприємства.

· За способом відображення у звітності резерви поділяють на відкриті та приховані. Відкриті резерви можуть бути засвічені в балансі за статтями “Додатковий капітал” та “Резервний капітал”, а приховані резерви жодним чином не фігурують у балансі.

Враховуючи ризик сільськгоспвиробництва, необхідність покриття можливих збитків від діяльності підприємства, резервний капітал повинен створюватись у всіх агропідприємствах незалежно від організаційно-правової форми господарювання. Ми пропонуємо узаконити для всіх агропідприємств створення резервного капіталу згідно чинного законодавства не менше 25% від статутного (пайового) капіталу та щорічних відрахувань не менше 5% від суми чистого прибутку.

Формування та використання резервного капіталу наведено на рисунку 2.7.

Рис.2.7. Формування та використання резервного капіталу

Динаміку формування резервного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм показано в таблиці 2.11

Таблиця 2.11

Формування та використання резервного капіталу підприємств різних організаційно-правових форм господарювання Токмацького району

Показники

2004

2005

2006

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

Чистий прибуток

(4,2)

(15,7)

117

39,8

(92,3)

954

22,1

(836,2)

449

Відсоток коштів на формування резервного капіталу, %

-

-

-

5

-

-

5

-

-

Відрахування прибутку до резервного капіталу

-

-

-

2

-

-

1,1

-

-

Розподіл рез.капіталу:

39,3

2,3

-

41,3

2,3

-

42,4

2,3

-

Збільшення розміру СК

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Покриття збитків звітного року

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Нарахування дивідендів та інших доходів власникам

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Інші цілі

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Згідно даних річних звітів досліджуваних підприємств за період 2004-2006рр., видно що резервний капітал формує тільки ВАТ „ММКК” у розмірі 5% від суми чистого прибутку. На 2004 рік сума резервного капіталу склала 39,3 тис.грн., підприємство в цей рік отримало збиток, тому резервний капітал не формувався. У 2005 році ВАТ отримало прибуток у розмірі 39,8 тис.грн, тому було сформовано відрахування до резервного фонду у розмірі 2тис.грн.(5%), загальна сума резерву становила 41,3тис.грн. У 2006 році відрахування до резерву становили 1,1тис.грн. та загальна сума резерву склала 42,4 тис.грн. В цілому за визначений період формування резервного капіталу ВАТ ”ММКК” відповідає вимогам законодавства. Щодо ТОВ „Плодорозсадник ”Молочанський”, то на підприємстві було сформовано резервний фонд у розмірі 2,3 тис.грн., підприємство є збитковим, тому ніяких відрахувань до резерву не відбувалося. СВК „Мирний” за даними звітності зовсім не формує резервний капітал. Також, досліджувані підприємства не використовують та не розподіляють резервний капітал для вище зазначених цілей.

Тому, сприяти розв'язанню цієї проблеми може виокремлене зберігання резервних капіталів суб'єктів підприємницької діяльності від їх основних і обігових коштів, а також контроль з боку державних органів за формуванням і використанням цього капіталу. Такі обов'язки можна покласти на Комітет у справах запобіганню банкрутства і податкові органи. Перший повинен це робити за родом своєї діяльності, податкові ж органи мають бути зацікавлені в існуванні фінансово стійких підприємств, оскільки від цього залежать розміри та своєчасність надходжень коштів до бюджету.

2.5. Ефективність формування та використання власного капіталу

Фінансовий стан підприємства характеризується сукупністю показників, які виражають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів. Він є синтетичним виразником операційної, фінансової та інвестиційної діяльності суб'єкта господарювання. Фінансовий стан залежить не від одержаних доходів чи наявності активів, а від того, наскільки раціонально та ефективно використовуються засоби і предмети праці.

У ринковому середовищі, коли господарська діяльність підприємства і його розвиток здійснюються на принципах самофінансування, а при нестачі власних фінансових ресурсів - за рахунок позичкових коштів, важливо дати аналітичну оцінку фінансової незалежності підприємства від зовнішніх джерел. Запас джерел власних коштів - це запас фінансової стійкості підприємства за умови, що його власні кошти перевищують позикові.

В цілому власний капітал за своєю економічною суттю відображає процес створення, розподілу, використання і відтворення ресурсів в межах окремого підприємства. Тому, враховуючи економічну природу власного капіталу, в його структурі доцільно виділити наступні складові: вкладений та накопичений капітал, що дає можливість визначити його як об'єкт бухгалтерського обліку (рис. 2.8).

75

Рис. 2.8. Запропонована структура власного капіталу товариства

Так, вкладений капітал - це частина власного капіталу, яка прямо обумовлена внесками власників підприємства. Величина вкладеного капіталу формується з статутного капіталу і додаткового вкладеного капіталу.

Накопичений капітал підприємства - це приріст власного капіталу в процесі ефективної діяльності. У складі накопиченого капіталу пропонуємо виділяти такі об'єкти обліку, як резерви прибутку (створені з метою наступної його капіталізації), нерозподілений прибуток та інший додатковий капітал.

Резерви прибутку визначимо як частину нерозподіленого прибутку, яка накопичена з метою внутрішнього фінансування діяльності підприємства. Причому у складі резервів прибутку пропонуємо виділяти резервний капітал, договірні резерви (метою створення яких є поліпшення добробуту персоналу підприємства, передбачення його преміювання) та резерв переоцінки (з метою забезпечення фінансової стійкості підприємств в умовах інфляційних процесів і несприятливого ринкового середовища).

Для того, щоб більш повно охарактеризувати використання власного капіталу ВАТ „ММКК”, ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” та СВК „Мирний” проаналізуємо забезпеченість їх фінансовими ресурсами у таблиці 2.12

Аналізуючи забезпеченість ВАТ „ММКК” фінансовими ресурсами можна сказати, що на протязі 3-х років в структурі фінансових ресурсів підприємства власні ресурси збільшились на 56,9 тис. грн.. (3,37%). Підприємство для своєї діяльності залучає позикові ресурси, які на 2005р. склали 3211,1 тис.грн. На протязі періоду підприємство все більше залучає кошти для своєї діяльності, так позикові ресурси зросли на 25,72%, або на 657,1 тис.грн. Також зросли залучені кошти на 1023,1 тис.грн, що становить 77,9624%. Щодо ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” та СВК „Мирний”, то підприємства не використовують ні залучених, ні позикових коштів, тільки у 2006 році СВК „Мирний” залучає довгостроковий кредит банку у розмірі 485 тис грн. Взагалі ТОВ на протязі періоду зменшило капітал на 119,9 тис.грн., СВК - збільшило на 1397 тис.грн.

Таблиця 2.12

Забезпеченість фінансовими ресурсами підприємств різних організаційно-правових форм господарювання Токмацького району

Вид фінансових ресурсів

2004 р.

2005 р.

2006 р.

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

ТОВ «Плодорозсадник «Молочанський»

СВК «Мирний»

ВАТ «ММКК»

Власні

1688,3

1108

1961

1723,1

1092,3

2688

1745,2

1000

2835

з них: статутний капітал

2228

262,6

-

2228

262,6

-

2228

262,6

-

пайовий

-

-

148

-

-

148

-

-

148

інший додатковий капітал

752,6

1483,2

1696

752,6

1483,2

1586

752,6

1483,2

1586

резервний капітал

39,3

2,3

-

41,3

2,3

-

42,4

2,3

-

нерозподілений

прибуток

-1337

-640,1

117

-1299

-655,8

-954

-1278

-748,1

-449

Залучені

1312,3

-

-

2325,5

-

-

2335,4

-

-

з них: кредиторська заборгованість

за товари, роботи,

1139

19,2

198

1432,1

11,6

156

1809

16,5

78

поточні зобов'язання:

з одержаних авансів

2,1

-

-

4,1

-

-

0,8

-

-

перед бюджетом

12,2

43

360

33,1

34,6

196

191,8

34,1

240

зі страхування

0,2

-

16

54,1

-

4

31,8

-

14

з оплати праці

77

-

31

145

-

57

177,9

-

56

інші поточні зобов'язання

81,8

0,3

-

657,1

1

-

124,1

-

-

Позикові

2554

-

-

2464,9

-

-

3211,1

-

485

Всього

5554,6

1170,5

2566

6513,5

1139,5

3116

7291,7

1050,6

3963

Фінансовий стан підприємства - це комплексне поняття, яке є результатом взаємодії всіх елементів фінансових відносин підприємства, визначається сукупністю виробничо-господарських факторів і характеризується системою показників, що відображають наявність, розміщення і використання фінансових ресурсів.

Відтак слід вести мову про необхідність розгляду фінансової стійкості підприємств через призму власного капіталу, оскільки власний капітал забезпечує фінансову стійкість підприємства.

Проаналізуємо ефективне використання власного капіталу у таблиці 2.13.

Отже, проаналізував дані таблиці про ефективне використання капіталу, треба зазначити, що майже жоден з коефіцієнтів не відповідає оптимальному значенню. Так, коефіцієнт рентабельності всього капіталу, що характеризує рівень чистого прибутку, який генерується сукупним обсягом капіталу у ВАТ «ММКК» має від'ємне значення у 2004 році, тому що підприємство отримало збиток, але за період 2004-2006 рр. цей показник збільшився у 4 рази, у ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” цей показник також має негативне значення, бо підприємство не отримувало прибутку за досліджуваний період, в СВК „Мирний” за період цей коефіцієнт збільшився на 148,5%. Коефіцієнт рентабельності власного капіталу (коефіцієнт фінансової рентабельності), що характеризує рівень прибутковості власного капіталу, вкладеного в підприємство ВАТ збільшився у 4,3 рази, ТОВ - має від'ємне значення, СВК - збільшився на 165,4 %. Щодо коефіцієнту рентабельності позикового капіталу, який характеризує рівень прибутковості позикового капіталу, що використовується в конкретних видах діяльності, то на протязі періоду позиковий капітал має ВАТ „ММКК”, та СВК, але тільки у 2006 році. Рентабельність позикового капіталу ВАТ „ММКК” не відповідає нормативному значенню. Рівень прибутковості СВК „Мирний” складає 93%, що свідчить про ефективне використання позикового капіталу. Коефіцієнт загальної капіталовіддачі, який характеризує обсяг реалізованої (виробленої) продукції, що припадає на одиницю капіталу, за досліджуваний період збільшився по ВАТ „ММКК” на 82%, по ТОВ „Плодорозсадник „Молочанський” на 48%, по СВК „Мирний” на 45%. Період обороту всього капіталу підприємств, за 2006 рік складає по ВАТ 56 днів, по ТОВ 1350 днів, по СВК 225 днів, за період дані показники зменшились відповідно на 30%, 33% та 26%. Коефіцієнт автономії, що дозволяє визначити в якій мірі активи, що використовуються підприємством, сформовані за рахунок власного капіталу, тобто частку чистих активів підприємства в їх загальній сумі за 2006 рік по досліджуваним господарствам складає відповідно 0,239, 0,952 та 0,72. Нормативне значення цього показника - 0,5, зростання його свідчить про зростання фінансової незалежності підприємства, зниженні ризику фінансових труднощів в майбутніх періодах. Коефіцієнт фінансової залежності, що дозволяє виявити фінансовий потенціал майбутнього розвитку підприємства, за період 2004-2006 по ВАТ „ММКК” зменшився 11%, по ТОВ та СВК має тенденцію до збільшення. Коефіцієнт фінансування, що характеризує обсяг залучених позикових коштів на одиницю власного капіталу, розглядався тільки по ВАТ, тому що ТОВ та СВК не мають позикового капіталу. Так, ВАТ „ММКК” має високу залежність від позикових коштів, цей коефіцієнт у 2006 році дорівнює 3,18. Коефіцієнт маневреності власного капіталу, який показує, яка частина власного оборотного капіталу підприємства заходиться в мобільній формі та може бути використана при необхідності наповнення оборотних засобів, а яка частина спрямовується на накопичення на протязі періоду по досліджуваним підприємствам майже відповідає нормативному значенню 0,4-0,6. Жоден з показників абсолютної ліквідності, що показує в якій мірі всі поточні зобов'язання підприємства забезпечені готовими засобами платежу, не відповідає нормативу (1-2).


Подобные документы

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.